Шляхи підвищення рівня конкурентоздатності продукції підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра економіки підприємств

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «Економіка і фінанси підприємства»

НА ТЕМУ: Шляхи підвищення рівня конкурентоздатності продукції підприємства

Виконав (-ла):

здобувач вищої освіти

Перевірив (-ла):

___________________________________

Миколаїв

2021

Зміст

Вступ

Розділ 1. Значення конкурентоспроможності продукції на виробничому підприємстві

1.1 Поняття конкурентоспроможності підприємства

1.2 Теорія управління факторами конкурентноздатності продукції

1.3 Методика дослідження продукції

Розділ 2. Визначення рівня конкурентноздатності продукції підприємства

2.1 Характеристика підприємства та аналіз діяльності підприємства

2.2 Вивчення рівня конкурентоспроможності основних видів продукції даного підприємства

Розділ 3. Шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства

3.1 Планування заходів по підвищенню конкурентоспроможності продукції

3.2 Покращення якості - основний спосіб зростання рівня продукції

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що глобалізаційні процеси постійно посилюються, результатом чого є ускладнення бізнес середовища діяльності підприємства, передусім загострення конкуренції на ринку та поява нових загроз. З цього випливає необхідність пошуку нових шляхів підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства.

Одним з основних показників конкурентних переваг підприємства є конкурентоспроможність його продукції. Контроль за нею - головна задача підприємства, яке прагне зберегти свою ринкову позицію, закріпитися на ринку надовго. Саме для того, щоб вміло управляти конкурентоспроможністю товару, розроблена методика оцінки конкурентоспроможності підприємства, яка передбачає дослідження властивостей продукції не лише даного підприємства, а й його конкурентів. При цьому особливо важливим є аналіз динаміки конкурентоспроможності товару, що дозволяє своєчасно помітити негативні тенденції і вжити заходів до їх ліквідації.

Актуальність даної теми полягає в тому, що саме конкурентні переваги підприємства здатні забезпечити стійке економічне зростання, адже завдяки реалізації цієї ідеї бізнес отримає умови виходу на міжнародні ринки, а населення - вищу якість продукції.

Проблеми шляхів підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства знайшли своє відображення у численних публікаціях вітчизняних та зарубіжних дослідників. Основні підходи до методології дослідження конкуренції тa конкурентоспроможності закладені в працях таких економістів як І. Ансофф, Я. Базилюк, М. Портер, Д. Рікардо, A. Сміт, Й. Шумпетер, Р. Фатхутдінов тa інших вчених. Метою роботи є на основі аналізу наукових джерел та практики діяльності виробничого підприємства обґрунтувати напрями підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- розглянути поняття конкурентноспроможності продукції на виробничому підприємстві.

- зясування факторів управління конкурентноздатністю продукції.

- Формування методики дослідження продукції;

- Визначення рівня конкурентноздатності продукції підприємства;

- Аналіз досліджуваного підприємства;

- Виявлення шляхів підвищення конкурентоспроможності даного підприємства;

Обєктом дослідження є конкурентоспроможність продукціїї магазину «Квіточка» . Предметом дослідження є методи підвищення якості складових конкурентоспроможності продукції магазину «Квіточка» в умовах розширення ринків збуту. Для отримання аналітичної інформації були використані дані статистичної звітності, внутрішньої, зокрема, бухгалтерської звітності підприємства. Теоретичною основою дослідження є роботи провідних зарубіжних та вітчизняних вчених, що присвячені питанням підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Метою даної курсової роботи є оцінка рівня конкурентоспроможності продукції та шляхи її підвищення в сучасних економічних умовах в Україні.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області аналізу діяльності підприємств, маркетингу, закони України.

Розділ 1

Значення конкурентоспроможності продукції на виробничому підприємстві

1.1 Поняття конкурентоспроможності підприємства

Конкуренція - це ключове поняття, яке виражає саму суть ринкових відносин. Готовність суб'єктів економіки до конкурентної боротьби залежить від усвідомлення природи конкуренції, форм її прояву, методів конкурентної боротьби та чинників, що визначають ефективність господарювання суб'єктів економіки в такій боротьбі. В умовах існування значної кількості різних наукових підходів особливого значення набуває дослідження еволюції поглядів на конкуренцію, оскільки саме таким шляхом можна систематизувати рекомендації щодо підвищення рівня конкурентоспроможності як окремого економічного суб'єкта, так і економіки країни в цілому.

У ринковій економіці конкуренція ? це боротьба, суперництво між виробниками товарів та послуг за економічно вигідніші умови господарювання, за кращі умови виробництва та реалізації продукту.

Конкуренція відноситься до неконтрольованих факторів, які впливають на діяльність компаній. Ринковий механізм конкуренції має основотворче значення для підприємницької діяльності, що визначає як неминуче системне значення умов конкуренції для концептуального обґрунтування підприємницької етики.[1]

Вона стимулює ефективність виробництва, визначає ринкову вартість товару, слугує фактором формування середньої норми прибутку, розподіляє товаровиробників за рівнем доходу, реалізує матеріальний інтерес товаровиробників. Конкуренція, спираючись на об'єктивні процеси й закономірності, виступає засобом успішного функціонування ринкової економіки в усіх своїх проявах та не вступає в конфронтацію з основними тенденціями прогресу продуктивних сил. Конкуренція символізує економічні процеси, які виникають між підприємствами, що функціонують на ринку з метою забезпечення кращих можливостей збуту своєї продукції, задоволення різноманітних потреб покупців і одержання найбільшого прибутку [2, с. 95]. Як наслідок економічної конкуренції товаровиробників виникає неперервне пришвидшення процесів модернізації виробництва й продукції.

