Пріоритети фінансування науково-технічної діяльності в Україні з боку підприємницького сектору

Природничі науки. Найбільший обсяг фінансування фундаментальних досліджень з боку бізнес-сектору очікувано був зафіксований у групі природничих наук. Але аномальним стало те, що в 2015 році 54,7% від його обсягу у всій науковій системі та 73,7% від розміру надходжень до природничих наук отримала одна організація -- Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і кормових добавок Міністерства аграрної політики і продовольства (фармацевтика для потреб ветеринарії). В абсолютному вимірі (24,86 млн грн) це виявилося найвищим значенням для всієї наукової системи. Друге місце за цим показником посів Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України з вчетверо меншим значенням, а решта організацій -- Інститут фізіології рослин і генетики та Відділення гідроакустики Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України -- для цього виду робіт залучали від бізнесу ледь більше 1 млн грн. Фінансування прикладних досліджень і розробок внаслідок значно більших обсягів та різноманіття їх провідних представників буде докладно розглянуто нижче -- при аналізі окремих галузей природничих наук.

Розмір питомих витрат бізнес-сектору на ДР у групі природничих наук у 2015 році становив 3,17 млн грн, що у 1,5 раза менше менше, ніж в усій науковій системі, що було обумовлено значними вкладеннями бізнесу в організації групи технічних наук. Тому при розгляді об'єктів КВНТД йтиметься як про пріоритети на рівні природничих наук -- за умови, що індивідуальні значення перевершуватимуть групові, так і на рівні всієї наукової системи -- при відповідному співвідношенні. Останнє є більш суворим критерієм, який ідентифікує пріоритети першого рангу (як синонім використовується термін «ешелон» -- для позначення низки об'єктів). Перевищення лише групового рівня дозволяє кваліфікувати об'єкт як пріоритетний другого рангу. Інші дискусійні ситуації також трактуватимуться на користь зменшення пріоритетів, яких об'єктивно не може бути багато.

Аналіз біологічних наук примітний тим, що ця галузь включає такий складовий напрям, як екологія. Саме через це організації, що займаються питаннями промислової безпеки та екологічних наслідків економічної діяльності, мають високі значення двох досліджуваних показників: обсягів надходжень на НтД від бізнес-сектору і питомих витрат. «суто» біологічної складової у підсумку залишається порівняно небагато: в 2015 році із загального обсягу профінансованих бізнесом науково-технічних робіт (87,61 млн грн) на екологію було спрямовано 76,23 млн грн. Лідерами за напрямом «екологія» були Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» [10] МЕРт (44,57 млн грн, перше місце за обсягом робіт серед усіх організацій природничих наук) та незалежне тОв «велекс» (27,63 млн грн, третє місце), причому кошти були витрачені переважно на виконання розробок. Оскільки згадані підприємства окрім екологічного моніторингу спеціалізуються на створенні газоочисних, пиловловлюючих та утилізаційних систем, екологічна проблематика тут реалізується на стадії застосування створюваних технологій, хоча з точки зору технологічного процесу діяльність підприємств можна було б включити і до галузі технічних наук. така пластичність ідентифікаційних критеріїв є певною вадою КВНТД і буде ще згадана нижче -- при розгляді стану в технічних науках. У розробках екологічної спрямованості обсяг питомих витрат, профінансованих бізнес-сектором, у семи організаціях сягнув надвисоких для природничих наук 10,9 млн грн. З решти представників біологічних наук чотири організації з десяти займалися лише наданням науково-технічних послуг, а більш-менш значимі витрати мали місце лише у вже згаданому Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України -- 6,34 млн грн (в частині фундаментальних досліджень) та в Науково-контрольному інституті мікробіології і штамів мікроорганізмів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України -- 3,28 млн грн (в частині розробок). Врахування видатків екологічної спрямованості «витягує» рівень питомих витрат в біологічних науках до 6,74 млн грн, що з формальної точки зору достатньо для їх кваліфікації як об'єкта першого ешелону пріоритетності. Проте, беручи до уваги недостатню розвиненість практики бізнес-фінансування робіт в інших складових біологічних наук (залишається 11,38 млн грн на шість організацій), їх як певну цілісність вважати пріоритетними не варто.

В медичних науках, других у рейтингу за обсягом коштів, залучених від бізнес-сектору, при майже нульовому показнику фінансування бізнесом фундаментальних досліджень спостерігалися підвищені витрати на прикладні дослідження в Науковому центрі превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я та Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук (в 2015 році сумарно 53,7 млн грн або 25,5% від сукупних видатків бізнесу на прикладні дослідження). Через це згадані організації посіли перші два місця серед виконавців прикладних робіт у галузі природничих наук, фінансованих бізнес-сектором. Додатково згаданий центр надав профінансовані бізнесом науково-технічні послуги на суму в 17,7 млн грн і завдяки цьому вийшов на друге місце за обсягом усіх профінансованих бізнесом науково-технічних робіт. Науково-технічні послуги в медичній галузі користувалися підвищеними попитом з боку бізнесу: в 2015 році п'ять організацій медичного профілю займалися лише їх наданням за кошти бізнесу. Проте відношення сукупного обсягу витрат на НТД (74,29 млн грн) до кількості організацій-виконавців НТД дає нам достатню величину питомих витрат для кваліфікації медичних наук як безумовно пріоритетних для бізнесу. Питомі витрати в 7,43 млн грн виводять медичну галузь на друге місце серед об'єктів природничих наук на дисциплінарному рівні (і третє, якщо виділяти екологію з біологічних наук як окремий об'єкт нижчого рівня).

Хоча сукупні вкладення бізнесу у фармацевтичні науки виявилися в 2015 році порівняно невеликими (35,42 млн грн на всі науково-технічні роботи, з яких 31,59 млн грн -- на ДР), вони були сконцентровані в чотирьох організаціях. Цього виявилося достатнім, щоб значення питомих витрат стало найбільшим серед усіх об'єктів групи природничих наук (7,90 млн грн, що в 2,5 раза перевершує середню в групі і в 1,6 раза -- середню в усій науковій системі). таке досягнення було зумовлене фактично монопольною активністю вже згаданого інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок. Однак через відносну гомогенність галузі на рівні типів КВНТД фармацевтичні науки слід визнати пріоритетними.

В галузі хімічних наук бізнесом в 2015 році профінансовано НТД на суму в 31,47 млн грн, що є зіставним із вкладеннями у фармацевтичні науки, але там концентрація була набагато вище. витрати на науково-технічні послуги тут були відносно невеликими, хоча чотири організації з 18 займалися лише ними. Питомі витрати становили 2,25 млн грн, що вже суттєво поступалося середньому значенню групи природничих наук і нівелювало будь-які підстави на отримання пріоритетного статусу. Помітним за розміром було підприємницьке фінансування прикладних досліджень в Інституті органічної хімії НАН України, Українському науково-дослідному інституті еластомерних матеріалів і виробів концерну «Укроборонпром» та Українському державному науково-дослідному вуглехімічному інституті МЕРТ (сумарно 12,97 млн грн). Решта коштів була вкладена в розробки, переважними виконавцями яких були дві останні організації. Ця особливість дозволила вуглехімічному інституту як єдиному виконавцю робіт за напрямом «Нафтохімія та вуглехімія» претендувати на отримання пріоритетного ста-тусу на рівні типу КВНТД з питомими витратами в 12,1 млн грн (що більше, ніж в екології). На наш погляд, пріоритетність тут є умовною, оскільки в разі єдиного виконавця різко зростає похибка спостереження: більш-менш потужному виконавцеві можна підтасувати унікальну класифікаційну позицію без слабких сусідів по таксону, що збереже індивідуальні значення і забезпечить проходження кваліфікаційних процедур.

В галузі фізико-математичних наук не вдалося досягти прийнятного рівня фінансування від бізнес-сектору. Хоча 22 організації в 2015 році залучили 25,29 млн грн, витрати саме на ДР виявилися суттєво меншими -- 17,56 млн грн, а п'ять організацій займалися лише наданням науковотех-нічних послуг. Серед них Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України, який надавав науково-технічні послуги також і заради отримання іноземного фінансування. Теоретичні пошуки цієї всесвітньо відомої наукової організації як вітчизняний, так і міжнародний бізнес не цікавлять. Більш-меш помітні за обсягом кошти (від 1 млн грн) для проведення прикладних досліджень були адресовані Інституту технічної механіки НАН і ДКА України та Харківському національному університету ім. В.Н. Каразіна для робіт в галузі радіофізики (сукупно 4,72 млн грн). Більш-менш значуще фінансування бізнесом розробок мав Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України (5,2 млн грн) і ПрАТ «Науково-дослідний інститут лазерних технологій» (1,89 млн грн). попри наведені приклади реалізації інтересів вітчизняного бізнесу, питомі витрати на організацію-виконавця ДР на рівні галузі становили доволі скромні 1,03 млн грн.

В галузі сільськогосподарських наук 15 наукових організацій в 2015 році спромоглись залучити від бізнесу на ДР лише 11,18 млн грн. Лідер -- Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського» НААН -- отримав 2,55 млн грн, що на порядок поступається згаданому вище Інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок. Результат міг бути і краще, але 39,35 млн грн були спрямовані бізнесом на замовлення науково-технічних послуг, а ці роботи за чинними міжнародними обліковими стандартами не входять до ДР, тобто з облікової точки зору є супутнім видом діяльності

Зв'язок наукових організацій сільськогосподарського профілю з потребами підприємницьких кіл у країні існує, але забезпечення приросту нового знання він стосується мало. Без урахування науково-технічних послуг питомі витрати дорівнювали 0,75 млн грн, чого явно замало, щоб претендувати на особливий статус.

Вітчизняний бізнес мав украй поверхневий інтерес до потенціалу геологічних і географічних наук, де сукупне фінансування НТД в 2015 році склало, відповідно, 1,27 та 1,57 млн грн. Навіть при мінімальній кількості організацій-виконавців робіт питомі витрати в цих галузях не перевищили 0,8 млн грн. Найменші абсолютні та питомі обсяги коштів від бізнес-сектору серед усіх природничих наук були зафіксовані в галузі ветеринарних наук (відповідно, 0,52 і 0,17 млн грн), які майже повністю залежали від активності Сумського національного аграрного університету. Про пріоритетність статусу об'єктів у цих випадках не можна казати з точки зору як необхідних (абсолютний обсяг вкладень), так і достатніх (питомий обсяг) умов кваліфікаційної процедури.

РЄЗЮМЄ: серед об'єктів групи природничих наук пріоритетами «першого ешелону» для вітчизняного бізнесу станом на 2015 рік слід визнати фармацевтичні та медичні науки, а також екологію як пріоритетний об'єкт першого рангу на рівні типу КВНТД. Саме завдяки збільшенню рівня фінансування цих об'єктів структурна частка природничих наук в аспекті коштів вітчизняного бізнесу виявилася підвищеною порівняно з тими значеннями, які ця група наук мала в розподілах власних та іноземних коштів.

ТЄХНІЧНІ науки. Обсяг вкладень бізнесу в НТД в групі технічних наук порівняно з природничими науками в першій половині 2010-х років характеризувався в 5--7 разів більшими величинами. Однак підтримка фундаментальних досліджень у 2015 році в ній була мінімальною (7,80 млн грн), і навіть для прикладних досліджень її величина дорівнювала 98,95 млн грн. В результаті пропорція розподілу бізнес-фінансування за провідними видами науково-технічних робіт набула такого вигляду: 0,54% (фундаментальні дослідження): 6,88% (прикладні дослідження): 92,58% (розробки). Обсяг фінансування бізнесом науково-технічних послуг дорівнював 282,5 млн грн, або 16,1% від усіх науково-технічних робіт у розширеному форматі.

Фінансування фундаментальних досліджень із джерела, що розглядається, у 2015 році здійснювалось лише у двох організаціях -- Інституті чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України та Державному дорожньому науково-дослідному інституті ім. М.П. Шульгіна Державного агентства автомобільних доріг України. Після корекції профілю науково-технічних робіт ПрАТ «Експериментально-промислова технологія вибухових робіт» [11] у бік розробок більш-менш значуще (до 5 млн грн) фінансування прикладних досліджень із боку бізнесу отримували лише чотири організації (серед 276 у групі технічних наук, які отримували кошти від бізнесу на різні цілі). Це Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського, Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій, Криворізький національний університет (переважно гірнича спеціалізація), та Науково-дослідний інститут природних газів ПАТ «Укргазвидобування». В останньому обсяг надходжень незначно перевищував 56 млн грн, і це дозволяє нам припустити, що його діяльність полягала у проведенні вибухових робіт: адже потужна сировинна компанія навряд чи виділятиме вчетверо більші кошти, ніж надаються звичайному її підрозділу, на проведення прикладних досліджень в одній невеликій науково-технічній структурі. Навіть із урахуванням обсягів розробок і науково-технічних послуг згаданий інститут природних газів не зміг подолати планку в 100 млн грн, а в першій десятці організацій групи технічних наук у рейтингу за зменшенням обсягу фінансування від бізнес-сектору в профілі видів робіт завжди були присутні або значні витрати на розробки, або на науково-технічні послуги, що і відображає спрямованість їх діяльності на створення кінцевої науково-технічної продукції для потреб бізнесу.

Перейдемо до дисциплінарного розрізу робіт у групі наук. Провідним об'єктом, який в 2015 році активно залучав підприємницькі кошти, було створення авіаційної та ракетно-космічної техніки. Причому навіть за відсутності НТК «Антонов», який того року працював лише на самофінансуванні, обсяг надходжень на НтД від бізнес-джерел склали 281,31 млн грн, які майже повністю (278,06 млн грн) спрямовувалися на ДР. провідна роль тут належала КБ «прогрес» ім. О.Г. Івченка, Науково-виробничим підприємствам «Хартрон-Аркос ЛтД» і «Хартрон-Юком» та харківському агрегатному конструкторському бюро (сумарно 253,03 млн грн на виконання розробок). питомі витрати тут склали 21,4 млн грн (що в 3,7 рази більше, ніж у технічних науках у цілому), а обсяг науково-технічних послуг у 86 разів поступався ДР, що слід трактувати як позитивне явище -- кошти вкладаються саме в основні види науково-технічної діяльності, а не в супутні. Галузь цілком заслуговує на включення до пріоритетів першого ешелону.

Другим об'єктом за величиною підприємницького фінансування є хімічні технології (246,0 млн грн у 2015 році) з виразною домінантою ПрАТ «Експериментально-промислова технологія вибухових робіт». Але при його вилученні вкладення бізнесу в решту 13 наукових організацій галузі ледь перевищували 9 млн грн. Тобто через надмірну концентрацію ресурсів у одному підприємстві кваліфікація стану галузі одразу може змінитися на протилежну. Виходячи з певної штучності звітності згаданого ПрАТ в частині відображення науково-технічної діяльності (невелике підприємство, що діє з 1997 року, виявляється зіставним з чотирма організаціями -- національними лідерами, які мають багаторічні наукові традиції), слід визнати заявлені обсяги сумнівними, а параметри стану галузі без її провідного лідера -- недостатніми для її кваліфікації як пріоритетного об'єкта в групі технічних наук.

Наступним об'єктом у рейтингу є обчислювальна техніка і автоматизація, де вкладення бізнесу в НТД в 2015 році дорівнювали 114,74 млн грн, і дві третини їх спрямовувалися до ТОВ «Вестрон» (автоматизовані системи управління атомними та тепловими електростанціями) та Науково-виробничого підприємства «Хартрон-Інкор ЛТД» (протиаварійна автоматика і автоматизація на залізничному транспорті). проте через суттєву кількість невеликих виконавців робіт у галузі (18 од.) питомі витрати виявились відносно невеликими (5,73 млн грн), хоча й вони все одно були більше, ніж відповідне сукупне значення технічних наук (5,70 млн грн). Сам факт перевищення надає підстави для включення об'єкта до числа пріоритетних, хоча його кількісна помірність дає певні підстави вважати галузь пріоритетом другого ешелону.

Трохи менший обсяг коштів бізнесу був залучений у 2015 році науковими підрозділами підприємств так званого функціонального (галузевого) машинобудування -- 109,67 млн грн, які надійшли 14 виконавцям. Зазвичай і в цій галузі застосовується самофінансування, але кошти бізнесу є другим за обсягом джерелом. Левова частка коштів бізнесу (95,89 млн грн) була призначена лише одному підприємству -- Державному інституту з проектування підприємств коксохімічної промисловості МЕРТ -- для виконання розробок. І хоча питомі витрати у 8,44 млн грн виглядають достатньою умовою для включення галузі до числа пріоритетів, все ж коректніше буде включити її до другого ешелону пріоритетів. Теза про вкрай асиметричну структуру витрат на НТД у межах галузей (була висунута автором при розгляді коштів власного походження), що заважає кваліфікації в бік найвищого рангу, підтвердилася і при розгляді нового джерела фінансування. Певним виходом із ситуації є перехід на нижчі кваліфікаційні штабелі, тобто аналіз на рівні типу КВНТД зі значно більшою чисельністю об'єктів.

Додаткове підтвердження вищезгаданій тезі надає аналіз ситуації в галузі геодезії та розробки корисних копалин, організації якої в 2015 році не витрачали на НТД ані власні кошти, ані кошти іноземних замовників. Із загального обсягу надходжень з боку бізнесу (113,49 млн грн) провідному реципієнту -- Українському науково-дослідному інституту природних газів (філіал НАК «Нафтогаз України») -- було спрямовано 79,49 млн грн. Вагомі обсяги коштів отримали також ТОВ «Інститут гірничо-хімічної промисловості» та Криворізький національний університет. Тому питомі витрати у галузі були досить високими (14,19 млн грн) і навіть при вилученні монополіста зменшилися б лише до 4,86 млн грн (тобто поступилися б середньому рівню в групі наук, але незначно). Отже, НАК «Нафтогаз» активно реалізовує науково-технічну політику, виступаючі зовнішнім замовником для інституту природних газів. Виходячи з можливостей НАК «Нафтогаз» має сенс порівняти заявлену ресурсну базу НАК і вже неодноразово згаданого ПрАТ «Експериментально-промислова технологія вибухових робіт»: у НАК «Нафтогаз» вона втричі менша, хоча з точки зору інституційних передумов слід було б очікувати зворотного співвідношення. Через більш рівномірний внутрішній розподіл галузь заслуговує на отримання статусу пріоритетності для вітчизняного бізнесу.

Обсяг вкладень бізнесу в НТД в галузі радіотехніки і телекомунікацій склав у 2015 році 103,42 млн грн. Як і в разі фінансування з внутрішніх джерел, лідером тут є Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» ДКА (приладобудування для потреб космічних досліджень та ВПК), яке за величиною вкладень (56,25 млн грн) вчетверо перевершило другий за цим показником Науково-дослідний інститут «Квант» Державного концерну «Укроборонпром» (радіолокаційні та оптоелектронні системи військового призначення) і майже вп'ятеро -- третю організацію, Український науково-дослідний інститут радіо і телебачення Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Цікаво, що кошти вітчизняного бізнесу для «Арсеналу», який є одним із провідних реципієнтів іноземного фінансування, не є критичними: їх частка у загальній ресурсній базі підприємства дорівнювала 35,2%. Більш дивує слабка під-тримка діяльності підприємства з боку держави в умовах військового кон-флікту (7,43 млн грн -- обсяг, який навряд чи приверне увагу при окремому розгляді бюджетного фінансування), проте цей феномен може обумовлю-ватись організаційними схемами, які маскують реальне походження коштів. З огляду на значну кількість реципієнтів коштів від бізнесу (21 виконавець науково-технічних робіт) рівень питомих витрат у галузі (5,0 млн грн), по-ступився середньому рівню в групі технічних наук. тому, попри всі позитивні нюанси науково-технічної активності КБ «Арсенал» (восьме місце в рейтингу організацій -- реципієнтів коштів бізнесу на НтД), радіотехніка і телекомунікації як певна цілісність може претендувати до входження до числа пріоритетів лише «другого ешелону». без обох лідерів 19 організацій галузі виявились здатними залучити тільки 33,12 млн грн на ДР (без науково-технічних послуг). тому, на нашу думку, варто буде включити Кб «Арсенал» (продукція подвійного призначення) та НДІ «Квант» (безпосередньо військове призначення створюваних систем) до організацій впК, тобто керуватися при ідентифікації соціальною ознакою, а не дисциплінарною. проте навіть при ігноруванні ознаки соціальної спрямованості робіт розробка радіолокаційних та оптоелектронних систем на рівні типу КвНтД цілком заслуговує на включення до числа пріоритетів першого рангу. Зазначимо, що на субдисциплінарному рівні в межах будь-якої галузі знання можуть існувати винятки, і саме для цього у дослідженні ми наводимо приклади окремих організацій, показники діяльності яких вище середньогалузевого рівня.

Наступне місце в рейтингу посідає обсяг вкладень бізнесу у військові науки (87,10 млн грн у 2015 році). серед чотирьох організацій, які належали до впК і крім надання науково-технічних послуг проводили розробки, виділяються харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова та Державне київське конструкторське бюро «Луч», на які припадає понад 95% надходжень від бізнесу. З формальної точки зору слідує, що першій організації бізнес замовляє розробки на створення броньованої техніки, але коли обсяг фінансування наближається до 60 млн грн, виникає підозра, що це розробки машин для банківських або приватних охоронних служб. На нашу думку, це прояв феномену зрощування бізнесу і влади в Україні, коли оборонне замовлення реалізується через наближені до влади підприємницькі структури. в разі Кб «Луч» викликає певний сумнів віднесення більшої частини витрат на надання науково-технічних послуг (а не на розробки), хоча це може пояснюватися виконанням робіт з модернізації вже розробленої у радянські часи військової ракетної техніки, тобто критерії розмежування видів робіт на практиці виявляються доволі пластичними. У будь-якому разі (з додатковим урахуванням обсягу робіт з модернізації як розробок чи без додаткового урахування) питомі витрати у впК вчетверо перевищують середній рівень у технічних науках, і тому впК однозначно заслуговує на включення до числа пріоритетів бізнесу. висновок підсилиться при переміщенні до складу класифікаційного об'єкта НДІ «Квант» та Кб «Арсенал» -- тоді сумарні витрати бізнесу на НТД у ВПК зростуть до 157,4 млн грн і претендуватимуть на друге місце за значимістю після авіаційної та ракетно-космічної техніки. Не прив'язуючись до стану в 2015 році, вкажемо на появу тенденції до розмивання організаційної площини робіт у ВПК: так, розробка самохідної артилерійської установки «Богдана» здійснюється Краматорським заводом важкого верстатобудування [12], тобто у відриві від базового профілю організації. Ціла низка робіт із модернізації військової техніки взагалі минає облікові фільтри, оскільки виконується на підприємствах, які не зареєстровані як виконавці ДР [13].

В приладобудування бізнесом у 2015 році було вкладено 56,03 млн грн, причому більша частина коштів (37,92 млн грн) тут була спрямована Науково-дослідному інституту «шторм» Державного концерну «Укроборонпром» (системи охолодження і термостабілізації радіоелектронної апаратури спеціального призначення, що з точки зору соціального аспекту має безпосередній зв'язок із впК) на проведення розробок. в жодній з решти 14 організацій, які виконували основні види науково-технічних робіт (тобто не лише науково-технічні послуги), профінансовані бізнесом витрати не перевершували 5 млн грн; це призвело до помірної величини питомих витрат (3,74 млн грн), що не дозволяє всій галузі претендувати на отримання пріоритетного статусу. Проте на рівні типу КВНТД «Прилади та методи вимірювання теплових величин», в якому предметно спеціалізується згаданий інститут, пріоритетність є очевидною. Профіль діяльності інституту не дозволяє чітко відокремити приладобудування цивільного характеру, скоріше йдеться про технології подвійного призначення, але при його переміщенні до складу ВПК військово-орієнтовані витрати вітчизняного бізнесу збільшаться до 195,3 млн грн, тобто до 11,4% від сукупного обсягу фінансування вітчизняної наукової системи бізнес-сектором.

Дещо вищим у 2015 році було значення питомого показника у спорідненому об'єкті КВНТД -- електроніці -- 4,56 млн грн, хоча на відміну від приладобудування міра внутрішньої дисперсії розміру надходжень від бізнесу на НТД тут була невеликою. Жодна організація з шести не отримала більше 10 млн грн, а наблизився до цього рівня лише Науково-дослідний інститут «Оріон» МОН України (напівпровідникова та електровакуумна техніка), який, однак, більше орієнтований на іноземні замовлення, обсяг яких у 2015 році був удвічі вище. Навіть на рівні більш привабливого для бізнесу типу КВНТД «Твердотільна електроніка» питомі витрати (5,45 млн грн) поступаються середній величині у всіх технічних науках (5,70 млн грн). З електроніки починається перелік об'єктів, які на рівні підвиду КВНТД вже не можуть претендувати на пріоритетний статус.

Серед об'єктів з відносно великим обсягом коштів від бізнесу на НТД варто згадати металургію, яка в 2015 році отримала 62,48 млн грн (зазначимо, що до складу об'єкта входить не тільки металургія металів, а й орошкова металургія та композиційні матеріали, тому частина організацій матеріалознавчого профілю знаходиться також і тут). Основна частина цих коштів призначалась Українському інституту з проектування металургійних заводів МЕРТ України (36,66 млн грн), розробки якого приблизно у тому ж обсязі, що вкрай нетипово, користувалися попитом і за кордоном. Решта 16 організацій отримували від бізнесу набагато менші фінансові ресурси (хоча в Інституті чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України вони спрямовувалися і на підтримку фундаментальних досліджень), тому питомі витрати в цій галузі (3,68 млн грн) нижче, ніж у групі технічних наук, і вести мову про пріоритетність не має сенсу.

Вкладення бізнесу в НтД галузі будівництва і архітектури (54,49 млн грн в 2015 році) були розподілені між 25 організаціями. Без урахування науково-технічних послуг найбільші обсяги коштів від бізнесу залучили прАт Науково-виробничий комплекс «Мікроклімат» (вентиляція та освітлення) та Український науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «УкрНДіводоканалпроект» (очищення води та комбіновані каналізаційні споруди), який окрім розробок займався виконанням прикладних досліджень. Разом цими організаціями було залучено 18,7 млн грн. проте внаслідок значної кількості організацій з вкрай низьким рівнем надходжень від бізнес-сектору на НтД питомі витрати в галузі дорівнювали лише 2,19 млн грн. Це на порядок менше, ніж у впК, навіть без розширення його провідними науковими організаціями, які за предметним профілем включені до суміжних галузей радіо, телекомунікацій та приладобудування, хоча й працюють на оборонні потреби. про пріоритетність можна вести мову тільки на рівні типу науково-технічної діяльності «вентиляція, освітлення та газопостачання», де питомі витрати дорівнюють обсягу інвестицій до НвК «Мікроклімат» як єдиного представника у напрямі.

Приблизно такі самі питомі витрати в 2015 році були у галузі транспорту, де 13 організаціям вдалось залучити від бізнесу на НтД 38,30 млн грн. Лідером тут є Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут Міністерства інфраструктури України (17,87 млн грн, не враховуючи науково-технічні послуги ледь меншого обсягу), завдяки активності якого питомі витрати на рівні типу КвНтД «Автомобільні шляхи та аеродроми» виходять на середньогруповий рівень, чого, однак, для отримання пріоритетного статусу недостатньо.

Попри розвиненість механізму фінансування з внутрішніх джерел в енергетичному машинобудуванні, вкладення бізнесу в НтД в 2015 році були відносно невеликими (відповідно 272,34 та 36,77 млн грн), що і обумовило дуже помірні питомі витрати в 4,09 млн грн. галузь також має виразну експортну орієнтованість. Лідерами серед дев'яти організацій в аспекті залучення коштів бізнесу на НтД тут були незалежні ПАт «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування» та пАт «турбогаз», які сукупно отримали від бізнесу 30,33 млн грн, тобто абсолютну більшість коштів. Хоча питомі витрати в галузі недостатні для її включення до числа пріоритетних, на рівні її структурної складової -- типу КВНтД «Гідравлічні машини та глдропневмоагрегати» -- надання такого статусу є виправданим.

В енергетиці фінансування НтД бізнес-сектором (30,12 млн грн в 2015 році) більш ніж удвічі перевершило обсяг самофінансування, однак було розподілено між 12 організаціями, тому питомі витрати виявилися невеликими (2,51 млн грн). Лідером тут був Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (роботи з перетворення відновлюваних видів енергії), який отримав від бізнесу на НтД 11,15 млн грн, проте незначні обсяги в двох інших організаціях подібного профілю не дозволили включити відновлювану енергетику до числа локальних пріоритетів на рівні типу класифікації.

В галузі обробки матеріалів у машинобудуванні підприємницькі кошти на НтД обсягом 22,29 млн грн у 2015 році отримали шість організацій, тому природно, що питомі витрати тут виявилися помірними -- 3,72 млн грн. Дві третини загального обсягу вказаних коштів було спрямовано до незалежного тОв Науково-виробнича фірма «вест Лабз ЛтД» (механічна обробка металів, системи числового-програмного управління для станків фрезерної та токарної груп). Однак через низькі находження до решти організацій підстав для отримання пріоритетного статусу як на рівні галузі, так и рівні типу КвНтД «процеси механічного оброблення, верстати та інструменти» немає. вкладення вітчизняного бізнесу в роботи зі зварювання та споріднених технологій також були незначними: навіть Інститут електрозварювання ім. Є.О. патона НАН України для проведення розробок зміг залучити від бізнесу лише 3,27 млн грн плюс 1,97 млн грн на науково-технічні послуги. Без урахування науково-технічних послуг ця величина зіставна з аналогічним показником для технологій легкої промисловості, де науково-технічні роботи за кошти бізнесу виконувалися силами лише однієї організації -- Київського державного науково-дослідного інституту текстильно-галантерейної промисловості МЕРт (3,59 млн грн). тобто реальний попит вітчизняного бізнесу на розробки української школи зварювання виявився дуже помірним.

В галузі електротехніки недомінантним лідером було ТОв Науково-виробниче підприємство «перетворювач-комплекс» (перетворювальна техніка для електроприводів постійного струму), яка у 2015 році залучила від бізнесу на НтД 7,87 млн грн із сукупного обсягу надходжень в 18,72 млн грн до 12 організацій. Нагадаємо, що розвиток електротехніки в Україні спирається переважно на самофінансування, а підприємницькі та іноземні кошти зазвичай виступають допоміжним інструментом розширення ресурсної бази. саме тому ані вкладення в НтД з боку бізнесу, ані питомі витрати (1,70 млн грн) не надають підстав для вирішення питання щодо пріоритетності галузі.

Неочікуваним виявилося те, що менше 1 млн грн питомих витрат у 2015 році мала галузь машинознавства -- і це при тому, що роботи за відповідним профілем очолювалися такими відомими науковими організаціями НАН України як інститут матеріалознавства ім. І.М. Францевича, Фізико-механічний інститут ім. г.в. Карпенка та інститут монокристалів (матеріалознавство за форматом КВНТД є складовою машинознавства), Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря сікорського», пАт Український науково-дослідний інститут технології машинобудування ДКА. сукупний обсяг коштів бізнесу на НтД дорівнював 18,07 млн грн, а максимальні питомі витрати серед 19 організацій склали 4,33 млн грн.

Згадаємо й аутсайдерів. серед них кораблебудування, де дві організації в 2015 році виконували за кошти бізнесу розробки, отримавши сукупно лише 0,30 млн грн, причому обсяг науково-технічних послуг перевершував їх більш ніж утричі внаслідок відповідного ухилу в діяльності Одеської морської академії. вкладення бізнесу в розвиток сільськогосподарського машинобудування також виявилися вкрай малими -- 3,42 млн грн, з яких тільки 0,16 млн грн було спрямовано на виконання розробок.

Яскравим прикладом тут є загальнотехнічні науки, де фінансування науково-технічних послуг в 2015 році на порядок (!) перевищило інвестиції в ДР насамперед завдяки діяльності всеукраїнського державного центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (бізнес тут вклав суттєві на той час у 2015 році 73,91 млн грн, які були повністю спрямовані на отримання науково-технічних послуг). Решта 11 організацій отримали сукупно 7,65 млн грн на проведення розробок, тобто мова про пріоритетність не ведеться навіть на субдисциплінарному рівні. Близький рівень питомих витрат (0,69 млн грн) спостерігався у галузі технології продовольчих продуктів. серед дев'яти організацій більш-менш помітне фінансування від бізнесу для виконання розробок (2,05 млн грн) було залучено Українським науково-дослідним інститутом олій та жирів НААН, але цього також замало.

Резюме

Порівняно з виразно нерівномірним розподілом коштів власного та іноземного походження фінансування коштом бізнес-сектору в групі технічних наук продемонструвало більш помірний розкид як за величиною абсолютних вкладень в об'єкти КВНТД, так і за рівнем середніх витрат на одну організацію. Частка жодного з 22 об'єктів технічних наук не перевищувала 20% від сукупного обсягу фінансування групи бізнес-сектором. Це також свідчить про відносно кращу доступність цього каналу фінансування для вітчизняних науково-технічних організацій, адже для отримання іноземних коштів має існувати зацікавленість закордонних економічних суб'єктів в унікальному науково-технічному доробку (оскільки власні потреби вони можуть задовольнити на світовому ринку, де Україна аж ніяк не є монополістом), а для стійкої опори на внутрішні кошти у організацій має існувати доступ до додаткового прихованого ресурсу зовні науково-технічної сфери. Провідними об'єктами попиту з боку бізнесу в групі технічних наук станом на 2015 рік (перший ешелон об'єктів) на рівні підвиду класифікації були створення авіаційної та ракетно-космічної техніки, розробки військового призначення, геодезія та розробка корисних копалин. На рівні типів КВНТД це додатково гідравлічні машини та гідропневмоагрегати, радіолокаційні та оптоелектронні системи, автоматизація технологічних процесів як структурна складова робіт в галузі обчислювальної техніки і автоматизації, прилади та методи вимірювання теплових величин, вентиляція та освітлення. До другого ешелону об'єктів слід включити науково-технічні роботи в галузі радіотехніки і телекомунікацій, обчислювальної техніки і автоматизації та галузевого машинобудування. вкрай низькі обсяги надходжень від бізнесу спостерігались у сільськогосподарському машинобудуванні, кораблебудуванні, технологіях продовольчих продуктів та легкій промисловості, загальнотехнічних науках та ін. Для вітчизняних підприємницьких кіл це «зона байдужості», що не сприяє розвитку її науково-технічного потенціалу.

В наступній частині статті ми поглибимо аналіз шляхом додаткового включення до розгляду масивів спостережень 2006 і 2011 років, завдяки чому від статичного відображення розподілу надходжень коштів у певному році перейдемо до розгляду процесу в динаміці.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. OECD (2015), Frascati Manual 2015: Guidelines for Collecting and Reporting Data on Research and Experimental Development, The Measurement of Scientific, Technological And Innovation Activities, OECD Publishing, Paris. DOI: http://dx.doi.org/10.1787/ 9789264239012-en. (дата звернення: 02.10.2019 р.).

2. Механізми фінансування та фіскального стимулювання залучення інвестицій у науку і освіту / За заг. ред. XI. Єфименко; наук. ред. А. М. соколовська; ДННУ «Акад. фін. управління». К, 2018. 448 с., ISBN 978-617-7509-06-5.

3. Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 3-наука «Звіт про виконання наукових та науково-технічних робіт» [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-07. (дата звернення: 17.09.2019 р.).

4. Роз'яснення щодо показників форми державного статистичного спостереження № 3-наука (річна) від 09.07.2018 р. [Електронний ресурс]. URL: https://view.officeapps. live.com/op/view.aspx?src=https://buhgalter911.com/uploads/blanks/roz_3_nauka_19. doc. (дата звернення: 17.09.2019 р.).

5. Булкин И.А. Парадоксы иностранного финансирования научно-технической дея-тельности в Украине. Часть 1. Наука та наукознавство. 2018. № 1(99). С. 8--29.

6. Булкин И.А. Парадоксы иностранного финансирования научно-технической дея-тельности в Украине. Часть 2. Наука та наукознавство. 2018. № 2(100). С. 45--67.

7. Булкін І.О. Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-технічних організацій. Частина І. Наука та наукознавство. 2019. № 1(103). С. 19-36.

8. Булкін І.О. Пріоритети фінансування досліджень і розробок в Україні з внутрішніх джерел науково-технічних організацій. Частина II. Наука та наукознавство. 2019. № 2(104). С. 95--114.

9. Стріха М. Університетська наука: на шляху від СРСР до Європи. Світ. № 41--42 (981-982), листопад 2017. С. 1--3.

10. Государственное предприятие «Украинский научно-технический центр металлурги-ческой промышленности «Энергосталь». Официальный сайт [Электронный ресурс]. URL: http://energostal.kharkov.ua/ (дата звернення: 10.11.2019 р.).

11. Приватне акціонерне товариство «Експериментально-промислова технологія вибу-хових робіт». Офіційний сайт [Електронний ресурс]. URL: http://www.tv-ex.com. (дата звернення: 13.10.2019 р. ).

12. На пути в НАТО. Украинская 155-м самоходная гаубица 2с22 «Богдана» [Электрон-ный ресурс]. URL: http://altemathistoiy.com/na-puti-v-nato-ukrainskaya-155-mm-sa- mohodnaya-gaubitsa-2s22-bogdana/. (дата звернення: 01.03.2020 р.).

13. Ще один модернізований МіГ-29 був переданий ЗСУ Портал DefenceExpress [Елект-ронний ресурс]. URL: https://defence-ua.com/index.php/home-page/9831-shche-odyn- modernizovanyy-mih-29-buv-peredanyy-zsu. (дата звернення: 01.03.2020 р.).

REFERENCES

1. OECD (2015), Frascati Manual 2015: Guidelines for Collecting and Reporting Data on Research and Experimental Development, The Measurement of Scientific, Technological And Innovation Activities, OECD Publishing, Paris. DOI: http://dx.doi.org/10.1787/ 9789264239012-en. (last accessed: 02.10.2019).

2. Yefymenko, TI., Sokolovska, A.M. (Eds.) (2018). Mechanisms for financing and fiscal stimulation of investment in research and education. Kyiv: Academy of Financial Management, 448 [in Ukrainian].

3. Instruction on filling the form of the official statistical observation No 3-science “Report on performing of scientific and science and technology works”. Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/z1036-07. (last accessed: 17.09.2019) [in Ukrainian].

4. Specification of the indicators contained in the form of the official statistical observation No 3-science. Retrieved from https://view.officeapps.live.com/op/view.aspx?src=https://buh- galter911.com/uploads/blanks/roz_3_nauka_19.doc. (last accessed: 17.09.2019) [in Ukrainian].

5. Bulkin, I.A. (2018). Paradoxes of foreign financing of science and technology activities in Ukraine. Part I. Science and Science of Science, 1(99), 8--29 [in Russian].

6. Bulkin, I.A. (2018). Paradoxes of foreign financing of science and technology activities in Ukraine. Part I. Science and Science of Science, 2(100), 45--67 [in Russian].

7. Bulkin, І.О. (2019). Priorities of R&D financing in Ukraine from internal sources of science and technology organizations. Part I. Science and Science of Science, 1(103), 19--36 [in Ukrainian].

8. Bulkin, І.О. (2019). Priorities of R&D financing in Ukraine from internal sources of science and technology organizations. Part II. Science and Science of Science, 2(104), 95--114 [in Ukrainian].

9. Strikha, М. (2017). University research: on the way from the USSR towards Europe. World, 41-42 (981-982), 1-3 [in Ukrainian].

10. Public enterprise “Ukrainian Science and Technology Center of Metallurgy Industry `Energostal'”. The official web-site. http://energostal.kharkov.ua/ (last accessed: 10.11.2019) [in Russian].

11. Private joint-stock company “Experimental-Industrial Technology of Blasting Work”. The official web-site. http://www.tv-ex.com. (last accessed: 13.10.2019) [in Ukrainian].

12. Towards NATO: the Ukrainian 155 m self-propelled howitzer “Bogdana”. Retrieved from http://alternathistory.com/na-puti-v-nato-ukrainskaya-155-mm-samohodnaya-gaubitsa- 2s22-bogdana/. (last accessed: 01.03.2020) [in Russian].

13. Another modernized Міг-29 transferred to the Armed Forces of Ukraine. Web-portal DefenceExpress. https://defence-ua.com/index.php/home-page/9831-shche-odyn-moder- nizovanyy-mih-29-buv-peredanyy-zsu. (last accessed: 01.03.2020) [in Ukrainian].