Металургійна промисловість світу: зміни в регіональній структурі та їх наслідки для України (аналітичний огляд)
Дослідження змін та провідних тенденцій розвитку регіональної структури металургійної промисловості світу. Динаміка сталеплавильних потужностей та рівень їх завантаження в деяких країнах та регіонах світу. Найбільші імпортери металопродукції у світі.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.10.2018 |
| Размер файла | 74,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Україна закуповує незначний обсяг металопродукції в натуральному вираженні внаслідок низького рівня її споживання, однак має один із найвищих середніх темпів зростання імпорту за двадцятирічний період (майже 110%). Щоправда, пік підвищення імпорту припав на сприятливі для світової економіки 2000-2007 рр., тоді як у наступному десятиріччі, особливо у 2012- 2015 рр. у країні спостерігалася тенденція до скорочення зовнішніх закупівель сталевої продукції. Наразі держава займає лише 0,2% загальносвітового обсягу імпорту металу, а найвищий рівень становив 0,5% у 2007 р.
У регіональному розрізі провідними імпортерами виступають країни ЄС, що традиційно ввозять більше 100 млн т металопродукції та займають третину глобального ринку, Азії, де в останні роки першість перейняли Таїланд та В'єтнам, а Китай посідає лише третє місце, та Північної Америки, частка якої у світовому вимірі становить більше 10% через постійний брак сталевої продукції у регіоні. Відносно новими імпортерами через зростання дефіциту металу є арабські країни Близького Сходу та Північної Африки. Інші країни Європи за рахунок Туреччини також наростили обсяги ввозу металопродукції, тоді як СНД та Океанія за минуле десятиріччя втратили позиції порівняно з іншими регіонами, хоча в натуральному вираженні обсяги імпортованого металу тут збільшилися (табл. 8).
Питома вага Азії та ЄС на світовому ринку останнім часом зрівнялася (трохи більше 30% на кожен регіон), хоча темпи зростання імпорту сталевої продукції в аналізованому періоді були вищими в азіатських країнах. Найбільший прорив в обсягах імпорту металу у 1997-2007 рр. здійснив близькосхідний регіон, подвоївши свою частку на світовому ринку, а у 20072016 рр. - африканський.
|
Країна (регіон) |
Млн т |
% до |
% у загальному обсязі |
|||||||
|
1997 |
2007 |
2016 |
2007/ 1997 |
2016/ 2007 |
2016/ 1997 |
1997 |
2007 |
2016 |
||
|
Країни |
||||||||||
|
Китай |
13,5 |
17,2 |
13,6 |
127,4 |
79,1 |
100,7 |
5,4 |
4,0 |
2,9 |
|
|
Японія |
6,4 |
4,8 |
6,0 |
75,0 |
125,0 |
93,8 |
2,6 |
1,1 |
1,3 |
|
|
Індія |
2,2 |
7,7 |
9,9 |
350,0 |
128,6 |
450,0 |
0,9 |
1,8 |
2,1 |
|
|
США |
29,0 |
31,4 |
30,9 |
108,3 |
98,4 |
106,6 |
11,6 |
7,3 |
6,7 |
|
|
Росія |
3,4 |
7,3 |
4,4 |
214,7 |
60,3 |
129,4 |
1,4 |
1,7 |
1,0 |
|
|
Південна Корея |
9,4 |
26,2 |
23,3 |
278,7 |
88,9 |
247,9 |
3,8 |
6,1 |
5,1 |
|
|
Німеччина |
17,5 |
27,4 |
25,5 |
156,6 |
93,1 |
145,7 |
7,0 |
6,3 |
5,5 |
|
|
Туреччина |
5,1 |
13,5 |
18,0 |
264,7 |
133,3 |
352,9 |
2,0 |
3,1 |
3,9 |
|
|
Бразилія |
0,8 |
1,6 |
1,9 |
200,0 |
118,8 |
237,5 |
0,3 |
0,4 |
0,4 |
|
|
Україна |
0,6 |
2,2 |
1,1 |
366,7 |
50,0 |
183,3 |
0,2 |
0,5 |
0,2 |
|
|
Бельгія** |
8,1 |
17,4 |
13,0 |
214,8 |
74,7 |
160,5 |
3,2 |
4,0 |
2,8 |
|
|
Іспанія** |
6,7 |
15,0 |
9,4 |
223,9 |
62,7 |
140,3 |
2,7 |
3,5 |
2,0 |
|
|
Італія** |
13,7 |
24,6 |
19,6 |
179,6 |
79,7 |
143,1 |
5,5 |
5,7 |
4,2 |
|
|
Франція** |
12,6 |
18,1 |
14,6 |
143,7 |
80,7 |
115,9 |
5,0 |
4,2 |
3,2 |
|
|
Канада** |
6,7 |
8,0 |
7,7 |
119,4 |
96,3 |
114,9 |
2,7 |
1,9 |
1,7 |
|
|
Гонконг** |
7,3 |
5,2 |
3,2 |
71,2 |
61,5 |
43,8 |
2,9 |
1,2 |
0,7 |
|
|
В'єтнам** |
1,3 |
8,5 |
19,5 |
653,8 |
229,4 |
1500,0 |
0,5 |
2,0 |
4,2 |
|
|
Тайвань** |
12,3 |
9,2 |
7,9 |
74,8 |
85,9 |
64,2 |
4,9 |
2,1 |
1,7 |
|
|
Таїланд** |
8,1 |
9,8 |
17,6 |
121,0 |
179,6 |
217,3 |
3,2 |
2,3 |
3,8 |
|
|
Іран** |
1,6 |
12,2 |
4,7 |
762,5 |
38,5 |
293,8 |
0,6 |
2,8 |
1,0 |
|
|
Регіони |
||||||||||
|
Азія |
78,8 |
113,8 |
149,4 |
144,4 |
131,3 |
189,6 |
31,6 |
26,4 |
32,4 |
|
|
ЄС-28* |
91,3 |
172,5 |
148,2 |
188,9 |
85,9 |
162,3 |
36,6 |
40,0 |
32,1 |
|
|
Інші країни Європи |
11,2 |
20,7 |
23,0 |
184,8 |
111,1 |
205,4 |
4,5 |
4,8 |
5,0 |
|
|
СНД |
5,7 |
16,8 |
11,1 |
294,7 |
66,1 |
194,7 |
2,3 |
3,9 |
2,4 |
|
|
Північна Америка |
38,5 |
50,5 |
53,2 |
131,2 |
105,3 |
138,2 |
15,4 |
11,7 |
11,5 |
|
|
Південна Америка |
5,9 |
9,2 |
11,8 |
155,9 |
128,3 |
200,0 |
2,4 |
2,1 |
2,6 |
|
|
Африка |
7,6 |
14,2 |
29,7 |
186,8 |
209,2 |
390,8 |
3,0 |
3,3 |
6,4 |
|
|
Близький Схід |
8,8 |
31,4 |
32,4 |
356,8 |
103,2 |
368,2 |
3,5 |
7,3 |
7,0 |
|
|
Океанія |
1,7 |
2,8 |
2,5 |
164,7 |
89,3 |
147,1 |
0,7 |
0,6 |
0,5 |
|
|
Світ у цілому |
249,6 |
431,7 |
461,3 |
173,0 |
106,9 |
184,8 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
Динаміка імпорту напівфабрикатів та готової металопродукції в деяких регіонах світу
Висновки
Здійснений огляд змін і тенденцій розвитку регіональної структури світової металургії засвідчив, що за останнє двадцятиріччя першість на глобальному металоринку за обсягами всіх традиційних показників посів азіатський регіон на чолі з Китаєм, однак найвищі темпи зростання демонстрували арабські країни Близького Сходу та Північної Африки. Традиційні металургійні регіони - ЄС, СНД та Північна Америка - дещо втратили свої позиції на світовому ринку, щоправда, зберігши вплив у споживанні металу та ме- талоторгівлі.
Дослідження регіональних зрушень у металургійній промисловості у глобальному масштабі дозволило виявити роль України на міжнародній арені й визначити особливості та «вузькі» місця галузі в контексті основоположних кількісних результатів функціонування.
У розвитку вітчизняної металургії простежуються два основних періоди з абсолютно протилежними тенденціями та підсумками діяльності, притаманні більшості традиційних металовиробників світу.
У загальносприятливі 1997-2007 рр. галузь інтенсивно нарощувала виробництво, ефективність якого дозволяла одержувати прибутки, характеризувалась високим рівнем завантаження виробничих потужностей, а зовнішні ринки, де також спостерігалося зростання, з легкістю споживали великий обсяг вітчизняного перевиробництва металу, який поставлявся на експорт.
Наступні, досить кризові 20082016 рр., навпаки, демонстрували спад практично всіх основоположних показників роботи металургії внаслідок стриманих очікувань щодо зростання попиту на мета- лопродукцію на світовому ринку, низького металу споживання всередині країни, недостатньої ефективності виробництва та з 2014 р. військових дій на Донбасі, що призвели до втрати значної частини метпід- приємств. Однією з найбільших проблем цього періоду можна вважати зростання профіциту сталевої продукції на тлі збільшення надлишкових виробничих потужностей, що створює додаткові труднощі для реалізації металопродукції на зовнішніх ринках.
Спільними рисами обох періодів є незначний імпорт Україною сталевої продукції внаслідок наднизьких обсягів її використання всередині країни та досить стабільний рівень виробничих потужностей у глобальному вимірі, адже в державі майже не реалізовувалися проекти зі створення нових та суттєвого розширення вже наявних металургійних потужностей.
Визначальним чинником розвитку вітчизняної металургії є те, що Україна, незважаючи на традиційне входження в десятку найбільших світових виробників й експортерів металопродукції, характеризується катастрофічно низьким рівнем її споживання порівняно з іншими лідерами галузі через нерозвиненість внутрішнього ринку. Унаслідок цього постійний профі- цит сталевої продукції, який становить приблизно 80%, змушує державу поставляти виплавлений метал здебільшого зарубіжним споживачам, роблячи її критично залежною від міжнародної кон'юнктури, що знижує або практично нівелює можливості впливати на світовий металоринок. Саме тому високий «ранг» України як провідного експортера та нетто-експортера металопродукції не є досягненням, а навпаки, робить металургію надзвичайно вразливою з боку коливань світової економіки.
Для прийняття актуальних й оптимальних рішень щодо збереження та укріплення конкурентних позицій української металургійної промисловості на внутрішньому та зовнішньому ринках у контексті її істотної залежності від міжнародної кон'юнктури важливо враховувати особливості розвитку регіональних металорин- ків.
Арабський та азіатський регіони завжди мали велике значення для українських металовиробників як провідні споживачі вітчизняної продукції. Проте їх швидке перетворення на значних гравців на глобальному та регіональних металоринках змушує Україну або переорієнтувати збут ме- талу на інші ринки, або, за можливості, конкурувати за ціновим фактором, що викликає відповідь у вигляді протекціоністських заходів.
Європейський ринок для України також традиційно був одним із пріоритетних унаслідок географічної близькості, історичних зв'язків, наявності металургійних активів, що входять до складу вітчизняних меткомпаній, та можливості збувати мета- лопродукцію з низькою доданою вартістю для її подальшої переробки виробниками ЄС. Проте погіршення стану та падіння основних показників діяльності галузі в Європі переводить українську продукцію в зону ризику застосування антидемпінгових розслідувань через необхідність підтримки (хоч і непрямої) власних виробників для зменшення економічних та соціальних наслідків.
Схожі тенденції спостерігаються на металоринку СНД, де останніми роками ситуація ускладнилася наявністю політичних розбіжностей із Росією, яка з моменту набуття Україною незалежності була одним із головних ринків збуту вітчизняної металопродукції.
Інші регіональні ринки для української металургії є менш привабливими через їх географічну дальність, що збільшує витрати на транспортування продукції, та наявність власних регіональних лідерів на тлі глобального розширення впливу Китаю, однак повністю «списувати з рахунків» їх не варто через доцільність розширення диверсифікації ринків збуту.
Для України зміни регіональної структури металовиробництва та посилення конкурентної боротьби між найвпливові- шими металургійними державами з огляду на несприятливі умови розвитку галузі мають негативні наслідки, що потребує невідкладного впровадження відповідних заходів.
Втримання і поліпшення конкурентних позицій української металургії на світовому та регіональних металоринках має ґрунтуватися на трьох ключових складових:
пріоритетний розвиток внутрішнього ринку металопродукції - забезпечить більш стабільний збут вітчизняним виробникам, тим самим зменшивши залежність від коливань світової кон'юнктури, знизить загальний обсяг металу, що підлягає експорту, а також забезпечить апробацію інноваційних рішень;
інноваційний розвиток у контексті становлення смарт-виробництв - сприятиме зниженню собівартості продукції, підвищенню її якості та поліпшенню сортаменту, зокрема, створенню сталевих виробів з унікальними властивостями, затребуваними в найсучасніших секторах мета- лоспоживаючих галузей та на будь-якому ринку збуту, виконанню загальносуспільних вимог, включаючи захист довкілля, охорону праці тощо;
диверсифікація зовнішніх ринків збуту (значною мірою залежатиме від реалізація двох попередніх напрямів) - перевагою орієнтації на металоринки країн, що розвиваються, виступає їх здатність більш суттєво розширювати споживання металу під час прискорення темпів зростання економіки, а розвинених країн - те, що вартість сталевої продукції там часто є вищою, так само, як і вимоги до її якості, що виступає додатковим стимулом впровадження інновацій у вітчизняній галузі.
З урахуванням вищезазначеного подальші дослідження важливо зосередити на виявленні особливостей розвитку металургійної промисловості на основних регіональних металоринках з позицій сортаменту продукції, що виробляється, та динаміки впровадження інноваційних рішень у галузі, які сприятимуть становленню найсучасніших сталеплавильних смарт-виробництв.
Література
1. Нікіфорова В.А. Металургійна промисловість світу: сучасні виклики та тенденції розвитку (аналітичний огляд). Економіка промисловості. 2018. № 1 (81). С. 86-114. doi: https://doi.org/10.15407/ econindustry2018. 01.086.
2. Steel statistical yearbook 2017. World Steel Association. 2017. 124 p. URL: https: // www.worldsteel .org/ en/dam/j cr:3e275 c73-6f11-4e7f-a5d8-23d9bc5c508f/Steel+ Statistical+Yearbook+2017.pdf (Дата звернення 12.04.2018).
3. Steel statistical yearbook 2015. World Steel Association. 2015. 122 p. URL: https://www.worldsteel.org/en/dam/jcr3e501 c1b-6bf1-4b31-8503-a2e52431e0bf/Steel+ Statistical+Yearbook+2015+r3.pdf (Дата звернення 12.04.2018).
4. Steel statistical yearbook 2008. World Steel Association. 2008. 124 p. URL: https: // www.worldsteel .org/ en/dam/j cr:1044 cace-dd58-4bf6-a59a- 139249fd5170/Steel+ statistical+yearbook+2008.pdf (Дата звернення 12.04.2018).
5. Steel statistical yearbook 2007. World Steel Association. 2007. 104 p. URL: https://www.worldsteel.org/en/dam/jcr:5a3cd 3bc-79f9-44e5-ac54-ed231832cb21/Steel+ statistical+yearbook+2007.pdf (Дата звернення 12.04.2018).
6. Steel statistical yearbook 2005. World Steel Association. 2005. 105 р. URL: https://www.worldsteel.org/en/dam/jcr:27b40 e2e-a455-4f84-bf71-6afe8d7d9933/Steel+ statistical+yearbook+2005.pdf (Дата звернення 12.04.2018).
7. World Steel in Figures 2017. World
8. Steel Association. 2017. 32 р. URL:
9. https://www.worldsteel.org/en/dam/jcr:0474d 208-9108-4927-ace8-
10. 4ac5445c5df8/World+Steel+in+Figures+2017 .pdf (Дата звернення 23.04.2018).
11. Excess capacity in the global steel industry and the implications of new investment projects. OECD Science, Technology and Industry. Policy Papers No. 18. Paris, 20 Feb 2015. 38 р. URL: http://www.oecd- ilibrary.org/docserver/download/5js65x46 nxhj -en.pdf?expires=1518177139&id=id&acc name=guest&checksum=38ECA64CE2C1AB 91DEADB2B73EF11A60. doi: https://doi.org/ 10.1787/5js65 x46nxhj-en (Дата звернення
12. Sekiguchi Naoki, OtsukaHokuto, de Carvalho Anthony, Silva Filipe. Capacity
13. Developments in the World Steel Industry DSTI/SU/SC(2015)8/FINAL. OECD. Directorate for Science, Technology and Innovation Steel Committee. Paris, 2016. 08 Apr. 26 р. URL: http://www.oecd.org/officialdocuments/ publicdisplaydocumentpdf/?cote=DSTI/SU/ SC(2015)8/FINAL&docLanguage=En (Дата звернення 20.04.2018).
14. Otsuka Hokuto. Capacity Developments in the World Steel Industry DSTI/SC(2017)2/FINAL. OECD. Directorate for Science, Technology and Innovation Steel Committee. Paris, 2017. 07 Aug. 24 р. URL: http://www.oecd.org/industry/ind/CapacityDe velopmentsWorldSteelIndustry_FINAL.pdf (Дата звернення 20.04.2018).
15. 2000-2016 Steelmaking capacity. OECD Steelmaking Capacity Database. URL: http://stats.oecd.org/Index.aspx? datasetcode= STI_STEEL_MAKINGCAPACITY (Дата звернення 12.04.2018).
16. EUROFER Annual Report 2017. The European Steel Association (EUROFER). Brussels, 2017. 32 р. URL: http://www.eurofer. org/News%26Events/PublicationsLinksList/2017 05-AnnualReport.pdf (Дата звернення
17. .
18. Laid Lachgar, Mohammed. Steel industry in Arab. Arab Iron for Iron Union. OECD. 82nd Session of the OECD Steel Committee. Paris - France. 2017. 23-24 March. URL: http://www.arabsteel.info/en_reports_ view.php?id_FULL_SHOW=6 (Дата звернення 30.04.2018).
19. Statistics. China Iron and Steel Association. 2018. URL: http://english.chinaisa. org.cn/do/cn.org.chinaisa.view.Column.d?colu mn=3 (Дата звернення 30.04.2018).
20. Molajoni, Pierluigi, Szewczyk, Adam. Indirect trade in steel: definitions, methodology and applications. World Steel Association. Working paper. 2012. 11 April 7 p. URL: https://www.worldsteel.org/en/dam/ j cr: 7fa65681 -af26-450a-ad79- 559f140d627c/Indirect+trade.pdf (Дата звернення 19.05.2018).
21. Brun, Lukas. Overcapacity in Steel. China's Role in a Global Problem. Center on Globalization, Governance & Competitiveness, Duke University. 2016. September. 54 р. URL: https://aamweb.s3.amazonaws.com/uplo ads/resources/OvercapacityReport2016_R3 .pdf (Дата звернення 19.05.2018).
22. What is 'Excess Capacity'? Inves- topedia. URL: https://www.investopedia.com/ terms/e/excesscapacity.asp#ixzz5FxVULUzN (Дата звернення 19.05.2018).
23. Nikiforova, V.A. (2018). World steel industry: current challenges and development trends (analytical overview). Econ. promisl., 1 (81), рр. 86-114 [in Ukrainian]. doi: https: //doi.org/10.15407/econindustry2018.01. 086.
24. World Steel Association (2017).
25. Steel statistical yearbook 2017. 124 р. Retrieved from https://www.worldsteel.org/en/ dam/j cr:3e275c73-6f11 -4e7f-a5d8-23d9bc5c 508f/Steel+Statistical+Yearbook+2017.pdf
26. Retrieved from https://www.worldsteel.org/ en/dam/j cr: 1044cace-dd58-4bf6-a59a-139249 fd5170/Steel+statistical+yearbook+2008.pdf
27. World Steel Association (2007).
28. Steel statistical yearbook 2007. 104 р.
29. Retrieved from https://www.worldsteel.org/ en/dam/jcr:5a3cd3bc-79f9-44e5-ac54-ed2318 32cb21/Steel+statistical+yearbook+2007.pdf
30. World Steel Association (2005).
31. Steel statistical yearbook 2005. 105 р.
32. Retrieved from https://www.worldsteel.org/ en/dam/jcr:27b40e2e-a455-4f84-bf71-6afe8d7 d9933/Steel+statistical+yearbook+2005.pdf
33. World Steel Association (2017). World Steel in Figures 2017. 32 р. Retrieved from: https://www.worldsteel.org/en/dam/j cr: 0474d208-9108-4927-ace8-4ac5445c5df8/ World+ Steel+in+Figures+2017.pdf
34. OECD (2015, February 20). Excess capacity in the global steel industry and the implications of new investment projects. Science, Technology and Industry Policy Papers, No. 18. OECD Publishing, Paris. Retrieved from: http://www.oecd-ilibrary.org/ docserver/download/ 5j s65x46nxhj -en.pdf? expires=1518177139&id=id&accname=guest &checksum=38ECA64CE2C1AB91DEADB2 B73EF11A60. doi: https://doi.org/10.1787/ 5js65x46nxhj-en
35. Sekiguchi, N., Otsuka, H., de Carvalho, A. & Silva, F. (2016, April 08). Capacity Developments in the World Steel Industry. OECD. Directorate for Science, Technology and Innovation Steel Committee. DSTI/SU/ SC(2015)8/FINAL. Paris. Retrieved from http://www.oecd.org/officialdocuments/ publicdisplaydocumentpdf/?cote=DSTI/SU/SC (2015)8/FINAL&docLanguage=En
36. Otsuka, H. (2017, August 07).
37. Capacity Developments in the World Steel Industry. OECD. Directorate for Science, Technology and Innovation Steel Committee. DSTI/SC(2017)2/FINAL. Paris. Retrieved from: http: //www.oecd.org/industry/ind/
38. CapacityDevelopmentsWorldSteelIndustry_ FINAL.pdf
39. OECD Steelmaking Capacity Database. Retrieved from
40. Brun, Lukas. (2016, September). Overcapacity in Steel. China's Role in a Global Problem. Center on Globalization, Governance & Competitiveness, Duke University. Retrieved from: https://aamweb.s3. amazonaws.com/uploads/resources/Overcapa cityReport2016_R3.pdf
41. Investopedia. What is 'Excess Capacity'? Retrieved from: https://www.investo pedia.com/terms/e/excesscapacity.asp#ixzz5 FxVULUzN
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність і значення авіакосмічної промисловості в розвитку господарства сучасного світу, його структура та головні елементи. Вплив науково-технічного та інноваційного фактору на розвиток авіакосмічної промисловості, аналіз її регіональних особливостей.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 02.01.2014Промисловий переворот та процес індустріалізації. Аграрний розвиток. Радикальні зміни в аграрному секторі економіки світу та господарському житті на початку XX cт.. Економічне зростання країн та національні виробництва. Міжнародні економічні відносини.
реферат [43,0 K], добавлен 11.02.2009Поняття та структура вітроенергетики, її значення в розвитку країн світу. Фактори, які впливають на формування її потенціалу. Особливості розміщення, вітровий режим певної території. Вплив вітроенергетики на природне середовище. Перспективи її розвитку.
курсовая работа [675,9 K], добавлен 06.03.2013Характеристика особливостей розвитку промисловості України в період 90-х років. Основні чинники та ризики на сучасному етапі. Стан промислового потенціалу країни в процесі післякризового відновлення. Динаміка темпів приросту промислового виробництва.
реферат [556,6 K], добавлен 10.03.2013Місце промисловості у структурі національного господарства. Головні компоненти структури національного господарства. Співвідношення між сферами народного господарства. Структура промисловості України. Показники та оцінка розвитку економіки України.
реферат [32,1 K], добавлен 27.01.2009Вплив глобалізації на стан національної економіки України, необхідність розробки моделі участі у світовому процесі. Сутність процесу, його позитивні та негативні наслідки та відзеркалення на країнах світу в залежності від стану їх економічного розвитку.
реферат [30,6 K], добавлен 23.06.2009Роль і закономірності функціонування грошей в економічній системі держави. Огляд функцій, форм та видів кредиту. Аналіз діяльності фінансових посередників в Україні та провідних країнах світу. Вплив інструментів монетарного регулювання на грошовий ринок.
учебное пособие [2,1 M], добавлен 15.11.2014Трикотажна промисловість як галузь текстильної промисловості. Структурні зрушення в трикотажній промисловості України, історія її розвитку - від ручного в'язання до високотехнологічного виробництва. Основні напрямки розвитку техніки й технології.
доклад [15,3 K], добавлен 15.02.2014Місце легкої промисловості в структурі промисловості й народного господарства України. Техніко-економічні особливості галузі (матеріаловміскість, технічна складність, екологічна безпечність). Проблеми в підгалузях легкої промисловості, шляхи їх подолання.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 30.08.2014Сутність економічно активного населення. Динаміка змін зайнятого і безробітного населення. Здійснення політики зайнятості державними органами управління на основі системного підходу. Пропозиції щодо удосконалення структури державної політики України.
реферат [20,0 K], добавлен 22.10.2015Україна в міжнародних рейтингах людського розвитку. Динаміка індексу людського розвитку в Україні. Середньомісячна заробітна плата по регіонах України. Регіональна асиметрія у наданні соціальної допомоги. Сучасні проблеми у сфері зайнятості населення.
реферат [1,8 M], добавлен 20.11.2010Оцінка тенденцій розвитку металургійної галузі. Дослідження виробничо-господарського потенціалу металургійних підприємств України в умовах економічної кризи й ведення антитерористичних дій на сході країни. Напрямки підвищення їх конкурентоспроможності.
статья [33,4 K], добавлен 13.11.2017Предмет, методологія, функції і методи економічної історії. Зв'язок з іншими науками, періодизація. Мануфактурний період світової економіки. Промисловий переворот та економічний розвиток у провідних країнах світу. Українські землі в епоху середньовіччя.
учебное пособие [225,8 K], добавлен 26.01.2011Оцінка інноваційного розвитку в промисловості України. Аналіз сучасного стану інноваційного розвитку за різними галузями промисловості та регіонами. Основні проблеми і їх актуальність на сьогоднішній день, перспективні напрямки інноваційного розвитку.
научная работа [49,8 K], добавлен 16.12.2014Вивчення передумов, ознак та форм глобалізації. Огляд процесу посилення взаємозв’язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг. Вплив глобалізації на соціально-економічний стан України.
курсовая работа [66,1 K], добавлен 15.10.2012Місце м’ясомолочної промисловості в економіці України. Передумови регіональних відмінностей у розвитку і розміщенні м’ясомолочної промисловості. Перспективи та умови розвитку і розміщення м’ясомолочної промисловості в умовах ринкової економіки.
курсовая работа [76,8 K], добавлен 16.08.2008Структура газової промисловості України, її сучасний стан та шляхи розвитку. Ринок споживання природного газу, принципові схеми управління господарством. Головні резерви нарощування газовидобутку та розміщення підприємств газової промисловості України.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 04.09.2010Сутність статистичного дослідження валової продукції промисловості України. Джерела статистичної інформації по підприємствах. Економіко-статистичний аналіз виробництва продукції української промисловості. План її структурно-інноваційної перебудови.
курсовая работа [164,7 K], добавлен 07.12.2011Поняття економічних криз та основні причини їх виникнення. Теоретичні моделі виникнення фінансово-економічних криз. Заходи антикризової політики в Україні та країнах світу. Концепція системної рівноваги. Основні індикатори фінансово-економічних криз.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 26.05.2013Дослідження загальних та специфічних особливостей розвитку будівельної галузі економіки України. Обґрунтування пропозицій щодо вдосконаленню її роботи, належної реорганізації галузі для підвищення її глобальної та регіональної конкурентоспроможності.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 26.04.2016
