Трансформаційні фактори розвитку глобальних ланцюгів постачання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Трансформаційні фактори розвитку глобальних ланцюгів постачання

Сандул Марія

АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено дослідженню взаємозв'язку між цілями і планами сталого розвитку, проблемами регулювання світової економіки, тенденціями деглобалізації, поширенням протекціоністських політик і геополітичними конфліктами, які сприяють зміні парадигми глобальних ланцюгів постачання. У статті наведено комплексний огляд їхньої еволюції від традиційних лінійних моделей до взаємопов'язаних і гнучких мереж, уможливлених технологічним прогресом і поглибленням глобалізації. Автор окреслює сучасні виклики та можливості, що з'являються у відповідь на зміну динаміки глобальної торгівлі, спричинені хвилями деглобалізації, інфляційним тиском і відродженням протекціоністських торговельних політик країн, зокрема під час пандемії covid-19. Показано, як ці виклики зумовили необхідність перегляду традиційних стратегій ланцюгів постачання і спонукали до пошуку інноваційних практик управління ризиками в більш невизначеному економічному середовищі, якому водночас притаманні тенденції френдшорингу і поступового завершення етапу диверсифікації торговельних партнерів у ланцюгах постачання у реагуванні на зростання збоїв у глобальних ланцюгах постачання внаслідок пандемії. Загострення геополітичної конфліктності та імперативи сталого розвитку визначаються як основні драйвери сучасних трансформацій глобальних ланцюгів постачання. У статті досліджено питання сталого розвитку та пов'язані з ним законодавчі ініціативи, що обумовлюють необхідність ініціювання і створення процесів відповідального пошуку джерел постачання, мінімізації негативного впливу на довкілля та забезпечення етичності трудових практик по всьому ланцюгу постачання. Наголошено, що у практиці міжнародного бізнесу досить складно балансувати між прагненням до економічно ефективних ланцюгів постачання і необхідністю відповідати все більш жорстким стандартам сталого розвитку, що ставить під сумнів можливість одночасного досягнення обох цілей. При цьому цифрові рішення виявляються перспективним напрямом подолання проблем, спричинених цими викликами. У статті досліджується потенціал таких технологій, як блокчейн, штучний інтелект та аналітика даних, у забезпеченні прозорості, відстежува- ності та зменшенні ризиків у ланцюгах постачання. Підкреслюється трансформаційна роль цифровізації у підвищенні стійкості та швидкості реагування на зміни у ланцюгах постачання. Автором охарактеризовано непропорційність загроз, з якими стикаються країни, що розвиваються, у глобальному економічному просторі. Підкреслюється критична важливість рекалібру- вання стратегій і сприяння ширшому залученню зацікавлених сторін до подолання викликів і конкретних вразливості, з якими стикаються менш розвинені економіки, та розробки рішень, що сприятимуть економічній стабільності та зростанню країн із різним рівнем розвитку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: глобальні ланцюги постачання, міжнародна торгівля, міжнародний бізнес, ризик-орієнтоване управління, сталий розвиток, сталі фінанси, цифровізація, Індустрія 4.0, деглобалізація, протекціонізм, інфляція, френдшоринг.

Вступ

За останні роки глобальний торговельний ландшафт зазнав значних змін, що спонукає до критичного аналізу трансформаційних факторів, які впливають на розвиток глобальних ланцюгів постачання. Оскільки економіки є дедалі більш взаємопов'язаними, а технологічні інновації розвиваються і впроваджуються безпрецедентними темпами, формуючи Індустрію 4.0, традиційні підходи до управління ланцюгами постачання зазнають суттєвих змін. У цьому контексті постає актуальним завданням вивчення сучасного стану і перспектив розвитку глобальних ланцюгів постачання, враховуючи їхню ключову роль у міжнародній торгівлі та ширше - в економічних екосистемах. Дослідження ключових рушіїв трансформації ланцюгів постачання має на меті окреслити взаємозв'язки між ними та глобалізацією, технологічними інноваціями, імперативами сталого розвитку та еволюцією поведінки споживачів і підкреслити необхідність адекватної адаптації стратегій, політик і практик забезпечення конкурентних переваг міжнародного бізнесу. міжнародна торгівля бізнес де глобалізація

Дослідженню трансформацій глобальних ланцюгів постачання присвячено значну кількість наукових публікацій, особливо з початку пандемії covid-19. Зокрема, Г. Тулліо Gregori, Tullio. "Protectionism and international trade: A long-run view." International

Economics 165, (2021): 1-13. https://doi.org/10.1016/j.inteco.2020.11.001. досліджує взаємозв'язок між міжнародною торгівлею та протекціонізмом у довгостроковій перспективі з урахуванням впливу нетарифних бар'єрів і вказує, що протекціоністська торговельна політика все ж відіграє певну роль у поясненні зниження залежності динаміки світової торгівлі від обсягів ВВП. С. Хорана та ін. Khorana, Sangeeta, Hubert Escaith, Salamat Ali, Sushma Kumari, Quynh Do. "The Changing Contours of Global Value Chains Post-COVID: Evidence from the Commonwealth." Journal of Business Research 153 (2022): 75-86. ISSN 0148-2963. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2022.07.044. вивчають співвідношення вигід і ризиків участі компанії в глобальних ланцюгах доданої вартості, що пов'язані з шоковим попитом і пропозицією в умовах зростання протекціонізму. Д. Ф'єллстрьом та ін. Fjellstrom, Daniella, Bai, Wensong, Oliveira, Luis, and Tony Fang. "Springboard internationalisation in times

of geopolitical tensions." International Business Review, (2023): 102144. https://doi.org/10.1016/

j.ibusrev.2023.102144. приділяють увагу практичним аспектам інтернаціоналізації в умовах геополітичної напруженості та відмічають, що під тиском таких неринкових чинників ТНК задля утримання конкурентних позицій на світових ринках доцільно зосереджувати зусилля на посиленні біз- нес-амбідекстерності та трансакційної компетентності, вдосконаленні механізмів швидкого реагування на зміни та адаптації до них, поглибленні та диверсифікації співпраці з партнерами на приймаючих ринках. З іншого боку, А. Джейн і М. Крьоніг Jain, Ash, and Matthew Kroenig. "Ally Shoring: A New Tool of Economic Statecraft." Orbis 67, no. 1 (2023): 21-26. https://doi.org/10.1016/j.orbis.2022.12.005., у цілому позитивно ставлячись до проявів деглобалізації, які стали наслідком посилення геополітичної конфліктності, фокусуються на визначенні основних причин доцільності скорочення співпраці між «демократичним» і «недемократичним» блоками, акцентуючи, що переміщення до «дружніх» територій забезпечує економічне обґрунтування існуючої мережі відносин у сфері безпеки між демократичними державами та допомагатиме зменшити стратегічні вразливості.

П. Баклі Buckley, Peter J. "Corporate reactions to the fracturing of the global economy." International Business Review, (2022): 102014. https://doi.org/10.1016/j.ibusrev.2022.102014., відзначаючи суттєву вироблену гнучкість міжнародних корпорації у контексті реагування на численні кризи в міжнародному середовищі, вказує, однак, на те, що розрив глобальної торговельної та інвестиційної системи все ж завдає серйозної шкоди міжнародним операціям транснаціональних і мультинаціональних корпорацій і виокремлює стратегічні орієнтири для корпоративного управління в сучасних реаліях. Дослідник акцентує на необхідності концепції корпоративної стратегії із залученням ширшого кола зацікавлених сторін в умовах нарощування націоналізму.

З огляду на становлення Індустрії 4.0 та пріоритети сталого розвитку Г. Гарсія-Реєс та ін. Gartia-Reyes, Heriberto, Aviles-Gonzalez, Jonnatan, and Sonia V. Aviles-Sacoto. "A Model to Become a Supply Chain 4.0 Based on a Digital Maturity Perspective." Procedia Computer Science 200, (2022): 1058-1067. https://doi.org/10.1016/j .procs.2022.01.305. досліджують зрілість ланцюгів постачання та пропонують модель поетапної інтеграції драйверів Індустрії 4.0 у розрізі трьох основних аспектів їхньої зрілості: гнучкість, стійкість, надійність. Х. Рі- фке і Д. Сандерем Reefke, Hendrik, and David Sundaram. "Sustainable supply chain management: Decision models for

transformation and maturity." Decision Support Systems 113, (2018): 56-72. https://doi.org/

10.1016/j.dss.2018.07.002. вивчають зрілість управління ланцюгами постачання з позицій сталого розвитку. Р. Юан та ін. Yuan, Rong, Rodrigues, Joao F., Wang, Juan, and Paul Behrens. "The short-term impact of US-China trade war on global GHG emissions from the perspective of supply chain reallocation." Environmental Impact Assessment Review 98, (2023): 106980. https://doi.org/10.1016/j.eiar.2022.106980. досліджують потенційний вплив американо-китайської торговельної війни на викиди парникових газів, пропонуючи чотири сценарії розвитку ситуації та в цілому вказуючи на вірогідне збільшення їхнього обсягу через релокацію міжнародної торгівлі.

Загалом, враховуючи потенційні переваги і загрози деглобалізаційних і децентралізаційних процесів Зінченко, В.В. «Альтерглобалізм як трансформаційна модель стійкого розвитку, інтернаціоналізації та ефективної трансформації систем суспільства і освіти», Філософські обрії сьогодення. Збірник наукових праць (2018). Херсон: ДВНЗ «ХДАУ», 2018. - 324 с. (стор. 63-68). для корпорацій, в умовах нарощування геополітичної напруженості та протекціонізму цілком закономірно очікувати подальшої реконфігурації та фрагментації глобальних ланцюгів постачання, особливо у частині виробничих систем, з поступовою розбудовою більш локалізованих систем додання вартості, орієнтованих на потреби ближчих до них споживчих ринків. Необхідність адаптувати управлінські підходи в нових реаліях зумовлює актуальність дослідження ключових трансформаційних чинників розвитку глобальних ланцюгів постачання у світовій торговельній системі.

Еволюція ланцюгів постачання у системі глобальної торгівлі

Взаємозв'язки між міжнародними компаніями у рамках ланцюгів доданої вартості та постачання дістали значний поштовх до зростання, диверсифікації та глобальної мережевізації у 1970-1980-х роках, коли провідними тенденціями у міжнародній торгівлі стали глобалізація та лібералізація. Технологічний прогрес, зокрема у сфері транспорту та зв'язку, сприяв інтеграції економік по всьому світу. Компанії почали вивчати можливості аутсорсингу та стратегії офшорингу, адже потенціал економії витрат, виходу на нові ринки та отримання інших економічних і конкурентних переваг був беззаперечним. У цих умовах, керуючись передусім економічними мотивами і певною мірою ігноруючи потенційні ризики стратегій інтернаціоналізації та глобалізації, ланцюги постачання ставали дедалі більш глобальними, охоплюючи кілька країн і континентів, оскільки компанії прагнули оптимізувати витрати, часто переносячи виробничі процеси і потужності до інших країн.

У 1990 - на початку 2000-х років відбувалось подальше нарощення лібералізації торгівлі завдяки розквіту зусиль Світової організації торгівлі (СОТ) і регіональних торгових угод (наприклад, Північноамериканська угода про вільну торгівлю - NAFTA, Європейський Союз). Зменшення торговельних бар'єрів, і навіть тарифів і квот, сприяло розростанню міжнародних ланцюгів постачання, причому на тлі потенційної економічної вигоди практично ігнорувались безпекові аспекти. Бізнес скористався цими новими можливостями, створюючи складні мережі постачальників і партнерів за кордоном. Швидке зростання економік, що розвиваються, особливо в Азії, ще більше посилило глобалізацію ланцюгів постачання.

У період 2000-2010-х років ланцюги постачання ставали дедаліінтег- рованішими і складнішими завдяки прогресу в інформаційних технологіях і логістиці. Удосконалення систем планування ресурсів підприємства (ERP), програмного забезпечення для керування ланцюгами постачання і можливостей відстеження в реальному часі дозволило покращити координацію та видимість у глобальних мережах постачання. Саме в цей період швидкість руху матеріальних потоків у глобальних ланцюгах доданої вартості набула першочергового значення для нарощення конкурентоспроможності компаній, як наслідок освоєння багатьма з них популярних концепцій «точно в строк» (JIT) і ощадливого виробництва, які спрямовані на оптимізацію ефективності та мінімізацію витрат на утримання запасів. Тож цей період характеризувався зосередженням бізнесу на оптимізації процесів, покращенні реагування та досягненні економії коштів завдяки глобальному сорсингу та виробництву.

Однак світова фінансова криза 2008 р. поклала початок тенденції дег- лобалізації. Кінець 2000-х років, а особливо наступне десятиліття - 20102020 рр., показало недоліки і завищені очікування від сформованої

ліберальної системи торгівлі. Такі фактори, як зростання нерівності доходів, занепокоєння щодо переміщення робочих місць (яскравим прикладом якого є «Іржавий», або також «індустріальний», «фабричний», пояс у США), і антиглобалістські настрої призвели до переоцінки країнами домінуючих до цього підходів до торгової політики. На тлі цього, а також дедалі більш очевидного використання Китаєм принципів лібералізації глобальної торгівлі на користь розбудови власного домінування, набули поширення протекціоністські заходи, включаючи підвищення тарифів, торговельні обмеження та перегляди торгових угод.

Очевидність несприйняття східними партнерами демократичних і ліберальних цінностей Глобального Заходу проявилась у тому числі й через геополітичні конфлікти, такі як торгові суперечки між великими економіками, що створили ще більше турбулентностей у глобальних ланцюгах постачання. У той час як глобалізація продовжує формувати стратегії ланцюга постачання з можливостями розширення ринку та оптимізації витрат, компанії повинні одночасно орієнтуватися в викликах, пов'язаних з тенденціями деглобалізації. Пошук балансу передбачає врахування геопо- літичних ризиків, регуляторних складнощів, невизначеності в торгівлі та потреби в гнучкості, здатності до адаптації задля ефективного управління глобальними операціями. З позицій управління матеріальними потоками, геополітичні конфлікти вже призвели до відходу від моделі «точно в строк», відкинувши назад десятиліття глобалізації Colback, Lucy. "How Technology Can Help Redraw the Supply Chain Map." Financial Times, 2022. https://www.ft.com/content/3dbl77f2-dl87-4632-b94d-268f9d2598eb.. На додачу, за висновками деяких дослідників Кальченко, Т., Олійник, В. Геополітична конфліктність в умовах глобальної економічної кризовості, 2019. Міжнародна економічна політика, вип. 30, 2019. DOI: 10.3311/iep.2019.30.02, геополітична конфліктність сучасності є проявом системної кризи та цивілізаційних суперечностей і з часом зростатиме, ведучи до суттєвого перерозподілу глобального впливу. Беручи це до уваги, моделі ризик-орієнтованого управління глобальними компаніями потребують удосконалення інструментів урахування додаткових факторів ризику, а також формування та апробації комплексів адаптаційних та превентивних дій з метою захисту власних конкурентних позиції.

З іншого боку, на думку деяких дослідників KOF Swiss Economic Institute. "The KOF Globalisation Index." https://kof.ethz.ch/en/forecasts-and- indicators/indicators/kof-globalisation-index.html., сповільнення процесів глобалізації не означає автоматично обов'язкової дефрагментації або цілковитої зміни конфігурації ланцюгів постачання. Саме це в першу чергу змушує компанії замислитись над переглядом власних стратегій ланцюгів постачання, фокусуючись на посилення його стійкості. Однак, враховуючи що задля розбудови стійкості часто необхідне наближення виробництв до кінцевих споживачів і значна диверсифікація постачальників, а в умовах геополітичної конфліктності та дедалі виразнішої біполярності глобальної торгової системи диверсифікація постачальників здійснюється з урахуванням безпекових міркувань і схильна до формування мереж «дружніх» постачань, найвірогідніше, глобалізація як процес зазнає суттєвих змін у найближчі роки. Наприклад, деякі ТНК навіть розглядають можливості роздвоєння ланцюгів постачання у спробі захиститись від ескалації глобальної торговельної війни Isaac, Anna. "Exclusive: Nokia and Ericsson Plan Emergency Break-up over Trade War and Security Fears." The Telegraph, 8 June 2019. https://www.telegraph.co.uk/business/2019/06/08/exclusive-nokia-andericsson-plan- emergency-break-up-trade-war/..

Попри ці тенденції обсяги світової торгівлі впродовж останніх 5 років зазнавали найсуттєвішого впливу саме через пандемію covid-19 і глобальну інфляцію. Фокусування на стійкості й антикрихкості ланцюгів постачання значно посилилось саме внаслідок пандемії, яка виявила до того невидимі вразливі місця в глобальних ланцюгах постачання. Компанії водночас усвідомили ризики, пов'язані з надмірною залежністю від єдиних постачальників і тривалих процесів у мережах постачання. Відтак дедалі більше уваги стало приділятися розбудові стійкості мереж постачання, впровадженню резервів, диверсифікації джерел постачання та покращенню видимості / прозорості ланцюга постачання.

Стосовно впливу пандемії на динаміку світової торгівлі станом на осінь 2020 р. її обсяги значно скоротились порівняно з початком 2020 р., це скорочення було навіть глибшим у зіставленні з падінням обсягів торгівлі у 2008-2009 рр. UNCTAD. 2020. "Global Trade Update (June 2020)." https://unctad.org/publication/global-trade-update-june- 2020.. Обсяги міжнародної торгівлі товарами у вартісному вираженні на той момент знизилися приблизно на 5% у І кв. 2020 р. (рис. 1). За підсумками 2021 р., по більшості галузей спостерігалось часткове відновлення торгівлі; за підрахунками ЮНКТАД, в цілому світова торгівля відновлювалась від наслідків пандемії covid-19 значно швидше, ніж у періоди попередніх рецесій UNCTAD. 2021. “Global Trade Update (May 2021).” https://unctad.org/system/files/official- document/ditcinf2021d2_en.pdf.

Економічні проблеми, спричинені covid-19, вплинули на деякі галузі значно більше, ніж на інші. У І кв. 2020 р. торгівля товарами текстильної промисловості (одяг) скоротилися майже на 12%, тоді як офісна техніка та автомобілебудування впали приблизно на 8%. У той же час обсяги міжнародної торгівлі в агропродовольчому секторі (у вартісному вираженні) зросли приблизно на 2%. На квітень 2020 р. спостерігалось зниження по більшості галузей та різке скорочення торгівлі товарами енергетики та автомобілебудування, приблизно на -40 і -50% відповідно. Значне падіння спостерігалось також у хімічній промисловості, машинобудуванні та виробництві точних інструментів, де спостерігається падіння на понад 10%. І навпаки, торгівля офісною технікою пожвавилась (станом на квітень 2020 р.) в основному через позитивні показники експорту з Китаю. Торгівля сільськогосподарськими продуктами за увесь період пандемії була найстабільнішою (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка світової торгівлі товарами за продуктовими групами у 2016-2021 рр., млн дол. США Складено за даними СОТ “Merchandise exports by product group - annual (Million US dollar)” https://stats.wto.org/ (дані станом на 15 травня 2023 р.).

Загалом розбіжності між секторами були зумовлені зменшенням попиту та порушенням систем постачання та глобальних ланцюгів створення вартості через covid-19. Однак вже за підсумками І кв. 2021 р. ЮНКТАД відмітили, що глобальна торгівля продовжила відновлюватись приблизно на 10% щорічно і на близько 4% поквартально UNCTAD. 2021. “Global Trade Update (May 2021).” https://unctad.org/system/files/official- document/ditcinf2021d2_en.pdf. Значною мірою це відновлення стимулювалось експортом зі Східної Азії. Торгівля товарами вже перевищила допандемічний рівень, але торгівля послугами про цьому відновлювалась значно повільніше.

У 2022 р. головними стимуляторами світової торгівлі виявились інфляція (рис. 2, 3) та зростання цін на сировинні товари, тож переважною мірою зростання торгівлі товарами протягом 2022 р. було номінальним.

Рис. 2. Показники інфляції (за групами країн за рівнем доходів), 2016-2022 рр. World Bank. 2023. “Inflation, consumer prices (annual %)”. https://data.worldbank.org/indicator/ FP.CPI.TOTL.ZG?end=2022&start=2016&type=shaded&view=chart

Рис. 3. Показники інфляції (деякі країни), 2016-2022 рр.

У вартісному вираженні обсяги світової торгівлі зросли на початку 2022 р. і вартість світової торгівлі досягла рекордного рівня - близько 7,7 трлн дол. США (в І кв. 2022 р.), збільшившись приблизно на 1 трлн дол. США порівняно з тим самим періодом 2021 р., і приблизно на 250 млн дол. США порівняно з IV кв. 2021 р. UNCTAD. 2022. “Global Trade Update (July 2022).” https://unctad.org/system/files/official- document/ditcinf2022d2_en.pdf; а порівнюючи з допандемічним рівнем, на початку 2022 р. вартість торгівлі була приблизно на 30% вищою. Фактично у вартісному еквіваленті обсяги світової торгівлі підживлювались передусім зростанням цін на товари, особливо на енергоносії, а реальні обсяги торгівлі підвищилися значно меншою мірою (приблизно на 6%).

Війна в Україні також суттєво впливає на міжнародну торгівлю, головним чином через підвищення цін та їхню волатильність. Геополітична напруженість і посилення протекціонізму були тими факторами, які дуже сприяли скороченню вартості світової торгівлі у другій половині 2022 р.

У відповідь на російське вторгнення в Україну у міжнародному політико- правовому та економічному середовищі було запроваджено торговельні захои і обмеження Toh, Michelle, Junko Ogura, Hira Humayun, Isaac Yee, Eric Cheung, Sam Fossum, and Ramishah Maruf. "The List of Global Sanctions on Russia for the War in Ukraine." CNN, February 25, 2022. https://edition.cnn.com/2022/02/25/business/list-global-sanctions-russia-ukraine-war-intl-hnk/index.html., які призвели до відчутних перебоїв у глобальних

ланцюгах постачання основних товарів, таких як продукти харчування, добрива й енергоносії. Як наслідок, ці перебої посилили економічну неперед- бачуваність на світових ринках, загострюючи проблему продовольчої безпеки, особливо для країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн WTO. 2023. WTO Trade Monitoring Updates. "A Year of Turbulence on Food and Fertilizers Markets." 28/02/2023. https://www.wto.org/english/news_e/news23_e/trdev_02mar23_e.pdf.

Попри те що за підсумками І кв. 2023 р. зростання світової торгівлі відновилося, майбутні перспективи і прогнози, за висновками ЮНКТАД, залишаються несприятливими UNCTAD. 2023. “Global Trade Update (June 2023).” https://unctad.org/system/files/official- document/ditcinf2023d2_en.pdf. На початку 2023 р. спостерігалися досить різні тенденції зростання торгівлі в найбільших економіках, причому значне зростання експорту спостерігалося в Китаї та Індії. Експерти відмічають, що взаємозалежність торгівлі між Китаєм та США зменшилася через загальносвітові тенденції френдшорингу. Сектор торгівлі послугами продемонстрував вищі темпи зростання порівняно з торгівлею товарами, проте торгівля товарами сектору інформаційно-комунікаційних технологій, продовжувала скорочуватися. Очікується, що в середині 2023 р. зростання торгівлі втратить динаміку, а несприятливий прогноз пошириться і на другу половину року, подібно до 2022 р.

Варто зазначити, що на основі дослідження показників, по-перше, географічної близькості, яка базується на середній геодезичній відстані світової торгівлі; по-друге, геополітичної близькості, яка вимірюється схожістю зовнішньополітичних позицій на основі моделей голосування на Генеральній Асамблеї ООН; і по-третє, диверсифікації торговельних партнерів, яка базується на індексі концентрації Герфіндаля, дослідники ЮНКТАД відмічають суттєве зниження тенденцій диверсифікації торговельних партнерів починаючи з ІІІ кв. 2022 р. Це свідчить про посилення концентрації міжнародної торговельної діяльності в межах ключових двосторонніх відносин, а також відчутне зростання френдшорингу Ibid, стор. 6.. Так, упродовж 2022 р. і І кв. 2023 р. географічна близькість розташування центрів глобальної торгівлі, за спостереженням ЮНКТАД, демонструвала відносно стабільну картину. Проте з другої половини 2022 р. спостерігається помітний сплеск узгодження політичної належності в торговельній динаміці. Цей зсув підкреслює тенденцію до переформатування двосторонніх торговельних шляхів у ланцюгах постачання з наданням пріоритету країнам зі спільною політичною ідеологією (френдшоринг). Відображенням цього тренду є, поміж іншим, помітне зниження торговельної взаємозалежності (вираженої як частка двосторонньої торгівлі (імпорт плюс експорт) від сумарної вартості торгівлі країн) між США та Китаєм (із 14,6% станом на І кв. 2021 р. - до 11,6% за попередніми оцінками на ІІ кв. 2023 р.) Ibid..

Ця тенденція знайшла відображення також і в обсягах торгівлі в Європейському Союзі (рис. 4). Починаючи з 2020 р. відчутно збільшується розрив між темпами зростання торгівлі між країнами ЄС та поза його межами; а відхилення (зниження) обсягів експорту товарів за межі ЄС значніше порівняно з динамікою експорту всередині ЄС, що закономірно відображає глибші зв'язки в ланцюгах доданої вартості між країнами ЄС у зіставленні зі взаємозв'язками за його межами.

Рис. 4. Динаміка торгівлі Європейського Союзу у 2016-2022 рр., млн дол. США Складено за даними СОТ “Merchandise exports by product group - annual (Million US dollar)” https://stats.wto.org/ (дані станом на 15 травня 2023 р.).

Отже, із загостренням проявів геополітичної напруженості дедалі відчутнішим стає посилення впливу неринкових факторів на глобальні ланцюги постачання, які у відповідь на це стають більш фрагментованими і продовжують перебудовуватись з урахуванням дедалі більшої кількості нюансів і ризиків. Підводячи підсумок, міжнародні ланцюги постачання значно еволюціонували з 1970-х років під впливом сил глобалізації та деглобалізації. У той час як глобалізація привела до інтеграції глобальних мереж постачання, тенденції деглобалізації спонукали компанії суттєво переглянути свої стратегії розвитку, експансії, вибору партнерів по ланцюгах постачання. Навігація в цій подвійній реальності вимагає ретельної оцінки ризиків, можливостей і розробки гнучких стратегій розвитку ланцюга постачання.

Імперативи сталого розвитку глобальних ланцюгів постачання

Паралельно з глобалізаційними та деглобалізаційними процесами за останні роки особливого значення для корпоративного управління набули питання сталого розвитку та пов'язані з ними законодавчі ініціативи, при- зводячи в цілому до необхідності вдосконалення процесів відповідального пошуку джерел постачання (партнерів), мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище та забезпечення етичності трудових практик по всьому ланцюгу постачання. Такий перехід зумовлено приділенням дедалі більшої уваги спробам урахування тих аспектів діяльності суб'єктів глобальної економічної системи, які внаслідок фіаско ринку та/або держави впродовж десятиліть не отримували належної реакції та призвели до виникнення численних негативних екстерналій. Загалом екстерналії виникають, коли дії одного суб'єкта господарювання мають незапланова- ний ефект (позитивний або негативний, частіше негативний) на непов'яза- них суб'єктів чи осіб, але при цьому у разі виникнення екстерналії потенційні витрати на усунення її ефекту (наслідків) на непов'язаних сторін несе не той суб'єкт господарювання, що вчинив такі дії. У теорії, уряди можуть інтерналізувати екстерналії, впровадивши на них ціни, котрі повністю б відображали зовнішні збитки (чи вигоди) від дій суб'єкта господарювання.

На сьогодні найбільше активності у сфері сприяння сталому розвитку відбувається в Європейському Союзі, причому основна відповідальність і регуляторний тиск у цьому аспекті покладаються на фінансово-банківський сектор як такий, що здатен сприяти переспрямуванню фінансових потоків у такі види діяльності, які визначаються як екологічно сприятливіші, та перешкоджати фінансуванню тих, що визначаються екологічно несприятливими. Важливим кроком вперед стало прийняття Таксономії ЄС - системи класифікації та структури, яка розроблена для сприяння сталим інвестиціям. Таксономія покликана забезпечити ясність у визначенні того, які види діяльності вважаються екологічно стійкими, і допомагає у фінансуванні переходу (з англ. transition) на шляху до досягнення цілей екологічної стійкості. Також Таксономія має сприяти запобіганню «зеленому відмиванню» (грінво- шингу; з англ. greenwashing) European Commission. 2022. "EU Taxonomy for Sustainable Activities." https://finance.ec.europa.eu/ sustainable-finance/tools-and-standards/eu-taxonomy-sustainable-activities_en., наприклад, у використанні вуглецевих компенсацій, що є на даний час значним ризиком для компаній з огляду на криміналізацію відповідальності у разі виявлення його фактів. Грінвошинг, за визначенням, що наведене в Таксономії, - це практика отримання несправедливої конкурентної переваги шляхом маркетингу фінансового продукту як екологічно чистого, коли насправді базові екологічні стандарти не були дотримані. У цілому на практиці буває непросто визначити, чи певний інструмент відповідає заявленим характеристикам, тому однією з рекомендацій щодо зменшення цього ризику є уникання гучних заяв про дії компанії, спрямовані на досягнення Цілей сталого розвитку Loyens&Loeff. 2023. “ESG Key legal considerations”. https://www.loyensloeff.com/esg-litigation-new- version--february-2023---print.pdf.

Вимоги та правила сталого фінансування приведуть до широкої інтеграції критеріїв екологічного, соціального та корпоративного управління (з англ. ESG - Environmental, Social, Governance) у практику ланцюга постачання. Компанії повинні будуть оцінювати та розкривати свою ефективність у розрізі ESG, включаючи викиди вуглецю, використання ресурсів, умови праці тощо, і навіть - стосовно власних постачальників. Постачальники, які не відповідатимуть вимогам, можуть зіткнутися з такими наслідками, як обмеження доступу до фінансування або втрата можливостей для бізнесу. Більш того, посилення регулювання у сфері сталого розвитку як відповідь на глобальне потепління повинно мати глобальне застосування. Зокрема, у деяких випадках впровадження вимог і Правил сталого розвитку може призвести до непередбачених наслідків, які негативно вплинуть на країни, що розвиваються. Наприклад, спроби скоротити викиди вуглецю глобальними компаніями можуть дати протилежний результат, принаймні на певний період, якщо виробництва зі значним негативним впливом на довкілля переміщуються до країни з менш суворим регулюванням (зазвичай притаманне країнам, що розвиваються), - потенційно збільшуючи загальні глобальні викиди парникових газів і негативно впливаючи на економіку країн, що розвиваються.

Отже, поступове вдосконалення корпоративних практик у напрямі сталого розвитку є імперативним, а регуляторні вимоги - дедалі чіткішими. Зокрема, в лютому 2022 р. Єврокомісія прийняла пропозицію щодо Директиви ЄС про належну перевірку корпоративної стійкості (з англ. CSDDD / Corporate Sustainability Due Diligence Directive) European Commission. 2022. “Proposal for a DIRECTIVE OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL on Corporate Sustainability Due Diligence and amending Directive (EU) 2019/1937.” https://eur- lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52022PC0071, яка вимагатиме від компаній з Європейського Союзу та країн, що не входять до ЄС, але які працюють на території ЄС, брати на себе відповідальність як за власний вплив на навколишнє середовище та дотримання прав людини, так і за вплив їхніх постачальників по всьому глобальному ланцюгу постачання. Директива є частиною Європейського зеленого курсу - низки політичних ініціатив Європейської Комісії, спрямованих на скорочення викидів парникових газів і досягнення кліматичної нейтральності до 2050 р. Пропозиція щодо Директиви проходить законодавчі процедури в ЄС, і на даному етапі очікуються міжінституційні переговори щодо Директиви між Європейським Парламентом, Європейською Радою та Європейською Комісією. Після офіційного ухвалення CSDDD, яке очікується не раніше як 2024 р., держави-члени матимуть два роки для імплементації цієї Директиви у національне законодавство Bosselaar, Marit, Bloemen, Irene, Pennink Sjoerd. “The Corporate Sustainability Due Diligence Directive (CSDDD): the position of the European Parliament and potential impact”. Loyens&Loeff. ttps://www.loyensloeff.com/insights/news-- events/news/the-corporate-sustainability-due-diligence-directive-csddd-the-position-of-the-european-parliament-and-the-impact/.

З огляду на це рух компаній у бік нарощування прозорості операцій у ланцюгах постачання у найближчій перспективі лише посилиться. Вже зараз можливості відстеження руху товарів до самого початку ланцюга доданої вартості виступають фундаментом нової конкурентної переваги для фактично всіх компаній, котрі розвивають такий ланцюг постачання. Із розвитком і впровадженням технологій, що дозволятимуть автоматизувати відстеження матеріальних потоків, найбільші компанії, які вже зараз працюють над гарантуванням дотримання принципів ESG у власних ланцюгах постачання, матимуть можливості покращити клієнтський сервіс, отримати значний позитивний іміджевий ефект і підвищити лояльність партнерів і споживачів. Загальною рекомендацією є впровадження оцінювання впливу на навколишнє середовище глобальних ланцюгів постачання, включаючи такі фактори, як викиди вуглецю, виснаження ресурсів, утворення відходів і забруднення, і проведення періодичного аналізу того, які практики сталого розвитку можна інтегрувати в ланцюги постачання з метою мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище.

Однак дотримання законодавства та рух у бік сталого розвитку задля покращення сприйняття власного бренду та утримання або посилення конкурентних переваг - це лише частина завдань компаній. Важливим завданням бізнесу постає оцінювання стійкості глобальних ланцюгів постачання щодо низки екологічних, соціальних і економічних ризиків, а також пошук можливостей, зокрема - у сфері стійкого фінансування, які здатні покращити стратегії управління ризиками, включаючи диверсифікацію постачальників, локалізацію виробництва та підвищення стійкості до збоїв, пов'язаних зі зміною клімату. З позицій ризик-менеджменту в ланцюгах постачання існує необхідність врахування як кліматичних ризиків, так і ризиків переходу з огляду на забезпечення стійкості та безперервності діяльності у ланцюзі, що потребує двох векторів активності - адаптаційних дій (у відповідь на ті зміни, які вже відбуваються та які неможливо відвернути) і дій, спрямованих на зменшення ризику (там, де це можливо). Тому ключовим викликом ризик-менеджменту в цьому аспекті стає неможливість робити припущення на основі історичних моделей. Зокрема, у тому, що стосується кліматичних ризиків, кліматичні зміни та кліматичні події, з якими учасники глобальних ланцюгів постачання стикаються сьогодні, дедалі частіше є нетиповими для певної місцевості або занадто значними для включення в існуючі моделі управління та прогнозування.

Програми та плани адаптації чи мінімізації наслідків нетипових для місцевості кліматичних подій, наприклад, хвиль спеки, залишаються досить фрагментарними й охоплюють зазвичай якийсь один аспект життєдіяльності суспільства. Так, дослідження впливу нетипових погодних / кліматичних чи природних подій стосується передусім впливу на людину Vanderplanken, Kirsten; van den Hazel, Peter; Marx, Michael et al. “Governing heatwaves in Europe: comparing health policy and practices to better understand roles, responsibilities and collaboration”, BioMed Central (2021). DOI: 10.1186/s12961-020-00645-2 URL: https://www.preventionweb.net/quick/51537, Kyprianou, Ioanna, Artopoulos, Georgios, Bonomolo, Anna, Brownlee, Timothy, Cachado, Rita A., Camaioni, Chiara, Dokic, Vladan et al. "Mitigation and adaptation strategies to offset the impacts of climate change on urban health: A European perspective." Building and Environment 238, (2023): 110226. https://doi.org/10.1016/ j .buildenv.2023.110226., Ballester, Joan, Mendez Turrubiates, Rail F., Pegenaute, Ferran, Herrmann, Francis R., Robine, Jean M., Basagana, Xavier, Tonne, Cathryn, Anto, Josep M., and Hicham Achebak. "Heat-related mortality in Europe during the summer of 2022." Nature Medicine 29, no. 7 (2023): 1857-1866. https://doi.org/10.1038/s41591-023-02419-z. В ЄС, зокрема, проект EuroHEAT націлений на підвищення готовності систем охорони здоров'я та їхнього реагування для захисту здоров'я на випадок хвиль спеки, а також існують Плани дій зі збереження здоров'я від спеки у Португалії, Англії, Австрії, Пн. Македонії, Німеччині WHO Regional Office for Europe. “Heat health action plans”, Climate-ADAPT (2020). URL: https://climate- adapt.eea.europa.eu/en/metadata/adaptation-options/heat-health-action-plans. Однак, ураховуючи сучасний стан проблеми, за висновками дослідників, нагальною необхідністю е «переоцінка та посилення існуючих платформ спостереження за спекою, планів запобігання та довгострокових стратегій адаптації» Ballester, Joan, Mendez Turrubiates, Rail F., Pegenaute, Ferran, Herrmann, Francis R., Robine, Jean M., Basagana, Xavier, Tonne, Cathryn, Anto, Josep M., and Hicham Achebak. "Heat-related mortality in Europe during the summer of 2022." Nature Medicine 29, no. 7 (2023): 1857-1866. https://doi.org/10.1038/s41591-023-02419-z..

Подібним чином можна охарактеризувати й інші існуючі плани реагування та протидії гострим і хронічним кліматичним подіям у більшості сфер, зокрема щодо інфраструктури Ampratwum, Godslove, Osei-Kyei, Robert, and Vivian W. Tam. "Exploring the concept of public-private partnership in building critical infrastructure resilience against unexpected events: A systematic review." International Journal of Critical Infrastructure Protection 39, (2022): 100556. https://doi.org/10.1016/j.ijcip.2022.100556. (зокрема електронної Zamuda, Craig D., Wall, Thomas, Guzowski, Leah, Bergerson, Joshua, Ford, Janet, Lewis, Lawrence P., Jeffers, Robert, and Sean DeRosa. "Resilience management practices for electric utilities and extreme weather." The Electricity Journal 32, no. 9 (2019): 106642. https://doi.org/10.1016/j.tej.2019.106642.), сільського господарства чи виробничих систем, особливо в розрізі цифровізації та розвитку Індустрії 4.0. У більшості випадків адаптаційні дії та мінімізація потенційних наслідків руйнувань для бізнесу у разі матеріалізації таких ризиків залишаеться зоною відповідальності самих компаній, що передбачатиме дедалі проактивнішу оцінку ризиків, диверсифікацію постачальників, інвестиції в кліматично стійку інфраструктуру та врахування кліматичних даних у плануванні ланцюга постачання.

Фінансування у глобальних ланцюгах постачання

Формуються загалом дві перспективи трактування поняття «фінансування ланцюга постачання». Перша, орієнтована на фінанси, зосереджена на короткострокових рішеннях, які надають фінансові установи щодо кредиторської та дебіторської заборгованості, а друга - орієнтована на ланцюг постачання і зосереджена на оптимізації обігового капіталу всередині компанії або для декількох / багатьох учасників ланцюга.

Фінансування ланцюга постачання як окремий вид фінансової діяльності неодмінно передбачає наявність домовленості між експортерами та імпортерами, які беруть участь у міжнародній торгівлі, та дозволяє керувати умовами оплати рахунків-фактур, підтримувати ліквідність і забезпечувати вільний потік грошей через ланцюги постачання. У більшості випадків такі послуги пропонуються і реалізовуються фінансовими установами-посе- редниками. Основними категоріями послуг, що тут пропонуються, є купівля дебіторської заборгованості, фінансування ланцюга постачання на основі кредиту (позики) або авансу. Досить поширеним інструментом також є фінансування експорту, яке зазвичай здійснюється за державної підтримки. До прикладу, в Швеції існує Експортно-кредитна агенція (EKN) та Шведська експортно-кредитна корпорація (SEK), яка може надавати компаніям-експо- ртерам довгострокове фінансування, а також іноді брати на себе роль організатора, як правило, спільно з одним або кількома банками. Завданням EKN є сприяти розвитку шведського експорту та інтернаціоналізації компаній шляхом страхування експортних компаній і банків від ризику несплати в експортних операціях, що дозволяє їм проводити безпечніші експортні операції. Діяльність таких установ, як правило, фінансується за рахунок премій власників гарантій.

У цьому аспекті доцільно проаналізувати контекст функціонування фінансових інституцій, через які у різний спосіб проходять фінансові потоки, які забезпечують рух матеріальних потоків у глобальних ланцюгах постачання. Передусім варто зазначити, що з позицій фінансових установ у контексті сталого розвитку розглядаються дві групи ризиків: ризики, пов'язані з кліматом (які можуть мати вплив на банківську систему через канали кредитного і ринкового ризиків), і ризики переходу, які пов'язані з кліматом (котрі можуть вплинути на прибутковість компаній через прибутки і операційні витрати: наприклад, ціна на викиди може збільшити операційні витрати і знизити прибуток тих компаній, що забруднюють довкілля).

Стійке фінансування пропонує не лише репутаційні переваги для банків, але, враховуючи, що попит на «зелені» фінансові продукти зростає, розробка такого роду продуктів, які відповідають потребам клієнтів, відкриває можливість збільшення доходів. Це актуально практично для усіх секторів господарства. Наприклад, досить актуальними зараз є по-в'язані зі стійким розвитком кредити у сфері нерухомості та будівництва, які відрізняють фінансові установи, що їх пропонують, від конкурентів і водночас забезпечують клієнтам додаткову вартість. За різними дослідженнями, попит на такі кредити, пов'язані з довгостроковим зростанням, у сфері нерухомості та особливо у будівництві зростатиме. За даними іЕА IEA. 2022. "World Energy Investment 2022." Retrieved from: https://iea.blob.core.windows.net/ assets/830fe099-5530-48f2-a7c1-11f35d510983/WorldEnergyOutlook2022.pdf., очікується, що площа будівель у всьому світі збільшиться на 20% між 2021 і 2030 рр., з яких 80% припадає на ринки, що розвиваються; а у 2021 р. на будівельний сектор припадало 30% загального світового кінцевого споживання енергії Ibid, стор. 150.. Отже, оскільки більшість економік зараз оговтуються від пандемії, можна очікувати значного (і відкладеного) попиту на інвестиції в забезпечення нульових викидів вуглецю у нових будівлях. З іншого боку, більш зрілі ринки, вірогідно, відчуватимуть більший попит на стале іпотечне та роздрібне кредитування (наприклад, на модернізацію, енерго- ефективні побутові пристрої, електромобілі та ін., що частково фінансується державними програмами, але також створює величезний потенціал для стійкого ринку кредитування).

Уже зараз очікується, що стале фінансування відіграватиме вирішальну роль у спрямуванні капіталу на стійкі ланцюги постачання. Інструменти «зеленого» фінансування, такі як «зелені» облігації та позики, прив'язані до показників сталого розвитку, стануть більш поширеними. Тому інвестори надаватимуть пріоритет компаніям зі стійкими ланцюгами постачання, стимулюючи більшу прозорість і підзвітність.

У сфері інвестування на сьогодні важливою частиною репутації та конкурентоспроможності інвестиційної компанії є зобов'язання зробити інвестиційні портфелі вуглецево-нейтральними. Досягнення вуглецевої нейтральності в інвестиційних портфелях означає встановлення конкретних часових цілей щодо скорочення викидів CO₂ для всього портфеля до нуля як шляхом узгодження всіх фінансових заходів зі шляхами, які обмежують потепління до 1,5 градусів за Цельсієм, так і шляхом нейтралізації залишкових викидів шляхом інвестування в види діяльності, які покликані видалити еквівалентну кількість атмосферного CO₂ SBT. 2022. "Foundations for Science-Based Net-Zero Target Setting in the Financial Sector. Version 1.0." Retrieved from: https://sciencebasedtargets.org/resources/files/SBTi-Finance-Net-Zero-Foundations-paper.pdf. - стор. 8.. Заяви фінансових установ щодо досягнення вуглецевої нейтральності передбачають встановлення й оприлюднення проміжних цілей для дорожньої карти досягнення нульових викидів вуглецю, вимірювання вуглецевої інтенсивності портфеля (із певною періодичністю) та компенсації викидів вуглецю (за наявності), а також переспря- мування інвестицій з «коричневої» економіки до «зеленої» Ibid, стор. 10.. За умови виконання цих критеріїв такі заяви можна вважати достатньо достовірними, і саме на такий шлях орієнтується більшість провідних фінансових та інвестиційних компаній світу.

Цей процес є складним, оскільки фінансові установи мають переглянути свої довгострокові стратегії, щоб визначені цілі стали досяжними. Основні виклики, з якими вони стикаються, стосуються: а) вимірювання профінансованих викидів, щоб відповідна фінансова установа могли отримати точну «базову лінію» щодо викидів у своїх портфелях; і б) розуміння того, де з'явиться цінність під час зміни клімату, щоб фінансові установи могли ефективно залучати та спрямовувати кошти своїх клієнтів до таких інвестиційних продуктів, які узгоджуються з цілями сталого розвитку і досягнення нульових викидів парникових газів Goossens, C. et al. 2022. "Banks' Great Carbon Challenge." Bain & Company. Retrieved from: https://www.bain.com/insights/banks-great-carbon-challenge/..

Отже, фінансовий ландшафт сьогодення свідчить про перехід пріоритету зусиль, спрямованих на зниження викидів парникових газів і досягнення інших Цілей сталого розвитку, зі стратегічної в операційну площину, а в контексті розвитку глобальних ланцюгів постачання це виступає ще одним імперативом нарощення прозорості операцій ланцюга постачання, впровадження заходів зі зниження викидів парникових газів, захисту біорізноманіття, зменшення відходів і забруднення тощо.

На додачу до показників впливу на навколишнє середовище, з огляду на потенційну залежність вартості зовнішнього фінансування від позицій компаній у ESG-рейтингах, доцільно аналізувати і соціальні наслідки діяльності глобальних ланцюгів постачання, такі як умови праці, дотримання прав працівників і можливі проблеми з правами людини. Вже зараз перед бізнесом постає завдання розробки відповідних показників і структури звітності для оцінки стійкості глобальних ланцюгів постачання. ТНК, як правило, розглядають можливості інтеграції екологічних, соціальних та управлінських критеріїв (ESG) з фінансовим аналізом і звітністю, й оцінюють роль сталого фінансування у сприянні прозорості та підзвітності в ланцюгах постачання. Доцільно також орієнтуватись на ті можливості стійкого фінансування, які можуть сприяти справедливим трудовим практикам, гендерній рівності та соціальному добробуту по всьому ланцюгу постачання. Компанії, з огляду на цілі становлення циркулярної економіки та підвищення відповідальності бізнесу (і становлення Індустрії 5.0), матимуть розробляти інноваційні бізнес-моделі, щоб продовжити життєвий цикл продукції, стимулювати шерінг і сприяти повторній переробці. Також, з огляду на регуляторні вимоги як до фінансового сектору, так і до промисловості, у майбутньому бізнесу не обійтись без дослідження походження сировини та компонентів у ланцюгах постачання, можливостей переходу до циркулярної економіки в них та інтеграції відповідних фінансових інструментів стійкого фінансування для забезпечення досягнення кращих результатів. До того ж, вимоги і правила сталого фінансування стимулюватимуть впровадження більш екологічних методів логістики та транспортування. Електромобілі, альтернативні види палива та оптимізовані системи маршрутів допоможуть зменшити викиди парникових газів і негативний вплив на навколишнє середовище, пов'язаний із транспортуванням у ланцюгах постачання.

Цифровізація управління ланцюгами постачання

В умовах сучасних викликів і трансформаційних зрушень у глобальних ланцюгах постачання цифрові рішення стали важливими інструментами для ефективного управління ними. Ці рішення використовують ІТ-техно- логії для підвищення прозорості, ефективності та оперативності на всіх етапах функціонування ланцюга постачання, а також вони відіграють

ключову роль у подоланні труднощів, невизначеності та вимог стейкхол- дерів і регуляторів, які обумовлює сучасна динаміка розвитку і трансформації ланцюгів постачання.

Цифрові рішення забезпечують прозорість різних етапів ланцюга постачання у режимі реального часу, дозволяючи компаніям контролювати рівень запасів, відстежувати відвантаження та виявляти потенційні вузькі місця. Розширена аналітика допомагає приймати рішення на основі даних, оптимізувати рівень запасів і прогнозувати попит. Наприклад, Walmart використовує свою систему Retail Link для збору даних від постачальників і моніторингу рівня запасів, забезпечуючи, крім того, своєчасне поповнення товарів SupplierWiki. 2020. “Retail Link - How Does It Help?” Retrieved from: https://supplierwiki.supplypike.com/ articles/retail-link-how-does-it-help..

З огляду на забезпечення прозорості і відстежуваності актуальним завданням стає створення таких систем, які гарантували б надійність і непідробність даних. Технологія блокчейн забезпечує прозорість і відстежу- ваність, реєструючи кожну транзакцію у безпечний і невидозміню- ваний спосіб. Це особливо важливо в таких галузях, як харчова і фармацевтична промисловості, в яких споживачі дедалі більше вимагають прозорості походження продуктів. Наприклад, платформа IBM Food Trust IBM. 2022. “IBM Supply Chain Intelligence Suite: Food Trust”. Retrieved from: https://www.ibm.com/ products/supply-chain-intelligence-suite/food-trust. використовує блокчейн для відстеження шляху продуктів харчування від ферми до столу, вирішуючи при цьому проблеми, пов'язані з безпекою та автентичністю товарів.

Відстежуваність у ланцюгах постачання неможливо уявити без використання технології Інтернету речей (іоТ). Датчики ІоТ забезпечують моніторинг товарів у режимі реального часу, дозволяючи компаніям відстежувати температуру, вологість, місцезнаходження та інші важливі умови транспортування і зберігання товарів на різних етапах ланцюга постачання. Це життєво важливо для таких галузей, як фармацевтика і виробництво швидкопсувних товарів. Наприклад, Maersk Line, судноплавна компанія, використовує ІоТ датчики для моніторингу стану контейнерів і надання клієнтам інформації в режимі реального часу про їхні вантажі. У виробництві, використовуючи датчики та аналіз даних, компанії можуть передбачити, коли обладнання може вийти з ладу, і тому виконати технічне обслуговування на випередження. Це мінімізує час простою і запобігає перебоям у виробничому процесі. Наприклад, компанія Caterpillar застосовує превентивне технічне обслуговування для своєї важкої техніки, запобігаючи дороговартісним поломкам у своїх клієнтів Marr, B. 2017. “IoT And Big Data At Caterpillar: How Predictive Maintenance Saves Millions Of Dollars.” Forbes. Retrieved from: https://www.forbes.com/sites/bernardmarr/2017/02/07/iot-and-big-data-at-caterpillar-how- predictive-maintenance-saves-millions-of-dollars/?sh=7c53e8e57240.