Пріоритети фінансування науково-технічної діяльності в Україні з боку підприємницького сектору

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»

Пріоритети фінансування науково-технічної діяльності в Україні з боку підприємницького сектору

І.О. Булкін, к.е.н., с.н.с.

Анотація

Актуальність дослідження обумовлена потребою визначення напрямів використання коштів на науково-технічну діяльність, які надходять від підприємницького сектору України, в історичній ретроспекції. Мета статті - ідентифікувати ті сегменти національної науково-технологічної системи, діяльність яких користується підвищеним попитом з боку бізнесу з точки зору його участі у фінансуванні. На основі аналізу даних державної статистики розглянуто ключові характеристики ресурсів підприємницького сектору задля оцінювання ретроспективної динаміки фінансування науково-технічної діяльності підприємницьким сектором та структури розподілу коштів. Здійснено ідентифікацію пріоритетних об'єктів у призмі Класифікації видів науково-технічної діяльності у 2006-2015 роках та у відомчому розрізі - в 2006-2018 роках за сукупністю валових, темпових і питомих показників.

Аналіз фінансування науково-технічної діяльності підприємницьким сектором у групі природничих наук продемонстрував, що його пріоритетами протягом аналізованого періоду були роботи в галузі фармацевтичних наук у цілому та профілактичної медицини, зокрема гігієни. В групі технічних наук пріоритетами були роботи в галузі військово-промислового комплексу, авіаційної та ракетно-космічної техніки, роботи військового та подвійного призначення в галузі радіотехніки і телекомунікацій, геодезія і розробка корисних копалин. В групах соціальних і гуманітарних наук пріоритетні об'єкти відсутні.

Сформувався тренд до перерозподілу ресурсів підприємницького сектору на дослідження і розробки на користь організацій Державного концерну «Укроборонпром», Державного космічного агентства України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Рушієм змін стала мілітаризація науково-технічної сфери як задля задовольняння актуальних оборонних потреб держави, так і для отримання прибутку від міжнародної торгівлі зброєю та супутніми товарами.

Фактичний попит українських підприємств на науково-технічну продукцію вітчизняного походження відображається динамікою фінансування бізнес-сектором досліджень і розробок, виконуваних незалежними організаціями. Він має виразно негативний характер.

Ключові слова: науково-технічна діяльність, наукова система України, дослідження і розробки, фінансування, підприємницький сектор, науково-технічні організації, сектор незалежних організацій, питомі витрати, пріоритетність.

Annotation

Priorities of financing of science and technology activities in Ukraine by business enterprise sector

I.O. Bulkin, PhD (Economics), senior research fellow, laboratory head, Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine

This study is important due the need in a retrospective analysis of domestic science and technology fields that are recipients of funds from the domestic business enterprise sector. The article's objective is to identify the segments of the national science and technology system, which work is subject to the increased demand from domestic business in terms of its contribution in their financing. Official statistics data lay the basis for an analysis of the key resource parameters of the business enterprise sector, for an assessment of the retrospective dynamics of science and technology financing and the allocation of funds. The priority objects are identified by the Classification of Science and Technology Activities in 2006-2015, and by ministries and administrative departments in 2006-2018 using a set of gross, rate and unit indicators.

An analysis of science and technology financing by the business enterprise sector in the group of natural sciences demonstrates that its priorities over the period under study were works in the field of pharmaceutical sciences as a whole and preventive medicine, hygiene in particular. In the group of technical sciences, the priority demand from domestic business circles was shown by works associated with the military-industrial complex, aircraft and rocket and space technologies, works of defense and dual purpose in the field of radio engineering and telecommunications, geodesy and mineral exploitation. In the groups of social sciences and humanities priority objects are not found.

The trend of redistributing business sector's funds for R&D in favor of organizations subordinated to the State Concern “Ukroboronprom”, the State Space Agency of Ukraine and the Ministry for Economic Development and Trade of Ukraine was formed. This change was driven by militarization of science and technology sector to meet vital defense needs of the state and gain profits from the international trade of armaments and related goods.

In fact, the demand of Ukrainian companies for science and technology products of domestic origin is reflected in the dynamics of funds coming from the domestic business enterprise sector to R&D performed by the sector of autonomous science and technology organizations. It is shown to be explicitly negative.

Keywords: science and technology activities, science system of Ukraine, research and development, financing, business enterprise sector, science and technology organizations, sector of autonomous organizations, unit costs, priority.

