Фокус пріоритетів індустрії Х.0 та її анатомія в умовах цифровізації економічних відносин

- налагодження та ефективне відпрацювання за всіма стадіями роботи венчурних студій:

1) пошук і перевірка ідеї (ідея може належати стартапу чи студії: визначення ринку і цільової аудиторії);

2) створення прототипів (визначення головної фічі, створення дизайну);

3) перевірка гіпотез (сайт, юзабіліті тести, превірка воронок, зміна напряму розвитку проєкту);

4) упаковка (створення фінальної моделі продукту, дизайн, презентація);

5) аналіз проєкту (визначення успішності, створення звітів, розподіл ресурсів).

Переслідуючи мету використання всієї потужності наявних інформаційних технологій очевидно, що варто було б відмовитись від старих процесів, переосмислити зміст робіт, кардинально перебудувати процеси та надати бізнесу новий формат співпраці. Дані обставини обумовлюють потребу у забезпеченні мінливості, динамічності і адаптивності процесів економічного розвитку, виходячи з цифрового контексту та інноватизації. Розвиток виробничих процесів в частині їх цифровізації й інноватизації економіки можна умовно розділити на наступні стадії: стандартизація, адаптивність, передбачення.

На початку ХХ століття автоматизація заклала фундамент для стандартизації, в ході якої відбулося покращення в частині ефективності, узгодженості й продуктивності. В міру стандартизації процеси автоматизувалися, і це дозволило зменшити витрати, підвищити швидкість та поліпшити якість. Сьогодні позитивних зрушень можна очікувати для бізнесу за рахунок зміни самого змісту роботи. Для цього власникам всіх видів бізнесу потрібно якомога швидше та більшими обсягами залучати інвестиції в інформаційні технології, а не в автоматизацію традиційних методів роботи.

Том-менеджменту та тайм-менеджменту варто усвідомити, що позитивного ефекту, застосовуючи методи роботи минулого, отримати неможливо в умовах цифровізації економіки. Причиною тут є те, що багато наявних процедур, посадових інструкцій, низка робочих процесів, механізми контролю та організаційні структури не сумісні з наявними новітніми інформаційними технологіями. Щоб використовувати на повну потужність сучасні інформаційно- комунікаційні технології варто відмовитись від старих процесів, переосмислити зміст робіт, кардинально перебудувати хід процесів і надати бізнесу новий формат роботи, як із зовнішнім середовищем, так і в середині організації.

В результаті цього, організації матимуть нові можливості в частині забезпечення мінливості (динамічності) й адаптивності процесів виходячи з контексту. Тобто, постійно засвоюючи та обробляючи нову інформацію з урахуванням поточного бізнес-контексту є шанс для суб'єктів господарювання адаптувати процеси в ході їх реалізації. Саме цей етап є досить громістким та на ньому застосовуються абсолютно нові методи ведення бізнесу Трансформація процесів дає можливості компаніям стали більш гнучкими і швидкими. До того ж в будь-який момент, легко адаптуватися до поведінки, врахувати смаки та потреби клієнтів і співробітників. Ця здатність до адаптації опирається на BigData й алгоритм посиленого відцифрування процесів.

Нові процеси відкривають нові можливості для компаній в частині адаптації до мінливого середовища та “цифрового ландшафту”. Вони забезпечують наступні вимоги цифрового часу, а саме: “інноваційність”, “швидкість”, “сервіс”, “індивідуальність” та “якість”. Та на нас очікує період, коли для бізнесу робота в системі “зміни в реальному часі”, як кажуть “зміни по ходу” буде з відставанням. Саме це й зумовить появу наступної стадії розвитку процесів - їх передбачення, як існуючих так і нових. Суб'єкт господарювання буде мати потребу у виявленні відомостей, прийнятті рішень та проактивній адаптації своїх процесів виходячи з того, що може статися. В міру розвитку алгоритмів, цифровізації та впровадження IoT, стане можливим “видобуток” реальності з великих даних, в результаті й складання повної психографії і поведінкової карти будь-якої людини.

Шляхи та інструменти, що дозволять пришвидшити становлення Індустрії Х.0 наступні:

- розробити дорожню карту реалізації спеціальних умов для прискореного розвитку та залучення інвестицій для всіх середньо- та високотехнологічних секторів;

- затвердження нових інноваційних і промислових стратегій та їх узгодження чи за потреби прозора й безпосередня кореляція;

- прискорена кластеризація на базі інноваційних хабів в сфері Х.0 та 4.0 на всіх рівнях економічної агрегації, інтернаціоналізація й інтеграція до світового інноваційного простору Х.0;

- реалізувати галузеві стратегії в рамках Експортної стратегії України. Так, до прикладу, якщо брати ІТ сферу, то в глобальному просторі давно говорить про конкретні digital сектори, які мають галузеву прив'язку - як FinTech (діджитал в фінансах), MarTech (маркетинг), MilTech (оборонка), CleanTech (зелені технології й альтернативна енергетика), AgriTech (точне землеробство), Industry 4.0 (виробничі процеси в промисловості, енергетиці, інфраструктурах). В українській Цифровій адженді, що була представлена в 2018 році Кабінетом Міністрів, всі ці питання представлені досить аргументовано, а саме:

- запустити в роботу цифрову платформу, що покликана сприяти інтеграції національної стартап екосистеми у глобальний простір;

- інституціоналізація розвитку промислових хайтек на всіх рівнях економічної агрегації, тобто повна синхронізація промислової, інноваційної та Х.0 стратегій;

- профілювання та залучення до співпраці в державних програмах як урядових, так і неурядових інституцій.

Цифрові технології потрібні для зростання ефективності української промисловості, а в деяких секторах вони стають основою продуктових та виробничих стратегій. їх перетворююча сила змінює традиційні моделі бізнесу, виробничі ланцюжки й обумовлює появу нових продуктів та інновацій. Діджиталізація для України носить позитивний соціальної характер, адже зосереджена на поліпшенні якості інфраструктури соціального забезпечення, якості соціальних послуг, організації прозорості та адресності соціальної допомоги, скорочення витрат [20].

До головних характеристик, що визначають становлення смарт-промисловості, розумного бізнесу, розумних сервісів варто віднести:

- всеохоплюючу орієнтацію на сервіси, де очікується, що не лише простежуватиметься взаємодія між пристроями і системами, а й буде глибока взаємоузгодженість в частині співпраці між учасниками екосистеми та індивідуумами;

- віртуальну реальність, яка в Індустрії Х.0 створює віртуальні копії розумних фізичних об'єктів (масштабування від дрібного пристрою до фабрики чи заводу);

- запуск та ефективна робота різного роду механізмів симуляції, економічного моделювання, цифрової експертної оцінки реального стану економіки;

- децентралізацію, яка в Індустрії Х.0 дозволяє в одних кіберфізичних системах приймати власні рішення та якісно взаємодіяти з іншим більш оптимальним способом;

- інтероперабельність, що дозволяє індивідуумам ефективно з'єднувати кіберфізичні системи та розумні лінії заводів/фабрик;

- модульність, яка дає змогу гнучкої адаптації розумних фабрик до зовнішніх інституційних змін через легко змінювані окремі модулі управлінської системи;

- часову реальність, так як всі дані та їх аналітику можна отримувати в реальному часі.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Підсумовуючи проведене дослідження варто зазначити, що фокус на промислових інноваціях та інвестиціях, особлива увага до цифровізації і сталого розвитку, побудова глобальних ланцюгів створення цінності, інклюзивності й пріоритетності залучення інвестицій повинні, за нашим переконанням, стати ключовими темами для подальших досліджень. Окрім того, на практиці слід утворити широку коаліцію з освітян, урядовців, аналітиків, хайтек, економістів, промисловців, науковців, які всеціло долучаться до становлення Індустрії Х.0 на засадах цифровізації та інноватизації. В ході нашого дослідження, ми дійшли висновку, що Індустрія Х.0 являє собою новий підхід до організації виробництва в умовах віртуальної реальності в основі якого лежать високоінтелектуальні інтегровані новітні продукти та цифрові екосистеми, які формують повністю інноваційно-цифровий ланцюг створення вартості, додають нові компетенції та реалізують глибинні культурні зміни в напрямі становлення нової віртуальної реальності. “Живі” пристрої, розумні активи, розумні сервіси, управління даними є основою концепції Індустрії X.0.

Переконані, що цифрова трансформація розкриває принципово нові горизонти та можливості для формування додаткової вартості практично у всіх сферах економіки країни. Цифрова трансформація - це не лише про технології, а й про стратегію бізнесу в напрямі становлення Індустрії 4.0 та Х.0. Пришвидшити становлення Індустрії Х.0 в умовах інноватизації та цифровізації економічних відносин в гіг-економіці можна досягнути, якщо реалізувати на практиці наступні механізми і застосувати інструменти, серед яких: формування переліку проєктів державно-приватного партнерства для інвестицій в цифрову інфраструктуру (пріоритетними напрямами повинні стати енергетика, цифрові технології, інфраструктура); започаткування роботи у венчурних студіях як платформах, що надають стартапам необхідну експертизу й інфраструктуру з метою інноваційно- цифрового розвитку, перевірки життєздатності проєктів, залучення інвестицій та створення “тепличних” умов, що найкраще підходять для оформлення стартапу в самостійний цифровий бізнес.

Переконані, що в найближчому майбутньому Україна стане високотехнологічною й постіндустріальною та буде інтегрована в глобальні, технологічні ланцюжки створення цінності, що продукує в них унікальні інженерні послуги і продукти високої нової якості. Подальші наукові розробки варто спрямувати на пошук шляхів реалізації оперативних завдань й стратегічних цілей, що стоять перед урядом України і, відповідно, характером та змістом соціально- економічної політики в цифровій економіці.

Література

1. Azuma R.A (1997) Survey of augmented reality presence. Teleoperators and Virtual Environments, 8, С.355-385.

2. Айзексон В. (2017) Інноватори: як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію. Київ: Видавництво “Наш формат”. 488 с.

3. Lichtblau D.K. (2014) Industry 4.0. Readiness. 76 p.

4. Stoct T., Seliger G. (2016) Opportunities of Sustainable Manufacturing in Industry 4.0. Procedia CIRP, Vol. 40, pp. 536-541. doi: 10.1016/i.procir.2016.01.129.

5. Schaeffer E. (2017) IndustryX.0: Realizing digital value in industrial sectors. Kogan Page., 1st Edition. 192 p.

6. Novikova I.E., Osetskiy V.L., Alekseieva K.A. (2018) Startups and spinoffs as factors of the academic business development: the foreign experience and the ukrainian prospects. Science and Innovation. Academic and Research journal of the NAS of Ukraine, Vol. 14(5), pp. 77-89. doi: 10.15407/scin14.05.077.

7. Вишневський В.П. (2018) Смарт-промисловість в епоху цифрової економіки: перспективи, напрями і механізми розвитку: монографія / за ред. акад. НАН України В.П. Вишневського. Київ: НАН України, Ін-т економіки пром-сті. 192 с.

8. Вітлінській В.В., Слабко М.В. (2018) Ризики переходу до гіг-економіки. URL: https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/25916/ZE 2018 21.pdf (дата звернення: 30.03.2022).

9. Криворучко О.С., Краус Н.М., Краус К.М. (2017) “Інноваційний ландшафт” у координатах світ- економіки. Глобальні та національні проблеми економіки, 16. URL: http://www.global-national.in.ua/issue- 16-2017 (дата звернення: 28.04.2023).4

10. Леоненко П.М., Краус Н.М. (2016) Фінансове забезпечення інноваційної діяльності в Україні за технологічними укладами. Фінанси України, 4 (60), С. 50-64.

11. Ляшенко В.І. (2018) Цифрова модернізація економіки України як можливість проривного розвитку: монографія. Київ: АН України, Ін-т економіки пром-сті. 252 с.

12. Манжура О.В., Краус Н.М., Краус К.М. (2020) Екосистема гіг-економіки та підприємницького університету: еволюційна синергетика “вірусу інновацій” та “цифрового стрибка”. Ефективна економіка, 2. URL: http://www.economv.navka.com.ua/?op=1&z=7642 (дата звернення: 02.04.2022).

13. Некрасов В. (2020) П'ять технологій, які змінять життя людей у 2020 році: дослідження Deloitte. Економічна правда, 10 березня 2020. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2020/03/10/657849/ (дата звернення: 12.03.2022).

14. Національна парадигма сталого розвитку України (2016) За заг. ред. акад. НАН України Б.Є. Патона. Київ: Державна установа “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України”. 72 с.

15. Щеглюк С. (2019) Морфологія цифрової економіки: особливості розвитку та регулювання цифрових технологічних платформ: науково-аналітична записка. ДУ “Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України”. Львів. URL: http://ird.gov.ua/irdp/e20190301.pdf (дата звернення:

05.04.2022) .

16. Юрчак О. (2020) Україна вперше представить національний стенд Індустрії 4.0 на Hannover Messe 2020. Офіційний сайт АППАУ “Індустрія 4.0 в Україні”, 1 березня 2020. URL: https://industry4-0- ukraine.com.ua/2020/03/01/1st-national-booth-of-ukraine-on-hannover-messe/ (дата звернення: 03.03.2022).

17. Хіміч О.М., Івлічев В.П., Мальчевський І.А. (2018) Основи створення розподіленої інформаційної технології підтримки науково -організаційної діяльності НАН України. Наука та інновації, 1, Т. 14. С. 53-66.

18. Україна опустилась на 3 позиції у рейтингу інноваційних економік - Bloomberg (2020). Економічна правда, 20 січня 2020. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2020/01/20/655999/ (дата звернення: 03.02.2022).

19. Краус Н.М., Краус К.М. (2018) Які зміни несе в собі “Індустрія 4.0” для економіки та виробництва? Формування ринкових відносин в Україні, 9(208). С. 128-136.

20. Цифрова адженда України - 2020 (“Цифровий порядок денний” - 2020) (2016) Концептуальні засади (версія 1.0). Першочергові сфери, ініціативи, проєкти “цифровізації” України до 2020 року. HITECH office. груд. 2016. 90 с. URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf (дата звернення:

05.01.2022) .

21. Про інноваційну діяльність: Закон України від 05.12.2012 р. № 40-IV. Законодавство України, Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-15#Text (дата звернення:

06.02.2022) .

22. Industrie 4.0. Chancen und Herausforderungen der vierten industriellen Revolution (2014) PricewaterhouseCoopers. pp. 3-37. URL: https://www.strategyand.pwc.com/de/de/studie/2014/industrie-4- 0.html (дата звернення: 04.02.2022).

References

1. Azuma, R. (1997, August), Joined at the hip: A survey of augmented reality presence. Teleoperators and Virtual Environments.

2. Aizekson, V. (2017), Innovators: as a group of hackers, geniuses and gurus, it has made a digital revolution. Kyiv: Our format.

3. Lichtblau, D.K. (2014), Industry 4.0. Readiness.

4. Stoct, T., Seliger, G. (2016), Opportunities of Sustainable Manufacturing in Industry 4.0. Procedia CIRP, 40, 536-541. doi: 10.1016/i.procir.2016.01.129.

5. Schaeffer, E. (2017), Industry X.0: Realizing digital value in industrial sectors. Kogan Page., 1st Edition.

6. Novikova, I.E., Osetskiy, V.L., Alekseieva, K.A. (2018), Startups and spinoffs as factors of the academic business development: the foreign experience and the ukrainian prospects. Science and Innovation. Academic and Research journal of the NAS of Ukraine, 14(5), 77-89. doi: 10.15407/scin14.05.077.

7. Vyshnevskyi, V.P., Viietska, O.V., Harkushenko, O.M., Kniazev, S.I., Liakh, O.V., Chekina, V.D., Cherevatskyi, D.Ya. (2018), Smart industry in the era of digital economy: prospects, directions and mechanisms of development. Kyiv: Institute of Economics of Industrial Design.

8. Vitlinskyi, V.V., Slabko, M.V. (2018), Risks of transition to the gig economy. URL: https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/25916/ZE 2018 21.pdf (Assessed 30 March 2022).

9. Kryvornchko, O.S., Kraus, N.M., Kraus, К.М. (2017), “Innovative landscape” in the coordinates of the world economy. Global and national problems of economy, 16. URL: http://www.global-national.in.ua/issue- 16-2017 (Assessed 28 April 2022).

10. Leonenko, P.M., Kraus, N.M. (2016), Financial support of innovation activity in Ukraine for technological developments. Finansy Ukrainy, 4, 50-64.

11. Liashenko, V.I. (2018), Digital modernization of Ukraine's economy as an opportunity to breakthrough development. Kyiv: Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Industrial Economics.

12. Manzhura, O.V., Kraus, N.M., Kraus, К.М. (2020), Ecosystem of gig economy and business university: the evolutionary synergies of “innovation virus” and “digital leap”. Efficient economy, 2. URL: http://www.economy.nayka.com .ua/?op=1 &z=7642 (Assessed 02 April 2022).

13. Nekrasov, V. (2020), Five technologies that will change people's lives in 2020: researches of Deloitte. Economic truth, 10 March 2020, https://www.epravda.com.ua/publications/2020/03/10/657849/ (Assessed 12 March 2022).

14. Paton, B. Ye. (2016), National Paradigm of Sustainable Development of Ukraine. Kyiv: State institution “Institute of Natural Resources Economics and Sustainable Develo pment of National Academy of Sciences of Ukraine”.

15. Shchegliuk, S. (2019), Morphology of digital economy: features of the development and regulation of digital technology platforms: a scientific-analytical note. State Institution “Dolishnii Institute for Regional Studies of NAS of Ukraine”. Lviv. URL: http://ird.gov.ua/irdp/e20190301.pdf (Assessed 05 April 2022).

16. Yurchak, О. (2020), Ukraine will present Industry 4.0 for the first time Hannover Messe 2020. Website of APPAU “Industry 4.0 in Ukraine”, 1 March, 2020. URL: https://industry4-0-ukraine.com.ua/2020/03/01/1st- national-booth-of-ukraine-on-hannover-messe/ (Assessed 03 March 2022).

17. Khimich, O.M., Ivlichev, V.P., Malchevskyi, I.A., Bespalov, S.A., Pustovoit, M.M., Holotsukov, H.V., Shchetynin, I.Ye., Nikolenko, D.I., Ivanov, S.M., Kirsanov, V.F. (2018), Fundamentals of distributed information technology support for scientific and organizational activities of the National Academy of Sciences

of Ukraine. Science and Innovation, 14(1), 53-66.

18. Ukraine fell by 3 positions in the ranking of innovative economy - Bloomberg. (2020), Economic truth, 20 January, 2020. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2020/01/20/655999/ (Assessed 03 February 2022).

19. Kraus, N.M., Kraus, К.М. (2018), What changes does Industry 4.0 bring to the economy and manufacturing? Formation of market relations in Ukraine, 9(208), 128-136.

20. Digital Advent of Ukraine 2020 (“Digital Agenda” - 2020). Conceptual basis (version 1.0). Priority areas, initiatives, projects of “digitalization” of Ukraine by 2020 (2016, December), HITECH office. UPL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf (Assessed 5 January 2022).

21. Law of Ukraine: On innovative activity, 05.12.2012, № 40-TV. zakon.rada.gov.ua. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40- 15#Text (Assessed 06 February 2022).

22. Industrie 4.0. Chancen und Herausforderungen der vierten industriellen Revolution (2014), PricewaterhouseCoopers, 3-37. URL: https://www.strategyand.pwc.com/de/de/studie/2014/industrie-4-0.html (Assessed 04 February 2022).

Размещено на Allbest.ru