Особливості забезпечення економічної безпеки підприємства в умовах викликів та загроз воєнного часу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного авіаційного університету

Особливості забезпечення економічної безпеки підприємства в умовах викликів та загроз воєнного часу

Скібіцька Л.І.

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки та бізнес-технологій

Україна, Київ



Анотація

У статті досліджено особливості забезпечення економічної безпеки підприємства в умовах викликів та загроз воєнного часу. Визначено, що економічна безпека на підприємстві характеризується фінансовим станом, за якого воно здатне протистояти наявним і потенційним загрозам завдяки ефективному фінансовому управлінню для розвитку економічної діяльності та застосуванню механізму, що охоплює заходи превентивного й реактивного характеру. Систематизовано типи та види загроз відповідно до основних економічних тенденцій у країні. Проаналізовано проблемні аспекти забезпечення економічної безпеки під час дії воєнного стану. З метою підтримки підприємницької діяльності та гарантування відповідного рівня економічної безпеки розглянуто низку змін і доповнень до законодавства, що регламентують трудові відносини, ведення бізнесу, податкову політику держави, серед яких: компенсація за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб; програма з релокаціївітчизняних виробництв; єРобота - урядова грантова програма підтримки бізнесу; кредитування під 0 % у рамках програми “5-7-9 %” тощо.

Ключові слова: економічна безпека підприємства, виклики та загрози економічній безпеці, воєнний стан, державна допомога бізнесу.



Abstract

Liana Skibitska

Ph. D. (Economics), Associate Professor, Kyiv National Aviation University, Ukraine, Kyiv

FEATURES OF ENSURING THE ECONOMIC SECURITY OF

THE ENTERPRISE UNDER THE CHALLENGES AND THREATS OF WARTIME

The article examines the peculiarities of ensuring the economic security of the enterprise in the conditions of challenges and threats of wartime. It was determined that the economic security of the enterprise is characterized by such a financial state that the enterprise is able to resist existing and potential threats through effective financial management to ensure the development of the economic activity of the enterprise and the application of the economic security mechanism of the enterprise, which includes appropriate measures of a preventive and reactive nature. The types of threats are systematized in accordance with the main economic trends in the country. problematic aspects of ensuring economic security in the conditions of martial law are analyzed. The study determined that the enterprise in the conditions of martial law must be able to successfully resist various threats and risks: both existing and potential, capable of harming its activities.

A high level of financial security is the main factor in the enterprise's ability to support the main development strategy. This can be achieved with financial stability and independence, coordination of work at all levels and competent protection of the company's financial interests. To support the development of entrepreneurial activity and ensure the appropriate level of their economic security, a number of changes and additions to the legislation regulating labor relations, business conduct, tax policy of the state were considered, including: compensation for employment of IDPs; the program for the relocation of Ukrainian productions; the program is implemented from mid-March; eRobota is a government grant program for business support; lending at 0% within the framework of the “5-7-9” program, the Women's Entrepreneurship Empowerment Program of the Estonian Refugee Council, the Zaporizhia Charitable Fund “Unity for the Future”, the “TERRA”, a course for sustainable development”, the project “Supporting business during the war and in the post-war period”, etc.

Keywords: economic security of the enterprise, challenges and threats to economic security, martial law, state aid to business.



Економіка України наразі переживає дуже складний період. Світова фінансова криза, недоліки законодавства, економічні реформи уряду, застарілі техніки і технології (відсутність ефективного впровадження інноваційних інструментів та фінтех-технологій), некомпетентність персоналу - все це негативно позначається як на діяльності підприємства на мікрорівні, так і на розвитку підприємства/бізнесу на макрорівні загалом. Тому постає потреба у вдосконаленні їхньої діяльності у сфері забезпечення економічної безпеки в умовах викликів та загроз воєнного часу (і на рівні підприємства, і на рівні держави). Важливим аспектом ефективного управління є розуміння економічної безпеки підприємства як складного комплексного явища. Пошук і впровадження у практику нових форм і методів управління, розроблення відповідної стратегії дали б змогу оцінити рівень економічної безпеки, підготувати й реалізувати відповідні програми дій уряду в контексті нівелювання та нейтралізації викликів і загроз.

Дослідженням економічної безпеки підприємств займалися такі вчені, як В. М. Антоненко, Л. П. Артеменко, Н. О. Бабіна, Ю. М. Барташевська, Н. І. Гавловська, Н. М. Гапак, О. О. Дутченко, Н. В. Зачосова, О. О. Карплюк, Л. А. Кургузенкова, М. Л. Оніщенко, О. В. Петренко, І. М. Сосновська, Н. А. Станкевич, С. О. Шпіцглуз, Ю. О. Ярова та ін. [1-10].

Попри значні напрацювання, різноманітність наукових поглядів і певних теорій відносно поняття економічної безпеки підприємства та її загроз, в економічній науці не існує цілісної системної концепції. Тому дослідимо це питання, як окресливши теоретичний базис цієї проблематики, так і конкретизувавши практичні рекомендації щодо забезпечення економічної безпеки підприємств з урахуванням викликів і загроз воєнного стану.

Мета статті - узагальнення сутності поняття “економічна безпека підприємства” та визначення можливих викликів і загроз воєнного стану для нейтралізації їхнього негативного впливу на фінансовий стан та розвиток підприємства як на мікро-, так і на макрорівні.

Поняття “економічна безпека” є складним і потребує системного підходу до його вимірювання, а отже, обґрунтування зв'язків і залежності від таких інтегральних економічних категорій, як конкурентоспроможність, потенціал, життєздатність, фінансова стійкість та ризикостійкість підприємства [11]. фінансовий економічний превентивний

Підприємство в умовах воєнного стану має успішно протистояти різним загрозам і ризикам: як наявним, так і потенційним, здатним завдати шкоди його діяльності. Високий рівень фінансової безпеки є основним фактором здатності підприємства підтримувати основну стратегію розвитку. Цього можна досягти завдяки його фінансовій стабільності й незалежності, злагодженості роботи на всіх рівнях і грамотному захисту інтересів [12].

Формування системи забезпечення фінансової й економічної безпеки на підприємстві неможливе без ідентифікації безлічі різноманітних загроз, котрі виникають у процесі господарської діяльності. Загрози такій безпеці - дефініція неоднозначна, для виокремлення конкретних загроз необхідно класифікувати їх за різними критеріями, вибір яких залежить від цілей та особливостей процедури їх забезпечення. Ці загрози характеризуються широким спектром видів. З метою їх повної ідентифікації розглянемо класифікацію, що наразі є характерною для сучасних підприємств [12].

Магістральна типологізація загроз пов'язана з місцем їх виникнення. За цією ознакою ідентифікують зовнішні й внутрішні загрози. Перші, як правило, становлять більшу небезпеку, оскільки не піддаються виявленню і прогнозуванню. Якщо їх вчасно ідентифіковано, можна лише зменшити негативний вплив і врахувати у фінансово-господарській діяльності. Нині актуалізувалася безліч зовнішніх загроз, пов'язаних із нестабільністю політичної ситуації, інвестиційним кліматом, карантинними обмеженнями, природними катаклізмами, зростанням цін на енергоносії тощо. Загалом зовнішні загрози можна об'єднати у певні блоки, що формуються державними структурами та кредиторами, кримінальними елементами, конкурентами. Водночас нейтралізація внутрішніх загроз належить до компетенції фінансового менеджменту підприємства.

Сфера походження також є ознакою, що допомагає ідентифікувати загрози. Вони можуть бути економічними, виробничими, соціальними й законодавчими. Найпоширенішими є загрози економічного характеру: брак інвестицій і фінансових ресурсів, труднощі в їх залученні; відсутність ліквідних резервів; необґрунтованість програм і проєктів; брак достовірної інформації про стан ринку; обмежений ринок збуту; низький рівень фінансового менеджменту і, як наслідок, відсутність фінансового планування. Щодо соціальних, то це насамперед низька купівельна спроможність населення, уподобання певних верств населення.

Крім того, наголосимо, що в умовах цифровізації економіки і наскрізного проникнення цифрових технологій в усі сфери людського життя, зокрема в управлінську практику [13], безперечно, зростає кількість кібератак (кі- берзагроз) та роль забезпечення кібербезпеки. Наслідки від атак у кіберпро- сторі можуть не лише негативно позначатися на економічних результатах діяльності фінансових інституцій, а й спричиняти репутаційні втрати, через котрі ймовірні розірвання контрактів, знецінення бренда та втрата економічних вигід через відплив клієнтів. Кіберзлочинність істотно зросла під час запровадження дистанційної роботи в умовах пандемії і ще збільшилася за повномасштабної інформаційної війни. Роль психологічної і фізичної безпеки, насамперед зумовлена активною фазою бойових дій на території Украї- ни, впливає на необхідність збереження людського капіталу та матеріально- технічної бази фінансових інституцій.

Механізм економічної безпеки підприємства повинен охоплювати заходи превентивного й реактивного характеру. Основними завданнями цього механізму слід визначити [14, с. 229-230]: моніторинг і прогнозування загроз; оцінку ризиків і загроз кількісними та якісними методами; розроблення інструментів та механізму нівелювання загроз, підтримки стабільного розвитку підприємства; постійне вдосконалення. З огляду на викладене підприємству слід мати механізм економічної безпеки, пріоритетна мета якого - забезпечення ефективності діяльності, фінансової стійкості й незалежності підприємства.

Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні', затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено воєнний стан [15]. Далі розглянемо, з якими викликами та загрозами стикнулися вітчизняні підприємства в умовах воєнних дій в Україні та які заходи вжила держава в особі уряду для підтримки їхньої економічної безпеки.

За результатами Восьмого щомісячного опитування керівників підприємств “Український бізнес в умовах війни” (грудень 2022 р.), що проводилося ГО “Інститут економічних досліджень та політичних консультацій” (далі - ІЕД) у рамках зміни дії проєкту “Підтримка Громадської ініціативи “За чесну та прозору митницю”, фінансованого Європейським Союзом та співфінансованого МБФ “Відродження” і благодійним фондом ATLAS Network (США), бізнес продовжував відчувати вплив російського ракетного терору, але адаптувався до роботи в таких умовах. Зокрема, перебої з електро-, водо- та теплопостачанням є головною проблемою для бізнесу. Через це більшість (86 %) були змушені тимчасово призупиняти виробничі процеси в листопаді 2022 р. У середньому через відімкнення електроенергії підприємства втратили 21 % загального обсягу робочого часу за листопад 2022 р. Станом на другу половину грудня 2022 р. 74 % повідомили, що користувалися незалежними джерелами електропостачання. Окремі респонденти вказували, що застосування генераторів робило бізнес збитковим або звичайні технічні засоби не могли забезпечити достатньої потужності для великого виробництва (вистачало лише на офіс, а не на виробничі потужності) [16].

Серед інших перешкод у грудні 2022 р. 79 % опитаних назвали проблему зростання цін на сировину та матеріали, а 47 % згадали проблему небезпеки для роботи [16].

Крім того, результати опитування показали покращання виробничих очікувань в короткостроковій перспективі та зниження рівня невизначеності в шести- та тримісячному періоді. Частка підприємств, на яких планувалося зростання виробництва, у грудні 2022 р. збільшилася майже вдвічі, з 16,9 до 32,1 %. А частка опитаних респондентів, котрі не змогли дати прогноз щодо змін фінансово-економічної ситуації на підприємстві у перспективі на пів року, зменшилась із 43,8 до 42,1 %. Відсоток тих, у кого зросла кількість нових замовлень у грудні 2022 р., підвищився майже вдвічі, із 9,3 до 16,8 %. Водночас частка опитаних, які повідомили про скорочення кількості нових замовлень у грудні, збільшилась менш істотно, із 23,3 до 26,8 %. Крім того, керівники 16 % підприємств зазначили, що забезпечені замовленнями на період менше одного місяця, а 42 % - на один - два місяці. 22 % підприємств мали замовлення на період від трьох до п'яти місяців, 12 % - на 6-11 місяців і 9 % - на рік і більше. Частка опитаних, у яких обсяги експорту знизились, зросла з 23,7 % у листопаді 2022 р. до 28,0 % у грудні 2022 р. Збільшилась і частка підприємств, які підвищили обсяги експорту, - з 4,0 до 13,7 %. У грудні 2022 р. оцінки державної політики з підтримки бізнесу в цілому залишалися на рівні листопада 2022 р. Найчастіше її оцінювали нейтрально: 49 % респондентів [16].

Коротко зупинимося на статистичній оцінці підприємницької діяльності в умовах війни. З початком російської агресії Державна служба статистики України (далі - Держстат) практично припинила надання офіційної статистичної інформації, що було цілком виправдано, зокрема із соціальних і психологічних міркувань. Зрозуміло, інформація в Держстаті накопичувалася, а роль статистичних показників відігравали результати опитувань, які періодично проводили Держстат і Національний банк України. Звичайно, опитування не могли замінити офіційну статистику (хоч остання і піддавалася критиці), однак певний час виступали як орієнтир розвитку окремих економічних сфер. Нарешті, наприкінці 2022 р. Держстат почав оприлюднювати інформацію, термін публікації якої був перенесений у зв'язку з воєнним станом. І вже перші повідомлення виявили доволі неочікувані характеристики розвитку економіки країни у 2022 р. Звичайно, фінансові результати до оподаткування великих і середніх підприємств у 2022 р. зазнали істотних втрат. Зауважимо, що порівнювати результати (воєнного) 2022 р. з попереднім (мирним) 2021 р. видається некоректним. “Найкращими” звітними роками для порівняння з 2022 р. є 2015 р. (розгортання першої агресії Росії проти України, падіння ВВП - 9,8 %) і 2020 р. (жорсткі карантинні обмеження, зумовлені коронавірусною пандемією, падіння ВВП - 3,8%), і обидва вказані періоди також характеризуються значними соціально-економічними втратами (хоча їхня природа різна). Звернемось до порівняння фінансових результатів 2022 р. з “ближчим” 2020 р. Хоча, звичайно, слід робити поправку на те, що коло статистично охоплюваних підприємств у 2022 р. суттєво інше, порівняно з 2020 р. (внаслідок втрати територій, руйнації і знищення економічної структури та інфраструктури тощо) [17].

Розглянемо оцінку даних. Навіть в умовах війни вітчизняні підприємства отримали позитивний фінансовий результат (ми не будемо дискутувати, наскільки це співвідноситься з “реальним” станом, оскільки і в мирний час офіційні показники піддавалися сумнівам). Так, динаміка прибутків/збитків як у 2020 р., так і у 2022 р. однаково спрямована - від від'ємних значень за І квартал до додатних за три квартали відповідного року. Більше того, сукупна величина “чистого” прибутку підприємств за три квартали 2022 р. лише неістотно поступається відповідній величині 2020 р. (56,7 млрд грн проти 93,3 млрд грн, тобто менше 40 млрд грн). По-друге, частка підприємств, які отримували додатний фінансовий результат (прибуткові), у 2022 р. ненабагато менша, ніж у 2020 р. Більше того, ця частка за три квартали 2022 р. сягає майже 60 % загальної кількості підприємств. Є підстави стверджувати, що багатьом вітчизняним підприємствам вдалося утримати життєдіяльність загалом, певним чином зберегти кадри, оновити логістичні ланцюги і знайти ринки збуту.

Далі безпосередньо дослідимо дії держави для підтримки підприємств у контексті нівелювання та нейтралізації викликів і загроз в умовах дії воєнного стану. Для підтримки економіки та ведення бізнесу внесено низку змін і доповнень до законодавства, що регламентує трудові відносини, ведення бізнесу, податкову політику держави тощо.

Податкові зміни. Запроваджено нові підстави для перебування на єдиному податку та нові ставки податків. З 1 квітня 2022 р. до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи - підприємці та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми. До них не застосовується обмеження обсягу доходу та кількості найнятих осіб. Платникам єдиного податку третьої групи встановлено відсоткову ставку єдиного податку в розмірі 2 % доходу. Використання цієї ставки передбачає включення податку на додану вартість (ПДВ) до складу єдиного податку [18]. Фізичні особи - підприємці (ФОП) III групи звільняються від сплати єдиного соціального внеску за найманих працівників, котрих призвали до лав Збройних Сил України (ЗСУ), інших захисних формувань (у тому числі територіальної оборони). Введено також мораторій на проведення перевірок, крім камеральних перевірок декларацій при бюджетному відшкодуванні ПДВ, фактичних перевірок. Всі розпочаті перевірки призупинено. Скасовано штрафи за несвоєчасну сплату податків та подання податкової звітності у період воєнного стану.

Компенсація за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Роботодавцю компенсують витрати на оплату праці у розмірі 6,5 тис. грн щомісяця за кожну працевлаштовану особу з-поміж ВПО внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні та 30 діб після його завершення за рахунок коштів резервного фонду держбюджету [19].

Програма з релокаціїукраїнських виробництв. Програма здійснюється із середини березня 2022 р. Міністерством економіки України (далі - Мінекономіки) і розрахована на підприємства, розташовані в зоні активних бойових дій або на території, де є загроза введення таких дій. Пріоритет мають стратегічні підприємства та ті, які виробляють товари першої необхідності. Релокація відбувається у безпечні регіони України [20]. Переміщення здійснюється безкоштовно силами АТ “Укрзалізниця” та АТ “Укрпошта”. Підприємства, котрі мають змогу самотужки перевезти обладнання, отримують допомогу з логістичних питань [21]. Релокованому підприємству надається пакет державної підтримки, що охоплює: добір місця розташування; допомогу з перевезенням; допомогу в розселенні працівників, котрі переїхали з підприємством, та пошуку нових співробітників; підтримку у відновленні логістики, закупівлі сировини та пошуку ринків збуту [22].

Для цифровізації процесу релокації ДП “Прозорро.Продажі” за ініціативою Мінекономіки, за підтримки Міністерства цифрової трансформації й національного проекту Дія.Бізнес запущено платформу цифрової взаємодії для допомоги в релокації. ДП “Прозорро.Продажі” спільно з E-Tender та eDocs розробило ІТ-систему, яка дає змогу бізнесу подавати заявку та отримувати допомогу в переміщенні свого обладнання на безпечні території України. Користування платформою для всіх користувачів безкоштовне [23].

Значну роль у підтримці підприємців в умовах війни надають державні органи. Уряд затвердив низку програм фінансової підтримки бізнесу.

єРобота - урядова грантова програма підтримки бізнесу.

Наприкінці червня уряд розпочав грантову програму для заснування бізнесу, розвитку підприємництва та навчання [24]. У рамках цієї програми можна отримати гранти:

для створення або на розвиток власного бізнесу (до 250 тис. грн);

для створення або розвитку переробного підприємства (до 8 млн грн).

Для першої тисячі заявників надається 70 % вартості проєкту, для наступних - 50 % [25];

на розвиток власного садівництва, ягідництва та виноградарства (до 400 тис. грн за гектар);

для розвитку тепличного господарства (до 7 млн грн за 2 га). Для першої тисячі заявок надається 70 % від вартості проєкту, для всіх наступних заявок - 50 %;

грант або конвертована позика на створення чи розвиток стартапу (від 750 тис. грн до 8 млн грн.) [26].

Для участі у програмі підприємці (діючі та ті, хто хоче ним стати) мають підготувати бізнес-план або типовий проєкт і разом із заявкою подати через портал “Дія” або сайт Фонду розвитку інновацій (для грантів на розвиток стартапів). Банки здійснюють оцінювання бізнес-плану та/або типового проєкту. Рішення про надання гранту приймається Державною службою зайнятості (у випадку створення чи розвитку підприємства), Мінекономіки (для створення переробних підприємств), Міністерством аграрної політики (при створенні тепличного господарства й розвитку власного садівництва, ягідництва та виноградарства) і конкурсною комісією (у випадку створення стартапів).

Кошти грантів можна витратити на купівлю нового обладнання, матеріалів та інструментів. Гранти передбачають співфінансування з боку власника бізнесу. Обов'язковими умовами є сплата податків та зборів, створення визначеної кількості робочих місць (відповідно до кожного виду гранту).

Кредитування під 0 % у рамках програми “5-7-9 %”.

У середині березня 2022 р. програму кредитування “5-7-9 %” було розширено. Підприємці в умовах воєнного часу і протягом місяця після завершення війни можуть узяти кредити до 60 млн грн під 0 %, далі - 5 %. На реалізацію інвестиційного проєкту та на рефінансування заборгованості кредит надається щонайбільше на п'ять років, для фінансування оборотного капіталу - на три роки. Кредит зможе отримати будь-яка українська компанія (де кінцевими бенефіціарами з часткою понад 50 % є українці) [27].

Фінансова підтримка бізнесу з боку держави. На 26 грудня 2022 р. за час дії воєнного стану в Україні в межах державної програми “Доступні кредити 5-7-9 %” [28] укладено 17 359 кредитних договорів на загальну суму 72,24 млрд грн (зокрема банками державного сектору - 13 089 кредитних договорів на суму 38,39 млрд грн).

У 2023 р. ключову роль цієї програми буде збережено. Водночас витрати уряду на фінансування програми істотно збільшилися - з 3 млрд грн, передбачених у держбюджеті на 2022 р., до понад 9 млрд грн. Це зумовлено запровадженням компенсації ставки до нуля, підвищенням ринкових процентних ставок і стрімким зростанням кредитного портфеля. Брак асигнувань спричинив затримки зі здійсненням виплат перед банками - учасниками програми та став стримувальним чинником для подальшої їхньої участі у програмі. Так, на початку листопада 2022 р. відповідний борг перед банками становив 2,6 млрд грн, що зіставне із сумою компенсації процентів за два місяці. Відтак, члени Ради фінансової стабільності підтримали доцільність вдосконалення програми через внесення змін до умов пільгового кредитування [29] за участю Міністерства фінансів, профільних міністерств та НБУ.

Доступ банків і позичальників до державних програм підтримки кредитування є важливим рушієм кредитної активності в умовах високих ризиків воєнного часу. Проте з появою нових економічних викликів дизайн таких програм потребує ревізії та переосмислення через розширення доступних для позичальників фінансових інструментів і залучення додаткових ресурсів. Адаптація більшості підприємств до роботи під час війни й відновлення виробництва дають змогу розглянути можливість оптимізувати бюджет програми [30] та поступово підвищити ставки за антикризовими й антивоєнними кредитами. Також було визначено потребу формувати окремий дизайн програми для сільгоспвиробників, що пов'язано з труднощами реалізації врожаю через руйнування логістики.

Інформаційну підтримку урядові органи надають а рамках найбільш відомого проєкту з розвитку підприємництва та експорту Дія.Бізнес. Він реалізується Міністерством цифрової трансформації України спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту (далі - Офіс). Проєкт складається з онлайн-платформи та мережі центрів підтримки підприємців. Інформаційний розділ порталу “Підтримка бізнесу в умовах війни” містить відомості про державні програми бізнесу за воєнного часу, інформацію про різноманітні ініціативи підтримки бізнесу [31].

Спільно з Офісом створено платформу з актуальною інформацією для українських експортерів, які готові постачати продукцію за кордон в умовах війни. Вона містить дані про Каталог українських експортерів (е-каталог, безкоштовний онлайн-сервіс, створений для налагодження прямих біз- нес-контактів між іноземними й українськими компаніями); платформу “Biz For Ukraine” для українських компаній, які мають можливість дистанційно надавати сервісні послуги для іноземних компаній (каталог компаній зі сфери IT, креативної індустрії, інжинірингу, консалтингу) [32]; платформу The Supply Chain Resilience (SCR) platform (платформа, створена з метою до- помоги українським компаніям у пошуку міжнародних партнерів, захисті міжнародних ланцюгів постачання - збереженні, реструктуризації або заміні наявних), засновану за ініціативою Європейської мережі підприємств (Enterprise Europe Network) у співпраці з European Cluster Collaboration Platform та за підтримки European Commission and EISMEA [33]; Ukrainian Food Platform (інтернет-сервіс, орієнтований на продаж готового продовольства на іноземні ринки) [34]; платформу Do Business With Ukrainians (її ініціаторами стали випускники бізнес-школи УКУ (LvBS)) з просування вітчизняного малого й середнього бізнесу за кордоном. Ініціатива допомагає міжнародним компаніям у налагодженні співпраці з верифікованими компаніями з України, українським підприємцям у виконанні міжнародних контрактів (освітня, менторська підтримка).

Міністерство закордонних справ України ще у 2021 р. запустило нову цифрову платформу #Nazovni, покликану спростити для вітчизняних компаній пошук інформації про можливості для експорту продукції. Її робота активізувалася навесні 2022 р. Підприємцям, котрі планують експортувати продукцію та послуги, потрібно зареєструватися на платформі й створити заявку. Представники посольств України за кордоном проаналізують її та нададуть персоналізовані рекомендації для спрощення виходу на експорт. Підприємці можуть отримати прямі контакти потенційних партнерів, перелік виставок та форумів і доступ до додаткових інформаційних матеріалів про іноземні ринки [35].

Значну грантову підтримку українським підприємцям надають міжнародні програми. Програма USAID “Конкурентоспроможна економіка України” підтримує стартапи й малі та середні підприємства (МСП) з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України та на інтернаціональних ринках. Після повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 р. Програма зосередила зусилля на збереженні економічної стійкості України та відродженні національної економіки, що постраждала від російської агресії. У рамках програми надаються гранти на реалізацію діяльності з підтримки безперервності й відновлення бізнесу. Діяльність компаній може зосереджуватися на задоволенні таких потреб: покращання бізнес-процесів і моделей; розбудова організаційного потенціалу; розвиток виробництва; продажі, а також цифрові та торгові можливості. Ці потреби можуть охоплювати: інформаційно-технологічні (ІТ) рішення; розроблення продукту й інновації; інструменти і стратегії; створення або відновлення ланцюгів поставок; посилення підготовки персоналу та забезпечення персоналом; покращання онлайн-маркетингу, просування на внутрішньому й зовнішньому ринках; підвищення конкурентоспроможності бізнесу; поліпшення доступу до фінансування для МСП, а також подібну діяльність, пов'язану з підтримкою безперервності й відновлення бізнесу. У межах цієї програми буде надано 50 грантів для українських МСП на загальну суму 36 млн грн протягом липня 2022 р. - липня 2023 р. [36].

Гранти надаються і в рамках проєктів, що реалізуються за підтримки Програми. Наприклад, за проєктом “Підтримка бізнесу під час війни та в післявоєнний період', що реалізується Українським центром сприяння інвестиціям та торгівлі, допомогу отримають МСП для створення, відновлення, масштабування або релокації бізнесу. Загальний фонд становить 1 503 750 грн і буде розділений між учасниками, аби максимально задовольнити потреби їхнього бізнесу [37].

Мікрогранти в розмірі по 125 тис. грн (4000 євро) передбачено і в межах програми “EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП” (Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH). Гранти надаються з 13 травня 2022 р. через портал “Дія”. Пріоритет мають компанії, котрі виробляють життєво необхідні товари та послуги для громадян України і ЗСУ. Цей механізм розроблено спільно з Міністерством цифрової трансформації України, Мінекономіки, Офісом з розвитку підприємництва та експорту України й національним проєктом з розвитку підприємництва та експорту Дія.Бізнес [38].

Програма розширення можливостей жіночого підприємництва Естонської ради у справах біженців, Запорізького благодійного фонду “Єдність за майбутнє” розрахована на жінок, котрі втратили джерела доходів для забезпечення своєї родини через війну, яка триває в Україні. 100 нових бізнес-ідей та 60 діючих бізнесів буде відібрано для участі в навчальній програмі. Мінімум 31 жінка чи бізнес-команда, очолювана жінками, отримають підтримку, еквівалентну сумі від 20 тис. до 150 тис. грн, разом із наставницькою підтримкою протягом шести місяців. Програма впроваджуватиметься з липня 2022 р. по квітень 2023 р. У рамках програми проводяться також відкриті воркшопи для підтримки подальшого розвитку бізнесу [39].

Ресурсний центр ГУРТ надає мінігранти підприємцям, котрі забезпечують критичні потреби населення України та зайнятість ВПО. Загальний бюджет конкурсу мінігрантів - 310 тис. дол США. Максимальний розмір - 360 тис. грн. Розмір кожного затвердженого гранту залежатиме від кількості ВПО, зайнятих у бізнесі протягом тривалості його впровадження [40].

Крім фінансової підтримки реалізуються навчальні й менторські програми підтримки підприємців, надання у безкоштовне користування приміщень. Більшість міжнародних програм в умовах війни спрямовані на підтримку жінок-підприємниць. Наприклад, Київська школи економіки (KSE Graduate Business School) та мережа столичних бізнес-центрів Forum Group розпочали в серпні 2022 р. проєкт “РЕ:старт. Безпечний простір для вашого бізнесу”. Проєкт має на меті допомогу МСП, що опинилися на межі закриття через фізичне розміщення на окупованих / деокупованих / постраждалих унаслідок воєнних дій територіях. Для таких компаній Forum Group надасть офісні приміщення в одному з бізнес-центрів Києва у безкоштовне користування на період у три місяці. Компанії зможуть претендувати на приміщення площею 20, 30 та 120 кв. м. KSE Graduate Business School забезпечить менторську підтримку, допоможе оцінити стан бізнесу та надасть поради щодо доцільності переміщення й адаптації бізнес-моделі до нових умов [41].

Навчальна програма “TERRA. Курс на сталий розвиток” (березень - жовтень 2022 р.) реалізовувалася в межах проєкту ПРООН “Побудова кращого майбутнього: відновлення ММСП України після COVID у напрямі посилення стійкості та сталого розвитку” Центром “Розвиток КСВ”, ГО “Центр стратегій та комунікацій “Синергія в дії” та Всеукраїнською радою жінок-фермерок. Програма спрямовувалася на розвиток практичних антикризових управлінських навичок жінок, котрі мали досвід керівництва МСП агропродовольчого сектору (сільське господарство, харчова промисловість, громадське харчування), менторську та комплексну індивідуальну консалтингову підтримку у підготовці бізнес-проєктів та їх реалізації [42].

Також у рамках проєкту “Підтримка бізнесу під час війни та в післявоєнний період”, що виконується Українським центром сприяння інвестиціям та торгівлі, реалізуються програма релокації West Business Hub та серія семінарів “Платформа сталого розвитку бізнесу”. Участь у ній можуть узяти підприємці й власники сімейного бізнесу. Програма пропонує фінансову підтримку: оплата оренди площі у West Business Hub (м. Львів або м. Тернопіль) на термін до шести місяців, організація розміщення та облаштування робочого місця, виробництва чи офісу; консультації та менторська підтримка; можливість розвитку й масштабування бізнесу в співпраці з менеджером із розвитку бізнесу. Серія семінарів, яка розпочалася в серпні 2022 р. проводиться онлайн та офлайн для жінок-підприємиць, власниць сімейного бізнесу та тих, що потребують розвитку своїх навичок, з питань виходу на міжнародні ринки, життєстійкості бізнесу, а також психологічної підтримки і вдосконалення вмінь першої медичної допомоги. Здійснюється групове менторство з питань правового ведення бізнесу для 50 підприємиць [43].

Аналіз проблем та потреб українців, які заснували власну справу в Україні з початку війни. Крім загальних проблем розвитку бізнесу, важливо виокремити основні проблеми і потреби тих осіб, які започаткували або планували започаткувати власну справу в Україні. У межах проєкту Future of Work ГО “Центр “Розвиток КСВ” програми “Мріємо та діємо” у червні - липні 2022 р. було проведено дослідження проблем і потреб українців, які планували започаткувати власну справу. Були виявлено такі основні проблеми:

брак практичного досвіду і відсутність м'яких навичок (soft skills) і компетенцій для започаткування бізнесу через відсутність власної справи та навчання за відповідними програмами;

незнання реалій на заході України і напрямів для започаткування власної справи через брак контактів у новому середовищі, нерозуміння ситуації на локальному ринку та того, хто й чим може допомогти;

страх перед невдачею або невпевненість в успіху бізнесу внаслідок незнання, як започаткувати власну справу, куди звернутися за менторською і консультаційною підтримкою;

відсутність знань щодо підготовки (написання) бізнес-планів у зв'язку з незнанням методології формування подібних документів або незнанням, куди звернутись;

брак консультаційної та менторської підтримки в започаткуванні власної справи через відсутність діючої мережі менторів та поширення інформації про те, як можна отримати цю підтримку;

відсутність відомостей про інституції сприяння розвитку/підтримки бізнесу на місцях через брак даних на регіональному рівні за наявними каналами комунікації на рівні влади;

різкі зміни на ринку - складність оцінки потреб і реакції ринку через відсутність адекватної маркетингової інформації, страхування ризиків;

невизначеність майбутнього внаслідок незрозумілості того, наскільки довго вони будуть на новому місці та/або скільки триватиме війна;

брак “моди” на підприємництво як альтернативний напрям для само- зайнятості у зв'язку з відсутністю даних про історії успіху та тренди.

Фіксується і потреба в самовираженні, самореалізації та покращанні матеріального стану через брак достатньої кількості робочих місць за обраною професією в місцях тимчасового нового проживання та зменшення пропозиції вакансій на регіональному рівні. Крім того, експерти додатково назвали потреби у швидкому якісному менторстві, спільноті однодумців, знанні місць, де можна отримати пораду, фінансову, фіскальну й організаційну підтримку на місцях.

Розглянемо ключові напрями забезпечення діяльності підприємств із позиції залучення міжнародних коштів. У грудні 2022 р. зареєстровано понад 14,6 тис. ФОП та 3 тис. нових компаній. Загалом за 2022 р. зареєстровано 203 тис. ФОП та 33,4 тис. компаній [44].

Головними подіями грудня 2022 р., які сприяли зміцненню стійкості підприємництва в умовах війни, на нашу думку, є такі.

Розширення експортних можливостей. Розширено партнерську програму Експортно-кредитного агентства (ЕКА) через приєднання до неї “При- ватБанку” [45], що сприятиме поліпшенню доступу до фінансування для українського бізнесу, який експортує продукцію. Це дасть змогу збільшити кредитування бізнесу для виконання зовнішньоекономічних договорів під страхове покриття ЕКА без додаткової матеріальної застави.

Рада директорів Міжнародної фінансової корпорації (МФК) [46] 16 грудня 2022 р. підтримала програму фінансування українського бізнесу на 2 млрд дол. США, що може створити позитивний сигнал для інвесторів стосовно України. Фінансування українськими банками підприємств агросектору та підприємців МСП є основними напрямами реалізації цієї програми. Її особливість - дозвіл керівництва МФК, як виняток для України, на співпрацю з держкомпаніями. Рада директорів МФК схвалила два особливі проєкти для приватного сектору: для французької компанії “EnVivo” котра має агробізнес в Україні; страхування воєнних ризиків (через MIGA) для “Райффайзен Банку Аваль”. Участь МФК у фінансуванні обсягом 30 % вартості проєкту має мобілізувати приватний капітал, а також стимулювати інші фінансові установи приєднатися до консорціумного кредитування, що дасть можливість вітчизняним підприємствам залучити понад 6 млрд дол. США.

Фонд розвитку підприємництва (ФРП) 21 грудня 2022 р. підписав Кредитну угоду з АБ “Укргазбанк” на суму 150 млн грн у межах проєкту “Рефінансування енергоефективних інвестицій МСП України через фінансовий сектор” [47]. Фінансування проєкту здійснюватиме уряд Німеччини через Німецький банк розвитку “KfW” відповідно до Угоди про кредит та грант, укладеної з Міністерством фінансів України та ФРП. Кредитні кошти “KfW” буде спрямовано Укргазбанкові для фінансування інвестиційних проектів МСП у сфері енергоощадження й енергозабезпечення. Це актуально за відсутності достатнього енергозабезпечення в умовах віялових вимкнень електрики та має сприяти безперервній діяльності бізнесу, збереженню робочих місць. У процесі реалізації проєкту буде запроваджено нові підходи до кредитування МСП, котрі базуються на міжнародних екологічних та соціальних стандартах Політики фінансування сталого розвитку.

Завдяки фінансовій підтримці від ЄС у межах ініціативи “EU4Business” ФРП може запропонувати МСП кредитний ресурс у національній валюті (для компенсації валютних ризиків). Його можна поєднати з Державною програмою “Доступні кредити 5-7-9 %” з метою забезпечення доступності енергоефективних інвестицій для МСП.

На 26 грудня 2022 р. у межах дванадцятої хвилі реалізації ініціативи “Власна справа” [48] 626 підприємців отримають мікрогранти (до 250 тис. грн) на започаткування або розширення власного бізнесу на загальну суму 148,3 млн грн. Унаслідок реалізації бізнес-планів учасників буде створено 1419 нових робочих місць.

З початку реалізації програми “Власна справа” затверджено грантів на загальну суму близько 776,8 млн грн для 3321 підприємця, що повинне сприяти створенню 8313 нових робочих місць.

Усебічна підтримка урядом підприємницької діяльності та вжиття заходів щодо подолання перешкод розвиткові бізнесу сприяє зміцненню підприємницької активності в надскладних умовах воєнного стану. Стимулювання потребують програми фінансування інвестиційних проєктів, передусім у сфері енергозабезпечення, через реалізацію кредитних, грантових державних програм, а також розширення партнерства для ефективнішого запровадження експортних механізмів.

Узагальнюючи дослідження економічної безпеки підприємства в умовах викликів та загроз воєнного стану, можна стверджувати, що вона визначається фінансовим станом, коли суб'єкт господарювання здатний протистояти наявним і потенційним загрозам шляхом ефективного фінансового управління для забезпечення розвитку економічної діяльності підприємства, ефективного та результативного впровадження заходів превентивного й реактивного характеру. У межах передбачених заходів повинні виконуватися такі завдання: своєчасне виявлення зовнішніх і внутрішніх викликів, ризиків та загроз із прогнозуванням імовірного рівня їхнього впливу на економічну безпеку підприємства; розроблення й реалізація управлінських рішень превентивного характеру для мінімізації можливих втрат та зменшення витрат на здійснення захисних заходів; систематичний моніторинг рівнів економічної безпеки підприємства та агресивності впливу суб'єктів зовнішнього середовища; пошук і формування умов та повнішого використання ринкових можливостей, котрі виникають у процесі зміни середовища функціонування, як основа для поступу; розвиток системи економічної безпеки підприємства шляхом удосконалення на основі набутого досвіду та прогнозів зміни в безпековій діяльності в тактичному й стратегічному часових вимірах тощо.

Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні методичних і практичних рекомендацій, які дадуть можливість не тільки підвищити якість оцінки економічної безпеки підприємств, а й точніше проводити прогнозування з урахуванням впливу екзогенних та ендогенних чинників, формуванні пропозицій щодо програм стимулювання підприємницької діяльності в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення.



Список використаних джерел

1. Бабіна Н. О., Зачосова Н. В. Економіко-фінансова безпека підприємств України як елемент фінансової безпеки держави в контексті інтеграційних процесів. Управлінський аспект забезпечення фінансової безпеки України : кол. моногр. / за ред. О. В. Черевка. Черкаси : Видавець Ю. А. Чабаненко, 2018. С. 185-206.

2. Барташевська Ю. М. Економічна безпека підприємства : фактори впливу та шляхи забезпечення. Економіка і суспільство. 2016. № 7. С. 189-194.

3. Гавловська Н. І. Особливості ідентифікації механізмів управління у процесі забезпечення економічної безпеки вітчизняних підприємств. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2016. Вип. 6, ч. 1. С. 52-55.

4. Гапак Н. М. Економічна безпека підприємства: сутність, зміст та основи оцінки. Науковий вісник Ужгородського університету. Сер.: Економіка. 2013. Вип. 3 (40). С. 62-65.

5. Кургузенкова Л. А. Економічна безпека підприємства: сутність та чинники формування її відповідного рівня. Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2016. Вип. 2. С. 29-33.

6. Оніщенко М. Л., Дутченко О. О., Шпіцглуз С. О. Економічна безпека як умова ефективного функціонування підприємства. Вісник Сумського державного університету. Сер.: Економіка. 2019. № 1. С. 36-42.

7. Петренко О. В., Антоненко В. М. Економічна безпека підприємства: загрози та шляхи їх пересічення. Економіка і суспільство. 2016. № 2. С. 328-333.

8. Сосновська І. М. Поняття та значення економічної безпеки виробничо-господарської діяльності підприємств. Ефективна економіка. 2015. № 9.

9. Станкевич Н. А., Карплюк О. О. Сутність економічної безпеки підприємства. Формування ефективної моделі розвитку підприємства в умовах ринкової економіки : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. Житомир : ЖДТУ, 2016. С. 207-208.

10. Ярова Ю. О., Артеменко Л. П. Структура економічної безпеки підприємства в умовах кризи. Економічний вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. 2016. № 13. С. 257-263.

11. Фінансово-економічна безпека підприємств України: стратегія та механізми забезпечення : монографія / Т. Г. Васильців, В. І. Волошин, О. Р. Бойкевич, В. В. Кар- кавчук ; за ред. Т. Г. Васильціва. Львів, 2012. 386 с.

12. Марусяк Н. Л., Бак Н. А. Фінансова безпека підприємства та загрози її втрати в сучасному економічному середовищі. Економіка та держава. 2022. № 2. С. 109-113.

13. Shatilova O. Digital Technologies Influence on Business Organization Management. Management: strategic imperatives and trends of transformation / ed. by M. Sahaidak, T. Sobolieva. Kyiv : Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, 2020. P 34-49.

14. Новик І. В. Проблеми та перспективи забезпечення економічної безпеки підприємства в Україні. Інфраструктура ринку. 2020. Вип. 43. С. 229-233.

15. Про введення воєнного стану в Україні : указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.

16. Нове щомісячне опитування підприємств / Громадська організація “Інститут економічних досліджень та політичних консультацій”. 2022. Грудень.

17. Юрчишин В. Про порівняння фінансових результатів діяльності підприємств. 2023. 9 січ.

18. Еро О. Які зміни в податках та їх сплаті для мікробізнесу під час війни? EBA. 2022. 1 черв.

19. Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні : постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 331.

20. Про затвердження плану невідкладних заходів з переміщення в разі потреби виробничих потужностей суб'єктів господарювання з територій, де тривають бойові дії та/або є загроза бойових дій, на безпечну територію : розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2022 № 246-р

21. Про особливості роботи акціонерного товариства “Укрпошта” в умовах воєнного стану : постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.2022 № 305.

22. Програма релокації підприємств / Міністерство економіки України.

23. Єдина платформа цифрової взаємодії для допомоги в релокації бізнесу / Дія. Бізнес.

24. Деякі питання надання грантів бізнесу : постанова Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738.

25. Деякі питання надання грантів для переробних підприємств : постанова Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 739.

26. Про реалізацію експериментального проекту щодо надання на конкурсних засадах фінансової підтримки стартапам в Україні, у тому числі в сфері інформаційних технологій : постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 736.

27. Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 28 і 29 : постанова Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 313.

28. Мінфін: За час дії воєнного стану в межах Державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” видано 17 359 пільгових кредитів на 72,24 млрд грн / Міністерство фінансів України. 2022. 26 груд.

29. Рада з фінансової стабільності визначила пріоритетні напрями докладання спільних зусиль для подолання викликів, спричинених повномасштабною війною / Національний банк України. 2022. 14 груд.

30. Звіт про фінансову стабільність. Грудень 2022 року / Національний банк України. 2022.

31. Підтримка бізнесу в умовах війни / Дія. Бізнес.

32. Ukrainian companies ready to work remotely for you / UFP.

33. The Supply Chain Resilience (SCR) platform.

34. Ukrainian Food Platform.

35. We help businesses to go beyond / Nazovni.

36. Прийом грантових заявок на реалізацію діяльності з підтримки безперервності та відновлення бізнесу / Громадський простір. 2023.

37. Підтримка жіночого бізнесу в дії: допомогу отримають перші 16 бізнесів / ITFC. 2022. 1 лип.

38. Отримання мікрогранту від EU4Business / Дія.

39. Програма розширення можливостей жіночого підприємництва знову відкрита для реєстрації! 2022. 8 черв.

40. Конкурс міні-грантів для українських підприємців / ГУРТ. 2022. 21 лип.

41. РЕ:старт. Безкоштовні офіси та консалтинг для бізнесу, що релокувався до Києва / Kyiv School of Economics.

42. TERRA. Курс на сталий розвиток. Facebook. 2022.

43. Семінари “Платформа життєстійкості бізнесу” - вектор розвитку для жіночого підприємництва в умовах війни / ITFC. 2022. 30 черв.

44. 203 тисячі фопів за рік, ріст покупок в інтернет-магазинах та середнього чеку у кафе: дайджест грудня. 2023. 9 січ.

45. ПриватБанк приєднався до партнерської програми Експортно-кредитного агентства / ПриватБанк. 2022. 9 груд.

46. Міжнародна фінансова корпорація профінансує кредитування українського бізнесу на 2 млрд доларів / Міністерство економіки України. 2022. 16 груд.

47. Мінфін: Фонд розвитку підприємництва профінансує інвестиції МСП у сфері енергозабезпечення та енергоефективності спільно з АБ “УКРГАЗБАНК” / Урядовий портал. 2022. 21 груд.

48. Єробота: в рамках 12-ї хвилі програми “Власна справа” 626 переможців отримають гранти на понад 148 млн грн / Міністерство економіки України. 2022. 26 груд.

References

1. Babina, N. O., & Zachosova, N. V. (2018). Economic and financial security of Ukrainian enterprises as an element of the state's financial security in the context of integration processes. In Cherevko, O. V. (Ed.). Administrative aspect of ensuring financial security of Ukraine, pp. 185-206. Cherkasy: Publisher Yu. A. Chabanenko [in Ukrainian].

2. Bartashevs'ka, Yu. N. (2016). The economic security: factors of influence and ways of support. Economy and Society, 7, 189-194.

3. Gavlovska, N. I. (2016). Features of management identification mechanisms while providing national enterprises security. Scientifi c Bulletin of Uzhhorod University, Series “Economics”, 6 (1), 52-55.

4. Hapak, N. M. Economic security of the enterprise: essence, content and basis of assessment. Scientific Bulletin of Uzhhorod University, Series “Economics”, 3 (40), 62-65.

5. Kurguzenkova, L. A. (2016). Economical security of company: essens and formational factors of correspond level. Economic Bulletin of the Zaporizhzhya State Engineering Academy, 2, 29-33.

6. Onischenko, M., Dutchenko, M., & Shpitshuz, S. (2019). Economic security as a condition of efficient functioning of the enterprise. Visnyk of Sumy State University, 1, 36-42. DOI: 10.21272/1817-9215.2019.1-5 [in Ukrainian].

7. Petrenko, O. V., & Antonenko, V. N. (2016). Economic security of enterprises: threats and ways of their prevention. Economy and Society, 2, 328-333.

8. Sosnovska, I. N. (2015). The concept and importance of economic security of production and economic activity of enterprises. Efektyvna ekonomika, 9.

9. Stankevych, N. A., & Karpliuk, O. O. (2016). The essence of economic security of the enterprise. In Formation of an effective model of enterprise development in the conditions of a market economy, pp. 207-208. Zhytomyr: ZhDTU [in Ukrainian].

10. Yarova, Yu. O., & Artemenko, L. P. (2016). The structure of economic security of the enterprise in crisis conditions. Economic Bulletin of National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnical Institute”, 13, 257-263.

11. Vasyltsiv, T. H. (Ed.). (2012). Financial and economic security of enterprises of Ukraine: strategy and mechanisms of provision. Lviv [in Ukrainian].

12. Marusiak, N. & Bak, N. (2022). Financial security of the enterprise and threats of its loss in the modern economic environment. Ekonomika ta derzhava, 2, 109-113.

13. Shatilova, O. (2020). Digital Technologies Influence on Business Organization Management. In Sahaidak, M., & Sobolieva, T. (Eds.). Management: strategic imperatives and trends of transformation, pp. 34-49. Kyiv: Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman.

14. Novyk, I. (2020). Problems and prospects of ensuring the economic security of enterprise in Ukraine. Market Infrastructure, 43, 229-233.

...