Еколого-економічна звітність як індикатор стану лісогосподарського землекористування

Загальна інформація щодо доступності показників звітності лісогосподарських підприємств регіону Малого Полісся України

Учені [1] зазначають, що лісгоспи в основному зосереджені на відстаючих показниках впливу на довкілля, нехтуючи випереджувальними індикаторами. Відстаючі показники відображають результати й оприлюднюються вже після заподіяного впливу, а випереджувальні індикатори відстежують дії, які відбуваються до впливу, виявляючи прогалини і відображаючи можливі ризики. Учені [16], досліджуючи фактори, що зумовлюють динаміку площ лісів, наголошують на важливості уникати способу «знищення - спочатку, відновлення - пізніше». Отже, використання випереджувальних індикаторів разом з відстаючими показниками може бути дуже ефективним у збереженні лісів, забезпеченні збалансованого використання земель лісогосподарського призначення. У Європі багато лісгоспів працюють як комерційні компанії, одночасно піклуючись про лісові послуги / товари для громадськості, проте в Польщі найслабшою частиною в контексті стійкості і залучення зацікавлених сторін екологічного звіту Національного лісового господарства є соціальна складова [1]. Наближення вітчизняного законодавства до стандартів екологічної звітності країн ЄС матиме позитивне значення для відкритості та прозорості господарювання підприємств лісового сектора України.

Оскільки лісові екосистеми також надають населенню широкий спектр соціальних послуг, то необхідно підкреслити надзвичайно важливу роль державного регулювання розкриття інформації [29-31], прозорості звітування [32]. Результати досліджень [17] визначають міцний зв'язок між державною політикою та змінами лісових масивів. Отже, одним із ключових питань є розкриття інформації про соціальні та екологічні наслідки лісогосподарського землекористування і спроба зробити це зрозумілим і доступним для різних зацікавлених сторін. Екологічні показники лісогосподарського землекористування досить різноманітні, але не узгоджені між лісовими господарствами [1]. Тому важливо оцінку впливів проводити за показниками, які можна виміряти і які повинні бути точними та зрозумілими. Наприклад: показники деградації ґрунтів (ступінь еродованості та ін.); показники якості ґрунтів (уміст гумусу та ін.); показники біорізноманіття, стану популяцій видів фауни і флори, що підлягають охороні та збереженню, у зоні впливу діяльності: відносна чисельність, частота трапляння; різноманітність видів природних ресурсів, використовуваних населенням на території планованої діяльності і в зоні її впливу: перелік, значення (місцеве чи загальнодержавне), обсяги використання/заготівлі або продуктивність; різноманітність екосистемних послуг.

З огляду на затвердження Міністерством фінансів України наприкінці 2018 р. Методичних рекомендацій зі складання звіту про управління [42] на сьогодні розкриття інформації про соціальні та екологічні наслідки лісогосподарського землекористування держлісгоспам потрібно включати до звіту про управління. Зазначеними методичними рекомендаціями не передбачено стандартизованої форми звіту про управління. Водночас, ураховуючи публічність такої звітності, уважаємо за необхідне запропоновані в нашому дослідженні екологічні показники включати до звіту про управління за такими блоками: вплив на земельні угіддя і ґрунти; вплив на фауну, флору, біорізноманіття; вплив на поверхневі води; вплив на ландшафти; вплив на атмосферне повітря; накопичення вуглецю; обсяги лісовідновлювальних робіт. Таким чином буде забезпечено повноту і прозорість, відкритість і підзвітність перед суспільством інформації про екологічні наслідки господарського використання земель лісогосподарського призначення.

Хоча лісогосподарські підприємства і готові оприлюднювати саме екологічні показники, проте необхідні стандартизовані рамки для екологічних показників в їхній еколого-економічній звітності, які можна було б використовувати для порівняльного аналізу. База даних звітів кожного лісогосподарського підприємства повинна надавати можливість не лише окремо ідентифікувати площі земель лісогосподарського призначення, які зазнають змін від господарської діяльності, але й оприлюднювати інформацію щодо надання екосистемних послуг, про запаси вуглецю, збереження біорізноманіття, ґрунтозахисні заходи в межах окремих територій тощо. Наприклад, Центр даних Євростату [43], дотримуючися принципів об'єктивності, неупередженості та доступності, надає для всіх користувачів можливість безкоштовного доступу до європейської статистики щодо ефективності використання ресурсів. Євростат є партнером у проекті на рівні ЄС із розробки інтегрованої системи обліку природного капіталу (KIP INCA), спрямованої на задоволення попиту на цю інформацію. Схеми платежів за екосистемні послуги розглядаються вченими [18] як інструмент управління, що може допомогти змінити екологічну деструктивну поведінку економічних агентів в екосистемах шляхом компенсації їх утрат та зміну ставлення до збереження лісів.

На перелік показників, які країни включили в національні обстеження лісів, вплинули рішення Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй (РК ООН) про зміну клімату і скорочення викидів у результаті збезлісення і деградації лісів, а також Програма скорочення викидів у результаті збезлісення і деградації лісів плюс збалансоване управління лісовим фондом, збереження і накопичення вуглецю в лісах країн, що розвиваються (REDD+). Програма розширює сферу охоплення показників, включаючи накопичення вуглецю в лісах, та їх зміни. Найважливішим елементом REDD+ є здатність визначати потенціал накопичення вуглецю в екосистемі та фактори, які можуть вплинути на швидкість накопичення вуглецю або максимальну кількість накопиченого вуглецю. Ученими [14] досліджено, що навіть найвищі поточні ціни, які сплачують за 1 т вуглецю, занадто низькі для реалізації всіх заходів, бажаних у рамках REDD+. Водночас рішення РК ООН з REDD+ стимулюють появу нових або реструктуризацію існуючих інституцій для кількісної оцінки вуглецю в лісах і, можливо, інших характеристик лісу, що являють собою національний або міжнародний інтерес [13]. В Україні така інформація також має бути зафіксованою за обсягом упровадження, частотою повторювання заходів, наприклад, показниками накопичення вуглецю в лісах і змінами такого накопичення, що буде стартовим майданчиком для можливості реєстрації майнового права на вуглець і торгівлі всередині країни або між країнами в довгостроковій перспективі.

Інформаційною базою про стан використання земель лісогосподарського призначення є також показники податкових платежів. Варто зауважити, що Основними засадами (стратегією) державної екологічної політики України на період до 2030 р. [44] до причин виникнення проблем у лісовій сфері віднесено недосконалість існуючої податкової бази. Підвищення фіскального тиску на лісогосподарські підприємства підтверджується дослідженнями [33]. У 2018 р. змінами до Податкового кодексу України [ 45] визначено, що податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати. Тобто, якщо до зазначених змін податок за лісові землі був складовою рентної плати, то після змін виникла проблема подвійного оподаткування та оподаткування лісових земель, виключених із розрахунку головного користування. Ми пропонуємо показники звітності стосовно використання земель лісогосподарського призначення доповнити показниками продуктивності (бонітету) залежно від ґрунтових умов у різних зонах України, що буде диференційованою базою оподаткування лісових земель.

Наведені в дослідженні пропозиції щодо вдосконалення показників дозволять здійснити більш детальний аналіз еколого-економічної звітності лісогосподарських підприємств, за результатами якого можливе проведення панукраїнського дослідження стану збалансованості використання земель лісогосподарського призначення з метою реалізації Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2030 р. Це забезпечить супутні вигоди для сталого розвитку, зокрема збереження біорізноманіття, виробництво відновлюваної енергії, поліпшення стану ґрунтів, якості води, повітря, кліматологічну роль тощо.

Висновки

На прикладі лісогосподарських підприємств, розташованих на території Малого Полісся, доведено, що набір економічних та екологічних показників звітності, доступної онлайн, є індикатором стану використання земель лісогосподарського призначення. За допомогою кореляційного аналізу оцінено рівень залежності рентабельності діяльності від фінансування земель лісогосподарського призначення: коефіцієнт кореляції є значним і становить г = 0,6852. Також з'ясовано зв'язки між статистичними характеристиками

екологічних і економічних показників використання земель лісогосподарського призначення: 30,67 % обсягів створення лісових культур у лісовому фонді формуються під впливом обсягів фінансування земель лісогосподарського призначення; зростання рентабельності діяльності забезпечить з імовірністю 21,17 % збільшення частки створення лісових культур у лісовому фонді. Установлення закономірностей, що відображають причинно-наслідкові зв'язки між показниками, характеризує перебіг певних позитивних чи негативних процесів у лісогосподарському землекористуванні, за допомогою яких можна прогнозувати екологічні наслідки господарського використання земель лісогосподарського призначення. Отже, формування еколого-економічних показників звітності лісогосподарських підприємств повинно здійснюватися через оцінку масштабів та інтенсивності впливу лісогосподарської діяльності на стан лісових земель. Інформативна база звітності лісогосподарських підприємств різних форм власності буде сприяти поліпшенню і подальшим рекомендаціям із забезпечення збалансованого лісогосподарського землекористування в майбутньому. Сформовано структурну схему інформаційного доступу громадськості до еколого-економічних показників використання земель лісогосподарського призначення, яка повинна бути інструментом контролю та моніторингу використання земель лісогосподарського призначення.

З метою забезпечення збалансованого використання земель лісогосподарського призначення необхідно розширити перелік екологічних показників звітності підприємств лісового сектора, що сприятиме прийняттю рішень, основаних на їх аналізі. За нашими дослідженнями, у списку найважливіших показників, які повинні оприлюднюватись у звітності лісогосподарських підприємств, мають бути такі: накопичення вуглецю в лісах і зміни такого накопичення, що буде стартовим майданчиком для можливості реєстрації майнового права на вуглець і торгівлі ним у довгостроковій перспективі; ступінь еродованості ґрунтів; уміст гумусу; показники продуктивності (бонітету) лісових земель залежно від ґрунтових умов у різних зонах України; показники біорізноманіття, стану популяцій видів фауни і флори, що підлягають охороні та збереженню; різноманітність видів природних ресурсів, використовуваних населенням на території планованої діяльності і в зоні її впливу; різноманітність екосистемних послуг. У доповнення до абсолютних даних важливо застосовувати відносні показники на 1 га земель лісогосподарського призначення. Наведені екологічні показники доцільно включати до звіту про управління за такими блоками: вплив на земельні угіддя й ґрунти; вплив на фауну, флору, біорізноманіття; вплив на поверхневі води; вплив на ландшафти; вплив на атмосферне повітря; накопичення вуглецю; обсяги поновлення лісів, лісокультурних робіт. Таким чином, розширення набору показників та індикаторів використання природних ресурсів, у тому числі і земель лісогосподарського призначення, потребують удосконалення на рівні лісогосподарських підприємств, і регіонів, оскільки регіональні поліпшення сприятимуть забезпеченню збалансованого землекористування в національному масштабі.

Необхідність досягнення збалансованого лісогосподарського землекористування в масштабах країни зумовлює подальші дослідження щодо вдосконалення еколого-економічної звітності, зорієнтованої на включення регіональних екологічних показників до національних звітів.

Список використаних джерел

1. Liubachyna A., Secco L., Pettenella D. Reporting practices of state forest enterprises in Europe. Forest Policy and Economics. 2017. Vol. 78. Pp. 162-172. https://doi.org/10.1016/j.forpol.2017.01.019.

2. GRI Environmental Standards 2018. URL: https://www.globalreporting.org.

3. Directive 2014/95/EU of the European Parliament and of the Council of 22 October 2014 amending Directive 2013/34/EU as regards disclosure of non-financial and diversity information by certain large undertakings and groups. URL: https://eur- lex.europa.eu/eli/dir/2014/95/oj.

4. Сокіл О. Г. Теоретико-методологічні засади бухгалтерського обліку сталого розвитку сільськогосподарських підприємств: моногр. Мелітополь: ТОВ «Колор Принт», 2018. 454 с.

5. Свірко С. В., Баришнікова О. М. Звітність сталого розвитку як засіб відображення стану економіко-екологічної безпеки підприємства. Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. 2015. № 3(33). С. 309-325. https://doi.org/10.26642/pbo-2015-3(33)-309-326.

6. Туниця Ю. Ю. Екоекономіка і ринок: подолання суперечностей. Київ: Знання, 2006. 314 с.

7. Синякевич І. М. Концепція формування системи інструментів національної екополітики. Лісівнича академія наук України: наукові праці. 2002. Вип. 1. С. 35-39.

8. Синякевич І. М., Синякевич Н. М. Екологічна і лісова політика України у контексті Кіотського протоколу. Регіональна економіка. 2009. № 4. С. 125¬132.

9. Лебедевич С. І., Клим Н. М., Хомик Х. Р. Обліково-аудиторське забезпечення підприємств лісового господарства для сталого розвитку України: моногр. Львів: Вид-во «Ліга-Прес», 2014. 268 с.

10. Герасим П. М., Клим Н. М. Актуальні питання формування екологічної звітності підприємствами лісового господарства. Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. № 12. С. 389-393.

11. Баришнікова О. М. Формування, облікове забезпечення та верифікація звітності сталого розвитку підприємств: дис. ... канд. екон. наук. Житомир, 2016. 282 с.

12. Макаренко А. Обліково-аналітичне забезпечення як фактор підвищення результативності управління раціональним лісокористуванням. Agricultural and Recourse Economics. 2017. Vol. 3. No. 2. Pp. 109-121.

13. Ochieng R. M., Visseren-Hamakers I. J., Brockhaus M., Kowler L. F.,

Herold M., Arts B. Historical development of institutional arrangements for forest monitoring and REDD + MRV in Peru: discursive-institutionalist perspectives. Forest Policy and Economics. 2016. Vol. 71. Pp. 52-59.

https://doi.org/10.1016/j.forpol.2016.07.007.

14. Kцhl M., Neupane P. R., Mundhenk P. REDD+ measurement, reporting and

verification - a cost trap? Implications for financing REDD+MRV costs by result- based payments. Ecological Economics. 2020. Vol. 168. 106513.

https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2019.106513.

15. Marcos-Martinez R., Bryan B. A., Schwabe K. A., Connor J. D., Law E. A.

Forest transition in developed agricultural regions needs efficient regulatory policy. Forest Policy and Economics. 2018. Vol. 86. Pp. 67-75.

https://doi.org/10.1016yj.forpol.2017.10.021.

16. Zhang K., Song C., Zhang Y., Zhang Q. Natural disasters and economic development drive forest dynamics and transition in China. Forest Policy and Economics. 2017. Vol. 76. Pp. 56-64. https://doi.org/10.1016yj.forpol.2015.08.010.

17. Shi M., Yin R., Lv H. An empirical analysis of the driving forces of forest cover change in northeast China. Forest Policy and Economics. 2017. Vol. 78. Pp. 78-87. https://doi.org/10.1016/j.forpol.2017.01.006.

18. Mombo F., Lusambo L., Speelman S., Buysse J., Munishi P., van

Huylenbroeck G. Scope for introducing payments for ecosystem services as a strategy to reduce deforestation in the Kilombero wetlands catchment area. Forest Policy and Economics. 2014. Vol. 38. Pp. 81-89.

https://doi.org/10.1016/j.forpol.2013.04.004.

19. Gumbo D., Clendenning J., Martius C., Moombe К. et al. How have carbon stocks in central and southern Africa's miombo woodlands changed over the last 50 years? A systematic map of the evidence. Environmental Evidence. 2018. Vol. 7. 16. https://doi.org/10.1186/s13750-018-0128-0.

20. Самойленко Ю. І. Інструментарій економічних гарантій забезпечення громадського екологічного управління проектами. Збалансоване природокористування. 2017. № 3. С. 155-161.

21. Makarenko I., Kravchenko O., Ovcharova N., Zemliak N., Makarenko S.

Standardization of companies' sustainability reporting audit. Agricultural and Resource Economics. 2020. Vol. 6. No. 2. Pp. 78-90.

https://doi.org/10.51599/are.2020.06.02.05.

22. Plastun A., Makarenko I., Grabovska T., Situmeang R., Bashlai S.

Sustainable development goals in agriculture and responsible investment: a comparative study of the Czech Republic and Ukraine. Problems and Perspectives in Management. 2021. Vol. 19. Is. 2. Pp. 65-76.

https://doi.org/10.21511/ppm.19(2).2021.06.

23. Baliuk S. A., Kucher A. V. Spatial features of the soil cover as the basis for sustainable soil management. Ukrainian Geographical Journal. 2019. Vol. 3. Pp. 3¬

14. https://doi.org/10.15407/ugz2019.03.003.

24. Semenyshena N., Sysiuk S., Shevchuk K., Petruk I., Benko I.

Institutionalism in accounting: a requirement of the times or a mechanism of social pressure? Independent Journal of Management & Production. 2020. Vol. 11. No. 9. Pp. 2516-2541. https://doi.org/10.14807/ijmp.v11i9.1440.

25. Zamula I., Tanasiieva M., Travin V., Nitsenko V., Balezentis T., Streimikiene D. Assessment of the profitability of environmental activities in forestry. Sustainability. 2020. Vol. 12(7). 2998. https://doi.org/10.3390/su12072998.

26. Baliuk S. A., Solovey V. B., Zakharova M. A., Kucher A. V., Truskavetskyi S. R. Analysis of information support for the condition of soil resources in Ukraine. Agricultural Science and Practice. 2015. Vol. 2. No. 2. Pp. 77¬84. https://doi.org/10.15407/agrisp2.02.077.

27. Mohammed J., Kofi Osei-Fosu A., Yusif H. Factors influencing households' participation in forest management in the northern region of Ghana. Independent Journal of Management & Production. 2017. Vol. 8. No. 4. Pp. 1324-1340. https://doi.org/10.14807/ijmp.v8i4.631.

28. Myroshnychenko I., Makarenko I., Smolennikov D., Buriak A. The

approach to managing corporate social and environmental responsibility in manufacturing. TEM Journal. 2019. Vol. 8. Is. 3. Pp. 740-748.

https://doi.org/10.18421/TEM83-07.

29. Pronko L., Furman I., Kucher A., Gontaruk Y. Formation of a state support program for agricultural producers in Ukraine considering world experience. European Journal of Sustainable Development. 2020. Vol. 9. No. 1. Pp. 364-379. https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n1p364.

30. Kravchenko O., Kucher A., Heldak M., Kucher L., Wysmulek J. Socio¬

economic transformations in Ukraine towards the sustainable development of agriculture. Sustainability. 2020. Vol. 12(13). 5441.

https://doi.org/10.3390/su12135441.

31. Plastun A., Makarenko I., Khomutenko L., Osetrova O., Shcherbakov P. SDGs and ESG disclosure regulation: is there an impact? Evidence from Top-50 world economies. Problems and Perspectives in Management. 2020. Vol. 18. Is. 2. Pp. 231-245. https://doi.org/10.21511/ppm.18(2).2020.20.

32. Vasyl'eva Т. А., Leonov S. V., Makarenko I. O. Modern methodical approaches to the evaluation of corporate reporting transparency. Scientific bulletin of Polissia. 2017. No. 1(9). Part 2. Pp. 185-190.

33. Zhurakovska I., Sydorenko R., Fuhelo P., Khomenko L., Sokrovolska N. The impact of taxes on the reproduction of natural forest resources in Ukraine. Independent Journal of Management & Production. 2021. Vol. 12. No. 3. Pp. 108-122. https://doi.org/10.14807/ijmp.v12i3.1511.

34. Хомик Х. Р. Облік і внутрішній аудит екологічних витрат підприємств лісового господарства: дис. ... канд. екон. наук. Львів, 2016. 282 с.

35. Global Forest Resources Assessments. URL: http://www.fao.org/forest- resources-assessment.

36. Изменение климата и земля. Специальный доклад МГЭИК об изменении климата, опустынивании, деградации земель, устойчивом управлении земельными ресурсами, продовольственной безопасности и потоках парниковых газов в наземных экосистемах. Резюме для политиков. Межправительственная группа экспертов по изменению климата, 2020, 39 с. URL: https://www.ipcc.ch/site/assets/uploads/sites/4/2020/06/SRCCL_SPM_ru.pdf.

37. Онлайн-сервіс ProZvit. URL: https://prozvit.com.ua.

38. Моніторинг земельних відносин в Україні: 2016-2017: стат. щорічник. URL: http://land.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/monitoring.pdf.

39. Про затвердження методичних рекомендацій з розробки звіту з оцінки впливу на довкілля в галузі лісового господарства: Наказ Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 02.03.2020 р. № 136. URL: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/doccatalog/list?currDir=50043&document List_stind=1.

40. Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. URL: http://eia.menr.gov.ua.

41. Вебсайт Державного агентства лісових ресурсів. URL: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/index.

42. Про затвердження Методичних рекомендацій зі складання звіту про

управління: Наказ Мінфіну України від 07.12.2018 р. № 982. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/rada/ show/v0982201-18#T ext.

43. Eurostat. Forestry. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/web/forestry.

44. Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року: Закон України від 28.02.2019 р. № 2697-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19.

45. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів

України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств: Закон України від 10.07.2018 р. № 2497-VIII. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2497-19#n21.

References

1. Liubachyna, A., Secco, L., and Pettenella, D. (2017), Reporting practices of state forest enterprises in Europe. Forest Policy and Economics, vol. 78, pp. 162¬172. https://doi.org/10.1016/j.forpol.2017.01.019.

2. GRI Environmental Standards (2018), available at: https://www.globalreporting.org.

3. Directive 2014/95/EU of the European Parliament and of the Council of 22 October 2014 amending Directive 2013/34/EU as regards disclosure of non-financial and diversity information by certain large undertakings and groups, available at: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2014/95/oj.

4. Sokil, O. (2018), Teoretyko-metodolohichni zasady bukhhalterskoho formu staloho rozvytku silkohospodarskykh pidpryyemstv [Theoretical and methodological principles of accounting for sustainable development of agricultural enterprises: a monograph], OOO “Color Print”, Melitopol, Ukraine.

5. Svirko, S. and Baryshnikova, O. (2015), Reporting of sustainable development as means of representation of enterprise's economic and environmental security. Problems of Theory and Methodology of Accounting, Control and Analysis, vol. 3(33), pp. 309-325. https://doi.org/10.26642/pbo-2015-3(33)-309-326.

6. Tunytsia, Yu. (2006), Ekoekonomika i rynok: podolannia superechnostei [Ecoeconomics and the market: overcoming contradictions], Znannia, Kyiv, Ukraine.

7. Syniakevych, I. (2002), The concept of forming a system of tools of national environmental policy. Forestry Academy of Sciences of Ukraine: scientific works, vol. 1, pp. 35-39.

8. Syniakevych, I. and Syniakevych, N. (2009), Environmental and forest policy of Ukraine in the context of the Kyoto Protocol. Regional economy, vol. 4, pp. 125-132.

9. Lebedevych, S., Klym, N. and Khomyk, Kh. (2014), Oblikovo-audytorske zabezpechennia pidpryiemstv lisovoho hospodarstva dlia staloho rozvytku Ukrainy [Accounting and auditing support of forestry enterprises for sustainable development of Ukraine], Publishing house «Liha-Pres», Lviv, Ukraine.

10. Herasym, P. and Klym, N. (2016), Topical issues of environmental reporting by forestry enterprises. Global and National Problems of Economy, vol. 12, pp. 389-393.

11. Baryshnikova, O. (2016), Formation, accounting assurance and verification the enterprises sustainability reporting, PhD. Thesis, Zhytomyr State Technological University, Zhytomyr, Ukraine.

12. Makarenko, A. (2017), Accounting and analytical support as a factor of effectiveness of management of the rational forest use. Agricultural and Recourse Economics, vol. 3, no. 2, pp. 109-121.

13. Ochieng, R. M., Visseren-Hamakers, I. J., Brockhaus, M., Kowler, L. F., Herold, M. and Arts, B. (2016), Historical development of institutional arrangements for forest monitoring and REDD + MRV in Peru: discursive-institutionalist perspectives. Forest Policy and Economics, vol. 71, pp. 52-59. https://doi.org/10.1016/j.forpol.2016.07.007.

14. Kцhl, M., Neupane, P. R., Mundhenk, P. (2020), REDD+ measurement,

reporting and verification - a cost trap? Implications for financing REDD+MRV costs by result-based payments. Ecological Economics, vol. 168, 106513.

https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2019.106513.

15. Marcos-Martinez, R., Bryan, B. A., Schwabe, K. A., Connor, J. D. and Law, E. A. (2018), Forest transition in developed agricultural regions needs efficient regulatory policy. Forest Policy and Economics, vol. 86, pp. 67-75. https://doi.org/10.1016/j.forpol.2017.10.021.

16. Zhang, K., Song, C., Zhang, Y. and Zhang, Q. (2017), Natural disasters and economic development drive forest dynamics and transition in China. Forest Policy and Economics, vol. 76, pp. 56-64. https://doi.org/10.1016/j.forpol.2015.08.010.

17. Shi, M., Yin, R. and Lv, H. (2017), An empirical analysis of the driving forces of forest cover change in northeast China. Forest Policy and Economics, vol. 78, pp. 78-87. https://doi.org/10.1016/j.forpol.2017.01.006.

18. Mombo, F., Lusambo, L., Speelman, S., Buysse, J., Munishi, P. and van

Huylenbroeck, G. (2014), Scope for introducing payments for ecosystem services as a strategy to reduce deforestation in the Kilombero wetlands catchment area. Forest Policy and Economics, vol. 38, pp. 81-89.

https://doi.org/10.1016/j.forpol.2013.04.004.

19. Gumbo, D., Clendenning, J., Martius, C. et al. (2018), How have carbon stocks in central and southern Africa's miombo woo dlands changed over the last 50 years? A systematic map of the evidence. Environmental Evidence, vol. 7, 16. https://doi.org/10.1186/s13750-018-0128-0.

20. Samoilenko, Yu. (2017), Toolkit of economic guarantees for public environmental project management. Zbalansovane pryrodokorystuvannia, vol. 3, pp.155-161.

21. Makarenko, I., Kravchenko, O., Ovcharova, N., Zemliak, N. and

Makarenko, S. (2020), Standardization of companies' sustainability reporting audit. Agricultural and Resource Economics, vol. 6, no. 2, pp. 78-90.

https://doi.org/10.51599/are.2020.06.02.05.

22. Plastun, A., Makarenko, I., Grabovska, T., Situmeang, R., and Bashlai, S. (2021), Sustainable development goals in agriculture and responsible investment: a comparative study of the Czech Republic and Ukraine. Problems and Perspectives in Management, vol. 19, is. 2, pp. 65-76. https://doi.org/10.21511/ppm.19(2).2021.06.

23. Baliuk, S. A. and Kucher, A. V. (2019), Spatial features of the soil cover as the basis for sustainable soil management. Ukrainian Geographical Journal, vol. 3, pp. 3-14. https://doi.org/10.15407/ugz2019.03.003.

24. Semenyshena, N., Sysiuk, S., Shevchuk, K., Petruk, I. and Benko, I. (2020), Institutionalism in accounting: a requirement of the times or a mechanism of social pressure? Independent Journal of Management & Production, vol. 11, no. 9, pp. 2516-2541. https://doi.org/10.14807/ijmp.v11i9.1440.

25. Zamula, I., Tanasiieva, M., Travin, V., Nitsenko, V., Balezentis, T. and Streimikiene, D. (2020), Assessment of the profitability of environmental activities in forestry. Sustainability, vol. 12(7), 2998. https://doi.org/10.3390/su12072998.

26. Baliuk, S. A., Solovey, V. B., Zakharova, M. A., Kucher, A. V. and Truskavetskyi, S. R. (2015), Analysis of information support for the condition of soil resources in Ukraine. Agricultural Science and Practice, vol. 2, no. 2, pp. 77-84. https://doi.org/10.15407/agrisp2.02.077.

27. Mohammed, J., Kofi Osei-Fosu, A. Yusif, H. (2017), Factors influencing households' participation in forest management in the northern region of Ghana. Independent Journal of Management & Production, vol. 8, no. 4, pp. 1324-1340. https://doi.org/10.14807/ijmp.v8i4.631.

28. Myroshnychenko, I., Makarenko, I., Smolennikov, D. and Buriak A. (2019),

The approach to managing corporate social and environmental responsibility in manufacturing. TEM Journal, vol. 8, is. 3, pp. 740-748.

https://doi.org/10.18421/TEM83-07.

29. Pronko, L., Furman, I., Kucher, A. and Gontaruk, Y. (2020), Formation of a state support program for agricultural producers in Ukraine considering world experience. European Journal of Sustainable Development, vol. 9, no. 1, pp. 364¬379. https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n1p364.

30. Kravchenko, O., Kucher, A., Hetdak, M., Kucher, L. and Wysmutek, J.

(2020), Socio-economic transformations in Ukraine towards the sustainable development of agriculture. Sustainability, vol. 12(13), 5441.

https://doi.org/10.3390/su12135441.

31. Plastun, A., Makarenko, I., Khomutenko, L., Osetrova, O. and Shcherbakov, P. (2020), SDGs and ESG disclosure regulation: is there an impact? Evidence from Top-50 world economies. Problems and Perspectives in Management, vol. 18, is. 2, pp. 231-245. https://doi.org/10.21511/ppm.18(2).2020.20.

32. Vasyl'eva, Т. А., Leonov, S. V. and Makarenko, I. O. (2017), Modern methodical approaches to the evaluation of corporate reporting transparency. Scientific bulletin of Polissia, no. 1(9), part 2, pp. 185-190.

33. Zhurakovska, I., Sydorenko, R., Fuhelo, P., Khomenko, L. and Sokrovolska, N. (2021), The impact of taxes on the reproduction of natural forest resources in Ukraine. Independent Journal of Management & Production, vol. 12, no. 3, pp. 108-122. https://doi.org/10.14807/ijmp.v12i3.1511.

34. Khomyk, H. (2016), Accounting and internal audit of environmental costs of forestry enterprises, PhD. Thesis, National Forestry University of Ukraine, Lviv, Ukraine.

35. Global Forest Resources Assessments (2021), available at: http://www.fao.org/forest-resources-assessment.

36. Climate change and land (2020), IPCC Special Report on Climate Change, Desertification, Land Degradation, Sustainable Land Management, Food Security and Greenhouse Gas Fluxes in Terrestrial Ecosystems. Summary for politicians. Intergovernmental Panel on Climate Change, available at: https://www.ipcc.ch/site/assets/uploads/sites/4/2020/06/SRCCL_SPM_ru.pdf.

37. ProZvit online service, available at: https://prozvit.com.ua.

38. Land Relations Monitoring in Ukraine: 2016-2017: statistical yearbook (2018), available at: http://land.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/monitoring.pdf.

39. Ministry of Energy and Environmental Protection of Ukraine (2020), Order of the Ministry of Energy and Environmental Protection of Ukraine «On approval of the methodological recommendations for the development of a report on environmental impact assessment in the field of forestry», available at: https://menr.gov.ua/documents/2749.html.

40. Unified register for environmental impact assessment (2021), available at: http://eia.menr.gov.ua.

41. Website of the State Agency of Forest Resources (2021), available at: http : //dklg.kmu .gov.ua/forest/control/uk/index.

42. Ministry of Finance of Ukraine (2018), Order of the Ministry of Finance of Ukraine «About the statement of methodical recommendations on drawing up of the report on management», available at: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0982201- 18#Text.

43. Eurostat. Forestry (2021), available at:

https://ec.europa.eu/eurostat/web/forestry.

44. The Verkhovna Rada of Ukraine (2019), The Law of Ukraine «On the basic principles (strategies) of the state environmental policy of Ukraine for the period until 2030», available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19.

45. The Verkhovna Rada of Ukraine (2018), The Law of Ukraine «On

amendments to the Tax code of Ukraine and some laws of Ukraine on encouraging the establishment and activity of family farms », available at:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2497-19#n21.

Размещено на Allbest.ru