Ризики внаслідок покриття державного боргу і дефіциту платіжного балансу запозиченнями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ім. І. Франка

РИЗИКИ ВНАСЛІДОК ПОКРИТТЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ І ДЕФІЦИТУ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ ЗАПОЗИЧЕННЯМИ

Ривак О.С., кандидат економічних наук, доцент

Львів

Анотація

економіка інвестиційний валюта ринок

Ненадійність управління економічною системою, дискоординація діяльності економічних та політичних структур, нестабільність і громісткість чинної законодавчої бази, участь у воєнних діях, дефіцит торговельного балансу означають низьку конкурентоспроможність національних товарів на зовнішніх ринках. Перевищення попиту на іноземні товари, а отже, на іноземну валюту, зумовлює стійку девальвацію національної валюти, посилює невигідність зовнішньоекономічних відносин.

Передумовою забезпечення позитивної динаміки розвитку економіки є згортання зовнішньоекономічних відносин задля забезпечення паритету купівельної спроможності національної валюти для підвищення ефективності зовнішньоекономічних відносин, застосування тарифних та нетарифних бар'єрів з метою захисту внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції.

Ключові слова: безпекова сфера, макрофінансова допомога, довготривалий дефіцит бюджету, еволюція кіберзагроз і тероризму, державний борг, ринок праці, інвестиційний клімат, гібридна війна, забруднене довкілля, глобальне потепління, порушення міжнародного права, сеньйораж, стратифікація населення за доходами, експансія іноземного капіталу, галопуюча інфляція, податковий терор, довготривалий дефіцит платіжного балансу, девальвація, кредитні і депозитні ставки, маржа, чиста міжнародна інвестиційна позиція, зміцни чистого багатства країни і світу.

Аннотация

Кандидат экономических наук, доцент Рывак О. С. Риски вследствие финансирования государственного долга и дефицита платежного баланса отдалживаниями / Львовский национальный университет им. И. Франко, Львов, Украина.

Ненадежность управления экономической системой, дискоординация деятельности экономических и политических структур, нестабильность и громоздкость действующей законодательной базы, участие в военных действиях, дефицит торгового баланса обозначают низкую конкурентоспособность национальных товаров на внешних рынках. Превышение спроса на иностранные товары, а значит, на иноземную валюту, обуславливает стойкую девальвацию национальной валюты, усиливает невыгодность внешнеэкономических отношений.

Предпосылкой обеспечения позитивной динамики развития экономики является сворачивание внешнеэкономических отношений для обеспечения паритета покупательной способности национальной валюты для повышения эффективности внешнеэкономических отношений, использование тарифных и нетарифных барьеров с целью защиты внутреннего рынка от недобросовестной конкуренции.

Ключевые слова: сфера безопасности, макрофинансовая помощь, долгосрочный дефицит госбюджета, эволюция киберугроз и терроризма, государственный долг, рынок труда, инвестиционный климат, гибридная война, загрязненная окружающая среда, глобальное потепление, нарушение международного права, сеньйораж, стратификация населения по уровню доходов, экспансия иностранного капитала, галопирующая инфляция, налоговый террор, долгосрочный дефицит платежного баланса, девальвация, кредитные и депозитные ставки, маржа, чистая международная инвестиционная позиция, изменения чистого богатства страны и мира.

Annotation

PhD of Economic Sciences, Associate Professor, Ryvak O. S. Risk Due to Coverage of Public Debt and Balance of Payment Deficit By Borrowing / Ivan Franko National University, Lviv, Ukraine.

Unreliable management of the economic system, incoordination of economic and political structures, instability of the current legal framework, participation in military actions, trade deficit means low competitiveness of domestic goods in foreign markets. The excess of demand for foreign goods, and hence for foreign currency, leads to a steady devaluation of the national currency and exacerbates the disadvantages of foreign economic relations. Prerequisite for ensuring the positive dynamics of economic development is the curtailment of foreign economic relations to ensure the purchasing power parity of the national currency to improve foreign economic relations, tariff and non-tariff bargaining in order to protect the internal market from unfair competition.

Keywords: security, macro-financial assistance, long-term budget deficits, evolution of cyber threats and terrorism, public debt, labor market, investment climate, hybrid war, polluted environment, global warming, violations of international law, seigniorage, stratification population for incomes, expansion of foreign capital, galloping inflation, tax terror, long-term balance of payments deficit, devaluation, credit and deposit rates, margin, net international investment position, strengthen the net wealth of the country and the world.

Вступ

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон про зобов'язання у безпековій сфері, яке лежить на його країні: «Вибір незабаром постане між тим, підсісти ще більше на російські вуглеводні, які йдуть гігантськими новими газогонами, або заступитися за Україну і виступити на захист миру і стабільності» [1, с. 1]. В січні 2022 року Борис Джонсон здійснив перший візит в Україну. «Ескалація агресії РФ щодо України стала б політичною, гуманітарною та військовою катастрофою для Росії та всього світу...» - констатував він. Британія надасть Україні 88 млн. фунтів стерлінгів для забезпечення енергетичної незалежності України і розвиток альтернативної енергетики, 1,7 млн. фунтів стерлінгів для військово-морського флоту України, будівництва сучасних українських військово-морських баз, пакет допомоги в сфері безпеки і озброєння. Транспортні літаки ВВС Її Величності доставили в Україну тисячі сучасних протитанкових ракет. Крім коштів для МВФ України, Великобританія надасть ще майже 2 млрд. фунтів стерлінгів на реалізацію конкретних і взаємовигідних спільних з Україною проектів [2].

Франція надасть Україні 1.2 млрд. євро макрофінансової допомоги для очищення питної води в Маріуполі й реконструкції водоканалу у Попасній на Луганщині. Париж пообіцяв забезпечити нашу залізницю 130 сучасними електровозами і передати українським рятувальникам 370 одиниць пожежної техніки на 300 млн. евро [2]. Нідерланди ухвалили рішення надати 31 млн. євро на поточні потреби ЗСУ в межах Європейського фонду миру. Європа в партнерстві із США працює над великим пакетом санкцій щодо РФ. Нідерланди пропонують Україні допомогу в протидії кібернападам. [3, с. 2]. Рада міністрів Республіки Польща схвалила рішення міністра оборони Маріуша Блащак про надання допомоги Україні - найсучасніших переносних зенітно-ракетних комплексів Piorun [4, с. 1].

В 2021 році США вивели свої війська із Афганістану після прийняття рішення президентом Джозефом Байденом про завершення епохи крупних воєнних операцій по зміні інших країн, очевидно, з огляду на дефіцит бюджету США 2021-го, який за оцінкою становить 1,8 трл. дол. США, що дорівнює усьому бюджету США 21 -річної давності. Видання The New York Times в своїй редакційній статті нагадує: «Доктрина Байдена розглядає Китай як екзистенціального конкурента США. Росію - як руйнатора, Іран і Північну Корею - як ядерний розсадник, постійну еволюцію кіберзагроз і тероризму, що поширюється далеко за межі Афганістану». В економічній повістці йде боротьба між транснаціональними компаніями і банкірами, що проявляється у постійній «гойдалці» із криптовалютою [5, с. 4].

Під час другої з початку 2022-го року розмови Президента України Володимира Зеленського і Президента США Джозефа Байдена глави двох держав обговорили дипломатичні зусилля з деескалації ситуації на тлі нарощування російських військ на кордоні з Україною. Джозеф Байден підтвердив готовність США разом із союзниками та партнерами рішуче відреагувати в разі вторгнення РФ в Україну. Він зазначив, що протягом останнього року США надали Україні понад пів мільярда доларів на розвиток та гуманітарну допомогу, вивчають додаткову макроекономічну підтримку, щоб допомогти економіці України в умовах тиску, спричиненого військовою ескалацією з боку РФ і висловив підтримку мирного врегулювання ситуації на Донбасі шляхом переговорів у Норманському форматі [6, с. 1].

Влада Канади планує вдвічі збільшити кількість персоналу навчальної місії UNIFIER (до 400 вояків). Місію спрямовано на збільшення обороноздатності ЗСУ шляхом обміну досвідом і спільних військових навчань. Канадські військові перебувають в Україні як радники та консультанти. Розширення місії обійдеться у приблизно 280 млн. дол. США. Україна отримає нелетальну зброю, розвідувальні дані й допомогу в боротьбі з кібератаками. Канада надає до 50 млн. дол. на гуманітарну допомогу Україні та підтримку в розвитку. Це додатково до кредиту 20 млн. доларів, оголошеного в другій половині січня 2022 року [7, с. 1]. 73 млн. євро спрямовує Данія на реалізацію спільних інвестиційних проєктів в Україні (за наступною фазою Данської програми європейського сусідства DANEP на 2022-2026 роки) [8, с. 1].

2671,83 млрд. грн., або 97,95 млрд дол. США становив на кінець грудня 2021 року сукупний державний та гарантований державою борг України [9, с. 1] (48,98% від ВВП в доларовому еквіваленті). 200 млрд. дол. США досяг в 2021-му році ВВП України, у 2013-му - 183 млрд. дол. США [11, с. 1]. В 2021 році офіційний курс гривні (середній за період) до долара США становив 27,29 грн/дол. США, у 2013 році - 7.993 грн/дол. США [11].

Упродовж 1996-2008 років гривна девальвувала відносно англійського фунта стерлінгів в 3,54 раза, (упродовж 2008-2021 - в 3,88 разів), відносно долара США - в 2,88, разів ( в 5,18 разів), відносно канадського долара - в 3,68 разів (в 4,41 разів), відносно євро /до 1999 року - єкю/ - в 3,32 рази (в 4,19 разів), відносно польського злотого - в 3,22 рази (в 3,23 разів), відносно сінгапурського долара - в 2,87 разів (в 5,47 разів), відносно японської єни - в 3,05 разів (в 4,84 рази), відносно СПЗ /до липня 2000 року СДР/ - в 3,13 разів (в 4,68 разів), відносно турецької ліри за 2008-2021 роки гривня ревальвувала на 25,30% (на 31,26%), відносно російського рубля упродовж 1996-2008 років гривня ревальвувала на 41,06% (упродовж 2008-2021 - девальвувала на 75,36%) [11].

Павло Кущ, автор фундаментальної статті для «Урядового кур'єра» звернув увагу, що недавно російський пропагандист і «воєнкор» Юрій Котенок запропонував ще один радикальний спосіб змусити людей забути Україну. На його геть збочену думку, жителям окупованих територій Донбасу потрібно спеціальним законом заборонити з ностальгією згадувати мирне життя, бо через це вони негативно реагують на реалії «русского мира». «Оце розчарування, постійна ностальгія за ситим тихим життям, коли не стріляють, коли можна вільно пересуватися, брати кредити, настільки переважає, що люди перестали відчувати реальність і ніколи вже не буде тієї України», - тлумачить він свою позицію. Жорстоко? Але ж погодьтеся, нарешті чесно і відверто. Бо «брати» ще в 2014-му добре знали, що окупований ними Донбас ніколи не буде в складі РФ. Окупанти прагнули лише, аби місцеві люди, перетворені на гарматне м'ясо, з російськими паспортами російською зброєю воювали проти України. І щоб вони назавжди забули про нормальне мирне життя, звикаючи до воєнного лихоліття, яке приніс зловісний «русский мир» [12, с. 3].

В широкий публічний доступ потрапило рішення районного суду міста Ростова-на-Дону в якому яскраво висвітлено присутність на території України регулярних військових підрозділів РФ і заодно гнітючий економічний стан ОРДЛО, які перебувають під повним контролем Росії. Судовий документ підтвердив, що постачання продуктів харчування, як і пального, боєприпасів та техніки з РФ для російських військовослужбовців, які «перебувають на постійному чергуванні на території самопроголошених Донецької і Луганської народних республік» відбувалося за стабільним графіком - раз на два тижні. «Колона формувалася більш ніж із 70 автомобілів вантажопідйомністю близько 40 тонн і загальним обсягом понад 1300 тонн. В асортимент продовольства входили борошно, консерви, свіжі овочі. Сумарна вартість харчів за одну поставку становила 130 млн. рублів (48 мільйонів гривень)». Експерти, взявши до уваги норми добового загальновійськового пайка солдата термінової служби, визначили, що в 2019 році, який фігурує в цій справі, на Донбасі було приблизно 30 тисяч осіб, а якщо частину поставок не спрямомували на склади і не роздавали як гуманітарну допомогу, то контингент військовослужбовців РФ сягнув понад 50 тисяч.

За повідомленням Павла Куща лідери окупаційної адміністрації на папері марять про різке зростання промислового та сільськогосподарського виробництва на наступні два роки майже на 70% та збільшення зарплати у 2,3 рази. Теперішній рівень середньої зарплати працівників сільськогосподарських підприємств в ОРДЛО - 258 дол. США (19 тисяч російських рублів); в РФ - 483 дол. США (35,5); в Україні - 528 дол. США (14,2 тисячі гривень). І черговий Указ глави РФ №657 про спрощення доступу товарів з ОРДЛО до російської системи держзакупівель у Донецьку та Луганську. З 2014-го сировина для металургійних підприємств на окуповані території безперешкодно надходила з РФ повз митниці, тощо, і так само без офіційного оформлення метал везли в зворотньому напрямку. На восьмому році від 2014-го року втрачене мирне і цілком благополучне життя. У листопаді 2021-го на колись потужному Алчевському металургійному комбінаті прокатали 10 тисяч тонн товстого листа, 2013-го - 367 тис.тонн прокату. Восени 2021-го на Макіївському металургійному комбінаті працювали трохи більш як 1,5 тис. робітників, а перед війною - понад 7 тис. осіб. На шахті «Щегловська-Глибока» за штатом потрібно не менш як 1,5 тис. гірників, а на сьогодні - 736. Проте керівники підприємства запланували на 2022 рік збільшити добовий видобуток палива із теперішніх 600 тонн до 1700 тонн. [13, с. 3].

За офіційними даними «міністерства економічного розвитку ДНР» за період січень-жовтень 2021-го на обліку в місцевих центрах зайнятості перебувало 31,1 тис. осіб. За окреслений період від працедавців надійшла понад 51 тисяча заявок. Не дочекавшись обіцяних і сподіваних 2014-го російських зарплат і пенсій значна частина потенційних заробітчан спокусившись на щедрі обіцянки російської сторони вирушили на заробітки кудись аж за Урал. «Росія всього-на-всього жорстоко використовує загарбану територію Донбасу та її людей для власних геополітичних та інших інтересів, а теперішній «русский мир» для нас став страшнішим за будь-яку війну!» - вважає житель Горлівки.

Суд в російському Ростові покарав громадянина РФ п'ятьма роками в колонії за сприяння хабарництву, що поставило під загрозу постачання харчування російських військовослужбовців на території самопроголошених Донецької і Луганської народних республік [13, с. 3].

В початку жовтня 2021 року Президент Ізраїлю здійснив свій перший візит на посаді глави Ізраїлю саме в Україну. Під час зустрічі Президент України Володимир Зеленський відзначив, що після набуття чинності Угоди про вільну торгівлю від 01.01.2021 між двома країнами зростають обсяги торгівлі товарами, вперше з початку пандемії, проте, глава України зазначив, що обсяги прямих ізраїльських інвестицій в Україну на сьогодні не відповідають двосторонньому потенціалу [14, с. 2]. Однак, для збільшення прямих іноземних інвестицій в країну, передусім уряд зобов'язаний забезпечити сприятливий інвестиційний клімат, як для приватного сектора вітчизняної економіки, так і для державного, рівні умови ведення підприємницької діяльності для вітчизняних і іноземних підприємств незалежно від форм власності.

Глава України переконаний, що «нові технології, інновації, кібербезпека, охорона здоров'я, фармацевтика, космічні програми, банківська справа й фінанси, будівництво, сільське господарство - лише окремі перспективні галузі для розвитку інвестиційної співпраці між Україною та Ізраїлем [14, с. 2]. Проте, для продуктивної співпраці в окремих сферах діяльності необхідно посилити захист корисної інтелектуальної власності, а також забезпечити позитивну динаміку розвитку економіки України. Вдосконалити фіскальну і митну політику держави для (1) збільшення внутрішніх приватних інвестиційних видатків, (2) збільшення внутрішніх видатків споживачів; (3) зменшення тіньового сектора економіки, (4) припинення втечі капіталу за кордон, (5) припинення еміграції найпродуктивнішої частини населення з метою заробітків чи остаточного переселення внаслідок посилення розшарування населення країни за доходами, (6) вдосконалити фіскальну та митну політику, (7) зменшення рівня інфляції, яка є вагомою причиною девальвації гривні, (8) підвищення рівня зайнятості, (9) досягнення природного обсягу виробництва та (10) зміцнення гривні хоча б до рівня середнього офіційного курсу щодо основних торговельних партнерів 2008-го року, в якому загострилась світова економічна криза, оскільки забезпечення паритету купівельної спроможності національної валюти - необхідна передумова ефективних зовнішньоекономічних відносин.

Іцках Герцог погодився, що нинішній візит і переговори сприятимуть зміцненню, поглибленню, вдосконаленню, процвітанню партнерства між Україною та Ізраїлем, зокрема у галузях сільського господарства, енергетики, технологій, науки, охорони здоров'я, туризму, а також, резюмував, що глобальна пандемія коронавірусу довела, що жодна країна не може існувати сама по собі. Що партнерство між країнами не лише відповідає інтересам і потребам кожної держави, а й лежить в основі їх здатності забезпечувати своїм громадянам гідне життя і добробут [14, с. 2].

Виклад основного матеріалу

З 5 по 15 листопада Держсекретар Ентоні Блінкен зробив не менше п'яти заяв про те, що Росія може розпочати вторгнення в Україну. Радник очільника Офісу Президента Олексій Арестович повідомив «Вестям», що на кордоні дійсно стоїть стотисячне російське військо, а згідно заяв ДУРМО, мова йде про 114 тис. особового складу, включаючи Крим і окуповані території. І ми знаходимось в небезпечній фазі, враховуючи енергетичний шантаж і штучно створену кризу з мігрантами, що може бути перенесено на нас» [15, с. 5]. Політичний експерт Олександр Кочетков зауважує: «З однієї сторони, ми рухаємся в сторону євроатлантичних цінностей. З іншої - потребуємо закупівлі електроенергії. Влада, у якої закінчились гроші, зараз намагається знайти електроенергію в Білорусії, а вугілля - закупити або на непідконтрольних територіях, або в РФ, напівконтрабандним шляхом. Ні до чого доброго цей шпагат нас не доведе [15, с. 5].

Якщо упродовж 2021 року українська гривня зміцнилась на 0,7% відносно білоруського рубля внаслідок штучно створеної нестабільності в Білорусі, то пред'явлений попит на білоруський рубль внаслідок експорту українською стороною білоруської електроенергії знизив би курс гривні відносно білоруського рубля. Білорусь є країною, яка не здійснювала курс на євроатлантичну інтеграцію. В 2017 році гривня знецінилась відносно білоруського рубля на 4,9% до попереднього року, в 2018-му - зміцнилась на 3,02%, в 2019-му - зміцнилась на 7,53%, в 2020-му - зміцнилась на 10,45%, в 2021-му зміцнилась на 2,8%, у січні 2022 р. до попереднього місяця знецінилась на 0,74% [11] в основному внаслідок кон'юнктурних (короткострокових) факторів. Закупівля ж в РФ вугілля, після того як російські вчені підтвердили факт заничищення території Донбасу російською стороною токсичними відходами хімічної промисловості в т.ч. в залитих шахтах, а також безпрецедентне замінування підконтрольних РФ територій, використання заборонених міжнародними договорами видів зброї проти української сторони є безглуздою.

Один із відомих у світі журнал «National Geographic», офіційне видання Національного географічного товариства США назвав Маріуполь одним з найбрудніших міст України, а його повітря - одним з найбрудніших у Європі. У статті для «Урядового кур'єра» під назвою «В українській зоні бойових дій триває чергова битва - за чисте повітря» Павло Кущ порушує кілька болючих тем: гібридна війна, забруднене довкілля і надбагаті власники металургійних велетів. Два підприємства компанії «Метінвест» - МК «Азовсталь» (1933-го доменна піч №1 зварила перший чавун на металургійному комбінаті «Азовсталь») і ММК імені Ілліча (початок виробництва датовано 1897 роком, коли видав першу продукцію змонтований трубний цех Нікополь-Маріупольського гірничометалургійного товариства) - найбільші джерела шкідливих викидів, реальна загроза для повітря та усього довкілля міста з боку потужної металургійної промисловості.

Ініційований місцевими екологічними активістами цього приморського курортного міста, з прифронтовим статусом і черговими загрозливими маневрами сусідів поблизу кордону, моніторинг повітря підтвердив, що рівень його забруднення в десятки разів перевищує рекомендований показник Всесвітньої організації охорони здоров'я, а дослідження зразків грунту, проведеного кілька років тому експертами показало наявність цинку, ртуті, хрому, миш'яку, свинцю, кадмію та інших токсичних речовин. Забрудненість довкілля Маріуполя значною мірою залежить від прифронтового розміщення, контрабанди і тимчасової окупації Російською Федерацією [16, с. 3].

Надбагатим власникам металургійних велетів за умови несприятливого інвестиційного клімату, зубожіння населення країни, яке змушене проїдати те що було заощаджене раніше, або ж погрязнути в боргах, можна рекомендувати все ж здійснити диверсифікацію капіталу на території України, згорнути виробництво металургійної промисловості до потреб країни, резидентами якої вони є, протидіяти експансіоністській політиці іноземного капіталу.

На кліматичному саміті COP26 у Глазго 40 країн, серед яких Україна, погодилися поступово відмовитися від використання викопного вугілля. Компанії, що володіють 40% світових активів, зобов'язалися утримувати глобальне потепління нижче 1,5⁰ С. Понад 100 країн погодилися із планом президента США Джо Байдена про скорочення викидів метану на 30% до 2030 року. Проте, прогнози експертів про те, що саме подальші зміни температурного режиму можуть призвести до переходу 75% території України в зону ризикованого землеробства є напівправдою [17, с. 4].

Служба безпеки України передала міністерству оборони партію озброєння загальною вагою 500 тонн на 1 млрд. грн, яке вилучила під час спецоперацій і відкрила по даному факту кримінальну справу. Проте, хоча міністерство оборони погодилось прийняти вилучене озброєння на баланс, суд і уряд санкціонували передачу. Передане Міноборони озброєння включає: (1) озброєння (гранатомети); (2) боєприпаси (міни і вистріли до гранатометів); (3) вибухові речовини (тротил); (4) 36 ракет 5В27Д (входять до складу 3РК «Печора») і супутнє обладнання до них; (5) складові до вогнестрільної нарізної зброї; (6) двигуни і комплектуючі до авіаційної техніки (гвинтокрилам Ми-24, літаків типу Су і МиГ); (7) комплектуючі до бронетанкової техніки (БМП, БРДМ, БТР, танків), зенітно-ракетних комплексів і систем залпового вогню; (8) фосфорні соляні кислоти. «Російські державні компанії використовували територію України для транзиту товарів військового призначення і з невизначеною метою нагромаджували їх на нашій території під виглядом майна загального використання» - роз'яснили правоохоронці. А тому СБУ відкрила по вказаному факту кримінальну справу [18, с. 2].

Олександр Мусієнко, директор Центру військово-правових досліджень слушно зауважив, що Росія, яку на сході серйозно підтискає Китай, щоб позбутися бодай частини економічних санкцій за її агресивну політику, буде змушена домовитись із Заходом. Росія в ультимативному тоні говорить про неможливість нашого вступу у НАТО. А чому ми не згадуємо про Будапештський меморандум і зобов'язання (у тому числі - Російської Федерації) гарантувати нам безпеку і територіальну цілісність? Ці зобов'язання Росія кричуще порушила! Чому не згадуємо про комплекс Гельсинських угод 1975 року - їх Росія так само порушила і розтоплата?! Нам насправді є чим відповісти Росії [19, с. 3].

Російський політолог Леонід Гозман слушно вважає, що запобігти війні в Україні можна жорсткими санкціями. «Слабка економіка й зниження рівня життя людей не зупинять Путіна, але санкції проти його найближчих друзів будуть ефективнішими» - наголошує він. На його переконання справжня загроза для Росії не НАТО, а демократія в Україні, Молдові й Білорусі [20, с. 2]. Як відомо завдяки послаблення економік країн пострадянського простору РФ вдавалось отримувати тимчасові вигоди.

Представник України при ЄС Всеволод Ченцов вказав, що Росія, стягуючи до українського кордону військо та зброю, що у міжнародному праві називається «загроза застосування сили», порушує Статут ООН. «Ця ситуація навіть без подальшого військового нападу має стати предметом для розгляду в ООН, і Росія вже має «платити за розхитування безпеки в Європі» - констатував дипломат.

Французька політолог, професор школи міжнародних відносин (Париж) Марі Мендрас слушно зауважила, що коли «воєнізована корумпована групка людей» віддає накази, не пояснюючи, як було ухвалене рішення, - «це дуже загрозливо не лише для України, а й для самої Росії». «І нинішня ситуація продемонструвала вразливість путінського режиму і здатність країн - членів ЄС і НАТО об'єднуватися у складній ситуації» - вважає політолог [20, с. 2].

Україна тісно співпрацює з Європейським банком, з яким загалом підписано угод на 7 мільярдів доларів (3,5% ВВП 2021-го року), повідомляє Укрінформ. Сукупний і гарантований державою борг України нині трохи перевищує 90 млрд. дол. США, і уряд має чітку стратегію змінити його структуру задля збільшення частки внутрішніх запозичень і зменшення частки зовнішніх - повідомив глава уряду Денис Шмигаль учасникам Київського міжнародного економічного форуму, який всьоме зібрав світових економістів, впливових бізнесменів, представників українського істеблішменту й авторитетніших економічних експертів в початку жовтня 2021-го [21, с. 2]. Такий підхід частково міг би вирішити проблему боргової залежності держави і країни, однак, бюджетноподаткова і митна система потребують кардинального вдосконалення. Триває вирішення боргової залежності держави за рахунок сеньоражу, яке є неприпустимим. Натомість, за повідомленням очільника уряду «ми виконали торішній бюджет, скорочуємо дефіцит бюджету цього року (2021-го) і на наступний (2022-й), адже це ключові макропоказники. Відбувається постійна плідна комунікація з Міжнародним валютним фондом. Улітку цього року Верховна Рада ухвалила 12 законопроектів, передбачених меморандумом з МВФ. А роботи з підготовки програми stand by мають завершитися буквально днями» [21, с. 2]. Як підтверджує світовий і вітчизняний досвід, така законотворчість користі не принесе, і реальний ВВП нашої країни до кінця року не зросте на 4%, а внаслідок знецінення гривні до основних світових валют, виконання зобов'язань для отримання фінансування держпроектів подорожчає. Мова йде і про ті 13 мільярдів доларів кредитів від Світового банку, 10 з яких уже вибрано, і про ті 7 мільярдів доларів від Європейського інвестиційного банку, з якими підписано угоду на вищезазначену суму.

На думку очільника українського уряду, для ефективного протистояння сучасним викликам і подальшого розвитку економіки надважливий якісний діалог держави й бізнесу [21, с. 2], проте, окрім сторони роботодавців та сторони органів виконавчої влади відповідно до законів України «Про колективні договори і угоди», «Про соціальний діалог в Україні» важливу роль у формуванні і здійснені економічної політики держави можуть і повинні відіграти всеукраїнські об'єднання професійних спілок. З дня набрання чинності Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019-2021 роки від 14 травня 2019 року втратила чинність Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2016-2017 роки, основоположні зобов'язання якої не виконані, а саме, зобов'язання щодо вдосконалення податкової системи, щодо дотримання правових норм Міжнародної організації праці тощо. Для успішного виконання Генеральної угоди необхідною є тісна трьохстороння співпраця роботодавців, об'єднань профспілок і Кабінету Міністрів України.

У вересні 2021 року 137 народним депутатам дев'ятого скликання була здійснена виплата компенсації для оренди житла або найму готельного номера у розмірі 3029000 гривень - повідомлено на сайті Верховної Ради України. Найбільшу суму компенсації за житло отримав член депутатської групи «Партія «За майбутнє» Ігор Гузь - 59,5 тис. грн. За березень-серпень 2021-го нардепам загалом виплатили близько 18 млн. грн. компенсації на житло. В серпні найбільше отримав нардеп Муса Магомедов - 187,8 тис. грн. [22, с. 2].

В січні-вересні 2021-го середньомісячна заробітна плата штатних працівників України складала 13604 грн, в Києві - 19811 грн, в Донецькій області - 14611 грн, в Київській області - 13862 грн, в Закарпатській - 13482 грн, Дніпропетровській - 13414 грн, Миколаївській - 13356 грн. найнижча середньомісячна зарплата в Кіровоградській області - 10882 грн, в Чернівецькій - 10857 грн. В вересні середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, закладів, організацій України становила 14239 грн (18,7% до відповідного періоду 2020 року). Упродовж року реальна заробітна плата зросла на 6,9% [23, с. 2]. З 1 січня 2022 року відповідно до статті 7 Закону України від 02.12.2021 №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2481 грн. [24].

На переконання прем'єр-міністра України, для успіху антикорупційної реформи необхідно реформувати систему фіскальних і контролюючих органів, зокрема створення бюро економічної безпеки, а податкова міліція та інші органи, на адресу яких завжди лунало чимало звинувачень і нарікань від бізнесу мають відійти в минуле [21, с. 2]. Однак обов'язок уряду не безпідставне звільнення від службових обов'язків найкваліфікованіших кадрів податкової міліції і створення нового інституту щодо забезпечення економічної безпеки, а вдосконалення бюджетно-податкового і митного законодавства, викладеного лаконічно, його стабільність, впорядкованість, зниження середньої податкової ставки на підприємницький сектор економіки не вище 1/3 від його доходу, зниження ставки ПДВ і акцизів, що дасть можливість забезпечити необхідні соціальні стандарти, і виведення економіки з тіні.

Євросоюз виділив Україні другий транш макрофінансової допомоги в сумі 600 млн. євро в жовтні 2021-го, мовиться в повідомленні Єврокомісії. «Це другий і останній транш Україні після першої виплати 600 млн. євро в грудні 2020 року. Завдяки цій виплаті сума кредитів України в межах її багаточисленних програм макрофінансової допомоги досягла 4,4 млрд. євро», - повідомили в ЄК. Виконавчий віце-президент Єврокомісії з економічних питань Валдіс Домбровські заявив, що Україна приклала значних зусилль для виконання умов програми, а також досягла значного прогресу з Міжнародним валютним фондом». На думку віце-президента Єврокомісії, надаючи фінансову і технічну підтримку, ЄС «допомагає покращити рівень життя українців». Виплату другого траншу прив'язали до виконання восьми конкретних заходів, зазначених в меморандумі, зокрема, зміни в галузі управління державними фінансами, боротьба із корупцією, покращення ділового середовища, управління державними фінансами, реформування Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя [25, с. 2].

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль обговорив із віцепрезидентом Європейського банку реконструкції та розвитку з питань банківської діяльності Аленом Пію та віце-президентом Європейського банку реконструкції та розвитку з питань політики та партнерства Марком Боуменом питання (1) розвитку в Україні інфраструктури фондового ринку, (2) посилення банківського сектору й (3) реалізації проєктів з енергоефективності. «Ми зацікавлені в інвестиціях і посиленні банківського сектору. Бачимо й розуміємо запит бізнесу на доступний і якісний кредитний фінансовий ресурс. Тож уряд приділятиме особливу увагу цьому питанню», - цитує департамент комунікацій Секретаріату КМУ слова Дениса Шмигаля [26, с. 2]. Проте, несприятливий інвестиційний клімат, галопуюча інфляція, знецінення нацвалюти - неспівставимі з розвитком фондового ринку. Діяльність банківської системи країни є неефективною.

Сторони обговорили продовження співпраці в галузі інфраструктури з використанням механізму концесії. За словами Прем'єр-міністра, в Україні готують до реалізації перший проект концесійного автобану. Попереду в уряду плани будівництва ще шести таких доріг. Спільно з партнерами в Україні створено фонд енергоефективності, який працює з об'єднаннями багатоквартирних житлових будинків щодо угод утеплення будинків. З приводу цього напрацьовуємо програму співпраці з муніципалітетами - запевнив поважних гостей прем'єр-міністр [26, с. 2]. Інфляція, девальвація є індикаторами невигідності для країни використання позик від ЄБРР на реалізацію вищезазначених проектів.

У ЄБРР зазначили, що банк і надалі планує інвестувати в Україну, продовжувати співпрацю з чинних проєктів і долучатися до нових напрямів [26, с. 2], що, очевидно, вигідно стороні Євросоюзу, однак, за умови безумовного знецінення гривні відносно євро та інших світових валют, для України такі проєкти становитимуть загрозу подальшої експансії іноземного капіталу, подальшого виведення за межі України факторних доходів, зниження показників ефективності використання економічних ресурсів країни, зменшення чисельності населення. Дорожня карта з розвитку ринку капіталів в Україні вимагає стабілізації економіки країни.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль і керуючий директор, виконавчий віце-президент міжнародної фінансової корпорації (МФК) Махтар Діон в листопаді 2021 року обговорили в онлайн-режимі співпрацю в галузі інфраструктури й енергетики, розвитку регіонів і ринку капіталів. За словами прем'єра, Україна прагне розвивати механізм державно-приватного партнерства в галузі відновлення інфраструктури. Він зазначив, що МФК - перша міжнародна фінансова установа, яка підписала угоду про входження до капіталу українського банку з державною часткою і стане акціонером Укргазбанку. Україна зацікавлена розвивати державно-приватне партнерство з МФК у відновленні систем зрощування шляхом залучення інвесторів у розвиток проєктів у галузі іригації. «Розраховуємо на подальше розширення прямого фінансування МФК місцевих органів влади, зокрема в залученні інвестицій до галузі сортування й переробки твердих побутових відходів у містах України», - підкреслив прем'єр-міністр [27]. Довготривала експансіоністська політика уряду країни спричиняє експансію іноземного капіталу з усіма негативними наслідками як для учасників таких проектів, так і для тих хто не причетний до їхньої реалізації. Недогляди в проєктуванні, будівельних роботах, що спричиняють тепер і в майбутньому доцільність реалізації таких проєктів на території нашої країни, навіть за умови передбаченої в договорі відповідальності, ніяк не компенсують негативні побічні ефекти.

У зверненні до учасників форуму «Інтеграція України до ENTSO-E: за крок до енергетичної незалежності», що відбувся в початку жовтня 2021-го року в межах 23-го Саміту Україна-ЕС, Прем'єр-міністр Денис Шмигаль виділив п'ять очікуваних результатів такої інтеграції (1) енергетична незалежність і безпека; (2) прозорість і демократизація; (3) експортні можливості; (4) декарбонізація; (5) оновлення застарілої інфраструктури і розвиток нових технологій, зокрема збереження енергії. Для оновлення застарілої інфраструктури і модернізації Укргідроенерго (кошторис перевищує 200 млн. дол. США) з приводу чого цьогоріч Україна зі Світовим банком успішно провела переговори з модернізаційного проекту, яким передбачено встановлення систем акумулювання електроенергії. Він також повідомив, що Україна впевнено рухається до інтеграції з європейською енергомережею [28, с. 2].

По завершенні саміту міністрів енергетики країн G20, в серпні 2021го, в їхньому комюніке йдеться про фінансування для реалізації проєктів по «0-вому» варіанту по 100 млрд. дол. щорічно. Наші ж пропозиції, про наведення порядку в управлінні, економіці тощо, можна і необхідно реалізувати самотужки. В комюніке енергетиків G20 нічого не згадується про водень.

Олександр Мороз, Голова ВРУ ІІ і V скликань і Віталій Скляров, міністр енергетики та електрифікації УРСР (України) (1982-1993 рр.), академік Інженерної академії наук України звернули увагу на те, що «треба відверто визнати, що всі без винятку структурні зміни в системі управління енергетичною галуззю абсолютно негативні, щоб не сказати - безглузді. А бездумне підпорядкування національного диспетчерського центру (УКРЕНЕРГО - серцевини управління галуззю) міністерству фінансів (?!), атомних і гідростанцій - Кабінету Міністрів, межує з відвертим шкідництвом. Такою структурою може бути лише Міненерго з поверненням йому властивих прав і відповідної структури. Унаслідок всіх цих «заходів» і, особливо, безглуздої кадрової політики, коли практично всі спеціалісти високої кваліфікації і вищого рівня відповідальності послідовно замінювались на людей, що не мають жодного стосунку до енергетики, не мать досвіду і знань, на основі яких цей досвід можна надбати. Чиниться свідома, цілеспрямована деградація енергетики. Як наслідок, наша держава впритул наблизилася до стану країни - місяця збуту (!) чужої електроенергії».

Жодної необхідності в синхронній роботі із Заходом і Сходом немає, тим паче, що нас послідовно і цинічно в минулі роки перетворювали на зручний (не для нас) ринок збуту з необхідними потужностями для регулювання, виділяючи кошти лише на ГЕС і АЕС. Нас садили на «електричну голку», встановлюючи нам тарифи, ціни, технічні умови і вимоги. Спеціалісти недарма вважають, що від електричної голки до електричного стільця всього один крок [29, с. 4]. За розрахунками вітчизняних фахівців електроенергія від АЕС є найдорожчою і не окуповується. До того ж, за твердженням міністра аграрної політики і продовольства України Романа Лещенка «глобальні зміни клімату обертаються великими загрозами для сільського господарства. Знижується продуктивність праці, втрачають стійкість екосистеми, погіршується якість життя. 75% викидів СО₂ дають підприємства енергетики, транспорту та ЖКГ. За інформацією національного кадастру антропогенних викидів парникових газів, за 2019 рік частка метану у структурі викидів становить 21%. Вони посідають друге місце після викидів СО₂. Найбільше викидів метану дає енергетика (процес видобутку), експортування, транспортування, зберігання, розподіл та споживання нафти і природного газу й вугілля [17, с. 4].

В інтерв'ю для «Урядового кур'єра» Голова правління АТ «Чернівгаз» Віктор Горда повідомив, що виконання необхідних робіт щодо технічного самообслуговування газорозподільчих мереж для забезпечення безаварійного використання (із 2015 року оператори ГРМ не продають газ) залежить від тарифів на розподіл газу. Тарифи розглядає і затверджує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за принципом покриття витрат, необхідних для утримання мереж. Газорозподільні мережі рік у рік старіють. У населених пунктах, газифікованих після 2009 року, якщо відкрити мережу, то труба із тріснутими швами. Ці мережі люди будували за власні кошти. За документами не відомо, хто їх будував. Проєктували Тернопільські фірми, а приймали в експлуатацію кіровоградські. Такий безлад пов'язаний із постійними змінами операторів з обслуговування мереж. Нинішніх інвестицій не вистачає на латання дірок. Система газорозподілу услід за системою теплопостачання просто вийде з ладу. Занедбання інфраструктури центрального теплопостачання призвело до того, що послуга вже неможлива. Так само може статися і з газом, коли послуга доставки газу стане технічно неможливою ні за нинішнім тарифом, ні за вищим [30, с. 5]. Основна причина - галопуюча інфляція, яка знецінює амортизаційні відрахування підприємств, непомірно високий податковий тиск, безпрецедентна нестабільність і громіздкість податкового і митного законодавства.

Натомість, «Текст «антиолігархічного» законопроекту, блукаючи по кабінетах Верховної Ради і уряду, перетворився до невпізнання. В результаті олігархи заплатять на 40-60% ренти менше, а от українцям варто готуватись до підвищення цін на продукти харчування і зв'язок. А бізнесу - до тотальних перевірок. Підвищення акцизів, нові податки на землю і податковий терор. Все це чекатиме простих українців, а також малий і середній бізнес з прийняттям так званого «антиолігархічного» законопроекту» [31, с. 6] та податкового закону, який загалом збільшує ренту, тобто плату за використання природних ресурсів.

Згідно офіційного щорічного Послання Президента України Верховній Раді України про внутрішнє і зовнішнє становище України середня ставка кредитів для малого та середнього бізнесу 9,7%. За програмою «Доступні кредити 5-7-9%» український малий та середній бізнес отримав понад 70 мільярдів гривень, створив тисячі нових робочих місць [32, с. 2-3]. Згідно прийнятої Постанови від 02 грудня 2021 року № 1262 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році» Кабінет Міністрів України постановив надати у 2021 році державні гарантії для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб'єктам господарювання мікропідприємства, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у межах обсягів, визначених у додатку до цієї Постанови, загальний граничний обсяг яких становить понад 8 млрд. гривень [33, с. 7].

Висновки

В умовах загострення економічної кризи в країні такі тимчасові заходи щодо вдосконалення інвестиційного клімату зовсім недоречні і некорисні, оскільки довготривалий дефіцит державного бюджету і платіжного балансу нагнітатимуть інфляцію і девальвацію. 20 січня 2022 року Правлінням НБУ було ухвалене рішення щодо підвищення ключової (облікової) ставки до 10% річних. Згідно прогнозу НБУ у 2022 році і зростання економіки пришвидшиться до 3,4%, інфляція сповільниться до 7,7% та повернеться до цілі 5% у 2023 році. [34]. Проте, світова практика країн з успішною економікою підтверджує, що облікова ставка, як і рівень інфляції не можуть бути знижені за умови довгострокового подвійного дефіциту державного бюджету і дефіциту платіжного балансу, без удосконалення бюджетно-податкової і митної політики. Згідно інформації НБУ в 2021 р. поточний рахунок платіжного балансу зведено з дефіцитом 1,1% ВВП. Унаслідок пожвавлення внутрішнього попиту (як споживчого, так і інвестиційного) надалі від'ємне сальдо розшириться - до 3,3% ВВП у 2022 році та до 3,3-3,5% ВВП у наступні роки [34]. Зростаючий попит на іноземну валюту знецінить гривню.

За повідомленням українських банків у вересні 2021 року ними видано 943 іпотечних кредитів на загальну суму 812 млн. грн. Про видачу нової іпотеки у вересні поінформували 22 фінустанови. Загалом за 9-ть місяців 2021 року видано понад 7,5 тис. іпотечних кредитів на загальну суму майже 6,1 млрд. грн. Відповідно до січня-вересня 2020 року іпотечне кредитування збільшилось у 2,7 раза в грошовому вимірі. 86% від обсягу усіх виданих іпотечних кредитів - кредити на купівлю житла на вторинному ринку нерухомості. Середня сума договору у вересні становила 861,1 тис. грн. Середня ефективна ставка іпотечного кредиту становила у вересні 15,4% на первинному і 13,6% - на вторинному ринку. З початку року ставки знизилися відповідно на 1,5 в.п. та 0,3 в.п. [34].