Досягнення цифрової автономії України як стратегічний вектор інтеграції з ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Досягнення цифрової автономії України як стратегічний вектор інтеграції з ЄС

Ukraine's digital autonomy achieving as a strategic vector for EU integration

Кушніренко Оксана Миколаївна, доктор економічних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу промислової політики, Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”

Кушніренко Євгенія Володимирівна, студентка факультету автоматизації і комп'ютерих систем, Національний університет харчових технологій

Вступ

цифрова автономія стратегічний

У статті обґрунтовано шляхи зміцнення цифрової й технологічної автономії України для інтеграції з ЄС в контексті трансформації стратегічних пріоритетів ЄС. Узагальнено етапи ухвалення стратегічних документів ЄС щодо цифрової автономії. Визначено складові європейської стратегічної автономії. Обгрунтовано значення цифрової й технологічної сфери в зміцненні стійкості європейської економіки. Систематизовано концептуальні засади досягнення цифрової автономії в ЄС, ідентифіковано фактори, що обумовили необхідність впровадження даного пріоритету у стратегуванні економічного розвитку країн. Виокремлено основні компоненти цифрової автономії, а саме кібербезпека; підвищення обізнаності, розбудова потенціалу та набуття цифрових навичок; промислова політика, дослідження, інвестиції та зміцнення ланцюгів поставок; створення альянсів й сприяння міжнародній співпраці. Виявлено перешкоди цифрового розвитку в Україні в умовах військових дій. Визначено можливості подолання перешкод при формуванні цифрової автономії в Україні та окреслено шляхи консолідації з європейськими засадами формування цифрового простору.

Матеріали і методи. Досягнення мети статті здійснено за допомогою методів системного, критичного та наукового аналізу, методів наукового узагальнення, індукції та дедукції. Теоретико-методологічну базу дослідження склали інформаційні та статистичні матеріали міжнародних, європейських та українських інформаційних агенцій, нормативно- правові акти, зокрема регламенти ЄС, національні програми розвитку та стратегічні документи відновлення України, наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених.

Результати і обговорення

В статті аргументовано, що важливим чинником підвищення економічної й технологічної конкурентоспроможності, здатності захищати суспільні інтереси й визначати правила та стандарти в епоху цифрових технологій є досягнення стратегічної автономії. Це доводить досвід ЄС, який протягом тривалого періоду впроваджує підходи досягнення стратегічної автономії та цифрового суверенітету в широкому спектрі сфер: оборона, безпека та торгівля, а також у промисловій, цифровій, економічній, міграційній та фінансовій політиках на основі фундаментальних європейських цінностей - демократії, верховенства права, поваги до прав людини, стандартів європейської системи безпеки, а також створення умов для розвитку нових високотехнологічних виробництв та інноваційних екосистем з урахуванням Цілей сталого розвитку. В статті доведено, що Україні як кандидату на вступ до ЄС важливо інтегрувати стратегічні принципи європейського співтовариства, зокрема в частині цифрового переходу, до стратегічних документів відновлення економічного розвитку.

Висновки. Досягнення цифрової автономії в Україні в короткостроковому періоді залежить від розв'язання критично важливих проблем, обумовлених військовими діями, а саме відновлення зруйнованих телекомунікаційних потужностей, реконструкції інфраструктури для модернізації мереж зв'язку, доступу до мережі інтернет, створенні стимулів для інноваційного підприємницького розвитку, активізації спільних проектів щодо розробки і впровадження сучасних цифрових продуктів. Прискорення європейських інтеграційних процесів в сфері цифрової автономії для України залежить від ухвалення стратегічних документів, дорожніх карт, інших нормативних актів у сфері покращення кібербезпеки; підвищенні обізнаності та набутті цифрових навичок громадян; промислової, інноваційної та фінансової політики, сприянні дослідженням, інвестиціям та зміцненню ланцюгів поставок; сприянні міжнародній співпраці.

Ключові слова: стратегічна автономія, цифровізація, європейська інтеграція, обороноздатність, відновлення економіки, стійкість.

Introduction. The article substantiates directions for achieving digital and technological autonomy of the Ukraine for integration with the EU in the context digital transformation of the EU's strategic priorities. The authors systematized the phases of adoption the strategic documents on EU digital autonomy. The components of European strategic autonomy were identified. The importance of the digital and technological sphere in strengthening the sustainability of the European economy was substantiated. The conceptual foundations for achieving digital autonomy in the EU are the factors that have led to the need to implement this priority in the strategic development of countries were identified. The main components of digital autonomy are highlighted, namely cybersecurity; awareness raising, digital skills acquisition; industrial policy, research, investment and supply chain strengthening; building alliances and promoting international cooperation. The obstacles to digital development in Ukraine in the context of military operations were identified. Possibilities of overcoming the threats to the formation of digital autonomy in Ukraine were identified and ways of consolidation with the European principles of digital space formation are outlined.

Materials and methods. The purpose of the article was achieved using the methods of systematic, critical and scientific analysis, methods of scientific generalization, induction and deduction. The theoretical and methodological basis of the study is formed by information and statistical materials of international, European and Ukrainian statistic agencies, regulations, in particular EU regulations, national development programs and strategic documents for the restoration of Ukraine, scientific works of foreign and domestic scholars.

Results and discussion. The authors defined that an important factor in enhancing economic and technological competitiveness, the ability to protect the public interest and define rules and standards in the digital age is the achievement of strategic autonomy. This is proved by the experience of the EU, which has been implementing approaches to achieving strategic autonomy and digital sovereignty in a wide range of areas: defense, security and trade, as well as in industrial, digital, economic, migration and financial policies based on fundamental European values - democracy, the rule of law, respect for human rights and standards of the European security system, as well as creating conditions for the development of new high-tech industries and innovative ecosystems, taking into account the Sustainable Development Goals. The article proves that it is important for Ukraine, as a candidate for EU integration, to implement the strategic principles of the European community, in particular in terms of digital transition, into the strategic documents for the economic recovery.

Conclusions. Achieving digital autonomy in Ukraine in the short term depends on solving critical problems caused by the hostilities, namely, restoring destroyed telecommunications capacities, reconstructing infrastructure to modernize the communication network, access to the Internet, creating incentives for innovative entrepreneurial development, and intensifying joint projects to develop and implement modern digital products. Acceleration of European integration processes in the field of digital autonomy for Ukraine depends on the adoption of strategic documents, roadmaps, and other regulations in the field of improving cybersecurity; raising awareness and acquiring digital skills of citizens; industrial, innovation, and financial policies; promoting research, investment, and strengthening supply chains; and facilitating international cooperation.

Keywords: strategic autonomy, digitalization, European integration, defense capability, economic recovery, sustainability.

Вступ

Військова агресія росії виявила зростаючу актуальність питань, пов'язаних з безпекою та стійкістю соціально-економічного розвитку суспільства не тільки в Україні, а в усьому світі, а також важливість прийняття стратегічних управілнських рішень щодо реагування на існуючі та майбутні загрози для демократичних країн. Відповіддю демократичних країн світу, зокрема країн ЄС є посилення стратегічної автономії для забезпечення вищого ступеню європейського суверенітету та набуття нових функціональних ознак. Як зазначив Ж. Боррель, верховний представник ЄС у зовнішніх справах та політики безпеки, віце-президент Європейської Комісії: “Стратегічна автономія - це не чарівна паличка, а довгостроковий процес, спрямований на те, щоб європейці все більше брали на себе відповідальність. Стратегічна автономія не обмежується безпекою та обороною, а стосується широкого кола питань, включаючи торгівлю, фінанси та інвестиції економічного та технологічного характеру” Borrell J. Why European strategic autonomy matters. High Representative of the European Union for Foreign Affairs and Security Policy. The European External Action Service (EEAS). 2020. URL: https://www.eeas.europa.eu/eeas/why-european-strategic-autonomy- matters_en (дата зверенння 02.02.2023 р.). Ця концепція містить значний потенціал для незалежності, самозабезпечення та стійкості в широкому спектрі сфер, таких як оборона, безпека та торгівля, а також у промисловій, цифровій, економічній, міграційній та фінансовій політиці.

Обгрунтуванню методичних та практичних аспектів формування стратегічних напрямів забезпечення стійкості економіки в умовах цифрового переходу посвячено праці багатьох вітчизняних вчених. Системні узагальнення щодо характеру трансформації соціальної реальності під впливом дедалі більш широкого і проникливого застосування інформаційно-комунікаційних технологій, яка у своїй основі має ряд фундаментальних викликів, що формують глибинного змісту суперечність між людиною та її свободами і суспільством провів В. М. Геєць (Г еєць, 2022). У працях А. А. Гриценка визначені шляхи забезпечення взаємопов'язаного і взаємодоповнюючого розвитку інформаційно-цифрових і соціально-економічних перетворень (Гриценко, 2021). В роботах Єгорова І. Ю., Никифорук О. І. та інших науковців Інститутту економіки та прогнозування НАНУ досліджені методичні та практичні аспекти використання цифрових технологій для реалізації потенціалу України в різних сферах - енергетичній, транспортній тощо та виявлені наслідки для подальшої інтеграції України у світову економіку на якісно новій основі (Єгоров, 2020). Водночас розробка концептуальних підходів, принципів та механізмів досягнення цифрової автономії України, особливо в контексті імплементації європейських принципів при стратегуванні повоєнного відновлення залишаються недостатньо розробленими.

Більшість держав світу розглядають доступ до цифрових технологій як необхідність для забезпечення свого суверенітету як у фізичному, так і в цифровому просторі. Можливості впровадження й застосування цифрових інструментів і технологій вже давно стали ключовими засадами стратегічної конкуренції, а володіння новими технологіями формує майбутній глобальний порядок. Конкурентоспроможність і зростання економіки залежить від досягнення технологічного лідерства, що підтверджує досвід країн “Великої сімки” (Bakardjieva, 2020).

Для України зміцнення цифрової та технологічної спроможності в контексті досягнення стратегічної автономії має подвійне значення. Перш за все, це обумовлено ключовими стратегічними пріоритетами українського майбутнього - зміцнення національної безпеки та прискорення європейської інтеграції як головними векторами відновлення України Головні вектори відновлення України - національна безпека та європейська інтеграція. Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України. 2022. URL: https://mspu.gov.ua/news/premier-ministr-holovni-vektory-vidnovlennia-ukrainy- natsionalna-bezpeka-ta-ievropeiska-intehratsiia (дата зверенння 02.02.2023 р.). Потужна підтримка України державами-членами ЄС у гуманітарній, науково-технічній, торгівельній, військовій та інших сферах доповнилася історичною подією - наданням Україні 23 червня 2022 року статусу країни-кандидата на вступ до ЄС, що має історичне значення як для охопленої війною України, так і для Європи. Адже, як зазначають фахівці Центру європейської політики: “Надання Україні статусу країни-кандидата в ЄС без умов є обов'язковим для того, щоб зробити ЄС більш релевантним і надійним глобальним гравцем. Це також моральний обов'язок Європи перед усіма українцями, які пролили сльози, кров і життя за свою європейську мрію” EU candidate status for Ukraine is a geopolitical and moral imperative. European Policy Centre. 2022. URL: https://www.epc.eu/en/publications/EU-candidate-status-for-Ukraine-is-a-geopolitical-and-moral-imperative~497c80 (дата зверенння 02.02.2023 р.).

Стратегічну автономію в Європейському Союзі визнано стратегічним вектором розвитку як концепцію, яка спочатку застосовувалася у сфері зовнішньої політики та політики безпеки, а наразі стала актуальною для інших політик, таких як торгівля та фінансове регулювання. Отже, для України важливим є наближення соціально-економічних цілей до загальноєвропейських, що потребує удосконалення законодавства з врахуванням європейських принципів, а саме розвиток доступних публічних послуг для громадян та бізнесу, доступ до високошвидкісного інтернету, відновлення та розвиток цифрової інфраструктури, цифрових рішень та електронної ідентифікації, посилення кібербезпеки та стійкості цифрової інфраструктури, створення умов для розвитку нових високотехнологічних виробництв та інноваційних систем з урахуванням Цілей сталого розвитку До того ж посилення цифрової й технологічної стратегічної автономії в України матиме значний синергетичний ефект для зміцнення безпеки й прискорення відновлення промисловості. Війна в Україні підтверджує те, що навіть в умовах нападу значно переважаючого за потужністю та ресурсами агресора застосування цифрових технологій (штучного інтелекту, робототехніки, віртуальної та доповненої реальності) посилює обороноздатність країни, а протидія військовим загрозам залежить від спроможності держави забезпечити безпеку населення та цілісність території, де найбільшу роль відіграє потужний промисловий комплекс.

Метою статті є оцінка рівня узгодженості та координації концептуальних підходів, принципів та механізмів досягнення цифрової й технологічної спроможності України відповідно європейських підходів, а також обґрунтування інструментів щодо формування цифрової автономії як важливого принципу у стратегуванні повоєнного відновлення України.

Матеріали і методи. Досягнення мети статті здійснено за допомогою методів системного, критичного та наукового аналізу, методів наукового узагальнення, індукції та дедукції. Теоретико-методологічну базу дослідження склали інформаційні та статистичні матеріали міжнародних, європейських та українських інформаційних агенцій, нормативно- правові акти, зокрема регламенти ЄС, національні програми розвитку та проекти планів відновлення України, наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених.

Результати і обговорення

Щоб подолати загрозливі виклики для розвитку демократичного суспільства, зміцнити спроможність ЄС захищати своїх громадян та інфраструктуру в часи невмотивованої агресії росії проти України, Європейська Комісія ухвалила програму Цифрового десятиліття з конкретними цілями та завданнями до 2030 року. Метою є підтримання дій Європейського Союзу щодо зменшення стратегічної залежності, просування європейських цінностей та формування середовища, в якому європейські компанії зможуть конкурувати на регіональному та глобальному рівнях. Це закладено в ухваленій Європейською комісією в травні 2020 року Концепції “відкритої стратегічної автономії”, яка стала центральною частиною дій ЄС у внутрішньому та зовнішньому вимірах. Важливе значення даного підходу та його вирішальний плив на розвиток інших країн підтверджується так званим “брюссельським ефектом”, тобто визначальним впливом європейської міжінституційної та багаторівневої політики, яка відповідає високим стандартам правової визначеності та є ефективним інструментом для спонукання інших держав до впровадження європейських засад і принципів. Іншими словами, брюссельський ефект проявляється як дифузія європейських принципів, правил та регламентів, які прямо чи опосередковано трансформують стратегічні вектори розвитку багатьох інших країн (Cervi, 2022).

