Оцінка інноваційного елементу потенціалу підприємства

Необхідно відзначити, що оцінка інноваційного потенціалу підприємства повинна бути спрямована на виявлення і вивчення факторів, що впливають на його формування, розвиток і реалізацію з метою визначення ступеня використання інноваційних можливостей підприємства і на цій основі зробити висновок про рівень інноваційної активності підприємства.

Оцінку інноваційного потенціалу підприємства доцільно здійснювати в наступній послідовності:

1. Аналіз структури інноваційного потенціалу;

2. Виявлення ступеня використання внутрішніх інноваційних можливостей підприємства;

3. Оцінка рівня інноваційної активності підприємства [11, с. 67-72].

Інноваційний потенціал варто розглядати з погляду комплексного й системного підходів. З позицій системного підходу інноваційний потенціал є невід'ємною частиною сукупного потенціалу підприємства й у свою чергу являє собою цілісну динамічну соціально-економічну систему. З позицій комплексного підходу інноваційний потенціал являє собою комплексну структуру, що складається із сукупності взаємодіючих елементів різного ступеня складності й організації.

Перший етап оцінки інноваційного потенціалу - аналіз структури інноваційного потенціалу припускає вивчення стану кожного його елемента на основі методу експертних оцінок [5, с.42-44].

Бальна оцінка використання підприємством потенціалу кожного з елементів інноваційного потенціалу здійснювалася з використанням розробленої шкали:

0 балів - зовсім не використовується потенціал елементу;

1 бал - низький рівень використання потенціалу елементу;

2 бали - середній рівень використання потенціалу елементу;

3 бали - високий рівень використання потенціалу елементу.

Заключний етап оцінки інноваційного потенціалу передбачує визначення рівня інноваційної активності підприємства за допомогою узагальнюючого показника - коефіцієнту інноваційної активності підприємства, розрахунок якого здійснюється за наступною методикою:

Р ін. акт. = (Рі * Wі)

де Р ін. акт. - рівень інноваційної активності підприємства;

Рі - експертна оцінка використання і-того елементу інноваційного потенціалу, бали;

Wі - коефіцієнт вагомості і-того елементу інноваційного потенціалу.

Оцінку рівня інноваційної активності підприємства доцільно здійснювати за наступною шкалою: від 0 до 4,0 - низький рівень, від 4,1 - до 8,0 - середній рівень, від 8,1до 11,55- високий рівень. Результати оцінки стану елементів інноваційного потенціалу повинні лягти в основу розробки комплексу заходів, спрямованих на підвищення інноваційної активності підприємства[15, c. 25-39].

Практика спирається на два методи до аналізу внутрішнього середовища й оцінки інноваційного потенціалу організації: детальний і діагностичний. Детально оцінюється інноваційний потенціал на стадії обґрунтування інновації та підготовки проекту до його розроблення і реалізації. Схема оцінювання інноваційного потенціалу за таким підходом передбачає: системне описання нормативної моделі стану внутрішнього середовища організації всіх складових інноваційного потенціалу, тобто чітко встановлюються якісні та кількісні вимоги до всіх компонентів, блоків і параметрів, які забезпечують досягнення інноваційної цілі та її підцілей (з допомогою дерева цілей); визначення фактичного стану інноваційного потенціалу з усіх його блоків; аналіз розбіжностей між нормативним і фактичним станом, визначення сильних і слабких сторін потенціалу; складання переліку робіт з метою посилення слабких сторін і гармонізації всіх блоків інноваційного потенціалу. Діагностичний метод реалізується в аналізі та діагнозі стану організації з обмеженого кола параметрів.

Обов'язковою умовою якісного проведення діагностичного аналізу є використання системної моделі досліджуваного об'єкта з тим, щоб виявити взаємозв'язок діагностичних параметрів з іншими важливими параметрами системи і за станом одного будь-якого діагностичного параметра оцінити стан усієї системи або її частини. Наприклад, якщо діагностичним блоком системи є елемент "кадри" в інноваційному процесі, то за станом цього елементу можна виявити стан інноваторства в організації в цілому [11, с.67-72].

Проведення діагностичного аналізу потребує наявності відповідної інформаційної бази про всі складові внутрішнього середовища організації. На рис.1.4 показані методи оцінки інноваційного потенціалу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.4 Основні методи оцінки потенціалу підприємства.

Тож визначення інноваційного потенціалу, як економічної категорії, грунтується на наявності і достатності ресурсів, необхідних для здійснення інноваційної діяльності, слід зауважити, що ці дві характеристики не повністю відбивають спроможність підприємства створювати і впроваджувати нововведення. Більш глибоке уявлення про інноваційний потенціал має враховувати сприятливість організації до інновацій.

В економічній літературі існують різні методологічні підходи до оцінки інноваційного потенціалу підприємства з точки зору його здатності формувати інноваційно-активну економіку[18]. Як правило, для оцінки інноваційного потенціалу пропонується використовувати ряд показників, що характеризують його різні компоненти. Великого значення набуває питання порівнянності використовуваних показників.

Розглянемо методики для оцінювання інноваційного потенціалу, які пропонують різні автори.

Погодіна Т.В. пропонує використовувати функціональну модель оцінки інноваційної активності і конкурентоспроможності підприємств з використанням системи статистичних показників, таких як: внутрішні витрати на дослідження і розробки у відсотках до ВВП або ВРП (показник Х1); доля зайнятих дослідженнями і розробками у відсотках до загального числа зайнятих (Х2); доля основних фондів досліджень і розробок в загальній їх вартості (Х3); витрати на технологічні інновації у відсотках до ВВП або ВРП (Х4) [10, с.16-22].

Була виведена функціональна модель рейтингу інноваційної активності і конкурентоспроможності підприємств наступного вигляду:

R = 0,3 Х1 + 0,2Х2 + 0,2Х3 + 0,3Х4

Недоліками пропонованої моделі є те, що в ній використовується обмежений круг показників. Для комплексної оцінки інноваційного потенціалу підприємства пропонують використовувати ряд показників, складових п'ять груп:

Макроекономічні (валовий продукт; чисельність працюючих і т.п.);

Інфраструктурні;

Правові (місцеві закони, регулюючі інноваційну діяльність, надаючі податкові і інші пільги суб'єктам інноваційної діяльності);

Кадрові (чисельність працівників, зайнятих у сфері науки, дослідженнями і розробками та ін);

Економічні (об'єм інноваційної продукції по мірі новизни; внутрішні поточні витрати на дослідження і розробки та ін).

До переваг даної методики відноситься те, що автори використовували метод експертних оцінок, вивели коефіцієнт значущості кожного показника. Проте дана методика має і недоліки. По-перше, для оцінки інноваційного потенціалу не використовуються показники стану і використання основного капіталу. По-друге, взагалі не включені показники інформаційно-комунікаційних технологій.

Наступна пропонована система показників дозволяє не лише проаналізувати інноваційну діяльність і визначити величину інноваційного потенціалу підприємства, але і виявити можливості та резерви зростання продуктивності, визначити стимулювання інноваційного розвитку підприємства (табл.1.7).

Таблиця 1.7. Система показників оцінки інноваційного потенціалу підприємства [10, с.16-22]

Кількісні значення окремих потенціалів, складових інноваційного потенціалу підприємства, визначаються як сума значень відповідних показників:

НП = Н1 + Н2,

де НП - науковий потенціал підприємства

Кадровий потенціал визначається за формулою:

КП = К1 + К2

Технічний потенціал розраховується за формулою:

ТП = Т1 + Т2 + Т3

Фінансово-економічний потенціал розраховується за формулою:

ФЕП = Є1 + Є2

Інформаційно-комунікаційна складова розраховується за формулою:

ІКС = І1 + І2 + І3

Для комплексної оцінки інноваційного потенціалу підприємства пропонується використовувати інтегральний показник, що розраховується за формулою як корінь п'ятої міри з добутку всіх п'яти потенціалів:

Після підрахунку показників за даним методом, можна оцінити інноваційний потенціал підприємства використовуючи табл.1.8

Таблиця 1.8. Оцінювання рівня економічного потенціалу [10, с. 20]

Такий підхід необхідний тому, що інноваційний потенціал підприємства представляє не просто суму складових його елементів, а їх комплекс, що знаходиться в складному і багатогранному взаємозв'язку. Перевагою пропонованого інтегрального показника є і те, що він охоплює всі основні потенціали і складові, максимально приведені в порівнянний вигляд.

Найбільш повною є класифікація критеріїв оцінки потенціалу малого підприємства, запропонована в праці Павлової В.А. Автор поділяє критерії на дві групи: трудові та ресурсні (рис.1.5).

Таким чином, через розвиток інноваційного потенціалу йде розвиток організації, її підрозділів і всіх елементів виробничо-господарської системи. Розвиток організації розглядається як реакція на зміни зовнішнього середовища і тому має стратегічний характер. Від стану інноваційного потенціалу залежить вибір та реалізація інноваційної стратегії і тому оцінка інноваційного потенціалу є необхідною умовою змін.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.5 Схема критеріїв оцінювання інноваційного потенціалу

Інноваційний потенціал оцінюється за схемою: ресурси (Р) - функції (Ф) - проект (П). Завдання оцінки інноваційного потенціалу організації може розглядатись у різних площинах: часткова оцінка готовності організації до реалізації одного нового проекту; інтегральна оцінка поточного стану організації відносно всіх або групи проектів, що вже реалізуються[8].

Тож з огляду на все вище сказане, можна зробити висновки, що інновації потрібні будь-якій державі та підприємствам для забезпечення економічного розвитку. Саме вони дають змогу забезпечити динамічний та ефективний розвиток господарства. Створення нових та удосконалення існуючих товарів, удосконалення технологій та організації праці, а також запровадження сучасної системи управління підприємством дає змогу будь-якому підприємству одержати конкурентні переваги. Інновації свідчать про розвиток суб'єкта господарювання,який, будучи одним з елементів системи господарювання держави, створює ВВП. Тому інноваційна діяльність є важливою для кожного підприємства.

Розділ ІІ. Розробка інноваційного проекту на підприємстві

2.1 Загальна характеристика підприємства

За час свого існування ХДЗ "Палада" перетворився на сучасне високоорганізоване підприємство, яке посідає провідне місце не лише серед докобудівних заводів колишнього СРСР, але наразі не має аналогів у світовій практиці будування залізобетонних композитних плавучих доків, а також інших споруд. Основною продукцією заводу є плавучі залізобетонні, композитні й металеві судноремонтні й спеціальні доки, а також залізобетонні споруди різного призначення.

Постійно вдосконалюючи технологію та організацію виробництва завод пройшов шлях від будівництва монолітних залізобетонних доків вантажопідйомністю 4000 т до будівництва композитних доків різного призначення вантажопідйомністю 28000 т, чимало з яких є унікальними. 85 доків, споруджених на заводі, успішно працюють у різних державах, у тому числі в Україні, Росії ,Азербайджані, Японії, В`єтнамі, Південній Кореї, Фінляндії, Болгарії, Хорватії, Туреччині, Алжирі, Нігерії та інших країнах [19].

До кінця п`ятдесятих років минулого століття завод будував залізобетонні доки монолітної конструкції. Будівництво таких доків було важким і трудомістким процесом. Більшість робіт виконували на загал ручним способом. Тривалість будування одного доку сягала до п`яти років. У 60-ті роки на заводі було освоєно секційну технологію створення доків, що передбачає спорудження залізобетонних корпусів з окремих секцій і блоків, виготовлених на спеціальних стендах в умовах закритого цеху. Це дозволило підвищити продуктивність праці, скоротити у 2 - 2,5 рази терміни будівництва доків, підвищити якість робіт і культуру виробництва. У 70-ті роки на заводі було запроваджено у виробництво технологію без кесонного поздовжнього й поперечного зрощування залізобетонних понтонів на плаву з окремих частин, виготовлених на різних стапелях. Це уможливлює створення заводом плавучих доків та інших плавучих споруд практично будь-яких розмірів.

Характерною рисою композитних доків є те, що їхня понтонна частина - залізобетонна, а башти - металеві. Майже сорокарічний досвід будування та експлуатації свідчить про граничну оптимальність саме такої конструкції, оскільки унікальні якості залізобетону дозволяють не турбуватися про технічний стан понтонної частини й, отже, усувають потребу виведення доку з експлуатації задля її ремонту. Загальний перелік продукції яку виготовляє завод представлено у табл.2.1 [19].

Таблиця 2.1. Перелік продукції, яку виготовлює ХДЗ "Палада" [19]

Найпопулярнішими визнано ремонтні плав доки проекту 1760 піднімальною силою 8500 тонн.

Особливе місце серед створених "Паладою" плавучих споруд посідають доки-елінги проекту "Сєвєр", замовлені Військово-Морським флотом Радянського Союзу для ремонту підводних човнів. Ці доки американська преса свого часу охрестила "дивом двадцятого сторіччя".

Херсонський державний завод "Паллада" має можливість побудувати доки будь-яких параметрів і комплектації, які задовольняють вимогам замовника.

Покупців приваблює ретельне дотримання підприємством термінів здачі продукції та висока якість робіт, що підтверджено наявністю міжнародного сертифікату якості ISO: 9001-2000 (Germanischer Lloyd). Завод "Палада" спеціалізується на будівництві не лише металевих та композитних плавучих споруд цивільного та військового призначення. Окрім доків, підприємство може запропонувати:

дебаркадери всіх типів і призначень;

морські та річкові плавучі причали всіх типів і призначень;

залізобетонні понтони для потреб середнього бізнесу;

плавучі склади та сховища вантажів усіх призначень;

плавучі готелі з залізобетонною понтонною частиною;

плавучі ресторани з залізобетонною понтонною частиною;

плавучі центри відпочинку з залізобетонною понтонною частиною;

стаціонарні штучні острови для розробки родовищ нафти та газу на континентальному шельфі тощо.

Характеристики міцності збудованих на ХДЗ "Палада" доків уможливлюють безпечне океанське буксирування їх до будь-якого регіону світу.

За підсумками роботи підприємства у 2016 році обсяг виробництва у порівнянних цінах по відношенню до 2015 року зріс і склав 64,605тис. грн. Із цілої низки основних замовлень, що були в роботі протягом 2016 року, повністю виконані й передані замовникам залізобетонні плавучі споруди, серед них: понтони, понтони-причали й плавучий судноремонтний док вантажопідйомністю 20 000 т.

Таблиця 2.2. Техніко-економічні показники ХДЗ "Палада"

У звітному 2016 році підприємством виконано та реалізовано готової продукції, робіт та послуг на суму понад 54822 тис. грн.

Рентабельність продажів, що розрахована у табл.2.4, зменшилась з 0,2% до 0,1%, це пояснюється тим, що при великих умовно-постійних витратах, замовлень на плавучі засоби у цей період було недостатньо, щоб покрити ці витрати. Основними чинниками, що впливають на величину виручки від реалізації продукції, є обсяг виробництва продукції, її асортимент, якість, ритмічність роботи підприємства та ін. Собівартість реалізованої продукції має тенденцію до збільшення на 11615 тис. грн. в 2016 році. Збільшення собівартості говорить про зниження ефективності організаційно-технічних заходів та збільшення рівня встановлених цін на продукцію. Валовий прибуток змінюється прямо пропорційно в залежності від змін чистого доходу та собівартості реалізованої продукції.

Кадровий потенціал підприємства нараховує сьогодні 709 чоловік. У звітному періоді забезпечено повну зайнятість усім категоріям працівників.

Достатній рівень знань та умінь колективу має належну оцінку праці як у моральну, так і в матеріальному плані. Матеріальне заохочування здійснюється за умовами колективного договору та згідно із затвердженими Положеннями в межах законності. Ріст рівня заробітної плати відбувається завдяки зростанню обсягів виробництва, підвищення інтенсивності та ефективності праці і перерахунків тарифних ставок та посадових окладів у відповідності до збільшення мінімальної заробітної плати в Україні.

Підтвердженням високого професіоналізму, глибоких знань, майстерності та досвіду працівників заводу є нагороди України та світової спільноти.

Завод має власну розвинену автономну систему забезпечення всіма видами енергоносіїв, незалежну виробничо-технічну базу, що й забезпечує будівництво як плавучих доків, так і решти залізо бетонових плавучих споруд. Підприємство розташоване на Карантинному острові поблизу херсонських портів - морського й річкового. Площа території - 268614 м. кв. Набережну добудовування загальною довжиною 500 м обладнано кранами піднімальною силою до 80 т, є залізничні та автомобільні під`їзні шляхи. Площа акваторії набережних добудовування - 101471 м. кв. Форма власності - державне підприємство.