Концептуальні положення програми переходу регіону видобування та первинної переробки уранової сировини до сталого розвитку
Огляд причин, які перешкоджають забезпеченню збалансованого сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини. Розробка концептуальних положень програми, яка спрямована на забезпечення умов виходу з соціально-економічної кризи.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 02.11.2018 |
Размер файла | 110,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2003, Випуск 6
18
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОГРАМИ ПЕРЕХОДУ РЕГІОНУ ВИДОБУВАННЯ ТА ПЕРВИННОЇ ПЕРЕРОБКИ УРАНОВОЇ СИРОВИНИ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ
А.Г. Шапар,
В.В. Антонов,
О.К. Тяпкін,
М.А. Ємець,
О.М. Коценко,
А.В. Чуйко,
Я.Г. Троян
Вступ
Можливість суспільства задовольняти свої потреби без збитку навколишньому середовищу і природним ресурсам багато в чому залежить від способу одержання енергії, рівня розвитку науки й техніки, наявності кваліфікованих кадрів. У свою чергу, прийнятність того чи іншого способу одержання енергії залежить від відношення до нього суспільства, політичної кон'юнктури, рівня розвитку самого суспільства, ступеня впливу на навколишнє природне середовище. З 70-років ХХ століття швидко виріс внесок атомної енергії у виробництво електроенергії й зараз розвиток вітчизняних елементів ядерно-паливного циклу (ЯПЦ) відноситься до числа принципових напрямів стратегічного планування, що забезпечують національну безпеку країни за паливно-енергетичними показниками. Крім того, оскільки паливна складова в тарифі на електроенергію АЕС становить біля 30%, даний напрям є досить перспективним з точки зору окупності капіталовкладень у ядерно-енергетичний комплекс (ЯЕК).
На початку ХХІ століття 432 атомних реактора працювали в 31 країні. Вироблена атомна енергія склала близько 230 ТВт година. Це близько 17% від усієї світової електроенергії або 7% від загальної первинної енергії. Цей внесок запобігає викид близько 2300 мільйонів тонн двоокису вуглецю
щорічно (якщо припустити, що в іншому випадку електроенергія була б вироблена електростанціями, що спалюють вугілля). Загальні викиди двоокису вуглецю були б на 10% вище, як би не атомна енергія. Багаторічний досвід експлуатації об'єктів ядерної енергетики свідчить, що в штатному режимі їхній радіаційний вплив незначний у порівнянні з природним фоном і не робить значущого впливу на дози опромінення населення і біоти, тоді як викиди теплоелектростанцій (далі ТЕС) викликають постійне й істотне забруднення навколишнього середовища. Більш ніж 90% енергоблоків сучасних ТЕС уже виробили свій розрахунковий ресурс (100 тис. годин). Кількість одиниць обладнання зі строком експлуатації понад 30 років складає більш ніж 80%. Сучасні ТЕС спалюють декілька мільйонів тон вугілля на 1 ГВт електричної потужності. При цьому кілька тисяч тон золи викидається в атмосферу. Особливо небезпечні викиди сірчистих газів, які складають тисячі тон на 1 ГВт електричної потужності. Збільшення їх кількості в атмосфері разом з вуглекислим газом унаслідок викидів ТЕС може привести до парникового ефекту і несприятливих великомасштабних змін клімату на Землі. Вихід СО від ядерного паливного циклу складає 0, 5-4% викидів, які виникають у результаті роботи еквівалентних за потужністю вугільних ТЕС.
Висока калорійність ядерного палива обумовлює значно менші витрати багатьох природних ресурсів. Ядерна енергетика на відміну від енергетики на органічному паливі не викликає порушень біогеохімічних циклів кисню, вуглекислого газу, сірки, азоту. Це зв'язано з тим, що "спалювання пального" у реакторі відбувається без окислювачів, тобто не вимагає витрат кисню. Видобуток і транспортування органічного палива вимагає значно більшого відчуження земельних площ у порівнянні з ядерним паливним циклом.
України базується на великих запасах уранових руд, розташованих, в основному, у межах Кіровоградської області. За сумарними запасами урану Україна входить у першу десятку країн світу, при цьому більша частина цих запасів розвідана до високих категорій вивченості, що визначає їхню високу підготовленість до промислового освоєння. Тільки детально розвідані запаси (12 уранових ендогенних родовищ) у змозі забезпечити більш ніж 100-літню потребу АЕС України в природному урані. Прогнозні ресурси урану в Україні оцінюються досить високого, зокрема, значні прогнозні ресурси є для традиційного типу уранових родовищ України - уранових руд в альбітах Українського щита. В останні роки в результаті аналізу й переоцінки наявної геолого-геофізичної інформації намітилися ознаки й критерії, що визначають досить високі перспективи території України на виявлення нових типів родовищ багатих уранових руд.
Протягом тривалого часу ЯЕК забезпечує істотну частину загального виробництва електроенергії в Україні (більше 40%), що робить його стабільне функціонування важливою умовою сталого розвитку економіки як регіону, так і всієї країни. Розвиток ядерної енергетики сприяє реалізації концепції сталого розвитку, забезпечуючи значне скорочення споживання невідновлювальних органічних ресурсів. При визначених (цілком здійсненних) умовах, ядерна енергетика може розглядатися як зовнішнє джерело енергії стосовно біосфери. Імовірно, це є одним із найбільш істотних переваг ядерної енергетики в порівнянні з традиційною енергетикою на органічному паливі, що використовує внутрішні ресурси біосфери.
Разом із тим, для ЯЕК у цілому, як і для будь-який інший високотехнологічній галузі, характерним є наявність ряду проблем, у тому числі екологічних. До числа найважливіших проблем ЯЕК, у першу чергу, відносяться питання поводження з радіоактивними відходами. Основними причинами, що перешкоджають забезпеченню збалансованого сталого розвитку регіону, є нестабільність соціально-економічних умов у державі на перехідному етапі, відсутність науково обґрунтованої, чітко визначеної стратегії її сталого розвитку, ефективного реформування економіки та її державного регулювання, недосконалість законодавчого й нормативного забезпечення формування адекватного умовам ринку фінансового, правового, інформаційно-комунікаційного простору, недосконалість правових, організаційних, економічних засад діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, фізичних осіб щодо формування повноцінного життєвого середовища.
