Культурологічна рефлексія міжнародної міграції як соціокультурного феномена

Цікавого висновку дійшли голландські вчені Ф. Ван Туберген, І. Маас і Х. Флеп [50]. Досліджуючи відмінності в участі на ринку праці й рівні безробіття груп іммігрантів у різних країнах, вони емпірично верифікували економічну концепцію Дж. Борхаса [8], основану на парадигмі: іммігранти з низьким рівнем освіти прагнуть мігрувати до країн з відносно рівним розподілом доходів, що забезпечує їм певний стабільний захист від економічних потрясінь; тоді як для кваліфікованих іммігрантів більш привабливі країни з високим ступенем соціальної нерівності, що відкриває перспективи для їх соціально-економічного росту.

Особливо актуальна і значуща культурна детермінанта міграції. Позитивний вплив культурної адаптації мігрантів на ймовірність їх працевлаштування підтверджений багатьма дослідженнями [14]. Як зазначалося, володіння мовою країни- реципієнта - важливий фактор для отримання громадянства. Крім того, воно впливає на ймовірність працевлаштування і заробітки мігрантів [14]. Практика показала: політика, спрямована на мовну і культурну асиміляцію, змушує іммігрантів здобувати навички міжособистісного спілкування з жителями країни-реципієнта, розширювати соціальні зв'язки, підвищувати свій професійний рівень, що значно поліпшує їхні шанси на ринку праці. У цих країнах спостерігається досить високий рівень трудової зайнятості іммігрантів і менша залежність від соціального забезпечення.

Водночас мультикультурна політика (Бельгія, Нідерланди, Швеція), орієнтована на збереження культурної ідентичності іммігрантів, знижує ймовірність освоєння ними мови країни, яка приймає. Це призводить до низького ступеня соціальних контактів між іммігрантами і корінними жителями, впливає на рівень залучення іммігрантів на ринку праці, підвищуючи рівень ризику безробіття і просторової сегрегації. Отже, порівняльний аналіз ймовірності працевлаштування мігрантів з позицій їх культурної адаптації свідчить не на користь мультикультурної політики.

Просторова сегрегація. Поряд з інтеграцією в приймаючих суспільствах актуалізується проблема сегрегації. Сегрегація (лат. segregatio - відділення, відокремлення, видалення, розділення) - примусовий поділ людей на расові, етнічні чи інші групи в повсякденному житті. Як засіб подвійної організації суспільства сегрегація є, насамперед, соціокультурною проблемою. Розрізняють дві форми сегрегації - інституційну й територіальну.

Територіальна сегрегація безпосередньо пов'язана з питанням ідентичності. В умовах територіальної сегрегації групи іммігрантів, які належать до різних національних меншин, проживають у відокремлених кварталах (зазвичай, у великих, глобальних містах). Це структура маргінального міського середовища, форма колективної організації, детермінована, з одного боку, процесами вилучення (коли суспільство вилучає частину своїх членів), а з іншого - процес вилучення тих, хто вилучає.

Сегрегаційні квартали утворюються цілком свідомо - за логікою поділу і дистанціювання: з одного боку, за бажанням певних етносів підтримувати своє культурне середовище, з іншого - рішенням домінантного суспільства дистанціюватися від мігрантів. У їх межах створюються свої правила та взаємини, своя економіка та ієрархія організації й контролю. Одночасно сегрегація стає результатом соціальної стратифікації суспільства і подоланням проблеми диференціації його соціальних верств, організованих ієрархічно за ознакою бідності й багатства. Система самоізоляції, дистанціювання, селективності, підтримувана політикою влади, зменшує можливості етнічних мігрантів інтегруватись у місцеву спільноту і призводить до зниження довіри та підвищення напруги у суспільстві. Зокрема, зростання арабських кварталів у Франції сьогодні несприятливо впливає на політичну і соціальну ситуацію в багатьох містах країни. Ключову роль у сегрегації відіграють не лише культурні відмінності (мова, релігія, звичаї), а також фінансові можливості іммігрантів. Низький рівень залучення іммігрантів на ринку праці ставить їх у фінансову залежність від дешевого або субсидованого житла в ізольованих міських кварталах, диференційованих за національною (етнічною), расовою або релігійною ознакою. Високий рівень безробіття, низьке соціально-економічне становище жителів цих кварталів детермінують створення локальних кримінальних інститутів та етнічних заворушень.

Статистичні дані, наведені Р. Купмансом, свідчать про гетерогенність рівня сегрегації в країнах ЄС [28]. Сегрегація за культурною ознакою найбільше виражена в країнах з послідовною політикою інтеграції, що базується на доктрині мультикультуралізму (Нідерланди, Швеція, Бельгія), і менше виявляється в країнах, орієнтованих на асиміляцію іммігрантів. Найбільший індекс сегрегації - для груп мусульманського походження, які кардинально відрізняються від європейців мовою, культурою і релігійною належністю. Зауважу, що цей індекс менше стосується постколоніальних мігрантів (наприклад, вихідців з країн Магрибу у Франції).

Отже, в Европейскому співтоваристві не вироблено єдиної інтеграційної політики щодо мігрантів, проте, домінантними моделями якої є:

а) модель асиміляції (Франція), мета якої - акультурація й інтеграція іммігрантів у загальну громадянську ідентичність;

б) модель мультикультуралізму (Швеція, Бельгія, Нідерланди), яка базується на ідеї рівноправності всіх груп суспільства, їх права на збереження своєї ідентичності та культурної самобутності;

в) англійська модель - мультикультуралізм на кшталт постколоніального суспільства; реалізація цієї моделі спрямована на залучення представників етнічних кіл до повноцінної діяльності у межах британського співтовариства;

г) німецька модель (Німеччина, Австрія, Швейцарія) - інтеграція без залучення мігрантів у національну спільноту (інтеграція без асиміляції).

Загалом мультикультурна модель передбачає (de jure) ширший спектр культурних прав іммігрантів порівняно з іншими моделями інтеграції, водночас вона стає модератором їх соціокультурної ізоляції, підвищення показника просторової сегрегації та ступеня злочинності серед іммігрантів, це породжує напруженість і конфлікти в країнах-реципієнтах.

У сучасних умовах у країнах ЄС формується нова концепція громадянства, спрямована на обмеження загального числа постійних емігрантів, посилення фактору ненадійності в усіх імміграційних статусах і підвищення індивідуальної відповідальності громадян за своє існування.

Література

міграційний процес неокласична теорія

1. Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории структурации. Москва: Академический проект, 2005. 528 с.

2. Культурология XX век. Энциклопедия. Т.1. СПб:Университетская книга; ООО «Алатейя», 1998. 447 с.

3. Пригожин И. Философия нестабильности // Вопросы философии. 1991. № 6. С. 46-52.

4. Хакен Г. Синергетика: иерархии неустойчивостей в самоорганизующихся системах и устройствах [пер. и ред. Ю.А. Данилов, Ю.Л. Климонтович]. Москва: Мир, 1985. 425 с.

5. Энциклопедический социологический словарь / под общ. ред. Г. В. Осипова. Москва: ИНФРА М - НОРМА, 1998. 488 с.

6. Юдина Т.Н. Миграция: словарь основных терминов

/ Т.Н. Юдина. Москва: Изд-во РГСУ; Академический проект,

2007. 472 с.

7. Black R. The Effect of Environmental Change on Human Migration / R. Black, W.N. Adler, etc. // Global Environmental Change. 2011. Vol. 21. P. 3-11.

8. Borjas G. Economic Theory and International Migration /Borjas Georjas J. // International migration review. 1989.Vol. 23. No. 3. P. 457-485.

9. Borjas G.J. Friends or Strangers: The Impact of Immigrants on the U.S. Economy / George J. Borjas. New York: Basic Books, 1990. 274 р.

10. Bourdieu P. The forms of capital / P. Bourdieu //Richardson J.G. (ed.) Handbook of Theory and Research for the Sociology of Education. New York: Greenwood, 1985. P. 241-258.

11. Castells M. The Informational City: Information Technology, Economic Restructuring and the Urban-Regional Process / Manuel Castells. Oxford: Basil Blackwell, 1989. 402 p.

12. Castles S. The Age of Migration / Stеphen Castles, Marc J. Miller. Вasingstoke: Macmillan, 2009. 400 p.

13. Collyer M. When do social networks fail to explain migration?Accounting for the movement of Algerian asylumseekers to the UK / М. Collyer // Journal of Ethnic and Migration Studies. 2005. Vol. 31. No. 4. P. 699-718.

14. Dustman C. Language proficiency and labour market performance of immigrants in the UK / Christian Dustmann and Francesca Fabbri // The Economic Journal. 2003. Vol. 113. No. 489. P. 695-717.

15. Ellermann A. Discrimination in migration and citizenship / Antje Ellermann // Journal of Ethnic and Migration Studies. 2020. Vol. 46. No. 12. P. 2463-2479.

16. Epstein G.S. Herd and network effects in migration decision making / G.S. Epstein // Journal of Ethnic and Migration Studies.

2008. Vol. 34. No. 4. P. 567-583.

17. Eshforth B.E. Social Identity Theory and the Organization /B.E. Eshforth // Academy of Management Review. 1989. Vol. 14. No. 1. P. 20-39.

18. Gibney M. Denationalization and Discrimination / Matthew J. Gibney // Journal of Ethnic and Migration Studies. 2020. Vol. 46. No. 12. P. 2551-2568.

19. Goldring L. Institutionalizing Precarious Migratory Status in Canada / Luin Goldring, Carolina Berinstein, Judith K. Bernhard // Citizenship Studies. 2009. Vol. 13. No. 3. Р. 239-265.

20. Haas Н. The Internal Dynamics of Migration Processes: A Theoretical Inquiry / Hein de Haas // Journal of Ethnic and Migration Studies. 2010. Vol. 36. No. 10. P. 1587-1617.

21. Harris J.R. Migration, unemployment, and development: A two- sector analysis / John R. Harris, Michael P. Todaro // American Economic Review. 1970. Vol. 60. P. 126-142.

22. Helburg M. Switzerland: Contentious Citizenship Attribution in a Federal State / Marc Helburg // Journal of Ethnic and Migration Studies. 2010. Vol. 36. No. 5. P. 793-809.

23. Hugo G.J. Village-communities, village norms, and ethnic and social networks: A review of evidence from the Third World / Graeme J. Hugo // De Jong G.F. (ed.) Migration Decision Making: Multidisciplinary Approaches to Micro-level Studies in Developed and Developing Countries. New York: Pergamon Press, 1981. P. 186-225.

24. Huntington S.P. The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order / S. Huntington, New York: Simon & Schuster Inc., 1998. 368 p.

25. Katz E. Labor migration and risk aversion in less developed countries / Eliakim Katz, Oded Stark // Journal of Labor Economics. 1986. Vol. 4. P.131-149.

26. Kimlicka W. Immigration, Multiculturalism, and the Welfare State / Will Kimlicka // Ethnics and International Affairs. 2006. Vol. 20. No. 3. P. 281-304.

27. Kofman E. Family Migration as a Class Matter / E. Kofman // International Migration. 2018. Vol.56. No. 4. P. 33-46.

28. Koopmans R. Trade-Offs between Equality and Difference: Immigrant Integration, Multiculturalism and the Welfare State in Cross-National Perspective / Ruud Koopmans // Journal of Ethnic and Migration Studies. 2010. Vol. 36. No.1. P. 1-26.

29. Lauby J. Individual migration as a family strategy: Young women in the Philippines / Jennifer Lauby, Oded Stark // Population Studies. 1988. Vol. 42. P. 473-486.

30. Layton-Henry Z. The Political rights of migrant workers in Western Europe / Zig Layton-Henry. Newbury Park, California: Sage Publications, 1990. 199 p.

31. Lewis W.A. Economic development with unlimited supplies of labor / W. Arthur Lewis // The Manchester School of Economic and Social Studies. 1954. Vol. 2. P. 139-191.

32. Massey D.S. Social structure, household strategies, and the cumulative causation of migration / Douglas S. Massey // Population Index. 1990. Vol. 56. No. 1. P. 3-26.

33. Massey D.S. Theories of International Migration: A Review and Appraisal / Douglas S. Massey// Population and Development Review. 1993. Vol. 19. No.3. P. 431-466.

34. Meissner F. Legal Status Diversity: Regulating to Control and Everyday Contingencies / Fren Meissner // Journal of Ethnic and Migration Studies. 2018. Vol. 44. No. 2. P. 287-306.

35. Migrant Integration Policy Index (MIPEX) URL:https://www.mipex.eu/access-nationality

36. Migrant Integration Policy Index (MIPEX). URL:https://www.mipex.eu/what-is-mipex

37. Modood T. Political Blackness and British Asians / Tariq Modood // Sociology. 1994. Vol. 28. No. 4. P. 859-876.

38. Myrdal G. An International Economy: Problems and Prospects / Gunner Myrdal. London: Routledge and Kegan Paul, 1956. 389 p.

39. Myrdal G. Economic Theory and Under-Developed Regions / G. Myrdal. London: G. Duckworth, 1967. 168 p.

40. Piore M.J. Birds of Passage: Migrant Labor in Industrial Societies / Michael J. Piore. Cambridge: Cambridge University Press, 1979. 229 p.

41. Portes A. Class, and the International System / Alejandro Portes, John Walton. New York: Academic Press, 1981. 230 p.

42. Rajkumar D. At the Temporary-Permanent Divide: How Canada Produces Temporariness and Makes Citizens Through its Security, Work, and Settlement Policies / Deepa Rajkumar, Laurel Berkowitz, Leah F. Vosko, Valerie Preston, Robert Latham // Citizenship Studies. 2012. Vol. 16. No. 3-4. P. 483-510.

43. Ranis G. A theory of economic development / Gustav Ranis, J.C.H. Fei //American Economic Review. 1961. Vol. 51. P. 533-565.

44. Reichert J.S. The migrant syndrome: seasonal US labor migration and rural development in central Mexico / J.S. Reichert //Human Organization. 1981. Vol. 40. No.1. P. 56-66.

45. Rogers E.M. Diffusion of Innovations / Everett M. Rogers. New York: Free Press, 1983. 453 p.

46. Sassen S. The Global City: New York, London, Tokyo / S. Sassen. Princeton: Princeton University, 1991. 412 p.

47. Stark O. Migration decision making: A review article / Oded Stark // Journal of Development Economics. 1984. Vol. 14. P. 251-259.

48. Taylor J. E.0 Remittances and inequality / J. Edward Taylor, Shlomo Yitzhaki // The Economic Journal.1986. Vol. 96. No. 383. P. 722-740.

49. Todaro M.P. A model of labor migration and urban unemployment in less developed countries / Michael P. Todaro // The American Economic Review. 1969. Vol. 59. P. 38-48.

50. Tubergen F. The Economic Incorporation of Immigrants in 18 Western Societies: Origin, Destination, and Community Effects / Frank van Tubergen, Ineke Maas, Henk Flap // American Sociological Review. 2004. Vol. 69. No. 5. P. 704-727.

51. Xiang B. Migration Infrastructure / Bioa Xiang, Johan Lindquist // International Migration Review. 2014. Vol. 48. No. 1. P. 122-148 p.

Размещено на Allbest.ru