Соціальний діалог і трудова сфера України в умовах воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації: проблеми та перспективи для повоєнного відновлення

1) розширює суб'єктний склад сторін колективних переговорів, що дозволить залучити до соціального діалогу:

нерепрезентативні профспілки та організації роботодавців (зможуть укладати галузеві угоди обмеженої дії та надавати репрезентативним суб'єктам обов'язкові для розгляду пропозиції);

новостворені профспілки чи організації роботодавців (шляхом приєднання до відповідної сторони уже укладеної колективної угоди);

2) передбачає нові види колективних угод: галузеві угоди обмеженої дії (за участі нерепрезентативних суб'єктів) та територіальні угоди обмеженої дії (у тих галузях, де рішення місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування регулюють оплату та інші умови праці);

3) визначає порядок застосування роботодавцем умов колективних угод у випадках, коли він зобов'язаний ураховувати положення угод різного рівня (територіального, галузевого, локального тощо), та встановлює взаємозв'язок між нормами колективних угод галузевого і територіального рівнів;

4) передбачає можливість призупинення і зупинення дії окремих положень колективних угод і договорів за згодою сторін та в разі настання форс-мажорних обставин.

При цьому очікується, що реалізація положень ухваленого Закону, що стосуються зобов'язань України у сфері європейської інтеграції, сприятиме посиленню міждержавного діалогу та співробітництва щодо забезпечення гідної праці, політики зайнятості, безпечних і здорових умов праці, соціального діалогу, соціального захисту, соціального залучення, гендерної рівності та недискримінації.

З метою обговорення питань розвитку соціального діалогу, пов'язаних із майбутнім членством України в ЄС, у березні 2023 р. пройшла зустріч Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г. Третьякової, Президента Конфедерації роботодавців України О. Мірошниченка та Голови Національної служби посередництва і примирення при Президентові України Д. Кухнюка (Конфедерація роботодавців України, 2023b). Не зовсім зрозуміло, чому в подібних зустрічах не бере участі (не запрошується) профспілкова сторона соціального діалогу, оскільки широкий спектр питань, які розглядаються, безпосередньо стосується всіх сторін і всієї системи соціального діалогу, її модернізації відповідно до євроінтеграційних вимог. Основні питання для обговорення: законопроекти, які перебувають на розгляді Комітету; вдосконалення законодавства про соціальний діалог, залучення до соціального діалогу представників громадянського суспільства; майбутнє входження представників від України до Європейського соціально-економічного комітету; співпраця з Міжнародною організацією праці; професійне навчання; джерела фінансування медіації при вирішенні колективних трудових спорів; доцільність існування Генеральної угоди; переобтяження роботодавців соціальним захистом; особливості працевлаштування осіб з особливими потребами.

Повноцінний і продуктивний соціальний діалог в Україні, співпраця соціальних партнерів, досягнення домовленостей про подальше співробітництво необхідні, щоб створити сприятливі внутрішні передумови для забезпечення національної стійкості, резильєнтності трудової сфери і повоєнного відновлення економіки та країни в цілому.

Базовими орієнтиром щодо реформування соціально-трудової сфери в цілому та системи соціального діалогу зокрема для України мають виступати документи МОП як найбільш збалансовані, концептуально цілісні й такі, що відповідають європейським цінностям.

На політичному рівні МОП зберігає активну позицію щодо оцінки повномасштабної збройної агресії проти України, закликаючи РФ негайно і беззастережно припинити агресію та вивести війська з України (Конфедерація вільних профспілок України, 2023). При цьому на рівні практичної діяльності МОП реалізує низку проектів в Україні, а саме: «Підхід до гідної праці в Україні на основі ринкових систем (початковий етап)», націлений на виявлення нагальних потреб для підтримки соціально-економічного відновлення України під час війни з подальшим аналізом поточної мінливої ситуації в Україні та визначення на цій основі потенційних напрямів реконструкції України (Профспілка працівників науки і освіти України, 2022). Також реалізуються проекти, спрямовані на збереження зайнятості (Федерація металургів України, 2023). Наприклад, «На шляху безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні» (з 2019 по 2023 р.). Конфедерація роботодавців України в межах Проекту почала реалізовувати ініціативу «Україна без примусової праці» (з листопада 2022 р.), розроблено «Керівні принципи для роботодавців України щодо запобігання застосуванню примусової праці» (Конфедерація роботодавців України, 2022), спрямовані на озброєння роботодавців знаннями про те, як запобігти використанню примусової праці в повсякденній діяльності своєї компанії в сучасних умовах. Керівництвом Конфедерації роботодавців України та Держпраці розпочато процес формування практичних механізмів заохочення бізнесу дотримуватися цих керівних принципів та робити все можливе для викорінення цього ганебного явища задля того, щоб трудові відносини в Україні відповідали сучасним міжнародним стандартам у сфері праці. Також розроблено проєкт документа «Безпека і здоров'я на роботі під час і після збройного конфлікту. Збірка перспективних підходів і практик: досвід України» (Конфедерація роботодавців України, 2023 a), що дозволяє сторонам соціального діалогу на локальному (виробничому) рівні максимально забезпечувати безпечні для здоров'я умови праці під час війни.

МОП також запропонувала план для підтримки України, спрямований на вирішення гуманітарних питань, питань раннього повоєнного відновлення за принципом «відбудувати краще, ніж було» (build back better). Він містить 6 пунктів (ILO, 2023b):

1. Продовження гуманітарної допомоги за тими напрямами, де МОП може сприяти її ефективності (надання притулку біженцям, попередження експлуатації).

2. Повернення біженців і внутрішньо переміщених осіб на ринок праці, в тому числі через освіту (через підтримку державних і приватних служб зайнятості).

3. Підтримка доходів (у тому числі для неформально зайнятих, на яких не поширюються діючі програми підтримки).

4. Заходи щодо економічної стабілізації у відносно безпечних регіонах країни (підтримка релокації бізнесу до більш безпечних регіонів України, створення умов для розвитку приватного підприємництва, у тому числі серед внутрішньо переміщених осіб).

5. Надання підтримки уряду України щодо пріоритетних реформ (у тому числі у сфері трудового законодавства, навчання та перенавчання та ін.).

6. Підтримка діяльності й рівноправності профспілок.

Отже, забезпечення стійкості трудової сфери України та захисту прав працівників обумовлене виконанням п. 5 та 6 цього плану сторонами соціального діалогу і провідною роллю в цьому процесі спільного представницького органу національного рівня Національної тристоронньої соціально-економічної ради України. У даному плані чіткою та однозначною є проголошена Президентом України настанова: «Якщо в державі створені інституції для розроблення спільних рішень і визначення принципів формування державної політики щодо оплати праці, забезпечення найвищих стандартів охорони праці й водночас збереження можливості для розвитку бізнесу та недопущення надмірного фіскального тиску на роботодавців, для пошуку компромісу між працівниками й роботодавцями, то ці інституції повинні працювати і показувати людям реальний та зрозумілий результат. Діяльність усіх соціальних партнерів має бути спрямована на досягнення суспільної злагоди та взаємодії» (Укрінформ, 2023).

Повертаючись до засадничого для України документа МОП «Програма гідної праці 2020-2024 Україна» (МОП, 2020), слід акцентувати увагу на тому, наскільки важливою є роль соціального діалогу. Так, серед трьох пріоритетів Програми гідної праці для України на 2020-2024 роки на перше місце було поставлено Пріоритет «Покращений соціальний діалог» (МОП, 2020, с. 12-19), критеріями досягнення якого виступають:

1. Реформовані Національна і територіальні соціально-економічні ради як ефективні платформи для діалогу.

2. Сильні соціальні партнери.

3. Покращені колективні переговори на галузевому рівні.

4. Зміцнення системи колективно-договірного регулювання.

5. Регламентація індивідуалізованих трудових відносин.

Визначені пріоритети стратегічного рівня зберігають свою актуальність щодо забезпечення стійкості трудової сфери в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України. Необхідність оперативного реагування на нові виклики і загрози, пов'язані з руйнівним впливом на соціально-трудову сферу повномасштабної агресії, цифровізацією, тягарем накопичених і невирішених довоєнних проблем, необхідністю якнайшвидшої реалізації вимог, необхідних для успішної євроінтеграції України, формують запит на якісне та комплексне оновлення існуючої системи соціального діалогу в Україні. Ефективна, відповідальна взаємодія роботодавців, профспілок, державних органів влади, спільних представницьких органів може стати вагомим важелем протидії новітнім ризикам та загрозам через пошук оптимальних рішень і збалансування інтересів партнерів заради перемоги у війні та подальшому повоєнному відновленні України.

Рекомендації МОП, міжнародна практика та досвід національних урядів доводять, що дієва, стійка система соціально-трудових відносин розбудовується на підґрунті ефективної партнерської взаємодії сторін соціального діалогу, в основі якої баланс їх інтересів, продуктивна співпраця та соціальна відповідальність з метою спільного розв'язання гострих проблем для забезпечення стійкості держави та її економіки, резильєнтності ключових складових і підсистем соціально-економічного відтворення та розвитку з урахуванням потреб та пріоритетів подальшого повоєнного відновлення України. Широке залучення мережево-цифрових, інформаційно-комунікативних та інших новітніх технологій відкриває широкі можливості для оновлення існуючої системи соціального діалогу в Україні.



Висновки

У результаті дослідження щодо впливу на систему соціального діалогу та трудову сферу України воєнного стану, євроінтеграції, цифровізації, визначення проблем і перспектив для повоєнного відновлення встановлено:

1. В умовах повномасштабної збройної агресії в системі забезпечення та реалізації соціального діалогу як одного з основних інструментів стабілізації та забезпечення стійкості соціально-трудової сфери має місце надскладна ситуація. Це пов'язано з поєднанням чотирьох основних груп чинників: цифровізація та її вплив на світ праці (один з основних сучасних мегатрендів); руйнівний вплив на соціально-економічну та трудову сферу України повномасштабної збройної агресії; вплив значної кількості невирішених проблем у системі колективно-договірного регулювання і соціального діалогу (накопичених ще в довоєнний період); вплив викликів і вимог, які пов'язані з форсованою інтенсифікацією євроінтеграційних процесів після набуття Україною статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу. Взаємовплив цих груп чинників генерує надскладне та дуже динамічне проблемне поле для повноцінної реалізації соціального діалогу в Україні, яке існуюча система соціального діалогу з її наявним інституційним, організаційним, нормативно-правовим, технологічним та іншим потенціалом не в змозі подолати.

2. Система соціального діалогу в Україні починаючи з 2014 р. «похитнулася» та мала негативну динаміку функціонування. Це призвело до зниження її якісних і кількісних критеріїв, і система фактично виявилася неефективною, нестійкою (нерезильєнтною), зважаючи на масштаб викликів і загроз, що постали після 2014 р. перед повномасштабним вторгненням. Усі накопичені в довоєнний період проблеми на початок війни залишалися невирішеними і стали тим негативним «фоном», на який нашарувалися руйнівні наслідки повномасштабної збройної агресії. Система соціального діалогу в Україні зазнала подвійного удару у зв'язку зі збройною агресією у 2014 р. та у 2022 р. і до сьогодні. Усвідомлення державою, роботодавцями, профспілками, громадянським суспільством, місцевою владою, органами самоврядування, тергромадами необхідності будувати стійкий і дієвий соціальний діалог можуть стати вагомим важелем протидії накопиченим і новітнім ризикам, загрозам шляхом пошуку оптимальних рішень і збалансування інтересів партнерів заради перемоги у війні та подальшому повоєнному відновленні сфери праці, економіки, України та її регіонів.

3. Повноцінний (тристоронній) і дієвий соціальний діалог в Україні має відповідати таким критеріям якості: збалансування інтересів і конструктивна співпраця соціальних партнерів, розроблення та реалізація взаємоузгоджених рішень, активна робота спільного представницького органу національного рівня Національної тристоронньої соціально-економічної ради, територіальних тристоронніх соціально-економічних рад. Модернізація системи соціального діалогу відповідно до цих критеріїв створюватиме сприятливі внутрішні передумови для забезпечення національної стійкості, резильєнтності трудової сфери і повоєнного відновлення економіки та країни загалом. У той же час такі якісні характеристики відповідають базовим європейським вимогам до критеріїв якості соціального діалогу. Для цього мають створюватися сприятливі умови щодо відповідного інституційного, організаційного, нормативно-правового, інформаційно-комунікативного, технологічного та іншого забезпечення.

4. Актуалізується необхідність оновлення існуючої в Україні системи соціального діалогу та приведення її у відповідність до масштабів і складності викликів, які перед нею постали, адекватного та своєчасного реагування на загрози й небезпеки, пов'язані з руйнівним впливом на соціально-трудову сферу повномасштабної агресії, а також якнайшвидшої реалізації вимог, потрібних для успішної євроінтеграції. Ключовими орієнтирами розбудови такої системи мають стати два фундаментальних українських мегапроекти повоєнне відновлення трудової сфери, національної економіки та успішна євроінтеграція України, набуття нею членства в ЄС. Очевидно, що конкретні умови реалізації цих мегапроектів значною мірою залишаються невизначеними через незавершеність бойових дій, але можливості здійснення такого оновлення є цілком реальними у зв'язку з розвитком цифрових, ІКТ, мережевих технологій та чіткого євроінтеграційного курсу України.

5. Перспективами розвитку системи соціального діалогу беззаперечно можна назвати радикальне оновлення системи взаємодії суб'єктів соціального діалогу на сучасній технологічній мережево-цифровій основі. Таке мережево-цифрове оновлення системи соціального діалогу є необхідною передумовою забезпечення ефективності соціального діалогу як на внутрішньо-, так і на міждержавному рівнях для досягнення цілей подальшого повоєнного відновлення України. Воно дає можливість здійснювати взаємодію і залучати якнайбільшу кількість цільових суб'єктів для конструктивного прийняття взаємоузгоджених рішень, визначати механізми їх реалізації, залучати та мобілізовувати необхідні ресурси тощо. Мережево-цифрове оновлення дозволить здійснювати стратегічні комунікації у дистанційному форматі.

6. Першочерговим предметом соціального діалогу мають стати пошук спільних рішень для мінімізації руйнівного впливу наслідків збройної агресії в соціально-трудовій сфері, зниження безпекових ризиків для забезпечення стійкості ринку праці та зайнятості, майбутнього відновлення національної економіки. Однак і інші визначені проблемні сектори, окрім безпосереднього впливу агресії, також мають включатися до процесів реалізації соціального діалогу для забезпечення комплексного підходу до вирішення проблем. Це сприятиме повноцінному та продуктивному соціальному діалогу в Україні, співпраці соціальних партнерів, досягненню домовленостей про подальше співробітництво, що створить необхідні внутрішні передумови для забезпечення національної стійкості, резильєнтності трудової сфери та національної економіки.

7. Для ефективного розв'язання проблем повоєнного відновлення трудової сфери та національної економіки, модернізації системи соціального діалогу за визначеними якісними критеріями, розбудови держави на євроінтеграційних засадах потрібна вмотивована злагоджена цілеспрямованість до відродження з боку всіх рушійних сил і ключових суб'єктів вищого керівництва країни, правлячих еліт, бізнесу та суспільства, основних сторін соціально-трудових відносин (представників держави, роботодавців, профспілок на всіх рівнях управління), міжнародних партнерів, громадян. Налагоджена й оновлена на мережево-цифровій основі система соціального діалогу може стати інформаційно-комунікативною платформою взаємодії партерів на між- та внутрішньодержавному рівнях для реалізації стратегічних рішень щодо забезпечення стійкості й повоєнного відновлення сфери праці, економіки і країни загалом, досягнення визначених Україною євроінтеграційних орієнтирів.

Після завершення війни (за оптимістичним сценарієм) перед українським суспільством постануть нові проблеми. Ідеться про необхідність повоєнного подолання таких руйнівних для демократичного суспільства феноменів, як корупція при розподілі міжнародної допомоги, політична радикалізація, мілітаризація свідомості, зростання тривожності, ворожості та агресії, чорно-біле світосприйняття, атмосфера підозрілості тощо (Dembitskyi, Zlobina, Kostenko, 2022, р. 17). Для їх подолання необхідно вибудовувати надійну систему багаторівневої безпеки і готувати підґрунтя до формування Нового суспільного договору в країні, закласти ці пріоритети в майбутнє реформування держави та суспільства з чітким розподілом і затребуваністю відповідальності сторін договору (на прикладі досвіду Ірландії чи Польщі) при виконанні домовленостей і реалізації взаємоузгоджених рішень. Новий суспільний договір спрямований на максимально справедливий розподіл результатів економічного зростання, прозорий діалог влади та бізнесу, детінізацію відносин, зниження нерівності й бідності населення, досягнення східноєвропейських параметрів якості життя, що має стати основою повоєнного відновлення України. Модернізована система соціального діалогу в Україні це підґрунтя забезпечення стійкості та повоєнного відновлення трудової сфери.



Література

1. Азьмук Н.А. (2022). Трансформація ринку праці в умовах війни: виклики та стратегії відтворення робочої сили. Вісник економічної науки України. №1 (42). С. 171179.

2. Антонюк В.П. (2022). Ризики і втрати людського капіталу внаслідок війни. Економічний вісник Донбасу. №1(67). С. 110116.

3. Брюховецька Н.Ю., Булєєв І.П. (2022). Інтелектуалізація підприємств: концептуальні підходи та механізми стимулювання. Київ: НАН України, Ін-т економіки пром-сті. 424 с.

4. Верховна Рада України (2023a). Верховна Рада України прийняла «євроінтеграційний» Закон щодо соціального діалогу у сфері праці.

5. Верховна Рада України (2023b). Про колективні угоди та договори: Закон України №2937-IX від 23.02.2023 р.

6. Верховна Рада України (2023c). Затверджено символи миру соціального діалогу в Україні.

7. Вишневський В.П., Гаркушенко О.М., Заніздра М.Ю., Князєв С.І., Липницький Д.В., Чекіна В.Д. (2021). Цифровізація економіки: як підвищити конкурентоспроможність країни / за ред. В.П. Вишневського та С.І. Князєва. Київ: НАН України, Ін-т економіки пром-сті. 182 с.

8. Вишневський В.П., Гаркушенко О.М., Князєв С.І., Липницький Д.В., Чекіна В.Д.

9. . Цифровізація економіки України: трансформаційний потенціал / за ред. В.П. Вишневського та С.І. Князєва. Київ: Академперіодика. 188 c.

10. Вишневський О.С. (2021). Цифрова платформізація процесу стратегування розвитку національної економіки. Київ: НАН України, Ін-т економіки пром-сті. 449 с.

11. Власенко В. (2023). Переговори про вступ до ЄС можуть початися цього року.

12. Гаркушенко О.М. (2021). Системно-динамічна модель оцінки впливу цифровізації на сталий розвиток. Економіка промисловості. №1. С. 20-45.

13. Державна служба статистики України

14. Заборгованість із виплати заробітної плати станом на 1 січня 2021 р.

15. Державна служба статистики України

16. . Заборгованість із виплати заробітної плати станом на 1 січня 2022 р.

17. Залознова Ю., Азьмук Н. (2022). Людський капітал України в умовах війни: втрати та здобутки. Економіка та суспільство. №38.

18. Збаразська Л.О. (2023). Сучасні парадигми та мегатренди промислового розвитку. Економіка промисловості. №1 (101). С. 5-30.

19. Ільченко Б. (2022). Модернізація соціального діалогу в нових соціально-економічних реаліях. Вчені записки Університету «КРОК». №3(67). С. 48-55.

20. Колот А.М., Герасименко О.О. (2022). Новітні формати організації трудової діяльності: природа, виклики, траєкторії розвитку. Економіка України. №5. С. 59-76.

21. Конфедерація вільних профспілок України

22. . МОП знову закликала Росію припинити агресію і вивести війська із України.

23. Конфедерація роботодавців України (2022). Керівні принципи у сфері запобігання застосуванню примусової праці.

24. Конфедерація роботодавців України (2023 a). Безпека і здоров'я на роботі у воєнний і післявоєнний час (презентація проекту документа).

25. Конфедерація роботодавців України (2023b). Відбулася зустріч Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Президента Конфедерації роботодавців України та Голови НСПП.

26. Ляшенко В.І., Підоричева І.Ю., Антонюк В.П. (2022). Формування інституційного середовища модернізації економіки старопромислових регіонів України. Київ: НАН України, Ін-т економіки пром-сті. 472 с.

27. Маршавін Ю., Кицак Т., Василенко А. (2022). Соціальний діалог як інструмент подолання постпандемічного «синдрому». Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління. №1 (4).

28. МОП (2020). Програма гідної праці 20202024. Україна.

29. МОП (2022). Вплив кризи в Україні на сферу праці: попередні оцінки: аналітична записка МОП. 11 травня 2022 р.

30. Національний банк України (2023). Інфляційний звіт. Січень 2023 р.

31. НІСД (2022). Ринок праці в умовах війни: тенденції та перспективи: аналітичні матеріали НІСД. Жовтень 2022 р.

32. Новікова О.Ф., Остафійчук Я.В., Новак І.М. (2022). Зміни трудового та податкового законодавства України в умовах воєнного стану: проблеми і перспективи вдосконалення. Економіка промисловості. №2 (98). С. 75-90.

33. Новікова О.Ф., Панькова О.В., Азьмук Н.А., Касперович О.Ю. (2021). Становлення нової якості трудового життя в Україні в умовах цифровізації економіки: концептуалізація дослідження. Вісник економічної науки України. №2 (41). С. 204-212.

34. Панькова О.В., Касперович О.Ю. (2021a). Цільові пріоритети регуляторної політики України щодо формування умов гідної праці у платформній економіці. Економіка промисловості. №4 (96). С. 21-40.

35. Панькова О.В., Касперович О.Ю. (2021b) Проблеми, перешкоди та можливості формування системи соціального та правового захисту платформних працівників України: експертні оцінки.

36. Соціально-трудові відносини: теорія і практика. №2 (11). С. 49-64.

37. Панькова О.В., Касперович О.Ю. (2022). Проблеми соціальної та правової захищеності платформних зайнятих і пріоритети регуляторної політики України в умовах воєнного стану. Економіка промисловості. №2 (98). С. 91-117.

38. Пищуліна О., Маркевич К. (2022). Ринок праці в умовах війни: основні тенденції та напрями стабілізації: аналітична записка. Київ: Центр Разумкова. 21 с.

39. Профспілка працівників науки і освіти України (2022). Стартує проект МОП щодо створення продуктивних робочих місць в Україні.

40. Руссіян О.А. (2021). Вплив розвитку "Індустрії 4.0" на людський капітал промислового підприємства: зарубіжний досвід. Економіка промисловості. №4 (96). С. 93-117.

41. Світовий Банк (2022). Україна: швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення. Серпень 2022. Звіт.

42. Укрінформ (2022). «Нерайдужний» стан ринку праці та перспективи його відновлення після війни.

43. Укрінформ (2023). Діалог профспілки роботодавці: В. Зеленський про діяльність Національної тристоронньої соціальноекономічної Ради України (НТСЕР).

44. Федерація металургів України (2023). МОП планує розширити співробітництво з Україною.

45. Федерація професійних спілок України (2022a). ЄС: реформи в Україні повинні відповідати міжнародним трудовим стандартам і принципам соціального діалогу.

46. Федерація професійних спілок України (2022b). Про Основні завдання колективно-договірної роботи на 2023 рік: Постанова Президії Федерації професійних спілок України №П12/1г від 31.10.2022.

47. Шамілева Л.Л., Хандій О.О. (2022). Основні тренди та наслідки поглиблення дисбалансів трудової сфери протягом першого півріччя воєнного стану в країні. Вісник економічної науки України. №1 (42). С. 180-187.

48. Шаповал Н., Федосеєнко М., Грибановський О., Терещенко О. (2022). Повоєнне відновлення України. Нові ринки та цифрові рішення. Проєкт "Ефективне управління державними фінансами в Україні ІІІ".

49. Aleksynska M. (2021). Digital Work in Eastern Europe: Overview of Trends, Outcomes, and Policy Responses. International Labour Organization.

50. CEDR (2022). Cost to Ukraine of Conflict with Russia. The Centre for Economics and Business Research (CEDR). February 2022.

51. Dembitskyi S., Zlobina O., Kostenko N. & others (2022). Ukrainian society in wartime: сollective monograph. In Ye. Golovakha, S. Makeiev (Ed.). Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine. 410 p.

52. ILO (2019). Work for a Brighter Future. Global Commission on the Future of Work. January 2019.

53. ILO (2020). The Global Deal. Together for Decent Work and Inclusive Growth. Social Dialogue and the Future of Work. Thematic brief.

54. ILO (2021). The role of digital labour platforms in transforming the world of work. ILO Flagship Report. 285 p.

55. ILO (2023a). ILO proposes extra support measures for Ukraine, as war enters second year.

56. ILO (2023b). Impact of the crisis on employment, incomes and social protection.

57. Novikova O., Pankova O., Chaliuk Y., Kasperovich O. (2021). The Potential of Digitalisation and Social Dialogue in Ensuring Post-Pandemic Labour Market Sustainability: Priorities for Ukraine. Studies of Transition States and Societies. №13(2).

58. Zaloznova Yu., Pankova O., Ostafiichuk Ya.

59. Global and Ukrainian Labour Markets in the Face of Digitalization Challenges and the Threats of the COVID19 Pandemic. Virtual Economics. №3 (4). С. 106-130.



References

1. Azmuk, N.A. (2022). The Transformation of the Labor Market in the Conditions of War: Challenges and Strategies for Labor Force Renewal. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (42), рр. 171-179.

2. Antonyuk, V.P. (2022). Risks and loss of human capital as a result of war. Ekonomichnyy visnyk Donbasu, 1(67), pp. 110116.

3. Bryukhovetskaya, N.Yu., & Bulieiev, I.P. (2022). Intellectualization of enterprises: conceptual approaches and mechanisms of incentives. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].

4. Verkhovna Rada of Ukraine (2023a). The Verkhovna Rada of Ukraine adopted the "European integration" law on social dialogue in the field of labor.

5. Verkhovna Rada of Ukraine (2023b). Law of Ukraine: On Collective Agreements and Treaties of February 23, №2937-IX.

6. Verkhovna Rada of Ukraine (2023c). Symbols of peace of social dialogue in Ukraine have been approved.

7. Vyshnevsky, V.P., Garkushenko, O.M., Zanizdra, M.Yu., Kniaziev, S.I. and etc.

8. . Economy digitalization: how to increase the competitiveness of the country. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].

9. Vyshnevsky, V.P., Garkushenko, O.M., Kniaziev, S.I. and etc. (2020). Digitalization of Ukrainian economy: transformational potential. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].

10. Vyshnevskyi, O.S. (2021). Digital platforming the process of strategizing the development of the national economy. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].

11. Vlasenko, V. (2023). Negotiations on joining the EU may begin this year.

12. Garkushenko, O.M. (2021). System-dynamic model for assessing the digitalization impact on sustainable development. Econ. promisl., 1, рр. 20-45.

13. State Statistics Service of Ukraine (2021). Wage arrears as of January 1.

14. State Statistics Service of Ukraine (2022). Wage arrears as of January 1.

15. Zaloznova, Yu., Azmmuk, N. (2022). Human capital of Ukraine in the conditions of war: losses and achievements. Ekonomika ta suspilstvo, 38.

16. Zbarazska, L.O. (2023). Modern paradigms and megatrends of industrial development. Econ. promisl., 1 (101), рр. 5-30.

17. Ilchenko, B. (2022). Modernization of social dialogue in new socio-economic realities. Vcheni zapysky Universytetu «KROK», 3(67), pp. 48-55.

18. Kolot, A.M., Gerasimenko, O.O. (2022). The latest forms of organization of labor activity: nature, challenges, trajectories of development. Ekonomika Ukrainy, 5, pp. 59-76.

19. Confederation of Free Trade-unions of Ukraine (2023). The ILO again urged Russia to stop aggression and withdraw troops from Ukraine.

20. Confederation of Employers of Ukraine Guidelines in the field of prevention of forced labor.

21. Confederation of Employers of Ukraine (2023a). Safety and health at work in wartime and postwar times (presentation of the draft document).

22. Confederation of Employers of Ukraine (2023b). The meeting of the Verkhovna Rada of Ukraine Committee on Social Policy and the Protection of Veterans' Rights, the President of the Confederation of Employers of Ukraine and the Chairman of the NSPP took place.

23. Lyashenko, V.I., Pidorycheva, I.Yu., & Antonyuk, V.P. Formation of the institutional environment of modernization of the economy of the old industrial regions of Ukraine. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].

24. Marshavin, Yu., Kytsak, T., & Vasylenko, A. (2022). Social dialogue as a tool for overcoming postpandemic "syndrome". Problemy suchasnykh transformatsiy. Seriya: ekonomika ta upravlinnya, 1(4).

25. ILO (2020). Decent Work Country Programme 2020-2024. Ukraine.

26. ILO (2022). The impact of the crisis in Ukraine on the sphere of labor: preliminary estimates. Analytical Note ILO of May 11, 2022.

27. National bank of Ukraine (2023). Inflation report. January 2023.

28. NISS (2022). The labor market under conditions of war: trends and prospects. Analytical materials of NISS. October, 2022.

29. Novikova, O.F., Ostafiichuk, Ya.V., & Novak, I.M. (2022). Changes in the labor and tax legislation of Ukraine in the conditions of martial law: problems and prospects of improvement. Econ. promisl., 2 (98), рр. 75-90.

30. Novikova, O.F., Pankova, O.V., Azmuk, N. A., & Kasperovich, O.Yu. (2021). Providing a New Quality of Working Life in Ukraine in the Conditions of Digitalization of the Economy: Conceptualization of Research. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 204-212.

31. Pankova, O.V., & Kasperovych, O.Yu. (2021a). Ukrainian regulatory policy's target priorities to ensure decent working conditions in a platform economy. Econ. promisl., 4 (96), рр. 21-40.

32. Pankova, O.V., & Kasperovych, O.Yu. (2021b). Problems, obstacles and opportunities for the formation of a system of social and legal protection of platform workers in Ukraine: expert assessments. Social and labour relations: theory and practice, 11(2), pp. 49-64.

33. Pankova, O.V., & Kasperovych, O.Yu. (2022). Problems of social and legal protection of platform employed and priorities of regulatory policy of Ukraine in the conditions of martial law. Econ. promisl., 2 (98), рр. 91-117.

34. Pyshchulina, O., & Markevych, K. (2022). The labor market in war: the main trends and directions of stabilization. Analytical note. Kyiv: Razumkov Center.

35. Trade Union of Science and Education Workers of Ukraine (2022). The ILO starts the project to create productive jobs in Ukraine.

36. Russiian, O. (2021). The influences of the "Industry 4.0" development on the human capital of the industrial enterprise: foreign experience. Econ. promisl., 4 (96), рр. 93117.

37. The World Bank (2022). Ukraine: A quick assessment of the damage and recovery needs. August 2022. Report.

38. Ukrinform (2022). The "unhappy" state of the labor market and the prospects of its restoration after the war.

39. Ukrinform (2023). Trade union-employer dialogue: V. Zelenskyi on the activities of the National Tripartite Socio-Economic Council of Ukraine (NTSEC).

40. Federation of Metallurgists of Ukraine (2023). ILO plans to expand cooperation with Ukraine.

41. Federation of Professional Unions of Ukraine (2022a). EU: reforms in Ukraine must meet international labor standards and principles of social dialogue.

42. Federation of Professional Unions of Ukraine (2022b). Resolution of the Presidium of the Federation of Professional Unions of Ukraine "On the main tasks of collective and contractual work for 2023" of October 31, 2022 of №П12/1г.

43. Shamileva, L.L., & Khandii, O.O. (2022). The Main Trends and Consequences of Deepening Imbalances in the Labor Sphere During the First Six Months of Martial Law in the Country. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (42), рр. 180-187.

44. Shapoval, N., Fedoseyenko, M., Hrybanovskyy, O., & Tereshchenko, O. (2022). Post war restoration of Ukraine. New markets and digital solutions. Project "Effective Management of Public Finance in Ukraine III".

45. Aleksynska, M. (2021). Digital Work in Eastern Europe: Overview of Trends, Outcomes, and Policy Responses. International Labour Organization.

46. CEDR (2022). Cost to Ukraine of Conflict with Russia. The Centre for Economics and Business Research (CEDR). February 2022.

47. Dembitskyi, S., Zlobina, O., Kostenko, N. & etc. (2022); Ukrainian society in wartime: collective monograph In Ye. Golovakha, S. Makeiev (Eds.). Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].

48. ILO (2019). Work for a Brighter Future. Global Commission on the Future of Work. January 2019.

49. ILO (2020). The Global Deal. Together for Decent Work and Inclusive Growth. Social Dialogue and the Future of Work. Thematic brief.

50. ILO (2021). The role of digital labour platforms in transforming the world of work. ILO Flagship Report.

51. ILO (2023a). ILO proposes extra support measures for Ukraine, as war enters second year.

52. ILO (2023b). Impact of the crisis on employment, incomes and social protection.

53. Novikova, O., Pankova, O., Chaliuk, Y., & Kasperovich, O. (2021). The Potential of Digitalisation and Social Dialogue in Ensuring Post-Pandemic Labour Market Sustainability: Priorities for Ukraine. Studies of Transition States and Societies, 13(2).

54. Zaloznova, Yu., Pankova, O., & Ostafiichuk, Ya. (2020). Global and Ukrainian Labour Markets in the Face of Digitalization Challenges and the Threats of the COVID-19 Pandemic. Virtual Economics, 3 (4), pp. 106-130.

Размещено на Allbest.Ru

...