Стратегічна автономія спочатку застосовувалася у сфері оборонної промисловості і тривалий час зводилася до питань оборони та безпеки. Європейська Рада застосувала цю концепцію в листопаді 2013 року у Спільній політиці безпеки та оборони The Common Security and Defence Policy. The European External Action Service (EEAS). 12.08.2021. URL: https://www.eeas.europa.eu/eeas/common-security-and-defence-policy_en (дата зверенння 02.02.2023 р.). Практичним втіленням концепції став Стратегічний компас ЄС, метою якого є “закріплення основ спільного бачення держав-членів ЄС щодо питань безпеки та оборони”, а цілями - “введення в дію стратегічної автономії ЄС з тим, щоб покращити рівень його амбіцій і краще пов'язати його стратегічні та оперативні потреби, а також потреби в можливостях Europe's Digital Decade: digital targets for 2030. The European Commission. 02.2023. URL: https://commission.europa.eu/strategy-and- policy/priorities-2019-2024/europe-fit-digital-age/europes-digital-decade-digital-targets-2030_en (дата зверенння 02.02.2023 р.)”.

Стратегічна автономія, цифровий суверенітет і кіберстійкість знаходяться в центрі суспільних дискусій не тільки в ЄС, а й в усьому світі. Так, аналітичний інструмент Google Trends показує стабільно високий (більше середнього, а у лютому 2022 року - максимальну кількість балів щодо популярності запиту в системі пошуку Google) рівень популярності запиту “Стратегічна автономія” протягом останніх п'яти років European strategic autonomy. Google. Trends. 15.02.2022. https://trends.google.com/trends/explore?date=today%205- y&q=European%20strategic %20autonomy, Digital%20autonomy (дата зверенння 02.02.2023 р.). Стратегічна автономія в ЄС - це формування такого союзу, який більш спроможний діяти разом з партнерами, коли можливо, і самостійно, коли необхідно. У звіті “Впровадження Глобальної стратегії ЄС” підкреслюється необхідність поглибити роботу щодо збору та обміну даними, стратегічної культури, взаємосумісності, командування та контролю, оборонного співробітництва, кібербезпеки та доступу до комунікацій та мереж The European Union's global strategy three years on, looking forward. Strategy. The European External Action Service. 2019. URL: https://www.eeas.europa.eu/%20sites/default/files/eu_global_strategy_2019.pdf (дата зверенння 02.02.2023 р.). Райан Е. обгрунтував вплив європейської стратегічної автономії на посилення енергетичної безпеки (Ryon, 2020). Іншими словами, поняття стратегічної автономії, з одного боку, вказує на імперативність досягнення стратегічної автономії, а з іншого - окреслює коло сфер, у яких ЄС наближається до неї.

Факторами, які визначають актуальність досягнення стратегічної автономії в ЄС, а також країн, що спрямовують свої зусилля на зближення з ЄС, є:

- зміна впливу геополітичних центрів, тенденціями секторального відокремлення та фрагментованого регулювання, що характеризується зростанням конкуренції, протистояннями ключових економічних гравців (США, Китаю, ЄС). Адже, за словами Ж. Борреля: “Важко назвати себе політичним союзом, здатним діяти як глобальний гравець і як геополітична комісія, не будучи автономним¹ . У цій перспективі стратегічна автономія є процесом політичного виживання;

- “Чорні лебеді сучасності” - пандемія COVID-19 та повномасштабна війна в Україні посилюють значення стратегічної автономії для подолання викликів завдяки обєднанню зусиль та застосуванню цифрових технологій. Вплив пандемії коронавірусу - зрив поставок та пошук замінників, скорочення довжини ланцюгів доданої вартості, порушення операційної діяльності, дефіцит оборотних коштів, зниження прибутковості, погіршення фінансової стійкості та платоспроможності, зростання ймовірності банкрутства, особливо вдарив по секторах машинобудування, зокрема виробництва електроніки, обчислювальної техніки, текстильній, хімічній галузях. З початком невмотивованої агресії росії проявився потужний вплив цифрових технологій, коли цифрові технології широко використовувалися як зброя для дезінформації, інформаційно-психологічних операцій, хакерства та руйнування стратегічної інфраструктури (Дейнеко, 2022);

- зростання впливу таких інструментів як наука, технології, торгівля, дані, інвестиції на конкурентоспроможність. Конкурентоспроможність промислових компаній сьогодні базується на двох основних факторах: зростанні ефективності всіх бізнес-процесів, оптимізації витрат та впровадженні цифрових технологій у виробничий цикл, вертикальною і горизонтальною інтеграцію процесів й зміну ролі людини як учасника виробничого процесу. Розвиток цифрової економіки та Індустрії 4.0 характеризується інтеграцією різних областей знань, галузей промисловості, сфер людського життя. Мова йде не про локальне застосування тих чи інших технологій, а про їх злиття, об'єднання в мережу, що тягне за собою глибокі структурні трансформації, які проявляються на глобальному рівні практично у всіх країнах, галузях і в суспільстві в цілому;

- зростання зв'язку та залежності від цифрових послуг і ключових компонентів для розвитку цифрових технологій, які вважаються критичними. Прикладом є виробництво напівпровідників й мікросхем для забезпечення базових потреб цифровізації, що є частиною глобальних ланцюгів доданої вартості і включає високий ступінь розподілу праці, значні капіталовкладення, спеціальні знання та тривалий час виробництва.

В цих умовах пріоритетами Єврокомісії визнано необхідність просування до стратегічної автономії та досягнення цифрового суверенітету. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила про важливість цифрового суверенітету у зв'язку з підключенням та цифровою інфраструктурою у своїй промові ще у 2020 році Leyen U. The six policy priorities of the von der Leyen Commission. State of play as the Commission approaches mid-term. European

ParliamentaryResearchService.March2022.URL:

https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/IDAN/2022/729351/EPRS_IDA(2022)729351_EN.pdf. (дата зверенння 02.02.2023 р.), а роком пізніше наголошувалося про технологічний суверенітет Leyen U. State of the Union Addresses by President Ursula von der Leyen at the European Parliament Plenary. Speech15. September 2021. Strasbourg. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/SPEECH_21_4701 (дата зверенння 02.02.2023 р.), що стало передумовою ухвалення Європейського закону “Про мікросхеми”, за допомогою якого ЄС прагне відновити 20% частку світового виробництва мікросхем до 2030 року. Німеччина зробила цифровий суверенітет одним із своїх чотирьох пріоритетів у цифровому секторі під час свого головування в ЄС у другій половині 2020 року Independent, inclusive and innovative: Four goals of the German Presidency for the digital sector. 24 October 2020. Germany's Presidency of the Council of the EU. URL: https://www.eu2020.de/eu2020-en/news/article/digitalziele-eu2020/2405548 (дата зверенння 02.02.2023 р.). В лютому 2021 року Шарль Мішель, президент Ради ЄС заявила: “Немає стратегічної автономії без цифрового суверенітету”¹¹. Стратегічна автономія передбачає співпрацю країн-партнерів на принципах взаємодоповнюваності, що вимагає додаткових зусиль з виконання зобов'язань, взятих на себе державами-членами. Місце цифрової автономії в системі стретегічної автономії ЄС показано в табл. 1.

Таблиця 1 Характеристика основних складових поняття стратегічної автономії

Джерело: складено за даними Joint Research Centre (Cagnin, 2021)

Оскільки цифровізація відіграє все більшу роль у геополітичному вимірі щодо забезпечення безпеки й досягнення економічних інтересів, зміцнення цифрової автономії стає ключовим компонентом стратегічної автономії ЄС Charles M. Digital sovereignty is central to European strategic autonomy. Speech by President Charles Michel at “Masters of digital 2021” online event. 03.02.2021. URL: https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2021/02/03/speech-by-president-charles- michel-at-the-digitaleurope-masters-of-digital-online-event/ (дата зверенння 02.02.2023 р.) Shaping Europe's digital future: Commission presents strategies for data and Artificial Intelligence. The European Political Strategy Centre. 19.02.2020. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_20_273 (дата зверенння 02.02.2023 р.). Ваховуючи трансформаційні особливості цифрових технологій, Т. Гаєвський ставить їх на центральне місце в концепції стратегічної автономії (Gajewski, 2022), а європейські дослідники з Науково-дослідного інституту економіки промисловості ЄС обгрунтовують значення цифрової автономії у формуванні нового європейського порядку перекалібрування своєї політики та дій у різних сферах (Bakardjieva, 2020). Узагальнюючи різні нормативні вимоги до цифрової автономії, можна зазначити, що цифрова автономія означає спроможність діяти незалежно в цифровому світі за допомогою захисних механізмів, дієвих інструментів і співпраці з ключовими учасниками, одночасно сприяючи цифровим інноваціям та доступу до цифрових технологій. Дослідники Берлінського центру соціальних наук Ю. Поле та Т. Тіль довели, що сьогодні цю концепцію застосовують більше як дискурсивну практику в політиці та державному управлінні, ніж як правову чи організаційну концепцію (Pohle, 2020).

Послідовність реалізації європейських принципів цифрової автономії представлена низкою нормативно-правових документів, хронологію ухвалення яких показано в табл. 2.

Таким чином, процес досягнення стратегічної цифрової автономії триває по теперішній час, хоч в ЄС уже розроблені численні нормативні та регулятивні рамки у сферах захисту даних, етичних і орієнтованих на людину підходів до технологій, зобов'язання онлайн-платформ або боротьби з дезінформацією. Однак одне лиш регулювання не може гарантувати європейську технологічну незалежність, тому і в подальшому зусилля спрямовуватимуться на зменшення залежності та забезпечення безпеки поставок, а також на розширення досліджень, розвиток потенціалу та спрямування інвестицій у ключові стратегічні сфери для інновацій, цифровізації та безпеки. Європейські дослідники Ж. Погорел, А. Несторас, Ф. Каппеллетті обґрунтували такі важелі, що впливають на досягнення стратегічної цифової автономії: наука та дослідження; навчання, утримання та залучення талантів; гармонізовані правила та оновлена конкурентна політика для економічно інтегрованої Європи; розвиток конкурентних екосистем, об'єднання підприємців і стартапів, налагодження партнерства з дослідницькими центрами (Pogorel, 2022). Практичним інструментом реалізації цифрової автономії в ЄС є Цифровий компас 2030, який містить набір конкретних цифрових цілей у сферах навичок, інфраструктури, бізнесу та державних послуг (рис. 1).

Рис. 1. Елементи програми Цифрового десятиліття ЄС Джерело: складено за даними: The European Commission Europe's Digital Decade: Commission sets the course towards a digitally empowered Europe by 2030. 09.03.2021. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_21_983 (дата зверенння 02.02.2023 р.)

Таблиця 2Хронологія ухвалення стратегічних документів ЄС щодо цифрової автономії

Співпаця з усього спектру цифрових питань, включаючи сприяння торгівлі, довірені потоки даних та інновації даних, цифрову довіру, стандарти, цифрові навички для працівників, а також цифрову трансформацію бізнесу та державних послуг Joint statement by President von der Leyen and Prime Minister Lee on the EU-Singapore Digital Partnership 14.12.2022. European Commission. URL:

Джерело: складено за даними: The European Commission²⁶

До компонентів, які формують цифрову стратегічну автономію можна віднести:

1. Кібербезпеку;

2. Підвищення обізнаності, розбудова потенціалу та набуття цифрових навичок;

3. Набуття лідерства у регулюванні;

4. Промислову політику, дослідження, інвестиції та зміцнення ланцюгів поставок;

5. Створення альянсів і сприяння міжнародній співпраці.

Для з'ясування, наскільки Україна успішно вирішує внутрішні проблеми готовності до цифрової автономії та виявити “вузькі” місця для подолання технологічних викликів необхідно охарактеризувати вищеназвані компоненти більше детально та порівняти українські досягнення з європейськими.

1. Кібербезпека

Зміцнення кібезбезпеки є одним з ключових завдань сьогодення, адже кібрезлочини, тобто руйнування інформаційних мереж, викрадення даних, розповсюдження шкідливого програмного забезпечення, крадіжка номерів кредитних карт і банківських рахунків, злом паролів, порушення авторських прав призводять до катастрофічних наслідків. Війна росії проти України довела критично важливе значення забезпечення кіберстійкості. Ще до війни кібератаки викликали значні збитки для приватного й державного секторів (наприклад, кібератака на німецький Бундестаг у 2021 році). Атаки ворожих програм відбувалися кожні 11 секунд у 2021 році, а до 2031 року очікується, що вони прискориться до 2 секунд, що призведе до втрати близько 10,5 трлн дол. США щороку. Трагічним прикладом є кіберзлочини 22.06.2021 року проти найбільшого у світі виробника нафти “Saudi Aramco”, коли кібер-злочинці розмістили у даркнеті 1терабайт інсайдерських даних та вимагали від компанії 50 млн дол. США викупу, що викликало перебої на глобальному нафтовому ринку. Також кібератаки портової інфраструктури Бельгії, Німеччини та Нідерландів 02.03.2022 року порушили роботу нафтових терміналів, не даючи танкерам доставляти енергоносії. Це наочно показує, що одна держава може загрожувати безпеці іншої держави, не перетинаючи її кордонів. Кіберзлочинці завдають значних збитків, що сягають 1-2% ВВП розвинутих країн²⁹ і ці збитки щорічно зростають (рис. 2). За прогнозами європейського статистичного бюро до 2026 року річні витрати на кіберзлочинність у всьому світі можуть перевищити 20 трлн дол. США, збільшившись майже на 150 % порівняно з 2022 роком. Estimated cost of cybercrime worldwide from 2016 to 2027. Statista. 02.12.2022. URL:https://www.statista.com/statistics/1280009/cost-cybercrime-worldwide (дата зверенння 02.02.2023 р.)

Рис. 2. Динаміка кількості кібератак в Україні та втрати від кіберзлочинності в світі, млрд дол. США

Джерело: складено за даними Європейської служби статистики ²⁷

Агресія росії проти України провокує зростання кібезлочинності та посилення інформаційних провокацій, зростання кількості кібератак на критично важливу інфраструктуру, таку як енергетика, охорона здоров'я та фінанси, які стають все більше цифровими і одночасно, вразливими. Особливо шкідливими є зростаючі можливості зловмисників, які використовують кібератаки проти ланцюгів поставок та атаки на об'єкти критичної інфраструктури. Гібридний підхід росії, який поєднує фізичні та кібератаки, продемонстрував, що збій у роботі основних послуг є реальною загрозою для не тільки для України, а і для інших країн ЄС. Наприклад, атака на провайдера супутникового зв'язку лише за годину до атаки росії на Україну вплинула на інтернет-сервіси та вітрові електростанції по всій Європі.

В ЄС здійснені заходи протидії для захисту критичної інфраструктури. Директива про стійкість критично важливих об'єктів разом із Директивою про безпеку мережевих та інформаційних систем безпосередньо відповідають на цей виклик. Однак масштаб загроз, що швидко зростають, вимагають прискореного впровадження оновленої правової бази. У 2022 році Рада ЄС ухвалила рекомендації щодо активізації зусиль, спрямованих на захист критичної інфраструктури та сприяння співпраці. Зокрема, подальша політика ЄС щодо кіберзахисту має на меті підвищити спроможності кіберзахисту і взаємодію між військовими та цивільними кіберспільнотами. Підключення критичної інфраструктури забезпечуватиме інфраструктура стійкості, взаємозв'язку та безпеки за допомогою супутника Iris², космічної безпечної системи підключення, яка буде функціонувати на орбіті до 2024 року Commission welcomes political agreement on new rules on cybersecurity of network and information systems. Press release13 May 2022. European Commission. https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_22_2985(дата зверенння 02.02.2023 р.). Підвищення оперативної спроможності в ЄС посилюється створенням мережі організацій на кшталт CyCLONe, координацією кризового менеджменту у випадку масштабних транскордонних кіберінцидентів, а Об'єднаний кіберпідрозділ забезпечуватиме скоординовану реакцію між цивільними, правоохоронними, дипломатичними відомствами. Нарощування потенціалу ЄС у сфері кібербезпеки здійснюватиметься в рамках Європейського центру компетенції з кібербезпеки, який разом із мережею національних центрів сформує щит кібербезпеки на базі технологій штучного інтелекту та інфраструктури суперкомп'ютерів (Willett, 2019).

Трагічний досвід України продемонстрував можливості держави-агресора використовувати кібератаки, щоб загрожувати критичній національній інфраструктурі: фінансовим установам, трубопроводам, атомним електростанціям, електромережам і комунікаційним маршрутизаторам. Так, за кілька годин до запуску ракет 24 лютого 2022 року Центр розвідки загроз Microsoft виявив низку аступальних та руйнівних кібератак включно з виявленням нового пакета шкідливого програмного забезпечення FoxBlade, спрямованих проти інфраструктури України Smith B. Digital technology and the war in Ukraine. Blog post 28.02.2022. Microsoft. URL: https://blogs.microsoft.com/on-the- issues/2022/02/28/ukraine-russia-digital-war-cyberattacks/ (дата зверенння 02.02.2023 р.). Відбулися напади на цілі, включаючи українські військові установи, ОПК та декілька інших українських державних установ. Цілями кіберзлочинів були:

- контроль за об'єктами критичної інфраструктури (електростанціями, системами тепло- та водопостачання);

- крадіжка та збір розвідувальних даних, у тому числі інформації з обмеженим доступом;

- інформаційно-психологічний вплив;

- блокування інформаційних систем.

Такі загрози визначаютьє важливість синхронізації політики кібербезпеки України з міжнародними підходами, зокрема ЄС та Північно-антлантичного альянсу (табл. 3).

Вразливість української системи кібербезпеки обумовлена також існуючими і до війни проблемами: відсутність реєстру об'єктів критичної інфраструктури; відсутність передумов для стрімкого зростання вітчизняного виробництва конкурентоспроможних засобів захисту; постійно зростаюча кількість кібератак на системи державних інформаційних ресурсів; використання російського програмного забезпечення органами державної влади, громадянами та бізнесом, що потенційно може містити шпигунський або іншого роду шкідливий програмний код. За останні два роки найчастіше атакують офіційні вебпредставництва Президента України, сайти СБУ, Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро України, Київської міської держадміністрації, Державної служби з надзвичайних ситуацій та Міністерство внутрішніх справ .

1.Підвищення обізнаності, розбудова потенціалу та набуття цифрових навичок

Підвищення обізнаності, розбудова потенціалу та набуття навичок є ключовими викликами для Цифрового переходу ЄС. У 2021 році лише 54% людей у ЄС віком від 16 до 74 років мали базові цифрові навички. Пріоритетом подальшого розвитку має бути доступ до апаратного та програмного забезпечення та розвиток навичок використання кіберпростору та Інтернету таким чином, щоб розширити можливості громадян і категорій окремих громадян, які мають обмежені можливості доступу до інтенету, а саме населення з низькими доходами або люди, які проживають у сільській місцевості. Крім того, підвищення обізнаності та набуття цифрових навичок надають можливості для вдосконалення законодавства в цифровій сфері. Ці інструменти можуть сприяють залученню громадян до процесу прийняття рішень, використовуючи переваги демократичної участі для створення змістовної та ефективної політики щодо цифрової стратегічної автономії ЄС. Такі інструменти як онлайн-обговорення, онлайн- залучення та участь громадян, можуть бути включені процеси публічного управління, включаючи ідентифікацію проблем, встановлення порядку денного, ухвалення політики або оцінку результативності.

Таблиця 3Заходи посилення кібербезпеки в Україні

Джерело: складено за даними Національної ради з відновлення України від наслідків війни ³⁰

В Україні формування цифрових навичок стало пріоритетом держави ще у 2021 році, коли Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку цифрових компетентностей до 2025 року. У тому ж році Міністерство цифрової трансформації України проводило місяць цифрової грамотності, рівень якої не задовольняв потреб світової цифрової економіки. Так, за результатами дослідження Міністерства цифрової трансформації за 2019 рік 53% українців перебувають нижче позначки “базовий рівень” у навичках з цифрової грамотності, 15,1% українців не володіють ними взагалі, а низький рівень навичок мають 37,9% громадян. Щоб навчити українців цифрової грамотності, у лютому 2020 року Мінцифри запустило національну онлайн-платформу з цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта. За рік платформу відвідали майже 2 млн українців, з них майже 500 тисяч зареєструвались на навчання, створені близько 2000 офлайн-хабів цифрової освіти по всій Україні Мінцифри збирається навчити 6 мільйонів українців цифрових навичок за 3 роки. Міністерство цифрової трансформації України. 22.03.2021. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/mincifri-zbirayetsya-navchiti-6-miljoniv-ukrayinciv-cifrovih-navichok-za-3- roki (дата зверенння 02.02.2023 р.) Доступ домогосподарств України до Інтернету (за даними вибіркового опитування домогосподарств, проведеного у січні 2022 року). Статистичний збірник. Державна служба статистики України. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/07/zb_dd_internet_21.pdf (дата зверенння 02.02.2023 р.). Під час війни продовжується формування цифрових навичок населення, хоч і в скорочених обсягах через економне споживання електроенергії.

Наступним показником цифрової автономії є доступ населення до Інтернету, що розраховується як відсоток осіб, які користувалися Інтернетом з будь-якого місця незалежно від використовуваного пристрою та мережі (рис. 3).

Рис. 3. Доступ населення України до Інтернету у 2017-2021 рр.

Джерело: складено за даними Держстату України³³

Аналіз умов доступу до глобальної мережі Інтернет висвітлює перешкоди, що ускладнюють процеси адаптації до цифрових викликів. Дійсно, за останні роки кількість користувачів Інтернету в Україні щорічно зростає і сягає 79,5% населення на кінець 2021 року, що хоч і нижче середньозваженого значення по Європі (87,7%), проте вище середнього значення в світі (58,8%). Водночас, в Україні спостерігається значна розбіжність щодо кількості користувачів Інтернету в міських та сільських поселеннях (83,7 у міській місцевості, 71,3% користувачів у сільських місцевості). За останні роки диспропорції проникнення Інтернету в населених пунктах різної величини помітно згладилися. На даний момент значно відстає у поширенні Інтернету сільська місцевість, мешканці якої частіше посилаються на обмеження в технічних можливостях підключення малонаселених пунктів. Варто також зауважити, що розвиток Інтернет породжує ще один вид соціальної диференціації (а можливо і інформаційної дискримінації) в Україні: сільське населення, особи з низьким рівнем доходу і старші вікові групи користуються Інтернетом значно менше, ніж інші. Через масовий обстріл української енергетичної інфраструктури в деяких містах тривали аварійні та планові відключення електроенергії. І в цих умовах виникали проблеми з доступом до стаціонарного і мобільного інтернету. Крім цього, одна з актуальних потреб операторів - це заміна батарей базових станцій на літієві. Це дозволить швидше заряджати та підтримувати роботу станції, а отже довше забезпечувати зв'язок під час вимкнення електрики. Отже, учасниками ринку потрібно повністю оновити й модернізувати власну мережу, що вимагає значних інвестицій. Виникає потреба переглянути законодавчі вимоги до стійкості мереж, вирішення якого залежить від державних органів: Мінцифри, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку та Держспецзв'язку, передбачене в проєкті плану з відновлення цифрової інфраструктури.