Шляхи підвищення рівня конкурентоздатності продукції підприємства

Перший блок - вибір конкурентної стратегії підприємства, тобто окреслення таких стратегій конкурентної поведінки підприємства, які б забезпечили йому фінансову стійкість і набуття конкурентних переваг.

Другий блок - досягнення синергетичного ефекту в системі управління конкурентоспроможністю підприємства завдяки застосуванню системного підходу до трансформації його організаційної структури підприємства, в результаті чого буде підвищена ефективність функцій його менеджменту та маркетингу.

Третій блок - реформування системи управління персоналом передусім у частині його мотивації, зокрема: реорганізація системи навчання та перепідготовки кадрів, удосконалення механізму мотивації, створення умов для творчої праці, заохочення працівників до участі в прийнятті управлінських рішень, а також підвищення об'єктивності оцінки результатів праці.

Четвертий блок - комплексний підхід до підвищення якості і конкурентоспроможності продукції через запровадження на виробництві нової системи контролю якості, стандартизацію продукції відповідно до європейських та світових вимог, ведення активної інноваційної та інвестиційної діяльності, оновлення та модернізації обладнання організації, впровадження нової, конкурентоспроможної техніки, впровадження ефективної політики зовнішньоекономічної діяльності, встановлення взаємовигідних партнерських відносин із закордонними підприємствами.

П'ятий блок - передбачає удосконалення методів планування та аналізу собівартості продукції через упровадження ефективної системи управління витратами. Розвиток зазначеної системи у свою чергу потребує втілення системного підходу до диверсифікації та планування виробництва, тобто розробку операційних, середньострокових і довгострокових планів діяльності підприємства в її різних аспектах з урахуванням тенденцій змін кон'юнктури ринку.

Шостий блок - реорганізація системи обліку та аналізу діяльності підприємства з використанням прогресивних методів, які застосовуються у світовій практиці, опанування і впровадження управлінського обліку в систему стратегічного управління, контролю за веденням обліку витрат, використання автоматизованих систем для покращення якості і швидкості підготовки облікової інформації, планування витрат на заплановане виробництво.

Сьомий блок - удосконалення фінансового менеджменту підприємства, що включає в себе розробку і реалізацію фінансової політики з метою підвищення його конкурентоспроможності. Розширення можливостей управління підприємством з використанням інновацій в інформаційному забезпеченні. Це дозволить більш ефективно планувати фінанси, контролювати рух коштів усередині підприємства та приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо потоків фінансових ресурсів.

Восьмий блок - інформаційне забезпечення системи управління всередині підприємства, що передбачає розроблення і запровадження наскрізної інтегрованої системи управління підприємством для вирішення завдань у різних аспектах його діяльності; розроблення комп'ютерної системи управління якістю продукції, а також єдиної інтегрованої системи планування, нормування та обліку витрат; упровадження новітніх інформаційних технологій та засобів зв'язку, технічного забезпечення інформаційної системи управління підприємством.

Отже, розв'язання актуальних проблем посилення конкурентоспроможності підприємства, що функціонує на глобалізованому ринку, пропонується складна організаційно-економічна система його управління. Описана система складається з восьми взаємопов'язаних блоків, які містять в собі комплекси дій і заходів з підвищення конкурентоспроможності підприємства в усіх аспектах його діяльності. Така структуризація надає можливість здійснювати комплексний та цілеспрямований пошук методів систематизації усіх основних елементів управління підприємством, з метою ефективного впливу на чинники, що формують потенціал підприємства і визначають його конкурентні можливості.

Розглянувши аналіз діяльності та конкурентоспроможності нашого підприємства можемо визначити такі шляхи підвищення конкурентоспроможності:

Якщо ціль збільшення прибутку, магазин повинен вкладати ресурси в розвиток свої сильних сторін. Більшість видів продукції, в магазині, поблизу не мають конкурентів, і тому ресурси вкладені у просування товару, принесуть максимальний прибуток. Стратегії будуть такими:

1) розширення асортименту товару, особливо (сувеніри, живі квіти) ті, що мають більше слабких сторін;

2) пошук можливості зниження цін. Ця ціль не менш важлива, оскільки вкладені в неї ресурси повинні компенсувати дію поганих факторів зовнішнього середовища.

Якщо ціль досягти збільшення рівня продажу, то стратегії будуть такими:

1) використання гнучкої цінової тактики;

2) збільшення витрат на рекламу;

3) підхід до кожного клієнта індивідуально.

4) відкрити рахунок у банку, для безготівкового розрахунку.

Якщо ціль є збільшення асортименту товару, стратегії які можна використовувати будуть такими:

- продаж даного асортименту з покращеними характеристиками;

- налагодження зв'язків з іншими постачальниками;

- нові домовленості з існуючими постачальникам;

- збільшити ціни на популярні новинки та зменшити на інші товари.

Для підвищення конкурентних можливостей магазину "Квіточка" та товару можна спробувати наступні заходи. Введення системи знижок на протязі двох місяців кожному покупцю видавати картку на 3-5% знижки на товар магазину. Це збільшить кількість постійних покупців, що відповідно збільшить обсяги продажу товару. Це відповідно позитивно вплине на збільшення прибутку.

Магазин буде використовувати рекламу.Засоби реклами: друкована, радіо реклама, реклама на місті продажу.

3.2 Покращення якості - основний спосіб зростання рівня продукції

У сучасних умовах, коли виживання будь-якої фірми та її стійке положення на ринку визначається рівнем конкурентоспроможності, висуваються принципово нові вимоги до якості продукції, що випускається. Це пов'язано з тим, що на конкурентоспроможність впливає декілька десятків факторів, серед яких можна виділити два основних : рівень ціни та якість продукції. До того ж другий фактор поступово виходить на перше місце. Управління якістю є однією із ключових функцій менеджменту, основним засобом досягнення та підтримки конкурентоспроможності будь-якого підприємства. Якість продукції є один із найважливіших критеріїв функціонування підприємства в умовах перенасичення ринку і нецінової конкуренції. Підвищення технічного рівня і якості продукції визначає темпи науково-технічного прогресу та зростання ефективності виробництва в цілому, спричиняють істотний вплив на інтенсифікацію економіки, конкурентоспроможність вітчизняних товарів і життєвий рівень населення країни. Тому проблема забезпечення та підвищення якості продукції актуальна для всіх підприємств.[19]

Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції:

* впливає на: зростання продуктивності суспільної праці; темпи й ефективність науково-технічного прогресу; структуру виробництва та функціональний розподіл потужностей;

* забезпечує: ефективне використання основних фондів; економію сировини, матеріалів, палива, енергії; зростання ефективності інвестицій;

* сприяє: повнішому задоволенню різноманітного попиту споживачів; виходу підприємств на світовий ринок, збільшенню експорту; формуванню іміджу підприємства як економічно надійного партнера

Вирішення проблеми підвищення якості продукції на підприємстві -- це насамперед високий його імідж серед покупців, це вихід не тільки на внутрішній, а й на зовнішній ринок, це основа для одержання максимального прибутку та забезпечення стійкого фінансового становища.

Щоб забезпечити не лише конкурентоспроможність, а й лідерство на ринку, підприємство зобов'язане використовувати такий тип поведінки, як збутовий маркетинг [9].

Найважливішою проблемою розвитку економіки України є підвищення ефективності суспільного виробництва при зосередженні зусиль на випуск конкурентоспроможної продукції і одночасному забезпеченні повної зайнятості працездатного населення.

Таким чином, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції впливає на зростання продуктивності суспільної праці; темпи та ефективність науково-технічного прогресу; структуру виробництва та функціональний розподіл потужностей; забезпечує ефективне використання основних фондів; економію сировини, матеріалів, палива, енергії; зростання ефективності інвестицій; сприяє повнішому задоволенню різноманітного попиту споживачів; виходу підприємств на світовий ринок, збільшенню експорту; формуванню іміджу підприємства як економічного надійного партнера. Вирішення проблеми підвищення якості продукції на підприємстві К це, насамперед, його високий імідж серед покупців, це вихід не тільки на внутрішній, але й на зовнішній ринок, це основа для одержання максимального прибутку та забезпечення стійкого фінансового становища, що й обумовлює перспективи подальших досліджень.

Висновки

Сучасні умови господарювання надають підприємствам повну самостійність з питань виробництва та реалізації продукції: планування і організація технологічного процесу, обсяги виробництва, структура продукції, контрагенти та напрями реалізації тощо. Правильно обрана стратегія виробництва та конкурентоспроможності товару забезпечують бажаний обсяг реалізації та фінансові результати - рентабельність продукції, прибутки.

Метою оцінки конкурентних переваг підприємства є знаходження шляхів збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції порівняно з конкурентами, розширення частки ринку при максимальному використанні виробничих потужностей і, як результат, ? збільшення прибутку підприємства. Така оцінка може виступати як інструмент прогнозування показників діяльності підприємства. Підприємець зацікавлений у тому, щоб отримати максимум прибутку, який необхідно обґрунтувати аналітичними розрахунками. Конкурентоспроможність та рентабельність продукції аналізуються у першу чергу підприємством, а також іншими зацікавленими користувачами згідно їх інтересів. Особливо це важливо в умовах ринкової економіки, адже результати проведеного аналізу сприяють найбільш обгрунтованому вибору об'єктів можливих інвестицій.

В даній курсовій роботі було розглянуто конкурентноспроможність продукції підприємства «Квіточка» та визначено фактори впливу і шляхи покращення конкурентоздатності товару та підприємства в цілому.

Розглянувши теоретичні та практичні аспекти оцінки конкурентоспроможності підприємства, можна зробити деякі висновки та запропонувати шляхи підвищення його рівня конкуренції в умовах ринкових відносин.

Поняття конкурентоспроможність фірми включає в себе великий комплекс економічних характеристик, які визначають розміщення фірми на ринку. Цей комплекс може включати характеристики товару, а також фактори, які формують в цілому економічні умови виробництва та збуту товару фірми.

Конкурентоспроможність продукції та конкурентоспроможність фірми-виробника продукції співвідносяться між собою як частина та ціле.

Конкурентоспроможність підприємства може бути оцінена шляхом співставлення конкретних позицій декількох підприємств на одному ринку. Обізнаність відносно інших підприємств-конкурентів визначається наступними параметрами: технологія; здатність обладнання; знання та практичний досвід персоналу; система управління; маркетингова політика; імідж; комунікації; можливість адаптуватися до мінливих умов конкуренції.

З метою точної оцінки та комплексного дослідження конкурентоспроможності продукції варто розрізняти параметри та показники конкурентоспроможності. Параметри конкурентоспроможності -в переважній більшості кількісні характеристики властивостей товару, що враховують галузеві особливості оцінки його конкурентоспроможності. Показники конкурентоспроможності - це комплекс критеріїв кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності товару, що базуються на відповідних параметрах. До основних шляхів підвищення конкурентоспроможності можна віднести такі: правильно та якісно обґрунтована маркетингова політика фірми; створення товару-новинки та підвищення її якісних характеристик; пошук та забезпечення переваг товарів у порівнянні з товарами-субститутами; виявлення переваг і недоліків аналогічної продукції, і використання отриманих результатів; оновлення машин та обладнання; постійний контроль за зниженням собівартості товарів; покращення якості сервісу та обслуговування; диференціація товарів.

Таким чином, в цілому можна зробити висновок про невелике відставання підприємця магазину «Квіточка» від основних конкурентів на ринку за показниками обсяги реалізації та обсягу продукції, чистий прибуток. У зв'язку з цим на підприємстві потрібно вжити низку заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності: введення системи знижок, надання реклами на радіо та газету, тощо.

Крім конкретних практичних висновків за кількісними показниками конкурентоспроможності підприємства можемо також зробити загальні висновки щодо конкурентної стратегії фірми на ринку.

Для даного підприємства найбільш прийнятною стратегією формування конкурентних переваг є стратегія стратегія фокусування. У випадку реалізації такої стратегії важливою є концентрація уваги на споживчі пріоритети та інтереси покупця. Стратегія фокусування передбачає в якості вихідної точки вивчення інтересів споживача. Для цього необхідно:

- чітко представити не просто те, хто є споживачем, але і те, хто приймає рішення з питань покупки;

- вивчити споживчі критерії, за якими робиться вибір при купівлі продукції;

- визначити фактори, які формують уявлення споживача про продукт (джерела інформації про властивості продукту, імідж).

На це повинні бути направлені зусилля стратегічного управління магазину "Квіточка" паралельно з підвищенням обсягом реалізації та обсягом продукції, чистого прибутку, які є одними з основних показників його конкурентоспроможності.

Конкурентоспроможність фірми нерозривно пов'язана з впровадженням змін, тобто з процесом реструктуризації. Але здійснення таких змін також має певні особливості. Одноразові, надзвичайні заходи можуть на короткий час поліпшити конкуренто-спроможність підприємства, але по-справжньому успішна реструктуризація є тривалим процесом.

З точки зору покупців, конкурентоспроможним вважається товар, в якому відношення корисного ефекту до витрат на його придбання та використання є максимальним порівняно з аналогами. При визначенні конкурентоспроможності продукції треба виходити з таких основних методологічних засад:

* конкурентоспроможність продукції оцінюється шляхом порівняння двох чи більше аналогів, що зумовлює відносність даного показника;

* при оцінці конкурентоспроможності продукції враховуються не всі властивості, а лише ті, які викликають інтерес іноземного споживача, задовольняючи його потреби;

* рівень конкурентоспроможності визначається для окремого виду продукції з урахуванням конкретних умов її реалізації та споживання, тобто для конкретного ринку збуту чи його сектору.

Реалізація програми підвищення конкурентоспроможності продукції має включати сукупність організаційних, науково-технічних, екологічних, інвестиційних, управлінських та інших рішень, пов'язаних між собою єдиною метою. Для досягнення позитивного результату керівництво повинно забезпечити зростання якісного рівня продукції та максимальне задоволення вимог іноземних споживачів при одночасній мінімізації витрат на її виготовлення й реалізацію. З цією метою необхідно розробити комплекс заходів з удосконалення організації виробництва, звернувши особливу увагу на оновлення й модернізацію основного технічного парку підприємства, раціоналізацію та стимулювання ефективності виробництва, створення системи мотивації управління працею, підготовку персоналу.

Жорсткі умови ринку та високої конкуренції вимагають від підприємства широкого його розвитку на базі забезпечення стабільного фінансового стану шляхом здійснення ефективної виробничо-збутової діяльності.

Список використаних джерел

1. Сутність та роль конкуренції в ринковій економіці [Електронний ресурс]//Економікаі суспільство-2016. http://www.economyandsociety.in.ua/ journal/6-ukr/2.pdf.

2. Швед В.В. Конкурентоспроможність підприємства та особливості їх визначення в сучасних умовах / В.В. Швед, С.Л. Яблочніков // Вісник Дніпропетровського університету. ? 2013. ? Випуск 7/1. ? С. 92-97.

3. Сутність і значення конкурентоспроможності підприємства [Електронний ресурс] // Збірник наукових праць.. - 2012. - Режим доступу:http://r250.sudu.edu.ua/bitstream/123456789/52304/7/Zhurba_Sutnist_znac hennia_konkurentospromozhnosti%20.pdf.

4. Конкурентна стійкість та ринок: Оцінка конкурентоспроможності як чинник визначення стійкості підприємства на ринку // Легка промисловість. - 2003. - № 3. - С. 37, 58.

5. Дослідження сутності та трактування поняття конкурентоспроможності підприємства [Електронний ресурс]. - 2013. - Режимдоступу:http://mmi.fem.sumdu.edu.ua/sites/default/files/mmi2013_4_274_282.pdf.

6. . Гаврилюк О.В., Гузенко І.Ю. Конкурентні та інтегральні стратегії у глобальному розвитку // Економіка промисловості. - 2003. ?№3. ? С. 3-10.

7. Гузар Б.С. Основні фактори впливу на конкурентоспроможність продукції/ Б.С. Гузар, О.С. Цикалюк // Інноваційна економіка. - 2012. - № 11. - С. 277-280.

8. ДСТУ 2926-94. Системи якості. Комплекси керування якістю: системні технологічні. Основні положення. - К., 1994.

9. Харченко Т. Б. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства як засіб ринкового реформування. // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №2. - с. 70.

10. Продіус Ю. І. Формування системи забезпечення конкурентоспроможності промисловості : [монографія] / Ю. І. Продіус. -- О.: Астропринт, 1999. -- 72 с.

11. Трещов М.М. « Методи оцінювання конкурентоспроможності продукції» [Електронний ресурс] / М.М. Трещов // Економічний простір - 2009 - №23/1 - с.118-126 - Режим доступу до журналу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2009_23/1/treshov.pdf

12. Загородній А.Г. Оцінювання конкурентоспроможності інноваційної продукції в процесі вибору інноваційної стратегії підприємства / А.Г. Загородній, В.М. Чубай // Фінанси України. - 2007. - № 1. - С. 99-110.

13. М. Юдін «Порівняльна характеристика методів оцінки конкурентоспроможності продукції» [Електронний ресурс] / М. Юдін // Економіст - 2010 - №6 - с.40 - Режим доступу до журналу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekonomist/2010_6/40_42.pdf

14. В.І. Блонська, Н.Т. Депа «Порівняльна характеристика методів оцінки конкурентоспроможності продукції» [Електронний ресурс] / В.І. Блонська, Н.Т. Депа //Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. ? Вип. 20.15, с.115-120

15. Клименко С.М. Управління конкурентоспроможністю підприємства / С. М.Клименко, О. С. Дуброва, Д. О.Барабась - К.:КНЕУ, 2006. - 527с.

16. Ганаба М.Д. Якість як основний критерій виробництва конкурентоспроможної продукції // Економіка АПК. 2016. ? №9. - С. 108- 113.

17. Портер М. Конкуренція. - М: Вільямс, 2000.

18.Оскольський В. Про перспективи становлення конкурентоспроможної регіональної економіки / В. Оскольський // Маркетинг. - 2007. - № 12.

19. Безнащенко Н.О. Журнал «Вісник соціально-економічних досліджень»випуск 51.с.15

Додаток А

Таблиця 1. Алгоритм проведення оцінки конкурентоспроможності товару

Додаток Б

Конкурентні можливості підприємства

1...3 - місця, які займають конкуруючі фірми або підприємства за кожним економічним показником.

А - магазин "Квіточка",

Б - магазин "Троянда",

В - магазин "Квітучий Сад".

Додаток В

Конкурентоспроможність продукції

Додаток Г

Таблиця 3. Конкурентоспроможність товарів

Додаток Д

Додаток Ж

Размещено на Allbest.ru