Від реструктуризації вугільної галузі до справедливої трансформації вугільних регіонів: досвід і перспективи
Підхід до позиціонування проблем території відносно різних цільових груп територіальних громад – населення, бізнесу, відвідувачів, інвесторів. Аналіз, оцінка та інструменти вирішення проблем вугільних регіонів із застосуванням принципу пріоритетності.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.12.2023 |
| Размер файла | 98,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Науково-навчальний інститут підприємництва та перспективних технологій Національного університету «Львівська політехніка»
Від реструктуризації вугільної галузі до справедливої трансформації вугільних регіонів: досвід і перспективи
Г.В. Олексюк,
канд. екон. наук, доцент кафедри економіки і маркетингу, заступник директора
Н.М. Попадинець,
д-р екон. наук, старший дослідник, доцент кафедри економіки і маркетингу, заступник директора
Анотація
Обґрунтовано маркетинговий підхід до позиціонування проблем території відносно різних цільових груп територіальних громад - населення, бізнесу, відвідувачів, інвесторів, на основі якого більш ефективно і цілеспрямовано витрачаються кошти на реалізацію проектів місцевого розвитку справедливої трансформації. Запропоновано механізм комплексного системного підходу стосовно дослідження, аналізу, оцінки та інструментів вирішення проблем вугільних регіонів із застосуванням принципу пріоритетності в кожній територіальній громаді.
Ключові слова: вугільний регіон; вугледобувні підприємства; реструктуризація; справедлива трансформація; територіальні громади; комплексний системний підхід; проблемно-пріоритетний підхід; маркетинговий підхід.
Abstract
інвестор вугільний бізнес
HannaOleksyuk, PhD (Econ.),
AssociateProfessoroftheDepartment ofEconomicsandMarketing, DeputyDirector
InstituteofEnterpriseandAdvanced Technologies ofLvivPolytechnicNationalUniversity
NazariyPopadynets, Dr. Sci. (Econ.), SeniorResearcher,
AssociateProfessoroftheDepartmentofEconomics andMarketing, DeputyDirector
InstituteofEnterpriseandAdvanced Technologies ofLvivPolytechnicNationalUniversity
From the restructuring of coal industry to the just transformation of coal regions: experience and prospects
Thegeneralapproachestotheactivitiesof coal-miningenterprises, whichfor a longtimegeneratedthemaineconomicpotentialofcertainterritories, providedemploymentforresidentsandformedcoalregions, arestudied. Itisdeterminedthattherestructuringofthecoalindustryviathemineclosureprogramwasnotsuccessfulenough, whichrequires a departurefrompurelysectoralprincipleandtransitiontothetransformationof coal-miningregionsattheterritorial, regional, andnationallevels.
Ananalysisoftheproblemsandadvantagesoftheeconomic, social, environmental, andtechnicalimpactthatoccurincoalregionsduringtheoperationandaftertheclosureofmineshasbeencarriedout, indicatingtheneedfortheirbalancing, whichdeterminesthedirectionsandpossibilitiesofjusttransformationinterritorialcommunities. Currently, theprioritiesandapproachestotheformationofUkraine'senergypolicyarechanging, whichisdeterminedbythereductionoffossilfueluseandtheexpansionofgreenenergyopportunities. Themarketingapproachtopositioningtheproblemsoftheterritoryinrelationtodifferenttargetgroupswithinterritorialcommunities (population, business, visitors, investors) thathasbeensubstantiatedwillensuremoreefficientandpurposefulspendingoffundsfortheimplementationofjusttransformationprojectsinlocaldevelopment. A mechanismofholisticsystemicapproachtoresearch, analysis, evaluationandtoolsforsolvingtheproblemsofcoalregionswiththeapplicationoftheprincipleofpriorityineachterritorialcommunityisproposed. Thecharacteristicsofjusttransformationprojectforcoalregions, thecreationoftheJustTransformationFund, aswellasthestrategicapproachtoreformingUkraine'senergyindustryasoneofthefoundationsofstateregionalpolicy, whichisimplementedinterritorialcommunities, arestudied.
Keywords: coalregion; coal-miningenterprises; restructuring; justtransformation; territorialcommunities; holisticsystemicapproach; problem-priority approach; marketingapproach.
Основна частина
Проблеми розвитку вугільних регіонів країни виникли ще наприкінці 1980-х років, коли вуглевидобуток в Україні досяг найбільшого піку, але і найбільшого загострення набули питання соціального захисту самих гірників, зокрема своєчасної виплати зарплати, які спричинили перші шахтарські протести в публічних місцях - на площах шахтарських міст, перед будинками владних структур на рівні областей і столиці. Чи можна вважати цей період початком докорінних змін у вугільній галузі як у позитивному, так і в негативному сенсі? Очевидно, так. Розвиток вугледобувних підприємств уповільнювався внаслідок виникнення економічного дисбалансу між постійним зростанням собівартості видобутку вугілля і стримуванням й регулюванням ціни на вугільну продукцію. Наявність такого дисбалансу призводила до зростання збитковості шахт, вимивання обігових коштів, слабкого відновлення основного прохідницького і видобувного гірничого обладнання, незадовільного захисту здоров'я і життя гірників у надзвичайно небезпечних умовах підземної праці. «В Україні реструктуризація вугільної галузі стала причиною повного занепаду шахтарських регіонів, економічної стагнації, негативних соціальних та екологічних процесів в шахтарських містечках» [1, с. 75].
Отже, мета статті - проаналізувати проблеми, що існують у вугільних регіонах країни, обґрунтувати формування моделі їх справедливої трансформації.
На початку 1990-х років економічна складова галузі з трудомісткої уперше перетворилася на матеріаломістку, виникла проблема несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам шахт і допоміжних підприємств, які сприяють завершенню комплексу видобування рядового вугілля, його збагаченню, транспортуванню, реалізації тощо. Відсутність обігових коштів, попри значні суми дебіторської заборгованості за відвантажене вугілля, унеможливлювала придбання засобів індивідуального захисту гірників, отримання належного оздоровчого харчування (якісних продуктів для підземного харчування, молока), спецодягу, інших пільг, які, відповідно до законодавства, повинні надаватися працівникам вугледобувних підприємств. «З середини 1990 років українська влада та міжнародні партнери намагалися розробити комплексні програми реструктуризації вугільного сектору та підтримки шахтарських регіонів, які зазнають найбільших економічних збитків. У результаті реалізації окремих пунктів Світового банку, Європейського Союзу та уряду Великобританії профільним міністерствам надавалися конкретні покрокові рекомендації із трансформації енергетики, які не були реалізовані через брак політичної волі» [2, с. 18]. Саме ці чинники сприяли й спонукали гірників до публічних протестів, які мали надзвичайно негативний вплив на економічний роз - виток підприємств, поглиблювали соціальні й екологічні проблеми. Зниження вуглевидобутку в період зупинення шахт під час страйків системно призводило до його загального зниження в країні, тобто негативна синер-гія позначалася на можливості придбання нового обладнання, призводила до відсутності грошових ресурсів для виплати заробітної плати, виникнення бартерних угод у реалізації вугілля, падіння продуктивності праці й ефективності роботи обладнання, зношення якого сягало 70-80%. «Важливою обставиною є те, що українська вугільна промисловість дуже строката і за природними умовами, і за виробничим та технічним рівнем підприємств. У ній функціонують і глибоко збиткові, і рентабельні шахти, а також збиткові шахти, що в разі їх модернізації можуть стати рентабельними. При цьому вугільна галузь є дуже інерційною, зважаючи на тривалість і дорожнечу як будівництва і реконструкції, так і виведення з експлуатації вуглевидобувних підприємств, масштабність соціальних та екологічних наслідків реструктуризації галузі» [3, с. 5]. Разом з тим експлуатація вугільних шахт має визначені терміни, які повністю залежать від наявності вичерпних, невідновлюваних природних підземних корисних копалин, що попередньо розвідані й можуть бути ефективними для видобування. Як зазначають А. Шворак із співавторами, «…незважаючи на природні запаси вугілля, вуглевидобувна промисловість України перебуває у напруженому стані. До основних проблем галузі належать: велике навантаження на державний бюджет через субсидії; значна залежність зайнятості населення вугільних регіонів від роботи шахт; висока собівартість вугілля, що перевищує ціну імпортного, світова відмова від викопного палива тощо» [4, с. 23]. Викладені негативні аспекти стану вугільної галузі, що призвели до соціальної нестабільності у вугледобувних регіонах, економічного падіння, мали і певний позитивний вплив, зокрема, сприяли прийняттю ряду законодавчо-нормативних актів щодо державної фінансової підтримки вугільних підприємств, забезпечення пенсійних (регресних) виплат унаслідок професійного захворювання і травматизму, інших соціальних пільг.
Проблеми вугільних підприємств набрали просторового економічного, екологічного, соціального поширення в населених пунктах і територіальних громадах (ТГ), тому сьогодні є підстави розглядати їх у контексті вугільного регіону на теренах областей України. Разом з тим, як зазначають науковці, «.виходячи з безперечної необхідності скорочення, а в перспективі й скасування систематичного субсидування вугільної галузі, необхідно поступово, але послідовно виводити з експлуатації найбільш занедбані глибоко збиткові шахти, які зараз поглинають велику частку коштів державної підтримки, видобуваючи незначні обсяги вугілля» [3, с. 31].
Питаннями розвитку вугільної галузі України, дослідженню її проблем і результатів реструктуризації, реформуванню енергетичної галузі України, а також стратегічному розвитку регіонів і територіальних громад, застосуванню проблемно-пріоритетного підходу при визначенні проектів, заходів і плану їх реалізації при формуванні програми справедливої трансформації вугільних регіонів присвячено низку праць авторів, таких як М. Бойченко [1], І. Ставчук, К. Бальс [2], О. Амоша [3; 6], А. Шворак [4], І. Кочешкова, Д. Череватський [5], С. Шульц [7] та інші.
Сьогодні докорінно змінюються підходи і бачення щодо формування енергетичної політики України, які диктуються сучасними екологічними викликами, негативом повномасштабного вторгнення російських військ на територію країни. Вибір євроінтеграційного вектора розвитку держави стимулює розв'язання цих проблем на основі позитивного світового порядку збереження довкілля, соціального захисту, формування належної якості життя людини.
Відновлення енергетичного сектору країни в стратегічному баченні планується на принципах сталого розвитку і впровадження зелених технологій. Для вугільних регіонів це означає закриття шахт, замість яких можуть бути створені кластери сталої енергетики. Так, за словами заступника міністра енергетики Я. Демченкова, «…ці кластери можуть з'являтися на закритих вугільних шахтах, використовуючи інфраструктуру цих підприємств. Це важливий стимул для розвитку регіонів, створення нових робочих місць, підтримки економіки країни. Це можливість для вугільних регіонів дати імпульс новому сталому майбутньому всієї країни» Україна створить фонд трансформації вугільних регіонів. Inerfax-Україна. 2023.
22 бер. URL: https://interfax.com.ua/news/general/899295.html (дата звернення: 12.05.2023).. Започатковується перехід від реструктуризації вугільної галузі, яка здійснювалася шляхом позиціонування вугільних підприємств за показником перспективних запасів, прибутковості, збитковості й закриття шахт, до балансування енергетичного забезпечення країни з урахуванням зниження потужності генерації тепловими електростанціями, які використовують вугілля. Попри це, як стверджують фахівці, «…проблема української вугільної галузі полягає не тільки у великій кількості об'єктів, закриття яких «зависло», а й у великій кількості шахт - кандидатів на ліквідацію» [5, с. 30].
Галузевий підхід трансформується в комплексний регіональний підхід, що узагальнює позитивні й негативні тенденції цілих регіонів країни, на теренах яких розташовано значну кількість підприємств, що видобувають викопні види палива, які потім збагачують і використовують для процесу виробництва електроенергії на теплових електростанціях. Як пропонують О. Амоша і Д. Череватський, «.ситуація, що склалась у вугільній галузі світу, змушує шукати нетривіальні рішення, здатні нейтралізувати негативну тенденцію «згортання» галузі через економічні проблеми шахтного способу видобування вугілля і посилення вимог до забезпечення сталого розвитку людства. Як варіант пропонується об'єднати інтереси вугільників та енергетиків, сконцентрувати зусилля щодо створення потужних енергетичних сховищ на базі шахт - певного «па-рашута» для галузі, що занепадає, і «бустера» для галузі, що розвивається («зелена» енергетика)» [6, с. 107-108].
Активізація цього процесу на державному рівні розпочалася з прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про схвалення Концепції Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року» (далі - Концепція). Відповідно до неї, вугільні регіони визначаються як регіони, на території яких розташовано вуглевидобувні й вуглепереробні підприємства, у тому числі ті, які перебувають у стадії ліквідації, консервації або переорієнтації на інші види економічної діяльності, та підприємства вугільної теплової генерації, незалежно від форм власності Про схвалення Концепції Державної цільової програми справедливої транс-формації вугільних регіонів України на період до 2030 року. Постанова Кабіне-ту Міністрів України № 1024 від 22.09.2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1024-2021-%D0%BF#Text.
Комплексний і системний регіональний підхід - це єдиний позитивний механізм, який дозволить здійснити повний аналіз, дослідження й оцінку реального стану, глибоких позитивних і негативних інтегрованих процесів на базовому територіальному рівні, які формувалися і змінювалися не одне десятиріччя. Як визначають С. Шульц і О. Луцків, «структурні зміни в економіці регіонів слід розглядати як кумулятивний процес, що об'єднує нинішні і перспективні сильні сторони регіону щодо розвитку певних видів економічної діяльності. Це особливо важливо для подолання деструктивних тенденцій консервації старопромислової економічної структури українських регіонів та їх структурної інертності, яка значною мірою будується на практиці штучного визначення деяких промислових галузей регіонів як пріоритетних і лобіюванні їх державної підтримки» [7, с. 16].
Для прикладу звернімося до Стратегії розвитку Червоноградської територіальної громади Львівської області до 2027 року. «Базовою функцією Червонограда при його заснуванні як міста було визначено стати «Західноукраїнським Донбасом» - центром вугледобувної промисловості, який мав забезпечувати потреби в енергетичному вугіллі ТЕС і місцевих ТЕЦ. Довгі роки, від 1951 р., місто (й новостворена агломерація Червоноград - Гірник - Соснівка) справно цю функцію виконувало. Вугільна промисловість на тривалий час визначила економічний профіль території, а підприємства вуглевидобутку - вугільні шахти - були основним місцем роботи переважної частини працездатного населення як самого міста, так і навколишніх сіл і містечок у радіусі понад 30 км» Стратегія розвитку Червоноградської територіальної громади до 2027 року.
Червоноградська територіальна громада. 2022. 23 січ. URL: https://www.google. com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&ved=2ahUKEwj0l6bzyd AhV
BDhAIHZ5HBiwQFnoECBQQAQ&url=https%3A%2F%2Fwww.chg.gov.ua%2Fget_ blog_files.php%3Fid%3D5390%26name%3D7d6c6730ef077b6fea03a36e5fe0b088&us g=AOvVaw0Ow6b02RlCvhPRbnF20d2x&opi=89978449.
Основне місце роботи переважної частини чоловічого населення вугледобувних регіонів на шахтах було надійним джерелом доходів мешканців населених пунктів, розташованих навколо них. Проте згодом ситуація змінилася, про що свідчать шахтарські протести в Україні, у тому числі в Червонограді, що розпочалися наприкінці 1980-х років і перманентно повторювалися понад два десятиліття. Наявні державні дотації і сьогодні не покривають збитків від вуглевидобутку державних шахт, зростає заборгованість перед бюджетом, постійно виникають затримки з виплатою заробітної плати, накопичується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування. Як стверджують науковці, «…діючасистема фінансової підтримки вугледобувних підприємств, обсяги якої визначаються щорічно, блокує стимули до поліпшення ситуації в державному секторі, провокує утриманські настрої серед керівників і працівників підприємств сектору» [3, с. 19].
На підставі фінансової звітності ДП «Львіввугілля» за 2020 р. і І півріччя 2021 р. (дані оприлюднено в установленому порядку) на кінець 2020 р. порівняно з його початком заборгованість за розрахунками з бюджетом зросла на 3,3% і становила 813 356 тис. грн, за розрахунками зі страхування - відповідно, на 7,2%, або 1 197 002 тис. грн, за розрахунками з оплати праці зменшилася на 52%, до 90 737 тис. грн. Тенденція зростання кредиторської заборгованості продовжилась у 2021 р. Так, станом на 30 червня 2021 р. заборгованість за розрахунками з бюджетом зросла на 6,6%, за розрахунками зі страхування - на 3,2%, за розрахунками з оплати праці - у 2,6 разу, до 234 681 тис. грн, що виходячи з середньомісячного нарахування за фінансовою звітністю за 2020 р. (111 943 тис. грн) становить більше двох місяців «Державне підприємство «Львіввугілля»: бухгалтерська звітність і фінансо-вий аналіз за 2020 р. Звітність українських підприємств. URL: https://zvitnist. com/32323256_DERZHAVNE_PDPRYYEMSTVO_LVIVVUHILLYA. Багато вугледобувних підприємств галузі тривалий час (десятки років) є збитковими або планово збитковими, оскільки поточні витрати на видобування вугілля в підземних умовах і формування собівартості 1 т вугілля перевищують ринкові ціни або регульовані державою на вугільну продукцію. Причому із збільшенням терміну експлуатації шахти якість вугілля погіршується через зниження потужності пластів, а собівартість зростає, оскільки зростають витрати електроенергії, ремонту та інші затрати на підтримку значної кількості гірничих виробок, протяжність яких сягає 70-100 км.
Попри це, стратегічний напрям функціонування вугільної галузі для збереження енергетичної незалежності, збалансування паливно-енергетичних потреб країни зумовив прийняття рішення щодо прямої державної фінансової підтримки шахт на покриття різниці між собівартістю вугілля і ціною (покриття збитків), а також на придбання основного гірничо-шахтного обладнання, засобів захисту шахтарів тощо, яка надається близько 30 років кожній шахті на основі обґрунтованих розрахунків. Отже, прямої трансформації вугледобувного підприємства залежно виключно від рівня збитковості безпосередньо не проводиться. Зупинення видобутку вугілля відбувається в першу чергу через вичерпання запасів або коли його поклади залишаються лише в тонких пластах, що різко знижує його якість і, відповідно, ціну, тому видобуток стає практично неефективним. Практика використання закриття шахт за процедурою банкрутства не використовується.
Рішення про закриття шахти приймається на урядовому рівні за поданням галузевого міністерства в разі повного вичерпання запасів, не - перспективності або особливої збитковості. Спеціалізованими проєкт - ними установами розробляється відповідний проєкт, вартість якого сягає декількох мільйонів гривень, а його тривалість розтягується на рік і більше. Проєкт узгоджується з місцевими органами влади, що згодом і стане частиною загальної трансформації вугільного регіону. В даний час (за воєнного стану) вартість проєкту закриття шахти у відкритих джерелах не публікується; тривалість закриття становить декілька років. Основні складові проєкту передбачають такі етапи закриття шахти.
1. Фізична ліквідація (загашення підземних гірничих виробок, демонтування обладнання і конструкцій, розбирання будівель і споруд). При цьому передбачаються спосіб і можливість повторного використання основних фондів як на інших шахтах, так і при створенні нових виробництв на поверхні шахти (території земельної ділянки). Зокрема, це лінії електропередачі, залізничні гілки, складські будівлі, адміністративно-господарські будівлі, які можуть бути використані для нових цехів, соціальних об'єктів, загальноміських служб, теплопостачання при збереженій котельні тощо, а також бути одним з аспектів інвестиційної привабливості цієї території.
2. Соціальний захист робітників - виплати всіх належних сум заробітної плати, вихідна, одноразова допомога, компенсаційні й регресні виплати, перепрофілювання і профорієнтаційне навчання гірників для роботи на нових робочих місцях, програми стимулювання розвитку підприємництва тощо.
3. Захист довкілля - екологічна безпека, контроль за виділенням газу й води в небезпечних зонах закритих шахт, рекультивація земель, розробка плану управління навколишнім середовищем. При цьому вивчається склад (хімічний, фізичний) і здійснюється оцінка наземних штучних природних утворень (териконів), які згодом можуть бути використані за іншими технологіями (вивезені) або рекультивовані шляхом заліснення чи створення відповідних екологічних зон.
За наявною інформацією Там само., ДП «Львіввугілля» - один з найбільших платників податків Львівської області, яке за 12 місяців 2021 р. сплатило у бюджет 294,9 млнгрн податків і зборів та 313,4 млнгрн єдиного соціального внеску. Загалом це 608,3 млнгрн обов'язкових платежів. Стан збитковості (збиток на 1 липня 2021 р. становив 3 352 787 тис. грн) та погашення кредиторської заборгованості не вдається стабілізувати встановленням підвищеної ціни на вугілля і коштами державної фінансової підтримки. «Цілковита нерозвиненість відтворювальних процесів у галузі, що частково показано на прикладі ДП «Львіввугілля», вкрай незадовільне матеріально-технічне забезпечення вуглевидобувних підприємств і складні інженерно-геологічні умови гальмують розвиток енергетичної основи економіки України» [8, с. 7]. Разом з тим мешканці громад вугільних регіонів скаржаться на низьку якість і високі тарифи житлово-комунальних послуг, зношеність житлового фонду, негаразди з вивезенням побутових відходів. Також варто відзначити проблеми розвитку інфраструктури: погану якість місцевих і комунальних доріг, відсутність вуличного освітлення, фізичну зношеність громадського транспорту, відсутність місць культурного відпочинку і дозвілля тощо Про схвалення Концепції Державної цільової програми справедливої транс-формації вугільних регіонів України на період до 2030 року. Постанова Кабіне-ту Міністрів України № 1024 від 22.09.2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1024-2021-%D0%BF#Text.
Системна трансформація вугільних регіонів передбачається в завданнях реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої відповідною Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021--2027 роки. Постанова Кабінету Міністрів України № 695 від 05.08.2020 р. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text. Зокрема, завдання за напрямом «Соціально-економічна трансформація територій, де перебувають у стадії закриття вугледобувні та вугле - переробні підприємства» містять положення щодо розроблення проєкту Державної соціально-економічної трансформації таких територій на довгостроковий період і забезпечення її виконання. До першочергових заходів трансформації вугільних регіонів у контексті державної регіональної політики належать: запровадження програм підвищення кваліфікації і перекваліфікації працівників вугледобувних підприємств, сприяння розширенню соціальних програм, створення нових робочих місць, спрощення умов стимулювання започаткування і ведення малого і середнього бізнесу, сприяння розбудові інфраструктури територій для залучення інвестицій, у тому числі організація індустріальних парків, та інші завдання.
Як відомо, у вугільних регіонах країни протягом десятиліть створювались і функціонували міста, селища, які мали ознаки монофункціо-нального й перейняли на себе всі негативні процеси вузького профілю розвитку. Зокрема, це швидке зростання виробництва, будівництва соціальної інфраструктури і житла, збільшення чисельності населення, але до певного періоду. Проте слабка перспектива стратегічного бачення щодо реальності вичерпання запасів і необхідності переходу до диверси-фікованої моделі розвитку монофункціональної території призвела до існуючих сьогодні проблем. Загроза і ризики такого підходу до управління регіонами й територіями межують з депресивністю, неможливістю самотужки, без зовнішньої допомоги держави та її інституцій подолати негативні тенденції сповільнення (зупинення) динаміки економічного зростання, загострення демографічної ситуації, руйнування об'єктів інфраструктури, погіршення екологічного стану навколишніх територій тощо.
Подолання негативних явищ і проблем соціально-економічного розвитку вугільних регіонів країни, функціонування підприємств вугільної галузі на територіях громад повинні супроводжуватися «справедливою трансформацією» таких територій. Згідно з Концепцією, «…справедлива трансформація - це модель розвитку регіону, що передбачає гідне життя та достатній заробіток усім мешканцям, в тому числі працівникам, на яких вплине процес відмови від викопного палива (ліквідація виробничих потужностей, закриття вуглевидобувних підприємств тощо)» Про схвалення Концепції Державної цільової програми справедливої транс-формації вугільних регіонів України на період до 2030 року. Постанова Кабіне-ту Міністрів України № 1024 від 22.09.2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1024-2021-%D0%BF#Text.
Ініціатива справедливої трансформації вугільних регіонів України сьогодні широко підтримується міжнародними організаціями і урядами європейських країн, зокрема, тих, які в минулому пройшли крізь цей процес, мають відповідний досвід і готові брати участь у фінансовій і технічній підтримці територій. За визначенням науковців, «.європейський стандарт закриття шахти - максимальне повернення ландшафту на до - промисловий стан: від чорного - до зеленого». У більшості випадків об'єкт закривається повністю і рекультивація земель, порушених у процесі закладення шахти, будівництва надшахтних будівель і споруд, стає його вирішальною фазою. «Викоріненню підлягають фундаменти споруд, електричні кабелі, що відслужили свій строк, й трубні розводки» [5, с. 31]. Водночас в Україні, зокрема, на теренах вугільних регіонів заходу, такий підхід не завжди буде доцільним, оскільки інфраструктуру, що була задіяна на вугледобувних підприємствах, можна певним чином покращити, модернізувати і використовувати за прямим призначенням (для енергопостачання, як транспортні комунікації, будівлі, споруди тощо) для іншого виробництва або як інвестиційні об'єкти.
У США є випадки дещо іншого ставлення до виведених з експлуатації вугледобувних підприємств: роботи з видобутку припиняються, але шахта не закривається, як у Європі, а підлягає глибокій консервації. Селища порожніють, при цьому ступінь перетворення шахт і об'єктів соціально-побутового призначення на руїни залежить від їх віддаленості від великих населених пунктів. Для України подібний досвід є вкрай негативним, проте в разі допущення ситуації, яка спонукатиме до позапланового закриття шахт з тих чи інших причин (воєнні дії або значні ризики і загрози для людини, території тощо), частина вугледобувних регіонів матиме проблеми, пов'язані з вимушеною консервацією, що практично унеможливить технічне відновлення в майбутньому.
Для більш глибокого розуміння ключових складових словосполучення «справедлива трансформація», а саме «справедлива» - застосування, зокрема, принципу справедливості для кожної громади, яка так чи інакше потрапляє в зону впливу діяльності вугледобувних підприємств, і «трансформація» - рух у зміненому (диверсифікованому) напрямі кожної громади і сукупності розташованих на її території підприємств, необхідно перш за все дотримуватися принципу комплексного системного підходу. Основа цього принципу - всеосяжний аналіз реального стану територій на підставі оцінювання міри впливу діяльності вугледобувних підприємств у кожному населеному пункті території - зможе забезпечити здійснення справедливої трансформації, що базуватиметься на використанні можливостей внутрішнього потенціалу громади і залученні зовнішніх ресурсів. Комплексний підхід - тісне переплетіння економічних, соціальних і екологічних факторів впливу, спирання на глибокі інтегровані зв'язки, що формувалися понад 50 років. Системний підхід - формування вугільного регіону як економічної просторової системи, яка пов'язана з встановленням енергетичного балансу України, що тривалий час була базовою галуззю розвитку промисловості у Львівській області.
Розглянемо узагальнюючі характеристики переваг і проблем вугільних регіонів (табл. 1) щодо економічного, соціального, екологічного і техніко-технологічного розвитку з позицій паралельного процесу: закриття шахт і одночасної діяльності вугледобувних підприємств до кінцевого вичерпання підземних корисних копалин або до прийняття урядового рішення про зміну пріоритетів на енергетичному ринку України. Наведений перелік переваг і проблем, які сьогодні існують у активних вугледобувних регіонах, є далеко не повним і залежить від конкретного регіону, території, вугледобувного підприємства та його ролі й значення для формування фінансово-економічного потенціалу ТГ, соціального підходу, ліквідації екологічних наслідків. «Незадовільні результати ліквідації шахт в Україні співіснують з обмеженим сприйняттям сутності реструктуризації - тільки як закриття об'єктів. Разом з тим, німецький досвід показує можливість альтернативних підходів» [5, с. 31].
Під час війни вугільні регіони Донецької, Луганської і Дніпропетровської областей набувають нових глибоких проблем, комплексне вирішення яких тісно пов'язане з програмами відбудови і відновлення України після Перемоги й диверсифікації її енергетичного і металургійного ринків. Одним з підходів справедливої трансформації вугільних регіонів є застосування принципу збалансованості проблем і переваг, які аналітичним, дослідницьким, науковим методами повинні дістати належну комплексну оцінку і результат для кожної територіальної громади.
Таблиця 1. Проблеми і переваги у вугільних регіонах
|
Напрями |
Переваги, проблеми |
Вугільні підприємства, які закриті або перебувають у процесі закриття, ліквідації чи консервації |
Вугільні підприємства, які функціонують за виробничими програмами |
|
|
Економічний |
Переваги |
Економія бюджетних коштів для підтримки збиткових підприємств, фінансові ресурси для закриття шахт скеровуються також на створення нових робочих місць, удосконалення інфраструктури, реалізацію соціальних і екологічних проектів |
Дохід від видобутку і реалізації продукції, платежі до бюджету, наповнення ринку вугільної продукції і енергетичного ринку країни, місцеві паливні ринки, надання послуг допоміжними підприємствами, 'їх доходи і бюджетні платежі, збереження виробничо-господарського комплексу території |
|
|
Проблеми |
Відсутність достатнього фінансування для закриття шахти відповідно до розроблених проектів, заздалегідь не формується фонд закриття вугледобувного підприємства і джерел справедливої трансформації, відновлення й функціонування територій у зонах впливу вуглевидобування |
Збитковість діючих підприємств, ціна вугільної продукції не покриває собівартості, відсутність обігових коштів, необхідність системної державної підтримки, високий рівень зношення і морального старіння основного гірничого обладнання; нестабільний ринок реалізації продукції і розрахунків за неї, значні обсяги кредиторської заборгованості, непродуктивні витрати на оплату штрафів і пені за їх несвоєчасну сплату; вичерпання запасів і зниження потужності пластів, скорочення потреб у викопному паливі |
||
|
Соціальний |
Переваги |
Створення нових робочих місць за іншими професіями з більш безпечними умовами праці, соціальний захист у разі професійного захворювання і травматизму, профілактичне оздоровлення; підвищення кваліфікації та перекваліфікація вивільнених унаслідок закриття шахт працівників |
Збереження робочих місць і відповідно високого рівня доходу працівників, можливість отримати пільги стосовно пенсійного забезпечення, інші соціальні заходи для працівників у підземних умовах праці, програми оздоровлення, утримання санаторіїв і профілакторіїв |
Зростання безробіття, відсутність досвіду й складність у створенні власного бізнесу, слабка готовність колишніх гірників до активної перекваліфікації, міграція до інших країн і регіонів у пошуках робочих місць Поступове очищення природним шляхом навколишнього середовища: повітря, ґрунтів, води, самозаліснення териконів; проведення рекультивації порушених земель та інших природоохоронних заходів за рахунок ресурсів, передбачених проектами закриття шахт; використання відновлених промислових територій для створення інвестиційних об'єктів і зон рекреації
На територіях ТГ створилися штучні водойми, мають місце просідання ґрунтів, їх заболочення, через що вони не придатні для господарського використання без належного відновлення; негативний вплив на здоров'я інших мешканців громади, дітей, які тривалий час перебувають у зоні впливу вуглевидобування
Використання промислових майданчиків та інфраструктури (ЛЕП, залізниці, електропідстанції, дорожня мережа), що залишаються після припинення вуглевидобування, для створення нових виробництв і послуг, інвестиційних об'єктів; переобладнання
Високі ризики щодо виробничого травматизму і професійних захворювань, порушення умов трудового договору і строків виплати зарплати, соціальне напруження в трудових колективах, відплив професійних кадрів і скорочення програм їх підготовки
Проведення поточних екологічних заходів, рекультивація земель, витрати на які покриваються за рахунок собівартості видобутку вугілля
Процеси забруднення довкілля, формування породних відвалів, пошкодження земель не зупиняються
Видобування вугілля відповідно до стратегічних планів розвитку шахти до повного освоєння виробничої потужності й вичерпання запасів; відновлення основних фондів, використання існуючого технічного оснащення до повної амортизації, збереження інфраструктури в належному технічному стані; створення нових (диверсифікованих).
Механізм такого збалансування полягає у виявленні реальних причин, факторів, чинників, їх якісних, кількісних і відносних характеристик, які показують обсяги впливу, що призвели до теперішнього стану, а також вивчення наслідків і досвіду реструктуризації вугільних підприємств у минулому.
Кожна територіальна громада в зоні впливу вуглевидобування повинна розглядатися, з одного боку, за можливостями її внутрішнього потенціалу, зокрема фінансової стійкості, спроможності / неспроможності місцевого бюджету щодо часткового використання власних кошів для реалізації проєктів справедливої трансформації, а з іншого - за глибиною і загрозами проблем, які необхідно вирішувати в пріоритетному порядку, мобілізуючи зовнішні ресурси. «Реновація діяльності закритих вугільних шахт може істотно змінити становище, перетворивши депресивні регіони в процвітаючі, економічно привабливі для інвесторів території. Одним із шляхів вирішення проблеми закритих вугільних шахт може бути створення індустріальних або технологічних парків на їх базі» [1, с. 76].
Визначення простору вугільного регіону в тій чи іншій області та його справедливої трансформації на основі збалансованого підходу до оцінки проблем і переваг у кожній ТГ, а не просто за географічним розташуванням вугледобувних підприємств і меж залягання корисних копалин унеможливить суб'єктивний підхід до розподілу фінансових ресурсів з різних джерел. Для регіону (області) збалансування оцінки переваг і можливостей територіальних громад є основою формування коштів обласного бюджету для фінансування тих чи інших проєктів справедливої трансформації, підтримки пропозицій щодо виділення коштів з державного бюджету і надання міжнародної технічної допомоги. «Оскільки кожна територіальна громада виступає як самостійний гравець на ринку, і таких громад багато, то конкуренція між ними неодмінно загострюється. Очевидно, що економічний добробут громади неможливий без розвитку місцевої економіки. Тому місцеві громади вдаються до використання факторів місцевих конкурентних переваг. З допомогою інтелектуальних, людських, інституційних, інфраструктурних, енергетичних, фізичних та природних ресурсів місцевості вони стараються будувати власну зростаючу і «самоокупну» економічну систему» [4, с. 26].
Дослідження й збалансування переваг і проблем вугільних регіонів областей можуть стати наступним кроком до визначення функціонального типу території та її належної підтримки і розвитку згідно з відповідним Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засад держав-ної регіональної політики та політики відновлення регіонів і територій. Закон України № 2389-ІХ від 09.07.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2389- 20#Text. Так, «мета державної регіональної політики інтегрованого розвитку - поєднання галузевого та територіального підходів для розвитку територіальної громади та / або регіону, що забезпечує соціально-економічний та культурний розвиток територій» (ст. 2 п. 14).
Важливим підходом до стратегічного планування розвитку територіальних громад вугільних регіонів повинно стати відображення проблем і переваг, пов'язаних з особливостями впливу вуглевидобування на їх територіях. Синхронізація фінансово-економічних показників, виробничих програм шахт, інвестиційної привабливості територій тощо, які випливають з оцінки збалансування проблем і переваг діяльності вугледобувних підприємств, повинна дістати відображення при формуванні загальної мети, стратегічних, оперативних цілей плану. «У більшості стратегічних планів розвитку відсутній (або недосконало сформований) важливий розділ стосовно визначення проблем розвитку громади в глибшому існуванні та розумінні наслідків, ризиків, загроз і пріоритетності їх вирішення. Перелік проблем, як правило, обмежується поверхневим спостереженням (незадовільні дороги, відсутність полігонів твердих побутових відходів тощо), однак не здійснено аналізу причин і факторів, які призвели до виникнення проблеми» [9, с. 69].
Сьогодні управління територіальними громадами дедалі більше схиляється до необхідності застосування маркетингового підходу, інструментів територіального маркетингу й формування регіональних маркетингових стратегій, що передбачається і положеннями Державної стратегії регіонального розвитку України на 2021-2027 роки. Не є винятком і вугільні регіони країни: «У маркетингу територій товар позиціонується не стільки як різноманітні ресурси і послуги, вироблені на території громади, скільки як якість середовища та його компоненти, об'єктивні й суб'єктивні відчуття як оцінка представників цільових аудиторій щодо визначення товару «територіальна громада»» [9, с. 81-82].
Відповідно до Концепції Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року, планування і реалізація трансформації вугільних регіонів вимагають розроблення певної комплексної програми, орієнтованої на потреби людей. «Забезпечення добробуту, соціальної згуртованості населення та конкурентного рівня соціально-економічного розвитку громад планується через координацію та взаємодію між центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, партнерські відносини з бізнесом та громадськістю, організацію співпраці з донорами та інвесторами» Про схвалення Концепції Державної цільової програми справедливої транс-формації вугільних регіонів України на період до 2030 року. Постанова Кабіне-ту Міністрів України № 1024 від 22.09.2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1024-2021-%D0%BF#Text. Для досягнення означених цілей, на нашу думку, доцільно застосувати маркетинговий підхід, який позиціо-нує й обґрунтовує потреби людей одночасно як представників різних цільових груп територіальної громади - населення, у тому числі внутрішньо переміщених осіб, бізнесу, зовнішніх відвідувачів території, туристів, інвесторів, органів влади тощо. Позиціонування (перелік) проблем у розрізі сприйняття різними цільовими групами ТГ (табл. 2) дає змогу досконаліше формувати засади справедливої трансформації, адже саме через призму створення і реалізації цілеспрямованих проєктів досягається більш ефективний результат, забезпечується раціональне використання фінансових ресурсів.
Дані табл. 2 доводять, що загальновідомі найбільш чутливі проблеми - екологічні, соціальні, економічні, технічні - тією чи іншою мірою стосуються функціонування, діяльності всіх цільових груп територіальної громади, проте повністю їх узагальнювати не можна. Ступінь впливу і загроз щодо проживання, розвитку бізнесу, відвідування території на короткий період, створення інвестиційного проєкту буде абсолютно різним для різних громад вугільного регіону, їх мешканців і потенціалу. Так, у Стратегії розвитку Червоноградської територіальної громади передбачено, що «…в рамках державної «Програми Справедливої трансформації вугільних регіонів» у громаді створюється індустріальний парк, який за державної підтримки стає інвестиційним магнітом. Внаслідок залучення стратегічних інвестицій структура економіки змінюється в бік сектору високотехнологічної промисловості. Активно розвивається мале підприємництво, формуючи логістично-послугові ланцюжки навколо стратегічних інвесторів. Зростають обсяги бюджету розвитку, в рамках Стратегії розвитку впроваджуються проєкти розвитку та розвивається критична інфраструктура на сільських територіях. Громада стає привабливою як місце ведення бізнесу, проживання та відпочинку» 11.
Досягнення зазначеної мети стане реальністю в першу чергу за умови ліквідації проблем і припинення їх виникнення в майбутньому. Саме проблемно-пріоритетний підхід може забезпечити гармонійний і справедливий розвиток кожної громади в межах вугільного регіону. Політична, економічна реальність України в нинішньому стані вказує, що процес трансформації триватиме певний час, коли постійно як змінюватимуться пріоритети, так і виникатимуть нові проблеми, у тому числі в просторовому вимірі територій ТГ, тому формуватиметься дефіцит фінансових ресурсів, який потрібно буде або додатково мобілізовувати, або вибрати проєкти і заходи, які необхідно реалізувати невідкладно.
Проблемно-пріоритетний підхід означає ґрунтовне дослідження й виявлення на основі використання різних методів, у тому числі наукових, ознак, характеристик, оцінок і міри впливу чинників, що створили проблеми у вугільних регіонах, а також загроз і ризиків повторення, створення, відновлення в майбутньому. Матеріали такого дослідження - це Стратегія розвитку Червоноградської територіальної громади до 2027 року. Червоноградська територіальна громада. 2022. 23 січ. URL: https://www.google. com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&ved=2ahUKEwj0l6bzyd AhV
BDhAIHZ5HBiwQFnoECBQQAQ&url=https%3A%2F%2Fwww.chg.gov.ua%2Fget_ blog_files.php%3Fid%3D5390%26name%3D7d6c6730ef077b6fea03a36e5fe0b088&us g=AOvVaw0Ow6b02RlCvhPRbnF20d2x&opi=89978449 основа забезпечення сталого розвитку територій для майбутніх поколінь.
Таблиця 2. Позиціонування проблем вугільних регіонів на основі маркетингового підходу
|
Цільова аудиторія |
Проблеми |
||||
|
економічні |
соціальні |
екологічні |
техніко-технологічні |
||
|
Населення |
Втрата доходів, низька можливість створення власного бізнесу, зниження загального рівня якості життя, зростання цін і тарифів |
Втрата робочих місць, безробіття, вимушена міграція, у тому числі за кордон, відсутність необхідного соціального захисту, втрата кваліфікації |
Забруднення довкілля, ґрунту, води, повітря, професійні захворювання, погіршення стану здоров'я |
Зношена соціально-побутова і соціально-комунальна інфраструктура, монополістичний підхід до надання житлово-комунальних послуг |
|
|
Бізнес |
Монофункціональність провідної галузі й економіки території, збитковість, недостатня привабливість для розвитку підприємництва, високі податки і тарифи, слабке ринкове середовище для виробництва товарів і послуг |
Витрати на перекваліфікацію персоналу, невідповідний рівень зарплати, низька можливість соціального захисту і підтримки здоров'я працівників за рахунок власних прибутків |
Додаткові витрати щодо приведення територій у зоні впливу вуглевидобутку для виробничого процесу (рекультивація, вирівнювання, підсипка, фільтрація тощо) |
Незадовільний стан об'єктів загальної інфраструктури, доріг, безпечного середовища в межах і поза межами населених пунктів |
|
|
Відвідувачі |
Неефективна туристична привабливість, реформований туристичний кластер, слабо розвинута туристична індустрія |
Недостатні комунікація і просування туристичного потенціалу, відсутність туристичних маршрутів, ділових і соціальних знакових подій (фестивалів, форумів, конференцій) |
Природний ландшафт змінений штучними утвореннями (териконами, заболоченими територіями, зниженням рекреаційних можливостей) |
Об'єкти історичної туристичної інфраструктури втратили зовнішню привабливість, відсутність пропозицій щодо створення промислового, зеленого, аграрного туризму |
|
|
Інвестори |
Недостатні інвестиційна привабливість і підготовка |
Негативна тенденція щодо демографічної ситуації, |
Несприятлива екологічна ситуація обмежує вибір |
Облаштування індустріального парку та інших земель- |
|
|
Органи влади і місцевого самоврядування |
інвестиційних ресурсів громади для інвесторів, а також інструментів залучення інвестицій, у тому числі індустріальних парків Закриття шахт, диверсифікація економічного потенціалу, енергетичного ринку, державна підтримка справедливої трансформації, облаштування індустріального парку, розташування об'єктів і виробництв державного значення, проведення заходів державного рівня |
ризик не заповнення створених робочих місць кваліфікованим персоналом або заповнення неквалі-фікованими Соціальний захист вивільнених працівників закритих шахт, осіб, які втратили працездатність унаслідок професійного захворювання і травматизму |
інвестора у видах і технологіях інвестиційних проектів, що використовують природні ресурси (воду, ґрунти) Фінансова, інституційна, матеріальна, правова, політична підтримка екологічних проектів |
них ділянок у громадах, які можуть бути інвестиційним ресурсом, незадовільний стан доріг, комунальної інженерної інфраструктури Розроблення проектів закриття шахт і пропозицій щодо створення нових виробництв, покращення інфраструктури державного і регіонального рівнів |
Проекти, програми, заходи, спрямовані на вирішення проблем, необхідно розглядати в реальності пріоритетів щодо можливих джерел фінансових ресурсів з різних джерел, технічної готовності (розробка проєкту, геодезично-геологічні розвідки тощо), уникаючи декларативності й політичної доцільності.
Джерелом загального фінансового ресурсу для подолання проблем, диверсифікації виробництва, соціального захисту мешканців, підвищення економічного потенціалу громади повинен стати Фонд справедливої трансформації вугільних регіонів. Формування такого фонду для фінансування заходів і проєктів здійснюватиметься за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги. Нині відсутнє законодавчо-нормативне забезпечення створення фонду фінансових ресурсів, у якому акумулюватимуться кошти на фінансування проєктів у межах справедливої трансформації вугільних регіонів, триває розробка проєкту закону «Про фонд справедливої трансформації», набрання чинності яким очікується із середини 2023 р.
Обсяг видатків, необхідних для фінансування реалізації проєктів і заходів Програми справедливої трансформації, визначається з урахуванням можливостей державного і місцевих бюджетів на відповідний рік під час формування їх показників, що передбачається Концепцією, і у свою чергу дає підстави враховувати можливі й реальні обсяги бюджетних ресурсів, які будуть мобілізовані. Фінансування витрат за принципом проблемно-пріоритетного підходу (рис.) і систематизація черговості проєктів у територіальних громадах на його основі забезпечуватимуть першочергове вирішення проблем, які несуть певні загрози і ризики екологічного, безпекового характеру для мешканців, умов ведення бізнесу, інвесторів тощо. При цьому важливими є контроль за ефективним використанням коштів, їх концентрація на пріоритетних напрямах розвитку громади, відхід від практики незавершеного будівництва об'єктів, зокрема загальної інфраструктури (доріг, мостів, соціальних об'єктів, інженерних мереж), у зв'язку з відсутністю повного фінансування, що дотепер має місце в територіальних громадах. Як відомо, добудова своєчасно не завершених об'єктів потребує технічного перегляду (через можливе руйнування елементів), додаткового фінансування внаслідок інфляційних процесів і зростання цін тощо.
В Україні започатковано проєкт Німецького товариства міжнародного співробітництва DeutscheGessellscaftfurInternationale Zusamme - narbeit (GIZ) CmbH за підтримки уряду Німеччини в досягненні цілей у галузі міжнародного співробітництва з метою сталого розвитку «Підтримка структурних змін у вугільних регіонах». Діяльність цього проєк - ту будується на основі інклюзивності й партиципативності, тобто на принципі «справедливого переходу», що заснований на девізі «почути кожного / нікого не залишити осторонь» і спирається на змістовний діа-лог на різних рівнях. Національний рівень передбачає напрям справедливої трансформації і зелене відновлення, формування енергетичної і кліматичної регіональної політики, створення нормативно-правової бази справедливої трансформації.
Фінансування проектів за проблемно-пріоритетними підходами
Проєкт «Підтримка структурних змін у вугільних регіонах» передбачає просторове й географічне визначення вугільних регіонів у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Львівській і Волинській областях. У зв'язку з воєнними діями на даний час вибрано пілотні вугільні регіони - Червоноград Львівської області й Мирноград Донецької області, де реально можлива справедлива трансформація. Основні напрями проєкту: технічна допомога в безпечному закритті шахт, перекваліфікація, зайнятість, соціальні заходи, залучення міжнародних експертів, наукові обміни; розробка концепцій подальшого використання і диверсифікації економіки, підтримка місцевих регіональних виконавців, план дій, відновлення муніципальної інфраструктури. Фінансування програми здійснюватиметься шляхом створення фонду структурних змін, мультидонорського формату, структури фонду і грантових програм. Комунікації передбачають основні публічні заходи, діалог і партиципацію, національну комунікаційну стратегію.
...Подобные документы
Енергетична криза виявила актуальність питання реструктуризації підприємств вугільної промисловості. Результати санацій, реструктуризації вугледобувних підприємств. Сучасний стан і головні проблеми розвитку вугільної галузі. Схеми бюджетного фінансування.
контрольная работа [231,9 K], добавлен 27.10.2008Розгляд основних напрямків вдосконалення розвитку місцевого самоврядування, аналіз сучасного стану територіальних громад Луганської області, причини здійснення адміністративно-територіальної реформи. Особливості взаємовідносин центру та регіонів.
контрольная работа [42,7 K], добавлен 29.11.2012Значення вугільної галузі для країни. Розвиток вугільної промисловості України. Динаміка видобутку вугілля. Проблема відносин власності у вугільній галузі та її техніко-технологічний стан. Діяльність нелегальних підприємств. Імпорт вугільної сировини.
контрольная работа [382,2 K], добавлен 23.11.2011Сутність та джерела формування доходів та витрат населення. Оцінка впливу інфляції на рівень життя населення. Статистична оцінка споживання населенням матеріальних благ. Кореляційно-регресійний та кластерний аналіз регіонів України за рівнем доходів.
дипломная работа [4,2 M], добавлен 15.12.2011Стан вугільної промисловості України. Оплата праці гірняків. Збитки від випуску товарної продукції державними вугільними підприємствами. Прогноз видобутку імпорту та експорту вугілля. Показники, що визначають ефективність роботи вугільних підприємств.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 12.11.2013Теоретичні основи та принципи статистичного вивчення забезпеченості водними ресурсами регіонів України. Головні показники для вивчення даного параметру. Критерії проведення оцінки та аналізу забезпеченості водними ресурсами різних регіонів України.
контрольная работа [31,3 K], добавлен 07.12.2014Суть детермінант успішної кластеризації креативних індустрій. Вирішення важливих соціально-економічних проблем регіонів та країн світу. Аналіз бюджетних надходжень та зростання валового внутрішнього продукту. Створення нових екологічних робочих місць.
статья [63,8 K], добавлен 31.08.2017Аналіз стану розвитку малого підприємництва в Україні на сучасному етапі, проблеми та можливі шляхи їх вирішення, підвищення ефективності функціонування. Вирішення питань зайнятості населення як одне із головних завдань розвитку малого підприємництва.
статья [16,1 K], добавлен 13.11.2011Характеристика категорії "фінансовий потенціал регіону" на основі імматеріального, ресурсного та системного підходів. Визначення релевантних складових фінансового потенціалу регіонів України з урахуванням функціональної ознак, алгоритм кількісної оцінки.
статья [1,2 M], добавлен 17.05.2014Механізм управління зайнятістю населення регіону. Завдання регіональної державної політики в економічній, соціальній та екологічній сферах. Призначення, принципи побудови балансу фінансових ресурсів регіонів. Складові механізму регулювання їх розвитку.
контрольная работа [30,8 K], добавлен 18.04.2011Економічна сутність соціального захисту населення як знаряддя реалізації системи соціальної політики. Вирішення основних проблем соціального захисту населення в Україні та світі. Економічний захист від чинників, що знижують життєвий рівень населення.
курсовая работа [95,0 K], добавлен 24.10.2013Предмет і метод статистики. Регіональна статистика як складова інформаційного забезпечення управління. Основні статистичні показники. Методика оцінки міжрегіональної та внутрішньо регіональної диференціації соціально-економічного розвитку регіонів.
курсовая работа [74,7 K], добавлен 04.08.2016Економічний та культурний розвиток великих міст України. Проблеми та пропозиції щодо їх вирішення. Роль міст у територіальних системах держави та їх вплив на ефективність функціонування регіонів у певних політичних та соціально-економічних умовах.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 09.02.2014Аналіз основних показників економічного і соціального розвитку регіонів України, розвиток господарських комплексів. Особливості сучасної програми регіонального розвитку. Класифікація регіональних програм: рівень значущості, територіальна приналежність.
реферат [62,6 K], добавлен 21.05.2012Принципи групування регіонів за обсягом інвестицій на душу населення. Дослідження зв'язку темпів приростів валового регіонального продукту та обсягів фінансових капіталовкладень в розвиток області. Оцінка ефективності інвестиційної діяльності в регіонах.
реферат [1,3 M], добавлен 26.11.2010Оцінка зовнішнього середовища ТОВ "Металлстройкомплект", фінансово-економічний аналіз його стану. Позиціонування підприємства, сегментація ринку та ключові фактори успіху. Управлінський аналіз організації. Шляхи підвищення конкурентоспроможності.
отчет по практике [65,6 K], добавлен 07.05.2014Передумови виникнення і посилення конкуренції між окремими регіонами як суб’єктами економічних відносин. Система формування показників регіональної конкурентоспроможності. Тенденції та характер формування конкурентних позицій окремих регіонів України.
автореферат [66,2 K], добавлен 13.04.2009Закономірності, принципи та фактори формування конкурентоспроможності регіонів України. Сучасні тенденції розвитку підприємств в умовах ринкових відносин. Проблеми української регіональної політики та завдання в сфері реалізації євроінтеграційного курсу.
курсовая работа [362,9 K], добавлен 28.01.2014Аналіз процесів, які мають місце в економіці України пострадянського періоду. Поняття, цілі та завдання фінансово-промислових груп. Оцінка впливу промислово-фінансових груп, виходячи з відносин контролю над найбільшими підприємствами галузі країни.
реферат [525,4 K], добавлен 27.02.2012Загальні відомості про ТОВ "Експомедіа". Характеристика портфеля пропозицій ТОВ "Експомедіа". Відносна частка ринку. Оцінка конкурентної позиції Експомедіа для плазмових панелей. Характеристика галузі. Оцінка рушійних сил розвитку галузі.
научная работа [41,8 K], добавлен 25.05.2007
