Металургійна промисловість світу: зміни в регіональній структурі та їх наслідки для України (аналітичний огляд)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Металургійна промисловість світу: зміни в регіональній структурі та їх наслідки для України (аналітичний огляд)

Віра Нікіфорова



Статтю присвячено дослідженню змін та провідних тенденцій розвитку регіональної структури металургійної промисловості світу за такими традиційними показниками, як обсяги виробництва, сталеплавильних потужностей, споживання, експорту та імпорту мета- лопродукції. Актуальність проведення даного аналітичного огляду пояснюється відмінностями в умовах функціонування металургії в різних країнах та регіонах світу, які суттєво впливають на основні результати діяльності галузі та визначення оптимальних рішень щодо її подальшого розвитку в контексті цих результатів.

Виявлено, що у період 1997-2016 рр. відбулося стрімке зростання ролі азіатського регіону за всіма традиційними показниками. Безперечне лідерство належало Китаю, проте Індія, Індонезія, Філіппіни, Пакистан, В'єтнам та Таїланд значно наростили присутність на регіональному та світовому металоринках, зокрема, у споживанні й імпорті сталевої продукції, а Південна Корея та Японія в основному зберегли свої позиції. Одні з найвищих темпів зростання металургійної промисловості в останнє двадцятиріччя спостерігалися на Близькому Сході та в Туреччині, тоді як в Африці та Південній Америці найбільш сприятливим періодом для розвитку галузі були 2000-2007 рр. Одночасно відбулося зменшення ролі країн ЄС, СНД, Північної Америки та Океанії. Ці регіони демонстрували значне падіння виробництва у 2008-2016 рр., однак європейські та північноамериканські держави здебільшого зберегли позиції провідних споживачів та імпортерів металопродукції.

Досліджено географічну структуру перевиробництва металу та виявлено регіони з постійним дефіцитом сталевої продукції - Північна Америка, Близький Схід, Африка. Акцентовано увагу на рівні завантаження сталеплавильних потужностей, підвищення якого, за інших рівних умов, могло б вирішити проблему браку металопродукції в даних регіонах, проте цього не відбувається внаслідок існування низки економічних, інноваційних та соціальних чинників.

Визначено, що позиції України на світовій арені як провідного металовиробника та експортера у 2008-2016 рр. значно погіршилися на тлі досить стриманих очікувань щодо зростання попиту на метал на світовому ринку, підвищення ролі Азії та Близького Сходу, які традиційно були основними ринками збуту для вітчизняних металургів, та військових дій на Донбасі, що призвели до втрати частини металургійних потужностей. Ситуація ускладнюється через катастрофічно низький рівень споживання металопродукції на внутрішньому ринку, наслідком чого є постійне перевиробництво металу та залежність від зовнішньоекономічної кон'юнктури в умовах посилення конкуренції між лідерами галузі внаслідок зростаючої концентрації металовиробництва.

Ключові слова: металургійна промисловість, географічна структура, регіональний розвиток, виробництво, споживання, сталеплавильні потужності, профіцит металу, експорт, імпорт.

Загальносвітові виклики і тенденції ють важливими орієнтирами для українсь- розвитку світової металургії [1] виступа- кої металургійної промисловості, яка є не від'ємною частиною сталеплавильної галузі світу, значною мірою залежною від зовнішніх обставин. Проте внаслідок існування суттєвих відмінностей у географічному, кліматичному, соціально-економічному, інституційному та культурному просторі в різних регіонах та країнах світу прийняття оптимальних рішень щодо розвитку металургії потребує більш детального дослідження регіональної структури сталеплавильних потужностей, виробництва, споживання, профіциту, експорту й імпорту металу з визначенням місця України на глобальному металоринку.

Дані щодо загальнорегіональних і кра- їнових показників розвитку металургійної промисловості надають міжнародні, регіональні та національні металургійні організації, основними серед яких є Світова асоціація виробників сталі (World Steel Association - Worldsteel) [2-7], Комітет зі сталі Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) (Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) Steel Committee) [8-11], Європейська асоціація виробників сталі (European Steel Association - EUROFER) [12], Арабський союз виробників чавуну та сталі (Arab Iron and Steel Union - AISU) [13], Інститут чавуну та сталі Південно-Східної Азії (South East Asia Iron and Steel Institute - EAISI) [14], Американський інститут чавуну та сталі (American Iron and Steel Institute - AISI) [15], Китайська асоціація виробників чавуну та сталі (China Iron and Steel Association - CISA) [16] та ін. Їх головною відмітною рисою виступає співставність статистичної інформації, що охоплює практично всіх виробників та споживачів металопродукції.

Аналіз географічної структури світової металургії (як по регіонах, так і по окремих країнах) необхідний для правильного виявлення ролі України на зовнішньому ринку та можливостей держави впливати на загальну ситуацію або пристосовуватися до наявних умов.

Метою статті є визначення регіональних особливостей розвитку металургійної промисловості світу з обґрунтуванням рекомендацій щодо посилення позицій України на міжнародній арені.

Розгляд питання доцільно розпочати з аналізу регіональної структури виробництва сталі у світі.

Обсяг виплавки сталі для металургійної промисловості є ключовим показником, який першим показує, яке місце країна чи регіон посідає на світовому метало- ринку.

У табл. 1 наведено дані щодо динаміки сталевого виробництва по 9 основних регіонах світу (за класифікацією World- steel) та 10 країнах - найбільших метало- виробниках (станом на 2016 р.). З метою наочної демонстрації змін, що відбулися у географічній структурі виплавки сталі, статистичну інформацію проаналізовано за двадцятирічний період та наведено дані за 1997, 2007 і 2016 рр.

