Ринок праці України: сучасні виклики та ризики

Якщо брати статистику за 2021-й та перші три місяці 2022 року, то найбільша кількість вакансій на work.ua спостерігалася 30 вересня 2021 року -- 119615. Згодом кількість вакансій почала зменшуватися, і до початку 2022 вона вже становила 69835. А 23 лютого на work.ua. було розміщено 99392 пропозиції [Марченко, 2022]. Статистика вакансій різко обвалилася у перші два тижні війни. Їхня кількість скоротилася до 4 тисяч, зафіксованих 7 березня. Але з того часу ринок праці почав потроху оживати, і 30 березня на сайті було вже 9415 вакансій. Проте до колишнього рівня пропозицій ще дуже далеко. Такі дані наводить портал work.ua [Марченко, 2022].

У цьому немає нічого дивного. Адже близько 30% підприємств в Україні або зовсім припинили, або на якийсь час призупинили свою діяльність. Таким чином, відбулося одночасне вивільнення величезної кількості працездатного населення. Через закриття підприємств на ринку праці різко скоротилися вакансії, яких завжди було багато: продавців-консультантів, швачок, спеціалістів робітничих професій. Але є кілька галузей, де попит на фахівців майже не впав. Зокрема, як і раніше, шукають працівників у медичну та фармацевтичну галузь, у сільське господарство та аґробізнес, а також в IT-галузь.

Якщо говорити про географію, то найбільш значущі зміни відбулися в центрах бізнес-активності -- Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, Запоріжжі, Львові. Практично всі міста, окрім Львова, перебувають у зоні конфлікту. У перший тиждень бойових дій кількість вакансій була вкрай низькою у співвідношенні «до» і «після», навіть якщо порівнювати з кризовими явищами 2014 і 2020 років [Ромашов, 2022].

Незважаючи на вторгнення Росії, більша частка українського бізнесу продовжувала працювати. Так, за результатами опитування Європейської бізнес-асоціації (ЄВА), які оприлюднив Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, 52% українських компаній хоч і з обмеженнями, але працюють. Ще 27% призупинили, але хочуть поновлювати свою діяльність. Водночас 63% компаній продовжують платити зарплату в повному обсязі, а 45% ще й провадять додаткові або авансові виплати. Крім того, більшість бізнесів підтримують армію або територіальну оборону: 41% допомагають фінансово, 35% підтримують працівників, які захищають країну, 31% постачають продукти, 29% постачають послуги, 16% -- ліки, 9% -- засоби захисту та оборони [Несмотря на войну, 2022].

Пік «шокових» процесів поступово проходить і актуальним стає питання, як розбудовувати справу в нових життєвих та бізнес-реаліях. Починає простежуватись повільна тенденція до зростання.

Кількість вакансій на другому тижні аґресії склала такі відсотки від довоєнного рівня [Ромашов, 2022]:

у Києві -- 35-45%

у Харкові -- 15-25%

в Одесі -- 33-37%

у Дніпрі -- 35-40%

у Запоріжжі -- 35-40%

у Львові -- 40-50%

При цьому другого тижня також почав відчуватися дефіцит кадрів. Згідно з даними порталу robota.ua у Києві багато ключових сфер бізнесу скаржаться на тотальний дефіцит фахівців, особливо в галузях, задіяних у ключових процесах життєзабезпечення. Це роздрібна торгівля харчовими продуктами, логістика, аптеки [Ромашов, 2022].

Велика кількість вакансій у Києві закривалася внаслідок внутрішньої міґрації. Працівники їздили працювати до Києва з Бучі, Броварів, Гостомеля, Вишневого та Ірпеня. Однак через бойові дії частина людей міґрували до західних областей країни, частина -- до Польщі, дехто не може фізично дістатися до роботи з різних причин. Приблизно така ж ситуація спостерігається і в інших містах. Окремо варто відзначити Харків. З огляду на ситуацію в ньому ринок праці там практично завмер. Істотно змінилася структура попиту в галузях.

Нижче наведено структуру попиту за галузями до та під час широкомасштабної війни станом на 15 березня поточного року (рис. 2) (див.: [Ромашов, 2022]).

Рис. 2. Структура попиту за галузями до та під час широкомасштабної війни станом на 15 березня 2022 року

Найбільш запитуваними спеціальностями були на середину березня 2022 року (у спадному порядку):

Продавець

Касир

Водій

Робочі спеціальності (пекарі, майстри, вантажники, токарі тощо)

Медичний та аптечний персонал

У великих містах і раніше відчувався брак таких фахівців, особливо водіїв, але зараз він став просто катастрофічним. Релокація співробітників та внутрішня міґрація переважно в західні реґіони і частково в Європу викликали дефіцит персоналу в життєво необхідних сферах ринку і «поламали» багато логістичних та бізнесових ланцюжків [Ромашов, 2022].

Після місяця широкомасштабної війни ринок праці поступово адаптується до шоків. За словами старшої економістки Центру економічної стратегії Олександри Коломієць, близько половини бізнесу в Україні зараз не працює. Розподіл іде не по галузях, а по реґіонах. У тих реґіонах, де немає воєнних дій, працює практично все: виробництво, продаж, сфера послуг. У перші кілька тижнів роботу більшості підприємств та організацій було зупинено, але зараз триває поновлення економічної діяльності там, де це можливо, після первинної адаптації до шоків. Частина роботодавців із зупинених бізнесів зберігають або частково зберігають оплату праці своїм працівникам, однак запасу міцності більшості з них не вистачить більше ніж на 2-3 місяці. Приблизно така ж ситуація у державних структурах -- зарплати скоротилися (через ліквідацію премій та інших необов'язкових платежів), але від звільнення роботодавці поки що утримуються. У разі, коли економічний стан підприємства дає змогу, така тактика є виправданою: затрати на найм та адаптацію персоналу після завершення воєнних дій можуть перевищувати затрати на утримання наявної робочої сили, особливо у тих галузях, де використовується кваліфікована праця [Жирій, 2022].

За результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг», половина (53%) українців, які мали роботу до війни, сьогодні вимушено не працюють. Водночас 22 % працюють у звичному режимі, 21 % -- віддалено або частково, і лише 2 % знайшли собі нову роботу. Це показник не лише економічних проблем, а й соціально-психологічних. Робота -- це не лише економіка, це звичний спосіб життя, спілкування та взаємодії з іншими, структурованість часу, те, що стабілізує, надає впевненості, знижує тривогу і підвищує самооцінку. Суттєва частина громадян втратили таку підтримку і, найімовірніше, набули вищого рівня дезадаптації. Найбільше це заторкнуло мешканців сходу (74%), молодь до 35 років (60%) і тих, хто покинув своє місто (66%).

Втрата роботи означає втрату грошей, які зараз критично важливі, враховуючи необхідність шукати нове житло, годувати себе та сім'ю, і це все впродовж невизначеного часу.

За даними того ж опитування, економічне становище внаслідок війни значно погіршилося у половини українців (52 %). Не змінилося матеріальне становище лише у 18% громадян, а у 28 % радше погіршилося. Враховуючи те, що більшість наших співгромадян не мають фінансової подушки безпеки, це набуває загрозливих масштабів.

На другий місяць широкомасштабної війни загалом ситуація з працевлаштованими українцями покращується. Серед тих, хто мав роботу до війни, Шосте загальнонаціональне опитування: адаптація українців до умов війни. (19 березня 2022.(2022). Отримано з //https://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rg_ua_1000_ua_032022_v__press.pdf. продовжують працювати 58% (у березні таких було 46%). Впав відсоток тих, хто втратив роботу через війну -- з 53% до 41%. Загалом 29% респондентів сказали, що працюють у звичайному режимі, 26% -- частково чи віддалено, 3% -- почали працювати на новій роботі. Найменше безробіття вдарило на Заході України, тоді як на Сході ситуація зовсім погана -- лише третина мешканців мають роботу, а решта дві третини -- її втратили. При цьому найбільше тих, хто зараз працює -- у західних областях1.

Кардинальних змін зазнали відносини між роботодавцями і претендентами на роботу: якщо до війни спостерігався паритет, то зараз на ринку встановилася «диктатура» роботодавців. Адже кількість вакансій у перші дні війни скоротилася у 25 разів, а безробітних одразу стало значно більше [Марченко, 2022].

Неґативні наслідки кризи на ринку праці відчувають більше працівники, аніж роботодавці. Компанії оптимізують витрати, скорочують заробітні плати та бонуси чи взагалі звільняють співробітників.

Так, за даними дослідження кадрового порталу grc.ua, з початком війни переважна більшість компаній (78%), на жаль, здійснили непопулярні заходи стосовно своїх співробітників. Чверті опитаних не виплатили заробітну плату. Звільнили або скоротили працівників у 16,5% компаній, 10% відправили у відпустку за свій рахунок. Чверть опитаних, якщо й працює, то отримує неповну виплату заробітної плати. Найбільше респондентів відповіли, що їм скоротили заробітну плату більше ніж на 30%.

Відтак конкуренція серед пошукачів зростає. У роботодавців, своєю чергою, з'являється більший вибір спеціалістів на свої вакансії, ринок праці перетворюється на ««ринок роботодавця».

Війна стала причиною появи нових тенденцій на ринку праці, змін у поведінці як роботодавців, так і пошукачів. Війна примусила бізнес скорочувати та оптимізувати свою діяльність, частина компаній взагалі припинили існування. Українські спеціалісти, які втратили роботу через переїзд до інших міст або через скорочення чи звільнення, активно шукають роботу. Однак попит на роботу значно перевищує пропозиції. У квітні відкритих вакансій в цілому по Україні було у 20 разів менше, ніж у довоєнний період. У пріоритеті українських компаній -- збереження та підтримка наявних працівників. Відкриваються вакансії переважно на заміну співробітників, які виїхали, або підприємства після релокації шукають працівників на новому місці. Проте є частка тих компаній, які відкривають нові робочі місця. Опитування grc.ua, проведене серед компаній різних секторів економіки, показало, що в березні наймали співробітників лише 18,7% компаній. У квітні таких компаній стало більше [Ринок праці воєнного часу. 2022].

Найбільше постраждали від війни сфера послуг (салони краси, спортивні клуби, кафе, ресторани, готелі тощо), наука та освіта, юристи, автомобільний бізнес, домашній персонал, спеціалісти сфери безпеки, а також фахівці з інсталяції та сервісу. У квітні в кожній з цих сфер було розміщено менше ніж 1 відсоток вакансій від усіх розміщених на сайті grc.ua.

Найбільше пропозицій роботи у квітні було у сфері ІТ, у продажу та ритейлі, у сфері маркетингу, реклами та PR. Трохи менше свіжих вакансій, але в десятці лідерів пропозиції роботи для робітничого персоналу, -- у сфері транспорту та логістики, будівництва, медицини та фармацевтики [Ринок праці воєнного часу, 2022].

Змінилася також структура пропозицій роботи та насиченість спеціалістами у розрізі регіонів. Так, у реґіонах, які найбільше відчули на собі військову агресію РФ, зменшилася кількість робочих місць та зросла конкуренція. Релокація підприємств у безпечні реґіони України, внутрішня та зовнішня міґрація спеціалістів стали причиною того, що в західних областях збільшилася кількість пропозицій роботи.

За умов високої конкуренції та вкрай низької кількості вакансій сьогодні простежується ще одна нова тенденція у поведінці пошукачів. Спеціалісти стали пропонувати свої кандидатури на вакансії, нижчі за їхній звичний рівень кваліфікації. Наприклад, якщо до війни в категорії топ-менеджменту було досить багато пропозицій роботи, то сьогодні керівники та директори не надто запитувані. Для них у квітні було відкрито 1,7% вакансій від усіх актуальних. На позиції middle-рівня в умовах дефіциту роботи стали відгукуватися топові фахівці [Ринок праці воєнного часу, 2022].

Через проблеми з працевлаштуванням спеціалісти зменшили свої зарплатні очікування. Останнє опитування grc.ua показало, що майже дві третини пошукачів (65%) в умовах кризи на ринку праці готові знизити свої зарплатні апетити. Найбільша частка (26%) з тих, хто готовий заради влаштування на роботу отримувати меншу заробітну плату, згодні зменшити її на 10-25% [Береза, 2022].

Проблема працевлаштування стоїть гостро для багатьох українців. Рівень безробіття на початок травня дуже високий. Зрозуміло, що робота українцям потрібна насамперед для отримання заробітної плати. Війна змусила український бізнес скорочувати заробітні плати та бонуси. Новим співробітникам роботодавці зараз пропонують нижчу заробітну плату. Порівнюючи із середньою заробітною платою в першій половині лютого 2022 року, тобто з довоєнним періодом, актуальна середня заробітна плата знизилася на 10% [Ринок праці воєнного часу, 2022].

Отже, за два місяці широкомасштабної війни український бізнес встиг адаптуватися до нових умов. Проте збитки від воєнної аґресії РФ великі, частина компаній були змушені припинити своє існування. Ринок праці, хоча й пожвавлюється, проте не такими темпами, як хотілось би. Внаслідок війни зарплати українців зменшилися, деякі спеціалісти втратили роботу, деякі професії стали малозапитуваними. Компанії були змушені релокуватися у безпечні реґіони, тому змінилася структура ринку праці в розрізі реґіонів. Попит на роботу перевищує пропозиції, рівень безробіття високий. Проте є підстави сподіватися, що позитивна динаміка відновлення ринку праці збережеться, і щодо літа можна буде побачити трохи кращі аналітичні показники.

За оцінкою НБУ, українська економіка скоротилася вдвічі через війну. Ринок праці дуже корелює з ВВП. На даному етапі працюють сектори економіки, які забезпечують базові потреби громадян -- електроенергія та опалення, логістика, медицина, держсектор, виробництво та продаж товарів повсякденного попиту на тих територіях, де не ведуться бойові дії [Ромашов, 2022a].

Унаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україні зникли приблизно 4,8 мільйона робочих місць, що становить 30% від довоєнної кількості. Про це йдеться у звіті Міжнародної організації праці (МОП) -- спеціалізованої установи ООН [Павлюк, 2022].

За оцінками МОП, якщо воєнні дії загостряться, то зникне вже до семи мільйонів робочих місць в Україні. Натомість, якщо негайно настане перемир'я, вдасться відновити 3,4 мільйона робочих місць -- таким чином безробіття зменшиться до 8,9%.

Організація також зауважує, що з-поміж понад 5,20 мільйона українців, які виїхали через війну за кордон, приблизно 2,75 мільйона -- працездатного віку, з них 1,20 мільйона раніше працювали й були змушені піти з роботи або втратили її через аґресію Росії [Павлюк, 2022].

В Україні спостерігається поступове зростання кількості людей, які повертаються до роботи. Зокрема, зросла кількість тих, хто працює у звичному режимі, як свідчать дані опитування Соціологічної групи «Рейтинг». Серед тих, хто мав роботу до широкомасштабної війни, станом на 26 квітня 2022 року продовжують працювати 59% (у березні таких було 46%). До того ж на 9% -- до 32% -- збільшилася частка тих, хто повернувся до роботи у звичному повному режимі. Водночас, 39% досі не повернулися до роботи. І це велика проблема для держави, економіки та громадян Дев'яте загальнонаціональне опитування: Соціально-економічні проблеми під час війни (26 квітня 2022). (2022). Отримано з https://ratinggroup.ua/research/ukraine/devyatyy_obschenacionalnyy_opros_socialno-ekonomicheskie_problemy_vo_vremya_voyny_26_aprelya_2022.html..

За результатами останнього дослідження, яке провели в Європейській Бізнес Асоціації, майже половина компаній (47%) наразі вже працюють у повному обсязі (місяць тому таких була третина). Ще половина працюють з певними обмеженнями, наприклад, перейшли в онлайн, закрили певні відділення чи обмежили географію. І тільки 3% компаній зазначили, що зовсім не працюють.

Бізнес максимально, наскільки це можливо, намагається підтримувати працівників. Так, 65% опитаних компаній виплачують зарплати в повному обсязі, 13% довелося скоротити розмір платні, 8% були змушені звільнити певну кількість працівників, а 4% -- відправити працівників у неоплачувану відпустку.

Практично незмінною, порівняно з квітнем, залишається оцінка бізнесом своїх фінансових резервів у травні. Третина компаній, а саме 34% оцінюють свою фінансову стійкість у 6 місяців, 20% вважають, що протримаються кілька місяців, інші 20% -- рік, і ще 19% гадають, що їхніх фінансових резервів вистачить на період понад рік. У 5% компаній фінансові резерви вже вичерпались [Дерев'янко, 2022].

Офіційна статистика Державної служби зайнятості свідчить, що станом на 27 травня 2022 року в Україні налічувалося 307,6 тис. безробітних, тоді як станом на 5 травня їх було близько 420 тис. Це може бути пов'язаним із тим, що частина працівників, які втратили роботу, виїхали за кордон, частина має проблеми з документами. До того ж, підприємці не ліквідовують ФОПи та не стають на облік. Неофіційні оцінки втрат робочих місць набагато більші. Отже, за оцінкою Федерації роботодавців України, реальний показник безробітних може становити до 500 тис. [Павлюк, Галка, 2022].

Міністерство цифрової трансформації запустило гарячу лінію для консультацій щодо виплат внутрішньо переміщеним особам і допомоги безробітним [Собенко, 2022]. А президент України підписав закон, що передбачає спрощення процедури надання статусу безробітного та призначення допомоги з безробіття [Закон України, 2022].

Подальші перспективи ринку праці України залежать повністю від ситуації, що складеться у найближчому майбутньому на геополітичному просторі. Зараз і бізнес, і населення перебувають у невизначеному стані. З одного боку, ще є фінансовий запас міцності для того, щоб протриматися кілька місяців, з іншого -- маємо невизначеність, яку породжує війна.

Через складну ситуацію, що склалася на ринку праці, зокрема значний відплив працездатного населення до лав Збройних сил України, сил територіальної оборони, волонтерських організацій, а також враховуючи виїзд великої кількості українців за кордон, головним чином жінок працездатного віку, зростає потреба в максимально раціональному використанні робочої сили та забезпеченні сприятливого рівня адаптивності працездатного населення до змін на ринку праці, а це потребує виважених державних рішень.

Одним з важливих завдань держави зараз є створення чіткої системи пріоритетів для забезпечення зайнятості населення. Серед таких пріоритетів: збереження та розвиток людського капіталу, створення стимулів для працевлаштування та експорту послуг, дереґуляція та прозорість правил.

Перспективи подальших розвідок

Актуальним напрямом подальших розвідок є дослідження змін на регіональних ринках праці, змін обсягів зайнятості населення віком від 15 до 64 років, змін у професійній структурі попиту на працю, рівня безробіття, нових тенденцій ринку праці, змін у поведінці як роботодавців, так і пошукачів з огляду на вплив повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну.

Джерела

1. Prithwiraj Choudhury, Cirrus Foroughi, Barbara Zepp Larson. (2020). Work-from-Anywhere: The Productivity Effects of Geographic Flexibility. Academy of Management Proceeding,1. Retrieved from https://journals.aom.org/doi/epdf/10.5465/AMBPP.2020.225.

2. Аналітична та статистична інформація. (2022). Ситуація на ринку праці та діяльність Державної служби зайнятості у січні-березні 2022 року. Отримано з https://www.dcz.gov.ua/analitics/all.

3. Балабанюк, Ж. (2020). Світ після пандемії: яким буде глобальний ринок праці у 2030-2050 роках. Отримано з https://mind.ua/openmind/20219270-svit-pislya-pandemiyi-yakim-bude-globalnij-rinok-praci-u-20302050-rokah.

4. Барометр ринку праці України: головні тенденції2021 року. (2021). Отримано з https://eba.com.ua/barometr-rynku-pratsi-ukravinv-golovni-tendentsiyi-2021-roku.

5. Береза, А. (2022). Найсильніша криза за 10 років: кількість вакансій на ринку праці зменшилася у 30разів. Отримано з https://kitsman.city/artides/207001/najsilnisha-kriza-za-10-rokiv-kilkist-vakansij-na-rinku-praci-zmenshilasya-u-30-raziv.

6. Бойда, С.В. (2021). Тенденції українського ринку праці в умовах пандемії COVID-19. Отримано з https://archer.chnu.edu.ua/jspui/bitstream.

7. Водянка, Л.Д., Тодорюк, С.І., Тодоріко, І.М. (2021). Вплив пандемії COVID-19 на стан ринку праці в Україні та світі. Економіка та держава, 10, 74-79.

8. Григоренко, Ю. (2020). Коронный удар: как карантин трансформировал рынок труда. Отримано з https://gmk.center/posts/koronnyj-udar-kak-karantin-transformiroval-rynok-truda/ Дерев'янко, А. (2022). 100 днів війни для українського бізнесу. Отримано з https://eba.com.ua/100-dniv-vijny-dlya-ukrayinskogo-biznesu/.

9. Державна служба статистики України. (2021). Отримано з http://www.ukrstat.gov.ua/ Державний центр зайнятост. (2021). Отримано з https://www.dcz.gov.ua/storinka/analityka-ta-statystyka.

10. Жалдак, Г.П., Косянчук, В.О. (2021). Вплив Covid-19 на ринок праці. Східна Європа: економіка, бізнес та управління, 6 (33). Отримано з http://www.easterneurope-ebm.in.ua/journal/33_2021/32.pdf.

11. Жирій, К. (2022). Як війна змінила український ринок праці. Отримано з https://www.uman. ua/economics/finance/yak-viyna-zminila-ukrajinskiy-rinok-pratsi-novini-ukrajina-11763112.html Заволока, Ю.М. (2021). Вплив рецесії, викликаної пандемією COVID-19, на стан безробіття та ринок праці. Агросвіт, 9/10, 53-59.

12. Заволока, Ю.М., Івко, А.В., Сідненко, М.В. (2021). Структурні зміни ринку праці у постковідному періоді. Грааль науки, 5, 29-32.

13. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» № 2220-IX від 21.04.2022 р. (2022). Отримано з https://ips. ligazakon.net/document/view/T222220?an=1

14. Кобеля, З.І., Тодорюк, С.І., Сторцун, К.М. (2021). Трудова міґрація на сучасному етапі ринкової трансформації економіки України. Економіка та держава, 4, 132-136.

15. Лавриненко, Л. (2020). Ринок праці на карантині та професії, які будуть затребувані після пандемії COVID-19. Отримано з https://www.ukrlogos.in.ua/10.11232-2663-4139.09.13.html Марченко, Л. (2022). Вакансии на украинском рынке труда: кого ищут, на сколько упали зарплаты, и у кого есть больше шансов. Отримано з https://biz.today.ua/ru/ukrayinska-vakansiyi-na-ukrayinskomu-rynku-pratsi-kogo-shukayut-na-skilky-vpaly-zarplaty-i-v-kogo-ye-najbilshe-shansiv/.

16. Несмотря на войну, большая часть украинского бизнеса продолжает работать -- исследование 7 марта 2022. (2022). Отримано з .https://news.obozrevatel.com/economics/analytics-and-forecasts/iz-za-vojny-v-ukraine-ne-rabotaet-tret-ekonomiki.htm.

17. Основні показники ринку праці (річні дані). (2021). Держстат України, 2000-2021. Отримано з http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/rp.htm.

18. Павлюк, О. (2022). ООН: кожне третє робоче місце в Україні зникло через війну. Отримано з https://suspilne.media/238410-oon-kozne-trete-roboce-misce-v-ukraini-zniklo-cerez-vijnu/ Павлюк, О., Галка, Н. (2022). В Україні може бути до півмільйона безробітних -- Федерація роботодавців. Отримано з https://suspilne.media/236599-v-ukraini-moze-buti-do-piv-miljona-bezrobitnih-federacia-robotodavciv/.

19. Пирогова, М. (2022). Какие тренды ожидать на рынке труда в 2022 году: забота о сотрудниках, дефицит кадров и постоянное обучение. Отримано з https://delo.ua/business/zabota-o-sotrudnikax-deficit-kadrov-i-postoyannoe-obucenie-kakie-trendy-ozidat-na-rynke-truda-v-2022- godu-392990/.

20. Підстав очікувати суттєвого підвищення рівня бідності у 2020році немає. (2020). Міністерство соціальної політики. Отримано з https://www.msp.gov.ua/news/18675.html.

21. Попит та пропозиція на зареєстрованому ринку праці у січні-березні 2022 року. (2022). Отримано з https://www.dcz.gov.ua/sites/default/files/infofiles/03_2022_popyt_i_propozyciya_na_rynku_praci.pdf.

22. Ринок праці воєнного часу у цифрах та фактах. (2022). Отримано з https://eba.com.ua/rynok-pratsi-voyennogo-chasu-u-tsyfrah-ta-faktah/.

23. Ринок праці майбутнього: кого шукатимуть і звільнятимуть. (2021). ВВС News Україна. Отримано з https://www.bbc.com/ukrainian/features-55816369.

24. Ромашов, І. (2022a). Що відбувається на ринку праці під час війни: огляд від аналітиків robota.ua. Отримано з https://rau.ua/novyni/rinku-praci-vijni-robota-ua/.

25. Ромашов, І. (2022b). Що відбувається на ринку праці під час війни? Отримано з https://thepoint.rabota.ua/scho-vidbuvayetsya-na-rynku-pratsi-pid-chas-viyny/.

26. Сало, Я.В., Базелюк, О.В. (2021). Вплив пандемії ковід-19 на ринок праці в Україні. Економіка та суспільство, 33. Отримано з http://www.economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/868.

27. Собенко, Н. (2022). Мінцифра запустила гарячу лінію для консультацій щодо виплат ВПО та допомоги безробітним. Отримано з https://suspilne.media/232863-mincifra-zapustila-garacu-liniu-dla-konsultacij-sodo-viplat-vpo-ta-dopomogi-bezrobitnim/.

28. Трудовая миграция: сколько украинцев работали за границей в 2019-2021 годах. (2021). Отримано з https://ru.slovoidilo.ua/2021/03/18.

29. Україна: вплив COVID-19 на економіку і суспільство (Бачення постпандемічного розвитку у 2020-2024 рр. очима експертів та молоді). (2020). Консенсус-прогноз: департамент стратегічного планування та макроекономічного прогнозування, 52. Отримано з https://www.me.gov.ua/Documents/Download?id=bc5d2c61-1a7f-4ec7-8071-b996f2ad2b5a.

30. Шамілева, Л.Л. (2020). Оцінка впливу фінансово-економічної кризи та пандемії COVID-19 на національний ринок праці. Економічний вісник Донбасу, 3, 177-182.

31. Як пандемія COVID-19 змінила ринок праці в Україні. Аналітика. Київ. (2020). Отримано з https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3104312-ak-pandemia-covid19-zminila-rinok-praci-v-ukraini.html.

References

1. Analytical and statistical information. (2022). The situation on the labor market and the activities of the State Employment Service in January-March 2022. [In Ukrainian]. Retrieved from https://www.dcz.gov.ua/analitics/all. [=Аналітична та статистична інформація 2022].

2. Balabaniuk, J. (2020). The world after pandemic: what will be with the global labor market in 2030-2050. [In Ukrainian]. Retrieved from https://mind.ua/openmind/20219270-svit-pislya-pan-demiyi-yakim-bude-globalnij-rinok-praci-u-20302050-rokah. [=Балабанюк 2020].

3. Bereza, A. (2022). The strongest crisis in 10 years: the number of vacancies in the labor market decreased by 30 times. [In Ukrainian]. Retrieved from //https://kitsman.city/articles/207001/najsil-nisha-kriza-za-10-rokiv-kilkist-vakansij-na-rinku-praci-zmenshilasya-u-30-raziv. [Береза 2022].

4. Boida, S.W. (2021). Trends in the Ukrainian labor market in the context of the COVID-19 pandemic. [In Ukrainian]. Retrieved from https://archer.chnu.edu.ua/jspui/bitstream. [=Бойда 2021].

5. Demand and supply in registered labor market in January-March 2022. (2022). [In Ukrainian]. Retrieved from https://www.dcz.gov.ua/sites/default/files/infofiles/03_2022_popyt_i_propozyciya_na_rynku_praci.pdf. [= Попит та пропозиція 2022].

6. Derevyanko, A. (2022). 100 days of war for Ukrainian business. [In Ukrainian]. Retrieved from: https://eba.com.ua/100-dniv-vijny-dlya-ukrayinskogo-biznesu/. [= Дерев'янко 2022].

7. Despite the war, most of Ukrainian businesses continue to operate, a study on March 7, 2022. (2022). [In Russian]. Retrieved from https://news.obozrevatel.com/economics/analytics-and-fore-casts/iz-za-vojnyi-v-ukraine-ne-rabotaet-tret-ekonomiki.htm. [= Несмотря на войну 2022].

8. Grigorenko, Yu. (2020). Coronavirus strike: how quarantine transformed the labor market. [In Russian]. Retrieved from: https://gmk.center/posts/koronnyj-udar-kak-karantin-transformirov-al-rynok-truda/. [= Григоренко 2020].

9. How the COVID-19 pandemic changed labor market in Ukraine. Analytics. Kyiv (2020). [In Ukrainian]. Retrieved from: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3104312-ak-pandemia- covid19-zminila-rinok-praci-v-ukraini.html. [= Як пандемія COVID-19 змінила ринок праці 2020].

10. Kobelia, Z.I., Todoriuk, S.I., Stortsun, K.M. (2021). Labor migration in the context of current market transformation stage of Ukrainian economy. [In Ukrainian]. Ekonomika ta derzhava, 4, 132-136. [= Кобеля 2021].

11. Labor market barometer of Ukraine: main trends of2021. (2021). [In Ukrainian]. Retrieved from: https://eba.com.ua/barometr-rvnku-pratsi-ukravinv-golovni-tendentsiyi-2021-roku. [=Барометр ринку праці 2021].

12. Labor market of the future: who will be on demand and who will be fired. (2021). BBC News Ukraine. [In Ukrainian]. Retrieved from: https://www.bbc.com/ukrainian/features-55816369. [= Ринок праці майбутнього 2021].

13. Labor migration: how many Ukrainians worked abroad in 2019-2021. (2021). [In Russian]. Retrieved from: https://ru.slovoidilo.ua/2021/03/18/infografika. [= Трудовая миграция 2021].

14. Lavrynenko, L. (2020). The quarantine labor market and professions demand after the COVID-19 pandemic. [In Ukrainian]. Retrieved from https://doi.org/10.36074/2663-4139.09.03. [=Лавриненко 2020].

15. Law of Ukraine “On Amendments to Certain Laws of Ukraine Concerning Functioning of Spheres of Employment and Compulsory State Social Insurance in case of Unemployment during Martial Law” № 2220-IX, April 21, 2022. (2022). [In Ukrainian]. Retrieved from https://ips.ligazakon.net/document/view/T222220? an = 1. [= Закон України 2022].

16. Main labor market indicators (annual data). (2021). State Statistics Service of Ukraine, 20002021. [In Ukrainian]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/rp.htm. [= Основні показники 2021].

17. Marchenko, L. (2022). Ukrainian labor market vacancies: who is on demand, the level of wages fall, and who has more chances to find job. [In Russian]. Retrieved from https://biz.today.ua/ru/ukrayins-ka-vakansiyi-na-ukrayinskomu-rynku-pratsi-kogo-shukayut-na-skilky-vpaly-zarplaty-i-v-kogo-ye-najbilshe-shansiv/. [= Марченко 2022].

18. No reasons to expect a significant increase in poverty in 2020. (2020). Ministry of Social Policy. [In Ukrainian]. Retrieved from https://www.msp.gov.ua/news/18675.html]. [= Підстав очікувати підвищення рівня бідності 2020].

19. Pavliuk, O. (2022). UN: every third job in Ukraine has disappeared because of war. [In Ukrainian]. Retrieved from https://suspilne.media/238410-oon-kozne-trete-roboce-misce-v-ukraini-zniklo-cerez-vijnu/. [= Павлюк 2022].

20. Pavliuk, O., Galka, N. (2022). There may be up to half a million unemployed in Ukraine. Federation of Employers. [In Ukrainian]. Retrieved from https://suspilne.media/236599-v-ukraini-moze-buti-do-piv-miljona-bezrobitnih-federacia-robotodavciv/. [= Павлюк, Галка 2022].

21. Pirogova, M. (2022). What trends can be expected in the labor market in 2022: care for employees, staff shortages and lifelong learning. [In Russian]. Retrieved from: https://delo.ua/business/zabota-o-sotrudnikax-deficit-kadrov-i-postoyannoe-obucenie-kakie-trendy-ozidat-na-rynke-truda-v-2022- godu-392990/. [= Пирогова 2022].

22. Prithwiraj Choudhury, Cirrus Foroughi, Barbara Zepp Larson. (2020). Work-from-Anywhere: The Productivity Effects of Geographic Flexibility. Academy of Management Proceeding,1. Retrieved from https://journals.aom.org/doi/epdf/10.5465/AMBPP2020.225.

23. Romashov, I. (2022a). What happens on the labor market in wartime: Robota.ua. analysts review. [In Ukrainian]. Retrieved from https://rau.ua/novyni/rinku-praci-vijni-robota-ua/. [= Ромашов 2022a].

24. Romashov, I. (2022b). What happens on the labor market in wartime? [In Ukrainian]. Retrieved from https://thepoint.rabota.ua/scho-vidbuvayetsya-na-rynku-pratsi-pid-chas-viyny/. [= Ромашов 2022b].

25. Salo, Ya.V., Bazeliuk, O.V. (2021). The impact of COVID-19 pandemic on the labor market in Ukraine. [In Ukrainian]. Ekonomika ta suspilstvo, 33. Retrierved from http://www.economyandso-ciety.in.ua/index.php/journal/article/view/868. [= Сало 2021].

26. Shamileva, L.L. (2020). Assessment of impact of the financial and economic crisis and the COVID-19 pandemic on the national labor market. [In Ukrainian]. Economic Bulletin of Donbass, 3, 177-182. [= Шамілева 2020].

27. Sobenko, N. (2022). The Ministry launched a hotline to consult on IDP payments and unemployment benefits for internally displaced people. [In Ukrainian]. Retrieved from https://suspilne. media/232863-mincifra-zapustila-garacu-liniu-dla-konsultacij-sodo-viplat-vpo-ta-dopomogi-bezrobitnim/. [= Собенко 2022].

28. State Employment Center (2021). [In Ukrainian]. Retrieved from https://www.dcz.gov.ua/storinka/analityka-ta-statystyka. [= Державний центр зайнятості 2021].

29. State Statistics Service of Ukraine. (2021). [In Ukrainian]. Retrieved from: http://www.ukrstat.gov.ua/. [= Державна служба статистики України 2021].

30. Ukraine: the impact of COVID-19 on economy and society (Post-pandemic development in 2020-2024 by experts and youth vision) (2020). Consensus Forecasting Department of Strategic Planning and Macroeconomic Forecasting, 52. [In Ukrainian]. Retrieved from https://www.me.gov.ua/Documents/Download?id=bc5d2c61-1a7f-4ec7-8071-b996f2ad2b5a. [= Україна 2020].

31. Vodianka, L.D., Todoriuk, S.I., Todoriko, I.M. (2021). The impact of the COVID-19 pandemic on the labor market in Ukraine and in the world. [In Ukrainian]. Ekonomika ta derzhava, 10, 74-79. [=Водянка 2021].

32. Wartime labor market in figures and facts. (2022). [In Ukrainian]. Retrieved from //https://eba. com.ua/rynok-pratsi-voyennogo-chasu-u-tsyfrah-ta-faktah/. [= Ринок праці 2022].

33. Zavoloka, Yu.M. (2021). The impact of COVID-19 pandemic recession on unemployment and labor market. [In Ukrainian]. Agrosvit, 9/10, 53-59. [= Заволока 2021].

34. Zavoloka, Yu.M., Ivko, A.V., Sidnenko, M.V. (2021). Structural changes of the labor market in the postwar period. [In Ukrainian]. Graal nauki, 5, 29-2. [= Заволока, Івка 2021].

35. Zhaldak, G.P., Kosianchuk, V.O. (2021). Impact of Covid-19 on the labor market. [In Ukrainian]. Eastern Europe: Economy, Business and Governance, 6 (33). Retrieved from http://www.easterneu-rope-ebm.in.ua/journal/33_2021/32.pdf. [=Жалдак 2021].

36. Zhyrii, K. (2022). How Ukrainian labor market was changed by the war. [In Ukrainian]. Retrieved from https://www.unian.ua/economics/finance/yak-viyna-zminila-ukrajinskiy-rinok-praci-novini-ukrajina-11763112.html. [= Жирій 2022].

Размещено на Allbest.ru