Шляхи подолання цифрових інфраструктурних навичкових розривів в Україні

У ряді ТГ у рамках публічно-приватного партнерства напрацьовано досвід цифровізації, зокрема, щодо розвитку платіжної інфраструктури за співробітництва органів місцевого самоврядування і бізнесу, що дає суттєвий поштовх до розвитку економіки ТГ. Так, Приватбанк, Mastercard і територіальна громада с. Волоське на Дніпропетровщині (з населенням 1400 осіб) провели експеримент «Розумне село» (проєкт фінансової інклюзії cashless громади) 9 із 10 жителів «розумного села» на Дніпропетровщині користуються картками. ЦЖ: https://privatbank.Ua/news/2019/9/13/1013 (дата звернення: 24.12.2021).. До е-банкінгу залучили 89% селян віком 16 - . У місцевих магазинах, шкільній їдальні встановили POS-термінали, в офісі старости -- банкомат і термінал самообслуговування. Платіжними картками забезпечили пенсіонерів й отримувачів соціальних виплат. Впровадили автоматизований вхід учнів до школи за допомогою зчитування банківських карток на турнікетах. Батьки можуть отримувати повідомлення про перебування дитини в школі, директор -- перелік школярів на уроках, шкільна їдальня -- оптимізувати роботу.

Мінцифри і Програма «Підтримка реформи децентралізації в Україні/ U-LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку» -- мультидонорська ініціатива, що фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією і Словенією Децентралізація. ЦЖ: https://donors.decentralization.gov.ua/project/u-lead, підписали меморандум про взаєморозуміння, цілями якого є розвиток потенціалу цифрової трансформації громад, поява онлайн-курсів для ТГ на порталі «Дія. Цифрова освіта», спільні дослідження потреб ТГ у цифровій трансформації, опрацьовування впровадження ІКТ, інструментів і платформ залучення громадян, що сприяють прозорості громадської діяльності на муніципальному рівні Мінцифра та U-LEAD з Європою підписали меморандум: посилиться цифровізація в регіонах і з'являться онлайн-курси для громад. Міністерство та Комітет цифрової трансформації України. 2021. 19 жов. ЦЖ: https://thedigital.gov.ua/news/mintsifrata-u-lead-z-evropoyu-pidpisali-memorandum-posilitsya-tsifrovizatsiya-v-regionakh-izyavlyatsya-onlayn-kursi-dlya-gromad. Є надія, що ця програма після війни запрацює з новою силою.

До війни в Україні переважно за рахунок приватного бізнесу було створено потужну мережу телекомунікацій. У розвиток виду економічної діяльності 61 Телекомунікації (електрозв'язок) у 2014--2020 рр. вкладено значні обсяги капітальних інвестицій: у 2018 р. -- ІІІ кварталі 2021 р. переважно за рахунок власних коштів підприємств, кредитів банків та інших позик. З державного і місцевих бюджетів здійснено незначну частку капітальних інвестицій у дану сферу (табл. 5). Більшість капітальних інвестицій робилася в матеріальні активи, крім 2015 і 2018 рр., коли, відповідно, 86,2 і 82,1% направлялися на купівлю прав концесії, патентів, торгових марок і аналогічних прав, ліцензій, у тому числі у держави (табл. 6). Інвестиційна діяльність підприємств даної сфери негативно впливала на рівень рентабельності всієї діяльності (див. табл. 6), хоча вона залишалася на рівні, вищому, ніж у середньому по економіці. Як наслідок, не варто очікувати, що приватні компанії інвестуватимуть у розвиток інфраструктури телекомунікацій за малого рівня рентабельності у випадку «останньої милі» в регіонах, що зазнали невдач ринку (термінологія ЄС), депопуляції, а також через бойові дії. На інших територіях доцільно використовувати комбіновану модель інвестування розвитку телекомунікаційних мереж із залученням приватних компаній, ТГ (може брати участь шляхом виділення земель під інфраструктуру) і держави 21st Century Financing Models for Bridging Broadband Connectivity Gaps. Working Group on 21st Century Financing Models for Sustainable Broadband Development. October 2021. 198 p. URL: https://broadbandcommission.org/wp-content/uploads/dlm_uploads/2021/11/21st-Century-Financing-Models-Broadband-Commission.pdf.

Таблиця 4

Під'єднання до Інтернету закладів соціальної інфраструктури з викорис

Джерело: Дані дослідження Мінцифри на травень 2020 р. иКД: https://docs.google.com/

Таблиця 5

Обсяги і структура джерел капітальних інвестицій підприємств виду економічної діяльності 61 Телекомунікації (електрозв'язок)

к -- дані не оприлюднюються з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну статистику» щодо конфіденційності статистичної інформації (первинне та вторинне блокування вразливих значень), % до підсумку Джерело: Капітальні інвестиції. Державна служба статистики України. ІШІЇ: http://www.ukrstat.gov.ua/

Таблиця 6

Структура витрат капітальних інвестицій і показники рентабельності підприємств виду економічної діяльності 61 Телекомунікації (електрозв'язок) з використанням волоконно-оптичних технологій станом на травень 2020 р.

spreadsheets/d/1-C8XdE1BtBtnF3v7OYP5OKKXtQTbx-P8L7nsiNkBDGc/edit#gid=861765504

Згідно з проєктом Національної стратегії розвитку ШСД Національна стратегія розвитку широкосмугового доступу до Інтернету. Проєкт. Міністерство цифрової трансформації. URL: https://drive.google.eom/file/d/1X9xlLCIpTaXwcOjR dK9l5Mw2cAIZryuQ/view, уряд вважав за необхідне забезпечити технічну можливість підключення: фіксованого ШСД зі швидкістю 100 Мбіт/с для 95% населення України до 2024 р.; мобільного ШСД зі швидкістю від 2 Мбіт/с для 95% населення України до 2024 р.; фіксованого ШСД із швидкістю від 30 Мбіт/с для 75% домогосподарств; ШСД зі швидкістю від 100 Мбіт/с для 95% закладів соціальної інфраструктури та ОМС. Віроломна агресія проти України суттєво змінила ці плани.

Поступу цифровізації, яка, серед іншого, забезпечить більшу соціальну й економічну інклюзію населення, можна досягти в разі належного рівня цифрових навичок. Для цього необхідно подолати обмеженість цифрових навичок населення, яка, зокрема, перешкоджає розвитку сфери е-державних послуг: 53% населення мають цифрові навички, нижчі базового рівня, з них 13,7% не бажають навчатись і підключатись до Інтернету, 15,1% зовсім не володіють цифровими навичками. Згідно з DESI, у 2019 р. (дослідження цифрових навичок проводиться щодва роки) хоча би базові цифрові навички мали 56% громадян ЄС; 31% -- вище базових; 58% -- навички роботи з програмним забезпеченням Digital Economy and Society Index (DESI) 2021. Thematic chapters. Р. 20. URL: https://digitalstrategy.ec.europa.eu/en/policies/desi (дата звернення: 08.01.2022).. Ці дані свідчать про значний цифровий навичковий розрив в Україні порівняно з ЄС.

Особливо ці проблеми стали зрозумілими при переході до дистанційної роботи й навчання під час пандемії СОУГО-19, швидкої евакуації, незважаючи на те, що на 23 квітня 2022 р. кількість користувачів застосунку «Дія» перевищила 16 млн, у 2020--2021 рр. рівень користування населенням державними е-послугами зріс з 53 до 60% (у ЄС у 2020 р. дорівнював 75%), «Дією» -- з 13 до 30% Цифрова грамотність населення України 2019 р. Міністерство цифрової трансформації. URL: https://osvita.diia.gov.Ua/uploads/0/585-cifrova_gramotnist_naselenna_ukraini_2019_ compressed.pdf. На початок 2021 р. порівняно з 2019 р. цифрові навички населення України в цілому покращилися на 5,2%, серед людей старшого покоління -- на 4% завдяки тому, що зросла кількість людей, які користуються Інтернетом, зокрема, через пандемію СОУГО-19. У 2019 р. їх було 88%, у 2021 р. -- вже 92%.

Однією з основних цілей Мінцифри визначене навчання 6 млн громадян цифрової грамотності до 2023 р. за допомогою проєкту «Дія. Цифрова освіта» Мінцифри збирається навчити 6 мільйонів українців цифрових навичок за 3 роки. Урядовий портал. 2021. 22 бер. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/mincifri-zbirayetsya-navchiti6-miljoniv-ukrayinciv-cifrovih-navichok-za-3-roki (дата звернення: 01.04.2021).. Її фокусом у воєнний час можуть стати групи українців, що знаходяться в евакуації. Однак більш продуктивною, на нашу думку, є ідея надання цифрових послуг через цифрові офіси ОМС у адміністративних центрах ТГ і цифрові офіси старост (ЦОС) у старостинських округах ТГ (один-два села), особливо невеликих (з населенням до 500 осіб), тих, що перебувають у несприятливих умовах (депресивних, віддалених, наприклад, у гірській місцевості, що постраждали внаслідок бойових дій). Старости можуть вносити пропозиції до місцевого бюджету щодо фінансування створення і функціонування ЦОС, у тому числі декількох штатних працівників, наприклад, колишніх поштарів, яких планувалося звільнити з 2023 р. (перехід до виплати соціальних виплат на банківську картку мав зменшити потреби в їх кількості), адже ТГ їх знає, довіряє і не буде соромитися вчитися в них цифрової грамотності.

За фінансової і технічної можливостей ЦОС можна обладнати банкоматом за рахунок банку -- емітента платіжних карток за його згоди або за кошти ТГ (вартість таких заходів становить від 8 тис. до 60 тис. грн) і сплачувати за послуги інкасації. Співробітники ЦОС можуть організовувати для мешканців округу курси цифрової грамотності, допомагати необізнаним мешканцям користуватися смартфоном (у разі хоча б часткової реалізації програми забезпечення ними осіб поважного віку, яку анонсував Президент України на «Diia summit» 8 січня 2022 р. Вакциновані українці віком від 60 років зможуть отримати безоплатний смартфон і пільговий інтернет -- Президент. 2022. 08 лют. иКВ: https://www.president.gov.ua/news/ уаксіпоуапі-икгауіпсі-уікот-уИ-60-гокіу-гтогЬШ-оиітаН-Ье-72749) і платіжними картками, дбати про інші потреби населення, що має цифрові технічні й навичкові обмеження, при задоволенні їх першочергових потреб (цифрові передзамовлення на товари першої необхідності, цифрові послуги ЖКГ, е-запис до лікаря тощо).

Висновки

Цифровізація, насичення соціально-економічної системи ІКТ-інноваціями повинні стати ключовими заходами в період повоєнної відбудови України. Базою цифровізації повинна бути потужна цифрова інфраструктура (телекомунікаційні мережі, інфраструктура захисту й обробки даних, термінальне мережеве та індивідуальне обладнання в користувачів). На наш погляд, значення цієї інфраструктури є критичним, тому її відновлення на звільнених територіях має стати першочерговим. Щоб це відбулося, необхідна релевантна оцінка стану складових цифрової інфраструктури. В Україні на тлі активізації евроінтеграційних процесів невідкладним є перехід до статистики цифровізації, максимально наближеної до підходів європейського індексу DESI, з урахуванням транзитивного статусу економіки і суспільства України, включенням до індексу и^Е8І відповідних показників. Позитивним є те, що на рівні Мінцифри та інших зацікавлених суб'єктів є розуміння цього, проте роботу в даному напрямі необхідно пришвидшити.

У повоєнний період доцільною буде мобілізаційна модель управління розвитком цифрової інфраструктури, яка передбачає пріоритетне відновлення і розвиток за рахунок значних фінансових ресурсів під управлінням центрального органу виконавчої влади -- Мінцифри і регіональними органами виконавчої влади в регіонах із значним залученням ТГ, донорських структур тощо.

До війни в Україні переважно за рахунок приватного бізнесу було створено достатньо щільну мережу телекомунікацій, відбудова її зруйнованих під час бойових дій елементів також відбувалася за рахунок приватних операторів і провайдерів, тому після війни актуальним стане подальший розвиток телекомунікаційних мереж за Законом України «Про електронні комунікації», згідно з яким держава має забезпечити універсальними послугами ШСД населені пункти без фіксованого Інтернету, в тому числі «останньої милі». Основні регуляторні орієнтири розвитку ШСД повинні бути закріплені в рамках Національної стратегії розвитку ШСД, яку слід доопрацювати з урахуванням наслідків повномасштабної агресії і, врешті-решт, прийняти (у 2018 р. із 196 країн -- членів ITU лише 37 не мали Національних стратегій і планів розвитку ШСД або тільки планували 'їх розробку). Для приватного бізнесу державі слід розробити систему стимулів ширшого запровадження ІКТ-інновацій, особливо вагомих для бізнесу, що відновлюється в регіонах, де проходили бойові дії. Щоб досягти успіху цифровізації, також необхідно кардинально покращити рівень цифрових навичок населення.

Цифрова трансформація ТГ -- важлива складова цифрової трансформації України, до якої необхідно долучати цифрових лідерів великих міст і громад, керівників проєктних офісів, інститути громадянського суспільства, бізнес, міжнародних донорів.

Список використаної літератури

1. Єгоров І.Ю., Бажал Ю.М., Хаустов В.К. та ін. Формування «розумної спеціалізації» в економіці України. Кол. моногр. За ред. І.Ю. Єгорова. НАН України, ДУ «Ін-т. екон. та прогнозув. НАН України». Київ., 2020. 278 с. URL: http://ief.org.ua/docs/mg/331.pdf

2. Бекер Т., Айхенгрін Б., Городніченко Ю. та ін. Нарис про відбудову України. London, Centre for Economic Policy Research (CEPR PRESS). 8 квітня 2022 р. URL: https://cepr. org/sites/default/files/news/BlueprintReconstructionUkraine_ukr.pdf

References

1. Yehorov I.Yu., Bazhal Yu.M., Khaustov V.K. et al. Formation of «smart specialization» in the economy of Ukraine. I.Yu. Yehorov (Ed.). Kyiv, 2020, available at: http://ief.org.ua/docs/ mg/331.pdf [in Ukrainian].

2. Becker T., Eichengreen B., Gorodnichenko Yu. et al. A Blueprint for the Reconstruction of Ukraine. London, Centre for Economic Policy Research (CEPR PRESS), 8 April 2022, available at: https://cepr.org/sites/default/files/news/BlueprintReconstructionUkraine_ukr. pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru