Тенденції та структура імпорту аграрно-продовольчої продукції

Оцінка зовнішньоторговельної діяльності України. Аналіз динаміки та структури витрат закупівлі по імпорту аграрно-продовольчої продукції. Пошук шляхів вирішення проблеми імпортозалежності національної економіки, збільшення внутрішнього виробництва.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.12.2020
Размер файла 70,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Тенденції та структура імпорту аграрно-продовольчої продукції

Сегеда Сергій Андрійович, к.е.н., доцент,

доцент кафедри обліку та оподаткування

м. Вінниця, Україна

Анотація

Наукову статтю присвячено виявленню основних тенденцій, особливостей та масштабів імпорту аграрно-продовольчої продукції в Україну.

Здійснено аналіз динаміки вартості витрат закупівлі по імпорту аграрно-продовольчої продукції та визначено її місце в структурі імпорту по економіці в цілому за період 2001-2018 рр.

Установлено, що вартість витрат на закупівлю по імпорту аграрно-продовольчої продукції за досліджуваний період зросла з 1,1 млрд. дол. США до 5,1 млрд. дол. США.

Досліджено динаміку та структуру імпорту аграрно-продовольчої продукції за товарними групами І-IV відповідно УКЗЕТ України.

Установлено, що у структурі витрат на закупівлю по імпорту аграрно-продовольчої продукції найбільшу частку становить товарна група ІV - готові харчові продукти (46,3%) з сумою 2,3 млрд. дол. США.

Виявлено, що найбільшими темпами зростали витрати по імпорту продукції товарної групи ІІ - продукти рослинного походження (у 5,7 разу) та групи І - живі тварини та продукти тваринного походження (у 5 разів). Встановлено, що у структурі вартості витрат на закупівлю по імпорту продукції товарної групи І - живі тварини та продукція тваринництва найбільша частка належить п.03 - риба і ракоподібні (59,86%), що за досліджуваний період підвищилась на 17,2 в.п., а вартість імпорту зросла у 7разів.

Досліджено, що в структурі вартості витрат на закупівлю по імпорту продукції товарної групи ІІ - продукти рослинного походження у 2018 році найбільша частка належить до п.08 - їстівні плоди й горіхи (34,4%) та п.12 - насіння і плоди олійних культур (26,0%), при цьому збільшення вартості їх закупівлі відбулось відповідно у 8,2 та у 11,8 разу.

Встановлено, що приріст вартості витрат на закупівлю по імпорту продукції п.10 - зернові культури становив 3,8 разу при їх частці у структурі продукції рослинництва 12,5%. При цьому основна сума витрачається на закупівлю насіння кукурудзи.

Ключові слова: імпорт, експорт, аграрно-продовольча продукція, аграрний сектор, товарна структура, сировинна спрямованість, зовнішня торгівля, додана вартість.

Постановка проблеми

Україна за УКТЗЕД щорічно імпортує понад 20 груп товарів за близько сотні товарних позицій, з яких чотири групи (І-IV) з 24 позицій становить аграрно-продовольча продукція. При цьому сальдо зовнішньоторговельної діяльності в цілому було мінусовим (-9,6 млрд. дол. США), в продукції аграрного сектору - плюсовим (+13,6 млрд. дол. США) [1].

За період 2001-2018 рр. загальна вартість імпорту зросла з 15,8 млрд. дол. США до 57,2 млрд. дол. США, або у 3,6 разу, при цьому щороку з мінусовим сальдо. Закупівля по імпорту продукції аграрного сектору зросла з 1,1 до 5,1 млрд. дол. США, або у 4,5 разу, з плюсовим сальдо щорічно [1]. Темпи нарощування вартості імпорту за роками були різні.

Найбільші показники загальної вартості імпорту за досліджуваний період спостерігались у 2008 і 2012 роках - відповідно по 85,5 і 84,7 млрд. дол. США з мінусовим сальдо 18,6 і 15,8 млрд. дол. США.

Вартість закупівлі по імпорту за роками аграрно-продовольчих товарів була нестабільною з найбільшою сумою у 2012 і 2013 роках, що становила відповідно по 7,5 та 8,0 млрд. дол. США з плюсовим сальдо щорічно. Отже, простежується тенденція до нарощування закупівлі по імпорту продукції аграрного сектору.

Переважання імпорту над експортом є суттєвим недоліком зовнішньоторговельної діяльності, що не тільки спричиняє нераціональне використання валютних надходжень, а й зниження вартості національного потенціалу країни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання стану та тенденцій імпорту аграрно-продовольчою продукцією стали предметом дослідження багатьох українських вчених. Серед них варто зазначити публікації Головачової О.С. [2], Залізнюк В.П. [3], Зіновчук Т.О. [4], Мазаракі А.А. [5], Мельник Т.М. і Пугачевської К.С. [6], Іванової Л.С. [7], Іллюши С.Н та Герасімової О.А. [8], Карасьової Н.А. [9], Кваші С.М, Власова В.І, Кривенка Н.В. та Духницького Б.В. [10], Краснодєд Т.Л. [11], Олефіра В.К. [12], Сегеди С.А. [13] та інших. Проте більшість публікацій присвячені проблемі імпортозалежності національної економіки. На нашу думку, зазначені праці не повною мірою висвітлюють проблему стосовно аграрно-продовольчої продукції.

Метою статті було проаналізувати динаміку вартості витрат закупівлі по імпорту аграрно-продовольчої продукції та визначити її місце в структурі імпорту по економіці в цілому за період 2001-2018 рр. та розробити пропозиції щодо збільшення внутрішнього виробництва.

Викладення основного матеріалу дослідження

Зростаючі обсяги витрат на закупівлю по імпорту аграрно-продовольчої продукції зумовлюють необхідність поглибленого аналізу в динаміці як в цілому так і за товарною структурою за товарними групами І-IV та за окремою їх номенклатурою, що включає чотири групи товарів:

I - живі тварини та продукція тваринництва за 5-ма позиціями (п. 1-5);

II - продукція рослинного походження за 9-ма позиціями (п. 6-14);

III - жири та олії тваринного або рослинного походження за однією позицією (п. 15);

IV - готові харчові продукти за 9 позиціями (п. 16-24).

Серед означених товарних груп найбільші за вартістю обсяги імпорту належать готовим харчовим продуктам. Їх вартість зросла з 0,6 до 2,3 млрд. дол. США, або майже у чотири рази (табл. 1). В окремі періоди суми були значно більшими.

Таблиця 1

Динаміка товарної структури імпорту аграрно-продовольчої продукції

Показники

2001

У середньому за рік:

2016

2017

2018

2001-2005

2006-2010

2011-2015

Продукція аг рарного сектору - всього (групи І- IV)-

Сума, млн. дол. США

1125,5

1801,1

4886,8

6289,9

3891,1

4299,3

5051,5

У % до 2001р

100,0

160,0

434,2

558,8

345,7

382,0

448,8

Сальдо (+/-), млн. дол.

698,4

1143,4

3370,8

9479,8

11390,7

13464,1

13561,3

Товарна група І - живі тварини, продукти тваринного походження

Сума, млн. дол. США

182,5

265,7

1126,3

1255,3

626,3

731,5

918,0

Частка в сумі імпорту аграрно-продовольчої продукції, %

16,22

14,75

23,05

19,96

16,10

17,03

18,17

У % до 2001р

100,00

145,59

617,15

687,84

343,18

400,82

503,01

Сальдо (+/-), млн. дол.

272,0

281,9

-464,8

-291,5

148,7

377,5

293,1

Товарна група ІІ - продукти рослинного походження

Сума, млн. дол. США

266,1

445,5

1163,7

2006,2

1284,8

1368,0

1529,2

Частка в сумі імпорту аграрно-продовольчої продукції, %

23,64

24,73

23,81

31,90

33,02

31,86

30,27

У % до 2001р

100,00

167,42

437,32

753,93

482,83

514,19

574,60

Сальдо (+/-), млн. дол.

427,2

632,8

2489,4

6054,3

6808,9

7848,4

8357,3

Товарна група

IІІ - жири та олії тваринного або рослинного походження

Сума, млн. дол. США

86,5

132,0

403,6

352,6

246,0

266,6

267,4

Частка в сумі імпорту аграрно-продовольчої продукції, %

7,69

7,33

8,26

5,60

6,32

6,21

5,29

У % до 2001р

100,00

152,60

466,59

407,51

284,39

308,21

309,13

Сальдо (+/-), млн. дол.

139,0

319,9

1406,1

3293,1

3717,0

4339,1

4229,2

Товарна група

ІУ- готові харчові продукти

Сума, млн. дол. США

590,4

957,9

2193,0

2675,9

1734,0

1933,2

2340,9

Частка в сумі імпорту аграрно-продовольчої продукції, %

52,46

53,18

44,88

42,54

44,56

45,02

46,27

У % до 2001р

100,00

162,25

371,44

453,24

293,70

327,44

395,87

Сальдо, (+/-)

-139,7

-91,1

-59,6

423,7

716,1

894,1

681,6

Джерело: розраховано за даними [14]

У період 2011-2015 років вартість імпорту готових харчових продуктів перевищувала 2,6 млрд. дол. США.

В структурі вартості імпорту аграрно-продовольчої продукції харчові продукти займають найбільшу частку, хоча порівняно з 2001-2005 рр. спостерігається тенденція до її зниження з 52,46% до 46,27% у 2018 році. При цьому сальдо з мінусового стало плюсовим.

Друге місце за вартістю імпорту займає товарна група ІІ - продукти рослинного походження, частка яких підвищилась за досліджуваний період з 23,64% до 30,27%. За роками вартість імпорту є нестабільною, з найбільшими обсягами у 2011-2015 роках, що по відношенню до 2001р. зросли у 5,7 разу, проте в останні роки темпи приросту витрат на імпорт продукції рослинництва дещо уповільнились.

Вартість імпорту продукції товарної групи І - живі тварини та продукти тваринництва зросла з 182,5 млн. дол. США у 2001 р. до 918,0 млн. дол. США - у 2018 році, або у 5 разів.

Частка цієї групи продукції у структурі імпорту за роками змінювалась і зросла з 16,2% до 18,2% у 2018р., мінусове сальдо в останні три роки змінилось на плюсове і становило 293,1 млн. дол. США.

Найменша вартість імпорту аграрно-продовольчої продукції відноситься до товарної групи ІІІ - жири та олії тваринного і рослинного походження. Їх обсяги спочатку нарощувались, досягнувши у 2006-2010 рр. 0,4 млрд. дол. США з часткою 8,3% у вартості аграрно-продовольчої продукції після чого спостерігається тенденція до деякого зменшення імпорту за сумою та за часткою в сумі вартості імпорту аграрно-продовольчої продукції.

Ця група продуктів є результатом промислової переробки тваринницької і рослинницької продукції. Використовується не тільки в якості харчових продуктів, а й слугує технологічним компонентом чи консервантом при виготовленні готових до споживання харчових продуктів різноманітного асортименту.

Наведена динаміка товарної структури імпорту аграрно-продовольчої продукції свідчить про її суттєву величину, що в окремі роки перевищувала 10%, до того ж за роками має певні видозмінення з тенденцією до нарощування за окремими групами продуктів.

Зростання імпорту на думку С.М. Кваші, В.І. Власова, Н.В. Кривенка, Б.В. Духницького викликане, по-перше, постачанням на український ринок продукції, яку неможливо виробляти в Україні із-за природно-кліматичних умов; по-друге, потребою насичення ринку продовольчими товарами значно ширшого асортименту та цінового діапазону; по-третє, кількісним незадоволенням зростаючої купівельної спроможності населення України [10, с.11].

Вважаємо, що для населення України важливим є досягнення рівня самозабезпеченості аграрно-продуктовими товарами, виробництво яких є традиційними в Україні, де наявні сприятливі природно-кліматичні умови. Імпорт таких продуктів може бути допустимим внаслідок невідповідності природно-кліматичних умов потребам рослин, що зумовлюють неможливість їх виробництва (наприклад, цитрусових, інших екзотичних продуктів) та природних катаклізмів, що призводять до недобору урожаю сільськогосподарських культур.

Значна витрата коштів на закупівлю по імпорту аграрно-продовольчих товарів стримує розвиток вітчизняного аграрного виробництва, по-перше: із-за скорочення робочих місць, що спонукає витіснення з сільського господарства і суміжних галузей економіки найбільш продуктивної робочої сили; по-друге, провокує недовиробництво важливіших видів аграрно- продуктових товарів, а отже, призводить до звуження структури виробництва і, як наслідок, стагнація розвитку аграрної сфери, відтік трудових ресурсів, низький рівень життя, неспокій у суспільстві, збіднення виробничого потенціалу в Україні. Окремі економісти вважають, що поширення імпорту у внутрішньому споживанні “відбувається унаслідок несприятливого інвестиційного клімату та недосконалої системи захисту вітчизняних товаровиробників” [12, с. 91].

Зважаючи на важливе значення і суттєві витрати на закупівлю по імпорту аграрно-продовольчої продукції, наявні можливості її нарощування в Україні й забезпечення потреб внутрішнього ринку власне виробленою в Україні продукцією є необхідність дослідити динаміку вартості витрат по імпорту безпосередньо всередині кожної товарної групи продуктів за окремими позиціями. У 2018 році статистична звітність зовнішньої торгівлі по товарній групі продуктів І - живі тварини та продукція тваринництва представлена 5 позиціями: 01 - живі тварини; 02 - м'ясо і субпродукти харчові; 03 - риба і рибопродукти; 04 - молоко і молочні продукти, яйця; 05 - продукти тваринного походження.

Вартість імпорту товарної групи І - живі тварини, продукти тваринного походження за досліджуваний період зросла з 182,5 до 918,0 млн. дол. США, або у 5,0 разів (табл. 2).

При цьому її частка у вартості імпорту аграрно-продовольчої продукції підвищилась з 16,22% до 18,17%, або на 1,95 в.п. Чітка тенденція до зростання вартості імпорту простежується з 2004 року з 0,3, досягнувши у 2008 році, 1,7 млрд. дол. США у період 2009-2011 років - дещо зменшується, потім два роки (2012, 2013) знову зростає, надалі з 2014 року спостерігається зменшення вартості імпорту.

Таблиця 2

Динаміка структури імпорту продукції товарної групи ІІ - продукти рослинного походження

Показники

2001

У середньому за рік

2016

2017

2018

2001-2005

2006-2010

2011-2015

п.01 - живі тварини

Сума, млн.дол.США

7,0

18,1

63,3

84,6

58,0

57,4

71,8

Частка у гр. І, %

3,84

6,81

5,62

6,74

9,26

7,85

7,82

У % до 2001р

100,00

258,57

904,29

1208,57

828,57

820,00

1025,71

Сальдо (+/-), млн.дол.США

-5,2

-13,7

-57,5

-70,5

-27,2

-11,7

-26,0

п.02 - м'ясо та їстівні субпродукти

Сума, млн.дол.США

75,1

97,6

439,1

394,3

80,8

112,0

167,7

Частка у гр. І, %

41,15

36,73

38,99

31,43

12,90

15,31

18,27

У % до 2001р

100,00

129,96

584,69

525,03

107,59

149,13

223,30

Сальдо (+/-), млн.дол.США

84,2

91,2

-362,6

-77,1

307,0

419,3

478,5

п.03 - риба і ракоподібні

Сума, млн.дол.США

77,9

112,5

492,5

582,0

409,9

455,4

549,5

Частка у гр. ІІ, %

42,68

42,30

43,72

46,36

65,45

62,26

59,86

У % до 2001р

100,00

144,42

632,22

747,11

526,19

584,60

705,39

Сальдо (+/-), млн.дол.США

-54,8

-99,2

-477,6

-562,2

-392,2

-429,0

-524,6

п.04 - молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед

Сума, млн.дол.США

22,0

36,7

118,6

175,0

59,5

84,9

106,5

Частка у гр. ІІ, %

12,05

13,81

10,53

13,94

9,50

11,61

11,60

У % до 2001р

100,00

129,25

115,53

85,35

111,08

130,59

133,81

Сальдо (+/-), млн.дол.США

243,6

295,4

437,1

418,9

271,0

409,5

374,8

п.05 - інші продукти тва

зинного походження

Сума, млн.дол.США

0,5

2,7

12,8

19,4

18,1

21,8

22,5

Частка у гр. ІІ, %

0,27

1,02

1,14

1,55

2,89

2,98

2,45

У % до 2001р

100,00

195,47

102,16

114,09

98,91

120,44

103,21

Сальдо (+/-), млн.дол.США

4,2

6,5

-4,2

-7,8

-9,3

-10,6

-9,6

Джерело: розраховано за даними [4]

Відхилення максимального рівня вартості імпорту досліджуваної товарної групи (2013р.) від мінімального (2002р.) становило 13 разів, а її найвища частка у структурі аграрно-продовольчої продукції досягла 26,4% у 2008 р., найнижча - 8,7% у 2003р. У період 2006-2015 років сальдо по товарній групі І - живі тварини, продукти тваринного походження було мінусовим. В останні три роки сальдо було плюсовим, що свідчить про деякі зрушення у використанні наявних можливостей забезпечення внутрішнього ринку власною продукцією та зменшення витрат на її закупівлю по імпорту.

Вартість закупівлі пункту 01 - живі тварини за роками була різною. Проте спостерігається чітка тенденція до збільшення вартості до 2013 року, після чого прослідковується деякий спад. Максимальний обсяг вартості імпорту припадає на 2013 рік, що досяг 112,6 млн. дол. США. Найбільша частка в структурі товарної групи І - живі тварини, продукти тваринного походження була в 2015 році - 10,89%. При цьому сальдо всі роки було мінусовим.

Детальне дослідження структури імпорту пункту 01 показало перевалювання в ній племінних тварин. Таким чином, Україна за валютні кошти закуповує наукоємну продукцію. В той же час витрачені валютні кошти могли б бути направленні на розвиток вітчизняної племінної науки.

Спостерігаються значні витрати на закупівлю по імпорту п. 02 - м'ясо і їстівні субпродукти, вартість якого становила у 2018 р 167,7 млн. дол. США та зросла порівняно з 2001р. у 2,2 разу. При цьому частина імпорту м'яса та їстівних субпродуктів у розглядуваній групі товарних продуктів знизилась з 41,15% у 2001р. до 18,27% у 2018 р. За роками простежується нарощування вартості імпорту, але з різними темпами приросту. Найбільша сума витрат валюти на закупівлю по імпорту м'яса та їстівних субпродуктів була у 2008 р. і становила 843,6 млн. дол. США з часткою 49,6%. Відношення максимального рівня до мінімального (2002р.) становило майже 24 рази. Значні суми витрат по імпорту м'яса та їстівних субпродуктів спостерігаються у 2012 і 2013 роках, вартість яких досягла відповідно 722 і 618,9 млн. дол. США з часткою 42,0% і 33,4%. З 2014 року простежується тенденція до зниження вартості закупівлі по імпорту м'яса і субпродуктів при нарощуванні його експорту, що є певним позитивом у зовнішньоторговельній діяльності та мотиваційним чинником для національних товаровиробників, що має спонукати їх до збільшення виробництва продукції тваринництва.

У структурі вартості імпорту продуктів товарної групи І - живі тварини, продукти тваринного походження найбільшу частку у 2018 р. становить п. 03 - риба і рибопродукти - 59,86% вартістю 549,5 млн. дол. США, що зросла з 77,9 млн. дол. США (2001 р.), або у 7 разів, а її частка підвищилась на 17,2 в.п. Вартість закупівлі риби і рибопродуктів по імпорту за роками була різною як і її частка у досліджуваній групі продуктів. Але чітко прослідковується тенденція збільшення вартості до 2013 року, після чого спостерігається деякий спад. Максимальний обсяг вартості імпорту припадає на 2013 рік, що досяг 831 млн. дол. США з часткою 52,9%, а по відношенню до мінімального рівня становив 11,7 разу. При цьому сальдо всі роки було мінусовим.

Не дивлячись на значні суми витрат на закупівлю по імпорту риби і рибопродуктів її споживання населенням становить лише 10-14 кг на одну особу або 70% від рекомендованих Всесвітньою організацією здоров'я - 20 кг [15, с. 43], % якої має становити морська риба [16]. В ЄС цей показник сягає близько 27 кг, у Норвегії - 67 кг, Португалії - 62 кг, Японії - 58 кг, Китаї - 48 кг [16].

Отже попит споживачів щодо риби і рибопродуктів незабезпечений, причому спостерігається його зростання, що викликає нагальну потребу активізувати розвиток національного рибного господарства та нарощувати вилов риби у морських водах. Це сприяло б зменшенню витрат на її закупівлю по імпорту. Тим більше, що Україна має значні площі водойм, придатні для вирощування риби і за наявністю водного фонду посідає одне з перших місць в Європі, отже має великі можливості для розвитку аквакультури [17, с.12]. До того ж риба як продукт містить цінні для здоров'я людини компоненти, що сприяють покращенню здоров'я та подовженню життя.

Вартість імпорту п.04 - молоко, молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед становила у 2018 році 106,5 млн. дол. США з часткою у досліджуваній групі продукції 22,1% та плюсовим сальдо на суму 374,8 млн. дол. США. За роками імпорт молока і молокопродуктів була різна як за вартістю так і за часткою. Найменша вартість імпорту цієї позиції продуктів була у 2001 році на суму 22 млн. дол. США і часткою 12,1%, після чого спостерігається тенденція нарощування імпорту з різними темпами приросту до 2013 року, вартість якого досягла 262,8 млн. дол. США з часткою 14,2% та плюсовим сальдо у сумі 428,7 млн. дол. США. Відношення максимального рівня імпорту до мінімального становить 11,9 разів. З 2014 р. вартість імпорту продуктів цієї позиції зменшується з деяким зростанням у 2018 р.

Вартість імпорту п.05 - інші продукти тваринного походження протягом 2001-2018 рр. має стійку тенденцію до збільшення - від 0,5 до 22,5 млн. дол. США. Сальдо з 2007 року стає від'ємним і в 2018 році склало 9,6 млн. дол. США. В структурі цього пункту від 8 до 13% займає спермопродукція биків для штучного осіменіння тварин. Вартість продукції коливається від 1,0 до 3,0 млн. дол. США в залежності від року. Тобто, в Україну за валютні кошти ввозиться значна кількість наукоємної продукції. В такий спосіб Україна продовжує підтримувати розвиток зарубіжної науки та ігнорувати вітчизняної.

Дослідження зовнішньоторговельних операцій з продукцією групи І - живі тварини, продукція тваринництва засвідчило, що Україна витрачає значні валютні кошти на придбання тих товарів, виробництво яких або присутнє або в змозі організувати в середині країни. Вартість закупівлі по імпорту товарної групи ІІ - продукти рослинного походження становила у 2018р. 1,5 млрд. дол. США, або 30,27% у вартості імпорту аграрно-продовольчої продукції, зростання витрат валюти порівняно з 2001 р. становило 5,7 разу. Плюсове сальдо було у всі роки, за винятком 2003 року (табл. 3).

Активність нарощування закупівлі по імпорту цієї групи продуктів за роками була різною, особливо проявилась у період 2008-2014 рр., у наступні роки дещо уповільнилась, найбільшої величини досягнувши у 2013р - на суму 2,6 млрд. дол. США з часткою 32,4% у вартості імпорту аграрно-продовольчої продукції і плюсовим сальдо у сумі 6,2 млрд. дол. США. З 2014 року імпорт продукції рослинництва дещо уповільнюється, проте з 2016 року знову зростає і у 2018 року по відношенню до 2017 року приріст становить 11,8%.

Значні обсяги витрат на імпорт продукції рослинництва, не дивлячись на позитивне сальдо, зумовлюють необхідність поглибленого аналізу за їх структурою та в динаміці.

У групі імпорту продукції рослинництва протягом 2001-2018 рр. постійне негативне сальдо спостерігається по п.06 - живі дерева та інші рослини. Найбільша вартість імпорту 153,6 млн. дол. США була в 2012 році, потім спостерігається помітне зменшення вартості до 34 млн. дол. США в 2018 році. В структурі п.06 - живі дерева та інші рослини найбільшу вагу займають “Живі рослини”, “Зрізані квітки та пуп'янки” і “Цибулини, бульби, кореневища”. Тобто, імпортується та продукція, яку в змозі виробляти і реалізовувати в Україні.

Найбільше збільшилась вартість імпорту овочів п.07 (у 16,2 разу) з 4,7 (2001 р.) до 106,0 млн. дол. США (2018 р.). Найвища вартість імпорту овочів була у 2013 р. і становила 175,4 млн. дол. США з відношенням до мінімального рівня (2001 р.) 37,3 разу. Якщо у 20012007, 2009 роках сальдо було плюсовим, то у наступні роки мінусовим, за винятком 20172018 рр.

Темпи нарощування вартості імпорту овочів за роками були досить різними, в окремі роки спостерігалось їх зниження, що визначається великою залежністю галузі овочівництва від природно-кліматичних особливостей, рівня розвитку тепличного господарства та доходів домогосподарств.

Значні витрати на імпорт овочів свіжих, що мають тенденцію до зростання зумовлені підвищенням попиту при незадовільному розвитку овочівництва і особливо тепличного господарства. За інформацією Людмили Налбат - комерційного директора Торгового дому “Калинівка-преміум” в Україні у 2018 році площа скляних теплиць займає всього 280 га, та близько 8000 га плівкових теплиць фермерського і присадибного типу [18]. Розвиток тепличного господарства в Україні практично призупинився. Більшість тепличних комбінатів має застарілі технології, що ускладнює конкуренцію із зарубіжними фірмами.

Таблиця 3

Динаміка структури імпорту продукції товарної групи ІІ - продукти рослинного походження

Показники

2001

У середньому за рік

2016

2017

2018

2001-2005

2006-2010

2011-2015

п.06 - Живі рослини

Сума, млн.дол.США

7,6

16,7

69,8

103,4

22,4

27,2

34,0

Частка у гр. ІІ, %

2,9

3,7

6,0

5,2

1,7

2,0

2,2

У % до 2001р

100,0

219,7

918,4

1360,5

294,7

357,9

447,4

Сальдо (+/-), млн.дол.США

-7,4

-16,4

-68,1

-101,4

-18,7

-23,2

-29,5

п.07 - Овочі

Сума, млн.дол.США

4,7

7,2

70,6

136,0

81,6

76,0

106,2

Частка у гр. ІІ, %

1,8

1,6

6,1

6,8

6,4

5,6

6,9

У % до 2001р

100,0

153,2

1502,1

2893,6

1736,1

1617,0

2259,6

Сальдо (+/-), млн.дол.США

17,4

19,9

33,0

-14,1

71,0

159,3

129,5

п.08 - Їстівні плоди та горіхи

Сума, млн.дол.США

64,1

51,9

501,8

683,7

476,2

477,2

526,5

Частка у гр. ІІ, %

24,1

21,4

43,1

34,1

37,1

34,9

34,4

У % до 2001р

100,0

95,5

783,0

1066,6

742,9

744,5

821,4

Сальдо (+/-), млн.дол.США

-45,9

-43,6

-331,7

-512,2

-328,0

-281,9

-298,0

п.09 - Кава, чай

Сума, млн.дол.США

59,9

75,8

185,0

281,4

187,8

194,1

209,0

Частка у гр. ІІ, %

22,5

17,0

15,9

14,0

14,6

14,2

13,7

У % до 2001р

100,0

126,5

308,8

469,8

313,5

324,0

348,9

Сальдо (+/-), млн.дол.США

-59,0

-74,1

-178,3

-268,8

-173,6

-180,5

-196,9

п.1

0 - Зернові культури

Сума, млн.дол.США

50,2

164,3

107,3

259,4

148,8

176,7

191,1

Частка у гр. ІІ, %

18,9

36,9

9,2

12,9

11,6

12,9

12,5

У % до 2001р

100,0

327,3

213,7

516,7

296,4

352,0

380,7

Сальдо (+/-), млн.дол.США

433,5

657,8

2261,6

5654,7

5925,1

6324,9

7049,6

п.11 - Продукція борошномельно-круп'яної промисловості

Сума, млн.дол.США

37,1

28,6

39,7

28,6

22,2

32,2

34,3

Частка у гр. ІІ, %

13,9

6,7

3,4

1,2

1,7

2,4

2,2

У % до 2001р

100,0

77,1

107,0

77,1

59,8

86,8

92,5

Сальдо (+/-), млн.дол.США

-24,4

-8,0

50,7

90,5

116,6

149,8

141,6

п.12 - Насіння і плоди олійних культур

Сума, млн.дол.США

33,8

44,8

154,8

312,3

315,9

358,3

397,4

Частка у гр. ІІ, %

12,7

10,1

13,4

15,6

24,6

26,2

26,0

У % до 2001р

100,0

132,5

458,0

924,0

934,6

1060,1

1175,7

Сальдо (+/-), млн.дол.США

120,1

108,0

752,3

1367,0

1219,1

1701,7

1556,7

Джерело: розраховано за даними [4]

Вартість 1 га теплиць із застосуванням новітніх технологій (при традиційній технології вирощування) перевищує 1,5 млн. євро, а при застосуванні LED-технологій (вирощування світлокультури) - до 3 млн. євро (без урахування будівництва (модернізації) інженерних мереж [18].

Розвиток тепличного господарства потребує лобіювання та допомоги держави і державного захисту, а саме: введення квот і обмежень на імпорт овочевої продукції, інвестування будівництва теплиць за новітньою технологією, повернення пільгової системи оподаткування ПДВ товаровиробників (введення пільгової ставки, впровадження програми кредитування операційної діяльності товаровиробників під «розумні» відсотки, здійснення ефективності боротьби з контрафактною продукцією) [18].

Активний розвиток тепличного господарства досить можливість задіяти працю багатьох безробітних співвітчизників, посилити позиції на внутрішньому ринку, обмежити залежність внутрішнього ринку від імпорту овочів, які можливо виробляти в Україні та знизити витрати по їх імпорту. При цьому варто інвестувати розвиток овочесховищ для довготривалого зберігання овочів відкритого ґрунту, їх фасування, пакування, маркування для забезпечення попиту споживачів у свіжій продукції в міжсезонний період. Природно-кліматичні умови України є досить сприятливими для культивування найрізноманітніших видів овочевих культур, чим необхідно скористатись з найбільшою віддачею.

У групі імпорту продукції рослинництва п.08 - їстівні плоди та горіхи займають найбільшу частку (34,4%) вартістю 526,5 млн. дол. США і мінусовим сальдо - 298 млн. дол. США. За досліджуваний період спостерігається тенденція до збільшення вартості закупівлі по імпорту горіхів у 8,2 разу. За роками темпи нарощування їх вартості були різними, з найбільшою сумою у 2012 році - 1,1 млрд. дол. США та часткою - 46,5% з відношенням до мінімального рівня (2001р.) - 17,6 разу. У наступному 2013 році вартість імпорту різко зменшилась - у понад 3 рази і дещо стабілізувалась на рівні 470 млн. дол. США, починаючи з 2014 року.

Частка імпорту їстівних плодів і горіхів у групі рослинницької продукції за роками була досить різною і звісно залежала від загальної вартості імпорту продукції рослинництва в цілому. Збільшення витрат на закупівлю по імпорту їстівних плодів і горіхів у 8,2 разу та збільшення за цей період їх експорту у 12,6 разу свідчить про нарощування попиту на ці продукти як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках, що потребує активного розвитку садівництва та урізноманітнення видової його структури за породами, видами і сортами для забезпечення зростаючих потреб споживачів, насичення внутрішнього продовольчого ринку продукцією власного виробництва та зменшення витрат валюти на їх імпорт.

Нарощування вартості імпорту п.08 - їстівні плоди та горіхи при мінусовому сальдо зумовлено незадовільним розвитком інфраструктури з новітніми технологіями щодо сортування, фасування, переробки, довготривалого зберігання та виготовлення широкого асортименту готових до споживання фруктових консервів, соків, джемів та інших продуктів.

Суттєво зросли за досліджуваний період витрати валюти на закупівлю по імпорту п.09 - кава, чай, прянощі - з 0,9 млн. дол. США до 12 млн. дол. США (у 13 разів), хоча в структурі аграрно-продовольчої продукції їх частка підвищилась лише на 0,02 в.п. і становила у 2018 році - 0,07%, у структурі товарної групи ІІ - продукти рослинного походження - 0,12%, тобто їх частка знизилась порівняно з 2001 роком на 0,01 в.п. За роками спостерігались спади і підйоми витрат валюти на закупівлю цих продуктів, проте закономірність у тому, що за періодами ці витрати зростають.

Особливістю імпорту продукції п.09 - кава, чай, прянощі є те, що в Україні “відсутнє власне вирощування зазначених культур у зв'язку з невідповідними природно-кліматичними умовами” [19, с. 60.]. Нарощування вартості валюти на закупівлю товарів за п.09 - кава, чай, прянощі можна пояснити уподобанням споживачів, зростанням попиту на якісну продукцію та підвищення ціни, що зумовлюється різними причинами, у тому числі мінливістю природно-кліматичних умов, що впливають на урожайність, соціально-економічними трансформаціями та змінами курсів валют [19, с. 61.].

Значні кошти на імпорт витрачаються по п.10 - зернові культури, вартість яких зросла з 50,2 млн. дол. США (2001р.) до 191,1 млн. дол. США (2018р.), або у 3,8 разу. При цьому частка вартості витрат на закупівлю по імпорту зернових культур у вартості продукції рослинного походження знизилась відповідно з 18,9% до 12,5%, хоча за роками мала різні відхилення від мінімального рівня, як і загальна сума вартості імпорту. Найбільша сума витрат на імпорт по цій позиції була у 2003 році, що становила 522,5 млн. дол. США та відрізнялась від мінімального рівня (2002р.) більш ніж у 21 разу. В останні роки темпи імпорту продукції по п.10 - зернові культури уповільнились, проте уже у 2017 зросли до 176,7 млн. дол. США, у 2018р. - до 191,1 млн. дол. США. При цьому сальдо впродовж досліджуваного періоду було плюсовим.

Дослідження показали, що в імпорті зернових культур найбільшу питому вагу займає насіннєвий матеріал. Так, у 2018 році із 191,1 млн. дол. США імпорту зернових культур 146,9 млн. дол. США, або 76,87% становила вартість насіннєвого матеріалу. Причому частка насіннєвого матеріалу кукурудзи в насінні зернових культур займає 96,39% (141,60 млн. дол. США) і 99,23% в структурі імпорту кукурудзи загалом.

Таким чином, в імпорті зернових культур домінує вартість насіннєвого матеріалу (сорти, гібриди). Даний факт свідчить про те, що Україна через імпорт насіннєвої продукції фінансує розвиток зарубіжної науки, виробництва і реалізації насіння. В той же час вказані суми валютних коштів Україна могла б направляти на розвиток власної науки зі створення, вирощування, промислової доробки і реалізації вітчизняного насіння, що сприяло б мультиплікативному ефекту розвитку галузі та національної економіки загалом.

Найвища вартість імпорту п.11 - продукція борошномельно-круп'яної промисловості мала місце в 2007 році - 71,1 млн. дол. США. Потім спостерігається стабілізація вартості імпорту продукції на рівні 28-30 млн. дол. США щороку. З 2008 року спостерігається значне збільшення позитивного сальдо в зовнішньоторговельній діяльності з продукцією борошномельно-круп'яної промисловості. Незважаючи на такі позитивні тенденції в структурі імпорту цієї групи продукції з 2011 року простежується щорічне від'ємне сальдо з купівлею клейковини пшеничної. Вартість імпорту в 2018 році склала 2,8 млн. дол. США.

Друге місце у групі імпорту продукції рослинництва за вартістю займає п.12 - насіння та плоди олійних культур. У 2018 році сума їх імпорту становила 397,4 млн. дол. США, з часткою 26,2% та позитивним сальдо у сумі 1,56 млрд. дол. США. За досліджуваний період вартість імпорту цієї позиції збільшилась з 33,8 до 394,5 млн. дол. США, або у 11,68 разу. Частка при цьому зросла з 12,7% до 26,0% або майже вдвічі - на 13,5 в.п. Найбільша вартість імпорту п 12 - насіння і плоди олійних культур була у 2013 році з перевагою максимального рівня до мінімального (2002 р.) 12,8 разу. В останні роки спостерігається деяка стабілізація вартості імпорту насіння і плодів олійних культур, що зумовлено в основному суттєвим зниженням ціни імпорту, зокрема, на соєві боби і насіння ріпаку при нарощуванні їх обсягів (табл. 4).

Таблиця 4

Імпорт насіння олійних культур

Показник

Рік

Відхилення 2018р. до 2011р.

2011

2015

2016

2017

2018

+/-

%

Насіння соняшнику

Обсяг імпорту, тис. тонн

13,3

14,0

24,2

24,8

29,9

16,6

224,81

Сума, млн. дол. США

108,5

113,2

206,1

230,3

258,3

149,8

238,06

Ціна 1 т імпорту, дол. США

8162,07

8068,42

8504,66

9274,40

8642,97

480,90

105,89

Перевищення (зменшення) ціни імпорту над ціною експорту, дол.

7552,90

7630,17

8120,01

8868,38

8162,03

609,13

108,06

Соєві боби

Обсяг імпорту, тис. тонн

2,1

4,0

5,2

9,8

5,3

3,2

252,38

Сума, млн. дол. США

2,1

5,2

4,9

5,8

3,9

1,8

185,71

Ціна 1 т імпорту, дол. США

995,78

1311,45

937,58

591,35

727,63

-268,15

73,07

Перевищення (зменшення) ціни імпорту над ціною експорту, дол.

568,22

944,52

577,34

221,71

356,72

-211,50

62,78

Насіння ріпаку

Обсяг імпорту, тис. тон

3,1

2,0

5,6

6,5

9,8

6,7

316,13

Сума, млн. дол. США

32,3

19,6

22,8

32,3

32,4

0,1

100,31

Ціна 1 т імпорту, дол. США

10309,81

9516,25

4075,67

4988,10

3323,22

-6986,59

32,23

Перевищення (зменшення) ціни імпорту над ціною експорту, дол.

9685,96

9118,95

3680,82

4575,43

2909,02

-6776,94

30,03

Джерело: розраховано за даними [1; 14].

Дослідження динаміки імпорту насіння і плодів олійних культур свідчить про те, що ціна імпорту в десятки разів перевищує експортну ціну продукції. Даний факт говорить про те, що Україна на свою територію завозить насіннєву продукцію. Варто зазначити, що селекцією олійних культур в Україні займаються такі науково-дослідні установи як “Інституту олійних культур” (м.Запоріжжя), “Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва” (м.Харків), Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення “Селекційно-генетичний інститут” (м.Одеса). Відповідно, на нашу думку, витрачені валютні кошти на імпорт насіння олійних культур варто було б виділити на розвиток вітчизняної селекції, на будівництво нових заводів із новітніми технологіями обробки насіння, його очистки, сушіння, фасування, маркування та ін.

Окрему групу імпорту становлять жири та олії тваринного або рослинного походження. Сума вартості їх імпорту у 2018 р. становила 267,4 млн. дол. США з часткою до загального обсягу імпорту аграрно-продовольчої продукції 5,3%. Сальдо становило 4,2 млрд. дол. США (табл. 5).

Таблиця 5

Динаміка структури імпорту продукції товарної групи ІІІ - жири та олії тваринного або рослинного походження

Показники

2001

У середньому за рік

2016

2017

2018

2001-2005

2006-2010

2011-2015

п.15 - Жири та олії тваринного або рослинного походження

Сума, млн.дол.США

86,5

132,0

403,6

352,5

246,0

266,6

267,4

Частка у прод. АПК, %

7,69

7,33

8,26

5,60

6,32

6,21

5,29

У % до 2001р

100,00

152,60

466,59

407,51

284,39

308,21

309,13

Сальдо (+/-), млн.дол.

139,0

319,9

1406,1

3293,1

3717,0

4339,1

4229,2

Джерело: розраховано за даними [14]

За досліджуваний період обсяги імпорту зросли у 3,1 разу, з відношенням максимального рівня (2008 р. - 612,9 млн. дол. США) до мінімального - 7,1 разу. Нарощування вартості імпорту цієї групи продуктів було неоднозначним за роками, більш- менш стабільними були 2010-2013 роки з подальшим зменшенням вартості імпорту при щорічно плюсовому сальдо. Україна імпортує масло вершкове та інші молочні жири, обсяги яких зменшуються.

В структурі імпорту товарної групи ІІІ. 15 - жири та олії тваринного та рослинного походження більшу половину вартості валюти використовують на закупівлю по імпорту пальмової олії, за роками обсяги закупівлі якої були різними як за сумою вартості, так і за кількістю продукції та її ціною. В останні роки обсяги зросли, перевищивши середньорічний рівень за 2011-2015 років на 21,31%.

Пальмову олію використовують виробники у молочній та кондитерській галузях для здешевлення вихідної продукції, незважаючи на те, що є ризики її впливу на здоров'я людей. В Європі існує заборона на використання пальмової олії в молочних продуктах. Спроба ввести заборону на використання пальмової олії в Україні не пройшла. Країна продовжує невмотивовано імпортувати велику кількість продовольчих товарів, які могла б виготовляти самостійно. Відповідно, було б значно краще, якби спрямувати валютні надходження від реалізації аграрно-продовольчих товарів на розвиток молочного скотарства і убезпечити харчові продукти від фальсифікату та покращити їх якість. Натомість збільшення обсягів пальмової олії підвищує ризики збільшення фальсифікату молочної і кондитерської продукції на внутрішньому аграрно-продовольчому ринку.

Імпорт товарної групи IV - готові харчові продукти представлений наступними 9-тю позиціями: продукти з м'яса і риби - п.16; цукор і кондитерські вироби з цукру - п.17; какао та продукти з нього - п.18; готові продукти із зерна - п.19; продукти переробки овочів - п.20; різні харчові продукти - п.21; алкогольні і безалкогольні напої - п.22; залишки і відходи харчової промисловості - п.23; тютюн та його промислові замінники - п.24.

Вартість імпорту готових харчових продуктів у 2018 році становила 2,3 млрд. дол. США і збільшилась порівняно з 2001 роком майже у 4 рази. За досліджуваний період темпи приросту вартості імпорту харчових продуктів були різними, але чітко простежується їх підвищення до 2013 року. Найбільшої величини вартість імпорту харчових продуктів набула у 2013 році - і становила 3,2 млрд. дол. США з відхиленням від мінімального рівня (590,4 млн. США - 2001 р.) майже у 5,4 рази. З 2014 року вартість імпорту зменшується, але у 2018 році його сума зросла порівняно з 2017 роком на 20,9 %, тобто якоїсь стабілізації у зменшенні закупівлі харчових продуктів по імпорту не простежується (табл. 6).

Таблиця 6

Динаміка імпорту продуктів товарної групи IV - готові харчові продукти за їх структурою

Показники

2001

У середньому за рік

2016

2017

2018

2001-2005

2006-2010

2011-2015

п. 16 - продукти з м'яса,

риби

Сума, млн. дол. США

24,4

43,6

118,2

112,6

61,7

82,1

97,3

Частка в групі IV, %

4,13

4,55

5,39

4,21

3,56

4,25

4,16

У % до 2001р

100,00

178,69

484,43

461,48

252,87

336,48

398,77

Сальдо (+/-), млн.дол.

-10,4

-23,6

-81,1

-72,0

-47,4

-66,1

-75,5

п.17 - цукор і кондитерські вироби з цукру

Сума, млн. дол. США

132,7

150,4

89,9

99,3

56,2

47,6

67,1

Частка в групі IV, %

22,48

15,70

4,10

3,71

3,24

2,46

2,87

У % до 2001р

100,00

113,34

67,75

74,83

42,35

35,87

50,57

Сальдо (+/-), млн.дол.

-46,8

-25,1

71,2

132,5

295,8

369,7

299,8

п.18 - какао та продукти з нього

Сума, млн. дол. США

77,7

129,8

312,0

390,9

217,1

236,2

306,7

Частка в групі IV, %

13,16

13,55

14,23

14,61...


Подобные документы

  • Поняття й склад витрат виробництва. Коротка характеристика підприємства. Аналіз структури й динаміки витрат виробництва ВАТ "Севастопольський морський завод", а також основні проблеми підприємства та методи впливу, які воно застосовує до їх вирішення.

    курсовая работа [217,9 K], добавлен 22.02.2011

  • Аналіз динаміки собівартості продукції свинарства. Рівень, динаміка витрат на 1 грн. валової продукції. Аналіз собівартості продукції свинарства за статтями витрат. Резерви, шляхи зниження собівартості продукції свинарства. Оцінка потенціалу підприємства.

    курсовая работа [68,8 K], добавлен 08.12.2008

  • Оцінка фінансового стану ПрАТ "Восход" Сумської області. Аналіз динаміки та виконання плану валового виробництва готової продукції підприємства. Оцінка продуктивності і собівартості продукції організації, пошук та виявлення резервів збільшення її випуску.

    курсовая работа [82,6 K], добавлен 07.04.2015

  • Значення, завдання і джерела аналізу виробництва продукції. Економічна сутність якості продукції. Аналіз обсягу та структури продукції на ЗАТ "Юрія". Оцінка якості продукції на підприємстві. Резерви підвищення ефективності виробництва продукції.

    курсовая работа [75,5 K], добавлен 22.03.2012

  • Аналіз виробництва продукції, товарів, робіт, динаміки та структури діяльності підприємства. Оцінка виробничого потенціалу, використання трудових ресурсів і оплати праці. Динаміка і структура операційних витрат. Фінансовий аналіз діяльності підприємства.

    контрольная работа [252,2 K], добавлен 18.05.2010

  • Оцінка сучасного стану ринку харчової промисловості. Основні аспекти проблеми продовольчої безпеки України на сучасному етапі розвитку. Запропоновано шляхи покращання ситуації. Виявлено умови забезпечення рівня достатності споживання харчових продуктів.

    статья [1,3 M], добавлен 21.09.2017

  • Поточний стан органічного виробництва продукції та тенденції його світового та вітчизняного розвитку. Ставлення споживачів до продукції органічного виробництва. Вибір шляхів підвищення можливостей щодо виробництва та реалізації органічної продукції.

    статья [136,9 K], добавлен 11.10.2017

  • Характеристика імпорту товарів та послуг як купівлі та ввезення товарної продукції з-за кордону з метою їх реалізації на внутрішньому ринку. Стратегія інтеграції України у світову економіку: поліпшення інвестиційного клімату та стимулювання експорту.

    реферат [92,1 K], добавлен 16.02.2012

  • Поняття собівартості продукції, її види. Економічний зміст витрат на виробництво їх склад, класифікація. Аналіз структури операційних витрат за економічними елементами. Собівартість за калькуляційними статтями витрат. Аналіз шляхів зниження собівартості.

    курсовая работа [52,4 K], добавлен 30.11.2010

  • Поняття та сутність матеріальних витрат та собівартості продукції. Завдання та джерела інформації аналізу матеріальних витрат та собівартості продукції. Резерви скорочення матеріальних витрат з метою оптимізації собівартості продукції в ПП "Вебр".

    курсовая работа [399,3 K], добавлен 20.11.2012

  • Класифікація та групування витрат, що включаються до собівартості продукції. Характеристика прямих та позавиробничих витрат. Особливості аналізу показників собівартості продукції. Специфіка факторного аналізу собівартості. Аналіз витрат збуту продукції.

    реферат [21,7 K], добавлен 06.06.2010

  • Економічний аналіз витрат на виробництво (собівартості продукції) як інструмент управління витратами. Динаміка показників собівартості та факторів їх зміни. Аналіз структури витрат за елементами та статтями. Особливості аналізу прямих та непрямих витрат.

    контрольная работа [66,9 K], добавлен 23.12.2015

  • Показники собівартості продукції тваринництва та методика їх визначення. Статистичний аналіз динаміки собівартості продукції тваринництва і факторів, що впливають на її рівень: структури витрат та впливу факторів на зміну собівартості продукції.

    курсовая работа [116,3 K], добавлен 02.04.2008

  • Сутність собівартості продукції, нормативно-правове регулювання на прикладі діяльності ТОВ "Україна": організаційно-економічна характеристика підприємства; формування собівартості за статтями; оцінка динаміки та виконання плану, факторний аналіз витрат.

    курсовая работа [43,0 K], добавлен 07.02.2012

  • Участь аграрного сектору національної економіки в сучасних реаліях інтеграційних процесів. Функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Тенденції змін експорту та імпорту продукції сільського господарства після відкриття європейського ринку.

    статья [473,8 K], добавлен 11.09.2017

  • Дослідження ринку продукції лазерних носіїв. Аналіз доцільності виробництва продукції та її конкурентоспроможності. Визначення виробничої програми. Розрахунок потреби в основному капіталі. Обчислення чисельності персоналу та витрат на оплату праці.

    курсовая работа [213,4 K], добавлен 24.03.2013

  • Аналіз реалізації продукції і прибутку від реалізації продукції, визначення резервів росту її обсягу. Ознайомлення з сучасними критеріями характеристики продукції, методики аналізу динаміки цих критеріїв. Аналіз прибутку і рентабельності підприємства.

    курсовая работа [79,1 K], добавлен 12.07.2010

  • Значення, завдання, інформаційне забезпечення оцінки виробництва та реалізації продукції. Аналіз маркетингової діяльності підприємства, оцінка його організаційно-технічного рівня. Управління динамікою, обсягами, структурою виробництва та реалізації.

    контрольная работа [122,0 K], добавлен 23.12.2015

  • Аналіз собівартості продукції та витрат діяльності на прикладі СЗАТ "Нове життя", резерви їх зниження та рекомендації щодо використання. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Обсяг та асортимент продукції та фінансові результати.

    курсовая работа [121,1 K], добавлен 19.09.2011

  • Формування собівартості продукції. Коротка характеристика "Елеко ЛТД". Виявлення взаємозв'язку прибутковості з основними фінансовими показниками діяльності підприємства та резервів її збільшення. Аналіз витрат та прибутку при виробництві продукції.

    курсовая работа [189,1 K], добавлен 16.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.