Регіональна структура металовироб- ництва у 1997-2016 рр. зазнала значних змін унаслідок того, що світову першість безапеляційно перейняв на себе Китай, а з ним і весь азіатський регіон. Протягом двадцяти років Китайська Народна Республіка (КНР) демонструвала зростання обсягів виробництва сталі навіть під час фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр., коли практично всі інші виробники зазнали втрат. Виняток становив лише 2015 р., однак зростання відновилося вже в 2016 р. Наслідком збільшення виробництва в аналізованому періоді приблизно у 7,5 раза стало майже чотирикратне підвищення частки Китаю в загальносвітовому обсязі виплавки сталі, яка на сьогодні становить близько 50%.

Ще однією країною, яка за останнє двадцятиріччя демонструвала постійне зростання металовиробництва, є Індія. Однак її результати набагато скромніші, і, незважаючи на те що обсяги виплавки сталі збільшилися у 2016 р. порівняно з 1997 р. майже у чотири рази, у світовому вимірі країна займає менше 6%.

Іншими азіатськими державами, що традиційно входять до десятки лідерів серед металовиробників, є Японія та Південна

Динаміка виробництва сталі у деяких країнах та регіонах світу

Країна (регіон)	млн т	% до	% у загальному обсязі
	1997 2007 2016	2007/1997	2016/2007	2016/1997	1997	2007	2016
Країни
Китай*	108,9	489,7	808,4	449,7	165,1	742,3	13,6	36,3	49,7
Японія	104,4	120,2	104,8	115,1	87,2	100,4	13,1	8,9	6,4
Індія	24,4	53,5	95,5	219,3	178,5	391,4	3,1	4,0	5,9
США	98,5	98,1	78,5	99,6	80,0	79,7	12,3	7,3	4,8
Росія	48,5	73,3	70,8	151,1	96,6	146,0	6,1	5,4	4,3
Південна Корея	42,6	51,5	68,6	120,9	133,2	161,0	5,3	3,8	4,2
Німеччина	45,0	48,6	42,1	108,0	86,6	93,6	5,6	3,6	2,6
Туреччина	14,5	27,6	33,2	190,3	120,3	229,0	1,8	2,0	2,0
Бразилія	26,2	33,8	31,3	129,0	92,6	119,5	3,3	2,5	1,9
Україна	25,6	42,8	24,2	167,2	56,5	94,5	3,2	3,2	1,5
Регіони
Азія	297,9	758,4	1124,7	254,6	148,3	377,5	37,3	56,3	69,1
ЄС-28**	184,6	210,3	162,0	113,9	77,0	87,8	23,1	15,6	10,0
Інші країни Європи	26,4	30,5	37,7	115,5	123,6	142,8	3,3	2,3	2,3
СНД***	80,6	124,2	102,4	154,1	82,4	127,0	10,1	9,2	6,3
Північна Америка	129,5	132,6	110,6	102,4	83,4	85,4	16,2	9,8	6,8
Південна Америка	36,9	48,2	40,2	130,6	83,4	108,9	4,6	3,6	2,5
Африка	12,9	18,7	13,1	145,0	70,1	101,6	1,6	1,4	0,8
Близький Схід	9,9	16,5	31,5	166,7	190,9	318,2	1,2	1,2	1,9
Океанія	9,6	8,8	5,8	91,7	65,9	60,4	1,2	0,7	0,4
Світ у цілому	799,0	1348,1	1628,0	168,7	120,8	203,8	100,0	100,0	100,0

Корея. Проте ці розвинені країни, хоч і зберегли свої позиції протягом 19972016 рр., проте були більшою мірою піддані негативному впливу у кризові періоди, що призвело як до коливань виробництва у натуральному виразі, так і до зменшення їх питомої ваги у загальносвітовому вимірі (більш ніж у два рази у Японії, на 20% у Південній Кореї).

В'єтнам, Пакистан та Філіппіни також збільшували обсяги виплавки сталі, внаслідок чого металовиробництво в Азії постійно зростало (майже у чотири рази за двадцять років), і у 2016 р. регіон був безперечним лідером на світовому ринку, зайнявши близько 70%.

Туреччина, яка відповідно до регіонального розподілу Worldsteel входить до інших країн Європи, значно посилила свої позиції на світовому ринку в аналізованому періоді внаслідок зростання обсягів виробництва у 2,3 раза, стабільно займаючи приблизно 2% світового обсягу виплавленої сталі. Основним періодом підйому для країни були 1997-2007 рр., коли виробництво підвищилося на 90%, у наступному десятиріччі зростання уповільнилося до 20% під впливом несприятливої зовнішньоекономічної кон'юнктури. Збільшення мета- ловиробництва у Туреччині стало причиною зростання виплавки сталі в даному регіоні в цілому у 2007-2016 рр. Щоправда, через те що такі досить великі металовиробники, як Болгарія та Румунія, 1 січня 2007 р. увійшли до складу Євросоюзу, питома вага інших країн Європи дещо знизилася у 2007 р. порівняно з 1997 р.

Близькосхідний регіон протягом аналізованого періоду також демонстрував збільшення виробництва та укріплення власних позицій на міжнародній арені. Темпи зростання обсягів виплавки сталі навіть у кризові періоди були позитивними внаслідок реалізації в регіоні значної кількості інфраструктурних проектів, що привело до підвищення виробництва у 3,2 раза за останні двадцять років з основним піком підйому у 2007-2016 рр. та забезпечило у 2016 р. близько 2% світового металоринку.

На такому тлі інші країни та регіони значно втратили свої позиції. Особливо це стосувалося таких традиційних металови- робників, як країни ЄС, СНД та США.

