Підвищення продуктивності праці на підприємстві

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Міністерство освіти та науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра економіки і права

Спеціальність 051 «Економіка» освітньо-професійної програми «Економіка і правове забезпечення бізнесу»

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «Економіка підприємства»

на тему:

Підвищення продуктивності праці на підприємстві

Керівник к.е.н., доц. Луцька Т.В.

Київ - 2021 рік



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи продуктивності праці в організації

1.1 Економічна сутність продуктивності праці персоналу підприємства

1.2 Продуктивність праці персоналу підприємства

1.3 Стан розробки проблеми продуктивності праці персоналу підприємства

Висновок до розділу 1

Розділ 2. Аналіз сучасного стану продуктивності праці підприємства ПАТ «Яготинський маслозавод»

2.1 Загальна характеристика діяльності ПАТ «Яготинський маслозавод»

2.2 Характеристика персоналу підприємства ПАТ «Яготинський маслозавод»

Висновок до розділу 2

Розділ 3. Розробка заходів по підвищенню продуктивності праці персоналу підприємства ПАТ «Яготинський маслозавод»

3.1 Заходи оптимізації системи управління персоналом на ПАТ «Яготинський маслозавод»

3.2 Економічний ефект від запропонованих заходів

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Метою даної курсової роботи є визначення резервів підвищення продуктивності праці.

Виходячи із сформульованої мети, у роботі було поставлено та вирішено наступні завдання:

· дати визначення продуктивності праці,

· зазначити існуючі системи продуктивності праці, їх переваги та недоліки,

· охарактеризувати основні, найбільш популярні системи,

· проаналізувати, як ці питання вирішуються на конкретному підприємстві,

· дати рекомендації по підвищенню продуктивності праці.

Об'єктом дослідження курсової роботи. Об'єктом дослідження є продуктивність праці.

Предметом дослідження є значення продуктивності праці для вирішення задач соціально-економічного розвитку підприємства.

Методологічною базою роботи стали монографічні та наукові видання, а також публікації у періодичних виданнях.

Інформаційною базою є законодавство України, підручники, навчальні посібники, наукові статті та інтернет- ресурси.

Методами дослідження. Методологічною основою даної роботи є застосування як загальнонаукових, так і спеціальних методів наукового пізнання. У роботі використано методологічні елементи законів діалектики, методи наукової абстракції, аналізу та синтезу, фінансово-економічний аналіз, аналітичний метод, порівняльний, історично-концептуальний методи, методи управління.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел і додатків.



Розділ 1. Теоретичні основки продуктивності праці в організації

1.1. Економічна сутність продуктивності праці персоналу підприємства

Які б технічні можливості організаційно-управлінської переваги не розкривалися перед підприємством, воно не зможе їх реалізувати без відповідного людського ресурсу. У зв'язку з цим економічний потенціал будь-якого підприємства розглядається як взаємодія речовинного та людського капіталу [1].

В умовах ринку змінюється відношення до трудових ресурсів на підприємстві. Робітник стає не тільки одним із чинників виробничого процесу, а й об'єктом і джерелом постійної турботи з боку керівництва підприємства, тому що людський ресурс є наріжним каменем конкурентоздатності, економічного росту й ефективності діяльності підприємства. Ефективність використання трудових ресурсів на підприємстві характеризується зміною продуктивності праці, результативного показника роботи підприємства, у якому відбиваються як позитивні сторони роботи, так і всі його недоліки.

Продуктивність праці характеризує спроможність робітника виробити за одиницю часу визначену кількість продукції, товарів (або послуг). Це визначення відображає витрати живої праці на виробництво конкретної продукції і застосування економічних розрахунках на рівні суб'єктів підприємницької діяльності. Економічний зміст підвищення продуктивності праці полягає в скороченні витрат робочого часу на виробництво одиниці продукції або в збільшенні кількості продукції, виробленої за одиницю часу, тобто, чим менші трудові витрати, тим вищий рівень продуктивності праці [5].

Сучасна трансформація економіки України в ринкову потребує кардинальних зрушень в усіх сферах народного господарства для забезпечення зростання ефективності праці.

Ефективність праці - це її результативність, тобто співвідношення обсягу вироблених благ чи цінностей (матеріальних і нематеріальних) до затрат праці. Зростання ефективності праці означає зростання обсягу вироблених благ без підвищення затрат праці.

В економічній літературі та господарській практиці нашої країни для характеристики результативності праці використовувалась категорія “продуктивності праці”, яка характеризує співвідношення кількості продукції і затрат на її виробництво.

Продуктивність праці є складною економічною категорією, оскільки є важливою характеристикою трудової діяльності людини, вона тісно пов'язана з засобами виробництва і предметами праці [11].

Згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці (МОП) розрізняють поняття “продуктивність” і “продуктивність праці”.

Продуктивність - це ефективність використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) під час виробництва різних товарів і надання послуг. Вона відбиває взаємозв'язок між кількістю і якістю вироблених товарів або наданих послуг та ресурсами, які були витрачені на їх виробництво. Продуктивність дає змогу порівнювати виробництво на різних рівнях економічної системи (на рівні окремого індивіда, цеху, підприємства, організації, галузі й держави) з використаними ресурсами. Під час їх оцінювання необхідно враховувати зростання вартості енергії, сировини, витрат, пов'язаних з безробіттям тощо.

Продуктивність є загальним показником, який характеризує ефективність використання ресурсів для виробництва продукції. Сучасна економічна теорія стверджує, що неможливо точно визначити роль і частку витрат тих чи інших ресурсів на виробництво продукції. Тому для визначення ефективності виробництва найчастіше використовується показник продуктивності праці.

Продуктивність праці відбиває ступінь ефективності процесу праці. У її визначенні вихідною категорією є праця [8].

Продуктивність праці -- це ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукції. Зростання продуктивності праці означає збільшення кількості продукції, виробленої за одиницю часу, або економію робочого часу, витраченого на одиницю продукції.

У процесі виробництва функцією живої конкретної праці є створення нової вартості, а також перенесення робочого часу, матеріалізованого в речових елементах виробництва, на створюваний продукт. Тому продуктивність праці відображає ефективність як живої, так і сукупної (живої та уречевленої) праці. Розрізняють поняття індивідуальної (живої праці) та суспільної (живої й уречевленої) праці.

Продуктивність праці тісно пов'язана з її інтенсивністю.

Інтенсивність - характеризує ступінь напруженості праці за одиницю часу і вимірюється кількістю затраченої людської енергії. Чим вищий рівень інтенсивності праці, тим вища її продуктивність. Максимальний рівень інтенсивності визначається фізіологічними й психологічними можливостями людського організму, а це значить, що інтенсивність праці є обмеженою

Під суспільно-нормальною інтенсивністю праці слід розуміти такий рівень напруженості праці, який забезпечує раціональне використання психофізіологічних здібностей людини при збереженні високої продуктивності праці і здоров'я. Вона забезпечує тривалий період високої працездатності й, отже, високу продуктивність праці. Якщо інтенсивність праці вища від прийнятої в суспільстві, то через деякий час знижується продуктивність праці, зростають втрати робочого часу, травматизм, брак.

Зростання продуктивності праці є загальним об'єктивним економічним законом. Його сутність полягає в тому, що з розвитком суспільного виробництва, впровадженням нових технологій та використанням сучасних матеріалів, покращення організації праці працівник виготовляє за одиницю часу все більший обсяг матеріальних благ.

Одночасно цей закон є і законом розвитку людського суспільства, а тому у всіх країнах велика увага приділяється зростанню продуктивності праці на макро- і мікроекономічних рівнях.

Далі розглянемо значення зростання продуктивності праці в економіці країни. (таблиця 1.1)

Таблиця 1.1

Значення зростання продуктивності праці в економіці країни

Головним джерелом зростання національного доходу	Зростання продуктивності праці є:	Передумовою підвищення номінальної та реальної заробітної плати працівників
Умовою зниження витрат на виробництво
Чинником підвищення якості продукції		Передумовою підвищення рівня життя та зниження інфляції
Чинником підвищення конкурентоспроможності продукції (в т.ч. на світовому ринку)
		Необхідною передумовою зниження затрат робочого часу
		Сприятиме підвищенню зайнятості населення.

1.2 Продуктивність праці персоналу підприємства

Персонал як певна сукупність працівників підприємства становить ресурс, який залучається для здійснення господарської діяльності. Інтерес власників підприємства до ефективного використання персоналу зумовлений, насамперед, наявністю витрат на його утримання і прагненням максимізувати їх віддачу. Ефективність використання трудового ресурсу, тобто ефективність роботи персоналу, полягає в досягненні підприємством максимальних результатів при використанні наявної кількості працівників певних професій, кваліфікацій тощо [15].

З метою отримання уявлення про ефективність використання персоналу і пошуку резервів її зростання необхідно здійснити оцінку ефективності використання персоналу в такій послідовності:

- оцінка витрат підприємства на персонал;

- оцінка ефективності роботи персоналу;

- оцінка ефективності витрат підприємства на персонал.

Така оцінка може проводитися за допомогою системи показників:

- показники, які характеризують рівень витрат підприємства на персонал;

- показники, що безпосередньо оцінюють ефективність роботи персоналу;

- показники, які характеризують ефективність витрат підприємства на персонал.

Підприємство витрачає певну суму коштів, пов'язану з залученням до роботи персоналу, тобто здійснює витрати на персонал. До таких витрат належить заробітна плата; нарахування на заробітну плату у вигляді відрахувань на соціальне і пенсійне страхування, страхування на випадок безробіття, обов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві, витрати підприємства на соціальні виплати і пільги, на навчання та підвищення кваліфікації персоналу, на виплату дивідендів тощо.

Серед показників витрат на персонал:

· загальна сума поточних витрат на персонал підприємства;

· витрати на оплату праці (фонд оплати праці підприємства);

· середня заробітна плата;

· величина обов'язкових соціальних виплат, які здійснюються відповідно до норм чинного законодавства;

· поточні витрати на утримання соціальної інфраструктури підприємства;

· середні витрати на утримання одного працівника;

· частка витрат на заробітну плату у складі поточних витрат підприємства;

· частка витрат на утримання персоналу у складі поточних витрат підприємства;

· частка витрат на заробітну плату у складі доходу підприємства.

Пошук напрямків економії витрат на персонал можна здійснити через аналіз рівня ефективності його праці. Безпосередньо ефективність роботи персоналу оцінюють за допомогою показників, які відображають рівень продуктивності праці на підприємстві. Показники продуктивності праці можуть бути покладені в основу системи мотивації персоналу підприємства.

Продуктивність праці - це економічна категорія, яка відображає результативність та ефективність праці людини. Сутність продуктивності праці полягає в тому, що одна й та сама жива конкретна праця залежно від умов виробництва може виробляти за одиницю часу різну кількість продукції.

Обсяг виробленої на підприємстві продукції за певний період часу прямо пропорційно залежить від рівня продуктивності праці і чисельності залучених для виконання роботи працівників [12].

Зрозуміло, що обсяг виробництва може зазнати змін внаслідок зміни рівня продуктивності праці або зміни чисельності працівників. Проблема підвищення продуктивності праці є особливо актуальною для підприємства в умовах дефіциту трудових ресурсів або недостатності коштів для залучення додаткових працівників. Єдиним напрямком зростання обсягу виробництва за певних умов є підвищення рівня продуктивності праці.

Продуктивність праці як економічна категорія представляє собою результативність (ефективність) праці, тобто здатність людей виготовляти певну кількість матеріальних блат за одиницю часу.

Залежно від масштабності виконуваних трудових процесів розрізняють наступні види продуктивності праці:

Ш глобальну;

Ш локальну;

Ш індивідуальну.

Глобальною продуктивністю праці (ПТг) називається узагальнений показник народногосподарської ефективності праці по країні в цілому, який розраховується шляхом віднесення основних макроекономічних показників (валовий національний продукт (ВНП), валовий внутрішній продукт (ВВП), національний дохід (НД)) до чисельності зайнятих в суспільно-господарському виробництві.

Відтак, обчислюють виробіток валового національного продукту (валового внутрішнього продукту) (ПТп1) та виробіток національного доходу в розрахунку на одного зайнятого в суспільному господарстві протягом встановленого періоду за формулами (1, 2):

(1.1)

Локальною продуктивністю праці (ПТл) називають показник ефективності праці по галузях промисловості, по групі підприємств, що випускають однорідну продукцію. Він обчислюється як обсяг продукції (валової (ВП), товарної (ТП), чистої (ЧП)) виготовленої підприємством (галуззю, підгалуззю), до чисельності промислово-виробничого персоналу даного підприємства (галузі, підгалузі) (Чпвп) за формулою (3):

, (1.3)

Індивідуальною продуктивністю праці називається результативність праці на конкретному робочому місці, в конкретному цеху тощо. На конкретному робочому місці його ототожнюють з нормою виробітку по конкретному виду продукції, яка розраховується як кількість продукції в натуральному вираженні (Q), виготовленої за одиницю робочого часу (Тр) за формулою (4.):

, (1.4)

Показник продуктивності праці займає центральне місце під час створення плану з інтенсифікації та підвищення ефективності трудової діяльності. Завдання щодо підвищення продуктивності праці орієнтує підприємство на випуск продукції з найменшими трудовими витратами, стимулює зростання виробництва і одночасне зменшення собівартості продукції. Мобілізуюча, дійова сила цього завдання є більшою, коли на діяльність підприємства найменш впливають зміни зовнішнього середовища і воно повністю відображує дійсний трудовий внесок промислово-виробничого персоналу. Тому важливо застосувати такий показник, який може надати вірне представлення про реальний рівень і темп зростання продуктивності праці. В зв'язку з цим застосовують різні методи вимірювання продуктивності праці. [1]

У практиці економічної діяльності для планування, обліку, аналізу результативності й ефективності праці використовується система показників, яка дозволяє визначити продуктивність праці у масштабі окремого працівника, виробничої дільниці, підприємства, організації, галузі і суспільства в цілому.

Показники продуктивності праці мають бути наскрізними, зведеними, порівняльними, мати високий ступінь узагальнення, бути універсальними у застосуванні.

Продуктивність праці вимірюється відношенням обсягу виробленої продукції до затрат праці (середньооблікової чисельності персоналу). Залежно від прямого або оберненого відношення існують два показники: виробіток і трудомісткість.

Виробіток - це кількість виробленої продукції за одиницю часу або кількість продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника чи робітника за рік, квартал, місяць. Він вимірюється відношенням обсягу виробленої продукції до величини робочого часу, затраченого на його виробництво:

, (1.5)

де В -- виробіток;

Q -- обсяг виробленої продукції;

Т -- затрати робочого часу.

Трудомісткість -- це показник, який характеризує затрати часу на одиницю продукції (тобто обернена величина виробітку):

, (1.6)

де Тр -- трудомісткість на одиницю продукції.

Чим більший виробіток продукції за одиницю часу або чим менші затрати часу на одиницю продукції, тим вищий рівень продуктивності праці.

Найпоширенішим і універсальним показником є виробіток. Розрізняють показники виробітку залежно від одиниці виміру робочого часу (знаменник показника - затрати праці на виробництво продукції - Т).

Вони можуть бути виміряні:

Ш у відпрацьованих людино-годинах;

Ш у відпрацьованих людино-днях;

Ш у людино-місяцях, людино-роках (ці одиниці часу еквівалентні середній чисельності працівників за відповідний період). Наприклад, якщо затрати праці виміряні у відпрацьованих людино-годинах, то отримують показник середньо-годинного виробітку:

Годинний виробіток характеризує продуктивність праці за фактично відпрацьований час. (Годинний виробіток визначається шляхом ділення обсягу виробленої продукції на кількість відпрацьованих люд/год.). Денний залежить також від тривалості робочого дня і використання робочого часу всередині зміни. На його рівень впливають внутрішньо змінні простої та втрати часу.

Взаємозв'язок між цими показниками рівня продуктивності праці характеризує співвідношення:

* L, (1.7)

де L - середня фактична тривалість робочого дня.

Рівень продуктивності праці на підприємстві можна характеризувати показниками трудомісткості продукції. Трудомісткість відбиває суму затрат праці промислово-виробничого персоналу (живої праці) на виробництво одиниці продукції і вимірюється в людино-годинах (нормо-годинах).

Показник трудомісткості відображає пряму залежність між обсягом виробництва (Q) і затратами праці.

Розрізняють такі види трудомісткості залежно від складових затрат праці на одиницю продукції:

ь Технологічна трудомісткість (Тт), яка включає всі затрати праці основних робітників -- як відрядників, так і почасовиків:

, (1.8)

де Тв -- затрати праці основних робітників-відрядників;

Тп -- затрати праці основних робітників-почасовиків.

ь Трудомісткість обслуговування виробництва (Тоб) включає всі затрати праці допоміжних робітників.

ь Виробнича трудомісткість (Твир) -- це всі затрати праці основних і допоміжних робітників.



, (1.9)

За характером і призначенням розрізняють нормативну, фактичну й планову трудомісткості.

Нормативна трудомісткість визначає затрати праці на виготовлення одиниці продукції або виконання певного обсягу робіт, розраховані згідно з чинними нормами.

Фактична трудомісткість виражає фактичні затрати праці на виготовлення одиниці продукції або певного обсягу роботи.

Планова трудомісткість -- це затрати праці на одиницю продукції або виконання певної роботи з урахуванням можливої зміни нормативної трудомісткості шляхом здійснення заходів, передбачених комплексним планом підвищення ефективності виробництва [7].

1.3 Стан розробки проблеми продуктивності праці персоналу підприємства

На даному етапі розвитку економіки України проблемними питаннями підвищення продуктивності підприємства є:

ь проблема витіснення показника продуктивності праці такими фінансовими інструментами, як прибуток, рентабельність, заробітна плата та інші. На жодному рівні управління його не розглядають як основу виходу з кризи, як джерело економічного росту.

ь відсутність явної залежності між прибутком і продуктивністю. Це призвело до незатребуваності цього показника в практичній діяльності. Зміни продуктивності й прибутку не завжди йдуть в одному напрямку. Прибуток може бути отриманий за рахунок цінового фактору й при зниженні продуктивності праці, а висока продуктивність не завжди супроводжується зростаючим прибутком, якщо товар не користується попитом.

ь недосконалість існуючих методик вимірювання продуктивності праці, значна погрішність цього показника не дозволяє порівнювати продуктивність економічної системи на різних рівнях управління, особливо в період значних інфляційних процесів, змін асортименту продукції, структурних змін в економіці.

ь сильно ослаблений мотиваційний механізм. Затримки у виплаті заробітної плати, низький її рівень, недосконалість існуючої системи оплати праці знизили зацікавленість працівників у ефективній праці й практично повністю зруйнували залежність між оплатою праці та її продуктивністю.

У зв'язку з вище наведеними проблемами підвищення продуктивності праці на підприємстві для найповнішого використання резервів зростання продуктивності праці на підприємствах необхідно розробити програми управління продуктивністю, у яких зазначатимуться види резервів, конкретні терміни і заходи щодо їх реалізації, плануються витрати на ці заходи й очікуваний економічний ефект від їх упровадження, визначаються відповідальні виконавці [3].

Для вдалого виявлення резервів зростання продуктивності праці необхідно визначити співвідношення між факторами зростання продуктивності праці, що впливають на зміну її показників, виявити специфічні особливості в дії окремих факторів.

Враховуючи першочергову важливість підвищення продуктивності праці для конкурентоспроможного підприємства, керівники всіх рівнів повинні розробляти і впроваджувати програми управління продуктивністю.

Програми управління продуктивністю на підприємстві мають включати такі етапи:

§ вимірювання і оцінка досягнутого рівня продуктивності на підприємстві в цілому і за окремими видами праці;

§ пошук та аналіз резервів підвищення продуктивності на основі інформації, одержаної в ході вимірювання і оцінки;

§ розробка плану використання резервів підвищення продуктивності праці; розробка систем мотивацій до досягнення запланованого рівня продуктивності;

§ контроль за реалізацією заходів, передбачених планом і всією програмою, і регулювання їх виконання; вимірювання і оцінка реального впливу передбачуваних заходів на зростання продуктивності праці.

Кожному підприємству необхідно розробити такий механізм управління працею, який би стимулював до підвищення ефективності праці. Наведені шляхи вирішення проблем зростання продуктивності праці як однієї з найважливіших складових конкурентоспроможності забезпечать збільшення обсягів вироблення продукції й доходу, що є важливим показником економічного зростання як окремих суб'єктів господарювання, так і країни в цілому.

Проблеми підвищення показника продуктивності праці має перспективи подальших досліджень, які будуть залежати від подальшого розвитку економіки країни [2].

Висновок до розділу 1.

Головним серед усіх ресурсів є праця людини, бо тільки завдяки праці як усвідомленої і доцільної діяльності людини предмети праці та засоби праці, тобто речові фактори, "оживають" і відбувається процес виробництва життєвих благ як для кожної людини, так і для суспільства загалом.

Продуктивні сили виражають ставлення людини до природи, ступінь оволодіння людиною силами природи. Вони є провідною ланкою суспільного способу виробництва, а їх рівень -- загальним показником соціально-економічного прогресу, оскільки з їх розвитком зростають продуктивність праці, національне багатство, з'являються нові джерела енергії тощо. Водночас головним критерієм суспільного прогресу є розвиток людини, її потреб, інтересів, цілей. Взаємодія особистісних (людини) і речових (засобів виробництва) факторів виробництва є найважливішою умовою зростання продуктивності праці, національного багатства. У процесі такої взаємодії виникає нова продуктивна сила, не властива жодному із перелічених факторів.

Підвищення продуктивності праці має для виробничо - торгівельної галузі важливе економічне значення. Воно ефективно впливає на багато показників: товарооборот, витрати обігу, фонду заборгованості плати, прибутку. Показником продуктивності праці рахується величина товарообігу на одного середньоспискового працівника в цілому, а також по окремих групах (оперативних працівниках, продавцях). Цей показник знаходиться тісній залежності від товарообороту, що веде до відбіркового застосування в аналітичній роботі. Так він може бути застосований для глобального виміру продуктивності праці, коли немає здвигав у структурі товарообігу і зовсім його не можна застосовувати для порівняльного аналізу двох або більш різнопрофільних підприємств.



Розділ 2. Аналіз сучасного стану продуктивності праці підприємства ПАТ «Яготинський маслозавод»

2.1 Загальна характеристика діяльності ПАТ «Яготинський маслозавод»

«Яготинський маслозавод» є одним із найбільших національних виробників молочної продукції.

На сьогодні Яготинський маслозавод випускає 36 видів молочної продукції під ТМ «Яготинське»: масло, молоко, сметану, кефір, ряжанку, термостатну молочну продукцію, м'які і кисломолочні сири, йогурти, ноу-хау підприємства -питну закваску з наповнювачами та без них, а також новинки: функціональний кисломолочний продукт Геролакт, Какао на молоці, Велике молоко та кефір.

Візитівкою заводу вже багато років вважається вершкове масло ТМ «Яготинське», яке за майже 60-річну історію свого існування отримало безліч нагород, високу репутацію та любов українців. Яготинський маслозавод першим розробив і налагодив випуск готових до вживання заквасок, створивши нову товарну категорію на українському молочному ринку. Про стрімкий розвиток категорії заквасок свідчить постійне зростання обсягів виробництва та реалізації цього продукту на підприємстві (з 300 до 30 000 літрів на добу за десять років існування закваски).

З метою поліпшення якості продукції на Яготинському маслозаводі встановлено сучасне високотехнологічне обладнання закритого циклу від світових виробників, яке виключає безпосереднє втручання людини у виробничий процес, починаючи від забору сировини і закінчуючи фасуванням готової продукції. Це гарантує безпеку і якість продукту.

ПАТ “Яготинський маслозавод” складається з таких структурних пiдроздiлiв: основне виробництво; допомiжне виробництво; апарат управлiння; непромисловий персонал.

До складу основного виробництва входять: дiльниця по виробництву масла тваринного, незбираної i нежирної молочної продукції; маслоробна дiльниця; сироварно-цiльномолочна дiльниця; приймально-апаратна дільниця; лабораторія; дiльниця по виробництву морозива; тарний склад; склад готової продукції. Допомiжне виробництво включає в себе: механiчну дільницю; компресорне господарство; енергодiльницю. До складу непромислового персоналу входить персонал торгiвлі та транспортного обслуговування центрозавозу продукцiї в торгiвельну мережу та центровивозу сировини.

Головними конкурентами підприємства є ПАТ “Галактон”, ПАТ “Білосвіт”, ПАТ “Слов'яночка”, ТОВ “Кагма”, ЗАТ “Молпродукт»”, ПАТ “Святошино”, АТЗТ “Обухівський молокозавод”.Основні споживачі: ТОВ “Альта”, ТОВ “Альта ВС”, ЗАТ “Баришівський сир завод”, ПАТ “Білоцерківський молокозавод”, ЗАТ “Варвамаслосирзавод”, ВАТ “Галактон”, ТОВ “Елегант”, ТОВ “Елтікс”, ТОВ “Казка”, ТОВ “Мрія Плюс”, ТОВ “Пролісок”, ТОВ “Украгропромтехніка”, ТОВ “Фея”, ВАТ “Яготинський мехзавод”, СТ “Яготинський хліб” та багато інших.При ПАТ “Яготинський маслозавод” створені сільськогосподарські дочірні підприємства “Київська Русь”, “Лан”, “Супоївське”, “Богданівське”, а також торговельне підприємство “Яготинський молочний продукт”.

Дiє роздрiбна та оптова торгiвля переважно продовольчим асортиментом.

Серед основної продукції підприємства наступна:

· сири тверді та м'які;

· вершки;

· молоко;

· масло рослинне;

· молоко сухе знежирене;

· сметана;

· кисломолочна продукція;

· морозиво [17].

Таблиця 2.1

Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

Найменування показника	Один. виміру	Роки	Відхилення
		2018 рік	2019 рік	абсолютне, ±	відносне, %
1	2	3	4	5	6
1. Обсяг виробництва продукції у вартісному виразі: 1.1 - у діючих цінах	тис. грн	2340197	2700173	359976	15,38
2. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	тис. грн.	2024684	2706103	681419	33,66
3. Середньооблікова чисельність ПВП	осіб	908	900	-8	-0,88
4. Середньорічна вартість основних виробничих фондів	тис. грн	168836	194789	25953	15,37
5.Фонд оплати праці	тис. грн.	61650	74980	13330	21,62
6. Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	1521831	2052854	531023	34,89
7. Адміністративні витрати	тис. грн.	18457	22668	4211	22,82
8. Витрати на збут	тис. грн.	268928	363425	94497	35,14
9. Повні витрати на виробництво і реалізацію продукції (п.6+п.7+п.8)	тис. грн.	1809216	2438947	629731	34,81
10. Прибуток (збиток) від реалізації продукції (п.2-п.9)	тис. грн.	215468	267156	51688	23,99
11. Чистий прибуток (збиток)	тис. грн.	129631	164523	34892	26,92
12.Продуктивність праці (п.1.1/п.3)	тис. грн./ос.	2577,3	3000,19	122,89	16,41
13. Середня заробітна плата (п.5/п.3/12)	грн./ос.	5658,03	6942,59	1284,56	22,7
14. Фондоозброєність (п.4/п.3)	грн./ос.	185942,73	216432,22	30489,49	16,40
15.Рентабельність продукції (п.10/п.9)	%	0,12	0,11	-0,01	х

З даної таблиці видно, що обсяг виробництва досліджуваного підприємства зріс на 15,38% порівняно з 2018 роком, зріс чистий дохід на 33,66% в 2019 році, середньооблікова чисельність ПВП скоротилась на 0,88%, фонд оплати праці зріс на 21,62% за 2019 рік, продуктивність праці зросла на 16,41% в 2019 році також середня заробітна плата зросла на 22,7%.

2.2 Характеристика персоналу підприємства ПАТ «Яготинський маслозавод»

За табл. 2.2 було проаналізовано кількісне співвідношення різних категорій і груп персоналу та його склад. Результати аналізу подано в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Аналіз структури працівників підприємства

Показник	2018	2019	Відхилення абсолютне
	осіб	%	осіб	%
Середньооблікова кількість штатних працівників, всього:	921	100	909	100	-12
ПВП,всього, в тому числі:	908	98,58	900	99	-8
Виробничий персонал	673	74,1	689	76,5	16
- Робітники	610	90,6	600	87,1	-10
- Молодший обслуговуючий персонал, працівники охорони, учні	63	10,3	89	12,9	26
Невиробничий персонал	13	1,4	9	1	-4
Управлінський персонал, всього, із них:	235	34,9	211	23,4	-24
- Керівники	26	11,06	22	10,42	-4
- Спеціалісти	209	88,94	189	89,58	-20

У даній таблиці було порівняно структуру працівників підприємства ПАТ «Яготинський маслозавод» за 2018 і 2019 роки. Загальна чисельність працюючих зменшилась на 12 осіб у 2019 р. порівняно з 2018 р. З них кількість промислово-виробничого персоналу зменшилась на 8 осіб, а непромислового -на 4 особи. Робітників стало на 10 менше, управлінський персонал зменшились на 24 особи. Кількість керівників зменшилась на 4 особи, а професіоналів -на 20 осіб.

Наслідком хорошої роботи вищої ланки керівництва у ПАТ “Яготинський маслозавод” стало здобуте перше місце серед керівників підприємств молочної галузі за версією єдиного в Україні рейтингового журналу “ГVардия”. Його посів Сергій Миколайович Вовченко, який був визнаний кращим керівником серед управлінців молочної галузі.

В основі складання рейтингу був системний інтегрований підхід, що враховував всі складові репутації топ-менеджера, а саме: економічну ефективність управління компанією, конкурентоспроможність, взаємовідносини компанії з партнерами, рівень соціальної корпоративної відповідальності та ділової репутації керівника. Топ-менеджери, що потрапили в цей рейтинг, вважаються кращими керівниками, що зуміли провести свій бізнес через усі негаразди і перешкоди, який був особливо складним для молокопереробних підприємств.

Менеджери маслозаводу повинні також пам'ятати про те, що працівник сприймає себе, свій добробут, задоволеність роботою тощо не тільки сам по собі, але і в порівнянні з навколишніми. У першу чергу з тими, хто працює поряд з ним.

Розглянемо розподіл працівників ПАТ «Яготинський маслозавод» за класифікаційними ознаками (табл. 2.3.)

Таблиця 2.3

Структура працівників за статтю

Стать	2018	2019	Відхилення
	осіб	%	осіб	%	абсолютне	в структурі,%
Чоловіки	567	61,56	593	61,93	0,37	0,1
Жінки	354	38,44	316	38,07	-0,37	0,1
Разом	921	100	909	100	-12	1,3

Згідно табл. 2.3. ми бачимо, що у 2018 і 2019 роках більшу частину працівників становлять чоловіки, а саме 61,56% і 61,93% відповідно. Це зумовлюється тим, що перевезення та важку роботу найчастіше виконують чоловіки.

Рис. 2.1 Вікова структура чоловіків на підприємстві

На діаграмі (рис. 2.1) зображена вікова структура працівників чоловічої статі, згідно з якою 36% працівників віком до 30 років, 52% від 30 до 60 років і 12% чоловіки віком більш ніж 60 років.

Рис. 2.2 Вікова структура жінок на підприємстві

З даних, наведених в діаграмі (рис. 2.2), ми бачимо, що працює більшість жінок на підприємстві віком з 30 до 55 років, а саме 63%. Жінки віком до 30 років становлять 23% від та 14% припадає на жінок віком більше 55 років.



Рис. 2.3 Рівень освіти працівників

Згідно діаграмі (рис. 2.3.) найбільша частина працівників на підприємстві має вищу закінчену освіту, а саме 53%. Середню спеціальну освіту отримали 22%, вищу незакінчену - 14% та середню - 11%.

Рис. 2.4 Стаж роботи працівників

Проаналізувавши стаж роботи на підприємстві бачимо (рис. 2.4.), що більшість працівників працюють на підприємстві 5-10 років, а саме 42%. 5-10 років працюють 24% працівників, трохи менше - до 1 року 22%. 15-20 років працює 13% всіх працівників та більше 20 років - 0%.

технологія управління продуктивність праця персонал



Таблиця 2.4

Аналіз руху працівників підприємства

Показники	Од. вим.	2018 рік	2019 рік	Відхилення
				абсолютне, ±	відносне, %
1. Середньооблікова чисельність ПВП	осіб	908	900	-8	-0,88
2. Прийнято за рік	осіб	6	10	4	66,67
3. Вибуло за рік, всього	осіб	18	8	-10	-55,55
в т.ч.:
- за власним бажанням, звільнено за прогул, інші порушення трудової дисципліни, невідповідність займаній посаді	осіб	12	6	-6	-50
- з причин скорочення штатів	осіб	6	2	-4	-66,67
4.Облікова кількість працівників на кінець року	осіб	900	902	2	0,22
5. Коефіцієнт загального обороту		6,02	10,01	3,99	х
6. Коефіцієнт обороту по прийому		0,01	0,01	0	х
7. Коефіцієнт обороту по вибуттю		0,02	0,01	-0,01	х
8. Коефіцієнт плинності кадрів		0,01	0,01	0	х
9. Коефіцієнт відновлення працівників		0,33	1,25	0,92	х
10. Коефіцієнт постійності кадрів		0,99	1	0,02	х
11. Частковий коефіцієнт плинності кадрів		0,01	0,01	0	х
12. Коефіцієнти інтенсивності плинності кадрів		0,5	0,5	0	х

Протягом 2018 і 2019 років на роботу прийняли загалом 16 осіб, а звільнено - 26, з них за власним бажанням 18 і в зв'язку зі скороченням штатів - 8. На кінець 2018 року облікова кількість працівників становила 900 осіб, а на кінець 2019 року - 902 особи. Коефіцієнт загального обороту у 2018 році становить 6,02 . а в 2019 - 10,01. Коефіцієнт обороту по прийому за 2018-2019р.р. становить 0,01. Коефіцієнт обороту по вибуттю за 2018 рік - 0,02, по 2019 році - 0,01. Коефіцієнт плинності кадрів за 2018-2019 має однакове значення - 0,01. Коефіцієнт відновлення працівників за 2018 рік становить 0,33, а за 2019 р.- 1,25. Коефіцієнт постійності кадрів за 2018 рік - 0,99, за 2019 рік - 1. Частковий коефіцієнт плинності кадрів за 2018-2019 рр. становить 0,01. Коефіцієнти інтенсивності плинності кадрів становить за 2018-2019 р.р. має однакове значення - 0,05.

Далі проведемо аналіз використання робочого часу ( таблиця 2.5).

Таблиця 2.5

Аналіз використання робочого часу штатними працівниками підприємства (люд.-год)

Показники	2018 рік	2019 рік	Відхилення
			абсолютне, ±	відносне, %
Календарний фонд робочого часу, всього	2696688	2654280	-42408	-1,57
Відпрацьовано, всього	1849368	1803456	-45912	-2,48
з них; надурочно	110520	109080	-1440	-1,3
Не відпрацьовано, всього	847320	850824	3504	0,41
В т. ч.:
- щорічні відпустки	184200	181800	-2400	-1,3
- тимчасова непрацездатність	51576	57980	6404	12,42
- навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законодавством	63121	78645	15524	24,59
- неявки у зв'язку з тимчасовим переводом на іншу роботу	154728	94536	-60192	-38,9
- неявки з дозволу адміністрації	44208	50904	6696	15,15
- відпустки за ініціативою адміністрації	147432	218160	70728	47,97
- неявки у зв'язку з переведенням на скорочений робочий день	81048	65448	-15600	-19,25
- простої	88344	79992	-8352	-9,45
- інші причини	32663	23359	-9304	-28,48

Проаналізувавши динаміку використання робочого часу працівниками підприємства (табл. 2.5.) бачимо, що у 2018 році відпрацьовано 1849368 люд. год., а у 2019 році - 1803456 люд.-год. Не відпрацьовано у 2018 році 847320 люд. год, а 2019 році - 850824 люд.-год., що на 3504 люд.-год. більше порівняно з попереднім роком.

Отже, згідно динаміці (рис. 2.5) найбільше не відпрацьованого часу припадає на щорічні відпуски - 43%. На інші причини припадає 23% всього часу, на тимчасову непрацездатність - 15%. Навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законодавством становлять 12% не відпрацьованого часу і найменше становлять простої - лише 7%.

Рис. 2.5 Структура не відпрацьованого часу на підприємстві

Після цього буде проведено аналіз зміни номінального та ефективного фонду робочого часу одного середньооблікового працівника. Наведемо дані в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Динаміка зміни номінального та ефективного фонду робочого часу одного середньооблікового штатного працівника

Показники	Од. вим.	2018 рік	2019 рік	Відхилення
				абсолютне, ±	відносне, %
1. Номінальний фонд робочого часу	дні	302	300	-2	-0,7
2. Ефективний фонд робочого часу	год	2008	1984	-24	-1,2
3. Частка номінального фонду в календарному фонді робочого часу	%	82,74	82,20	-0,54	-0,65
4. Частка ефективного фонду в календарному фонді робочого часу	%	68,77	67,12	-1,65	-2,40

За розрахунками (табл. 2.6) номінальний фонд робочого часу зменшився на 2 дні у 2019 році порівняно з минулим роком. Ефективний фонд робочого часу зменшився у 2019 році на 24 год. Частка номінального фонду у 2019 році порівняно з 2018 зменшилася на 0,54%, а частка ефективного фонду на 1,65%.

Далі розрахуники по аналізу продуктивності праці. Таблиця 2.7.

Таблиця 2.7

Аналіз продуктивності праці

Показники	Од. вим.	2018 рік	2019 рік	Відхилення
				абсолютне, ±	відносне, %
1. Обсяг виробленої продукції	тис. грн	2340197	2700173	359976	15,38

Подобные документы

• Продуктивність праці персоналу підприємства

  Теоретичні основи продуктивності праці персоналу підприємства. Вимірювання й оцінювання досягнутого рівня продуктивності на підприємстві в цілому і за окремими видами праці зокрема. Мотивація праці працівників як фактор підвищення її продуктивності.
  
  курсовая работа [66,9 K], добавлен 07.09.2010
  

• Підвищення продуктивності праці персоналу на прикладі ТзОВ "Хлібодар"

  Методичні аспекти підвищення продуктивності праці персоналу. Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства. Обґрунтування ефективності зниження ризику за рахунок продуктивності праці персоналу.
  
  курсовая работа [99,3 K], добавлен 07.12.2012
  

• Продуктивність праці та шляхи її підвищення на підприємстві (на матеріалах ЗАТ "Біллербе")

  Сутність і значення продуктивності праці, фактори її зростання на підприємстві. Чинники розвитку і методи вимірювання продуктивності праці. Оцінка стану та факторний аналіз продуктивності праці на підприємстві ЗАТ "Біллербе", шляхи її підвищення.
  
  курсовая работа [93,6 K], добавлен 16.09.2011
  

• Сучасний стан та організаційно-економічний механізм підвищення продуктивності праці в Україні

  Сутність продуктивності праці. Рівні визначення продуктивності праці, фактори її зростання. Дослідження продуктивності праці в Україні за останні роки. Взаємозв'язок продуктивності та оплати праці. Зайнятість населення за видами економічної діяльності.
  
  курсовая работа [159,8 K], добавлен 23.05.2019
  

• Продуктивність праці як категорія економіки праці на СТО "Гавань"

  Економічний зміст продуктивності праці, її показники та методи вимірювання. Нормативно-правове регулювання процесів управління продуктивністю праці. Аналіз стану продуктивності праці на СТО "Гавань", резерви її підвищення. Оцінка трудового потенціалу.
  
  курсовая работа [307,3 K], добавлен 19.10.2013
  

• Оцінка продуктивності праці на підприємстві

  Організаційно-економічна та соціальна характеристика підприємства ООО "Агросвіт" Свердловського району. Аналіз господарської діяльності підприємства та рівень забезпеченості персоналом. Удосконалення мотиваційного чинника підвищення продуктивності праці.
  
  дипломная работа [662,6 K], добавлен 24.05.2014
  

• Методи підвищення продуктивності праці

  Переваги використання натурального, трудового та вартісного методів визначення продуктивності праці. Формули розрахунку виробітку продукції, технологічної, виробничої, нормативної трудомісткості. Фактори та резерви підвищення продуктивності праці.
  
  курсовая работа [82,6 K], добавлен 24.11.2010
  

• Оцінювання резервів підвищення продуктивності праці та можливостей їх використання

  Показники, методи вимірювання продуктивності праці. Матеріально-технічні фактори підвищення продуктивності праці. Економічне обгрунтування запропонованого заходу та вплив на основні показники діяльності підприємства ДП ВАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10".
  
  курсовая работа [222,9 K], добавлен 04.06.2011
  

• Аналіз продуктивності праці та шляхи її підвищення

  Динаміка і виконання плану продуктивності праці по галузях і в цілому по господарству, за основними видами сільськогосподарської продукції. Аналіз співвідношення темпів росту продуктивності праці і її оплати. Фактори, що впливають на продуктивність праці.
  
  курсовая работа [69,8 K], добавлен 20.03.2012
  

• Аналіз продуктивності праці за даними ЗАТ "ROSAVA"

  Сутність та значення продуктивності праці в оцінці діяльності підприємства. Показники продуктивності праці, їх взаємозв'язок і аналітичне значення. Основні напрями роботи підприємства "ROSAVA", структура основних фондів та використання робочого часу.
  
  курсовая работа [59,7 K], добавлен 22.11.2014
  

• Статистика продуктивності праці в сільському господарстві

  Поняття продуктивності праці і методика її визначення. Соціально-економічне значення, завдання і особливості статистики праці. Методи, завдання та джерела статистики праці. Проблеми продуктивності праці в сучасних умовах розвитку сільського господарства.
  
  курсовая работа [414,6 K], добавлен 08.01.2014
  

• Економіко-статистичний аналіз продуктивності праці в тваринництві

  Основи економічного аналізу продуктивності праці. Система статистичних показників рівня продуктивності праці у тваринництві. Застосування кореляційного методу в аналізі продуктивності. Визначення тенденції трудомісткості продукції тваринництва.
  
  курсовая работа [128,3 K], добавлен 10.11.2010
  

• Статистика продуктивності праці в сільському господарстві

  Соціально-економічне значення і завдання статистики праці в сільському господарстві. Поняття продуктивності праці і методика її визначення. Показники продуктивності праці, особливості їх обчислення. Проблеми продуктивності праці в сучасних умовах.
  
  курсовая работа [442,8 K], добавлен 30.01.2014
  

• Продуктивність і ефективність праці

  Фактори, що визначають продуктивність і ефективність праці на підприємстві, основні чинники, що впливають на їх зростання. Наслідки підвищення або зниження продуктивності праці. Основні напрямки підвищення продуктивності і ефективності праці, їх оцінка.
  
  реферат [26,0 K], добавлен 15.08.2009
  

• Продуктивність праці як узагальнюючий показник ефективності використання трудових ресурсів

  Поняття і значення продуктивності праці у збільшенні обсягу виробництва сільськогосподарської продукції. Методика визначення показників продуктивності праці. Динаміка показників продуктивності і оплати праці ТОВ АПК "Розкішна", шляхи їх підвищення.
  
  курсовая работа [115,8 K], добавлен 03.03.2013
  

• Аналіз продуктивності праці на підприємстві (на прикладі ВАТ "Техмашсервіс")

  Характеристика підприємства, техніко-економічні показники його діяльності. Аналіз забезпеченості трудовими ресурсами, рівня та динаміки продуктивності праці, використання робочого часу. Вибір та обґрунтування заходів з підвищення ефективності виробництва.
  
  дипломная работа [933,7 K], добавлен 06.02.2013
  

• Продуктивність праці: економічна суть, методи вимірювання та планування росту за техніко-економічними факторами

  Сутність поняття "продуктивність" і "продуктивність праці". Показники і методи вимірювання продуктивності праці. Планування росту та фактори зростання продуктивності праці. Визначення трудоємності річної виробничої програми по видах і розрядах робіт.
  
  курсовая работа [83,3 K], добавлен 02.12.2007
  

• Теорія економічного аналізу

  Аналіз динаміки товарної продукції підприємства. Структура персоналу та фонду оплати праці на підприємстві. Розрахунок середньорічної заробітної плати одного працівника. Аналіз продуктивності праці на підприємстві та оцінка впливу на неї різних факторів.
  
  контрольная работа [274,4 K], добавлен 20.01.2012
  

• Продуктивність, мотивація та оплата праці

  Системна класифікація чинників, що впливають на рівень продуктивності праці, прогнозні розрахунки можливого підвищення продуктивності праці на підприємстві. Засади мотивації та регулювання роботи працівників, характеристика окремих систем оплати праці.
  
  контрольная работа [36,6 K], добавлен 23.08.2010
  

• Аналіз ресурсозабеспечення і ресурсовикористання в операційній діяльності підприємства

  Аналіз кадрового потенціалу підприємства і ефективності його використання, оцінка якості праці працівника та відповідності посаді, яку він займає. Показник загальної фондоозброєності праці, його вплив на темпи зростання продуктивності праці персоналу.
  
  презентация [177,7 K], добавлен 30.11.2016
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам