Інституційне забезпечення формування відтворювальної логістики на ринку хліба та хлібобулочних виробів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародний гуманітарний університет

Державна установа «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України»

Національний авіаційний університет

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Інституційне забезпечення формування відтворювальної логістики на ринку хліба та хлібобулочних виробів України

Оксана Зеркіна, Оксана Нікішина, Світлана Бондаренко, Оксана Маковоз, Наталія Дурбалова

Мета. Метою дослідження є обґрунтування впливу інституційних трансформацій на формування відтворювальної логістики хлібного ринку України в розрізі сфер регламентованого, частково й нерегламентованого товароруху, їх взаємодій і зв'язків, а також розробка механізму інституційного забезпечення відтворювальної логістики ринку з урахуванням європейського досвіду.

Методологія / методика / підхід. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме: монографічний (при дослідженні теоретичних і методологічних засад формування відтворювальної логістики ринку хліба та хлібобулочних виробів); аналіз рядів динаміки (розрахунок показників виробництва хліба й борошна у розрізі різних сфер товароруху); метод порівняння (оцінка економічних показників різних сфер і ланок ринкового ланцюга); структурний аналіз (оцінка структури доданої вартості продукції); індексний метод (оцінка цінових індексів хлібної продукції та індексів заробітної плати); експертний метод (для визначення обсягів виробництва продукції у сферах частково й нерегламентованого товароруху); абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків). Вихідною базою дослідження стали дані Державної служби статистики України, аналітичних видань, експертні оцінки фахівців ринку.

Результати. Запропоновано методичний підхід до діагностики обігу продукції у сферах регламентованого, частково й нерегламентованого товароруху переробних ланок ринкового ланцюга на основі синтезу статистичних й експертних методів, а також методики визначення основних індикаторів продовольчої безпеки. Використовуючи цей підхід, установлено тенденцію істотного скорочення обсягів виробництва хліба у сфері регламентованого товароруху, динамічне зростання споживання хліба у сферах частково й нерегламентованого товароруху, міжланкову взаємодію трьох сфер суміжних ланок (виробництва борошна та хліба) ринкового ланцюга. Доведено, що інституційні трансформації були несистемними та одиничними, не забезпечили відтворювально- логістичний розвиток переробних ланок ринкового ланцюга та підтримку споживчої ланки. Розроблено структурну модель інституційного забезпечення відтворювальної логістики хлібного ринку, орієнтовану на інтеграцію «тіньових» сегментів до сфери регламентованого товароруху та більш паритетний перерозподіл доданої вартості між ланками ринкового ланцюга.

Оригінальність / наукова новизна. Уперше обґрунтовано теоретико-методичний підхід до оцінки трансформаційного впливу формальних інститутів на логістичні процеси товарних ринків шляхом декомпозиції ланкових потокових процесів за сферами регламентованого, часткового регламентованого та нерегламентованого товароруху та комплексної оцінки напрямів взаємодії й обсягів товароруху цих сфер за складовими ланками ринкових ланцюгів, що дозволяє визначити вплив сучасних тенденцій «тінізації» на функціонування логістичних ланцюгів товарних ринків, проблемні місця та «пастки» в їх інституційному забезпеченні.

Практична цінність / значущість. Результати дослідження мають важливу практичну цінність для органів державної влади при регулюванні соціально значущого ринку хліба. Здійснено розрахунки обсягів виробництва хліба й борошна у сферах частково й нерегламентованого товароруху, які дають змогу виявити латентні тенденції розвитку суміжних ринків, інституційні чинники впливу на зростання їх «тіньових» сегментів, обсяги податкових і відтворювальних втрат. Запропонована модель інституційного забезпечення відтворювальної логістики може бути використана державними органами влади в ході реформування інституційного механізму регулювання хлібного ринку України.

Ключові слова: ринок хліба та хлібобулочних виробів, ланцюг ринку, сфери регламентованого та нерегламентованого товароруху, міжланкові взаємодії, інституційні трансформації, інституційний механізм.

Oksana Zerkina, Oksana Nikishyna, Svitlana Bondarenko, Оksana Makovoz, Natalia Durbalova

International Humanitarian University State Institution “Institute of Market and Economic & Ecological Research of the National Academy of Sciences of Ukraine” National Aviation University National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute” Odessa National Academy of Food Technologies

INSTITUTIONAL SUPPORT FOR FORMATION OF REPRODUCTIVE LOGISTICS ON THE BREAD AND BAKERY MARKET OF UKRAINE

Purpose. The purpose of the study is to substantiate the impact of institutional transformations on the formation of reproducible logistics of the grain market of Ukraine in terms of spheres of regulated, partially and unregulated trade, their interactions and connections, as well as the development of a mechanism for institutional support of reproducible market logistics, taking into account European experience.

Methodology / approach. During the research, general scientific and special research methods were used, namely: monographic (when studying the theoretical and methodological foundations of the formation of reproducible logistics of the bread and bakery products market); analysis of dynamics series (calculation of indicators of bread and flour production in the section of different spheres of trade); method of comparison (estimation of economic indicators of various spheres and links of the market chain); structural analysis (estimation of the structure of added value of products); index method (estimation of price indices of grain products and wage indices); expert method (for determining the volumes of production in the spheres of partly and unregulated trade); abstract-logical (theoretical generalizations and formulation of conclusions). The information base of the study was the data of the State Statistics Service of Ukraine, analytical publications, and expert assessments of market specialists.

Results. A methodical approach to the diagnosis of product circulation in the spheres of regulated, partially and unregulated goods movement of processing links of the market chain is proposed, based on the synthesis of statistical and expert methods, as well as the methodology for determining the main indicators of food safety. Using this approach, a trend of a significant reduction in the volume of bread production in the sphere of regulated commodity movement, a dynamic growth of bread consumption in the spheres of partially and unregulated commodity movement, inter-link interaction of three spheres of adjacent links (production of flour and bread) of the market chain was established. It was proved that the institutional transformations were unsystematic and isolated, did not ensure the reproductive and logistic development of the processing links of the market chain and the support of the consumer link. A structural model of institutional support for the reproduction logistics of the grain market was developed, focused on the integration of “shadow ” segments into the sphere of regulated goods movement and a more equitable redistribution of added value between the links of the market chain.

Originality / scientific novelty. For the first time, a theoretical and methodological approach to the assessment of the transformational influence of formal institutions on the logistics processes of commodity markets is substantiated by the decomposition of link flow processes by spheres of regulated, partially regulated and unregulated commodity traffic and a comprehensive assessment of the directions of interaction and volumes of commodity traffic of these spheres by component links of market chains, which allows determining the influence of modern trends of “shading” on the functioning of logistics chains of commodity markets, problem areas and “traps” in their institutional provision.

Practical value / implications. The results of the study have important practical value for state authorities in regulating the socially significant bread market. Calculations of the production volumes of bread and flour in the spheres of partially and unregulated trade are carried out, which make it possible to identify latent trends in the development of adjacent markets, institutional factors influencing the growth of their “shadow” segments, the volumes of tax and reproductive losses. The proposed model of institutional provision of reproductive logistics can be used by state authorities in the course of reforming the institutional mechanism for regulating the grain market of Ukraine.

Key words: market of bread and bakery products, market chain, areas of regulated and unregulated trade, inter-link interactions, institutional transformations, institutional mechanism.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасних умовах системної кризи динамічно зростає «тіньовий» сектор національної економіки, про що свідчать аналітичні розрахунки Міністерства економіки України. Так, у січні-березні 2020 р. рівень «тіньової» економіки становив 31 % від обсягу офіційного ВВП. У секторальному вимірі рівень «тінізації» у сільському господарстві зріс із 22 % у січні-березні 2019 р. до 26 % в аналогічному періоді 2020 р., переробній промисловості - з 25 до 41 %, оптовій і роздрібній торгівлі - з 20 до 36 %, транспорті - з 36 до 54 % відповідно [1]. Сучасні тенденції «тінізації» істотно впливають на відтворювально-логістичні процеси товарних ринків, генерують структурні дисбаланси в ланцюгах вартості, що зумовлює необхідність їх теоретико-методичного дослідження.

Проблема розвитку «тіньових» сфер у базових ланках ланцюга українського ринку хліба та хлібобулочних виробів (далі - ХББВ) набула особливої актуальності в сучасних кризових умовах. Ринок ХХБВ є стратегічним ринком держави, що забезпечує її продовольчу безпеку. Україна володіє достатнім потенціалом для виробництва всієї номенклатури ХХБВ тривалого й нетривалого зберігання, однак він є нереалізованим. Потужності промислових хлібопекарських підприємств завантажені в середньому на 3040 %, їх кількість й обсяги випуску перманентно знижуються, натомість динамічно зростають «тіньові» сфери ринку. Трансформація інституційного середовища, реформування старих і створення нових інститутів покликані забезпечити відтворювально-логістичний розвиток хлібного ринку України. Водночас на практиці виникають інституційні «пастки», як наслідок деструктивного впливу локальних інституційних змін на функціонування ланок ринкового ланцюга (сировинної, виробничої, торговельної та споживчої).

Таким чином, актуалізуються завдання розробки теоретико-методичних засад діагностики обігу продукції у сферах регламентованого й нерегламентованого товароруху на основі синтезу різних методів, емпіричних досліджень процесів розвитку і взаємодії тіньових «сфер» суміжних ланок ринкового ланцюга, обґрунтування інституційних механізмів відтворювально-логістичного розвитку хлібного ринку України. Указані завдання узгоджуються з ключовими орієнтирами Національної економічної стратегії на період до 2030 р., зокрема, забезпечення вільної та чесної конкуренції на ринках, рівного доступу для бізнесу, інституційної спроможності держави [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджуючи теоретичні й прикладні аспекти системи продовольчої безпеки держави, автори статті [3] довели, що важливою передумовою її формування є створення сприятливого інституційного середовища та розвинутої інфраструктури продовольчого ринку. В умовах посилення загроз світовій продовольчій безпеці загострилася проблема доступу споживачів до продовольчих ресурсів у деяких країнах, зокрема, Африки, вирішення якої дослідники [4; 5] вбачають у розбудові регіональної логістики та стратегічних ланцюгів агропродовольчих товарів.

Розвиток продовольчих ринків чинить значний вплив на функціонування різних ринків товарів і послуг в економічній системі, що доводять іноземні учені. Так, M. Kaltalioglu та U. Soytas дослідили взаємозалежність волатильності від ринку нафти до ринків продовольства й сільськогосподарської сировини [6]. Теоретичні та прикладні засади функціонування та взаємодії аграрного й продовольчого секторів у ринковій економіці розробив М. Tracy [7]. R. J. Sexton і M. Zhang у своїх дослідженнях звернули увагу на існування ринкової влади сектора харчового маркетингу та розробили «модель каналу продовольчого ринку для вивчення влади як покупця (олігопсонія), так і продавця (олігополія), а також потенційного впливу послідовної ринкової влади на кількох етапах ринкового каналу на величину та розподіл економічного добробуту» [8].

Дослідження ринків продовольчих товарів масового попиту, у т. ч. хліба та хлібобулочних виробів, нерозривно пов'язані з проблематикою розвитку торговельного та споживчого секторів ринків. Так, E. Peter і M. Weisz дослідили тенденції й проблеми розвитку сектору торгівлі продуктами харчування та довели, що формування в Угорщині «ланцюгів малих роздрібних торговельних мереж робить їх здатними конкурувати з великими компаніями» [9]. У працях [10; 11] учені вивчили поведінку споживачів харчових продуктів, а також обґрунтували доцільність застосування методу сегментації, який може надати інформацію про ставлення споживачів до різних товарів.

Сучасні логістичні підходи до ринкових досліджень можна розділити на три групи: маркетинговий, кооперативний і відтворювальний. Так, B. S. Fugate у своїй праці [12] переосмислила ринкову орієнтацію як процес і дослідила ринкову орієнтацію в межах логістичної функції. R. Bilovol й A. Chaikina запропонували «показники оцінки маркетингової логістики на підприємствах агропромислового комплексу на основі системи збалансованих показників» [13]. Кооперативний підхід до формування ефективних логістичних ланцюгів агропродовольчого ринку розкрито в працях [14; 15].

