Раціон громадян України як складник продовольчої безпеки в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Міжнародний коледж Хефей Пекінського університету іноземних мов

Раціон громадян україни як складник продовольчої безпеки в умовах воєнного стану

Сергій Кваша, Олексій Павленко, Віталій Вакуленко, Микола Мороз, Сяовей Лю



Анотація

Мета. Мета дослідження - установлення закономірностей щодо забезпечення раціону громадян України основними видами харчових продуктів в умовах воєнного стану шляхом проведення системного аналізу впливу різних факторів на рівень продовольчої безпеки населення України та визначення динаміки змін у споживчих звичках і доступу до достатньої кількості якісних харчових продуктів в умовах російсько-української війни.

Методологія / методика / підхід. Для досягнення мети використано такі методи дослідження: системний і логічний аналіз, метод синтезу інформації, узагальнення наукових публікацій, порівняння, економічний аналіз і регресійний аналіз. Опитування проведено з використанням описової статистики MS Forms Pro, із залученням 21350 респондентів для оцінки продовольчої безпеки в Україні та впливу різних факторів на доступність і якість харчових продуктів.

Результати. У результаті проведеного опитування встановлено, що значна частина респондентів (49 %) оцінює стан продовольчої безпеки в Україні як середній, відзначено зростання цін на харчові продукти (78 %) і підкреслено вплив цього фактора на можливість респондентів забезпечити собі та родині необхідний харчовий раціон (79 %). Визначено, що у 2022 р. зафіксовано зниження темпів зростання реальної заробітної плати стосовно до вартості продовольчого кошика, що спричинено значним зростанням рівня інфляції. У результаті регресійного аналізу встановлено, що регресійна модель на 90 % пояснює залежність варіації рівня забезпечення раціону громадян основними видами харчових продуктів від варіації номінального ВВП і споживчих витрат, проте є ще незначна кількість інших факторів, які не включено в модель. Україна посіла 71-ше місце серед 113 країн у 2022 р. за даними Глобального індексу продовольчої безпеки та значно погіршила свій рейтинг порівняно з 2021 р. (58-ме місце). За показниками Глобального індексу продовольчої безпеки відбулися зміни в середніх витратах на харчування, що, своєю чергою, свідчить про низьку платоспроможність населення в Україні. На ринку є достатня кількість харчових продуктів, але водночас є проблема доступності через фінансові обмеження населення.

Оригінальність / наукова новизна. Новизна одержаних результатів зумовлена вирішенням важливого наукового завдання, де нами уперше: представлено результати регресійного моделювання, які дали змогу відобразити вплив факторів на забезпечення раціону громадян України основними видами харчових продуктів; на основі проведеного опитування визначено стан продовольчої безпеки в Україні та встановлено вплив різних чинників на доступність і якість харчових продуктів; сформовано політичні та практичні рекомендації для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану. У статті одержало подальший розвиток дослідження основних показників, які визначають забезпечення раціону громадян основними видами харчових продуктів.

Практична цінність / значущість. Результати дослідження можуть бути використані в процесі вивчення особливостей забезпечення населення харчовими продуктами в умовах воєнного стану, що може стати основою для розробки стратегій і програм державної та гуманітарної допомоги населенню в умовах війни.

Ключові слова: раціон, основні види харчових продуктів, продовольча безпека, харчова безпека, війна.



Abstract

Serhii Kvasha1, Oleksiy Pavlenko1, Vitalii Vakulenko1, Mykola Moroz1, Xiaowei Liu2

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine 2Hefei International College of Beijing Foreign Studies University

DIET OF UKRAINIAN CITIZENS AS A COMPONENT OF FOOD SECURITY IN THE CONDITIONS OF THE MARTIAL LAW

Purpose. The purpose of the study is to establish the regularities of providing the diet of Ukrainian citizens with the main types of food products in the conditions of martial law by conducting a systematic analysis of the impact of various factors on the level offood security of the population of Ukraine and determining the dynamics of changes in consumer habits and access to a sufficient amount of quality food products in the conditions of russian-Ukrainian war.

Methodology / approach. To achieve this goal, the following research methods were used: systemic and logical analysis, information synthesis method, generalisation of scientific publications, comparison, economic analysis and regression analysis. The survey was conducted using MS Forms Pro descriptive statistics, involving 21350 respondents to assess food security in Ukraine and the impact of various factors on food availability and quality.

Results. The survey found that a significant proportion of respondents (49 %) assessed the state offood security in Ukraine as average, noted the rise in food prices (78 %) and stressed the impact of this factor on their ability to provide themselves and their families with the necessary food rations (79 %). It was established that in 2022 there was a decrease in the growth rate of real wages relative to the cost of the food basket, due to a significant increase in inflation. As a result of the regression analysis it is found that the regression model explains 90 % of the dependence of the variation in the level ofprovision of citizens ' diets with the main types of foodproducts on the variation of the nominal GDP and consumer spending, but there are still a small number of other factors that are not included in the model. Ukraine ranks 71st among 113 countries in 2022 according to the Global Food Security Index, and has significantly deteriorated its ranking compared to 2021 (58th place). It is found that according to the Global Food Security Index, there have been changes in average food expenditures, which in turn indicates the low solvency of the population in Ukraine. There is a sufficient amount of food on the market, but at the same time there is a problem of accessibility due to financial constraints of the population.

Originality / scientific novelty. The novelty of the obtained results is due to the solution of an important scientific task, where we first: presented the results of regression modelling, which allowed us to reflect the influence offactors on the provision of the diet of Ukrainian citizens with basic types offood; on the basis of a conducted survey, the state offood security in Ukraine was determined and the influence of various factors on the availability and quality of food products was established; formed political and practical recommendations for ensuring food security under martial law. The article further develops the study of the main indicators that determine the provision of the citizens' ration with the main types offood products.

Practical value / implications. The results of the study can be used in the process of studying the peculiarities of food supply under martial law, which can become the basis for the development of strategies andprogrammes of state and humanitarian assistance to the population in the conditions of war.

Key words: diet, main types offood products, food security, food safety, war.



Вступ

Протягом останніх десятиліть проблеми, які пов'язані з продовольчою безпекою, стали все більш актуальними в контексті економічного прогресу та глобальних змін. Зростання населення, зміни в споживацьких звичках, зміна клімату, геополітичні конфлікти, війни та інші фактори мають суттєвий вплив на доступність, якість і безпеку продовольства. Варто відзначити, що війни завжди мають значний вплив на всі аспекти життя суспільства, включаючи забезпечення населення достатнім рівнем харчування. В умовах воєнного стану виникає чимало викликів, які пов'язані з доступністю, достатністю, якістю й безпекою харчових продуктів, що, своєю чергою, ставить під загрозу продовольчу та харчову безпеку громадян. Україна як країна з високим рівнем сільськогосподарського потенціалу не залишається осторонь проблем , пов'язаних з продовольчою безпекою. Через сучасні кондиції Україна стикається з рядом викликів, пов'язаних з ефективним управлінням продовольчою системою, забезпеченням стабільного постачання якісних харчових продуктів та захистом інтересів споживачів, які спричинені повномасштабним вторгненням рф [1; 2].

Сучасні продовольчі системи стали фокусом глобальних екологічних, соціальних та економічних проблем [3-9]. Бідність, голод і недоїдання, деградація землі, дефіцит води, соціальна нерівність, втрата біорізноманіття і зміна клімату неодмінно пов'язані з тим, як виробляється, розподіляється та споживається їжа [10; 11]. Сучасні продовольчі системи породжують такі негативні наслідки, як втрата біорізноманіття, надмірні викиди парникових газів, деградація землі, води та екосистем, постійне недоїдання та голод, а також неспроможність викорінити бідність, особливо серед сільського населення [8; 11-13].

У період воєн, техногенних катастроф або пандемій уряди країн переважно імплементують диференційовані нормативно-правові акти й скорочують державне регулювання в певній галузі для того, щоб сприяти підтримці бізнесу та стимулювати економічний розвиток. Варто відзначити, що такі заходи дозволяють ефективніше вирішувати нагальні питання, які пов'язані з медичними, соціальними та економічними аспектами в кризових ситуаціях, а також сприяють забезпеченню раціону громадян країни основними видами харчових продуктів [14].

Незважаючи на виробництво більш ніж достатньої кількості продовольства для того, щоб прогодувати населення планети [15], проблема продовольчої безпеки залишається актуальною, з характерними відмінностями між країнами, у межах однієї країни та навіть в одному домогосподарстві [12; 16; 17]. Майбутні продовольчі системи повинні забезпечувати продовольчу безпеку та безпеку харчування, стикаючись із безпрецедентними проблемами стійкості, - це підкреслює необхідність переходу до більш стійких продовольчих систем [18; 19].

Продовольча безпека та безпека харчування, а також перехід до стійких продовольчих систем нині є основними дискурсами в агропродовольчій сфері [20], які можуть бути досягнуті лише тоді, коли всі люди в разі необхідності матимуть фізичний, соціальний та економічний доступ до достатньої, безпечної (без забруднень) та поживної їжі для задоволення своїх харчових потреб і здорового способу життя [21].

В умовах воєнного стану в Україні продовольча безпека стає надзвичайно важливим аспектом національної безпеки, оскільки підтримання відповідного раціону населення у воєнний час є складним завданням, яке вимагає застосування комплексного підходу [22-31]. У зв'язку із цим відомості щодо раціону громадян України та його впливу на продовольчу безпеку стають предметом уваги дослідників.

Мета дослідження - установлення закономірностей щодо забезпечення раціону громадян України основними видами харчових продуктів в умовах воєнного стану шляхом проведення системного аналізу впливу різних факторів на рівень продовольчої безпеки населення України та визначення динаміки змін у споживчих звичках і доступу до достатньої кількості якісних харчових продуктів в умовах російсько-української війни.

Дослідницькі завдання статті:

Розкрити сучасний стан забезпечення раціону громадян України основними видами харчових продуктів в умовах воєнного стану.

Визначити динаміку зміни вартості продуктового кошика з розрахунку на одну особу, реальної заробітної плати , індексу споживчих цін, а також зміни споживчих цін на товари та послуги.

Оцінити достатність споживання основних харчових продуктів і калорійність середньодобового раціону на одну особу й визначити стан і динаміку Глобального індексу продовольчої безпеки України.

Оцінити вплив факторів (номінального ВВП та споживчих витрат) на рівень забезпечення раціону громадян України основними видами харчових продуктів на основі регресійного аналізу.

Визначити стан продовольчої безпеки в Україні та вплив різних чинників на доступність і якість харчових продуктів на основі проведення опитування.



Огляд літератури

У ХХ столітті виникає проблема актуалізації аспектів забезпечення продовольчої безпеки та безпеки харчування. Варто відзначити, що сучасна глобальна ситуація і перспективи щодо забезпечення глобальної продовольчої безпеки та безпеки харчування залишаються незбалансованими, що пов'язано з нерівновагою виробництва продовольства та поширеним явищем голоду у світі. Незважаючи на надлишок харчових продуктів, проблема голоду широко розповсюджена у світі через складні взаємодії соціальних, економічних та екологічних факторів, що впливають на різні рівні продовольчої безпеки та безпеки харчування, починаючи від індивідуальних до інституційних масштабів [32-34].

Продовольча та сільськогосподарська організація ФАО (Food and Agriculture Organisation) визначає, що головною метою харчової безпеки є забезпечення доступу до належної поживної дієти, яка включає всі необхідні поживні речовини й воду, а також відповідні санітарні умови та адекватні медичні послугі для забезпечення здорового та активного життя всіх членів домогосподарства [35].

Взаємозв'язок між продовольчою безпекою та безпекою харчування є досить складним, про що свідчать наслідки недоїдання та проблеми з надмірною вагою й ожирінням. Як показують дослідження, ожиріння є найбільш поширеним захворюванням серед населення, яке не має продовольчої безпеки з кількох причин, наприклад, відсутність належних ресурсів для забезпечення здорового харчування та раціону може призвести до збільшення ваги кількома шляхами. Сім'ї з низьким рівнем доходу можуть прагнути максимізувати свої обмежені доходи, споживаючи недорогу, енергетично насичену їжу замість більш дорогої, насиченої поживними речовинами [36]. Дослідження підтверджують, що домогосподарства, де немає продовольчої безпеки, жертвують якістю або різноманітністю їжі на користь кількості їжі, щоб уникнути стану абсолютного голоду.

Дослідницькі висновки, викладені в роботі Townsend та ін. [37], підтверджують, що в ситуаціях, коли домогосподарства мають обмежені можливості для забезпечення здорової дієти, це сприяє виникненню проблем з переїданням та нерегулярним споживанням харчових продуктів. Також такі умови сприяють розвитку нестабільності у споживанні харчових ресурсів, що, своєю чергою, є однією з причин збільшення ризику появи надмірної ваги та розвитку ожиріння в середовищі обмежених ресурсів. Такі аспекти продуктового споживання відзначаються в дослідженнях індивідів та домогосподарств, які мають недостатню продовольчу безпеку та обмежені можливості для забезпечення особистого належного та регульованого споживання харчових продуктів [37].

Насправді продовольчої безпеки не можна досягти без безпеки харчування, і навпаки. Харчова безпека є важливим елементом продовольчої безпеки, оскільки здорове харчування вимагає більше, ніж достатньо, енергії для кожного чоловіка, жінки та дитини. Потреби людини можна задовольнити лише за допомогою різноманітних макро- і мікроелементів для забезпечення міцного здоров'я та для профілактики захворювань. Дослідники визнають цей фундаментальний зв'язок і все частіше використовують терміни «продовольча безпека» та «безпека харчування», які об'єднують обидві концепції, для того, щоб підкреслити потреби населення в їжі та здоров'ї [38].

Під «здоровою дієтою» розуміють дієту, при якій макроелементи споживаються у відповідних пропорціях для підтримки енергетичних і фізіологічних потреб без надмірного споживання, а також забезпечують достатню кількість гідратації та мікроелементів для задоволення фізіологічних потреб організму [39]. Макроелементи (тобто вуглеводи, білки та жири) не лише забезпечують організм енергією для клітинних процесів та щоденного функціонування, але й виконують інші важливі функції. Наприклад, білки використовуються для будівництва тканин, регуляції ферментативних процесів і транспортування речовин, а жири є важливим джерелом есенційних жирних кислот та розчинників [40]. Мікронутрієнти (тобто вітаміни та мінерали) необхідні в порівняно невеликих кількостях для нормального росту, розвитку, метаболізму та фізіологічного функціонування [41; 42].

Вуглеводи є основним джерелом енергії в раціоні і містяться в найбільшій кількості в зернових, фруктах, бобових і овочах [43]. З погляду отримання користі для здоров'я перевагу віддають цільним зернам, а не обробленим, оскільки останні очищають від зародків і висівок у процесі помелу, що призводить до меншої кількості клітковини та мікроелементів [44]. Свіжі фрукти та овочі постачають енергію, а також харчові волокна, які сприяють відчуттю ситості й позитивно впливають на функцію шлунково-кишкового тракту, рівень холестерину та контроль глікемії [45]. Крім того, свіжі фрукти та овочі є головними джерелами фітохімічних речовин (наприклад, поліфенолів, фітостеролів, каротиноїдів), які є біологічно активними сполуками, що, як вважають, мають багато переваг для здоров'я [46].

Харчові білки є джерелом енергії, а також амінокислот, у тому числі тих, яких потребує людський організм, оскільки не може їх виробляти самостійно (це незамінні амінокислоти). Дієтичні білки отримують як з тваринних (м'ясо, молочні продукти, риба та яйця), так і з рослинних (бобові, соєві продукти, зернові, горіхи та насіння) джерел, причому перші вважають багатшими джерелами амінокислот завдяки високому рівню засвоюваності та більшій біодоступності [47]. Достатнє споживання білка в їжі є важливим для підтримки сухої маси тіла протягом усього життя. У літніх людей білок відіграє важливу роль у запобіганні віковій втраті маси скелетних м'язів [48], збереженні кісткової маси та зниженні ризику переломів [49].

Жири (або ліпіди) є первинними структурними компонентами клітинних мембран, а також джерелом клітинної енергії. Дієтичні жири поділяють на чотири категорії: мононенасичені жири, поліненасичені жири, насичені жири та трансжири. Вміст жиру в їжі, як правило, є домішкою цих різних типів [50]. Ненасичені жири містяться в різноманітних харчових продуктах, включаючи рибу, багато олій рослинного походження, горіхи та насіння, тоді як продукти тваринного походження (і деякі олії рослинного походження) містять більшу частку насичених жирів. Трансжири, що містяться в харчових продуктах, є переважно результатом обробки рослинних олій, але також присутні в невеликих кількостях у продуктах тваринного походження (тобто трансжири жуйних корів, овець і кіз) [50; 51].

Два сімейства поліненасичених жирних кислот, омега-3 і омега-6, описують як незамінні жирні кислоти, оскільки вони необхідні для нормального росту й розмноження, але не виробляються організмом, отже, повинні надходити з харчових джерел [39]. Омега-3 жирні кислоти, зокрема ейкозапентаєнова кислота (EPA) і докозагексаєнова кислота (DHA), було широко досліджено на предмет їхньої потенційної користі для здоров'я, на основі чого було встановлено, що вони здійснюють позитивний ефект, включаючи захист серця, запобігання зниженню когнітивних функцій, зменшення запалення, підтримку м'язової маси та поліпшення системної резистентності до інсуліну [52-54]. Морепродукти, особливо жирна риба, забезпечують організм EPA і DHA [55; 56], водночас горіхи, деякі насіння та рослинні олії забезпечують ор ганізм альфа- ліноленовою кислотою [57]. Хоча мікроелементи необхідні в незначних кількостях порівняно з макронутрієнтами, однак вони потрібні для нормального росту, метаболізму, фізіологічного функціонування та цілісності клітин [41; 42].

Російсько-українська війна створює серйозні глобальні та регіональні виклики і продовольчій, і харчовій безпеці. Крім безпосередніх людських страждань і втрат життів та засобів до існування в Україні, ця війна спустошує світові продовольчі ринки і ставить під загрозу глобальну продовольчу безпеку [58-60].

Поглиблений аналіз окреслених у роботі проблем дозволяє зробити висновок, що тема забезпечення раціону громадян України основними видами харчових продуктів в умовах воєнного стану є недостатньо дослідженою зарубіжними та українськими науковцями і частково відображена в наукових публікаціях у вигляді теоретичних та практичних напрацювань. Таким чином, це питання залишається актуальним і відкритим для подальших досліджень .

Методологія

Реалізація визначеної мети передбачає залучення таких методів дослідження:

системний і логічний аналіз - для визначення зміни вартості продуктового кошика з розрахунку на одну особу та реальної заробітної плати;

метод синтезу інформації - для визначення поточного стану та достатності споживання основних харчових продуктів і калорійності середньодобового раціону на одну особу;

узагальнення найновіших наукових публікацій і статистичних даних, опублікованих урядами країн та підзвітними організаціями, щодо аналізу сучасного стану забезпечення раціону громадян України основними видами харчових продуктів в умовах воєнного стану;

метод порівняння - для розмежування динаміки зміни індексу споживчих цін і зміни споживчих цін на товари та послуги;

- економічний аналіз Глобального індексу продовольчої безпеки України.

Для відображення впливу факторів на рівень забезпечення раціону громадян України основними видами харчових продуктів в умовах воєнного стану використано регресійний аналіз взаємозв'язків результативного показника з номінальним ВВП та споживчими витратами за останні 18 років.

Для визначення стану продовольчої безпеки в Україні та впливу різних чинників на доступність і якість харчових продуктів проведено опитування з використанням описової статистики MS Forms Pro. Опитування спрямоване на населення України. Було проведено онлайн-опитування з 30 червня 2023 р. по 10 грудня 2023 р., що дозволило зібрати інформацію від 21350 респондентів. Питання охопили такі аспекти, як оцінка загального стану продовольчої безпеки, зміни в цінах на харчові продукти, вплив цих змін на здатність забезпечити собі необхідний раціон, якість і безпеку харчових продуктів, зміни в дієтичному раціоні, доступність мікроелементів у харчуванні, а також ставлення до урядової діяльності щодо продовольчої безпеки та державних програм захисту населення від високих цін на харчові продукти.

Результати

Головними детермінантами впливу на продовольчу безпеку та безпеку харчування є прискорення темпів інфляції та пов'язане з нею падіння реальної заробітної плати, що значною мірою спричинено війною. Зокрема, у 2022 р. зафіксовано зниження темпів зростання реальної заробітної плати стосовно до вартості продовольчого кошика, що спричинено значним збільшенням рівня інфляції. Варто відзначити, що цей стан є набагато гіршим, ніж у 2019 р. (табл. 1).

Таблиця 1 Показники динаміки вартості продуктового кошика з розрахунку на одну особу та реальної заробітної плати в Україні, 2018-2022 рр.

Показники	Роки
	2018	2019	2020	2021	2022
Вартість продуктового кошика, грн	1781,1	2027,0	2189,0	2393,0	3250,0
Темп зростання вартості продуктового кошика, %	-	13,8	8,0	9,3	35,8
Темп зростання величини реальної заробітної плати, %	-	24,6	9,7	9,9	-9,6

Джерело: складено на основі [61].

Зростання рівня інфляції може призвести до знецінення грошей та зменшення купівельної спроможності населення, що, своєю чергою, може мати прямий вплив на доступність для споживачів товарів і послуг, оскільки їх вартість збільшується. Унаслідок цього знижується продовольча та харчова безпека, оскільки люди можуть стикатися з обмеженими можливостями придбати необхідні харчові продукти. Цей негативний ефект особливо відчутний в умовах значних економічних коливань, які можна відобразити на прикладі індексу споживчих цін за 2000-2023 рр. (рис. 1).

Виражений пік інфляції спостерігали у 2008 р., який був підсилений глобальною фінансовою кризою, однак після спроби відновлення рівня інфляції у наступні роки економічна нестабільність і невизначеність продовжували впливати на індекс споживчих цін, що відображено в різких змінах його значень. Значні коливання у 2015 та 2022 рр. свідчать про вплив суттєвих економічних, політичних, геополітичних та воєнних подій. Зниження індексу у 2023 р. підкреслює необхідність уважного аналізу факторів, що впливають на цінову стабільність в економіці.

Рис. 1. Динаміка індексу споживчих цін в Україні, 2000-2023 рр., %

Джерело: побудовано на основі [62].

Отже, у 2023 р. індекс споживчих цін становив 105,1 %, що вказує на зростання цін на всі товари та послуги (див. рис. 1). Зазначене зростання свідчить про вплив інфляції на загальний вартісний рівень споживчих товарів та послуг. Як видно з рис. 2, зміни цін на товари та послуги зафіксовано на рівні 12,9 %, що свідчить про високий рівень інфляції.

Сектор продовольчих товарів показав великий ріст індексу споживчих цін (на 104,0 %), особливо в таких продовольчих категоріях, як: м'ясо, риба та яйця. На рис. 2 можемо спостерігати зростання цін у таких групах товарів, як: молочні продукти, хліб та хлібопродукти, а також фрукти, овочі, цукор і безалкогольні напої. Деяке зниження цін зафіксовано в категорії товарів: олія та жири, зокрема у цінах на соняшникову олію.

Таким чином, можна стверджувати, що ці тенденції вказують на високий інфляційний тиск на харчові товари та напої, що може впливати на споживчі можливості та економічну стабільність, включаючи і здатність забезпечувати раціон громадян України основними видами харчових продуктів в умовах воєнного стану (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка зміни споживчих цін на товари й послуги та індексу споживчих цін в Україні, 2023 р.

Джерело: побудовано на основі [61; 62].

Іншим складником продовольчої та харчової безпеки є достатній доступ індивідів до певного продукту та достатній рівень споживання конкретного продукту для задоволення особистих потреб. Дослідження особливостей забезпечення раціону громадян України основними видами харчових продуктів в умовах воєнного стану дозволило виявити можливі прогалини або нерівності в доступі до необхідних товарів. Фактичне споживання хліба та хлібобулочних виробів, картоплі, овочів і баштанних перебувало в межах раціональної норми. До харчових продуктів, фактичне споживання яких було нижчим за раціональну норму, належать м'ясо та м'ясні вироби, молоко та молочні продукти, риба та рибні вироби, олія, а також фрукти, ягоди та виноград (табл. 2).

Таблиця 2 Споживання основних харчових продуктів, калорійність середньодобового раціону на одну особу й достатність споживання в Україні

Споживання основних харчових продуктів на одну особу, кг	Роки	Раціональна норма споживання (розрахунки МОЗ), кг/рік	Показник достатності споживання, 20232
	2000	2005	2010	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021	20221	20231
М'ясо та м'ясні продукти	32,8	39,1	52,0	50,9	51,4	51,7	52,8	53,6	53,8	53,0	54,1	54,5	80,0	0,68
Молоко та молочні продукти	199,1	225,6	206,4	209,9	209,5	200,0	197,7	200,5	201,9	207,1	203,0	203,6	380,0	0,54
Яйця, шт.	166	238	290	280	267	273	275	282	278	272	274	246	290	0,85
Хліб та хлібні продукти	124,9	123,5	111,3	103,2	101,0	100,8	99,5	97,6	96,6	92,7	в.д.	в.д.	101,0	0,922
Олія	9,4	13,5	14,8	12,3	11,7	11,7	11,9	12,0	12,3	13,6	8,2	8,3	13,0	0,64
Цукор	36,8	38,1	37,1	35,7	33,3	30,4	29,8	28,8	27,8	28,5	27,7	27,4	38,0	0,72
Картопля	135,4	135,6	128,9	137,5	139,8	143,4	139,4	135,7	134,0	132,4	в.д.	в.д.	124,0	1,072
Овочі та баштанні	101,7	120,2	143,5	160,8	163,7	159,7	163,9	164,7	164,0	165,9	в.д.	в.д.	161,0	1,032
Риба та рибні продукти	8,4	14,4	14,5	8,6	9,6	10,8	11,8	12,5	12,4	13,2	в.д.	в.д.	20,0	0,662
Плоди, ягоди та виноград	29,3	37,1	48,0	50,9	49,7	52,8	57,8	58,7	56,5	59,0	в.д.	в.д.	90,0	0,662
Калорійність середньодобового раціону на одну особу, ккал	2661	2916	2933	2799	2742	2707	2706	2691	2674	2677	в.д.	в.д.	2790,83	-

Примітки. 1Дані Міністерства аграрної політики та продовольства України. 2Значення розраховано на основі останніх наявних даних.

3Мінімум для працездатної особи - 2790,8 ккал; раціональна норма - 2920 ккал. В.д. - відсутні дані.

Джерело: складено на основі [61-63].

Експерти вважають, що українці вживають достатньо якісного білка, а вітчизняні харчові продукти загалом є безпечними, хоча раціон середньостатистичного українця не є достатньо різноманітним. Показники калорійності середньодобового раціону населення України на одну особу у 2015-2023 рр. та достатності споживання основних харчових продуктів зменшуються за аналізовані роки, при цьому калорійність залишається близькою до визначених норм для працездатної особи.

Як видно з табл. 2, певні наявні відхилення можуть свідчити, що населення України не виходить на раціональні норми споживання тих чи інших харчових продуктів, що, своєю чергою, впливає на їхнє харчування та здоров'я, а відповідно, і на продовольчу та харчову безпеку. Отже, ці відхилення можуть бути спричинені різними факторами, такими як економічний статус населення, доступність різноманітних харчових продуктів на ринку.

У табл. 3 відображено розрахунки за критерієм економічної доступності харчових продуктів, що є ключовим аспектом аналізу готовності населення до можливості забезпечення себе необхідним харчовим раціоном. Цей критерій ураховує не лише вартість харчових продуктів, а й загальні витрати домогосподарств, що дозволяє здійснити більш комплексну оцінку економічної доступності їжі для населення.

Таблиця 3 Економічна доступність харчових продуктів в Україні

Показники	Роки
	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021
Ef	2101,4	2629,5	2848,8	3419,8	3963,2	4506,3	4580,8	5160,7
Ec	4048,9	4952,0	5720,4	7139,4	8308,6	9670,2	9523,6	11243,4
E	51,9	53,1	49,8	47,9	47,7	46,6	48,1	45,9

Джерело: складено на основі [61].

Як бачимо з табл. 3, значення критерію економічної доступності харчових продуктів відображає високі витрати домогосподарств на харчування, що формує значне фінансове навантаження на домогосподарства, що, своєю чергою, свідчить про формування виклику щодо наявності харчових продуктів для домогосподарств. Отже, якщо велика частка доходу домогосподарства витрачається на їжу, це означає, що доступ до основних харчових продуктів може бути обмеженим. Через ці умови домогосподарства стикаються з фінансовими труднощами, які ускладнюють їхню можливість купувати якісні харчові продукти, що може вплинути на загальний рівень здоров'я населення.

У зв'язку із цим вважаємо за необхідне провести аналіз змін показників продовольчої безпеки України за останні роки, спираючись на дані Глобального індексу продовольчої безпеки (рис. 3). Цей аналіз дозволяє оцінити динаміку рівня продовольчої безпеки в країні та визначити можливі проблемні асп екти, які потребують уваги та вжиття заходів для їх вирішення.

Рис. 3. Глобальний індекс продовольчої безпеки України, 2013-2022 рр.

Джерело: побудовано на основі [17].

Згідно з наведеними на рис. 3 даними можна констатувати, що загальний стан продовольчої безпеки України є негативним протягом останніх 10 років. Глобальний індекс продовольчої безпеки України досягнув найвищої позначки у рейтингу 2021 р., але через розв'язану рф війну він зменшився на понад 4 %. Протягом аналізованого періоду індекс періодично знижувався через поточну ситуацію в країні та недостатнє виробництво харчових продуктів, що було спричинено негативною ситуацією з урожаєм, а також повномасштабним вторгненням росії на територію України.

Прогнозувати точні тренди Глобального індексу продовольчої безпеки України може бути складно через багатофакторність впливу різних чинників на продовольчу безпеку. Однак можна сподіватися, що цей індекс може показати певне поліпшення в результаті реалізації заходів уряду та розвитку сільського господарства, уведення нових технологій і практик у виробництво харчових продуктів, а також завдяки участі в міжнародних програмах сприяння продовольчій безпеці. Проте поліпшення значення Глобального індексу продовольчої безпеки України може бути ускладнено через економічні труднощі, війну, зміни кліматичних умов, екологічні проблеми й інші чинники.

На міжнародному рівні Україна, за даними Глобального індексу продовольчої безпеки, посіла у 2022 р. 71-ше місце серед 113 країн. Вважаємо за необхідне відзначити, що Україна значно погіршила свій рейтинг порівняно з 2021 р. (58-ме місце). Серед показників найгіршим для вітчизняної продовольчої безпеки у 2022 р. визначено сталість і адаптивність - 43,5 бала зі 100 та 94-те місце у світі. За показником економічної доступності харчових продуктів Україна отримала 48,1 бала зі 100 і посіла 93-тє місце у світі. Слабкими чинниками в нашій країні є: політичні та соціальні бар'єри; інфраструктура ланцюгів постачань; розвиток сільськогосподарських досліджень і стратегія доступу до харчових продуктів.

За показником забезпечення та доступу до харчових продуктів Україна посідає в глобальному рейтингу 65 -те місце. У першу чергу, це спричинено суттєвим зростанням цін та зміною середніх витрат на виробництво харчових продуктів, а також відсутністю державних програм захисту. За показником якості й безпечності їжі в Україні ситуація краща - 71,3 бала зі 100 та 52-га сходинка в глобальному рейтингу (табл. 4).

Показник «Зміна середніх витрат на харчування» становив 46,5, що вказує на достатньо високу зміну середніх витрат на харчування в Україні порівнян о із середнім значенням у світі (70,7) і свідчить про низьку платоспроможність населення в Україні. Україна має високий показник достатності пропозиції харчових продуктів (79,4), що перевищує середнє значення у світі (61,9), це може означати, що на ринку є достатня кількість продуктів, але водночас може бути проблема доступності через фінансові обмеження населення. У рамках аналізу Глобального індексу продовольчої безпеки України за 2022 р. показник дієтичної різноманітності становив 47,4, що вказує на можливу недостатність деяких груп продуктів у раціоні населення. З іншого боку, показник доступності мікроелементів, який становив 69,5, свідчить про те, що важливі мікроелементи, які необхідні для здорового харчування, доступні в харчових продуктах для населення України. Це положення підтверджується тим, що значення цього показника для України (69,5) вище, ніж його середнє значення у світі (67,8).

Отже, Україна посідала 65-те місце у глобальному рейтингу забезпечення та доступу до харчових продуктів, що переважно викликано суттєвим зростанням цін та відсутністю державних програм захисту. Незважаючи на це, показник якості та безпечності їжі в країні відносно високий (71,3 бала зі 100), проте проблемою є низька платоспроможність населення та недостатність деяких груп продуктів у раціоні, хоча важливі мікроелементи доступні в харчових продуктах.

Щоб краще зрозуміти цю динаміку та визначити можливі причини такого стану речей, необхідно провести регресійне моделювання (табл. 5). Цей аналіз дав змогу відобразити вплив на забезпечення раціону громадян України основними видами харчових продуктів таких факторів, як номінальний ВВП та споживчі витрати за останні 18 років:

Y = 0,95 + 300259,54 * Х1 + 290960,92 * Х2,

де Y - рівень забезпечення раціону громадян основними видами харчових продуктів в умовах воєнного стану, коеф.;

X1 - номінальна величина ВВП України, грн;

X2 - споживчі витрати, грн.

Таблиця 4 Аналіз Глобального індексу продовольчої безпеки України за 2022 р.

Показники	Україна	У середньому у світі
Глобальний індекс продовольчої безпеки	57,9	-
1. Affordability - Доступність	66,6	-
1.1. Зміна середніх витрат на харчування	46,5	70,7
1.2. Частка населення за глобальною межею бідності	99,9	76,6
1.3. Індекс доходів з урахуванням рівнів нерівності	67,5	55,5
1.4. Торгівля сільськогосподарською продукцією	78,1	67,6
1.5. Програми безпеки харчових продуктів	47,6	72,4
2. Availability - Достатність	48,1	-
2.1. Доступ до аграрних ресурсів	62,4	57,6
2.2. Аграрні дослідження та розробки	36,1	47,1
2.3. Інфраструктура ферми	62,0	55,7
2.4. Волатильність аграрного виробництва	74,8	68,7
2.5. Втрата їжі	74,9	75,5
2.6. Інфраструктура ланцюга поставок	23,6	47,8
2.7. Достатність пропозиції	79,4	61,9
2.7.1. Достатність харчового забезпечення	60,3	58,5
2.7.2. Хронічна залежність від харчової допомоги	100	65,5
2.8. Політичні та соціальні бар'єри доступу	23,4	58,7
2.9. Продовольча безпека та політика доступу	0,0	47,1
3. Quality and safety - Якість і безпека	71,3	-
3.1. Дієтична різноманітність	47,4	52,5
3.1.1. Частка некрохмалистих продуктів	47,8	48,4
3.1.2. Частка споживання цукру	46,7	59,7
3.2. Норми харчування	70,2	63,7
3.2.1. Національні рекомендації з дієтичного харчування	100,0	42,5
3.2.2. Національний план або стратегія харчування	100,0	69,0
3.2.3. Маркування харчової цінності	100,0	59,3
3.2.4. Моніторинг та нагляд за харчуванням	0,0	77,9
3.3. Доступність мікроелементів	69,5	67,8
3.3.1. Наявність вітаміну А в їжі	100	88,5
3.3.2. Наявність заліза в їжі	49,6	49,3
3.3.3. Дієтична доступність цинку	56,2	64,3
3.4. Якість білка	81,3	68,5
3.5. Безпека харчових продуктів	87,0	76,4
3.5.1. Відповідне законодавство щодо безпеки харчових продуктів	100,0	70,8
3.5.2. Механізми безпеки харчових продуктів	60,0	68,7
3.5.3. Доступ до питної води	90,8	82,1
3.5.4. Можливість безпечного зберігання харчових продуктів	100	83,8
4. Sustainability and adaptation - Сталість і адаптивність	43,5	-
4.1. Вплив (експозиція)	53,2	67,9
4.2. Вода	13,8	41,2
4.3. Земля	65,1	61,3
4.4. Океани, річки та озера	44,3	41,5
4.5. Політична прихильність до адаптації	41,1	55,8
4.6. Управління ризиками стихійних лих	43,8	55,7

Джерело: [17].

Отже, варіація рівня забезпечення раціону громадян України основними видами харчових продуктів залежить від варіації номінального ВВП та споживчих витрат. Параметри моделі є статистично значущими, про що свідчать показники /-статистики та Р-значення.

Таблиця 5 Результати регресійного моделювання впливу факторів на забезпечення раціону громадян України основними видами харчових продуктів

Регресійна статистика
Коефіцієнт множинної кореляції (Multiple R)	0,95
Коефіцієнт детермінації (R Square)	0,90
Скоригований коефіцієнт детермінації (Adjusted R Square)	0,90
Стандартна помилка (Standard Error)	510723,72
Спостереження (Observations)	17
ANOVA
	df	SS	MS	F	Значущість F
Регресія	1	3,67	3,67	1,41	4,9860
Залишок	15	3,91	2,60	-	-
Загальні	16	4,06		-	-
Показники	Коефіцієнти	Стандартна помилка	/-ста- тис- тика	Р-зна- чення	Нижня межа довірчого інтервалу 95 %	Верхня межа довірчого інтервалу 95 %	Нижня межа довірчого інтервалу 99,0 %	Верхня межа довірчого інтервалу 99,0 %
Нахил (Intercept)	-668505	281557	-2,37	0,030	-1268630,2	-68379,9	-1498173,6	161163,5
Номінальний ВВП	300259	25285	11,88	0,000	246366,7	354152,4	225753,1	374765,9
Споживчі витрати	290961	25899	11,23	0,000	235758,5	346163,4	214643,9	367277,9

Джерело: власні розрахунки авторів.

Таким чином, регресійна модель є статистично значущою, оскільки значення F-статистики в ANOVA є значущим (Рфакт. = 4,9860, що більше від Ртабл. = 1,41). Це свідчить про наявність зв'язку між незалежними та залежною змінними. Значення коефіцієнта детермінації вказує, що модель на 90 % пояснює залежність варіації рівня забезпечення раціону громадян основними видами харчових продуктів в умовах воєнного стану від варіації рівня номінального ВВП та споживчих витрат. Хоча модель є значущою, варто також розглянути інші можливі фактори, які можуть впливати на залежну змінну, оскільки модель залишає значну частину варіації нез'ясованою (10 %).

Для кращого розуміння соціально-демографічного контексту стосовно рівня забезпечення раціону громадян України основними видами харчових продуктів нами проведено опитування. У табл. 6 наведено соціально-демографічні характеристики опитаних респондентів, включаючи середній вік у роках, стандартне відхилення та діапазон віку, а також розподіл за сімейним статусом і статусом зайнятості. Дані розподілено за статевою приналежністю, що може відображати різні погляди та потреби різних груп населення у сфері доступності та якості харчових продуктів.

Таблиця 6 Соціально-демографічні характеристики респондентів за статевою приналежністю

Показники	Загальні значення	Жінки	Чоловіки
Середній вік, років	42,95	40,89	44,06
Стандартне відхилення; діапазон	13,38; 19-96	14,07; 19-96	12,83; 20-93
Сімейний статус (n, %)
Одружений(а)	13819 (64,7)	4239 (57,4)	9181 (70,0)
Неодружений(а)	4656 (17,3)	2665 (19,8)	1991 (16,0)
У стосунках	3730 (9,5)	1542 (8,2)	2188 (10,2)
Вдівець / вдова	2675 (7,6)	1518 (14,5)	1157 (3,8)
Статус зайнятості (n, %)
Пенсіонер	12028 (56,3)	6903 (51,5)	5125 (59,2)
Працює	6730 (31,5)	3809 (32,9)	2921 (30,6)
Домогосподарка / домогосподар	681 (3,2)	493 (7,5)	188 (0,9)
Безробітний	537 (2,3)	297 (2,2)	240 (2,5)
Інший статус	1418 (6,6)	819 (6,0)	599 (6,9)
Середня кількість дітей	1,63	1,54	1,68
Стандартне відхилення; діапазон	1,13; 0-8	1,09; 0-5	1,14; 0-8

Джерело: власні розрахунки авторів.

Середня вікова категорія респондентів становить приблизно 43 роки, більшість респондентів є одруженими або з партнером, проте відзначено певний відсоток вдівців і вдів. Основна частина респондентів є пенсіонерами або працюють, проте також є представники групи безробітних і домогосподарок. У середньому респонденти мають близько 1-2 дітей, причому середня кількість дітей у чоловіків трохи вища, ніж у жінок. Зазначені дані дозволяють вважати вибірку належним відображенням різноманітності соціально-демографічних характеристик населення та вказують на репрезентативність дослідження.

Результати опитування показують (табл. 7), що значна частина респондентів (49 %) оцінює стан продовольчої безпеки в Україні як середній, що свідчить про певні переживання з приводу цього питання в населення. Більшість респондентів відзначила зростання цін на харчові продукти (78 %) і підкреслила вплив цього фактора на їхню можливість забезпечити собі та родині необхідний раціон (79 %). На відміну від цього, думка щодо якості й безпеки харчових продуктів була розділена, де більшість респондентів (85 %) оцінює цей аспект як задовільний. Щодо ефективності урядової діяльності значна частина опитаних (83 %) вважає, що уряд повинен приділити більше уваги питанням продовольчої безпеки в умовах воєнного стану, також більша частина (78 %) вважає, що державні програми захисту населення від високих цін на харчові продукти в умовах воєнного стану потребують поліпшення.

Отже, результати опитування показують, що значна частина населення України висловлює серйозні переживання щодо продовольчої безпеки, особливо стосовно зростання цін на харчові продукти, у той час як думки щодо якості і безпеки їжі розділені. Чимала частина опитаних також вважає, що уряд повинен зосередити більше уваги на заходах захисту населення від високих цін і покращанні державних програм у сфері продовольчої безпеки в умовах воєнного стану.

Таблиця 7 Результати опитування щодо стану продовольчої безпеки в 'З та впливу різних чинників на доступність і якість харчових п]	країні родуктів
Питання	Відповідь	Значення, %
1. Оцініть загальний стан продовольчої безпеки в умовах воєнного стану	Дуже поганий	8
	Поганий	15
	Середній	49
	Добрий	20
	Дуже добрий	8
2. Чи помічали Ви зміни цін на харчові продукти в умовах воєнного стану?	Так, ціни значно зросли	78
	Так, ціни трохи зросли	14
	Ні, ціни залишаються стабільними	6
	Не помітив/помітила	2
3. Чи вплинуло зростання цін на харчові продукти на вашу здатність забезпечувати собі та вашій родині необхідний раціон в умовах воєнного стану?	Так, дуже суттєво	79
	Так, трохи	15
	Ні, не вплинули	1
	Не знаю/не впевнений/впевнена	5
4. Оцініть якість і безпеку харчових продуктів, які ви купуєте	Дуже погано	5
	Погано	10
	Задовільно	35
	Добре	40
	Дуже добре	10
5. Чи змінилася ваша дієтична поведінка через зміни в цінах та якості продуктів?	Так, я значно змінив/змінила свою дієту	33
	Так, я трохи змінив/змінила свою дієту	50
	Ні, моя дієта залишається фактично незмінною	12
	Не впевнений/впевнена

Подобные документы

• Оцінка стану продовольчої безпеки України

  Оцінка сучасного стану ринку харчової промисловості. Основні аспекти проблеми продовольчої безпеки України на сучасному етапі розвитку. Запропоновано шляхи покращання ситуації. Виявлено умови забезпечення рівня достатності споживання харчових продуктів.
  
  статья [1,3 M], добавлен 21.09.2017
  

• Конкурентоспроможність регіонів України в умовах глобалізації

  Закономірності, принципи та фактори формування конкурентоспроможності регіонів України. Сучасні тенденції розвитку підприємств в умовах ринкових відносин. Проблеми української регіональної політики та завдання в сфері реалізації євроінтеграційного курсу.
  
  курсовая работа [362,9 K], добавлен 28.01.2014
  

• Проблеми економічної безпеки України в умовах глобалізації

  Сутність і критерії оцінюваня, принципи та показники економічної безпеки країни. Зміст та класифікація загроз. Стратегія економічної конкурентоспроможності в системі національної безпеки України. Аналіз та оцінка сучасного стану, удосконалення системи.
  
  курсовая работа [206,3 K], добавлен 13.05.2015
  

• Економічна безпека України

  Основи ринкової економіки. Сутність економічного суверенітету та його структура. Характеристика елементів економічної безпеки України. Аналіз стану економічної безпеки України. Ефективність заходів держави щодо врегулювання стану економічної безпеки.
  
  курсовая работа [546,2 K], добавлен 13.09.2003
  

• Управління конкурентоспроможністю будівельної галузі в сучасних умовах

  Визначення особливостей управління конкурентоспроможністю в будівельній галузі за сучасних умовах, виявлення резервів розвитку галузей національної економіки. Основні напрямки забезпечення економічної безпеки галузей народного господарства України.
  
  статья [388,3 K], добавлен 11.09.2017
  

• Економіка України в умовах глобалізації

  Вивчення понять глобалізації та інтернаціоналізації. Порівняльна характеристика національних економік Росії, ЄС та ЄЕП в умовах глобального розвитку. Розгляд України як "геополітичного стрижня" за З. Бжезінським. Аналіз умов вступу до Європейського Союзу.
  
  курсовая работа [66,6 K], добавлен 31.08.2010
  

• Індикатори стану функціональної складової соціально-економічної безпеки України

  Індикатори та порогові значення індикаторів стану бюджетної безпеки України. Позитивні та негативні фактори прямого та опосередкованого впливу. Формування множини індикаторів та визначення їх характеристичних значень. Задача нормалізації показників.
  
  контрольная работа [62,1 K], добавлен 16.03.2015
  

• Стан і перспективи зайнятості трудових ресурсів Донецької області в умовах інноваційних змін

  Економічна сутність зайнятості трудових ресурсів в умовах інноваційних змін. Передумови і фактори впливу на розвиток потенціалу Донецької області в умовах реструктуризації зайнятості. Регіональні особливості в розміщенні трудових ресурсів області.
  
  курсовая работа [596,2 K], добавлен 02.05.2014
  

• Витрати на оборону та державне оборонне замовлення: Україна у світі

  Розгляд проблеми щорічного бюджетного фінансування сектору безпеки і оборони відповідно до Стратегії національної безпеки України та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України. Порівняння стану світових військових витрат з витратами України.
  
  статья [19,9 K], добавлен 24.04.2018
  

• Динаміка змін у структурі економічно активного населення України

  Сутність економічно активного населення. Динаміка змін зайнятого і безробітного населення. Здійснення політики зайнятості державними органами управління на основі системного підходу. Пропозиції щодо удосконалення структури державної політики України.
  
  реферат [20,0 K], добавлен 22.10.2015
  

• Боргова безпека: методологія оцінки та механізми забезпечення

  Державний борг як основа боргової безпеки держави: основні поняття та система індикаторів. Аналіз стану боргової безпеки України в контексті світової фінансової кризи. Проблеми обслуговування державного боргу; законодавче забезпечення фінансової безпеки.
  
  курсовая работа [286,0 K], добавлен 28.11.2013
  

• Организанізаційно-правові форми підприємств

  Підприємство: ознаки, функції та класифікаці. Характеристика організаційно-правових форм підприємств. Особливості функціонування підприємств в умовах трансформації економіки України. Оцінка фінансового стану підприємств та напрямки його покращення.
  
  курсовая работа [50,8 K], добавлен 22.05.2008
  

• Макроекономічні фактори конкурентоспроможності України на світових ринках

  Економічна сутність конкурентоспроможності. Основні критерії та фактори впливу на цю категорію в умовах інноваційних змін. Дослідження сучасних фінансових позицій України на світових ринках. Перспективи підвищення рівня її конкурентоспроможності.
  
  курсовая работа [1003,2 K], добавлен 19.03.2016
  

• Загальна характеристика функціонування української економіки в 1991-2005 роках

  Особливості виходу держави з рубльової зони, період виживання в умовах суворої економічної кризи, гіперінфляції та гострого фізичного дефіциту основних продуктів національного виробництва. Лібералізація цін та зовнішньої торгівлі, приватизація майна.
  
  реферат [3,2 M], добавлен 25.08.2010
  

• Кластерний підхід до розвитку кооперативів в умовах глобалізації

  Основні аспекти застосування кластерного підходу в регіональній політиці держави. Використання методики кластерів до розвитку кооперативних підприємств України в умовах глобалізації з метою підвищення ефективності господарювання кооперативного сектору.
  
  статья [111,2 K], добавлен 20.04.2015
  

• Методи керування діяльністю підприємства в ринкових умовах (на прикладі ПАТ "Птахофабрика Південна")

  Теорія вивчення управління підприємством в ринкових умовах. Аналіз ліквідності, рентабельності, фінансового та майнового стану, ефективності методів керування діяльністю ПАТ "Птахофабрика Південна". Дослідження недоліків лінійної структури керування.
  
  курсовая работа [453,7 K], добавлен 20.05.2013
  

• Стратегія забезпечення фінансової безпеки держави

  Поняття, структура та підсистеми фінансової безпеки. Економічна безпека як фундаментальна основа економічно ефективної держави. Методика розрахунку рівня економічної безпеки України. Сучасний стан фінансової безпеки України та стратегія її забезпечення.
  
  реферат [84,4 K], добавлен 25.04.2010
  

• Подолання системних проблем зовнішньоекономічної безпеки України як чинник економічного відновлення

  Визначення ключових тенденцій зовнішньоторговельного співробітництва України. Розроблення пропозицій та рекомендацій щодо подолання системних проблем забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України як ключового чинника економічного відновлення.
  
  статья [401,8 K], добавлен 05.10.2017
  

• Особливості формування інформаційного ринку України в сучасних умовах

  Сутність та специфіка ринку інформації. Його інфраструктура та функції. Нормативні засади його формування. Класифікація національних інформаційних ресурсів. Аналіз сучасного стану та дослідження проблеми українського ринку інформаційних товарів та послуг.
  
  дипломная работа [308,4 K], добавлен 22.05.2014
  

• Роль великих міст в економіцi та культурному розвитку України

  Економічний та культурний розвиток великих міст України. Проблеми та пропозиції щодо їх вирішення. Роль міст у територіальних системах держави та їх вплив на ефективність функціонування регіонів у певних політичних та соціально-економічних умовах.
  
  курсовая работа [65,0 K], добавлен 09.02.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам