Шляхи подолання цифрових інфраструктурних навичкових розривів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ЦИФРОВИХ ІНФРАСТРУКТУРНИХ І НАВИЧКОВИХ РОЗРИВІВ В УКРАЇНІ

І.В. ДУЛЬСЬКА, канд. екон. наук, с. н. с.,

старший науковий співробітник відділу

інноваційної політики, економіки і

організації високих технологій

Київ

Анотація

цифровий розрив політика цифровізація

Досліджено інституційні, організаційні й методологічні проблеми статистики цифровізації, які до війни заважали релевантній оцінці розривів у цій сфері. Констатовано, що основні цифрові розриви в Україні мали місце у сфері телекомунікацій і цифрових навичок населення. Запропоновано заходи з покращення статистики сфери, мобілізаційну модель цифрової політики з подолання цифрових розривів у повоєнний час з акцентуванням на ролі держави і територіальних громад.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології та інновації; телекомунікаційна інфраструктура; широкосмуговий доступ до Інтернету; волоконно-оптичні технології; індивідуальні та мережеві термінальні пристрої; цифрові навички; цифровий розрив; цифрові територіальні громади; цифровий офіс старост; повоєнні відбудова й розвиток.

Annotation

Iryna Dulska, PhD (Econ.), Senior Research Fellow,

Senior Research Fellow of the Department of Innovation Policy and Economics and Organization of High Technologies Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine, Kyiv

WAYS TO BRIDGE DIGITAL INFRASTRUCTURE AND SKILLS GAPS IN UKRAINE

The article studies the degree of relevance of statistical assessment of digital transformations in the national economy and society of Ukraine in terms of digital infrastructure and digital skills of the population, because these areas in the prewar period saw the formation of gaps dangerous for faster digitization and creation of smart specialized socio-economic system. In conditions of war, they hinder more active adaptation to emergencies and will also hinder the post-war reconstruction of the country on the basis of a higher technological mode. The institutional, organizational and methodological inconsistency between the managing and regulatory entities in the area and state statistics bodies is stated, which causes a lack of relevant statistics in the area. In 2014-2020, significant capital investments in the development of telecommunications were made mainly by private companies, which now, in the conditions of hostilities, still ensure the stable functioning of telecommunications and restore destroyed facilities. In the situation of post-war reconstruction, the state, with the help of donor organizations, must reimburse their expenses on the restoration and deployment of electronic communications networks to bridge the digital infrastructure gaps in accordance with the legislation of Ukraine. The state should also take measures to provide social infrastructure facilities with access to the Internet.

Emphasis is placed on the need for transition to a mobilization model of management for the development of telecommunications sector, in which the leading role in the implementation of digitalization policy will belong to the central executive body in this area, namely the Ministry of Digital Transformation, and regional authorities.

The tool for digital transformation at the community level should be digital territorial communities, digital local governments, starostas' (elected head of the territorial community of several small villages) digital offices, which, together with the state, can help bridge the gaps in the digital skills of the population.

Keywords: information and communication technologies and innovations; telecommunication infrastructure; broadband Internet access; fiber-optic technologies; individual and network terminal devices; digital skills; digital gap; digital territorial communities; starostas (elected head of the territorial community of several small villages) digital office; post-war reconstruction and development.

Виклад основного матеріалу

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) за останні десятиліття масштабно і глибоко проникли в усі сектори національної економіки України, а в умовах війни дозволяють швидше адаптуватися до надзвичайних умов діяльності. ІКТ також повинні стати важелем збереження і якнайшвидшого та якнайефективнішого повоєнного відновлення за більш знаннєвомістких технологічних укладів. Щоб це відбулося, необхідно усунути розриви (прогалини) в інституційних, технічних, технологічних передумовах ширшого впровадження ІКТ-інновацій -- більш масштабного і глибокого проникнення ІКТ у всі сектори суспільного виробництва, буття суспільства, особливо в ті, де вони застосовувалися меншою мірою або не застосовувалися взагалі. На практиці такі розриви формують для населення, бізнесу, органів управління обмеження в долученні до великої бази знань, яке можливе лише через Інтернет; різниці в доступі до ресурсів для покращення умов ведення бізнесу, забезпечення безпеки країни, життєдіяльності суспільства; до сучасних методів управління на рівні держави, регіону, громад між тими, хто ці можливості має, і тими, хто не має або має обмежено. В Україні такі розриви здебільшого формувалися щодо якості й щільності фізичної цифрової інфраструктури належного технічного і технологічного рівнів, яка під час воєнних дій значною мірою була виведена з ладу; прийнятного рівня цін електронних (е-) й комунікаційних послуг, забезпеченості кінцевим (термінальним) обладнанням (пристроями доступу) користувачів, рівня цифрових навичок користувачів цих пристроїв та інфраструктури. Отже, для розробки релевантних заходів із зменшення цифрових розривів, що стримували розвиток цифровізації в країні в довоєнний період і заважатимуть пришвидшеній відбудові в повоєнний час, потрібна їх адекватна оцінка, яка була, є і буде достатньо проблематичною через ряд суб'єктивних і об'єктивних факторів, особливо в повоєнний період.

Держава в особі Міністерства цифрової трансформації (Мінцифри), Комітету цифрової трансформації Верховної Ради і регулятора сфери -- Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах е-комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку України (НКЕК) ¹ (до 11 лютого 2022 р. -- Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ)), інші органи виконавчої та представницької влади аналізують різні аспекти цифрового розвитку національної та регіональних секторів економіки, оскільки розуміють роль цифровізації в забезпеченні в Україні прискорення соціально-економічного розвитку Президент України підписав закон про регулятор у сфері електронних комунікацій. Міністерство цифрової трансформації України. Урядовий портал. 2022. 11 лют. URL: https:// www.kmu.gov.ua/news/prezident-ukrayini-pidpisav-zakon-pro-regulyator-u-sferi-elektronnihkomunikacij (дата звернення: 15.02.2022). Національна стратегія розвитку широкосмугового доступу до Інтернету. Проєкт. Міністерство та Комітет цифрової трансформації. URL: https://drive.google.eom/file/d/1X9xlLCI pTaXwcOjRdK9l5Mw2cAIZryuQ/view (дата звернення: 11.01.2022)., адаптації у періоди воєнних дій і повоєнної відбудови В Україні запустили єдину платформу цифрової взаємодії для допомоги в релокації бізнесу. MCFR. 2022. 11 квіт. URL: https://www.golovbukh.ua/news/29849-v-ukran-zapustili-dinuplatformu-tsifrovo-vzamod-dlya-dopomogi-v-relokats-bznesu (дата звернення: 14.04.2022).. Проблемам сфери присвячено дослідження міжнародних інституцій, таких як Міжнародний союз електрозв'язку Measuring digital development. Facts and figures 2021. International Telecommunication Union. Development Sector, 2021.31 p. URL: https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Documents/facts/ FactsFigures2021.pdf (International Telecommunication Union -- ITU), Єврокомісія Connectivity for a European Gigabit Society. Shaping Europe's digital future Policy. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/connectivity-european-gigabit-society (дата звернення: 12.12.2021)., Всесвітній економічний форум The Inclusive Growth and Development Report 2017. World Economic Forum. January 2017. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Forum_IncGrwth_2017.pdf,

Група Світового банку Доклад о мировом развитии «Цифровые дивиденды». Международный банк реконструкции и развития. Всемирный банк. Вашингтон, 2016. URL: https://openknowledge.worldbank. org/bitstream/handle/10986/23347/210671RuSum.pdf, ООН The Directorate-General for Communications Networks, Content and Technology. Unlocking the ICT growth potential in Europe: Enabling people and businesses. URL: https://digital-strategy. ec.europa.eu/en/library/new-study-unlocking-ict-growth-potential-europe-enabling-peopleand-businesses (дата звернення: 11.12.2021)., вітчизняні колективи науковців [1] та іноземні напрацювання [2] тощо. У цих дослідженнях містяться корисні для України розробки шляхів і способів підвищення ефективності процесу цифровізації в країні.

У довоєнний період виконувати оцінку розривів розвитку цифрових інфраструктури і навичок було складно через брак релевантної статистики сфери, що є відображенням інституційної неузгодженості між суб'єктами державного управління, регулювання і статистичних спостережень. І нині проблемою залишається недостатня розробленість системи показників цифровізації соціально-економічної системи України. Для країни, що знаходиться на шляху асоціації з ЄС вісім років, логічним був би перехід до набору показників європейського статистичного табло DESI (The Digital Economy and Society Index Digital Economy and Society Index. URL: https://digital-agenda-data.eu/datasets/desi/indicators (дата звернення: 05.01.2022).) за такими розділами, як людський капітал, підключення, інтеграція цифрових технологій, цифрові публічні сервіси для сумісності при аналізі готовності сфери до євроінтеграції, формування єдиного цифрового ринку з ЄС. Проте це вдалося лише частково через об'єктивні чинники: набір показників DESI оцінює процес цифровізації у інституційно сформованих розвинутих ринкових економічних системах і змінюється в міру досягнення поставлених завдань. Зокрема, з 2018 р. не ведеться спостереження показника 1b3 Spectrum DESI, який охоплював оцінку заходів стимулювання розвитку ринку широкосмугового доступу (ШСД) до Інтернету, інвестування сфери, сформованість ринкових та інституційних передумов країн-членів, а також показників конкурентності ринків, з 2017 р. -- ряду цінових і фінансових показників ринку телекомунікаційних послуг тощо. Для України ці дані є важливими, тому поточний набір показників DESI для формування статистичного табло цифровізації в транзитивній соціально-економічній системі України (наприклад, завершальний етап децентралізації і адміністративно-територіальної реформи розпочався лише наприкінці 2020 р.), яка зазнала повномасштабної збройної агресії, підходить не повною мірою. До суб'єктивних чинників належить наявність методичних і методологічних проблем у організації статистичних спостережень цифровізації в Україні. Статистика цифровізації є фрагментованою, спостереження здійснюють різні інституції. Так, НКРЗІ систематично публікувала на офіційному сайті й у річних звітах набір статистичних даних у динаміці, Мінцифри оприлюднює результати досліджень за своєї участі несистематично, у вигляді стрічки новин на офіційному сайті або співвиконавцями, як-от: всеукраїнське опитування «Думки і погляди населення України щодо державних е-послуг» Думки і погляди населення України щодо державних е-послуг. Київський міжнародний інститут соціології. Всеукраїнське опитування. Вересень 2021 р. URL: https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/migration/ua/KIIS_DIA_Adult_population_on_eservices_Sept_2021.pdf; у складі документів, що розробляються, зокрема проєкт Національної стратегії розвитку широкосмугового доступу до Інтернету ^п, у ЗМІ, причому часто без динаміки змін показників. Ряд важливих цифр щодо розвитку сфери, наприклад, стосовно кількості й характеристик дата-центрів, хмарних сховищ, стану розвитку секторів ІКТ тощо, публікується в розрізнених спеціалізованих ЗМІ, тому їх важко відслідковувати і узагальнювати. Крім того, окремі підходи НКРЗІ до статистики цифровізації в Україні методологічно відрізнялися від підходів Єврокомісії (DESI). Окремі показники цифровізації Державної служби статистики не оновлювалися, тому не є актуальними, частина -- методологічно відрізняється від показників НКРЗІ. Оцінки розвитку сфери з боку міжнародних інституцій, зокрема, у рамках набору показників Індексу мережевої готовності (Network Readiness Index -- NRI) Міжнародного союзу електрозв'язку (International Telecommunication Union -- ITU) та ін., також мають ряд недоліків. Таким чином, формування релевантного статистичного табло розвитку цифрової економіки і суспільства України, сумісного з аналогічними показниками ЄС (DESI), не завершено, що утруднювало оцінки сфери в умовах масштабної реформи державної цифрової політики, децентралізації в довоєнний період, є проблематичним під час адаптації до воєнних дій і, якщо ситуація не буде виправлена, заважатиме протягом повоєнного періоду при розробці заходів з відбудови національної економіки.

З огляду на це, мета статті -- оцінити цифрові розриви економіки і суспільства щодо фізичної цифрової інфраструктури і цифрових навичок її користувачів, визначити фактори, які цьому заважають, встановити їх масштаб у довоєнний період і наслідки подальшого існування таких розривів у періоди воєнних дій і повоєнної відбудови, розробити пропозиції щодо їх усунення.

ОСОБЛИВОСТІ ЦИФРОВІЗОВАНИХ СМАРТ-СИСТЕМ І ПРОБЛЕМИ ЇХ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

Цифровізовані й смарт-спеціалізовані соціально-економічні системи (смартіндустрії, середовище) -- це такі системи, які насичують ІКТ-інноваціями всі сектори економіки і сфери діяльності населення та бізнесу. Саме такою значною мірою стала і Україна, адже в країні практично в усіх секторах відбулася глибока дифузія ІКТ. У агросекторі -- це AgTech (ІКТ у агросфері), FoodTech (ІКТ у сфері масового харчування); промисловості та будівництві -- робототехніка та Індустрія 4.0 (масове впровадження кіберфізичних систем у виробництво); секторі державного управління -- e-Government (цифрові державні послуги й урядування, Smart City, Home, village («розумні» місто, будинок, село) -- адміністрування розвитку, транспорт, житлово-комунальне господарство, громадська й екобезпека тощо); соціальній сфері -- E-Health, HealthTech (e-охорона здоров'я і цифрові медичні технології), EdTech (цифрова освіта), цифрові медіа, соціальні мережі; науково-технічній діяльності, інфраструктурних і креативних галузях -- цифрові подорожі (e-Travel, Національна стратегія розвитку широкосмугового доступу до Інтернету. Проєкт. Міністерство цифрової трансформації України. URL: https://drive.google.com/file/d/1X9xlLCIpT aXwcOjRdK9l5Mw2cAIZryuQ/view розумні туристичні дестинації (Smart Tourism Destinations -- STD), цифрова інфраструктура соціокультурної сфери (цифрові музеї, культурні заходи, пабліки); рітейлі та ринковій інфраструктурі -- FinTech (ІКТ у сфері фінансів), платіжна інфраструктура, Mar/AdTech (цифрова реклама, маркетинг), е-комерція, LegalTech (ІКТ у сфері юриспруденції, комплаєнсу) тощо. У повоєнний період має продовжитися насичення ІКТ-інноваціями всіх секторів національної економіки і суспільства разом з їх відбудовою й відновленням. Однак усі ці сектори і сфери можуть розвиватися лише за наявності відповідних технічних, технологічних та інституційних передумов (рис.).

Особливо актуальними ІКТ-інновації стали під час пандемії COVID-19, яка показала, наскільки віртуальні засоби комунікації є важливими для безперебійного функціонування бізнесу, держави, збереження зв'язків у суспільстві. Тоді в онлайн масово перейшли сектори, які забезпечували стримування поширення вірусу завдяки заходам соціальної ізоляції, безперебійність діяльності держави й бізнесу, підтримували життєзабезпечення людини (соціалізацію, безпеку, сферу розваг, комерцію і платежі, е-ідентифікацію громадян і юридичних осіб, е-цифровий підпис, адміністративні послуги, е-демократію, адміністрування послуг ЖКГ тощо). Тоді сектор телекомунікацій витримав випробування значним збільшенням навантаження на мережі через перехід на дистанційну роботу, локдаунами. Це пришвидшило адаптацію соціально-економічної системи під час воєнної агресії РФ проти України, масову евакуацію та релокацію бізнесу. Оператори мобільного і фіксованого зв'язку ще до нападу Росії заявляли про готовність підтримувати мережі в разі перебоїв живлення, пошкодження мереж, кабелів, волоконно-оптичних ліній зв'язку (ВОЛЗ), мобільних вишок, антен, кібератак і т. п. Досвід швидкого відновлення обладнання накопичений у прифронтових територіях зони ООС під час надзвичайних ситуацій.

Сучасні мережі зв'язку здатні змінювати маршрутизацію трафіка через транзитні вузли в різних містах України. Дата-центри і основні підсистеми мережі побудовано з необхідним резервуванням елементів ядра мережі, каналів передачі даних, виходів до Інтернету тощо. Фіксований телефонний та Інтернет-зв'язок через ВОЛЗ є більш захищеним, ніж мобільний, адже телефонні кабелі та ВОЛЗ прокладено підземною кабельною каналізацією і підведено до будинків через підвали, тому ризики їх пошкодження в умовах бойових дій є нижчими, ніж стільникової вежі. Однак у містах частина провайдерів фіксованого Інтернету заводила кабелі по дахах будинків, і вибухи можуть їх пошкодити. У сільській місцевості ВОЛЗ часто розміщувалися на електроопорах, тому вони перебувають у зоні ризику. Телефонний зв'язок здатен працювати без електроживлення -- його здійснює АТС, яка має резервні потужності на випадок аварійного відключення. Фіксований оптичний Інтернет не підпадає під вплив засобів радіоелектронної боротьби, і, якщо у споживача є альтернативне джерело живлення на роутері, а оператор має можливість підтримувати роботу мережевих вузлів, то зв'язок буде на мережах GPON (гігабітна пасивна оптична мережа). Комбінування фіксованого і мобільного телефонного зв'язку з оптичним Інтернетом показало високу стабільність. «Укртелеком» налагодив системи резервування каналів зв'язку і ВОЛЗ. При пошкодженні телефонних ліній іде переадресація ви-

Передумови цифровізації та смарт-спеціалізаци соціально-економічної системи Джерело: розроблено і побудовано автором

кликів на альтернативні номери або перемикання на конвергентну мережу (поєднує дротовий і бездротовий зв'язок) Карпенко О. Зв'язок в Україні працюватиме стабільно майже за будь-яких умов. ain. 2022. 22 лют. URL: https://ain.ua/2022/02/22/zvyazok-v-ukrayini-stabilnyj/ (дата звернення: 23. 03.2022)..

Starlink, глобальна супутникова система для доступу до Інтернету у важкодоступних місцях, мала з'явитися в Україні у 2023 р., однак завдяки Ілону Маску вона вже працює в Україні для критично важливої інфраструктури (електростанцій, воєнних баз, промислових підприємств, медичних закладів) і забезпечує стійкий доступ до Інтернету та його незалежність при пошкодженні кабелів і базових станцій Ярова М. Як підключити супутниковий інтернет Starlink. ain. 2022. 21 бер. URL: https:// ain.ua/2022/03/21/jak-pidkluchitis-do-starlink-v-ukraini/ (дата звернення: 21.03.2022).. З початку війни і до 7 квітня 2022 р. в Україну надійшло 5000 комплектів Starlink. У період з 28 лютого по 21 березня додаток Starlink в Україні завантажили 100 тис. разів.

Нині мережі українських операторів телекомунікацій значно пошкоджені внаслідок бойових дій і потребують відновлення. НКЕК за березень 2022 р. зібрала оперативну інформацію про перші потреби операторів з найбільш постраждалих регіонів. Оператори, незважаючи на значні збитки, продовжують надавати послуги і за свої кошти відновлюють інфраструктуру, проте в подальшому вони частково розраховують на допомогу міжнародних партнерів, наприклад, у рамках проєкту «Тримайте Україну на зв'язку» (Keep Ukraine Connected) від Global NOG Alliance (некомерційної організації групи операторів мережі й технічної спільноти по всьому світу, що усуває операційні проблеми) за участі й підтримки Мінцифри, галузевих об'єднань Асоціації правовласників і постачальників контенту, Інтернет-асоціації України і компанії DEPS (лідера українського ринку дистрибуції телекомунікаційного обладнання) для відновлення зв'язку в Україні. Перша партія обладнання була отримана 25 квітня 2022 р. Keep Ukraine Connected: міжнародні партнери допоможуть відновити інтернет в Україні. Міністерство та Комітет цифрової трансформації України. 2022. 06 квіт. URL: https://thedigital.gov.ua/news/keep-ukraine-connected-mizhnarodni-partneri-dopomozhutvidnoviti-internet-v-ukraini

За даними НКРЗІ, на кінець 2020 р. частка абонентів мобільного ШСД становила 64%, проникнення мобільних послуг (3і 4G) -- 120%, що відповідає рівню країн ЄС (у Франції -- 105%, Великій Британії -- 120%, Німеччині -- 130%, Італії -- 138%). Фіксований Інтернет (через ВОЛЗ, технологія FTTx), мідні лінії зв'язку (xDSL), коаксіальний (телевізійний) кабель (DOCSIS), супутникові канали і бездротовий доступ (від роутера до термінального пристрою в приміщенні) охоплював 52% домогосподарств з регіональною диференціацією (табл. 1), тоді як у ЄС 77% домогосподарств мали підписку на ШСД, а загальне покриття фіксованим ШСД сягало 97,4%, у сільській місцевості -- 89,7% Digital Economy and Society Index (DESI) 2021. Thematic chapters. Р. 26. URL: https://digitalstrategy.ec.europa.eu/en/policies/desi. Отже, за цим показником розрив був значним. За швидкістю фіксованого Інтернету Україна на кінець 2020 р. посіла 58-ме місце серед 181 країни в рейтингу Speedtest Global Index з показником 64,3 Мбіт/с. Переважна більшість абонентів зосереджена в містах -- 5,7 млн; 1,1 млн -- у сільській місцевості; 1,55 млн селян не мали підключення до волоконно-оптичних технологій (ВОТ) через їх високу ціну Більше 65% сіл не покриті широкосмуговим доступом до інтернету -- Мінцифри. 30 липня 2020. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2020/07/30/663522/. Хоча, за даними ITU, у 2019 р. вартість базового пакета фіксованого ШСД в Україні становила 105 грн/міс., мобільного -- 80 грн/міс. ICT Price Baskets (IPB). ITU, 2019. URL: https://www.itu.int/net4/ITU-D/ipb/ (дата звернення: 20.01.2020). Співвідношення вартості ШСД і ВНП на душу населення дорівнювало 1,82% (фіксований ШСД) і 1,28% (мобільний), що відповідає аналогічній частці доходу в інших країнах. Однак залежно від швидкості та місцевості вартість пакета може бути значно більшою Національна стратегія розвитку широкосмугового доступу до Інтернету. Проєкт. Міністерство цифрової трансформації України. URL: https://drive.google.eom/file/d/1X9xlLCIpT aXwcOjRdK9l5Mw2cAIZryuQ/view.

Таблиця 1

Забезпеченість приватних (неінституційних) домогосподарств України

Джерело: складено автором за: Звіт про роботу Національної комісії, що здійснює дер С. 14. ЦЖ: https://nkrzi.gov.ua/images/upload/142/9626/Zvit_NKRZI_za_2020.pdf; Регіони С. 9. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

Згідно з дослідженням Мінцифри щодо наявності доступу населення до ШСД, понад 17 тис. із 29,7 тис. населених пунктів України не мають мереж ВОЛЗ, 65% сільських населених пунктів не покрито якісним ШСД, тому 5,75 млн громадян не можуть підключитися до якісного фіксованого ШСД Звіт про роботу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації за 2020 рік. НКРЗІ. Київ, 2021. 77 с. С. 14. URL: https://nkrzi.gov.ua/ images/upload/142/9626/Zvit_NKRZI_za_2020.pdf.

Державна статистична служба України (Держстат) у статистиці інформаційного суспільства наводить показник «Частка домогосподарств, які мають доступ до послуг Інтернету вдома», який у 2020 р. становив 79,2%. Розбіжності даних цього показника і показника фіксованого доступу до Інтернету від НКРЗІ свідчать, що Держстат розуміє під цим поняттям щось інше (див. табл. 1). Держстат не оновлює статистику розвитку зв'язку після 2018 р., використання інструментів е-демократії органами державної влади та місцевого самоврядування -- після 2020 р., статистика Держстату щодо інформаційного суспільства є неактуальною і часто не враховує значних змін, наприклад, запровадження порталу державних е-послуг «Дія» (бета-тест застосунок «Дія» Мінцифри запущено 16 грудня 2019 р., тому це не дістало відображення в статистиці онлайн-взаємодії громадян з органами державної влади (табл. 2)). Оскільки ці дані Держстат отримує за результатами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств щодо користування послугами Інтернету, ці важливі для оцінки цифровізації суспільства свідчення можна було б отримувати і публікувати частіше, ніж раз на рік. Розрахункові дані табл. 2 (у першоджерелі наведено тільки статистику по регіонах) свідчать про досить низький рівень користування Інтернетом населенням практично для всіх потреб, крім скачування фільмів, зображень, музики; перегляду телебачення чи відео; прослуховування радіо чи музики; гри у відеоабо комп'ютерні ігри, їх скачування, спілкування (хобі) як у цілому, так і по регіонах. Проте це не відповідає дійсності, принаймні після пандемії COVID-19, не говорячи вже про воєнний період, коли Інтернет став надзвичайно важливим інструментом комунікації у суспільстві й засобом отримання заробітку для багатьох.

доступом до Інтернету на кінець 2020 р., од. на 100 домогосподарств

Державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації за 2020 рік. НКРЗІ. Київ, 2021. 77 с. України. «Інформаційне суспільство» 2020. Київ, Державна служба статистики України

НКРЗІ також вела статистику фіксованого ШСД, не сумісну з DESI: на 31 грудня 2020 р. лінії фіксованого ШСД реєструвалися за швидкістю: без зазначення швидкості (3%), 2--10 Мбіт/с (5%), 10--100 Мбіт/с (78%), від 100 Мбіт/с (17%) Там само. С. 24.. Згідно ж з DESI, ШСД за швидкістю доступу до Інтернету поділяється на базовий -- від 2 Мбіт/с; стандартний або швидкий (fast broadband або наступного покоління -- Next Generation Access -- NGA) -- від 30 Мбіт/с; супершвидкий (superfast broadband) -- від 100 Мбіт/с; надшвидкий -- від 1 Гбіт/с Shaping Europe's digital future Policy. Connectivity for a European Gigabit Society. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/connectivity-european-gigabitsociety (дата звернення: 15.11.2021).. Проте Держстат публікує актуальні дані 2021 р. щодо забезпечення ШСД підприємств та організацій згідно з DESI -- на швидкості до 30 Мбіт/с (18,2%), 30--100 Мбіт/с (21,8%), 100--500 Мбіт/с (21,2%), 500 Мбіт/с -- 1 Гбіт/с (5,4%) і від 1 Гбіт/с і більше (3,7%) Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах: електронна торгівля, аналіз «великих даних», фахівці та навички у сфері ІКТ, використання 3D друку. Київ, Державна служба статистики України, 2021. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/, а також

Джерело: розраховано автором за: Статистичний збірник «Регіони України». За ред. І. Вернера. У 2 ч. Київ, Державна служба статистики України. Ч. І. Інформаційне суспільство. С. 256--268. иК.Ь: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/12/Reg_UI.pdf щодо частки підприємств та організацій, які мали доступ до Інтернету, -- 86,6%, у тому числі до фіксованого -- 61,8%; 9,1% -- чат-сервіси; 10,2% -- купували послуги хмарних обчислень (у ЄС, згідно з DESI, -- 26%); 4,9% -- здійснювали е-комерцію (відповідно, 12%); 69% великих підприємств і 30,5% малих мали веб-сайти з можливістю надання інтерактивних послуг (у ЄС -- відповідно, 94 і 76%); 2,3 і 6,2% -- робототехніку Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах: використання мережі Інтернет, послуг хмарних обчислень, робототехніки. Київ, Державна служба статистики України, 2021. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (у ЄС -- 28 і 6%); 10,1 і 27,7% -- проводили аналіз Big Data (у ЄС -- 34 і 14%); 2,1 і 4,6% -- застосовували 3D-друк Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах: електронна торгівля, аналіз «великих даних», фахівці та навички у сфері ІКТ, використання 3D друку. Київ, Державна служба статистики України, 2021. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (у ЄС -- 17 і 5%) Digital Economy and Society Index (DESI) 2021. Thematic chapters. Р. 53--54. European Commission. URL: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/desi (дата звернення: 17.02.2022).. Сумісність показників дозволяє констатувати особливо значне відставання МП в Україні порівняно з аналогічним бізнесом у ЄС щодо використання передових ІКТ, проте за окремими з них (робототехнікою, аналізом Big Data) вітчизняні МП випереджають.

Згідно із Законом України «Про електронні комунікації» Про електронні комунікації. Закон України № 1089-IX від 16.12.2020 р. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1089-20#Text, НКЕК проводить географічні огляди доступності на території України мереж ШСД (фіксованих, мобільних) і послуг голосових е-комунікацій у фіксованому місці, оновлює їх не менше одного разу на рік. Розміщена на сайті НКЕК інтерактивна мапа фактичного надання послуг дротового і бездротового доступу до Інтернету за різними технологіями доступу (на час воєнного стану недоступна), за даними операторів і провайдерів Мапа України із зазначенням населених пунктів, у яких забезпечено можливість надання послуги проводового та безпроводового доступу до Інтернету за різними технологіями. URL: ЬПр8://8рг.пкт^оу.иа/м'р-сопїепї:/ир1с^8^8тар/І^ех_2.Ьї:т1р, була корисною для місцевих жителів, туристів, бізнесу, державних структур, органів місцевого самоврядування (ОМС). Проте для моніторингу цифрового розриву потрібні кількісні характеристики мереж ШСД у регіональному розрізі. Однак такі статистичні дані оприлюднюються лише раз на рік із запізненням і узагальнено.

Такі розбіжності свідчать про наявність методологічних, організаційних та інституційних проблем у статистиці цифрового розвитку, що заважають адекватному оцінюванню масштабу цифрового інфраструктурного розриву в Україні й на міжнародному рівні та розробці заходів з його подолання. Тому доцільною, на нашу думку, є передача функцій збирання і оприлюднення достовірної та методологічно узгодженої статистики сфери єдиному суб'єкту. Так, у ЄС статистичні спостереження за DESI здійснює Євростат. Дані від Мінцифри можна видавати відомчим бюлетенем.

СТАН МЕРЕЖЕВОЇ ГОТОВНОСТІ УКРАЇНИ

Індекс мережевої готовності вважається одним з провідних для визначення рівня розвитку ІКТ країн та 'їх впливу на соціально-економічне, інституційне і технологічне зростання. Позиції України в NRI-2020 Dutta S., Lanvin B. (Eds.). 2020 by Portulans Institute. Network Readiness Index 2020. Accelerating Digital Transformation in a post-COVID Global Economy. URL: https://networkreadinessindex. org/wp-content/up1oads/2020/П/NRI-2020-V8_28-П-2020.pdf і NRI-2021 The Network Readiness Index 2021. Shying the Global Recovery How digital technologies can make the post-COVID world more equal. Dutta S., Lanvin B. (Eds.). Portulans Institute, 2021. 278 р. URL: https://www.st1.tech/insights/network-readiness-index-report-2021/pdf/Network_ Readiness_Index_2021pdf свідчать про відрив результатів цифрових перетворень у країні від лідера: 10 показників із 47 первинних класифіковано як сильні, 18 -- як слабкі (місця в рейтингу, нижчі № 60) (табл. 3). Однак, за методологією NRI, його показники формують як підсумкові за період або рік через велику складність збирання інформації у 134 країнах. Це не сприяє відображенню актуального стану сфери в Україні, адже в NRI-2020 лише чотири, а в NRI-2021 -- 13 показників датовано 2020 р.

На жаль, в Україні значна кількість показників NRI централізовано не збирається, хоча в актуальному стані вони дуже потрібні для планування розвитку сектору. Експертне співтовариство в Україні є, і воно може працювати з міжнародними профільними організаціями. Наприклад, статистичні спостереження за цифровою платіжною інфраструктурою здійснює Національний банк України НБУ: сума безготівкових операцій з платіжними картками за три квартали зросла на 36%. FINBALANCE. 2021. 19 лис. URL: https://finba1ance.com.ua/news/nbu-suma-bezhotivkovikhoperatsiy-z-p1atizhnimi-kartkami-za-tri-kvarta1i-zros1a-na-36 (дата звернення: 25.11.2021).; за рівнем забезпечення соціальної інфраструктури -- ВОТ, цифрові навички населення (у співпраці) з 2020 р. досліджує Мінцифри; взаємодію з відповідними держреєстрами, інші цифрові перетворення

Таблиця 2

Розподіл населення за метою користування послугами Інтернету у 2020 р.

? Слабкий рівень показника. * Сильний рівень показника. х Показник у цьому році до розрахунку NRI не брався.

* Показник має відмінну від попереднього року статистичну базу (період спостереження). Джерело: складено автором за: Soumitra Dutta and Bruno Lanvin Editors. 2020 by Portulans Institute/ Network Readiness Index 2020. Accelerating Digital Transformation in a post-COVID Global Economy. URL: https://networkreadinessindex.org/wp-content/uploads/2020/11/NRI2020-V8_28-11-2020.pdf; The Network Readiness Index 2021. Shaping the Global Recovery How digital technologies can make the post-COVID world more equal. Dutta S., Lanvin B. (Eds.). Portulans Institute, 2021. 278 p. URL: https://www.stl.tech/insights/network-readinessindex-report-2021/pdf/Network_Readiness_Index_2021.pdf соціальної сфери моніторить Міністерство соціальної політики (Мінсоцполітики); е-сервіси у сфері транспорту -- Міністерство інфраструктури тощо. На добровільних засадах дослідження окремих сфер цифровізації здійснюють окремі зацікавлені суб'єкти: інвестування в ІКТ-інновації, ІТ-компанії -- українські ІТ-компанії, телекоми, венчурні фонди, галузеві асоціації DealBook of Ukraine. 2022 edition. Slideshare. 2022. Apr 25. URL: https://www.slideshare.net/ YevgenSysoyev/dealbook-of-ukraine-2022-edition-251657977?from_action=save (дата звернення: 26.04.2022).; типізацію ІТ-компаній за секторами, стан розвитку цих секторів, ситуацію на ринку праці ІТ-спеціалістів, розвиток інструментів підтримки галузі (інкубатори, акселератори, наукові й технологічні парки), освіти в галузі -- ІТ-асоціації Ukraine IT Report 2021. IT Ukraine Association. URL: https://drive.google.com/file/d/1LujaT9 pHEGhgpRRojfnlZgQikkyiIlbE/view, тоді як відповідні розділи представлені в DESI на постійній основі.

Таблиця 3

Окремі показники України в NRI у 2020 і 2021* рр.

Отже, цілком позитивно слід оцінити те, що наприкінці 2021 р. Мінцифри провело робочу зустріч з представниками Держстату, НКРЗІ, Мінекономіки та іншими зацікавленими суб'єктами в рамках проєкту EU4DigitalUA «Підтримка ЄС для е-урядування та цифрової економіки в Україні», на якій обговорювалися множинність індикаторів вимірювання рівня цифрового розвитку, побудова екосистеми DESI в Україні, вимоги для включення України до DESI. Це потребує нормативного врегулювання: визначення відповідального за збирання даних за індикаторами DESI державного органу, встановлення координаційного механізму щодо збирання даних, аналізу і виявлення прогалин, які на даному етапі унеможливлюють включення України до DESI внаслідок браку даних, завдяки яким оцінюється ефективність реалізації державної цифрової політики Мінцифра побудує екосистему Digital Economy and Society Index в Україні. Міністерство та Комітет цифрової трансформації України. 2021. 22 груд. URL: https://thedigital.gov.ua/ news/mintsifra-pobudue-ekosistemu-digital-economy-and-society-index-v-ukraini.

В Україні ряд територіальних громад (ТГ) розвивають мережі Wi-Fi, відеоспостереження, пересувних ЦНАПів, сприяють цифровізації медичних закладів, шкіл тощо. Однак систематизувати інформацію про витрати ТГ, у тому числі на цифровізацію, важко. Цим мають займатись органи державної влади (Мінцифри, Міністерство розвитку громад та територій, Міністерство фінансів, регіональні органи виконавчої влади, у воєнний час, згідно із Законом України «Про правовий режим воєнного стану», -- відповідні обласні й районні воєнні адміністрації), які можуть вимагати від ТГ таку інформацію в рамках закону, якщо вона не представлена на сайтах ТГ або розділу «Цифровізація» немає в презентаціях ТГ на порталі відкритого бюджету Державний веб-портал бюджету для громадян. URL: http://probudget.org.ua/. Це сприятиме адекватному оцінюванню цифрового розриву на рівні ТГ. Крім того, з боку Міністерства розвитку громад та територій доцільним є моніторинг контенту офіційних сайтів ТГ, 'їх прозорості. Оскільки з 1 липня 2022 р. Мінцифри відповідатиме за державну політику у сферах е-комунікацій та радіочастотного ресурсу, тобто за політику держави в галузі цифровізації, воно може принаймні координувати дослідження, що проводять інші суб'єкти стосовно формування цифрової інфраструктури і цифрового бізнесу та регулярно публікувати 'їх результати або посилання на них у відомчому бюлетені.

МОБІЛІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ЦИФРОВІЗОВАНИХ СМАРТ-СИСТЕМ

У повоєнний період доцільною буде мобілізаційна модель управління розвитком цифрової інфраструктури, за якої за державну політику у сферах е-комунікацій та радіочастотного ресурсу відповідатиме центральний орган виконавчої влади --Мінцифри. Це крок до регулювання галузі за європейськими стандартами Мінцифра відповідатиме за е-комунікації України з 1 липня 2022 р. Уряд ухвалив постанову. Міністерство та Комітет цифрової трансформації України. 2022. 09 лют. URL: https://thedigital.gov.ua/news/mintsifra-vidpovidatime-za-elektronni-komunikatsii-ukraini-z1-lipnya-2022-roku-uryad-ukhvaliv-postanovu. Мінцифри в цифрових перетвореннях відводить важливу роль виконавчій гілці влади -- заступникам голів облдержадміністрацій з цифрової трансформації (Chief Digital Transformation Officer -- CDTO), у представницькій -- ОМС ТГ. Цифрова трансформація громад -- важлива складова трансформації України, до якої необхідно долучати цифрових лідерів великих міст і громад, керівників проєктних офісів, інститути громадянського суспільства, бізнес. У подальшому роль ОМС має зростати згідно з європейськими підходами децентралізації влади.

Адекватна оцінка інфраструктурних цифрових розривів дозволить державі координувати відбудову цієї сфери. Однак для цього потрібне проведення перепису населення, можливо, із застосуванням ІКТ. Адже, за даними Міжнародної організація з міграції, через повномасштабне вторгнення станом на 10 травня 2022 р. понад 13,7 млн осіб покинули свої домівки, з них 8 млн -- у межах України. Станом на 3 травня 2,7 млн осіб повернулися з-за кордону в Україну з початку війни Павлюк О., Собенко Н. ООН: в Україні понад 8 млн внутрішньо переміщених людей. Це на чверть більше, ніж два місяці тому. Суспільне. Новини. 2022. 10 трав. URL: https:// suspilne.media/237912-v-ukraini-ponad-8-miljoniv-vnutrisno-peremisenih-ludej-oon/ (дата звернення: 20.06.2022)., проте масовому поверненню перешкоджають гуманітарні проблеми. Ці дані будуть важливими для визначення пріоритетів повоєнного відновлення галузі за регіонами, особливо щодо закладів соціальної сфери. Після війни актуальним стане подальший розвиток телекомунікаційних мереж за Законом України «Про електронні комунікації», згідно з яким держава має забезпечувати універсальними послугами ШСД (електронна пошта; пошукові системи; основні електронні засоби навчання та освіти; ЗМІ в Інтернеті; е-комерція; інтернет-банкінг; доступ до послуг е-урядування (е-адміністративні послуги); соціальні мережі та сервіси обміну повідомленнями в Інтернеті; голосові та відеоз'єднання) населені пункти без фіксованого Інтернету за доступною ціною шляхом розгортання оптоволоконних мереж комерційними структурами за державний кошт. До повноважень держави (виконавчої та представницької гілок влади центрального і регіонального рівнів) також відноситься забезпечення ШСД закладів соціальної інфраструктури Про електронні комунікації. Закон України № 1089-IX від 16.12.2020 р. (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1971-IX від 16.12.2021 р. і № 2137-IX від 15.03.2022 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20#Text. Ці заходи можуть і в подальшому виконуватися в рамках національних проєктів (у 2021 р. -- «Інтернет-субвенція», «Ноутбук кожному вчителю» і «ЦНАПи») на загальну суму 2 млрд грн Публічні закупівлі проєкту «Інтернет-субвенція». Останнє оновлення 12.02.2022 р. Міністерство цифрової трансформації України. ЦКЬ: https://datastudio.google.com/ reporting/08b23502-c81e-4d1b-8d13-de85d188f1af/page/teZVC. За підсумками 2021 р., за рахунок коштів субвенції до оптичного Інтернету вперше підключено 3652 села, у яких понад 11 тис. соціальних об'єктів, у тому числі: 1,4 тис. шкіл, 1,2 тис. дитячих садочків, 2,9 тис. медичних закладів, 2,2 тис. бібліотек, 2,9 тис. будинків культури, сільських клубів, 350 віддалених робочих місць працівників ЦНАПів Інтернет кожному українцю: Кабмін затвердив розподіл коштів інтернет-субвенції для 670 громад. Міністерство та Комітет цифрової трансформації України. 2021.09 чер. ЦКЬ: https://thedigital.gov.ua/news/internet-kozhnomu-ukraintsyu-kabmin-zatverdiv-rozpodilkoshtiv-internet-subventsii-dlya-670-gromad. У рамках національного проєкту «Ноутбук кожному вчителю» Міністерства освіти і науки та Мінцифри закуплено 27 тис. ноутбуків з 60 тис. запланованих для вчителів з 24 областей та Києва «Ноутбук кожному вчителю»: у області доставлено вже понад 27 тисяч комп'ютерів. Міністерство освіти і науки України. 2021. 03 груд. ЦКЬ: https://mon.gov.ua/ua/news/ noutbuk-kozhnomu-vchitelyu-u-oblasti-dostavleno-vzhe-ponad-27-tisyach-kompyuteriv. Дані закупівель можна було простежити на дашборді, що робило процес закупівлі максимально прозорим.

За даними Мінрегіону, на кінець 2021 р. 1030 ТГ (72%) забезпечили діяльність ЦНАПів, 408 ТГ (2%) не мали ЦНАПів 231 млн грн субвенції на створення ЦНАП у 2022 р.: які громади матимуть підтримку в першу чергу. Децентралізація. 2022. 19 січ. ЦКЬ: https://decentralization.gov.ua/news/14472 (дата звернення: 20.01.2022).. У закладах Мінсоцполітики взаємодія з держреєстрами покращилась із запуском з жовтня 2021 р. в пілотних регіонах (у чотирьох територіальних управліннях соціального захисту населення і п'яти ТГ Київської та Житомирської областей) Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) завдяки USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS», що реалізується фондом «Євразія». Планувалося, що це дозволить бюджету заощаджувати до 11 млрд грн щороку, оскільки держава втрачає 10--12% із 700 млрд грн соціальних виплат через те, що без єдиного е-реєстру важко стежити за правильністю використання і адресністю їх отримання, а люди мали носити з собою багато ксерокопій даних з реєстрів. Запуск системи по всій країні мав відбутись у 2022 р. Цифрова трансформація соцсфери -- Єдина електронна система дозволить заощадити до 11 млрд грн щороку. Міністерство соціальної політики України, Міністерство цифрової трансформації України. Урядовий портал. 2021. 18 жов. ЦКЬ: https://www.kmu.gov.ua/ news/cifrova-transformaciya-socsferi-yedina-elektronna-sistema-dozvolit-zaoshchaditi-do-11mlrd-gm-shchoroku У жовтні 2021 р. лікарняні було переведено в е-форму, вони формуються в е-реєстрі листків непрацездатності.

Згідно з дослідженням Мінцифри щодо підключення закладів соціальної інфраструктури до волоконно-оптичних технологій на травень 2020 р., із 77 тис. закладів соціальної інфраструктури 77% (59 446 од.) (без ОМС) не мали підключень ВОТ (табл. 4) Дані дослідження Мінцифри на травень 2020 р. ЦКЬ: https://docs.google.com/spreadsheets/ d/1-C8XdE1BtBtnF3v7OYP5OKKXtQTbx-P8L7nsiNkBDGc/edit#gid=861765504. Серед них порівняно кращою, із значною диференціацією по регіонах, була ситуація в ОМС (24% без ВОТ), закладах вторинної медицини (35% закладів), школах (61% шкіл), незважаючи на те, що їх інтенсивно підключали до ВОТ через переведення на дистанційне навчання на період пандемії COVID-19, ЦНАП (54% без ВОТ). Малою (всього 8,2%) є частка шкіл, які забезпечували Wi-Fi для учнів і вчителів. Крім того, сім'ї учнів і вчителі для дистанційного навчання повинні мати технічну можливість підключитися до Інтернету із швидкістю не менше 100 Мбіт/с. За підрахунками Мінцифри, на підключення до Інтернету всіх закладів соціальної інфраструктури необхідно 5,4 млрд грн (61,1% -- на підключення ВОТ, 38,9% -- на локальні мережі Wi-Fi). Кошти планували виділяти з обласних бюджетів, бюджетів ОТГ і держбюджету Більше 65% с...