Трансформаційні фактори розвитку глобальних ланцюгів постачання

Слід зазначити ще одне критично важливе завдання у глобальних ланцюгах постачання - прогнозування попиту, від коректності якого в подальшому залежить ефективність операційного планування всіх ключових

логістичних функцій, від закупівель - до збуту і маркетингових активностей. Тут на допомогу приходять ті рішення, які дозволяють обробляти великі дані, зокрема алгоритми штучного інтелекту (ШІ), які можуть аналізувати історичні дані та ринкові тенденції для більш точного прогнозування майбутнього попиту. Разом з експертними висновками це вже допомагає багатьом відомим компаніям оптимізувати виробничі графіки та зменшувати надлишкові запаси.

Удосконалення обміну даними між партнерами в ланцюгах постачання в сучасних умовах може досягатись завдяки цифровим платформам, які полегшують співпрацю і комунікацію (а також фінансові операції) між постачальниками і виробниками, покращуючи координацію і скорочуючи час виконання замовлень. Програмне забезпечення для управління взаємовідносинами з постачальниками (SRM) дозволяє організаціям управляти відносинами з постачальниками, вести переговори щодо контрактів і відстежувати показники ефективності та якості співпраці з ними.

Ланцюги постачання традиційно є лінійними, з дискретним прогресом дизайну, планування, закупівельного процесу, виробництва та доставки кінцевої продукції до споживачів. Однак зараз багато ланцюгів постачання перетворюються зі стабільної послідовності процесів на динамічну, взаємопов'язану систему, об'єднану у цифрову мережу постачання. На думку експертів Deloitte Bradley, R., Alderman, M. 2018. “Forget fail fast. How a customized and adaptive strategy can drive your digital supply network.” Deloitte. Retrieved from: https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/ch/Documents/ innovation/ch-en-consulting-%20how-a-customized-and-adaptive-strategy-can-drive-your-digital-supply- network.pdf. Accessed on May 14, 2023., ця зміна закладає основу того, як компанії конкуруватимуть у майбутньому. Цифрові мережі постачання (DSN) інтегрують інформацію з багатьох різних джерел і місць, щоб керувати фізичним актом виробництва і розподілу. Використовуючи як традиційні, так і нові набори даних, DSN забезпечують інтегроване представлення мережі постачання та швидке реагування на мінливі чинники середовища відповідно до конкретного випадку використання.

Також, з огляду на виклики ризик-менеджменту, існують рішення, покликані принаймні певною мірою спростити цю діяльність. Наприклад, система PRISM (Proactive Risk Intelligence in Supply Management - проактивна розвідка ризиків в управлінні поставками), розроблена Kearney, - технологічне консультативне рішення для комплексного управління ризиками постачальників. PRISM використовує зовнішні ринкові дані, внутрішні показники діяльності постачальників та аналітичні можливості Kearney, щоб «забезпечити видимість прихованих ризиків, визначити вартість під ризиком і рекомендувати клієнтам стратегії мінімізації ризиків» Kearney. 2022. “PRISM: Proactive Risk Intelligence in Supply Management”. Retrieved from: https://www.kearney.com/service/operations-performance/proactive-risk-intelligence-in-supply-management. Accessed on May 13, 2023..

Отже, цифрові рішення відіграють трансформаційну роль у сучасному управлінні ланцюгами поставок, покращуючи можливості наростити

прозорість, оптимізувати процеси та уможливлюючи проактивне прийняття рішень, допомагаючи компаніям орієнтуватися в складнощах сучасних глобальних ланцюгів постачання і зберігати конкурентні переваги. Основними викликами у цьому контексті, крім міркувань безпеки даних та інтеграції систем, є високі потреби в інвестиціях для впровадження новітніх цифрових рішень, а також певна складність досягнення вимірюваної прибутковості таких інвестицій.

Нерівномірність глобального впливу трансформаційних факторів сучасного бізнес-середовища

Прогнозовані глобальні трансформації ланцюгів постачання, спричинені вимогами підвищення стійкості, кліматичної нейтральності, сталого фінансування, впровадження кращих практик корпоративного управління й виробничих технологій тощо можуть призвести до позитивних змін з огляду на глобальні Цілі сталого розвитку, однак вони також можуть мати і негативний вплив, особливо на економіки та суспільства країн, що розвиваються. Запровадження нових вимог і правил щодо сталого розвитку може створити економічні проблеми для таких країн, які значною мірою залежать від традиційних галузей промисловості чи ресурсомістких секторів.

Витрати на дотримання нормативних вимог, модернізацію технологій та інвестиції в інфраструктуру можуть спричинити завелике навантаження на бізнес, особливо на малі та середні підприємства (МСП), що призведе до потенційної втрати робочих місць і економічних зривів. Дрібні фермери або працівники традиційних галузей промисловості можуть також стикнутися з труднощами в досягненні нових стандартів сталого розвитку, що потенційно може призвести до нерівності доходів і втрати робочих місць. Країни, що розвиваються, можуть наразитися на труднощі у доступі до сталого фінансування через такі фактори, як слабка фінансова інфраструктура, обмежена обізнаність і складне регуляторне середовище. Це може створити нерівні умови гри, оскільки компаніям у цих країнах може бути важко залучити інвестиції та отримати доступ до необхідного фінансування для впровадження екологічних практик. Також менш розвинені економіки можуть ставати все більш залежними від зовнішньої допомоги, включно з технічними знаннями та фінансовою підтримкою, щоб відповідати вимогам і правилам сталого розвитку. Ця залежність може вплинути на їхню автономію та здатність приймати рішення, потенційно увічнивши цикл залежності та нерівної динаміки влади в глобальних ланцюгах постачання.

З огляду на це, потенційний вплив регуляторних вимог щодо сталого розвитку та ESG на реконфігурацію глобальних ланцюгів постачання потребує подальших наукових досліджень, зокрема крізь призму нетарифного протекціонізму. Суворіші вимоги та правила у сфері сталого розвитку можуть створити перешкоди для доступу до глобального ринку для

країн, що розвиваються, які намагаються відповідати цим стандартам. Обмежені фінансові ресурси та технологічні можливості можуть перешкоджати їхній здатності відповідати складним критеріям стійкості, знижуючи їх конкурентоспроможність у глобальних ланцюгах постачання. Це може обумовити зниження можливостей експортування та економічного зростання у тих економіках, які не зможуть вчасно опанувати технології Індустрій 4.0 і 5.0 для уникнення цих наслідків.

Отже, перехід розвинених країн і ТНК до стійких практик ланцюгів постачання може призвести до негативних соціальних наслідків і посилити існуючу нерівність країн, що розвиваються. Важливо запобігати цим негативним соціальним наслідкам за допомогою пошуку і впровадження інноваційних підходів до ведення господарства, інклюзивної політики та механізмів фінансової підтримки. Усунення потенційних негативних наслідків вимагає холістичного підходу, який збалансовує цілі сталого розвитку з конкретними потребами та можливостями країн, що розвиваються. Вкрай важливо забезпечити інклюзивну політику, ініціативи з розбудови інноваційного потенціалу, передачу технологій і механізми фінансової підтримки для забезпечення їхнього переходу до стійких ланцюгів постачання, мінімізуючи несприятливі наслідки. Співпраця між зацікавленими сторонами, зокрема, урядами, компаніями, інвесторами, науковими установами та організаціями громадянського суспільства, місцевими громадами також є важливою передумовою подолання цих викликів і сприяння сталому розвитку збалансованим і справедливим способом.

Висновки

Основними драйверами сучасних трансформацій глобальних ланцюгів постачання є загострення геополітичної конфліктності та імперативи сталого розвитку, що у свою чергу, як вважається, є наслідками попередніх фіаско ринку і держави та системної глобальної кризи, а також актуалізованих цивілізаційних суперечностей. Усвідомлена необхідність глобальної відповіді на зміну клімату формує нові регуляторні та партнерські вимоги до глобального бізнесу і ланцюгів постачання, зокрема в контексті нарощування прозорості та підзвітності щодо дотримання вимог і поступового, однак вчасного, переходу до сталих практик, сталого фінансування та соціальної відповідальності бізнесу.

Геополітична напруженість, з іншого боку, формує тенденції до наростання протекціонізму та неопротекціонізму в глобальній торгівлі, необхідності вирішення проблеми більш виваженого добору «дружніх» партнерів у ланцюзі постачання з урахуванням більш чітко прописаних політик і критеріїв, і навіть у питаннях безпеки (зокрема інформаційної). В умовах загострення кліматичних, геополітичних, фінансових та інших ризиків інноваційні технологічні та цифрові рішення дозволяють провідним компаніям підтримувати і нарощувати власні конкурентні переваги в сучасному турбулентному середовищі, однак сучасні моделі управління глобальними ланцюгами постачання повинні враховувати дедалі більше неринкових факторів задля підтримки стійкості ланцюгів постачання, адаптивності і здатності встояти у разі настання кризових ситуацій різного масштабу.

Список літератури

1. Ampratwum, Godslove, Osei-Kyei, Robert, and Vivian W. Tam. "Exploring

the concept of public-private partnership in building critical infrastructure resilience against unexpected events: A systematic review." International Journal of Critical Infrastructure Protection 39,(2022):100556.https://doi.org/10.1016/

j.ijcip.2022.100556.

2. Ballester, Joan, Mhndez Turrubiates, Raul F., Pegenaute, Ferran, Herrmann, Fran3ois R., Robine, Jean M., Basagaca, Xavier, Tonne, Cathryn, Anty, Josep M., and Hicham Achebak. "Heat-related mortality in Europe during the summer of 2022." Nature Medicine 29, no. 7 (2023): 1857-1866. https://doi.org/10.1038/ s41591-023-02419-z

3. Bosselaar, Marit, Bloemen, Irene, Pennink Sjoerd. “The Corporate Sustainability Due Diligence Directive (CSDDD): the position of the European Parliament and potential impact”. Loyens&Loeff. https://www.loyensloeff.com/ insights/news--events/news/the-corporate-sustainability-due-diligence-directive- csddd-the-position-of-the-european-parliament-and-the-impact/

4. Bradley, R., Alderman, M. 2018. “Forget fail fast. How a customized and adaptive strategy can drive your digital supply network.” Deloitte. Retrieved from: https: / / www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/ch/Documents/innovation/ch -en-consulting-%20how-a-customized-and-adaptive-strategy-can-drive-your-digital-supply- network.pdf.

5. Buckley, Peter J. "Corporate reactions to the fracturing of the global economy." International Business Review, (2022): 102014. https://doi.org/ 10.1016/j.ibusrev.2022.102014.

6. Colback, Lucy. "How Technology Can Help Redraw the Supply Chain Map." Financial Times, 2022. https://www.ft.com/content/3db177f2-d187-4632-b94d- 268f9d2598eb.

7. European Commission. 2022. "EU Taxonomy for Sustainable Activities." URL: https://finance.ec.europa.eu/sustainable-finance/tools-and-standards/eu- taxonomy-sustainable-activities_en.

8. European Commission. 2022. “Proposal for a DIRECTIVE OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL on Corporate Sustainability Due Diligence and amending Directive (EU) 2019/1937.” https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT / ?uri=CELEX%3A52022PC0071

9. Fjellstrpm, Daniella, Bai, Wensong, Oliveira, Luis, and Tony Fang. "Springboard internationalisation in times of geopolitical tensions." International Business Review, (2023): 102144. https://doi.org/10.1016/j.ibusrev.2023.102144.

10. GarcHa-Reyes, Heriberto, Avilns-Gonz6lez, Jonnatan, and Sonia V. Avilns-

Sacoto. "A Model to Become a Supply Chain 4.0 Based on a Digital Maturity Perspective." Procedia Computer Science 200,(2022):1058-1067.

https://doi.org/10.1016/j.procs.2022.01.305.

11. Goossens, C. et al. 2022. "Banks' Great Carbon Challenge." Bain & Company. Retrieved from: https:/ /www.bain.com/insights/banks-great-carbon-challenge/.

12. Gregori, Tullio. "Protectionism and international trade:A long-run

view." International Economics 165, (2021): 1-13. https://doi.org/ 10.1016/j.inteco. 2020.11.001.

13. IBM. 2022. “IBM Supply Chain Intelligence Suite: Food Trust”. Retrieved from: https: / / www.ibm.com/products/supply-chain-intelligence-suite/food-trust.

14. IEA. 2022."World Energy Investment 2022." Retrieved from:

https: //iea.blob.core.windows.net/assets/830fe099-5530-48f2-a7c1-

11 f35d510983 /WorldEnergyOutlook2022 .pdf.

15. Isaac, Anna. "Exclusive: Nokia and Ericsson Plan Emergency Break-up over

Trade War andSecurity Fears." The Telegraph,8 June2019.

https://www.telegraph.co.uk/business/2019/06/08/exclusive-nokia- andericsson-plan-emergency-break-up-trade-war /.

16. Jain, Ash, and Matthew Kroenig. "Ally Shoring: A New Tool of Economic

Statecraft." Orbis 67, no. 1(2023):21-26.https://doi.org/10.1016/

j.orbis.2022.12.005.

17. Kearney. 2022. “PRISM:Proactive Risk Intelligence in Supply

Management”. Retrieved from: https://www.kearney.com/service/operations- performance/proactive-risk-intelligence-in-supply-management.

18. Khorana, Sangeeta, Hubert Escaith, Salamat Ali, Sushma Kumari, Quynh Do. "The Changing Contours of Global Value Chains Post-COVID: Evidence from the Commonwealth." Journal of Business Research 153 (2022): 75-86. ISSN 01482963. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2022.07.044.

19. KOF Swiss Economic Institute. "The KOF Globalisation Index." https://kof. ethz.ch/en/forecasts-and-indicators/indicators/kof-globalisation-index.html.

20. Kyprianou, Ioanna, Artopoulos, Georgios, Bonomolo, Anna, Brownlee,

Timothy, Cachado, Rita Б., Camaioni, Chiara, Bokic, Vladan et al. "Mitigation and adaptation strategies to offset the impacts of climate change on urban health: A European perspective." Building and Environment 238,(2023):110226.

https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2023.110226.

21. Loyens&Loeff. 2023. “ESG Key legal considerations”. https://www. loyensloeff.com/esg-litigation-new-version--february-2023---print.pdf

22. Marr, B. 2017. “IoT And Big Data At Caterpillar: How Predictive Maintenance Saves Millions Of Dollars.” Forbes. Retrieved from: https://www.forbes.com/sites/ bernardmarr/2017/02/07/ iot-and-big-data-at-caterpillar-how-predictive-maintenance- saves-millions-of-dollars/?sh=7c53e8e57240

23. Reefke, Hendrik, and David Sundaram. "Sustainable supply chain management: Decision models for transformation and maturity." Decision Support Systems 113, (2018): 56-72. https://doi.org/10.1016/j.dss.2018.07.002.

24. SBT. 2022. "Foundations for Science-Based Net-Zero Target Setting in the Financial Sector. Version 1.0." Retrieved from: https://sciencebasedtargets.org/ resources/files/SBTi-Finance-Net-Zero-Foundations-paper.pdf. - стор. 8.

25. SupplierWiki. 2020. “Retail Link - How Does It Help?” Retrieved from: https://supplierwiki.supplypike.com/articles/retail-link-how-does-it-help.

26. Toh, Michelle, Junko Ogura, Hira Humayun, Isaac Yee, Eric Cheung, Sam

Fossum, and Ramishah Maruf. "The List of Global Sanctions on Russia for the War in Ukraine." CNN, February 25,2022. https://edition.cnn.com/2022/02/25/

business/list-global-sanctions-russia-ukraine-war-intl-hnk / index.html

27. UNCTAD. 2020. "Global Trade Update (June 2020)." https://unctad.org/ publication/global-trade-update-june-2020.

28. UNCTAD. 2021. “Global Trade Update (May 2021).” https://unctad.org/ system / files / official-document / ditcinf2021d2_en.pdf

29. UNCTAD. 2022. “Global Trade Update (July 2022).” https://unctad.org/ system / files / official-document / ditcinf2022d2_en.pdf

30. UNCTAD. 2023. “Global Trade Update (June 2023).” https://unctad.org/ system / files / official-document / ditcinf2023d2_en.pdf

31. Vanderplanken, Kirsten; van den Hazel, Peter; Marx, Michael et al. “Governing heatwaves in Europe: comparing health policy and practices to better understand roles, responsibilities and collaboration”, BioMed Central (2021). DOI: 10.1186/s12961-020- 00645-2 URL: https://www.preventionweb.net/quick/51537

32. WHO Regional Office for Europe. “Heat health action plans”, Climate-ADAPT

(2020). URL:https://climate-adapt.eea.europa.eu/en/metadata/adaptation-

options/heat-health-action-plans

33. World Bank. 2023. “Inflation, consumer prices (annual %)”. https://data.worldbank.org/indicator/FP.CPI.TOTL.ZG?end=2022&start=2016 &type=shaded&view=chart

34. WTO. 2023. “Merchandise exports by product group - annual (Million US dollar)” https:/ /stats.wto.org/

35. WTO. 2023. WTO Trade Monitoring Updates. "A Year of Turbulence on Food and Fertilizers Markets." 28/02/2023. https://www.wto.org/english/news_e/ news23_e/trdev_02mar23_e.pdf

36. Yuan, Rong, Rodrigues, Joro F., Wang, Juan, and Paul Behrens. "The shortterm impact of US-China trade war on global GHG emissions from the perspective of supply chain reallocation." Environmental Impact Assessment Review 98, (2023): 106980. https://doi.org/10.1016/j.eiar.2022.106980.

37. Zamuda, Craig D., Wall, Thomas, Guzowski, Leah, Bergerson, Joshua, Ford, Janet, Lewis, Lawrence P., Jeffers, Robert, and Sean DeRosa. "Resilience management practices for electric utilities and extreme weather." The Electricity Journal 32, no. 9 (2019): 106642. https://doi.org/10.1016Zj.tej.2019.106642.

38. Зінченко, В.В. «Альтерглобалізм як трансформаційна модель стійкого розвитку, інтернаціоналізації та ефективної трансформації систем суспільства і освіти», Філософські обрії сьогодення. Збірник наукових праць (2018). Херсон: ДВНЗ «ХДАУ», 2018. - 324 с.

39. Кальченко, Т., Олійник, В. Геополітична конфліктність в умовах глобальної економічної кризовості, 2019. Міжнародна економічна політика, вип. 30, 2019. DOI: 10.3311 /iep.2019.30.02

Размещено на Allbest.ru