Стаття присвячена вирішенню питань розробки концептуальних положень Програми переходу регіону видобування та первинної переробки уранової сировини до сталого розвитку. Ця Програма розробляється відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 2003 року № 656 "Про затвердження Програми радіаційного й соціального захисту населення м. Жовті Води на 2003-2012 роки", а також вимог Постанови Верховної Ради України "Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів" від 24 грудня 1999 року, Законів України і Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), спрямованих на забезпечення умов виходу з соціально-економічної кризи та сталого розвитку населених пунктів, екологічно безпечних умов життєдіяльності у місцях розміщення та впливу радіаційно небезпечних об'єктів видобування, а також переробки уранової сировини.
Сучасний стан і перспективи розвитку регіону видобування й первинної переробки уранової сировини
Ядерно-енергетичний комплекс України. До об'єктів ЯЕК України відносяться: Запорізька атомна електростанція (АЕС), Рівненська АЕС, Хмельницька АЕС, Чорнобильська АЕС, Південноукраїнська АЕС, Східний гірничо-збагачувальний комбінат, підприємства цирконієвого виробництва, а також ряд підприємств виробничого, наукового, проектно-конструкторського, освітнього та інших профілів. Чорнобильська АЕС знімається з експлуатації. Останній енергоблок цієї станції з реактором типу РВПК-1000 був остаточно зупинений 15 грудня 2000 року. Експлуатуючою організацією всіх діючих АЕС України (Запорізька, Рівненська, Хмельницька й Південноукраїнська АЕС) є НАЕК “Енергоатом”. На діючих АЕС в експлуатації знаходяться 13 енергоблоків: 11 - з реакторними установками типу ВВЕР-1000 і 2 - з ВВЕР-440. Передбачений вихідними проектами термін експлуатації цих енергоблоків складає 30 років, із можливістю продовження терміну їх експлуатації. На сьогодні ядерне паливо для АЕС України постачається з Російської Федерації. При цьому біля 30% природного урану та 100% цирконієвого концентрату, необхідних для виготовлення палива, виробляються в Україні. Інші елементи виробничого циклу знаходяться в Росії та Казахстані.
В теперішній час видобуток урану з родовищ планети забезпечує тільки близько 60% поточні потреби АЕС світу. Дефіцит виробництва урану покривається в основному складськими запасами (22000 тонн щорічно). Складські запаси оцінюються в 80000 т (у перерахуванні на природний уран), із них 50000 т на складах країн Заходу і 30000 т у Росії. Очікується, що вони скінчаться відповідно до 2001 і 2004 рр. За прогнозом МАГАТЕ і Лондонського Уранового інституту світові потреби в урані будуть неухильно зростати: з 61500 т у 1997 році до 75000 тонн у 2020 р. Прогнозоване зростання виробництва природного урану з родовищ складе з 36200 тонн у 1996 році до 52500 тонн у 2005 році, що складе близько 80% загальної потреби. Існуючий дефіцит може бути тимчасово знижений за рахунок російського збройового урану. Іншим альтернативним джерелом може бути уран, одержуваний з відпрацьованого ядерного палива. Однак, навіть при використанні бойового урану та відпрацьованого ядерного палива загальна світова потреба атомної енергетики в урані не буде забезпечуватися.
За останні роки в Україні через економічні труднощі, що створилися, і практичну відсутність коштів на фінансування капітального будівництва, умови підтримки й розвитку гірничого комплексу та видобувних потужностей різко ускладнилися. Розкриті запаси на діючих родовищах у процесі експлуатації скоротилися, і, хоча раннє досягнутий рівень видобутку й випуску концентрату природного урану зберігається з початку 90-х років, собівартість продукції, що випускається, буде мати тенденцію до зростання, у випадку неприйняття дійових заходів по фінансуванню гірничокапітальних робіт, спрямованих на розкриття нижніх горизонтів. Розроблювальні родовища в стані задовольнити частину потреб АЕС України. Подальший розвиток рівня забезпеченості діючих і споруджуваних блоків АЕС природним ураном вимагає капітальних вкладень, насамперед, на будівництво Новокостянтинівського рудника й подальше освоєння розроблювальних родовищ.
Основними напрямами стратегічного планування розвитку ЯЕК зараз визначені:
нормативно-правове забезпечення розвитку ЯЕК;
експлуатація діючих АЕС;
продовження терміну експлуатації діючих АЕС;
розвиток вітчизняних елементів ядерно-паливного циклу;
поводження з відпрацьованим ядерним паливом;
поводження з радіоактивними відходами;
зняття з експлуатації АЕС України;
перспективне будівництво в ядерній енергетиці;
промислове й технологічне забезпечення ЯЕК;
науково-інженерна та проектно-конструкторська підтримка ЯЕК;
соціальні та кадрові питання розвитку ЯЕК.
Ключовими напрямами стратегічного планування на період до 2030 року й подальшу перспективу, є:
продовження терміну експлуатації діючих АЕС;
перспективне будівництво в ядерній енергетиці.
Соціально-економічний розвиток регіону видобування й первинної переробки уранової сировини. Складне становище у світовій атомній енергетиці (ріст споживання урану на тлі низької ціни, що стримує зростання виробництва первинної продукції, значний дефіцит між виробництвом і споживанням, скорочення як підтверджених запасів урану в надрах, так і його заскладованих запасів) та зміни кон'юнктури (попиту) на уранову сировину суттєво перешкоджають соціально-економічному розвитку регіону, де відбувається видобування та первинна переробка уранової сировини. Протягом останніх десятиріч тут накопичилося багато проблем, які потребують невідкладного розв'язання. Це призвело до погіршення демографічної ситуації у регіоні, стану зайнятості, зниження якості життя населення, певною мірою зумовило занепад сільської місцевості. Також тут посилюються процеси депопуляції населення, численність якого в останні роки скорочується. Це викликано, з одного боку, ростом свідомості населення з питання екологічної та радіологічної безпеки, а, з іншого боку, реальною небезпекою довготривалого радіаційного впливу на людину (зростає захворюваність і смертність населення, зменшується народжуваність). Мешканці цих регіонів змушені проживати в зоні техногенного радіоактивного забруднення компонентів навколишнього середовища (атмосфери, поверхневих і підземних вод, ґрунтів), яке викликано не тільки роботами з видобутку й переробки уранової сировини, а й невірним поводженням із відходами цих виробництв (використання під час будівельних робіт, поховання та складування у без достатнього захисту довкілля).
Погіршуються стан житлово-комунального господарства, санітарно-гігієнічна та епідеміологічна ситуації. В регіонах зменшуються обсяги капітальних вкладень у розвиток населених пунктів і житлове будівництво, введення в експлуатацію нових та відремонтованих жилих будинків. Землі використовуються нераціонально. Значні площі зайняті під складування відходів виробництва (відвальними породами, хвостосховищами), під сміттєзвалища тощо. Здебільшого неефективно використовуються землі, відведені під об'єкти промисловості, транспорту, енергетики, а також землі рекреаційного призначення. Через недостатність коштів державного та місцевих бюджетів майже припинено розроблення й коригування генеральних планів населених пунктів регіонів, які є основою для вирішення питань щодо забезпечення раціонального використання територій. Через погіршення стану всіх компонентів природних ландшафтів, порушення основних соціально-економічних функцій цих ландшафтів, активізацію несприятливих природно-техногенних процесів та вичерпання екологічної ємності природних ландшафтів у цілому під загрозою опиняється екологічна безпека функціонування населених пунктів регіонів. Так, нераціональне господарське освоєння територій, лісовикористання, штучне обводнення ґрунтів призвели до активізації екзогенних геологічних процесів. Значна частина інженерних мереж і комунікацій перебуває в незадовільному стані. Ситуація ускладнюється ще й тому, що всі види планово-запобіжного ремонту через відсутність коштів виконуються несвоєчасно і в недостатньому обсязі.
Недосконалість промислових технологій, систем землекористування, невідповідність потребам виробництва екологічної інфраструктури, систем вилучення, переробки й знешкодження відходів, зношення інженерної інфраструктури призводить до забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, погіршення загального санітарно-гігієнічного стану та екологічної ситуації.
Радіоекологічний стан регіону видобування й первинної переробки уранової сировини. Екологічна ситуація, що склалася в Україні, формувалася протягом тривалого періоду, не зважаючи на об'єктивні закони розвитку та поновлення природно-ресурсних комплексів. У результаті створилася структурна деформація господарського комплексу, при якій перевага віддавалася розвитку ресурсодобувних і переробних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості. Сучасна економіка України характеризується високої енерго- й ресурсоємністю, великою питомою вагою підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної, машинобудівної та паливно-енергетичної галузей промисловості.
Усі ці проблеми в найбільш концентрованому виді проявилися в Дніпропетровській та Кіровоградській областях. Вигідне географічне положення, великі запаси корисних копалин, досить значні земельні та водні ресурси, сприятливі кліматичні умови, розвинена транспортна мережа сприяють діяльності людини й розвитку господарського комплексу цих областей. У результаті зазначені області є одним із наймогутніших промислових регіонів України та виділяється значним промисловим потенціалом, насамперед, високим рівнем розвитку гірничодобувної, металургійної та хімічної промисловості, машинобудування, підприємств енергетичної сфери, інтенсивним розвитком сільського господарства.
У той же час збільшення частки застарілих технологій і устаткування, високий рівень зносу основних виробничих фондів підвищують можливий ризик техногенних катастроф, сприяють значному техногенному навантаженню, у результаті чого в регіоні порушені екологічна рівновага й умови життєдіяльності населення. Усе більше прискорюються процеси руйнування й знищення природних форм літо-, гідро- і біосфери.
Крім того, радіологічна ситуація в регіоні
по своїй складності й напруженості для навколишнього середовища в цілому й здоров'я населення, у тому числі майбутніх поколінь, не має аналогів на Україні. Обумовлено це тим, що на території регіону протягом більше 50 років здійснювалися наступні виробничі й технологічні процеси (Східний гірничо-збагачувальний комбінат, ВО «Придніпровський хімічний завод» і інші підприємства):
підземні розробка і вилуговування уранових родовищ;
доменна виплавка уранзалізовмістних руд;
вилучення солей урану з уранових руд, їхніх концентратів і доменних шлаків уранзалізовмістних руд;
поховання радіоактивних відходів видобутку та збагачення уранових руд, а також радіоактивних джерел і відходів, утворених в різних галузях промисловості, із п'яти областей України;
виробництво спеціальних приладів і устаткування з використанням джерел іонізуючого випромінювання середньої й високої потужності, масштабне використання закритих джерел іонізуючого випромінювання в технологічних циклах на підприємствах регіону.
Особливу екологічну небезпеку являють місця складування (хвостосховища) рідких низькоактивних відходів переробки ядерної сировини. Такі сховища є джерелами потенційного забруднення підземних вод (за рахунок міграції рідкої фази), приземних шарів атмосфери й ґрунту (за рахунок пиління збезводнених ділянок цих сховищ).
Усі ці та інші чинники призвели до значної деградації земельних ресурсів регіону, високого рівня забруднення атмосфери промислових міст, підземних і поверхневих вод, нагромадженню значної кількості небезпечних, у тому числі, токсичних і радіоактивних, відходів виробництва.
Наслідком тривалої дії цих факторів стало погіршення стану здоров'я населення, зменшення народжуваності, збільшення смертності, що приводить до наростаючої тенденції негативного приросту населення.
Загальні положення Програми
Мета сталого розвитку на регіональному рівні - збалансований розвиток території у межах екологічного простору регіону.
Принципи реалізації мети сталого розвитку на регіональному рівні:
досягнення природно-господарської збалансованості в соціально-економічному розвитку регіону;
формування регіонального господарського механізму, що відповідає основним цілям сталого розвитку країни;
врахування особливостей кожного регіону, своєрідності природно-ресурсних, географічних, історичних, економічних, соціальних та інших умов.
Програма сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини (далі Програма) поширюється на регіони Дніпропетровської та Кіровоградської областей, які зазнавали в минулому, зазнають зараз або зазнають у майбутньому економічний чи екологічний вплив об'єктів видобування та первинної переробки уранової руди (Дніпропетровська область - міста Жовті Води, Дніпродзержинськ, Дніпропетровський, Криворізький, П'ятихатський та Софіївський райони; Кіровоградська область - місто Мала Виска, Петровський, Маловісковський, Кіровоградський райони).
Основні терміни Програми.
Сталий розвиток регіону - це такий розвиток, за якого забезпечується повноцінне життєве середовище для сучасного та наступних поколінь мешканців регіону на основі його соціально, економічно та екологічно збалансованого розвитку шляхом раціонального використання ресурсів (природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелектуальних тощо), технологічного переоснащення й реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження та збагачення біологічного різноманіття та культурної спадщини.
Регіон видобування та первинної переробки уранової сировини - сукупність територіально-адміністративних одиниць Дніпропетровської та Кіровоградської областей, які потрапили або потраплять у зону економічного чи екологічного впливу об'єктів видобування та первинної переробки уранової сировини, об'єднанні між собою транспортною мережею.
Моніторинг сталого розвитку - комплекс заходів щодо спостереження та аналізу складових сталого розвитку, зокрема, впливу антропогенної діяльності на навколишнє природне середовище. Природні ресурси та соціальну сферу з метою встановлення ступеня їх небезпеки для життєвого середовища та прийняття управлінських рішень.
Екологічна безпека - складова частина національної та транснаціональної безпеки, що гарантує захищеність права громадян на безпечне для життя й здоров'я довкілля та забезпечує необхідні умови для відтворення природних ресурсів шляхом моніторингу та регулювання техногенної діяльності.
Техногенна безпека - складова екологічної безпеки, яка відповідає за наслідки техногенної діяльності.
Екологічна криза - такий стан взаємовідносин між людиною й природою, що характеризується невідповідністю соціально-економічного розвитку суспільства еколого-ресурсним можливостям біосфери (країни, регіону) та створює реальну загрозу руйнування традиційної системи життєзабезпечення.
Екологічний простір - гранично можлива інтенсивність споживання усіх природних ресурсів, що не загрожує наступним поколінням із такою ж інтенсивністю споживати ці ресурси.
Об'єкти видобування та первинної переробки уранової сировини - сукупність основних промислових виробництв та допоміжних об'єктів, які забезпечують технологічний цикл видобування й переробки уранових руд: шахти, рудники, кар'єри, геологорозвідувальні підземні виробки, комплекси підземного вилуження, гідрометалургійні заводи, збагачувальні фабрики, хвостові господарства, транспортні підприємства.
Сховище радіоактивних відходів - спорудження для збереження чи захоронення РАВ з обов'язковим забезпеченням інженерних, геологічних, фізичних і інших бар'єрів, що перешкоджають міграції радіонуклідів у навколишнє середовище в кількостях, що перевищують встановлені для зазначеного сховища допустимі показники скидів та викидів радіоактивних речовин.
Хвостосховище - гідротехнічна споруда для збереження відходів переробки руди.
Мета Програми й терміни її реалізації
Головною метою Програми є забезпечення повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь мешканців регіону на основі його соціально, економічно і екологічно збалансованого розвитку шляхом раціонального використання ресурсів (природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелектуальних тощо), технологічного переоснащення й реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження та збагачення біологічного різноманіття та культурної спадщини.
Програма є документом довгострокової дії, її реалізація охоплює три етапи (таблиця 1).
На першому етапі (2004 - 2010 рр.) мають бути вирішені гострі екологічні, економічні та соціальні проблеми, які створюють перешкоду до сталого розвитку. На цьому етапі слід зупинити процеси деградації у сучасному суспільстві та природі, здійснити комплексне оздоровлення природного середовища і природних ресурсів, подолати бідність, забезпечити умови для створення внутрішнього ринку. На цьому етапі необхідно впровадити нову політику в галузі освіти і виховання, науки і технологій у відповідності до принципів і завдань сталого розвитку. На першому етапі передбачається реконструкція існуючої матеріальної бази соціальної сфери та поступове збільшення обсягів будівництва нових споруд у тих містах, де вони відсутні.
На другому етапі (2010-2015 рр.) здійснюватиметься подальше будівництво об'єктів соціальної сфери до досягнення оптимальних нормативів забезпечення ними населення.
На третьому етапі (2015-2030 і подальші роки) мають здійснитися системні (структурні й функціональні) перетворення в економіці, екологізації суспільно-економічних відносин, технологічне оновлення виробництва. Витрати ресурсів на одиницю кінцевої продукції та якість життя населення повинні відповідати рівню розвинених регіонів України.
Реалізація Програми розрахована на період до 2030 року та подальшу перспективу і узгоджується з “Стратегією розвитку ядерної енергетики в Україні”. Реалізація цієї Програми дасть змогу істотно поліпшити соціально-економічні умови громад населених пунктів регіону, підвищити добробут їх населення.
Пріоритетні завдання Програми
Виходячи із соціальної спроможності підтримки і реального радіоекологічного стану уранових об'єктів, а також з огляду на еколого-економічну ефективність заходів визначено такі завдання Програми:
удосконалення соціальної інфраструктури населених пунктів регіону, створення умов для повноцінного розвитку особистості, поліпшення демографічної ситуації;
удосконалення виробничої інфраструктури із забезпеченням її економічної ефективності і соціальним спрямуванням, створенням належних умов для розвитку підприємств усіх форм власності для продуктивної зайнятості населення, відновлення кадрового та наукового потенціалу, достатньої кількості робочих місць;
сприяння створенню робочих місць у сферах господарювання та забезпеченню зайнятості населення;
планування забудови населених пунктів регіону з урахуванням його екологічних особливостей;
удосконалення транспортної та інженерної інфраструктури в регіоні;
забезпечення населення житлом із дотриманням соціальних стандартів, санітарно-гігієнічних умов і норм радіаційної безпеки;
поліпшення санітарно-гігієнічного та екологічного стану населених пунктів регіону, створення безпечних для життя й здоров'я людини умов;
раціонального використання мінерально-сировинних, земельних, водних, рекреаційних та інших природних ресурсів, створення умов для їх відновлення;
забезпечення захисту від несприятливих природних явищ, запобігання виникненню техногенних аварій та ліквідації їх наслідків;
проведення наукових досліджень для вирішенню соціально-економічних, екологічних, медико-біологічних та інших питань забезпечення сталого розвитку;
створення регіональних систем екологічного та радіаційного моніторингу;
удосконалення чинного законодавства та розроблення нових нормативно-правових актів із питань забезпечення сталого розвитку регіону та населених пунктів.
Заходи, здійснювані для виконання Програми
Основними напрямами Програми є:
стимулювання соціально-економічного розвитку регіону;
активне сприяння створенню робочих місць у сферах господарювання та забезпеченню зайнятості населення;
оновлення та розвиток основної технологічної бази виробництва регіону (видобування та первинної переробки уранової сировини) з одночасним розвитком малого підприємництва, місцевої промисловості,
розвиток соціальної сфери населених пунктів регіону;
розвиток мереж та засобів сучасного зв'язку як однієї з основних умов розвитку економіки малих міст;
підвищення ролі органів місцевого самоврядування, територіальних громад у
розробленні та виконанні програм регіонального розвитку;
вирішення гострих екологічних проблем регіону.
Стимулювання соціально-економічного розвитку регіону здійснюється з метою забезпечення позитивної динаміки рівня та якості життя населення, створення умов для розвитку виробництва, зв'язку, стимулювання підприємницької ініціативи за рахунок власних фінансових, матеріальних, трудових і природних ресурсів територіальних громад населених пунктів регіону.
Усі ресурси регіону концентруються для забезпечення його сталого розвитку за рахунок стабілізації соціально-економічної ситуації, структурної перебудови виробничої бази, пошуку альтернативних виробництв, вирішення екологічних проблем, пов'язаних з нераціональною господарською діяльністю, покращення виробничої та соціальної інфраструктури міст для забезпечення їх інвестиційної привабливості та розміщення високотехнологічних виробництв, кооперування з підприємствами великих міст, використання місцевих природних і матеріальних ресурсів, розвитку малого підприємництва, створення умов для самостійної зайнятості населення.
Забезпечення зайнятості населення. Головним чинником кризи на ринку праці для регіону є монопрофільність виробництва, незбалансованість структури господарства.
Збалансованому соціально-економічному розвитку регіону сприятиме розроблення пропозицій щодо покращення сфери зайнятості населення, створення умов для його самостійної зайнятості, урізноманітнення видів виробничої діяльності.
Розвиток сфери зайнятості населення та формування ринку праці в регіоні будуть досягнуті за рахунок:
забезпечення раціонального розміщення продуктивних сил та їх подальший розвиток з урахуванням особливостей ресурсної бази та стану навколишнього природного середовища регіону;
створення умов для соціально-культурного розвитку населення;
забезпечення раціональної системи розселення з урахуванням особливостей навколишнього середовища.
Політика щодо розвитку регіону спрямовуватиметься на збереження та оновлення існуючих і створення нових робочих місць у пріоритетних для регіону галузях економіки, проведення активної інвестиційної політики, розвитку малого та середнього підприємництва. При цьому забезпечуватиметься інтенсивне використання трудових ресурсів регіону.
Важливим джерелом соціально-економічної стабілізації ринку праці в регіоні є вплив на економічні інтереси суб'єктів господарювання на основі зростання рівня заробітної плати, формування ринку житла, розвитку транспортного сполучення та підвищення мобільності робочої сили.
Першочерговими заходами із забезпечення зайнятості населення в регіоні будуть:
збереження, оновлення та модернізація існуючих робочих місць і створення нових високоефективних;
стимулювання інвестиційної діяльності малих підприємств;
регулювання процесу вивільнення працівників та їх працевлаштування;
удосконалення системи професійного навчання кадрів;
забезпечення соціальної адаптації населення до ринкових умов;
організація громадських робіт для незайнятого населення;
підтримка сфер ефективної підприємницької діяльності.
Розвиток сфери зайнятості населення забезпечуватиметься шляхом систематичного й оперативного регулювання обігу робочої сили, реалізації цільових комплексних програм професійної підготовки та перепідготовки.
Основні напрями розвитку промислового виробництва в регіоні. Промисловість регіону є монофункціональною, тому основою його соціально-культурного та економічного відродження є сталий розвиток промислового виробництва. Сучасний стан промисловості не відповідає цій умові.
Концепція та пріоритетні напрями перспективного розвитку підприємств регіону будуть основою формування стратегії соціально-економічного розвитку.
Промислова політика щодо підприємств регіону формуватиметься на засадах науково-технологічного оновлення підприємств та структурних змін у галузях, а також реалізації заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності та ефективності їх виробництв.
На першому етапі передбачається оздоровлення та відродження підприємств ядерно-енергетичного комплексу в регіоні, створення на цій основі умов для здійснення соціально-економічних та екологічних програм, на другому етапі - формування промислового комплексу, який відповідатиме ресурсному та виробничому потенціалу і соціальним завданням розвитку регіону.
На увесь термін дії Програми основними задачами за цим напрямом є:
досягнення повного забезпечення потреб ядерно-енергетичного комплексу України вітчизняною сировиною;
виправдане за співвідношенням «витрати-користь» максимально можливе розширення вітчизняного внеску у виробництво комплектуючих та кінцевого продукту;
потенційна диверсифікація постачань ядерного палива на АЕС України.
Подальшою перспективою розвитку ЯЕК є підготовка до можливого використання інших типів палива, як уран-плутонієве, уран-торієве, а також палива для перспективних реакторів на швидких нейтронах.
Обов'язковою умовою при вирішенні зазначених задач є дотримання усіх вимог із безпеки, захисту населення та навколишнього середовища при експлуатації підприємств ядерно-паливного циклу, включаючи безпечну консервацію або зняття з експлуатації цих підприємств, їх окремих об'єктів, технологічних ліній та елементів.
Шляхами вирішення основних задач є:
збільшення обсягів видобутку та переробки урану;
розширення цирконієвого виробництва;
проектування та випробування альтернативного ядерного палива для АЕС України.
До першочергових завдань на найближчі 3-5 років, відносяться:
уведення в експлуатацію Новокостянтинівського уранового рудника;
організація постійно діючого комплексного моніторингу впливу на навколишнє середовище хвостосховищ та інших інженерних споруд підприємств ЯПЦ у містах Дніпродзержинськ і Жовті Води та виконання заходів із стабілізації об'єктів, які не плануються до подальшого використання.
Середньостроковими завданнями, виконання яких має бути завершене в найближчі 5-10 років, є:
вихід на проектні обсяги видобутку уранової руди на Новокостянтинівському рудному родовищі з досягненням 100% забезпечення вітчизняною сировиною потреб ЯЕК;
організація виробництва гексафториду урану на гідрометалургійному заводі міста Жовті Води;
організація виробництва заготовок із цирконієвого сплаву (одержання тетрафториду цирконію, відновлення до ядерно-чистого металу, виготовлення цирконієвих сплавів та трубних заготовок із сплавів) та цирконієвого прокату (цирконієві труби та прутки) на ДНПП «Цирконій»;
зняття з експлуатації (ліквідація або безпечна консервація) хвостосховищ та інших інженерних споруд підприємств ЯПЦ у містах Дніпродзержинськ та Жовті Води, не планованих до подальшого використання;
проектування, виготовлення та випробування альтернативного ядерного палива.
У довгостроковому плані на період після 2015-2030 років та подальшу перспективу основними завданнями є:
виконання геологорозвідувальних робіт із визначення покладів уранових, торієвих та комплексних руд, родовищ цирконію та гафнію;
впровадження перспективних технологій вилуговування при видобутку «бідних» уранових руд та радіометричних збагачувальних ліній для їх первинної переробки;
виправдане за співвідношенням «витрати - користь» освоєння виробництва комплектуючих виробів та виготовлення тепловиділяючих зборок.
Важливим напрямом промислового розвитку регіону є також прискорений розвиток соціально орієнтованих галузей промисловості, насамперед:
галузі зв'язку з метою надання умов для розвитку промисловості і малих підприємств;
місцевої промисловості з метою забезпечення ефективного й повного використання місцевих матеріальних і сировинних ресурсів;
харчової промисловості на базі перероблення сільськогосподарської продукції;
промисловості будівельних матеріалів;
виробничої інфраструктури та підприємств, що обслуговують основне виробництво.
Розвиток соціальної сфери населених пунктів регіону. Ефективне функціонування соціальної сфери забезпечуватиме сприятливі умови для життєдіяльності населення регіону. Цей фактор є основним при розробленні якісно нового підходу до розвитку. Зростатиме роль галузей соціального спрямування як важливого містоутворювального чинника.
Соціальна політика спрямована на задоволення інтересів і потреб людей у сфері праці, освіти, культури, охорони здоров'я, забезпечення житлом, торговельного й побутового обслуговування, відпочинку.
Завдання розвитку соціальної сфери окремих малих міст регіону виконуватимуться з урахуванням їх особливостей, а саме:
у монофункціональних індустріальних та аграрно-індустріальних центрах створюватимуться завершені комплекси об'єктів обслуговування населення, які складаються передусім із підприємств торгівлі, громадського харчування, поштового та електрозв'язку, побутового обслуговування, навчальних закладів, закладів освіти та культури, охорони здоров'я;
у малих містах центрах розвитку підприємств ЯЕК, де відбуватиметься зростання чисельності населення за рахунок природного приросту, гострий дефіцит житла та інших об'єктів соціальної інфраструктури буде ліквідовуватися шляхом прискорення темпів житлового будівництва, комунального благоустрою, формування мережі дитячих дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів. Діяльність установ та закладів медичної допомоги, культури та організації дозвілля буде зорієнтована передусім на забезпечення потреб дітей та матерів.
Основою для визначення необхідних коштів бюджетів є мінімальні соціальні стандарти та відповідні соціальні й фінансові нормативи для виконання завдань із задоволення найважливіших соціально-побутових потреб населення, створення єдиного соціального простору та наближення рівня соціально-культурного розвитку регіону до середнього по Україні.
Житлово-комунальне господарство. Підтримка розвитку житлово-комунального господарства реалізується шляхом реалізація таких завдань:
застосовування для фінансування будівництва житла та реконструкції наявного житлового фонду довгострокового іпотечного кредитування із залученням коштів населення та інших позабюджетних фінансових ресурсів;
створення конкурентного середовища у сфері житлово-комунального господарства;
формування інституту власника житла та заохочення населення до утримання житлового фонду, що сприятиме збереженню наявного житлового фонду;
запровадження договірних відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг;
створення фонду соціального житла, призначеного для соціально незахищених верств населення;
заохочення підприємств та інших суб'єктів, місцевих органів виконавчої влади до використання землі в малих містах під будівництво приватного житла для населення;
створення підприємств для поліпшення інфраструктури, енерго-, тепло-, водозабезпечення, збирання та знешкодження твердих побутових, а також промислових токсичних відходів, оборотного використання рідких стоків;
збільшення обсягів та розширення спектра послуг зв'язку;
підвищення якості житлово-комунальних послуг населенню та зниження їх собівартості.
Розвиток транспорту та інженерно-технічної інфраструктури здійснюватиметься шляхом технічного переоснащення підприємств автомобільного та залізничного транспорту, зв'язку, реабілітації дорожніх мостів, вулиць за рахунок виділення централізованих коштів та використання позик.
