Цифрова трансформація та нові бізнес-моделі як детермінанти формування економіки нестандартної зайнятості

Підкреслимо, що точкою відліку карколомних змін у світі праці та зайнятості, мимовільними свідками яких є нинішні покоління, стало планетарне “виверження”, яке ми іменуємо “великий вибух-1”.

Як науково аргументовано в попередніх публікаціях авторів [22-25], перший “великий вибух”, що мав місце донедавна, і зрушення у світі праці та зайнятості під впливом якого ще продовжуються, став наслідком симбіозу, нашарування у часі і просторі низки феноменів сьогодення, якими є:

* надмасштабні та надглибокі демографічні зрушення (демографія-ХХІ);

* новий формат глобалізації - так зване “друге” і “третє” роз'єднання;

* технологічні зрушення та інновації - інтенсивне впровадження технологій “Індустрії 4.0” та інших проривних інновацій Четвертої промислової революції;

* організаційні зрушення (зрушення у суспільному поділі праці) - новий формат організації суспільної праці, її поділу у глобальному масштабі, який у свою чергу є поєднанням новітньої глобалізації світової економіки й нової економіки, яка формується в межах національних держав;

* глобальна ідеологія - домінування неолібералізму як теорії та ідеології сучасного глобального, платформового, олігархічного, людинонецентричного капіталізму у світовому вимірі.

Демографічні, глобалізаційні перетворення та технології “Індустрії 4.0” кардинально змінюють світ праці, а також його інститути, організаційні структури, параметри ринку праці та зумовлюють формування нової моделі праці і зайнятості, яку правомірно трактувати “Праця 4.0”. У авторській теоретичній конструкції “Праця 4.0” постає насамперед як трудова парадигма, що притаманна новій економіці, технологічним, мережево-цифровим базисом якої є “Індустрія 4.0”. Одночасно “Працю 4.0” автори розглядають і як платформу, як інститут, які забезпечують використання ресурсу праці в координатах, породжених “Індустрією 4.0” [23-25].

Перетворення, що відбуваються у соціально-трудовій сфері під впливом технологій Четвертої промислової революції, - це повна, всеохопна трансформація структури ресурсів та першоджерел розвитку; конфігурацій та технологій взаємодії; масштабів та форм зайнятості; розміру, рівня, структури та диференціації доходів; співвідношення (ієрархії) економічного і позаекономічного; форм організації праці тощо.

Цифровізація та віртуалізація економіки, поява нових різновидів -- економіка платформ, економіка “за запитом”, економіка спільного споживання, гіг-економіка -- змінюють не тільки соціально-трудовий простір щодо безпосереднього докладання праці. Здійснюються перетворення соціальної структури економіки та суспільства, зникають класичні грані між виробниками і споживачами, працівниками і роботодавцями; змінюється колишня полярність взаємовідносин і взаємозалежності між власниками робочої сили і власниками капіталу. Таким чином, соціальна тканина нової (цифрової) економіки і мережевого суспільства набуває некласичних, атипових, нестійких, змінюваних форм. Такою стає вся система соціально-трудових відносин [24].

Цифровізація проникає в усі сфери суспільної діяльності, заповнюючи, образно кажучи, усі ніші економічного і суспільного буття. На “виході” цифровізації маємо стан, коли оцифрованих даних стає усе більше, інтернет стає усе доступнішим і швидкісним, а усе досконаліші технології цифровізації поширюються на усе нові сфери суспільного розвитку.

Складовою технологічних трендів, які формують нову платформу соціально-економічного, у т. ч. соціально-трудового розвитку, є інтенсивний розвиток інтернету речей і інтернету всього. Поява спочатку комп'ютерів, а згодом технологічних можливостей їх об'єднання в мережі постало одним з найсуттєвіших проривів людства у царині техніко-технологічного розвитку. Завдяки розвитку міжмашинних комунікацій, або інтернету речей, у світових ІР-мережах з'явиться 10 млрд нових пристроїв. Вже сьогодні інтернет - це не лише мережа комп'ютерів, а мережа різноманітних пристроїв - від мобільного телефону і розумного годинника до транспортного дрона і автоматизованого верстату з числовим програмним управлінням. Інтернет, без перебільшення, стає “мережею всього”.

Діджиталізація, як проникнення цифрових технологій в усі сфери та види економічної діяльності, не є драйвером перших десятиліть ХХІ ст., оскільки цей процес (цифровізація) розпочався ще в останній чверті минулого століття. Що ж є драйвером початку ХХІ ст., так це переосмислення того, як компанії мають вести бізнес, яким має бути вектор розвитку бізнес-моделей. І хоча на цьому шляху ще немало перепон економічного, управлінського, психологічного характеру, все ж усе більше інноваційно налаштованих, соціально відповідальних суб'єктів підприємницької діяльності свідомі того, що конкурентоспроможність-ХХІ пов'язана передусім з новими бізнес-моделями, способами ведення бізнесу, підґрунтям яких є технології “Індустрії 4.0” та інших за порядком індустрій, які вже на підході.

Одним із “продуктів” цифровізації та цифрової трансформації упродовж останнього десятиліття стала поява та інтенсивний розвиток цифрових платформ. Не буде перебільшенням твердження, що глобальні цифрові платформи трансформують усю систему міжнародного та національного поділу праці, координати та вектори розвитку компаній, включно й транснаціональних. Останні постали перед потребою та необхідністю зміни своїх бізнес-моделей, “вмонтування” їх у новий формат міжнародного поділу праці.

З'являється новий ланцюг подій та взаємозалежностей: “проривні технології і цифрова трансформація нові бізнес-моделі новий формат організації праці економіка нестандартної зайнятості” (Рисунок 1).

Підкреслимо, що деякі з наведених платформових бізнес-моделей поєднують декілька інноваційних сервісів. Прикладом є американська компанія Uber, що створила однойменний мобільний застосунок для пошуку, виклику та оплати таксі або приватних водіїв. У віртуальній системі автотранспортних послуг таксі успішно використовується шерінговий бізнес-проєкт.

Зазначений ланцюг не є завершеним, оскільки “на виході” з'являються нові можливості і нові виклики, нові зиски і нові ризики.

Розкриємо більш детально, рельєфно природу явищ і процесів, які обумовлюють появу та механізм функціонування згаданого вище ланцюга.

Ключовими трендами нової (цифрової) економіки є поява та утвердження у світовому економічному просторі глобальних цифрових платформ з іманентними бізнес-моделями, які сфокусовані на великі дані і цифровий інтелект. В підтвердження наведеного факту звернімо увагу на зміни у рейтингуванні транснаціональних компаній за розміром їх ринкової капіталізації. Ще декілька років тому провідні позиції у таких рейтингах належали транснаціональним компаніям нафтогазової промисловості, машинобудування, торговельного спрямування. У другому десятилітті ХХІ ст. першість у світових рейтингах належить компаніям, що спеціалізуються на даних і цифровому інтелекті та надінтенсивно і швидко змінюють глобальний економічний ландшафт.

Рисунок 1. Ланцюг формування економіки нестандартної зайнятості

Карколомне зростання цифрових платформ, посилення їх ролі на світових ринках підтверджується даними щодо їхньої ринкової капіталізації. Так, за період 2015-2017 рр. ринкова капіталізація цифрових платформ зросла з 4.3 до 7.2 трлн доларів, при цьому частка семи “суперплатформ” складає біля % цієї вартості. Показовими є й наступні дані. Ринкова капіталізація кожної з провідних цифрових платформ перевищила 250 млрд доларів, а в Apple, Microsoft і Amazon цей показник у 2019 р. перевищив 1 трлн доларів [7; 30; 42].

Зазначимо, що трансформація економічного ландшафту відбувається під впливом нової конфігурації економічної діяльності та інститутів, що перебувають на “полі” нової (цифрової) економіки.

Виокремимо деякі новації такої конфігурації:

1) цифровізація поєднує попит і пропозицію через цифрові платформи і не потребує посередницьких структур;

2) цифровізація знизила бар'єри входження на ринки для малих підприємств, які суттєво розширили свою нішу та обмежили монополію крупних компаній;

3) цифрові платформи є, як правило, багатоцільовими і відкривають небачені можливості надання послуг швидко, якісно, за відносно нижчих витрат та без більшості існуючих раніше географічних бар'єрів;

4) цифровізація, розвиток цифрових платформ обумовлюють так звані мережеві ефекти, коли велика кількість користувачів платформи створює умови для появи ще більшої кількості споживачів. Йдеться про феномен, який Евансом і Гавером названий “самоукріплюючим циклом зростання” [12]. Мережеві ефекти можуть бути як прямими (зростання кількості споживачів), так і побічними, коли збільшення споживачів в одному сегменті платформи викликає прирощення в іншому (зростання кількості користувачів відеоігор обумовлює збільшення кількості розробників цих продуктів).

Цифрова трансформація вже зараз докорінно змінила і продовжує змінювати світ праці і зайнятості. Основа основ дотеперішньої соціально-трудової сфери - робоче місце - раптово втратила свій колишній статус, параметри, місцезнаходження тощо. Той простір, у якому здійснюються трудові функції, відбувається процес праці, часто-густо поєднується з простором, де ми спимо, харчуємося, вчимося, тренуємося, проводимо дозвілля.

Однак яким буде довготривалий вплив старих-нових чинників на життєдіяльність людини в цілому і трудову, зокрема, залишається все ще не з'ясованим. Необхідні глибокі, системні, міждисциплінарні дослідження теоретичного та прикладного характеру. Наукові розвідки впливу цифровізації на трудову діяльність, її організацію залишаються скоріше виключенням, аніж правилом та потребують значного прирощення.

Авторську ментальну конструкцію економіки нестандартної зайнятості через призму цифрової трансформації бізнесу та зумовлених нею нових (платформових) бізнес-моделей наочно представлено на Рисунку 2.

Рисунок 2. Схема ментальної конструкції моделі економіки нестандартної зайнятості

Новий формат суспільного виробництва, суспільної організації праці, сфери безпосереднього докладання праці, ринку праці і багатьох-багатьох інших аспектів, що стосуються людини, її життєдіяльності, добробуту під впливом явищ, процесів, чинників, формуватиметься під системним впливом чинників, які обумовили “великий вибух-1”. При цьому відбудеться посилення взаємовпливу, взаємообумовленості, взаємодії глобальних феноменів, що зумовить формування нового тренду розвитку екосистеми - економіки нестандартної зайнятості.

Ще і ще раз наголошуємо на тому, що цифровізація економіки, впровадження інших проривних технологій “Індустрії 4.0” поява нових типів компаній і систем управління запровадження нових бізнес- моделей поява та розширення спектру нових форм зайнятості - це єдиний ланцюг взаємопов'язаних, взаємообумовлених процесів і явищ, які є породженням Четвертої промислової революції та шостого технологічного укладу. Технології Четвертої промислової революції у поєднанні з мегазмінами, які мають демографічне, глобалізаційне, політико-економічне походження, докорінно трансформують світ праці та зайнятості.

Акцентуючи на проблематиці соціально-трудових трансформацій в умовах діджиталізації, наголосимо, що висновки дослідників стосовно впливу цифрових та інших технологій, які є уособленням Четвертої промислової революції, на економіку в цілому і ринок праці, зокрема, доволі суттєво різняться. На думку одних, зазначені зміни - всього лише черговий етап науково-технічних новацій, і що такі техніко- технологічні досягнення людства як винахід парової машини, електричної енергії тощо, справили значно більший вплив на економічний розвиток, аніж цифрові технології. Інші, навпаки, вважають, що технології Четвертої промислової революції кардинально змінюють як економіку, так і інші сфери життєдіяльності людини. Не зважаючи на наявність різних думок та оцінок, маємо визнати, що ринок праці та зайнятості вже на перших етапах становлення нової (цифрової) економіки набуває нових, великомасштабних, різновекторних змін.

Однією з основних проблем сучасного ринку праці є асиметрії між масштабами створення нових робочих місць та вивільнення працівників під впливом впровадження технологій Четвертої промислової революції. За усієї прорічливості оцінок щодо одного з сучасних соціально-трудових трендів - вивільнення зайнятих в економіці - маємо визнати, що масштаби останніх будуть значними і такими, що не мали аналогів в індустріальну добу. З огляду на карколомні зміни у сфері праці та зайнятості вкрай актуальними постають наступні запитання. Які категорії працівників та види діяльності найбільше підпадають під зазначені ризики у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі? Чи готові самі працівники засвоювати нові знання та оволодівати новими компетентностями? Які освітні установи готові та здатні взяти на себе функції навчання упродовж життя?

Значущість змін у світі праці і зайнятості під впливом Четвертої промислової революції (від найоптимістичнішого до найпесимістичнішого прогнозу) будуть різнитися залежно від галузі, в кожній з яких є специфічні передумови цифровізації та впровадження інших проривних технологій; залежно від стратегії розвитку бізнесу щодо рівня проникнення технологій “Індустрії 4.0” в компанію та функціонування виробничих процесів.

Конструювання моделі економіки нестандартної зайнятості, на наше переконання, має базуватись на тій закономірності, що за умов цифровізації та віртуалізації життєдіяльності робота уособлюється з певним заняттям, зі справою в цілому, а не з прив'язаністю до конкретного робочого місця або певної організації, до регламентованого режиму робочого часу та організаційної субординації. На відміну від стандартних форм зайнятості, які передбачають зайнятість за наймом на умовах повного робочого часу за використання довгострокового трудового договору, під прямим керуванням роботодавця або уповноваженого ним менеджера, нестандартній зайнятості характерна багатовимірна гнучкість. Набір нестандартних форм зайнятості вже нині є строкатим і з кожним днем він розширюється - мобільна робота на основі ІКТ, робота на основі ваучерів, фріланс, робота на платформах, портфельна робота, групова зайнятість, зайнятість на основі співробітництва, тимчасовий контракт, аутстафінг, спільне виконання роботи, випадкова робота, тимчасове управління та ін.

За авторським концептом, першопричина інтенсивного поширення нових, нестандартних, нетрадиційних форм зайнятості - це формування та відтворення на “мережевій”, “цифровій” основі нового ланцюга технологічних, інституціональних, організаційних, управлінських трансформацій, на «виході» яких - поява платформи “Праця 4.0” [23-25; 27].

До згаданих вище чинників «невірусного» характеру, що спричинили “великий вибух-1”, на початку 2020 р. додався епідеміологічний чинник, який на очах кардинально змінює сферу зайнятості. З настанням планетарного лиха COVID-19, яке в авторській ментальній моделі іменується “великий вибух-2”, масштаби нестандартної зайнятості істотно збільшились. Можемо зробити припущення, що навіть за умови припинення коронавірусної епідемії, на що сподівається кожна свідома людина, повернення до того формату зайнятості, в якому перебувало людство до лютого-березня 2020 р., вже не буде.

Маємо засвідчити, що поява певних переваг, що їх продукує розвиток нових форм зайнятості, усе більше межує з викликами та загрозами. Реальність є такою, що нові, нестандартні форми зайнятості поширюються швидше, ніж розвивається законодавча база, наслідком чого є зниження захищеності трудових прав працівників або ж їх повна відсутність.

Різноманіття форм зайнятості, дрейф до нетипових форм дозволяє за нових умов враховувати різноманітні потреби та інтереси двох основних сторін соціально-трудових відносин - роботодавців і працівників, передбачаючи при цьому, що перші і другі у рівній мірі будуть захищені як законодавчими, так і локальними нормами права. Результати опитувань, безпосередні свідчення працюючих переконують у тому, що гнучкі форми зайнятості стають для людей праці більш важливими, аніж як це було зовсім недавно. У цьому переконують і результати наукових досліджень [39].

Наголошуємо на необхідності переглянути ставлення до нестандартних форм зайнятості та розглядати останні не як аномалії та відхилення від «нормальності». Нова (цифрова) економіка з притаманними їй гнучкістю, темпами змін, мобільністю диктує і новий устрій ринку праці, кардинально трансформуючи сферу зайнятості.

ВИСНОВКИ

Інтенсивне впровадження цифрових та інших проривних технологій “Індустрії 4.0”, цифровізація економічного і соціального буття, трансформація бізнес-моделей компаній, поява нових, нестандартних форм зайнятості, карколомні зміни в інших складових світу праці - усе це ланцюги взаємопов'язаних, взаємообумовлених явищ і процесів, які потребують усвідомлення, наукової інтерпретації, сприйняття, нового прочитання.

Комплекс чинників і процесів, що є змістом та першопричиною означеного вище ланцюга, обумовлюють формування економіки нестандартної зайнятості та притаманних їй відносин у сфері безпосереднього докладання праці. Ця економіка у соціально-трудовому її вимірі є чи не повною протилежністю економіки стандартної зайнятості індустріальної доби. Червоною лінією через усю статтю проходить думка та переконання у тому, що форми зайнятості не є ізольованою автономією, а їх формування та драйвери розвитку детерміновані техніко-технологічними трансформаціями, появою та масштабним впровадженням нових бізнес-процесів, які усе більше привносять революційні зміни у бізнес-середовище.

З огляду на наведену аргументацію неприйнятними постають численні публікації з соціально-трудової проблематики, у яких їх автори трансформацію форм зайнятості, природу останніх все ще розглядають як прояв невдалих політичних рішень та діючої економічної політики; низької культури та соціальної відповідальності роботодавців; як соціально-трудову практику, яку слід “поправити”, відтворити у параметрах індустріальної доби. Пам'ятаймо, що в одну і ту ж воду ще нікому не вдавалося увійти.

Слабкість економічної теорії, її нездатність пояснити мовою понять, категорій, економічних законів, інших теоретичних засновків як насправді функціонує складний економічний організм; нехтування багатьма представниками наукової спільноти міждисциплінарним підходом до вивчення економічних проблем є чи не основними причинами несформованості сучасного економічного мислення у левової частки населення, загальної низької економічної культури. Означене вище має пряме відношення до несформованості адекватного реаліям сьогодення економічного мислення у царині економіки праці та соціально-трудових відносин.

Проведене дослідження спрямоване на формування у потенційних читачів економічної культури епохи “цифровізації”, пошуку відповідей на низку запитань, які не мають однозначності, завершених оцінок і для авторів статті. І серед них:

* стратегія зайнятості на сучасному етапі - це пошук механізмів мінімізації її нестандартності чи відстоювання статусу-кво?

* гнучка зайнятість - це шлях до непередбачуваності на ринку праці чи нова модель стійкості цього ринку?

* прекаризація і гнучкість - це шлях до втрати гарантій соціальної безпеки чи до утвердження нового формату стійкого розвитку?

* що краще - нестійка зайнятість чи стійке безробіття?

Не виключаємо, що в недалекому майбутньому інститути економіки та суспільства віднайдуть “рецепт” розширення сегменту стандартної зайнятості за економіки (не)платформ та інших гібридних її форм. Реалії ж сьогодення є такими, що чинники, які спричинили феномени початку ХХІ ст. - “великий вибух-1” і “великий вибух-2” - диктують розширення сфери застосування атипових форм зайнятості.

Можемо розраховувати на «великий вибух-3», фундаментальними засадами якого стануть інша структура та інша ієрархія цінностей, домінування людиноцентричності, розбудова етичної економіки.

Звертаємо також увагу на необхідність опановувати нову філософію стандартності та нестандартності. За перспектив підвищення продуктивності, розширення вільного часу, зростання соціальної якості нинішня нестандартність має повністю і незворотно трансформуватися у звичну, традиційну соціально- трудову реальність.

Стаття, що пропонується потенційним читачам, слугує точкою відліку для серії подальших авторських публікацій за проблематикою трансформації інституту зайнятості під впливом феноменів, що визначають соціально-трудову реальність-ХХІ. Горизонти подальших досліджень авторів окреслено науково-прикладними сценаріями та організаційно-економічним інструментарієм управління працею та регулювання соціально-трудових відносин в економіці нестандартної зайнятості.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ahramakova, N., Pysarevska, H., & Semenchenko, А. (2019). Non-standard forms of employment under the network economy. Economy and society, 20, 520-529. (In Ukrainian). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2019-20-68

2. Al-Debei, M., El-Haddadeh, R., & Avison, D. (2008). Defining the Business Model in the New World of Digital Business. Brunei University London. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/9f2f/48bdcf94f69cba9df3262fca58988e84b05d.pdf

3. Banche, B. (n.d.). Tsifrovizatsiya biznesa [Business digitalization]. Retrieved from https://vlast.kz/corporation/24539-cifrovizacia-biznesa.html

4. Bilyk, O. (2014). Nestandartna zainiatist: vyklyky sohodennia [Non-standard employment: the challenges of today]. Social and labour relations: theory and practice, 1, 296-300. (In Ukrainian). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/stvttp_2014_1_49

5. Bls.gov (2018). American time use survey -- 2019 results. https://www.bls.gov/news.release/pdf/atus.pdf

6. Buda, T. (2016). Flexible and non-standard forms of employment: social benefits and risks. Sustainable development of economy, 2, 149-157. (In Ukrainian). Retrieved from https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/121459.pdf

7. Capgemini (2011). Digital Transformation: A Road-Map for Billion-Dollar Organizations. Retrieved from https://www.capgemini.com/ resources/digital-transformation-a-roadmap-for-billiondollar-organizations

8. Chesbrough, H. (2006). Open Innovation: The New Imperative for creating and Profiting from Technology (272 p.). Boston: Harvard Business Press.

9. Degryse, C. (2016). Digitalisation of the Economy and Its Impact on Labour Markets. Working Paper. Retrieved from https://ssrn.com/ abstract=2730550

10. Digital Transformation (2011). Digital transformation: a roadmap for billion-dollar organizations (68 p.). Retrieved from https://www.

capgemini.com/wp-content/uploads/2017/07/Digital_Transformation A_Road-Map_for_Billion-Dollar_Organizations.pdf

11. Dutch Transformation Forum (2018). Unlocking the value of the platform economy. Mastering the good, the bad the ugly (45 p.). Retrieved from https://dutchitchannel.nl/612528/dutch-transformation-platform-economy-paper-kpmg.pdf

12. Eichhorst, W, & Marx, P. (Eds.) (2015). Non-Standard Employment in Post-Industrial Labour Markets: An Occupational Perspective (448 p.). Edward Elgar Publishing.

13. Evans, P., & Gawer, A. (2016). The rise of the platform enterprise: A Global Survey. The Emerging Platform Economy Series No. 1. New York: The Center for Global Enterprise. Retrieved from https://www.thecge.net/app/uploads/2016/01/PDF-WEB-Platform-Survey_01_12.pdf

14. Huk, L. (2016). Flexible non-standard employment: the systematization of the forms and its use on labour market of Ukraine. Ukrainian Society, 1, 114-129. (In Ukrainian). Retrieved from https://ukr-socium.org.ua/archive/no-1-56-2016/flexible-non-standard-employ- ment-the-systematization-of-the-forms-and-its-use-on-labour-market-of-ukraine

15. Industriall global union (2018). Vyzovy industrii 4.0 i neobkhodimost novykh otvetov [Industry 4.0 Challenges and the Need for New Answers] (60 p.). Retrieved from http://www.industriall-union.org/sites/default/files/uploads/documents/2017/SWITZERLAND/Indus- try4point0Conf/industry_4_rus.pdf

16. International Labour Office (2016). Non-standard employment around the world: Understanding challenges, shaping prospects (375 p.). Geneva. Retrieved from https://www.ilo.org/global/publications/books/WCMS_534326/lang--en/index.htm

17. Kalleberg, A. (2000). Nonstandard Employment Relations: Part-Time, Temporary and Contract Work. Annual Review of Sociology, 26, 341365. https://doi.org/10.1146/annurev. soc.26.1.341

18. Kimbrough, G. (2019). Measuring commuting in the American Time Use Survey. Journal of Economic and Social Measurement, 1, 1-17.

19. Kokhan, V. (2013). Non-standard employment in Ukraine: challenges of time. Law and innovative society, 1, 173-187. (In Ukrainian). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/pric_2013_1_11

20. Kolot, A. (2019). “Pratsia 4.0” yak model ta platforma novoi (tsyfrovoi) ekonomiky [“Labor 4.0” as a model and platform of the new (digital) economy]. In Book of participants' abstracts of the International Scientific and Practical Conference “The sphere of employment and income in the digital economy conditions: mechanisms of regulation, challenges and development dominants” (pp. 13-28). Kyiv: KNEU. (In Ukrainian). Retrieved from https://ir.kneu.edu.ua/handle/2018/31176

21. Kolot, A. (Ed.) (2017). Hidna pratsia: imperatyvy, ukrainski realii, mekhanizmy zabezpechennia [Decent work: imperatives, Ukrainian realities, provisioning mechanisms] (504 p.). Kyiv: KNEU. (In Ukrainian). Retrieved from https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/22643

22. Kolot, A., & Herasymenko, O. (2019). Social and labor development in the xxi century: to the nature of global changes, new opportunities, limitations and challenges. Demography and Social Economy, 1(35), 97-126. (In Ukrainian). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ dse_2019_1_9

23. Kolot, A., & Herasymenko, O. (2020). Labor 4.0 concept: theoretical-applicable principles of formation and development. Economics and forecasting, 1, 7-31. (In Ukrainian). https://doi.org/10.15407/eip2020.01.007

24. Kolot, A., & Herasymenko, O. (2020). Sfera pratsi v umovakh hlobalnoi sotsioekonomichnoi realnosti 2020: vyklyky dlia Ukrainy [The sphere of work in the conditions of the global socio-economic reality 2020: challenges for Ukraine] (36 p.). (In Ukrainian). Retrieved from http:// library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/16344.pdf

25. Kolot, A., & Herasymenko, O. (2020). Determinanty formuvannia sotsialno-trudovoi platformy “Pratsia 4.0” [Determinants of the formation of the social and labor platform “Labor 4.0”]. Visnyk Prykarpatskoho universytetu imeni vasylia stefanyka. Seriia Ekonomika - Bulletin of Vasyl Stefanyk Precarpathian University. Economics series, 15, 80-92. (In Ukrainian)

26. Kolot, A., Kozmenko, S., Herasymenko, O., & Streimikienй, D. (2020). Development of a Decent Work Institute as a Social Quality Imperative: Lessons for Ukraine. Economics and Sociology, 13(2), 70-85. http://dx.doi.org/10.14254/2071-789X.2020/13-2/5

27. Kolot, A., & Herasymenko, O. (2017). Market, state and business in coordinates of the new economy. Problems and Perspectives in Management, 15(3), 76-97. http://dx.doi.org/10.21511/ppm.15(3).2017.07

28. Krasylshchykov, A. (2011). Zakhyst trudovykh prav pratsiuiuchykh za umov nestandartnoi zainiatosti: normatyvno-pravove zabezpechen- nia [Protection of labor rights of workers under conditions of non-standard employment: regulatory and legal support]. Demography and social economy, 1, 118-124. (In Ukrainian). Retrieved from https://dse.org.ua/arhcive/15/12.pdf

29. Kravchuk, O. (2014). Nestandartni formy zainiatosti v umovakh formuvannia merezhevoi ekonomiky [Non-standard forms of employment in the conditions of formation of network economy]. Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University Economic Series, 1118(88), 29-35. (In Ukrainian). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhE_2014_1118_88_6

30. Linder, J., & Cantrell, S. (2000). Changing Business Models: Surveying the Landscape. Accenture. Institute for Strategic Change, Cambridge. Retrieved from http://www.businessmodels.eu/images/banners/Articles/Linder_Cantrell.pdf

31. Mandl, I., Curtarelli, M., Riso, S., Vargas Llave, O., & Gerogiannis, E. (2015). New forms of employment. European Union. Retrieved from https://www.eurofound.europa.eu/publications/report/2015/working-conditions-labour-market/new-forms-of-employment

32. Osterwalder, A., Pigneur, Y., & Tucci, C. (2005). Clarifying business models: Origins, present, and future of the concept. Communications of the Association for Information Systems, 16(1), 1-25. https://doi.org/10.17705/1CAIS.01601

33. Ovchynnikova, L. (2016). Precarios forms of employment: nature and evidence. Ukrainian Society, 1, 54-64. (In Ukrainian). https://doi. org/10.15407/socium2016.01.054

34. Pasieka, S. (2012). Effective employment as a form of realization of social and labour potential. Scientific journal of ChSIEM. Economic Series, 2, 109-113. (In Ukrainian). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/NvChdieu_2012_2_18

35. Peres, K. (2011). Tekhnologicheskiye revolyutsii i finansovoy kapital: dinamika puzyrey i periodov protsvetaniya. Moskva: Delo. (In Russian)

36. Ramkumar, A. (2019). Microsoft Hits $1 Trillion Market Value for First Time. The wall street journal. Retrieved from https://www.wsj.com/ articles/microsoft-hits-1-trillion-market-value-for-first-time-11556201153

37. Schmid, G. (2010). Non-Standard Employment and Labour Force. Participation: A Comparative View of the. Recent Development in Europe. IZA Discussion Papers, 5087, 171-210. Retrieved from https://www.iza.org/publications/dp/5087/non-standard-employment- and-labour-force-participation-a-comparative-view-of-the-recent-development-in-europe

38. Shvab, K. (2017). Chetvertayapromyshlennaya revolyutsiya [The fourth industrial revolution] (208 p.). Moskva: Eksmo. (In Russian)

39. Srnicek, N. (20817). Platform Capitalism. Polity Press Cambridge Malden.

40. Stending, G. (2014). The Precariat: The New Dangerous Class (328 p.). Moskva: Ad Marginem. (In Russian)

41. Taylor, M. (2017). Good work: The Taylor Review of Modern Working Practices (116 p.).

42. Terrar, D. (n.d.). What is Digital Transformation? Retrieved from http://www.theagileelephant.com/what-is-digital-transformation

43. Tsizhma, Y. (2013). Concept of Flexicurity and Non-Standard Forms of Employment: Modern Challenges. Business Inform, 7, 197-202. (In Ukrainian). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2013_7_37

44. UNCTAD (2019). Digital Economy Report 2019. Value Creation and Capture: Implications for Developing Countries. New York: United Nations Publication.

45. Vyugina, D. (2016). Media Consumption as a Key to New Digital Strategies in Media. Mediascope, 4. (In Russian). Retrieved from http:// www.mediascope.ru/2233

46. Zhadan, O. (2014). Prychyny ta naslidky poshyrennia nestandartnoi zainiatosti na natsionalnomu rynku pratsi [Causes and consequences of the spread of non-standard employment in the national labor market]. Theory and practice of public administration, 3, 117-124. (In Ukrainian). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2014_3_18

Размещено на Allbest.ru