Моделювання впливу вартості мінеральних добрив на результативність виробництва й експорту кукурудзи з України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Моделювання впливу вартості мінеральних добрив на результативність виробництва й експорту кукурудзи з України

Анатолій Діброва, Лариса Діброва, Алла Чміль, Максим Діброва, Михайло Гузь

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Україна

Мета. Метою дослідження є оцінка сучасного стану й моделювання наслідків впливу зміни вартості мінеральних добрив на результативність виробництва та експорту кукурудзи з України за ймовірними сценаріями з використанням економетричної моделі часткової рівноваги AGMEMOD (Agricultural Member State Modelling), що створює передумови для підвищення ефективності прийняття і реалізації управлінських рішень та сприяє досягненню цілей державної аграрної політики.

Методологія / методика / підхід. У процесі дослідження використано такі методи: монографічний - для деталізації сучасного рівня результативності функціонування виробництва зерна кукурудзи; абстрактно-логічний - для формулювання висновків; порівняльного аналізу - для аналізу кількісних та якісних показників розвитку вітчизняного ринку зерна кукурудзи; табличний - для наочного відображення отриманих результатів дослідження; статистико-економічний - для збору та обробки статистичних даних, вивчення динаміки експорту й імпорту зерна; факторного аналізу - для визначення факторів впливу на результативність виробництва зерна кукурудзи; економіко-математичного моделювання - для оцінки впливу зміни вартості мінеральних добрив на результативність виробництва та експорту кукурудзи з України, зокрема, використано економетричну динамічну модель часткової ринкової рівноваги - AGMEMOD.

Результати. Оцінено сучасний стан та визначено основні чинники, що впливають на формування попиту і пропозиції на ринку кукурудзи. Проаналізовано результативні показники виробництва зерна кукурудзи в розрізі регіонів України та динаміку балансу ринку зерна кукурудзи в Україні. Проведено аналіз обсягів, цін та виручки від експорту зерна в цілому та зерна кукурудзи, зокрема, з України з 2010 до 2020рр. Здійснено моделювання наслідків впливу зміни вартості мінеральних добрив на результативність виробництва та експорту кукурудзи з України за ймовірними сценаріями з використанням економетричної моделі часткової рівноваги AGMEMOD. За результатами дослідження, в розрізі ймовірних сценаріїв підвищення вартості мінеральних добрив кількісно обґрунтовано її вплив на рівень урожайності, зібраної площі, валових зборів та обсягів експорту кукурудзи з України. Доведено, що висока врожайність кукурудзи та сприятлива нинішня цінова кон 'юнктура на зерно забезпечать достатній рівень прибутковості цієї зернової культури. Проте радикальне зростання вартості мінеральних добрив створює загрозу щодо забезпечення конкурентоспроможності української кукурудзи на внутрішньому та зовнішньому ринках, що в підсумку призведе до підвищення цін на продовольство, погіршення рівня продовольчої безпеки країни, а також зниження експортного потенціалу зернової галузі. Для забезпечення прибутковості на рівні минулих років сільськогосподарські товаровиробники змушені будуть переглядати технологічні операції, свідомо знижуючи продуктивність із гектара, щоб досягти економічної ефективності. Обґрунтовано, що зниження норм унесення мінеральних добрив від технологічної потреби на вирощування кукурудзи збільшить залежність урожаю від погодних умов та сприятиме погіршенню якості зерна, що в підсумку негативно впливатиме на валові збори та експортний потенціал зернової галузі. Запропоновано напрями вдосконалення механізму здешевлення або компенсації витрат на купівлю мінеральних добрив для вітчизняних товаровиробників.

Оригінальність / наукова новизна. За допомогою економетричної моделі часткової рівноваги AGMEMOD обґрунтовано наслідки впливу за ймовірними сценаріями зростання вартості мінеральних добрив на врожайність, зібрані площі, валові збори, обсяги експорту кукурудзи з України, що створює передумови для підвищення ефективності прийняття і реалізації управлінських рішень для забезпечення продовольчої безпеки країни та конкурентоспроможності вітчизняного зерна на внутрішньому і зовнішньому сегментах ринку.

Практична цінність / значущість. Запропоновані методичні підходи та результати дослідження можуть бути використані органами державного і галузевого управління для розробки пріоритетних напрямів щодо підвищення результативності вітчизняної зернової галузі.

Ключові слова: ринок кукурудзи, зерно, мінеральні добрива, модель AGMEMOD.

MODELING THE IMPACT OF MINERAL FERTILIZER COSTS ON EFFECTIVENESS OF PRODUCTION AND EXPORT CORN FROM UKRAINE

Anatolii Dibrova, Larysa Dibrova, Alla Chmil, Maksym Dibrova, Mykhailo Нт National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

Ukraine

Purpose. The goal of the study is to evaluate the current status and model the influence of changes in the cost of mineral fertilizers on the effectiveness of corn production and export from Ukraine in probable scenarios using the econometric model of partial equilibrium AGMEMOD (Agricultural Member State Modeling), which creates the preconditions for improving the efficiency of decision-making and implementation of it and contributes to achieving the goals of state agricultural policy.

Methodology / approach. In the course of research the following methods were used: monographic - at detailing modern level of efficiency of functioning corn grain production; abstract- logical - to formulate conclusions; comparative analysis and expert assessments - for the analysis of quantitative and qualitative indicators of development of the domestic corn market; tabular - for a visual representation of the results of the study; statistical and economic - for the collection and processing of statistical data, the study of the dynamics of exports and imports of grain; factor analysis - to determine the factors influencing the efficiency of corn production; economic and mathematical modeling - to assess the impact of changes in the cost of mineral fertilizers on the effectiveness of corn production and export from Ukraine, it was used econometric dynamic model of partial market equilibrium - AGMEMOD.

Results. It is evaluated the current status and defined the main factors, which influence on the formation of the supply and demand in corn market. It was analyzed the effectiveness of corn production in terms of regions of Ukraine and dynamic of Corn Balance in Ukraine. It was determined the volumes, prices and revenues from grain export in general and corn export in particular in Ukraine in the period from 2010 till 2020. We modeled the consequences of the impact of changes in the cost of mineral fertilizers on the effectiveness of corn production and export from Ukraine according to probable scenarios using the econometric model of partial equilibrium AGMEMOD. According to the results of the study, in terms ofprobable scenarios of increasing the cost of mineralfertilizers, its impact on the level of yield, harvested area, volume of corn exports from Ukraine is quantitatively substantiated. It is proven that the high yield of corn and the favorable current price situation for grain will ensure a sufficient level of profitability of this commodity. However, the radical increase in the cost of mineral fertilizers threatens the competitiveness of Ukrainian corn in domestic and foreign markets, which will eventually lead to higher food prices, deteriorating food security, as well as reducing the export potential of the grain industry. To ensure profitability at the level of previous years, agricultural producers will be forced to reconsider technological operations, deliberately reducing productivity per hectare in favor of economic efficiency. It is substantiated that lowering the rates of mineralfertilizers from the technological need for growing corn will increase the dependence of the crop on weather conditions and contribute to the deterioration of grain quality. All this will ultimately negatively affect the gross harvest and export potential of the grain industry. The directions of improvement of the mechanism of reduction in price or compensation of expenses for purchase of mineral fertilizers for domestic commodity producers are offered.

Originality / scientific novelty. Using the econometric model of partial equilibrium AGMEMOD, the consequences of the impact on probable scenarios of growth of mineral fertilizers on yield, harvested area, volume of corn exports from Ukraine are substantiated, which creates preconditions for improving management domestic grain in domestic and foreign market segments.

Practical value / implications. Public and sectoral authorities can use the proposed methodological approaches and research results in developing priority areas for improving the effectiveness of the domestic grain industry.

Key words: corn market, grains, mineral fertilizers, AGMEMOD model.

Постановка проблеми

вартість мінеральні добрива кукурудза

Кукурудза є однією з найдавніших і найважливіших сільськогосподарських культур у світі, яка займає стратегічне місце в забезпеченні продовольчої безпеки країни. Унікальність цієї культури полягає у високій потенційній урожайності, універсальності використання. Зерно кукурудзи використовують для продовольчих, кормових і технічних цілей. У харчовій промисловості кукурудзяне зерно є сировиною для отримання круп, борошна, олії, крохмалю, спирту, пива. З нього виготовляють різні каші, супи, запіканки, паштети, крім того, виробляють декстрин, глюкозу, патоку, цукор, мед, аскорбінову і глутамінову кислоту. У їжу вживають також консервовану цукрову кукурудзу.

Кукурудзу вважають однією з найважливіших кормових культур, оскільки за її рахунок тваринництво забезпечується концентрованими кормами, силосом і зеленою масою. У зерні кукурудзи міститься 9-12 % білків, 65-70 % вуглеводів, 4-8 % олії, 1,5 % мінеральних речовин. Зі стебел і листя кукурудзи виробляють папір; зі стрижнів качана виготовляють абразиви, паливо, ізоляційні прокладки, активоване вугілля, штучну пробку, кіноплівку, тверді волокнисті плитки; із зерна виробляють біоетанол, лаки, штучні волокна, плити, клей, пластмасу, смоли, лінолеум, віскозу, глюкозу, патоку та ін.

За останні роки Україна суттєво наростила обсяги виробництва зерна кукурудзи, увійшовши до числа найбільших у світі її країн-експортерів. Зокрема, за даними USD A [1], за підсумками 2021/22 маркетингового року Україна зайняла 6-те місце у світі за обсягами виробництва (3,5 % від світового виробництва) і 4-те місце - за експортом кукурудзи (14 % світового ринку), реалізувавши на зовнішні ринки 24,7 млн т зерна на суму 5,89 млрд дол. США.

Збільшення валових зборів кукурудзи пов'язують із застосуванням аграріями сучасних технологій вирощування, які підвищують стійкість рослин до несприятливих факторів середовища, коригують мінеральне живлення рослин з урахуванням погодних умов. Однією з найважливіших складових таких технологій є застосування мінеральних добрив, від оптимального обсягу внесення яких залежить не лише рівень урожайності зернових культур, але й ефективність виробництва та якість зерна.

Проте стрімке зростання світових цін на природний газ протягом 2021 р. сформувало нові виклики та загрози для подальшого розвитку ринку зерна в Україні. Адже світові ціни на мінеральні добрива, у собівартості яких блакитне паливо займає до 80 %, за даними Світового банку [2], зросли за 2021 р. на 80 %, а за I квартал 2022 р. - ще на 30 %.

Для зернової галузі основна проблема полягає не тільки у стрімкому зростанні вартості мінеральних добрив, але й у фізичному дефіциті їх на ринку. Високі ціни на мінеральні добрива створюють штучну проблему відкладеного попиту, коли господарства змушені до останнього чекати із придбанням товару. Ураховуючи це, імпортери також зменшують обсяги постачання, що зберігає високі ціни та дефіцит добрив на ринку і не дозволяє їм знижуватися за рахунок механізму формування ринкової рівноваги [3].

Тому зростання цін у поєднанні зі зниженням доступності мінеральних добрив на ринку приведе до збільшення собівартості виробництва кукурудзи на зерно і стимулюватиме підвищення споживчих цін на продукти харчування. Додатковим чинником, який потенційно здатний впливати на підвищення цін, може стати скорочення валового збору кукурудзи на зерно через прогнозоване внесення менших від технологічної потреби обсягів мінеральних добрив. Але найгірше те, що знизиться не лише валовий збір, а й якість українського зерна.

За цих умов дедалі більшої актуальності набуває питання моделювання наслідків впливу підвищення вартості мінеральних добрив на результативність виробництва й експорт зерна кукурудзи в Україні, забезпечення її конкурентоспроможності на світовому та вітчизняному ринку. Адже ціна на кукурудзу, зокрема на стратегічно важливому для нас ринку Китаю, станом на початок 2022 р. уже перевищила ціну на американську кукурудзу, що буде стримувати її експорт.

Таким чином, в умовах стрімкого підвищення цін на мінеральні добрива виникає гостра необхідність запровадження виваженого і системного підходу щодо розробки та реалізації державної аграрної політики, спрямованої на збалансування інтересів усіх учасників ринку кукурудзи. Досягнення зазначеного багато в чому залежатиме від результативності механізму здешевлення або компенсації витрат на купівлю мінеральних добрив для вітчизняних виробників зерна в умовах глобальних викликів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання розвитку ринку зерна, забезпечення конкурентоспроможності, економічної ефективності його виробництва і продовольчої та енергетичної безпеки, формування експортного потенціалу зернової галузі посідають чільне місце в наукових дослідженнях і широко представлені в спеціальній літературі. Серед наукових праць цієї тематики слід виокремити доробок таких вітчизняних та зарубіжних авторів, як І. Вороненко, А. Скрипник, Н. Клименко, Д. Жерліцин, Є. Стариченко [4], H. Голомша, О. Голомша [5], М. Диха, В. Кузін, К. Сердюков [6], М. Ільчук, I. Коновал, О. Барановська, В. Євтушенко [7], Р. Мудрак, Л. Фицик, Ю. Цимбалюк, Ч.-Х. Пуах [8], М. Лишенко, Н. Макаренко, В. Макаров, В. Муштай [9], Д. Шиян, І. Сахно, К. Крамаренко [10], M. Hamulczuk, О. Макарчук [11], J. Berger, B. Dalheimer, B. Brummer [12].

Науковці А. Скрипник, Н. Клименко, К. Тужик, Л. Галаєва та К. Рогоза [13], проаналізувавши передумови та перспективи стабілізації обсягів виробництва зерна, визначили вплив виробничих ресурсів, зокрема мінеральних добрив і засобів захисту рослин, на ефективність виробництва озимої пшениці. На основі аналізу з використанням економетричної моделі зниження граничної корисності виробничих ресурсів визначено, що максимізація врожайності досягається за менших витрат, ніж максимізація прибутку.

В останнє десятиліття серед вітчизняної та світової наукової спільноти набули актуальності питання забезпечення ефективності виробництва зернових культур. Зокрема, С. Черемісіною та В. Россохою [14] доведено, що зниження показника рівня рентабельності зумовлено суттєвим зростанням витрат на оплату праці, мінеральні добрива та засоби захисту рослин, пальне і мастильні матеріали, а також необгрунтованим збільшенням інших прямих та загальновиробничих витрат. При цьому успішне вирішення проблеми підвищення економічної ефективності зернового господарства передбачає реалізацію комплексної системи дій з нарощування виробництва і поліпшення якості зернових культур за умови одночасного зменшення затрат праці і витрат матеріальних засобів на одиницю продукції.

Авторський колектив у складі Д. Шияна, Н. Ляліної та К. Гончарової [15], досліджуючи вплив рівня залежності врожайності пшениці за окремими статтями витрат, обґрунтував, що найтіснішим був зв'язок останньої з рівнем витрат на мінеральні добрива та амортизацію. Тобто зі збільшенням рівня врожайності відбувалося й зростання питомої ваги згаданих статей у структурі витрат. Усе це дозволяє сформувати передумови для забезпечення ефективного розвитку зернового господарства.

Китайські науковці J. Wang та X. Hu [16] проаналізували ефективність виробництва зерна кукурудзи та визначили фактори, що впливають на її підвищення в основних країнах-виробниках та експортерах у період із 2012 до 2019 рр. Установлено, що зростання вартості виробничих ресурсів в Аргентині, США, Україні та інших країнах спонукало виробників постійно вдосконалювати технології виробництва кукурудзи для підвищення її ефективності.

Окремо потрібно виділити наукову працю С. Березюка та І. Зубаря [17], які досліджували сучасні економіко-екологічні аспекти застосування добрив у рослинництві. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок, що за останні роки підвищення врожайності зернових культур в Україні супроводжується посилення дисбалансу між обсягом унесення NPK та виносом їх рослинами. Вирішення виявлених проблем пропонується здійснювати за допомогою системи заходів, зокрема підвищення рівня державної підтримки виробництва вітчизняних мінеральних добрив та застосування науково обґрунтованої агротехніки.

Еколого-економічну ефективність вирощування кукурудзи на зерно досліджував також авторський колектив у складі О. Стасіва, О. Качмар, О. Вавринович, К. Арабської [18]. Ученими доведено, що комплексне використання мінеральних (N120P100K100) та органічних добрив сприяє отриманню високої продуктивності кукурудзи на зерно з урожайністю 6,10-6,87 т/га і забезпечує її високий умовний рівень рентабельності в межах 72-104 %.

Питання підвищення прибутку від експорту кукурудзи на світовий ринок набули актуальності серед українських науковців. Зокрема, Д. Лялько [19] здійснив комплексний аналіз світового ринку кукурудзи, а також обґрунтував основні напрями розвитку вітчизняного ринку, які забезпечать отримання економічних вигід українськими товаровиробниками.

Водночас Н. Танклевська, В. Петренко, А. Карнаушенко, К. Мельникова [2o] на підставі комплексного аналізу визначили основні тенденції розвитку світового ринку кукурудзи; крім того, на основі проведених розрахунків обґрунтували економічну доцільність глибокої переробки кукурудзи в Україні. У свою чергу, І. Ващенко [21] розробив теоретичні засади формування та функціонування ринку кукурудзи з позиції формування попиту і пропозиції, кон'юнктури світового ринку й цінових коливань на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Колектив румунських учених у складі E. Soare, I.-A. Chiurciu, A.-V. Balan, L. David [22], проаналізувавши основні індикатори розвитку світового ринку кукурудзи, запропонував прогнози його розвитку на період до 2025 р. та визначив основні фактори, що в майбутньому впливатимуть найбільше, зокрема, це природно-кліматичні умови в основних країнах-виробниках і експортерах.

Дослідження М. Паламарчук [23] присвячене оцінці конкурентоспроможності кукурудзи та факторів, що впливають на її формування в Україні, виявленню тенденцій укрупнення виробництва цієї культури в сільськогосподарських підприємствах і впливу їхнього розміру на кількість витрат на одиницю продукції та ціну реалізації кукурудзи. Проаналізовано вплив цінової кон'юнктури світового ринку на конкурентоспроможність вітчизняної кукурудзи та запропоновано подальші напрями її підвищення, що забезпечить інвестиційну привабливість зернової галузі, формування збалансованої кормової бази для тваринництва, зміцнення позицій на світовому ринку кукурудзи.

Італійські науковці F. Santeramo, E. Lamonaca, F. Conto, G. Nardone, A. Stasi [24] на підставі проведеного дослідження виявили, що розуміння детермінант волатильності цін є вагомим кроком для запобігання потенційним негативним наслідкам невизначеності на ринку зерна кукурудзи. Автори запропонували нову категорію драйверів волатильності цін на зерно - ендогенні та екзогенні, а також обґрунтували потенційні наслідки, тобто як кожен із них може впливати на динаміку цін.

Водночас M. Hamulczuk та K. Hertel [25] як приклад застосування моделей часткової рівноваги в агропродовольчому секторі здійснили моделювання наслідків скасування квоти на молоко для молочного сектора Польщі, застосувавши модель AGMEMOD.

Італійські вчені R. Esposti та A. Lobianco [26] узагальнили основні результати моделювання впливу реформи Спільної аграрної політики (САП) ЄС (реформа Фішлера, або Люксембурзька угода) в рамках моделі AGMEMOD агропродовольчої галузі в Італії. Зокрема, на прикладі моделювання сценаріїв додаткових платежів фермерам для виробництва твердої пшениці авторами обґрунтовано, як реформа САП може вплинути на середземноморське сільське господарство через зміну режиму підтримки.

Колектив науковців у складі M. Banse, O. Ledebur, M. Leeuwen та P. Salamon [27], використавши модель AGMEMOD, аргументував вплив майбутнього розвитку російського та українського аграрного сектора на світові ринкові цілі стосовно агропродовольчої продукції. На основі проведених досліджень установлено, що скасування експортних обмежень у Росії та Україні приведе до зниження світових ринкових цін на зернові та олійні культури.

Українські і зарубіжні вчені О. Николюк, П. Пивовар, А. Чміль, М. Богонос, П. Топольницький, І. Чебан та T. Fellmann [28] проаналізували поточну ситуацію та на основі моделі AGMEMOD розробили прогнози розвитку основних ринків сільськогосподарської продукції України на період до 2030 р. Визначено, що попри незначне збільшення валового збору пшениці, кукурудза стане домінуючою зерновою культурою в Україні. Основною рушійною силою цієї тенденції є адаптація до змін клімату.

Проте, незважаючи на значну кількість публікацій та робіт із цієї проблематики, кількість дискусійних питань не зменшується, особливо в умовах стрімкого зростання цін на енергоносії. При цьому у вітчизняних літературних джерелах питання використання методів економіко-математичного моделювання розвитку ринку зерна в нинішніх умовах господарювання ще не одержали вичерпного наукового і методичного обґрунтування та практичного вирішення. Щодо цього існує широкий дослідницький простір. Зокрема, потребує вдосконалення методична база обґрунтування економічних наслідків впливу зміни вартості мінеральних добрив на результативність виробництва та експорту кукурудзи в Україні з використанням економетричної моделі часткової рівноваги AGMEMOD.

Мета статті. Метою дослідження є оцінка сучасного стану й моделювання наслідків впливу зміни вартості мінеральних добрив на результативність виробництва та експорту кукурудзи з України за ймовірними сценаріями з використанням економетричної моделі часткової рівноваги AGMEMOD, що створює передумови для підвищення ефективності прийняття і реалізації управлінських рішень та сприяє досягненню цілей державної аграрної політики.

Методологія дослідження

У процесі дослідження використовували такі методи: монографічний - для деталізації сучасного рівня результативності функціонування виробництва зерна кукурудзи; абстрактно-логічний - для формулювання висновків; порівняльного аналізу та експертних оцінок - для аналізу кількісних та якісних показників розвитку вітчизняного ринку зерна кукурудзи; табличний - для наочного відображення отриманих результатів дослідження; статистико-економічний - для збору та обробки статистичних даних, вивчення динаміки експорту й імпорту зерна; факторного аналізу - для визначення факторів впливу на результативність виробництва зерна кукурудзи; економіко-математичного моделювання - для оцінки впливу зміни вартості мінеральних добрив на результативність виробництва та експорту кукурудзи з України, зокрема, використано економетричну динамічну модель часткової ринкової рівноваги - AGMEMOD (Agricultural Member State Modelling).

Вихідною інформацією під час проведення дослідження слугували дані Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Національного банку України, Державної служби статистики України, Міністерства сільського господарства США (USDA), Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО ООН), Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Спільного дослідницького центру (JRC) Європейської комісії, зарубіжні й вітчизняні наукові публікації, а також особисті дослідження і практичні спостереження авторів.

Для оцінки впливу зміни вартості мінеральних добрив на результативність виробництва та експорту кукурудзи, зокрема - урожайність, валові збори, зібрані площі та основні параметри формування попиту і пропозиції кукурудзи в Україні, використано економетричну динамічну модель часткової ринкової рівноваги - AGMEMOD. Її було розроблено для аналізу наслідків впливу САП на розвиток сільського господарства країн Європейського Союзу.

Модель AGMEMOD як інтегрована система об'єднує національні моделі часткової рівноваги для кожної країни ЄС, можливих країн-кандидатів і важливих сусідів. Вона включає близько 50 видів сільськогосподарської продукції (наприклад, продукція рослинництва включає такі культури: пшениця, кукурудза, ячмінь, жито, овес, ріпак, соя, соняшник, цукрові буряки, бобові культури, картопля, фрукти і овочі) та понад 30 країн (включаючи деякі країни, які не є членами ЄС, зокрема - Україну, Туреччину, Казахстан, Російську Федерацію, Північну Македонію), що дозволяє оцінювати вплив політичних рішень на аграрний сектор та моделювати і прогнозувати майбутній розвиток аграрних ринків. Партнерство AGMEMOD розробляє та підтримує модель і є консорціумом, що складається з університетів, дослідницьких інститутів та державних установ у Європі і за її межами. Основна група партнерства AGMEMOD розташована в Нідерландах (Wageningen Economic Research) та Німеччині (Thunen Institute of Market Analysis).

Кожна загальна модель AGMEMOD країни складається із системи субмоделей основних видів сільськогосподарської продукції. Змінні, які входять до кожної підмоделі, являють собою послідовні позиції в балансі кожного аграрного ринку. Пропозиція моделюється на основі початкових запасів, виробництва та імпорту, а попит - внутрішнього споживання, експорту і кінцевих запасів. У кожній країні для кожного виду продукції також моделюються відповідні внутрішні ціни. Необхідною умовою для розв'язання моделі є дотримання рівності між попитом і пропозицією на кожному ринку в кожній країні. Зокрема, рис. 1 ілюструє загальну структуру моделі ринку сільськогосподарської продукції на рівні країни.

Рис. 1. Структура моделі AGMEMOD на рівні країни

Джерело: [29].

Ринки аграрної продукції в AGMEMOD представлені рівняннями попиту і пропозиції, запасами, міжнародною торгівлею та ринковими цінами. Вони показують поведінкові реакції економічних агентів на коливання цін та зовнішніх змінних, таких як інструменти аграрної політики, обмінний курс валюти, тарифні квоти тощо. Параметри рівнянь зазвичай оцінюють як регресії часових рядів з бази даних AGMEMOD [28].

Модель використовує комбінацію екзогенних та ендогенних даних для прогнозування параметрів розвитку аграрного ринку. Значення екзогенних змінних оцінюються не моделлю, а іншими організаціями. Наприклад, використовуються прогнози Міністерства сільського господарства США (USDA) щодо світових цін на основні види аграрної продукції.

Екзогенні змінні в AGMEMOD на національному рівні, такі, наприклад, як ВВП, дефлятор ВВП, валютний курс і чисельність населення не обчислюються і не прогнозуються моделлю. Ці дані та їх прогнозні оцінки на період до 2030 р. було взято з даних Світового банку (World Bank), Міжнародного валютного фонду (IMF) та Міністерства сільського господарства США (USDA). Включення екзогенних змінних дозволяє краще представити процеси та зв'язки в аграрному секторі, і кожна з екзогенних змінних впливає на змінні, оцінені моделлю [ 30].

У моделі для зернових культур розробляються прогнози зібраної площі, урожайності з гектара, валових зборів як добуток зібраної площі та врожайності, внутрішнього споживання, обсягів імпорту й експорту, запасів і внутрішньої ринкової ціни [31]. Субмоделі окремих видів сільськогосподарської продукції тісно пов'язані між собою. Наприклад, моделі рослинництва пов'язані з моделями тваринництва за допомогою індексів собівартості продукції тваринництва, які є функціями цін на зерно, олійні культури та шрот.

Рівняння регресії для моделювання основних параметрів ринку кукурудзи в Україні в моделі AGMEMOD було розроблено українськими та зарубіжними науковцями для «Agricultural markets in Ukraine: current situation and market outlook until 2030» [28].

Для цього дослідження в моделі використано дані Державної служби статистики України з 2000 до 2019 рр. Для проведення дослідження сформовано панельну базу даних, на основі якої було оцінено рівняння лінійної регресії в програмному забезпеченні R версії 4.0.2. Для оцінки регресії в R використано модель = «pooling», коли однакова вага надається зв'язкам між роками і між областями.

Оцінені рівняння заносять до одного з основних файлів моделі, який відповідає за рівняння. У моделі валовий збір зерна визначають як добуток середньої врожайності і зібраної площі кукурудзи. Розподіл сільськогосподарських угідь між різними зерновими культурами ґрунтується на підході групового заміщення та виражається у пропорціях. Товаром-замінником кукурудзи в моделі є пшениця.

Рівняння, які відображають питому вагу посівних площ конкретних зернових культур у цих групах, включають змінну валового доходу, який служить показником рівня рентабельності їх виробництва, і таким чином відіграють важливу роль у визначенні коефіцієнтів заміщення.

Поведінкові функції для посівних площ зернових культур, що оцінюються за панельними даними, вводять у модель AGMEMOD разом з коефіцієнтом множення. Цей коефіцієнт являє собою кількість адміністративних регіонів і дозволяє коригувати середні значення на регіон, отримані за допомогою регресій панельних даних, до рівня всієї країни, як того вимагає модель. Споживання на одну особу, використання на корм, втрати, переробку на нехарчові цілі, ціни внутрішнього ринку, обсяги експорту, імпорту і зміни в запасах кукурудзи було оцінено на основі даних часових рядів за допомогою методу найменших квадратів.

Коефіцієнт детермінації, що визначає частку варіації однієї зі змінних, яка пояснюється варіацією інших змінних, становив R2 = 0,0861. Це свідчить, що рівняння регресії тільки на 8,61 % варіації результативної ознаки зумовлено варіацією незалежної (факторної) ознаки. Проте для таких складних моделей з обмеженими базами даних, на наш погляд, значення коефіцієнта детермінації може бути достатнім для оцінки її достовірності. Водночас p-значення рівняння регресії дорівнює 0,00199. Це означає, що в регресійній моделі усі змінні були статистично значимі, оскільки значення менше за 0,05. Усі інші результати оцінки регресії з використанням пакета R зображено на рис. 2.



Рис. 2. Результати оцінки регресії з використанням пакета R

Джерело: власні розрахунки на основі [28].

Рівняння для моделювання основних параметрів виробництва та балансу

Рис. 3. Рівняння для моделювання основних параметрів виробництва та балансу зерна кукурудзи в моделі AGMEMOD

Джерело: [28].

Рівняння:

1. Площа, з якої зібрано кукурудзу на зерно, тис. га (формула (1)): COAHAUA = COASHUA ¦ GRAHAUA. (1)

2. Урожайність кукурудзи, т з 1 га (формула (2)):

COYHAUA = 1,1475 + 1,0745 ¦ TREND08 + 0,1421 ¦ COEGUUA. (2)

3. Валовий збір кукурудзи, тис. т (формула (3)):

COSPRUA = COYHAUA ¦ COAHAUA. (3)

4. Обсяг імпорту кукурудзи, тис. т (формула (4)):

COSMTUA = 21,86825 + 0,1017958 ¦ COPFNUA. (4)

5. Обсяг експорту кукурудзи, тис. т (формула (5)):

COUXTUA = COSPRUA + COCCTUA(-1) + COSMTUA - COUDCUA -

- COCCTUA. (5)

6. Внутрішнє споживання, тис. т (формула (6)):

COUDCUA = COUFOUA+COUFEUA+COUDLUA. (6)

7. Кінцеві залишки, тис. т (формула (7)):

COCCTUA = -507 + 0,4560418 ¦ COSSRUA + 116,0461 ¦ (COPFNUA :

: COPMDUS ¦ EXRDUA). (7)

8. Використання на корм, тис. т (формула (8)):

COUFEUA = 992,2123 - 33,98611 ¦ COPFNUA/GDPDUA + 3,365268 x

x (PKSPRUA+POSPRUA). (8)

9. Використання на харчові цілі, тис. т (формула (9)):

COUFDUA = COUPCUA ¦ POPUA. (9)

10. Використання на посів, тис. т (формула (10)):

COUFSUA = 0,01 ¦ COAHAUA. (10)

11. Переробка на нехарчові цілі, тис. т (формула (11)):

COUOTUA = COXFAUA + COUDPUA. (11)

12. Частка кукурудзи в загальній площі зернових, % (формула (12)): COASHUA = 0,52579+0,02256 ¦ TREND08+0,01231 ¦ COEGUUA - - 0,01597 ¦ WSPFNUA(-1) : GDPDUA(-1)). (12)

13. Прибутковість виробництва кукурудзи, тис. грн (формула (13)): COEGUUA = COPFNUA(-1) : GDPDUA(-1) - COCGUUA : GDPDUA. (13)

Позначення:

COAHAUA - площа, з якої зібрано кукурудзу на зерно, тис. га;

COASHUA - частка кукурудзи в загальній площі зернових, %;

GRAHAUA - загальна площа зернових, тис. га;

COYHAUA - урожайність кукурудзи, т/га;

COEGUUA - прибутковість кукурудзи, тис. грн;

COCGUUA - витрати на виробництво кукурудзи з розрахунку на 1 га посівної площі, грн;

COSPRUA - валовий збір кукурудзи, тис. т;

COSMTUA - обсяг імпорту кукурудзи, тис. т;

COUXTUA - обсяг експорту кукурудзи, тис. т;

COPFNUA - ціна 1 т кукурудзи, грн;

COUDCUA - обсяг внутрішнього споживання, тис. т;

COCCTUA - кінцеві залишки, тис. т;

COUFEUA - використання на корм, тис. т;

COUDLUA - втрати, тис. т;

COUFDUA - використання на харчові цілі, тис. т;

COUFSUA - використання на посів, тис. т;

COUOTUA - переробка на нехарчові цілі, тис. т;

WSPFNUA (-1) - ціна пшениці в минулому періоді, як товар-замінник кукурудзи, грн;

GDPDUA - дефлятор ВВП, індекс;

GDPDUA (-1) - дефлятор ВВП минулого періоду, індекс;

TREND08 - логарифмічний тренд;

COPMDUS - імпортна ціна на кукурудзу FOB, дол. США;

PKSPRUA - обсяг виробництва свинини, тис. т;

POSPRUA - обсяг виробництва курятини, тис. т;

COXFAUA - інше заводське використання, тис. т;

POPUA - чисельність населення України, тис. осіб;

EXRDUA - обмінний курс долара США до гривні.

Виклад основного матеріалу дослідження

За останні роки в Україні спостерігається збільшення посівних площ та валових зборів кукурудзи. Зокрема, валовий збір кукурудзи на зерно в Україні в середньому за 2016-2020 рр. становив 30943,0 тис. т, що порівняно з 2001-2005 рр. більше у понад п'ять разів. Нарощування валових зборів відбулося як за рахунок приросту врожайності в 1,78 раза, так і за рахунок збільшення зібраних площ у понад 2,8 раза. У середньому за 2016-2020 рр. зібрана площа під кукурудзою на зерно в Україні становила 4435,2 тис. га при середній урожайності 65,5 ц/га (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка валових зборів, зібраних площ та врожайності кукурудзи на зерно в Україні

Показник	2001-2005 рр.	2006-2010 рр.	2011-2015 рр.	2016-2020 рр.	2016-2020 рр. до 2001-2005 рр.,%
Валовий збір, тис. т	6145,9	9546,6	25314,6	30943,0	503,5
Зібрані площі, тис. га	1651,9	2160,0	4290,6	4735,2	286,7
Урожайність, ц/га	36,8	43,7	59,0	65,5	178,0

Джерело: розраховано за даними [32, с. 73-75].

Водночас урожайність кукурудзи на зерно у 2020 р. в Україні досягла 56,2 ц/га, що на 14,2 % нижче від середнього показника за 2016-2020 рр. Це пов'язано насамперед з наслідками кліматичних змін, що привело до нестачі опадів під час вегетаційного періоду та браку вологи в метровому шарі ґрунту, особливо у південних та центральних областях України. 56,3 Зокрема, за даними Державної служби статистики України [27], у центральному регіоні (Вінницька, Кіровоградська, Дніпропетровська, Полтавська і Черкаська області) валовий збір зерна кукурудзи у 2020 р. порівняно з 2019 р. скоротився з 15,3 до 9,4 млн т, або на 38,5 %, за рахунок зниження врожайності на 43,7 %. Через несприятливі кліматичні умови питома вага центрального регіону у валовому зборі зерна по Україні за аналізований період скоротилася із 42,7 до 31,1 %. Натомість у 2020 р. порівняно з 2019 р. частка північного регіону (Київська, Житомирська, Сумська та Чернігівська області) збільшилася з 32,6 до 37,5 %, а західного регіону (Волинська, Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області) - відповідно з 14,5 до 21,4% (рис. 4).

Рис. 4. Валовий збір, зібрана площа та врожайність кукурудзи на зерно в розрізі регіонів України, 2019-2020 рр.

Джерело: розраховано та побудовано за даними [32, с. 73-75].

Дані рис. 4 свідчать, що тільки західний регіон у 2020 р. наростив обсяги виробництва зерна кукурудзи порівняно з 2019 р. - і за рахунок підвищення врожайності, і за рахунок збільшення зібраних площ. Фактично за останні 10 років кукурудзяний пояс України географічно «піднявся» північніше на 50-100 км. Таке переміщення викликане дефіцитом ґрунтової вологи, значними посухами степової та лісостепової зон, суховіями в період вегетації сільськогосподарських культур центральної частини України.

Якщо валові збори зерна кукурудзи за останнє десятиріччя в Україні мають тенденцію до зростання, то внутрішнє споживання залишається достатньо стабільним. Тому зміни валових зборів не є критичними з погляду забезпечення внутрішнього споживання: якщо у 2010 р. його частка становила 52,8 %, у 2016 р. - 24,4 %, то у 2020 р. - 21,5 %.

В Україні в останні роки зменшення поголів'я худоби компенсується збільшенням поголів'я птиці. Тому для фуражних цілей у середньому на рік використовується близько 6,0 млн т кукурудзи, при цьому у відносних показниках маємо тенденцію до скорочення. Зокрема, якщо у 2010 р. питома вага витрат на корми до обсягів виробництва становила 44,8 %, у 2016 р. - 22,2%, то у 2020 р. - 18,9 % (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка балансу . кукурудзи в Україні

Показник	2010 р.	2016 р.	2018 р.	2019 р.	2020 р.
Виробництво, тис. т	11953	28075	35801	35880	30290
Зміна запасів (на кінець року), тис. т	997	2970	6580	-4076	-4821
Імпорт, тис. т	30	32	41	36	25
Усього ресурсів, тис. т	12980	31077	29262	39992	35136
Експорт, тис. т	4057	17286	21440	32346	27916
Витрати на корм, тис. т	5359	6229	6318	6018	5735
Витрати на посів, тис. т	155	242	151	199	197
Втрати, тис. т	469	749	641	642	500
Переробка на нехарчові цілі, тис. т	831	501	545	628	632
Фонд споживання, тис. т	117	130	167	159	156
внутрішнє споживання/виробництво, %	52,8	24,4	19,6	19,0	21,5
витрати на корм/виробництво, %	44,8	22,2	17,6	16,8	18,9
експорт/виробництво, %	33,9	61,6	59,9	90,2	92,2

Джерело: [33, с. 38].

Аналіз даних табл. 2 показав, що внутрішній ринок не в змозі забезпечити попит на існуючі обсяги виробництва зерна кукурудзи. Тому «...зростання обсягів виробництва зерна кукурудзи в Україні супроводжується нарощуванням його експортних можливостей, при цьому внутрішнє споживання залишається відносно стабільним» [34, с. 4].

Україна за останнє десятиріччя суттєво наростила обсяги експорту зерна кукурудзи. У 2020 р. на зарубіжні ринки було вивезено 27,9 млн т вітчизняного збіжжя, що становило 53,5 % від експорту зерна з України. Ця цифра майже у сім разів перевищує показник 2010 р. (табл. 3).

Незважаючи на зниження валового збору у 2020 р. порівняно з 2018 та 2019 рр., Україна експортувала зерна кукурудзи на суму 4,9 млрд дол. США, що стало для нашої країни другим результатом за всю її історію. Більш результативним був лише 2019 р., коли експортери поставили на зовнішні ринки 32,3 млн т кукурудзи на суму 5,2 млрд дол. США. При цьому, за даними Української асоціації бізнесу та торгівлі [35], за 10 останніх років Україна розширила свою присутність на експортних ринках майже наполовину - з 30 до 46 країн, куди кукурудзу постачає на суму понад 10 тис. дол. США. Зауважимо, що у 2020 р. кукурудзу на зовнішні ринки постачали понад 1,2 тис. компаній. У структурі експорту левова частка припадає на ЄС, Китай, Єгипет, Туреччину, Іран та Корею - 85,5 % за підсумками 2020 р. Щоправда, на рівні країн головним імпортером української кукурудзи був Китай - на суму 1,38 млрд дол. США (28,3 %). А для Єгипту та Нідерландів обсяги експорту виявилися фактично ідентичними - трохи більше ніж на суму 500 млн дол. США (по 10 %) [36].

Таблиця 3

Динаміка обсягів, цін та виручки від експорту зерна з України

Рік	Усього зерна	у т.ч. кукурудза
	обсяги експорту, млн т	виручка від експорту, млрд дол. США	обсяги експорту, млн т	середньо-зважена ціна експорту, дол. США	виручка від експорту, млрд дол. США
2010	13,9	2,40	4,05	194	0,79
2011	14,1	3,60	7,80	254	1,98
2012	27,1	6,98	15,60	249	3,88
2013	27,1	6,36	16,70	229	3,82
2014	32,5	6,48	17,50	191	3,34
2015	37,4	6,05	19,04	158	3,01
2016	40,2	6,08	17,29	153	2,65
2017	41,9	6,50	19,30	154	2,97
2018	42,9	7,24	21,40	164	3,50
2019	57,9	9,60	32,30	161	5,21
2020	52,2	9,55	27,92	175	4,88

Джерело: [37; 47].

Складнощі в логістиці й транспортуванні, спричинені епідемією коронавірусу, через яку створилися перепони в ланцюжках постачання зерна, сприяли підвищенню попиту на нього з боку головних традиційних імпортерів, зокрема Китаю. Крім цього, неврожай кукурудзи в основних країнах-виробниках й експортерах, перегляд запасів у США, невизначеність і нестабільність у світі, пов'язані з COVID-19, курсові коливання, а також ситуація на ринку нафти сприяли посиленню цінової волатильності на світовому ринку зерна.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської Організації Об'єднаних Націй (ФАО ООН), у вересні 2021 р. світові ціни на продукти досягли десятирічного максимуму. Зокрема, індекс продовольчих цін ФАО (FAO Food Price Index) показав, що за рік вони зросли на 32,8 %. При цьому за підсумками 2021 р. середнє значення Індексу цін на зернові ФАО становило 131,2 п., що на 28.0 п. (27,2 %) перевищило показник 2020 р. та було найвищим середньорічним показником з 2012 р. А середні ціни на кукурудзу у 2021 р. порівняно з 2020 р. зросли на 44,1 %, що викликано головним чином зростанням попиту й обмеженістю пропозиції з боку основних експортерів зерна [38] (рис. 5).

Водночас стрімке зростання у 2021 р. світових цін на природний газ спровокувало підвищення в три-чотири рази цін на мінеральні добрива, адже саме на блакитне паливо припадає до 80 % собівартості виробництва добрив. Наприклад, селітра аміачна, найпопулярніше українське добриво, у кінці 2020 р. коштувала в середньому 7 тис. грн/т, а рівно через рік - 21-21,4 тис. грн [40].

За даними Світового банку [2], у грудні 2021 р. порівняно з груднем 2020 р. світова ціна на карбамід зросла з 245 до 890 дол. США/т (або у 3,6 раза), діамонію фосфату - з 388,5 до 745,0 дол. США/т (або в 1,9 раза) та калію хлористого - з

202.0 до 221 дол. США/т (або в 1,1 раза) (рис. 5). Підвищення світових цін на мінеральні добрива відбулося за рахунок рекордно високих цін на сировину для їх виготовлення (природний газ, кам'яне вугілля), експортні обмеження, запроваджені Китаєм. Повномасштабне військове вторгнення РФ в Україну загрожує подальшим зростанням попиту на мінеральні добрива. Адже через запровадження економічних санкцій до РФ та Білорусі, які належать до основних виробників та експортерів добрив, Світовий банк прогнозує, що ціни на добрива зростуть у 2022 р. майже на 70 %.

Ураховуючи зазначене, з наукового та практичного погляду важливо визначити економічні наслідки впливу зміни вартості мінеральних добрив на результативність виробництва й експорту кукурудзи з України. Звичайно, такі розрахунки можуть бути лише оціночними, оскільки для аналітичних розрахунків не вистачає необхідної інформації. Зокрема, частина сільськогосподарських товаровиробників змогла закупити мінеральні добрива раніше, хтось наразі закуповує, а інша частина - відкладає на весну, сподіваючись на зниження ринкових цін чи компенсації витрат з державного бюджету.



Рис. 5. Динаміка середньомісячних цін на кукурудзу та мінеральні добрива за 2018-2021 рр., дол. США/т

Джерело: побудовано за даними [2; 39].

Для оцінки впливу зміни вартості мінеральних добрив на результативність виробництва та експорту кукурудзи, зокрема врожайність, валові збори, зібрані площі та основні параметри формування попиту і пропозиції кукурудзи в Україні, у нашому дослідженні використано економетричну динамічну модель часткової ринкової рівноваги - AGMEMOD.

Як відомо з економічної теорії, ринки аграрної продукції та факторів виробництва тісно пов'язані між собою і впливають один на одного. Наприклад, нарощування обсягів валових зборів зерна приводить до підвищення попиту на мінеральні добрива. Таке підвищення стимулює зростання внутрішніх цін на ці добрива, що у свою чергу, впливає на ринкові ціни на зернові [41; 42; 43].

У моделі AGMEMOD не передбачено застосування рівнянь, що описують вплив вартості мінеральних добрив на формування попиту і пропозиції на ринку кукурудзи. У зв'язку із цим в нашому дослідженні використано витрати на мінеральні добрива в сільськогосподарських підприємствах України з розрахунку на 1 га посівної площі.

За даними Державної служби статистики України [44], частка витрат на мінеральні добрива в структурі виробництва кукурудзи на зерно у 2018 р., 2019 р., 2020 р. становила відповідно 15,1 %, 17,3 % та 15,4 %, або в абсолютних показниках - 2814 грн, 3185,3 грн, 2498,5 грн із розрахунку на 1 га посівів (табл. 4).

Таблиця 4

Витрати на виробництво кукурудзи на зерно в сільськогосподарських підприємствах України з розрахунку на 1 га посівної площі

Стаття витрат	2018 р.	2019 р.	2020 р.
	грн	%	грн	%	грн	%
Прямі матеріальні витрати, у т. ч.:	9365,2	50,3	9476,5	51,5	7816,3	48,2
насіння та посадковий матеріал	2546,5	13,7	2505,4	13,6	2114,4	13,0
мінеральні добрива	2814,0	15,1	3185,3	17,3	2498,5	15,4
пальне і мастильні матеріали	1731,2	9,3	1638,9	8,9	1214,5	7,5
решта матеріальних витрат	2273,4	12,2	2146,9	11,7	1988,9	12,3
Прямі витрати на оплату праці	810,6	4,4	877,3	4,8	899,4	5,5
Інші прямі витрати та загально- виробничі витрати, у т. ч.:	8431,5	45,3	8037,4	43,7	7516,1	46,3
відрахування на соціальні заходи	179,3	1,0	195,7	1,1	197,4	1,2
амортизація	1088,3	5,8	1288,9	7,0	1426,3	8,8
оплата послуг сторонніх організацій	2583,0	13,9	2276,0	12,4	1836,6	11,3
решта інших прямих та загально- виробничих витрат	4580,9	24,6	4276,9	23,3	4055,8	25,0
Усього витрат	18607,3	100,0	18391,3	100,0	16231,8	100,0

Джерело: розраховано за даними [45].

При цьому частка удобреної посівної площі кукурудзи на зерно за досліджуваний період має тенденцію до зростання, зокрема від 94,7 % у 2018 р. до 95,6 % у 2020 р. (табл. 5).

Обсяг унесених мінеральних добрив при вирощуванні кукурудзи на зерно в сільськогосподарських підприємствах України зріс із 482,5 тис. т у 2018 р. до 659 тис. т у 2020 р., або на 136,8 %. Із розрахунку на 1 га посівної площі обсяг унесених мінеральних добрив також має тенденції до зростання - зі 147 кг у 2018 р. до 172 кг у 2020 р., або на 117 %.

За підсумками 2021 р. обсяг унесених мінеральних добрив при вирощуванні кукурудзи зріс до 683 тис. т (у поживних речовинах), а з розрахунку на 1 га - становив 171 кг, що на 1 кг менше порівняно з 2020 р. У цілому ж, як свідчать дані табл. 4, сільськогосподарські підприємства України щорічно з 2018 до 2020 рр. закуповували мінеральних добрив під вирощування кукурудзи на зерно на суму понад 4 млрд грн.

Таблиця 5

Обсяги внесених мінеральних добрив під кукурудзу на зерно в сільськогосподарських підприємствах України

Показник	2018 р.	2019 р.	2020 р.	2020 р. до 2018 р., %
Частка удобреної площі, %	94,7	95,0	95,6	-0,9 в. п.*
Обсяг унесених мінеральних добрив, тис. т (у поживних речовинах)	482,5	528	659,9	136,8
Вартість закуплених мінеральних добрив, млн грн	4074,6	4762,7	4429,3	108,7
Обсяг унесених мінеральних добрив з розрахунку на 1 га посівної площі, кг	147	145	172	117,0

Примітка. *Відсотковий пункт. Джерело: [44; 46].

Для оцінки впливу факторів виробництва на розвиток ринку кукурудзи в модель AGMEMOD включено витрати на її виробництво, зокрема: орендну плату за майно та землю, оплату праці, пально-мастильні матеріали, насіння, мінеральні добрива з розрахунку на 1 га зібраної площі за період 2000-2019 рр.:

COCGUUA = RP + R + S + SPM + FL + MF ¦ Кп,

де COCGUUA - витрати на виробництво кукурудзи з розрахунку на 1 га посівної площі, грн;

RP - орендна плата за майно з розрахунку на 1 га, грн;

R - орендна плата за 1 га сільськогосподарських угідь, грн;

S - витрати на оплату праці з розрахунку на 1 га, грн;

SPM - витрати на насіння та посадковий матеріал із розрахунку на 1 га, грн;

FL - витрати на пально-мастильні матеріали з розрахунку на 1 га, грн;

MF - витрати на мінеральні добрива з розрахунку на 1 га, грн;

Кп - коефіцієнт зміни витрат на мінеральні добрив.

Автори цього дослідження припустили, що вплив вартості мінеральних добрив на результативність та експорт кукурудзи здійснюється через зміну їх витрат із розрахунку на 1 га посівів. Для оцінки наслідків впливу зміни вартості мінеральних добрив на результативність виробництва й експорту кукурудзи змодельовано чотири сценарії.

Згідно з базовим сценарієм очікується, що вартість мінеральних добрив з розрахунку на 1 га прогнозуватиметься відповідно до цін 2019 р., скоригованих на дефлятор ВВП. Сценарії «+50 %», «+75 %» та «+100 %» передбачають, що вартість мінеральних добрив з розрахунку на 1 га зросте відповідно на 50, 75 та 100 % порівняно з базовим сценарієм. Для введення сценаріїв у модель використано коефіцієнт зміни вартості мінеральних добрив (Kn) (формула 14). Для сценаріїв «+50 %», «+75 %» і «+100 %» Kn становитиме відповідно 1,5; 1,75 та 2,0.

Як показують дані табл. 6, отримані результати моделювання свідчать, що внутрішнє споживання залишиться стабільним - на рівні 8304 млн т - за всіма ймовірними сценаріями. Це пов'язано насамперед з проблемами у розвитку вітчизняної галузі тваринництва. Адже частка витрат на корми у внутрішньому споживанні кукурудзи в нашій країні за останні 10 років за даними Державної служби статистики України [33] становила близько 77 %.

За результатами моделювання, підвищення вартості мінеральних добрив порівняно з базовим сценарієм призведе до зниження валових зборів та обсягів експорту кукурудзи з України. Зокрема, валовий збір зерна кукурудзи в Україні за ймовірними сценаріями підвищення вартості мінеральних добрив порівняно з базовим сценарієм 2020 р. на 50 %, 75 % і 100 % знизиться відповідно на 3037 тис. т, 4474 тис. т і 5875 тис. т. При цьому обсяги експорту за вищезазначеними сценаріями знизяться відповідно на 2898 тис. т, 4269 тис. т і 5606 тис. т.

Таблиця 6

Моделювання сценаріїв впливу зміни вартості мінеральних добрив на результативність виробництва та основні параметри балансу кукурудзи

в Україні з вико	ристанням моделі AGMEMOD
Показник	Базовий сценарій, 2020 р.	Сценарії зміни вартості міндобрив до базового сценарію 2020 р.
		«+50%»	«+75%»	«+100%»
Середня врожайність, т/га	5,54	5,30	5,18	5,06
Зібрана площа, тис. га	5954	5653	5508	5362
Частка кукурудзи в загальній площі зернових культур, %	39,9	39,4	38,4	37,4
Валовий збір, тис. т	32997	29960	28523	27122
Імпорт, тис. т	58,4	58,4	58,4	58,4<...

Страница:

•  1 
•  2 

статья "Моделювання впливу вартості мінеральних добрив на результативність виробництва й експорту кукурудзи з України" скачать

Подобные документы

• Економічна ефективність виробництва кукурудзи на зерно та шляхи її підвищення в СТОВ "Вікторія" Вільшанського району Черкаської області

  Проблеми розвитку виробництва кукурудзи на зерно. Місце України в формуванні світового ринку зерна кукурудзи. Економічна кон'юнктура і тенденції розвитку ринку зерна кукурудзи в Україні. Аналіз рівня ефективності виробництва на прикладі СТОВ "Вікторія".
  
  курсовая работа [75,3 K], добавлен 04.03.2014
  

• Вплив експорту на ВВП України

  Економічна суть та склад валового внутрішнього продукту країни. Основні методи числення валового внутрішнього продукту. Поняття експорту, організація експортних операцій держави. Оцінка впливу величини експорту та зовнішньої торгівлі на ВВП України.
  
  курсовая работа [75,5 K], добавлен 23.11.2015
  

• Ейджизм: вікова дискримінація на ринку праці України

  Аналіз сучасного стану вікової дискримінації на ринку праці України. Дослідження соціально-психологічних наслідків ейджизму. Проведення контент-аналізу оголошень про прийом на роботу. Характеристика впливу дискримінації на молодь та старше покоління.
  
  курсовая работа [47,8 K], добавлен 10.06.2016
  

• Організація, планування і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва кукурудзи на зерно на площі 320 га в умовах східного регіонального управління ПРАТ "Райз-максимко"

  Фактичний стан і економічна ефективність виробництва кукурудзи на зерно за останні роки. Планування матеріальних та грошових витрат на виробництво продукції на матеріалах ПРАТ "Райз-максимко". Визначення планової собівартості та організація збуту зерна.
  
  курсовая работа [69,0 K], добавлен 26.11.2013
  

• Методичні підходи оцінки вартості бізнесу електролампової продукції (на матеріалах ТОВ "Завод газорозрядних ламп")

  Характеристика підходів оцінки вартості бізнесу. Аналіз стану управління ТОВ "Завод газорозрядних ламп", його платоспроможності та ділової активності. Оцінка інвестиційної та маркетингової привабливості бізнесу виробництва електролампової продукції.
  
  дипломная работа [402,9 K], добавлен 19.02.2012
  

• Аналіз впливу іноземного інвестування на ефективність діяльності ВАТ "Шосткінський міськмолкомбінат"

  Сутність та класифікація іноземних інвестицій. Оцінка сучасного стану та тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності комбінату. Підвищення ефективності роботи підприємства та вдосконалення технології виробництва за рахунок інвестиційних проектів.
  
  дипломная работа [1,3 M], добавлен 11.10.2011
  

• Особливості державного регулювання економіки

  Характер і оцінка впливу державного регулювання на розвиток національної економіки країни. Взаємозв’язок ефективного державного регулювання та сталого розвитку основних напрямів економічної й соціальної діяльності України, шляхи його моделювання.
  
  статья [22,5 K], добавлен 14.08.2017
  

• Аналіз впливу непрямого цінового регулювання на ринкову рівновагу

  Процес утворення ринкової ціни та його роль в ринковій економіці, механізм впливу непрямих податків, субсидій та імпортного мита на стан ринкової рівноваги. Правові основи та аналіз наслідків регулювання цін та впливу на ціноутворення з боку держави.
  
  курсовая работа [53,3 K], добавлен 08.03.2010
  

• Ефективність виробництва соняшника в сучасних умовах господарювання (на прикладі СФГ "Зірка" с. Малинки Погребищенського р-ну Вінницької області)

  Методичні засади оцінки ефективності виробництва соняшника. Сучасний стан виробництва соняшника в Україні. Підвищення економічної ефективності за рахунок внесення добрив в СФГ "Зірка". Динаміка посівних площ, урожайності і валових зборів соняшника.
  
  дипломная работа [5,0 M], добавлен 19.02.2014
  

• Оцінка вартості підприємства

  Поняття оцінки вартості підприємства, її структура та сутність, процедура та методологічні основи, специфічні проблеми. Чинники, які впливають на оцінку вартості підприємства та знижують ефективність його роботи, застосування удосконаленої методики.
  
  курсовая работа [89,2 K], добавлен 15.01.2011
  

• Моделі і методи прийняття рішень в аналізі і аудиті

  Постановка задачі планування виробництва та побудова оптимальної моделі. Вибір методу розв'язання поставленої задачі. Умови оптимального виробництва методом Гоморі та з використанням Excel. Аналіз допустимих планів та обмежуючих чинників виробництва.
  
  контрольная работа [749,0 K], добавлен 15.01.2014
  

• Основні проблеми економіки України та шляхи їх розв'язання в інтересах народу

  Характеристика сучасного стану економіки України, її актуальні проблеми в контексті світової кризи. Аналіз пріоритетних шляхів здійснення соціальної політики. Напрямки економічного впливу державних органів, проведення роздержавлення та приватизації.
  
  курсовая работа [48,8 K], добавлен 20.07.2011
  

• Аналіз та оцінка господарської діяльності підприємства

  Кількісна оцінка впливу чинників виробництва. Метод ланцюгових підстановок. Аналіз технологічних процесів. Порівняння при аналізі валової, товарної продукції. Багатофакторний кореляційний і регресивний аналіз. Вплив зміни прибутку на зміну рентабельності.
  
  контрольная работа [119,2 K], добавлен 26.04.2012
  

• Оцінка стану продовольчої безпеки України

  Оцінка сучасного стану ринку харчової промисловості. Основні аспекти проблеми продовольчої безпеки України на сучасному етапі розвитку. Запропоновано шляхи покращання ситуації. Виявлено умови забезпечення рівня достатності споживання харчових продуктів.
  
  статья [1,3 M], добавлен 21.09.2017
  

• Проблеми сфери економіки праці в марксизмі

  Дослідження Марксом та Енгельсом проблем експлуатації праці, заробітної плати, зайнятості. Визначення вартості робочої сили. Взаємозв'язок виробництва засобів виробництва та предметів споживання. Циклічність капіталістичного виробництва і його фази.
  
  презентация [544,8 K], добавлен 10.02.2014
  

• Теорія вартості

  Товар і його властивості, якісні і кількісна сторони. Аналіз марксистської, маржиналістської, неокласичної концепцій вартості. Роздвоєння праці в товарному господарстві. Закон функціонування і розвитку товарного виробництва. Теорія попиту і пропозиції.
  
  реферат [55,6 K], добавлен 02.12.2014
  

• Перебіг структурних зрушень сільського господарства України у контексті трансформації глобальної економіки

  Оцінка структурних зрушень структури експорту сільськогосподарської продукції. Необхідність обрання напряму подальших структурних зрушень сільського господарства в контексті трансформації глобальної економіки. Динаміка основних показників експорту.
  
  статья [98,7 K], добавлен 11.10.2017
  

• Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг

  Аналіз випуску продукції у натуральному та вартісному виразі, оцінка впливу факторів на зміну обсягу виробництва. Значення і задачі аналізу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг. Методика аналізу виконання плану з номенклатури і асортименту.
  
  реферат [62,2 K], добавлен 18.07.2010
  

• Виробництво як основа створення матеріальних благ

  Суспільне виробництво та його роль в житті суспільства. Виробництво як процес суспільної праці. Результативність виробництва. Структура суспільного виробництва і людина у ньому. Ефективність суспільної праці та розширення джерел багатства суспільства.
  
  реферат [25,9 K], добавлен 16.12.2007
  

• Закон вартості: сутність і основні функції

  Теорія вартості: трудова та неокласична. Сутність і роль закону вартості. Величина вартості товару та фактори, що її визначають. Функції закону вартості. Фактори економічного стимулювання розвитку продуктивних сил. Сутність ціни та механізм ціноутворення.
  
  курсовая работа [61,3 K], добавлен 06.12.2014
  

Другие документы, подобные "Моделювання впливу вартості мінеральних добрив на результативність виробництва й експорту кукурудзи з України"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам