Теоретичні засади функціонування економіки IT-індустрії в контексті глобалізації світового ринку праці

У роботі [40] серед основних причин, спонукають частину інтелектуальної еліти до еміграції, називають низький рівень оплати праці, політичну нестабільність, неможливість працевлаштування за фахом, забезпечення родинного добробуту, прагнення до життя в економічно стабільному суспільстві, а також реалізацію здібностей та набуття досвіду.

Таким чином, конкурентоспроможність будь-якої економіки визначається структурою у сфері зайнятості, що відповідає вимогам часу, і рівнем продуктивності праці. Важливим національним пріоритетом є створення сучасного ринку праці з прогресивною структурою зайнятості, ефективно інтегрованого в міжнародну економічну систему. Структура зайнятості України змінюється, але напрям цих змін не відповідає національним інтересам та викликам глобалізаційних процесів. В Україні тривають глибокі структурно-інституціональні зрушення, які зумовили переорієнтацію напрямів економічної діяльності та активізували вирішення соціально-економічних проблем щодо формування й ефективного функціонування ринку праці. Якість робочої сили, рівень її кваліфікації є фактором зростання продуктивності праці та ефективного функціонування економіки [41].

З огляду на вищесказане, можна впевнено говорити про наступне. З одного боку, розвиток IT-індустрії сприяє інтеграції до світових ринків, включаючи ринок праці. З іншого боку, ряд існуючих проблем економічного характеру призводить до міграції кваліфікованих кадрів в інші країни світу. Проте за умови прийняття правильних рішень, що будуть сприяти розвитку вітчизняної економіки, проблема міграції в інші країни може нівельована за рахунок розвитку власного ринку праці.

В заключній частині нашої роботи розглянемо питання оцінювання вартості програмного забезпечення. Стрімкий розвиток індустрії розробки програмного забезпечення призводить до посилення конкурентної боротьби на ринку, що зумовлює необхідність враховувати ряд факторів, які мають різні ступені впливу на вартість програмного забезпечення. Проблема оцінювання вартості програмних продуктів на даний момент є недостатньо вивченою та потребує додаткової уваги.

Нижче визначимо фактори, які впливають на ціну програмних продуктів. Принциповими особливостями програмного забезпечення з точки зору оцінки його вартості є: віртуальність, тобто відсутність безпосередньої матеріальної форми, що вимагає розроблення нових методик оцінювання; віднесення програмного забезпечення до категорії інтелектуальної власності, де реальні витрати на створення об'єкта є незначними у порівнянні з його справжньою цінністю; або навпаки, витрати на створення об'єкта суттєво перевищують його цінність [42].

Прогнозування вартості програмного продукту багато в чому залежить від використовуваної методології розроблення програмного забезпечення. Розглянемо етапи розроблення програмного забезпечення на прикладі створення мобільного додатку. Як зазначено у роботі [43], у більшості випадків процес розробки додатків складається з наступних етапів: попередня розробка, або етап дослідження; UX / UI дизайн; безпосередня розробка додатків; тестування та розгортання додатків; постійна підтримка та обслуговування.

Одним з основних факторів, що впливають на час розроблення програми, зокрема мобільного додатку, є її функціональність, адже це пов'язано з необхідними етапами розробки програмного забезпечення. Для здійснення оцінювання часу необхідного на створення продукту пропонується використовувати ряд інструментів, серед яких можна виділити наступні: «concepts», що являють собою суму необхідних у програмі функцій; «storypoints», що демонструють швидкість та складність розробки програми [43].

Серед причин невідповідності прогнозів реальним витратам часу та коштів на розробку програмного забезпечення традиційно виділяють наступні: низький професійний рівень співробітників компанії-розробника, що може позначитися на точності здійсненого прогнозу; збільшення обсягу розробки додатків через зміни в процесі його розробки.

Розглянемо підходи до оцінювання вартості програмного забезпечення, до яких можна віднести модель COCOMO, методику аналізу за функціональними точками, метод Use case points, метод аналогій, методику Price-to-win та інші. Загалом, методи оцінювання вартості та трудомісткості програмного забезпечення можна поділити на алгоритмічні та неалгоритмічні.

Вивчаючи особливості оцінювання вартості програмного забезпечення та основні способи її визначення, слушно розглянути метод аналогій більш детально. Це зумовлено його широким використанням та наявністю цілого ряду особливостей, що дозволяють пристосувати його до цілого типу проектів, зокрема для прогнозування вартості мобільних додатків.

Оцінка на основі аналогії порівнює оцінюваний проект з уже завершеними на основі визначених показників. Міра відстані використовується, щоб оцінити як проекти пов'язані між собою. На початкових етапах розробки програмного забезпечення оцінка зусиль є дуже складним завданням. Щоб отримати більш точні результати, враховуються показники оцінки зусиль реалізації попередніх проектів. Такі показники використовуються для отримання точного прогнозу зусиль, необхідних для успішного завершення поточного проекту [44].

Як зазначено у роботах [45; 46], оцінка за аналогією - це метод, керований даними. Він порівнює проект, що розглядається (цільовий проект) з подібними історичними проектами та їх загальні атрибути. Ідея аналогічного оцінювання полягає у визначенні зусилля цільового проекту як функція відомих зусиль подібних історичних проектів.

Основними перевагами методу аналогій є його практична спрямованість, яка базується на тому, що прогноз будується спираючись на існуючі дані.

Серед обмежень, що накладає використання даного методу, можна відзначити необхідність мати дані високої якості за уже реалізованими проектами, що не завжди доступно. Також залишається актуальним питання щодо врахування низки параметрів, які мають важливе значення, проте складно піддаються кількісному вираженню.

Зважаючи на розповсюдженість методу аналогій та на обмеження, які він пред'являє, дослідниками було запропоновано цілий ряд нововведень, які дозволяють зменшити вплив наявних обмежень та зробити даний інструмент більш гнучким та таким, що надає якісно нові результати використання з точку зору точності та надійності прогнозів.

Існує думка, що при використанні методу аналогії оцінка зусиль була найкращою в 60% випадків, про які повідомляється в опублікованому дослідженні. Однак у 30% випадків він виявив найгірший прогноз точності, отже, вказує на деяку нестабільність [47]. Тому можна зробити висновок, що оцінка зусиль за аналогією є перспективною, але потребує подальшого вдосконалення з точки зору кращої точності та ширшої застосовності [48].

Так, у роботі [49] автори пропонують техніку відбору для методу аналогій, яка зменшує всю базу проектів до невеликої підмножини, що складається з лише представницьких проектів. Більше того, дана техніка поєднується з функцією зважування для подальшого вдосконалення методу аналогій. Запропоновані методи перевірені на чотирьох наборах даних (два реальних і два штучні набори) і порівнянні зі звичайними варіантами використання методу аналогій.

Іншим варіантом покращення методу аналогій є наступний, у якому автори пропонують новий гнучкий метод під назвою AQUA, що здатен подолати обмеження попереднього методу аналогій. Метод AQUA поєднує ідеї двох відомих оцінок на основі аналогії техніки: міркування на основі конкретних випадків та спільна фільтрація. Метод застосовується для прогнозування зусиль, пов'язаних з будь- яким проектом а залежності від його характеристик. Відповідно до авторів методики, AQUA підтримує кількісні дані шляхом визначення подібності міри для різних типів даних. Також даний метод більш коректно працює там, де відсутні точні значення показників. Враховуючи, що фіксована і невелика кількість аналогій може дати не найкращу точність прогнозування, дана методика передбачає гнучкий механізм, заснований на вивченні існуючих проектів для формування більш якісного набору базових даних [48].

Далі розглянемо моделі COCOMO (Cost Constructive Model) та COCOMO II, які дозволяють здійснити оцінювання трудоємності і часу розробки програмного продукту.

Методика COCOMO дозволяє оцінити трудоємність і час розробки програмного продукту. Сімейство моделей COCOMO було створене в 1981 році на основі бази даних про проекти консалтингової фірми TRW [50; 51]. COCOMO являє собою три моделі, орієнтовані на використання в трьох фазах життєвого циклу ПЗ: базова (Basic) застосовується на етапі виробітки специфікацій; розширена (Intermediate) - після визначення вимог до ПЗ; поглиблена (Advanced) - використовується після закінчення проектування ПЗ.

Параметри моделі залежать від виду додатка, який розробляється і можуть бути такими: відносно простий проект, робота над яким ведеться однорідною командою розробників, вимоги мають рекомендований характер, відсутня заздалегідь вироблена вичерпна специфікація (наприклад, нескладне прикладне ПЗ); проект середньої складності, робота над яким ведеться змішаною командою розробників, вимоги до проекту визначаються специфікацією, однак можуть змінюватись в процесі розробки проекту (наприклад, ПЗ системи управління банківським терміналом); проект, який повинен бути реалізований в жорстких рамках заданих вимог (наприклад, ПЗ системи керування польотами). В базовій моделі фактор уточнення витрат приймається рівним одиниці. Для визначення значення цього фактора в розширеній моделі використовується таблиця, яка містить ряд параметрів, які визначають вартість проекту. При використанні поглибленої моделі, спочатку проводиться оцінка з використанням розширеної моделі на рівні компонента, після чого кожний параметр вартості оцінюється для всіх фаз життєвого циклу програмного забезпечення [51].

COCOMO ІІ також є сімейством моделей і являє собою розвиток базової (Basic) моделі COCOMO. COCOMO ІІ включає три моделі - створення додатків Application Composition Model (ACM), раннього етапу розробки Early Design Model (EDM) і пост-архітектурна Post Architecture Model (PAM). Також в ній допускається вимірювати розмір проекту не лише кількістю рядків коду (LOC), але і більш сучасними функціональними і об'єктними точками.

Таким чином, в сучасних економічних умовах питання прогнозування вартості програмного забезпечення є одним з ключових з точки зору підвищення конкурентоспроможності компаній, які працюють в галузі розробки програмного забезпечення. Враховуючи цілий ряд чинників, які мають вплив на вартість програмного продукту, саме від коректної роботи з ними багато в чому залежить точність прогнозу.

Висновки

У роботі було досліджено теоретичні засади функціонування економіки IT-індустрії в контексті глобалізації світового ринку праці. Було проаналізовано поняття «Економіка IT-індустрії». Продемонстровано, що економічні аспекти є важливими на кожному з етапів проектування програмного продукту, граючи подекуди вирішальну ролі в процесі прийняття інженерних та управлінських рішень.

Здійснено аналіз сильних та слабких сторін функціонування вітчизняної галузі IT. Проаналізовано особливості державного регулювання IT-індустрії. До шляхів, які можуть сприяти розвитку галузі IT пропонується відносити посилення взаємодії між IT та освітньою сферою, удосконалення нормативно-правової бази, а також створення сприятливих умов для реалізації вітчизняних інноваційних проектів.

Розглянуто алгоритмічні та неалгоритмічні методи оцінювання трудомісткості та вартості проекту. Здійснено аналіз методів аналогій та моделі COCOMO та COCOMO II з точки зору можливості їх практичного застосування.

Перспективним з точки зору подальших наукових досліджень видається проведення емпіричних досліджень, направлених на перевірку та калібрування існуючих моделей оцінювання трудомісткості та вартості програмного забезпечення. Це надасть дослідникам, розробникам та управлінцям, що працюють у галузі IT необхідні інструменти для прогнозування вартості програмного забезпечення, результатом чого може стати підвищення конкурентоспроможності вітчизняних IT-компаній.

Список використаних джерел

1. Robbins, L. C. (1932). An Essay on the Nature and Significance of Economic Science. London: Macmillan.

2. Карий О., Гальків Л., Цапулич А. Розвиток ІТ-сфери України: чинники та напрями активізації // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія “Проблеми економіки та управління”. 2021. Том 5, Номер 1. C. 42-55

3. On approval of the action plan to support the development of the software industry for 2015: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 08.04.2015 No. 338-r.

4. Boehm B. Software Engineering Economics / Barry Boehm. // IEEE Transactions on Software Engineering. - 1984. - №10. - С. 4-21.

5. Boehm, B.W. (1981) Software Engineering Economics. Prentice Hall, Englewood Cliff.

6. Сидорчук, В. Є. Економіка розробки програмного забезпечення [Текст] / В. Є. Сидорчук, Є. О. Зайцев // Шляхи активізації інноваційної діяльності в освіті, науці, економіці : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [м. Вінниця, 12 квітня 2016 р.] : у 2-х т. / орг. ком. : А. І. Крисоватий, З.-М. В. Задорожний, Б. В. Погріщук [та ін.]. - Вінниця : ВННІЕ ТНЕУ, 2016. - Т. 1. - С. 115-117.

7. Bourque, P. & Fairley, R. E. (eds.) (2014). SWEBOK: Guide to the Software Engineering Body of Knowledge. Los Alamitos, CA: IEEE Computer Society.

8. Сучасні тенденції розвитку ІТ-індустрії в Україні / О. М. Полякова, О. В. Ромащенко // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2018. - № 64. - С. 179-186.

9. Тимошенко, Н. Ю., Ронський, Б. Ю. Проблеми та перспективи розвитку ІТ-індустрії в Україні / Н. Ю. Тимошенко, Б. Ю. Ронський // Економіка і суспільство. - 2018. - Вип. 17. - С. 384-388.

10. Рощина Н.В. До питання впливу IT-систем на економіку України / Н.В. Рощина, Н.О. Черненко // Електронне наукове фахове видання "Ефективна економіка". - 2016. - Вип. 4.

11. Перспективні напрями розвитку ІТ-галузі в Україні / Н.О. Задорожнюк // Економіка: реалії часу. Науковий журнал. - - № 6 (46). - С. 77-84.

12. Булак , Ю., & Лісович , Т. (2021). Міжнародний ринок IT послуг та їх вплив на цифрову економіку України. Грааль Науки, (4), 53-56.

13. Родіонов П. Ю. Управління інформаційною діяльністю підприємства: дис. канд. екон. наук: 08.00.04 / Павло Юрійович Родіонов. - Київ: Нац. авіаційний ун-т, 2015. - 205 с.

14. Кассон М. Інформація та організація. Новий погляд на теорію фірми / [М. Кассон; пер. з англ. І. Ободовського]. Ц К.: Вид. дім -Києво-Могилянська академія», 2008. - 366 с.

15. Ronald H. Coase, The Firm, the Market and the Law (University of Chicago Press, 1988).

16. Ілляшенко С. М. Інформаційний потенціал підприємства / С. М. Ілляшенко //Вісник Сумського державного університету (Серія «Економіка»). - 2004. - № 9 (68). - С. 11-18.

17. Родіонов, П. Ю. Інформаційна діяльність підприємства / Павло Юрійович Родіонов // Вісник соціально-економічних досліджень: зб. наук. праць; за ред. М. І. Звєрякова (голов. ред.) та ін. (ISSN 2313-4569). - Одеса: Одеський національний економічний університет. - 2016. - № 2 (61). - С. 101-113.

18. Мазур Ю. П., Боровик П. М., Журило С. В., Косенко Ю. Ю., Головкіна Л. І. Розвиток it галузі як основа співпраці закладів вищої освіти, науки і бізнесу. Ефективна економіка. 2021. № 8.

19. Закон України «Про вищу освіту» [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. 2014. № 37-38 - С.2716.

20. King, M. D. (2015), “Why higher Ed and business need to work together”

21. Руденко М. В. Технології цифрової трансформації сільськогосподарських підприємств. Агросвіт № 23, 2019, С. 8-18

22. Schwab K. The Fourth Industrial Revolution: what it means, how to respond

23. Кундицький О., Сенишин. О. Особливості державного регулювання IT-сфери у вітчизняній економіці. Випуск 4, Номер 1, С. 34-42.

24. Бабанін О.С. Статистика розвитку ІТ-ринку в США, Україні та світі. / О.С. Бабанін // Щоквартальний науково- інформаційний журнал "Статистика України".-2013.-№1(60)-С.22-28

25. Аведян Л. Й. Державне регулювання сфери сучасних інформаційних технологій та інновацій: закордонний досвід / Л. Й. Аведян // Актуальні проблеми державного управління. - 2017. - № 2. - С. 171-176.

26. Кулинич О. О., Войтко С. В. (2014). Напрями розвитку ІКТ-сфери у забезпеченні належного рівня конкурентоспроможності на міжнародному ринку ІТ-послуг. Економіка. Управління. Інновації. № 1.

27. В. Плескач, Т. Затонацька, Інформаційні системи на підприємствах. Видавництво Знання, 2011, с. 718.

28. Юдкова К. , Чернишина Г., "Класифікація інформаційних систем", Інформація і право, vol. 3152015, pp. 92-98, 2021.

29. World Migration Report Series 2008 / International Organization for Migration [Electronic source].

30. A global labour market [Electronic source].

31. Стаканов Р. Д Формування глобального ринку праці в умовах глобалізації світової економіки / Р. Д. Стаканов // Глобальні та національні проблеми економіки. - 2016. - Вип. 9. - С. 65-69.

32. Дон О. Д Вплив міжнародної трудової міграції на світовий ринок праці. Економіка та держава. 2020. № 11. С. 106-111.

33. Sardak S., Korneyev М., Dzhyndzhoian V., Fedotova T., Tryfonova O. Current trends in global demographic processes. Problems and Perspectives in Management. 2018. Vol.16 (1), pp. 48--57.

34. Акіліна О. В. Конкурентоспроможність робочої сили IT-сфери через призму трансформацій ринку праці / О. В. Акіліна, Л. М. Ільїч // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. - 2018. - Вип. 18(1). - С. 10-16.

35. World Development Report 2016 “Digital Dividends”. World Bank Group. 2016.

36. Пармаклі Д. М. Історія економічних вчень: навчальний посібник / Д. М. Пармаклі, С. В. Філиппова, Н. А. Добрянська - Одеса, 2018. - 113 с.

37. Цевух Ю. О. Ринок праці, міграція та соціально- економічний розвиток Європейського Союзу та України : навч.-метод. посіб. / Ю. О. Цевух. - Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2021. - 140 с.

38. Тенденції та проблеми розвитку ІТ-галузі: кадровий аспект / А. В. Шестакова // Економіка і суспільство. - 2018. - Вип. 19. - С. 255-260.

39. Кульганік О.М. Формування висококваліфікованого сегменту світового ринку праці. Приазовський економічний вісник. Електронний науковий журнал. 2018. Випуск № 5 (10). С. 28-33.

40. Причини міжнародної міграції робочої сили. Міжнародна економіка: підручник / А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін.; за ред. А.П. Румянцева. 3-тє вид., перероб. і доп. Київ: Знання, 2015. С. 149-154.

41. Близнюк В. В. Вітчизняний ринок праці у глобальному вимірі / Близнюк Вікторія Валеріївна, Яценко Любов Дмитрівна // Ринок праці та зайнятість населення. - 2018. - № 3. - С. 33-38.

42. Біляченко О.Л. Особливості оцінки програмного забезпечення, створеного власними силами підприємства [Електронний ресурс] / О.Л. Біляченко. - Режим доступу до ресурсу: http://zsas.zhitomir.org/ru/forum/.

43. App development Cost: Understand Your Budget To Build Powerful Apps [Електронний ресурс]

44. Resmi, V, & Vijayalakshmi, S. (2020). Analogy-Based Approaches to Improve Software Project Effort Estimation Accuracy, Journal of Intelligent Systems, 29(1), 1468-1479.

45. Mukhopadhyay T, Vicinanza S, Prietula MJ (1992) Examining the feasibility of a case-based reasoning model for software effort estimation. MIS Quarterly 16(2):155-171.

46. Shepperd M, Schofield C (1997) Estimating software project effort using analogies. IEEE Trans Softw Eng 23(12):736-743.

47. Ruhe M, Jeffery R, Wieczorek I (2003) Cost estimation for web application. ICSE 2003: Proceedings of 25th International Conference on Software Engineering. Oregon, USA, pp 285-294.

48. Li, Jingzhou & Ruhe, Guenther & Al-Emran, Ahmed & Richter, Michael. (2007). A flexible method for effort estimation by analogy. Empirical Software Engineering. 12. 65-106.

49. Li, Y. & Xie, Min & Goh, T. (2009). A study of project selection and feature weighting for analogy based software cost estimation. Journal of Systems and Software. 82. 241-252.

50. Кравченко, С. М. (2014). Засоби оцінки вартості програмного забезпечення. Вісник ЖДТУ. Серія "Технічні науки", (1(68), 112-117.

51. McGibbon Th. Modern Empirical and Schedule Estimation Tools / McGibbon Th. // DACS Report. - 1997. - 72 p.

Размещено на Allbest.ru