Із європейських держав тільки Німеччина залишилася у десятці лідерів, щоправда, у два рази зменшивши частку на світовому ринку, а Італія, Франція, Іспанія, Великобританія, Бельгія та ін. постійно скорочували виробництво. Це призвело до зниження питомої ваги Євросоюзу в загальносвітовому обсязі виплавки сталі у 2,3 раза за останнє двадцятиріччя та зменшення майже на чверть виробництва в натуральному виразі у період з 2007 по 2016 р., при тому, що у 1997-2007 рр. воно демонструвало зростання на 13%.

Країни СНД так само стрімко почали втрачати свої позиції в останні десять років. За цей період їх частка на світовому ринку знизилася в 1,6 раза, а обсяги виробництва впали майже на 20%. Основними причинами було скорочення виробництва в Україні (близько 45%) внаслідок світової кризи та військових дій на Донбасі, у Молдові (у 7,5 раза, хоча її частка завжди була невеликою) та Росії, де обсяги виплавки сталі у 2007-2016 рр., на відміну від попереднього десятиріччя, були нестабільними та підданими негативному впливу кризових явищ. Незважаючи на це, станом на 2016 р. і Росія, і Україна залишалися у десятці найбільших металовиробників світу.

У США, як і в цілому у Північній Америці, протягом 1997-2016 рр. спостерігалося суттєве скорочення виробництва, що призвело до зменшення їх частки у загальносвітовому обсязі виплавки сталі у 2,5 раза. Темпи зростання металовиробниц- тва в аналізованому періоді були або дуже низькими, або від'ємними, наслідком чого стало падіння приблизно на 20% виробництва у США та на 15% у регіоні в цілому за рахунок деякого збільшення виплавки сталі у Мексиці.

Океанія є ще одним регіоном, який в останні двадцять років демонстрував постійний спад металовиробництва, що у 2016 р. порівняно з 1997 р. сягнув майже 40%, а невелика питома вага у світовій виплавці сталі знизилася утричі. Найбільш несприятливим періодом були 20072016 рр. через погіршення світової кон'юнктури та швидкий розвиток Азії як основного конкурента.

Тенденції виробництва у Південній Америці, у тому числі у Бразилії, яка входить до десятки найбільших металовироб- ників світу, були дещо схожими з трендами країн СНД. Принаймні, це стосувалося основного періоду падіння обсягів виплавки сталі, який припав на 2007-2016 рр. і становив майже 8% у Бразилії та більше 15% по регіону загалом унаслідок того, що виробництво знизилося і в інших південноамериканських країнах, особливо у Венесуелі (у 10 разів). У загальносвітовому ста- левиробництві їх частка зменшилася майже у 2 рази.

В Африці також чітко простежується розбивка на два нерівнозначних періоди: 1997-2007 рр., коли спостерігалося збільшення обсягів виробництва на 45% за рахунок таких країн, як Південно-Африканська Республіка (ПАР), Єгипет, Алжир, Лівія, і 2007-2016 рр., коли темпи зростання виплавки сталі у тих самих державах в основному були від'ємними, внаслідок чого сталевиробництво впало на 30%. Незважаючи на те що за підсумками останніх двадцяти років виробництво в регіоні зросло майже на 2%, його частка на світовому ринку впала у два рази.

Отже, однією з головних характеристик виплавки сталі є її значна географічна концентрація у 10 країнах-лідерах Перелік країн - найбільших виробників сталі підібрано окремо по 1997, 2007 та 2016 рр., яка протягом двадцяти років була практично незмінною - 79,8% у 1997 р., 77,3% у 2007 р. та 83,4% у 2016 р. Якщо розглянути десятку найбільших металовиробників станом на 2016 р., то ситуація дещо відрізнятиметься, хоча загальна тенденція до зростання зберігається: концентрація виробництва становила у 1997 р. 67,4%, у 2007 р. - 77,1%. Це свідчить про високу монополізацію світового металоринку та загострення конкурентної боротьби, що спонукає як провідних металовиробників, так і інші країни вдаватися до захисних заходів та шукати шляхи зростання ефективності виробничого процесу та якості продукції.

Наступним показником, що потребує дослідження в тому ж регіональному розрізі, що й виробництво сталі, є обсяг сталеплавильних потужностей, адже найбільші металовиробники мають найбільший обсяг виробничих потужностей.

Унаслідок того, що дані про динаміку металургійних потужностей (номінальних) представлено Комітетом за сталі ОЕСР, їх проаналізовано за дещо інший період - 2000-2016 рр. Крім того, відсутня інформація про обсяг сталеплавильних потужностей Німеччини як окремої країни, а замість Північної Америки наведено дані країн НАФТА НАФТА - Північноамериканська угода про вільну торгівлю (North American Free Trade Agreement - NAFTA). (табл. 2). Однак це не є критичним, адже період у 17 років цілком висвітлює ключові тенденції розвитку металургійних потужностей. Німеччина і країни ЄС у цілому демонструють однакові трен- ди щодо їх використання, а на металовиро- бників НАФТА припадає майже весь обсяг виплавки сталі у Північній Америці.

Аналіз свідчить, що головні тренди регіонального розвитку сталеплавильних потужностей у 2000-2016 рр. подібні до динаміки виробництва, адже між показниками існує пряма залежність, хоча виплавка сталі швидше реагує на ринкові зміни.

Безперечне лідерство за обсягами і темпами зростання металургійних потужностей належить Китаю та Азії в цілому, які в загальносвітовому вимірі у 2016 р. займали майже 50 та 70% відповідно, хоча з 2014 р. зростання дещо уповільнилося внаслідок реалізації в КНР політики щодо зменшення потужностей. В аналізованому періоді Китай здійснив найбільший прорив у нарощуванні виробничих потужностей, збільшивши їх за двадцять років майже у 8 разів, щоправда, основним періодом підйому були 2000-2007 рр.

Інші країни-лідери з виплавки сталі, за виключенням Японії та США, частка яких на світовому ринку зменшилася відповідно у 2,5 та 2,3 раза, також збільшували обсяг сталеплавильних потужностей протягом 2000-2016 рр. Найвищі темпи зростання демонстрували Індія та Туреччина з тією різницею, що в Індії пік зростання припав на 2007-2016 рр., а в Туреччині - на попереднє десятиріччя.

Суттєве збільшення потужностей спостерігалося на Близькому Сході (у 4 рази за двадцять років із піком зростання у 2007-2016 рр.), в Африці (майже в 1,6 раза) та Південній Америці (майже в 1,7 раза). Однак частка цих регіонів у загальносвітовому обсязі потужностей була невеликою і демонструвала збільшення тільки по близькосхідних країнах.

Відносно незмінний рівень металургійних потужностей в аналізованому періоді характерний для країн СНД, включаючи Росію та Україну, та інших країн Європи, за виключенням Туреччини. Проте внаслідок значного підвищення питомої ваги Китаю частка СНД у глобальному вимірі скоротилася практично удвічі, склавши у 2016 р. трохи більше 6%.

Поступове зниження обсягів та часто від'ємні темпи зростання сталеплавильних потужностей демонстрували розвинені регіони - ЄС, НАФТА та Океанія. Їх частка в загальносвітовому обсязі потужностей у 2000-2016 рр. зменшилася приблизно у 22,5 раза, а найгіршим періодом були 20072016 рр.



Динаміка сталеплавильних потужностей та рівень їх завантаження в деяких країнах та регіонах світу

Країна (регіон)	млн т	% до	% у загальному обсязі	Рівень завантаження, %
	2000	2007	2016	2007/ 2000	2016/ 2007	2016/ 2000	2000	2007	2016	2000	2007	2016
Країни
Китай	149,6	588,5	1164,6	393,4	197,9	778,5	14,3	37,3	48,9	85,0	83,2	69,4
Японія	146,9	129,6	130,5	88,2	100,7	88,8	14,0	8,2	5,5	72,4	92,7	80,3
Індія	34,0	60,0	125,8	176,5	209,7	370,0	3,2	3,8	5,3	79,1	89,2	75,9
США	116,0	113,4	113,3	97,8	99,9	97,7	11,1	7,2	4,8	87,8	86,5	69,3
Росія	66,0	77,0	91,5	116,7	118,8	138,6	6,3	4,9	3,8	89,5	95,2	77,4
Південна Корея	49,7	57,2	85,5	115,1	149,5	172,0	4,7	3,6	3,6	86,8	90,0	80,3
Туреччина	19,8	32,0	47,4	161,6	148,1	239,4	1,9	2,0	2,0	72,2	86,3	70,0
Бразилія	30,0	39,0	53,0	130,0	135,9	176,7	2,9	2,5	2,2	93,0	86,7	59,0
Україна	40,5	45,5	42,5	112,3	93,4	104,9	3,9	2,9	1,8	78,5	94,1	56,9
Регіони
Азія	427,4	894,4	1608,5	209,3	179,8	376,3	40,9	56,7	67,6	77,7	84,8	69,9
ЄС-28	228,1	236,7	222,6	103,8	94,0	97,6	21,8	15,0	9,4	84,8	88,8	72,8
Інші країни Європи	28,2	39,6	55,7	140,4	140,7	197,5	2,7	2,5	2,3	60,3	77,0	67,6
СНД	118,3	134,7	150,7	113,9	111,9	127,4	11,3	8,5	6,3	83,3	92,2	68,0
НАФТА	152,0	153,9	159,2	101,3	103,4	104,7	14,5	9,7	6,7	88,2	85,3	69,0
Південна Америка	43,6	55,9	73,8	128,2	132,0	169,3	4,2	3,5	3,1	89,7	86,3	54,5
Африка	22,3	29,8	35,3	133,6	118,5	158,3	2,1	1,9	1,5	61,9	62,7	37,1
Близький Схід	15,5	22,7	63,1	146,5	278,0	407,1	1,5	1,4	2,6	69,7	72,8	49,9
Океанія	8,7	8,9	9,1	102,3	102,2	104,6	0,8	0,6	0,4	89,7	98,9	63,7
Світ у цілому	1046,2	1578,8	2380,7	150,9	150,8	227,6	100,0	100,0	100,0	81,0	85,4	68,4

Рівень завантаження сталеплавильних потужностей, який залежить від ситуації на металоринку, демонстрував позитивну динаміку у період 2000-2007 рр., досяг- ши свого піку в більшості країн та регіонів у 2007 р. Під час фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр. показник почав своє падіння, яке практично по всьому світі не припинилося і в наступні роки. З 2014 р. унаслідок досить стриманих прогнозів найавторитетніших металургійних організацій щодо збільшення попиту на метало- продукцію завантаження потужностей у сталеливарній галузі істотно знизилося, особливо у Китаї, США, Бразилії, Україні, Південній Америці, Африці, на Близькому

Сході. Досить високий рівень завантаження сталеплавильних потужностей зберегли в основному розвинені країни внаслідок виведення значного обсягу надлишкових потужностей у попередні роки та відсутності нових проектів щодо будівництва мет- підприємств.

Металургійні потужності також відрізняються значною географічною концентрацією, хоча вона дещо поступається виробничій та мала тенденцію до зростання, особливо у 2000-2007 рр. Так, на 10 країн - найбільших виробників сталі (станом на 2016 р.) у 2000 р. припадало 62,4% загальносвітового обсягу сталеплавильних потужностей, у 2007 р. - 72,4, у 2016 р. - 77,9%.

Останні дослідження Комітету зі сталі ОЕСР та Глобального форуму з надлишкових сталеплавильних потужностей (Global Forum on Steel Excess Capacity - GFSEC) [8-10; 17] свідчать про те, що розширення металургійних потужностей до 2020 р. планується в Азії, хоча найбільші виробники регіону - Китай та Індія - останніми роками дотримувалися курсу на їх зменшення, а також арабських країнах Близького Сходу та Північної Африки внаслідок існування там внутрішнього попиту з боку будівельної галузі. У СНД (в основному в Росії) та НАФТА (Мексика та США) також передбачається введення в дію додаткових сталеплавильних потужностей, але їх обсяг порівняно невеликий. У країнах ЄС, Південної Америки та Океанії введення в дію нових або розширення існуючих потужностей найближчим часом не заплановано.

Слід зазначити, що розширення металургійних потужностей у більшості країн планується здійснити, головним чином, за рахунок розвитку електродугових печей, хоча в Росії передбачається також введення в дію конвертерів.

Після визначення динаміки і можливостей різних країн і регіонів виробляти металопродукцію необхідно дослідити географічну структуру її споживання У статті аналізується видиме споживання (Apparent steel use - ASU) готової металопродукції, яке є найбільш використовуваним показником і розраховується Worldsteel як сума обсягів виробництва та прямого імпорту готової металопродукції за вирахуванням обсягу прямого експорту готової металопро-дукції [18, с. 2-3]., адже рівень споживання металу значною мірою свідчить про темпи зростання економіки та розвиток інших, металоспоживаючих галузей, продукція яких характеризується більшою доданою вартістю.

Розпочати доцільно з визначення кра- їн-лідерів зі споживання металопродукції, перелік яких та ранжування всередині списку дещо відрізняються від переліку провідних сталевиробників. Для наочності десятку найбільших світових металоспожи- вачів окремо за 1997, 2007 та 2016 рр. наведено на рис. 1, а динаміку споживання готової металопродукції в цих країнах та державах-лідерах в виплавки сталі додатково відображено в табл. 3.

1997		2007		2016
США (113,4)		Китай (418,4)		Китай (681,0)
Китай (103,2)		США (108,3)		США (91,8)
Японія (98,5)		Японія (81,2)		Індія (83,5)
Південна Корея (38,1) Німеччина (36,0)		Південна Корея (55,2)		Японія (62,2)
		Індія (51,5)		Південна Корея (57,1)
Італія (27,0)		Німеччина (42,7)		Німеччина (40,5)
Індія (22,9)		Росія (40,4)		Росія (38,2)
Тайвань (21,0)		Італія (35,9)		Туреччина (34,1)
Франція (16,2)		Іспанія (24,5)		Мексика (25,4)
Росія (15,6)		Туреччина (23,8)		Італія (24,1)

Рис. 1. Найбільші споживачі металопродукціїу світі у 1997, 2007 та 2016рр., млн т



Динаміка видимого споживання металопродукції в деяких країнах та регіонах світу

Країна (регіон)	млн т	% до	% у загальному обсязі
	1997	2007	2016	2007/1997	2016/2007	2016/1997	1997	2007	2016
Країни
Китай	103,2	418,4	681,0	405,4	162,8	659,9	14,6	34,2	44,9
Японія	82,1	81,2	62,2	98,9	76,6	75,8	11,6	6,6	4,1
Індія	22,9	51,5	83,5	224,9	162,1	364,6	3,2	4,2	5,5
США	113,4	108,3	91,8	95,5	84,8	81,0	16,1	8,8	6,1
Росія	15,6	40,4	38,2	259,0	94,6	244,9	2,2	3,3	2,5
Південна Корея	38,1	55,2	57,1	144,9	103,4	149,9	5,4	4,5	3,8
Німеччина	36,0	42,7	40,5	118,6	94,8	112,5	5,1	3,5	2,7
Туреччина	11,9	23,8	34,1	200,0	143,3	286,6	1,7	1,9	2,2
Бразилія	15,3	22,1	18,2	144,4	82,4	119,0	2,2	1,8	1,2
Україна	6,4	8,1	4,3	126,6	53,1	67,2	0,9	0,7	0,3
Іспанія**	13,7	24,5	12,6	178,8	51,4	92,0	1,9	2,0	0,8
Італія**	27,0	35,9	24,1	133,0	67,1	89,3	3,8	2,9	1,6
Франція**	16,2	17,9	14,3	110,5	79,9	88,3	2,3	1,5	0,9
Тайвань**	21,0	18,1	18,3	86,2	101,1	87,1	3,0	1,5	1,2
Мексика**	11,1	17,1	25,4	154,1	148,5	228,8	1,6	1,4	1,7
Регіони
Азія	307,3	675,8	998,6	219,9	147,8	325,0	43,6	55,2	65,8
ЄС-28*	146,2	205,1	159,3	140,3	77,7	109,0	20,7	16,8	10,5
Інші країни Європи	21,1	30,2	40,6	143,1	134,4	192,4	3,0	2,5	2,7
СНД	25,0	56,4	49,4	225,6	87,6	197,6	3,5	4,6	3,3
Північна Америка	141,5	144,0	136,1	101,8	94,5	96,2	20,1	11,8	9,0
Південна Америка	26,5	38,2	35,5	144,2	92,9	134,0	3,8	3,1	2,3
Африка	15,0	22,8	37,6	152,0	164,9	250,7	2,1	1,9	2,5
Близький Схід	16,2	43,6	53,1	269,1	121,8	327,8	2,3	3,6	3,5
Океанія	6,5	8,3	6,8	127,7	81,9	104,6	0,9	0,7	0,4
Світ у цілому	705,2	1224,4	1517,1	173,6	123,9	215,1	100,0	100,0	100,0

Різниця, перш за все, полягає в тому, що протягом аналізованого періоду ані Україна, ані Бразилія не входили до десятки лідерів та мали тенденцію до зменшення споживання металу - за двадцять років їх частка в загальносвітовому споживанні сталевої продукції зменшилася відповідно у 3 і 2 рази. При цьому рівень споживання металопродукції в Україні є найнижчим серед країн - провідних металовиробників, і у глобальному вимірі у 1997-2016 рр. не перевищував навіть 1%. Це спонукає країну експортувати 80% виготовленої продукції і робить її залежною від зовнішніх ринків. Основним періодом падіння споживання в обох країнах були несприятливі для галузі 2007-2016 рр.

Замість України та Бразилії найбільшими споживачами металу в різні роки були такі розвинені країни ЄС, як Італія, Франція та Іспанія, а також Тайвань та Мексика, у якій темпи зростання сталеливарної галузі останніми роками є найвищими у північноамериканському регіоні. Крім цього, протягом 2007-2016 рр. свої позиції як значимих споживачів металопродукції зміцнили В'єтнам, Таїланд, Іран, Саудівська Аравія, Єгипет та Польща.

Іншими провідними споживачами сталевої продукції є основні лідери з мета- ловиробництва, першість серед яких з 1999 р. належить Китаю, якому змушені були поступитися США. Найбільшим проривом можна вважати входження до переліку Туреччини та Мексики й істотне підвищення позицій Індії, яка у 2016 р. посіла третє місце. Практично всі ці країни протягом аналізованого періоду демонстрували більш нестабільні темпи зростання споживання металу порівняно з виробництвом сталі, а питома вага в загальносвітовому вимірі зросла тільки у КНР (у три рази - майже до 50%), Індії (у 1,7 раза) та Туреччині (у 1,3 раза).

Концентрація споживання метало- продукції у 10 країнах - найбільших виробниках сталі (станом на 2016 р.) теж є досить високою (у 1997 р. - 63,1%, 2007 р. - 69,6, 2016 р. - 73,2%), однак нижчою, ніж при виробництві. Наслідком цього є необхідність для більшості даних країн поставляти надлишковий метал на зовнішній ринок.

У регіональному розрізі протягом 1997-2016 рр., як і у випадку обсягів виробництва та сталеплавильних потужностей, відбулося зміщення центру споживання металу до азіатського регіону, який збільшив свою частку у світовому вимірі у півтора рази за рахунок стрімкого розвитку Китаю. Інші країни Європи (в основному за рахунок Туреччини), Африка та Близький Схід також демонстрували зростання обсягів і темпів споживання металопроду- кції, тоді як ЄС, Північна Америка, СНД, Південна Америка та Океанія, навпаки, знижували, особливо у 2007-2016 рр. (див. табл. 3).

Після аналізу виробництва та споживання металопродукції доцільно розглянути питання географічної структури профі- циту або дефіциту металу (перевищення або відставання виробництва металу від його споживання) та визначити, за рахунок яких країн і регіонів формується світовий обсяг сталевого перевиробництва, що є одним із ключових викликів для сучасної галузі.

У табл. 4 наведено динаміку профі- циту або дефіциту металу у тому ж географічному розрізі, що і при розгляді виробництва сталі. Це дозволило оперувати спів- ставними даними та визначити роль країн - найбільших виробників у формуванні світового надлишку металу.

Дані табл. 4 свідчать, що в регіональному розрізі постійний профіцит металу у 1997-2016 рр. спостерігався лише у країнах Євросоюзу та СНД. Щоправда, в ЄС він був значно нижчим, характеризувався дуже нестабільними темпами зростання, підвищуючись у несприятливі для галузі періоди через спад у металоспоживаючих видах діяльності, та загалом мав понижувальну тенденцію внаслідок скорочення виробництва сталі, тоді як у СНД показник перевиробництва перебував практично на одному рівні, оскільки найбільші металови- робники регіону - Росія та особливо Україна, виплавляючи великі обсяги сталі, споживали найменше серед провідних виробників (табл. 5).

В Азії, інших країнах Європи, Південній Америці та Океанії в окремі роки спостерігався дефіцит металу У табл. 5 співвідношення споживання та виробництва становить більше 100%., який вони мали компенсувати, експортуючи сталеву продукцію, однак причини та динаміка дефіциту були різними.



Динаміка профіциту (дефіциту) металу в деяких країнах та регіонах світу, млн т

Країна (регіон)	Роки
	1997 1999 2001 2003 2005 2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016
Країни
Китай	5,7	1,4	-7,1	-18,1	8,3	71,3	65,4	25,7	51,1	60,8	70,9	86,9	111,5	131,5	127,4
Японія	22,3	25,3	29,7	37,1	35,8	39,0	40,7	34,7	46,0	43,5	43,2	45,4	43,0	42,1	42,6
Індія	1,5	-2,0	-1,2	-1,3	5,9	2,0	6,4	5,6	4,1	3,7	4,9	7,6	11,4	8,8	12,0
США	-14,9	-19,0	-15,9	-12,0	-10,5	-10,2	-6,5	0,2	0,6	-2,8	-7,5	-8,8	-18,8	-17,3	-13,3
Росія	32,9	33,6	32,1	36,2	36,8	32,9	33,0	35,2	30,2	27,4	27,4	25,7	28,5	31,2	32,6
Південна Корея	4,5	7,2	5,8	0,9	0,7	-3,7	-5,0	3,2	6,5	12,1	15,0	14,3	16,0	13,9	11,5
Німеччина	9,0	6,0	7,7	9,4	9,2	5,9	3,4	4,5	7,6	3,6	5,2	4,6	3,3	3,4	1,6
Туреччина	2,6	3,3	3,7	3,7	2,6	3,8	5,3	7,3	5,5	7,2	7,4	3,4	3,2	-2,8	-0,9
Бразилія	10,9	10,9	10,0	15,4	14,8	11,7	9,7	7,9	6,2	9,1	7,9	6,2	8,3	12,0	13,1
Україна	19,2	23,6	27,3	30,5	32,9	34,7	30,6	26,0	27,9	29,0	26,8	27,2	22,9	19,6	19,9
Регіони
Азія	-9,4	5,9	1,3	-11,5	18,7	82,6	79,9	43,3	75,6	84,0	88,7	104,3	129,3	136,4	126,1
ЄС-28*	38,4	25,0	23,9	28,4	27,3	5,2	10,8	18,0	25,1	19,6	27,4	22,8	19,4	11,3	2,7
Інші країни Європи	5,3	1,2	1,5	1,6	0,7	0,3	4,0	5,9	5,0	3,5	5,9	1,8	1,5	-4,1	-2,9
СНД	55,6	60,9	63,7	69,5	71,4	67,8	64,4	61,7	58,8	57,5	53,3	49,9	50,2	50,9	53,0
Північна Америка	-12,0	-17,7	-16,6	-12,3	-12,6	-11,4	-8,7	-2,0	-2,5	-6,8	-14,0	-15,6	-29,1	-27,4	-25,5
Південна Америка	10,4	12,1	10,7	17,7	15,4	10,0	6,4	6,4	1,0	3,5	0,7	-2,0	0,1	2,4	4,7
Африка	-2,1	-0,5	-1,8	-1,2	-1,4	-4,1	-11,2	-16,5	-11,8	-13,7	-17,6	-20,4	-22,5	-25,0	-24,5
Близький Схід	-6,3	-7,2	-11,4	-16,8	-18,8	-27,1	-30,9	-28,2	-28,7	-28,1	-25,7	-25,7	-24,5	-24,4	-21,6
Океанія	3,1	2,5	1,7	1,0	0,7	0,5	0,0	0,0	0,3	0,3	-1,5	-1,1	-1,9	-1,6	-1,0
Світ у цілому	93,8	82,2	72,7	76,4	100,3	123,7	114,7	88,7	122,7	122,8	117,1	114,0	122,5	118,4	110,9



Таблиця 5

Динаміка співвідношення видимого споживання та виробництва металу в деяких країнах та регіонах світу,

Країна (регіон)	Роки
	1997	1999	2001	2003	2005	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
Країни
Китай	94,8	98,9	104,7	108,1	97,7	85,4	87,2	95,5	92,0	91,3	90,3	89,4	86,4	83,6	84,2
Японія	78,6	73,1	71,1	66,4	68,2	67,6	65,7	60,3	58,0	59,6	59,7	59,0	61,2	59,9	59,4
Індія	93,9	108,2	104,4	104,1	87,1	96,3	88,9	91,2	94,1	95,0	93,7	90,7	86,9	90,1	87,4
США	115,1	119,5	117,6	112,8	111,1	110,4	107,1	99,7	99,3	103,2	108,5	110,1	121,3	122,0	116,9
Росія	32,2	34,8	45,6	41,1	44,3	55,1	51,8	41,3	54,9	60,2	61,0	62,8	60,1	56,0	54,0
Південна Корея	89,4	82,4	86,8	98,1	98,5	107,2	109,3	93,4	89,0	82,3	78,3	78,4	77,6	80,1	83,2
Німеччина	80,0	85,7	82,8	79,0	79,3	87,9	92,6	86,2	82,6	91,9	87,8	89,2	92,3	92,0	96,2
Туреччина	82,1	76,9	75,3	79,8

Подобные документы

• Авіакосмічна промисловість світу: регіональні особливості розвитку

  Сутність і значення авіакосмічної промисловості в розвитку господарства сучасного світу, його структура та головні елементи. Вплив науково-технічного та інноваційного фактору на розвиток авіакосмічної промисловості, аналіз її регіональних особливостей.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 02.01.2014
  

• Економічний розвиток провідних країн світу на початку XX ст.

  Промисловий переворот та процес індустріалізації. Аграрний розвиток. Радикальні зміни в аграрному секторі економіки світу та господарському житті на початку XX cт.. Економічне зростання країн та національні виробництва. Міжнародні економічні відносини.
  
  реферат [43,0 K], добавлен 11.02.2009
  

• Вітроенергетика: регіональні особливості та еколого-економічний потенціал розвитку в країнах світу

  Поняття та структура вітроенергетики, її значення в розвитку країн світу. Фактори, які впливають на формування її потенціалу. Особливості розміщення, вітровий режим певної території. Вплив вітроенергетики на природне середовище. Перспективи її розвитку.
  
  курсовая работа [675,9 K], добавлен 06.03.2013
  

• Промисловість, рівень розвитку в Україні

  Характеристика особливостей розвитку промисловості України в період 90-х років. Основні чинники та ризики на сучасному етапі. Стан промислового потенціалу країни в процесі післякризового відновлення. Динаміка темпів приросту промислового виробництва.
  
  реферат [556,6 K], добавлен 10.03.2013
  

• Структурна переорієнтація і трансформація економіки України

  Місце промисловості у структурі національного господарства. Головні компоненти структури національного господарства. Співвідношення між сферами народного господарства. Структура промисловості України. Показники та оцінка розвитку економіки України.
  
  реферат [32,1 K], добавлен 27.01.2009
  

• Сутність впливу глобалізації на стратегії розвитку національних економік

  Вплив глобалізації на стан національної економіки України, необхідність розробки моделі участі у світовому процесі. Сутність процесу, його позитивні та негативні наслідки та відзеркалення на країнах світу в залежності від стану їх економічного розвитку.
  
  реферат [30,6 K], добавлен 23.06.2009
  

• Гроші та кредит

  Роль і закономірності функціонування грошей в економічній системі держави. Огляд функцій, форм та видів кредиту. Аналіз діяльності фінансових посередників в Україні та провідних країнах світу. Вплив інструментів монетарного регулювання на грошовий ринок.
  
  учебное пособие [2,1 M], добавлен 15.11.2014
  

• Загальна характеристика трикотажної промисловості України

  Трикотажна промисловість як галузь текстильної промисловості. Структурні зрушення в трикотажній промисловості України, історія її розвитку - від ручного в'язання до високотехнологічного виробництва. Основні напрямки розвитку техніки й технології.
  
  доклад [15,3 K], добавлен 15.02.2014
  

• Сучасний стан та тенденції розвитку легкої промисловості в Україні

  Місце легкої промисловості в структурі промисловості й народного господарства України. Техніко-економічні особливості галузі (матеріаловміскість, технічна складність, екологічна безпечність). Проблеми в підгалузях легкої промисловості, шляхи їх подолання.
  
  курсовая работа [41,1 K], добавлен 30.08.2014
  

• Динаміка змін у структурі економічно активного населення України

  Сутність економічно активного населення. Динаміка змін зайнятого і безробітного населення. Здійснення політики зайнятості державними органами управління на основі системного підходу. Пропозиції щодо удосконалення структури державної політики України.
  
  реферат [20,0 K], добавлен 22.10.2015
  

• Рівень життя населення України: сучасний стан і тенденції

  Україна в міжнародних рейтингах людського розвитку. Динаміка індексу людського розвитку в Україні. Середньомісячна заробітна плата по регіонах України. Регіональна асиметрія у наданні соціальної допомоги. Сучасні проблеми у сфері зайнятості населення.
  
  реферат [1,8 M], добавлен 20.11.2010
  

• Сучасний стан металургійних підприємств України: проблеми і перспективи розвитку

  Оцінка тенденцій розвитку металургійної галузі. Дослідження виробничо-господарського потенціалу металургійних підприємств України в умовах економічної кризи й ведення антитерористичних дій на сході країни. Напрямки підвищення їх конкурентоспроможності.
  
  статья [33,4 K], добавлен 13.11.2017
  

• Економічна історія

  Предмет, методологія, функції і методи економічної історії. Зв'язок з іншими науками, періодизація. Мануфактурний період світової економіки. Промисловий переворот та економічний розвиток у провідних країнах світу. Українські землі в епоху середньовіччя.
  
  учебное пособие [225,8 K], добавлен 26.01.2011
  

• Інноваційний розвиток в промисловості України

  Оцінка інноваційного розвитку в промисловості України. Аналіз сучасного стану інноваційного розвитку за різними галузями промисловості та регіонами. Основні проблеми і їх актуальність на сьогоднішній день, перспективні напрямки інноваційного розвитку.
  
  научная работа [49,8 K], добавлен 16.12.2014
  

• Стратегія розвитку України в умовах глобалізації

  Вивчення передумов, ознак та форм глобалізації. Огляд процесу посилення взаємозв’язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг. Вплив глобалізації на соціально-економічний стан України.
  
  курсовая работа [66,1 K], добавлен 15.10.2012
  

• Регіональні особливості розвитку і розміщення м’ясомолочної промисловості

  Місце м’ясомолочної промисловості в економіці України. Передумови регіональних відмінностей у розвитку і розміщенні м’ясомолочної промисловості. Перспективи та умови розвитку і розміщення м’ясомолочної промисловості в умовах ринкової економіки.
  
  курсовая работа [76,8 K], добавлен 16.08.2008
  

• Газова промисловість

  Структура газової промисловості України, її сучасний стан та шляхи розвитку. Ринок споживання природного газу, принципові схеми управління господарством. Головні резерви нарощування газовидобутку та розміщення підприємств газової промисловості України.
  
  курсовая работа [28,0 K], добавлен 04.09.2010
  

• Статистичне дослідження валової продукції промисловості України

  Сутність статистичного дослідження валової продукції промисловості України. Джерела статистичної інформації по підприємствах. Економіко-статистичний аналіз виробництва продукції української промисловості. План її структурно-інноваційної перебудови.
  
  курсовая работа [164,7 K], добавлен 07.12.2011
  

• Світова фінансово-економічна криза 2008-2010 рр. та її наслідки для України

  Поняття економічних криз та основні причини їх виникнення. Теоретичні моделі виникнення фінансово-економічних криз. Заходи антикризової політики в Україні та країнах світу. Концепція системної рівноваги. Основні індикатори фінансово-економічних криз.
  
  курсовая работа [2,2 M], добавлен 26.05.2013
  

• Будівельна промисловість України

  Дослідження загальних та специфічних особливостей розвитку будівельної галузі економіки України. Обґрунтування пропозицій щодо вдосконаленню її роботи, належної реорганізації галузі для підвищення її глобальної та регіональної конкурентоспроможності.
  
  контрольная работа [24,8 K], добавлен 26.04.2016
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам