Суб’єкти науково-освітньої діяльності в Україні: структурний аналіз міжнародних рейтингів і звітних документів

7,9

4,3

34,4

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (Харків)

National Technical University Kharkiv Polytechnic Institute

7,8

5,4

34,9

Джерело: складено авторами на основі рейтингу «THE World University Rankings 2020».

Так, згідно з даними річного звіту Національного університету імені Тараса Шевченка, Звіт ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка за 2019 рік. URL: http://univ.kiev.ua/pdfs/zvit/zvit-rektora-2019.pdf, с. 228 (дата звернення: 22.12.2020). бюджет установи у 2019 році склав 2262,56 млн грн, у тому числі фінансування «Загального фонду бюджету» (державна частка) -- 1352,56 млн грн (59 %) та «Спеціального фонду бюджету» (кошти від власної діяльності) -- 910,00 млн грн (40 %). Останній включає програми «Освіта», «Наука», «Ліцей». Окрім того, серед основних складових фінансування «Спеціального фонду» Науково-дослідницька робота у Київському національному університету імені Тараса Шевченка: підсумки за 2019 рік і завдання на 2020 рік. URL: http://science.univ.kiev.ua/ ир1оа0/3віт%202019.р4ї (дата звернення: 22.12.2020). такі джерела, як «Підприємства, організації та фірми» (2,6 млн грн) та «Послуги» (6,9 млн грн).

Отже, згідно з представленим звітом маємо таку структуру джерел фінансування:

• загальний обсяг надходжень у 2019 р. -- 2262,56 млн грн, у тому числі:

• «Спеціальний фонд» -- 910,00 млн грн, або 40,2 %, з яких:

• 717,17 млн грн (31,7 % від загального обсягу) -- кошти від процесу підготовки кадрів за бюджетною програмою «Освіта»;

• 17,56 млн грн (0,77 %) -- кошти від програми «Дослідження, наукові та науково-технічні розробки, проведення наукових заходів «Наука», з яких:

• 2,6 млн грн (0,11 %) -- кошти джерела «Підприємства, організації та фірми»;

• 6,9 млн грн (0,30 %) -- кошти джерела «Послуги».

За даними звіту про загальну фінансово-господарську діяльність за 2019 рік Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Аналіз про фінансово-господарську діяльність за 2019 рік / Національний технічний уні-верситет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». URL: https://data.kpi.ua/fi1es/2019-finactivpdf (дата звернення: 22.12.2020). сукупні фінансові доходи установи за цей період склали 1682,46 млн грн. Аналогічно до попередньої установи, обсяг «Загального фонду» (кошти держави) склав 1298,93 млн грн та «Спеціального фонду» (кошти від власної діяльності) -- 383 53 млн грн. Останній ресурс складається з таких джерел, як «Підготовка кадрів» (послуги у сфері освіти, культури, соціальній сфері) в обсязі 343,78 млн грн, та «Виконання госпдоговірних НДР» -- 39,75 млн грн.

Отже, маємо таку послідовність зв'язків:

• загальний обсяг надходжень у 2019 р. -- 1682,46 млн грн, у тому числі:

• «Спеціальний фонд» -- 38353 млн грн, або 22,8 %, з яких:

• 343,78 млн грн (20,4 % від загального обсягу) -- кошти за статтею «Підготовка кадрів або послуги у сфері освіти, культури, соціальній сфері»;

• 39,75 млн грн (2,4 %) за статтею «Виконання госпдоговірних НДР».

Як показав аналіз, частка джерела «Підготовка кадрів» НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» склала лише одну п'яту загального обсягу бюджету установи, а джерела «Виконання госпдоговірних НДР» -- одну сорокову (2,4 %). Втім важливо зазначити, що ці 2,4 %, хоча і потребують детального аналізу рівня (глибини) впровадження результатів згаданих НДР суб'єктами економіки, все ж є показником науково-технологічної та інноваційної вагомості НОУ. Крім того, джерело «Підготовка кадрів» (послуги у сфері освіти, культури, соціальній сфері), що включає статті доходів, які опосередковано пов'язують установу з навколишнім економічним середовищем (платне навчання здобувачів освіти, надання площ в оренду, надання житла в гуртожитках, спортивно-оздоровчі послуги та ін.), не відображає замкненість інноваційного циклу НОУ, а відтак і техніко-технологічний та інноваційний вплив НОУ на реальні сектори економіки міста або країни.

За даними звіту про фінансово-господарську діяльність Національного університету «Львівська політехніка», Основні результати роботи колективу Національного університету «Львівська полі-техніка» у 2019 році / Матеріали звіту ректора Національного університету «Львівська політехніка» 30 січня 2020 р. URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/attach/2020/15203/ zvit_rektora_2019.pdf (дата звернення: 22.12.2020). сукупний бюджет установи у 2019 р. становив 1153,0 млн грн, з яких кошти «Загального фонду» (державне замовлення на підготовку кадрів та виконання НДР) склали 848,6 млн грн та кошти «Спеціального фонду» (кошти, отримані від надання освітніх, наукових та інших послуг) -- 304,4 млн грн. Кошти «Спеціального фонду» (надходження від «освітніх послуг») склали у 2019 р. 173,7 млн грн, або 15 % від загальної суми коштів. Що стосується наукової та інноваційної діяльності «Львівської політехніки», то за даними звіту обсяг надходжень від виконання НДР у 2019 р. склав 57,3 млн грн, з яких 30,2 млн грн -- фінансування із «Загального бюджету» (державного) та 27,1 млн грн (2,3 % від загального обсягу бюджету) -- надходження до спеціального фонду. Отже, трохи більше 2 % коштів заклад отримав від суб'єктів економіки як впроваджувач нової техніки чи технологій.

Отже, маємо послідовність зв'язку:

-- загальний обсяг надходжень у 2019 р. -- 1153,0 млн грн, у тому числі:

• «Спеціальний фонд» -- 304,4 млн грн, або 26,4 % від загального обсягу, з яких:

• 173,7 млн грн (15,1 % від загального обсягу) -- кошти за статтею «Освітні послуги»;

• 27,1 млн грн (2,3 %) -- кошти джерела «Виконання науково-дослідних робіт, винахідницька діяльність і публікаційна активність».

За даними річного звіту Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Звіт ректора Національного технічного університету «Харківський політехнічний ін-ститут» за 2019 рік. URL: http://public.kpi.kharkov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Zvit- rektora-NTU-HPI-za-2019-rik.pdf (дата звернення: 22.12.2020). сукупний бюджет установи у 2018 р. становив 548,8 млн грн, з яких «Загальний фонд» (державне фінансування) склав 399,8 млн грн, а «Спеціальний фонд» (кошти від діяльності, депозити тощо) -- 149,0 млн грн. «Спецфонд» сформовано з таких джерел (назви за звітом): 1) кошти за послуги, що надаються згідно з основною діяльністю, -- 103,4 млн грн; 2) надходження від господарської діяльності -- 37,6 млн грн; 3) плата за оренду майна -- 2,1 млн грн; 4) надходження від реалізацій в установленому порядку -- 0,15 млн грн; 5) благодійні внески -- 4,9 млн грн; 6) кошти за цільові заходи -- 0,26 млн грн; 7) кошти, отримані за розмі- щення на депозитах, -- 0,67 млн грн. Вищезазначена послідовність зв'язків має вигляд:

• загальний обсяг надходжень у 2018 р. -- 548,8 млн грн, в тому числі:

• «Спеціальний фонд» -- 149,0 млн грн, або 27,2 % від загального обсягу, з яких:

• 103,4 млн грн (18,8 % від загального обсягу) -- «Освітні послуги»;

• 37,6 млн грн (6,9 %) -- «Господарська діяльність»;

• 2,1 млн грн (0,4 %) -- «Оренда майна»;

• 0,15 млн грн (0,03 %) -- «Надходження від реалізацій в установленому порядку»;

• 0,26 млн грн (0,05 %) -- «Цільові заходи»;

• 0,67 млн грн (0,12 %) -- «Депозити».

Що стосується інноваційної діяльності, то згідно із зазначеним звітом, у 2019 р. в рамках спільної роботи університету зі сторонніми організаціями (ТОВ «Науковий парк НТУ «ХПІ», науковці 15 кафедр, Центр науково-технічного супроводу, модернізація та розробки двигунів внутрішнього згоряння для бронетехніки України) виконано 25 госпдоговорів на суму

2 млн грн (близько 0,5 % від загального бюджету). Звіти інших НОУ України, попри розбіжності, демонструють схожу тенденцію.

З огляду на вищезгадані чинники, що формують переваги провідних іноземних НОУ, зауважимо, що у звітах НОУ України питання фінансових доходів, подібних «Промисловому доходу», не визначається як пріоритетне і в кращому випадку є лише одним з інших. Більше того, проблема «відірваності» національних НОУ та їх НДР від реальних секторів економіки не вважається головною, оскільки в багатьох річних звітах вона не згадується взагалі.

Висновки

Зазначені системні проблеми НОУ України остаточно перетворились на хронічні. Порівняння науково-технічних, кадрових, фінансових та інших складових потенціалу вітчизняних НОУ з іноземними, особливо тими, які забезпечують наукові прориви, все більше втрачає сенс. Особливості соціальних умов в Україні призвели до формування цілої низки негативних світоглядних позицій, які переросли у позапріоритетне ставлення до науки, нерозуміння важливості науково-технічного потенціалу в побудові постіндустріального суспільства, соціального статусу науковців.

На основну перепону для розвитку вітчизняних суб'єктів науково-технологічної та науково-освітньої діяльності (різних форм власності та підпорядкування) перетворилась проблема, яка за понад два десятиліття так і не була вирішена, а саме їх інтеграція у замкнені інноваційні цикли. В сфері науково-технологічної та інноваційної діяльності, на відміну від надання освітніх послуг, НОУ України сьогодні пов'язані з профільними галузями економіки опосередковано (соціокультурно). Подальша відсутність у дослідницьких університетів власних механізмів переміщення знань, починаючи

3 результатів фундаментальних НДР, по інноваційному ланцюгу та їх перетворення на ринковий товар лише поглиблюватиме існуючі проблеми. Відокремлення НОУ від економічного середовища, посилене фінансовим навантаженням на бюджет держави, загрожує перетворитися на реальну перепону для їх радикального оновлення, призведе до втрат часу та перспектив.

Методики оцінювання вітчизняних НОУ повинні включати показники, які відображають стан та етапи життєвого циклу інновацій, зокрема ті, що враховують доходи від їх комерціалізації (подібні до «Промислового доходу»). Головною вимогою до суб'єктів науково-освітньої діяльності, дослідницьких університетів та ін. має бути їх перебування у стані активного, системного учасника інноваційного процесу, пов'язаного з іншими суб'єктами науково-технологічної сфери та економіки.

Історія дослідницьких університетів світу доводить, що в авангарді науково-технологічної та науково-освітньої діяльності перебувають установи як приватної, так і державної форми власності. Останні можуть бути науково та інноваційно ефективними, посідати провідні позиції, а головне, виконувати важливу соціальну функцію (доступне навчання). Отже, полеміка щодо вибору форми організації НОУ в Україні (державна чи приватна) є беззмістовною.

Тривалість і масштабність негативних явищ і тенденцій в Україні (які набули хронічного характеру) вказує, що в основі більшості з них лежить складний суб'єктивний, соціально-психологічний і моральний чинник. Як системне явище, суспільний та індивідуальний світогляд у період складних економічних трансформацій зазнав значних, зокрема негативних, змін. Тому в цілому неефективним є подальше повторювання в численних стратегіях, концепціях та планах пунктів про «неефективне законодавство», «незадовільний стан економіки», «відсутність коштів», «застарілі форми організації управління» чи «олігархізацію влади», якщо зазначений чинник при цьому не враховується. Також необхідно пам'ятати, що для його корекції та подолання негативних наслідків потрібне індивідуальне і колективне прагнення багатьох членів суспільства до змін на краще.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Яцків Я.С., Маліцький Б.А., Бублик С.Г. Трансформація наукової системи України протягом 90-х років XX століття: період переходу до ринку. Наука та інновації. 2016. № 6(12). С. 6--14. https://doi.org/10.15407/scin12.06.006

2. Ісакова Н.Б. Потенціал та досягнення науки вищої школи України. Наука та наукознавство. 2017. № 2(95). С. 90--111. https://doi.org/10.15407/sofs2017.02.090

3. Луговий В.І., Слюсаренко О.М., Таланова Ж.В. Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід'ємного складника їх діяльності. Наука та наукознавство. 2019. № 3(105). С. 26--45. https://doi.org/10.15407/sofs2019.03.026

4. Бублик С.Г., Велентейчик ТМ., Гончарова Т.В. Світові тенденції розвитку системи вищої освіти та місце в ній дослідницького процесу Наука та наукознавство. 2019. № 1(103). С. 46--67. https://doi.org/10.15407/sofs2019.01.046

5. Сацик В. Сучасні моделі дослідницьких університетів: витоки, стратегії розвитку та перспективи розбудови в Україні. Ідеологія і політика. 2012. № 2. С. 25--39. URL: https://ideopol.org/wp-content/uploads/2014/03/8_UKR-Satsyk-.pdf (дата звернення: 21.01.2021).

6. Мех О.А. Інтеграційні процеси між академічним та освітянським секторами науки в Україні: передумови, фактори, перспективи. Наука та наукознавство. 2020. № 1(107). С. 66--83. https://doi.org/10.15407/sofs2020.01.066

7. Порев С.М., Сандига І.В. Шлях науки університету: моногр. Київ: Хімджест, 2016. 112 с.

REFERENCES

1. Yatskiv, Ya.S., Malitsky, B.A, & Bublyk, S.G. (2016). Transformation of the Scientific System of Ukraine During 90 Years of the 20th Century: the Period of Transition to a Market Economy. Science and Innovation, 6(12), 6--14. https://doi.org/10.15407/scin12.06.006 [in Ukrainian].

2. Isakova, N.B. (2017). Potential and Achievements of Higher Education Research in Ukraine. Science and Science of Science, 2(95), 90--111. https://doi.org/10.15407/sofs2017.02.090 [in Ukrainian].

3. Luhovyi, VI., Slyusarenko, O.M., & Talanova, Zh.V (2019). Realization of Research and Innovation Capacities of Universities as an Integral Component in Their Activities. Science of Science, 3(105), 26--45. https://doi.org/10.15407/sofs2019.03.026 [in Ukrainian].

4. Boublyk, S.H., Velenteichyk, T.M., & Goncharova, TV. (2019). Global Tendencies in the Development of Higher Education System and the Position of Research Process in It. Science of Science, 1(103), 46--67. https://doi.org/10.15407/sofs2019.01.046 [in Ukrainian].

5. Satsyk, V (2012). Modern Models for Research Universities: Origins, Development Strategies and Prospects in Ukraine. The Ideology and Politics, 2, 25--39. URL: https://ideopol. org/wp-content/uploads/2014/03/8_UKR-Satsyk-.pdf (last accessed: 21.01.2021) [in Ukrainian].

6. Mekh, O.A. (2020). Integration Processes between Academy and Higher Education Sectors of R&D in Ukraine: Background, Factors, Perspectives. Science of Science, 1(107), 66--83. https://doi.org/10.15407/sofs2020.01.066 [in Ukrainian].

7. Porev, S.M., & Sandyha, I.V (2016). The Path of University Science. Kyiv: Khimdaidzhest, 112 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru