Еколого-економічна звітність як індикатор стану лісогосподарського землекористування

Обґрунтування повноти, доступності й прозорості показників еколого-економічної звітності лісогосподарських підприємств як індикатора стану лісогосподарського землекористування в контексті збалансованого розвитку (на прикладі Малого Полісся України).

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.05.2022
Размер файла 494,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еколого-економічна звітність як індикатор стану лісогосподарського землекористування

Орест Фурдичко1, Оксана Дребот1,

Ніна Паляничко1, Степан Данькевич1, Йошіхіко Окабе2

1 Інститут агроекології і природокористування НААН

2Університет Кобе Ґакуїн 1 Україна 2Японія

Мета. Мета статті - здійснити теоретико-методичне обґрунтування повноти, доступності й прозорості показників еколого-економічної звітності лісогосподарських підприємств як індикатора стану лісогосподарського землекористування в контексті збалансованого розвитку (на прикладі Малого Полісся України); з'ясувати причинно- наслідкові зв 'язки між окремими показниками, що характеризують перебіг певних процесів у лісогосподарському землекористуванні.

Методологія / методика / підхід. Теоретичні та методологічні основи дослідження базуються на аналізі набору еколого-економічних показників звітності лісогосподарських підприємств як індикаторів стану використання земель лісогосподарського призначення в контексті збалансованого розвитку. Використано методи: діалектичний метод пізнання для аналізу законодавчих і нормативних актів та наукових праць учених щодо проблематики збалансованого використання земель лісогосподарського призначення; метод аналогій (перенесення впливів, що були виявлені на інших територіях з аналогічними об'єктами та властивостями, на територію, яка розглядається); аналіз найбільш актуальних проблем доступності для громадськості показників стану використання земель лісогосподарського призначення; кореляційного аналізу - при визначенні тісноти зв 'язку між статистичними характеристиками показників використання земель лісогосподарського призначення; синтез і логічне узагальнення концептуальних основ необхідності й передумов удосконалення еколого-економічних показників; монографічний - для виявлення чинників удосконалення показників; абстрактно-логічний - теоретичні узагальнення та формулювання висновків. У дослідженні для оцінки доступності інформації щодо стану лісогосподарського землекористування використовувався кількісний аналіз із використанням даних із первинних та вторинних джерел. У цьому дослідженні проаналізовано не значення показників звітів, а те, як вони структуровані та яку інформацію вони містять.

Результати. Досліджено повноту, доступність і прозорість системи показників еколого-економічної звітності лісогосподарських підприємств на прикладі Малого Полісся України. Робота досліджує з точки зору збалансованого землекористування практику в області звітності з використанням даних державних та комунальних лісогосподарських підприємств Малого Полісся України, онлайн-сервісу ProZvit (у вільному доступі база даних по підприємствам з 2016р.). Досліджена величина кореляційної залежності між статистичними характеристиками окремих показників використання земель лісогосподарського призначення дає можливість на підставі об 'єктивно наявного причинно- наслідкового зв'язку між явищами та показниками виявити перебіг певних позитивних чи негативних процесів у лісогосподарському землекористуванні. На основі аналізу за оприлюдненими в інтернет-джерелах даними висвітлено окремі недоліки набору доступних для громадськості показників, зокрема необхідність їх актуалізації з урахуванням законодавства Європейського Союзу. Результати цього дослідження вказують на необхідність переосмислення національної спрямованості звітності із суто економічної на еколого-економічну.

Оригінальність / наукова новизна. Запропонована структурна схема інформаційного доступу громадськості до еколого-економічних показників використання земель лісогосподарського призначення, що забезпечить повноту й прозорість, відкритість і підзвітність перед суспільством інформації про екологічні наслідки використання земель лісогосподарського призначення. Запропоновано запровадити додаткові екологічні показники звітності, які в подальшому можуть бути використані в ролі індикаторів збалансованості лісогосподарського землекористування в масштабах країни, зокрема: накопичення вуглецю в лісах і зміни такого накопичення; ступінь еродованості ґрунтів; уміст гумусу; показники продуктивності (бонітету) лісових земель залежно від ґрунтових умов у різних зонах України; показники стану популяцій видів фауни й флори, що підлягають охороні та збереженню; різноманітність видів природних ресурсів, які використовуються населенням на території планованої діяльності і в зоні її впливу; різноманітність екосистемних послуг; на доповнення до абсолютних даних застосовувати відносні показники на 1 га земель лісогосподарського призначення. Зазначені показники запропоновано включати до звітності за такими блоками: вплив на земельні угіддя й ґрунти; вплив на фауну, флору, біорізноманіття; вплив на поверхневі води; вплив на ландшафти; вплив на атмосферне повітря; накопичення вуглецю; обсяги поновлення лісів, лісокультурних робіт.

Практична цінність / значущість. На прикладі лісогосподарських підприємств, розташованих на території Малого Полісся України, доведено, що набір економічних та екологічних показників звітності, доступної онлайн, є індикатором стану використання земель лісогосподарського призначення. На основі проведеного дослідження підготовлено підґрунтя для удосконалення інформаційної бази звітності в масштабах як країни, так і кожного лісогосподарського підприємства, окремого регіону, оскільки регіональні галузеві поліпшення сприятимуть досягненню збалансованого землекористування на рівні країни.

Ключові слова: еколого-економічні показники, землі лісогосподарського призначення, збалансоване землекористування, звітність, лісогосподарські підприємства.

ECOLOGICAL AND ECONOMIC REPORTING AS AN INDICATOR OF THE STATE OF FORESTRY LAND USE

Orest Furdychko1, Oksana Drebot1, Nina Palianychko1, Stepan Dankevych1, Yoshihiko Okabe2

1 Institute of Agroecology and Nature Management of NAAS

2Kobe Gaquin University 1 Ukraine 2Japan

Purpose. The purpose of the article is to provide a theoretical and methodological justification of the completeness, accessibility and transparency of indicators of environmental and economic reporting of forestry enterprises as an indicator of the state of forestry land use in the context of sustainable development (on the example of Male Polissya of Ukraine); to find out the causal relationships between individual indicators that characterize the course of certain processes in forestry. звітність лісогосподарський землекористування

Methodology / approach. Theoretical and methodological bases of the research are based on the analysis of a set of ecological and economic indicators of reporting of forestry enterprises as indicators of the state of use of forest lands in the context of balanced development. Such methods were used: dialectical method of cognition for the analysis of laws and regulations and scientific works of scientists on the issue of sustainable use of forest lands; method of analogies (transfer of influences that were found in other areas with similar objects and properties, to the area under consideration); analysis of the most pressing problems of accessibility to the public of indicators of the state of forest land use; correlation analysis - in determining the closeness of the relationship between statistical characteristics indicators of forest use; synthesis and logical generalization of conceptual bases of necessity and preconditions of improvement of ecological and economic indicators; monographic to identify factors for improving indicators; abstract-logical theoretical generalizations andformulation of conclusions. In the study we used quantitative analysis with data from primary and secondary sources to assess the availability of information on the state of forestry land use. In this study, there were analyzed not the values of the indicators, but how they were structured and what information they contained.