Відтворювальний підхід базується на використанні показника доданої вартості для оцінки глобальних ланцюгів вартості. Так, L. Rivera-Basques використав «мультирегіональну модель витрат і випуску (MRIO) для оцінки внутрішньої та зовнішньої доданої вартості у відсотках від загального національного експорту» [16]. Водночас на державному рівні можливості застосування показника доданої вартості для оцінки доданої вартості в ланцюгах товарних ринків є недостатньо дослідженими.

Українські вчені в ході досліджень ринку ХХБВ нетривалого зберігання фокусують увагу на проблемах скорочення обсягів промислового виробництва хліба, динамічного зростання «тіньових» сфер обігу сировини й готової продукції, погіршенні якості хлібобулочних виробів, необ'єктивному перерозподілі доданої вартості між ланками ринкового ланцюга [17-22]. Так, О. В. Бокій дослідила динаміку цін у логістичному ланцюзі «зерно - борошно - хліб» та визначила економіко-організаційні неузгодженості, провела міждержавні порівняння цін на хліб та купівельної спроможності населення [17; 18]. Н. Коваль обґрунтував доцільність упровадження «профільного закону» для регулювання відносин між суб'єктами різних ланок ланцюга ринку хліба та хлібобулочних виробів [19]. Л. Коваленко у своїй праці обґрунтовує необхідність державного регулювання українського ринку ХХБВ «у зв'язку зі значним тіньовим сегментом ринку, проявами нечесної конкуренції, а також збільшенням собівартості продукції, зниженням платоспроможності населення» [20]. Проблему динамічного зростання «тіньових» сфер у ланках виробництва борошна та хліба логістичного ланцюга дослідили фахівці та керівники профільних інституцій ринку [23-25]. Одним із головних чинників формування «тіньових» сфер товарних ринків є інституційні, природу яких в аграрному секторі ґрунтовно дослідили М. Малік і О. Шпикуляк [26].

Незважаючи на опрацювання тематики сучасного стану ланцюгів агропродовольчих ринків, у т. ч. хліба та хлібобулочних виробів, недостатньо дослідженими залишаються питання взаємодії «тіньових» сфер переробних ланок ланцюга ринку ХББВ, трансформаційного впливу інституцій на відтворювально-логістичний розвиток складових ланок ринкового ланцюга. Також потребують обґрунтування нові інституційні механізми державного впливу на збалансований розвиток соціально значущого товарного ринку в умовах економічної турбулентності.

Мета статті - обґрунтування впливу інституційних трансформацій на формування відтворювальної логістики хлібного ринку України в розрізі сфер регламентованого, частково й нерегламентованого товароруху, їх взаємодій і зв'язків, а також розробка механізму інституційного забезпечення відтворювальної логістики ринку з урахуванням європейського досвіду.

Матеріал і методи. Методологічним базисом дослідження є теорія і методологія відтворювальної логістики товарних ринків, цільовим орієнтиром якої є оптимізація загальної ринкової доданої вартості та забезпечення розширеного відтворення товарних, фінансових та інформаційних ресурсів у складових ланках ринкових ланцюгів. Для діагностики обігу продукції у сферах регламентованого й частково / нерегламентованого товароруху використано методи економічної статистики, експертних оцінок та методику визначення основних індикаторів продовольчої безпеки [27]. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме: монографічний, аналіз рядів динаміки, метод порівняння, структурний аналіз, індексний та абстрактно-логічний методи.

Виклад основного матеріалу дослідження

Науковці, фахівці та експерти ринку хліба та хлібобулочних виробів наголошують, що формування відтворювальної логістики цього ринку стримує функціонування «тіньових» сфер у сировинних і виробничих ланках ринкового ланцюга. При цьому «тіньові» сфери є неоднорідними, їх можна розділити на сферу частково регламентованого товароруху та сферу нерегламентованого товароруху. Для діагностики обігу продукції в «тіньових» сферах ринкового ланцюга використаємо категорії регламентованого, частково регламентованого та нерегламентованого товароруху. логістика хлібний ринок товарорух

Регламентований товарорух - це процес переміщення матеріальних і відповідних йому інформаційного й фінансового потоків між ланками ринкових ланцюгів у відповідності до вимог технічних стандартів, установлених правил, процедур, а також чинних інститутів (національних і міжнародних). У логістичних ланцюгах відбувається регламентація якісних і кількісних параметрів матеріального потоку, графіків постачань, відносин між суб'єктами різних ланок, а також інституційне регламентування потокових процесів відповідно до вітчизняних і світових (для міжнародного товароруху) нормативно-правових документів. Суб'єкти ринкових ланцюгів, що здійснюють діяльність у сфері регламентованого товароруху, як правило, виконують вимоги всіх технічних стандартів й інститутів, є відповідальними платниками податків і зборів. Обсяги сфери регламентованого товароруху можна визначити за офіційними даними Державної служби статистики України.

Частково регламентований товарорух - це процес міжланкового переміщення в ринкових ланцюгах товарно-фінансових потоків, який частково відповідає вимогам чинних технічних стандартів, логістичних правил і процедур, національних і міжнародних інститутів. На практиці проявом діяльності суб'єктів цієї сфери є часткові виплати офіційної заробітної плати, соціального внеску, податкових платежів, а також певні відхилення від технічних стандартів, технологій випуску продукції тощо. Суб'єкти ринкових ланцюгів, що розгортають діяльність у сфері частково регламентованого товароруху, з одного боку, отримують додатковий прибуток і переваги в ціновій конкуренції із учасниками сфери регламентованого товароруху, з іншого, генерують втрати для держави та населення.

Нерегламентований товарорух - це процес міжланкового переміщення в ринкових ланцюгах товарно-фінансових потоків, який не відповідає вимогам чинних технічних стандартів, правил і процедур, а також нормативно-правових документів. Учасники сфери нерегламентованого товароруху, як правило, не є платниками податків і соціального внеску, вони не складають статистичної звітності, не дотримуються технічних стандартів якості продукції, яку реалізують, в основному, на локальних стихійних ринках. Крім податкових втрат для держави, функціонування сфери нерегламентованого товароруху в ринкових ланцюгах значно обмежує можливості відтворю вального розвитку суб'єктів сфери регламентованого товароруху, негативно впливає на якісні параметри товаропотоку, відтак, на безпеку продукції для споживачів, як одного із індикаторів продовольчої безпеки держави. Визначити обсяги сфер частково / нерегламентованого товароруху можна методами експертних оцінок та альтернативними методами.

Для дослідження потокових процесів у ланцюзі ринку ХББВ у площині трьох сфер регламентації товароруху доцільно сформувати такі робочі гіпотези:

Гіпотеза 1: у ланцюзі українського ринку ХББВ сфери регламентованого, частково регламентованого та нерегламентованого товароруху суміжних переробних ланок (виробництва борошна та хліба) взаємодіють між собою, формуючи динамічну систему міжланкових взаємодій і зв'язків.

Гіпотеза 2: інституційне забезпечення розвитку переробної та торговельної ланок ланцюга ринку ХББВ чинить трансформаційний вплив на функціонування усіх трьох сфер товароруху та стимулює зростання обсягів сфер частково / нерегламентованого товароруху в ланці виробництва хлібобулочних виробів нетривалого зберігання в Україні.

Верифікацію цих гіпотез проведено шляхом емпіричних досліджень. На першому етапі визначено загальний обсяг двох «тіньових» сфер у ланці виробництва хліба як різницю між розрахунковим обсягом ємності внутрішнього ринку хліба відповідно до Методики визначення основних індикаторів продовольчої безпеки № 1379 [27], та обсягом виробництва ХББВ за офіційними статистичними даними. Результати проведених авторами розрахунків представлено в табл. 1.

Таблиця 1 Динаміка обсягів виробництва хліба та хлібобулочних виробів у сферах регламентованого та нерегламентованого товароруху, тис. т