Суб’єкти науково-освітньої діяльності в Україні: структурний аналіз міжнародних рейтингів і звітних документів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суб'єкти науково-освітньої діяльності в Україні: структурний аналіз міжнародних рейтингів і звітних документів

О.А. Мех, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу,

ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»

С.Г. Бублик, кандидат технічних наук, заступник завідувача відділу, ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»



Кількісні та якісні аспекти зв'язку науково-освітніх установ (НОУ) України з реальним сектором економіки на сьогодні не є пріоритетом у переліку проблем, пов'язаних із сучасним станом і перспективами вітчизняного науково-технологічного та науково-освітнього потенціалу. Це обумовлює важливість аналізу участі вітчизняних та іноземних суб'єктів науково-освітньої діяльності у науково-технологічних та інноваційних процесах, формування їх зв'язків із іншими секторами економіки, для виокремлення показників, які відображають ключові проблеми вітчизняних суб'єктів науково-освітньої діяльності та мають враховуватися в процесі удосконалення державної науково-освітньої політики.

Головну увагу приділено показникам світових рейтингів дослідницьких університетів і річних фінансових звітів іноземних і вітчизняних НОУ, які відображають зв'язки НОУз галузями економіки. Джерелом інформації є методики оцінювання і складання рейтингів найбільших дослідницьких університетів («Academic Ranking of World Universities», «QS World University Rankings» та «Times Higher Education»), а також річні наукові і фінансові звіти вітчизняних та іноземних університетів.

Для реалізації мети використано загальнонаукові методи пізнання, зокрема порівняння, узагальнення, аналізу та синтезу; здійснено формалізацію результатів з метою виявлення найбільш суттєвих аспектів проблеми.

Показано, що іноземні суб'єкти науково-освітньої діяльності, як приватні, так і державні, мають як дослідницьку, так і освітню складову, що визначає рівень їх конкурентоспроможності. Важливим показником для розуміння різниці між іноземними і вітчизняними дослідницькими університетами є оцінка впливу їх винахідницької та інноваційної діяльності на бізнес. Аналіз фінансових звітів іноземних і вітчизняних університетів щодо шляхів і засобів формування бюджету показав значну різницю, особливо в частині позабюджетних коштів. Іноземні державні університети, які функціонують під наглядом урядів і фінансуються за рахунок державних субсидій, мають науково-дослідницькі підрозділи та широку предметну спеціалізацію, підтримують тісний зв'язок із промисловістю, який дозволяє їм формувати за рахунок послуг до половини річного бюджету. У вітчизняних суб'єктів науково-освітньої діяльності, попри декларації про наявність науково-дослідницької складової та здійснення інноваційної діяльності, обсяги пов'язаних із цим позабюджетних доходів не перевищують декількох відсотків. Для багатьох вітчизняних НОУ проблема відірваності від економіки не є пріоритетною, адже про це взагалі не згадується у річних звітах, однак саме вона поглиблює інші проблеми, позбавляє НОУ конкурентних переваг на ринках освітніх і науково-технологічних послуг, ускладнює процес інтеграції.

Ключові слова: науково-дослідні роботи, науково-освітні установи, суб'єкти науково-освітньої діяльності, дослідницький університет, рейтинг, промисловий дохід. дослідницький університет рейтинг дохід



О.А. Mekh, Dsc (Economics), professor, department head, Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine

S.H. Boublyk, PhD (Engineering), deputy head of department,

Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine

RESEARCH AND EDUCATION ENTITIES IN UKRAINE: A STRUCTURAL ANALYSIS

OF INTERNATIONAL RATINGS

AND REPORTING DOCUMENTS

Quantitative and qualitative dimensions of the relations of research and education institutions (REI) in Ukraine with the real sector of economy are not regarded as a priority among the problems pertaining to the current performance and outlooks of the domestic science, technology and innovation system. This causes the importance of analysis of contributions made by domestic and foreign science and education entities in science, technology and innovation processes, formation of their links with other economic sectors, to highlight the indicators reflecting key problems faced by domestic research and education entities, which need to be accounted for in improvements of the research and education policy.

Because the emphasis is made on data of global ratings of research universities and annual financial reports of foreign and domestic REI, reflecting the links of ERI with industries, the source of information is methodologies for assessment and ranking of the largest research universities (“Academic Ranking of World Universities”, “QS World University Rankings”, and “Times Higher Education”), and annual research and financial reports of domestic and foreign universities.

The research methods included general methods of cognition, e. g. comparison, generalization, analysis and synthesis, with formalizing the research results to identify the most essential aspect of the problem.

It is shown that foreign research and education entities, whether private or public, have both research and education component that determines their competitiveness. An important measure for understanding the difference between foreign and domestic research universities is the impact of their activities in invention and innovation fields on the business sector performance. An analysis of financial reports of foreign and domestic universities with respect of ways and sources of their budget formation shows the diametrical difference, especially for external funds. Foreign public universities operated under the supervision of governments and financed by budget subsidies have research units and a wide-range thematic specialization, thus maintaining close links with the industry, which results in nearly half of the annual budget raised through the provision of services. Domestic research and education entities, in spite of declarations that they do host research components and innovation activities, have the related external income shares of several percent or less. In fact, the problem of dissociation from business is not considered by many domestic RIEs as a priority one. But it aggravates other problems, deprives RIEs of competitive advantages on the markets of education and science & technology services and makes implementation of integrative measures more complicated.

Keywords: research works, research and education institutions, research and education entities, research university, rating, industry income.



Вступ

Процес розвитку науки і освіти історично пов'язаний з більшістю сфер життєдіяльності людини, а його результати спричиняють подекуди фундаментальні зміни техніко-технологічного, соціально-економічного, соціо- культурного характеру. Сучасний цивілізаційний етап характеризується розширенням масштабів участі науки у відносинах «людина-техніка-техно- логія» аж до її повного домінування, нарощенням рівня наукоємності продукції та послуг, посиленням конкурентоздатності багатьох країн та остаточним перетворенням науки на головну продуктивну силу. Водночас нове століття суттєво виділяється стрімким зростанням кількості негативних і непрогнозованих явищ. Проблеми, що виникають дедалі частіше, зокрема у сфері глобальної екології, охорони здоров'я, безпеки, стають спільними для всіх країн, набувають екзистенціального характеру та ставлять перед наукою, як джерелом нових знань, завдання щодо їх вирішення. Сьогодні наявність ефективного науково-технологічного потенціалу в країні -- це вже питання не стільки її престижу, скільки безпечного існування.

