Культурні виміри як фактор розвитку в реформуванні економіки України

За класифікацією конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), до культурних та креативних індустрій належать: традиційна культура (ремесла, народне мистецтво, фестивалі), культурні пам'ятки (музеї, виставки, бібліотеки, археологічні локації), аудіовізуальні медіа (кіно, ТБ, радіо), цифрові медіа (відеоігри, програмне забезпечення і т. п.), сценічне та образотворче мистецтва.

Зважаючи на зростаючу роль креативних індустрій у культурі, Міністерство культури України у 2016 році створило відділ проблем розвитку культурних і креативних індустрій.

Отже розглянемо більш детально стан, результати діяльності та вплив на економічний розвиток України діяльності, віднесеної до культурної і креативної індустрії.

Рух «Зроблено в Україні», акції «Купуй українське - підтримай своїх», «Купуй українське - відпочивай в Україні» стали популярними серед українців нещодавно. Проте це приносить чималий дохід українським виробникам, українській економіці. Наприклад, на сайті OLX можна купити румунський автомобіль «Дачія-Логан» за 144 тис грн. Проте вигідніше купити зібраний в Україні автомобіль такого ж класу «Деу-Ланос» приблизно за 120,5 тис грн, які до того ж надійдуть вітчизняному виробнику.

Фестивалі української пісні, української моди, українських народних ремесел наразі не втрачають своєї популярності як в Україні так і за кордоном, більше того - інтерес до них виріс на піку підтримки України під час агресії РФ.

Наразі в Україні зареєстровано понад 130 тис. об'єктів культурної спадщини:

39 866 археологічних об'єктів,

53 456 історичних пам'ятників,

2 434 об'єкти монументального мистецтва,

2 941 об'єкт архітектури та міського планування,

272 об'єкти садового мистецтва,

4 ландшафти,

11 об'єктів науки і техніки. [10].

Рис. 2.6 Дністровський каньйон - цікавий ландшафт на р. Дністер

За кількістю культурних пам'яток світового значення Україна займає одне з чільних місць не тільки у Європі, а й у цілому світі (за кількістю об'єктів світової спадщини Україна входить у перші 40 країн світу).

Станом на 2019 рік Київський собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра; Ансамбль історичного центру Львова; пункти геодезичної дуги Струве Катеринівка, Фельштин, Баранівка, Старо-Некрасівка; букові праліси Карпат та інших регіонів Європи (у тому числі - Українські Карпати); Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (м. Чернівці); Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України; Стародавнє місто Херсонес Таврійський (м. Севастополь) віднесені до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Наразі український уряд запропонував внести до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО ще 17 об'єктів [44].



Рис. 2.7 Свідоцтво про внесення Резиденції митрополитів Буковини і Далмації до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Фото автора.

Рис. 2.8 Озеро Світязь - найбільше озеро України.

Україна має свої 7 чудес: заповідник «Кам'янець» у Кам'янці-Подільському, вже згадані Київський собор святої Софії та Києво-Печерська лавра у Києві, дендропарк «Софіївка» у м. Умань, Херсонес Таврійський у м. Севастополі, Хотинська фортеця (м. Хотин на Буковині), острів Хортиця - у м. Запоріжжі.

Не можна не згадати також найбільше і найглибше озеро з найчистішою водою - озеро Світязь на Волині.

Українське кіно після Євромайдану отримало потужний поштовх до розвитку. Статистика українських повнометражних фільмів (художніх та анімаційних), що вийшли у прокат у 2006-2018 р. р., наведена на рис. 2.7.

Рис. 2.7 Статистика українських повнометражних фільмів, що вийшли у прокат. Побудовано автором за даними [26].

У 2014 році повнометражний фільм Мирослава Слабошпицького «Плем'я» бере участь у конкурсній програмі «Тиждень критики» Канського кінофестивалю і отримує одразу три нагороди - приз фонду Ган, приз Відкриття та Гран-прі.

У 2017 році в паралельній секції Берлінале «Generation 14plus» фільм «Школа №3» режисерів Георга Жено та Лізи Сміт отримав Гран-прі програми. А словацький режисер Петер Беб'як отримав нагороду за найкращу режисуру в україно-словацькому фільмі «Межа» на кінофестивалі у Карлових Варах.

У 2018 році стрічка «Донбас» Сергія Лозниці здобула Приз за найкращу режисерську роботу конкурсної програми «Особливий погляд» фестивалю в Каннах.

Що стосується цифрових медіа, то комп'ютерні ігри українських видавників - «S.T.A.L.K.E.R», «Козаки», знамениті «танчики» «World of Tanks» - дуже популярні не тільки в Україні, а й у світі, а програмне забезпечення українських розробників затребуване навіть у найбільших закордонних комп'ютерних корпораціях.

Як приклад досягнень сценічного та образотворчого мистецтва можна навести хор духовної музики «Фрески Києва», який першим серед хорових колективів привіз до незалежної України в жовтнi 1991 року три найвищі нагороди у трьох видах конкурсу хорових колективiв «Хорал» у м. Слайго (Пiвнiчна Iрландiя) і завоював Гран-прi [29].

До речі, хору торік виповнилось вже 30 років і його досі очолює засновник колективу, художній керівник і головний диригент - заслужений діяч мистецтв України (2013 р.) О. В. Бондаренко [16].

Загалом же за даними Держстату України 9,5% від загальної кількості суб'єктів господарювання становлять підприємства креативної індустрії. Їхній прямий внесок в економіку становить 4% ВВП, ці індустрії демонструють найбільший відсоток росту, зокрема у доданій вартості. У креативній індустрії та сфері культури на сьогодні задіяні 1 млн. осіб [9].



3. СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

3.1 Аналіз соціокультурних вимірів культури України за час незалежності

Проаналізуємо національну культуру України, виходячи з шести вимірів Хофстеде.

Показники соціокультурних вимірів української культури за останні 20 років наведені на рис. 3.1.

Рисунок 3.1 Зміни показників соціокультурних вимірів української культури за останні 20 років. Побудовано автором за даними [36, 38].

Високий індекс відстані влади PDI означає, що нерівність очікується, якщо не вітається (крім України - 92, характерно також для Туреччини - 66 та Китаю - 80). Присутня висока централізація влади, підлеглі відгороджені від керівництва значною відмінністю заробітної плати, привілеїв і статусних символів.

Зростання PDI в Україні в порівнянні з 1999 роком може бути піддане сумніву з огляду на політичну ситуацію в Україні після Революції Гідності, коли громадянські протести привели до зміни влади.

Проте зменшення індексу відстані влади можна розцінювати більше як мрію, прагнення українського суспільства, а не реальність сьогодення (особливо після обвалу сподівань українців на зміни після обрання президентом В. Зеленського).

Більшість компаній мають складну ієрархію і традиційно вертикальну структуру.

Високий показник індивідуалізму IDV характерний для суспільства, де зв'язки між індивідуумами слабкі: кожен відповідає за себе і близьких, хата ближче до краю (що історично вважається характерним саме для українців), чужі завдання та проблеми не хвилюють.

У країнах з високими IDV (Великобританія - 89, США - 91) «я» завжди переважає «ми».

У колективістських країнах від роботодавця очікують більших зобов'язань по відношенню до працівника та його сім'ї (наочний приклад - Японія - 46).

Отже показник України - 25 - потрібно оцінювати критично: багато українських підприємств турботу про працівників (не говорячи вже про турботу держави про її громадян) поки що лише декларують.

Проте зростання з 2014 року волонтерського руху, всеукраїнські акції милосердя (допомога хворим, дітям, лікарям під час пандемії коронавірусу) підтверджують фактичне зниження індексу IDV України.

Країни з низьким рівнем уникнення невизначеності UAI (США - 46, Великобританія - 35) не сприймають щось нове як небезпеку.

У суспільствах з високим рівнем уникнення невизначеності (Україна - 95, Греція - 100) люди намагаються звести появу невідомого до мінімуму і обмежити ризик, встановлюючи загальні правила і системи.

Характерними ознаками цих типів суспільств є: негативне відношення до влади, прояви націоналізму, люди схильні довіряти авторитетам більше, ніж досвіду і здоровому глузду (на жаль, це - типові риси сучасного українського суспільства).

Те ж стосується і підприємств та організацій - у більшості ми спостерігаємо пірамідальну організаційну структуру.

Для компаній характерною є зростаюча затребуваність так званих риск-менеджерів, про існування яких ще 20-30 років взагалі не знали.

У чоловічому суспільстві (індекс MAS Великобританії - 66) спостерігається розподіл праці, при якому найскладніші завдання передаються чоловікам. До них відносяться успіхи в освіті, конкуренція і кар'єрні досягнення.

У фемінінному суспільстві (Франція - 43, Україна - 27) упор робиться на стосунки, компроміс, життєвий досвід і суспільне життя.

І дійсно, починаючи з 2014 року суспільне життя українців вийшло на перший план, його обговорення стало життєвою потребою громадян України, проте безкомпромісність («завдяки» східному сусіду) значно виросла.

У культурах, для яких характерна довгострокова орієнтація LTO (Японія - 88, Китай - 87, Південна Корея - 100), підтримуються якості, націлені на здобуття результату і заохочення в майбутньому; цінуються витривалість, стресостійкість і ощадливість. Хобі і дозвілля - речі малопріоритетні.

Культури, в яких превалює короткострокова орієнтація (Канада - 36, США - 26, Австралія - 21), заохочуються якості на зразок пошани до традицій і «родинних цінностей», але при цьому результат потрібний вже вчора, присутнє марнотратство, а чітке розділення на чорне і біле, добро і зло - норма.

Україна (86) належить до першої групи: витривалість, стресостійкість і заощадливість наразі українцям не просто необхідні, а є запорукою виживання.

Менеджери з країн з низьким LTO не дуже зацікавлені в розвитку довгострокових ділових стосунків - їм важливіше отримати максимальний прибуток вже зараз.

Ці дані викликають деякий дисонанс: максимальний прибуток тут і зараз, «після нас - хоч потоп» - це де-факто неофіційний девіз більшості українських бізнесменів і державних керманичів…

У культурах із схильністю до заохочень IND (США - 68, Голландія - 75, Нова Зеландія - 68) люди приділяють велику увагу особистому щастю і гарному самопочуттю, користуються більшою свободою вибору і мірою контролю над тим, що відбувається. Свобода слова існує не лише в політичному вимірі, але і на робочому місці (керівництво компаній цікавиться думкою працівників). Проте для тих, хто працює з клієнтами, обов'язок посміхатись - це святий постулат!

У культурах з превалюючою стриманістю (Україна - 14, Естонія - 16, Китай - 24) прояв позитивних емоцій відбувається значно менш енергійно.

Стриманість, характерна для «гарячих естонських хлопців», для українців виглядає трохи дивно, зважаючи, наприклад, на перемогу Руслани на Євробаченні-2004, отриману у першу чергу завдяки саме емоційності її виступу.

Проте сам Г. Хофстеде називає свої шість показників інструментом, підкреслює їх дещо суб'єктивний характер і не наполягає на відсутності виключень.

Цікаво було б дослідити вплив змін культурних вимірів на економічні показники, особливо маючи на увазі можливість коригування цих вимірів за допомогою керованих реформ у відповідних сферах діяльності.

Наприклад, вплив на LTO (нівелювання девізу «після нас - хоч потоп») за допомогою зниження податкового тиску на бізнес міг би принести значний економічний ефект - не тут і не зараз, але у цілій державі і у недалекому майбутньому.

Однак, такі реформи вимагають від керівництва держави врахування інтересів усіх соціокультурних груп суспільства, що є необхідним для їх сталого мирного розвитку у складі цілого суспільства.

На жаль, жоден уряд України за часів незалежності не враховував культурні зміни суспільства при проведенні реформ.

Тому вони і не дають очікуваного ефекту…

3.2 Перспективи розвитку креативної економіки в Україні

План дій ООН «Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» передбачає продовження роботи, що була розпочата в період дій Цілей розвитку, сформульованих в Декларації тисячоліття.

Верховна Рада України, на жаль, не прийняла «Проект Закону про Стратегію сталого розвитку України до 2030 року» [23], все обмежилось Указом президента № 722/2019 від 30.09.2019 р., яким постановлено «забезпечувати дотримання Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року» [20].

Більш конкретні цілі у сфері реформування культури та показники їх виконання були раніше викладені у розпорядженні Кабінету міністрів України від 01.02.2016 р. № 119-р «Про схвалення Довгострокової стратегії розвитку української культури - стратегії реформ». Зокрема, була підкреслена необхідність «модернізації менеджменту культури та “мережі культури”» [22].

Найбільш популярним методом аналізу стану підприємства (галузі, країни) при стратегічному плануванні є SWOT-аналіз.

Розглянемо за допомогою SWOT-аналізу стан і перспективи розвитку креативних індустрій в Україні - таблиця 3.1.

Наведений SWOT-аналіз може бути основою для розробки чіткої і послідовної стратегії розвитку креативної економіки в Україні.

Авторами [11] пропонуються також конкретні напрямки і заходи щодо розвитку креативної економіки в Україні, основними з яких є:

введення поняття креативної індустрії та креативної економіки в законодавство України (частково виконано - прим. автора);

опрацювання для кожного представника креативної індустрії власної стратегії розвитку;

виділення грантів суб'єктам і муніципалітетам, які краще впоралися з реалізацією дорожніх карт розвитку креативних індустрій;

створення багатофункціональних креативних кластерів, що мають культурну і соціальну функцію на базі нефункціонуючих будівель і приміщень;

створення креативних бізнес-інкубаторів, технопарків при вишах;

надання пільгових кредитів суб'єктам креативної економіки, а також стимулювання виведенню креативних індустрій з «сірої зони»;

популяризація і підтримка експорту креативних продуктів, проведення Року креативної України та ін.

Таблиця 3.1 Матриця SWOT-аналізу стану і перспектив розвитку креативних індустрій в Україні (за даними [11])

Сильні сторони (Strengths)	Слабкі сторони (Weaknesses)
Поліпшення ділового клімату завдяки намаганню здійснювати реформи (дерегуляція, ліцензування, функціональні центри надання державних послуг, послуги електронного уряду та ін.). Помітні успіхи у напрямі зниження технічних бар'єрів для торгівлі, прийняття нового законодавства (закони про технічні регламенти, стандартизацію, метрологію) і приведення його до стандартів ЄС. Суттєва частка дослідників і розробників, що мають науковий ступінь - високий науковий потенціал України. Висока ефективність наукових досліджень підтверджується показником поданих патентних заявок на винаходи, корисні моделі і промислові зразки. Наявність у регіонах достатньої кількості стратегічних інноваторів - великих підприємств, орієнтованих на випуск конкурентоспроможної продукції, навколо яких розміщуються креативні малі підприємства. Упровадження на промислових підприємствах високотехнологічного сучасного устаткування. Наявність у регіонах/містах базових умов для формування креативних кластерів у пріоритетних напрямах розвитку креативних індустрій.	Показник чисельності персоналу, зайнятого дослідженнями і розробками, з розрахунку на 10 тис. економічно активного населення знижується, що свідчить про недостатню інтенсивність НДДКР. Недостатнє матеріально-технічне і інформаційне забезпечення науково- технологічної та інноваційної діяльності. Низький рівень розвитку більшості креативних індустрій і нерозвиненість інноваційної інфраструктури в частині комерціалізації креативних ідей. Відсутність комплексної стратегії розвитку малого і середнього підприємництва МСП. Відсутність комплексної стратегії розвитку креативних індустрій/креативної економіки. Ускладнений доступ до фінансових коштів. Слабка взаємодія між державними органами і недостатнє фінансування заходів щодо підтримки креативного бізнесу та інновацій. Незадовільний стан формування інституційних умов функціонування базових елементів інноваційної інфраструктури.

Можливості (Opportunities)	Загрози (Threats)
Стратегічне географічне положення України. Децентралізація, що дає можливість для реалізації сучасної культурної політики на місцях. Діджиталізація усіх сфер життя. Розвиток науково-виробничої інноваційної та сучасної інформаційно-технологічної інфраструктури, що забезпечує безперервність циклу «дослідження - розробки - продукт - ринкова реалізація». Формування науково-технологічної системи, що розвивається і фінансується. Участь у програмі ЄС «Горизонт 2020» і проектах Європейської мережі підтримки підприємництва, участь у програмах ЄС «COSME», «Креативна Європа» тощо. Відносно розвинений приватний ринок послуг для бізнесу (приватні бізнес-інкубатори, інноваційні та консалтингові центри).	Конфлікт на сході країни, що негативно впливає на макроекономічну ситуацію та інвестиційну привабливість України. Інституційна нестабільність при формуванні економічної та культурної політики (постійні перестановки в державних органах, невизначеність на державному рівні шляхів розвитку культури і креативних індустрій), прийняття ініціатив, що не одержують фінансування і не здійснюються на практиці. Недостатня кількість нових власних макротехнологій. Відтік молодих учених зі сфери науки. Скорочення фінансування з бюджету на культуру і креативні індустрії. Великий неформальний сектор економіки, недостатньо опрацьовані стандарти звітності і корпоративного управління. Відтік за кордон конкурентоспроможної і добре освіченої робочої сили (відтік робочих рук).

Як пише академік Академії наук вищої школи України М. П. Коваленко, «У будь-якій культурі глибинна структура переконань є тією невидимою рукою, яка регулює економічну активність. Ці культурні переваги, або цінності, є основою національної ідентичності і джерелом сильних сторін економіки - і її слабкостей» [15].

А носієм цінностей, переконань, культури є людина.

Отже, можна зробити висновок, що розвиток економіки є невіддільним від розвитку культури (менеджменту культури), носієм якої є людина - виробник і кінцевий споживач культурних надбань суспільства.



ВИСНОВКИ

У дипломній роботі досліджені питання впливу культури на економіку країн світу та України. Це дозволить зрозуміти необхідність розвитку української культури як фактору розвитку економіки.

1. Встановлено основні напрямками розвитку світової економіки:

- постіндустріальний характер розвитку провідних країн світу, коли частка послуг та технологій у торгівлі перевищує частку товарів;

- стрімкий розвиток країн Сходу, зокрема, Китаю;

- перерозподіл часток розвинених країн і країн, що розвиваються, у світовій економіці на користь останніх;

- зменшення частки сільськогосподарської продукції у ВВП розвинених країн;

- діджиталізація усіх сфер життя людини.

2. Досліджені поняття «культура», «креативні індустрії», наведено їх законодавче визначення.

3. Проведено аналіз місця і ролі культури у економіці країн світу.

4. Розглянута теорія міжкультурних вимірів Хофстеде, проаналізовано її 6 показників.

5. Проаналізовано місце України у сучасній світовій економіці, наведені актуальні індекси та місця України у світових рейтингах, визначено Європейський вектор руху України.

6. Визначено основні напрямки розвитку України: подолання бідності; побудова демократичної, правової держави; проведення природозахисних заходів тощо.

7. Розглянуто стан Української культури, її здобутки, завдання із її збереження і примноження.

8. Проведено аналіз соціокультурних вимірів України за шістьма показниками теорії Г. Хофстеде.

Окреслено можливе дослідження впливу змін соціокультурних показників на економіку.

9. Проведено SWOT-аналізу стану і перспектив розвитку креативних індустрій в Україні.

10. Запропоновано конкретні напрямки і заходи щодо розвитку креативної економіки в Україні.

Зроблено висновок, що розвиток економіки є невіддільним від розвитку культури, носієм якої є людина - виробник і кінцевий споживач культурних надбань суспільства.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Взаємовпливи культури та економіки: ціннісний аспект

2. Декларація Мехіко щодо політики в сфері культури

3. Демчишак Р. Особливості євроінтеграційного процесу Польщі: внутрішньополітичний та зовнішньополітичний виміри / Р. Демчишак // Humanitarian vision. - 2015. - Vol. 1, Num. 2. - с. с. 13-18.

4. Експорт та імпорт України

5. Європейська промисловість йде в цифру. А що Україна?

6. За вступ до ЄС виступають 59 % українців - опитування

7. Закон України «Про культуру»

8. Індекс інфляції // Міністерство фінансів України.

9. Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики передав на реєстрацію пакет законопроектів щодо економічної підтримки культури та креативних індустрій

10. Концепція державної політики реформування сфери охорони нерухомої культурної спадщини

11. Креативний сектор економіки: досвід та напрями розбудови: монографія / С. А. Давимука, Л. І. Федулова ; ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України”. - Львів, 2017. - 528 с.

12. Культура України - основа ціннісного та економічного фундаменту держави, - Євген Нищук

13. Мальська М. П. Основи європейської інтеграції [текст] підручник / М. П. Мальська, Н. В. Антонюк - К.: «Центр учбової літератури», 2015. - 320 с.

14. Назаренко М. О. Комплексний механізм реалізації євроінтеграційної політики України: дис. канд. наук з державного управління, спец.: 25.00.02 - механізми державного управління / Назаренко М. О. - Одеса: Одеський регіональний ін-т державного управління, 2014. - 238 с.

15. Наука и искусство власти менеджера. И. Н. Коваленко, Н. П. Коваленко, Учебное пособие, Феникс, Киев, 2016, 488 с.

16. Олександр Бондаренко

17. Панченко Ю. Асоціація наполовину: звіт про відставання та успіхи євроінтеграції України // Європейська правда. - 2018.

18. Перелік видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій. розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. N 265-р

19. Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року. Резолюція ООН №70/1

20. Президент України. Офіційне інтернет-представництво

21. Про внесення змін до плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони

22. Про схвалення Довгострокової стратегії розвитку української культури - стратегії реформ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2016 р. №119-р

23. Проект Закону про Стратегію сталого розвитку України до 2030 року

24. Рейтинг стран мира по уровню валового внутреннего продукта

25. Роль культури

26. Список українських фільмів у кінопрокаті

27. Стефаненко Т. Г. Этнопсихология. - М.: Институт психологии РАН, «Академический проект», 1999. - 320 с.

28. Украина вошла в топ-3 экспортеров сельхозпродукции в Евросоюз

29. Український хор духовної музики «Фрески Києва»

30. Федоров: Украина должна войти в топ-3 стран в сфере открытых данных

31. Цели развития тысячелетия: доклад за 2015 год

32. Цікаві факти про інтернет-торгівлю в світі в 2020 році

33. Ціннісно-культурні аспекти економічної глобалізації, І. Ю. Гузенко, Еномічна теорія, 2019, №1(65), с.с. 25-36

34. Чверть українських IT-шників, які виїхали за кордон, працюють у Польщі - дослідження

35. Число международных мигрантов в мире.

36. Шеремета П., Каніщенко Г. Кейс-метод: з досвіду викладання в українській бізнес-школі. - Київ: Центр інновацій та розвитку, 1999. - 79 с.

37. Countries and regions. Ukraine

38. Culture's Consequences. International Differences in Work-Related Values. Geert Hofstede, SAGE Publications, The International Professional Publishers, 1984

39. Doing Business 2020.

40. Exploring Culture: Exercises, Stories and Synthetic Cultures. Gert Jan Hofstede, Paul Pedersen & Geert Hofstede

41. Global Competitiveness Report 2019

42. Global Ecommerce Sales (2014 - 2021)

43. Tentative Lists

44. The 2018 EU Industrial R&D Investment Scoreboard.

45. The Good Country Index

Размещено на Allbest.ru

...