Особливості складання виробничої програми з рослинництва в умовах невизначеності ринкового середовища

Формула для розрахунку ресурсної врожайності має вигляд:

, (1.5)

де Вп - частина врожайності, яку можна отримати за рахунок природної родючості грунтів (без застосування добрив), ц з 1 га; Пд - приріст врожайності за рахунок внесення добрив, ц з 1 га; Пс - приріст врожайності за рахунок впровадження нових сортів, ц з 1 га; Па - приріст врожайності за рахунок удосконалення агротехніки, ц з 1 га.

Вдосконалення і впровадження у виробництво оптимальної структури посівних площ є важливим резервом збільшення валових зборів продукції рослинництва і не потребує великих витрат.

Останнім часом, у зв'язку із розвитком ринкових відносин на селі, стало типовим явище нехтування сівозмінами і вирощування сільськогосподарських культур із грубим порушенням вимог їхнього чергування або навіть у беззмінних посівах. Це, здебільшого, пов'язано з кон'юнктурою ринку, яка вимагає виробництва у першу чергу «прибуткових» сільгоспкультур (зернових, соняшнику) за будь-яких умов.

Надмірне збільшення посівних площ цих культур так само, як і зменшення, приводить до зниження їх валових зборів.

Структура посівних площ сільськогосподарського підприємства мусить узгоджуватися з напрямом його виробничої діяльності, не порушуючи при цьому науково-обґрунтованого чергування культур у сівозмінах.

Планування посівних площ окремих культур можна здійснити двома способами.

Перший - передбачає жорстке дотримання запроваджених у господарстві сівозмін та прийнятого чергування культур. У цьому випадку планові посівні площі культур - це сума площ їх посівів згідно ротації культур у сівозмінах н а плановий рік.

Другий спосіб базується на визначенні планової потреби в окремих випадках продукції рослинництва; розрахунках попередніх планових площ культур (діленням планових обсягів продукції на заплановану врожайність відповідної культури); коригуванні розміщення отриманих площ на полях сівозмін.

Питання асортименту сільськогосподарських культур, які передбачається вирощувати у плановому році є надзвичайно складним і багатогранним по своїй суті. Його вирішення вимагає врахування багато чинників: кон'юнктури ринку, даних про економічну оцінку культур, впровадження сівозмін.

Згідно із індивідуальним завданням до виконання курсового проекту, потрібно:

1. Провести планування врожайності соняшнику з використанням формули Вр= Вп + Пд + Пс + Па, де де Вр - ресурсна врожайність де Вп - частина врожайності, яку можна отримати за рахунок природної родючості грунтів (без застосування добрив), ц з 1 га; Пд - приріст врожайності за рахунок внесення добрив, ц з 1 га; Пс - приріст врожайності за рахунок впровадження нових сортів, ц з 1 га; Па - приріст врожайності за рахунок удосконалення агротехніки, ц з 1 га.

2. Середньозважений бонітет 65 балів, ціна одного бала 39 кг;

3. Передбачити:

a. А) додаткове внесення добрив на 1 га площі пшениці: азотних - 30 кг д.р., фосфорних - 45 кг д.р., калійних 38 кг д.р., гною - 15т.

b. Б) впровадження більш прогресивного сорту на 45% площі посіву (очікуваний приріст врожайності в розрахунку на 1 га 7,2 ц);

c. В) дотримання оптимальних строків сівби на 30% площі посіву (очікуваний приріст врожайності у розрахунку на 1 га - 4,2 ц);

Розв'язок:

1. Визначимо врожайності озимої пшениці за рахунок природної родючості ґрунтів (Вп). Відомо, що середньозважений бонітет ґрунтів становить 65 балів, а ціна 1 бала врожаю озимої пшениці ? 39 кг. Таким чином, Вп=65*0,39=25,35 ц з 1 га.

2. Визначимо приріст врожаю озимої пшениці від внесення добрив (Пд). За наведеними раніше даними проведемо спеціальні розрахунки по визначенню величини приросту врожаю озимої пшениці від кількості передбачених до внесення органічних та мінеральних добрив.

Послідовність проведення розрахунків відобразимо у таблиці (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Розрахунок приросту врожайності озимої пшениці від внесення добрив ТОВ «ім. КЛ. Петровського» району

Вид добрива	Кількість внесених добрив	Коефіцієнт використання діючої речовини	Буде використано діючої речовини, кг	Винос поживних речовин з ґрунту на 1 т, врожаю, кг з 1 га	Приріст врожаю,ц
	всього, ц	У перерахунку на д.р., кг		з мінеральних добрив	з органічних добрив	всього
азотні	0,3	30	0,6	18	30	48	35	1,4
Фосфорні	0,45	45	0,2	9	15	24	12	2
Калійні	0,35	38	0,7	26,6	22,5	49,1	25	2,0
Органічні (гній)	150	-	-	-	-	-	-	-
Разом	х	113	х	53,6	67,5	121,1	72	5,4

Джерело: розраховано і побудовано на основі індивідуального завдання.

Дані таблиці 3.3 свідчать, що приріст врожаю озимої пшениці від внесення добрив (Пд) буде становити 5,4 ц з 1 га.

3. Розрахуємо приріст врожайності від сортооновлення (Пс).

Величина приросту врожайності від впровадження цього заходу обчислюється згідно наведених даних:

Отже, Пс=(7,2*45):100=3,24 ц з 1 га.

4. Розрахуємо приріст врожайності за рахунок удосконалення агротехніки (Па).

Так: Па=(4,2*30):100=1,25 ц з 1 га.

Шляхом додавання одержаних приростів по кожному заходу до врожайності за рахунок природної родючості ґрунтів визначимо планову врожайність озимої пшениці:

Вр= Вп + Пд + Пс + Па=25,35+5,4+3,24+1,25=35,24 ц з 1 га.

Проведемо планування врожайності сільськогосподарських культур, що вирощуються в ТОВ «ім. КЛ. Петровського» із застосуванням фактичного середньопрогресивного показника. Для цього, знайшовши середньозважений показник врожайності за досліджуваний період по кожній окремій культурі, додамо до нього значення найвищої врожайності того ж періоду та знайдемо ії середнє значення. Наведені розрахунки представимо у вигляді таблиці у додатку Г, а їх узагальнення наведемо у таблиці 3.4.



Таблиця 3.4

Планування врожайності по фактичному середньозваженому показнику

Культура	Планова урожайність
Пшениця озима	35,24
Соняшник	20,3
Соя	21
Ріпак	28,4

Джерело: розраховано і побудовано з використанням статистичної та фінансової звітності ТОВ «ім. КЛ. Петровського».

Аналізуючи дані таблиці 3.4, можна зробити висновок про те, що планування врожайності по фактичному середньозваженому показнику дозволяє запланувати урожайність планового року на рівні, що є вищим за середньозважений рівень урожайності.

3.3 Планування посівних площ

При плануванні посівних площ сільськогосподарських культур необхідно мати на увазі, що їх розміри залежать від потреби підприємства в конкретних видах продукції рослинництва; обмежень у сівозмінах, матеріальних, трудових і фінансових ресурсах та ефективності виробництва (конкурентоспроможності) окремих культур. Не можна залишати поза увагою також рекомендації науково-дослідних установ щодо структури посівних площ для даної природно-кліматичної зони, багаторічний досвід у цій справі самого підприємства, інші вимоги [3].

Визначимо потребу підприємства в окремих видах продукції рослинництва, обчисливши попередньо планові площі культур, з використанням фактичних (середніх) даних про посівні площі культур за минулі роки. Скористаємося довідниковими даними для визначення вагових норм висіву насіння на 1 га, помноживши їх на заплановану площу посіву. Врахуємо те, що підприємство буде використовувати як власне насіння (ТОВ «ім. КЛ. Петровського» використовує близько третини насіння власного виробництва), так і насіння куповане. Врахуємо необхідність створення страхового фонду насіння по ярих культурах в обсязі 10% від потреби у насінні. Одночасно із розрахунками визначимо планову вартість насіння, враховуючи, що власне насіння буде оприбутковане за виробничою собівартістю, куплене насіння надійде за ринковою ціною, обміняне насіння враховуватимемо теж за виробничою собівартістю аналогічної продукції досліджуваного підприємства. Для визначення планових витрат на доставку до підприємства закупленого та обміняного насіння, використаємо значення кількості витрат на оплату послуг і робіт сторонніх організацій, пропорційно розподіливши їх між витратами на доставку згаданих вище видів насіння, згідно їх частці у загальному обсязі потреби в насінні.

Шляхом додавання усіх потреб за окремими видами продукції і наступним діленням отриманих результатів на заплановану врожайність відповідних культур отримаємо початковий варіант планових посівних площ, визначених на основі забезпечення потреби підприємства у насінні. Після цього включимо початковий варіант площ у систему сівозмін підприємства, скоригувавши отримані варіанти площ, відповідно до їх структури в існуючій сівозміні, що використовується підприємством (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Планові площі та структура посівів підприємства

Культури	Початковий	Скоригований варіант
	варіант
	га	%	га	%
Зернові	6423	53,4	6005,2	60,0
Соняшник	5522	45,9	3004,2	30,0
Ріпак	86	7,0	1001	10,0
Всього	12031	100,0	10010,4	100,0

Джерело: розраховано автором з використанням статистичної звітності ТОВ «ім. КЛ. Петровського»

Таким чином, аналізуючи дані таблиці 3.5, можна зробити висновок про те, що початковий варіант планування площ, побудований на основі потреби підприємства у насінні та планових обсягах урожайності, передбачає розподіл площ у такій структурі, що відрізняється від прийнятої системи сівозмін на підприємстві. Тому при подальшому плануванні доцільніше використовувати скоригований варіант площ та структури посівів підприємства.

3.4 Планування обсягів виробництва і використання продукції

При плануванні валових зборів продукції рослинництва слід враховувати особливості методики проведення розрахунків за окремими їх видами.

Валовий збір зерна показується у масі після його доробки, тобто за виключенням не використовуваних відходів та усушки. Саме цей обсяг і покликаний забезпечити усі потреби підприємства в зерні.

Врожайність побічної продукції з 1га прийнято визначати за співвідношенням маси між основною і побічною продукцією. Дані про таке співвідношення містяться в довідниках по плануванню сільського господарства. Співвідношення між основною і побічною продукцією в господарстві дорівнює по озимих зернових 1:1,1; ярих 1:1;. Валовий збір продукції у вазі після доробки знайдемо за допомогою приведення зернової маси у бункерній вазі до базисної вологості. Представимо розрахунок планових обсягів виробництва продукції рослинництва у таблиці 3.6.



Таблиця 3.6

Планові обсяги виробництва продукції рослинництва

Культури	Площа, га	Врожайність, ц/га	Валовий збір продукції, ц
			основної	побічної
			у бункерній вазі	у вазі після доробки
Пшениця озима	6005,2	35,24	211623,2	181996	2575,4
Соняшник	3004,2	20,3	60985,26	56106,5	-
Ріпак	1001	25,4	25425,4	24662,6	21,6

Джерело: розраховано і побудовано з використанням статистичної та фінансової звітності ТОВ «ім. КЛ. Петровського».

За даними таблиці 3.6 ми можемо побачити що планові обсяги виробництва всіх культур будуть значно меншими саме у вазі після доробки, за рахунок очищення зерна від домішків також після просушування та втрачання ним зайвої вологи, що значно збільшить термін зберігання. Також підприємство майже всю продукцію реалізує іншим господарюючим суб'єктам за іншими напрямам, а деяку частку зберігає на сіменну продукцію для власного використання.

3.5 Планування потреби і використання добрив і засобів захисту рослин

На практиці використовуються добрива як органічного, так і неорганічного походження. На їх долю припадає досить вагома частка витрат, пов'язаних з виробництвом рослинницької продукції. Тому дуже важливо, щоб у процесі розроблення виробничої програми рослинництва питанню планування потреби і використання добрив приділялась належна увага.

Повертаючись до планування урожайності пшениці озимої, розрахуємо, чи є достатньою кількість гною на удобрення. Припустимо, що орієнтовною нормою внесення органічних добрив під посіви пшениці є 20 тон на гектар. У перед-плановому році під посівами соняшнику знаходилося 6423 га ріллі. Запланувавши на наступний рік посівні площі на рівні перед планового року, підприємству знадобиться: 6005,2*15=90078 тон органічних добрив, Отже, надходження 90078 т органічних добрив потрібно забезпечити із зовнішніх джерел, оскільки тваринництво на підприємстві відсутнє, або можливо за рахунок введення ВРХ на підприємстві.

Необхідна кількість мінеральних добрив, яку підприємству слід придбати для внесення у плановому році обчислюється на основі норм їх внесення з розрахунку на 1га та запланованих площ посіву культур, під які вони будуть вноситись. Представимо розрахунки потреби і вартості добрив у таблиці у додатку Д.

Захист рослин від шкідників, хвороб та бур'янів є невід'ємною частиною технології вирощування сільськогосподарських культур. Саме тому важливим завданням планування є визначення видів та необхідної кількості засобів захисту рослин і складання плану їх раціонального використання.

Потреба в конкретних хімічних та інших, наприклад біологічних препаратах захисту рослин, визначається з урахуванням науково встановлених норм їх витрат на 1га посіву культур, 1т насіння, 1м3 приміщення тощо. При цьому слід орієнтуватися на нові більш ефективні засоби і лише ті, які рекомендовані до застосування Державною комісією з хімічних засобів боротьби із шкідниками, хворобами рослин і бур'янами. Необхідну кількість препарату визначають наступним чином: норми витрат препарату на 1га, 1 т, 1м3 тощо множать на площу, яка підлягає обробітку (кількість насіння, яке підлягає протруюванню, об'єм приміщення). Після цього отриманий результат множиться на заплановану кратність обробок.

Розрахунок потреби і вартості засобів захисту рослин представимо у вигляді таблиці 3.7.

Таблиця 3.7

Розрахунок потреби і вартості засобів захисту рослин

Назва препарату	Об'єкт застосування	Площа обробітку, га	Норми витрат препарату на 1 га	Кратність обробок, разів	Потреба в препараті, кг	Ціна (кг, ц), грн	Загальна вартість, грн
Абруста ,т.к.с	Пшениця озима	6005,2	0,2	2	2402,1	98	235403,8
Колфуго супер,20% в.с.	Соняшник	3004,2	2	1	6008,4	23	138193,2
Альфагард, 10%. к.е.	Ріпак	1001	3	1	3003	48	144144
Всього	х	х	х	х	х	х	517741,04

Розраховано і побудовано з використанням звітності ТОВ «ім. КЛ. Петровського»

Вартість препаратів визначається шляхом множення потреби в конкретному препараті на ціну його придбання плюс витрати на транспортування. Можливий і такий варіант: вартість придбання препарату збільшується на 20-25%. Таке збільшення є не що інше як націнка, яка включає витрати на транспортування препарату, податок на додану вартість та деякі інші витрати, пов'язані з його застосуванням.

3.6 Планування витрат виробництва

Розраховану собівартість окремих культур та їх груп, а також продукції рослинництва в цілому наведемо в таблиці додатку Н. Проведемо калькулювання собівартості продукції рослинництва у таблиці 3.8.



Таблиця 3.8.

Калькулювання собівартості продукції рослинництва

Об'єкти планування витрат	Вихід продукції	Собівартість продукції
	найменування	ц	всього, тис. грн	одиниці, грн
Озима пшениця	Зерно	257543	28296,5	109,87
Соняшник	Технічні культури	64536	22655,3	351,05
Ріпак	Тех. культури	2155	730,8	339,19

Джерело: розраховано і побудовано з використанням статистичної та фінансової звітності ТОВ «ім. КЛ. Петровського».

Аналізуючи дані таблиці 3.8, можемо зробити висновок, про те, що конкурентоспроможної за ціною за сьогоднішніх ринкових умов може бути лише соя і ріпак, а собівартість озимої пшениці, ячменю і соняшнику надто висока. Це пов'язано із великими витратами на мінеральні добрива, що були заплановані в попередньому розділі. Оскільки у собівартість сої та ріпаку витрати на мінеральні добрива включені не були, виробнича собівартість залишилася в справедливих межах. Аналізуючи причини одержання надто високого рівня витрат на мінеральні добрива при складанні плану, можна дійти висновку, що в реальних виробничих умовах внесення добрив відбувається не суцільно і не за максимальними межами нормативів, як було заплановано у розглянутій моделі.

3.7 Економічна ефективність проекту

Розрахуємо вартість валової продукції галузі у постійних цінах 2010 року фактичну та планову у таблиці 3.9.

Аналізуючи дані таблиці 3.9, можемо зробити висновок про те, що за планом обсяг виробництва переважає над середнім за досліджуваний період, а відповідно і вартість валової продукції у цінах 2010 року у плановому періоді є більшою, що свідчить про заплановану інтенсифікацію виробництва.

Таблиця 3.9.

Валова продукція рослинництва у постійних цінах 2010 року

Продукція	Ціна за 1 ц, грн	Обсяги виробництва, ц	Вартість, тис. грн
		у середньому за 2013 - 2015 рр.	За планом	у середньому за 2013 - 2015 рр.	За планом
Озима пшениця	102,75	198105,33	207543	20355,3	21325,0
Соняшник	284,21	77075	74536	21905,5	21183,9
Соя	236,29	10330	11320	2440,9	2674,8
Ріпак	276,39	16729,3	17728,3	4623,8	4899,9
Разом	х	х	х	49325,5	50083,6

Джерело: розраховано і побудовано з використанням статистичної та фінансової звітності ТОВ «ім. КЛ. Петровського».

Якщо вважати, що в плановому році рівень товарності та ціни реалізації залишаться на минулому рівні, то за умов підвищення обсягів виробництва (за рахунок збільшення планової врожайності), можна очікувати збільшення обсягів грошової виручки, але за рахунок значного збільшення виробничої собівартості, при цьому підприємство матиме прибуток (таблиця 3.10.)



Таблиця 3.10

Розрахунок грошових надходжень і результатів від реалізації продукції в плановому періоді

Продукція	Реалізація продукції всього, ц	Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн	у т.ч. витрати на реалізацію, тис. грн	Виручка від реалізації всього, тис. грн	Прибуток (збиток), тис. грн	Рівень рентабельності (збитковості), %
Пшениця	240125	35148,6	17534,1	60671,9	-25523,3	72,6
Соняшник	64440	30137,1	7516,1	58496,8	28359,7	94,1
Ріпак	2155	937,6	242,8	1555,9	618,3	65,9

Джерело: розраховано і побудовано з використанням статистичної та фінансової звітності ТОВ «ім. КЛ. Петровського».

Негативний вплив від запровадження занадто дорогого комплексу добрив не відбився на виробничій собівартості цих культур, оскільки для них не була зазначена норма внесення у методичних рекомендаціях, а отже, і витрат на їх удобрення теж не було.

Порівняємо економічні показники розвитку галузі у плановому та передплановому періодах у таблиці 3.11.

Таблиця 3.11.

Основні економічні показники розвитку галузі

Показники	В середньому за 2013-2015	По плану	Відхилення(+,-) плану від факту
Валова продукція (в постійних цінах 2010 р.), усього, тис. грн по спільним культурам	49325,5	50236,3	910,8
- на 100га сільгоспугідь, грн	3,9	4,1	0,2
- на 100га ріллі, грн	3,9	4,1	0,2
Виручка від реалізації продукції, усього, тис. грн по спільним культурам	87507,4	89603,5	2096,1
- на 100га сільгоспугідь, грн	6,9	6,8	-0,1
- на 100га ріллі, грн	6,9	6,8	-0,1
Прибуток, усього, тис. грн по спільним культурам	36270,2	38250,2	1980

Джерело: розраховано і побудовано з використанням статистичної та фінансової звітності ТОВ «ім. КЛ.

Аналізуючи дані таблиці 3.11. бачимо, що хоча обсяг валової продукції та виручки у плановому році перевищує обсяги аналогічних показників у перед плановому періоді, за планом підприємство отримає все ж таки прибуток від реалізації продукції за цінами перед планового періоду але із значно завищеною собівартістю, через впровадження запланованих заходів.



ВИСНОВКИ

В даному курсовому проекті проаналізована виробнича діяльність сільськогосподарського підприємства ТОВ «ім. К.Л. Петровського». На сьогоднішній день це підприємство прибуткове, останній раз в 2012 році було збиткове, йому ще потрібно підняти внутрішню економіку, поліпшити умови праці, винести свою продукцію на зовнішній ринок, підняти врожайність за рахунок вдосконалення нових технологій та техніки, нових сортів рослин, збільшення внесення добрив, зрошення, застосування засобів захисту рослин від бур'янів, шкідників та хвороб. На основі цього курсового проекту ми планували врожайність сільськогосподарських угідь, планували посівні площі і валові збори, собівартість і рентабельність продукції, планували на основі звітів, документації підприємства. В основному усі данні курсового проекту були використані з річних звітів підприємства, та сталих показників. На підставі аналізу вказано які культури є найбільш перспективними для підприємства. У ході аналізу показано як змінювалася площа земельних угідь господарства за останні роки, відмічено чим були спричиненні ці зміни і як вони вплинули на структуру землекористування. Відзначила відповідність структури землекористування напряму спеціалізації підприємства. Розглянула склад і структуру орних земель.

Господарство розташоване в сприятливих умовах клімату для даної місцевості, що має пряме відношення урожайності і валового збору зернових, так як недостатня кількість опадів, нерівномірність, висока температура дуже сильно впливає на валовий збір в цілому по господарству і собівартість.

Всі заходи по зниженню собівартості підприємство для зерновиробництва не впровадило, але в наступному періоді воно можливо впровадить деякі нові заходи, які передбачають внесення добрив, запровадження нових сортів.

Останні тенденції економічної ефективності зерновиробництва підприємства ТОВ «ім. К.Л. Петровського» свідчать про незначне погіршення врожайності збору зернових в 2012013-2015 роках. Керівництву підприємства слід прогнозувати врожайність тих чи інших культур із врахуванням майбутніх природно-кліматичних змін, що впливає на фінансовий результат діяльності.

На основі проведеного складання виробничої програми виробництва продукції рослинництва у ТОВ «ім. КЛ. Петровського»», можна зробити такі висновки: Трансформація повинна забезпечити найбільш правильний склад угідь для підвищення ефективності використання землі. Запланований склад угідь, внесені зміни в їх площі реалізуються завдяки трансформації. Тобто, трансформація сільськогосподарських угідь - це форма прояву найбільш цілеспрямованого їх складу і співвідношення. Планування врожайності по фактичному середньозваженому показнику дозволяє запланувати урожайність планового року на рівні, що є вищим за середньозважений рівень урожайності.

Конкурентоспроможної за ціною за сьогоднішніх ринкових умов може бути лише соняшник і ріпак, а собівартість озимої пшениці, і сої надто висока. Це пов'язано із великими витратами на мінеральні добрива. Оскільки у собівартість соняшнику та ріпаку витрати на мінеральні добрива включені не були, виробнича собівартість залишилася в справедливих межах. Аналізуючи причини одержання надто високого рівня витрат на мінеральні добрива при складанні плану, можна дійти висновку, що в реальних виробничих умовах внесення добрив відбувається не суцільно і не за максимальними межами нормативів, а з погляду фахівців і керівництва.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Нетіс І. Озима пшениця: Шляхи підвищення економічної ефективності вирощування // Пропозиція. - 1999. - №12. - С. 38 - 39.

2. Закон України «Про господарські товариства» (19.09.1991 р., зі змінами і доповненнями). -- В кн.: Посібник по реформуванню сільськогосподарських та переробних підприємств. 2-е доповнене видання. -- К.: ІАЕ УААН, 2000. -- с. 224--244.

3. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про селянське (фермерське) господарство)”» // Урядовий кур'єр. -- 1993. -- 29 липня. -- № 103--104.

4. Господарський Кодекс України [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15

5. Горкавий В.К. Статистика. Навчальний посібник для студентів / В.К. Горкавий. - К.: Вища школа, 1994. - 94 с.

6. Ільчук М.М. Виробничий менеджмент в аграрній сфері: навч. пос. / М. М. Ільчук, Ш. І. Шабатумлін, І. І.Андрусович, І. І. Довженко. -- К.: Вид центр НАУ, 2003. -- 217 с.

7. Чмирь С. М. Роль сівозмін у розвитку виробництва зерна // Економіка АПК. - 2003. - №10. - С. 18 - 20.

8. Яцук В. А. Зерно України та його місце на світовому ринку / В. А. Яцук. -- Вісник аграрної науки. -- 2005. -- №7. - С.78-82.

9. Добрынин В. А. Экономика сельского хазяйства / В.А. Добрынин. - М.: Агропромиздат, 1990, - 160 с

10. Економічний аналіз діяльності підприємства. Навч. посібник. / За ред. Г.В. Савицької. - К.: Знання, 2004. - 654с.

11. Зінченко О. І. Рослинництво: підручник для студентів агрономічних спец. вузів / О. І.Зінченко, В. Н.Салатенко, М. А.Білоножко. -- К.: Аграрна освіта, 2001. -- 591с.

12. Кованов С. И. Экономические показатели деятельности сельскохозяйственных предприятий / С. И. Кованов, В. А. Свободин. -- М.: Агропромиздат, 1991. -- 14 с.

13. Обелець О.С. Економічна ефективність зернового виробництва в Україні // Економіка АПК. - 2003. №10. - С. 59 - 64.

14. Степам Т. Р. Економіка виробництва зернових в Україні / Т. Р. Степам. -- К.: Пропозиція. -- 2005. -- №8-9. -- С. 31-32.



ДОДАТКИ

Додаток А

Визначення вартості валової продукції сільського господарства в постійних цінах 2010 року в ТОВ « ім. КЛ. Петровського»

Види продукції	Постійна ціна 2010 року, грн.	Обсяг виробництва продукції, ц.	Вартість валової продукції с/г в постійних цінах 2010 року, тис.грн.
		2014	2015	2016	2014	2015	2016
1.Пшениця озима	102,75	202372	134401	257543	20793723	13809702,8	26462543
2.Соняшник	284,21	104961	61728	64536	29830965,8	17543714,9	18341776
3. Соя	236,29	-	10330	-	-	2440875,7	-
8.Ріпак озимий	276,39	12443	35590	2155	3439120,77	9836720,1	595620,45
Разом по рослинництву	x	x	x	x	54063809,6	43631013,5	45399939
Разом по с/г виробництву	x	x	x	x	54063809,6	43631013,5	45399939

*Джерело: розраховано і побудовано за даними статистичної звітності ТОВ «ім. К.Л. Петровського»



Додаток Б

Вартість валової продукції в поточних цінах, тис.грн.

	2013 рік	2014 рік	2015 рік
Пшениця озима	25131,6	23548,4	53819,8
Соняшник	29802,9	31411,9	51014,4
Соя	307,1	5273,6	-
Ріпак озимий	3444,5	14117,1	1313,1
Всього зернових	25131,6	23548,4	109279
Всього по господарству	59754,8	77406,7	110473,7

*Джерело: розраховано і побудовано за даними статистичної звітності ТОВ «ім. К.Л. Петровського»

Размещено на Allbest.ru

...