Фокус пріоритетів індустрії Х.0 та її анатомія в умовах цифровізації економічних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фокус пріоритетів індустрії Х.0 та її анатомія в умовах цифровізації економічних відносин

Краус Катерина Миколаївна

Краус Наталія Миколаївна

Іщенко Інна Сергіївна

Становлення Індустрії Х.0 шляхом відцифрування економічних відносин на різних рівнях економічної агрегації передбачає комплексну і системну модернізацію бізнес -процесів, тим самим прискорюючи інноватизацію національної економіки. Враховуючи існуючі наукові напрацювання в частині становлення Індустрії Х.0, невивченою є трансформація існуючих бізнес -процесів під впливом новітніх технологій, та формування розумних активів, е-сервісів для розумного бізнесу й е-уряду. На основі діалектичного, системного та матричного методів досліджено Індустрію Х.0, що визначає нову якість і формат роботи бізнесу в гіг-економіці. Використано порівняння рейтингів інноваційного розвитку, що впливають на пришвидшення цифровізації в окремих країнах світу.

Представлено структурні елементи концепції Індустрії Х.0, що визначають ефективні цифрові економічні відносини, які й формують гіг-економіку, в результаті покрокового змісту етапів становлення розумного бізнесу, активів, цифрових платформ. Визначено інструменти та механізми, що дозволять пришвидшити становлення Індустрії Х.0. Розкрито зміст поняття “Індустрії Х.0”. Запропоновано низку практичних заходів, що націлені на поглиблений розвиток високотехнологічних галузей промисловості та розширення нової якості життя людей. Вказано головні характеристики, що визначають становлення смарт-промисловості, розумних сервісів.

Виокремлено низку новітніх технологій (автономний штучний інтелект у смартфоні, професійні роботи-помічники, доступний супутниковий Інтернет, розквіт аудіокниг та подкастів, велосипедна технологічна революція), що визначають нову якість життя людей та надано їх характеристику.

Пришвидшине становлення Індустрії Х.0 декларує нову якість економічних відносин за рахунок інновацій, відкриттів та технологій в управлінні галуззю і бізнесом. До ключових характерних ознак Індустрії Х.0 належать: повна автоматизація виробничого процесу; висока комунікація між персоналом і машиною через Інтернет-технології; кіберфізичні системи, які об'єднуючись в одну мережу, взаємодіють в режимі реального часу, самоналаштовуються, самонавчаються.

Ключові слова: Індустрія Х.0, цифрова економіка, інноватизація, гіг-економіка, цифровий бізнес, інноваційні технології

KRAUS Kateryna, KRAUS Nataliia, ISHCHENKO Inna Focus on the priorities of industry x.0 and its anatomy in the conditions of digitalization of economic relations

The emergence of Industry X.0 by digitizing economic relations at different levels of economic aggregation implies a complex and systematic modernization of business processes, thereby accelerating innovation of the national economy. Considering the existing scientific developments in the development of Industry X.0, the transformation of existing business processes under the influence of the latest technologies and the formation of smart assets, e-services for smart businesses and e-government are unexplored. On the basis of dialectical, systemic and matrix methods Industry X.0 was investigated, andfound that it determines new quality andformat of business operation in gig economy. Comparisons of ratings of innovative development that influence the acceleration of digitalization in some countries have been used.

The structural elements of the ecosystem of Industry X.0 are presented, and it is proved that they determine an effective digital economic relation that shape gig economy, as a result of step-by-step content of the stages of becoming smart business, assets, digital platforms. Tools and mechanisms that will accelerate the emergence of Industry X.0 have been identified. The content of the concept “ecosystem of Industry X.0” is disclosed. A number of practical measures are proposed, aimed at deepening the development of high-tech industries and expanding new quality of life of people. Main characteristics that determine the emergence of smart industry and smart services are indicated.

A number of the latest technologies (autonomous artificial intelligence in a smartphone, professional assistant robots, available satellite Internet, the flourishing of audiobooks and podcasts, the bicycle technological revolution) that define a new quality of people's lives are highlighted and their characteristics are given.

The rapid emergence of Industry X.0 declares new quality of economic relations through innovation, discoveries and technologies in management of industry and business. Key features of Industry X.0 include: full automation of the production process; high communication between staff and machine through Internet technologies; cyber-physical systems that integrate into one network, interact in real-time, self-tune, self-study.

Key words: Industry X.0, digital economy, innovation, gig economy, digital business, innovative technologies.

1. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

концепція індустрії х.0. цифровизація економіки

В умовах стрімких інституційних змін та технологічного укладу, напрацювання лише цифрового досвіду роботи з клієнтами або відцифрування операційної моделі бізнесу вже недостатньо. Потрібно бути готовим зруйнувати усталену бізнес-модель, змінити ринок, переосмислювати продуктові лінійки і сервісну модель. Саме Індустрія Х.0 передбачає не лише впровадження інновацій, а й зміну бізнес-процесів, створення сучасної ІТ-інфраструктури, розвиток корпоративної культури, спрямованої на заохочення участі співробітників у генеруванні нових ідей розвитку інноваційного бізнесу і підвищення рівня ефективності обслуговування клієнтів.

Поділяємо думку Джека Ма, засновника Alibaba Group про те, що ключ до успіху в бізнесі майбутнього полягає в тому, щоб:

- робити щасливим суспільство, клієнтів та співробітників;

- інвестувати в людей, що працюють у компанії, бо вони вірять в її успіх;

- інвестувати у малий бізнес та приватний сектор, розвивати й захищати підприємців;

- не боятися штучного інтелекту, адже роботи ніколи не замінять людей, бо вони не мають серця і впевненості в собі. Саме креативність, інноваційність та критичне мислення робить людей відмінними від машин;

- учитель вірив у те, що його учень досягне успіху та приділяв йому більше часу і розкривав його потенціал. Варто цінувати хороших учителів та ставати для своїх майбутніх учнів ще кращими;

- вчитися на реальному бізнесі, на помилках у ньому, що й формує якісні знання, які потрібно застосовувати;

- думати як комунікації та реклама майбутнього допоможуть своїм клієнтам;

- працювати в різних галузях і постійно навчатися.

Цифровий простір, повсякчасні та пришвидшені зміни і темп розвитку інновацій призводять до постійної системної та комплексної модернізації. Інструменти, механізми й теорії, які якісно спрацьовували в подібному та відносно стабільному світі, не можуть суміщатися з новими інститутами розвитку, а поведінка їх є непередбачуваною. Це викликає потребу у вивченні традиційної концепції конкуренції, яка домінувала останні десять років в частині дослідження бізнесу. Та час змінився і колишні теорії не завжди спрацьовують на практиці, так як підприємництво стало цифровим, комерція - електронною. Так, до прикладу всесвітньо відома модель М. Портера п'яти сил конкуренції, довгий час домінувала в світі стратегічного мислення, однак цифрова трансформація бізнесу змінила хід справ. За даною моделлю, на стратегічне положення конкретного бізнесу впливають наступні загрози: загроза появи на ринку продуктів- замінників; загроза появи нових гравців; загроза ринкової влади споживачів; загроза ринкової влади постачальників; рівень конкуренції в галузі.

Мета стратегії в тому, щоб контролювати ці п'ять загроз і зробити бізнес захищеним. Та дана модель не працює в цифровому просторі. Візьмемо до прикладу платформи, як одну з поширених бізнес-моделей цифрової економіки. Основними гравцями цифрових платформ є споживачі, виробники і бізнес- партнери. На даних платформах найбільшу цінність для споживачів та виробників має якісна й результативна взаємодія. Сама ж цифрова платформа покликана максимізувати дану цінність, зменшити ризики. На практиці справджуються очікування, в частині загрози появи нових гравців і ринкової влади споживачів в моделі М. Портера, що може дати збій та завдати нищівної шкоди цифровій платформі.

Цифрові платформи в міру свого розвитку, навколо себе формують інноваційну екосистему, яка розвиває платформу та відповідає за її дохідну частину. Але на практиці економічно не вигідно, коли партнери-розробники переростають компанію-розробника та “обходять” її, тому варто посилювати якість управління. Якщо така загроза має місце, то варто відразу вживати контрзаходів такого типу, як викуп пакету акцій на підтримку розробників. Тож дана ситуація засвідчує як не виконуються дві перші умови в моделі М. Портера. Щодо рівня конкуренції як п'ятого складника у зазначеній моделі, то крізь призму цифрової економіки вона є динамічною та тривимірною. Зумовлено це тим, що в конкуренцію вступають: платформи між собою, намагаючись зробити перехід та взаємодію більш дороговартісними; платформа з партнерами, з метою перешкоджання їм зростати до обсягів платформи; партнери один з одним за частку ринку.

В цифровій економіці простежується ще одна особливість - конкуренція дозволяє наростити прибутки та збільшити частку цифрового бізнесу. За умов цифровізації економіки й існуючої гіперконкуренції, розростання технологічного прогресу, становлення інституту права власності на інфраструктуру та унікальності ресурсів вже не забезпечуються належні постійні конкурентні переваги. Але для платформної економіки, що функціонує на засадах цифровізації такі ресурси є, і це ціннісна взаємодія й інформація. Тож така непередбачуваність в цифровому просторі дозволяє припускати, що в результаті використання моделі М. Портера для цифрового бізнесу результат може бути як позитивним, так і негативним.

2. Аналіз останніх досліджень та публікацій

Із дослідженням загальних аспектів трансформаційних змін і комплексної модернізації економіки в напрямі її інноваційно-цифрового розвитку пов'язані імена закордонних науковців Р. Азума [1], В. Айзексона [2], Д. Лічтблау [3], Т. Стокта та Дж. Селігера [4], Е. Шеффера [5]. В ході написання статті наш науковий погляд привернула увагу саме книга закордонного дослідника Еріка Шеффера “Індустрія Х.0: переваги цифрових технологій для виробництва” (2017 р.), що стала бестселером в науковому світі. Яка до того ж, наочно демонструє потужний вплив промислового Інтернету речей на виробництво і детально роз'яснює, як реалізувати можливості технологій, щоб підвищити конкурентоспроможність, збільшити прибуток і сприяти подальшому розвитку відцифрування бізнесу.

Питаннями формування цифрових платформ у світі, розкриття інституціонального змісту їх роботи й становлення Індустрії 4.0 в масштабах світ- системи, інноватизації економіки України, можливості її проривного розвитку та вивченням перспектив, напрямів і механізмів розвитку smart-промисловості в епоху цифровізації займались відомі дослідники й економісти, серед яких Г. Андрощук, К. Алєксєєва [6], Ю. Бажал, В. Вишневський [7], В. Вітлінський [8], Я. Жаліло, Н. Єгоров, С. Коляденко, О. Криворучко [9], П. Леоненко [10], В. Ляшенко [11], Манжура [12], В. Некрасов [13], Новікова, В. Осецький [6], С. Щеглюк [15], Юрчак [16] й ін..

Розробкою і впровадженням розподілених інформаційних технологій, що пов'язана з обробкою документів, які супроводжують відкриття, виконання, контроль, облік, закриття науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт займались С. Беспалов, Г. Голоцуков, В. Івлічев, С. Іванов, М. Пустовойт,Мальчевський, Д. Ніколенко, В. Кірсанов,О. Хіміч та І. Щетинін [17].

3. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття

Разом з тим, значна кількість проблем, таких наприклад, як формування цифрових платформ і загалом становлення якісної Індустрії Х.0 в умовах інноватизації й цифровізації економічних відносин в гіг- економіці залишаються недостатньо розкритими.

4. Формулювання цілей статті

Метою статті є представлення пріоритетів, можливостей та загроз концепції Індустрії Х.0 в національній економіці, що має всі шанси стати вирішальним кроком у реалізації цифрової стратегії розвитку України за рахунок впровадження розумних активів, розумних сервісів та запуску роботи розумного бізнесу й розумного уряду за рахунок новітніх технологій, що визначають нову якість життя людей.

Серед завдань, що ставляться в статті є: аргументовано розкрити зміст можливих шляхів та інструментів, що дозволять пришвидшити становлення Індустрії Х.0;

представити авторське бачення візуального зрізу структурних елементів концепції Індустрії Х.0, тобто її анатомію; запропонувати протокол становлення Індустрії Х.0 крізь призму інновацій, технологій в управлінні галуззю та бізнесом; дослідити таксономію і категоризацію термінології з допомогою якої можна розкрити становлення Індустрії Х.0 та її подальший розвиток; вказати головні характеристики, що визначають становлення смарт-промисловості, розумного бізнесу, розумних сервісів, серед чого модульність, часова реальність, децентралізація, інтерперабельність, віртуальна реальність.

5. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

У рейтингу інноваційних економік-2020 від агентства Bloomberg Україна втратила 3 позиції та посіла 56 місце із 60 можливих. Для рейтингу, Bloomberg аналізує 60 економік країн, серед яких переважно представники Європи, Північної Америки та Азії. Рейтинг очолила Німеччина (88,21 бала), яка вперше за 6 років посунула Південну Корею. На другому та третьому місцях Південна Корея і Сінгапур відповідно. Заключними в топ-5 є Швейцарія та Швеція. До топ-10 увійшли Ізраїль, Фінляндія, Данія, США і Франція. Японія втратила 3 позиції та посіла 12 місце. Китай - на 15 місці (+1 позиція) [18].

Рейтинг інноваційних економік розраховується на підставі інформації про інтенсивність досліджень й розробок, виробництво інноваційних послуг і товарів, продуктивність праці, активності патентної діяльності та інших показниках. Індекс також враховує якість освіти та концентрацію високотехнологічних компаній у країні. Результат України в 2019 році погіршився через низький рівень ефективності освіти та кількості науковців, а до того ж спостерігається низький рівень використання високих технологій і кількості зареєстрованих патентів.

Дослідження Deloitte під назвою “Прогноз розвитку галузей високих технологій, медіа та телекомунікацій” засвідчило появу п'яти ключових технологій, які можуть докорінно змінити життя людей вже у 2020 році. Короткий зміст їх представлено в таблиці 1.

У цифровому середовищі однією з головних стратегічних переваг є технологія, тож компанія може бути успішною або навіть монополістом доти, поки інша компанія не створила нову, яка перевершує її технологію. І найголовніше - колаборативна взаємодія з усіма учасниками цифрового середовища, яке базується на інституті довірі. З цих причин учасники цифрової платформи, якщо бачать на ринку потрібну їм технологію, то охоче співпрацюють з компаніями, які нею володіють.

Основними учасниками цифрових платформ, вважаються: сама платформа, виробники, користувачі, термінали. На платформи покладаються права встановлювати правила і забезпечувати транзакції між виробниками й користувачами, які до платформи підключені через термінали (смартфони, комп'ютери тощо). Мета цифрової платформи полягає у забезпеченні створення цінності для всіх сторін та досягненні максимальної прибутковості.

Яскравим прикладом, що демонструє роботу цифрової платформи є досвід Huawei: входячи на ринок Huawei, не створила нову мобільну платформу, й не було потреби, що доводилось досвідом Microsoft. Тож, Huawei як термінал підключився до платформи Android, граючи за правилами цифрового середовища. Але санкції США та дії Google, порушили одну з головних засад співпраці, а саме, довіру. І це наклало відбиток не лише на Huawei, а на наявні інші термінали (наприклад, Samsung, Xiaomi і т.п.).

Вирішення проблеми й збереження стратегічної переваги Huawei лежить в частині створення своєї операційної систему Harmony OS. Тож, якщо Huawei вдасться його перевтілити в повноцінну платформу, всеохоплююче впровадити правила співпраці і, при цьому, забезпечити захист від локальних законів, щоб “не потрапити в пастку” як Google, то компанія заволодіє значною часткою ринку користувачів смартфонів.

Таблиця 1Новітні технології, що визначають нову якість життя людей [згруповано авторами на основі джерел 13; 19; 20]

Переконані, що цифровізація та інноватизація економіки може бути реалізована виключно через розробку і впровадження інноваційних цифрових технологій на постійній основі, формування якісних правових, організаційних, соціально- економічних й інших умов трансформації суспільства і перевтілення традиційної економіки до нового рівня розвитку, а саме становлення гіг-економіки. Гіг-економіка являє собою нову форму відносин між працедавцем та робітником на основі розвитку технологій і появи нових видів економічної діяльності, коли працедавець не є власником засобів виробництва, але стає набувачем інтелектуальної власності, через що надавачі послуг не є захищеними жодними механізмами перед власником цифрової платформи та споживачами послуг [15].

Становлення гіг-економіки обумовлює революційні зміни буквально в усіх сферах життя. Мова йде про створення якісно нових моделей бізнесу, логістики, торгівлі, виробництва. Не оминають трансформаційні зміни й систему освіти, охорони здоров'я, державного управління. Можна ствердно констатувати, що концепція гіг-економіки визначає на сьогоднішній день нову парадигму розвитку економіки, суспільства й держави. Поділяємо наукові погляди українського професора В. Вітлінського, який переконаний, що базовим ядром гіг- економіки є мобільні сервіси, які дають змогу працівникам взаємодіяти в економічному полі без посередників, таких як, державні інституції, інститут влади тощо [8].

Вважаємо, що глибоке розуміння можливостей і загроз втілення в життя концепцій Індустрії 4.0 та Індустрії Х.0 в Україні може стати вирішальним кроком у реалізації цифрової економічної стратегії розвитку країни. В рамках дослідження, вважаємо за необхідність зазначити відмінність між цими Індустріями (таблицю

2) , яка полягає в тому, що Індустрія 4.0 - це оновлена концепція “смарт-фабрики”, що ототожнюється з Четвертою промисловою революцією та появою кіберсистем, вона є однією з фаз цифровізації й засвідчує повну автоматизацію і роботизацію виробництва, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій. “Індустрія 4.0” - це одна з вищих фаз цифровізації (функціонал виключно в рамках 6-го технологічного укладу), порівняно зі “смарт-фабриками”, де вперед виходять такі технології, як аналітика великих даних (Big Data), machine learning, m2m- комунікації, штучний інтелект, нове покоління роботів [20].

“Смарт-фабрики” (від англ. smart factory, “розумне виробництво”) - концепція “цифровізації” промислових виробництв з метою покращення їх операційної діяльності та бізнес-ефективності, робота в межах 5-му і 6-му технологічному укладі. “Смарт- фабрики” апелюють до таких технологій, як “хмарні” обчислення, безпровідні комунікації, дистанційне управління і обслуговування, кібербезпека, інтеграція систем управління, інтеграція та краща співпраця у ланцюжку доданої вартості, 3D- друк [20].

Індустрія Х.0 є ж на сьогодні найвищою стадією цифровізації і являє собою концепцію інноваційно-цифрового виробництва, складниками якого є розумні активи, розумні сервіси, розумний бізнес та розумний уряд. Візуальні складники, що у нашому розумінні розкривають зміст концепції Індустрії Х.0 представлено на рисунку 1.

Разом з тим, варто зазначити, що ми зробили спробу представити саме концепцію Індустрії Х.0 з тієї причини, що концепція суттєво відрізняється від теорії не лише своєю незавершеністю, але й недостатньою верифікованістю (підтвердженістю).

В рамках теми статті, концепцію розглядаємо як систему поглядів, щодо розуміння Індустрії Х.0 та її інституціоналізації або як єдиний задум, що визначає деяке попереднє, незавершене, а висунене нами припущення з метою поточних та майбутніх досліджень, щодо розуміння змісту Індустрії Х.0 крізь призму її структурних елементів в умовах віртуальної реальності та функціонування даної Індустрії виключно в рамках 7-го технологічного укладу.

Характерними ознаками Індустрії Х.0, на наше переконання є:

- повна автоматизація виробничого процесу, керівництво яким здійснюється в режимі реального часу, з врахуванням постійних динамічних змін, що простежуються у зовнішньому середовищі;

- прийняття децентралізованих рішень, що контролюють фізичні процеси та створюють віртуальні копії об'єктів фізичного світу виключно кіберфізичних систем;

- висока комунікація між персоналом та машиною, яка забезпечуються Інтернет- технологіями;

- кіберфізичні системи, які об'єднуючись в одну мережу, взаємодіють в режимі реального часу, самоналаштовуються, самонавчаються;

- продукування продукції в межах потреб і вимог індивідуального замовлення, оптимізуючи собівартість виробництва.

Анатомічне представлення концепції Індустрії Х.0, подано візуально на рисунку 1 та розуміється нами як синергія інноваційно- цифрового і підприємницького середовища з використанням дослідницьких, організаційно- управлінських, інституціональних, фінансово- економічних і навчально-методичних ресурсів, яка забезпечується якісною роботою механізмів й інструментів передачі знань, з метою продукування новітніх продуктів/послуг всіма суб'єктами екосистеми Індустрії Х.0, через мережеві взаємозв'язки різноманітних формальних та неформальних інститутів, які формують суспільну взаємодію у процесі створення ідеї і її комерціалізації.

Рис. 1. Анатомія структурних елементів концепції Індустрії Х.0 (розробка авторів)

Таблиця 2Характерні ознаки і відмінність між Індустрією 4.0 та Індустрією Х.0, їх анатомія (розробка авторів)

Екосистема Індустрії Х.0 є своєрідним динамічним, адаптивним “організмом”, що націлений на технологічний розвиток країни за 7-м технологічним укладом і не лише через територіальні співробітництва, учасники якого, комбінуючи свої ресурси переслідують мету спільного досягнення інноваційних результатів на взаємовигідних принципах, а й повне використання потенціалу віртуальної та доповненої реальності, які відкриваються від використання цифрових платформ спільного користування (економіка спільного користування/шеренгова економіка).

Гіг-економіка та ті економічні відносини, які їй притаманні є сучасною формою існування інформаційної економіки на технологічному й ідеологічному базисі Четвертої промислової революції [12; 19]. Вкрай важливим, на нашу думку, є філософський зміст Індустрії Х.0, який полягає в тому, щоб її потенціал, результати і вплив зводились до людей та їх цінностей. Неналежна поінформованість суб'єктів бізнесу про ефективність реалізації концепції Індустрії Х.0, переваги і складність її реалізації та новітність технологій, що її наповнюють, стають перешкодою до швидкого становлення цифрової економіки. До того ж, відсутні належні інституційні умови для формування сприятливого інвестиційного клімату для впровадження цифрових технологій. Немає в повному обсязі фінансування на розвиток інфраструктури платформної економіки й підготовки належного кадрового потенціалу для реалізації безпосередньо процесу цифровізації.

Серед перешкод, що виникають на шляху пришвидшеного становлення Індустрії Х.0 варто назвати: проблеми із загальним

позиціонуванням України в сфері світової Індустрії 4.0 та Х.0; нечітке або загалом відсутнє позиціонування українських розробників в розрізі окремих сегментів; відсутня консолідована, експортна програма дій, спільна з підтримкою уряду країни. Цифрова трансформація - це не лише про технології, а й про стратегію бізнесу в напрямі становлення Індустрії Х.0.

Перехід до Індустрій 4.0 та поступовий перехід до Індустрії Х.0 (Індустрія Х.0 - це наступний ступінь розвитку “старт”- фабрики/“смарт-промисловості”, тобто вона слідує за Індустрією 4.0) - це повна зміна існуючої бізнес-моделі, а отже й того, які продукти, яким клієнтам, через які канали збуту і за якою ціною пропонуватиме компанія. Українським компаніям потрібно переосмислити свої підходи до того, на яких ринках вони працюють, які проблеми своїх клієнтів хочуть вирішити, які ролі відіграють у ланцюжку створення вартості.

Секрет успіху бізнесу через E-commerce криється у постійній роботі над логістикою, платіжними системами та якістю Інтернету. Сьогодні наявні в українській промисловості ознаки Індустрії 4.0, простежуються в різних секторах економіки. Вдалі приклади приведено в таблиці 3.

Щоб організувати та якісно управляти бізнесом як у реальному світі, так і в цифровому, потрібні метрики. Для традиційного бізнесу є низка апробованих метрик і ключових показників ефективності, за допомогою яких можна зрозуміти, наскільки успішний бізнес. Але віртуально- реальний простір ще не напрацював такої великої кількості потрібних варіантів протоколів, щодо якісної організації та ефективного управління цифровим бізнесом, платформною економікою. Так традиційний бізнес створює цінності, які по ланцюгу, конвеєром в кінці отримують споживачі.

В даному виді конвеєрного бізнесу продукти продукуються з найменшими витратами ресурсів, потім доставляються споживачам за допомогою добре організованих логістичних систем, маркетинговій політиці, рекламі. Отримавши дохід, бізнес покриває свої витрати, а за рахунок прибутку сплачує винагороду інвесторам та підтримує майбутнє зростання, розширює виробництво.

Система показників конвеєрного бізнесу розроблена для того, щоб оцінити ефективність, з якою потік цінностей рухається цим традиційним конвеєром. У спрощеному вигляді, це такі ключові індикатори, як потік готівки, оборот запасів, чистий прибуток, валовий прибуток, накладні витрати і прибуток, що спрямовується на розширення бізнесу тощо. Дані показники дозволяють управлінцям виявляти проблемні місця, перешкоди і поломки в даному ланцюгу, дозволяючи підвищити ефективність процесу, який, в свою чергу, забезпечує швидке проходження більшої кількості вигідного потоку цінностей.

Та сьогоднішні реалії цифрового простору потребують відпрацювання нової логіки ведення платформного бізнесу. Спровоковано це низкою наступних чинників:

- цифрові платформи створюють цінність за рахунок впливу мережевих ефектів, а управлінський персонал платформи повинен зосереджуватись на позитивних мережевих ефектах та діях цифрової платформи, які їх породжують. Показник рівня успіху взаємодій, які створюють цінність і фактори, які на нього впливають є ключовим вимірником функціонування платформи. Тож важливою є підтримка сталого повторення, щодо створення цінності взаємодії. Кінцевим результатом аналізу повинні стати позитивні мережеві ефекти і створення цінності для всіх учасників, включаючи користувачів платформи, її спонсорів, менеджерів;

- в платформному бізнесі компанії переслідують мету в частині створення, обміну і доставки цінності всередині екосистеми, причому частина цієї діяльності відбувається на платформі, а частина - зовні.

Таблиця 3Українські компанії діяльність яких має ознаки Індустрії 4.0, станом на 1.03.2020 року [згруповано авторами на основі джерела 16]

Мета, на якій зосередженні при веденні платформного бізнесі, це - створення цінності для всіх користувачів;

- низка показників, що застосовуються в традиційному бізнесі не стосуються цифрового бізнесу, який функціонує на інноваційних засадах, подекуди окремі з них можуть бути небезпечними, якщо їх застосувати не в тому життєвому циклі цифрового бізнесу. Інноваційний бізнес, який реалізується на цифрових платформах проходить декілька стадій, таких як зародження або стартап, юність і зрілість. Кожин етап має свою систему показників та протокол їх застосування. До прикладу це можуть бути призначена для користувача база, активні виробники і споживачі, критична точка розміру й обсягу платформи, ліквідність платформи, конверсія активних користувачів, платоспроможних клієнтів, глибина залучення користувачів та виробників, коефіцієнт переходу з користувача у виробника і навпаки.

Варто зауважити, що Індустрія 4.0 покликана за своєю суттю цифровізувати та інтегрувати процеси вертикально по всій організації через всі функції, від розробки продукту/придбання через виробництво, DIEM логістику й можливості після продажного обслуговування. Саме вертикальна інтеграція визначає інтелектуальне об'єднання і цифровізацію на різних ієрархічних рівнях ланцюжка створення вартості. Це дає змогу використовувати процеси відцифрування замовлення й продукти, враховуючи особливості клієнта, коли автоматична передача даних у комплексному плануванні та системи виробництва може бути гарантована. Саме в межах вертикальної інтеграції стають можливими гнучкі й реконфігуровані виробничі структури, які можуть бути адаптивні до кожного конкретного замовлення клієнта та змін ринку. Дані функції є головними інструментами для виробників, щоб залишатися конкурентоспроможними на ринках [4].

Таблиця 4Протокол становлення Індустрії Х.0 крізь призму інновацій, технологій в управлінні галуззю та бізнесом (розроблено авторами)

Цифровізація горизонтального ланцюжка створення вартості об'єднує та оптимізує потік інформації й потік товарів від клієнта по всій корпорації до рівня постачальника і навпаки. В межах даного підходу всі внутрішні механізми (до прикладу, придбання, логістика, виробництво) будуть взаємопов'язані з усіма зовнішніми партнерами [22]. В горизонтальній інтеграції концепція Індустрії 4.0 дозволить всім суб'єктам господарювання повсякчасно адаптуватись до нових обставин (до обсягу замовлення чи доступності матеріалів). За таких умов, автоматично оптимізація виробничих процесів стає можливою завдяки інтеграції клієнтів і постачальників в ланцюжок створення вартості [3]. Зміст поетапного протоколу становлення Індустрії Х.0 крізь призму інновацій, технологій в управлінні галуззю та бізнесом розкрито в таблиці 4.

В контексті становлення та розвитку Індустрії Х.0, її варто розглядати як високотехнологічну і середньотехнологічну галузь промисловості. Саме вони вважаються рушійною силою, двигуном економічного зростання інноваційно розвинутих країн. Слід сфокусуватися на практичній реалізації наступних кроків:

- фокус на промисловий хайтек, де ключовою перевагою для національної економіки є талановита і дешева робоча сила, що визначає ефективний рушій промислових виробництв. Окрім того, в промислових хайтек простежується наявність крос- секторальних, технологічних напрямів, серед чого штучний інтелект, кібер-безпека;

- якісне проходження через ланцюг типу “сегментація-таргетинг-позиціонування”, що дозволяє досягнути ефективної географічної сегментації, виходу на привабливі ринки й як результат бажаного позиціювання в нових країнах;

- проєктування (механічне, електронне, електричне, технологічне, будівельне);

- відпрацювання стартап проєктів в тісній взаємодії з інтеграторами та великими брендами;

- розробка реальної підтримки державних стейкхолдерів в організації цільових компаній для промислових хайтек, притримування координації, інтеграції, покращення комунікації між усіма стейхолдерами в ході реалізації національної інноваційної стратегії;

- розвиток легкого масштабування вдалих стартап проєктів на глобальні ринки через реалізацію не лише моделі В2С (бізнес для споживачів), а й В2В (бізнес для бізнесу);

- нарощування в частині промислової автоматизації та комплексного інжинірингу (включно з введенням в експлуатацію складних промислових об'єктів);

- створення реально діючих галузевих та регіональних інноваційних екосистем, учасниками яких обов'язково мають бути ІТ- компанії і їх клієнти, державні й комерційні установи (в тому числі - заклади освіти, орендодавці офісів), ІТ-підприємці та штатні працівники, постачальники комп'ютерної техніки. Так як всі суб'єкти інноваційної екосистеми впливають один на одного, то вони мають бути гнучкими, щоб швидко розвивати ринок й складати гідну конкуренцію на глобальному ринку;

- колаборація з асоціаціями та інноваційними кластерами, співробітництво з провідними галузевими й профільними експертами, маркетинговими агенціями, венчурними студіями, створення та якісна робота сайту-маркетплейсу;