Оцінка зовнішньоекономічної діяльності України. Проблеми і перспективи
Зовнішньоекономічна діяльність в сучасній Україні як пріоритетний напрям політики держави, основа розвитку торгівлі і сприятливого інвестиційного клімату в країні. Головний торговий партнер. Показники інвестиційного співробітництва з країнами ЄС.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.12.2018 |
| Размер файла | 666,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Оцінка зовнішньоекономічної діяльності України. Проблеми і перспективи
ВСТУП
Зовнішньоекономічна діяльність України - це її взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співдружність політичних органів, що направлена на ефективне вирішення, як особистих проблем громадян, так і глобальних проблем людства.
Міжнародні зв'язки - поліфункціональні, вони виконують функції щодо органічного інтегрування у всесвітні структури з метою закріплення миру та безпеки, ефективного розвитку економіки, науки, освіти та культури, формуванню єдиного екологічно чистого простору Землі, задоволення особистих потреб громадян та суспільства України в цілому.
Загалом, у наш час потрібно всебічно розглядати зовнішні зв'язки не тільки міжнародним економістам, прогнозуючим глобальні тенденції ринків зарубіжних держав, але і національним виробникам, продукція яких має потенціал виходу на міжнародні ринки збуту. Знання основ зовнішньоекономічних зв'язків необхідне для вивчення кон'юнктури світового ринку, для оцінки інтенсивності фінансових потоків, визначення стратегічного напрямку розташування представництв в іноземних державах та ін.
Дана тема є досить актуальною на сьогоднішній день, оскільки надання Україні статусу ринкової економіки, поглиблення науково-технічного прогресу, співробітництво нашої країни з іншими державами світу, міжнародними організаціями, економічними об'єднаннями є основним пріоритетом зовнішньоекономічної інтеграції.
Дану проблему вивчали такі вчені, як: Новицький В.Е., Козак Ю.Г. Коломацька С.П. та інші. Досить чітко дав визначення поняттю «зовнішньоекономічна діяльність» Новицький В.Е., який твердив, що ЗЕД - це форма господарювання, яка виходить за межі національних кордонів і пов'язана з залученням до багатоетапного циклу економічних відносин різнонаціональних їхніх суб'єктів.
Метою курсової роботи є вивчення теоретичних засад зовнішньоекономічної діяльності, оцінка ЗЕД України та визначення перспектив її розвитку.
Для досягнення поставленої мети у курсовій роботі поставимо такі завдання:
ь аналіз основних форм зовнішньоекономічної діяльності, як стан інтеграції країни у світовий простір;
ь охарактеризувати зовнішньоекономічну діяльність як об'єкт макроекономічного регулювання;
ь показати як регулюється ЗЕД нормативно-правовими документами;
ь охарактеризувати економічне співробітництво України з Європейським Союзом і Росією;
ь проаналізувати перспективи торгівельних відносин України в системі СОТ і окреслити шляхи покращення зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Предметом дослідження є зовнішньоекономічна діяльність України, об'єктом - зовнішньоекономічні відносини.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КРАЇНИ
Формування методичних основ дослідження зовнішньоекономічної діяльності країни слід починати з визначення цього ключового поняття та розкриття його суті. Під зовнішньоекономічною діяльністю на національному рівні розуміють систему зі своїми специфічними організаційно-економічними та правовими механізмами функціонування, а також як складову національного господарства.[8.64]
Зовнішньоекономічну діяльність, як правило, розглядають на рівні окремих підприємств чи їх об'єднань за галузевим чи територіальним критерієм оцінки. Підтвердженням цьому є визначення зовнішньоекономічної діяльності відповідно до діючого Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р.: «зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами». Аналіз стану та розвитку зовнішньоекономічної діяльності країни є комплексним у разі її вивчення за основними складовими та видами. Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» виділяють 13 видів ЗЕД, які слід згрупувати та виділити серед них ряд основних. До основних видів зовнішньоекономічної діяльності держави слід віднести зовнішньоторговельну та міжнародну інвестиційну діяльність, міжнародну виробничу кооперацію та валютно-фінансові відносини. Митна політика, як і зовнішньоторговельна, інвестиційна та валютна політики є складовими зовнішньоекономічної політики держави, тому їх виділення у складі ЗЕД є недоцільним. Таким чином, комплексне дослідження зовнішньоекономічної діяльності держави передбачає проведення діагностики стану ЗЕД країни та структури, у тому числі за основними її видами, виявлення основних тенденцій розвитку та подальших перспективних орієнтирів. Виконання вказаних процедур здійснюють поступово та відповідно до сформованого алгоритму дослідження , що включає три блоки дій (табл. 1).
Таблиця 1 Алгоритм дослідження зовнішньоекономічної діяльності країни
|
Основні дії та процедури |
Методи дослідження |
||
|
Базовий блок комплексного дослідження ЗЕД країни |
- встановлення цілей та завдань дослідження; - формулювання об'єкту та предмету дослідження; -вибір методів дослідження відповідно до цілі та завдань; - встановлення термінів дослідження відповідно до завдань; - формування бази даних про ЗЕД країни за основними показниками оцінки. |
- абстрактно-логічний метод; - метод термінологічного аналізу; - метод кластерного аналізу |
|
|
Блок оцінювання в комплексному дослідженні ЗЕД країни |
- діагностика стану та розвитку ЗЕД країни, її ефективності, виявлення основних тенденцій розвитку; - встановлення та аналіз структури ЗЕД країни (видової, галузевої, товарної, просторової, за формою власності, інституціональної); - оцінка інтеграції країни у світове господарство. |
- індексний метод; - метод динамічних рядів; - метод кореляціно-регресійного аналізу; - метод парних порівнянь на основі багатомірного шкалування. |
|
|
Прогностичний блок комплексного дослідження ЗЕД країни |
- оцінка конкурентоспроможності країни, її регіонів та галузей; - встановлення експортного потенціалу країни; - оцінка ризиків здійснення ЗЕД в країні, аналіз її інвестиційної привабливості; - встановлення перспективних напрямків |
- метод експертної оцінки конкурентоспроможності країни; - СВОТ-аналіз; - метод експертної оцінки ризиків ЗЕД; - метод сценарного аналізу на основі когнітивного моделювання |
|
|
розвитку ЗЕД країни; - розробка стратегії розвитку ЗЕД країни, оцінка ефективності її реалізації |
Базовий блок дослідження ЗЕД країни передбачає встановлення головної мети дослідження, її субцілей та основних завдань. Попередній аналіз системи методів дослідження дозволяє встановити ті, що найкращим чином відповідають меті та завданням дослідження та націлені на отримання бажаного результату. Формування інформаційної бази для діагностики ЗЕД країни є важливим етапом на протязі всього дослідження, від правильності виконання якого залежить весь подальший хід процедур. Доступність та достовірність даних, у тому числі оперативного характеру, відіграє значущу роль у процесі економічного дослідження, зокрема більш вузьких аспектів розвитку. [8.77]
Блок оцінювання об'єкта дослідження охоплює процедури щодо діагностики стану та встановлення тенденцій поточного розвитку ЗЕД країни. Особливу увагу слід приділити вивченню змін у видовій структурі ЗЕД країни, зокрема її зовнішньоторговельної складової як найбільш розповсюдженого виду серед встановлених інших. Аналіз товарної структури експортно-імпортних операцій, ефективності їх реалізації, а також напрямів та інтенсивності інвестиційних, фінансових, науково-технічних та трудових потоків спрямований на формування бази даних для здійснення розрахунків на наступних етапах дослідження.
Третій блок - прогностичний. Він охоплює розрахунково-аналітичні процедури, направлені на встановлення рівня конкурентоспроможності національної економіки, окремих її складових, оцінку інвестиційної привабливості країни, її регіонів та галузей господарювання. Рівень міжнародної конкурентоспроможності країни в певній мірі є результатом її успішності в сфері зовнішньоторговельних відносин, науково-технологічного та інформаційного обміну. Інвестиційна привабливість, у свою чергу, безпосередньо впливає на рівень розвитку інших видів зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, інвестиційної та валютно-фінансової діяльності держави. [8.111]
Отримані результати економіко-математичних розрахунків на даних етапах дослідження дозволяють розробити стратегічні напрямки розвитку зовнішньоекономічної діяльності на національному рівні із врахуванням специфіки її видової структури, що склалася, а також особливостей державного регулювання ЗЕД. У зв'язку зі вступом України до Світової організації торгівлі вагомість фактора, вказаного останнім, не знижується, а навпаки зростає.
У сучасних умовах економічної інтеграції ефективність зовнішньоекономічної діяльності країни залежить також від рівня втручання держави в процеси регулювання розвитку національної економіки і її складових. Особливої уваги заслуговують питання збалансованості національних, регіональних інтересів та інтересів бізнес-структур у процесі впровадження відповідних механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності країни при реалізації встановлених стратегічних завдань її розвитку, що за своїм характером можуть бути досить різними. Ось чому аналіз ефективності системи державного регулювання та її впливу на розвиток національної економіки та зовнішньоекономічної діяльності країни є доцільним.
Таким чином, формування методичного забезпечення дослідження за розробленим алгоритмом розрахунково-аналітичних дій передбачає встановлення показників оцінки, що дозволяють найбільш влучно підійти до вирішення проблеми комплексної діагностики стану та розвитку основних видів зовнішньоекономічної діяльності країни.
Функціонування будь-якої економічної системи, в тому числі й у сфері зовнішньоекономічних відносин, можна характеризувати сукупністю кількісних та якісних економічних показників (табл. 2).
Таблиця 2Основні показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності країни
|
Показники обсягу |
Показники інтегрованості країни до світової системи |
Показники структури |
Показники динаміки |
Показники результати-вності |
|
|
-обсяг експорту -обсяг імпорту -зовнішньо-торговельний оборот |
-експортна квота -імпортна квота -зовнішньо-торговельна квота |
-товарна структура -географіч-на структура -інстути-ціональна структура |
-темпи зростання -темпи приросту |
-експорт на душу населення -імпорт на душу населення -зовнішньо-торговельний оборот на душу населенння |
До показників обсягів, що характеризують обсяги зовнішньоекономічних зв'язків, слід віднести:
- обсяг експорту товарів - вивезення товарів із країни;
- обсяг імпорту товарів - ввезення товарів у країни;
- зовнішньоторговельний оборот - сукупний об'єм експорту-імпорту товарів за визначений період часу (як правило, за рік). [22.12]
Показниками інтегрованості, які використовуються для визначення ступеня залежності економіки, є експортна, імпортна та зовнішньоторговельна квота. У рамках усього національного господарства експортна квота розраховується як співвідношення експорту (Е) до вартості валового внутрішнього продукту (ВВП) за відповідний період у відсотках:
(1)
Імпортна квота розраховується як співвідношення вартості імпорту (І) до вартості ВВП у відсотках:
(2)
Відповідним чином визначається і зовнішньоторговельна квота -співвідношення сукупної вартості експорту і імпорту, ділених навпіл, до вартості ВВП у відсотках:
(3)
Показниками, що характеризують структуру є: товарна, географічна та інституціональна структури зовнішньоекономічних відносин. [21.151]
Товарна структура дозволяє виявити ступінь розвитку економіки країни. Так, якщо в товарному експорті країни домінують готові вироби, то функціонування економічної системи вважається ефективним, або країна на інтенсивному шляху розвитку. Якщо ж переважає сировина чи напівфабрикати, то фактично країна йдее кстенсивним шляхом розвитку, тобто живе за рахунок майбутніх поколінь, використовуючи природні надра. Географічна структура не тільки характеризує ступінь розвитку зовнішньоекономічних відносин держави з іншими країнами світу, а й показує певну залежність держави від взаємовідносин з тією чи іншою країною. Інституціональна структура - розподіл зовнішньоекономічних зв'язків за суб'єктами та методами товарного обміну. Використовується для визначення ефективності умов функціонування зовнішньоекономічного комплексу країни. Так, збільшення частки товарообмінних операцій чи угод про застосування давальницьких схем показує рівень тінізації економічних взаємовідносин у даній сфері.
Показники динаміки зовнішньоекономічних відносин можна систематизувати на дві підгрупи: темпи росту та темпи приросту. До темпів росту відносяться:
- темпи росту експорту:
, (4)
де- темпи росту експорту,
- обсяг експорту в звітному році,
- обсяг експорту в базисному році;
-темпи росту імпорту:
, (5)
де- темпи росту імпорту,
- обсяг імпорту в звітному році,
- обсяг імпорту в базисному році;
- темпи росту зовнішньоторговельного обороту:
, (6)
де- темпи росту зовнішньоторговельного обороту,
- обсяг зовнішньоторговельного обороту в звітному році,
- обсяг зовнішньоторговельного обороту в базисному році. [18.212]
До темпів приросту зовнішньоекономічних зв'язків можна віднести: темпи приросту експорту, імпорту і зовнішньоторговельного обороту, які розраховуються як різниця між темпами росту в звітному році і темпами росту в базисному році відповідних показників. Основними показниками, які кількісно і якісно характеризують стан зовнішніх економічних зв'язків у країні є показники результативності, а саме: експорт, імпорт і зовнішньоторговельний оборот на душу населення. Вони є відношенням обсягу експорту, імпорту і зовнішньоторговельного обороту до кількості населення у країні.
Для оцінки рівня розвитку зовнішньоторговельних зв'язків можна скористатися коефіцієнтом збалансованості зовнішньої торгівлі. Він розраховується за формулою:
, (7)
де К - коефіцієнт збалансованості зовнішньоторговельної діяльності,
С - зовнішньоторговельне сальдо,
Т- зовнішньоторговельний обіг
Крім того, величина коефіцієнта автоматично включає в себе оцінку рівня двосторонніх зовнішньоторговельних зв'язків, адже величина зовнішньоторговельного сальдо і величина зовнішньоторговельного обігу пов'язані з величинами експорту (Е) й імпорту (І) таким чином:
Т=Е+І(8)
С=Е-І (9)
Звідси:
(10)
У цій формулі К є функцією двох змінних (експорту(Е) та імпорту (І). Вона має максимум, що дорівнює 1 при І=0 і Е>0 та мінімум, що дорівнює -1 при Е=0 і І>0. Нульового значення функція набуває при І=Е. Таким чином, при збалансуванні обсягів експорту й імпорту коефіцієнт збалансування зовнішньоторговельної діяльності стає близьким до нуля. За наявності односторонності відносин, тобто коли значно різняться обсяги експорту й імпорту, значення коефіцієнта залежно від знаку зовнішньоторговельного сальдо наближаються до плюс або мінус одиниці. Значення коефіцієнта, які дорівнюють плюс або мінус одиниці, свідчать про повну односторонність зовнішньоторговельних зв'язків, тобто ці зв'язки представлені або лише експортними, або лише імпортними поставками. За значення К, що дорівнює нулю, їх слід вважати цілком збалансованими. Для аналізу доцільно враховувати, що в межах змін значення К від -0,5 до 0,5 можна говорити про те, що зовнішньоторговельні зв'язки є більш-менш збалансованими. В межах змін К від 0,5 до 1 зовнішньоторговельні зв'язки не збалансовані і значно переважає експорт. [20.242]
Таблиця 3 Оцінка зовнішньоторговельної діяльності країн на основі значень коефіцієнта збалансованості (К)
|
Значення коефіцієнта збалансованості ЗЕД (К) |
Економічна інтерпретація зовнішньоторговельної діяльності країн |
|
|
-1 |
Область абсолютної незбалансованості імпорту |
|
|
1 |
Область абсолютної незбалансованості експорту |
|
|
Від -1 до -0,5 |
Область значної незбалансованості імпорту |
|
|
Від -0,5 до 0 |
Область порівняльної збалансованості імпорту |
|
|
0 |
Область абсолютної збалансованості експорту та імпорту |
|
|
Від 0 до 0,5 |
Область порівняльної збалансованості експорту |
|
|
Від 0,5 до 1 |
Область значної незбалансованості експорту |
Однією з основних ознак сучасного розвитку світового господарства є розгортання процесів глобалізації, які справляють суттєвий вплив на систему міжнародних економічних відносин, трансформують напрями і визначають тенденції розвитку національних економік. Глобалізація (від англ. “globe” - земна куля) - складний, багатогранний процес, який має безліч проявів та включає багато проблем. Під глобалізацією світового господарства розуміють процес посилення взаємозв'язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, перетворенні знання в основний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за національні кордони через формування ТНК, впровадженні і домінуванні в повсякденній практиці міжнародних відносин і внутрішньополітичного життя народів принципово нових і універсальних ліберально-демократичних цінностей тощо. [1.44]
На рівні галузі глобалізація визначається тим, наскільки конкурентоспроможність компанії всередині галузі в даній країні взаємопов'язана з її конкурентоспроможністю в іншій країні. Чим більше глобалізована галузь промисловості, тим більше переваг отримує компанія від внесеної технології, виробничого процесу, фабричної марки. Глобалізовані галузі промисловості мають тенденцію домінувати на кожному ринку одним і тим самим набором глобальних компаній, які координують між собою стратегічні дії в усіх країнах своєї активності.
Глобалізація на рівні окремої країни характеризується ступенем взаємозв'язку її економіки зі світовою економікою в цілому. Незважаючи на зростання глобалізації світової економіки, не всі країни в однаковій мірі інтегровані до неї. Існують декілька головних показників, що визначають ступінь інтегрованості економік різних держав у глобальну економіку, серед яких:
співвідношення зовнішньоторговельного обороту і ВВП;
прямі іноземні інвестиції (ПІІ), які спрямовуються в економіку країни і з країни, та портфельні інвестиції;
потік платежів роялті в країну та з країни, що пов'язані з переданням технології.
на світовому рівні визначається економічними взаємозв'язками між країнами, який зростає та відбивається на зустрічних потоках товарів, послуг, капіталу та ноу-хау, що постійно збільшуються.
Основною рисою процесу глобалізації є формування глобально функціонуючого виробничого процесу, серцевиною якого є сформовані інтернаціоналізовані відтворювальні цикли - ядра, які виступають своєрідним локомотивом світового господарства. В межах цих циклів формується світовий дохід, перерозподіл якого є головним стратегічним орієнтиром і основою зовнішньої політики будь-якої держави. [16.55]
У сучасному світі глобалізація справляє домінуючий вплив на розвиток будь-якої держави. З одного боку, через розповсюдження інновацій у сфері технологій і менеджменту, активний обмін товарами, послугами, інвестиціями вона сприяє підвищенню ефективності функціонування національних економік, а з іншого - посилює нерівномірність, асинхронність та диспропорційність розвитку.
Глобалізація - це об'єктивний процес планетарного масштабу, який має як прогресивні наслідки, так і негативні. До позитивних ми можемо віднести: поширення нових інформаційних технологій та пов'язаних з ними переваг (скорочення часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя); перехід на ресурсозаощаджуючі технології; посилення уваги до важливих проблем людства та інші. [22.46]
Отже, до негативних наслідків глобалізації відносяться: посилення нерівномірності розвитку країн світу; нав'язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури господарства, політичної та економічної залежності.
Саме тому, глобалізація як суперечливий процес, потребує регулювання на національному та міждержавному рівнях.
На сьогодні наша країна недостатньо залучена до глобалізаційних процесів, так як вона значно відстає від провідних держав світу в галузі розвитку інформаційних технологій, не приділяє належної уваги координації своєї зовнішньоекономічної політики, має слабкі зовнішні позиції, перебуває лише на початку формування власних ТНК, конкурентоспроможних на глобальному рівні.
У рейтингу Індексу глобальної конкурентоспроможності за 2011 рік Україна посіла 73-е місце серед 144 країн, піднявшись на сім позицій порівняно з минулим роком. [8.33]
Збереження конкурентоспроможності країни в умовах глобалізації вимагає не стільки формування зовнішнього іміджу країни (її образу в очах населення і підприємств інших країн), скільки збереження привабливості для власних громадян і підприємств, оскільки спроби відповідати зовнішнім стандартам неминуче ведуть до втрати унікальності країни і пов'язаних з нею конкурентних переваг.
Отже, стратегічно важливою метою для України має стати стимулювання структурних реформ усередині країни, спрямованих на забезпечення конкурентоспроможності у відкритому ринковому середовищі.
На даний час Україна не використовує всі свої конкурентні переваги (дешева робоча сила, достатня ресурсозабезпеченість деякими видами сировини, використання вигідного геоекономічного розташування тощо), офіційний сектор економіки неефективний.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ. МІЖНАРОДНІ ЗІСТАВЛЕННЯ
Зовнішня торгівля на сучасному етапі перетворилась у важливу сферу економіки будь-якої країни. Активне використання зовнішньоекономічного чинника сприяє подоланню негативних процесів у економіці і подальшому розвитку ринкових відносин.
Для дослідження зовнішньоторговельної діяльності України в сучасних умовах необхідно простежити динаміку основних показників зовнішньої торгівлі України, визначити особливості структури вітчизняного експорту та імпорту та виявити вагомі чинники, що впливають на зовнішньоторговельну діяльність країни в цілому.
На основі даних Світового Банку основні показники обсягу й динаміки експорту та імпорту за останні роки наведено у табл. 4.
Таблиця 4Оцінка зовнішньоекономічної діяльності України за 2001 - 2011рр.
|
Рік |
Показники |
|||||
|
Експорт, млрд. дол. |
Тепм приросту експорту, % |
Імпорт, млрд. дол. |
Тепм приросту імпорту, % |
Сальдо, млрд. дол. |
||
|
2001 |
20,91 |
20,53 |
0,38 |
|||
|
2002 |
23,31 |
11,52 |
21,62 |
5,33 |
1,70 |
|
|
2003 |
29,08 |
24,71 |
27,57 |
27,53 |
1,50 |
|
|
2004 |
39,58 |
36,12 |
35,04 |
27,07 |
4,54 |
|
|
2005 |
43,93 |
11,00 |
43,93 |
25,39 |
0,00 |
|
|
2006 |
50,64 |
15,28 |
52,80 |
20,18 |
-2,16 |
|
|
2007 |
64,22 |
26,82 |
71,36 |
35,16 |
-7,14 |
|
|
2008 |
84,60 |
31,72 |
98,99 |
38,73 |
-14,40 |
|
|
2009 |
53,93 |
-36,25 |
56,27 |
-43,16 |
-2,34 |
|
|
2010 |
69,57 |
29,02 |
73,67 |
30,92 |
-4,09 |
|
|
2011 |
89,24 |
28,26 |
97,50 |
32,35 |
-8,26 |
Мал.1. Співвідношення експорту та імпорту України у 2001 - 2011 рр.
Отже бачимо, що у номінальному, тобто, доларовому вираженні, імпорт та експорт товарів постійно росте. Найбільший приріст експорту відзначився у 2004 році і склав 36, 12%, імпорту відповідно - у 2008 - 38,73%. Негативні показники сальдо свідчать про те, що рівень конкурентноздатності вітчизняних виробників на зовнішніх ринках знижується, а сировинна орієнтація української економіки не дає можливості швидко переспрямовувати збутові потоки на внутрішній ринок, коли ціни на світовому ринку знижуються.
Відзначимо, що зростання обсягів імпорту негативно позначається на фінансових показниках вітчизняних виробників й економіці в цілому. По-перше, це зумовлено тим, що за імпорт необхідно платити валютою, що потребуватиме компенсації припливу іноземних товарів за рахунок зниження міжнародних резервів НБУ, або приростом прямих іноземних інвестицій, обсяги яких поки далекі від задекларованих урядом. По-друге, від'ємне торговельне сальдо негативно позначається на рості ВВП країни. У третіх, теоретично зростання імпорту веде до ослаблення позицій вітчизняних виробників на місцевих ринках. І нарешті, збільшення обсягів імпорту означає посилення залежності країни від її торговельних партнерів і від ситуації на зовнішніх ринках.
Розглянемо співвідношення експорту та імпорту України, Росії та Польщі, так як воно значною мірою визначає економічне становище країни.
Вибір суб'єктів дослідження продиктовано тим, що Україна і Росія - дві республіки, які вибрали подібні напрями економічного розвитку, проте мали і мають різні вихідні характеристики.
Україна і Польща - країни-сусіди, що різняться перехідним періодом від соціалістичної форми господарювання до ринку. Але в Польщі цей процес супроводжувався вступом до ЄС, внаслідок чого змінилася результуюча дія зовнішніх факторів на економіку країни.
Таблиця 5 Міжнародні зіставлення експорту та імпорту України до експорту та імпорту Росії та Польщі
|
Рік |
Експорт (млрд. дол. ) |
Імпорт (млрд. дол.) |
Сальдо (млрд. дол.) |
|||||||
|
Україна |
Росія |
Польща |
Україна |
Росія |
Польща |
Україна |
Росія |
Польща |
||
|
2001 |
20,91 |
113,44 |
51,41 |
20,53 |
73,58 |
59,03 |
0,38 |
39,86 |
-7,62 |
|
|
2002 |
23,31 |
120,79 |
57,47 |
21,62 |
82,83 |
61,44 |
1,70 |
37,96 |
-3,96 |
|
|
2003 |
29,08 |
150,62 |
71,54 |
27,57 |
103,28 |
78,05 |
1,50 |
47,34 |
-6,50 |
|
|
2004 |
39,58 |
200,95 |
93,52 |
35,04 |
130,02 |
101,11 |
4,54 |
70,92 |
-7,58 |
|
|
2005 |
43,93 |
267,40 |
112,45 |
43,93 |
168,08 |
115,49 |
0,00 |
99,32 |
-3,04 |
|
|
2006 |
50,64 |
336,58 |
136,68 |
52,80 |
207,89 |
143,51 |
-2,16 |
128,69 |
-6,83 |
|
|
2007 |
64,22 |
389,91 |
174,38 |
71,36 |
285,94 |
187,14 |
-7,14 |
103,98 |
-12,76 |
|
|
2008 |
84,60 |
514,86 |
211,76 |
98,99 |
365,39 |
232,94 |
-14,40 |
149,48 |
-21,18 |
|
|
2009 |
53,93 |
342,34 |
163,73 |
56,27 |
244,53 |
168,04 |
-2,34 |
97,81 |
-4,31 |
|
|
2010 |
69,57 |
446,26 |
197,31 |
73,67 |
327,25 |
202,01 |
-4,09 |
119,00 |
-4,70 |
|
|
2011 |
89,24 |
575,91 |
256,50 |
97,50 |
408,71 |
250,49 |
-8,26 |
167,20 |
6,01 |
Мал. 2. Співвідношення експорту та імпорту України, Росії та Польщі
Росія є одним з найбільших експортерів світу, про що свідчать обсяги експорту та позитивне сальдо торгівлі. В Україні та Польщі протягом останніх років спостерігається дефіцит платіжного балансу (перевищення експорту над імпортом), що негативно впливає на економічні процеси.
У деяких роках експорт України перевищував імпорт. Найбільший профіцит спостерігавться у 2004 р., проте позитивне торгове сальдо в Україні зазвичай досягалось не за рахунок підвищення конкурентоздатності економіки, розвитку наукоємних галузей, а за рахунок мінімізації купівельної спроможності власного населення - бідності, що мінімізувало попит на імпорт загального призначення.
Саме тому профіцит не був стабільним і перейшов в дефіцит торгового балансу, який з 2006 р. засвідчує негативне сальдо зовнішньої торгівлі України. За весь досліджуваний період торгівельне сальдо Росії позитивне і має тенденцію до збільшення. Щодо Польщі, то позитивне сальдо намітилось за два останніх роки, що є очевидною оцінкою пожвавлення економіки Польщі, як результат вступу до ЄС.
Слід зазначити, що світова економічна криза 2007-2009 рр. вплинула на динаміку географічної й товарної структури зовнішньої торгівлі України. Вітчизняні товаровиробники почали інтенсивніше опановувати ринки Близького Сходу, Китаю, Індії, Єгипту. В українському експорті зменшилася частка сировинних матеріалів, зросла частка машинно-технічної продукції, збільшилися відносні показники імпорту нафти і природного газу.
Проте, товарна структура зовнішньої торгівлі України за 2011р. Все ще характеризується сировинною спрямованістю експорту, високою часткою імпорту енергоносіїв і готової продукції, що негативно впливає на економічну безпеку держави.
Таблиця 6Товарна структура зовнішньої торгівлі за 2011 р.
|
Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД |
Експорт |
Імпорт |
|||
|
тис.дол. |
у % до загального обсягу |
тис.дол. |
у % до загального обсягу |
||
|
Усього |
68394195,7 |
100 |
82608240 |
100 |
|
|
I. Живi тварини; продукти тваринного походження |
936606,1 |
1,4 |
1035370,6 |
1,3 |
|
|
II. Продукти рослинного походження |
5531957,1 |
8,1 |
1815941,5 |
2,2 |
|
|
III. Жири та олії тваринного або рослинного походження |
3396407 |
5 |
468668,1 |
0,6 |
|
|
IV. Готові харчовi продукти |
2939138,9 |
4,3 |
3026725,6 |
3,7 |
|
|
V. Мінеральнi продукти |
10259699,5 |
15 |
30029569,3 |
36,4 |
|
|
VI. Продукцiя хiмiчної та пов'язаних з нею галузей промисловостi |
5390328,2 |
7,9 |
8020846,4 |
9,7 |
|
|
VII. Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них |
937692,9 |
1,4 |
4498359,4 |
5,4 |
|
|
VIII. Шкури необроблені, шкіра вичищена |
168454 |
0,2 |
199783,4 |
0,2 |
|
|
IX. Деревина і вироби з деревини |
1078325,4 |
1,6 |
393017,4 |
0,5 |
|
|
X. Маса з деревини або інших целюлозних матеріалів |
1105322,9 |
1,6 |
1836676,3 |
2,2 |
|
|
ХI. Текстильні матеріали та вироби |
863848 |
1,3 |
1989863,9 |
2,4 |
|
|
XII. Взуття, головнi убори, парасольки |
208839,9 |
0,3 |
361518,5 |
0,4 |
|
|
XIII. Вироби з каменю, гiпсу, цементу |
549243,8 |
0,8 |
1156088,4 |
1,4 |
|
|
XIV. Перли природні або культивовані, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння |
100746,4 |
0,1 |
743449,2 |
0,9 |
|
|
XV. Недорогоцінні метали та вироби з них |
22100996,8 |
32,3 |
5697094,6 |
6,9 |
|
|
XVI. Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання |
6758995,2 |
9,9 |
12795104,9 |
15,5 |
|
|
XVII. Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби |
4854755,1 |
7,1 |
6204216 |
7,5 |
|
|
XVIII. Прилади та апарати оптичнi, фотографічні |
281483,2 |
0,4 |
1047042,8 |
1,3 |
|
|
ХІX. Рiзнi промислові товари |
556233,9 |
0,8 |
847482,2 |
1 |
|
|
XX. Твори мистецтва |
1139,5 |
24298,1 |
|||
|
Різне |
342521 |
0,5 |
43386,1 |
0,1 |
У структурі експорту України надмірно великою є частка товарів з низьким ступенем обробки, які є найбільш чутливими до зміни цінової кон'юнктури на світових ринках.
У структурі імпорту України переважають енергетичні матеріали та товари з високим ступенем обробки, такі як транспортні засоби, прилади та апарати, механічне обладнання та ін.
Товарна структура експорту України є вкрай несприятливою. Вона свідчить про нездатність держави подолати структурні диспропорції економіки, сформованої в рамках колишнього СРСР. Домінуючими експортними позиціями залишаються металопродукція, мінеральні продукти та хімія, а машинобудування складає лише 10%. На відміну від держав Центральної Європи, в Україні так і не відбулась переорієнтація з торгівлі сировиною та напівфабрикатами на торгівлю товарами з високою доданою вартістю. Головні експорто-орієнтовані галузі залишаються надзвичайно енергоємними, що робить їх критично залежними від імпортованих енергоносіїв та обмежує можливості нарощування експорту за рахунок девальвації національної валюти. Експорт продукції металургії характеризується чутливістю до цінових коливань на світових ринках, значною часткою продукції з низьким ступенем переробки та низькою економічною ефективністю. Нерідко експорт металопродукції орієнтується не на економічну ефективність, а на утримання позицій на зовнішніх ринках з метою забезпечення валютних надходжень будь-якою ціною.
Позитивна зміна структури експорту намітилась у 2011 р. і продовжилась у 2012. Поставки несировинної продукції поки поступаються сировинному напрямку, але розрив між ними поступово зменшується. Українська несировинна продукція поки не займає лідируючих місць на світових ринках, але багатьом країнам було б важко без неї обійтися . По українських трубах йде російський газ, норвежці добувають нафту, використовуючи українські кораблі, а вертолітники з країн Близького Сходу та Північної Африки літають на машинах, оснащених моторами, зібраними в Запоріжжі. [11]
Труби, вагони, азотні добрива, продукція важкого машинобудування - ось товари, найчастіше продаються несировинними експортерами.
Так, за 2012р. найбільшими несировинними експортерами України слід вважати:
· Азовмаш - 9,2 млрд. грн. (залізничні й авто концерни, котли)
· Концерн «Стирол» - 7,2 млрд. грн. (добрива, полістирол)
· Крюківський вагонобудівний завод - 6,5 млрд. грн. (вагони, платформи, цистерни)
· Одеський припортовий завод - 6,3 млрд. грн. (карбамід, аміак)
· Мотор Січ - 5,9 млрд. грн. (авіадвигуни, газотурбінні приводи)
Сумарний експорт п'яти найбільших несировинних експортерів у 2012 становив 35, 2 млрд. грн., що становить 6,4% від сумарного експорту. Порівняно з даними 2011р. об'єм експорту цих суб'єктів збільшився на 79,6 %. (Табл.7)
Таблиця 7 Зміни в структурі експорту найбільших підприємств України за 2011 - 2012 рр.
|
Місце в рейтингу |
Назва |
Експорт, млн. грн |
Зміна, % |
|||
|
2 012 р. |
2 011 р. |
2 012 р. |
2 011 р. |
|||
|
6 |
8 |
Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" |
4773 |
2622 |
82,0 |
|
|
7 |
5 |
Харцизький трубний завод |
3924 |
3161 |
24,1 |
|
|
8 |
19 |
Інтернайп НТЗ |
3692 |
2261 |
63,3 |
|
|
9 |
7 |
Дніпрвагонмаш |
3937 |
2722 |
44,6 |
|
|
10 |
9 |
Азот |
3477 |
2579 |
34,8 |
|
|
11 |
11 |
Запорожтрансформатор |
3007 |
2208 |
36,2 |
|
|
12 |
16 |
Сумське НПО ім. Фрунзе |
2994 |
1624 |
84,4 |
|
|
13 |
13 |
Карпатнафтохім |
2969 |
1941 |
53,0 |
|
|
14 |
12 |
"Зоря"-"Машпроект" |
2958 |
1771 |
67,0 |
|
|
15 |
28 |
Джейбіл Серкіт Юкрейн Люмітед |
2449 |
983 |
149,1 |
|
|
16 |
15 |
Інтернайп Ніко Тьюб |
2404 |
1636 |
46,9 |
|
|
17 |
12 |
Стаханівський вагонобудівний завод |
2367 |
2138 |
10,7 |
|
|
18 |
21 |
Луганськтепловоз |
2210 |
1140 |
93,9 |
|
|
19 |
27 |
Берегівський радіозавод |
1968 |
1000 |
96,8 |
|
|
20 |
19 |
ЮМЗ ім. Макарова |
1766 |
1326 |
33,2 |
|
|
21 |
22 |
ПО "Конті" |
1637 |
1119 |
46,3 |
|
|
22 |
29 |
ТЕТРА ПАК Україна |
1539 |
969 |
58,8 |
|
|
23 |
17 |
Новокраматорський машинобудівний завод |
1473 |
1395 |
5,6 |
|
|
24 |
30 |
Інтернайп |
1464 |
854 |
71,4 |
|
|
25 |
26 |
Сумихімпром |
1427 |
1013 |
40,9 |
|
|
26 |
25 |
Рівнеазот |
1359 |
1041 |
30,5 |
|
|
27 |
24 |
АВК |
1329 |
1067 |
24,6 |
|
|
28 |
40 |
Полтавхіммаш |
1287 |
520 |
147,5 |
|
|
29 |
32 |
Сентравіс Продакшн Юкрейн |
1280 |
767 |
66,9 |
|
|
30 |
23 |
Лесні Ваєрінг Сістемс УА ГмбХ |
1279 |
1068 |
19,8 |
|
|
31 |
20 |
ЗАЗ |
1263 |
1255 |
0,6 |
|
|
32 |
18 |
Кромберг енд Шуберт Україна |
1238 |
1328 |
6,8 |
|
|
33 |
42 |
Мілкіленд Україна |
1017 |
504 |
101,8 |
|
|
34 |
н/д |
ООО Інтернайп Україна |
954 |
н/д |
н/д |
|
|
35 |
31 |
Насосенергомаш |
945 |
838 |
12,8 |
|
|
36 |
37 |
Крафт Фудз Україна |
931 |
541 |
72,1 |
|
|
37 |
39 |
Джей Ті Інтернешнл Україна |
887 |
526 |
68,6 |
|
|
38 |
35 |
"Слов'янські шпалери", КФТБ |
857 |
604 |
41,9 |
|
|
39 |
36 |
Електротяжмаш |
843 |
556 |
51,6 |
|
|
40 |
99 |
Суднобудівний завод "Залив" |
820 |
179 |
358,1 |
|
|
41 |
33 |
Єнергомашспецсталь |
809 |
672 |
20,4 |
|
|
42 |
75 |
Фенікс |
759 |
269 |
182,2 |
|
|
43 |
46 |
Турбоатом |
756 |
476 |
58,8 |
|
|
44 |
48 |
Вініл |
751 |
455 |
65,1 |
|
|
45 |
41 |
СЄ Борднетце-Україна |
744 |
505 |
47,3 |
|
|
46 |
43 |
Едем |
724 |
493 |
46,9 |
|
|
47 |
47 |
Мукачівський завод "Точприбор" |
715 |
469 |
52,5 |
|
|
48 |
53 |
Рубежанський картонно-тарний комбінат |
680 |
383 |
77,5 |
|
|
49 |
н/д |
Аутомотив Україна |
673 |
н/д |
н/д |
|
|
50 |
52 |
СКФ Україна |
648 |
411 |
57,7 |
|
|
51 |
56 |
Укрпластик |
643 |
465 |
38,3 |
|
|
52 |
50 |
Росава |
627 |
441 |
42,2 |
|
|
53 |
68 |
Дніпроважмаш |
624 |
306 |
103,9 |
|
|
54 |
49 |
АСЗ №2 АТ "АК Богдан Моторс" |
613 |
445 |
37,8 |
|
|
55 |
57 |
Київський картонно-паперовий комбінат |
619 |
359 |
72,4 |
|
|
56 |
63 |
Кроно-Україна |
594 |
322 |
84,5 |
|
|
57 |
45 |
Філіп Морріс Україна |
590 |
486 |
21,4 |
|
|
58 |
80 |
Харківське державне авіаційне виробниче підприємство |
580 |
245 |
136,7 |
|
|
59 |
67 |
Новий Стиль |
510 |
309 |
65,0 |
|
|
60 |
54 |
Оболонь |
508 |
381 |
33,3 |
|
|
61 |
66 |
ТД "Гідросила" |
494 |
310 |
59,4 |
|
|
62 |
64 |
АвтоКрАЗ |
491 |
313 |
56,9 |
|
|
63 |
н/д |
Лореаль Україна |
481 |
н/д |
н/д |
|
|
64 |
82 |
"В.А.Т. - ПРИЛУКИ" |
472 |
237 |
99,2 |
|
|
65 |
44 |
Ядзакі Україна |
471 |
493 |
4,5 |
|
|
66 |
78 |
Харківський плитковий завод |
469 |
253 |
85,4 |
|
|
67 |
58 |
Тамбрандс-Україна |
468 |
359 |
30,4 |
|
|
68 |
51 |
Веста-Дніпр |
457 |
433 |
5,5 |
|
|
69 |
77 |
Вентс |
444 |
264 |
68,2 |
|
|
70 |
65 |
ПО "Стальканат-Силур" |
444 |
313 |
41,9 |
|
|
71 |
87 |
Кондитерська корпорація Рошен |
425 |
224 |
89,7 |
|
|
72 |
92 |
Сандора |
423 |
210 |
101,4 |
|
|
73 |
100 |
Кременчуцький завод дорожних машин |
421 |
179 |
135,2 |
|
|
74 |
69 |
Сіріус Екстружен |
411 |
303 |
35,6 |
|
|
75 |
55 |
Фішер-Мукажево |
407 |
375 |
8,5 |
|
|
76 |
85 |
Дніпразот |
407 |
225 |
80,9 |
|
|
77 |
н/д |
Дніпровський завод міндобрив |
377 |
н/д |
н/д |
|
|
78 |
93 |
ТД ОАО "Харківський тракторний завод" |
366 |
201 |
82,1 |
|
|
79 |
34 |
Попаснянський вагонобудівний завод |
366 |
606 |
39,6 |
|
|
80 |
62 |
Комо-Експорт |
364 |
331 |
10,0 |
|
|
81 |
74 |
Барлінек-Інвест |
362 |
273 |
32,6 |
|
|
82 |
н/д |
Бадер Україна |
359 |
н/д |
н/д |
|
|
83 |
н/д |
Procter&Gamble Україна |
357 |
н/д |
н/д |
|
|
84 |
н/д |
Південькабель |
357 |
н/д |
н/д |
|
|
85 |
н/д |
ДП "Антонов" |
350 |
н/д |
н/д |
|
|
86 |
86 |
Імідж Холдинг |
343 |
225 |
52,4 |
|
|
87 |
н/д |
Гуала Кложерс Україна |
343 |
н/д |
н/д |
|
|
88 |
91 |
Бліц-Інформ |
342 |
217 |
57,6 |
|
|
89 |
н/д |
Кременчуцький колісний завод |
339 |
н/д |
н/д |
|
|
90 |
97 |
Модерн-Експо |
336 |
185 |
81,6 |
|
|
91 |
38 |
Дизельний завод |
335 |
526 |
36,3 |
|
|
92 |
н/д |
Глорія Джонс Україна |
330 |
н/д |
н/д |
|
|
93 |
н/д |
Дніпрвагонрембуд |
328 |
н/д |
н/д |
|
|
94 |
73 |
Донецький завод високовольтних опор |
318 |
273 |
16,5 |
|
|
95 |
72 |
Елопак-Фастов |
316 |
284 |
11,3 |
|
|
96 |
88 |
Луганський трубний завод |
305 |
222 |
37,4 |
|
|
97 |
н/д |
Електролюкс Україна |
302 |
н/д |
н/д |
|