Конкуренція вимагає від виробників дотримання жорсткої технологічної дисципліни, постійного підвищення якості виробів, оновлення дизайну, передбачати перспективні потреби, а не лише торгувати тим, що виробляється. конкурентоздатність продукція якість

Поряд з поняттям “конкуренція” доцільно розглядати поняття “конкурентоспроможність”. Конкурентоспроможність виявляється лише за допомогою конкуренції і в відповідних умовах. У країнах з ринковою економікою конкурентоспроможність підприємства є наслідком взаємодії факторів, що виник в результаті об'єктивного розвитку продуктивних сил, які знаходять своє відображення у політиці компаній щодо покращення товарів та підвищення їх якості, боротьбі за частку ринку та отримання прибутку. Конкурентоспроможність є багатоаспектним поняттям, що часто використовується в практиці та теорії економічного аналізу [3]. Для характеристики конкурентоспроможності використовуються поняття видатних вчених такі як: порівняльні переваги, порівняльні витрати, порівняння конкурентних переваг, чинників управління та продуктивності використання ресурсів, конкурентного статусу фірми.[4]

Різноманітні позиції авторів щодо визначення поняття конкурентоспроможності мають певні розбіжності, які можна пов'язати з складністю та комплексністю досліджуваного поняття, а також:

- ототожненням конкурентоспроможності підприємства та конкурентоспроможності продукції або послуг;

- масштабами розгляду конкурентоспроможності: продукції, підприємства, галузі, країни(на регіональному, національному, світовому ринку);

- заміною одного поняття іншим (конкурентний статус, конкурентний рівень);

- характеристикою будь-якої складової конкурентоспроможності підприємства: конкурентоспроможність виробничо-збутового, фінансового, трудового потенціалу.

Конкурентоспроможність товару визначає його здатність більш краще задовольняти потреби споживачів, порівняно із аналогічними товарами, які наявні на ринку. Визначається вона такими конкурентними перевагами як: якість товару, технічний рівень товару, споживчі властивості товару, ціна, що встановлюється на товар, переваги в обслуговуванню до купівлі і після, реклама, імідж виробника.

Таблиця 1.1

Погляди вчених-економістів на категорію конкурентоспроможність

Автор	Визначення конкурентоспроможність
С. І. Ожогов	“Здатність витримувати конкуренцію, протистояти конкурентам”
М. І. Книш	“Ступінь привабливості даного продукту для здійснюючого реальну покупку споживача”
Портер, Майкл	“Конкурентоспроможність - це властивість товару, послуги, суб'єкта ринкових відносин виступати на ринку нарівні із присутніми там аналогічними товарами, послугами або конкуруючими суб'єктами ринкових відносин. Оцінка цієї властивості дозволяє виділяти високу, середню низьку конкурентоспроможність”
П. В. Забєлін, Н. К. Моісеєва	“Здатність приносити прибуток у короткостроковому періоді не нижче заданого, або перевищення над середнім прибутком”
В. П. Грошев	“Комплекс споживчих властивостей товару, що визначає його відмінність від інших аналогічних товарів за ступенем і рівнем задоволення потреб покупців і витратам на його купівлю й експлуатацію”
А. І. Кредісов	“Характеристика товару, що відображає його відмінність від аналогічного конкурентного товару як за ступенем відповідності конкретної потреби, так і по витратах на її задоволення”
В. Стівенсон	“Конкурентоспроможність характеризує те, “наскільки ефективно компанія задовольняє потреби клієнта порівняно з іншими компаніями, що пропонують подібний товар або послугу”
М. О. Єрмолов	“Конкурентоспроможність - це відносна характеристика, яка відображає відмінності у процесі розвитку певного виробника від виробника конкурента як за ступенем задоволення власними товарами, так і за ефективністю виробничої діяльності”
А. Печінкин та В. Фомін	“Конкурентоспроможність - складне багатоаспектне поняття, яке визначає здатність товару зайняти та втримати позицію на конкурентному ринку в певний період за конкуренції з іншими аналогічними товарами”
В. Є. Хруцький, І. В. Корнєєва	“Конкурентоспроможність - це стабільна можливість задовольняти певні потреби покупців краще, ніж конкуренти, та завдяки цьому вдало продавати продукцію з прийнятними фінансовими результатами для виробника”
Р. А. Фатхутдінов	“Конкурентоспроможність - це властивість об'єкта, що характеризується ступенем реального чи потенційного задоволення ним конкретної потреби порівняно з аналогічними об'єктами, представленими на конкретному ринку”
І. О. Піддубний, А. І. Піддубна	“Конкурентоспроможність - це потенціальна або реалізована здатність економічного суб'єкта до функціонування у релевантному зовнішньому середовищі, яка ґрунтується на конкурентних перевагах і відображає його позицію стосовно конкурентів”
Б. А. Райзберг	“Конкурентоспроможність - це реальна та потенційна можливість фірм у існуючих для них умовах проектувати, виготовляти та збувати товари, що за ціновими та неціновими характеристиками є більш привабливими для споживачів, ніж товари їх конкурентів”

Також вплив на конкурентоспроможність товару мають коливання попиту та ситуація на ринку. Висока оцінка конкурентоспроможності товарів чи послуг відображає доцільність реалізації їх на ринку, і ступінь вигоди від продажу.

Конкурентоспроможність товару - це постійне маневрування в економічному просторі та часі, а також головним чином це врахування якомога більшої кількості вимог і можливостей певних груп споживачів. В результаті високоефективного управління процесами розробки, виробництва, реалізації та експлуатації пропонованого товару виникають причини високої конкурентоспроможності продукції - конкурентні переваги її окремих характеристик.

Підприємство не може бути конкурентоспроможним, якщо його продукція не користується попитом. Проте не все залежить від продукції, оскільки подекуди конкурентоспроможність власної продукції підприємства можуть забезпечувати або за рахунок доступу до більш дешевої сировини, або за рахунок її продажу за демпінговими цінами. Істотні відмінності між поняттями конкурентоспроможності товару та підприємства пояснюються тим, що [5]:

- результати оцінки конкурентоспроможності продукції дійсні лише в короткостроковому періоді часу, у той час як конкурентоспроможність підприємства необхідно розглядати в довгостроковій перспективі;

- конкурентоспроможність продукції є одиничним показником по відношенню до комплексного показника конкурентоспроможності підприємства, тобто конкурентоспроможність продукції розглядається щодо окремих її видів, а конкурентоспроможність підприємств охоплює всю номенклатуру їх продукції;

- оцінка конкурентоспроможності підприємств здійснюється або самими підприємствами або їх довіреними особами, у той час як конкурентоспроможність продукції, яка на ринку стає товаром, оцінюється покупцями в момент її реалізації.

Отже, зробимо висновки.

Конкуренція виконує роль регулятора темпів і обсягів виробництва, спонукаючи виробника запроваджувати науково-технічні досягнення, підвищувати продуктивність праці, вдосконалювати технологію, організацію праці тощо. Конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом інноваційних процесів (запровадження в виробництво нових винаходів та технологій). Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів, запобігає диктату виробниківмонополістів по відношенню до споживача. Конкуренція виконує в ринковій економіці наступні функції:

функція регулювання;

функція мотивації;

функція розподілу;

функція контролю.

Функція регулювання. Для того, щоби утриматися в боротьбі, підприємець має пропонувати вироби, яким віддає перевагу споживач. Отже і фактори виробництва під впливом ціни спрямовуються в ті галузі, де в них відчувається найбільша потреба.

Функція мотивації. Для підприємця конкуренція означає шанс та ризик одночасно:

підприємства, які пропонують ліпшу за якістю продукцію або виробляють її з меншими виробничими витратами, отримують винагороду в вигляді прибутку (позитивні санкції). Це стимулює технічний прогрес;

підприємства, які не реагують на побажання клієнтів або порушення правил конкуренції своїми суперниками на ринку, отримують покарання в вигляді збитків або витісняються з ринку (негативні санкції).

Функція розподілу. Конкуренція не тільки включає стимули до вищої продуктивності, але і дозволяє розподіляти доход серед підприємств і домашніх господарств у відповідності з їхнім ефективним внеском. Це відповідає панівному в конкурентній боротьбі принципу нагородження за результатами.

Функція контролю. Конкуренція обмежує й контролює економічну потужність кожного підприємства. Наприклад, якщо монополіст може призначати єдино можливу ціну, то конкуренція надає покупцеві можливість вибору серед декількох продавців. Чим досконаліше конкуренція, тим справедливіше ціна.[6]

1.2 Теорія управління факторами конкурентоспроможності продукції

Параметри та показники продукції, за допомогою яких визначається її конкурентоспроможність знаходяться під постійним впливом цілого комплексу факторів. Фактори конкурентоспроможності продукції класифікуються по групам. За середовищем виникнення фактори поділяються на зовнішні і внутрішні, за вартісною характеристикою - на цінові і нецінові, за характером дії - на основні і додаткові, за тривалістю дії - на постійні і змінні, за сферою впливу - на маркетингові, економічні, виробничі, науково-технічні, екологічні тощо.

Конкурентоспроможність продукції залежить від комплексу внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на сферу виробництва і збуту продукції, стан ринкового середовища тощо. До зовнішніх факторів належать державне регулювання економіки, митна і соціальна політика, інтеграційні процеси, стан фінансової системи, рівень розвитку інформаційних технологій, інвестиційний клімат в державі і галузі, стан і структура ринку, ємність ринку, вимоги споживачів. Внутрішні фактори - це репутація підприємства, його організаційновиробнича діяльність, кваліфікація персоналу, ефективність використання ресурсного потенціалу, система управління конкурентоспроможністю [7, с. 279]. На конкурентоспроможність продукції здійснюють вплив цінові і нецінові фактори. До першої групи належать якість продукції, затрати на виробництво, реалізацію та споживання, ціна продажу товару, зовнішня інформація. До нецінових факторів можна віднести час і внутрішню інформацію, витрати на яку уже враховані в затратах підприємства. Провідну роль відіграють фактори економічного механізму, серед яких є ціноутворення, фінансування, кредитування, стимулювання попиту населення на продукцію, експорт продукції тощо. Одними з головних для підвищення конкурентоспроможності продукції є фактори державного рівня управління, оскільки вони визначають рівень добробуту споживачів і їх попит, стратегію розвитку підприємства, регіону і країни загалом. Серед перелічених факторів конкурентоспроможності продукції велике значення мають такі: корисність для споживача (відповідність вимогам, що висуваються до даного товару з боку покупця); ціна продукції; новизна (оригінальність та неповторність продукції); якість продукції.

До факторів, які роблять якість продукції умовою виживання товаровиробників, можна віднести стратегічне планування, наукову організацію праці, удосконалення мотиваційних стимулів, створення системи навчання робітників усіх категорій та використання нових методів контролю.

Весь комплекс робіт щодо забезпечення конкурентоспроможності продукції слід розділити на дві частини: базис та надбудова.

Базисна частина пов'язана з освоєнням нової та удосконаленням існуючих технології виробництва продукції. Надбудова - робота з управління якістю цієї продукції, в тому чисті і системного управління на основі вимог стандартів серії ISO 9000 та принципів ТQМ [8].

Система забезпечення якості продукції підприємства - це система управління нею, оскільки метою більшості підприємств є забезпечення конкурентоспроможності товарів, що виробляються на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Проблема підвищення якості має кілька аспектів:

· технологічний,

· організаційний,

· економічний,

· соціальний,

· юридичний

· комерційний, при цьому вирішення економічних питань є першочерговими.

Управління якістю продукції підприємства - це цілеспрямований напрям підвищення конкурентоспроможності його продукції, який може бути досягнутий за рахунок таких заходів:

- активізувати діяльність Національної ради з якості при Президенті України з метою проведення державної політики у сфері якості ;

- забезпечення політичної підтримки щодо підвищення якості та конкурентоспроможності продукції з боку держави;

- заходів щодо співробітництва України з міжнародними організаціями, у тому числі з Європейською організацією;

- забезпечення організації діяльності підприємства, підвищення якості продукції та конкурентоспроможності на основі розробки відповідної його стратегії;

- впровадження системи заходів, що направлені на впровадження досягнень НТП, нових технологій, новацій для забезпечення виробництва високоякісної продукції;

- створення служб інформації про новітні технології, зміни у законодавстві, перспективні ринки збуту, що забезпечать підвищення якості продукції [9];

- створення центрів відповідальності за якістю продукції за місцем її виробництва;

- забезпечення заходів щодо підвищення якості стратегічного маркетингу;

- використання японського досвіду (як напрям підвищення якості продукції) - створення робочих груп якості та впровадження мотиваційних стимулів;

- створення системи навчання робітників підприємства усіх категорій, від зусилля яких залежить забезпечення якості продукції.

Довгостроковий курс розвитку підприємства повинен бути у сучасних умовах направлено на досягнення не стільки кількісних показників, скільки якісних, тому менеджерам підприємств доцільно звернути увагу на розробку пропозицій для свого підприємства з метою підвищення конкурентоспроможності продукції і виходу на міжнародний рівень.

1.3 Методика дослідження конкурентоздатності продукції

Сучасні умови господарювання відзначаються посиленням конкуренції і невизначеності, нестабільністю економічного стану, спонукаючи підприємства шукати нові підходи до формування стратегій їхнього розвитку. Можливість виживання підприємства в умовах постійної конкурентної боротьби залежить від його конкурентоздатності, а саме конкурентоздатності його продукції.

В ринковій економіці підприємства орієнтуються на задоволення потреб ринку, на вимоги споживачів та виробництво тільки тієї продукції, що користується попитом і може принести необхідний для подальшого розвитку прибуток.

У загальному розумінні конкурентоспроможність продукції можна визначити як сукупність якісних і цінових характеристик продукції, виготовленої за схемою оптимальних витрат для забезпечення потреб споживачів, що відповідає вимогам конкурентного ринку у порівнянні з аналогічною продукцією, представленою на ньому [10, с. 6].

З запропонованого визначення випливає, що з метою точної оцінки та комплексного дослідження означеної категорії доцільно розрізняти параметри та показники конкурентоспроможності.

Параметри конкурентоспроможності - це найчастіше кількісні характеристики властивостей товару, що враховують галузеві особливості оцінки його конкурентоспроможності. Виділяють такі групи параметрів конкурентоспроможності: технічні, економічні, нормативні [11, с. 120].

Показники конкурентоспроможності - це сукупність критеріїв кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності товару, що базуються на параметрах конкурентоспроможності [12, с. 101].

Показник конкурентоспроможності продукції - одна з найважливіших складових, що комплексно оцінює характеристики продукції та може слугувати основою для виходу підприємства з даною продукцією на нові ринки. Правильна оцінка даного показника дозволяє знизити ризики, що виникають при діяльності підприємства у новому ринковому середовищі, у той же час невідповідність розрахованого показника реальним характеристикам продукту може призвести до зниження ефективності діяльності підприємства. Тому варто звернути увагу на те, щоб показник конкурентоспроможності продукції враховував якомога більше факторів та об'єктивно визначав їх вплив на конкурентоспроможність [13, с. 40].

Точно та об'єктивно визначити показник конкурентоспроможності продукції можна за рахунок її оцінки. Оцінка конкурентоспроможності продукції - це визначення її рівня, що дає відносну характеристику можливості продукції задовольняти вимоги конкретного ринку в теперішній період, відносно продукції конкурентів.

В основу здійснення оцінки показника конкурентоспроможності продукції закладаються конкретні методи. Вибір конкретної методики визначення конкурентоспроможності залежить від специфіки продукту, терміновості отримання результатів оцінки, обсягів доступної інформації, ресурсних обмежень, аудиторії, на яку вони розраховані, тощо. На сьогоднішній день найпоширенішою є їх наступна класифікація:

1) в залежності від номенклатури критеріїв: прямі та непрямі;

2) в залежності від мети та стадії оцінки: методи, які застосовуються на стадії виготовлення продукції та які застосовуються на стадії реалізації продукції;

3) в залежності від форми подання даних: розрахункові, матричні, графічні, комбіновані;

4) в залежності від порівняння властивостей виробу: кваліметричний;

5) в залежності від порівняння зі зразком для визначення відносного рівня якості: диференційований, комплексний, змішаний.

В той же час, їх аналіз дає підстави стверджувати, що вони лише певною мірою розкривають і характеризують конкурентоспроможності продукції - не повністю відображають вплив усіх чинників на конкурентоспроможність продукції.

Інформацію про товар складають три основні групи показників: якість власне товару, якість фірмових послуг, що надаються разом з товаром, економічні характеристики товару. Окрім цього, товар знаходиться в певному економічному середовищі, яке є ще одним чинником впливу на інтегральний показник конкурентоспроможності[13,с.42]. Саме тому, в умовах посилення процесу глобалізації, коли виникає все більша низка чинників, здатних впливати на загальний рівень конкурентоздатності, постає питання про формування інтегрального показника конкурентоспроможності та пошуку найбільш адекватних вимогам методів її оцінки.

Серед основних, які намагаються певним чином більш системно аналізувати і оцінювати фактори впливу на конкурентоспроможність, тобто і визначати її рівень слід виділити наступні: методика оцінки конкурентоспроможності товарів на основі їх рейтингу, за обсягом продажу, диференціальний, комплексний та змішаний методи.

Методика оцінки конкурентоспроможності товарів на основі їх рейтингу розраховується за формулою 1[14, с. 117]:

(1),

де: Рt - рейтинг t-го товару;

Qі - відносний показник якості товару;

n - кількість одиничних показників якості, взятий для оцінки.

Переваги цієї методики полягають у: простоті розрахунку; наявності оперативної інформації про якість продукту, що дає змогу швидко реагувати на зміни у ринковому середовищі. Серед недоліків методики є те, що вона не охоплює характеристики продукції повною мірою, тобто основний акцент під час розрахунку показника рівня конкурентоспроможності зроблено на якісні показники товару, абстрагуючись від впливу економічних показників та показників якості послуг, а тому вона не може бути використана для середньо- та довготермінового планування [15, с. 117].

Методика оцінки конкурентоспроможності товарів за обсягом продажу [13, с.41]. Розрахунок показника конкурентоспроможності проводиться наступним чином:

(2),

де Kij - конкурентоспроможність i_го товару на j_му ринку;

ai - питома вага і_го товару в обсязі продажу, за період який аналізують (даний показник розраховується за формулою (3));

bi -- показник значимості ринку, на якому представлений товар підприємства.

Для зовнішніх ринків промислово_розвинутих країн значимість ринку рекомендують приймати рівною 1, для зовнішніх ринків інших країн -- 0,7, для внутрішнього ринку -- 0,5.

(3),

де: Vi - обсяг продажу i_го товару за період, що аналізують, грош. Од.;

V - загальний обсяг продажу підприємства за той самий період, грош.Од.

Дана методика дозволяє достовірно оцінити інформацію про динаміку продажу на ринках, проте цей показник суперечить поняттю «конкурентоспроможність», оскільки не враховує якісні показники продукції підприємства [13, с.41].

Диференціальний метод оцінки конкурентоспроможності базується на використані і співставленні одиничних параметрів аналізованої продукції та бази порівняння. Якщо за базу оцінки береться потреба, розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності здійснюється за формулою [15, с. 261].:

(4),

де qі - одиничний параметричний показник конкурентоспроможності по і -му параметру;

Pi - величина і -го параметра для продукції, що аналізується;

Pio - величина і -го параметра, за якого потреба задовольняється повністю.

Проте, диференціальний метод дозволяє лише констатувати факт конкурентоспроможності аналізованої продукції або наявності у неї недоліків, порівняно з товаром - аналогом, проте не враховує вплив на перевагу споживача при виборі товару вагомості кожного параметра. Як правило, за значеннями одиничних показників неможливо однозначно оцінити рівень конкурентоспроможності продукції, тому широке поширення знайшли комплексні та змішані методи оцінки [14, с. 261].

Комплексний метод оцінювання конкурентоспроможності заснований на використанні комплексних (групових, інтегральних, узагальнених) показників або порівнянні питомих корисних ефектів продукції, яка аналізується. Конкурентоспроможність продукції розраховується за формулою [11, с. 121]:

= (5),

де: Rij - рівень конкурентоспроможності продукції досліджуваного суб'єкта ринку та інших конкурентів;

A1, A2, …, Aij - одиничні показники оцінки конкурентоспроможності продукції досліджуваного суб'єкта ринку та інших конкурентів.

Цей метод використовують для оцінки конкурентоспроможності продукції за величиною комплексного чи інтегрального показника на основі поєднання показника конкурентоспроможності товарів і показників ефективності організаційно-економічного управління підприємством [11, с. 121].

Змішаний метод оцінки конкурентоспроможності поєднує в собі диференціальний і комплексний методи, а саме: при проведенні оцінювання використовується частина параметрів, розрахованих диференціальним методом, та частина параметрів, розрахованих комплексним методом. Даний метод визначення конкурентоспроможності товару не є досконалим, оскільки він не враховує важливість споживчих властивостей товару для покупця [11, с. 121].

Аналіз кожної з методик дає підстави стверджувати, що методи оцінки конкурентоспроможності товарів на основі їх рейтингу та оцінки конкурентоспроможності товарів за обсягом продажів не враховують фірмове обслуговування та розраховані на ринок з однорідною продукцією.

Для розвиненого ринку найбільш придатним є комплексний та змішаний методи, так як вони передбачають визначення інтегрального показника рівня конкурентоспроможності з урахуванням ціни споживання або визначення комплексного показника конкурентоспроможності.

Розглянуті вище методи передбачають, що покращення складових товару підвищить його конкурентоспроможність на ринку. Проте, таке твердження не завжди є вірним. Адже при цьому не враховуються смаки споживачів, наприклад, якщо збільшити кількість фруктози в яблуці, це може сподобатись не всім. Комусь до вподоби солодкі, а комусь кислі. Звідси випливає, що покращення деяких характеристик товару в порівнянні з еталонним не завжди приносить конкурентні переваги. Тому, при проведенні оцінки конкурентоспроможності товару, перш за все, потрібно враховувати думку споживачів. На жаль, у працях присвячених вивченню проблеми конкуренції, мова йдеться про споживачів, лише як про один з боків ринкового механізму, без дослідження споживацької поведінки. Вивчення ринку показує, що споживачі по-різному реагують на один і той же товар з одними і тими ж властивостями, цю тенденцію необхідно враховувати в теоретичних розробках проблеми конкурентоспроможності.

Таким чином, можна стверджувати, що розглянуті методики не є ідеальними та потребують подальшої модифікації з урахуванням поєднання таких критеріїв як: якість, важливість властивостей товару для споживачів, врахування глобалізаційних та інтеграційних процесів у світовій економіці, імідж підприємства, особливості регіональних ринків продукції, вплив сервісної економіки на інтегральний показник конкурентоспроможності.

Перш за все, необхідно вносити корективи та покращувати не тільки методики, а й сам алгоритм проведення оцінки конкурентоспроможності. Доцільно внести такий критерій як споживацька поведінка, що дозволить отримувати більш точний результат. Додаток А

Одним з найголовніших етапів, від якого залежить точність оцінки, є формування переліку параметрів. Цей процес є досить багатоваріантним, тому доцільно в подальшому розробити механізм захисту від неточностей при виборі параметрів оцінювання.

Найбільш складна система показників оцінювання якості ? це перша група одиничних показників. Вона поділяється умовно на підгрупи:

а) показники призначення ? пристосованість виробів до використання та 15 сфери їх призначення (газові, водяні, теплові лічильники тощо); б) показники надійності й довговічності властиві виробам, що можуть тривалий час зберігати свою роботоздатність за певних умов експлуатації, їх оцінюють за показниками строку експлуатації і технічного ресурсу (годинники, телевізори, автомобілі, мотоцикли та ін.);

в) показники технологічності характеризують ефективність конструкції машин та технології їх використання (автоматизовані технологічні лінії в різних галузях виробництва);

г) екологічні показники характеризують ступінь шкідливого впливу на здоров'я людини і довкілля (токсичність виробів, вміст шкідливих речовин, обсяг шкідливих викидів у довкілля за одиницю часу);

д) економічні показники відображають затрати на розробку, виготовлення й експлуатацію виробу (ціна за одиницю виробу, прибуток, витрати на експлуатацію за галузевою структурою виробництва товарів);

е) ергономічні показники визначають відповідність техніко-експлуатаційних параметрів виробу і враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних властивостей людини, вимоги техніки безпеки;

ж) естетичні показники визначають естетичні властивості (дизайн) виробу (стиль, мода, оригінальність, гармонійність);

з) показники стандартизації та уніфікації визначають ступінь використання стандартизованих та уніфікованих деталей, вузлів (підшипники, шини, двигуни та ін.);

і) патентно-правові ? відображають затрати на розробку, виготовлення і експлуатацію нових виробів (визначаються за галузевою структурою виробництва товарів) [16, с. 110]

Комплексні показники характеризують групу властивостей продукції (сортність, марка, клас продукції тощо). Узагальнюючі показники визначають загальний рівень якості всієї сукупності продукції, що її виготовляє підприємство. З цією метою застосовують такі узагальнені показники:

- коефіцієнт оновлення асортименту;

- частку продукції, призначену для експорту в загальному її обсязі на підприємстві;

- частку продукції, на яку одержано сертифікати якості;

- обсяг товарів, реалізований за зниженими цінами;

- частка принципово нових (прогресивних) виробів у загальному їх обсязі.

Проведене дослідження дало змогу розглянути найпоширеніші методи оцінки конкурентоспроможності продукції та дійти висновку, що різні методики враховують лише частину тих критеріїв від яких залежить конкурентоспроможність продукції. В сучасних ринкових умовах найдоцільнішим є застосування комплексного та змішаного методів, проте вони потребують подальшої модифікації і врахування таких критеріїв як: інтеграція, інтелектуальний потенціал підприємства, регіональні відмінності ринку. Крім того, корективи потрібно вносити до самого алгоритму оцінки конкурентоспроможності, адже він не враховує фактора споживацької поведінки. Потрібно розробляти механізм захисту від неточностей при виборі параметрів оцінки.

Покращення усіх цих чинників, а також врахування глобалізаційних процесів в економіці, допоможе підприємствам здійснювати оцінку на більш високому рівні та помножувати свої прибутки.

Розділ 2

Визначення рівня конкурентоздастності продукції підприємства

2.1 Характеристика та аналіз діяльності підприємства

Основою діяльності фірми є визначення конкурентоспроможності підприємства та його продукції.

Конкурентоспроможність фірми - це здатність виробляти і реалізовувати швидко, дешево, якісно, продавати в достатній кількості, при високому технологічному рівні обслуговування. Можливість компанії конкурувати на певному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару.

Завданням роботи є набуття практичних навичок, використання різних методів дослідження конкурентів та ринкових можливостей підприємства, визначення його сильних і слабких сторін.Для правильного аналізу та характеристики роботи підприємства будемо використоувати даний алгоритм:

Об'єктом дослідження є ФОП Кравченко К.В. магазин "Квіточка".

Предметом дослідження є конкурентне середовище, конкурентоспроможність магазину і його продукції.

Магазин "Квіточка" був відкритий у 2012 році. Він займається продажем квітів, сувенірів та вазонів.(Фото магазина Додаток Ж) Крім цього магазин має супутні товари: горщики, підставки,полки для квітів та землю для вазонів. Також у магазині надають консультацію по вирощенню квітів, пересаджують рослини за бажанням у ваш горщик, привозять бажані квіти під замовлення. В районі є два магазини які торгують сувенірами та квітами, і один з вазонами - вони є основними конкурентами.

Магазин є власністю підприємця і знаходиться у місті Миколаєві, район Ракетного Урочища.(Свідоцтво ФОП Додаток Д)

Незважаючи на невеликий розмір магазину та невеликий прибуток підприємець активно залучається до благодійності та організацію різних благ для місцевого населення. Так за час роботи магазину поряд були висаджеі дерева ,клумби квітів,змайстрований невеликий дитячий майданчик.

У магазині підприємець є бухгалтером та директором, також в магазині з відкриття працювали два продавці,з графіком роботи тиждень через тиждень,з початку 2020 року на роботу біло прийнято ще двое продавців, є прибиральниця,яка приходить для виконання роботі кожного ранку перед відкритям.Кожній робітник офіційно оформлений і отримує офіційну заробітну плату.

Кожний працівник несе відповідальність за розвиток окремого виду продуції магазину.Так підвищується продаж квітів,вазонів,меблів для квітів тощо.Згідно даним документації можемо скласти таблицю та визначити темп зростання продажу окремих видів продукції.

Таблиця 1.Темп зростання обсягу продажів продукції

Вид продукції	Обсяг продажу 2019р, тис.грн.	Обсяг продажу 2020р, тис.грн.	Темп зростання,%
Живі квіти	16,44	19,81	120,5
Вазони	10,45	12,45	119,1
Сувеніри	9,3	11,3	121,5
Полиці для квітів	7,33	7,12	97,1
Разом	43,52	50,68	116,5

Проаналізувавши дані таблиці бачимо,що обсяг продажу загалом основних видів продукції збільшився за 2020 рік на 16,5 %, але обсяг продажу полиць для квітів зменшився на 2,9% по відношенню до 2019 року.

Ринком збуту магазина "Квіточка" являється район Ракетного Урочища. Клієнтами являються місцеві жителі а також інші миколаївці.

ТЕП магазину "Квіточка" наведено у таблиці

Таблиця 2. Загальна характеристика та ТЕП магазину "Квіточка"

№ з/п	Показники	Одиниця виміру	Характеристика,значення
			2019 рік	2020 рік
1.	Юридичний статус	-	Приватний підприємець
2.	Форма власності	-	приватна
3.	Спеціалізація	-	Промислова група
4.	Обсяг реалізованої за рік продукції	тис.грн.	43,52	50,68
5.	Рентабельність	%	80	80
6.	Банківська заборгованість	тис.грн.	-	-
7.	Обсяг капіталовкладень	тис.грн.	26,3	28,38
8.	Відрахування у обовязкові та благодійні фонди	тис.грн.	2400	2400
9.	Рівень конкурентоспроможності продукції	част.один	1	1
10.	Ринки збуту продукції: Внутрішні регіональні	М. Миколаїв
	Зарубіжні	-
10.	Вид попиту на продукцію	Сезонний та повноцінний
11.	Диверсифікація на діяльність	Магазин має декілька видів продукції
12.	Обслуговуючі банки	-
13.	Юридична адреса	-
14.	Телефон, факс, e-mail	096-654-35-23

Сутність товару: підприємець пропонує асортимент товару для подарунків. Тобто діяльність магазину "Квіточка" заключається в максимальному задоволені всіх запитів клієнтів , під час вибору подарунків.В ассортименті магазину багато різноманітних квітів: троянди, хризантеми, лілії, аустоми, орхідеї, тюльпани, піони,георгіни,гвоздики та багато інших. Додатково цей магазин надає послугу по оформленню подарунків, корзинок з квітами та весільних букетів.

Магазин з самого початку займається продажем вазонів та живих квітів, цей товар являється основним. Тому розглянемо життєвий цикл цього товару:

Діагностика фінансово-господарського положення в рамках стратегічного контролінгу містить у собі насамперед аналіз стратегічні позиції підприємства на ринку. Для цього застосовують спеціальні методи. Один із них SWOT-аналіз,проводиться по такому алгоритму:

Переваги СВОТ -аналізу: простота, логічність, легкість сприйняття. Недоліки - ця модель не дає рекомендацій по формуванню стратегій підприємства, слабо формалізована.

Для проведення SWOT - аналізу ми обрали продукцію вазонів магазину "Квіточка" та магазину "Квітучий Сад".Проведення аналізу наведено в таблиці 3.

Після проведення аналізу спостерігається незначна перевага продукції магазину "Квіточка", оскільки в сумі вибрані наші привабливі сторони переваги. Розглянувши теоретичні та практичні аспекти оцінки конкурентоспроможності підприємства, можна зробити деякі висновки та запропонувати шляхи підвищення його рівня конкуренції в умовах ринкових відносин.

Таблиця

.

Фактичний товар: товар повинен задовольняти наступні потреби - хороша якість товару, відсутні механічних пошкоджень.Додатковий товар: підприємець пропонує безкоштовну консультацію по догляду за вазонами.Унікальні достоїнства: помірні ціни, постійні знижки та широкий асортимент.

2.2 Вивчення рівня конкурентоспроможності основних видів продукції даного підприємства.

За комерційними умовами конкурентоспроможність товару визначається такими показниками: рівнем цін, терміном постачання, умовами оплати, рівнем митних зборів, податків і коштів, витрачених на придбання товару, ступенем відповідальності продавців за виконання зобов'язань і гарантій.

За організаційними умовами придбання та використання товару конкурентоздатність характеризується такими показниками, як доставка продавцями товарів до місць споживання, зручність розрахунків, забезпеченість машино-технічних товарів обслуговуванням у гарантійний та після гарантійний періоди. Вагому роль у конкурентоздатності товарів відіграє реклама.

Головними конкурентами для магазину "Квіточка" являються магазини: "Троянда" та "Квітучий Сад",розташовані в цьому ж районі міста, тому для визначення конкурентоспроможності продукції ми порівняємо наші товари з товарами конкурентів.

У магазинах "Квіточка" та "Троянда" співпадають такі види товару: вазони, живі квіти та сувеніри.Але у конкурента маленький асортимент вазонів, так як магазин більше спеціалізується на квітах та сувенірах.

Постачальники на товари: вазони та живі квіти у нашого магазину та магазину "Троянда" однакові; на сувеніри різні.

Ціни на вазони та живі квіти співпадають, на сувеніри у магазині "Квіточка" нижчі, так як сувеніри закуповуються у іншої фірми з безкоштовною доставкою товару.

Умови оплати податків, доставки квітів та вазонів є однаковими.

У магазині "Квіточка" можливий розрахунок у кредит,безготівковий розрахунок, наші конкуренти цієї послуги не надають.

У магазинах "Квіточка" та "Квітучий Сад" співпадають товари: вазони та живі квіти. "Квітучий Сад" закуповує свою продукцію лише у вітчизняного виробника, а "Квіточка" у закордонних виробників, який має більший термін зберігання.

Умови оплати податків та доставки товару є різним, у нашому випадку він вищий, адже ми сплачуємо ще й митні збори.

Магазин "Квітучий Сад" також не надає розрахунку у кредит.

У магазинах "Квітучий Сад" та "Троянда" не надається послуга безготівкового розрахунку.

Розрізняють диверсифіковане підприємство та однопрофільне підприємство.

Слідуючи з цього наш магазин "Квіточка" підпадає під однопрофільне підприємство. Тому для нього найбільше підходить стратегія бізнесу та корпоративна стратегія.

Стратегія бізнесу - сукупність наступальних чи оборотних дій спрямованих на створення стійкого становища у галузі, з метою успішного подолання усіх чинників конкуренції і гарантування максимальної віддачі від інвестованого капіталу.

Магазин "Квіточка" з самого початку займається продажем товару на подарунки: квіти, вазони, сувеніри (добриво, горщики для вазонів, грунт, листівки для привітання.). Ціни в магазині помірні. Такий товар може привернути увагу споживачів для яких потрібні товари для привітання. Постачається товар від виробників як з закордонних так і вітчизняних. Гарантії на такі види продукції не має.

Магазин користується такими стратегіями:

1.Залежно від стратегії життєвого циклу товарів фірми:

маркетингові стратегії на стадії насичення ринку;

2.За станом ринкового попиту:

стратегія синхромаркетингу;

Синхромаркетинг пов'язаний з хитким попитом. Це такий стан за якого структура попиту характеризується сезонними чи іншими коливаннями, що не збігаються у часі з структурою пропорцій товару. У цей період попит може значно перевищувати можливості виробництва чи обсяг виробництва цього товару може виявитись більшим за попит.

3.За ознакою конкурентних переваг (за Портером):

стратегія фокусування (концентрації).

Стратегія фокусування -- одна із загальних конкурентних стратегій, спрямована на підвищення спеціалізації та концентрації діяльності підприємства, з урахуванням вимог певного сегменту без орієнтації на весь ринок.[17]

У грудні місяці підприємець закуповує, сезонний, новорічний товар (ялинкові прикраси, новорічні сувеніри, новорічні листівки і т.п.), це підвищує прибуток магазину на зимовий період.

У цей період конкуренти також закуповують новорічний товар, тому підприємець намагається знайти постачальників з дешевшою або однаковою ціною на цю продукцію.

Так як цей товар є сезонний підприємець постійно намагається надавати знижки, що дає змогу підвищити конкурентоспроможність продукції та продаж товару.

У зимовий період підприємець привертає увагу майже усіх покупців. Тому що саме в цей період люди закуповують найбільше подарунків.

Територіальна ознака конкурентного середовища нашого товару: місцеве або локальне (включає підприємства, які здійснюються діяльність в конкретно обумовленому місці). У нашому випадку це район Ракетного Урочища.

Для живих квітів товаром замінником являються вазони. Але так як вони є у продажі магазину то для нас це не являються загрозою. Також товаром замінником можуть бути цукерки. Але досить важко сказати наскільки легко покупці можуть передати перевагу товару-заміннику, адже люди досить важко змінюють свої вподобання, тобто не можуть легко надати перевагу товару-заміннику, так як ціни майже однакові.

На основі проведеного аналізу конкурентних можливостей підприємства видно, що магазин "Квіточка" займає 3 місце серед конкурентів. Причиною цього є те, що магазин недавно працює на ринку, через що має менші обсяги реалізації та обсягу продукції, чистий прибуток. Також магазин має слабшу організаційну структуру.(додаток Б)

Для того щоб товари чи послуги, були конкурентоспроможними на ринку, вони повинні відповідати певним вимогам. Оцінювання конкурентоспроможності здійснюється за допомогою групи технічних, економічно-технічних, організаційних та інших параметрів, які дозволяють оцінювати конкурентну можливість товарів чи послуг. Але головні з них це технічні і економічні. Результат оцінки конкурентоспроможності таких товарів: вазони, квіти, сувеніри наведено в таблиці "Конкурентоспроможність продукції".(додаток В)

Знайдемо конкурентоспроможність товару А(вазони):

К = УР / УС,

де УР - сума одиничок

УС - сума одиничок і нуликів.

К(А) = 8/8 = 1

К(Б) = 13 / 13 = 1

К(В) = 10 / 12 = 0,83

Якщо К = 1, то товар є конкурентоспроможним на міжнародних та національних ринках.

Якщо 0,85 < К < 0,99, то товар відповідає лише вимогам національного ринку.

Якщо 0,75 < К < 0,84, товар відповідає вимогам регіонального (місцевого) ринку.

Якщо 0,75 > К - товар не конкурентоспроможний.

Таким чином коефіцієнт конкурентоспроможності товару А та Б є конкурентоспроможним на міжнародних та національних ринках, а товар В конкурентоспроможний вимогам національного ринку.

Поняття конкурентоспроможність фірми включає в себе великий комплекс економічних характеристик, які визначають розміщення фірми на ринку. Цей комплекс може включати характеристики товару, а також фактори, які формують в цілому економічні умови виробництва та збуту товару фірми.

Конкурентоспроможність продукції та конкурентоспроможність фірми-виробника продукції співвідносяться між собою як частина та ціле.

Конкурентоспроможність підприємства може бути оцінена шляхом співставлення конкретних позицій декількох підприємств на одному ринку. Обізнаність відносно інших підприємств-конкурентів визначається наступними параметрами: технологія; здатність обладнання; знання та практичний досвід персоналу; система управління; маркетингова політика; імідж; комунікації; можливість адаптуватися до мінливих умов конкуренції.

Таким чином, в цілому можна зробити висновок про невелике відставання магазину «Квіточка» від основних конкурентів на ринку за показниками обсяги реалізації та обсягу продукції, чистий прибуток. У зв'язку з цим на підприємстві потрібно вжити низку заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності: введення системи знижок, надання реклами на радіо та газету, тощо.

Розділ 3

Шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції

3.1 Планування заходів по підвищенню конкурентоспроможності продукції.

Оцінюючи конкурентоспроможність продукції споживач враховує свої потреби і ступінь їх задоволення цим товаром. Раціональний споживач, маючи певні обмежені можливості(фінансові, часові, тощо), намагається максимізувати корисність від споживання продукції.

Умовою високої конкурентоспроможності продукції є наявність комплексу певних параметрів товару, що виступають його кількісними характеристиками, та враховують особливості визначення конкурентоспроможності оцінюваного товару. До підбору означених параметрів потрібно підходити дуже уважно, оскільки існує багато аспектів, які впливають на їх вибір. Оцінюючи параметри конкурентоспроможності продукції, необхідно враховувати групу, яку вони представляють, ринкове середовище і взаємодію продавця та покупця, оскільки значення одного і того ж параметра може задовольняти споживача і не влаштовувати товаровиробника, і навпаки.

Основну інформацію про конкурентоспроможність товару складають три основні групи показників.(Додаток Г)

Серед основних шляхів підвищення конкурентоспроможності виділяють такі: детальне вивчення потреб споживачів та аналіз головних конкурентів; правильно та якісно обґрунтована рекламна політика фірми; створення товару-новинки та підвищення її якісних характеристик; пошук та забезпечення конкурентних переваг товарів у порівнянні з товарами-субститутами; виявлення переваг і недоліків аналогічної продукції, і використання отриманих результатів у діяльності компанії; оновлення машин та обладнання; постійний контроль за зниженням собівартості товарів; покращення якості сервісу та обслуговування; диференціація товарів, що виробляються; посилення впливу на споживачів товарів для забезпечення конкурентних переваг тощо [18].

З метою підвищення конкурентоспроможності підприємства необхідно правильно і ефективно нею(конкурентоспроможністю) управляти. Існує багато різних підходів до управління конкурентоспроможністю, одним із таких є системно-процесний підхід. Ефективне управління конкурентоспроможністю підприємства можливе за умови формування цілісної, багатофункціональної та багатокомпонентної системи, що складається з комплексу блоків, взаємопов'язаних між собою. Ця система буде мати вісім програмно-цільових комплексних блоків, у яких прописані необхідні заходи організаційного, економічного та технікотехнологічного характеру. При цьому усі блоки взаємозалежні та взаємопов'язані між собою.

Саме цілісність описаної системи є необхідною умовою ефективної реалізації управлінських рішень у певній сфері діяльності. Вся сукупність блоків системи створена з метою вирішення проблеми підвищення конкурентоспроможності підприємства, що в свою чергу забезпечить стійкий розвиток підприємства, а також посилення його позиції і на внутрішньому, і на світовому ринках. У свою чергу і внутрішні, і зовнішні чинники мають відчутний вплив на кожен із елементів системи управління конкурентоспроможністю, які подані нижче у вигляді окремих блоків.

...