Мал. 2.7 Загальна рівновага в МЗЕ

Відхилення від точки Р згруповані в чотирьох зонах, названих Swan «Зонами економічних негараздів» (Swan, 1963). Кожна зона має свою комбінацію незбалансованості на ринках зовнішніх і внутрішніх товарів. Так у зоні I економіка має профіцит торговельного балансу та надлишковий попит на внутрішні товари, а в зоні IV - дефіцит торговельного балансу і надлишковий попит на внутрішні товари. Зона IV відображує становище, в якому знаходилася Україна до фінансової кризи 1998 року. На той момент країна мала великий торговельний дефіцит: фіксований номінальний обмінний курс разом з високою інфляцією зруйнував конкурентоспроможність українського експорту на зовнішньому ринку та виробництво замінників імпорту на внутрішньому. У той же час попит на внутрішні товари «підігрівався» високим дефіцитом бюджету та припливом капіталу для фінансування цього дефіциту. Стан економіки був далеким від рівноваги, і щоб повернутися до врівноваженого стану перед урядом стояло завдання зменшити витрати і водночас змістити витрати від імпорту на внутрішні товари та замінники імпорту. Фінансова криза допомогла вирішенню обох завдань:

1. Через те, що приватні інвестори припинили фінансування дефіциту бюджету, уряду нічого не залишалося як зменшити витрати, покращити фіскальну дисципліну і, тим самим, збалансувати бюджет. У 2000 р. країна отримала перший профіцит бюджету з моменту проголошення незалежності.

2. Через те, що уряд більше не мав змоги задовольняти попит на валюту за штучно заниженим обмінним курсом, обмінний курс почав коливатися і девальвував з 2 грн./дол. США в середині 1998 р. до 5 грн./дол. США в кінці 1999 р. Номінальна девальвація покращила конкурентоспроможність українського експорту та замінників імпорту. Внутрішній попит змістився з імпорту на внутрішні товари та внутрішні замінники імпорту.

Усі ці зміни призвели до зниження рівня споживання в Україні, оскільки приватному і державному секторам довелося жити в рамках своїх фінансових можливостей. Девальвація року або, іншими словами, підвищення цін на зовнішні товари відносно цін на внутрішні товари, «надала сигнал» економіці України, що внутрішній попит має зміститися від зовнішніх до внутрішніх товарів, а виробництво - від внутрішніх до зовнішніх товарів. Це викликало початковий рух економіки ліворуч угору (рис. 2.7). Відповідне коригування торговельного дефіциту та підвищення продуктивності економіки викликали ревальвацію Року та зміщення кривої ВТ праворуч угору. Ці зміни наблизили Україну до загальної макроекономічної рівноваги - ситуації, в якій країна перебуває останні чотири роки.

3. Проблеми та перспективи фіскальної політики в Україні

Проблема перебудови фіскальної політики обумовлена реформами, які здійснюються в Україні. Оскільки, фіскальна політика є системою складних економічних відносин, які складаються між державою, організаціями, підприємствами та громадянами щодо розподілу і перерозподілу суспільного продукту, створення і використання фонду фінансових ресурсів, з огляду на те, що відсутність цілісної і послідовної державної економічної політики та перерозподілу фінансового ринку призвели до затяжної соціально-економічної кризи.

Дослідженням даної проблематики займаються чимало вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема, В. Андрущенко, О. Василик, Т. Єфименко, А. Крисоватий, П. Мельник, О. Музиченко, А. Соколовська, В. Ревун та інші. Незважаючи на значні здобутки у дослідженнях, незавершеною є низка питань щодо реформування податкової політики України.

На сьогодні фіскальна політика в Україні переходить на новий рівень розвитку, що певним чином викликає труднощі у її реалізації. Насамперед вони пов`язані з необхідністю удосконалення фіскального законодавства та приведення його до вимог МВФ, відновлення підприємницької та інвестиційної активності, недопущення погіршення рівня життєдіяльність населення тощо.

Реалізація ефективної фіскальної політики також утруднюється через складність її узгодження з монетарною політикою, яка спрямовується переважно на стримування темпів інфляції та підтримання курсу гривні.

Необхідність проведення реформ, насамперед у податковій системі, пояснюється тим, що податки по-різному можуть впливати на економіку в перехідний період, а саме: низький рівень податків, відсутність податкових пільг, а з іншого боку - їх надмірне навантаження у поєднанні із кризою в економіці призводить до спаду виробництва та перехід у «тіньову економіку».

Особливої актуальності в останні роки поряд із реформою податкової системи набули проблеми формування державного бюджету. Одна частина з них є похідною від загальноекономічного стану в країні, інша ж полягає у суто суб`єктивному підході до процесу його складання, затвердження та виконання.

Економічно неефективний розподіл бюджетних коштів спричинив зростання сум дотацій та кількості дотаційних областей та їх залежність від центру, навіть при впровадженні децентралізації.

Зниження податків при незбалансованому бюджеті швидше всього не допомагає, а призводить до загострення кризи.

Отже, можна виділити низку недоліків у податковій системі, а саме:

- часта зміна, складність та суперечливість податкової системи;

- складна, неоднорідна та нестабільна нормативно-правова база;

- фіскальне спрямування податкової системи і невизначене економічне становище держави;

- витрати на адміністрування окремих податків є значними порівняно з доходами бюджету, що формуються унаслідок їх справляння;

- непрозорість і нерівномірне податкове навантаження, більша частина якого покладена на законослухняних платників податків.

Відповідно, дані недоліки призвели до таких проблем, як:

- ухилення від оподаткування, виведення діяльності у «тіньову економіку»;

- збільшення заборгованості податкових платників перед бюджетом;

- заборгованість з податкового відшкодування з ПДВ.

Отже, головним завданням при реформуванні фіскальної політики повинна стати переорієнтація податкової системи із суто фіскальних цілей на стимулювання економічного зростання. Здійснити це можна, насамперед, шляхом послаблення податковою навантаження економіки частки податків у ВВП. Зниження ставок податків сприятиме збільшенню підприємницької активності і в підсумку збільшить податкові надходження до бюджету. Стимулюючий вплив матиме й радикальне скорочення пільг, крім соціального ефекту, воно сприятиме розширенню бази оподаткування, зменшить можливості для ухилення від сплати податків. Як свідчить досвід багатьох країн, стабільність і помірність системи оподаткування дають кращий і триваліший стимулюючий ефект, ніж податкові пільги.

На підставі зазначеного та з урахуванням сучасних економічних умов у яких перебуває Україна та зарубіжного досвіду, можна ствердити, що основним пріоритетом фіскальної політики у перспективі має стати: створення сприятливих умов для розвитку підприємницької та інвестиційної діяльності та зниження податкового тиску, а також їх ефективний захист.

3.1 Проблеми бюджетної політики та напрями їх вирішення

Бюджетна політика - сукупність заходів держави щодо організації та використання фінансів для забезпечення економічного і соціального розвитку. Вона знаходить своє вираження у формах і методах мобілізації бюджетних ресурсів й використанні їх на різні потреби держави, у розвитку економіки і соціального захисту населення, у бюджетному законодавстві, практичних діях у галузі бюджету різних державних структур.

Демократія коштує дорого, а тому державу з високим рівнем матеріального становища громадян характеризують такі ознаки:

· значні масштаби перерозподілу валового національного продукту через бюджетну систему;

· соціальний характер видаткової частини бюджетів;

· фінансування інвестицій у людський капітал, тобто в освіту, охорону здоров'я, соціальні компенсації;

· форму бюджетних доходів переважно за рахунок прогресивного прибутковою оподаткування фізичних осіб;

· стримування соціального розшарування на рівні, що забезпечує соціальну стабільність;

· збільшення доходів бюджету шляхом постійного зниження ставок оподаткування;

· бюджетне дотування окремих галузей економіки;

· постійне збільшення обсягів зовнішньої торгівлі.

3.2 Вдосконалення податкової політики як основного інструменту фіскальної політики

Бюджетна політика тісно пов'язана з податковою. Це два боки одного й того ж явища - фінансової політики. Якщо ж розглядати лише видаткову частину бюджету щодо вжиття певних заходів для її здійснення, то можна стверджувати, що це сфера бюджетної політики, але видатки не можна розглядати окремо від доходів. Питання доходів - це питання податкової політики, і їх також слід розглядати у зв'язку із видатками.

З огляду на це конкретні форми та методи реалізації бюджетної й податкової політики передбачають:

· знаходження й використання науково обґрунтованої величини перерозподілу фінансових ресурсів через бюджетну систему відповідно до рівня економічного розвитку держави, використання методів державного регулювання економічного та соціального розвитку;

· удосконалення бюджетного процесу, запровадження його чіткої регламентації на стадіях розробки проекту бюджету, його виконання й контролю за витрачанням коштів, створення науково обґрунтованої системи прогнозування показників бюджету, поступовий перехід до середньострокового та перспективного фінансового і бюджетного планування;

· скорочення обсягу окремих видів дотацій та субсидій, які надаються з бюджету, з одночасним посиленням соціального захисту малозабезпечених верств населення;

· постійне здійснення фінансового контролю за діяльністю державних підприємств, організацій та установ з метою запобігання безгосподарності та марнотратству, ефективне використання бюджетних коштів і державного майна;

· вдосконалення міжбюджетних відносин, забезпечення їх стабільності, посилення зацікавленості місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у збільшенні власних доходів і своєчасному справлянні податків;

· досягнення стабільності податкової системи та її спрощення, зниження податкового навантаження, - справедливий підхід до всіх платників податків, скасування чисельних пільг, що негативно позначається на формуванні вартісних показників в економіці держави;

· при оподаткуванні юридичних осіб необхідно поступово зменшувати нарахування на фонд оплати праці, які впливають на рівень цін, їхню структуру, конкурентоспроможність українських товарів.

Щодо оподаткування фізичних осіб, то необхідно зменшувати податкове навантаження на громадян із порівняно низькими доходами.

Висновки

Отже, фіскальна політика - це цілеспрямована діяльність держави щодо зміни державних видатків і податкових надходжень з метою збільшення обсягу виробництва, зайнятості та зниження темпів інфляції.

Основне завдання фіскальної політики полягає у створенні такого фіскального механізму, який би сприяв економічному розвитку суспільства, давав можливість збільшувати обсяги та підвищувати ефективність виробництва, попереджував інфляційні процеси, підвищував добробут населення.

Основними цілями фіскальної політики є: перерозподіл доходів (через оподаткування), ліквідація безробіття, боротьба з інфляцією, стабілізація економічного розвитку, стимулювання економічного росту.

Інструментами фіскальної політики виступають податки, витрати державних коштів, трансфертні виплати.

Залежно від того, як (через свідомі дії уряду чи автоматично) впливають бюджетно-податкові інструменти на стан економіки, розрізняють дискреційну та не дискреційну (автоматичну) фіскальну політику.

Залежно від фази ділового циклу, фіскальна політика виявляється як стимулююча або обмежувальна.

Стимулююча бюджетно-податкова політика (фіскальна експансія) у короткостроковій перспективі спрямована на подолання циклічного спаду економіки і припускає збільшення державних витрат, зниження податків чи комбінування цих мір. У довгостроковій перспективі політика зниження податків може привести до розширення пропозиції факторів виробництва і росту економічного потенціалу.

Стримуюча бюджетно-податкова політика (фіскальна рестрикція) спрямована на обмеження циклічного підйому економіки і припускає зниження державних витрат, збільшення податків чи комбінування цих заходів.

У короткостроковій перспективі ці заходи дозволяють знизити інфляцію попиту ціною зростання безробіття і спаду виробництва. У довшому періоді зростаючий податковий клин може послужити основою для спаду сукупної пропозиції і розгортання механізму стагфляції, особливо в тому випадку, коли скорочення державних витрат здійснюється пропорційно по всіх статтях бюджету і не створюється пріоритетів на користь державних інвестицій в інфраструктуру ринку праці. Затяжна стагфляція на тлі неефективного управління державними витратами створює передумови для руйнування економічного потенціалу.

Фіскальна політика є одним з основних інструментів економічної політики держави. За допомогою фіскальної політики держава може згладити кон'юнктурні спади, тим самим не порушивши макроекономічну рівновагу. Даний вид державного втручання в економіку має сильний ефект як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.

На сучасному етапі реалізація ефективної фіскальної політики в Україні унеможливлюється через ряд проблем, зокрема: невідповідність фактичних та планових доходів державного бюджету; спротив будь-яким податковим реформам, які передбачають підвищення податкового навантаження; поширення практики виплати заробітної плати «в конвертах»; проблеми адміністративно-правового характеру; відсутність фіскальних стимулів здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності; складність координації фіскальної політики з монетарною.

Важливим напрямком ефективної фіскальної політики держави є раціональне використання фінансових ресурсів, контроль з боку держави за надходженнями та видатками, покращення адміністрування податків та зборів, врегулювання існуючих в країні адміністративно-правових проблем, а також ефективне використанням коштів на соціальні програми.

Список використаної літератури

1. Агапова Т.А., Серегіна С.Ф. Макроекономіка. - М.: Справа та сервіс. - 2004. - 447 с.

2. Амоша О.А., Вишневський В. М. До питання про оцінку рівня податків в Україні // Економіка України. - 2011. - №8. - с. 11-19.

3. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання, 2007. - 703 с.

4. Бантон В. Проблеми реалізації фіскальної політики в Україні на сучасному етапі/ В. Бантон// [Електронний ресурс].

5. Завгородня О.О., Тарасевич В.М. Фіскальні ресурси держави та їх роль в активізації інвестиційних процесів // Фінанси України. - 2012. - №3. - с. 24-32.

6. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Аналітична економія: принципи, проблеми і політика. Частина 1. Макроекономіка: Пер. з англ. - Львів: Просвіта, 2003, - 672 с.

7. Нікитенко Д.В. Сутність фіскальної політики як інструмента державного регулювання економіки // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - №6. - с. 35-42.

8. Олейнікова Л.Г. Удосконалення фіскальної політики України в рамках антикризової програми / Л.Г. Олейнікова // [Електронний ресурс].

9. Отрошко О.В. Фіскальна політика як засіб стабілізації економіки / О.В. Отрошко // Фінанси України. - 2014. - №6. - C. 69-75.

10. Панчишин С. Макроекономіка. К.: Либідь, 2002. - 616 с.

11. Податково-бюджетна політика та забезпечення умов динамічного економічного зростання // Від парадигми фінансової стабілізації до ідеології зростання: Зб. наук. ст. за ред. Я.А. Жаліла. К., 2010

12.Костюк В. С. Економічна теорія: навч. посібник / В.С. Костюк, А.М. Андрющенко, І.П. Борейко. - К.: Центр учб. л-ри, 2009. -282с.

13.Основи економічної теорії: підручник / О.О. Мамалуй, О.А. Гриценко, Л.В. Гриценко; за заг. ред.: О.О. Мамалуй. - Київ: Юрінком Інтер, 2003. - 478 с. - Бібліогр.: с. 468-470.

14.Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. - К.: Либідь, 2004. - 288 с.

15.Вугальтер А.Л. Фундаментальна економія. Динаміка. - М.: Економіка, 2007. - 371 с.

16.Баликоев В.З. Загальна економічна теорія. - Новосибірськ: ООО «Видавництво ЮКЭА», 2004.

17.Батура О.В., Іващина О.Ф., Новікова Л.Ф. Макроекономіка: Навч. посібник. - К: центр учбової літератури, 2007.

18. Бровкова Е.Г., Фінансово-кредитна система країни: Навч. посібник для вузів, - К: Сирин, 2007.

19. Бутук А.И. Економічна теорія: Навч. посібник. - К.: Вікар, 2007.

20. Бюджет повної зайнятості та фіскальна політика/ Савченко А.Г., Соломенко С.М. // Фінанси України. - 2007. - №4. - С.3-12.

21. Вініченко І.І., Гончаренко О.В., Дацій Н.В., Корецько С.О. Макроекономіка: Навч. посібник. - К: Центр навч. літератури, 2006.

Размещено на allbest.ru