Стратегія неоіндустріального імпортозаміщення в Україні

Стратегія неоіндустріального імпортозаміщення в Україні може бути реалізована через подолання бар'єрів (організаційних, інституційних, технологічних), які стають за заваді впровадження моделі неоіндустріальної економіки.

Цілеспрямовано і в найкоротші терміни приступити до формування необхідних для неоіндустріального імпортозаміщення інститутів і державі, і бізнесу заважає деінституціалізація структурної політики.

Вона виявляється у деформації довгострокових економічних інтересів держави та відсутності дієвих стратегій промислового розвитку, які об'єднують інтереси держави, сировинного і переробного бізнесу, великого, середнього і малого підприємництва, фінансових фірм і промислових підприємств.

Деінституціалізація економічної політики держави посилюється суб'єктивними чинниками - сировинним лобі, політичними інтересами збереження рентно-сировинної моделі, недостатнім розумінням владою наслідків технологічної деградації промисловості та втрати її суб'єктами конкурентоспроможності на внутрішньому ринку.

Проблема в основному полягає не в тому, що державою або самими господарюючими суб'єктами неправильно обрано стратегічні напрями розвитку виробництва, а в тому, що в країні відсутні інституційні умови для переходу до неоіндустріальної моделі розвитку, не створено необхідних інститутів.

Діючі в Україні інститути (законодавство, моральні норми тощо) стимулюють господарюючих суб'єктів до отримання доходів не через підвищення ефективності бізнесу і забезпечення конкурентних переваг шляхом модернізації виробництва і використання інновацій, а завдяки пошуку ренти, участі у тіньовій економічній діяльності, політичній та бюрократичній корупції, здійсненню інших правопорушень. Сформовані інститути не створюють умов для успішної конкуренції на світових ринках ще й тому, що істотно підвищують витрати і ризики господарської діяльності. Серед специфічних інституційних бар'єрів, які перешкоджають ефективності вжитих державою зусиль з розвитку імпортозаміщення, можна виділити: низьку ефективність державних інвестиційних витрат, консервацію низького рівня розвитку інститутів ринку в ренто-сировинній моделі економіки та негативні інституційні зовнішні ефекти (екстерналії). Імпортозаміщення в українській економіці, що стикається з бар'єром неефективності державних інвестицій, не може мати неоіндустріальний характер. Головна причина цього - інвестиційна: домінування інвестицій з короткостроковим ефектом, орієнтованих на кон'юнктуру сировинного і фінансового ринків. У результаті інвестиції, які б дали змогу розпочати випуск у країні конкурентоспроможної продукції для внутрішнього ринку, здійснюються точково, без урахування реальної потреби промисловості в оновленні засобів виробництва, у фінансуванні НДДКР.

Нерозвинені ринкові інститути стримують зростання підприємницької активності й позбавляють ефективної державної підтримки переробні та високотехнологічні галузі. Наявні в Україні як зовнішні ринкові інститути (органи державного управління, закони і постанови, суди), так і внутрішні (контракти, права власності, конкуренція, механізми ціноутворення), знаходяться на низькому рівні розвитку і не забезпечують ані повноцінну взаємодію бізнесу і влади, ані його необхідну підтримку.

Негативні інституційні зовнішні ефекти (екстерналії) являють собою небажані для суб'єктів імпортозаміщення наслідки функціонування інститутів, спеціально створених для ініціювання цього процесу. А для подолання цих наслідків, в свою чергу, потрібне створення нових інститутів; у подальшому такий цикл "інститутотворення" може повторюватися багато разів. Причина появи інституціональних екстерналій полягає в складному і неоднозначному ефекті від створення державою нових формальних інститутів, в "ламанні" первинних цілей на користь різноманіття економічних інтересів, лобі різних груп агентів. У підсумку одні й ті ж зусилля держави щодо зміни системи інститутів у сфері промислової політики, регулювання інвестування переробних виробництв та інновацій можуть дати як бажані, так і небажані для імпортозаміщення результати. Таким чином, можна виділити інституційні екстерналії неоіндустріального імпортозаміщення, що виявляються у:

• низькому попиті на інновації, наслідком чого є те, що, практично в зародковому стані знаходиться ринок інноваційної продукції та необхідна інфраструктура. Низьким є рівень комерціалізації результатів наукових досліджень і розробок.

Відсутня система інформаційної підтримки ринку інновацій, а також система обміну інформацією між розробниками та потенційними інвесторами. Досить повільно розвивається мережа сучасних інноваційних структур (венчурні фонди, технопарки, бізнес-інкубатори тощо);

• погіршенні інвестиційного клімату в переробних галузях через бюрократизацію інвестиційних рішень держави у міру розвитку законодавчого забезпечення промислової політики, водночас із трансляцією всередину зовнішніх шоків;

• зростанні невизначеності інвесторів щодо перспектив внутрішнього попиту на продукцію кінцевого споживання, що відповідає міжнародним технологічним стандартам;

• недостатньому фінансуванні державою цільових програм за пріоритетами, що пов'язані з національними конкурентними перевагами, зокрема без надання пільгових кредитів і державних гарантій під інвестиції для закупівлі капіталоємного вітчизняного обладнання тощо. Він полягає в отриманні вигоди не стільки від впровадження інновацій, скільки від його побічних ефектів - поліпшення іміджу, підвищення кредитоспроможності, створення нових робочих місць, покращання відносин з владою тощо. В умовах існуючих інституційних бар'єрів дія спіловер-ефекту призводить до того, що імпортозаміщення в українській промисловості відбувається у вигляді імітації вже створених за кордоном і застарілих технологій і в спробі їх відтворення на вітчизняних підприємствах. Усі інституційні бар'єри неоіндустріального імпортозаміщення - як загальні, так і специфічні - знаходяться в тісному взаємозв'язку з проблемою технологічного відставання української економіки. У результаті виникає особливий бар'єр - технологічний. Він являє собою стійку самопідтримувану ситуацію, в якій розвиток у країні конкурентоспроможних високотехнологічних виробництв для заміщення імпорту стримується несприятливим інституційним середовищем.

У свою чергу, таке середовище з сукупністю інституційних бар'єрів підтримується умовами, в яких реалізується рентно-сировинна модель економіки країни.Подолання технологічного бар'єру фактично означає "запуск" технологічного мультиплікатора, дія якого виявляється в каталізації випуску менш технологічних виробництв більш високотехнологічними. Це вимагає безперешкодного трансферу технологій з наукоємних і високотехнологічних секторів до переробних галузей промисловості. Фактично подолання технологічного бар'єру має бути ознаменоване інституційним забезпеченням формування нових технологічних і науково-виробничих платформ для інтенсивного насичення внутрішнього ринку конкурентоспроможними товарами. Для того щоб імпортозаміщення сприяло відновленню конкурентоспроможної переробної промисловості й "запустило" технологічний мультиплікатор, необхідні системні інституційні перетворення.

Висновки

Неоіндустріалізація, що пов'язана зі структурними зрушеннями в економіці розвинених країн, обумовленими розвитком новітнього VI технологічного укладу й "Індустрії 4.0", та імпортозаміщення знаходяться у функціональному причинно-наслідковому зв'язку, що об'єднує їх у системі структурних перетворень економіки. Попри глобальний характер неоіндустріального шляху, для української економіки, деіндустріалізація якої ускладнила прискорений розвиток несировинного експорту, імпортозаміщення є голованим джерелом неоіндустріалізації.

Основними принципами неоіндустріального імпортозаміщення, що визначають відмінність комплексу інструментів автаркічного й наздоганяючого імпортозаміщення, є: обумовленість структурними перетвореннями і розвитком економічних відносин у відтворювальній сфері; стратегічне планування, що поєднує короткостроковий протекціонізм і стимулювання інноваційного розвитку промисловості; пріоритетне заміщення імпорту засобів виробництва і випереджаючий імпорт технологій у рамках державно-приватного партнерства.

Упродовж усього періоду незалежності внутрішній ринок в Україні відігравав другорядну роль. Національні виробники і споживачі, як правило, орієнтувалися на привабливіші зовнішні ринки та більш конкурентоспроможну імпортну продукцію. У такій моделі економічного розвитку хронічно нагромаджувалися макроекономічні дисбаланси та девальваційний потенціал.

Сучасний кризовий стан української економіки (значне нагромадження зовнішнього боргу, відставання за макроекономічними показниками від країн-сусідів, стагнація виробництва промислової продукції, негативна динаміка внутрішнього капітального інвестування) вимагає першочергової концентрації зусиль і розроблення заходів державної політики у сфері відновлення зростання внутрішнього ринку (зменшення імпортозалежності національної економіки; сприяння розвитку малого та середнього бізнесу; поліпшення умов реалізації людського потенціалу; зміцнення інституційної основи національної економіки, її декриміналізація та детінізація).

Тенденція до нарощування частки імпорту на внутрішньому ринку Украіни не відповідає національним економічним інтересам і гальмує потенціал розвитку національного виробництва. Констатовано, що: розвиток внутрішнього ринку головним чином підтримується імпортом (переважання темпів зростання імпорту над темпами зростання випуску); структуру українського імпорту складає високотехнологічна продукція, енергоносії та товари кінцевого споживання; посилюється імпортний вектор у структурі споживання (зростає частка імпорту в кінцевому споживанні товарів як продовольчого, так і непродовольчого спрямування); значно скорочується частка імпорту у структурі валового нагромадження, що є основою інноваційного розвитку і детермінантою модернізаційних зрушень в економіці України.

Для реалізації стратегії неоіндустріального імпортозаміщення в Україні необхідно забезпечити подолання бар'єрів (організаційних, інституційних, технологічних), які стають на заваді впровадження моделі неоіндустріальної економіки, що передбачає виконання такого комплексу умов: формування сприятливого інституційного режиму для розвитку імпортозамінних виробництв, цілеспрямований вихід на інституційну траєкторію неоіндустріального розвитку, формування необхідного інституційного середовища з розробленням загальноекономічної програми неоіндустріального імпортозаміщення.

Список використаних джерел

1. Аналітична доповідь НІСД до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2020 р. URL: https://www.president.gov.ua/news/poslannya-prezidenta-ukrayini- volodimira-zelenskogo-do-verho-64717.

2. Aslund A., Dabrowski M. Challenges of Globalization: Imbalances and Growth, 2015. URL: https://www.researchgate.net/publication/227441550.

3. Adam S. Posen. The Post-American World Economy. Globalization in the Trump Era - 2018. URL: https://www.foreignaffairs.com/articles/united-states/ 2018-02-13/post-american world-economy.

4. Genereux F. (2017). Protectionism: A Brake on Economic Growth. Economic Studies. 17 February. URL: https://www.desjardins.com/ressources/pdf/pv170217-e.pdf.

5. Krugman P. Thinking About a Trade War. 2018. URL: https://www.nytimes.com/ 2018/06/17/opinion/thinking-about-a-trade-war-very-wonkish.html.

6. Noland M., Robinson S., Moran T. (2016). Impact of Clinton's and Trump's Trade Proposals; T. Moran (Ed.). Assessing Trade Agendas in the US Presidential Campaign, Peterson Institute for International Economics (PIIE). Briefing 16-6. P. 17-39. URL: https://www.rexsresources.com/uploads/6/5/2/1/ 6521405/piieb16-6.pdf.

7. Irwin Douglas A. Import substitution is making an unwelcome comeback. 2020. URL: https://www.piie.com/blogs/trade-and-investment-policy-watch/import- substitution-making-unwelcome-comeback.

8. Irwin Douglas A. The rise and fall of import substitution. 2020. URL: https://www.piie.com/publications/working-papers/rise-and-fall-import-substitution.

9. Long Guoqiang China's Sustainable Trade Strategy. International Institute for Sustainable Development. 2010.

10. Shafaeddin, Mehdi & Pizarro, Juan (2007). From Export Promotion то Import Substitution; Comparative Experience of China and Mexico. URL: https://www.researchgate.net/publication/24U5101_From_Export_Promotion_ To_Import_Substitution_Comparative_Experience_of_China_and_Mexico.

11. Epshtein D. Business Source Premier. Problems of Economic Transition, 59 (Import Substituion and Neo-Industrialization). 2017. Р. 186-201.

12. Adewale A. R. Import substitution industrialisation and economic growth - Evidence from the group of BRICS countries. Future Business Journal. 2017. № 3. 138-158. DOI: 10.1016/j.fbj.2017.06.001.

13. Мазаракі А. А., Мельник Т. М., Юхименко В. В. та ін. Стратегія посткри- зового розвитку зовнішньоекономічного сектору України; за заг. ред. А. А. Мазаракі. Київ: Київський національний торговельно-економічний університет, 2014. 652 с.

14. Ринки реального сектора економіки України: структурно-інституціо- нальний аналіз; за ред. В. О. Точиліна. Київ: ІЕП НАН України, 2009. 640 с.

15. Моделі ідентифікації макроекономічних дисбалансів в Україні: кол. моногр.; за ред. М. І. Скрипниченко. Київ: ІЕП НАН України, 2015. 544 с.

16. Цап М. В., Палінчак М. М., Стеблак Д. М. Сутнісні характеристики процесу імпортозаміщення та його ролі в соціально-економічному розвитку. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. Вип. 18(3). С. 118-122. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/18_3_2018ua/26.pdf.

17. Якубовський М. М. Внутрішній ринок як дзеркало проблем української промисловості. Економіка України. 2012. № 8. С. 4-15.

18. Лупак Р. Л. Державна політика імпортозаміщення в системі забезпечення економічної безпеки України: пріоритети та інструменти реалізації: монографія. Львів: АТБ, 2018. 527 с. URL: http://www.lute.lviv.ua/fileadmin/ www.lac.lviv.ua/data/kafedry/Ekonomiky/Docs/2018_Monografiya_Lupak_R_L. pdf.

19. Пребиш Р. Периферийный капитализм: есть ли ему альтернатива? М.: ИЛА, 1992. 337 с.

20. Линдерт П. Х. Экономика мирохозяйственных связей. М.: Прогресс, 1992. 518 с.

21. Ляшенко В. I., Котов Є. В. Україна ХХІ: неоіндустріальна держава або "крах проєкту"?: монографія; НАН України, Ін-т економіки пром-сті; Полтавський ун-т економіки і торгівлі. Київ, 2015. 196 с.

22. Дейнеко Л. В., Шовкун І. А., Шелудько Е. І. та ін. Неоіндустріальна трансформація промислового потенціалу України: кол. монографія; за ред. Л. В. Дейнеко; НАН України, ДУ "Ін-т екон. та прогнозув. НАН України". Київ, 2016. 278 с. URL:http://ief.org.ua/docs/mg/277.pdf.

23. Schьtz F. Co-shaping the Future in Quadruple Helix Innovation Systems: Uncovering Public Preferences Toward Participatory Research and Innovation. The Journal of Design, Economics, and Innovation. 2019. Vol. 5. Р. 2. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2405872618301394.

24. Veblen, T. (2010). Why is Economics Not an Evolutionary Science? E: CO Issue, Vol. 12. № 2. Р. 41-69.

25. Статистика зовнішнього сектору України за методологією 6-го видання "Керівництва з платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції" (МВФ, 2009). НБУ. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-external/data- sector-external#4.

26. Статистична інформація Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/oper_new.html.

27. European Statistical Recovery Dashboard. Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/ eurostat/cache/recovery-dashboard.

28. Мельник Т. М., Пугачевська К. С. Імпортозалежність економіки України і пріоритети селективного імпортозаміщення. Економіка України. 2016. № 4. С. 29-44.

29. Зовнішня торгівля товарами. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector- external/data-sector-external#3.

30. Економічна складова Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: наслідки для бізнесу, населення та державного управління. Інтеграційні можливості України: перспективи та наслідки: наук. доп.; за ред. В. М. Гейця. Київ: ІЕП НАН України, 2014. 92 с.

31. Якубовський М. М. Внутрішній ринок як дзеркало проблем української промисловості. Економіка України. 2012. № 8. С. 4-15.

32. Статистичний збірник "Таблиця "Витрати-випуск" України в основних цінах" за відповідні роки. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.

33. European Commission (2014). A Europe 2020 Initiative. Reindustrialising Europe: Member States' Competitiveness Report. 2014, 281 p.

34. Lutkenhorst W. Altenburg T., Pegels A., Vidican G. (2014). Green industrial policy: Managing transformation under uncertainty. Bonn: DIE. 51 S.: Ill. Discussion Paper 28.

35. Olivier Cattaneo, Gary Gereffi. The World Bank, (2010). Global value chains in a postcrisis world: a development perspective; Cornelia Staritz (Ed.). The International Bank for Reconstruction and Development, 391 p.

References

1. Analitychna dopovid' NISD do shhorichnogo Poslannja Prezydenta Ukrai'ny do Ver- hovnoi' Rady Ukrai'ny pro vnutrishnje i zovnishnje stanovyshhe Ukrai'ny u 2020 r. [NISS Analytical Report to the Annual Address of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine on the Internal and External Situation of Ukraine in 2020]. Retrieved from https://www.president.gov.ua/news/poslannya-prezidenta-ukraymi-volodimira- zelenskogo-do-verho-64717 [in Ukrainian].

2. Aslund, A., & Dabrowski, M. (2015). Challenges of Globalization: Imbalances and Growth, Retrieved fromhttps://www.researchgate.net/publication/227441550 [in English].

3. Adam S., Posen. The Post-American World Economy. Globalization in the Trump Era - 2018. Retrieved from https://www.foreignaffairs.com/articles/united-states/2018-02-13 /post-american world-economy [in English].

4. Genereux, F. (2017). Protectionism: A Brake on Economic Growth. Economic Studies. 17 February. Retrieved from https://www.desjardins.com/ressources/pdf/pv170217-e.pdf [in English].

5. Krugman, P. Thinking About a Trade War. 2018. Retrieved from https://www.nytimes.com/ 2018/06/17/opinion/thinking-about-a-trade-war-very-wonkish.html [in English].

6. Noland, M., Robinson, S., & Moran, T. (2016). Impact of Clinton's and Trump's Trade Proposals; T. Moran (Ed.). Assessing Trade Agendas in the US Presidential Campaign, Peterson Institute for International Economics (PIIE). Briefing, 16 (6), 17-39. Retrieved from https://www.rexsresources.com/uploads/6/5/2/1/6521405/piieb 16-6.pdf [in English].

7. Irwin A., Douglas (2020). Import substitution is making an unwelcome comeback. Retrieved from https://www.piie.com/blogs/trade-and-investment-policy-watch/import- substitution-making-unwelcome-comeback [in English].

8. Irwin A., Douglas. The rise and fall of import substitution (2020). Retrieved from https://www.piie.com/publications/working-papers/rise-and-fall-import-substitution [in English].

9. Long Guoqiang China's Sustainable Trade Strategy (2010). International Institute for Sustainable Development [in English].

10. Shafaeddin, Mehdi & Pizarro, Juan (2007). From Export Promotion to Import Substitution; Comparative Experience of China and Mexico. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/24115101_From_Export_Promotion_To_Im port_Substitution_Comparative_Experience_of_China_and_Mexico [in English].

11. Epshtein, D. (2017). Business Source Premier. Problems of Economic Transition, 59 (Import Substituion and Neo-Industrialization), 186-201 [in English].

12. Adewale, A. R. (2017). Import substitution industrialisation and economic growth - Evidence from the group of BRICS countries. Future Business Journal, 3, 138-158. DOI: 10.1016/j.fbj.2017.06.001 [in English].

12. Mazaraki, A. A., Mel'nyk, T. M., Juhymenko, V. V. ta in. (2014). Strategija postkry- zovogo rozvytku zovnishn'oekonomichnogo sektoru Ukrai'ny [Post-crisis development strategy of foreign economic sector of Ukraine]. A. A. Mazaraki (Ed.). Kyiv: Kyi'vs'kyj nacional'nyj torgovel'no-ekonomichnyj universytet [in Ukrainian].

13. Rynky real'nogo sektora ekonomiky Ukrai'ny: strukturno-instytucional 'nyj analiz [Real sector markets of the economy of Ukraine: structural and institutional analysis] (2009). V. O. Tochylin (Ed.). Kyiv: IEP NANUkrai'ny [in Ukrainian].

14. Modeli identyfikacii' makroekonomichnyh dysbalansiv v Ukrai'ni [Models for identifying macroeconomic imbalances in Ukraine] (2015). M. I. Skrypnychenko (Ed.). Kyiv: IEP NAN Ukrai'ny [in Ukrainian].

15. Cap, M. V., Palinchak, M. M., & Steblak, D. M. (2018). Sutnisni harakterystyky procesu importozamishhennja ta jogo roli v social'no-ekonomichnomu rozvytku [Essential characteristics of import substitution process and its role in socio-economic development]. Naukovyj visnyk Uzhgorods'kogo nacional'nogo universytetu - Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, 18(3), 118-122. Serija: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove gospodarstvo. Retrieved from http://www.visnyk- econom.uzhnu.uz.ua/archive/18_3_2018ua/26.pdf [in Ukrainian].

16. Jakubovs'kyj, M. M. (2012). Vnutrishnij rynok jak dzerkalo problem ukrai'ns'koi' promyslovosti [Domestic market as a mirror of the problems of Ukrainian industry]. Ekonomika Ukrai'ny - Economy of Ukraine, 8, 4-15 [in Ukrainian].

17. Lupak, R. L. (2018). Derzhavna polityka importozamishhennja v systemi zabezpe- chennja ekonomichnoi ' bezpeky Ukrai'ny: priorytety ta instrumenty realizacii' [State policy of import substitution in the system of economic security of Ukraine: priorities and implementation tools]. Retrieved from http://www.lute.lviv.ua/fileadmin/ www.lac.lviv.ua/data/kafedry/Ekonomiky/Docs/2018_Monografiya_Lupak_R._L.pdf [in Ukrainian].

18. Prebish, R. (1992). Periferijnyj kapitalizm: est' li emu al'ternativa? [Peripheral capitalism: is there an alternative?]. Moscow: ILA [in Russian].

19. Lindert, P. H. (1992). Jekonomika mirohozjajstvennyh svjazej [Economics of World Economic Relations]. Moscow: Progress [in Russian].

20. Ljashenko, V. I., & Kotov, Je. V. (2015). Ukrai'na XXI: neoindustrial'na derzhava abo "krah projektu"? [Ukraine XXI: neo-industrial state or "collapse project"?]. Kyiv [in Ukrainian].

21. Dejneko, L. V., Shovkun, I. A., Shelud'ko, E. I. ta in. (2016). Neoindustrial'na trans- formacija promyslovogo potencialu Ukrai 'ny [Neo-industrial transformation of Ukraine's industrial potential]. L. V. Dejneko (Ed.). Retrieved from http://ief.org.ua/docs/mg/277.pdf [in Ukrainian].

22. Schьtz, F. (2019). Co-shaping the Future in Quadruple Helix Innovation Systems: Uncovering Public Preferences toward Participatory Research and Innovation. The Journal of Design, Economics, and Innovation. Vol. 5. Retrieved from https://www .sciencedirect.com/science/article/pii/S2405872618301394 [in English].

23. Veblen, T. (2010). Why is Economics Not an Evolutionary Science? E: CO Vol. 12. 2, 41-69 [in English].

24. Statystyka zovnishn'ogo sektoru Ukrai'ny za metodologijeju 6-go vydannja "Kerivnyctva z platizhnogo balansu ta mizhnarodnoi' investycijnoi' pozycii'" (MVF, 2009) [Statistics of external sector of Ukraine according to the methodology of the 6th edition "Guidelines on balance of payments and international investment position" of the NBU]. Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-external/data-sector- external#4 [in Ukrainian].

25. Statystychna informacija Derzhavnoi' sluzhby statystyky Ukrai'ny [Statistical information of the State Statistics Service of Ukraine]. www.ukrstat.gov.ua/operativ. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/oper_new.html [in Ukrainian].

26. European Statistical Recovery Dashboard. Eurostat. Retrieved from https://ec.europa.eu/ eurostat/cache/recovery-dashboard [in English].

27. Mel'nyk, T. M., & Pugachevs'ka, K. S. (2016). Importozalezhnist' ekonomiky Ukrai'ny i priorytety selektyvnogo importozamishhennja [Import dependence of Ukraine's economy and priorities of selective import substitution]. Ekonomika Ukrai'ny - Economy of Ukraine, 4, 29-44 [in Ukrainian].

28. Zovnishnja torgivlja tovaramy [Foreign trade in goods]. bank.gov.ua. Retrieved from https://bank.gov.Ua/ua/statistic/sector-extemal/data-sector-extemal#3 [in Ukrainian].

29. Ekonomichna skladova Ugody pro asociaciju mizh Ukrai'noju ta JeS: naslidky dlja biznesu, naselennja ta derzhavnogo upravlinnja [Economic component of the EU- Ukraine Association Agreement: impact for business, population and public administration]. Integration opportunities of Ukraine: perspectives and consequences: scientific report. V. M. Gejec' (Ed.) (2014). Kyiv: IEP NAN Ukrai'ny [inUkrainian].

30. Jakubovs'kyj, M. M. (2012). Vnutrishnij rynok jak dzerkalo problem ukrai'ns'koi' promyslovosti [Domestic market as a mirror of the problems of Ukrainian industry]. Ekonomika Ukrai'ny - Economy of Ukraine, 8, 4-15 [in Ukrainian].

31. Statystychnyj zbirnyk "Tablycja "Vytraty-vypusk" Ukrai'ny v osnovnyh cinah" za vid- povidni roky [Statistical collection "Table" Costs-issue "of Ukraine in basic prices" for the respective years]. www.ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

32. European Commission (2014). A Europe 2020 Initiative. Reindustrialising Europe: Member States' Competitiveness Report [in English].

33. Lьtkenhorst, W. Altenburg, T., Pegels, A., & Vidican, G. (2014). Green industrial policy: Managing transformation under uncertainty. Bonn: DIE. 51 S.: Ill. Discussion Paper 28 [in English].

34. Olivier, Cattaneo, & Gary, Gereff. The World Bank (2010). Global value chains in a postcrisis world: a development perspective. Cornelia Staritz (Eds). The International Bank for Reconstruction and Development [in English].

Размещено на Allbest.ru