З метою поліпшення побутового обслуговування населення малих міст і надання якісних послуг населенню створюватимуться багатопрофільні підприємства всіх форм власності.
Важлива роль у розвитку населених пунктів регіону належить освіті як пріоритетній сфері соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства.
Першочерговими завданнями у цій сфері є:
створення умов для всебічного розвитку особистості, трудової підготовки, професійного самовизначення, засвоєння визначеного суспільними потребами обсягу знань, а також екологічне виховання, фізичне вдосконалення;
формування соціально-культурного середовища;
приведення профілю професійно-технічної освіти у відповідність із потребами економіки конкретного міста у кваліфікованих та конкурентоспроможних на ринку праці працівниках;
забезпечення комп'ютеризації шкіл малих міст.
З метою поліпшення медичного обслуговування населення малих міст розвиватимуться установи сімейної медицини, забезпечуватиметься 100-відсоткова укомплектованість лікарень лікарями, середнім медичним персоналом та поступово запроваджуватиметься медичне страхування згідно із законодавством.
Основні завдання органів місцевого самоврядування щодо реалізації Програми сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини наведені в таблиці 2.
Механізм реалізації й джерела фінансування Програми
Нормативно-правове та організаційне забезпечення Програми. Реалізація основних завдань Програми передбачає тісну взаємодію центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Організацію, контроль та моніторинг виконання Програми забезпечуватимуть Дніпропетровська та Кіровоградська обласні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.
Розв'язання завдань із розвитку регіону значною мірою залежить від створення економічного механізму, адекватного новим умовам господарювання та ринкової економіки, який забезпечуватиме ефективне управління соціально-економічним розвитком на державному, регіональному та місцевому рівнях.
На державному рівні формуватимуться елементи економічного механізму для всіх міст як частини господарського комплексу й системи розселення, забезпечуватиметься необхідне вдосконалення законодавчої бази, в тому числі спрямоване на проведення експериментів у сфері управління господарськими комплексами регіонів, створення спеціального інвестиційного режиму на територіях пріоритетного розвитку та спеціальних (вільних) економічних зон тощо.
На регіональному рівні необхідно забезпечити програмування соціально-економічного розвитку територій та систем розселення, формування місцевих бюджетів з урахуванням пріоритетності розв'язання проблем міст регіону, розроблення та реалізацію регіональних програм зайнятості населення, передачу місцевим органам виконавчої влади повноважень щодо управління державними корпоративними правами, об'єктами державної власності, затвердження правил забудови з урахуванням особливостей регіону.
На місцевому рівні забезпечуватиметься розроблення місцевих програм соціально-економічного та екологічного розвитку, коригування генеральних планів, розроблення місцевих правил забудови, взаємодія органів місцевого самоврядування з державними, комунальними та приватними підприємствами з питань розвитку міст, ефективне використання повноважень органів місцевого самоврядування щодо формування власних доходів, сприяння розвиткові підприємництва, залученню інвестицій, спільних з іншими територіальними громадами проектів розвитку регіонів, утримання об'єктів соціально-культурної сфери.
Фінансове забезпечення Програми. Фінансування заходів Програми здійснюватиметься в рамках державної бюджетної політики.
Стимулювання розвитку регіону забезпечуватиметься на засадах концентрації державних та місцевих ресурсів із метою досягнення найбільшої ефективності їх використання, конкурентності, партнерства, яке передбачає співпрацю органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з недержавними організаціями та суб'єктами господарювання в питаннях регіонального розвитку.
Одним із джерел забезпечення розвитку виробничих потужностей підприємств регіону, їх соціальної інфраструктури та зв'язку будуть державні централізовані капітальні вкладення, обсяги яких формуватимуться у Державній програмі економічного і соціального розвитку України і забезпечуватимуться коштами Державного бюджету України на відповідні роки.
З метою фінансування виробництв, які є визначальними у формуванні бюджету регіону, передбачатимуться кошти на їх розвиток за рахунок відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - головних розпорядників бюджетних коштів.
Фінансування природоохоронних заходів здійснюватиметься за рахунок коштів фондів охорони навколишнього природного середовища у складі бюджетів усіх рівнів.
Фінансування Програми здійснюватиметься також за рахунок зовнішніх і внутрішніх запозичень, грантів міжнародних організацій, благодійних внесків, коштів міжнародних програм тощо.
Наукове забезпечення виконання Програми. Наукове забезпечення виконання Програми здійснюватиметься науковими установами Національною академії наук України, центральних органів виконавчої влади, іншими організаціями та повинно передбачати виконання комплексу завдань, пов'язаних з особливим статусом підприємств регіону у виробничому комплексі країни. Тому основними напрямами наукових досліджень є:
розроблення методичного та програмного забезпечення програм комплексного розвитку міст регіону;
розроблення заходів щодо розвитку підприємництва в регіоні, мікрокредитування малого підприємництва, налагодження ефективних шляхів взаємодії великих підприємств і суб'єктів малого підприємництва;
дослідження стану матеріальних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів регіону з метою їх ефективного залучення в господарський обіг;
виконання науково-дослідних і проектних робіт з оптимізації проведення дослідно-пошукових робіт, планування та забудови територій міст регіону з урахуванням ландшафтних, історичних, архітектурних, екологічних та інших особливостей;
проведення експертних оцінок стану соціальної інфраструктури, житлово-комунального й транспортного господарств регіону;
комплексне дослідження забезпечення зайнятості населення, зокрема молоді, визначення шляхів створення сприятливих умов для самозайнятості, здійснення підприємницької діяльності;
розроблення проектів нормативних актів із питань збереження, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Інформаційне забезпечення Програми. Метою інформаційного забезпечення Програми є об'єктивне інформування громадськості
та публічне обговорення стану справ у регіоні, привернення уваги вітчизняних і зарубіжних інвесторів до цього питання.
Телевізійні та радіомовні компанії, що працюють на території регіону, здійснюватимуть підготовку тематичних передач та аналітичних програм на місцевих каналах телебачення й радіомовлення за участю відповідних фахівців, організовуватимуть семінари та "круглі столи" для засобів масової інформації, журналістів, керівників прес-центрів органів місцевого самоврядування.
...Подобные документы
Визначення позицій сталого розвитку. Основні принципи, на яких базується державна політика України щодо сталого розвитку. Економічні, соціальні, екологічні індикатори сталого розвитку. Особливості інтегрування України в світовий економічний простір.
реферат [22,5 K], добавлен 06.12.2010Етапи розробки рекомендацій щодо напрямів регулювання соціально-економічного розвитку регіону. Способи оцінки ефективності використання потенціалу регіональної економіки Львівської області. Аналіз транспортної складової розвитку продуктивних сил регіону.
курсовая работа [766,4 K], добавлен 17.12.2013Оцінка сталого розвитку в просторі економічного, екологічного та соціального вимірів. Ступінь гармонізації сталого розвитку. Оптимальне використання обмежених ресурсів. Характеристика та індикатори екологічного виміру. Стабільність соціальних систем.
реферат [23,0 K], добавлен 30.05.2012Криза як один з факторів циклічного розвитку. Регулювання циклічного розвитку або антикризова політика держави. Аналіз, наслідки та проблеми вирішення економічної кризи в України. План заходів з виконання Державної програми активізації розвитку економіки.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 11.05.2015Еволюція і суть концепції сталого розвитку: цілі, завдання, критерії, механізми та інструменти фінансування. Економічний розвиток України: структура, тенденції, екологічний, соціальний і гуманітарний стан. Напрями стимулювання сталого розвитку України.
реферат [433,8 K], добавлен 19.04.2012Сучасний стан проблеми сталого розвитку гірничодобувних підприємств. Особливості даної промисловості України. Природоохоронна діяльність та діагностика рівня забезпечення сталого розвитку ВАТ "Павлоградвугілля". Напрямки удосконалення його механізму.
дипломная работа [246,7 K], добавлен 14.05.2011Проведення економічного аналізу Запорізької області, надання інтегральних показників конкурентоздатності регіону. Розробка автомобілебудівного кластеру та розрахунок портфелю проектів розвитку Запоріжжя. Концепції державних й міських цільових програм.
курсовая работа [130,2 K], добавлен 07.02.2011Наукові підходи до вивчення просторової організації регіону. Історія розвитку та сучасна адміністративна організація господарства Кременецького району Тернопільської області. Демографічний потенціал регіону та прогнози соціального розвитку регіону.
курсовая работа [51,3 K], добавлен 14.02.2013Дослідження теоретичних аспектів стратегічного формування програм соціально-економічного розвитку. Аналіз виконання програми соціально-економічного розвитку на прикладі Львівської області. Пропозиції напрямків забезпечення цільового програмування.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 08.07.2015Визначення, засоби, методи та інструменти фінансування сталого розвитку. Аналіз світового досвіду використання глобальних стратегій акумуляції, вивільнення і надходження грошових коштів. Результати використання механізмів і методів фінансування в світі.
курсовая работа [286,5 K], добавлен 09.12.2010Значення Придніпровського регіону для економіки України, його природно-ресурсний потенціал та демографічна ситуація. Стан промисловості, сільського господарства, транспорту та зовнішньої торгівлі. Проблеми та перспективи економічного розвитку регіону.
курсовая работа [449,2 K], добавлен 05.01.2014Розвиток продуктивних сил Придніпровського регіону. Депресивні регіони і механізми інвестування їхнього розвитку. Обмеження та негативні фактори в формуванні конкурентоспроможності регіону. Система і механізм розвитку регіонального управління в Україні.
реферат [23,0 K], добавлен 22.10.2010Сутність, причини та види тіньової економіки. Проблеми тіньової економіки в Україні. Напрямки зниження рівня тінізації економіки в Україні. Тіньова економіка - суттєва перешкода забезпеченню сталого розвитку економіки. Функціонування тіньової економіки.
курсовая работа [38,5 K], добавлен 27.05.2007Аналіз параметрів регіону через розрахунок індексу конфігурації. Особливості фізико-географічного положення регіону: геологічна будова, рельєф та клімат, гідрографія та природні ресурси. Фактори розвитку міжнародної торгівлі. Опис системи розселення.
контрольная работа [170,5 K], добавлен 13.09.2014Основні напрямки розвитку галузі рослинництва. Організація зберігання і переробки зерна, цукрових буряків, овочів та картоплі. Економічна характеристика та аналіз діяльності господарства. Шляхи підвищення ефективності виробництва на підприємстві.
курсовая работа [68,0 K], добавлен 18.10.2014Сучасний соціально-економічний розвиток Тернопільської області. Демографічні передумови розвитку регіону і його працересурсний потенціал. Зайнятість і ринок праці, аналіз стану і тенденції ризику. Перспективи і напрямки регулювання ринку праці регіону.
курсовая работа [44,2 K], добавлен 16.05.2013Споживчий ринок в системі забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України. Умови виникнення ринку. Поняття зовнішнього середовища. Основні ознаки кейнсіанської та монетарної теорій. Інформаційне та методичне забезпечення дослідження ринку.
научная работа [71,6 K], добавлен 30.06.2013Способи визначення економічного стану території (регіону) - сукупність економічних результатів, отриманих населенням, інституційними установами, що розміщені на даній території, протягом певного періоду. Аналіз і планування розвитку транспорту і зв’язку.
контрольная работа [129,2 K], добавлен 09.02.2011Теоретичні засади розвитку малого бізнесу. Характеристика ринкового середовища господарювання підприємства малого бізнесу. Нормативно–правове забезпечення сталого розвитку малого бізнесу в Україні. Стан та перспективи розвитку малого бізнесу.
курсовая работа [60,0 K], добавлен 30.03.2007Сталий розвиток: сутність та еволюція поглядів науковців. Особливості реалізації сталого економічного розвитку в умовах глобалізації. Вивчення триєдиної концепції стійкого розвитку. Глобальний та сталий розвиток, їх вплив на соціально-економічну систему.
курсовая работа [472,6 K], добавлен 28.03.2015