Аналіз розбіжностей альтернативних оцінок вартості нематеріальних активів

Далі ми абстрагуємося від знаку відносних похибок і перейдемо до розгляду їхніх абсолютних величин, оскільки знак похибки результатів оцінки для оцінювача і замовника не є настільки важливим, як її абсолютне значення (модуль). Під час практичного проведення будь-яких оціночних робіт достовірно встановити знак похибки отриманого результату оцінки зазвичай не видається можливим: нині подібних нормативно рекомендованих методик у галузі оцінки не існує, тому завжди встановлюється двобічний симетричний інтервал поля допуску похибки у вигляді, наприклад, відносної похибки у ±32% до визначеного крапкового показника вартості.

На підставі даних табл. 1 сформуємо два ранжовані ряди значень відносної похибки, взятих за модулем. Оцінки параметрів центру групування - усереднені величини вибірки - дають узагальнену характеристику сукупності за варіативною ознакою та показують типовий рівень цієї ознаки. Найбільш поширеними середніми характеристиками для дискретних варіаційних рядів є середнє арифметичне, медіана і мода. Оцінки усереднених величин можуть застосовуватися лише для однорідних сукупностей. Вимога дотримання якісної однорідності полягає у тому, що не можна застосовувати оцінки усереднених величин вибірки до вибірок, члени яких підлягають різним законам розвитку цих ознак. Це означає, що до вибірки не повинні увійти грубі помилки - промахи або викиди - й у неї мають бути включені лише однорідні за походженням показники, що сформовані під впливом одного і того ж самого набору факторів. Змішування у одній вибірці одиничних показників різних класів активів є неприпустимим, оскільки це неминуче призведе до отримання статистично недостовірного результату. Досліджуваний ряд представницької вибірки саме є гомогенним рядом, для якого суворо дотримано вимоги однорідності після вилучення грубих помилок: процедура формування представницької вибірки забезпечує умову відсутності в ній аномальних членів ряду та умову однорідності походження членів ряду. Такий принцип формування ряду представницької вибірки є найбільш обґрунтованим із математичного та методологічного поглядів. Визначення середніх показників відносних похибок розрахункової ринкової вартості брендів виконується для трьох показників: мода; середньоарифметичне значення; медіанне значення.

Поряд із характеристиками центру групування велике теоретичне та практичне значення мають характеристики відхилень від центру групування. Під час аналізу відхилень від усереднених показників вибірки інтерес становлять не лише окремі екстремальні відхилення, а й сукупності всіх відхилень. Від абсолютного розміру, знаку та розподілу відхилень залежать надійність та достовірність визначення усереднених показників вибірки та в кінцевому підсумку точність та достовірність отриманого значення вартості об'єкта оцінки. Розподіл відхилень у масиві даних ряду представницької вибірки можна встановити шляхом розрахунку відхилень усіх членів ряду від математичного сподівання представницької вибірки. Для оцінки ступеня розсіювання значень випадкової величини використовуються наступні показники: дисперсія, середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт варіації [11, с. 46].

Нижче в табл. 3 визначено статистичні характеристики отриманих рядів оцінок відносних похибок для обох варіантів досліджуваної вибірки.

Необхідно дати окреме пояснення щодо одиниць виміру показників у табл. 3. Оскільки ми аналізуємо дані щодо відносних похибок, які за визначенням є відносними показниками та вимірюються у відсотках, то всі вказані тут і нижче дані розмірностей цих похибок слід розуміти як «відсоткові пункти»; квадратичні показники, одиниці виміру яких позначені як %2, слід розуміти як «відсоткові пункти в квадраті»; коефіцієнт варіації вимірюється безпосередньо у відсотках. Розглянувши дані табл. 3, можна констатувати достатньо високу збіжність статистичних характеристик відносних похибок для обох розглянутих варіантів досліджуваної вибірки, при нижчих значеннях середніх та більшій щільності групування даних, визначених за умови, що дані МВО є істинними.

Висновки

Усереднені у різний спосіб (середньоарифметичне та середньомедіанне значення; мода не визначена) показники обох рядів не виходять за межі порівняно вузького діапазону 40...48⁰%. Це дає підстави дещо розширювально стверджувати, що для розглянутого прикладу найбільш імовірними значеннями відносної похибки під час виконання оціночних робіт вартості брендів можна вважати саме цей інтервал, із тим застереженням, що в окремих випадках, як показало дослідження, її значення можуть перевищувати навіть і 100%. Останнє означає, що результати оцінки об'єктів інтелектуальної власності досліджуваного класу, отримані спеціалістами провідних світових компаній, можуть відрізнятися між собою більше ніж удвічі. Такий рівень точності економічних вимірювань, звичайно, не можна вважати задовільним, але дані дослідження переконливо доводять факт існування настільки великих похибок. Причиною цього, ймовірно, є нематеріальний характер об'єктів інтелектуальної власності з їх здатністю змінювати знак зносу протягом економічного життя.

Якщо порівнювати отримані дані про точність економічних вимірювань брендів із показниками точності вимірювання фізичних величин, то слід зауважити, що на даному етапі розвитку технологій вимірювання остання галузь за показниками точності значно випереджає методи та засоби незалежної експертної оцінки. Хоча при цьому середній рівень похибок - як, наприклад, у діапазоні 40...48°% у розглянутому вище випадку - є цілком співмірним із показниками похибок вимірювання окремих фізичних величин (наприклад, до 35% під час вимірювання характеристик джерел іонізуючого випромінювання).

Перспективним напрямом подальших досліджень є вдосконалення методик отримання оцінок похибок, установлення виду розподілу густини ймовірностей масиву даних і кількісних характеристик їх розсіювання - відхилень від центру групування. Це є, на нашу думку, вельми актуальним завданням подальшого розвитку методологічної бази незалежної експертної оцінки в напрямі впровадження в оціночну практику елементів інформаційно-метрологічної парадигми незалежної оцінки.

Таблиця 2

Основні статистичні характеристики результатів оцінки вартості брендів

Оцінена вартість бренда за даними Interband, млн. USD

Рис. 1 Графічна інтерпретація результатів дослідження статистичного зв'язку досліджуваних параметрів У1, У2

Таблиця 3

Статистичні характеристики відносних похибок для досліджуваної вибірки