Results. The article summarizes the completeness, accessibility and transparency of the system of indicators of ecological and economic reporting of forestry enterprises on the example of Male Polissya of Ukraine. The work investigates in terms of sustainable land use practices in the field of reporting using data from state and municipal forestry enterprises of Male Polissya of Ukraine, online service ProZvit (freely available database of enterprises since 2016). The studied value of the correlation between the statistical characteristics of individual indicators offorest land use makes it possible to identify the course of certain positive or negative processes in forest land use on the basis of the objectively existing causal relationship between phenomena and indicators. Based on the analysis of the data published on the Internet, some shortcomings of the set of indicators available to the public are highlighted, in particular the need to update them in accordance with the legislation of the European Union. The results of this study indicate the need to rethink the national focus of reporting from a purely economic to environmental and economic.

Originality / scientific novelty. The structural scheme of public information access to ecological and economic indicators of forest land use is proposed, which will ensure completeness and transparency, openness and accountability to the public of information on environmental consequences of forest land use. We propose to introduce additional environmental reporting indicators, which can be further used as indicators of the balance of forestry land use in the country, in particular: the accumulation of carbon in forests and changes in such accumulation; degree of soil erosion; humus content; indicators ofproductivity (quality) offorest lands depending on soil conditions in different areas of Ukraine; indicators of the state of populations of species of fauna and flora to be protected and preserved; diversity of types of natural resources used by the population in the territory of the planned activity and in the zone of its influence; diversity of ecosystem services; in addition to absolute data, apply relative indicators per 1 ha of forest land. We propose to include these indicators in the reporting for the following blocks: the impact on land and soil; impact on fauna, flora, biodiversity; impact on surface waters; impact on landscapes; impact on atmospheric air; carbon accumulation; volumes of reforestation, silvicultural works.

Practical value / implications. On the example of forestry enterprises located in the territory of Male Polissya, it is proved that the set of economic and environmental reporting indicators available online is an indicator of the state of use of forestry lands. Based on research, the bases for improvement of the information base of the reporting are prepared at different scales, both in the country and in each forest enterprise in a particular region, as regional sectoral improvements will help achieve balanced land use at the national level.

Key words: ecological and economic indicators, forestry lands, balanced land use, reporting of forestry enterprises.

Постановка проблеми

Нині у світі сприйняття управління лісом змінилося через включення ідеї стійкості в лісове господарство [ 1]. Одним з найрозвинутіших у Європі критеріїв звітування з екологічних аспектів управління є стандарт Керівництво зі звітності у сфері сталого розвитку Глобальної ініціативи зі звітності Global Reporting Initiative (GRI). За стандартами GRI підприємства мають висвітлювати у звітності зокрема такі елементи показників, як вплив на біорізноманіття та виконання екологічних нормативів [2]. Директива 2014/95/ЄС встановлює необхідність розкриття екологічного аспекту діяльності певних підприємств, зокрема детальну інформацію про поточні та прогнозовані впливи на довкілля і, за необхідності, на здоров'я і безпеку, про використання поновлюваних джерел енергії, викиди парникових газів, забруднення повітря тощо [ 3]. За дослідженнями науковців [4, с. 200], в Україні спостерігається позитивна динаміка впровадження звітів підприємств з використанням стандартів GRI. Проте, на думку українських учених [5, с. 313], підготовлена за стандартами сталого розвитку звітність не завжди повністю відповідає вимогам, а окремі підприємства навіть її не верифікують, що значно знижує інформаційну наповненість звітів та задоволеність зовнішніх і внутрішніх користувачів. У контексті збалансованого землекористування звітність є інструментом, який забезпечує вимірювання екологічного стану земель лісогосподарського призначення внаслідок впливу діяльності підприємств лісового сектора. Формування еколого-економічної звітності підвищує рівень інформованості суспільства про діяльність на землях лісогосподарського призначення, служить важливим джерелом інформації для зацікавлених сторін, зокрема експертів та аналітиків. Саме це і зумовлює актуальність пропонованого дослідження щодо еколого-економічної звітності як індикатора стану лісогосподарського землекористування в контексті збалансованого розвитку.

Дослідження повноти показників еколого-економічної звітності як індикатора стану лісогосподарського землекористування проведено на прикладі лісогосподарських підприємств, розташованих на території регіону Малого Полісся України. Значну частину цього регіону (до 60 %) займають екологостабілізувальні угіддя - ліси, луки і болота, що забезпечує сприятливі умови для природоохоронної діяльності, оскільки лісові угіддя є важливою складовою збалансованого використання земель і найбільше впливають на зовнішнє середовище порівняно з іншими наземними екосистемами. Водночас лісові землі Малого Полісся України вкривають непродуктивні слабопідзолисті ґрунти, що створює певні особливості екологічних проблем досліджуваного регіону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематика еколого- економічної звітності і системи показників збалансованого розвитку є предметом досліджень широкого кола вітчизняних та зарубіжних науковців. Формування фінансового, адміністративного та соціального інструментарію екологічної політики досліджували Ю. Ю. Туниця [6], І. М. Синякевич [7; 8].

Ключові аспекти формування показників звітності сталого розвитку лісового господарства й основ її трансформації вивчали С. І. Лебедевич, Х. Р. Хомик [9], Н. М. Клим [9; 10], П. М. Герасим [10]. Теоретико-методологічні підходи до призначення звітності підприємств про сталий розвиток, яке полягає в доведенні до зацікавлених сторін прагнення підприємств відповідати показникам продуктивності й очікуванням зацікавлених сторін щодо фінансових, екологічних та соціальних питань, висвітлено в роботах О. М. Баришнікової [11], С. В. Свірка [5], О. Г. Сокола [4]. Удосконалення управління лісогосподарським підприємством за допомогою обліково - аналітичного забезпечення досліджено в працях А. Макаренко [12]. Практику звітування державних лісових підприємств у Європі розглянуто в роботах A. Liubachyna, L. Secco, D. Pettenella [1]. Перспективи моніторингу екологічних показників у лісовому секторі, що представляють міжнародний інтерес, проаналізовано в працях R. M. Ochieng, I. J. Visseren-Hamakers, інших учених [13-19]. Звітність як інструмент економічних гарантій забезпечення громадського екологічного управління досліджували Ю. І. Самойленко [20] та ін. [21-33]. У роботах Х. Р. Хомик [9; 34] висвітлено формування облікової інформації на лісогосподарських підприємствах, що має забезпечувати достовірність показників у звітності з дотриманням методик їх визначення. Проте система звітності лісогосподарських підприємств України недостатньо вивчена з погляду повноти, доступності і прозорості еколого-економічних показників як індикатора стану лісогосподарського землекористування в контексті збалансованого розвитку.

Мета статті - здійснити теоретико-методичне обґрунтування повноти, доступності і прозорості показників еколого-економічної звітності лісогосподарських підприємств як індикатора стану лісогосподарського землекористування в контексті збалансованого розвитку (на прикладі Малого Полісся України); з'ясувати причинно-наслідкові зв'язки між окремими показниками, що характеризують перебіг певних процесів у лісогосподарському землекористуванні.

Для досягнення зазначеної мети сформульовано такі завдання: дослідити рівень взаємозв'язку окремих показників у процесі використання земель лісогосподарського призначення; проаналізувати практику звітності лісогосподарських підприємств на прикладі Малого Полісся України; здійснити аналіз доступності еколого-економічних показників у звітності лісогосподарських підприємств Малого Полісся України; дослідити стан відкритості й підзвітності перед суспільством інформації про екологічні наслідки використання земель лісогосподарського призначення; визначити можливість удосконалення екологічної спрямованості звітності суб'єктів господарювання лісового сектора.

Виклад основного матеріалу дослідження

Звітність «має формувати збалансовану і аргументовану картину результатів роботи організації стосовно до цілей сталого розвитку (враховуючи як позитивний, так і негативний аспекти)» [20]. Звітність - основний метод забезпечення користувачів актуальною й неупередженою інформацією не лише про «господарсько- фінансовий стан підприємства, але і про виконання підприємницьких зобов'язань перед соціальним і екологічним середовищем» [4, с. 130]. За дослідженнями О. М. Баришнікової, «звітність сталого розвитку є новим механізмом оприлюднення інформації про господарську діяльність, що дозволяє приймати ... рішення, які мають не лише економічний, але й соціальний та екологічний характер і враховують ризики як внутрішнього, так і зовнішнього середовища» [11, с. 63], а також допомагає узгоджувати нефінансові аспекти сталості з фінансовими показниками [21]. Концепція збалансованої системи показників, розроблена в 1992 р. Робертом Капланом і Девідом Нортоном, поєднує в собі фінансові та нефінансові параметри відповідно до стратегії організації і передбачає формування певним чином упорядкованих показників за такими основними напрямами: фінанси, відносини з клієнтами, внутрішні бізнес-процеси, навчання та розвиток персоналу. «Разом із тим надзвичайно важливим є формування збалансованої системи показників для надання інформації підприємствами лісового господарства про:

- дотримання стандартів під час виробництва та реалізації продукції;

- здійснення заходів із запобігання негативному впливу на довкілля;

- оцінки екологічних факторів для екологічного моніторингу фізичних та грошових потоків, пов'язаних із використанням природних ресурсів» [10].

Взявши за основу принципи системи збалансованих показників, проведемо аналіз повноти, доступності і прозорості показників звітності лісогосподарських підприємств за економічним, екологічним та соціальними напрямами, включаючи взаємозв'язки окремих показників. Система еколого- економічних показників звітності про використання земель лісогосподарського призначення є надзвичайно важливою, оскільки на підставі об'єктивно існуючого причинно-наслідкового зв'язку між явищами та показниками можна зробити висновки щодо перебігу певних позитивних чи негативних процесів у лісогосподарському землекористуванні. За дослідженнями А. Макаренко [12], одним з шляхів раціонального використання лісових ресурсів та поліпшення управління лісовим господарством є обліково-аналітичне забезпечення, яке об'єднує такі елементи, як інформація, облік і аналіз. Як зазначає Ю. Ю. Туниця [6, 23], «економічна політика держави повинна будуватися на трьох основних складових: екологічній моралі (виховання нової ментальності); екологічній економіці; екологізованому праві. Всі ці три складові (екомораль, екоекономіка, екоправо) мусять бути в центрі уваги всіх державних інституцій і політичних сил». Тому нині в Україні ефективне управління землями лісогосподарського призначення не лише вимагає доступності до фінансово- економічних показників, а також потребує даних про екологічні аспекти діяльності.

У цьому контексті надзвичайно важливою є Глобальна оцінка лісових ресурсів (FAO 2020) [35], для якої характерний цілісний підхід, що охоплює всі екологічні показники сталого лісокористування і являє собою всеосяжну, орієнтовану на запити країн оцінку лісових ресурсів світу, управління ними та їх використання. Головна мета проведення глобальних оцінок лісових ресурсів - надання в умовах відкритості надійної і своєчасної інформації про лісові ресурси, у тому числі і землі лісогосподарського призначення, їх стан, управління ними та їх використання для прийняття рішень у національних і міжнародних інтересах. FAO 2020 аналізує стан і тенденції понад 60 пов'язаних з лісами змінних у 236 країнах і територіях. Зокрема, за даними FAO 2020, у всьому світі 424 млн га лісів призначені переважно для збереження біорізноманіття, це становить близько 10 % лісів світу. Водночас 186 млн га лісів відведено для забезпечення соціальних послуг, таких як відпочинок, туризм, освіта, наукові дослідження та збереження об'єктів культурної і духовної спадщини. Практики сталого лісокористування здатні підтримувати або збільшувати накопичення вуглецю в лісах [19]. Проте загальні запаси вуглецю в лісах світу знизилися з 668 Гт в 1990 р. до 662 Гт у 2020 р.; за той же період показник щільності накопичення вуглецю дещо зріс - із 159 до 163 т/га.

За допомогою сталого лісокористування можна запобігати і зменшувати деградацію земель, підтримувати їх продуктивність, забезпечуючи економічно ефективні нагальні і довгострокові вигоди для суспільства, підтримувати ряд цілей сталого розвитку [36]. Хоча вченими [22] виявлено проблеми в досягненні цілей сталого розвитку, втім в Україні, за оцінкою FAO 2020 [35], щорічне зростання показника цілей сталого розвитку «Прогрес у напрямку сталого управління лісами» починаючи з 2015 р., становило 0,07-0,06 % (у 2020 р. порівняно з 2019 р. - на 0,06 %). Частка лісових площ, які мають довгострокові плани управління у 2020 р., становить 89,57 %, за останні п'ять років зазначена частка зросла на 0,93 % (на 0,26 % порівняно з 2019 р.). Також спостерігається позитивна динаміка щільності накопичення вуглецю на землях лісогосподарського призначення з 1990 р. (табл. 1).

Таблиця 1

Щільність накопичення вуглецю в лісах в Україні, т/га

Показник

1990 р.

2000 р.

2010 р.

2015 р.

2020 р.

2020 р. до 1990 р., %

Вуглець у надземній біомасі

43,35

56,05

64,94

67,1

69,45

160,2

Вуглець у біомасі ґрунту

10,46

13,56

14,45

14,91

15,48

148,0

Джерело: узагальнено авторами на основі [35].

Незважаючи на зростаюче глобальне визнання ролі лісів у міжнародних зусиллях зі скорочення викидів, сьогодні є мало прикладів реальних кроків для створення внутрішніх правових та політичних рамок, за допомогою яких можна було б вимірювати рівень вуглецю в лісах. Ученими [23] обґрунтовано систему сталого управління органічним вуглецем з позицій міждисциплінарного підходу. Важливо зазначити, що використання даних FAO 2020 дасть змогу Україні приймати фактологічно обґрунтовані рішення щодо використання земель лісогосподарського призначення. Науковці [14] зазначають, що вимірювання викидів, викликаних знелісненням, може бути виконано економічно ефективним способом шляхом оцінки площі знеліснення територій між двома точками часу на основі дистанційного зондування та добутку на середній місцевий запас вуглецю на одиницю площі. Тому вважаємо, що в Україні доцільно запровадити оприлюднення суб'єктами господарювання системи екологічних показників, запозичивши досвід FAO 2020. Така деталізація сприятиме формуванню внутрішньої політики збалансованого використання земель лісогосподарського призначення в Україні. Проте недоліком для кінцевих користувачів усіх категорій (особливо для громадськості) є доволі складний доступ до завантаження представлених FAO 2020 даних і метаданих, щоб можна було використовувати прості візуальні уявлення обраних змінних.

Проте ми не розглядаємо вуглецевий моніторинг як єдиний спосіб отримання більш широкої інформації про стан використання земель лісогосподарського призначення. При розширенні набору показників використання лісів за межі встановлених нормативно -правовими актами України не лише вуглець, але й інші важливі показники (наприклад, показники біорізноманіття) можуть бути центральними для концептуалізації збалансованого використання земель лісогосподарського призначення. Таким чином, різноманітність екологічних показників може стати потужним стимулом забезпечення збалансованості лісогосподарського землекористування, переваги і недоліки упровадження яких наведено в табл. 2.

Державне регламентування звітності полягає у встановленні єдиних показників та форм звітності, і єдиних принципів її складання та термінів подання. «Екологічна звітність систематизує інформацію про діяльність підприємства в галузі природокористування та впливу на природне середовище у формах статистичної, податкової, фінансової та нефінансової звітності» [10 ]. За дослідженнями вчених [3; 9], екологічний імператив повинен відображатись у фінансовій звітності, що передбачає її диференціювання, відображення екологічних аспектів діяльності лісогосподарських підприємств, у тому числі витрати на природоохоронні заходи, відповідну трансформацію в бухгалтерському балансі підприємства. Проте зазначений підхід не дає алгоритму комплексного екологічного обліку. Водночас згідно з підходом екобалансів [3; 9], тобто підходом розширення фінансової звітності, реорганізації і розширення обліку, звітність виступає як дієвий інструмент екологічного менеджменту. У свою чергу, послідовність формування облікової інформації на лісогосподарських підприємствах має забезпечувати достовірність показників у звітності з дотриманням методик їх визначення [ 34, с. 112-114].

Набір еколого-економічних показників звітності є надзвичайно значущим, оскільки з використанням звітності здійснюється моніторинг використання земель лісогосподарського призначення, а будь-які негативні зміни можуть мати значні економічні й екологічні наслідки для суспільства, включаючи втрату лісових благ і погіршення якості довкілля. У багатьох міжнародних угодах (наприклад, Міжнародна тропічна організація, Європейський союз, Монреальський процес) представлені показники і критерії для моніторингу практики лісокористування. Проте пошук прийнятного рівня домовленостей щодо непорівняних критеріїв у різних угодах надзвичайно складний [1]. Маючи міцну ресурсну базу, державні лісогосподарські підприємства повинні бути більш підзвітними - цю вимогу можна задовільнити за допомогою публічної звітності. У звіті необхідно подавати результати діяльності організації в більш широкому контексті стійкості (економічні, соціальні та екологічні показники). Звіт повинен відображати позитивні і негативні аспекти роботи, щоб забезпечити обґрунтовану оцінку її ефективності [1].

Таблиця 2

Критерії переваг і недоліків упровадження екологічних показників діяльності лісогосподарських підприємств

Переваги / недоліки

Критерії

Внутрішні

вигоди

- більш глибоке розуміння ризиків і можливостей у лісовому господарстві;

- установлення зв'язку між фінансовою та нефінансовою діяльністю;

- вплив на стратегію управління, політику, а також бізнес-планування;

- упорядкування виробничих процесів, запобігання екологічним втратам і підвищення економічної ефективності;

- бенчмаркінг та оцінка ефективності збалансованого розвитку в межах законів, норм, кодексів, стандартів ефективності і добровільних ініціатив

Зовнішні

переваги

- пом'якшення або запобігання негативним екологічним, соціальним та екологічним впливам;

- покращання репутації;

- надання зовнішнім зацікавленим сторонам (стейкхолдерам) можливості усвідомити справжню цінність організації;

- підтвердження вхідного та вихідного впливу на збалансоване землекористування лісогосподарського підприємства

Недоліки

- надмірна обтяжливість звітності (значна кількість показників та оцінок для визначення негативних і позитивних наслідків діяльності);

- брак (недостатність) методичних даних - відсутність національних стандартів звітності про збалансоване землекористування в лісовому господарстві;

- витрати, пов'язані з формуванням звітності про збалансоване землекористування лісогосподарських підприємств (підготовка, утримання або залучення сторонніх спеціалістів);

- велика кількість індикаторів;

- можливе незадоволення інформацією всіх користувачів чи стейкхолдерів;

- свідоме або ненавмисне вилучення деяких користувачів з кола потенційних отримувачів необхідної їм інформації

Близько 73 % лісових земель України підпорядковані органу управління «Державне агентство лісових ресурсів України». Таким чином, звітність Держлісагентства є інформаційною базою для дослідження взаємозв'язків між статистичними показниками використання земель лісогосподарського призначення (рис. 1-3). Методом кореляційного аналізу досліджено тісноту зв'язку статистичних характеристик показників обсягів фінансування 1 га земель лісогосподарського призначення з рентабельністю діяльності за період 2016-2020 рр. (рис. 1).

Рис. 1. Кореляційне поле та графік кореляційної залежності рентабельності діяльності (%) від фінансування 1 га площі земель лісогосподарського призначення (грн) на землях сфери управління Держлісагентства України

Джерело: сформовано авторами за даними звітності обласних управлінь лісового та мисливського господарства Держлісагентства України.

Значення коефіцієнта детермінації в середньому за період 2016-2019 рр. становило 0,4726, а в середньому за період 2016-2020 рр. зменшилося до 0,4695. Отже, за весь досліджуваний період частка впливу обсягів фінансування 1 га земель лісогосподарського призначення на значення показників рентабельності діяльності становила 46,95 %, тобто при зростанні першого показника з вірогідністю 46,95 % відбудеться зростання другого. Значення коефіцієнта кореляції г = 0,6852 перевищує його критичний розмір (кількість одиниць сукупності 24), що свідчить про значну щільність зв'язку між компонентами і статистично достовірну (з імовірністю 99 %) залежність між аналізованими показниками.

Зв'язування вуглецю в результаті лісокультурних робіт або природного поновлення лісів відбувається через десятиліття чи століття після початку відновлювальної діяльності [15]. Тому надзвичайно важливим є розуміння динаміки зміни площі лісів та її взаємозв'язку з різними природними і соціально-економічними факторами, що допоможе надати рекомендації для формування політики і стратегій управління лісами та пом'якшення наслідків зміни клімату [16]. Нами досліджено динаміку природного поновлення лісів у розрізі обласних управлінь лісового та мисливського господарства Держлісагентства за період 2016-2020 рр. (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка обсягів природного поновлення лісів у розрізі обласних управлінь лісового та мисливського господарства Держлісагентства України

Обласні управління лісового та мисливського

господарства

Загальна

площа

земель,

тис. га

Природне поновлення, тис. га

Відносне відхилення, %

2016 р.

2019 р.

2020 р.

2019 р. до

2016 р.

2020 р. до

2016 р.

Полісся

Волинське

615,7

3,03

4,24

2,66

139,9

87,9

Житомирське

776,3

2,15

1,62

1,86

75,3

86,4

Рівненське

719,4

2,77

1,33

1,46

48,0

52,8

Чернігівське

418,0

0,30

0,38

0,29

126,7

98,2

Лісостеп

Вінницьке

219,5

0,07

0,03

0,02

42,9

27,4

Київське

377,6

0,35

0,36

0,24

102,9

69,2

Полтавське

235,7

0,19

0,21

0,12

110,5

62,9

Сумське

285,7

0,13

0,10

0,15

76,9

114,5

Тернопільське

148,2

0,04

0,06

0,05

150,0

112,6

Харківське

298,0

0,06

0,03

0,03

50,0

50,3

Хмельницьке

193,5

0,30

0,14

0,12

46,7

39,7

Черкаське

279,9

0,23

0,18

0,22

78,3

94,9

Степ

Дніпропетровське

111,4

0,24

0,08

0,09

33,3

37,5

Донецьке

76,5

0,25

0,08

0,07

32,0

28,0

Запорізьке

76,8

0,02

0,05

0,01

250,0

66,7

іровоградське

129,7

0,10

0,12

0,06

120,0

60,0

Луганське

238,1

0,19

0,46

0,11

242,1

57,9

Миколаївське

84,3

0,24

0,08

0,03

33,3

12,7

Одеське

186,8

0,22

0,03

0,01

13,6

4,6

Херсонське

172,1

0,31

0,07

0,08

22,6

25,6

Карпати

Закарпатське

583,1

2,22

1,62

1,41

73,0

63,4

Івано-Франківське

444,0

1,87

1,17

1,30

62,6

69,5

Львівське

453,6

1,62

0,92

1,16

56,8

71,6

Чернівецьке

234,5

1,37

1,05

1,07

76,6

78,0

Джерело: сформовано авторами за даними звітності обласних управлінь лісового та мисливського господарства Держлісагентства України.

Якщо у 2019 р. порівняно з 2016 р. найбільші відносні й абсолютні показники зростання природного поновлення лісів зафіксовано на території Полісся України, то у 2020 р. спостерігали незначний приріст площ природного поновлення лісів порівняно з 2016 р. лише на території Сумського і Тернопільського управлінь лісового та мисливського господарства Держлісагентства України. Водночас, незважаючи на значні можливості для створення нових лісових угідь і доведення покажчика лісистості в середньому по Україні до 20 %, у цілому по Держлісагентству України спостерігали негативну динаміку зменшення у 2019 і у 2020 р. порівняно з 2016 р. і площ природного поновлення лісів, і площ створення лісових культур у лісовому фонді (табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка обсягів лісокультурних робіт у розрізі обласних управлінь лісового та мисливського господарства Держлісагентства України

Обласні управління лісового та мисливського господарства

Створення лісових культур у лісовому фонді (висівання і садіння лісу в лісовому фонді), тис. га

Відносне відхилення

2016 р.

2019 р.

2020 р.

2019 р. до

2016 р., %

2020 р. до

2016 р., %

Полісся

Волинське

2,21

2,62

2,92

118,6

132,1

Житомирське

5,26

4,41

4,62

83,8

87,8

Рівненське

4,19

3,55

3,50

84,7

83,5

Чернігівське

2,62

1,99

1,84

76,0

70,2

Лісостеп

Вінницьке

1,55

1,05

1,10

67,7

71,0

Київське

2,91

2,49

2,22

85,6

76,3

Полтавське

1,78

1,17

0,93

65,7

52,2

Сумське

1,29

1,15

0,90

89,1

69,8

Тернопільське

0,66

0,57

0,56

86,4

84,8

Харківське

1,05

0,67

0,56

63,8

53,3

Хмельницьке

1,14

0,84

0,83

73,7

72,8

Черкаське

1,47

1,17

1,06

79,6

72,1

Степ

Дніпропетровське

0,22

0,25

0,31

113,6

140,9

Донецьке

0,26

0,21

0,16

80,8

61,5

Запорізьке

0,08

0,47

0,44

587,5

550,0

Кіровоградське

0,84

0,44

0,35

52,4

41,7

Луганське

1,01

0,98

0,78

97,0

77,2

Миколаївське

0,24

0,18

0,22

75,0

91,7

Одеське

0,22

0,04

0,06

18,2

27,3

Херсонське

0,30

0,07

0,12

23,3

40,0

Карпати

Закарпатське

1,41

0,82

0,74

58,2

52,5

Івано-Франківське

1,26

0,89

0,83

70,6

65,9

Львівське

1,55

1,07

0,72

69,0

46,5

Чернівецьке

0,82

0,40

0,37

48,8

45,1

Джерело: сформовано авторами за даними звітності обласних управлінь лісового та мисливського господарства Держлісагентства України.

У 2019 і 2020 рр. порівняно з 2016 р. зменшилися площі створення лісових культур у лісовому фонді на території майже всіх обласних управлінь лісового та мисливського господарства Держлісагентства України, крім Волинського, Дніпропетровського та Запорізького. Узявши до уваги таку негативну тенденцію лісокультурних робіт, ми дослідили вплив обсягів фінансових витрат (з розрахунку на 1 га земель лісогосподарського призначення) на відносні обсяги створення лісових культур у лісовому фонді (відсоток від загальної площі) у середньому за період 2016-2020 рр. (рис. 2).

Значення коефіцієнта детермінації за досліджуваний період досягло 0,3067. Отже, частка впливу обсягів фінансування 1 га земель лісогосподарського призначення на обсяги створення лісових культур у лісовому фонді становила 30,67 %, тобто при зростанні першого показника з вірогідністю 30,67 % відбудеться зростання другого. Значення коефіцієнта кореляції г = 0,5538 свідчить про значну щільність зв'язку між компонентами і статистично достовірну залежність між досліджуваними показниками.

Рис. 2. Кореляційне поле та графік кореляційної залежності відносних обсягів створення лісових культур у лісовому фонді (відсоток від загальної площі) від фінансування на 1 га площі земель лісогосподарського призначення (грн) за період 2016-2020 рр. на землях сфери управління Держлісагентства України

Джерело: сформовано авторами за даними звітності обласних управлінь лісового та мисливського господарства Держлісагентства України.

Інтенсивність зв'язку результатів діяльності держлісгоспів з обсягами створення лісових культур у лісовому фонді за період 2016-2020 рр. наведено на рис. 3. Значення коефіцієнта детермінації за досліджуваний період дорівнювало 0,2117, тобто обсяги створення лісових культур лише на 21,17% залежать від результатів діяльності. Поліпшення економічної результативності діяльності з вірогідністю 21,17 % забезпечить зростання обсягів створення лісових культур в лісовому фонді, решту 78,83 % впливу забезпечують інші фактори. Значення коефіцієнта кореляції г = 0,4601 є помірним і свідчить про статистично достовірну (з імовірністю 95 %) залежність між досліджуваними показниками.

Зміна площ лісових масивів - це процес, що випливає із складної взаємодії багатьох факторів [17]. Міжурядова група експертів зі зміни клімату у своєму звіті зазначає, зокрема, про такі наслідки великомасштабного заліснення, як збільшення цін на продовольство на 80 % до 2050 р. [36]. Як приклад, ученими [15] доведено статистично значущий і позитивний взаємозв'язок між зростанням площ лісів в Австралії та цінами на сільськогосподарську продукцію, що було відповіддю на федеральні стимули для створення лісових насаджень.

Рис. 3. Кореляційне поле та графік кореляційної залежності відносних
обсягів створення лісових культур у лісовому фонді (відсоток від загальної
площі) від рентабельність діяльності (%) за період 2016-2020 рр. на землях
сфери управління Держлісагентства України

Джерело: сформовано авторами за даними звітності обласних управлінь лісового та мисливського господарства Держлісагентства України.

Наведена аналітика опосередковано свідчить про необхідність глибшого дослідження, установлення характеру і тісноти зв'язку між економічними та екологічними показниками використання земель лісогосподарського призначення з метою забезпечення збалансованого їх використання. Адже кількісний вимір ступеня впливу окремих факторів та їх сукупності на рівень певних показників допоможе розрахувати екологічні зміни лісогосподарського землекористування під час планування економічних показників і провести об'єктивну оцінку результатів діяльності на землях лісогосподарського призначення. Однак, дослідження взаємозалежностей між економічними та екологічними показниками лісогосподарського землекористування, їх усебічний аналіз виконати досить складно без наявності відповідних показників у звітності, що потребує дослідження та вдосконалення структури і показників звітності.

Упровадження практики країн ЄС стосовно показників звітності лісогосподарських підприємств, які відображатимуть їх вплив на екологічний стан земель лісогосподарського призначення, має надзвичайно важливе значення у виконанні Україною взятих зобов'язань із захисту довкілля. Водночас «українське законодавство не може бути прикладом наявності нормативних актів з регулювання облікової діяльності в галузі екології, що потребують відображення у фінансовій звітності. Змістовна інформація про природоохоронну діяльність міститься тільки у державній статистичній звітності, яка є додатком до фінансової звітності» [4, с. 218].

В Україні національні стандарти бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності відповідають міжнародним стандартам, що забезпечило подальшу стандартизацію фінансової звітності, тому фінансова частина звітів лісгоспів досить докладна і порівняна. До того ж у 2019 р. в Україні відбувся запуск потужного онлайн-сервісу ProZvit - єдиної бази автоматизованого збору, аналізу та зведення фінансових звітів, а також фінансових планів державних підприємств в електронному вигляді [37]. Ця ініціатива спростила процедуру збору й аналізу звітності держпідприємств, її узагальнення, а також зробила зручним для громадськості використання агрегованої фінансової інформації державних підприємств. Сьогодні теорія бухгалтерського обліку відстає від практики, оскільки соціальний та економічний розвиток вимагає негайної реакції на зміни в навколишньому середовищі [24]. Зазначене потребує врахування екологічних та соціальних аспектів у практиці бухгалтерського обліку українського лісового господарства [25]. Учені зауважують [1], що для порівняння ефективності діяльності різних лісогосподарських підприємств потрібним є застосування відносних результативних показників, якими можуть бути прибуток на одиницю площі, на кубічний метр заготовленої деревини, на штатну одиницю тощо. Ми пропонуємо в доповнення до абсолютних показників застосовувати відносні показники на 1 га земель лісогосподарського призначення, що дає змогу з'ясувати кореляційні зв'язки між статистичними характеристиками екологічних і економічних показників використання земель лісогосподарського призначення (рис. 2, 3).

Інформаційною платформою стану землекористування є моніторинг земельних відносин в Україні [38], яким охоплено 65 показників, що поєднують дані стосовно стану управління земельними ресурсами, у тому числі землями лісогосподарського призначення. Показники моніторингу земельних відносин забезпечують основу для розвитку системи лісового кадастру, обліку лісових екосистем. Учені [26] акцентують увагу на необхідності уніфікованого еколого-меліоративного моніторингу відповідно до європейських підходів. Використання інформаційної бази дистанційного зондування землі, лісовпорядкування, проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, схем формування екомережі забезпечить установлення кількісних і якісних показників стану лісових земель, потрібних для ведення Державного лісового кадастру. З огляду на викладене особливої актуальності набуває інвентаризація земель лісогосподарського призначення, оскільки документацію лісового кадастру ведуть на основі даних інвентаризації, обстежень та первинного обліку лісів окремо за власниками лісів і постійними лісокористувачами. Наявність даних про суб'єктів земельних лісогосподарських відносин і екологічний стан земель лісогосподарського призначення забезпечить громадський вплив та посилення відповідальності користувачів за екологічні порушення. Також, на нашу думку, вагомим ефектом від проведення інвентаризації лісових земель буде можливість виявлення тенденцій щодо зміни показників обсягів накопичення вуглецю в лісах.

Проведення комплексного, усебічного, різнорівневого аналізу різних груп показників використання земель лісогосподарського призначення дозволить дослідити їх взаємовпливи, спрогнозувати наслідки лісогосподарського землекористування з метою забезпечення його збалансованості. Тому складовими блоками публічної еколого-економічної звітності суб'єктів лісогосподарської діяльності мають бути: економічний - свідчить про значущість лісових земель як матеріально-природного блага; екологічний - включає кількісні та якісні характеристики фізичних властивостей земель лісогосподарського призначення, лісових екосистем; соціальний - свідчить про соціальну відповідність результатів лісогосподарської діяльності.

За дослідженнями науковців [1] зацікавленість суспільства у вирішенні екологічних проблем позитивно впливає на стратегічні рішення суб'єктів лісогосподарської діяльності щодо оприлюднення інформації. Для вирішення ключових проблем сталості в галузі лісового господарства надзвичайно важливим є доступ громадськості [27] до показників стану використання земель лісогосподарського призначення, що посилює потребу в поглибленому аналізі системи показників лісогосподарського землекористування. В Україні запроваджено новий дозвільний документ - висновок з оцінки впливу на довкілля, передбачено гласність такої оцінки, оприлюднення та громадське обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. Міністерство енергетики та захисту довкілля України у 2020 р. затвердило Методичні рекомендації з розробки звіту з оцінки впливу на довкілля в галузі лісового господарства [ 39], що надало громадськості інструмент контролю та моніторингу використання земель лісогосподарського призначення. Структурну схему інформаційного доступу громадськості до еколого-економічних показників використання земель лісогосподарського призначення наведено на рис. 4.

Інформація, що стосується впливу на довкілля, використання природних ресурсів, зокрема земель лісогосподарського призначення, має бути відкритою, і доступ до неї не може бути обмеженим. Крім того, комунікація з громадськістю через оприлюднення звітності або оцінку зроблять її більш привабливою для зацікавлених осіб. До методів трансформації економічних інструментів в інструменти екополітики, за дослідженнями І. М. Синякевича [7], належить застосування системи показників для оцінки використання навколишнього середовища і природних ресурсів. Повідомлення про планову діяльність лісогосподарських підприємств, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, публікують у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля [40]. Вплив на землі лісогосподарського призначення оцінюють через такі екологічні показники, як величина і масштаби ерозії або інших процесів деградації земель та ґрунтів після суцільних і поступових рубок (наприклад, з рубками можуть бути пов'язані підтоплення, висушування або розвіювання), оцінку втрат біорізноманіття тощо (табл. 5). Значущість впливу оцінюють на основі оцінок інтенсивності, територіального масштабу і тривалості впливу.

У дослідженні [1] зазначено, що звіти, як друковані, так і онлайн, є кращим способом спілкування зацікавлених сторін, незважаючи на різноманітність варіантів комунікації: веб-сайти, реклама, корпоративні звіти, засоби масової інформації тощо. На території регіону Малого Полісся України основними суб'єктами лісогосподарської діяльності є такі підприємства: державні - ДП «Бродівське лісове господарство», ДП «Буське лісове господарство», ДП «Жовківське лісове господарство», ДП «Рава-Руське лісове господарство», ДП «Радехівське лісомисливське господарство»; комунальні - Бродівське дочірнє ЛГП «Гальсільліс», Буське дочірнє ЛГП «Галсільліс», Жовківське дочірнє ЛГП «Галсільліс», Радехівське дочірнє ЛГП «Галсільліс».

Рис. 4. Структурна схема інформаційного доступу громадськості до еколого-економічних показників використання земель лісогосподарського призначення

Джерело: розроблено авторами.

Таблиця 5

Показники оцінки впливу на довкілля в галузі лісового господарства

Показник

Опис

Вплив на поверхневі води

Прогнозують імовірні зміни стану масивів поверхневих вод, найближчих до площ рубок (наприклад, через зміни в залученості водних об'єктів), річкового стоку, поверхневого стоку і лісистості в басейнах малих річок, стійкості берегів, рівня ґрунтових вод, а також, за наявності наслідки для місць централізованого забору води та інших джерел питного водопостачання, які потрапляють у зону впливу

Вплив на земельні угіддя і ґрунти

Оцінюють величину і масштаби ерозії або інших процесів деградації земель і ґрунтів після суцільних та поступових рубок (наприклад, з рубками можуть бути пов'язані підтоплення, висушування або розвіювання). Прогнозують наслідки для сільськогосподарських угідь (наприклад, імовірність посилення ерозії на сільгоспугіддях, потрапляння забруднень із сільгоспугідь у водні об'єкти або в балки, зміна мікроклімату агроландшафтів), для інших земель. Оцінюють вплив планованої діяльності на дотримання нормативів оптимального співвідношення земельних угідь

Вплив на фауну, флору,

біорізноманіття

Ступінь перетворення площ або їхніх цінних природних властивостей; ступінь впливу на види флори і фауни, особливо важливі для збереження, вплив на ліси: оцінюють, як зміниться розподіл площ на території суб'єкта господарювання; загальні втрати біорізноманіття

Вплив на соціально- економічні умови

Оцінюють величину, тривалість і наслідки впливу на місцеву та регіональну інфраструктуру, зайнятість населення, на місця загального використання лісових ресурсів населенням, місця спеціального використання другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів, на доступність до окремих лісових ресурсів і побічних видів лісокористування для місцевого населення

Вплив на

здоров'я

населення

Оцінюють ступінь утрати захисного поясу лісів для місцевого населення

Вплив на атмосферне повітря

Оцінюють на основі розрахованих обсягів викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у ході рубок

Вплив на ландшафти

Оцінюють вплив рубок на зовнішній вигляд ландшафту в місцях, важливих для туризму і відпочинку, на такі процеси в ландшафтах, як водообмін між атмосферою і ґрунтами, теплообмін, поверхневий стік

Вплив на

накопичення

вуглецю

Оцінюють природне накопичування СО2 в лісах; абсорбцію СО2, викликану інтенсивними рубками в минулому (зміною структури лісів)

Оцінка

кумулятивного

впливу

Оцінюють сукупну дію лісогосподарської діяльності на важливі фактори довкілля, що зазнають значного впливу від планованої діяльності (ґрунти, поверхневі води, атмосферне повітря, фауну тощо). Оцінку здійснюють на основі наукових думок/експертних оцінок або на підставі інтересів територіальних громад, зачеплених планованою діяльністю

Джерело: узагальнено авторами на основі [8; 39].

Передбачається, що інформація, подана у звітах, чесно відображає діяльність підприємства. Аналіз доступності еколого-економічних показників звітів лісогосподарських підприємств Малого Полісся України проведено шляхом дослідження сайтів підприємств, сайтів органів управління (Державного агентства лісових ресурсів [41], Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс»), онлайн- сервісу ProZvit [37], Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля [40]. Аналіз набору еколого-економічн...


Подобные документы

  • Перспективи підвищення ефективності землекористування в Україні шляхом виробництва овоче-баштанної продукції. Оцінка розвитку землекористування, встановлення межі зменшення виручки та продажу продукції. Визначення параметрів беззбиткового виробництва.

    статья [1,1 M], добавлен 19.09.2017

  • Індикатори та порогові значення індикаторів стану бюджетної безпеки України. Позитивні та негативні фактори прямого та опосередкованого впливу. Формування множини індикаторів та визначення їх характеристичних значень. Задача нормалізації показників.

    контрольная работа [62,1 K], добавлен 16.03.2015

  • Аналіз доцільності комплексного і раціонального надрокористування. Еколого-економічне обґрунтування використання відходів для виробництва будівельної продукції. Розрахунок еколого-економічних показників впровадження технології для виробництва шлакоблоків.

    контрольная работа [543,1 K], добавлен 24.01.2012

  • Основи ринкової економіки. Сутність економічного суверенітету та його структура. Характеристика елементів економічної безпеки України. Аналіз стану економічної безпеки України. Ефективність заходів держави щодо врегулювання стану економічної безпеки.

    курсовая работа [546,2 K], добавлен 13.09.2003

  • Суть і значення господарської діяльності в ринкових умовах. Аналіз показників фінансового стану ВАТ "Енерготрансбуд". Оцінка результативності діяльності підприємства і розробка пропозицій щодо стратегії розвитку і економічної ефективності господарювання.

    дипломная работа [105,2 K], добавлен 27.02.2011

  • Аналітична характеристика галузі та підприємств. Відхилення індикаторів від граничних або рекомендованих значень. Оцінка стану використання корпоративних ресурсів за критеріями рівня економічної безпеки підприємства. Показники оцінки ліквідності.

    курсовая работа [238,8 K], добавлен 26.04.2016

  • Розгляд поняття екологія, економіка, система. Досліджено складові еколого-економічної системи. Огляд складових, послідовності та видів проведення еколого-економічного аналізу діяльності підприємства. Оцінка застосування еколого-економічного аналізу.

    статья [22,9 K], добавлен 31.08.2017

  • Напрямки вивчення питання аналізу і оцінки фінансового стану підприємств, їх важливості з позиції забезпечення подальшого розвитку, системи показників і чинників, що впливають на їх проведення у працях відомих представників вітчизняної економічної думки.

    контрольная работа [6,5 K], добавлен 13.03.2012

  • Аналіз сучасного стану реального сектору економіки: промисловості, аграрного сектору і транспортної галузі. Виявлення проблем його розвитку у контексті економічної безпеки держави: погіршення інвестиційного клімату, відсутності стимулів для інновацій.

    статья [27,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Сутнісні характеристики та структура тіньової економіки. Основні чинники тінізації економічної діяльності. Злочинність у паливно-енергетичному комплексі, землекористуванні та користуванні надрами. Детінізація економіки України та перешкоди на її шляху.

    курсовая работа [59,6 K], добавлен 23.09.2011

  • Структура та особливості малого підприємництва в аграрній сфері. Його сильні й слабкі сторони, можливості й загрози розвитку. Аналіз сучасного стану, а також тенденції розвитку малого підприємництва в аграрному секторі економіки України, проблеми.

    статья [265,7 K], добавлен 19.09.2017

  • Розрахунок трудовитрат та фонду заробітної плати на відведення лісосік під рубки. Знаходження потреби і вартості матеріалів та послуг допоміжних виробництв. Дослідження калькуляції собівартості робіт. Обрахунок виручки від реалізації лісопродукції.

    курсовая работа [64,3 K], добавлен 16.09.2019

  • Історія, теоретичні основи та проблеми розвитку франчайзингу в Україні. Аналіз економічної діяльності, прибутку та рентабельності, переваг і недоліків франчайзингу ТОВ "Піца Челентано". Розробка заходів щодо покращення фінансового стану підприємства.

    дипломная работа [91,1 K], добавлен 08.03.2011

  • Сучасний стан і економічна ефективність сільськогосподарського виробництва. Основні фонди, капітал земельні та трудові ресурси аграрних підприємств. Аналіз показників фінансового стану підприємства. Шляхи інтенсифікація сільськогосподарського виробництва.

    курсовая работа [123,8 K], добавлен 05.04.2013

  • Інформаційна база, основні методики, моделі і проблеми оцінки фінансового стану підприємства. Експрес-аналіз статей звітності та стан майнового положення. Оцінка фінансового стану: ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності.

    курсовая работа [249,9 K], добавлен 30.11.2014

  • Теоретичні основи аналізу платоспроможності підприємств. Методика розрахунку показників платоспроможності. Характеристика фінансового-господарської діяльності ТОВ "Таргет". Причини передкризового стану ТОВ "Таргет" та рекомендації щодо виходу з нього.

    курсовая работа [63,4 K], добавлен 17.01.2008

  • Дослідження ефективної діяльності спільних аграрно-екологічних та аграрно-економічних підприємств і їх відмінностей. Взаємозв’язок між захистом навколишнього середовища та господарським успіхом. Вплив екологічних факторів на витрати і доходи компанії.

    статья [183,2 K], добавлен 07.02.2018

  • Сутність фінансового стану, інформаційна база аналізу. Діагностика фінансово-економічного стану ТОВ "ЛОГОС". Аналіз показників ліквідності, прибутковості і ділової активності. Поліпшення структури балансу, інтегральні методи оцінки фінансового стану.

    курсовая работа [157,2 K], добавлен 23.09.2011

  • Підприємство: ознаки, функції та класифікаці. Характеристика організаційно-правових форм підприємств. Особливості функціонування підприємств в умовах трансформації економіки України. Оцінка фінансового стану підприємств та напрямки його покращення.

    курсовая работа [50,8 K], добавлен 22.05.2008

  • Економічна сутність фінансового стану підприємства. Показники та фактори, які впливають на майновий стан фірми. Організаційно-економічна характеристика підприємства ПрАТ "Сільгоспмашина". Шляхи вдосконалення оцінки фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [75,3 K], добавлен 19.11.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.