Історичні тренди у дисциплінарному розподілі підприємницького фінансування

Загальні тенденції

Перед предметним аналізом розподілу витрат вітчизняного бізнесу на науково-технічну діяльність (НТД) у форматі КВНТД розглянемо ключові характеристики фінансування НТД з цього джерела у ХХІ столітті. Це важливо для розуміння загальних умов, у яких виділятимуться пріоритетні об'єкти. Історичний максимум підприємницького фінансування НТД на рівні наукової системи України (рис. 1) спостерігався у 2003 році, склавши 7,59 млрд грн. Починаючи з 2004 року абсолютні надходження від підприємницького сектору мають загальний тренд до скорочення. Варто згадати й успішну, хоча тимчасову, спробу стабілізації динаміки бізнес-фінансування в 2011-2012 роках (уряд М. Азарова). При цьому частка зазначеного джерела у сукупних витратах на дослідження і розробки (ДР), яка є індикатором його відносної важливості, в 2016-2018 роках виявила ознаки зростання після стабілізації її рівня в 2010-2015 роках. В 2016 році (29,22%) вона лише трохи поступилось історичному максимуму 2003 року (30,84%), а в 2017-2018 роках виявилась зіставною з 2008-2007 роками. З формальної точки зору такий стан можна інтерпретувати як ознаку поліпшення бізнес-клімату в країні, внаслідок чого вітчизняні підприємці нарешті почали відновлювати науково-технологічну базу для власного інноваційного розвитку після багаторічної паузи.

Як видно з рис. 1, в 2016-2018 роках коливання абсолютного обсягу надходжень від бізнес-сектору Нагадаємо, що тут і далі в тексті поняття «бізнес» та його синоніми стосуються організацій бізнес-сектору, які є резидентами України. на НТД безпосередньо впливали на відносну важливість цього джерела: обидва показники змінювалися синхронно. Це свідчить про негативну динаміку фінансування НТД з решти джерел при їх розгляді у сукупності. Інакше форма змін показників втратила би подібність через скорочення частки витрат бізнес-сектору в загальному обсязі фінансування НТД. Лише за 2016 рік фінансування НТД бізнес-сектором в постійних цінах зросло на 1,15 млрд грн. Проте і в більш економічно стабільні часи (за винятком динаміки в 2001-2003 роках) подібних за масштабом позитивних ланцюгових змін цього показника в Україні не спостерігалося. Більше того, як було з'ясовано раніше [1, 2], вкрай різке скорочення обсягу самофінансування, що відбулось саме у 2016 році, свідчить про погіршення умов для розширення ресурсної бази підприємств. Тут може існувати принаймні два пояснення. По-перше, дія облікового фактора: перекваліфікація власних коштів наукових організацій на такі, що надійшли від бізнес-сектору, якщо організації належать до цього ж сектору економіки, тобто помилка ідентифікаційного характеру. По-друге, при об'єднанні підприємств як окремих юридичних осіб (корпоратизації) за умови їх відособлення від безпосередніх виконавців робіт можуть виявлятися додаткові кошти, частина з яких інвестується в НТД. Такі об'єднання підприємств стають зовнішніми замовниками науково-технічних робіт для безпосередніх їх виконавців.

Рис. 1. Основні параметри фінансування науково-технічної діяльності в Україні з боку бізнесу в XXI сторіччі

Джерело: розрахунок автора на основі бази даних Державної служби статистики України

Поглибимо початий в першій частині статті предметно-дисциплінарний аналіз шляхом включення до розгляду спостережень 2006 і 2011 років, що з урахуванням даних за 2015 рік дозволить охарактеризувати історичні зміни в частині динаміки надходжень і структури розподілу коштів бізнес-сектору на НТД. В табл. 1 наведено дані для обраних об'єктів КВНТД на рівні виду та підвиду класифікації за три досліджувані роки та додатково вказано чисельність організацій-реципієнтів коштів бізнесу в кожному з них.

Протягом 2007-2011 років кількість організацій, які залучали підприємницьке фінансування для всіх видів науково-технічних робіт, зменшилась на 184, а в 2012-2015 роках - ще на 127. Це контрастує з динамікою кількості організацій в аспекті самофінансування НТД, де основне скорочення, навпаки, відбулось у 2012-2015 роках.

