Стан та аналіз ефективності виробництва та реалізації зерна в ТОВ імені Войкова Великомихайлівського району Одеської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України Одеський державний аграрний університет Інженерно-економічний факультет

Кафедра економічної теорії і економіки підприємства

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Аналіз господарської діяльності”

на тему ”Стан та аналіз ефективності виробництва та реалізації зерна в ТОВ імені Войкова Великомихайлівського району Одеської області”

Виконала студентка інженерно-економічного

факультету 1 групи, 4 курсу денної форми навчання

Євсєєвої Альони Миколаївни

Керівник: доц. Шабатура Т.С.

Одеса 2018

ЗМІСТ

зерно виробництво ефективність ресурс

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО - ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Розвиток економічного аналізу на підприємстві: проблеми та шляхи їх вирішення

1.2 Методичні основи економічного аналізу та його інформаційне забезпечення

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ТА АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТОВ ІМЕНІ ВОЙКОВА

2.1 Аналіз ресурсозабезпечення підприємства та оцінка ефективності використання його ресурсів

2.2 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

РОЗДІЛ 3. КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ЗЕРНА

3.1 Аналіз показників обсягу виробництва зерна та факторів, які впливають на їх зміни у динаміці

3.2 Аналіз показників ефективності зернової продукції

3.3 Аналіз резервів виробництва і реалізації зерна

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Зернове господарство України є стратегічною та найбільш ефективною галуззю економіки України. Зерно і вироблені з нього продукти завжди були ліквідними, оскільки вони становлять основу продовольчої безпеки держави. Це обумовлено, перш за все, особливим значенням хліба та інших хлібо продуктів в системі харчування населенняУкраїни, їх порівняно невисокою вартістю та доступністю. Рівень розвитку зернового виробництва та ринку зерна значно впливає на стабільність соціальної ситуації в країні.

Актуальність цієї теми полягає в тому, що українське зерно є одним із небагатьох товарів, що приносять прибутки на внутрішньому ринку і можуть бути конкурентоспроможними на зовнішньому. Продукція вирощування зернових культур є сировиною для переробної промисловості. В результаті переробки зерна одержують борошно, спирт, крохмаль та іншу продукцію, а з соломи - целюлозу, папір тощо.

Теоретичні і практичні аспекти підвищення економічної ефективності зернопродуктового підкомплексу досліджувались в роботах Ганганова В.М., Саблука П.Т., Мармуль Л.А., Шпичака О.М., Бойка В.І, Лобаса М.Г., Волинця В.Л., Калюжної О.В., Клочана В.В., Худолій Л.М., Сайко В.Ф, Губенка В.І., Жмайлова В.М., Червена І.І. та інших. В цих роботах висвітлені основи економічної ефективності виробництва зерна, визначене поняття економічної ефективності, вплив різних факторів на її підвищення, умови формування і функціонування ринку зерна.

Основною метою даної курсової роботи являється аналіз стану виробництва зерна в ТОВ ім. Войкова Великомихайлівського району, Одеської області, визначення перспектив його розвитку та заходів щодо удосконалення виробництва з метою підвищення його ефективності.

Реалізація мети курсової роботи визначила необхідність вирішення наступних задач:

· узагальнити і обґрунтувати теоретичні основи аналізу господарської діяльності;

· вивчити стан і дослідити структурно-динамічні тенденції розвитку зернової галузі на підприємстві;

· здійснити аналіз факторів варіації показників економічної ефективності виробництва та реалізації зерна, обґрунтувати напрями підвищення конкурентоспроможності продукції;

· обґрунтувати напрями удосконалення системи ціноутворення на зерно та формування інфраструктури зернового ринку.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи являється ТОВ ім. Войкова Великомихайлівського району Одеської Області.

Предметом дослідження - виробництво зерна.

При дослідженні було використано такі методи:

- Економіко-математичний;

- Розрахунково-конструктивний;

- Факторний аналіз;

- Абстрактно-логічний;

- Метод порівняння;

- Діалектичний метод.

Джерелами даних для аналізу основних фондів підприємства, ефективності діяльності в рослинництві та по підприємству ТОВ ім. Войкова загалом є: форма 1 «Баланс підприємства», форма 2 «Звіт про фінансові резкльтати», форма 50-сг «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» за 2015 - 2017 рр..

Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел і додатків.



РОЗДІЛ 1. НАУКОВО - ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Розвиток економічного аналізу на підприємстві: проблеми та шляхи їх вирішення

З розвитком ринкових відносин у господарській діяльності підприємства відбувається все більше різноманітних процесів суспільного виробництва і відтворення, які переплітаються та взаємно обумовлюють один одного. Взагалі господарська діяльність - це складний об'єкт управління, який вивчається багатьма науками, кожна з яких досліджує ту чи іншу її сторону. 

Вивчення і аналіз ефективності функціонування кожного підприємства залежить насамперед від того, відповідають чи не відповідають управлінські рішення, якими воно керується для досягнення успіху, ринковим умовам. Базою для обґрунтування і прийняття таких оптимальних рішень може бути тільки глибокий комплексний аналіз діяльності фірми, в ході якого всі сторони функціонування підприємства оцінюються з позицій досягнення максимально можливого економічного результату (прибутку, рентабельності) за рахунок оптимально ефективного використання наявних ресурсів [7], [18].

Це питання вивчають багато вітчизняних науковців, таких як Б. В. Хораєцький, С. В. Завада, У. Л. Гилка, Б. С. Івасів, В. В. Комар, В. С. Косенко, М. М. Ковбасюк,та ін.

В сучасних умовах одним з важливих видів аналізу є економічний, він оцінює фінансовий стан, фінансові результати та ефективність діяльності підприємства в цілому. Він дає змогу виявити напрямки й обмеження фінансового розвитку, реструктуризації фінансової політики.

Питання організації економічного аналізу, його інформаційного забезпечення пов'язані з класифікацією аналізу на зовнішній та внутрішній.

Призначення аналітичних матеріалів зовнішнього аналізу визначається специфічними потребами споживачів: контролем за діяльністю підприємства, визначенням податкового потенціалу, ступеня ліквідності та ризику при інвестуванні коштів, перспектив своєчасного повернення боргів.

Внутрішній фінансово-економічний аналіз є глибшим, більш комплексним, оскільки ґрунтується не тільки на даних публічної звітності, а й на використанні усіх доступних джерел облікової та позаоблікової інформації. Таким аналізом користується керівництво підприємства при прийнятті рішень з управління ресурсами [13].

Зміст економічного аналізу підприємства визначається напрямками його здійснення, а саме:

1) аналіз фінансових результатів діяльності - аналіз рівня, структури й динаміки прибутку, оцінювання факторів, що його визначають;

2) аналіз потоку грошових коштів;

3) аналіз фінансового стану - загальна оцінка, аналіз фінансової стійкості, аналіз ліквідності балансу, аналіз ділової активності і платоспроможності, аналіз оборотності запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості;

4) аналіз ефективності діяльності - динаміка показників прибутку, рентабельності і ділової активності;

5) аналіз ефективності інвестиційних проектів [18], [13].

Основними проблемами здійснення економічного аналізу підприємств на сучасному етапі є:

- правильне визначення рівня дотримання вимог ліквідності як необхідної умови функціонування підприємств у ринковій економіці, яка через об'єктивність законів свого існування не забезпечує жодному суб'єкту господарювання гарантії від банкрутства;

- комплексне виявлення факторів, які визначають той або інший результат фінансово-господарської діяльності підприємства;

- необхідність дослідження взаємозв'язків і причинних зв'язків між управлінськими рішеннями, які приймаються у ході виробничого або іншого підприємницького процесу, і досягнутими результатами;

- урахування та визначення соціальної спрямованості діяльності підприємств. Цей аспект проблеми, однак, не можна сприймати лише у межах розвитку на підприємстві об'єктів соціальної сфери - спрямування того чи іншого обсягу фінансових ресурсів на будівництво житла, утримання закладів охорони здоров'я, освіти, культури тощо [3, 148], [7].

Для вирішення даних проблем необхідно:

- забезпечити прийняття ефективних господарських, управлінських рішень;

- підвищити кваліфікаційний рівень працівників на підприємствах;

- удосконалити методику проведення фінансово-економічного аналізу шляхом розробки та уточнення системи показників, яка забезпечить можливість всебічної оцінки становища підприємства на ринку;

- забезпечити комплексне виявлення факторів впливу на результат його діяльності тощо.

Враховуючи все вище сказане можна стверджувати що, економічний аналіз спрямований на вивчення ефективності діяльності підприємства, обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень з метою досягнення максимально можливого економічного результату. Дані функції здійснюються паралельно з визначенням рівня дотримання вимог ліквідності як необхідної умови функціонування підприємств у ринковій економіці, яка через об'єктивність законів існування не забезпечує жодному суб'єкту господарювання гарантії від банкрутства.



1.2 Методичні основи економічного аналізу та його інформаційне забезпечення

Успішне вирішення задач економічного аналізу потребує чіткої організації проведення аналітичної роботи.

У відповідності зі змістом економічного аналізу організацію аналітичної роботи можна звести до таких основних положень:

-- розробка програми повного, комплексного, системного аналізу діяльності підприємства або плану тематичного аналізу окремих сторін з визначенням об'єктів, мети, складу, послідовності вивчення всіх питань аналізу і термінів виконання;

-- формування групи спеціалістів, які здійснюють економічний аналіз з визначенням конкретних виконавців на рівні окремих підрозділів і в цілому по підприємству;

-- використання всіх джерел інформації (бухгалтерська, оперативна і статистична інформація), позаоблікова інформація, дані планування тощо, а також перевірка і контроль достовірності інформації;

-- широке використання в аналітичній роботі сучасних технічних і програмних засобів;

-- вирішення в процесі аналітичної роботи основних завдань економічного аналізу (оцінка ступеня виконання плану і завдань; виявлення і реалізація резервів виробництва, недоліків в роботі підприємства і окремих підрозділів, зіставлення досягнутих результатів з витратами; узагальнення результатів аналізу; розробка заходів для усунення недоліків);

-- складання аналітичної записки за результатами аналітичної роботи та передача її керівництву для розробки І прийняття управлінських рішень [12].

Розглянемо детально спеціальні прийоми економічного аналізу, які найчастіше використовуються в практиці аналітичної роботи.

Порівняння - найбільш розповсюджений прийом аналізу, з якого, по суті, і починається економічний аналіз. Цей прийом передбачає визначення відхилень економічних показників з оцінкою причин цих відхилень. З цією метою фактичні дані порівнюються з плановим завданням, нормативами, даними попередніх періодів, середньогалузевими показниками, показниками передових підприємств тощо. У результаті порівняння отримують абсолютні і відносні відхилення.

Для об'єктивного порівняння показників останні повинні бути приведені до єдиних цін та умов формування.

Балансовий прийом - використовується для відображення двох груп взаємопов'язаних і урівноважених економічних показників. Розглянемо приклад використання балансового методу на основі балансу основних фондів за первинної вартості, формула якого має такий вигляд:

(1.1)

де ОФп -- вартість основних фондів на початок періоду;

П -- придбано основних фондів за звітний період;

В -- вибуло основних фондів за звітний період;

ОФк -- вартість основних фондів на кінець періоду.

На підставі наведеної вище формули можна розрахувати будь-який із показників, якщо відомі значення решти. Так, вартість основних фондів на кінець року дорівнює:

(1.2)

Сальдовий метод -- як різновид балансового методу використовується в тих випадках, коли відомий вплив на досліджуваний показник всіх факторів, крім одного, а прямий розрахунок його впливу утруднений.

В такому випадку вплив зазначеного фактора визначається як різниця (сальдо) між загальним відхиленням і сукупним впливом розрахованих факторів.

Групування -- використовуються майже у всіх економічних дослідженнях. Необхідність проведення групування обумовлено тим" що економічні явища і процеси характеризуються великою кількістю первинних даних, які відображують ці явища і процеси.

Залежно від поставленої мети розрізняють типологічні, структурні і факторні групування.

Структурні групування поділяються на дискретні та інтервальні. У дискретних групуваннях величина ознаки (досліджуваний показник) подається окремим числом, а в інтервальних групуваннях - у вигляді інтервалів. Для визначення величини інтервалу і кількості груп (рядків) у групуванні з рівними інтервалами використовуються такі формули:

(1.3)

де і -- величина інтервалу (різниця між максимальним і мінімальним числом у кожній групі (рядку);

Хмін, Х мах, -- відповідно максимальне і мінімальне число у сукупності даних;

К -- кількість груп (рядків);

ті -- кількість одиниць сукупності у первинних не згрупованих даних.

Звідси:

(1.4)

Абсолютні і відносні величини - займають значне місце в економічному аналізі для оцінювання результатів і динаміки господарських процесів і явищ.

Серед абсолютних величин слід виділити умовно-натуральні вимірники, які використовуються у разі потреби звести воєдино декілька різновидів однієї споживчої вартості, наприклад, умовне паливо, консерви у тисячах умовних банок (туб), молоко стандартної жирності тощо.

Перерахунок в умовні одиниці здійснюється за допомогою спеціальних коефіцієнтів-сумірників (К). Роль загальної міри, еталона для розрахунків і порівняння виконує один різновид, коефіцієнт-сумірник для якого дорівнює одиниці (К=1).

Обсяг продукції в умовно-натуральному вимірі визначається за формулою:

(1.5)

де У-- обсяг продукції в умовно-натуральному вимірі;

К -- коефіцієнт-сумірник;

X -- обсяг продукції певного виду у натуральному вимірі.

Коефіцієнт-сумірник або задається, або розраховується як співвідношення значення величини заданого параметра (характеристики) певного виду продукції до значення того ж параметра (характеристики) еталонного зразка.

Відносні величини -- це показники, які відображають кількісні співвідношення між явищами і процесами.

Відносну величину отримують як частку від ділення двох абсолютно різнойменних або однойменних величин, взятих за різний період або з різних територій.

В економічних дослідженнях використовуються такі види відносних величин:

-- відносні величини планового завдання, виконання плану, співвідношення фактичних даних за звітний і попередній періоди.

Введемо такі умовні позначення:

Х₀ -- значення показника у попередньому періоді;

Х_пл -- значення показника у поточному періоді за планом (контрактом, замовленням, договором);

X_і -- фактичне (звітне)значення показника за поточний період.

Тоді за відповідними формулами розраховується: планове завдання

(1.6)

виконання плану (зобов'язань)

(1.7)

співвідношення показників за звітний і попередній період

(1.8)

Між зазначеними вище показниками існує така залежність:

(1.9)

-- відносні величини просторового порівняння -- одержують в результаті порівняння однойменних показників, що відносяться до різних об'єктів, взятих за один і той же період (наприклад, порівняння продуктивності праці двох підприємств або двох країн).

-- відносні величини динаміки -- найбільш поширені відносні величини, які одержують шляхом порівняння абсолютних або середніх величин, взятих за різні періоди. Розрізняють базисні і ланцюгові відносні величини. Перші отримують шляхом порівняння рівня показника за будь-який період з рівнем показника за базисний період; другі -- шляхом порівняння рівня показника за певний період з рівнем цього ж показника за попередній період. Детальніше зазначені відносні показники будуть розглядатися як окремий прийом аналізу;

-- відносні величини структури -- це відношення частин до цілого, або частка (питома вага) частин в обсязі явища

(1.10)

-- відносні величини координації -- це відношення однієї частини цілого до іншої частини

(1.11)

Середні величини і показники варіації використовуються для узагальнення кількісних характеристик якісно однорідних явищ і процесів (наприклад, середня ціна, середня заробітна плата тощо) та оцінювання мінливості суспільних явищ і процесів.

Формули, які використовуються для обчислення основних середніх величин та показників варіації, наведені у табл. 1.1.

Динамічні ряди - це послідовність упорядкованих показників, які характеризують зміну явищ і процесів в часі. Аналіз динамічних рядів дозволяє за допомогою системи показників виявити і оцінити тенденції та закономірності зміни явищ і процесів.

Розрізняють інтервальні ряди динаміки, в яких рівні висвітлюють величину явища за певний проміжок часу, і моментні ряди динаміки, де рівні висвітлюють величину явища на певну дату.

Варто пам'ятати, що достовірні висновки можна отримати лише тоді, коли дотримуються правил формування динамічних рядів, зокрема:

· порівнянність рівнів ряду;

· включення в ряди динаміки однорідних показників;

· обґрунтований вибір тривалості періоду дослідження;

· неперервність динамічного ряду, тобто недопустимість

· відсутності показників за окремі періоди.

Таблиця 1.1

Види середніх величин і показників варіації та формули для їх розрахунку

Слід звернути увагу на групу прийомів, що призначені для проведення факторного аналізу, який дозволяє визначати вплив окремих факторів на зміну результативного показника, а звідси і пошук резервів виробництва. Факторний аналіз по суті є основним призначенням економічного аналізу, оскільки порівняльну оцінку може реалізувати контроль як самостійна функція управління.

Методи факторного аналізу ґрунтуються на логічному прийомі елімінування, суть якого полягає у такому: в процесі проведення факторного аналізу при оцінюванні впливу певного фактора на зміну результативного показника решта факторів, що утворюють разом з досліджуваним факторну систему, залишаються незмінними. Найпоширенішими прийомами факторного аналізу в економічних дослідженнях є:

· ланцюгові підстановки;

· відносні різниці.

Прийом ланцюгових підстановок є найуніверсальнішим і може бути використаним для оцінювання впливу факторів на зміну результативного показника в усіх типах факторних моделей.

Суть способу ланцюгових підстановок полягає в послідовній почерговій заміні у факторній функціональній моделі, яка описує базисний (плановий) рівень досліджуваного показника, базисних значень факторів на звітні; в обчисленні умовних результативних показників та їх порівнянні для визначення впливу кожного окремого фактора.

При послідовній почерговій зміні базисних параметрів на звітні слід дотримуватися такого правила: в першу чергу підлягають заміні кількісні параметри, далі структурні, в останню чергу якісні. До кількісних факторів відносяться обсяг продукції, чисельність працюючих, вартість основних фондів тощо; до структурних - вага окремих показників; до якісних відносяться показники, які характеризують ступінь досягнення певних результатів, або показники, які розраховані відносно одиниці (ціна, продуктивність праці, собівартість одиниці продукції, фондовіддача, матеріалоємність, рентабельність, урожайність з одиниці площі тощо). Якщо у факторній системі міститься кілька кількісних, структурних або якісних факторів, послідовність замін залежить від оцінювання того, які з них є основними, а які похідними; які первинні, а які - вторинні.

Водночас слід звернути увагу на те, що при проведенні факторного аналізу деякі показники в одних випадках беруться як якісні, а в інших випадках - як кількісні. Так, при проведенні факторного аналізу рентабельності виробництва прибуток вважається якісним фактором, а рентабельності витрат - кількісним.

Процедуру проведення факторного аналізу за методом ланцюгових підстановок розглянемо на прикладі рентабельності виробництва:

(1.12)

де R - рентабельність виробництва;

П - прибуток (фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування);

- середньорічна вартість основних фондів,

- середні залишки оборотних фондів.

Значення показника, що аналізується, у базисному періоді

(1.13)

Спосіб відносних рішень передбачає завчасне визначення темпу приросту окремих факторів: ; ; ; .

Послідовність проведення аналізу за цим способом аналогічна способу абсолютних різниць.

Вплив змін кожного фактора на зміну результативного показника визначається таким чином:

(1.14)

У даній курсовій роботі розраховуються такі показники:

· Капіталовіддача - це вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн виробничого капіталу..

· Капіталоозброєність праці - це середньорічна вартість основного виробничого капіталу із розрахунку на одного середньорічного працівника.

· Капіталозабезпеченість - це вартість основного виробничого капіталу із розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь

· Капіталомісткість продукції - це середньорічна вартість основного виробничого капіталу з розрахунку на 1 грн. валової продукції.

· Матеріаловіддача, яка розраховується як відношення вартості товарної продукції до суми матеріальних витрат і характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів;

· Коефіцієнт закріплення - показник, зворотний коефіцієнту оборотності.

· Коефіцієнт оборотності оборотних засобів - розраховується діленням чистого доходу від реалізації продукції (товарів,робіт і послуг) на середньорічну вартість оборотних активів.

· Матеріаломісткість продукції (розраховується як відношення суми всіх матеріальних витрат до вартості товарної продукції).

· Рентабельність основних засобів% - розраховується діленням чистого доходу від реалізації продукції на середньорічну вартість основних виробничих засобів.

· Рентабельність продажу % - розраховується діленням чистого прибутку на чистий дохід від реалізації продукції і множиться на 100%

· Окупність витрат % - розраховується діленням чистого прибутку на собівартість реалізованої продукції і множиться на 100%

· Норма прибутку на авансований капітал у % - розраховується діленням чистого доходу від реалізації продукції на авансований капітал і множиться на 100%

· Фінансова рентабельність майна (активів) % - розраховується діленням чистого прибутку на середньорічну вартість активів підприємства і множиться на 100%

· Фінансова рентабельність власного капіталу % - розраховується діленням чистого прибутку на середньорічну вартість власного капіталу і множиться на 100%.

· Коефіцієнт автономії - відношення власного капіталу до підсумку балансу підприємства.

· Коефіцієнт фінансової залежності - обернений показник до коефіцієнта автономії, відношення підсумка балансу до власного капіталу.

· Коефіцієнт фінансування (стабільності) - відношення власного капіталу до суми довгострокових та поточних зобов'язань.

Ефективність результатів економічного аналізу багато в чому визначається обсягом, повнотою і достовірністю економічної інформації.

Н.А.Казакова, стверджує, що інформаційне забезпечення є базою для економічного аналізу і основою процесу оцінки бізнесу [6, с. 26]. Без попереднього аналізу об'ємів необхідної інформації, джерел її отримання і затрат (фінансових, трудових) неможливо вірно скласти графік проведення оцінки, визначити методику проведення робіт і сформувати бюджет проекту. Основним джерелом або інформаційною базою економічного аналізу на підприємстві є дані фінансового обліку.

В економічному аналізі, управлінні, зовнішніх відносинах підприємства бухгалтерська фінансова звітність розглядається як інформація, що містить систему показників, які характеризують результати господарської діяльності і фінансового стану підприємства. Однією з основних переваг фінансової звітності є її аналітичні можливості.

Про значення фінансової звітності при проведенні аналізу наголошують С.З. Мошенський та О.В. Олійник, вказуючи, що у ринкових умовах фінансова звітність суб'єктів господарювання є основним засобом комунікації та найважливішим елементом інформаційного забезпечення фінансового аналізу [10, с. 408-409].

Показники фінансової звітності дозволяють в загальному оцінити рівень розвитку суб'єкта господарювання. Фінансова звітність є сукупністю форм бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Фінансова звітність надає інформацію як про фінансовий стан підприємства на конкретну дату, так і про основні напрями його діяльності за певний період. Дані фінансової звітності є не лише основою фінансового аналізу звітного періоду, а й підставою для здійснення прогнозування. Основними напрямами використання фінансової звітності як інформаційного джерела аналізу, як правило, вважаються наступні (табл. 1.2) [10, с. 409].

Таблиця 1.2

Напрями використання фінансової звітності як інформаційного джерела аналізу

Форми фінансової звітності	Змістовне наповнення	Напрями використання інформації у фінансовому аналізі
1	2	3
Баланс (ф. № 1)	Економічні ресурси, що контролюються підприємством, і джерела їх формування	Горизонтальний і вертикальний аналіз, аналіз майнового та фінансового стану із застосуванням коефіцієнтів оцінка структури ресурсів, ліквідності та платоспроможності підприємства, фінансової стійкості, оцінка й прогнозування змін економічних ресурсів та їх джерел
Звіт про фінансові результати (ф. № 2)	Доходи, витрати, фінансові результати діяльності	Аналіз результативності діяльності, структури доходів і витрат, прибутковості, ділової активності та їх прогнозування
Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3)	Грошові кошти (акумулювання та напрями використання)	Аналіз грошових потоків від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, основних джерел фінансування (за видами діяльності)
Звіт про власний капітал (ф. № 4)	Величина та зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду	Аналіз структури капіталу, оцінка та прогнозування змін

Продовження таблиці 1.2

1	2	3
Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5)	Облікова політика, інформація, що вимагає уточнення відповідно до вимог П(С)БО, деталізація статей звітності задля забезпечення її зрозумілості	Різні напрями деталізованого аналізу фінансового стану, виявлення причин змін
Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (ф. № 6)	Показники пріоритетних звітних сегментів, за допоміжними звітними сегментами, за допоміжними звітними географічними сегментами	Аналіз доходів, витрат і активів за сегментами

Регулярність формування на підприємстві фінансової звітності дає можливість проводити аналіз оперативно, без витрачання додаткових зусиль на пошук інформації. Окрім перерахованих форм, необхідно мати додаткову інформацію про підприємство, яку не завжди можна виділити з фінансової звітності. Зміст та обсяг інформації визначається характерними особливостями галузі або конкретного підприємства [10, с. 410].

Для оцінки вартості підприємства в сучасних умовах розвитку світової економіки недостатнім є використання традиційної фінансової звітності. Необхідно доповнити класичні форми фінансової звітності показниками не фінансового характеру, які надаватимуть інформацію про фактори, що впливають на створення вартості підприємства, однак залишаються поза системою бухгалтерського обліку.

В свою чергу професор Є.В. Мних, розкриваючи склад інформаційної бази зазначає, що економічний аналіз проводиться з використанням системи економічної інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень [9, с. 86].

Будь-яка методика аналізу передбачає інформаційні потреби, а не наявний інформаційний ресурс. Якщо діюча інформаційна база не допомагає проводити якісний економічний аналіз через нестачу чи необ'єктивність даних, необхідну та достовірну інформацію слід отримувати будь-якими способами.

Для проведення комплексного економічного аналізу, окрім фінансової звітності, можуть використовуватись такі інформаційні ресурси, як нормативно-довідкова інформація, планова інформація, облікова інформація, звітно-статистична інформація, дані спеціальних досліджень.

Ряд дослідників також зосереджує увагу на необхідності чіткого встановлення інформаційного забезпечення та бази для проведення комплексного економічного аналізу, зокрема автори зауважують, що для проведення економічного аналізу використовуються різні джерела інформації, які можна згрупувати в такий спосіб (табл. 1.3) [8, с. 68-70].

Таблиця 1.3

Джерела інформації для проведення економічного аналізу

Джерела інформації	Склад інформації
Джерела звітного характеру	Включають документи бухгалтерського, статистичного й оперативного обліку й звітності. Важливе значення для аналітичної роботи мають дані, відбиті в облікових регістрах, оборотних відомостях, картках і книгах обліку, у первинних документах (вимогах, нарядах, накладних)
Нормативні документи й дані планів	Належать всі види планів, розроблених підприємством (перспективні, поточні, оперативні, бізнес-плани, плани-графіки виробництва), технологічна документація (технологічні процеси, карти нормування), а також норми й нормативи витрати матеріалів, трудових процесів, кошторису, цінники
Необлікові джерела інформації	Включають офіційні нормативні документи, які підприємство використовує у своїй діяльності - Закони України, Укази Президента, Постанови Уряду й місцевих органів влади; матеріали, акти, підсумки внутрішнього й зовнішнього аудиту, внутрішньовідомчих і позавідомчих ревізій, перевірок діяльності податкової службою, кредитними установами; господарськоправові документи (договори); технічна й технологічна документація; спеціальні спостереження (хронометражі); доповідні записки, переписки з контрагентами; реклама



РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ТА АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТОВ ІМЕНІ ВОЙКОВА

2.1 Аналіз ресурсозабезпечення підприємства та оцінка ефективності використання його ресурсів

Товариство з обмежено відповідальністю «Імені Войкова». Займається вирощуванням зернових культур, соняшника, кукуруди, ріпака та баштанних продовольчих. В галузі тваринництва утримуються свині.

Земля в сільськогосподарському виробництві виступає в якості головного засобу виробництва. Вона є основою виробничої діяльності. Основними ґрунтами, що знаходяться на території господарства є чорноземи. В цілому ґрунти характеризуються досить високою природною родючістю.

Землекористування господарства входить до степової зони. Загальна площа сільськогосподарських угідь - 3885 га, з них ріллі - 3885 га. Всі сільськогосподарські угіддя взяті в оренду у населення села.

Ресурсозабезпечення підприємства можна розділити на чотири розділи, а саме:

- Земельні ресурси;

- Трудові ресурси;

- Матеріальні ресурси;

- Фінансові ресурси.

Ресурсний потенціал ТОВ ім. Войкова представлений у Таблиці 2.1. Показники для її розрахунку взяті зі: звітів про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств - форма 50 с. г. та звітів про фінансовий стан - форма 1 (додаток А, додаток Б, додаток В).



Таблиця 2.1

Аналіз ресурсного потенціалу ТОВ ім. Войкова

Показники	2015 р.	2016 р.	2017 р.	2017 р. до 2015 р., %
Земельні ресурси: площа сільськогосподарських угідь, га у т. ч. -рілля, га	3833 3833	3885 3885	3885 3885	101,4 101,4
Матеріальні ресурси: середньорічна вартість основних засобів, тис.грн. середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.	13889,5 32620	21554 43411	34419 58101,5	247,8 178,1
Трудові ресурси: середньооблікова чисельність робітників, зайнятих в основному виробництві, осіб у т. ч. в рослинництві в тваринництві	85 65 20	79 62 17	69 60 9	81,2 92,3 45
Фінансові ресурси: середньорічна вартість капіталу - всього, тис. грн. у т. ч. власного капіталу, тис. грн. залученого капіталу, тис. грн.	57481 46372 11109	79262,5 64305,5 14957	106667 91710 14957	185,6 197,8 134,6

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що земельні ресурси мають тенденцію до збільшення, а саме вони збільшилася на 52 га, це відбулося за рахунок збільшення площі ріллі на 52 га або на 1,4 %.

Матеріальні ресурси також збільшились, а саме: вартість основних засобів збільшились на 20529,5 тис. грн. або на 147,8 % це може свідчити про їх збільшення або оновлення основних фондів, а оборотні засоби збільшились на 25481,5 тис. грн. або на 78,1 %.

Трудові ресурси мають тенденцію до зменшення, у 2017 році в порівнянні з 2015 роком середньорічна чисельність працівників зменшилась на 10 осіб, за рахунок зменшення працівників у рослинництві на 2, а в тваринництві на 8 осіб.

Фінансові ресурси на відміну від трудових збільшились на 85,6 % цьому могло посприяти збільшення ефективності виробництва.

На основі таблиці 2.2 проаналізуємо рівень використання виробничих ресурсів в ТОВ «Імені Войкова» Великомихайлівського району Одеської області.

Таблиця 2.2

Рівень використання виробничих ресурсів в ТОВ «Імені Войкова» Великомихайлівського району Одеської області

Показники	2015 р.	2016 р.	2017 р.	2015 р. до 2017 р., %
1	2	3	4	5
Одержано з розрахунку на 100 га с.-г. угідь, тис. грн. - чистого доходу (виручки)	1164.6	1817.5	2448.7	210.3
- валового прибутку	396.8	602.3	837.5	211.1
- прибутку від операційної діяльності	127.4	599.4	818.3	642.3
Одержано чистого доходу (виручки) на 1 грн. авансованого капіталу, грн.	2.5	2.8	2.6	104
Вироблено с.-г. продукції в натурально- му виразі з розрахунку: на 100 га ріллі, ц: - зерна	2958.5	4011.4	3437.7	116.2
-соняшника	551	690.5	925.9	168.0
Капіталовіддача, грн.	1.5	1.7	1.6	106.7
Капіталомісткість, грн.	0.7	0.6	0.6	85.7
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів	1.6	1.9	1.6	100
Коефіцієнт закріплення	0,7	0,6	0.6	85.7
Тривалість обороту, днів	225	190	225	100
Норма прибутку на авансований капітал, %	86	104.6	104.8	121.9
Одержано з розрахунку на одного середньорічного робітника, тис. грн.: - чистого доходу (виручки) - валового прибутку - прибутку від операційної діяльності	525.2 178.9 83.1	893.8 296.2 282.6	1378.7 471.5 460.7	262.5 263.6 554.4

З даних розрахунків ми можемо зробити такий висновок, що чистий дохід в 2017 році в порівнянні з 2015 роком збільшився на 1284.1 тис. грн. або на 110.3 %, а з розрахунку на одного працівника на 853.5 тис. грн. або на 162,5 %. Щодо валового прибутку та прибутку від операційної діяльності, вони також збільшилися на 440.7 тис. грн. та на 690.9 тис. грн. або на 111.1 % та на 542.3 %, а з розрахунку на одного працівника на 292.6 тис. грн. та на 377.6 тис. грн. або на 163.6% та на 454.4% відповідно. Причинами таких збільшень стало збільшення продукції на підприємстві.

Це ми можемо побачити розглянувши наступні показники таблиці 2.2.

У 2017 році продукція зерна та зернобобових в порівнянні з 2015 роком зросла на 479.2 ц з 100 га або на 16.2 %. Продукція соняшника зросла на 374.9 ц з 100га або на 68.0 %.

Показником використання засобів праці виступає капіталовіддача. Цей показник свідчить, скільки вироблено продукції на одиницю основного капіталу. Капіталовіддача зросла на 6.7 % це свідчить, що підприємство почало більше виробляти продукції на одиницю основного капіталу. А капіталомісткість зменшилась на 14.3 % це свідчить про те що, вартість основного капіталу, яка припадає на одиницю виробленої продукції, зменшилась.

Коефіцієнт закріплення зменшився на 14.3 %. Отже за працівниками тепер закріплено менше роботи, а це свідчить про те що збільшилася кількість машинного обладнання. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів не змінився як і тривалість обороту днів яка також не змінилась. Норма прибутку збільшилась на 21.9 % , отже у 2017 році авансовий капітал використовується ефективніше ніж у 2015 році.

Розглянемо наступну таблицю.

Таблиця 2.3

Аналіз використання матеріальних ресурсів в ТОВ ім. Войкова

Показник	2015 р.	2016 р.	2017 р.	2017 р. до 2015 р. (+;-)
Чистий дохід від реалізації продукції, (робіт, послуг), тис. грн.	44639	70609	95133	50494
Матеріальні витрати, тис. грн.	29621	38541	59556	29935
Матеріаломісткість, грн..	0,6635	0,6	0,6260	-0,0375
Матеріаловіддача, грн.	1,5070	1,8	1,5973	0,0903

Динаміка показників матеріалоовіддачі та матеріаломісткості свідчить про збільшення ефективності використання матеріальних ресурсів в поточному році порівняно з попереднім. Обсяг продукції збільшився на 50494 тис. грн., в тому числі внаслідок збільшення матеріальних витрат на 45114,1 тис. грн (29935 х 1,5070) і внаслідок збільшення матеріаловіддачі на 5379,9 тис. грн. (0,0903х 59556).

Сумарний вплив факторів складає 50494 тис. грн. (45114,1 + 5379,9).

В результаті збільшення ефективності використання матеріалів їх витрати у виробництві зменшились на 3567,5 тис. грн. (-0,0375х 95133).

Розглянемо таблицю 2.4

Таблиця 2.4

Склад та структура оборотного капіталу в ТОВ ім. Войкова

Оборотні активи	2015 р.	2016 р.	2017 р.	2017 р. до 2015 р., (+;-)
	тис. грн..	%	тис. грн..	%	тис. грн..	%	тис. грн..	%
Оборотний капітал сфери виробництва, всього	20865,5	66,1	26894	66,5	32109	60,7	11243,5	52,8
в т. ч. -виробничі запаси	11645	36,9	12734,5	31,5	13065	24,7	1420	6,7
-поточні біологічні активи	310,5	1	247	0,6	123	0,2	-187,5	-0,9
-незавершене виробництво	8910	28,2	13912,5	34,4	18921	35,8	10011	47
Оборотний капітал у сфері обігу, всього	10722,5	33,9	13533,5	33,5	20792	39,3	10069,5	47,2
в т. ч. -готова продукція	8421	26,7	11437	28,3	18956	35,8	10535	49,4
-товари	98	0,3	105,5	0,3	-	-	-98	-0,5
-розрахунки з дебіторами	912	2,8	747,5	1,8	933,5	1,8	21,5	0,1
-грошові кошти та іх еквіваленти	1291,5	4,1	1243,5	3,1	902,5	1,7	-389	-1,8
Оборотний капітал підприємства	31588	100	40427,5	100	52901	100	21313	100

Виходячи з даних, які ми отримали при розрахунку таблиці 2.4 можна зробити такі висновки про склад оборотного капіталу ТОВ ім. Войкова.

За досліджуваний період питома вага оборотного капіталу піприємства збільшилась на 21313 тис. грн., це підтверджує ефективність діяльності ТОВ ім. Войкова.

2.2 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Умови ринкової економіки, до яких з такими труднощами адаптуються сільськогосподарські підприємства України, вимагають нових підходів до організації фінансів. Одним із інструментів ринкової фінансової методології є оцінювання фінансового стану підприємств, яке полягає в системному, комплексному та науково обґрунтованому дослідженні руху фінансових ресурсів.

Основними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності ТОВ ім. Войкова є:

- оцінка динаміки показників прибутку і рентабельності;

- визначення спрямованості та сили впливу окремих факторів на суму прибутку та рівень рентабельності;

- вимірювання впливу інфляції на фінансовий результат;

- аналіз порогу прибутку;

- вивчення чутливості прибутку до основних параметрів, які визначають її рівень;

- виявлення можливих резервів зростання прибутку і рентабельності.

Розглянемо таблицю 2.5 у якій показана оцінка фінансових результатів господарської діяльності ТОВ ім. Войкова

Таблиця 2.5

Оцінка фінансових результатів господарської діяльності ТОВ ім. Войкова

Показники	2015 р.	2016 р.	2017 р.	2017 до 2015 р., %
Чистий дохід від реалізації продукції, робіт, послуг, тис. грн.	44639	70609	95133	213,1
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	29429	47208	62598	212,7
Валовий прибуток (+), збиток (-), тис. грн.	15210	23401	32535	213,9
Фінансові результати від операційної діяльності (прибуток (+), збиток (-)), тис. грн.	7913	22326	31791	401,8
Фінансові результати до оподаткування (прибуток (+), збиток (-)), тис. грн.	4884	23287	31522	645,4
Чистий фінансовий результат (прибуток (+), збиток (-)), тис. грн.	4884	23287	31522	645,4

За даними таблиці ми бачимо збільшення чистого доходу від реалізації та собівартості реалізованої продукції на 113,1 та 112,7 % відповідно. Збільшення попередніх показників призвело до збільшення валового прибутку на 113,9 %. Інші показники у таблиці 2.5 також зросли це свідчить про збільшення ефективності ТОВ ім. Войкова.

Таблиця 2.6

Чистий дохід (виручка) від реалізації, робіт, послуг та його структура в ТОВ «Імені Войкова»

Види продукції	2015 р.	2016 р.	2017 р.	В середньому за 2015 - 2017 рр.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Зерно	40024,7	91,6	49682,0	71,1	34087,0	54,6	41264,6	70,3
Соняшник	2916,0	6,7	19121,0	27,3	18193,0	29,2	13410	22,9
Ріпак	-	-	-	-	10038,2	16,1	3346,1	5,7
Баштанні	-	-	17,0	0,02	-	-	5,7	0,01
Інша продукція рослинництва	2,0	0,01	26,0	0,04	19,9	0,03	16	0,03
Всього по рослинництву	42942,7	98,3	68846,0	98,5	62337,9	99,9	58042,2	98,9

Продовження таблиці 2.6

1	2	3	4	5	6	7	8	9
Всього по тваринництву	744,5	1,7	1067,0	1,5	68,0	0,1	626,5	1,1
В тому числі: -молоко	328,3	0,8	58,0	0,1	-	-	128,8	0,2
-приріст живої маси худоби	327,8	0,8	920,0	1,3	-	-	415,9	0,7
Приріст живої маси свиней	88,4	0,2	69,0	0,1	63,0	0,1	73,5	0,1
Інша продукція тваринництва	-	-	20,0	0,03	5,0	0,01	8,3	0,01
Разом по сільському господарству	43687,2	100	69913,0	100	62405,9	100	58668,7	100

Аналізуючи дані таблиці 2.6 можна зробити висновок, що дане підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових та зернобобових питома вага яких складає за три роки 70,3 %. Також відображається спеціалізація по вирощуванню соняшника - 22,9 %.

Оскільки найбільша питома вага основного виду продукції складає 70,3 %, то можна сказати, що дане підприємство з різко вираженою спеціалізацією.

Оскільки на підприємстві присутня як галузь рослинництва так як і галузь тваринництва, то можна сказати що галузі підібрано раціонально. Так як побічна продукція рослинництва може використовуватися в якості кормової бази тваринництва, а також продукція тваринництва (гній) в якості добрив для рослинництва.

Отже можна зробити висновок, що спеціалізація, яка склалася на підприємстві відповідає природно-кліматичним умовам, та є економічно обґрунтованою, оскільки за 2015 - 2017 рр. відбувається збільшення товарної продукції.

Аналіз оборотності оборотних коштів підприємства робиться за допомогою таблиці 2.7, що складається за даними форми 1 та форми 2.



Таблиця 2.7

Аналіз оборотності оборотного капіталу в ТОВ ім. Войкова

Показники	2015 р.	2016 р.	2017 р.	2017 до 2015 р. (+;-)
Чистий дохід від реалізації продукції, (робіт, послуг), тис. грн.	44639	70609	95133	50494
Кількість днів періоду, що аналізується	360	360	360	0
Одноденний чистий дохід від реалізації продукції, (робіт, послуг), тис. грн.	124	196,1	264,3	140,3
Середній залишок оборотного капіталу, тис. грн.	32620	43411	58101,5	25481,5
Оборотність оборотного капіталу, днів	263,1	221,3	219,9	-43,2
Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу, кількість оборотів	1,4	1,6	1,6	0,2
Коефіцієнт завантаження капіталу в обороті., коп.	0,7	0,6	0,6	-0,1

Методика аналізу оборотності оборотних коштів полягає в порівнянні показників оборотності оборотних коштів підприємства за звітний період з аналогічними показниками за минулий звітний період. У такий спосіб виявляються тенденції поліпшення або погіршання. Ця інформація корисна для акціонерів, можливих інвесторів, потенційних покупців, постачальників та ін.

Виходячи з наведених у таблиці даних, можна сказати, що оборотність оборотних коштів за два роки прискорилась на 43,2 дня (219,9- 263,1= - 43,2). Це привело:

а) до збільшення коефіцієнта оборотності засобів на 0,2 (1,6- 1,4= 0,2);

б) до зниження коефіцієнта завантаження засобів в обороті на 0,1 коп. (0,6- 0,7= - 0,1).

На зміну оборотності оборотних коштів впливають два фактори: зміна обсягу виручки від реалізації продукції; зміна середнього залишку оборотних засобів.

Середній залишок оборотних коштів (минулий рік) / одноденну виручку за звітний рік за мінусом оборотності оборотних коштів за минулий рік. У нашому прикладі оборотність оборотних коштів прискорилася на 43,2 дня, оскільки:

- зростання обсягу виручки від оборотності прискорилося на 139,7 дня (32620 / 264,3 - 263,1= - 139,7);

- натомість збільшення середнього залишку оборотних коштів на 25481,5 тис. грн уповільнило оборотність оборотних коштів на 96,4 дня (25481,5 / 264,3 = 96,4 дня). Разом: - 139,7 + 96,4 = - 43,2 дня.

Метою аналізу оборотності оборотних коштів є також визначення суми грошей, що їх було вивільнено з обороту внаслідок прискорення оборотності оборотних коштів або додатково залучено в оборот унаслідок уповільнення такої оборотності. Для цього проводять такий розрахунок: різницю в оборотності у днях помножують на звітну одноденну виручку. За даними нашого прикладу, прискорення оборотності оборотних коштів на 43,2 дня вивільнило з обігу грошові кошти в сумі 11417,8 тис. грн (- 43,2* 264,3 = - 11417,8 тис. грн).

Величину економічного ефекту, отриманого від прискорення оборотності оборотних коштів, можна визначити, користуючись коефіцієнтом завантаження коштів в обороті. Якщо, наприклад, два роки назад для одержання однієї гривні виручки було витрачено 0,7 коп. оборотних коштів, то у звітному році -- тільки 0,6 коп., тобто менше на 0,1 коп. на кожну гривню виручки.

Розглянемо таблицю 2.8, де представлено ана...