Готовність національної економіки до майбутнього виробництва в контексті наукоємності ВВП

На підставі результатів дослідження можна виділити найбільш інвестиційно привабливий інтервал зростання потенціалу наукоємності ВВП (0,54--2,90 % ВВП), що допоможе владі України ухвалювати продуктивні політичні рішення стосовно впровадження тієї моделі державної науково-інноваційної політики суспільно-економічного розвитку, яка забезпечуватиме найефективніший вплив науки на досягнення економічною системою країни прийнятного для неї рівня потенціалу готовності до майбутнього наукоємного виробництва у контексті нарощування як рівня потенціалу драйверів виробництва, так і структурних факторів виробництва.

Стосовно економічної системи України слід зазначити, що згідно з результатами регресійного аналізу даних (табл. 4) щодо 50 країн з інтервалом зростання потенціалу наукоємності ВВП 0,54--2,90 % ВВП, для покращення інвестиційної привабливості соціально-економічного середовища у контексті інноваційного розвитку модель науково-інноваційної політики нарощування економічною системою країни рівня потенціалу готовності до майбутнього наукоємного виробництва має враховувати рішучий крок державної влади до забезпечення наукоємності ВВП на рівні щонайменше 1,28 % з поступовим його нарощуванням до найбільш прийнятного для української економіки рівня в інтервалі 1,28--2,9 % ВВП. Як свідчать розрахунки, зростання наукоємності ВВП України до 1,28 % сприятиме збільшенню потенціалу драйверів виробництва з 4,47 бала до середнього розрахункового рівня 5,77 бала та зростанню потенціалу структурних факторів виробництва з 5,17 бала до середнього розрахункового рівня 5,74 бала.

За досягнення означених рівнів потенціалу драйверів виробництва та структурних факторів виробництва українська економіка могла б мати більший потенціал готовності до майбутнього наукоємного виробництва, ніж португальська, та наблизилась би за рівнем потенціалу готовності до майбутнього наукоємного виробництва до економіки Польщі.

При цьому рівень потенціалу наукоємності української економіки має зрости лише на 0,66 %, рівень потенціалу драйверів виробництва -- на 22,5 %, а рівень потенціалу структурних факторів виробництва -- лише на 9,9 %.

Згідно з даними табл. 4 такий сценарій є цілком реалістичним для української економіки. Це, зокрема, підтверджується тим, що найвищу оцінку міжнародних експертів у дослідженні ВЕФ [1, с. 240] економіка України отримала за структурним фактором «економічна складність виробництва» -- 6,0 бала (ранг 41), за драйвером виробництва «людський капітал» -- 5,8 (34). Досить високо оцінюється якість сучасної української робочої сили -- 7,8 балами з 10 (ранг 20); наявність учених та інженерів у країні -- 4,7 балами із 7 (ранг 24), рівень цифрових навичок сучасного населення -- 4,7 балами із 7 (ранг 32). Непогані оцінки отримала і «наукоємність робочої сили» (26 ранг), що відповідає професійно-кваліфікаційному рівню 37,6 % працюючого населення в країні, яке «ґрунтується на глибоких знаннях». Для порівняння, аналогічні результати для США -- 24 ранг і 38,0 %, тобто оцінки «наукоємності робочої сили» для України і США різняться несуттєво.

У Польщі «наукоємність робочої сили» має 25 ранг, а професійно-кваліфікаційний рівень діяльності 37,6 % працюючого населення «ґрунтується на глибоких знаннях». Різниця з Україною тут незначна, а її ранг за цим показником навіть на одну позицію кращий. В цілому ж драйвер «людський капітал» для Польщі оцінюється 5,7 балами і має 36 ранг, а для України він також має кращі оцінки -- 5,8 балів і 34 ранг.

Наведені оцінки вказують на достатній рівень наукового потенціалу української економіки, який можна мобілізувати на забезпечення її готовності до майбутнього наукоємного виробництва у відповідності з провідними країнами світу.

Отже, можна вважати, що Україна має якісну інноваційну основу, якою є високопрофесійна робоча сила, а система державного управління має ефективно скористатись її потенціалом, створивши відповідні дієві механізми забезпечення людям мотивації до продуктивної праці та гідний рівень життя.

Державна влада України приречена нарощувати потенціал наукоємності ВВП вітчизняної економіки у новій моделі державної науково-інноваційної політики, починаючи з 1,28 % ВВП вже сьогодні, навіть під час війни, щоб суттєво поліпшити інвестиційну привабливість соціально-економічного середовища в країні та у післявоєнний період якомога швидше спромогтися піднятися на рівень провідних економік світу в готовності до майбутнього наукоємного виробництва. Якщо це завдання не буде враховано у новій моделі державної науково-інноваційної політики суспільно-економічного розвитку, Україна й надалі залишатиметься серед аутсайдерів світового науково-інноваційного розвитку.

Висновки

За результатами дослідження можна виділити щонайменше три інтервали зростання рівня інвестиційного потенціалу сектору ДР (орієнтовно: до 0,53 % ВВП включно, 0,54--2,90 % ВВП, вище 2,90 % ВВП), які обумовлюють різний характер впливу науки на особливості динаміки розвитку потенціалу драйверів виробництва, потенціалу структурних факторів виробництва й на загальне нарощування потенціалу готовності економіки країни до майбутнього наукоємного виробництва.

Результати дослідження, які стосуються виділених трьох інтервалів зростання інвестиційного потенціалу сектору ДР, мають концептуальний характер -- адже йдеться про постановку проблеми необхідності пошуку емпіричних індикаторів для розроблення продуктивних механізмів та інструментів нової моделі державної науково-інноваційної політики суспільно-економічного розвитку України. Тому вони потребують ретельного та всебічного додаткового осмислення.

Можна припустити, що накопичення економікою країни інвестиційного потенціалу сектору ДР в орієнтовному інтервалі до 0,53 % ВВП включно спрямовується переважно на забезпечення наукою підтримки вже досягнутого мінімального рівня потенціалу драйверів виробництва та структурних факторів виробництва, підтримки мінімально досягнутого рівня потенціалу готовності економічної системи країни до майбутнього наукоємного виробництва.

Накопичення економікою країни інвестиційного потенціалу сектору ДР в орієнтовному інтервалі 0,54--2,90 % ВВП забезпечує найбільш продуктивний вплив науки на досягнення найвищого рівня потенціалу драйверів виробництва та структурних факторів виробництва, а також потенціалу готовності економічної системи країни до майбутнього наукоємного виробництва. А накопичення інвестиційного потенціалу сектору ДР, що перевищує 2,90 % ВВП, не обов'язково сприятиме забезпеченню найпродуктивнішого впливу науки на досягнення найвищого рівня потенціалу готовності економічної системи країни до майбутнього наукоємного виробництва.

Установлені три інтервали зростання рівня потенціалу наукоємності ВВП вже зараз можуть бути дієвим інструментом для прийняття владою України політичних рішень стосовно впровадження тієї моделі державної науково-інноваційної політики суспільно-економічного розвитку, яка забезпечуватиме найбільш ефективний вплив науки на нарощування потенціалу готовності економічної системи країни до майбутнього наукоємного виробництва.

Результати дослідження засвідчують, що така нова модель державної науково-інноваційної політики суспільно-економічного розвитку має забезпечити українській економіці нарощування потенціалу наукоємності ВВП у найбільш інвестиційно-привабливому інтервалі -- 1,28-- 2,9% ВВП.

Державна влада України мала б нарощувати інвестиційний потенціал сектору ДР вітчизняної економіки у новій моделі державної науково-інноваційної політики починаючи з рівня 1,28 % ВВП вже сьогодні, щоб у післявоєнний період якнайшвидше піднятися на рівень провідних економік світу в готовності до майбутнього наукоємного виробництва та не залишатись серед аутсайдерів світового науково-інноваційного розвитку.

Список літератури

1. The Readiness for the Future of Production Report 2018. World Economic Forum, Switzerland. 253 p. URL: https://www.weforum.org/reports/readiness-for-the-future-of-production-report-2018 (дата звернення: 30.04.2021).

2. Добров Г.М., Тонкаль В.Е., Савельев А.А., Малицкий Б.А. Научно-технический потенциал: структура, динамика, эффективность. Київ: Наук. думка, 1987. 347 с.

3. Головатюк В.М. Готовність економічної системи України до майбутнього наукоємного виробництва в міжнародному контексті. Наука та наукознавство. 2021. № 4(114). С. 7--23. https://doi.org/10.15407/sofs2021.04.007

References

1. The Readiness for the Future of Production Report 2018. World Economic Forum, Switzerland. 253 p. URL: https://www.weforum.org/reports/readiness-for-the-future-of-production-report-2018 (last accessed: 30.04.2021).

2. Dobrov, G.M., Tonkal, V.E., Savelyev, A.A., & Malitsky, B.A. (1987). The science and technology potential: the structure, dynamics, effectiveness. Kyiv: Naukova dumka [in Russian].

3. Golovatyuk, V.M. (2021). The readiness of the Ukrainian economic system to the future knowledge-intensive production in the international context. Science and Science of Science, 4 (114), 7-23. https://doi.org/10.15407/sofs2021.04.007 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru