Новітні глобальні тенденції у сфері зайнятості і доходів та їх вплив на соціальну нерівність

зайнятість соціальний нерівність економіка

Тож гіпотетичний рівень бідності засвідчує таке: якби статистична кореляція ВВП на душу населення і рівня бідності зберігалася такою, якою вона була в період 1959-1973 рр., то рівень бідності мав наблизитися до нульової позначки вже в середині 1980-х рр.

Комплексне дослідження динаміки заробітних плат, яке провадилось останніми роками Американським національним інститутом економічної політики й на яке ми вже посилалися, корелює за висновками з результатами інших прикладних досліджень деяких організацій і авторитетних науковців США, і вони такі. За останні три з половиною десятиліття спостерігалося інтенсивне зростання заробітної плати топ-менеджерів, працівників середньої і вищої ланки фінансового сектору, керівного персоналу найуспішніших компаній. Водночас почасова оплата праці працівників низької і середньої кваліфікації у більшості сфер діяльності стагнувала або спостерігалося лише перманентне її підвищення. Подібна ситуація значною мірою протилежна тій, що була протягом трьох десятиліть після завершення Другої світової війни, коли почасова заробітна плата зростала і більш рівномірно, і вищими темпами.

Заслуговують на увагу й такі факти. Згідно з виконаними в грудні 2016 р. розрахунками та прогнозами американських фахівців шанси на те, що 30-річні американці зароблятимуть більше від своїх батьків в аналогічному віці, нині дорівнюють лише 51 %, тимчасом як 40 років тому цей показник був 86 % [4, с. 283]. Важливо зазначити, що така ситуація характерна не тільки для США. За наявними даними в найрозвиненіших країнах Європи у період з 1993 до 2010 рр. також відбувались вихолощення економіки та втрата значної кількості робочих місць для середнього класу [4, с. 283].

Чи збережеться така тенденція на майбутнє? Р. Інглхарт, відповідаючи на це запитання, зазначає, що майбутнє непередбачуване за визначенням, але сили ринку створюють потужні стимули для подовження цієї тенденції. З погляду топ-менеджменту заміна робочої сили неорганізованими працівниками, іноземцями, які отримують малу платню, максимізує доходи корпорацій і посилює їхні конкурентні позиції. В ідеалі можна обійтися взагалі без робочої сили. Однак якби кожна корпорація так зробила, країна опинилася б у ще глибшій депресії, аніж у 1930-ті роки: більшість людей не змогли б нічого купити. Але з погляду кожної окремої корпорації практично не можна встояти й не почати витискати робочу силу в подібний спосіб, і сьогодні це -- їхня домінантна стратегія [4, с. 283-284]. І як одну з основних причин стримування доходів переважної більшості працюючих Р. Інглхарт убачає зміну в співвідношенні позицій соціальних сил щодо здатності захищати свої соціально-трудові інтереси.

Позитивні наслідки зростаючої нерівності, як і віра в позитивні наслідки феномену «багатства, що просочується», -- це один з міфів, що їх свідомо чи несвідомо поширюють науковці, які сприймають навколишній світ крізь рожеві окуляри. Натомість лауреат Нобелівської премії з економіки Джозеф Стігліц -- один із представників сучасної економічної еліти, хто послідовно розвінчує даний міф щодо позитивного впливу неоліберальної політики і зростаючої соціальної нерівності. Звернімо увагу на таке його застереження: компанія, що стала іконою американського успіху, «Apple», ринкова вартість якої у 2012 р. оцінювалася вище, ніж «General Motors» у свої ліпші роки, має штат усього в 47 тис. співробітників у США. У глобальному світі формування ринкової вартості і створення нових робочих місць являють собою абсолютно різні явища (курсив наш). Немає причин вірити в те, що коли ми дамо грошей американським багатіям, то це приведе до припливу великих інвестицій у США: гроші інвестують тоді, коли очікують від них віддачу. Із ситуацією спаду в Сполучених Штатах віддачу слід очікувати від інвестицій у ринки, що формуються. А коли у США здійснюються інвестиції, то це зовсім не обов'язково вкладання в діяльність зі створення нових робочих місць. Навпаки, більша частка потоків спрямовується на створення механізмів, які запроектовані задля заміщення ручної праці, тим самим розгойдуючи ринок праці [23, с. 17].

Напрями дрейфу системи розподільних відносин та їх зв'язок з нерівністю. Останні десятиліття демонструють дрейф усієї системи розподільних відносин у напрямку обслуговування інтересів передусім великого капіталу і топ-менеджменту. Цьому сприяли й далі сприяють багатопланові зміни, які відбулись у розстановці соціальних сил, які, у свою чергу, стали наслідком:

краху колишньої соціалістичної системи (глобальному капіталізму більше не треба зважати на соціальні завоювання цієї системи і здійснювати свою соціалізацію);

усе більшого злиття влади і власності, посилення впливу великого капіталу на визначення державної соціально-економічної політики, активного лобіювання інтересів великого капіталу на всіх рівнях -- від корпорацій до наднаціонального;

лібералізації політики держав під впливом сучасного гегемона у царині економічної теорії -- неолібералізму;

нових можливостей для підприємницької діяльності та її результатів, у т. ч. у вигляді доходів, статків, що відкриваються для найбільш креативних, творчих, обдарованих, інноваційно налаштованих в умовах сучасних інформаційно-комунікаційних технологій і відкритості національних економік;«фінансизації» світової економіки, феномену її віртуалізації, відриву від реального сектору з усіма як позитивними, так і масштабними негативними наслідками (мильні пузирі, відверта глобальна спекуляція, віртуалізація, на «виході» якої не віртуальні, а реальні доходи, статки);

появи низки нових, нетипових або й небачених у минулому явищ і процесів у розподільних відносинах.

Неупереджений аналіз свідчить, що навіть у країнах, котрі дотепер розглядались як взірець соціалізації відносин між працею і капіталом, відбувається відкат від колишніх соціальних завоювань [5]. У більшості розвинених країн реальністю сьогодення є зростаючий розрив між підвищенням заробітної плати і продуктивності праці та зниженням частки витрат на оплату праці в структурі ВВП. Підкреслимо, що означена тенденція є характерною для багатьох розвинених країн, а особливо рельєфно вона проявилася в останні десятиліття у найрозвиненішій країні -- США. На підтвердження цієї тези наведемо такі дані. За публікаціями Міжнародної організації праці в останні 20 років зростання продуктивності праці було вищим за зростання заробітної плати у більшості розвинених країн Європи і в Японії. Як наслідок, частка заробітної плати у ВВП зменшилась з 77 % у 1980 р. до 64 % у 2013 р. [29].

Заслуговують на детальний аналіз дані серії досліджень, проведених останніми роками Американським національним інститутом економічної політики (м. Вашингтон). Загальний висновок є таким: у найрозвиненішій країні світу все гостріше виявляються негативні наслідки зростаючої нерівності доходів і різкого зниження якості життя американців з низькими і середніми доходами. Дані, що містяться у звітах згаданого Інституту, демонструють розрив між зростанням продуктивності праці і погодинної компенсації працівників середньої кваліфікації, зайнятих на неуправлінських посадах, за період 19482014 рр. (рис. 5).

Рис. 5 - Розрив у зростанні показників продуктивності праці і розміру компенсаційних виплат працівникам середньої кваліфікації, зайнятим на неуправлінських посадах, 1948-2014 рр.

З рис. 5 бачимо, що продуктивність праці і погодинна компенсація працівників у США (за винятком керівних посад) зростали приблизно однаковими темпами у період з 1948 р. до середини 1970-х рр. У наступні роки продуктивність праці й далі зростала, хоч дещо повільніше. Водночас величина погодинної оплати праці збільшувалася мінімальними темпами, а то й стагнувала. У період з 1979 р. до 2013 рр. продуктивність праці підвищилася на 64,9 %, тимчасом як погодинна компенсація -- лише на 8,2 %. Тобто стагнація заробітної плати характерна не тільки для працівників середньої і низької кваліфікації. Навіть у працівників, зайнятих у сфері науки, технологій, математики, інженерної справи, заробітна плата у 2014-2016 рр. залишалася незмінною, а в 2016 р. мала незначний приріст (2,9 %) [34].

Висновки

Характер, масштаби змін, що відбуваються в навколишньому світі й передусім у світі інформаційно-комунікаційних технологій, інститутів нової економіки, суспільного поділу праці, безмірно вражають, адже світова практика з цим феноменом стикається вперше. Ці зміни, з одного боку, відкривають нові й небачені раніше можливості, а з другого -- породжують загрозливі виклики і небезпеки [6].

Результати наших досліджень, предметом яких є тренди нової економіки та їх соціально-трудові вияви і наслідки, узгоджуються з релевантними висновками багатьох вітчизняних та іноземних учених, а саме: зростання ринкової вартості компаній, їх капіталізація, масштаби інвестицій і масштаби створення гідних робочих місць відбуваються за асиметричними сценаріями. Наслідком цих асиметрій є відтворення такого ринку робочих місць, для якого часто характерним стає погіршення кількісних і якісних характеристик.

На нашу думку, ланцюг змін у зайнятості і доходах з нерівністю є таким:

спад відносних цін на засоби виробництва;

мотивація роботодавців замінювати працю капіталом концентрація вигід у постачальників інтелектуального і фізичного капіталу (креативні працівники, інвестори, винахідники, власники одночасно потужного людського і фінансового капіталу);

концентрація переваг і доходів у невеликому сегменті економічно активного населення і власників капіталу зростання технологічного безробіття скорочення частки середнього класу.

Соціальна нерівність у сучасному світі настільки вражає, що цей феномен інколи називають розподілом суспільства між одним відсотком населення й усією його рештою. Прибічники неолібералізму, на наше переконання, свідомо уникають фахових дискусій щодо феномену нерівності й, більше того, вважають проблематику нерівності, розподільних відносин не вартою професійної уваги вчених-економістів. Зокрема, представник чиказької школи, лауреат Нобелівської премії Роберт Лукас, безапеляційно стверджує, що однією зі шкідливих тенденцій для здорової економіки, найбільш притягальною й отруйною є зосередженість на питаннях розподілу [22, с. 15].

Свідоме чи несвідоме замовчування проблеми нерівності, що відбувалось останніми роками не без ідеологічного супроводу з боку вчених і політиків неоліберального спрямування, брак фундаментальних досліджень у цій царині призвели до того, що соціум часто не усвідомлює достеменних причин зростаючої нерівності та не може адекватно реагувати на виклики сьогодення. Реальністю є й те, що той самий соціум не знає відповідей на найболючіші запитання: що відбувається в соціально-трудовій сфері нової економіки і постіндустріального суспільства? яким є баланс нових вигід і нових втрат? куди насправді прямує світ праці і соціально-трудових відносин?

У реальності галопуюча нерівність доходів, що виявляється як у площині домогосподарств, організацій, країн, так і всередині них, -- це наслідок одночасної різновекторної дії низки чинників. Цю дію складно елімінувати, утім важливо виокремити та згрупувати означені чинники за ієрархією впливу на масштаби і глибину нерівності, оскільки це має стати надалі основою формування та реалізації політики подолання надмірної нерівності.

Отже, наведемо сформовану нами ієрархію глобальних явищ і процесів, під впливом яких в останні десятиліття відбувалося зростання нерівності доходів.

Найбільший внесок у сукупну нерівність доходів -- це дія наявного формату розподільних відносин, за якого частка доходів від власності і в абсолютному, і у відносному виразі зростала і далі зростає більш високими темпами, аніж показники розподілу за працею. Отже, чимраз більша частка «суспільного пирога» дістається власникам не людського, а інших видів капіталу (фізичного, фінансового тощо).

Посилюється вплив політико-економічної складової формування та підвищення нерівності доходів. Ідеться про посилення впливу на політику доходів з боку органів законодавчої, виконавчої влади, топ-менеджменту компаній, що, у свою чергу, є наслідком:

посилення економоцентризму, неоліберальної ідеології на прийняття управлінських рішень на всіх рівнях ієрархічної структури суспільства на користь владних структур і топ-менеджменту;

формування національних моделей соціально-трудових відносин, для яких характерна асиметрія прав та обов'язків роботодавців і працюючих за найманням [14]. За таких моделей не існує балансу інтересів між провідними соціальними силами, натомість більшість рішень у сфері праці і соціально-трудових відносин ухвалюється на користь домінування інтересів роботодавців. Соціальний діалог, апогей розвитку і результативності якого припадає на 1970-1980-ті роки, у глобальному вимірі перестає бути суспільно значущим інститутом, здатним оптимізувати інтереси провідних соціальних партнерів на принципах справедливості і соціальної відповідальності.

Інтенсивне зростання диференціації робочої сили за ознаками креативності, мобільності, компетентності, а отже, поляризація економічно активного населення за можливістю доступу до суспільних благ, самореалізації. З' являються і зростають суспільні прошарки «нових багатих» працюючих («золоті парочки», «зірки креативу» тощо) і водночас «нових бідних» зайнятих у суспільному виробництві. Справді, реальність така, що на одному полюсі зайнятих у суспільному виробництві (топ-менеджмент, фінансовий сектор міжнародних корпорацій, посередницькі структури, інвестиційні фонди тощо) відбувається концентрація доходів унаслідок гіпертрофованого розподілу одночасно і за власністю, і за працею, що демонструє асиметричність між результатами діяльності даних категорій зайнятих і отримуваними доходами. А на другому полюсі спостерігається розширення гетто нестандартної зайнятості й ринку робочих місць, що потребують середньої й нижчої за середню кваліфікації робочої сили. Цілком логічно, що наявні статистичні дані країн не тільки з перехідною, а й з розвинутою ринковою економікою демонструють стагнацію заробітної плати працівників, які належать до середнього і нижчого за середній класу.

Кардинальні зміни у масштабах, структурі, умовах зайнятості під впливом техніко-технологічних, інституціональних, організаційних особливостей нової економіки. Ідеться про інтенсивне відносне здешевлення інформаційно-комунікаційних технологій, зниження трудомісткості суспільного виробництва, посилення мотивації роботодавців до заміщення живої праці.

Утвердження нового формату глобальної економіки, для якого характерні масштабні зміни в суспільному поділі праці, небачена раніше мобільність виробництва, вимивання робочих місць в одних країнах і створення нового ринку робочих місць в інших залежно від змін у структурі й масштабах міжнародної торгівлі.

Отже, взаємозв'язок і взаємовплив зайнятості, доходів і соціальної нерівності є обопільними. Явища і процеси, що пов'язані з описаними соціальними інститутами, перебувають, так би мовити, у тіні, впливаючи на соціально-трудовий розвиток не ізольовано, а в комплексі, за складного переплетіння причин та їх наслідків. Питання лише в тому, як це відбувається. А щоб пояснити це, треба відмовитися від традиційних уявлень щодо функціонування інститутів соціально-трудової сфери, які віддзеркалювали явища, процеси, закономірності дотеперішньої економічної системи. Утім розказати просто про складне, пояснити, як у реальному вимірі та за умов, коли все або все (ресурси, технології, інститути, мотиви, цінності) стає іншим, як насправді функціонує складний механізм нової економіки, а значить, і механізм нової соціально-трудової сфери, можна лише за допомогою оновленого методологічного інструментарію, іншої логіки мислення, іншого, нетрадиційного сприйняття закономірностей соціально-трудового розвитку. Водночас вельми важливо підкріплювати теоретичні дослідження фактичними статистичними даними в царині зайнятості, доходів, нерівності, але в жодному разі не намагатися підганяти останні під заздалегідь сформовані теоретичні конструкції.

Література

1. Гідна праця: імперативи, українські реалії, механізми забезпечення: монографія / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана»; [А.М. Колот, В.М. Данюк, О.О. Герасименко та ін.]; за наук. ред. А.М. Колота. -- Київ: КНЕУ, 2017. -- 504 с.

2. Дитон А. Великий побег: Здоровье, богатство и истоки неравенства // Ангус Дитон; пер. с англ. А. Гуськова. -- М.: Изд-во Ин-та Гайдара: Фонд «Либеральная Миссия», 2016. -- 368 с.

3. Есть ли будущее у капитализма? // Сб. статей И. Валлерстайна, Р. Коллинза, М. Манна, Г. Дерлугьяна, К. Калхуна / пер. с англ. под ред. Г. Дерлугьяна. -- М.: Изд- во Ин-та Гайдара, 2015. -- 320 с.

4. Инглхарт Р. Культурная эволюция: как изменяются человеческие мотивации и как это меняет мир / Рональд Инглхарт; [пер. с англ. С.Л. Лопатиной под ред. М.А. Завадской, В.В. Косенко, А.А. Широкановой; науч. ред. Э.Д. Панарин]. -- М.: Мысль, 2018. -- 347 с.

5. Колот А. Зарубіжний досвід матеріального стимулювання персоналу / А. Колот // Україна: аспекти праці. -- 1998. -- № 1. -- С. 16-21.

6. Колот А.М. Асиметрії розвитку соціально-трудової сфери: прояви, причини, передумови подолання / А.М. Колот // Актуальні проблеми економіки. -- 2012. -- № 6. -- С. 205-211.

7. Колот А. Інноваційна праця та інтелектуальний капітал у системі факторів формування економіки знань // Україна: аспекти праці. -- 2007. -- № 4. -- С. 4-9.

8. Колот А.М. Глобальна соціальна нерівність доходів: природа, тенденції, наслідки / А.М. Колот, О.О. Герасименко // Соціально-трудові відносини: теорія та практика: зб. наук. пр. -- 2017. -- № 2(14). -- С. 8-47.

9. Колот А.М. До проблеми розвитку теорії розподільчих відносин / А.М. Колот // Україна: аспекти праці. -- 2008. -- № 8. -- С. 3-11.

10. Колот А.М. Людина і нова економіка: теоретико-методологічний аналіз взаємодії та домінант розвитку / А. М. Колот, О. І. Кравчук // Економічна теорія. -- 2015. -- № 1. -- С. 5-25.

11. Колот А.М. Майбутнє світу праці та соціально-трудового розвитку очима відомих економістів / А. М. Колот // Соціально-трудові відносини: теорія та практика: зб. наук. пр. -- 2016. -- № 1(11). -- С. 8-21.

12. Колот А.М. Організаційно-економічний механізм регулювання заробітної плати і шляхи його вдосконалення (на матеріалах промислових підприємств України): автореф. дис.... д-ра екон. наук: 08.06.01 / Колот А. М.; Київ. нац. екон. ун-т. -- К., 1998. -- 36 с.

13. Колот А.М. Соціально-трудова сфера: стан відносин, нові виклики, тенденції розвитку: монографія / А. М. Колот. -- К.: КНЕУ, 2010. -- 251 с.

14. Колот А. Проблеми розбудови національної моделі соціально-трудових відносин / А. Колот // Україна: аспекти праці. -- 2002. -- № 5. -- С. 23-28.

15. Колот А. Соціальна нерівність доходів: глобальний вимір / Анатолій Колот, Оксана Герасименко // Економічна теорія. -- 2017. -- № 4. -- С. 76-107.

16. Миланович Б. Глобальное неравенство. Новый подход для эпохи глобализации / Б. Миланович; пер. с англ. Д. Шестакова. -- М.: Изд-во Ин-та Гайдара, 2017. -- 336 с.

17. Нестандартная занятость в российской экономике / Под ред. В.Е. Гимпельсона и Р. И. Капелюшникова. -- М.: Издательский дом ГУ ВШЭ, 2006. -- 400 с.

18. Новиков С. Стагнация зарплат и неравенство в США / С. Новиков // Мир перемен. -- 2017. -- № 1. -- С. 139-150.

19. Пікетті Т. Капітал у ХХІ столітті / Тома Пікетті; пер. з англ. Наталії Палій. -- Київ: Наш Формат, 2016. -- 696 с.

20. СаксД. Цена цивилизации / Д. Сакс; пер. с англ. А. Калинина; [под ред. В.Ю. Григорьевой]. -- М.: Изд-во Ин-та Гайдара, 2012. -- 352 с.

21. Соціально-трудові відносини зайнятості: сучасні тенденції, виклики, шляхи розвитку: монографія / [А.М. Колот, І.Ф. Гнибіденко, О.О. Герасименко та ін.]; за наук. ред. А.М. Колота, І.Ф. Гнибіденка, М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана». -- Київ: КНЕУ, 2015. -- 336 с.

22. Стиглиц Дж. Великое разделение. Неравенство в обществе, или что делать оставшимся 99 % населения? / Джозеф Стиглиц; [пер. с анлг. Ф. А. Исраилова ]. -- М.: ЭКСМО, 2016. -- 480 с.

23. Стиглиц Дж. Е. Цена неравенства. Чем расслоение общества грозит нашему будущему // Джозеф Е. Стиглиц. -- М.: ЭКСМО, 2017. -- 512 с.Солт Ф. Стандартизированная база данных неравенства доходов во всем мире: рабочий доклад [Электронный ресурс] / Фредерик Солт; SWIID, версия 5.0. -- октябрь 2014 г. -- Режим доступа: http://myweb.uiowa.edu/ fsolt/swiid/swiid.html.

24. Через 100 лет: ведущие экономисты предсказывают будущее / под ред. Игнасио Паласиоса-Уэрты; [пер. с англ. А. Шоломицкой; науч. ред. перевода Т. Дробыше- вская]. -- М.: Изд-во Ин-та Гайдара, 2016. -- 304 с.

25. Шваб К. Четвертая промышленная революция / К. Шваб. -- М.: Э, 2017. -- 208 с.

26. Anatoliy Kolot, Oksana Herasymenko. Market, state and business in coordinates of the new economy // Problems and Perspectives in Management. -- 2017, Volume 15, Issue 3. рр. 76-97. Available at: https://businessperspectives.org/component/zoo/market-state-and- business-in-coordinates-of-the-new-economy

27. Credit Suisse. Отчет о мировом благосостоянии в 2015 году. -- октябрь 2015 г. [Электронный ресурс]. -- Режим доступа: http://publications.credit-suisse.com/tasks/ render/fle/index.cfm?fleid=F2425415DCA7-80B8-EAD989AF9341D47E

28. Global Wage Report 2014-2015 [Electronic Resource]. -- Available from: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/---publ/documents/ publication/wcms_324678.pdf

29. Keynes J. M. Economic Possibilities for our Grandchildren / John Maynard Keynes (1930), Essays in Persuasion. -- New York: Harcourt Brace, 1932. -- pp. 358-373.

30. Ro:do:ryoku-сho:sa (tokubetsu cho:sa) 1984. So:mu-sho. [Labor Force Survey (special summary)] 1984. Ministry of Internal affairs and Communications.

31. Ro:do:ryoku-сho:sa (sho:sai:shu:kei) 2014. So:mu-sho. [Labor Force Survey (detailed summary)] 2014. Ministry of Internal affairs and Communications.

32. 33.ScottR. E. Globalization Lowers the Wages of U. S. Workers / R. E. Scott; Economic Policy Institute // Fact shett. -- March 2015. -- P. 2-3.

33. The State of American Wages 2016. Economic Policy Institute. -- March 2017.

34. UN. World Population Prospects: the 2012 Revision. Population Database [Electronic Resource]. -- Available from: https://esa.un.org/unpd/wpp/index.html

35. Kolot, A. M., Daniuk, V. M., Herasymenko, О. О. (2017), Hidna pratsia: imperatyvy, ukrains'ki realii, mekhanizmy zabezpechennia [Decent work: imperatives, Ukrainian realities, implementation mechanisms], KNEU, Kyiv, Ukraine.

36. Diton, A. (2016), Velikij pobeg: Zdorov'e, bogatstvo i istoki neravenstva [The Great Escape: Health, Wealth, and the Origins of Inequality], Izd-vo Instituta Gajdara; Fond «Liberal'naja Missija», Moscow, Russia.

37. Vallerstajn, I., Kollinz, R., Mann, M., Derlug'jan, G., Kalhun, K. (2015), Est' li budushhee u kapitalizma? [Does Capitalism Have a Future?], Izd-vo Instituta Gajdara, Moscow, Russia.

38. Inglhart, R. (2018), Kul'turnaja jevoljucija: kak izmenjajutsja chelovecheskie motivacii i kak jeto menjaet mir [Cultural Evolution: How People's Motivations are Changing and How this is Changing the World], Mysl', Moscow, Russia.

39. Kolot, A. (1998), “Foreign experience of material motivation of employees”, Ukraina: aspekty pratsi, vol. 1, pp. 16-21.

40. Kolot, A. M. (2012), “Asymmetries in sosial labour sector development: manifestations, causes and preconditions”, Aktual'ni problemy ekonomiky, vol. 6, pp. 205-211.Kolot, A. M. (2007), “Innovative labour and intellectual capital in the system of factors of formation of knowledge economy”, Ekonomichna teoriia, vol. 2, pp. 3-13.

41. Kolot, A. M., Herasymenko, O. O. (2017), “Global social income inequality: nature, trends and implications”, Sotsial'no-trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka, vol. 2 (14), pp. 8-47.

42. Kolot, A. M. (20108), “For the problem of the development of the theory of distributive relations”, Ukraina: aspekty pratsi, vol. 8, pp. 3-11.

43. Kolot, Anatolij and Kravchuk, Oksana (2015), “Human and the new economy: theoretical and methodological analysis of the interaction and dominant development”, Ekonomichna teoriia, vol.1, pp. 5-25.

44. Kolot, A.M. (2016), “Future of the world of labor and social and labor development in terms of well-known economists”, Sotsial'no-trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka, vol. 1 (11), pp. 8-21.

45. Kolot, A.M. (1998), Orhanizatsijno-ekonomichnyj mekhanizm rehuliuvannia zarobitnoi platy i shliakhy joho vdoskonalennia (na materialakh promyslovykh pidpryiemstv Ukrainy) [Organizational and economic mechanism of regulation of wages and ways of its improvement (according to the materials of industrial enterprises of Ukraine)], KNEU, Kyiv, Ukraine.

46. Kolot, A. M. (2010), Sotsial'no-trudova sfera: stan vidnosyn, novi vyklyky, tendentsii rozvytku [The social and labor issues: state relations, new challenges and trends], KNEU, Kyiv, Ukraine.

47. Kolot, A. (2002), “Problems of developing a national model of social and labor relations”, Ukraina: aspekty pratsi, vol. 5, pp. 23-28.

48. Anatolij Kolot, Oksana Herasymenko (2017), “Social income inequality: global dimension”, Ekonomichna teoriia, vol. 4, pp. 76-107.

49. Milanovich, B. (2017), Global'noe neravenstvo. Novyj podhod dlja jepohi globalizacii [Global inequality: A new approach for the age of globalization], Izd-vo Instituta Gajdara, Moscow, Russia.

50. Gimpel'son, V. E., Kapeljushnikov, R. I. (2006), Nestandartnaja zanjatost' v rossijskoj jekonomike [Non-standard employment in the Russian economy], Izdatel'skij dom GU VShJe, Moscow, Russia.

51. Novikov, S. (2017), “Wage stagnation and inequality in US”, Mir peremen, vol. 1, pp.139-150.

52. Piketti, Toma (2016), Kapital u XXI stolitti [Capital in the Twenty-First Century], Nash Format, Kyiv, Ukraine.

53. Saks, D. (2012), Cena civilizacii [The Price of Civilization], Izdatel'stvo Instituta Gajdara, Moscow, Russia.

54. Kolot, A. M., Hnybidenko, I. F., Herasymenko, O. O. (2015), Sotsial'no-trudovi vidnosyny zajniatosti: suchasni tendentsii, vyklyky, shliakhy rozvytku [Social Labor Relations of Employment: current trends, challenges, ways of development], KNEU, Kyiv, Ukraine.

55. Stiglic, Dzhozef (2016), Velikoe razdelenie. Neravenstvo v obshhestve, ili chto delat' ostavshimsja 99 % naselenija? [The Great Divide: Unequal Societies and What We Can Do About Them], Jeksmo, Moscow, Russia.

56. Stiglic, Dzhozef (2017), Cena neravenstva. Chem rassloenie obshhestva grozit nashemu budushhemu Jeksmo [The Price of Inequality: How Today's Divided Society Endangers our Future], Moscow, Russia.Solt, Frederik (2014) Standartizirovannaja baza dannyh neravenstva dohodov vo vsem mire [The Standardized World Income Inequality Database], Available at: http://myweb.uiowa.edu/fsolt/swiid/swiid.html

57. Palasiosa-Ujerty, Ignasio (2016), Cherez 100 let: vedushhie jekonomisty predskazyvajut budushhee [In 100 Years: Leading Economists Predict the Future], Izd-vo Instituta Gajdara, Moscow, Russia.

58. Shvab, K. (2017), Chetvertaja promyshlennaja revoljucija [The fourth industrial revolution], Izd-vo «Je», Moscow, Russia.

59. Anatoliy Kolot, Oksana Herasymenko. Market, state and business in coordinates of the new economy // Problems and Perspectives in Management. -- 2017, Volume 15, Issue 3. рр. 76-97. Available at: https://businessperspectives.org/ component/zoo/market-state-and- business-in-coordinates-of-the-new-economy

60. Credit Suisse, Otchet o mirovom blagosostojanii v 2015 godu [The Global Wealth Report 2015], Available at: http://publications.credit-suisse.com/tasks/render/fle/index. cfm?fleid=F2425415DCA7-80B8-EAD989AF9341D47E

61. Global Wage Report 2014-2015 Available at: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups /public/---dgreports/--dcomm/---publ/documents/publication/wcms_324678.pdf

62. Keynes, J. M. Economic Possibilities for our Grandchildren (1930), Essays in Persuasion. Harcourt Brace, 1932, New York, USA, pp. 358-373.

63. Ro:do:ryoku-cho:sa (tokubetsu cho:sa) 1984. So:mu-sho. [Labor Force Survey (special summary) 1984. Ministry of Internal affairs and Communications.

64. Ro:do:ryoku-cho:sa (sho:sai:shu:kei) 2014. So:mu-sho. [Labor Force Survey (detailed summary) 2014. Ministry of Internal affairs and Communications.

65. Scott R. E. Globalization Lowers the Wages of U. S. Workers. Economic Policy Institute. Fact shett. March 2015, pp. 2-3.

66. The State of American Wages 2016. Economic Policy Institute. March 2017.

67. UN. World Population Prospects: the 2012 Revision. Population Database. Available at: https://esa.un.org/unpd/wpp/index.htm.

Размещено на Allbest.ru