Хоча зміни фінансування НТД бізнес-сектором на рівні груп наук мали різний характер, на рівні наукової системи України вони були переважно обумовлені динамікою саме в технічних науках - її найбільшому сегменті (в 2006 році в його складі було 540 науково-технічних організацій, що майже дорівнювало кількості реципієнтів коштів з цього джерела у всіх інших групах наук станом на 2011 рік та набагато перевищувало їх кількість у 2015 році). Якщо в 2006 році частка організацій технічного профілю серед усіх реципієнтів коштів бізнес-сектору складала 74%, то через дев'ять років - менше 66%. Це було обумовлено втратою доступу до цього джерела для 263 організацій, в тому числі в 2007-2011 роках - для 174. В інших групах наук підприємницького фінансування в ці роки лишились тільки десять організацій (точніше кажучи, 13 організацій у групі природничих наук, але в гуманітарних науках його отримали ще три організації). За весь період спостереження (2006-2015 роки) кількість організацій - реципієнтів коштів бізнес-сектору в технічних науках зменшилась майже вдвічі (з 540 до 277), тобто мала місце не тільки найбільша абсолютна, а й відносна міра скорочення порівняно з іншими групами наук. Скорочення реципієнтів цих коштів у групі природничих наук виявилося більш помітним - з 151 до 116, тобто в 1,3 рази, причому до 2011 року загальна кількість організацій в природничих науках зменшилась на 13, а у подальшому - ще на 22. В соціальних науках аж до 2011 року вона була стабільною і лише потім зменшилась на 12, тобто прискорення негативної динаміки кількості науково-технічних організацій, які були реципієнтами коштів бізнес-сектору, в обох групах наук було притаманне саме другому часовому інтервалу. Кількість реципієнтів коштів бізнес-сектору на НТД у групі гуманітарних наук взагалі виявила дзеркально- симетричне коливання: зростання з чотирьох до семі організацій у 2011 році з подальшим поверненням знову до чотирьох.

З 2006 по 2015 рік абсолютне фінансування наукової системи України бізнес-сектором зменшилось в 2,54 рази, в тому числі ДР - в 2,39 рази. Нижче ми докладно зупинимось на останньому аспекті. Той факт, що на рівні груп наук найбільше постраждали гуманітарні (скорочення в 3,08 рази) та особливо соціальні науки (в 10,51 рази), є передбачуваним - ці групи безпосередньо не пов'язані зі створенням доданої вартості. Однак найменша міра скорочення в природничих науках порівняно з технічними (відповідно, в 1,37 і 2,57 рази) є доволі неочікуваною. Частково її можна пояснити тим, що стартова база технічних наук від початку була набагато більшою, ніж природничих (у 2006 році різниця між об'єктами за обсягами коштів бізнес- сектору була порядковою), а експансія іноземних товаровиробників внаслідок вступу України до Світової організації торгівлі у 2008 році вплинула на попит вітчизняного бізнесу на технологічні рішення місцевого походження, які є результатом діяльності саме технічних наук. Попри кращі динамічні параметри, групу природничих наук як цілісний об'єкт не можна визнати пріоритетом бізнесу через її низьку структурну частку в розподілі підприємницьких коштів: 8,6-17,7% в різні роки спостереження. Для порівняння: в технічних вона коливалась в діапазоні 81,2-90,1%. Ця обставина обумовлює перехід до деталізованого аналізу на рівні груп наук.

Таблиця 1

Фінансування науково-технічної діяльності в Україні з боку підприємницького сектору в розрізі КВНТД, постійні ціни 2015 року, млн грн*

* Скорочення: ЧО - чисельність організацій - реципієнтів коштів бізнес-сектору, НТД - науково-технічна діяльність, ДР - дослідження і розробки

Джерело: розрахунок автора на основі бази даних Державної служби статистики України.

Зміни в природничих науках

Внаслідок дуже близьких темпів скорочення чисельності організацій та абсолютного обсягу фінансування НТД бізнес-сектором у природничих науках рівень питомих витрат на одну організацію в постійних цінах майже не змінився: 3,15 і 3,17 млн грн в 2006 і 2015 роках. Слід зазначити, що це вдвічі більше, ніж показник самофінансування. Однак значення проміжного спостереження 2011 року (5,0 млн грн) суттєво відрізнялось від першого і останнього років, тобто загальна динаміка виявляється дзеркально симетричною з протилежними тенденціями до і після 2011 року. Враховуючи зростання обсягу фінансування ДР бізнес-сектором в 1,35 рази в 2007-2011 роках (за показником фінансування НТД бізнес-сектором зростання склало 1,21 рази), слід зробити висновок, що в той час в Україні відбувалося поступове налагодження взаємодії між бізнесом та організаціями цієї групи наук, причому всупереч усім негативним наслідкам світової фінансової кризи. На жаль, взаємодія виявилася вразливою перед економічними наслідками зміни влади в країні у 2014 році. Абсолютний обсяг фінансування НТД бізнес-сектором у природничих науках характеризується низхідною підсумковою динамікою з проміжним переламом на висхідній фазі, після якого в 2012-2015 роках видатки бізнесу на ДР впали в 1,85 раза (а видатки на НТД - в 1,72 рази).

На дисциплінарному рівні всередині природничих наук спостерігалися чотири типи змін абсолютних витрат на НТД, профінансованих бізнес-сектором. Перший характеризується поступальним їх скороченням і є властивим для фізико-математичних, хімічних, геологічних, сільськогосподарських та фармацевтичних наук. Найбільш радикальним виявилось падіння таких витрат у геологічних науках (в 20,9 рази), значним - у фізико-математичних (в 3,0 рази) і хімічних (в 2,0 рази), суттєвим - у сільськогосподарських (в 1,56 рази) та помірним - у фармацевтичних (в 1,31 рази).

Фінансування НТД бізнес-сектором у географічних і медичних науках характеризується другим типом змін - вже з проміжним переламом, але із загальним скороченням витрат у 2015 році проти початкового року спостереження (так само як на рівні всієї групи наук), відповідно, в 1,22 та 1,19 рази. Зважаючи на те, що пікове значення 2011 року ненабагато перевершує обидва значення в останньому році спостереження, а також те, що медичні науки в 2015 році акумулювали 28,9% коштів бізнес-сектору в природничі науки, цей об'єкт має розглядатися як претендент на отримання статусу пріоритетного на груповому рівні. Географічні науки залучили в 2015 році 1,56 млн грн, на порядок (!) поступившись власному рівню 2011 року. Підстави для визначення цього об'єкта пріоритетним відсутні, так само як і геологічних наук з іще меншим обсягом надходжень (1,27 млн грн). На особливий статус не можуть претендувати і решта об'єктів, які характеризуються першим типом змін досліджуваного показника: міра скорочення бізнес- коштів там випереджає середнє значення групи.

Третій тип змін також має проміжний перелам, але характеризується збільшенням значень наприкінці часового інтервалу спостереження проти початкового рівня. Він мав місце у ветеринарних і біологічних науках, де зростання склало, відповідно, 1,21 та 1,44 рази. У ветеринарних науках ресурсна база на рівні виду КВНТД від початку була вкрай низькою (0,43 млн грн), тому незначний розкид подальших значень (навіть із тимчасовим збільшенням до 1,35 млн грн у 2011 році) не створює підстав, щоб претендувати на особливий статус - це випадкові флуктуації низької інтенсивності. З погляду на послідовність аналізу («валові показники - темпові показники - питомі показники») тут явно бракує першого. Біологічні науки навіть після різкого зменшення фінансування НТД бізнес-сектором в 2012-2015 роках (в 2,62 рази, що є найгіршим значенням за 2012-2015 роки після географічних наук) залишаються найбільшим об'єктом природничих наук за абсолютним обсягом підприємницького фінансування (34,08% від сукупного обсягу) і тому мають розглядатися додатково в аспекті питомих витрат на організацію. Проте динаміка в біологічних науках була обумовлена передусім радикальним скороченням фінансування НТД бізнес-сектором в Українському НТЦ металургійної промисловості «Енергосталь» і ТОВ «Велекс», які мали спеціалізацію в галузі промислової екології (перший за 2012-2015 роки втратив більше 96 млн грн). При їх вилученні фінансування НТД бізнес-сектором у біологічних науках в 2012-2015 роках зменшується з 35,2 до 15,41 млн грн (порівняємо з відповідною зміною з 229,77 до 87,61 млн грн при врахуванні цих підприємств), а остання величина вже поступається вкладенням у виразно непріоритетні для вітчизняного бізнесу фізико-математичні науки.

Врахування фактора вкрай низького рівня середніх питомих витрат одразу відсікає з числа претендентів на пріоритетний статус ветеринарні науки (0,17 млн грн на організацію в 2015 році при майже трикратному зменшенні порівняно з 2006 роком), геологічні науки (0,42 млн грн при порядковому скороченні), сільськогосподарські науки (0,75 млн грн при помірних коливаннях значень, але загальному негативному тренді змін) та географічні науки (0,79 млн грн при трикратному скороченні). Не можуть отримати цей статус і фізико-математичні (1,03 млн грн при двократному зменшенні питомих значень у 2007-2015 роках) та хімічні науки (2,25 млн грн при помірному, але поступальному скороченні з 2,99 млн грн порівняно з 2006 роком). Біологічні науки при вилученні двох провідних підприємств також продемонстрували дуже слабку здатність до залучення підприємницьких коштів на НТД: питомі витрати у 2015 році впали до 1,40 млн грн. Надходження від бізнесу до решти організацій (у тому числі вже згадані вкладення у фундаментальні дослідження інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України та в розробки низки організацій на чолі з Державним науково- контрольним інститутом біотехнології і штамів мікроорганізмів) виявилися недостатніми, щоб виправити негативну тенденцію як за спрямованістю зміни, так і за рівнем питомого показника, тому найбільший об'єкт - природничі науки - не заслуговує на статус пріоритетного.

Найвищі значення питомих витрат протягом періоду спостереження демонстрували фармацевтичні науки, де питомі витрати не менш ніж у 2,4 рази перевершували відповідну величину групи природничих наук та не менш ніж в 1,64 рази - рівень всієї наукової системі. У 2015 році питомі витрати дорівнювали 7,9 млн грн, хоча в 2006 році сягали екстремальної для групи позначки в 13,8 млн грн. При цьому лідер галузі - Державний науково- дослідний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок - порівняно з 2011 роком майже зберіг рівень залучених від бізнесу коштів, а Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів їх втратив у незначному обсязі. Через помірне скорочення обсягу фінансування у 2015 році порівняно з попередніми спостереженнями 2011 і 2006 років (відповідно, 31,6, 36,2 та 41,4 млн грн) об'єкт заслуговує на включення до числа пріоритетних для бізнесу в групі природничих наук. Медичні науки також характеризувалися збільшеним рівнем питомих витрат, який у 1,9- 2,3 рази перевищував середню групову величину. Цей відносно великий об'єкт (за обсягом фінансування НТД бізнес-сектором посідав друге місце після біологічних наук), втративши протягом дев'яти років п'яту частину організацій, в більшості зберіг обсяг фінансування НТД від бізнес-сектору, який існував у 2006 році, та не допустив різкого його скорочення після досить високого рівня 2011 року (яке склало 1,29 рази, але на рівні групи наук - 1,85 рази). Враховуючи те, що за питомими витратами медичні науки завжди перевищували наукову систему України, їх, на наш погляд, доцільно кваліфікувати як пріоритетні. Однак, беручи до уваги факт підвищеної концентрації коштів бізнесу в двох організаціях з десяти, що виконували ДР у 2015 році, слід уточнити, що пріоритетними є роботи саме в галузі профілактичної медицини, зокрема гігієни.

Зміни в соціальних і гуманітарних науках

Вкрай низька величина питомих витрат властива соціальним наукам, при цьому обсяг фінансування НТД бізнес-сектором за дев'ять років на рівні групи скоротився в 10,5 разів. Така різкість динаміки стала наслідком порівняно великих вкладень бізнесу в тематику національної безпеки в 2006 році, до якої на рівні типу КВНТД структурно входить техногенна безпека. Ситуація тут подібна до біологічних наук, які включають промислову екологію, роботи в галузі якої можуть трактуватися і як такі, що пов'язані з техногенною безпекою - з точки зору кінцевого використання в соціальній практиці. Тобто роботи переважно технологічного змісту підсилюють позиції природничих і соціальних наук. При вилученні робіт з техногенної безпеки скорочення обсягу фінансування НТД бізнес-сектором в соціальних науках буде лише триразовим, тобто так само як у галузі економічних наук - єдиного об'єкта-реципієнта, що був присутній у всіх трьох спостереженнях. Вкладення бізнесу в інші галузі соціальних наук мали спорадичний характер і зазвичай стосувалися декількох наукових організацій без постійної присутності у спостереженнях, через що їх наскрізний аналіз має хитке підґрунтя.

За обсягом фінансування ДР економічні науки є пріоритетом на рівні групи наук, але з огляду на поступове зникнення конкурентів в особі деяких інших соціальних наук (у 2006 році економічні науки у 2,8 рази поступались за цим показником національній безпеці, а в 2015 році в 6 разів перевершували значення найближчих до них політичних наук). Однак питомі витрати в економічних науках протягом 2006-2015 років суттєво скоротились - з 0,68 до 0,22 млн грн. З формальної точки зору це поступка лідерства політичним наукам в особі єдиного їх представника - Національного інституту стратегічних досліджень, де питомі витрати зросли в 2012-2015 роках з 0,17 до 0,51 млн грн. Проте сукупну активність 15 наукових організацій економічного профілю важко визнати менш значимою, хоча вона дійсно є розпорошеною і тому об'єктивно питомо меншою. В будь-якому разі змагання слабкого зі слабким має малу практичну цінність. На нашу думку, більш коректним тут буде висновок про відсутність пріоритетного об'єкта для бізнесу в групі соціальних наук, де фінансування з цього джерела є радше допоміжним і нерегулярним явищем.

Цей висновок стосується і групи гуманітарних наук, зміни в яких безпосередньо залежали від динаміки у провідному об'єкті - історичних науках, а додаток до сукупного обсягу на рівні групи з боку мистецтвознавства був випадковим та кількісно мізерним. На всьому часовому проміжку спостереження обсяг фінансування ДР бізнес-сектором визначався активністю Інституту археології НАН України з його дочірніми структурами, насамперед Науково-дослідним центром «Рятівна археологічна служба» (надходження до нього з бізнес-джерел у 2012-2015 роках впали з 11,28 до 0,31 млн грн, тому зусилля материнської установи виявилися нездатними виправити стан). Загалом питомі витрати на рівні групи з 2006 по 2015 рік поступально скоротились в 4,1 рази до 1,05 млн грн. Як за трендом змін, так і за вкрай низьким значенням питомого показника роботи в галузі гуманітарних наук не можуть розглядатись як пріоритет бізнесу.

Зміни в технічних науках

Група технічних наук протягом усього часу спостереження залишалась найбільшим реципієнтом підприємницького фінансування і визначала тренд на рівні наукової системи України. Однак вона також є об'єктом, який протягом 2006-2015 років зазнав великих втрат: вже згадане скорочення фінансування НТД бізнес-сектором у 2,57 рази означало втрату 2,26 млрд грн. І хоча технічні науки як єдиний об'єкт залишаються незаперечними лідерами з точки зору розподілу підприємницьких коштів на НТД за дисциплінами (найменша їх частка дорівнювала 81,2% у 2011 році), динаміка фінансування з бізнес-джерел у них є незадовільною. На відміну від природничих наук, обсяг надходжень від бізнесу тут поступально знижувався протягом усього часового інтервалу спостереження, ніякого тимчасового злету в 2007-2011 роках на рівні групи не було, і найбільша від'ємна зміна відбулась саме в цей період, хоча її характер зберігся і надалі. Загалом темпи негативних змін фінансування НТД бізнес-сектором у цій групі випередили скорочення кількості організацій-реципієнтів, тому питомі витрати тут закономірно виявили негативну динаміку: їх «просідання» протягом 2006- 2015 років склало 1,3 рази - з 7,38 до 5,70 млн грн. Проміжна величина 2011 року (6,40 млн грн) підсилювала тренд, а суттєвих річних відхилень від нього в інші часи аж до 2016 року не спостерігалося.

Поступально-негативна форма динаміки фінансування НТД бізнес- сектором була властива більшості об'єктів усередині групи технічних наук - 15 з 22: загальнотехнічним наукам, машинознавству, енергетичному машинобудуванню, кораблебудуванню, електротехніці, металургії, обчислювальній техніці та автоматизації, розробці сільськогосподарської техніки, технологіям продовольчих продуктів та легкої промисловості, транспорту, будівництву та архітектурі. На відміну від перелічених об'єктів, відносна міра скорочення валового обсягу надходжень (порівнювались значення 2006 і 2015 років) до обробки матеріалів у машинобудуванні, функціонального (галузевого) машинобудування та приладобудування виявилася меншою, ніж на рівні групи наук, хоча загальна форма динаміки збереглась.

Інвестиції бізнес-сектору в НТД з різної стартової бази тут скорочувався протягом усього часу спостереження, але міра зменшення варіювала в дуже широких межах. Так, у галузі кораблебудування вони впали майже в 200 разів, а сільськогосподарської техніки - в 301 разів! Навіть у такому крупному об'єкті як енергетичне машинобудування (третє місце за обсягом коштів бізнесу на НТД в 2006 році на рівні наукової системи України), яке зберігає міцні позиції в аспекті іноземного та власного фінансування, попит підприємницького сектору на науково-технічні роботи зменшився у понад 11 разів. Не випадково, що найбільших абсолютних втрат за весь період спостереження зазнала саме ця галузь (370,3 млн грн), далі за зменшенням їх обсягу йдуть обчислювальна техніка та автоматизація (304,4 млн грн), будівництво та архітектура (294,9 млн грн), металургія (260,9 млн грн), електротехніка (190,2 млн грн) та галузеве машинобудування (99,6 млн грн). Звісно, що такий характер змін ніяк не сприяє присвоєнню цим об'єктам статусу пріоритетних.

Для надійності перевіримо їх за показником питомих витрат. Тут привертає увагу розмір інвестицій не тільки в сільськогосподарську техніку та кораблебудування, де на одну організацію в середньому припадало 0,05-0,15 млн грн, а й у загальнотехнічні науки, машинознавство та розробку продовольчих технологій, де питомі витрати в 2015 році не перевищували 1 млн грн. Суттєво меншими, ніж середньогрупові, були питомі витрати в організаціях, які спеціалізуються в галузях приладобудування, будівництва та архітектури, транспорту, технологій легкої промисловості та обробки матеріалів. Примітно, що це мало місце у всіх річних спостереженнях. На відміну від них, питомі витрати у металургії, енергетичному машинобудуванні та електротехніці раніше в півтора-два рази перевищували групове значення, тобто скорочення тут було прискореним. Так, енергетичне машинобудування в 2006 та 2011 роках за рівнем питомих витрат посідало друге місце серед усіх об'єктів, але протягом періоду спостереження він впав в 4,15 рази. Якщо не згадувати будівництво кораблів та сільськогосподарської техніки з екстремальними коливаннями показників, ще жорсткіша зміна відбулась у галузі електротехніки, де значення показника за період спостереження впало у 6,53 рази. Існують і протилежні випадки: так, через триразове скорочення кількості організацій-реципієнтів питомі витрати в галузі обчислювальної техніки та автоматизації перевищили в 2015 році групове значення, а в галузевому машинобудуванні навіть зросли в 1,6 рази. Хоча обсяг питомих витрат і тут поступально зменшувався, їх зростання в значній мірі було штучним - як наслідок скорочення на дві третини кількості організацій - виконавців науково-технічних робіт.

Серед решти семи об'єктів технічних наук зустрічалися й інші форми динаміки, зокрема з проміжним переламом на висхідній фазі та значенням останнього року спостереження, вищим, ніж першого року, що свідчить про хиткість базового позитивного тренду. Ця форма притаманна галузі електроніки, де вкладення бізнес-сектору в НТД у 2011 році зросли порівняно з 2006 роком у 1,56 рази, але у 2015 році були в 1,32 рази менше, ніж у 2011. Абсолютне скорочення склало лише 8,63 млн грн, але з огляду на низьку величину надходжень (17,49-35,98 млн грн) це суттєва величина. Важливим у такій ситуації є те, що коливання кількості організацій-виконавців ДР у галузі було мінімальним, однак низькі питомі витрати у всіх спостереженнях не дозволяють їй претендувати на пріоритетність.

Третя форма динаміки також характеризується переламом на висхідній фазі, однак рівень фінансування НТД бізнес-сектором в останньому році спостереження суттєво поступається першому року, тобто йдеться про об'єкти, які опинилися в кризі саме в останні роки. В їх числі енергетика, геодезія і розробка корисних копалин, авіаційна та ракетно-космічна техніка та ін. Перший об'єкт (енергетика) у 2012-2015 роках втратив третину організацій-реципієнтів і більш ніж дві третини надходжень від бізнесу на НТД, що обумовило падіння питомих витрат у 2015 році вдвічі порівняно з 2011 роком, тобто до 2,51 млн грн (у 2006 році - 4,23 млн грн). Другий об'єкт (геодезія і розробка корисних копалин) втратив 60% організацій, однак при цьому вкладення бізнесу скоротилися на 43%. Внаслідок такого «змагання» чисельника і знаменника відносного показника питомі витрати у 2015 році зросли до 14,19 млн грн, що в 2,5 рази вище, ніж на рівні групи технічних наук, і дозволяє об'єкту посісти четверте місце всередині групи. На рівні об'єкта це також у 2,34 рази вище, ніж у 2006 році, а темп приросту взагалі є найбільшим у групі. Отже, при незадовільних валових і темпових параметрах еволюції на користь пріоритетності галузі «виступає» тільки питомий показник. На практиці динаміка вкладень бізнес-сектору в НТД переважно визначається Українським НДІ природних газів ПАТ «Укргазвидобування» (який у 2012-2015 роках втратив 23,9 млн грн коштів бізнес-сектору, хоча й залишився монопольним лідером за цим показником) та інтенсивністю вибуття реципієнтів з незначними обсягами надходжень. Вести мову про пріоритетність об'єкта поки що передчасно, хоча він може претендувати на цей статус.

Авіакосмічна галузь завжди залучала в розробки найбільшу в країні частку коштів підприємницького сектору, які вкладались у технічні науки (12,2-20,9% в різні роки), у 2011 році посідала перше місце за рівнем питомих витрат і друге - у 2006 та 2015 роках, майже вчетверо перевершуючи групову середню. Рівень питомих витрат коливався у піковому для об'єктів наукової системі діапазоні 21,39-32,66 млн грн. У 2006-2011 роках фінансування НТД бізнес-сектором у галузі складало близько 460 млн грн, але в подальшому вона втратила 179,1 млн грн, тобто більше, ніж кожен з інших об'єктів (друге місце за обсягом втрат в останній період спостереження посіло енергетичне машинобудування - 172,1 млн грн). Хоча питомі витрати в 2006-2015 роках скоротились у 1,17 раза, на рівні групи технічних наук вони впали ще більше. Отже, галузь можна вважати пріоритетною з погляду на її структурні, питомі та дещо меншою мірою темпові показники, які свідчать, що протягом усього часу спостереження вона знаходилась у фокусі інтересів бізнесу.

Четверта форма динаміки характеризується переламом на низхідній фазі, а також зменшенням показників 2015 року порівняно з 2006 роком, хоча і неоднаковим. Така форма свідчить про активізацію науково-технологічного розвитку суб'єкта в останній період спостереження та про виникнення підстав для визначення його пріоритетного статусу. Це стосується трьох галузей.

В галузі хімічних технологій загальний стан протягом усіх років спостереження залежав від параметрів процесів у ПрАТ «Експериментально- промислова технологія вибухових робіт». Вище в статті ми визначили, що надані цим респондентом звітності показники підприємницьких коштів для ДР ніяк не співвідносяться з обсягами фінансування бізнесом переважної більшості провідних виконавців науково-технічних робіт (так, річний обсяг у 100 млн грн вже вважається дуже великою інвестицією). Належність вищезгаданого ПрАТ до підприємницького сектору не є підставою для списування всіх операційних витрат на ДР із зазначенням бізнесу як джерела коштів. Отже, дані цього підприємства потребують поглибленої перевірки. Без урахування такої особливості об'єкт має потужні підстави, щоб претендувати на пріоритетний статус: знаходження в лідируючій п'ятірці галузей за обсягом підприємницьких коштів на НТД, мінімальне його скорочення в 2006-2015 роках (в 1,09 рази), питомі витрати, втричі вище за середню в групі наук, наявність тенденції до зростання. Але якщо не враховувати підприємницькі інвестиції на НТД до згаданого підприємства, питомі витрати дорівнюватимуть лише 0,7 млн грн, тобто галузь стає зоною науково-технологічної деградації.

В галузі військової промисловості (військово-спеціальні науки в термінології КВНТД) на початку 2010-х років відбувалось скорочення вкладень бізнесу в ДР, хоча на той час країна мала стійкі позиції на міжнародному ринку озброєння, тобто підприємницькі кола могли інвестувати у військові розробки і задля перспектив отримання прибутку від експорту готової продукції. Однак не тільки провідним, а й переважним джерелом коштів для підприємств ВПК тоді були іноземні замовлення. Звернемо увагу на те, що в політично спокійному 2011 році один із лідерів галузі КБ «Луч» отримав від бі...