Країни, які у минулому столітті не проходили через процес фундаментальних трансформацій суспільно-політичного і економічного устрою, не втручались у «природний» розвиток власних науково-освітніх систем, не змінювали основи їх організації та взаємовідносин з економічним середовищем, і сьогодні не мають проблем з їх існуванням. Еволюційний шлях розвитку підніс науково-освітні системи таких країн на доволі високий рівень організації та проведення науково-дослідних робіт (НДР), побудови ефективних інноваційних систем та науково-технологічної політики. А країни, де відбувся «розворот» політичної та економічної системи у минулому столітті, пройшли складний шлях повернення до ринкових відносин, а деякі з них і сьогодні перебувають у стані незавершених соціально-економічних трансформацій. Перебуваючи у пошуках ефективних форм організації та управління, зокрема науково-освітньою системою, вони подекуди обирають шлях сліпого копіювання досвіду розвинених країн, що без урахування власних історичних, економічних, а головне психологічних і культурних особливостей найчастіше є неефективним, а іноді шкідливим. Необхідно пам'ятати, що фундаментальних змін зазнала не лише колишня політична та економічна система, а й свідомість декількох поколінь людей, а тому сучасне «затягування з реформами» все більше проявляє суб'єктивний характер проблеми.

Отже, на сучасному етапі суб'єкти науково-технологічної та науково- освітньої сфери України, як ті, що функціонували до 1991 р. (орієнтовані на індустріальний тип економіки (СРСР-УРСР)), так і новостворені, все ще перебувають у складному становищі.

Системні трансформації початку 1990-х рр. сформували низку негативних чинників навколо наявної в той період науково-технологічної та науково-освітньої сфери України, а також високотехнологічної індустрії, тривалість яких суто негативно вплинула на їх потенціал [1]. Водночас хаотичність економічних реформ і непослідовність науково-технологічної політики призвели до поступового утворення і розширення, до надзвичайних масштабів, як індивідуального, так і суспільного нерозуміння важливості науки у житті країни, яке переросло в пряме ігнорування розбудови науково-орієн- тованої економіки. Дещо позитивним зрушенням можна вважати утворення в липні 2020 року Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, ефективна діяльність якого в принципі неможлива без залучення та розвитку наукової сфери.

Отже, в умовах незавершених системних трансформацій суб'єкти науково-технологічної та науково-освітньої сфери України зіткнулись із необхідністю побудови нових взаємовідносин з органами державного управління, суб'єктами економіки, іноземними установами-конкурентами. Опинившись наодинці з проблемами, без достатнього матеріально-технічного і фінансового забезпечення, без можливості вчасного переоснащення основних фондів, без потужного замовника в особі держави, але в нових економічних реаліях, в яких попит на НДР з боку суб'єктів «нової економіки» звівся до нуля, НОУ України постали, крім іншого, перед проблемою пошуку нових форм і шляхів об'єднання зусиль задля спільного виходу з кризи.

Актуальність дослідження

Кількісні та якісні аспекти зв'язку НОУ з реальним сектором економіки на сьогодні не є пріоритетом у переліку проблем, пов'язаних із сучасним станом і перспективами вітчизняного науково- технологічного та науково-освітнього потенціалу. Однією з причин такого стану речей є певна тяглість або спадковість, адже історично в житті суб'єк-

тів науково-освітньої діяльності важливу (ключову) роль відігравала саме держава як безпосередній замовник і кінцевий споживач їх результатів.

Однак ефективна діяльність -- це діяльність на основі перевірених практикою знань і заходів, а тому зв'язок між суб'єктами науково-освітньої та економічної діяльності є цілком природним. При цьому, якщо в ході НДР теоретичний і практичний етапи можуть мінятись місцями (від теорії до експерименту і навпаки), то для здійснення ефективної економічної діяльності їх послідовність має принципове значення, адже дії без перевірених знань і розрахунків є ризикованими і потенційно збитковими. Перевіреною історичною практикою став процес, коли нові знання, а особливо ті, що отримані в результаті наукових «проривів» та перетворені на інноваційний продукт, надають суб'єктам економічної діяльності нові конкурентні переваги, а виконавцям НДР -- додаткові фінансові ресурси. Отже, тільки повноцінна інноваційна система уможливлює як процес проходження нових знань по всім етапам аж до втілення у ринковий продукт, так і ресурсне самозабезпечення. Відсутність в інноваційної системи будь-якої з компонент або фаз діяльності, зокрема кінцевої, означає проблему для всіх її учасників.

Вищезазначене дозволяє припустити, що найбільш актуальною проблемою, або найслабшою частиною загальної дослідницької системи, є ланка взаємозв'язку між НОУ і секторами економіки. Саме вона виразно вимагає нових досліджень і пропозицій щодо вирішення.

Аналіз досліджень і публікацій

Безпосередній діяльності вітчизняних НОУ присвячено достатню кількість робіт, а також розроблено значну кількість науково-методичних рекомендацій, проєктів галузевих нормативно-правових актів та ін. Найбільш детально результати роботи НОУ відображаються у річних звітах їх керівників, а також у щорічних науково-аналітичних доповідях представників органів виконавчої влади, зокрема Міністерства науки та освіти України¹' Інноваційні розробки університетів і наукових установ МОН України. URL: https:// шоп.доу.иаАШгаде/арр/шеДіа/пе^ь/НовиниДО 19/01 /28/innovations2018-vse.pdf (дата звер-нення: 16.10.2020). Науково-аналітична доповідь. Наукова та науково-технічна діяльність в Україні. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/informatsiyno-analitychni/2020/08/13/ nadnaukaza2019-stisnuto.pdf (дата звернення: 16.10.2020)..

Низку досліджень, спрямованих на вирішення проблем науково-освітньої системи України, виконано науковцями академічних установ. Окремі роботи присвячені розкриттю потенціалу і наукових досягнень закладів вищої освіти України на базі аналізу вітчизняних статистичних даних і міжнародних рейтингів [2]; питанням організаційного, кадрового, фінансового забезпечення дослідницьких університетів, ефективності проведення НДР [3]; світовим тенденціям у системі вищої освіти XXI століття, напрямам реформування науково-освітньої системи України [4]; досвіду становлення дослідницьких університетів світу, чинникам їх конкурентоспроможності та виконання соціально-економічної функції [5]; узагальненню історичних, соціально-економічних та інших передумов виникнення інтеграційних процесів у сфері науково-освітньої діяльності [6]; аналізу вітчизняного досвіду формування дослідницьких університетів та обґрунтуванню нових підходів до процесу реформування науки в університетах України на основі орієнтації на наукові та науково-прикладні результати (локальні дослідницькі університети) [7].

Однак дослідники у більшості зосереджуються на кількісних показниках, що відображають потенціал науково-освітніх установ (фінансування, кадри, проєкти), на порівнянні діяльності вітчизняних НОУ з іноземними. Водночас такі важливі питання, як попит на результати НДР дослідницьких університетів з боку суб'єктів вітчизняної економіки, розроблення і впровадження механізмів повернення коштів (реінвестиції) суб'єктам НДР та інші аспекти, пов'язані з процесом налагодження ефективного зворотного зв'язку НОУ з галузями, забезпечення замкненості їх інноваційного циклу, залишаються недостатньо дослідженими. Враховуючи, що йдеться про таке складне явище, як науково-технологічний процес, вагому роль у якому відіграє суб'єктивний чинник, побудова такого зворотного зв'язку не зводиться до вирішення суто економічних проблем функціонування лише науки і освіти як цілісної системи.

Зв'язок НОУ з економікою необхідно розглядати не лише за даними звітів і довідок «про впровадження результатів НДР», а й за рівнем залучення фахівців дослідницьких університетів до «сторонніх» інноваційних процесів (за галузями), результати якого відображаються в подальших показниках фінансових доходів НОУ, за рівнем готовності суб'єктів економіки не тільки споживати готові результати НДР, а й фінансувати довгострокові та ризиковані проєкти, а також за рівнем економічної та інноваційної культури у суспільстві. Отже, в контексті оцінювання діяльності НОУ важливо розглянути показники, які вказують на ступінь їх інтеграції в економічне середовище, проаналізувати чинники, які на це впливають, дати відповідь на запитання, чи здатні вітчизняні НОУ повторити шлях провідних університетів світу і чи доцільно це взагалі.

Мета статті -- проаналізувати форми відображення участі вітчизняних та іноземних суб'єктів науково-освітньої діяльності у науково-технологічних та інноваційних процесах на прикладі річних рейтингів дослідницьких університетів світу, річних фінансових звітів іноземних і вітчизняних науково-освітніх установ.

Досягнення мети передбачає вирішення двох завдань: 1) виконати структурний аналіз методичних підходів до побудови вищезазначених річних рейтингів; 2) виокремити показники, які відображають ключові проблеми вітчизняних суб'єктів науково-освітньої діяльності та мають враховуватися в процесі удосконалення державної науково-освітньої політики.

Виклад основного матеріалу і отриманих результатів

Дослідження стану і перспектив розвитку країн, як розвинених, так і тих, що розвиваються або перебувають у стані трансформацій, включають показники, які відображають пряму чи опосередковану участь науково-технічного потенціалу в соціально-економічних, виробничих, освітніх процесах. В сучасну епоху наростаючої науково-технологічної конвергенції, рівень наукоємності ВВП країн і витрат на НДР приватними компаніями, активність наукової діяльності в закладах вищої освіти та ін. є свідченням не лише культурного розвитку держави і суспільства, а насамперед їх матеріального стану і можливостей.

У глобальному індексі конкурентоспроможності країн («The Global Competitiveness Report») Україна продовжує перебувати наприкінці першої сотні. Зокрема, у 2017--2018 рр. Україна посідала загальне 81-те місце, а також: 96-те місце за показником «Державні закупівлі новітніх технологій і продукції» («Gov't procurement of advanced technology products»); 76-те -- «Витрати компаній на дослідження і розробки» («Company spending on R&D»); 73-тє -- «Співпраця між університетами і промисловістю у сфері досліджень і розробок» («University-industry collaboration in R&D»); 60-те -- «Якість науково-дослідних установ» («Quality of scientific research institutions»); 51-ше -- «Інноваційний потенціал» («Capacity for innovation»); 25-те -- «Наукові та інженерні кадри» («Availability of scientists and engineers») The Global Competitiveness Report 2017--2018 (2018). URL: https://www.weforum.org/ reports/the-global-competitiveness-report-2017-2018 (дата звернення: 14.12.2020).. У 2019 р. В звіті «The Global Competitiveness Report» в цьому році змінено показники., втративши декілька позицій, Україна посіла загальне 85-те місце, в тому числі: 59-те місце за показником «Дослідження та розробки» (Research and development); 60-те -- «Здатність до інновацій» (Innovation capability); 67-ме -- «Витрати на дослідження і розробки» (R&D expenditures) The Global Competitiveness Report 2019. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_TheG lobalCompetitivenessReport2019.pdf (дата звернення: 14.12.2020)..

Така ситуація є наслідком тривалого і системного ігнорування суб'єктами економіки та суспільством у цілому питання підтримки і розвитку власної соціально-культурної системи та її головної складової -- науки. Тривала деградація вітчизняного науково-технічного, технологічного та освітянського потенціалів, а також їх відірваність від економічних реалій (73-те місце за показником «Співпраця між університетами і промисловістю у сфері досліджень і розробок») привели до актуалізації питань щодо об'єднання ними зусиль і координації дій в умовах наростаючої глобальної нау- ково-орієнтованої конкуренції. Необхідність розширення інтеграційних процесів між НОУ України (академічними і освітянськими) з метою посилення їх потенціалу і конкурентних переваг обумовлює важливість оцінювання їх діяльності. Отже, враховуючи наростаючий конкурентний тиск із боку іноземних НОУ доцільно розглянути засоби оцінювання іноземних установ сторонніми організаціями, зокрема, як зазначено в меті, провести аналіз показників, які входять до низки методик формування найвідоміших світових рейтингів.

Розглянемо методичні частини декількох найбільш визнаних у світі міжнародних рейтингів НОУ, зокрема таких, як «Academic Ranking of World Universities» (ARWU) (www.shanghairanking.com), «QS World University Rankings» (www.topuniversities.com) та «Times Higher Education» (www.timeshighe- reducation.com).

Щорічний рейтинг «Academic Ranking of World Universities» (ARWU) Academic Ranking of World Universities 2019. URL: http://www.shanghairanking.com/ (дата звернення: 10.10.2020)., відомий як «Шанхайський рейтинг» (ShanghaiRanking), складений Шанхайським університетом Цзяотун (Shanghai Jiao Tong University), здебільшого орієнтується на університети та їх досягнення у сфері наукової та освітньої діяльності.

Індикаторами для аналізу, згідно з методикою ARWU Academic Ranking ofWorld Universities 2019. Methodology (2019). URL: http://www.shang- hairanking.com/ARWU-Methodology-2019.html (дата звернення: 10.10.2020)., є формально зафіксовані та визнані міжнародним науковим товариством досягнення науковців і викладачів університетів, які вважаються кандидатами до ARWU (500 НОУ з понад 1200). Показники, за якими досліджуються і оцінюються університети:

• випускники-лауреати Нобелівської премії та медалі Філдса (Alumni of an institution winning Nobel Prizes and Fields Medals (питома вага показника -- 10 %)) -- кількість випускників установи, нагороджених Нобелівською премією та медаллю Філдса;

• співробітники-лауреати Нобелівської премії та медалі Філдса (Staff of an institution winning Nobel Prizes and Fields Medals (20 %)) -- кількість співробітників, нагороджених Нобелівською премією та медаллю Філдса, які працюють в установі на момент отримання нагороди;

• високо цитовані дослідники (Highly cited researchers (20 %)) -- кількість дослідників в установі, які мають найбільші показники наукового цитування;

• публікації у журналах «Nature» і «Science» (Papers published in “Nature” and “Science” (20 %)) -- кількість наукових статей, опублікованих у журналах «Nature» і «Science» за 5 років;

• публікації, проіндексовані у базах даних Science Citation Index Expanded (SCIE) та Social Science Citation Index (SSCI) (20 %), -- загальна кількість статей, проіндексованих в Science Citation Index Expanded (SCIE) та Social Science Citation Index (SSCI) для природничих і гуманітарних наук;

• академічна ефективність установи (Per capita academic performance of an institution (10 %)) -- питома академічна ефективність установи, академічна ефективність установи в розрахунку на одного викладача.

Поступово ARWU, який спочатку мав на меті порівняння університетів КНР зі світовими, набув визнання серед науковців при виборі місця роботи, а серед абітур'єнтів -- при виборі майбутньої спеціальності. Отже, ARWU насамперед спрямований на допомогу науковцям і студентам, яких цікавить кар'єра дослідника та викладача, адже в першу чергу ним оцінюються науковий потенціал, науковий внесок, дослідницька ефективність.

Зазначимо, що станом на кінець 2020 р. в ARWU за запитом «Ukraine» можна знайти інформацію лише про чотири вітчизняні університети -- Львівський національний університет імені Івана Франка, Сумський державний університет, Національний університет імені Тараса Шевченка (Київ), Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Відзначимо, що ця інформація містить лише офіційні дані установ (назва, рік заснування, регіон, адреса, контакти), а за показниками методики їх ранжування відсутнє.

Схожою є ситуація з рейтингом «QS World University Rankings» «QS World University Rankings». URL: https://www.topuniversities.com/qs-world-university- rankings (дата звернення: 10.10.2020)., який складається британською консалтинговою компанією Quacquarelli Symonds (QS) і охоплює 500 найкращих університетів світу. Цей рейтинг також формується на основі глобального експертного опитування представників наукової спільноти (провідні науковці, діючі професори, керівники університетів зі стажем понад 15 років), роботодавців (комерційних компаній з понад 90 країн), студентів та розрахованих компанією QS показників цитування наукових робіт співробітників університетів. Складаючи щорічні рейтинги, упорядники методики («QS World University Rankings Methodology») «QS World University Rankings». Methodology. URL: www.topuniversities.com/qs-world-uni- versity-rankings/methodology (дата звернення: 10.10.2020). оцінюють кращі університети світу за такими показниками:

• академічна репутація (Academic reputation (питома вага показника -- 40 %)) -- оцінка, яка формується на основі думок 94000 експертів щодо якості викладання та проведення наукової роботи в університеті (за 3 роки);

• репутація від роботодавців (Employer reputation (10 %)) -- оцінка освіти в університеті з погляду ринку зайнятості, яка ґрунтується на опитуванні 45000 роботодавців щодо якості освіти випускників, їх компетенції, інно- ваційності та ефективності;

• співвідношення між викладачами і студентами (Faculty/Student Ratio (20 %)) -- оцінка забезпечення доступу студентів до викладачів і репетиторів (на одного студента);

• цитування публікацій (Citations per faculty (20 %)) -- оцінка якості наукової роботи викладачів шляхом вимірювання індексу цитування їх публікацій (загальна кількість цитат дослідників до загальної кількості дослідників) на основі бази даних Scopus Elsevier;

• іноземні викладачі (International faculty ratio (5 %)) -- частка іноземних викладачів у загальній чисельності викладацького складу, які працюють на умовах повної зайнятості (ставки) не менше одного семестру;

• іноземні студенти (International student ratio (5 %)) -- частка іноземних студентів, що проходять повний цикл навчання, у загальній чисельності студентів.

Ці методики і отримані на їх основі оцінки, які відображають науково- освітній потенціал установ та їх статус на міжнародному ринку освіти, можуть бути використані для вирішення низки актуальних для України проблем, зокрема методичних, у процесі оцінювання вітчизняних НОУ з метою їх державної атестації.

Більш важливим для аналізу загальної проблеми автори вважають інший міжнародний рейтинг, який безпосередньо враховує зв'язки НОУ із суб'єктами економічної діяльності.

Таким рейтингом є «Times Higher Education (THE) World University Rankings» «THE World University Rankings». URL: https://www.timeshighereducation.com/ (дата звер-нення: 11.10.2020). ^{THE World University Rankings 2020: Methodology. URL:} https://www.timeshighereduca- tion.com/world-university-rankings/world-university-rankings-2020-methodology (дата звер-нення: 11.10.2020)., упорядники якого (освітній часопис «Times Higher Education», Лондон) враховують не тільки якість викладання науково-освітніх програм, наявність науково-дослідної бази, а й рівень розповсюдження знань та інновацій за межами НОУ. Його методологія («THE World University Rankings 2020. Methodology»)¹¹ включає такі показники:

• навчальне або академічне середовище (Teaching (the learning environment) (питома вага показника -- 30 %)) -- оцінка експертами і студентами рівня викладання, співвідношення між викладачами і студентами, рівнів освітніх програм, доходів установи;

• дослідження (Research (volume, income and reputation) (30 %)) -- обсяги виконуваних досліджень, доходи від досліджень, дослідницька репутація установи;

• цитування (Citations (research influence) (30 %)) -- науковий вплив установи або рівень розповсюдження нею нових знань;

• міжнародний статус (International outlook (staff, students and research) (7,5 %)) -- можливості залучення установою іноземних викладачів, студентів, науковців;

• промисловий дохід, передача знань (Industry Income (knowledge transfer) (2,5 %)) -- оцінка впливу інновацій, винаходів, консультацій на бізнес та доходи від них.

Важливу роль у визначенні орієнтирів, зокрема в інтеграційних процесах, відіграють показники науково-технічної та інноваційної діяльності університетів -- «Дослідження»; «Цитування»; «Промисловий дохід»:

• дослідження -- показник, оцінюваний за трьома складовими: наукова репутація (на основі опитувань); дохід від досліджень відповідно до чисельності викладачів з урахуванням паритету купівельної спроможності; кількість публікацій в академічних журналах проіндексованих базою даних Scopus Elsevier на одного вченого;

• цитування -- показник ролі університетів у поширенні нових знань та ідей;

• промисловий дохід -- показник, який відображає здатність НОУ сприяти розвитку промисловості інноваціями, винаходами, консультаціями. Оцінюється на основі даних про діяльність НОУ з передачі знань, доходи НОУ від промисловості (з урахуванням ПКС) в розрахунку на одного викладача, готовність бізнесу фінансувати виконувані НОУ НДР.

Останній показник відіграє важливу роль у започаткуванні, підтриманні та демонстрації процесу диверсифікації джерел фінансування діяльності НОУ (поряд із такими джерелами, як державні гранти та пожертви).

Для прикладу за трьома вищезгаданими показниками можемо вибрати з рейтингу «THE World University Rankings, 2020» «THE World University Rankings 2020». URL: https://www.timeshighereducation.com/ world-university-rankings/2020/world-ranking#!/page/0/length/25/sort_by/rank/sort_ order/asc/cols/scores (дата звернення: 11.10.2020). і представити (табл. 1) перші 12 дослідницьких університетів (шкала 100 балів).

Представлені у табл. 1 дослідницькі університети характеризуються високим рівнем організації повного інноваційного ланцюга, від теоретичних робіт до виведення інновацій на ринок, високою регіональною і глобальною науково-освітньою репутацією, значними доходами від результатів роботи, високою публікаційною активністю науковців у академічних журналах, індексованих базами даних та ін. Зокрема, одне з найвищих місць за всіма трьома показниками посідає Університет Джонса Гопкінса (Johns Hopkins University, Балтимор, США) з 91,4; 91,3 та 91,36 балами, відповідно. Важливо, що ці показники демонструє приватний заклад, у структурі якого функціонують не вузькогалузеві підрозділи, а різні за спеціалізацією науково-освітні компоненти (лабораторія прикладної фізики, інженерна, педагогічна, мистецька, економічна, політологічна, медична школи, музична консерваторія Пібоді), розташовані у США та за їх межами Johns Hopkins University. Schools & Divisions. URL: https://www.jhu.edu/schools/#search (дата звернення: 28.09.2020).. Високі фінансові показники та широкий спектр НДР підтверджують факт побудови і функціонування повноцінної науково-освітньої та інноваційної системи, тісно пов'язаної з економікою.

Разом із тим, у рейтингу «THE World University Rankings 2020» є НОУ, які саме за показником «Промисловий дохід» мають кращі показники, ніж вищезазначені лідери. Так, оцінку 100 балів отримали Анатолійський університет, Туреччина (Anadolu University, Turkey), Азійський Університет, Тайвань (Asia University, Taiwan), Університет Фрайбурга, Німеччина (University of Freiburg, Germany), Стамбульський технічний університет, Туреччина (Is- tanbul Technical University, Turkey) «THE World University Rankings 2020». URL: https: //www.timeshighereducation.com/world- university-rankings/2020/world-ranking#!/page/0/length/25/sort_by/rank/sort_order/asc/ cols/scores (дата звернення: 11.10.2020).. Але такий високий рівень показника «Промисловий доход», на думку упорядників «THE World University Rankings 2020», вказує на те, що університети займаються дослідженнями, які цікавлять представників бізнесу такою мірою, що підприємства інвестують тільки їх THE World University Rankings 2020: Methodology. URL: ttps://www.timeshighereduca- tion.com/world-university-rankings/world-university-rankings-2020-methodology (дата звер-нення: 11.10.2020).. Проте, за показниками «Дослідження» і «Цитування» ці НОУ поступаються загальним лідерам рейтингу.

Таблиця 1. Перші 12 дослідницьких університетів THE рейтингу 2020 року

Назва університету	Дослідження (Research)	Цитування (Citations)	Промисловий дохід (Industry income)
Оксфордський університет (Велика Британія) University of Oxford (UK)	99,6	98,4	65,5
Каліфорнійський технологічний інститут (США) California Institute of Technology (USA)	97,2	97,9	88
Кембриджський університет (Велика Британія) University of Cambridge (UK)	98,7	95,8	59,3
Стенфордський університет (США) Stanford University (USA)	96,4	99,9	66,2
Массачусетський технологічний інститут (США) Massachusetts Institute of Technology (USA)	92,4	99,5	86,9
Принстонський університет (США) Princeton University (USA)	96,3	98,8	58,6
Гарвардський університет (США) Harvard University (USA)	98,6	99,1	47,3
Єльський університет (США) Yale University (USA)	94,8	97,3	52,4
Чиказький університет (США) University of Chicago (USA)	91,4	96,7	52,7
Імперський коледж Лондона (Велика Британія) Imperial College London (UK)	87,6	97,0	69,9
Пенсильванський університет (США) University of Pennsylvania (USA)	90,4	98,2	74,0
Університет Джона Гопкінса (США) Johns Hopkins University (USA)	91,4	98,3	91,3

Джерело: складено авторами на основі рейтингу «THE World University Rankings 2020».

Ще однією особливістю НОУ, які за показниками «Дослідження», «Цитування» і «Промисловий дохід» перебувають в авангарді, є їх безпосередній або дуже близький зв'язок із високотехнологічними галузями, адже у назвах таких НОУ зазвичай присутнє слово «technology» або «technical» («California Institute of Technology», «Massachusetts Institute of Technology», «Technical University of Munich», «Istanbul Technical University»).

Як зазначалось, зв'язок більшості «технологічних» НОУ з конкретними галузями економіки є історичним і природним, однак з огляду на нові тенденції та зміни в самих науково-технологічних та інноваційних процесах можна казати про те, що роль НОУ дедалі зростає. Попри глобальні та регіональні складнощі спостерігається чергове посилення взаємовпливу між наукою і високотехнологічними індустріями. Прискорення темпів розвитку комп'ютерних, інформаційно-комунікаційних, космічних, військових технологій відбувається завдяки скороченню термінів виконання етапів відповідних НДР (фундаментальних і прикладних) в НОУ і передачі результатів по інноваційному ланцюгу. Скорочення термінів виконання НДР є результатом впливу високотехнологічних галузей на дослідницький процес шляхом техніко-технологічних оновлень та ускладнень матеріально-технічної бази НОУ (виконання НДР на нових поколіннях техніки і технологій (суперкомп'ютери, штучний інтелект, технології Data, квантові комп'ютери (перспектива)). Зближення технологій дозволяє науковцям обґрунтовувати та проводити нові етапи наукової конвергенції. Зокрема, на прикладі NBIC- конвергенції NBIC. URL: https://www.researhgate.net/publication/226898998_NBIC_Convergence_ and_Technology-Business_Coevolution_Towards_a_Services_Science_to_Increase_Produc- tive_Capacity (дата звернення: 11.10.2020) (N -- nano; B -- bio; I -- info; C -- cogno), яка набуває стрімкого розвитку і може стати основою нового глобального технологічного укладу, вже сьогодні можна побачити зміну усталених наукових уявлень про світ, про ключові поняття та їх межі (живе / не живе). Отже, безперервне зближення і взаємовплив науки, техніки, технологій лише посилює спільний ефект і перетворює їх інтеграцію на високоефективну індустрію.

Наука зблизилась зі світом технологій до тієї міри, коли новим явищем стало включення приватних високотехнологічних компаній, які раніше впроваджували наукові результати, в етапи і напрями науково-технологічних змагань, які перебували у винятковій компетенції державі. Наділені потужними фінансовими ресурсами, ці компанії через тісну взаємодію з науковими центрами змінюють існуючі парадигми та пропонують власні підходи до порядку організації інноваційного процесу. Прикладом таких змін є подолання приватними компаніями державної монополії на «освоєння космосу та космічну промисловість». Відхід від стереотипів на кшталт «космос -- це державна справа» найбільш ефективно демонструють приватні компанії зі США («SpaceX» (аерокосмічна промисловість), «Blue Origin» (аерокосмічна промисловість), «Virgin Galactic» (космічний туризм) та «Firefly Aerospace» (аерокосмічна промисловість, США, Україна). Оскільки кількість компаній, які включаються в НДР і безпосередньо починають займатися розробленням товарів і послуг, пов'язаних із «космосом» (засоби доставки вантажів у космічний простір, засоби перебування у космічному просторі), лише зростає, можна стверджувати, що відбувається перетворення космічної промисловості зразка ХХ століття (в її «державній версії») на нову державно-приватну, глобальну аерокосмічну індустрію. Тому «приватні космічні компанії» є не тільки новим терміном, а й економічним явищем зі значними перспективами.

Зазначимо, що Україна має як освітній, так і промисловий потенціал в аерокосмічній галузі (Інститут аерокосмічних технологій НТУ України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (Київ), Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (Харків), Навчально-науковий центр «Аерокосмічний центр» Національного авіаційного університету (Київ), Національний центр аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова (Дніпро), Фаховий коледж ракетно-космічного машинобудування Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (Дніпро), ДП КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля» (Дніпро), ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова (Дніпро)), який за умови ефективної державної підтримки та включення в інноваційні процеси може віднайти власну економічну комірку та сформувати власні переваги на ринку космічної індустрії.

Попри те, що питома вага показника «Промисловий дохід» у методиці оцінювання НОУ «THE World University Rankings» складає лише 2,5 %, він має величезне значення для розвитку НОУ, оскільки відображає доходи від інновацій, винаходів, консультацій. Крім того, це єдиний показник, який вимірює зв'язки суб'єкта науково-освітньої діяльності з економічним середовищем.

Найрозвиненіші університети світу, як державні, так і приватні, мають багато спільних ознак. їх сучасний потенціал (людський, фінансово-економічний, технічний) формувався багатьма десятиліттями, а іміджевий століттями (в Західній Європі з ХІІІ ст., в США з ХУЛ ст.) і подекуди не поступається науково-технічним можливостям цілих країн. Такі університети традиційно підтримують різноманітні форми співпраці з іншими організаціями (суб'єктами економіки, громадськими та державними установами) та фізичними виконавцями фундаментальних і прикладних НДР. Але головною умовою повноцінного розвитку університетів стає тісний зворотний зв'язок із навколишнім соціально-економічним середовищем.

Це повністю підтверджують фінансові звіти таких НОУ, зокрема американських, -- як лідерів, так і тих, які не входять навіть у першу сотню рейтингів. Загальні рахунки багатьох приватних і державних дослідницьких установ, їх цільові чи інвестиційні фонди складають мільярди доларів США, а наукові бюджети чи щорічні доходи, зокрема за статтею «послуги», -- сотні мільйонів доларів. Так, в Університеті Вірджинії (University of Virginia), який посів 107-ме місце у 2020 р. та 117-те місце у 2021 р. в рейтингу «THE 2020» University of Virginia. URL: http://www.timeshighereducation.com/world-university-ran- kings/university-virginia-main-campus (дата звернення: 3.09.2020). і цільові фонди якого сягають 10 млрд дол., найбільшим джерелом доходу вже довгий час є категорія «послуги» Annual Financial Reports University of Virginia. URL: https://evp-coo.virginia.edu/annual- financial-reports (дата звернення: 17.12.2020).. Частка «послуг» у загальній частині бюджету («Доходи та інші джерела фінансування оперативної діяльності» (revenues and other sources of operational funding)) за останнє десятиліття згідно зі звітами 2010--2011 University of Virginia 2010--2011 Financial Report. URL: https://evp-coo.virginia.edu/sys- tem/files/UVA_FR_2010_11.pdf (дата звернення: 17.12.2020)., 2011-2012 University of Virginia 2011--2012 Financial Report. URL: https://evp-coo.virginia.edu/sys- tem/files/UVA_FR_2011_12.pdf (дата звернення: 17.12.2020)., 2012-2013 University of Virginia 2012--2013 Financial Report. URL: https://evp-coo.virginia.edu/sys- tem/files/FR_2012_2013.pdf (дата звернення: 17.12.2020)., 2013-2014 University ofVirginia 2013--2014 Financial Report. URL: https://evp-coo.virginia.edu/system/ files/UVA_FR_2013_2014.pdf (дата звернення: 17.12.2020)., 2014-- 2015 University ofVirginia 2014--2015 Financial Report. URL: https://evp-coo.virginia.edu/system/ files/UVA_FR_2014_2015.pdf (дата звернення: 17.12.2020)., 2016--2017 University of Virginia 2016--2017 Financial Report. URL: https://evp-coo.virginia.edu/sys- tem/files/UVA_FR_2016_2017-OnlineVersion_508.pdf (дата звернення:17.12.2020)., 2017--2018 University of Virginia 2017--2018 Financial Report. URL: https://evp-coo.virginia.edu/sys- tem/files/UVA_2017-18_Financial_Report_7k_FINAL_web_PDF_appligent_508.pdf (дата звернення:17.12.2020)., 2018--2019 University of Virginia 2018--2019 Financial Report. URL: https://evp-coo.virginia.edu/system/ files/UVA_18-19_Fm_Rpt_mb_draft_1_Master_2019.12.05_PRINT_READY_508%20 %281%29.pdf (дата звернення: 17.12.2020). рр. (кінець фінансового року 30 червня) зросла з 43 % до 49 % і в 2018--2019 рр. склала 49 %.

Маючи значні кадрові та фінансові ресурси, посівши у 2020--2021 рр. четверте Top Public Schools National Universities. URL: https://www.usnews.com/best-colleges/ran- kings/national-universities/top-public (дата звернення: 18.12.2020). місце у США серед державних коледжів і університетів, які функціонують під наглядом урядів штатів та частково фінансуються за рахунок державних субсидій, дослідницький Університет Вірджинії, аналогічно до приватних установ, має розвинену науково-освітню інфраструктуру та предметну спеціалізацію About the University. URL: https://wwwvirginia.edu/aboutuva (дата звернення: 18.12.2020). (школи бізнесу, комерції, архітектури, педагогіки, інженерії та прикладних наук, юриспруденції, медицини, коледж мистецтв і наук). Відзначимо, що й інші державні університети США (Каліфорнійський університет в Берклі, Університет Каліфорнії у Лос-Анджелесі, Університет Мічигану, Університет Північної Кароліни, Університет Флориди, Технологічний інститут Джорджії) є глобальними центрами з ефективними науково-технологічними й інноваційними системами, широкою спеціалізацією, які відіграють важливу міжнародну інтеграційну роль для науки, залучаючи значну кількість студентів, аспірантів, викладачів з усього світу. їх стан і результати діяльності доводять, що державні НОУ можуть бути науково-технологічно і соціально-економічно ефективними.

Свідченням цього твердження є фінансова ефективність багатьох НОУ світу, яка утримується на високому рівні попри глобальні соціально-економічні негаразди. Так, у 2018 р. сукупні доходи (total external income) Єльсь- кого університету (Yale University, США), який в рейтингу «THE World University Rankings» посів у 2020 та 2021 рр. 8-ме місце Yale University. URL: https://www.timeshighereducation.com/world-university-rankings/yale- university (дата звернення: 18.12.2020)., згідно з даними річного фінансового звіту Financial Report Yale University 2017--2018. URL: https://your.yale.edu/sites/default/files/ yale-university-financial-report-2017-2018.pdf (дата звернення: 18.12.2020). склали 3,9 млрд дол. (3,7 млрд дол. у 2017 р.). Серед цих коштів, частка фінансових пожертв (endowment income) від сторонніх осіб (традиційне джерело для США) становила 1,3 млрд дол. (1,2 млрд дол. у 2017 р.), а дохід від медичних послуг (medical services income) -- 961 млн дол. (905 млн дол. у 2017 р.). У 2020 р. сукупні доходи із зовнішніх джерел Єльського університету згідно з річним звітом Financial Report Yale University 2019--2020. URL: https://your.yale.edu/sites/default/files/ 20192020-annual-financial-report.pdf (дата звернення: 18.12.2020). склали вже 4,3 млрд дол. (4,2 млрд дол. у 2019 р.), з яких частка фінансових пожертв становила 1,4 млрд. дол. (1,3 млрд дол. у 2019 р.), а доходи від медичних послуг -- 1,13 млрд дол. (1,08 млрд дол. у 2019 р.). Отже, за чотири роки університет отримав понад 4 млрд дол. (905 млн дол. у 2017 р., 962 млн дол. у 2018 р., 1,08 млрд дол. у 2019 р. та 1,13 млрд дол. у 2020 р.) від безпосереднього зв'язку із системою охорони здоров'я.

Слід визнати, що частину коштів, які формують цільові фонди, університети США отримують від діяльності, яка не належить до науково-технологічної, -- виведення новацій на ринок чи надання освітніх послуг. Такі кошти надходять від бізнес-проєктів (доходи від акцій, інвестиційних операцій, придбаної нерухомості тощо) або фінансових пожертв. Подібні підходи до формування джерел фінансових надходжень НОУ дещо змінюють уявлення наших співвітчизників про статус, організацію та діяльність освітніх університетів, а також додають можливостей на шляху до фінансової стійкості.

Хоча узагальнене і безпосереднє порівняння показників діяльності вітчизняних НОУ з глобальними лідерами виглядатиме некоректно, воно матиме сенс в опосередкованому вигляді та за окремими аспектами. Корисним буде дослідження тривалої історії формування в них як освітньої, так і наукової складової, їхніх зв'язків із суб'єктами науково-технологічної та інноваційної діяльності (корпоративного або академічного секторів), громадськими та державними інституціями.

Ґенезис і розвиток подібних установ-лідерів, попри кризи минулого, можна описати на основі таких понять, як природність, безперервність і сталість. На відміну від країн Східної Європи, країни Західної Європи, США, Канада, Австралія не зазнавали вже згаданих кардинальних системних «розворотів», тож в умовах стабільності фундаментальних основ НОУ цих країн, складаючи невід'ємну частину соціально-економічної сфери, виконуючи значну частку цивільних НДР, не мали принципових проблем із власним інноваційним циклом, впровадженням результатів і отриманням зворотного фінансового ефекту. Сьогодні, коли техніка і технології оновлюються з надзвичайною швидкістю, або все частіше відбувається «оновлення без потреби» (зростаюча тенденція до заміни техніки, яка не відпрацювала свій термін), університети-лідери, які природно перебувають в епіцентрах авангардних індустрій, лише посилили свої позиції.

Загалом, наведений аналіз та обґрунтування мають значення для розуміння не тільки важливості питання наявності у НОУ власних механізмів трансферу знань, а й того факту, що їх відсутність є найбільшою проблемою для НОУ України, що ця відірваність від економіки погіршує інші проблеми (кадрові, матеріально-технічні та ін.).

Стосовно вітчизняних НОУ найвищого рівня акредитації зазначимо, що аналогічно до рейтингу ARWU, за показниками «Дослідження», «Цитування», «Промисловий дохід» лише декілька установ потрапили до рейтингу «THE World University Rankings 2020» (Study in Ukraine) Study in Ukraine. «THE World University Rankings 2020». URL: https://www.timeshighere- ducation.com/student/where-to-study/study-in-ukraine (дата звернення: 21.12.2020). (табл. 2). Інформація про інші НОУ України або відсутня, або існує лише в загальному вигляді (місце розташування, адреса тощо). Інакше кажучи, переважна більшість НОУ України як не входили, так і не входять в світові рейтинги станом на 2020-2021 рр.

Що стосується показника «Промисловий дохід» (табл. 2), то його коливання в кожному з вітчизняних НОУ в 2016--2020 рр. складали 30--35 %, що у 2--3 рази менше, ніж у НОУ з топ-100 світових рейтингів. Зазначимо, що попередні дослідження науково-технологічного та інноваційного потенціалу України показували, що рівень впливу виконавців НДР на регіональну чи національну економіку, за винятком сфери ВПК, у більшості відсутній або, щонайкраще, опосередкований (соціокультурний).

Щоб зрозуміти, чи змінилась ситуація, необхідно розглянути дані принаймні деяких великих НОУ. Оскільки в Україні існує проблема з обліком інтелектуальної власності (на загальному рівні), ринковим впровадженням інновацій, їх капіталізацією, поверненням фінансових ресурсів до розробника, а інформація про доходи НОУ від НДР або відсутня Науково-аналітичні доповіді МОН України «про науково-технічну діяльність» не міс-тять чітких даних., або має обмеже- ний доступ, звернемось до безпосередніх звітів установ. За річними звітами НОУ України проаналізуємо частини бюджетів («спеціальні фонди»), які формуються приватними коштами без участі держави («Кошти підприємств, організацій, фірм», «Послуги», «Виконання госпдоговірних НДР» та ін.). Розглянемо та порівняємо частки доходів установ у послідовності: «Загальні обсяги» -- «Спеціальний фонд» -- «Наука» («Підприємства, організації та фірми», «Послуги»).

Таблиця 2. Науково-освітні установи України, які увійшли до THE рейтингу 2020 року

Назва науково-освітньої установи	Дослідження (Research)	Цитування (Citations)	Промисловий дохід (Industry income)
Сумський державний університет (Суми) Sumy State University	10,0	13,3	37,8
Національний університет імені Тараса Шевченка (Київ) Taras Shevchenko National University of Kyiv	9,8	8,3	35
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (Харків) V.N. Karazin Kharkiv National University	9,3	9	34,6
Національний університет «Львівська політехніка» (Львів) Lviv Polytechnic National University	8,7	49,5	34,7
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (Київ) National Technical University of Ukraine -- Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute	8,2	1,9	32,6
Львівський національний університет імені Івана Франка (Львів) Ivan Franko National University of Lviv ...

Подобные документы

• Економіка і організація інноваційної діяльності

  Особливості впливу інноваційної діяльності на розвиток економіки. Венчурне фінансування науково-інноваційної діяльності, перспективи розвитку в Україні. Місце етапу науково-технічної підготовки виробництва. Підвищення конкурентоспроможності підприємств.
  
  методичка [43,8 K], добавлен 23.04.2015
  

• Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві

  Науково-технічний прогрес (НТП): роль та значення. Напрями застосування, методи управління і стимулювання НТП. Аналіз та пропозиції щодо інноваційної діяльності України. Розробка заходів для розвитку холоднопрокатного цеху за рахунок впровадження НТП.
  
  курсовая работа [85,3 K], добавлен 07.08.2010
  

• Удосконалення форм праці та впровадження науково–технічного прогресу

  Основні напрями науково–технічного прогресу в ресторанному бізнесі. Сутність вдосконалення форм праці. Характеристика ресторану готелю "Александровский". Заходи, що застосовуються для підвищення ефективності діяльності ресторанного підприємства.
  
  курсовая работа [2,0 M], добавлен 24.10.2013
  

• Формування стратегії конкурентоспроможності туристичного підприємства

  Характеристика, особливості та науково-теоретичні аспекти процесу розробки і впровадження стратегії кокурентноспроможності. Стратегічний баланс та SWOT-аналіз в діяльності туристичного підприємства. Аналіз та оцінка фінансово-господарської діяльності.
  
  дипломная работа [274,4 K], добавлен 26.08.2010
  

• Організація і проведення науково-технічної експертизи

  Розгляд форм (додаткова, контрольна), видів (державна, громадська) і порядку проведення науково-технічної експертизи. Аналіз відповідності внутрішніх можливостей підприємства зовнішнім. Оцінка перспективних напрямків інноваційного розвитку організації.
  
  курсовая работа [118,9 K], добавлен 16.08.2010
  

• Науково-технічний прогрес – рушійна сила розвитку продуктивних сил країни й регіонів

  Характерна риса науково-технічного прогресу. Науково-технічний прогрес як економічна категорія. Основні завдання (функції) науково-технічного прогресу. Компоненти територіальних соціально-економічних систем. Сучасний етап розвитку продуктивних сил.
  
  реферат [27,4 K], добавлен 28.12.2009
  

• Визначення економічної ефективності інноваційних проектів

  Сутність проблеми оцінки ефективності інновацій. Аналіз методики визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження та розробки, їх впровадження в виробництво. Фінансування науково-технічної та інноваційної сфер діяльності в Україні.
  
  дипломная работа [246,3 K], добавлен 27.08.2012
  

• Інноваційна діяльність підприємства

  Поняття та зміст інноваційних процесів. Науково-технічний прогрес. Організаційний розвиток, його зміст, форми та визначення. Стан вітчизняного науково-виробничого комплексу і оцінка його інноваційного потенціалу. Міжнародне співробітництво підприємств.
  
  курсовая работа [115,4 K], добавлен 15.11.2012
  

• Науково-технічна революція і якісні зміни у складі робітничого класу капіталістичних країн

  Дослідження поняття та рис науково-технічної революції. Вивчення форм, проявів, перебігу і наслідків цього світового явища у соціалістичних і капіталістичних країнах. Характеристика якісних зміни у складі робітничого класу в різних розвинених країнах.
  
  реферат [22,5 K], добавлен 10.11.2013
  

• Державне регулювання економіки України

  Сутність, основні складові, методи, принципи, суб'єкти і об'єкти державного регулювання української економіки. Макроекономічний огляд основних показників економічного розвитку України. Регулювання науково-технічної, інвестиційної та соціальної політики.
  
  курсовая работа [362,9 K], добавлен 08.12.2013
  

• Науково-технічний і організаційний прогрес та їх роль в господарській діяльності

  Науково-технічний прогрес та його роль у господарській діяльності. Організаційний розвиток, його зміст. Інноваційна діяльність підприємств та її ефективність. Вдосконалення здійснення та підвищення ефективності технічних та організаційних нововведень.
  
  курсовая работа [221,5 K], добавлен 18.02.2014
  

• Проблема оцінки інвестиційної привабливості регіону

  Інвестиційний аналіз регіону: природний, трудовий, економічний, інфраструктурний, науково-технічний потенціали; наявність податкових преференцій; промислове, сільськогосподарське виробництво; фінансові результати діяльності суб’єктів господарювання.
  
  реферат [24,8 K], добавлен 16.12.2007
  

• Аналіз економічного та технічного розвитку на підприємстві

  Науково-технічний прогрес, його сутнісно-змістова характеристика. Аналіз технічного потенціалу підприємства. Напрямки підвищення ефективності інноваційної діяльності на ВАТ "Колос". Порівняльна характеристика підприємств на базі показників їх діяльності.
  
  курсовая работа [69,1 K], добавлен 25.06.2015
  

• Теорія соціально-технологічної парадигми як методологія визначення пріоритетів економічного розвитку України

  Оцінка технологічного розвитку української економіки в контексті світової еволюції технологічних парадигм. Зв’язок між впровадженням у виробництво науково-технологічних інновацій і довгостроковими коливаннями циклічного розвитку економічних процесів.
  
  научная работа [35,9 K], добавлен 11.03.2013
  

• Науково-технічний потенціал України та ефективність його використання

  Сутність науково-технічного потенціалу України, його сучасний стан, ефективність використання, негативні тенденції розвитку та вплив на економічне становище держави. Основні причини спаду економічного розвитку країни та шляхи покращення ситуації.
  
  реферат [81,7 K], добавлен 18.03.2011
  

• Посередницька діяльність у зовнішньоекономічній діяльності

  Зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів. Аналіз методики оцінки ефективності посередницької діяльності. Основні показники зовнішньоекономічної діяльності Херсонської області за 2006–2010 роки.
  
  курсовая работа [839,0 K], добавлен 16.06.2011
  

• Інноваційна діяльність та венчурний капітал в системній модернізації національної економіки

  Обґрунтування інверсійних процесів в науково-освітній структурі інноваційної економіки. Особливості державного регулювання венчурного фінансування в світі та Україні. Огляд системи показників оцінювання економічної ефективності інноваційної діяльності.
  
  монография [1,4 M], добавлен 22.04.2013
  

• Проблеми макроекономічного регулювання економіки України

  Основні форми та методи макроекономічного регулювання економіки. Особливості макроекономічного регулювання окремих сфер та об'єктів. Державний вплив на інноваційну діяльність, науку і науково-технічний прогрес.
  
  курсовая работа [58,1 K], добавлен 30.08.2007
  

• Науково-технічний прогрес: напрямки та економічна ефективність. Порядок створення підприємства

  Напрямки та економічна ефективність науково-технічного прогресу. Перелік установчих документів для створення підприємтсва, розробка комерційної ідеї, розрахунок потреби в капіталі, податку з прибутку та податку на додану вартість, беззбитковість роботи.
  
  курсовая работа [629,0 K], добавлен 19.01.2010
  

• Проектування випуску науково-популярних журналів

  Розрахунок річного завантаження на операціях складання тексту та монтажу сторінок науково-популярного журналу. Розрахунок спискової кількості робітників для виконання завдання. Визначення фонду заробітної плати для розрахункової кількості працівників.
  
  курсовая работа [45,3 K], добавлен 29.05.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам