Побудова економетричних моделей попиту і пропозиції

Побудова двофакторних і множинних лінійних економетричних моделей продуктивності праці. Побудова нелінійних моделей обсягу виробленої продукції, попиту та пропозиції. Дослідження мультиколінеарності між змінними за допомогою алгоритму Фаррара-Глобера.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид лабораторная работа
Язык украинский
Дата добавления 01.03.2019
Размер файла 380,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Лабораторна робота 1. Побудова лінійних економетричних моделей продуктивності праці
  • Лабораторна робота 2. Побудова двофакторної лінійної моделі продуктивності праці
  • Лабораторна робота 3. Побудова множинних економетричних моделей
  • Лабораторна робота 4. Побудова нелінійних економетричних моделей обсягу виробленої продукції
  • Лабораторна робота 5. Побудова нелінійних економетричних моделей попиту на продукцію
  • Лабораторна робота 6. Побудова нелінійних економетричних моделей пропозиції продукції
  • Лабораторна робота 7. Дослідження наявності мультиколінеарності між змінними за допомогою алгоритму Фаррара-Глобера
  • Список джерел

Лабораторна робота 1. Побудова лінійних економетричних моделей продуктивності праці

Згідно з вибіркою статистичних даних (дод. 1) потрібно побудувати лінійну економетричну модель залежності продуктивності праці (Y) від втрат робочого часу (Х). Необхідно:

1. Визначити параметри моделі.

2. Розрахувати коефіцієнти еластичності, кореляції та детермінації; стандартну та відносну похибки; критерій Фішера.

3. Представити модель на графіку, побудувавши поле кореляції та теоретичну лінію регресії.

4. Зробити загальний економічний аналіз моделі.

Y

Х1

Х2

10,7

6,1

20,7

10,0

6,0

20,1

10,9

7,0

27,8

11,5

6,3

27,9

11,9

5,8

30,1

11,0

5,7

35,5

13,0

6,0

36,1

13,7

5,4

36,7

14,1

5,1

37,8

14,8

5,0

40,1

15,1

4,5

40,0

16,3

3,0

40,5

17,7

2,1

41,9

18,1

1,7

43,7

18,1

1,7

43,7

Примітка. Y - продуктивність праці, тис. грн/чол.; Х1 - втрати робочого часу, тис. людино-годин на рік; Х2 - коефіцієнт використання потужності,%.

Розв'язання

1. Економічний зміст змінних:

Y - продуктивність праці, тис. грн /чол. (залежна змінна);

Х - рівень втрат робочого часу, тис. люд.-год./рік (незалежна змінна).

2. Загальний вид лінійної форми економетричної моделі:

Y = а0 + а1 X + u,

де а0, а1 - параметри моделі; u - залишки, інші невраховані чинники.

3. Вихідні дані для розрахунків та побудови моделі наведені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Y

Х

10,7

6,1

10,0

6,0

10,9

7,0

11,5

6,3

11,9

5,8

11,0

5,7

13,0

6,0

13,7

5,4

14,1

5,1

14,8

5,0

15,1

4,5

16,3

3,0

17,7

2,1

18,1

1,7

18,1

1,7

4. Для визначення параметрів моделі а0 та а1 складаємо систему нормальних рівнянь:

(1.1)

Де n - кількість спостережень, n = 15.

Всі суми, що входять у систему, обраховуються на основі похідних статистичних даних (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Спосте-реження

Yфакт

X

X2

Y Х

Yрозр

1

10,7

6,1

37,21

65,27

11,784

1,17427

9,56871

2

10

6

36

60

11,934

3,73887

14,38938

3

10,9

7

49

76,3

10,434

0,21730

8,37138

4

11,5

6,3

39,69

72,45

11,484

0,00027

5,25938

5

11,9

5,8

33,64

69,02

12,234

0,11127

3,58471

6

11

5,7

32,49

62,7

12,384

1,91421

7,80271

7

13

6

36

78

11,934

1,13717

0,62938

8

13,7

5,4

29,16

73,98

12,833

0,75086

0,00871

9

14,1

5,1

26,01

71,91

13,283

0,66682

0,09404

10

14,8

5

25

74

13,433

1,86763

1,01338

11

15,1

4,5

20,25

67,95

14,183

0,84039

1,70738

12

16,3

3

9

48,9

16,433

0,01767

6,28338

13

17,7

2,1

4,41

37,17

17,783

0,00684

15,26204

14

18,1

1,7

2,89

30,77

18,383

0,07988

18,54738

15

18,1

1,7

2,89

30,77

18,383

0,07988

18,54738

Суми

206,9

71,4

383,64

919,19

206,9

12,60333

111,06933

- середнє значення Y:

= 206,9/15 = 13,79333;

Yрозр - розрахункове значення Y для моделі.

5. Якщо підставити в систему рівнянь (1.1) значення n,

система рівнянь буде мати такий вигляд:

206,9 = а0. 15 + а1. 71,4(1.2)

919,19 = а0. 71,4 + а1. 530,07

Розв'яжемо цю систему рівнянь відносно невідомих параметрів моделі та .

а0 = (206,9 - а1. 71,4)/15

919,19 = [(206,9 - а1. 71,4)/15]. 71.4 + а1. 530,07

В результаті розв'язання системи рівнянь отримуємо значення: = 20,93, = - 1,50.

Отже, економетрична модель продуктивності праці (рівняння регресії) матиме вигляд:

Y = 20,93 - 1.50 X1.

6. Визначимо скорегований коефіцієнт детермінації та коефіцієнт кореляції для даної моделі.

Для цього обчислимо дисперсії залежної змінної та залишків.

;

(111.069338/14) = 7.9335

;

12.6033 / 13 = 0.9695

Коефіцієнт детермінації буде дорівнювати:

,

(7.9335-0.9695)/7.9335 = 0.8778.

Знаходимо коефіцієнт кореляції:

.

Коефіцієнт кореляції беремо зі знаком „мінус” оскільки такий знак має коефіцієнт регресії в моделі.

Рівень коефіцієнта кореляції r = -0,9369 свідчить про тісний обернений зв'язок між продуктивністю праці та втратами робочого часу на підприємстві.

Діапазони рівня тісноти зв'язку між Y та Х

Значення коефіцієнта кореляції

0

0,1-0,3

0,3-0,5

0,5-0,7

0,7-0,9

0,9-0,99

1

Висновок про силу кореляційного зв'язку

відсутній

слабкий

помірний

середній

високий

досить високий

близький до функціонального

Отриманий коефіцієнт детермінації R2 = 0,8778 свідчить про те, що варіація рівня продуктивності праці на 87,8% визначається варіацією рівня втрат робочого часу і лише 12,2% змін Y припадає на невраховані чинники.

7. Визначимо коефіцієнт еластичності моделі

,

.

Виходячи з рівня коефіцієнта еластичності можна дійти висновку, що зі зменшенням втрат робочого часу на 1% продуктивність праці може підвищитись на 0,518%.

8. Проведемо розрахунки середньоквадратичної та відносної похибок моделі.

.

.

Рівень середньоквадратичної похибки означає, що фактичні значення Y відхиляються від розрахункового його значення (Yрозр) на 0,341386 тис. грн/чол. Відносна похибка, %,

,

Для точних моделей рівень відносної похибки не перевищує 10%.

9. Достовірність параметрів моделі оцінюється за допомогою F-критерію (критерію Фішера).

При моделюванні визначається розрахункове (Fрозр) і табличне (Fтабл) його значення, а потім вони порівнюються.

,

Fрозр. = 111,069 / 12,603 = 8,813

Розрахункове значення перевищує табличне.

Fтабл визначається за таблицею (дод. 7) для рівня надійності і ступенів свободи відповідно: f1 = (n-m-1) та f2 = (n-1), де n і m - кількість відповідно числа спостережень і незалежних змінних.

При = 0,95 та значеннях f1 = 15-1-1 = 13 і f2 = 15-1 = 14 табличне значення F-критерію буде дорівнювати Fтабл = 2,5.

Порівняльний аналіз Fтабл та Fрозр: 8.813 2,5.

Модель приймаємо - припускаємо наявність лінійного зв'язку.

Отже, згідно з обчисленими характеристиками (коефіцієнт детермінації, кореляції, критерій Фішера) можна зробити висновок, що модель є достовірною (присутність лінійного зв'язку) та відображає тісний зв'язок між продуктивністю праці та рівнем втрат робочого часу.

10. Графічне зображення моделі ґрунтується на побудові всіх фактичних точок Yфакт з таблиці похідних даних та розрахункових значень Yрозр для отриманої моделі.

11. Аналіз моделі

Значення коефіцієнта кореляції свідчить про тісний кореляційний зв'язок між Y та X. Відносна похибка становить 6.879% і не перевищує 10%. Критерій Фішера розрахунковий перевищує значення табличного критерію Фішера. Отже, можна зробити висновок, що модель є достовірною та відображає тісний лінійний зв'язок між продуктивністю праці та рівнем втрат робочого часу.

Висновки

Проаналізувавши економетричну модель, можна дійти висновку, що модель є достовірною і може бути використана для кількісного практичного економічного висновку: при зменшенні втрат робочого часу на підприємстві на 1 тис. люд.-год. на рік можливе підвищення продуктивності праці на 1.50 тис.грн/чол., за умови незмінної дії інших чинників, не врахованих у моделі. Виходячи з рівня коефіцієнта еластичності можна сказати, що зменшення на 1% втрат робочого часу сприятиме підвищенню продуктивності праці на 0,518%.

Лабораторна робота 2. Побудова двофакторної лінійної моделі продуктивності праці

Згідно варіанту завдання (дод. 1) побудувати двофакторну лінійну регресійну модель залежності продуктивності праці (Y, тис.грн./чол.) від втрат робочого часу, (Х1) та коефіцієнту використання потужностей (Х2 ). Необхідно:

1. Знайти параметри моделі.

2. Розрахувати коефіцієнти еластичності, кореляції та детермінації; стандартну та відносну похибки; критерій Фішера.

3. Представити модель на графіку, побудувавши поле кореляції та теоретичну лінію регресії.

4. Зробити загальний економічний аналіз моделі.

Y

Х1

Х2

10,7

6,1

20,7

10,0

6,0

20,1

10,9

7,0

27,8

11,5

6,3

27,9

11,9

5,8

30,1

11,0

5,7

35,5

13,0

6,0

36,1

13,7

5,4

36,7

14,1

5,1

37,8

14,8

5,0

40,1

15,1

4,5

40,0

16,3

3,0

40,5

17,7

2,1

41,9

18,1

1,7

43,7

18,1

1,7

43,7

Примітка. Y - продуктивність праці, тис. грн/чол.; Х1 - втрати робочого часу, тис. людино-годин на рік; Х2 - коефіцієнт використання потужності, %.

Розв'язання

1. Економічний зміст змінних:

Y - продуктивність праці, тис.грн /чол. (залежна змінна);

Х1 - рівень втрат робочого часу, тис.люд.-год./рік (незалежна змінна);

Х2 - коефіцієнт використання потужностей,% (незалежна змінна).

2. Загальний вид лінійної форми економетричної моделі:

Y = а0 + а1Х1 + а2Х2 + u,

де а0, а1, а2 - параметри моделі; u - залишки, інші невраховані чинники.

2. Вихідні дані для розрахунків та побудови моделі наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Спостереження

Функція

1-й аргумент

2-й аргумент

Y

X1

X2

1

10,7

6,1

20,7

2

10,0

6,0

20,1

3

10,9

7,0

27,8

4

11,5

6,3

27,9

5

11,9

5,8

30,1

6

11,0

5,7

35,5

7

13,0

6,0

36,1

8

13,7

5,4

36,7

9

14,1

5,1

37,8

10

14,8

5,0

40,1

11

15,1

4,5

40,0

12

16,3

3,0

40,5

13

17,7

2,1

41,9

14

18,1

1,7

43,7

15

18,1

1,7

43,7

4. Для визначення коефіцієнтів регресії а0, а1 та а2, складаємо систему нормальних рівнянь:

а0 N + а1 X1 + а2 X2 = Y

а0 X1 + а1 (X1)2 + а2 X1X2 = YX1(2.1)

а0X2 + а1 X1 X2 + а2 (X2)2 = YX2

де n - кількість спостережень, n = 15.

Всі суми обраховуються на основі вихідних статистичних даних в таблиці 2.2.

5. На основі рівняння 2.1 та обрахованих сум в таблиці 2.2 запишемо для нашого прикладу:

а0 15 + а1 71.4 + а2 522.6 = 206.9

а0 71,4 + а1 383.64+ а2 2340.3 = 919.19

а0 522.6 + а1 2340.3 + а2 19052.2 = 7481.32

В результаті розв'язання системи отримуємо значення:

а0 = 13.356, a1 = -0,9986, a2 = 0,1490.

Таким чином, рівняння регресії буде мати вигляд:

Yрозр = 13,356 - 0,9986 Х1 + 0,1490 Х2

6. Коефіцієнт детермінації для даної моделі:

(111.07-4.8499)/111.07 = 0.9563

Визначимо скорегований коефіцієнти детермінації.

Для цього обчислимо дисперсії залежної змінної та залишків.

;

111,07/14 = 7,9335.

;

.4,8499/ 13 = 0,3731

Скорегований коефіцієнт детермінації буде дорівнювати:

;

(7.9335-0.3731)/7.9335 = 0.9530

Справедлива нерівність:

Отриманий коефіцієнт детермінації R2 = 0,9563 свідчить про те, що варіація рівня продуктивності праці на 95,63% визначається варіацією незалежних змінних Х1 та Х2 і лише 4.37% змін Y припадає на невраховані в задачі чинники.

Таблиця 2.2

Спостере-ження

Yфакт

X1

X2

Y · X1

Y · X2

(X1)2

2)2

Х1 · Х2

Yрозр

(Yфакт-Yрозр)2

(Yфакт -Yсер)2

1

10,7

6,1

20,7

65,27

221,49

37,21

428,49

126,27

10,35

0,1234

9,57

2

10

6

20,1

60

201

36

404,01

120,6

10,36

0,1290

14,39

3

10,9

7

27,8

76,3

303,02

49

772,84

194,6

10,51

0,1539

8,37

4

11,5

6,3

27,9

72,45

320,85

39,69

778,41

175,77

11,22

0,0775

5,26

5

11,9

5,8

30,1

69,02

358,19

33,64

906,01

174,58

12,05

0,0221

3,58

6

11

5,7

35,5

62,7

390,5

32,49

1260,25

202,35

12,95

3,8143

7,80

7

13

6

36,1

78

469,3

36

1303,21

216,6

12,74

0,0661

0,63

8

13,7

5,4

36,7

73,98

502,79

29,16

1346,89

198,18

13,43

0,0722

0,01

9

14,1

5,1

37,8

71,91

532,98

26,01

1428,84

192,78

13,89

0,0421

0,09

10

14,8

5

40,1

74

593,48

25

1608,01

200,5

14,34

0,2141

1,01

11

15,1

4,5

40

67,95

604

20,25

1600

180

14,82

0,0775

1,71

12

16,3

3

40,5

48,9

660,15

9

1640,25

121,5

16,39

0,0088

6,28

13

17,7

2,1

41,9

37,17

741,63

4,41

1755,61

87,99

17,50

0,0395

15,26

14

18,1

1,7

43,7

30,77

790,97

2,89

1909,69

74,29

18,17

0,0047

18,55

15

18,1

1,7

43,7

30,77

790,97

2,89

1909,69

74,29

18,17

0,0047

18,55

206,9

71,4

522,6

919,19

7481,32

383,64

19052,2

2340,3

206,9

4,8499

111,07

7. Оцінка точності по середньоквадратичній похибці:

0,5886

8. Відносна похибка:

9. Оцінка достовірності по розрахунковому критерію Фішера

Fрозр. = 111,07 /4,8499 = 22,90

Порівнюємо розрахункове значення критерію Фішера з табличним:

F95табл. = 2,5;

Fрозр. F95табл.

Модель приймаємо - припускаємо присутність лінійного зв'язку.

10. Коефіцієнт множинної кореляції

;

0.9779,

що свідчить про вельми високий зв'язок між показниками Y та X1 , X2.

11. Коефіцієнт регресії а1 = - 0.9986 показує, що зниження втрат робочого часу на 1 тис. год./рік може привести до росту продуктивності праці на 0.9779 тис. грн./чол.

Коефіцієнт регресії а2 = 0,1490 показує, що підвищення коефіцієнту використання потужності на 1% може привести до росту продуктивності праці на 0,1490 тис. грн./чол.

12. Графічне відображення моделі базується на побудові ліній регресії у прямокутних координатах Y-Х1 та Y-Х2. При цьому масштаб необхідно вибрати таким, щоб мінімальні і максимальні значення X1 та X2 співпадали між собою.

X1

X2

Y = f(X1) при X2 = const

Y = f(X2) при X1 = const

Середнє значення

X1

X2

min

1,50

55,80

18,93

15,44

5,39

68,62

max

8,70

78,10

13,19

16,11

13. Відносна зміна залежної змінної Y в процентах при зміні на 1% аргументів Х1 та Х2 характеризують коефіцієнти еластичності Е1 та Е2, які розраховуються за наступною формулою:

де аі - коефіцієнт регресії при і-тому факторі;

- середнє значення і-тої незалежної змінної (фактора);

- середнє значення залежної змінної (розрахункове).

14. Порівняємо дві моделі (лаб. №1 та лаб. №2)

Коефіцієнти кореляції r = 0,9369 та r = 0,9779 свідчать про те, що залучення другої змінної Х2 збільшує тісноту зв'язку між залежною і факторами. Середньоквадратична похибка зменшилася з 0,9488 до 0,5886 тис.грн./рік. Відносна похибка зменшилась з 6.88% до 4.27%.

Висновок

З аналізу одержаної моделі залежності продуктивності праці від втрат робочого часу і коефіцієнту використання потужності можна зробити висновок, що модель достовірна і може бути використана для кількісного практичного економічного висновку.

На даному підприємстві збільшення продуктивність праці обумовлюється зменшенням втрат робочого часу. Так, при зменшенні втрат робочого часу на кожну 1 тис.год./рік, продуктивність праці збільшиться на 0,9986 тис.грн./чол.

При збільшенні коефіцієнту використання потужності на 1% продуктивність праці зросте на 0,149 тис.грн./чол.

Лабораторна робота 3. Побудова множинних економетричних моделей

Згідно варіанту завдання та вихідними даними (додаток 2) побудувати множинну лінійну регресійну модель залежності Y (продуктивності праці, тис. грн./чол.) від Х1 - втрат робочого часу, тис.год./рік, Х2 - коефіцієнту використання потужностей,%, Х3 - рівня механізації і автоматизації виробництва,%.

Мета роботи:

1. Побудувати рівняння регресії.

2. Провести оцінку точності та імовірності моделі: розрахувати коефіцієнт кореляції; розрахувати середньоквадратичну та відносну похибки; розрахувати критерій Фішера; розрахувати коефіцієнт еластичності.

3. Представити модель на графіку.

4. Зробити загальний економічний аналіз моделі.

Y

Х1

Х2

Х3

10,7

6,1

20,7

60,3

10,0

6,0

20,1

60,9

10,9

7,0

27,8

61,7

11,5

6,3

27,9

68,1

11,9

5,8

30,1

69,3

11,0

5,7

35,5

70,1

13,0

6,0

36,1

70,0

13,7

5,4

36,7

71,1

14,1

5,1

37,8

68,9

14,8

5,0

40,1

70,1

15,1

4,5

40,0

75,6

16,3

3,0

40,5

79,8

17,7

2,1

41,9

81,3

18,1

1,7

43,7

88,1

18,1

2,4

47,3

84,3

Примітка: Y - продуктивность праці, тис.грн./чол.; Х1 - втрати робочого часу, тис. год./рік; Х2 - коефіцієнт використання потужностей,%; Х3 - рівня механізації і автоматизації виробництва,%.

Рішення.

1. Побудова рівняння регресії

У загальному вигляді множинна лінійна регресія буде мати вигляд:

Y = а0 + а1Х1 + а2Х2 + а3Х3

Вихідні дані наводяться в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Спосте-реження

Функція

1-й аргумент

2-й аргумент

3-й аргумент

Y

X1

X2

X3

1

10,7

6,1

20,7

60,3

2

10,0

6,0

20,1

60,9

3

10,9

7,0

27,8

61,7

4

11,5

6,3

27,9

68,1

5

11,9

5,8

30,1

69,3

6

11,0

5,7

35,5

70,1

7

13,0

6,0

36,1

70,0

8

13,7

5,4

36,7

71,1

9

14,1

5,1

37,8

68,9

10

14,8

5,0

40,1

70,1

11

15,1

4,5

40,0

75,6

12

16,3

3,0

40,5

79,8

13

17,7

2,1

41,9

81,3

14

18,1

1,7

43,7

88,1

15

18,1

2,4

47,3

84,3

Щоб визначити коефіцієнти регресії а0, а1, а2 та а3, складаємо систему нормальних рівнянь:

а0 · N + а1 ?X1 + а2 ?X2 + а3 ?X3 = ?Y

а0 ?X1+ а1 ? (X1)2 + а2 ?X1 · X2 + а3 ?X1 · X3 = ?Y · X1

а0 ?X2 + а1 ?X1 · X2 + а2 ? (X2)2+ а3 ?X2 · X3 = ?Y · X2

а0 ?X3 + а1 ?X1 · X3 + а2 ?X2 · X3 + а3 ? (X3 )2 = ? Y · X3

Всі суми обраховуються на основі похідних статистичних даних в таблиці 3.2.

На основі системи рівнянь та обрахованих сум в таблиці 3.2 запишемо для нашого прикладу:

а0 15 + а1 72,1 + а2 526,2 + а3 1079,6 = 206,9

а0 386,51+ а1 386,51+ а2 2379,53+ а3 5003,92 = 931,861

а0 2379,53+ а1 2379,53 + а2 19379,8+ а3 38713,56 = 7546,48

а0 5003,92 + а1 5003,92 + а2 38713,56 + а3 78688,52 = 15200,45

В результаті розв'язування системи отримуємо значення:

а0 = 17,333, a1 = -1,177 a2 = 0,171, a3 = -0,054

Таким чином, рівняння регресії має вигляд:

Yрозр = 17,333 - 1,177 Х1 + 0,171 Х2 - 0,054 Х3

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Таблиця 3.2

спостереження

Yфакт

X1

X2

X3

Y X1

Y X2

Y X3


Подобные документы

  • Аналіз попиту і пропозиції на конкурентного ринку, який характеризується великою кількістю покупців і продавців. Ринок за умов вільної конкуренції. Еластичність попиту і пропозиції, їхнє графічне вираження. Діалектична залежність попиту і пропозиції.

    курсовая работа [49,3 K], добавлен 06.10.2008

  • Аналіз взаємодії попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і покупців. Побудова моделі поведінки споживача, що формує попит за певних переваг і наявного бюджету. Вибір оптимальної комбінації виробничих ресурсів при заданих цінах.

    курсовая работа [701,6 K], добавлен 07.06.2014

  • Ринковий механізм рівноваги в економіці, його закономірності та основні етапи. Чинники, що визначають рівень попиту та пропозиції на ринку, їх динаміку. Співвідношення попиту і пропозиції на фазах економічного циклу. Еластичність економічних процесів.

    контрольная работа [476,2 K], добавлен 24.05.2010

  • Оцінка загальногосподарської кон’юнктури ринку України. Виробництво, імпорт, експорт тютюну в Україні. Оцінка і прогнозування динаміки попиту і пропозиції за ціною товарного ринку. Побудова графіків тренду попиту, пропозиції та ціни досліджуваного товару.

    контрольная работа [2,9 M], добавлен 22.04.2014

  • Основні визначення моделей ринку праці. Модель конкурентного ринку праці. Аналіз попиту та пропозиції робочої сили у 2010-2014 роках. Аналіз зайнятості та безробіття населення. Аналіз працевлаштування зареєстрованих безробітних. Механізм дії ринку праці.

    курсовая работа [230,2 K], добавлен 10.12.2015

  • Вивчення і комплексна характеристика основних мікроекономічних теорій попиту і пропозиції: теорія рівноваги, ефект доходу і заміщення. Аналіз залежності попиту і пропозиції на прикладі товарної групи побутової техніки. Розвиток ринку побутової техніки.

    курсовая работа [171,4 K], добавлен 05.04.2011

  • Теоретичні основи статистичного аналізу показників попиту та пропозиції робочої сили. Вивчення залежності показників попиту та пропозиції на ринку праці методом статистичних групувань. Кореляційний та індексний аналіз цих показників від параметрів ринку.

    курсовая работа [306,9 K], добавлен 22.11.2014

  • Економічне зростання як передумова для збільшення зайнятості та доходів населення, підвищення продуктивності його праці. Якість пропозиції робочої сили. Тенденції розвитку ринку праці в Україні. Характеристика попиту і пропозиції на ринку праці в Україні.

    курсовая работа [51,4 K], добавлен 17.06.2015

  • Обсяги попиту та пропозиції. Зміст та функції попиту, його закон та ринкова рівновага. Витрати споживача на купівлю товару при еластичному та нееластичному попиті. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною та доходом. Особливості еластичності пропозиції.

    курсовая работа [3,1 M], добавлен 27.01.2012

  • Нормативно-правове забезпечення попиту та пропозиції на ринку праці. Особливості ринку праці, зайнятості населення Житомирської області. Шляхи удосконалення державного регулювання конкурентоспроможності робочої сили, економічна та соціальна ефективність.

    дипломная работа [519,5 K], добавлен 13.05.2012

  • Поняття, фактори формування та класифікація витрат на виробництво. Оцінка фінансового стану "Сніжнянського машинобудівного заводу". Побудова моделей прогнозування витрат виробництва та виробничої функції Кобба-Дугласа. Аналіз точки беззбитковості.

    дипломная работа [360,4 K], добавлен 09.11.2013

  • Державне регулювання рівноважної ціни на ринку. Закони попиту та пропозиції. Ринковий механізм конкурентного ціноутворення на основі рівноваги попиту і пропозиції. Способи примусового встановлення ціни, застосованими монопольними силами з боку держави.

    презентация [438,3 K], добавлен 13.03.2016

  • Оптимум споживача: зміст, математична та графічна інтерпретації. Причини впливу держави на поведінку споживача. Вплив реклами на економіку. Рівняння попиту та пропозиції, аналітичний пошук рівноважної ціни, попиту та пропозиції. Точка ринкової рівноваги.

    контрольная работа [138,1 K], добавлен 19.04.2016

  • Теоретичне обґрунтування "попиту і пропозиції" як основних економічних категорій. Фактори, що впливають на їх формування на сучасному ринку України. Організаційно-правові форми управління ними. Аналіз впливу функціонування імпортних товарів на ринку.

    курсовая работа [284,0 K], добавлен 14.03.2011

  • Побудова та опис двогалузевої макроекономічної моделі. Визначення параметрів виробничої функції першої галузі. Дослідження моделі "витрати-випуск" Леонтьєва. Аналіз моделі міжгалузевого балансу виробництва та розподілу продукції та моделі Солоу.

    курсовая работа [166,6 K], добавлен 24.04.2012

  • Поняття та сутність сукупного попиту, особливості переміщення її кривої. Загальна характеристика сукупної пропозиції у довгостроковому та короткостроковому періоді, перелік її цінових та нецінових факторів. Аналіз рівноваги сукупного попиту і пропозиції.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 31.10.2010

  • Дослідження поведінки споживача в залежності від зміни цін на товари. Побудова кривої попиту. Нецінові детермінанти попиту. Загальна характеристика факторних ринків. Розрахунок величин граничного і середнього продукту, аналіз динаміки їх графіків.

    контрольная работа [391,4 K], добавлен 11.10.2012

  • Аналіз чинників, що роблять вплив на формування ціни житлового фонду. Аналіз існуючих моделей оцінки нерухомості. Побудова економетричної моделі оцінки житлового фонду міста. Формування множини чинників. Охорона праці та навколишнього середовища.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 18.11.2013

  • Основні поняття організації праці. Аналіз використання робочого часу, продуктивності праці, трудомісткості продукції ВАТ "Електрон-Газ", ефективність нормування праці. Побудова моделі Брауна для короткострокового прогнозування динаміки фонду оплати праці.

    дипломная работа [601,0 K], добавлен 16.07.2010

  • Ринкова пропозиція, її еластичність та фактори впливу на неї. Індивідуальна та ринкова пропозиції. Досконала конкуренція як тип ринкової структури. Вплив попиту та пропозиції на ринкову рівновагу. Вибір обсягу виробництва за критерієм максимуму прибутку.

    реферат [377,1 K], добавлен 25.01.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.