Досягнення цифрової автономії України як стратегічний вектор інтеграції з ЄС

2. Розробка норм регулювання для цифрових технологій

Важливою складовою формування цифрової автономії в ЄС є регулювання й налаштування стандартів і норм в цифровому посторі. Таке регулювання виходить за рамки технічних складових і стає важливою геополітичною можливістю для поширення норм, які базуються на європейських цінностях, правах людини. Ці нормативні акти стосуються таких сфер як: боротьба з дезінформацією, запровадження обмежень для великих технологічних компаній, створення Єдиного простору даних у ЄС на основі конвергенції; нові технічні стандарти для проривних технологій; а популяризація спільної позиції щодо застосування міжнародного права в кіберпросторі може допомогти ЄС посилити свою роль цифрового лідера. Розробка норм регулювання для цифрових технологій визнає стратегічну важливість посилення співпраці Ради з торгівлі та технологій ЄС з ключовими гравцями на світовій арені - США, Індією, Японією, Південною Кореєю, Сінгапуром.

В Україні, яка у 2022 році стала членом програми “Цифрова Європа” продовжується робота з наближення норм регулювання до європейських норм. На засіданні Ради асоціації Україна - ЄС, яке відбулося 05 вересня 2022 року у Брюсселі, де Україна вперше взяла участь у статусі кандидата на членство у Європейському Союзі, високо оцінено залученість України до відбудови та швидкого розвитку в напрямі зелених, стійких до клімату та цифрових перетворень і входження сектору телекомунікаційних послуг до режиму внутрішнього ринку Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України. Спільна прес-конференція Д. Шмигаля, Ж. Борреля, О. Варгеї. 05 вересня 2022. URL: https://www.kmu.gov.ua/events/5-veresnia-spilna-pres-konferentsiia-denysa-shmyhalia-zhozepa- borrelia-olivera-varhei (дата зверенння 02.02.2023 р.). Наступними кроками у досягненні прогресу на 2023 рік визнано такі сфери вдосконалення регулювання:

- забезпечення громадян якісним зв'язком (удосконалення Закону України “Про електронні комунікації”);

- завершення реформи державних реєстрів (приведення законодавства у відповідність до Закону України “Про публічні електронні реєстри”);

- розвиток цифрової інфраструктури регіонів, їх швидке післявоєнне відновлення шляхом можливості об'єднання ресурсів органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарської діяльності (робота над проектом Закону “Про спільне фінансування розвитку цифрової інфраструктури”);

- продовження інтеграції законодавства України з питань цифрової трансформації до положень права ЄС та виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції України до цифрового ринку ЄС.

3. Промислова політика, дослідження, інвестиції та зміцнення ланцюгів поставок

ЄС розглядає формування промислової політики, орієнтованої на технології, щоб зменшити недоліки в технологічних можливостях в поєднанні з інвестиційними зобов'язаннями для посилення розробки альтернатив для ключових цифрових послуг, таких як хмарні технології або нові обчислювальні ресурси квантових технологій. Ключове значення матиме інвестування в дослідження та створення державно-приватного партнерства для залучення, підтримки та утримання кваліфікованих працівників для сприяння інноваціям. Саме тому ЄС спрямовує значні інвестиції, щоб впровадити інноваційні цифрові технології.

В Україні подібні процеси також знаходять своє відображення. Так, 17.01.2018 року було схвалено Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 рр. та затверджено план заходів щодо її реалізації. Водночас, механізми підтримки адаптації української промисловості до викликів цифрового переходу тільки починають формуватися. В Україні хоч і ухвалені нормативно-правові засади впровадження цифрових технологій, водночас, слід відмітити, що головну увагу в програмних документах приділено електронному урядуванню, що вказує на початковий етап формування стратегічних документів та недостатню увагу сприяння розвитку діджиталізації саме в промисловості. Створене у 2019 р. Міністерство цифрової трансформації також визначає одним з пріоритетів формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства. А представлений у липні 2022 року План заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України з переліком пропозицій щодо пріоритетних реформ та стратегічних ініціатив Національної ради з відновлення України від наслідків війни відповідно до Указу Президента від 21 квітня 2022 р. № 266/2022 р. пропонує заходи з розвитку електронних публічних послуг, що сприятимуть відновленню цифрової економіки України та її інтеграції в світовий цифровий простір. Водночас відсутність обґрунтування стратегічних ініціатив зі сприяння адаптації української промисловості до технологічних цифрових викликів нарощує розрив між Україною та розвинутими країнами світу й тільки посилює ефект деіндустріалізації економіки країни. Для реалізації поставлених у Плані відновлення завдань за даним напрямом важливо синхронізувати матеріали відповідно європейського стратегічного курсу. Зокрема, згідно з галузевою ініціативою ЄС “Цифровізація європейської промисловості в рамках пакета “Єдиний цифровий ринок”, забезпечити, щоб підприємства всіх розмірів, розташування й секторів могли повною мірою використовувати переваги цифрових інновацій. Для цього на етапі відновлення - “Відновлення, перезапуск економіки та інститутів” додати завдання “Сприяння до цифрових трансформацій в промисловості”.

Цифрова економіка та ІТ-сектор в Україні переживали стрімке зростання в роки, що передували війні, залучаючи висококваліфікованих українців та інвестиції транснаціональних компаній. В часи війни дистанційна робота та хмарні сервери, розташовані як у країні, так і за її межами, дозволяли багатьом підприємствам продовжувати діяльність. Широкомасштабна агресія росії проти України спричиняє серйозні порушення підключення до Інтернету, що є передумовою для стійкості та подальшого розвитку цифрової економіки, а цифрові технології відіграють вирішальну роль у зміцненні обороноздатності нашої країни. Доступ до Інтернету та якість передачі даних знизилися з початком війни як через кібератаки, так і через фізичні атаки на цифрову інфраструктуру країни. Водночас слід відмітити стійкість цифрової системи, адже не зважаючи на військові виклики продовжується розвиток цифрового надання державних послуг. Так, платформа та додатки “Дія” дозволяють підтримувати надання державних послуг, але міграція та залучення фахівців до військової служби загострюють кадровий дефіцит у країні. Крім того, необхідно вирішити структурні проблеми, такі як відновлення потужностей критичної інфраструктури, мереж електропостачання та засобів зв'язку.

4. Створення альянсів і сприяння міжнародній співпраці

ЄС підтримує міжнародну співпрацю із багатьма зацікавленими сторонами, включаючи наукові кола, громадянське суспільство, промисловість і технологічні компанії, а також інші уряди та міжнародні організації для досягнення цифрової стратегічної автономії та забезпечення координації в багатьох сферах, таких як регулювання та стандартні налаштування, а також безпеки ланцюга поставок, створення безпечних потоків даних. Міжнародні зв'язки є основою багатьох виробничих і операційних процесів у ключових цифрових технологіях, таких як виробництво напівпровідників та мікросхем, робота з даними та хмарні сховища.

Для України наразі посилюється значення міжнародного співробітництва, завдяки якому можна протистояти військовим викликам, адже міжнародна допомога сприяє отриманню необхідних засобів для економічного й гуманітарного відновлення, що включає покращення доступу до таких ресурсів як: матеріальні (промислове обладнання й устаткування, сировина, матеріали), фінансові, інтелектуальні (ноу-хау, трансферт технологій), навчальні та консультаційні (висококваліфіковані спеціалісти), інформаційні (консалтинг, тренінги, програми навчання) та ін. До того ж можливості міжнародної допомоги, що пропонують міжнародні організації-донори, здатні прискорити приєднання українського бізнесу до глобальних ланцюгів доданої вартості. Водночас, погоджуємося з Ю. Кіндзерським, який наголошує, що категорично не варто робити ставку на відновлення лише на основі іноземної допомоги у вигляді постачання промислових товарів в Україну замість відбудови чи створенні підприємств для виробництва аналогічних товарів в середині країни (Кіндзерський, 2022). Пи цьому критично важлива роль у повоєнному відновленні економіки належить державі як інституту, який повинен забезпечити дієві стимули для налагодження ефективної взаємодії між бізнесом і наукою. Держава, акумулюючи в одному джерелі значні ресурси, є субєктом відповідальності за стан і долю країни, рівень конкурентоспроможності економіки, її місце в глобальному економічному і технологічному просторі, за національну безпеку суб`єктів господарювання (Промисловість України, 2022). Саме тому, післявоєнна структурна перебудова української промисловості повинна проводитися не лише як відновлення зруйнованих війною промислових та інфраструктурних потужностей, а педбачатиме стратегічне планування структурної модернізації промисловості на вищому технологічному рівні з урахуванням збереження її можливостей до самозабезпечення, експортної орієнтації та включення до глобальних ланцюгів створення вартості з урахуванням необхідності відповіді на виклики щодо низьковуглецевого розвитку, Цілей сталого розвитку та досягнення перспектив євроінтеграції (Відновлення та реконструкція, 2022). Промисловість України у повоєнному періоді повинна стати драйвером створення високорозвиненої індустріальної економіки, спроможної забезпечувати як відбудову, так і реконструкцію економіки країни, підтримувати її обороноздатність у довгостроковому періоді та здатність швидко реагувати як на потреби захисту держави, так на потреби внутрішнього і зовнішніх ринків.

Висновки

Загрозливі виклики сьогодення - війна в центрі Європи, пандемія, глобальні загрози демократичному розвитку суспільства підкреслили ключову роль цифрових технологій для розвитку сталого та процвітаючого майбутнього. Проте, війна росії проти України трансформує розуміння того, що означає бути захищеним у цифрову епоху. Перший повномасштабний військовий конфлікт на європейській землі за десятиліття демонструє зростаючу роль цифрових технологій у реаліях міждержавного конфлікту, оскільки росія має намір знищити український суверенітет. Відповіддю ЄС на ці події є посилення стратегічної автономії - розробка і впровадження політики та інструментів для підвищення економічної та технологічної конкурентоспроможності Європи та сприяння здатності захищати свої суспільні інтереси, визначати правила та стандарти в епоху цифрових технологій. Практично це проявляється в ухвалених стратегічних документах: Порядку денного цифрового десятиліття ЄС, Стратегічного й Цифрового компасу ЄС; спільних позицій держав-членів ЄС щодо кібербезпеки та цифрової дипломатії; а також заходи промислової політики, що керуються стратегічною автономією, наприклад Закон ЄС про мікросхеми.

Прискорення інтеграційних процесів України як кандидата на членство в ЄС залежить від стратегічного планування відновлення з врахуванням принципів цифрового переходу ЄС. Це передбачає низку заходів консолідації українського законодавства з європейськими регламентами, зокрема ухвалення стратегічних документів, дорожніх карт у сфері політики, спрямованої на зменшення розбіжностей у цифровому розвитку. Водочас досягнення цифрової автономії в Україні в короткостроковому періоді залежить і від розв'язання критично важливих проблем, обумовлених військовими діями. Мова йде перш за все про доступ громадян України до мережі інтернет. Для цього першочерговим є забезпечення безпечної роботи інтернет провайдерів, створення умов для модернізації сфери ІТ послуг, розвиток цифрових навичок населення, стимулювання науково-технічних розробок та співпраці з міжнародними розробниками, захист права власності та сприяння розвитку інноваційної інфраструктури з метою зростання кількості інноваційних стартапів. Важливе місце при цьому посідає забезпечення платоспроможності населення та подолання бідності, адже користування інтернетом та цифровими послугами залежать від можливості користуватися сучасними засобами зв'язку. Тому в подальших наукових дослідженнях доцільно акцентувати увагу на поєднанні інструментів всіх рівнів управління, а саме держави, бізнесу і суспільства для модернізації мереж відповідно до зростаючого попиту та усуненні перешкод, пов'язаних із низьким рівнем доходу населення та формування цифрових навичок.

Список використаних джерел

цифрова автономія стратегічний

1. Геєць В.М. Соціальна реальність у цифровому просторі. Економіка України. 2022. № 1. С. 3-28. https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.01.003

2. Гриценко А.А. Комплементарність інформаційно-цифрових і соціально-економічних перетворень як умова стабільного розвитку суспільства : монографія. Київ: ДУ “Ін-т. екон. та прогнозув. НАН України”, 2021. 400 с.

3. Єгоров І.Ю., Никифорук О.І., Лір В.Е. та ін. Цифрові технології в інноваційній трансформації економіки України : колективна монографія. Київ : ДУ “Ін-т. екон. та прогнозув. НАН України”, 2020. 308 с.

4. Bakardjieva E., Bremberg N., Michalski A., Oxelheim L. The European Union in a Changing World Order: What Is at Stake? Interdisciplinary European Studies. New York: Palgrave Macmillan,

2020. Pp. 23-46. https://doi.org/10.1007/978-3-030-18001-0

5. Cervi G. V. The Brussels Effect in Digital Policy: Why Does It Matter? The Ventotene Lighthouse. 2022. Рр. 1121-1144. URL: https://www.theventotenelighthouse.eu/the-brussels-effect-in- digital-policy-why-does-it-matter/

6. Ryon E. European strategic autonomy: Energy at the heart of European security? European View, 2020. № 19 (2). Рр. 238-244. URL: https://doi.org/10.1177/1781685820968302/

7. Дейнеко Л.В., Кушніренко О.М., Ципліцька О.О., Гахович Н.Г. Наслідки повномасштабної воєнної агресії РФ для української промисловості. Економіка України. 2022. № 5. С. 3-25. https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.003

8. Cagnin C., Muench S., Scapolo F., Stoermer E., Vesnic A. Shaping and securing the EU's Open Strategic Autonomy by 2040 and beyond. JRC Publications Repository. Luxembourg: Publications Office of the European Union. 2021. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC125994

9. Gajewski T. Digital Technologies and the Prospects of the European Union's Strategic Autonomy. Athenaeum Polskie Studia Politologiczne. 2022. № 76 (4). pp. 127-148. https://doi.org/10.14763/2020.4T532

10. Pohle J., Thiel T. Digital sovereignty. Internet Policy Review. 2020. № 9 (4). URL: https://policyreview.info/pdf/policyreview-2020-4-1532.pdf

11. Pogorel G., Nestoras А., Cappelletti F. Decoding EU Digital Strategic Autonomy: Sectors, Issues, and Partners. Techno-Politics Series. European Liberal Forum EUPF. 2022. № 1. URL: https://www.researchgate.net/publication/361736581_Decoding_EU_Digital_Strategic_ Autonomy_Sectors_Issue s_and_Partners

12. Willett M. Cyber instruments and international security. Analysis. The International Institute for Strategic Studies. 2019. URL: https://www.iiss.org/blogs/analysis/2019 /03/cyber- instruments-and-international-security

13. Кіндзерський Ю. Повоєнне відновлення промисловості України: виклики та особливості політики. Економічний аналіз. 2022. Том 32. № 2. С. 101-117.

14. Промисловість України перед викликами майбутнього: у пошуках відповідей та рішень: колективна монографія. Київ : ДУ “Ін-т. екон. та прогнозув. НАН України”. 2022. 346 с.

15. Відновлення та реконструкція повоєнної економіки України : наукова доповідь. Київ: ДУ “Ін-т. екон. та прогнозув. НАН України”. К., 2022. 305 с. URL: http://ief.org.ua/wp- content/uploads/2022/12/Vidnovlennja-ta-reconstrukcsja-povojennoji-economiky.pdf

References

1. Heyets, V. (2022), “Social reality in the digital space”, Ekonomika Ukrainy, 2022, vol. 1, pp. 3-28. https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.01.003

2. Hrytsenko, A. (2021), Komplementarnist informatsiino-tsyfrovykh i sotsialno- ekonomichnykh peretvoren yak umova stabilnoho rozvytku suspilstva [Complementarity of information-digital and socio-economic transformations as a condition for stable development of society], Institute of the Economy and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv.

3. Yehorov, I.Iu., Nykyforuk, O.I., Lir, V.E. (2020), Tsyfrovi tekhnolohii v innovatsiinii transformatsii ekonomiky Ukrainy [Digital technologies in the innovative transformation of the economy of Ukraine], Institute of the Economy and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv.

4. Bakardjieva, E., Bremberg, N., Michalski, A., Oxelheim, L. (2020), The European Union in a Changing World Order: What Is at Stake? Interdisciplinary European Studies. Palgrave Macmillan, New York, USA.

5. Cervi, G. V. (2022), “The Brussels Effect in Digital Policy: Why Does It Matter?” The Ventotene Lighthouse, рр. 1121-1144. URL: https://www.theventotenelighthouse.eu/the-brussels- effect-in-digital-policy-why-does-it-matter/.

6. Ryon, E. (2020), “European strategic autonomy: Energy at the heart of European security?” European View, vol. 19 (2), pp. 238-244. URL: https://doi.org/10.1177/1781685820968302.

7. Deineko, L.V., Kushnirenko, O.M., Tsyplitska, O.O., Gakhovich N.G. (2022), “Consequences of full-scale military aggression of the Russian Federation for Ukrainian industry”, Ekonomika Ukrainy, vol. 5, pp. 3-25. https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.003

8. Cagnin, C., Muench, S., Scapolo, F., Stoermer, E., Vesnic, A. (2021). Shaping and securing the EU's Open Strategic Autonomy by 2040 and beyond. JRC Publications Repository. Publications Office of the European Union, Luxembourg, European Union. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC125994.

9. Gajewski, T. (2022), “Digital Technologies and the Prospects of the European Union's Strategic Autonomy”. Athenaeum Polskie Studia Politologiczne, vol. 76 (4), pp. 127-148. URL: DOI: 10.15804/athena.2022.76.07.

10. Pohle, J., Thiel, T. (2020), “Digital sovereignty”. Internet Policy Review, vol. 9, issue 4. URL: https://policyreview.info/concepts/digital-sovereignty.

11. Pogorel, G., Nestoras, A., Cappelletti, F. (2022), “Decoding EU Digital Strategic Autonomy: Sectors”. Techno-Politics Series. European Liberal Forum EUPF, vol. 1, pp. 152-158. URL: https://www.researchgate.net/publication/361736581_Decoding_EU_Digital_Strategic_ Autonomy_Sectors_Issue s_and_Partners.

12. Willett, M. (2019), “Cyber instruments and international security”. Analysis. the International Institute for Strategic Studies (IISS). URL: https://www.iiss.org/blogs/analysis/2019/03/cyber-instruments-and-international-security.

13. Kindzerski, Yu. (2022), “Post-war recovery of Ukrainian industry: difficulties and peculiarities of the policy”. Ekonomichnyi analiz, vol. 32 (2), рр. 101-117.

14. Promyslovist Ukrainy pered vyklykamy maibutnoho: u poshukakh vidpovidei ta rishen (2022), [Industry of Ukraine facing the challenges of the future: in search of answers and solutions], Institute of the Economy and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv.

15. Recovery and reconstruction of the post-war economy of Ukraine: scientific report (2022), Institute of the Economy and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine. 305 р. URL: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/12/Vidnovlennja-ta-reconstrukcsja- povojennoji-economiky.pdf.

Размещено на Allbest.ru