Від синтезу економічних теорій до політичного консенсусу: монетарно-фіскальні дилеми макроекономічної стабілізації в умовах коронакризи

Однак життєво важливо розуміти, що поєднання послаблення фіскальних норм і додаткового кількісного пом'якшення не є стимулом у сенсі запобігання спаду шляхом збільшення попиту, адже така стратегія прогнозовано увійде в суперечність із стратегією стримування ділової активності, яка є необхідною для уповільнення поширення вірусу. На даний момент пріоритетом убачається не розширення економічного зростання шляхом посилення попиту, а просто забезпечення того, щоб компанії не закривались, а вразливі домогосподарства не залишалися сам на сам у боротьбі з проявами та наслідками кризи.

Щоб утримати бізнес «на плаву», майже кожна країна переглянула графік стягнення податкових платежів. Це ефективний і простий спосіб, за допомогою якого уряд може надати кредит підприємствам і домогосподарствам. Інша політика передбачає жорсткі компроміси. Наприклад, Італія та Іспанія запровадили мораторій на виплати багатьох позик, однак при цьому існує ризик того, що рефінансування банками кредитів призведе до фінансової кризи. ЦБ купують державні облігації, щоб підтримувати процентні ставки на низькому рівні, а також надають кредити банкам і безпосередньо компаніям без обмежень і під маленький процент. Таким чином, ЦБ дуже ризикують, що ці численні кредити не будуть повернені. Нині центральні банки запровадили модифіковану мережу кредитування один одного (за допомогою так званих своп-ліній), проте у ній є чимало прогалин, внаслідок чого багато ринків, які розвиваються, ризикують вичерпати іноземне фінансування, оскільки приватні інвестори уходять з їх ринків. Більш складне питання полягає в тому, в якій формі -- кредиту чи грантів -- забезпечувати підприємства ліквідністю. Наприклад, Німеччина надає кредити без обмежень щодо того, скільки фірми можуть позичати у держави, але позики повинні бути повернені, навіть якщо на це піде багато років; Данія ж схиляється до грантів, компенсуючи компаніям до 90% заробітної плати, виплати по лікарняних, сплату оренди та інші постійні витрати Helicoptering money into Europe. The virtual credit card solution / CEPS. -- 2020. -- May 06 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.ceps.eu/helicoptering-money-into- europe/ (дата звернення: 07.01.2021)..

Сумарний пакет антикризових фіскальних заходів у світі, станом на вересень 2020 р., МВФ оцінює в сумі 11,7 трлн дол., або 12% світового ВВП. Як зазначає Т. Богдан, близько половини вартості цих заходів складають видаткові програми і податкові послаблення, а решта -- це заходи з державної підтримки ліквідності компаній, які включають бюджетні та субсидовані державою позики, державні гарантії та поповнення державою статутних капіталів компаній. У розвинутих країнах вартість фіскальних пакетів, розроблених у відповідь на пандемію, фахівці МВФ оцінюють на рівні 20,3% ВВП (2020 р.). У структурі фіскальних пакетів додаткові державні видатки і податкові заходи сягають 9,3% ВВП, а фіскальні заходи з підтримки ліквідності компаній -- 11% ВВП [30]. Серед великих економік найбільшими обсягами фіскальних пакетів порятунку відзначилися: Німеччина -- 39,2% ВВП (включаючи фіскальні заходи з підтримки ліквідності -- 30,8% ВВП); Італія -- 37,9% (33%); Японія -- 35% (23,7%); Велика Британія -- 25,7% (16,6%); Франція -- 21% (15,7%); США -- 14,2% ВВП (2,5% ВВП). Цікаво, що цільова спрямованість фіскальних пакетів у розвинутих країнах диктувалася мотивами не тільки запобігання колапсу економіки, а й досягнення бажаних структурних змін [30].

Порівняно з фіскальною політикою, потенціал якої обмежується станом бюджетного дефіциту, «гвинтокрильні гроші» є привабливим варіантом вирішення проблеми стимулювання економічної активності. Хоча ефект від «гвинтокрильних грошей» важко прогнозувати, очікується, що виплата 1000 євро кожному громадянинові в країнах єврозони збільшила б сукупний випуск щонайменше на 1,2%. Крім того, «гвинтокрильні гроші» в країнах ЄС сприяють обмеженню зростання приватного боргу, оскільки вразливі до змін домогосподарства зможуть використовувати їх на погашення своїх боргів, споживчих кредитів, орендної плати та заборгованості за іпотечними кредитами, спричиненими заходами стримування і тимчасовою втратою зарплати. Зростання купівельної спроможності населення за допомогою прямих переказів, радше, підніме рівень інфляції в країнах ЄС майже до 2%, навіть з помірним ризиком перевищення даного показника. Але за нинішньої кон'юнктури ринку воно було б лише вигідним для економіки, оскільки вищий рівень інфляції «компенсував» би дефляцію попередніх років, а також сприяв би зменшенню державного і приватного боргу.

ВИСНОВКИ

Вивчення економічних теорій та способів інтерпретації за їх допомогою економічних процесів має враховувати історичний контекст, що став підґрунтям для іх появи, водночас останній фактично свідчить про іх експлікативну обмеженість як через адекватність фактам, що ніколи не відтворяться в майбутньому в ідентичний спосіб, так і через наявність абстракцій, на якій вони будуються. При цьому несприйняття висновків, нехтування ними і критика не означають спростування як таке представниками одних економічних течій наукового доробку інших, а в умовах неспроможності теорій, що здобули завдяки різним факторам інтелектуальну монополію, відтворити сучасність і запропонувати практичні рекомендації для політиків, що знаходяться перед вибором адекватних сучасним викликам інструментів впливу на економічні процеси, і теоретики, і практики намагаються синтезувати окремі теоретичні підходи й приставати до консенсусних рішень у ході управління господарськими процесами.

Розробка урядами країн з провідними економіками стабілізаційних програм в умовах коронакризи відбувається за вальрасівським принципом «пошуку на дотик» оптимальних поєднань комбінації інструментів грошово-кредитної та бюджетно-податкової політик з метою вирішення цілей досягнення (відновлення) економічного зростання, боротьби з безробіттям, урегулювання платіжних, і зокрема торговельних, дисбалансів (у частині інтерпретації останніх як результату, серед іншого, втрати конкурентоспроможних позицій на окремих ринках в умовах транснаціоналізації, що призвели до надмірного впливу політики багатонаціональних підприємств на структурні перетворення (деіндустріалізація, безробіття) всередині країн іхнього базування), що передбачає реалізацію комплексу як коротко-, так і довгострокових заходів із стимулювання забезпечених відповідним нормативним та інституційним супроводом попиту та пропозиції.

Новий макроекономічний консенсус апелює до поняття «порушення координації» як складової концепції стратегічної взаємодоповнюваності і стає в умовах коронакризи інтелектуальним фундаментом пошуку способів стимулювання сукупного випуску заради досягнення повної зайнятості за умови дотримання стабільності цін на національному рівні. Відтак, НМК формує запит на використання регуляторної конкуренції, яка реалізується засобами неопротекціонізму, що визначається нами як сукупність принципів (стійкості, ієрархічності, адаптивності, комплементарності, субсидіарності, збалансованості, легітимації), інструментів (податків, державних витрат, трансфертів, облікової ставки, резервних вимог, валютних інтервенцій, контролю над грошовою масою, валютного курсу) і методів (адміністративного регламентування, зокрема заборони, квотування, ліцензування, контингентування, приписів митних органів, технічних і фітосанітарних норм і правил безпеки, добровільного самообмеження поставок, антидемпінгових заходів) регуляторної політики держави у сфері міжнародної торгівлі, міжнародного руху капіталу і зарубіжних інвестицій, а також міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин, імперативом реалізації якої є стимулювання соціально-економічного розвитку та економічного зростання країни шляхом створення умов для підвищення економічної активності всіх суб'єктів господарювання.

Важливою особливістю перших макроекономічних моделей, спроможних забезпечити всеосяжне і глибоке розуміння структури економіки, які формально з'явилися ще на початку 1960-х років, була участь в іх розробці представників як академічних кіл, так і центробанків. Так само і макроеко- номічна модель, що активно використовувалась і вченими, і практиками в період з кінця 1960-х років і до початку 1996 р., була розроблена за участі Ради Федеральної резервної системи США. Зміни в сучасному глобальному макроекономічному середовищі також детермінують перегляд цілей цен- тробанків. Хоча напрям і заходи монетарної політики в статутах центральних банків провідних країн здебільшого продовжують визначатися лише двома законодавчо встановленими цілями -- досягненням цінової стабільності та максимальної зайнятості, -- сучасна практика реалізації міжнародної економічної політики свідчить на користь включення до зазначених цілей ще й третьої, а саме забезпечення фінансової стабільності. Хоча остання залишається завданням макропруденційної політики уряду, за умови його самолегітимації він здатен вдаватися до гнучкого комбінування інструментів економічної політики, залучаючи при цьому центробанк до активної участі в економічному відновленні країни.

Регуляторна конкуренція в макроекономічній площині реалізується інструментарієм грошово-кредитної, бюджетно-податкової, валютної та боргової політик. Це дозволило ідентифікувати характерні риси і прояви фіскальної, монетарної та боргової регуляторної конкуренції. За новітнім підходом ОЕСР, ключовою помилкою урядів було обрання за орієнтир режиму жорсткої економії (без урахування фактора трендових чи безтрендових коливань економічної активності), що коригувало монетарні режими і обмежувало фіскальний дефіцит на рівні 3% ВВП, а також ідентифікації його виходу за визначені межі джерелом цінової, фінансової та макроекономічної нестабільності.

Тоді як теоретичні міркування в дусі нового кейнсіанства дозволяють припустити, що «гвинтокрильні гроші» є особливо ефективними в екстремальних економічних умовах, вони також можуть створювати труднощі й нестабільність, зокрема, такі:

1) політико-нормативні: щоб добитися позитивного ефекту від «гвинтокрильних грошей», у першу чергу необхідно координувати обов'язки уряду і незалежного центрального банку. Хоча це не становить великих труднощів у теорії, на практиці уряд і ЦБ можуть працювати за різними коротко- і довгостроковими стратегіями для досягнення економічного зростання. Наприклад, координація між ЄЦБ і національними фіскальними органами є вкрай складною, якщо взагалі можливою, в країнах єврозони через відмінності в іх фіскальних політиках та різні цілі. Але вона все одно залишається єдиною грошово-кредитною політикою ЄС;

2) витрати і економія: щойно гроші доходять до кінцевих споживачів, останні можуть прийняти рішення на користь заощадження замість витрачання, і за такої їхньої поведінки руйнується кінцева мета «гвинтокрильних грошей» -- збільшити споживання;

3) вплив на валюту: економісти побоюються, що друк грошей призведе до такого рівня девальвації національної валюти, який перешкоджатиме відновленню економіки;

4) очікування і можливості: інфляція може перевищити очікування, а центральний банк -- втратити можливість контролювати інфляцію, оскільки існують побоювання щодо послаблення його незалежності в ході застосування політики «гвинтокрильних грошей».

Хоча в теорії концепція «гвинтокрильних грошей» видається привабливою і доцільною в умовах коронакризи, існують проблеми з її реалізацією. Наскільки ефективно їх розподілятимуть, чи зберігатимуть або витрачатимуть економічні агенти отримані в такий спосіб кошти (вибір між кейнсіанською або рікардіанською моделями споживання), чи не призведе це до інфляційного тиску -- ось лише деякі з проблем такого впровадження.

Відтак, завдання, що стоїть перед урядами країн, полягає в розробці та впровадженні інституційних структур і заходів, які здатні послабити тяжіння до інфляції, безробіття і мінімізувати ймовірність глибокої депресії. Економічна політика має бути гнучкою (або «несистематичною» -- в риториці нових класиків), щоб адаптуватися до мінливих умов. При цьому міжнародна економічна політика повинна формуватися динамічно, перебувати в постійному розвитку, щоб адаптуватися до поведінки, зміни в якій вона сама і зумовила.

Попри полярність поглядів на взаємодію економічної теорії та економічної політики, яка результується у відсутності консенсусної думки щодо спроможності економічних теорій гарантувати легітимність і наукову обґрунтованість доцільності рішень уряду в процесі забезпечення ним інсти- туційного супроводу економічної активності, запит на емпіричну перевірку гіпотез дієвості фіскальних і монетарних інструментів у новітніх умовах господарювання, викликаних коронакризою, свідчить про чергові парадиг- мальні зрушення в економічній теорії. Новий економічний наратив, пропонований експертами ОЕСР, наголошує на необхідності переосмислення змістовного наповнення понять «економічне зростання» та «економічний розвиток», імперативом яких мають визнаватися процеси соціалізації та екологізації економічних відносин, які, у свою чергу, можуть драматично змінити уявлення про потенційні межі сучасного економічного тренду, а відтак -- вчасно коригувати статус економічної політики з алокаційного на стабілізаційний чи макропруденційний (при врахуванні фактора трендових чи безтрендових коливань економічної активності), що передбачатиме використання відмінних комбінацій її монетарно-фіскальних і боргових інструментів реалізації.

Таким чином, досягнутий на наднаціональному рівні продукування міжнародної економічної політики компроміс щодо формування «нового економічного наративу» базується на співіснуванні когнітивних і нормативних ідей, чим детермінуються перегляд підходів до інтерпретації фундаментальних узагальнень економічної теорії, гнучкість цілепокладання (більш глибоке розуміння взаємозв'язку між економічним зростанням, добробутом людей, скороченням нерівності та екологічною стійкістю) при розробці економічної політики і адаптації нових підходів до її реалізації, що передбачатиме більш широкий набір політичних та інституційних реформ, заснованих на комбінованій політиці (з використанням монетарних, фіскальних, боргових інструментів) впливу на макроекономічну рівновагу для досягнення соціальних (природної норми безробіття та зменшення нерівності) та економічних (запобігання розбалансуванню економіки у фінансовому та реальному секторах з позицій як попиту, так і пропозиції, боротьба з кризовими проявами і наслідками, макропруденційний контроль, пов'язаний із забезпеченням цінової та фінансової стабільності заради формування умов для економічного зростання) цілей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Laidler D. The role of the history of йconomie thought in modem macroeconomics [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.researchgate.net/publication/23697722_ The_Role_of_the_History_of_Economic_Thought_in_Modern_Macroeconomics (дата звернення: 29.12.2020).

2. Woodford M. Revolution and evolution in twentieth century macroeconomics [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.columbia.edu/~mw2230/macro20C.pdf

3. Lucas R.E., Sargent T.J. After Keynesian Macroeconomics // The Federal Reserve Bank of Minneapolis Quarterly Review. -- 1979. -- Vol. 3 (2) [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.minneapolisfed.org/research/QR/QR321.pdf

4. Keynes J.M. The End of Laissez-Faire. In: Essays in Persuasion. -- London : Palgrave, Macmillan, 2010. -- 298 p.

5. Kennedy G. Paul Samuelson and the Invention of the Modern Economics of the Invisible Hand // History of Economic Ideas. -- 2010. -- Vol. 18 (3). -- P. 105--119.

6. McCallum B. An Interview with Robert E. Lucas Jr. // Macroeconomic Dynamics. --1999. -- Vol. 3. -- P. 278--291.

7. Sims C. Macroeconomics and Reality // Econometrica. -- 1980. -- Vol. 48 (1). -- P. 1--48.

8. Lubik T.A., Surico P. The Lucas critique and the stability of empirical models // Journal of Applied Econometrics. -- 2010. -- Vol. 25 (1). -- P. 177--194.

9. Favero C., Hendry F.D. Testing the Lucas critique: A review // Econometric Reviews. -- 1992. -- Vol. 11 (3). -- P 265--306.

10. Taylor J.B. Rapid growth orstagnation: An economic policy choice // Journal of Policy Modeling. -- 2014. -- Vol. 36 (4). -- P. 641--648.

11. De VroeyM., DuarteP.G. In Search of Lost Time: The Neoclassical Synthesis // The B E Journal of Macroeconomics, Forthcoming. -- 2012. -- Vol. 13 (1) [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.researchgate.net/publication/254450858_In_Search_of_Lost_

Time_The_Neoclassical_Synthesis (дата звернення: 02.01.2021).

12. Mankiw G. The Macroeconomist as Scientist and Engineer // Journal of Economic Perspectives. -- 2006. -- Vol. 20 (4). -- P. 29--46.

13. Пилипенко Г.М. Еволюція теорії ринкової рівноваги та механізм її досягнення в сучасній економіці // The Economic Messenger of the NMU. -- 2003. -- № 3. -- С. 4--10.

14. Leijonhufvud A. On Keynesian Economics and the Economics of Keynes. -- Oxford : Oxford University Press, 1968. -- 446 р.

15. CarlbergM. International Monetary Policy Coordination. -- Berlin : Springer, 2005 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.springer.com/gp/book/9783540244455 (дата звернення: 03.01.2021).

16. Серебрянський Д.М., Зубрицький А.І. Передумови та можливості фіскальної девальвації: уроки для України // Вісник Національного банку України. -- 2013. -- № 12 (214). -- С. 20--27.

17. Панченко В.Г., Резнікова Н.В. Політика економічного націоналізму: від витоків до нових варіацій економічного патріотизму // Економіка і держава. -- 2017. -- № 8. -- С. 4--8.

18. Сіденко В.Р Нові глобальні виклики та їх вплив на формування суспільних цінностей // Український соціум. -- 2014. -- № 1. -- С. 7--21.

19. Сіденко В., Юрчишин В. Світові тенденції монетарної політики та її українські особливості : аналіт. допов. / Політика монетарного розширення на підтримку зростання і розвитку ; [наук. ред. В. Юрчишин]. -- К. : Заповіт, 2016. -- 116 с. -- С. 5--66.

20. Панченко В.Г., Резнікова Н.В. Від протекціонізму до неопротекціонізму: нові виміри регулювання в умовах лібералізації // Міжнародна економічна політика. -- 2017. -- № 2 (27). -- С. 95--117.

21. Vinals J. How Do Negative Interest Rates Work? The IMF Explains / World Economic Forum. -- 2016. -- Apr. 11 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www. weforum.org/agenda/2016/04/how-do-negative-interest-rates-work-the-imf-explains/ (дата звернення: 05.01.2021).

22. Jobst A., Lin H. Negative Interest Rate Policy (NIRP): Implications for Monetary Transmission and Bank Profitability in the Euro Area [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2016/wp16172.pdf

23. Bernanke B.S. Some Thoughts on Monetary Policy in Japan / The Federal Reserve Board. -- 2003. -- May 31 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.federalreserve. gov/boarddocs/speeches/2003/20030531/ (дата звернення: 06.01.2021).

24. Turner A. We need tax breaks and direct grants to sectors hit by pandemic // Financial Times. -- 2020 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.ft.com/ content/6483f860-691e-11ea-a6ac-9122541af204 (дата звернення: 06.01.2021).

25. Панченко В.Г., Резнікова Н.В. Чи можна допомогти грошима всім без ризиків для економіки // Дзеркало тижня. -- 2020. -- 20 лист. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://zn.ua/ukr/macrolevel/nu-shcho-poletili.html (дата звернення: 05.01.2021).

26. Buiter W. The Simple Analytics of Helicopter Money: Why it Works -- Always // Economics: The Open-Access, Open-Assessment E-Journal. -- 2016. -- Vol. 8 (2014-28) -- P 1--45 (Version 3) [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.economics-ejournal. org/dataset/PDFs/journalarticles_2014-28.pdf

27. Dervis K. Time for Helicopter Money? // Project Syndicate. -- 2016. -- Mar. 3 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.project-syndicate.org/commentary/coordinated- monetary-policy-revive-growth-by-kemal-dervis-2016-03 (дата звернення: 06.01.2021).

28. Keynes J.M. The Process of Capital Formation // Economic Journal. -- 1939. -- Vol. 49 (195). -- P. 569--574.

29. Coppola F. Is `helicopter money' the answer to the looming economic crisis? // open Democracy. -- 2020. -- Mar. 17 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www. opendemocracy.net/en/oureconomy/helicopter-money-answer-looming-economic-crisis (дата звернення: 07.01.2021).

30. Богдан Т. Фіскальне стимулювання чи гальмування? / LB.ua. -- 2020. -- 17 лист. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://lb.ua/blog/tetiana_bohdan/470830_ fiskalne_stimulyuvannya_chi.html (дата звернення: 07.01.2021).

Natalia Reznikova, Volodymyr Panchenko, Oksana Ivashchenko

FROM THE SYNTHESIS OF ECONOMIC THEORIES TO POLITICAL CONSENSUS: MONETARY AND FISCAL DILEMMAS OF MACROECONOMIC STABILIZATION IN THE CONTEXT OF THE CORONAVIRUS CRISIS

An analysis of government programs for macroeconomic stabilization of selected countries is made to establish their compliance with scientific approaches that determine the political choice in favor of the use of monetary and/or fiscal instruments for stimulation of economic activity based on the revision of the substantive provisions of neoclassical synthesis and the new macroeconomic consensus to highlight the peculiarities of interpretation of macroeconomic processes, the nature of cyclical fluctuations and ways to level and adjust them. It is established that the most popular in the political sphere are the conclusions of the new neoclassical synthesis (New Consensus in Macroeconomics), which combines the new Keynesian approach and the real business cycle approach, however, they are also adjusted in any form, depending on the priority of the government. (the desire to achieve full employment; price stabilization; economic growth and balance of payments; efficient use of limited resources), provide mostly short-term planning horizon, which complicates the exit from the «vicious circle» of economic policy, when its dynamic development becomes hostage to the need for constant adaptation in accordance with the changing conditions, which it itself by its own adjustment causes. It was found that in the situation of the Coronavirus crisis the issues of combating the simultaneous shocks of supply and demand, and unemployment in particular, are recognized as a priority and sought to be addressed through a combination of monetary and fiscal policy tools, including regulatory competition by neoprotectionism. defined by us as a set of principles, tools and methods of regulatory policy in international trade, international capital movements and foreign investment, as well as international monetary, financial and credit relations, the imperative of which is to stimulate socio-economic development and economic growth by creating conditions for increasing the economic activity of all economic entities.

Keywords: economic policy; international economic policy; economic theory; stabilization macroeconomic policy; regulatory competition.

Размещено на Allbest.ru