Аналіз облікової політики підприємства АТ "Мотор Січ"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет «Запорізька політехніка»

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Обліковаполітика»

на тему: «Аналіз облікової політики підприємства АТ "Мотор Січ"

Студента (ки)Тихої А.Д._______

курсу ___3____групи____ФЕУ-618__

спеціальності_______«Облік і аудит»_

Перевірено __________Панченко О.М.

м. Запоріжжя - 2021 рік



ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА АТ «МОТОР СІЧ

2.1 Характеристика фінансово-господарської діяльності та постановки обліку на підприємстві АТ «Мотор Січ

2.2 Методи удосконалення облікової політики заводу АТ «Мотор Січ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК А



ВСТУП

Значенняобліковоїполітикипереоцінитинеможливо. Вонополягає в упорядкуванніобліковогопроцесу та лібералізаціїобліку на підприємстві, формуванні методики облікуокремихоб'єктів, фактів та результатівдіяльностіпідприємства на основізагальноприйнятихпринципів та правил, забезпеченніпорівнянностіобліковихданих, наданніоблікупланомірності та послідовності, підвищенніефективностіорганізаціїобліку. Цезумовлюєнеобхідність та актуальністьдослідженнясучасного стану і проблем формуванняобліковоїполітикипідприємстваАТ «Мотор Січ» з метою уточненняокремихтеоретичнихположень.

Обліковаполітикана підприємствіАТ «Мотор Січ» з 2016 складається за міжнародними стандартами фінансової звітності, вона покликана забезпечуватинадійність та достовірність існуючоїфінансово-інформаційноїсистеми. Вона є потужнимінструментом в управлінніпідприємством, тому їїформуванню і розкриттюприділяється все більшеуваги, що продиктовано вимогою часу.

Уміло сформована обліковаполітикасприяєефективностіуправліннягосподарськоюдіяльністюпідприємства, його перспективного розвитку, зручності й прозоростіведеннябухгалтерськогообліку. Вона поєднуєдержавнерегулювання і власнісудженнясуб'єктівуправлінського персоналу з питаньорганізації та веденняобліку, активізуєвикористанняінформаціїбухгалтерськогообліку для управліннякапіталом, відіграєсуттєву роль в реалізаціїстратегіїпідприємства.

На сьогоднішній день з огляду на наведені тези, можна навести наступнихнауковців, щодосліджують проблеми організації облікової політики -Ф.Ф. Бутинця, Б.І. Валуєва, А.М. Герасимовича, Т.А. Гоголь, С.Ф. Голова, Н.М. Малюги, В.В. Преображенской, М.С. Пушкаря, С.В. Свирко, Я.В. Соколова, В.В. Сопко, Н.И. Сушко, Н.М. Ткаченко, і багатьох інших.



РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

Основним внутрішнім документом підприємства, що регулює бухгалтерський облік, є внутрішній документ (наказ, рішення, постанову, розпорядження) про політику бухгалтерського обліку, основним розділом якого є облікова політика [1].

Облікова політика, прийнята звітує організацією, може істотно вплинути на уявлення її фінансового становища, грошових потоків та результатів діяльності. відповідно, корисність фінансової звітності для цілей прийняття економічних рішень про звітує багато в чому залежить від розуміння користувачем облікової політики, якої дотримується суб'єкт.

Трактуванняпоняття “обліковаполітика” як у МСФЗ, так і в українськомузаконодавствіпередбачає, щопідприємство до початку звітногоперіодувибирає в межах, встановлених стандартами абоіншиминормативними документами, певніметоди, методики, способиоцінки, формиорганізаціїобліку, яківикористовуються ним для ведення поточного обліку і складанняфінансовоїзвітності. З одного боку цезабезпечуєоднозначністьтлумаченняпоказниківфінансовоїзвітності, а з іншого - створюєумови для здійсненняфінансового менеджменту [2]. Тому необхідновизначитисутністьпоняття “обліковаполітика” з позиціїрізнихвітчизняних та зарубіжнихвчених (табл. 1).

Таблиця 1

Сутністьпоняття “обліковаполітика” у різнихлітературнихджерелах

Прізвище автора	Визначенняпоняття
Т.В. Барановська	Облікова політика підприємства має бути спрямована на розкриття творчих здібностей підприємців у підвищенні ефективності господарювання, впровадженні нових технологій для задоволення власних потреб і виконання зобов'язань перед державою [3, с. 11].
Ф.Ф. Бутинець	Обліковаполітика - цесукупністьспособівведеннябухгалтерськогообліку, якібулиобраніпідприємством [4, с. 88].
В.А. Дерій	Під обліковою політикою слід розуміти офіційно затверджене на підприємстві надане державою йому право вибору, з урахуванням його цілей, специфіки діяльності підприємства та чинних правових актів, відповідних методик та форм, техніки ведення бухгалтерського обліку [5, с. 10]
П. Житний	Облікова політика визначає ідеологію економіки підприємства на тривалий період, сприяє посиленню обліково-аналітичних функцій в управлінні підприємством, дає змогу оперативно реагувати на зміни, що відбуваються у виробничому процесі, ефективно пристосовувати виробничу систему до умов зовнішнього середовища, знизити економічний ризик і добитися успіхів в конкурентній боротьбі [6, с. 20].
.С. Пушкар	Облікова політика - це конституція підприємства, яка передбачає права і обов'язки системи обліку з приводу формування інформаційних ресурсів для менеджерів [7, с. 10]
Л. Пантелейчук	Облікова політика - це сукупність облікових принципів, методів, процедур та заходів для забезпечення якісного, безперервного проходження інформації від етапу первинного спостереження до узагальнюючого - складання звітності [8, с. 7].
П. Сук	Обліковаполітика - цепринципи і правила веденнябухгалтерськогообліку на конкретному підприємстві [9, с. 2].

Отже, аналізуючидані табл. 1, можназазначити, що нормативно-правовіакти та науковцітрактуютьпоняття “обліковаполітика” як сукупністьпринципів, основ, домовленостей, методів, процедур і форм веденнябухгалтерськогообліку з метою складання і поданняфінансовоїзвітності. Процесформуванняобліковоїполітики є чіткорегламентованийчинними нормативно-правовими актами. Їїефективність буде залежативідякостіобліковоїінформації, на основіякої вона буде сформована та функціонуватиме, забезпечуючиефективністьсистемиуправлінняпідприємством у розрізійогостратегічногорозвитку.

Важливість і значимість правильного та ефективноговиборуобліковоїполітики, перш за все, видно з того, щообліковаполітика, обранапідприємством, підлягаєоформленнювідповідноїорганізаційно-розпорядчоюдокументацією. Тому щодіяльністьпідприємства повинна забезпечувативпорядкованості і відповідністьбухгалтерськогообліку з метою визначанняокремихелементівобліковоїполітики для прийняттярішень.

Головною метою формування облікової політики є вибір найкращих методів і процедур ведення бухгалтерського обліку, що сприятимуть достовірному відображенню фінансового стану і результатів діяльності підприємства та підвищенню якості обліково-аналітичного інформаційного забезпечення. Оскільки кінцевим продуктом застосування облікової політики є складання і подання фінансової звітності, яка є основою облікової інформації, що виходить з системи бухгалтерського обліку.

Окрім того, облікова політика має за мету не тільки складання та подання звітності, а й формування достовірної та повної облікової інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. Основним завданням формування облікової політики є високий рівень її ефективності з метою прийняття управлінських рішень підприємством. Рівень ефективності облікової політики науковці визначають відносно суб'єктів та об'єктів системи бухгалтерського обліку. Тобтообліковаполітиказалежитьвідефективностіїїформуваннякерівництвомпідприємства.

Відповідно до досліджених варіантів визначення облікової політики, можна виділити наступні методи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності:

- документування;

- інвентаризацію;

- оцінку;

- калькуляцію;

- рахунки;

- подвійний запис;

- бухгалтерський баланс;

- бухгалтерську звітність [10].

Розробленупідприємствомоблікову політикуоформлютьвідповідниморганізаційно-розпорядчим документом - наказом керівника підприємства.

Встановлюютьоблікову політику не на якийсьпевний строк, а на тривалийперіоддіяльностіпідприємства. Оскількизгідно з бухпринципомпослідовностіобранапідприємствомоблікова політика повинна застосовуватисяпостійно з року в рік. Томуперевидавати наказ щороку не потрібно.Втім, немаєжоднихзаборондля його перевидачі тадоповненьнововведеними нормами.

Відхилитисявід «наміченого курсу» можнатільки у винятковихвипадках, прямо обумовлених (ст. 4 Закону про бухоблік):

-- НП(С)БО;

-- МСФЗ;

-- НП(С)БО у держсекторі.

Тобтозалежновід того, якібухстандартизастосовуєпідприємство для складанняфінзвітності. Причомузмінаоблікову політикумає бути обґрунтована і розкрита у фінансовійзвітності.

Обліковуполітикуна підприємстві можнапідкоригувати, якщо:

-- змінюються статутнівимоги (тобтовнесенізміни у статут, якізачіпають сферу бухгалтерськогообліку на підприємстві);

-- змінюються вимоги органу, який затверджуєП(С)БО. Мова тут про зміни, щовносятьсяМінфіном в П(С)БО, яківпливають на обліковуполітикупідприємства (тобтоприпускаютьваріантність методик обліку і оцінок);

-- зміниоблікової політики забезпечатьдостовірніше відображенняподій/госпоперацій у бухобліку і фінансовійзвітностіпідприємства[7].

Змінюютьїї, як правило, з початку звітного року (п. 3.2 Методрекомендацій № 635),проте можнапереглядати свою обліковуполітикуу будь-який момент протягомзвітного року.

При цьому на власнийрозсудможна:

-- або внести зміни і доповнення у вжедіючий наказ про обліковуполітику;

-- абовикласти наказ уновійредакції, з урахуваннямзмін і доповнень, щовідбулися.

За нормами п. 11 П(С)БО 6 ОП застосовуютьщодоподій та операцій з моменту їхвиникнення. Томувпливзміни ОП на події та операціїминулихперіодів у фінзвітностівідображають ретроспективно, тобто шляхом (п. 12 П(С)БО 6):

-- коригування сальдо нерозподіленогоприбутку на початок звітного року;

-- повторного наданняпорівняльноїінформації про попереднізвітніперіоди.

Як бачимо, перегляд обліковоїполітикивпливає не лише на показники поточного і майбутньогоперіодів, але й на показникиминулихзвітнихперіодів. А ось якщо суму коригуваннянерозподіленогоприбутку на початок звітного року достовірновизначитинеможливо,застосовують перспективний метод (п. 13 П(С)БО 6). У цьомувипадкупереглянутаобліковуполітикапоширюєтьсятільки на події та операції, яківідбуваютьсяпіслядатитакоїзміни.

Обліковаполітикаохоплює всю систему обліку на підприємствівключноз організаційно-управлінськими та податковимиобліковими аспектами.

Варто зауважити, що сформована структура наказу про обліковуполітикупідвищитьрівеньякостіобліковоїінформаційноїбази для зовнішніх користувачів та рівеньефективностіприйнятих на основіконсолідованоїобліково-аналітичноїінформаціїуправлінськихрішень, а такожзабезпечитьвищийрівеньорганізаціїсистемибухгалтерськогообліку, інформаційнихпроцесів. Отже, можнастверджувати, щоформуванняобліковоїполітикизалежитьвідсистемибухгалтерськогообліку, і включає в себе сукупністьпринципів, методів, прийомів і процедур складаннязвітності як результату діяльності і функціонуванняпідприємства. Головною метою формуванняобліковоїполітики є підвищенняефективностісистемиуправління за рахуноквисокоїякостіконсолідованоїобліково-аналітичноїінформації.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА АТ «МОТОР СІЧ»

2.1 Характеристика фінансово-господарської діяльності та постановки обліку на підприємстві АТ «Мотор Січ»

Підприємство АТ «Мотор Січ» по праву займає одне з провідних місць у світі щодо розробки, виробництва, ремонту та сервісного обслуговування авіаційних газотурбінних двигунів для літаків та вертольотів, а також промислових газотурбінних установок. Воно знаходиться на південномусходіУкраїни в містіЗапоріжжя, а також входить до Спілкивиробниківнафтогазовогообладнання.

Свою історію підприємство розпочало з 1907 року та на сьогодні його діяльність вже складає 114 років. Продукція, що виготовляється на підприємстві експортується в понад сто двадцять країн світу та призначена для використання на літаках та вертольотахрізногонаправлення.

Запорука подальшого успіху та розвитку підприємства базується на розробці інноваційних технологій щодо вдосконалення виробництва, що ґрунтуються на передових досягненнях науки та техніки, систематичному підвищенні кваліфікації робочих кадрів, унікальній виробничій базі, а також ефективності створеної управлінської стратегії.

На заводі діє затверджена облікова політика (дод. А), до якої входять такі пункти:

1.Облікові аспекти.

2.Спотворення та помилки у фінансовій звітності.

3.Класифікація активів та зобов'язань.

4.Необоротні активи.

5.Нематеріальні активи.

6.Запаси.

7.Знецінення активів.

8.Дебіторська заборгованість.

9.Грошові кошти та їх еквіваленти.

10. Іноземна валюта.

11. Оренда.

12. Зобов'язання.

13. Інвестиції.

14. Облік спільної діяльності.

15. Об'єднання підприємств та гудвіл.

16. Зобов'язання та резерви.

17. Винагороди робітникам.

18. Визнання доходів та витрат.

19. Податок на прибуток.

20. Власний капітал.

Дана обліковаполітикарозроблена з метою веденнябухгалтерськогообліку та складаннязвітностівідповідно до МСФЗ, а такожподатковоїзвітності на підставіобліковихданих. Веденнябухгалтерськогооблікупокладається на Головну бухгалтерію та підлегліїйпідрозділи, підкерівництвом Головного бухгалтера. Бухгалтерськийоблікведетьсявідповідно до Міжнароднихстандартівбухгалтерськогообліку (МСБО) та іншихнормативнихактів, щорегламентуютьведеннябухгалтерськогообліку. Веденнябухгалтерськогооблікуздійснюється по єдиномуробочомупланірахунків, затверджуваномуГоловним бухгалтером відповідно до Наказу МіністерствафінансівУкраїнивід 30.11.1999р. № 291[11].

Для складаннязвітностівідповідно до податковогозаконодавстваУкраїнипідприємствовикористовуєданібухгалтерськогообліку. Цяобліковаполітика є обов'язковою для застосуваннявсіма особами, задіяними у формуванніактивів та зобов'язаньпідприємства та здійсненнігосподарськихоперацій, щовпливають на фінансовий стан підприємства, це:

- керівництвопідприємства;

- керівникиструктурнихпідрозділів;

- працівники служб і відділів, відповідальних за своєчаснурозробку, перегляд і доведення нормативно довідковоїінформації до підрозділів-виконавців;

- працівникивсіх служб і підрозділів, відповідальні за своєчасненаданняпервиннихдокументів у бухгалтерію;

- працівникибухгалтерії, відповідальні за своєчасне та якіснездійсненнявсіхоблікових процедур та складаннявсіхвидівзвітності.

За результатами проведеного дослідження облікової політики на АТ «Мотор Січ» з'ясовано, що у балансі ціна виготовленої продукціївизначається за фактичною собівартістю, проте бухгалтер в поточному облікупротягоммісяцяоприбутковуєїї за умовнимицінами - плановимичипродажними. Надходження, вибуття або списання готової продукції власного виробництва в бухгалтерському обліку відображається у грошовому виразі за фактичною виробничою собівартістю. Амортизація основних засобів нараховується прямолінійним методом, малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) вважаються об'єкти, вартість яких менше 6 000 грн.

2.2 Методи удосконалення облікової політики заводу АТ «Мотор Січ»

Зміни, що відбуваються в сучасній економіці України потребують своєчасно розробляти та впроваджувати нові способи ведення бухгалтерського обліку. Для досягнення відповідності та актуальності обліку на підприємстві діючим стандартам, слід проводити регулярний моніторинг змін, що відбувається в бухгалтерському обліку, а також своєчасно змінювати облікову політику підприємства.

Для усунення недоліків чинної облікової політики АТ «Мотор Січ» в ході дослідження були розроблені наступні рекомендації:

- з метою удосконалення швидкості та достовірності отримуваної інформації пропонуємо виділити в обліковій політиці наступні розділи:

1) організаційні питання;

2) організаційно-технічні аспекти обліку;

3) організація управлінського обліку на підприємстві;

4) відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та контроль за виконанням даного наказу.

Виділення в наказі про облікову політику структурних підрозділів сприятиме вдосконаленню його структури і покращенню роботи з ним;

- з метою удосконалення методології обліку малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА), збільшити їх вартість з 6 000 до 20 000 грн. відповідно до змін у законодавстві.

- для оптимізації організації руху документів на стадії первинного обліку, а також значного зниження часу на заповнення первинних документів новими працівниками запропоновано використання оперограми чи схеми документообігу первинного документу;

- для сприяння покращенню організації праці обліковців на підприємстві удосконалено структуру і зміст посадових інструкцій.

- виявлено, що калькулювання виробничої собівартості продукції на АТ «Мотор Січ» в останні роки здійснюється на основі М(С)БО, варто зауважити, що в такому випадку витрати повністю збігаються з П(С)БО, однак певні відмінності можуть виникнути при формуванні собівартості.Тому доцільно буде ввести та використовувати в Плані рахунків підприємств 8 клас та зафіксувати такі зміни в обліковій політиці. Мають бут відкриті наступні синтетичні рахунки:

1) 80 «Матеріальні витрати»;

2) 81 «Витрати на оплату праці»;

3) 82 «Відрахування на соціальні заходи»;

4) 83 «Амортизація»;

5) 84 «Інші операційні витрати»;

6) 85 «Інші затрати».

На перших чотирьох запропонованих рахунках та на відкритих за потребою субрахунках буде вестись облік витрат операційної діяльності. Тоді як відкриття 85 рахунку буде пов'язане з розрахунком витрат для інвестиційної, фінансової, а також з іншими витратами діяльності.

Таким чином, впровадження у практичну діяльність запропонованихрекомендацій сприятиме подальшому вдосконаленню організації обліку на АТ «Мотор Січ», прискоренню роботи обліковців, уникненню помилок стосовно обліку тих чи інших об'єктів, що позитивно вплине на ведення бухгалтерського обліку і здійснення контролю. Це підвищить достовірність та надійність фінансової звітності підприємства, що дасть змогу її користувачам приймати ефективні рішення.



ВИСНОВКИ

Відповідно до піднятих тем у проведеному досліджені, можна виділити наступні висновки:

1. Сформована структура наказу про облікову політику підвищить рівень якості облікової інформаційної бази для зовнішніх користувачів та рівень ефективності прийнятих на основі консолідованої обліково-аналітичної інформації управлінських рішень, а також забезпечить вищий рівень організації системи бухгалтерського обліку, інформаційних процесів.

2. Формування облікової політики залежить від системи бухгалтерського обліку, і включає в себе сукупність принципів, методів, прийомів і процедур складання звітності як результату діяльності і функціонування підприємства. Головною метою формування облікової політики є підвищення ефективності системи управління за рахунок високої якості консолідованої обліково-аналітичної інформації.

3. Розглянуто коротку характеристику АТ «Мотор Січ», а також затверджену на заводі облікову політику. Визначено шляхи її оптимізації та вдосконалення, що полягають у виділені нових розділів, зміни граничного рівня оцінки МНМА, оптимізації руху документообігу, удосконаленні змісту і структури посадових інструкцій, а також введені до робочого Плану рахунків 8 класу.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Лень В. С., Гончаренко І. М. Основнийвнутрішнійнормативний документ бухгалтерії: назва та зміст. Проблеми і перспективирозвиткуобліковоаналітичногозабезпеченнясистемиуправлінняпідприємств в умовахєвроінтеграції: збірник. Донецьк: ДонДУУ. 2012. Т. ХІІІ. Вип. № 232 С. 206-215.

2.Васільєва Л.М. Сутністьобліковоїполітики, їїзначення і вимоги, які до неїпред'являються: [Електронний ресурс] / Л.М. Васільєва // Ефективнаекономіка, №6, 2013 - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua

3.Барановська Т.В. Обліковаполітикапідприємства в Україні: теорія і практика: [автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04]. / Т.В. Барановська. - К., 2005. - 21 с.

4.Бутинець Ф.Ф. Теоріябухгалтерськогообліку: [підручник для студ. вузів спец. 7.050106 “Облік і аудит”] / Ф.Ф. Бутинець. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 640 с.

5.Дерій В.А. Організаціябухгалтерськогообліку в підприємстві: курс лекцій / В.А. Дерій. - Тернопіль: Джура, 2003. - 92 с.

6.Житний П. Проблемиформуванняобліковоїполітики та шляхи їхвирішення / П. Житний // Бухгалтерськийоблік і аудит. - 2005. - №3. - С. 19 - 22.

7. Пушкар М.С. Обліковаполітика і звітність: [навч. посібник]. / М.С. Пушкар. - Тернопіль: Карт-бланш, 2003. - 141 с.

8.Пантелійчук Л. Формуванняобліковоїполітики - важливийетапроботипідприємства / Л. Пантелійчук // Бухгалтерськийоблік і аудит. - 2002. - №9. - С. 3 - 11.

9.Сук П. Обліковаполітикапідприємства / П. Сук // Бухгалтерія в сільськомугосподарстві. - 2005. - № 1. - С. 2-4.

10.Обліковаполітика: реалії-2020[Електронний ресурс]. - Режим доступу:https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2020/january/issue-6/article-106567.html

11. Річназвітністьемітента[Електронний ресурс]. - Режим доступу:https://smida.gov.ua/db/feed/showform/bus_text/31528



Додаток А

Наказ про облікову політику підприємства АТ «Мотор Січ»

Приложение к Приказу от №

Учетная политика АО «Мотор Сич»:

Настоящая Учетная политика (далее - «Учетная политика») раскрывает основы, стандарты, правила и процедуры учета, которые применяются всеми структурными единицами АО «Мотор Сич», а также аффилированными предприятиями при ведении учета и составлении финансовой отчетности. Она устанавливает принципы признания и оценки объектов учета, определения и детализации отдельных статей финансовой отчетности предприятия и консолидированной финансовой отчетности группы аффилированных предприятий (далее Группы). В настоящей Учетной политике термин «Предприятие» применяется для обозначения АО «Мотор Сич», а также аффилированных предприятий, входящих в Группу.

Руководство Группы определяет и принимает политику таким образом, чтобы в финансовой отчетности была представлена информация, которая:

- уместна для потребностей пользователей при принятии решений;

- достоверно представляет результаты и финансовое положение Группы (либо предприятия);

- отражает экономическое содержание событий и операций, а не только их юридическую форму;

В своей деятельности Предприятие строит прогнозы и формирует свои ожидания относительно будущих событий и условий. Такие прогнозы называются учетными оценками. Например, применение учетной оценки требуется для определения:

- величины резерва безнадежных долгов;

- степени обесценения запасов;

- справедливой стоимости финансовых активов и обязательств;

- срока полезной службы основных средств.

Предприятие пересматривает учетные оценки при изменении обстоятельств, на которых базировались данные оценки, либо при получении новой информации.

Изменение учетной оценки ? это корректировка балансовой стоимости актива/ обязательства, либо срока использования актива/погашения обязательства, которая является результатом изменения ожиданий возможных будущих выгод или убытков, связанных с таким активом/обязательством. Пересмотр оценки не связан с предыдущими периодами и не является исправлением ошибки.

Изменение оценки принимается во внимание при подготовке финансовой отчетности, начиная с того периода, когда оно было произведено, и продолжает учитываться при подготовке финансовой отчетности в последующих периодах.

Целью финансовой отчетности является предоставление такой информации о финансовом положении, результатах деятельности и денежных потоках Группы и предприятия, которая была бы полезна пользователям при принятии экономических решений.

Ограничения при достижении уместности и надежности информации облікова політика фінансовий господарський

Своевременность. В случае неоправданной задержки в представлении информации возможна потеря ее уместности. Для своевременного представления информации часто бывает необходимо отчитываться до выяснения всех аспектов операции или другого события хозяйственной деятельности, тем самым снижая надежность представляемой информации. И наоборот, если отчетность задержана до выяснения всех аспектов, информация может оказаться чрезвычайно надежной, но мало полезной для пользователей, которые должны были принимать решения своевременно. В достижении баланса между уместностью и надежностью, превалирующим соображением является достаточность информации для принятия экономического решения.

Баланс между выгодами и затратами. Соотношение между выгодами и затратами - это принципиальное ограничение, а не качественная характеристика. Выгоды, извлекаемые из информации, должны превышать затраты на ее получение.

Достоверное и объективное представление. Финансовая отчетность должна обеспечивать достоверное и объективное представление финансового положения, результатов деятельности и изменений в финансовом положении Группы/предприятия. Применение основных качественных характеристик позволяет обеспечить достоверное и объективное составление финансовой отчетности.

Сфера применения учетной политики:

Данная учетная политика разработана с целью ведения бухгалтерского учета и составления отчетности в соответствии с МСФО, а также налоговой отчетности на основании учетных данных.

Ведение бухгалтерского учета возлагается на Главную бухгалтерию и подчиненные ей подразделения, под руководством Главного бухгалтера. Бухгалтерский учет ведется в соответствии с МСФО и другими нормативными актами, регламентирующими ведение бухгалтерского учета.

Ведение бухгалтерского учета осуществляется по единому рабочему плану счетов, утверждаемому Главным бухгалтером в соответствии с Приказом Министерства финансов Украины от 30.11.1999г. № 291.

Финансовая отчетность по МСФО составляется на основе информации об активах, обязательствах, капитале, хозяйственных операциях и результатах деятельности предприятия по данным бухгалтерского учета путем трансформации статей в соответствии с требованиями Международных стандартов финансовой отчетности.

Для составления отчетности в соответствии с налоговым законодательством Украины предприятие использует данные бухгалтерского учета.

Настоящая учетная политика является обязательной для применения всеми лицами, задействованными в формировании активов и обязательств предприятия и осуществлении хозяйственных операций, оказывающих влияние на финансовое состояние предприятия, это:

- руководство предприятия;

- руководители структурных подразделений;

- работники служб и отделов, отвечающих за своевременную разработку, пересмотр и доведение нормативно справочной информации до подразделений-исполнителей;

- работники всех служб и подразделений, отвечающие за своевременное предоставление первичных документов в бухгалтерию;

- работники бухгалтерии, ответственные за своевременное и качественное осуществление всех учетных процедур и составление всех видов отчетности.

Порядок документооборота на предприятии:

Первичные документы составляются работниками подразделения, ответственного за осуществление хозяйственной операции непосредственно в момент ее совершения, если это невозможно - в течение двух дней после ее окончания. Для учета хозяйственных операций первичные документы сдаются в бухгалтерию не позднее трех дней с момента их оформления. Первичные документы, формы которых не утверждены нормативно-правовыми актами, должны содержать следующие реквизиты:

- название документа;

- дату и место его составления (подписания);

- наименования предприятия (предприятий), от имени которого (которых) составлен документ;

- содержание, объем и единицу измерения хозяйственной операции;

- должности лиц, ответственных за осуществление хозяйственной операции и правильность ее оформления;

- личные подписи, фамилии и инициалы лиц, ответственных за осуществление хозяйственной операции и правильность ее оформления.

Руководители подразделений и служб предприятия, оформляющим первичные документы обеспечивают соблюдение порядка их заполнения в соответствии с требованиями настоящего приказа. В случае несвоевременного составления первичных документов, недостоверного отражения в них данных или оформления с нарушением законодательства и нормативных требований, ответственность возлагается на должностных лиц составивших (подписавших) первичный документ.

Первичные документы, составленные на иностранном языке предоставляются в Главную бухгалтерию с аутентичным переводом.

1 Учетные аспекты

Первая финансовая отчетность предприятия, соответствующая МСФО составлялась за 2012 год. Представление и раскрытие информации соответствовало требованиям МСБУ 1. Сравнительная информация представлялась в отношении одного предшествующего периода - 2011 года. В Примечаниях раскрывалась информация о характере основных корректировок статей и их оценках, которые потребовались для приведения в соответствие с МСФО.

Оценки в отношении входящих остатков баланса по состояние на 1 января 2012 года представлены в финансовой отчетности в соответствии с международными стандартами. Признанию подлежали все активы и обязательства, отвечающие критериям признания согласно МСФО. Все признанные активы и обязательства оценены в соответствии с МСФО по исторической себестоимости или справедливой стоимости.

Критерии признания элементов финансовой отчетности:

Активы - ресурсы, контролируемые предприятием в результате событий прошлых периодов, от которых предприятие ожидает получения экономической выгоды в будущем.

Обязательство - задолженность предприятия, возникшая в результате событий прошлых периодов, урегулирование которой приведет к оттоку ресурсов предприятия, содержащих экономическую выгоду.

Капитал - остающаяся доля в активах предприятия после вычета всех ее обязательств.

Доход - приращение экономических выгод в течение отчетного периода, в форме притока (или увеличения) активов или уменьшения обязательств, приводящее к увеличению капитала, не связанному с вкладами собственников.

Расходы - уменьшение экономических выгод в течение отчетного периода, происходящее в форме оттока активов или увеличения обязательств, ведущих к уменьшению капитала, не связанного с его распределением между собственниками (акционерами).

Признанию в финансовой отчетности подлежат те элементы, которые соответствуют выше перечисленным определениям, в отношении которых существует вероятность получения или оттока будущих экономических выгод, связанных с таким объектом, а также такой объект имеет стоимость или оценку, которая может быть достоверно определена.

Все активы, которые находятся в собственности предприятия, считать контролируемыми и достоверно оцененными на основании первоначальной стоимости, указанной в первичных документах на момент их признания либо на момент их переоценки.

Считать активами те объекты, которые не используются в основной деятельности, но от которых ожидается получение экономических выгод в случае их реализации третьим лицам.

Целью финансовой отчетности является представление информации о финансовом положении, финансовых результатах деятельности и движении денежных средств Группы/Предприятия, полезной для широкого круга пользователей при принятии экономических решений. Финансовая отчетность также показывает результаты управления ресурсами, доверенными руководству Группы/Предприятия. Для достижения этой цели финансовая отчетность обеспечивает информацию о следующих показателях Группы/Предприятия:

- активах;

- обязательствах;

- собственном капитале;

- доходах и расходах, включая прибыли и убытки;

- прочих совокупных доходах;

- движении денежных средств.

Полный пакет финансовой отчетности включает следующие компоненты:

- Баланс (Отчет о финансовом положении);

- Отчет о прибылях и убытках;

- Отчет о совокупных доходах;

- Отчет об изменениях в капитале;

- Отчет о движении денежных средств;

- Примечания, включая краткое описание существенных элементов Учетной политики и прочие пояснительные примечания.

2 Искажения и ошибки в финансовой отчетности

Ошибки, допущенные в предшествующих отчетных периодах - это неполное или искаженное отражение данных в финансовой отчетности за предыдущие отчетные периоды, которое возникло в результате некорректного использования или неполного отражения информации, которая:

- была доступной при подготовке финансовой отчетности за тот отчетный период;

- ожидалось, что будет получена и принята во внимание при подготовке финансовой отчетности.

К ошибкам относятся:

- арифметические ошибки;

- неправильное применение Учетной политики;

- пропуск или неправильная трактовка операций.

Ошибки могут возникнуть при признании, оценке, представлении или раскрытии элементов финансовой отчетности.

При выявлении несущественных ошибок, относящихся к предыдущим отчетным периодам, Предприятие исправляет их в периоде выявления путем отнесения на финансовый результат текущего периода.

При выявлении существенных ошибок предшествующих периодов исправляются ретроспективно в первом комплекте финансовой отчетности, утвержденном к обнародованию после обнаружения ошибок путем:

- пересчета сравнительных сумм за тот предшествующий представленный период, в котором была допущена соответствующая ошибка;

- когда ошибка имела место до самого раннего из представленных предшествующих периодов - путем пересчета входящих остатков активов, обязательств и собственного капитала за самый ранний из представленных предшествующих периодов.

Существенная ошибка предшествующего периода исправляется путем ретроспективного пересчета, за исключением тех случаев, когда практически невозможно определить либо воздействие этой ошибки на конкретный период, либо ее кумулятивное воздействие.

Когда практически невозможно определить относящееся к конкретному периоду воздействие ошибки на сравнительную информацию, охватывающую один или более представленных в отчетности предшествующих периодов, Предприятие пересчитывает входящие остатки активов, обязательств и собственного капитала по состоянию на начало самого раннего периода, для которого ретроспективное применение является возможным.

Когда на начало текущего периода практически невозможно определить соответствующее кумулятивное воздействие ошибки на все предшествующие периоды, Предприятие корректирует соответствующую сравнительную информацию для того, чтобы исправить ошибку перспективно с наиболее ранней практически возможной даты.

Стоимостной критерий существенности устанавливается на уровне 5% от балансовой стоимости всех активов предприятия по состоянию на 31 декабря года, предшествующего текущему.

3 Классификация активов и обязательств

Предприятие представляет оборотные и необоротные активы и текущие и долгосрочные обязательства как отдельные разделы в балансе.

Актив классифицируется как оборотный в том случае, когда он удовлетворяет любому из следующих критериев:

- его предполагается использовать для целей продажи или потребления при обычных условиях операционного цикла предприятия;

- он предназначен главным образом для целей продажи;

- он представляет собой денежные средства или эквиваленты денежных средств, кроме случаев, когда его запрещено использовать для хозяйственной деятельности в течение, по меньшей мере, двенадцати месяцев после отчетной даты.

Все прочие активы классифицируются как необоротные.

Обязательство классифицируется как текущее, когда оно удовлетворяет любому из следующих критериев:

- его предполагается погасить в рамках обычного операционного цикла;

- оно подлежит погашению в течение двенадцати месяцев после отчетной даты; либо

- у предприятия нет безусловного права откладывать погашение соответствующего обязательства в течение как минимум двенадцати месяцев после отчетной даты.

Все прочие обязательства классифицируются как долгосрочные.

4 Необоротные активы

Предприятие выделяет следующие группы основных средств:

группа 1 - земельные участки
группа 2 - капитальные расходы на улучшения земель, не связанные со строительством
группа 3 - здания, сооружения, передаточные устройства
группа 4 - машины и оборудование
в том числе:
электронно-вычислительные машины, другие машины для автоматического обрабатывания информации, связанные с ними средства считывания или печати информации, связанные с ними компьютерные программы (кроме программ, расходы на приобретение которых признаются роялти, и/или программ, которые признаются невещественным активом), другие информационные системы, коммутаторы, маршрутизаторы, модули, модемы, источники бесперебойного питания и средства их подключения к телекоммуникационным сетям, телефоны (в том числе сотовые), микрофоны и рации.
группа 5 - транспортные средства
группа 6 - инструменты, приборы, инвентарь (мебель)
группа 7 - животные
группа 8 - многолетние насаждения
группа 9 - другие основные средства
группа 10 - библиотечные фонды
группа 11 - малоценные необоротные материальные активы
группа 12 - временные (нетитульные) сооружения
группа 13 - природные ресурсы
группа 14 - инвентарная тара
группа 15 - предметы проката
группа 16 - долгосрочные биологические активы

Согласно п. 29, 30 МСБУ 16 ко всем основным средствам Предприятия применяется модель себестоимости, т.е. после признания активом, объект основных средств учитывается по его себестоимости минус какая-либо накопленная амортизация и какие-либо накопленные убытки от уменьшения полезности.

Себестоимость объекта основных средств подлежит признанию в качестве актива только в том случае, если:

- существует вероятность того, что Предприятие получит связанные с данным объектом будущие экономические выгоды;

- себестоимость данного объекта может быть достоверно оценена;

- его стоимость превышает 6 000 грн.

Себестоимость объекта основных средств включает в себя:

- покупную цену за вычетом торговых скидок и возвратов;

- импортные пошлины;

- не возмещаемые налоги;

- любые прямые затраты, которые относятся к доставке актива в место его использования и приведению в состояние, обеспечивающее его функционирование в соответствии с намерениями руководства Компании;

- первоначальную оценку затрат на демонтаж и удаление объекта основных средств и восстановление природных ресурсов на занимаемом им участке. Обязательство покрыть такие затраты может возникнуть либо при приобретении данного объекта, либо вследствие его эксплуатации на протяжении определенного периода времени в целях, не связанных с производством запасов в течение этого периода;

Стоимость работ по проектно-изыскательским работам (ПИР) строительства (приобретения) объектов основных средств относится либо:

- на расходы периода если на момент осуществления данного вида затрат у предприятия отсутствует абсолютная уверенность в том, что объекты основных средств, по которым проведены ПИР, будут приобретены (поскольку в таком случае не выполняется один из критериев признания затрат активами - вероятность получения будущих экономических выгод);

- на стоимость капитального строительства или объектов основных средств - если на момент осуществления данного вида затрат у предприятия есть доказательства, что соответствующие объекты капитального строительства будут построены, или объекты основных средств приобретены (например, заключен договор с поставщиком основных средств или утвержден проект по строительству основных средств).

В случае, когда после признания стоимости работ по ПИР расходами периода Предприятие принимает решение о приобретении или строительстве объектов основных средств, Предприятие может сторнировать признанные ранее расходы и капитализировать стоимость работ в стоимость таких объектов основных средств.

Все объекты основных средств, приобретенные, полученные или произведенные своими силами, но не введенные в эксплуатацию, отражаются на счетах капитального строительства и приобретения (изготовления) основных средств. После фактического введения в эксплуатацию объекты или их компоненты, входящие в состав пускового комплекса, переводятся на соответствующие счета основных средств. До ввода в эксплуатацию объекты (компоненты) признаются квалификационными активами при условии, что период их создания превышает 365 дней. В таком случае в состав себестоимости основных средств согласно требованиям МСФО включаются финансовые расходы, связанные с созданием такого квалификационного актива.

Объекты основных средств, которые были приобретены (построены) с целью продажи, классифицируются как товары для перепродажи и учитываются в соответствии с МСФО 5 «Необоротные активы, удерживаемые для продажи и прекращение деятельности». Согласно п.6, 7 МСФО необоротный актив (или ликвидационная группа) классифицируется как удерживаемый для продажи в случае:

- когда актив пригоден для немедленной продажи в том состоянии, в котором он находится на момент продажи;

- эта продажа должна быть высоко вероятной;

- продажа должна осуществиться в течение одного года с даты классификации.

Согласно п.15 МСФО 5 необоротные активы, классифицированные как удерживаемые для продажи оцениваются по балансовой стоимости.

При проведении ежегодной инвентаризации тестировать необоротные активы, удерживаемые для продажи на соответствие их классификации. Согласно п.26 МСФО 5, если актив перестал удовлетворять требованиям признания его необходимо перестать классифицировать как актив, удерживаемый для продажи. Произвести необходимую корректировку балансовой стоимости необоротного актива, который больше не классифицируется как удерживаемый для продажи, включить в состав прибылей и убытков текущего периода (в пределах стоимостного критерия существенности).

Последующие затраты, относящиеся к объекту основных средств, который уже был признан, увеличивают его балансовую стоимость, если предполагается получение будущих экономических выгод, превышающих первоначально рассчитанные нормативные показатели существующего объекта основных средств.

Предприятие разделяет затраты, связанные с основными средствами, на следующие виды:

- содержание и техобслуживание;

- текущий ремонт;

- капитальный ремонт;

- модернизация.

Расходы на содержание и техобслуживание основных средств связаны с поддержанием объекта в исправном работоспособном состоянии и не затрагивают процедуры ремонта, восстановления и замены. Данные затраты не капитализируются и признаются как расходы периода.

Текущий ремонт является основным видом ремонта, направленным на поддержание работоспособности объектов основных средств. Текущий ремонт выполняется для обеспечения или восстановления работоспособности объекта основных средств и состоит в замене или восстановлении отдельных его частей. Текущий ремонт способен обеспечить безотказную работу объекта основных средств на протяжении всего межремонтного периода и позволяет длительное время не прибегать к дорогостоящему капитальному ремонту.

Затраты на текущий ремонт основных средств включают, в основном, затраты труда и стоимость расходных материалов, но могут также включать и стоимость небольших частей (компонентов). Затраты, понесенные в ходе таких ремонтов, относятся на расходы периода по мере их возникновения. Предприятие не признает в составе балансовой стоимости объектов основных средств затраты на их текущий ремонт.

Капитальный ремонт - это ремонт оборудования с заранее установленным межремонтным периодом, при котором, как правило, производится полная разборка агрегата, замена и восстановление всех изношенных деталей, узлов и других элементов конструкции, сборка, выверка, регулировка и испытание оборудования вхолостую и под нагрузкой.

В состав работ по капитальному ремонту могут включать работы по модернизации.

Модернизация объекта основных средств приводит к:

- повышению производительности объекта основных средств;

- увеличению срока полезной службы такого актива (по сравнению со сроком, определенным при первоначальном признании такого объекта);

- сокращению расходов на содержание, техническое обслуживание и ремонт такого актива;

- доведению характеристик объекта основных средств до уровня, установленного требованиями действующего законодательства.

Затраты на капитальный ремонт, реконструкцию и модернизацию, которые приводят к увеличению будущих экономических выгод, отражаются в увеличение стоимости такого улучшаемого объекта или его компонентов.

Согласно п. 53 МСБУ 16 «Основные средства» для целей расчета амортизации ликвидационную стоимость основных средств считать несущественной и приравнять к нулю.

Согласно п. 55 МСБУ 16 «Основные средства» начисление амортизации на приобретенный актив начинается тогда, когда он становится пригодным для использования, т.е. когда доставлен к месту расположения, приведен в рабочее состояние и введен в эксплуатацию.

Амортизация основных средств рассчитывается прямолинейным методом согласно срокам полезной службы, установленным техническим персоналом предприятия.

Использование прямолинейного метода предполагает, что экономические выгоды от использования основного средства распределяются равномерно в каждый период начисления амортизации.

На землю амортизация не начисляется.

Малоценными необоротными материальными активами (МНМА) считать объекты стоимостью менее 6 000 грн. и сроком полезного использования более одного года.

На объекты, относящиеся к малоценным необоротным активам, используемым для нужд основного производства, начисляется амортизация методом суммы единиц продукции.

На все остальные МНМА (в том числе используемые для нужд социальной сферы) амортизацию начислять в размере 100 % в момент их ввода в эксплуатацию.

Предприятие прекращает признание балансовой стоимости объекта основных средств:

- по выбытии;

когда от его эксплуатации или выбытия не ожидается каких-либо будущих экономических выгод.

Инвестиционная недвижимость - недвижимость (земля или здание, или часть здания, или их сочетание), удерживаемая с целью получения арендных платежей или увеличения стоимости капитала.

Недвижимость, занятая владельцем - недвижимость, удерживаемая для использования в производстве или поставке товаров, предоставлении услуг, или для административный целей.

Инвестиционная недвижимость признается как актив когда:

а) есть вероятность того, что субъект ведения хозяйства извлечет будущие экономические выгоды, которые связаны с этой инвестиционной недвижимостью;

б) себестоимость инвестиционной недвижимости можно достоверно оценить.

Инвестиционную недвижимость оценивать по ее себестоимости. Себестоимость приобретенной инвестиционной недвижимости включает цену ее приобретения и любые расходы, которые непосредственно связаны с приобретением.

Расходы на текущее обслуживание, ремонт и содержание инвестиционной недвижимости считать затратами периода.

Амортизация инвестиционной недвижимости рассчитывается прямолинейным методом согласно срокам полезной службы, установленным техническим персоналом предприятия.

5 Нематериальные активы

Для целей составления финансовой отчетности выделяются следующие группы нематериальных активов:

- права пользования природными ресурсами;

- права пользования имуществом;

- права на коммерческие знаки;

- права на объекты промышленной собственности;

- авторские и смежные с ними права;

- прочие нематериальные активы;

Объект может быть признан в качестве нематериального актива в случае, если такой объект отвечает:

- определению нематериального актива;

- следующим критериям признания:

а) существует вероятность того, что Предприятие получит связанные с данным активом будущие экономические выгоды; и

б) себестоимость данного актива может быть достоверно оценена.

Согласно п. 72, 74 МСБУ 38 ко всем нематериальным активам Предприятия применяется модель себестоимости, т.е после первого признания нематериальный актив отображается по его себестоимости за вычетом какой-либо накопленной амортизации и каких-либо накопленных убытков от уменьшения полезности.

Все нематериальные активы, приобретенные, полученные или созданные, но не введенные в эксплуатацию, отражаются на счете капитальных инвестиций в приобретение (создание) нематериальных активов. После начала их фактического использования нематериальные активы отражаются на счете нематериальных активов.

Себестоимость нематериального актива при его покупке включает:

- покупную цену, за вычетом торговых скидок;

- импортные пошлины;

- не возмещаемые налоги;

- затраты на вознаграждения работникам, возникающие непосредственно в связи с приведением актива в его рабочее состояние;

- затраты на оплату профессиональных услуг, возникающие непосредственно в связи с приведением актива в его рабочее состояние;

- затраты на проверку надлежащей работы актива.

В случае, когда нематериальные активы приобретены в обмен на неденежные активы, либо на комбинацию денежных и неденежных активов, их себестоимость оценивается по справедливой стоимости, за исключением случаев, когда операция обмена не имеет коммерческого содержания, или справедливая стоимость и полученного, и переданного актива не поддается достоверной оценке. Если приобретенный актив нельзя оценить по справедливой стоимости, его себестоимость определяется по балансовой стоимости переданного актива.

При определении себестоимости нематериального актива, созданного предприятием, все затраты, понесенные при его создании, распределяются на:

- затраты стадии исследования;

- затраты стадии разработки.

К исследовательской деятельности относится:

- деятельность, направленная на получение новых знаний;

- поиск, оценка и окончательный отбор результатов исследования или других знаний;

- поиск альтернативных материалов, устройств, продуктов, процессов, систем или услуг;

- формулировка, проектирование, оценка и окончательный отбор возможных альтернатив для новых или усовершенствованных материалов, устройств, продуктов, процессов, систем или услуг.

На стадии исследований расходы по созданию нематериального актива всегда признаются предприятием расходами в периоде их возникновения и не относятся на стоимость нематериального актива.

Операции на стадии разработки включают:

- проектирование, конструирование и тестирование опытных образцов и моделей;

- проектирование инструментов, шаблонов, форм и штампов;

- проектирование, конструирование и эксплуатация опытной установки;

- проектирование, конструирование и тестирование новых или усовершенствованных материалов, устройств, продуктов, процессов, систем или услуг.

Расходы, понесенные на стадии разработки, капитализируются и признаются элементами стоимости нематериального актива только тогда, когда Предприятие может продемонстрировать наличие всех приведенных ниже условий:

...