Оцінка економічної ефективності інновацій в органічному землеробстві

Примітка. У розрахунках прибутку прийняті біржові ціни на дату проведення дослідів [37]

Джерело: авторські розрахунки

Як видно з даних таблиці, найнижчу виробнича собівартість кукурудзи на зерно було одержано за досліду зі внесенням хетоміка, яка становила 192,97 грн/ц, при цьому на контролі - 318,35 грн/ц. Істотне зменшення цього показника - 239,65 грн/ц викликане застосуванням поліміксобактерина. Між тим, як показують досліди, внесення екостерну теж сприяє зменшенню виробничої собівартості, але за результатами значно поступається двом попереднім біопрепаратам.

Водночас комплексне застосування біопрепаратів суттєво поступається за показниками виробничої собівартості, прибутку та рівня рентабельності перед роздільним їх унесенням. Особливо незначне зменшення виробничої собівартості спостерігається у зв'язку з унесенням екостерна та поліміксобактерина, за якими вона становила 295,40 грн/ц, що порівняно з контролем менше всього на 7,2 %. Незважаючи на те, що за цього варіанту досліду, рівень рентабельності в цілому складав 40,2 %, це не можна вважати економічно прийнятним заходом у вирощуванні кукурудзи на зерно, оскільки приріст рівня рентабельності відбувся лише на 2 в. п.

Як свідчать дані таблиці, маса одержуваного прибутку істотно залежить від внесення конкретного біопрепарату, але найбільшою вона є в результаті внесення хетоміка та поліміксобактерина під час вирощування кукурудзи на зерно, і становить 9689 та 7910 грн/га відповідно. Комплексне внесення біопрепарату веде до зниження маси прибутку, який становить 7506 грн/га або за абсолютним приростом - 1426 грн/га, у той же час, коли за хетоміком - 3609 грн/га, поліміксобактерином - 1830 грн/га. При цьому застосування екостерна та його комплексного внесення привносить незначну масу прибутку, приріст якого відповідно становить 882 грн/га та 473 грн/га.

Таким чином, роздільне внесення хетоміка та поліміксобактерина, оціненого за ефектом приросту основної продукції, під час вирощування кукурудзи на зерно має найвищий рівень рентабельності 60,5 та 49,4 % відповідно. У свою чергу екостерн та комплексне його застосування, згідно з проведеними дослідами, свідчить про найменший рівень рентабельності серед усіх варіантів, і становить 42,8 і 40,2 % відповідно.

Отже, комплексне внесення біопрепаратів з огляду на економічну оцінку вирощування кукурудзи на зерно є малоефективне, і більше того, недоцільне. Крім того, застосування екостерну порівняно з іншими досліджуваними біопрепаратами, свідчить про його відносно низький вплив на рівень рентабельності, обчисленої за основною продукцією.

Слід відмітити, що зовсім інша ситуація з використання екостерну спостерігається в посівах гречки. Так, його застосування істотно зменшує виробничу собівартість, яка становить 838,81 грн/га - на 44,2 % є меншою порівняно з контролем, тоді як одночасне унесення діазобактерину та хетоміку призвело до її зменшення на 44,9 %. Тобто економічна ефективність від унесення цих біопрепаратів є досить близькою між собою. Натомість одночасне внесення екостерну та діазобактерину спричинило зменшення величини рентабельності до рівня 38,1 %.

Найкращим серед варіантів досліду виявився варіант з одночасним унесенням діазобактерину та хетоміка під час вирощування гречки, за яким виробнича собівартість 1 ц гречки склала 827,81 грн, маса прибутку - 2569 грн/га, а рівень рентабельності - 43,9 %, що більше на 28,1 в. п. порівняно з контролем. Отже, комплексне внесення цих біопрепаратів, виявилося кращим, ніж їх роздільне застосування. Така ситуація є зовсім протилежною з одержаними результатами досліду проведеного під час вирощування кукурудзи на зерно. При цьому підкреслимо, що внесення цих же біопрепаратів (діазобактерин+хетомік) формує суттєвий приріст економічної ефективності, порівняно з окремим їх застосуванням.

Відтак, порівняно з контролем роздільне застосування діазобактерина та хетоміка призводить до збільшення рівня рентабельності на 19,3 та 14,4 в.п., що у відносному співвідношенні економічної ефективності, оціненої за основною продукцією одержаної від їх комплексного застосування, майже вдвічі є більшою, ніж при застосуванні тільки хетоміка. У випадку з діазобактерином, таке співвідношення майже в 1,5 рази є більшим. Тобто комплексне застосування цих препаратів під посів гречки істотно впливає на підвищення економічної ефективності виробництва її основної (товарної) продукції. З огляду на це, доцільно здійснювати саме такий технологічний обробіток.

Розрахунки сукупного економічного ефекту та їх складові елементи в розрізі використання відповідних біопрепаратів у досліджуваних посівах сільськогосподарських культур наведено в табл. 3.

Таблиця 3

Економічний ефект за варіантами дослідів із вирощування кукурудзи на зерно та гречки

1. Shykula, M. K. (2000), Gruntozakhysna biolohichna systema zemlerobstva v Ukraini [Soil-protective biological system of agriculture in Ukraine], ORANTA, Kyiv, Ukraine.

2. Kucher, A. V., Anisimova, О. V. and Ulko, Ye. M. (2017), Efficiency of innovations for sustainable soil management: theory, methodology, analysis, edited by Corresponding Member of AESU A. V. Kucher, Publisher Brovin, Kharkiv, Ukraine.

3. Ulko, Ye., Kucher, A., Salkova, I. and Priamukhina, N. (2018), Management of Soil Fertility Based on Improvement Approach to Evaluation of Arable Land: Case of Ukraine. Journal of Environmental Management and Tourism, vol. IX, no. 7(31), pp. 1559-1569. https://doi.org/10.14505//jemt.9.7(31).18.

4. Ulko, Ye. M. (2016), Assessment of the level of competitiveness of the crop production and the role in this process of land potential. Economic potential of the country: theoretical foundations and practice of implementation: collect. of scient. works. Dnipro, Helvetyka, Ukraine.

5. Baliuk, S. A., Truskavetskyi, R. S. eds. (2018), Models of systematic management of soil fertility potential (on the example of Kharkiv and Volyn regions), Stylish printing house, Kharkiv, Ukraine.

6. Kysil, V. I. (2005), Ahrokhimichni aspekty ekolohizatsii [Agrochemical aspects of greening], Publisher «13 typohrafiia», Kharkiv, Ukraine.

7. Tarariko, O. H. (1998), Osnovni faktory staloho rozvytku ahroekolohichnykh system i silskohospodarskykh landshaftiv [The main factors of sustainable agroecological systems and agricultural landscapes], BMT, Kyiv, Ukraine.

8. Makovetskyi, O. and Osypov, M. (1999), Leveling the negative impact of the external environment on the results of agricultural production. Tekhnika APK, no. 1, pp. 39-41.

9. Sozinov, O. O. (1997), Agroecology - philosophy of agriculture of the 21st century. Bulletin of Agricultural Science, no. 9, pp. 61-67.

10. Kucher, A. (2017), Efficiency of organic land use. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, vol. 3, no. 3, pp. 41-62, available at: http://are-journal.com.

11. Dankevych, Y., Dankevych, V. and Chaikin, O. (2016), Ecologically certified agricultural production management system development. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, vol. 2, no. 4, pp. 5-16, available at: http://are-journal.com.

12. Maslak, О. (2017), The subjects of the market of organic agricultural production in Ukraine. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, vol. 3, no. 2, pp. 122-131, available at: www.are-journal.com.

13. Lialina, N. and Matviienko-Biliaieva, G. (2019), Mechanism for providing the development of organic agricultural production in Ukraine. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, vol. 5, no. 2, pp. 121-140, available at: http://are-journal.com.

14. Kucher, L., Heldak, M. and Orlenko, A. (2018), Project management in organic agricultural production. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, vol. 4, no. 3, pp. 104-128, available at: http://are-journal.com.

15. Popa, I. D. and Dabija, D.-C. (2019), Developing the Romanian Organic Market: A Producer's Perspective. Sustainability, vol. 11, is. 2, 467. https://doi.org/10.3390/su11020467.

16. Shamsi, K. B. A., Compagnoni, A., Timpanaro, G., Cosentino, S. L. and Guarnaccia P. (2018), A Sustainable Organic Production Model for «Food Sovereignty» in the United Arab Emirates and Sicily-Italy. Sustainability, vol. 10, is. 3, 620. https://doi.org/10.3390/su10030620.

17. De Olde, E. M., Oudshoorn, F. W., Bokkers, E. A. M., Stubsgaard, A., S0rensen, C. A. G., and De Boer, I. J. M. (2016), Assessing the Sustainability Performance of Organic Farms in Denmark. Sustainability, vol. 8, is. 9, 957. https://doi.org/10.3390/su8090957.

18. Torres, J., Valera, D. L., Belmonte, L. J. and Herrero-Sanchez, C. (2016), Economic and Social Sustainability through Organic Agriculture: Study of the Restructuring of the Citrus Sector in the «Bajo Andarax» District (Spain). Sustainability, vol. 8, is. 9, 918. https://doi.org/10.3390/su8090918.

19. Mala, Z. and Maly, M. (2013), The determinants of adopting organic farming practices: a case study in the Czech Republic. Agricultural Economics - Czech, vol. 59, pp. 19-28. https://doi.org/10.17221/10/2012-AGRICECON.

20. Klonsky, K., and Tourte, L. (1998), Organic Agricultural Production in the United States: Debates and Directions. American Journal of Agricultural Economics, vol. 80, is. 5, pp. 1119-1124. https://doi.org/10.2307/1244215.

21. Ma, W., Abdulai, A. and Goetz, R. (2018), Agricultural Cooperatives and Investment in Organic Soil Amendments and Chemical Fertilizer in China. American Journal of Agricultural Economics, vol. 100, is. 2, pp. 502-520. https://doi.org/10.1093/ajae/aax079.

22. Klonsky, K. (2012), Comparison of Production Costs and Resource Use for Organic and Conventional Production Systems. American Journal of Agricultural Economics, vol. 94, is. 2, pp. 314-321. https://doi.org/10.1093/ajae/aar102.

23. Bukhalo, O. V. (2012), Orhanizatsiia efektyvnoho zemlekorystuvannia v silskohospodarskykh pidpryiemstvakh [Organization of efficient land use in agricultural enterprises], Edena, Kharkiv, Ukraine.

24. Zinovchuk, N. V. and Rashchenko, A. V. (2014), Features of introduction of organic production in Ukraine. Zbalansovane pryrodokorystuvannia, no. 1, pp. 13 20.

25. Shkuratov, O. I. (2014), Directions for increasing the efficiency of using the natural resource potential of agricultural enterprises. Zbalansovane pryrodokorystuvannia, no. 1, pp. 74-79.

26. Mylovan Ye., Melnyk S. and Demydova, O. eds. (2008), Dovidnyk standartiv YeS shchodo rehuliuvannia orhanichnoho vyrobnytstva ta markuvannia orhanichnykh produktiv [Handbook of Standards EU on the regulation of organic production and labeling of organic products], Piramida, Federatsiia orhanichnoho rukhu Ukrainy, Lviv, Ukraine.

27. Shashula, L. O. (2014), The role of organic land use in the economic support of rational nature management. Zbalansovane pryrodokorystuvannia, no. 1, pp. 171178.

28. Shevchenko, O. O. and Vdovychenko, A. V. (2016), Prospects for the development of organic farming in Ukraine and Kyiv region. Ekonomika APK, no. 1, pp. 33-37.

29. Antonets, S. S., Pysarenko, V. M., Antonets, A. S., Luk'ianenko, H. V., Pysarenko, P. V. and Kozelska, H. A. (2016), Orhanichne zemlerobstvo: dumka, diia, turbota [Organic farming: thought, action, care], Myrhorod, Poltava, Ukraine.

30. Tarariko, O. H., Hrekov, V. O. and Datsko, L. V. (2012), Mechanisms and technologies for soil fertility control. Okhorona rodiuchosti gruntiv, vol. 8, pp. 185194.

31. Stetsyshyn, P. O., Rekunenko, V. V. and Pyndus, V. V. (2008), Osnovy orhanichnoho vyrobnytstva [Fundamentals of organic production], Nova Knyha, Vinnytsia, Ukraine.

32. Andriichuk, V. H. (2013), Ekonomika pidpryiemstv ahropromyslovoho kompleksu [Economy of enterprises of agro-industrial complex], KNEU, Kyiv, Ukraine.

33. Ulko, Ye. M. (2018), Managing the project on processing the chicken manure to the high quality peat-based manure compost and ensuring the ameliorative action on restoration of the soil fertility. AhroSvit, no. 17, pp. 26-36, available at: http://www.agrosvit.info/pdf/17_2018/5.pdf.

34. Rostotskyi, O. (2012), Ecostern is the latest destroyer of plant residues. Ahrarnyk, no. 18, p. 4.

35. Palianychko, N. I. (2011), Sustainable land use as a major criterion for ecological and economic assessment of agricultural land use. Ekonomika APK, no. 2, pp. 18-22.

36. Galushko, V. P., Kovtun, E. A. and Ostapchuk, A. D. (2013), Methodological approaches towards the efficiency of investments attraction in agroformations. Ekonomika APK, no. 4, pp. 56-59.

37. Exchange Bulletin of the Kyiv Agro-Industrial Exchange «Kyiv AgroIndustrial Exchange», available at: http://www.visnik.kiev.ua.

Размещено на Allbest.ru