Торгівля як форма товарного обігу, як галузь економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький національний університет

Факультет менеджменту

Кафедра підприємництва, менеджменту організацій та логістики

Курсова робота

з дисципліни «Економіка торговельного підприємства»

Торгівля як форма товарного обігу, як галузь економіки

Група 6.0768-аб

Студент (ка) Іванченко Ю.О.

Перевірив: к. е. н. Павлюк Т.С.

Запоріжжя 2019

Зміст

Реферат

Вступ

Розділ 1. Теоретична сутність торгівлі як форми товарного обігу

1.1 Сутність поняття торгівля та її функції

1.2 Роль торгівлі та товарно-грошові відносини

1.3 Види торгівлі та напрямки її розвитку

Розділ 2. Аналіз організації торгівлі туроператора «CORAL TRAVEL»

2.1 Організаційно-економічна характеристика туроператора «CORAL TRAVEL»

2.2 Стратегія торгівлі та конкурентоспроможності туроператора «CORAL TRAVEL»

Розділ 3. Шляхи удосконалення стратегії управління торгівлею туроператора «CORAL TRAVEL»

3.1 Удосконалення системи планування торгівлі на підприємстві

Висновки та рекомендації

Список використаних джерел



Реферат

Предметом дослідження є процес організації оптової торгівлі.

Об'єктом дослідження вибрано підприємство туроператор «CORAL TRAVEL».

Метою курсової роботи є дослідження організації торгівлі на підприємствах.

В першому розділі використано такі методи як: опис, класифікація досліджуваної інформації. В другому розділі - синтез та аналіз підприємства. В третьому розділі були синтез і прогнозування даної теми курсової роботи.

Результати та їх новизна. У ході дослідження було проведено аналіз стратегії торгівлі туроператора «CORAL TRAVEL», в результаті якого визначено шляхи удосконалення стратегії управління, недоліки та позитивні сторони. Запропоновано план удосконалення стратегії управління торгівлею на прикладі туроператора «CORAL TRAVEL».

Значимість роботи та висновки. Запропонований комплекс заходів дозволить збільшити обіг торгівлі, покращити систему управління торгівлею.

ТОРГІВЛЯ, ТОВАРНО-ГРОШОВІ ВІДНОСИНИ, ОПТОВА ТОРГІВЛЯ, РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ, CORAL TRAVEL, CRM-СИСТЕМИ.



Вступ

торгівля грошовий економіка

Актуальність теми курсової роботи «Торгівля як форма товарного обігу, як галузь економіки» полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку економіки, в умовах вже щодо сформованих економічних зв'язків і конкурентного середовища, стає актуальним не тільки загальне вдосконалення існуючих технологій організації торгівлі, а й впровадження нових для економіки методів просування товару.

З переходом України до ринкової економіки в усіх сферах діяльності, в тому числі й торговельній, відбуваються суттєві перетворення. Роздержавлення й приватизація торговельних підприємств сприяли створенню конкурентного середовища в торгівлі, в наслідок чого на споживчому ринку України з`явилися незалежні суб'єкти господарювання різних форм власності, які самостійно визначають стратегію своєї діяльності, формують товарну, цінову, збутову та комунікаційну політику, ведуть пошук нових форм і методів роботи на ринку.

В даний час в умовах переходу до ринкових відносин на підприємствах і організаціях бурхливо протікає процес вдосконалення форм і методів роботи. Стан розвитку торгівлі є одним із наочних індикаторів економічного розвитку держави, а зростання платоспроможного попиту населення, позитивні або негативні зміни у розвитку вітчизняного виробництва, поява українських мегавиробників та українських товарних брендів, підвищення інвестиційної привабливості внутрішнього ринку України для іноземних інвесторів - все це робить актуальним проведення аналізу сучасної ситуації в роздрібній торгівлі, потребує усвідомлення нових реалій та вузьких проблем її розвитку.

Торгівля є частиною ринку товарів та послуг, тобто споживчого ринку. Історично спочатку виник саме споживчий ринок. Це товарні біржі, безліч інших форм оптової та роздрібної торгівлі, маркетингу, маркетингових організацій і т. ін.

Торгівля як ринок проміжних продавців висловлює сукупність економічних відносин осіб і організацій, які купують товари для перепродажу або здачі їх в оренду іншим споживачам з вигодою для себе. Використання посередників пояснюється в основному їх неперевершеною ефективністю в забезпеченні широкої доступності товару і доведення його до цільових ринків. Завдяки своїм контактам, досвіду, спеціалізації і розмаху діяльності оптові торговці пропонують фірмі більше того, що вона звичайно може зробити поодинці.

Складність сучасної економічної ситуації, відсутність чітких орієнтирів в розвитку підприємств і організацій, нестабільність фінансових і господарських відносин ставлять сьогоднішнього підприємця в залежність від ряду тих, що важко піддаються аналізу і контролю чинників.

Складність ситуації в значній мірі посилюється відсутністю досвіду ведення господарський-економічної діяльності керівниками фірм і компаній в умовах ринкових відносин. Відмова від планових форм господарювання, централізованого управління економікою, планового встановлення цін на продукцію і споживані ресурси ставить перед сучасним підприємцем абсолютно незнайомий йому круг завдань, від якості рішення яких в значній мірі залежить фінансово-економічний стан фірми, її конкурентоспроможність, можливість динамічного розвитку.

У ході дослідження використовувалися праці відомих економістів, таких, як С.М. Виноградова, Г.Я. Гольдштейн, О.М. Романов, А.П. Градов, Р.А. Фатхутдінов, В.М. Тарасевіц, З.А. Уткін, А.П. Дурович та інші, а також були використані результати досліджень закордонних економістів М. Портера, Ф. Котлера, М. Мак-Дональза, Ж.Ж. Ламбена, А. Дайана та інших.

Однак, питання щодо стратегії управління в сфері торгівлі потребує додаткового дослідження. Тому мета даного дослідження - проаналізувати організацію торгівлі на підприємствах.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

- Визначити значення торгівлі;

- Вивчити функції та завдання торгівлі;

- Ознайомитися з видами підприємств торгівлі;

- Виконати аналіз торгівлі досліджуваного підприємства.

В курсовій роботі здебільшого використовуються друковані видання, що висвітлюють особливості управлінських рішень та механізм прийняття та реалізації прийняття управлінських рішень. Найважливішим джерелом інформації були книжкові видання, наукові статті в туристичних журналах, ресурси Інтернету.

Курсова робота включає три розділи. В першому розкривається сутність торгівлі як галузі економіки. В другому проводиться аналіз роботи туристичного оператора «CORAL TRAVEL». Третій розділ присвячений рекомендаціям щодо удосконалення управлінням торгівлі на підприємстві.



Розділ 1. Теоретична сутність торгівлі як форми товарного обігу

1.1 Сутність поняття торгівля та її функції

В ринковій економіці торгівля є найбільш розповсюдженою сферою підприємницької діяльності та сферою застосування праці.

Призначення торгівлі полягає в тому, що вона забезпечує доведення споживчих товарів і послуг від виробника до споживача посередництвом купівлі продажу.

Торгівля - форма економічного зв'язку між виробництвом і споживанням, що здійснюється безпосередньо ринком [1].

Торгівля виникла на відповідному етапі розвитку суспільства, а саме тоді, коли окремі виробники почали виготовляти продукції більше, ніж їм було потрібно для своїх власних потреб. Попередником торгівлі був натуральний обмін продуктами праці, який виник ще в надрах первісно-общинного ладу.

Важливим стимулом розвитку обміну був перший великий суспільний розподіл - це відокремлення скотарства від землеробства. Відповідно обмін ставав частішим явищем. Перехід від випадкового до регулярного обміну виник унаслідок другого великого суспільного розподілу праці - відокремлення ремесла від землеробства.

Значний поштовх у розвитку обміну дало виникнення міст. Поряд із цим, важливою економічною передумовою розвитку регулярного обміну була поява приватної власності на знаряддя та засоби виробництва і предмети праці.

Спочатку землевласники, скотарі, ремісники самі збували продукцію своєї праці. Зі зростанням продуктивності праці у подальшому функції виробництва й обміну виділяються в окремі види діяльності, з'являється торгівля як уособлена сфера діяльності особливого класу людей - купців.

Це призвело до третього великого суспільного розподілу - виокремлення класу купців. Водночас виникає нове поняття - торговий капітал. Купці, торговий капітал, сконцентрований у їхніх руках, стає однією з умов виникнення капіталістичного способу виробництва, оскільки торговий капітал є попередником промислового капіталу.

При капіталізмі майже безмежно розширюється сфера товарного виробництва і товарного обміну [2]. Відбуваються суттєві зміни торгівлі в ринкових відносинах. Тут майже все набуває характерних рис товару, все продається і купується. Якщо в докапіталістичних формаціях об'єктом обміну, торгівлі в основному були предмети особливого споживання, то в умовах капіталізму створюється ринок засобів виробництва, виникає ринок праці й отримує подальший розвиток ринок предметів народного споживання.

Таким чином торгівля, яка зародилася ще в надрах первіснообщинного ладу, постійно розвивається, стає при капіталізмі панівною формою обміну товарів та послуг. Розподіл матеріальних благ без торгівлі, а тільки за потребами - це утопія, яка не витримує економічної критики. Навіть коли праця стане першою життєвою потребою людей, вона обов'язково повинна винагороджуватися. Це не означає, що частина матеріальних і культурних благ не може розподілятися безкоштовно.

У різних державах, з різним рівнем розвитку суспільних фондів споживання, де продукти праці виробляються як товари, їх рух із сфери виробництва у сферу споживання здійснюється з допомогою товарного обміну. Наявне товарне виробництво і товарно-грошові відносини обумовлюють наявність товарного обігу. Товарний обіг має три форми [8]:

- матеріально-технічне постачання народного господарства;

- закупівля сільськогосподарських продуктів і сировини;

- торгівля товарами народного споживання.

Матеріально-технічне постачання здійснюється з метою забезпечення процесу виробництва засобами, знаряддями, предметами праці й доведення їх до виробників. Зараз є різні форми матеріально-технічного забезпечення. В АПК широкого розповсюдження набули машинно-технологічні станції (МТС). Вони забезпечують сільськогосподарського виробника засобами виробництва незалежно від відомчої підпорядкованості, форми власності, територіального розміщення. Такі функції також виконують обласні агропромислові об'єднання.

Господарська реформа, що здійснюється в Україні, вносить відповідні зміни у цей вид товарного обігу. Зараз здійснюється перехід до ринкових форм задоволення потреб у засобах виробництва через оптову торгівлю. Таким чином, при впровадженні ринкових умов господарювання значно розширюється оперативність прийняття рішень, підвищується самостійність і зацікавленість підприємств у налагодженні товарного обігу.

Другою формою товарного обігу є закупівля сільськогосподарської продукції й сировини. Як промисловість, так і сільське господарство, що створюють матеріальні блага для задоволення суспільних і особистих потреб, безпосередньо пов'язані з оборотом, а то і кругообігом сільськогосподарської продукції, і взаємозв'язок між ними здійснюється відповідно до вимог економічних законів. Перш за все, такий зв'язок здійснюється за допомогою товарного обігу, який представлено у вигляді закупівель сільськогосподарської продукції і сировини. Цей вид обігу посилює взаємозв'язки між містом і селом, працівниками сільського господарства і промисловості.

Сама система закупівель продукції сільського господарства обумовлена потребою забезпечення промисловості сировиною, а населення продуктами харчування, створення державних резервів сільськогосподарської продукції, а також для експорту. Тому наявність закупівель сільськогосподарської продукції та її збут є економічною необхідністю. Закупівлі сільськогосподарських продуктів і сировини здійснюються безпосередньо під керівництвом коопзаготпромів (підприємства другого рівня), а на рівні державних структур - Кабінетом Міністрів, облагропромами.

Третьою формою товарного обігу є торгівля. Вона здійснює обіг товарів народного споживання. За своїм матеріальним змістом торгівля представляє обмін одного виду праці - товарів на інший еквівалентний вид праці - гроші. В організаційному відношенні торгівля є самостійною галуззю народного господарства.

Торгівля товарами народного споживання посідає провідне місце у сфері товарного обігу. Вона має ряд особливостей, на відміну від інших видів товарного обігу. Ці особливості полягають у тому, що в процесі торгівлі товарами народного споживання: по-перше, товари переходять із суспільної, кооперативної, приватної форми власності в індивідуальну, особисту чи кооперативну; по-друге, з допомогою торгівлі відбувається кінцевий розподіл предметів споживання відповідно до грошових доходів населення; по-третє, товари переходять із сфери виробництва чи зі сфери товарного обігу в сферу особистого чи колективного споживання.

На макроекономічному рівні товарний обіг виступає як об'єктивна необхідність процесу відтворення [18]. Якщо товари не будуть реалізовані, то виробництво не відшкодує свої витрати, не будуть вивільнені вкладені у товари грошові засоби. Торгівля сприяє реалізації виробленого суспільством сукупного суспільного продукту за певний період. Нормальне функціонування сфери товарного обігу означає, що потреби населення задовольняються.

Торгівля здійснює обіг товарів народного споживання. За своїм матеріальним змістом торгівля є самостійною галуззю народного господарства та представляє обмін одного виду праці - товарів на інший еквівалентний праці - гроші.

Вона є однією з наймогутніших галузей економіки будь-якої держави як за обсягом діяльності, так і за чисельністю зайнятого в ній персоналу, а підприємства цієї галузі є найбільш масовими.

Торгівля, реалізуючи вироблену продукцію, звільняє виробників від цієї функції (або зводить її до мінімуму) і забезпечує процес просування товару від виробника до споживача.

Торгівля є найважливішою сферою формування і стабілізації споживчого ринку, координуючою ланкою в системі міжгалузевих, регіональних та міжрегіональних зв'язків, дієвим механізмом задоволення соціальних потреб.

На сучасному етапі розвитку держави передбачається функціонування торгівлі на основі наступних принципів [10]:

- організаційно-господарська незалежність;

- відкритість (доступність торговельних послуг для всіх категорій споживачів, пріоритетне врахування їх інтересів, запобігання дискримінації покупців);

- цивілізованість (високий рівень торговельного обслуговування);

- самоокупність (повернення суб'єктами господарювання витрат у процесі торговельної діяльності, запобігання банкрутству і фінансової неплатоспроможності підприємств);

- конкурентоспроможність суб'єктів господарювання;

- урегульованість (відповідне реагування торговельної сфери на вплив координуючих і коригуючих зовнішніх факторів через систему правових, науково-технічних, інвестиційних, соціально-політичних та інших механізмів державного регулювання);

- контрольованість - попередження і профілактика порушень та зловживань.

Функції торгівлі

Торгівля як галузь господарської діяльності має розгорнуту мережу оптових і роздрібних підприємств, забезпечує зберігання, транспортування і реалізацію товарної продукції, предметів споживання. Рівень розвитку торгівлі характеризує обсяг і структуру споживання в країні. Торгівля інформує і впроваджує нові товари, виробництво яких тільки починається, які для споживачів є ще невідомими. Таким чином, розвиток торгівлі, будучи обумовлений рівнем і темпами розвитку виробництва товарів, в свою чергу, здійснює вплив на промисловість, сільське господарство з одного боку , і на споживання людей - з іншого. Важливе значення торгівлі в тому, що вона сприяє особистій матеріальній зацікавленості людей у підвищенні продуктивності праці, в збільшенні виробництва, в більш повному задоволені потреб.

Під поняттям “функція” слід розуміти коло питань, які відносять до господарської діяльності, що вирішуються тільки цією галуззю народного господарства.

Торгівля виконує наступні функції [15]:

1) доведення товарів до споживачів;

2) продовження процесу виробництва у сфері товарного обігу (сортування, комплектування, пакування);

3) зміна форм вартості з товарної на грошову;

4) надання торгових послуг населенню в процесі реалізації товарів.

Деякі економісти ділять функції на притаманні їй і не притаманні. До притаманних, перш за все, відносять зміну форми вартості (товарну на грошову) і зміну форми власності. До непритаманних функцій відносять продовження процесу виробництва у сфері обігу (сортування, комплектування, пакування). Проміжне місце займає функція збереження і транспортування товарів. Ці функції часто називають чужими або гетерогенними.

Слід відзначити, що у функціях торгівлі реалізуються розподільчі відносини. Суспільство завжди здійснює дві форми розподілу--платну і безоплатну. Саме платна форма розподілу притаманна торгівлі. Якщо розглядати фонд споживання, то близько 90 % його розподільчої частини припадає на торгівлю [21]. У функціях товарного обігу й торгівлі знаходять своє відображення економічні інтереси як виробника, так і споживача.

Товарний обіг повинен відшкодовувати затрати виробництва на випуск товарів. Це можливо, якщо виготовлена продукція відповідає конкретним потребам, і затрати на її виготовлення не перевищують суспільно необхідних, тобто дотримуються інтереси споживачів.

Таким чином, розвиток торгівлі, будучи обумовленим рівнем і темпами розвитку виробництва товарів, в свою чергу, здійснює вплив на промисловість, сільське господарство з одного боку, і на споживання людей - з іншого. Важливе значення торгівлі в тому, що вона сприяє особистій матеріальній зацікавленості людей у підвищенні продуктивності праці, в збільшенні виробництва, в повнішому задоволенні потреб.

1.2 Роль торгівлі та товарно-грошові відносини

В умовах функціонування ринку рівень розвитку товарно-грошових відносин визначається рівнем розвитку виробництва і торгівлі. Товарний обіг обумовлений, перш за все, наявністю товарно-грошових відносин і є формою товарного обміну. Оскільки процес суспільного відтворення складається з чотирьох моментів (виробництво, розподіл, обмін і споживання), а також здійснення між ними відповідних економічних відносин, важливим є розгляд обміну, який охоплює й торгівлю.

Роль торгівлі у становленні ринкових відносин та підвищенні ефективності відтворення полягає в наступному [16]:

1) торгівля забезпечує задоволення попиту споживачів в різноманітних товарах;

2) забезпечує найбільш ефективний зв'язок між виробництвом і споживанням;

3) сприяє підвищенню ефективності економічних зв'язків між галузями народного господарства;

4) забезпечує зайнятість населення, створення робочих місць;

5) забезпечує стійкість грошового обігу;

6) приймає активну участь у формуванні бюджету.

Обмін у широкому значенні, як взаємозв'язок між людьми за результатами діяльності є обов'язковою умовою функціонування суспільного виробництва при наявності суспільного розподілу праці й можливий при добре розвинутих товарно-грошових відносинах. Товарний обмін з допомогою торгівлі посідає основне місце в системі економічних зв'язків в умовах ринкових відносин. Потреба товарно-грошових відносин обумовлена, перш за все, суспільним розподілом праці, господарською відокремленістю виробників. Розглядаючи торгівлю в системі товарно-грошових відносин, важливо виділити [17]:

1) зовнішні форми;

2) матеріальну основу;

3) соціально-економічну природу;

4) зміст;

5) границі (межі функціонування товарно-грошових відносин);

6) характер функціонування;

7) місце товарно-грошових відносин у системі споживання.

При докорінних змінах усього економічного ладу суспільства, в тому числі природи і ролі товарно-грошових відносин, зовнішні форми цих відносин у більшості випадків займалися тим же, що і досі. Основні форми ринкових товарно-грошових відносин - це купівля-продаж, починаючи з робочої сили як товару і закінчуючи продажем інтелектуальної власності. Соціально-економічна природа відносин проявляється у змісті, тобто характеристиці товару, вартості, грошах, ціні, прибутку, відсотках рентабельності. Разом із цим, взаємовідносини мають багато спільних рис, притаманних товарно-грошовим відносинам і торгівлі зокрема.

Товарно-грошові відносини самі по собі визначають соціально-економічну природу способу виробництва, характер власності на засоби виробництва і результати господарювання.

У ринкових умовах товарно-грошові відносини сприяють реалізації дії закону вартості, закону попиту і пропозиції, інших економічних законів, які сприяють розвитку виробничої, торгової діяльності з метою орієнтації на споживача. У цьому розумінні соціально-економічна природа товарно-грошових відносин в умовах функціонування ринку орієнтована на кінцевого споживача, а це можливо тільки через торгівлю.

Зміст товарно-грошових відносин визначається способом господарювання (рівнем розвитку економіки) з допомогою грошей. Тривалий час дія товарно-грошових відносин, торгівля недооцінювалися, а іноді гальмувалися. В умовах ринку недооцінювання товарно-грошових відносин, торгівлі призводить до розпаду економічного механізму функціонування держави.

Ігнорування важливості й активного впливу на підвищення зацікавленості людей через торгівлю знижує ефективність виробництва, послаблює госпрозрахунок, викликає низку інших небажаних наслідків. Здорове функціонування товарно-грошових відносин, торгівлі сприяє створенню таких умов господарювання, при яких результати цілком залежать від якості роботи кожного і колективу разом, від уміння й ініціативи керівників [5].

Стратегія розвитку економіки включає в себе подальше вдосконалення товарно-грошових відносин, поновлення змісту, форм і методів впливу на подальший розвиток торгівлі. У зв'язку з цим, з метою підвищення ефективності виробництва, вдосконалення розподілу, обміну й споживання, важливо повніше використовувати товарно-грошові відносини відповідно до притаманних їм властивостей у ринковій економіці.

У зв'язку з цим вимагає посилення режим економії, заходи з підвищення ефективності виробництва, вдосконалення обміну і споживання, більш повного використання механізму товарно-грошових відносин. Виходячи з цього, в торгівлі вимагає подальшого вдосконалення контроль гривнею за кількістю й якістю роботи, підвищення купівельної спроможності грошової одиниці, а це можливо тільки через налагодження системи товарно-грошових відносин і торгівлі.

Виходячи зі сказаного, місце торгівлі в економічному розвитку держави визначається, з одного боку, тими функціями, які вона виконує, а з іншого, тими зв'язками, в яких вона перебуває [9].

Основна роль торгівлі визначається, перш за все, тим, що вона є зв'язковою ланкою між виробництвом і споживанням, тим самим здійснюючи активний вплив як на виробництво, так і на споживання. Виконання цього завдання особливо зростає в сучасних умовах, коли радикально змінюється ставлення до проблеми розширення товарного виробництва.

Для успішного вирішення цього завдання торгівля повинна постійно вдосконалювати свою роботу з вивчення купівельного попиту з тим, щоб на цій основі грамотно і економічно обґрунтовано складати замовлення на виробництво, кваліфіковано вирішувати питання комерційної роботи з їх закупівлі й продажу.

Досить вагому роль відіграє торгівля в налагодженні економічних зв'язків між адміністративними районами. Розподіл праці між економічними районами, спеціалізація виробництва сприяє найбільш повному використанню можливостей кожного з них. Однак у таких умовах виникає потреба багатостороннього обміну товарами між окремими районами, що і здійснює торгівля.

Торгівля відіграє важливу роль у здійсненні вимог економічного закону розподілу праці. Отримання грошової заробітної плати є першим етапом процесу розподілу праці. Матеріальна зацікавленість працівників суспільства забезпечується і стимулюється у тому випадку, якщо вони мають можливість обміняти свої грошові доходи на потрібні їм предмети споживання. Цей обмін здійснює торгівля [19]. Таким чином торгівля є необхідною ланкою у здійсненні розподілу по праці.

Торгівля тісно пов'язана з грошовим обігом, з бюджетом та кредитною системою. Зв'язок між товарним обертанням і грошовим обігом визначається тим, що вартість товарів вимірюється в грошовому вимірі, і з їх допомогою здійснюється обертання товарів.

Торгівля забезпечує народне господарство готовими грішми і чим швидше реалізується товар, тим скоріше починається процес відтворення.

Торгівля тісно пов'язана з касовим планом Держбанку. Близько 90 % усіх грошових надходжень дає торгівля. Розвиток торгівлі через товарооборот є важливою умовою прискорення грошового обігу й забезпечення стійкості грошової одиниці.

З бюджетом торгівля пов'язана через податкову систему [23]. Торгівлі належить важливе місце в системі ринкових відносин, оскільки вона реалізує основну частину предметів споживання, що випускаються промисловістю і сільським господарством.

Реалізуючи основну частину виготовлених предметів споживання, торгівля завершує процес кругообороту засобів (коштів), що витрачені на виробництво цих товарів. Функціонуючи в системі ринкових відносин, торгівля відіграє важливу роль в придбанні продуктів інших галузей народного господарства для власних потреб і наданні послуг іншим галузям господарювання.

Основними завданнями торгівлі на сучасному етапі її розвитку є [4]:

- формування багатоукладної сфери торгівлі;

- оптимізація соціальної, організаційної, функціональної і територіальної структури торгівлі;

- контроль за діями монопольних утворень;

- реалізація заходів, спрямованих на недопущення монополізації ринків у разі банкрутства та ліквідації підприємства;

- здійснення комплексу заохочувальних заходів щодо реалізації на внутрішньому споживчому ринку товарів вітчизняного виробництва;

- визначення обсягів і переліків товарної номенклатури критичного імпорту;

- подальше посилення режиму сертифікації якості імпортованих товарів;

- вдосконалення нормативно-правової бази торгівлі;

- підтримка розвитку громадських об'єднань споживачів.

Таким чином, можна зробити висновок, що торгівля відіграє важливу роль в економіці держави.

1.3 Види торгівлі та напрямки її розвитку

Види та форми торгівлі показані на рис. 1. [24].

Рис. 1. Форми та види торгівлі (складено автором)

Міжнародна торгівля -- торгівля між резидентами різних держав [10]. При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів та послуг через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.

Зовнішня торгівля є історично першою і найважливішою формою економічних зв'язків між народами і країнами, яка відображає зв'язок між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність. Міжнародна торгівля включає експорт і імпорт товарів, співвідношення між якими називають торговельним балансом.

Двостороння торгівля -- торгівля між двома державами на підставі угоди про збалансованість товарних потоків і платежів (кліринг) [18].

Міжнародна торгівля у широкому розумінні охоплює всяку обмінну діяльність, як товарами, так і іншими продуктами людської праці.

Зовнішня торгівля -- це торгівля однієї країни з іншими, яка складається з вивозу(експорту) і ввозу (імпорту)товарів [10].

Торгівля зустрічна -- зовнішньоторговельні операції, умови яких передбачають зустрічні зобов'язання експортерів закупити в імпортерів товари на частину чи повну вартість експортованих товарів. Однією з головних ознак зустрічної торгівлі є фіксація зобов'язань імпортерів купити товар і зустрічних зобов'язань експортерів у єдиному документі -- угоді чи контракті. Основні форми -- бартерні угоди, компенсаційні угоди.

Торгівля компенсаційна -- система торгівлі, за якої експортер товару дає свою згоду на одержання за рахунок платежу за нього товарів із країни-імпортера.

Міжнародна торгівля є своєрідним проявом світового товарного ринку. Якщо на національному ринку рух товарів обумовлюється більше економічними факторами і державною політикою, то на світовому ринку суттєвий вплив на міжнародну торгівлю має зовнішньоекономічна політика окремих держав чи їх груп.

Рух національних товарів між країнами дещо обмежений, а деякі національні товари взагалі не надходять у світовий товарообіг. На світовому товарному ринку обертаються тільки конкурентоспроможні товари, найкращі з національних товарів.

Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньому ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру, яка може забезпечити просування товарів чи послуг від виробника до споживача в інші країни.

Міжнародний відділ -- форма маркетингової міжнародної організації, відповідно до якої філіал здійснює контроль всієї міжнародної діяльності компанії. Фахівці з маркетингу, виробництва, досліджень, планування і персоналу становлять підрозділ за географічною або виробничою ознакою або ж міжнародний філіал, що відповідає за свій власний продаж і прибутки.

Внутрішня торгівля -- це торгівля, яка ведеться виключно в межах певної країни [6]. Розділена така торгівля на дві категорії -- оптова та роздрібна. Оптова торгівля пов'язана з купівлею товарів у виробників або дилерів у великій кількості і продаж в невеликій кількості для тих, хто може купити в роздріб.

Роздрібна торгівля пов'язана з продажем товарів у невеликих кількостях для споживачів. На практиці, однак, виробники й оптовики можуть також проводити роздрібну торгівлю товарів в обхід посередника роздрібної торгівлі, за допомогою яких вони отримують більш високий прибуток.

Важливість внутрішньої торгівлі в країні полягає в тому, що вона полегшує обмін товарів всередині країни. Роблячи це, вона також гарантує, що фактори виробництва досягають потрібних місць, щоб економіка країни могла вирости. Надаючи різні види товарів та послуг для доставки у всі частини країни покращує рівень життя жителів країни, а також рівень зайнятості в країні. І це сприяє зростанню галузі за рахунок забезпечення доступності сировини.

Гуртова торгівля (також оптова торгівля) -- діяльність із придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їхньої реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності, але не стандартному кінцевому споживачу [7]. Гуртова торгівля є частиною внутрішньої торгівлі, яка охоплює продаж товарів як великими, так і малими партіями з метою їхнього перепродажу або виробничого споживання.

Гуртова торгівля здійснюється за цінами, які нижчі від роздрібних цін, але вони повинні забезпечувати нормально працюючому промисловому та торговельному підприємству відшкодування витрат, внесення платежів у бюджет і створення фондів економічного стимулювання та прибуток. Гуртова торгівля стимулює збут товарів, формує їхній асортимент, складає і транспортує товари.

Найвпливовішими гуртовими торговельними структурами є великі торговельні фірми, торгові доми, дистриб'юторські фірми тощо.

Оптовики з повним або обмеженим циклом обслуговування -- оптові торговці, що надають повний або обмежений набір послуг, таких як зберігання запасів, надавання продавців, кредитування, здійснення постачання і сприяння у сфері керування.

Оптовики, що торгують за готівковий розрахунок і без доставки товару -- оптові торговці, що мають обмежений асортимент ходових товарів, наприклад, бакалійні товари, іграшки, засоби для догляду за будинком, одяг, електричні прилади, офісне обладнання і будівельні матеріали. Вони продають товар дрібним і роздрібним торговцям з негайною оплатою купівлі і зазвичай не здійснюють доставки.

Функції оптової торгівлі можна розділити на два види: традиційні - головним чином організаційно-технічні (організація оптової купівлі-продажу, складування і зберігання запасів, перетворення асортименту товарів, їх транспортування) і нові, що виникають під впливом розвитку ринку.

Усіх оптовиків можна розбити на чотири групи (таблиця 1.1) [14].

Оптовики-купці - це незалежні комерційні підприємства, які набувають права власності на всі товари, з якими вони мають справу. У різних сферах діяльності їх називають по-різному: оптові фірми, оптові дистриб'ютори, постачальницькі будинки. Оптовики-купці бувають двох видів: з повним циклом обслуговування і з обмеженим циклом обслуговування.

Оптовик з повним циклом обслуговування надає такі послуги, як зберігання товарних запасів, надання продавців, кредитування, забезпечення доставки товару та надання сприяння у галузі управління.

Торговці оптом торгують в основному з підприємствами роздрібу, надаючи їм повний набір послуг. Один від одного вони відрізняються головним чином широтою асортиментного набору товарів.

Таблиця 1. Класифікація оптових торговців

Оптовики-купці	Брокери і агенти	Оптові відділення і контори виробників	Різні спеціалізовані оптовики
1. Оптовики з повним циклом обслуговування 1.1 Торговці оптом 1.2 Дистриб'ютори товарів промислового призначення 2. Оптовики з обмеженим циклом обслуговування: 2.1 Оптовики, що торгують за готівковий розрахунок без доставки товару 2.2 Оптовики-комівояжери 2.3 Оптовики-організатори 2.4 Оптовики-консигнанти 2.5 Сільськогосподарчі виробничі кооперативи 2.6 Оптовики-посилторговці	1. Брокери 2. Агенти	1. Збутові відділення і контори 2. Закупівельні контори	1. Оптовики-скупники сільгосппродуктів 2. Оптові нафтобази 3. Оптовики-аукціоністи

(взято з [11])

Дистриб'ютори товарів промислового призначення продають переважно виробникам, а не роздрібним торговцям [5]. Вони надають своїм покупцям ряд послуг, таких, як зберігання товарних запасів, кредитування і доставка товарів. Вони можуть займатися або широкою товарною номенклатурою, або змішаним, або спеціалізованим асортиментом.

Оптовик з обмеженим циклом обслуговування надає своїм постачальникам і клієнтам набагато менше послуг. Існує кілька видів оптових підприємств з обмеженим набором послуг.

Оптовик, що торгує за готівковий розрахунок і без доставки товару, займається обмеженим асортиментом ходових товарів, які він продає дрібним роздрібним торговцям з негайною оплатою покупки, зазвичай покладаючи на них самих турботу про вивіз купленого.

Оптовик-комівояжер не тільки продає, але і, перш за все сам доставляє товар покупцям. Такий торговець займається обмеженим асортиментом продуктів короткочасного зберігання, які він продає за готівку, роблячи об'їзди універсамів, дрібних бакалейно-гастрономічних магазинів, лікарень, ресторанів, заводських кафетеріїв і готелів.

Оптовик-організатор працює в галузях, для яких характерне безтарне перевезення вантажів, таких, як кам'яне вугілля, лісоматеріали, важке устаткування. Такий оптовик не тримає товарних запасів і не займається товаром безпосередньо.

Оптовики-консигнанти обслуговують бакалійно-гастрономічні магазини і роздрібних торговців ліками, пропонуючи в основному товари нехарчового асортименту. Власники цих роздрібних підприємств не хочуть замовляти і підтримувати експозиції сотень нехарчових продуктів.

Сільськогосподарські виробничі кооперативи перебувають у колективному володінні вхідних у їхній склад фермерів і займаються виробництвом сільськогосподарської продукції для продажу на місцевих ринках.

Оптовик-посилторговець розсилає каталоги на ювелірні вироби, косметику, харчові делікатеси та інші дрібні товари клієнтам зі сфери роздрібу, промислового виробництва і різного роду установам. Основними замовниками такого оптовика є комерційні заклади, розташовані в прилеглих районах. Виконані замовлення висилаються клієнтам поштою, доставляються автомобільним або яким-небудь іншим ефективним видом транспорту.

Агенти і брокери від оптовиків-купців по двох показниках: вони не беруть на себе право власності на товар і виконують лише обмежене число функцій. Їх основна функція - сприяння купівлі-продажу.

Основна функція брокера - звести покупців з продавцями і допомогти їм домовитися. Брокеру платить той, хто привернув його. Брокер не тримає товарних запасів, не бере участі у фінансуванні угод, не приймає на себе ніякого ризику. Агент представляє покупця або продавця на більш довгостроковій основі.

Збутові відділення і контори. Виробники нерідко обзаводяться власними збутовими відділеннями і конторами, щоб тримати під більш жорстким контролем діяльність з управління товарними запасами, збуту та стимулювання.

Закупівельні контори. Закупівельна контора грає приблизно ту ж роль, що і брокери або агенти, але є структурним підрозділом організації покупця. У ряді галузей економіки є власні спеціалізовані оптові організації. Оптовики-скупники сільгосппродуктів скуповують продукцію у фермерів і збирають її у великі партії для відвантаження підприємствам харчової промисловості, хлібозаводам, пекарням і покупцям від імені державних установ.

Оптові нафтобази продають і доставляють нафтопродукти автозаправних станцій іншим підприємствам роздрібної торгівлі і діловим підприємствам. Оптовики-аукціоністи відіграють велику роль у тих галузях діяльності, де споживачі хочуть до здійснення покупки оглянути товар. Це, наприклад, ринки тютюну та худоби.

Роздрібна торгівля (у роздріб, на роздріб) -- тип торгівлі товарами, а також виконання певних послуг, де покупцем є кінцевий споживач, фізична чи юридична особа [4].

Метою придбання товару у роздріб є задоволення особистих потреб покупця, членів його родини (якщо це фізична особа), або ж працівників фірми (якщо це юридична особа) за рахунок споживання купленого товару.

Роздрібна торгівля -- це діяльність щодо продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі в ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарської діяльності. Повна класифікація роздрібної торгівлі показана на рис. 2 [10].

Рис. 2. Класифікація роздрібної торгівлі (складено автором)

В Україні на практиці існує недосконалість цього терміну. Наприклад, чи можна визначити, яку ліцензію повинен мати продавець у випадку придбання платником єдиного податку кількох ящиків горілки? Якщо цей платник бере товар для перепродажу, -- то оптову, а якщо для власних потреб -- то роздрібну.

На відміну від оптової торгівлі товар, куплений в системі роздрібної торгівлі, не підлягає подальшому перепродажу, а призначений для безпосереднього використання.

Роздрібні торговці виконують низку функцій, які збільшують цінність наданих ними товарів і послуг. Зазвичай це такі функції [20]:

забезпечення певного асортименту товарів і послуг;

дроблення партій товару, що надходять у роздрібну торговельну мережу;

зберігання запасів;

забезпечення сервісу;

збільшення цінності товарів і послуг.

Отже, основні тенденції розвитку торгівлі на сучасному етапі:

1) суттєво розширилися сфери діяльності торгівлі;

2) відбувається злиття сфер промислової та торговельної діяльності;

3) відбувається розвиток торговельно-сервісних комплексів;

4) розвиток організованих (спеціалізованих) міні-ринків замість стихійних;

5) створення спеціалізованих підприємств, орієнтованих на окремі контингенти споживачів залежно від їх доходів;

6) відбувається видозміна оптової торгівлі та збільшується її частка в посередницьких операціях;

7) впровадження новітніх інноваційних, інвестиційних та технологічних підходів у практику роботи оптових підприємств.



Розділ 2. Аналіз організації торгівлі туроператора «CORAL TRAVEL»

2.1 Організаційно-економічна характеристика туроператора «CORAL TRAVEL»

Володіючи 20-річним професійним досвідом у сфері виїзного туризму, компанія CORAL TRAVEL пропонує на туристському ринку тільки високоякісний тур продукт.

CORAL TRAVEL входить до числа найбільших туроператорів України. Компанією запущені чартерні програми з усіх найбільших міст України.

CORAL TRAVEL пропонує кращі курорти і готелі в 26 країнах світу - Туреччині, Іспанії, Греції, Єгипті, Таїланді, Тунісі, Марокко, Ізраїлі, ОАЕ, Китаї, Кубі, Індії, Маврикію, Танзанії, Домініканській Республіці, Індонезії, Мальдівах, В'єтнамі, Сейшелах, Шрі-Ланці, Сінгапурі, Мексиці, Камбоджі, Йорданії, Андоррі, Австрії [13]. Йде постійна робота по відкриттю нових напрямків. Туроператор організовує групові та індивідуальні тури FIT на базі власних чартерних програм і регулярних рейсів, розвитком incentive-, congress-, спортивного та інших видів туризму, а також активно займається продажем авіаквитків онлайн.

У компанії приділяють величезну увагу системі управління якістю та людських ресурсів. Бренд CORAL позиціонується на ринку як марка надійності та якості, що накладає особливу відповідальність на діяльність компанії та є стимулом для подальшого розвитку та вдосконалення.

Місія CORAL TRAVEL полягає в тому, щоб максимально сприяти створенню цивілізованого туристичного ринку, де відносини в ланцюжку клієнт - агент - оператор засновані на взаємній довірі і повазі. Кінцева мета діяльності компанії - зробити якісний відпочинок доступним для всіх категорій населення країни.

Основна мета CORAL TRAVEL - подальше підвищення ефективності діяльності компанії і її конкурентоспроможності на ринку, що припускає цілеспрямовану роботу по чотирьох напрямках [11]:

керування очікуваннями ринку за допомогою зміцнення лояльності до продукту компанії та проведення ефективних заходів щодо подальшого підвищення впізнаваності бренду CORAL;

поліпшення показників діяльності компанії за рахунок більш високих обсягів продажів і диференціації турпродукту, постійного моніторингу поточного стану справ на ринку і оперативного коректування планів;

підвищення якості управління компанією шляхом ефективного планування та підвищення точності прогнозів результатів діяльності.

робота з найвищими світовими стандартами, впровадження інноваційних туристських технологій, без яких неможливий поступальний рух вперед.

У подальших планах CORAL TRAVEL - збільшення частки, займаної компанією на ринку, розширення бізнесу за рахунок підвищення якості, розвитку нових напрямків і розширення асортименту послуг, що надаються.

Фахівці компанії ретельно вивчають ринок і прогнозують подальші напрями розвитку попиту. Робота планується на основі отриманих даних з тим, щоб направляти обсяги продажів в необхідне русло. Довгострокові плани і плани на найближчі 3, 5 і 10 років постійно оновлюються і доповнюються з урахуванням аналізу тенденцій на ринку світового туризму і міжнародної політики.

Запущені чартерні програми з усіх найбільших міст Росії, України, Польщі, Білорусії. Компанія є багатопрофільним туроператором і пропонує не тільки відпочинок по 26 напрямках, включаючи більшість масових, а також екзотичні, екскурсійні та інші, але й організацію ділових корпоративних заходів, спортивних зборів та тематичних заходів.

В цілях CORAL TRAVEL - закріплення лідерських позицій як провідного туроператора і збільшення займаної компанією частки ринку з одночасним підвищенням якості пропонованого турпродукту. А також подальше впровадження інноваційних технологій, без яких неможливий динамічний розвиток сучасного турбізнесу. Компанія стала прикладом для багатьох російських турфірм, які переймають досвід CORAL TRAVEL. Це, в свою чергу, є стимулом для подальшого розвитку компанії.

Компанія практикує у своїй роботі комплексний підхід до якості. Це означає якість у всьому, починаючи з пропонованого продукту і закінчуючи роботою співробітників всіх підрозділів CORAL TRAVEL. Завдяки цьому візитною карткою компанії CORAL TRAVEL є незмінно висока якість послуг, що надаються.

Кожен агент, набуваючи продукт CORAL TRAVEL, може бути впевнений, що його клієнтові будуть надані тільки якісні послуги, ретельно перевірені і відібрані експертами компанії CORAL TRAVEL. Саме тому продукт, пропонований на ринку під маркою CORAL, є в очах споживачів і партнерів синонімом надійності і якості.

Компанія має намір сприяти підвищенню престижу російської туристичної галузі, встановленню чесної конкуренції та цивілізованих відносин між учасниками ринку. Виступаючи за створення в Росії цивілізованого туристичного ринку, керівництво CORAL TRAVEL розуміє, що воно неможливе без економічного розвитку держави. Фірма бере активну участь в економічному і соціальному житті країни. Керівництво компанії вносить діяльний внесок у реалізацію федеральних програм в сфері туризму [11].

Компанія чітко усвідомлює свою відповідальність перед суспільством в цілому. Численні благодійні акції компанії спрямовані на підтримку малозабезпечених і нужденних верств населення. Компанія надає допомогу дитячим будинкам, тісно взаємодіє з різними благодійними фондами, приділяючи особливу увагу дітям-сиротам і ветеранам.

Головними складовими успіху CORAL TRAVEL були і залишаються гнучкість політики компанії, сприйнятливість до інновацій і відкритість для нових, прогресивних методів і технологій.

Корпоративна етика компанії ґрунтується на поєднанні командного підходу до виконання поставлених завдань з професіоналізмом і творчою ініціативою кожного окремого співробітника. А також на обов'язковій порядності та відповідальності по відношенню до усіх учасників бізнесу та клієнтів.

Двері CORAL TRAVEL завжди відкриті для талановитих і активних людей, які хотіли б стати частиною команди професіоналів та примножити досягнення компанії. В основі успіху бренду CORAL лежать високий професіоналізм і творчий підхід до справи співробітників компанії. Це допомагає компанії удосконалюватися і рухатися вперед, до нових вершин.

Що стосується прямого споживача, то на чолі діяльності CORAL TRAVEL з моменту її створення лежить максимальне задоволення потреб усіх категорій наших клієнтів.

Таким чином, кінцева мета компанії - 100% задоволення кожного туриста продуктом під маркою CORAL, незалежно від того, яку кількість туристів обслуговує компанія.

2.2 Стратегія торгівлі та конкурентоспроможності туроператора «CORAL TRAVEL»

Конкуренти - важливий елемент, чию поведінку необхідно досліджувати і прогнозувати. Дослідження конкурентів при розробці турів припускає маркетингові дослідження ринку пропозиції, власне конкуренції на ринку, вивчення найближчих конкурентів і конкуруючі тури.

Для того, щоб правильно оцінити конкурентну ситуацію на ринку туристських послуг, необхідно дати відповіді на деякі питання.

Перш за все, потрібно звернути увагу на те, що область діяльності фірми є вже досить давно існуючою і не схильною до швидких змін. Тому існує велика кількість фірм, що пропонують подібні послуги, але в основній конкурентній боротьбі бере участь обмежене їх число. У числі лідерів ринку - "TEZ TOUR", "Coral Travel", "Pegas" і "Anex Tour". Ці четверо контролюють близько 70% ринку і задають тон цінової конкуренції. Більш повно вся інформація відображена в табл. 2 [11].

Доходи основних конкурентів досить високі, тому що обсяги продажів відповідні. Найбільш поширена організаційна структура на фірмах конкурентів - це лінійно - функціональна.

Таблиця 2. Основні конкуренти «Coral travel»

Назва конкуруючої фірми	Частка ринку, яким вона володіє (в %)	Пропонований обсяг продажів	Передбачувані втрати, викликані діяльністю на ринку конкурентів
Tez tour	24%	1700000 тур.	500000 тур.
Pegas	13%	950000 тур.	140000 тур.
Anex Tour	11%	800000 тур.	120000 тур.
Coral travel	22%	1200000 тур.	200000 тур.

(взято з [11])

Післяпродажне обслуговування конкурентів не завжди знаходиться на допустимому рівні, і це сприяє підвищенню іміджу компанії «Coral travel», за рахунок високоякісного обслуговування. Предметом найбільш жорсткої конкуренції в сфері діяльності є саме імідж фірми і якість послуг, а вже потім ціна, тому багато уваги і засобів варто приділяти рекламі компанії. Рекламу можна розглядати як форму комунікації, яка намагається перевести якість послуг на мову потреб і запитів споживача.

Звичайно, деякі послуги продаються менш добре, ніж у конкурентів, але це дає ще одну можливість для розвитку і впровадження нових видів послуг, таких як пригодницький вид екскурсій.

Для оцінки своїх порівняльних переваг з перерахованих питань можна використовувати метод сегментації ринків по основних конкурентах, що дозволяє систематизувати інформацію щодо конкурентоспроможності фірми і головних конкурентів. Систематизація відповідних даних наведена в табл. 3 [11].

Таблиця 3. Систематизація основних показників фірм - конкурентів

Групи	Основні конкуренти
	TEZ TOUR	Anex tour	Coral travel
1.Ринок
1.1.Розмір ринку	24%	11%	22%
1.2. Ступінь входження на ринок	висока	середня	середня
1.3.Ринковий попит	високий	високий	високий
1.4.Ринкова диверсифікація	присутня	присутня	присутня
2.Продукція
2.1.Асортимент	5	3	4
2.2.Життєвий цикл турпослуг	насичений	насичений	насичений
2.3.Конкуренція	середня	висока	середня
2.4.Споживчі властивості	5	3	4
2.5.Якість надаваних послуг	5	3	4
2.6.Нові продукти	5	4	4
2.7.Додаткові послуги	5	4	4
3.Ціни
3.1.Нові продукти	високі	високі	високі
3.2.Надавані послуги	прийняті	прийняті	прийняті
4.Просування турпродукту
4.1.Реклама	5	3	4
4.2.Збутові служби	5	5	5
5.Організація збуту та розподілу товарів на ринку
5.1.Структура каналів збуту	5	4	5
5.2.Розмір каналів збуту	5	4	5
5.3.Контроль за каналами збуту	5	5	5

(взято з [26])

Аналіз цієї таблиці допомагає краще зрозуміти логіку ведення бізнесу конкурентами і визначити, які відповідні заходи слід вжити і які з них будуть найбільш дієвими та у висновку зрозуміти, яким самим сферам треба приділити більше уваги, щоб бути на рівні з конкурентами.

Методи розподілу обов'язків по відділах в компанії "Coral travel" здійснюються за кількома ознаками:

Функціональна ознака - це найбільш поширений спосіб створення відділів з виробництва, маркетингу, кадрів, фінансових питань і т.ін.

Територіальна ознака - цей спосіб найбільш розповсюджений у випадках, коли підприємство здійснює свою діяльність на території різних районів. Всі види операцій компанії на даній території можуть бути доручені регіональному керуючому зі збуту;

На основі випускається - той спосіб в даний час набуває все більшого поширення на великих підприємствах, таких як "Coral travel", розширюють асортимент продукції, де інший метод призвів би лише до ускладнення структури організації.

Організаційна структура управління компанією "Coral travel" - це лінійно - функціональна побудова організації (рис. 3). Цей підхід один з найбільш поширених, тому в даному випадку, лінійне управління підкріплюється спеціальними допоміжними службами. Організація координування, а також організація взаємодії служб і підрозділів компанії повністю покладається на управлінський персонал компанії.

Кожен з підрозділів очолює досвідчений професіонал, під чиїм керівництвом трудяться молоді випускники туристських вузів, а також перевірені часом фахівці. Керівники відділів підкоряються генеральному директору та його заступнику. Система управління якістю побудована таким чином, що весь керівний склад бере діяльну участь в розробці стратегічних планів компанії, регулярно беручи участь у зборах і нарадах. Розвиток "Coral travel" орієнтоване не тільки на найближчу перспективу, а й на майбутнє. Тому штат співробітників компанії зростає з року в рік.

...