Розробка інтелектуальної системи прийняття рішень

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО СТВОРЕННЯ ІСПР ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

1.1 Дослідження предметної області

1.2 Аналіз існуючих ІСПР предметної області

1.3 Обґрунтування вибору підходів і технологій для створення ІСПР

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ. ХАРАКТЕРИСТИКА ІСПР ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ

2.1 Характеристика об'єкта дослідження

2.2 Структура і характеристика ІСПР

2.3 Постановка задачі

2.4 Методи та моделі ІСПР

РОЗДІЛ 3. КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗДІЛ. РОЗРОБКА ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ

3.1 Бази/сховища даних і бази знань ІСПР

3.2 Програмне забезпечення ІСПР

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

У сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб'єкта є предметом уваги великого кола учасників ринкових відносин (організації й осіб), зацікавлених у результатах його функціонування. На підставі доступної їм обліково-економічної інформації вони намагаються оцінити фінансове становище підприємства. Основним інструментом для цього слугує фінансовий аналіз, за допомогою якого можна об'єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини аналізованого об'єкта, а потім за його результатами прийняти обґрунтовані рішення. Найбільш я продуктивно, ці рішення можна приймати за допомогою відповідної ІС.

Метою дослідження є прошення та пришвидшення роботі по проведенню фінансового аналізу діяльності підприємства/виробничої системи/бізнесових структур.

Об'єкт дослідження, фінансовий потенціал підприємства. Предметом аналізу фінансової діяльності підприємства є його господарська і фінансова діяльність, кінцеві фінансові результати, результати оцінки стану і використання всіх видів ресурсів, фінансові стани господарюючого суб'єкта і результати його соціального розвитку.

Основними методами фінансового аналізу діяльності підприємства є:

читання бухгалтерської звітності;

горизонтальний аналіз;

вертикальний аналіз;

трендовий аналіз;

порівняльний (просторовий) аналіз;

факторний аналіз;

метод фінансових коефіцієнтів.

Математико-статистичні методи вивчення зв'язків: кореляційний аналіз, регресійний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів, коваріаційний аналіз, метод объекто-періодів, кластерний аналіз тощо.

Эконометричні методи: матричні методи, гармонійний аналіз, спектральний аналіз, методи теорії виробничих функцій, методи теорії міжгалузевого балансу.

Методи економічної кібернетики й оптимального програмування: методи системного аналізу, методи машинної імітації, лінійне програмування, нелінійне програмування, динамічне програмування, опукле програмування тощо.

Методи дослідження операцій і теорії прийняття рішень: методи теорії графів, метод дерев, теорія ігор, теорія масового обслуговування, методи сіткового планування і керування.

Безумовно, не усі з перерахованих методів можуть знайти безпосереднє застосування в рамках фінансового аналізу, оскільки основні результати ефективного аналізу і керування фінансами досягаються за допомогою спеціальних фінансових інструментів, проте деякі їхні елементи уже використовуються. Зокрема, це відноситься до методів дисконтування машинної імітації, кореляційно-регресійного аналізу, факторного аналізу, обробки рядів динаміки тощо.

Практика фінансового аналізу виробила його основні методи. Серед них можна виділити шість:

- горизонтальний (тимчасовий) аналіз - порівняння кожної позиції в інформації з попереднім періодом;

- вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції в інформації на результат у цілому;

- трендовый аналіз - порівняння кожної позиції в інформації з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто. основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формують можливі значення показників у майбутньому, а отже, ведеться перспективний прогнозний аналіз;

- аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин між окремими позиціями в інформації, визначення взаємозв'язків показників;

- порівняльний (просторовий) аналіз - порівняння зведених показників як всередині підприємства за окремими структурними підрозділами, так і з показниками конкурентів, середньогалузевими та середньогосподарськими;

- факторний аналіз - аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути прямим, коли бути прямим, коли результативний показник ділять на складові частини, так і зворотнім, коли його окремі елементи складаються в загальний результативний показник.

В ході аналізу для характеристики різних аспекті діяльності підприємств застосовується як абсолютні показники, так і відносні фінансові коефіцієнти, що представляють собою відносні показники фінансового стану. Відносні показники діляться на коефіцієнти розподілу та коефіцієнти координації.

Коефіцієнти розподілу застосовуються в тих випадках, коли необхідно визначити, яку частину становить той чи інший абсолютний показник від підсумку групи абсолютний показників, що його включає.

Коефіцієнти координації використовуються для вираження відносин різних по сутності абсолютних показників фінансового стану або їх лінійних комбінацій, що мають різний економічний зміст. Аналіз фінансових коефіцієнтів заключається в порівнянні їх значень з базисними величинами, а також у вивченні їх динаміки за звітний період та за ряд років. В якості базисних величин використовуються середні за часовим рядом значення показн6иків даного підприємства, що відносяться до минулих періодів.

Фінансовий аналіз проводиться за допомогою наступних основних прийомів: порівняння й угруповання, ланцюгових підстановок, різниц. В окремих випадках можуть бути використані методи економіко-математичного моделювання (регресійний аналіз, кореляційний аналіз).

Прийом порівняння полягає в зіставленні фінансових показників звітного періоду з їхніми плановими значеннями (норматив, норма, ліміт) і з показниками попереднього періоду. Для того щоб результати порівняння дали правильні висновки аналізу, необхідно забезпечити порівнянність порівнюваних показників, тобто їхня однорідність і одноякісність. Порівнянність аналітичних показників зв'язана з порівнянністю календарних термінів, методів оцінки, умов роботи, інфляційних процесів тощо.

Прийом зведення й групування полягає в об'єднанні інформаційних матеріалів в аналітичні таблиці. Це дає можливість зробити необхідні співставлення і висновки. Аналітичні групування дозволяють у процесі аналізу виявити взаємозв'язок різних економічних явищ і показників; визначити вплив найбільш істотних факторів і знайти ті чи інші закономірності і тенденції в розвитку фінансових процесів.

РОЗДІЛ 1. Дослідження та аналіз підходів до створення ІСПР предметної області

фінансовий математичний інтелектуальний автоматизація

1.1 Дослідження предметної області

Фінансовий аналіз діяльності являє собою метод оцінки ретроспективного (минулого) і перспективного (майбутнього) фінансового стану господарюючого суб'єкта на основі вивчення залежності і динаміки показників фінансової інформації. Головним завданням фінансового аналізу є зниження неминучої невизначеності, пов'язаної з прийняттям економічних рішень, орієнтованих у майбутнє.

Фінансовий аналіз дає можливість оцінити:

- майновий стан підприємства;

- ступінь підприємницького ризику, зокрема можливість погашення зобов'язань перед третіми особами;

- достатність капіталу для поточної діяльності і довгострокових інвестицій;

- потребу в додаткових джерелах фінансування;

- здатність до нарощення капіталу;

- раціональність залучення позикових коштів;

- обґрунтованість політики розподілу і використання прибутку;

-доцільність вибору інвестицій та ін. У широкому сенсі фінансовий аналіз може використовуватися:

- як інструмент обґрунтування короткострокових і довгострокових економічних рішень, доцільності інвестицій;

- засіб оцінки майстерності і якості управління;

- спосіб прогнозування майбутніх результатів.

Сучасний фінансовий аналіз постійно змінюється під дією зростаючого впливу зовнішнього середовища на умови функціонування підприємств. Зокрема, змінюється його цільова спрямованість: контрольна функція відступає на другий план, і основний акцент робиться на перехід до обґрунтування управлінських та інвестиційних рішень, визначення напрямків можливих вкладень капіталу й оцінці їх доцільності.

Методика та інструментарій сучасного фінансового аналізу удосконалюються за рахунок нових прийомів і способів, що дозволяють враховувати такі чинники, як тимчасова цінність коштів, невизначеність і ризик, вплив інфляції. Наприклад, для розв'язання проблеми забезпечення поточної і довгострокової платоспроможності потрібним став розвиток такою напрямку, як короткостроковий і довгостроковий аналіз руху коштів. Необхідність прогнозування результатів діяльності в майбутньому, з одного боку, і посилення фактора невизначеності - з іншого боку, обумовили введення в теорію і практику фінансового аналізу оцінку ризиків. Одночасно з потребою в обґрунтуванні доцільності інвестицій виникли передумови розвитку аналізу дисконтованих грошових потоків. Істотний рівень інфляції зробив необхідним розвиток відносно нового для нашої країни напрямку - інфляційного аналізу, що дозволяє оцінити вплив інфляції на грошові потоки, фінансові результати, активи і зобов'язання.

Під впливом трансформації економічних умов і змін у бухгалтерському обліку, пов'язаних з його реформуванням відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФО), змінюються інформаційна база й зміст фінансового аналізу. Так, сучасний фінансовий аналіз ґрунтується на сукупному розгляді чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, що визначають фінансовий стан підприємства. При цьому зовнішні чинники, такі як попит на продукцію, положення підприємства на ринку, стан ринку капіталу і його вплив на фінанси підприємства, що через об'єктивні причини у традиційному аналізі господарської діяльності не враховувалися, для аналітика стають предметом безпосереднього розгляду.

Послідовність проведення фінансового аналізу подано на рис. 1. На початковому етапі вивчення діяльності підприємства, як видно з рис. 1. дається оцінка фінансового стану, що склався, і виявляються основні тенденції його зміни. Такий аналіз одержав назву загальної оцінки фінансового стану, або експрес-аналіз.

Рис. 1. Фінансовий аналіз у системі комплексного економічного аналізу діяльності підприємства

Таким чином, фінансовий аналіз є одночасно завершальним етапом вивчення діяльності підприємства, на якому дається узагальнена оцінка обґрунтованості обраної фінансової стратегії, після чого процес аналізу відновлюється разом з процесом відтворення.

Існують умови, обов'язкові для успішного виконання завдань, що постають перед фінансовим аналізом. Оскільки фінансовий аналіз використовує значну частину інформації, що формується в системі бухгалтерського обліку, першою такою умовою є розуміння притаманних обліковій інформації обмежень, а також знання облікових правил, що застосовувалися при формуванні інформації. Дана вимога стає все більш важливою в умовах багатоваріантності, ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог МСФО. Без цього використання кількісних методів фінансового аналізу втрачає економічний смисл і набуває формального характеру.

Відзначимо, що невдачі з використанням фінансових коефіцієнтів для цілей прийняття економічних рішень пояснюються значною мірою саме тим, що аналітики-початківці залучають для аналізу непорівнянні з погляду методології бухгалтерського обліку дані і потім на їх основі роблять неадекватні висновки.

Друга умова, що випливає з першої, - володіння методами фінансового аналізу. При цьому якісні судження при вирішенні фінансових питань важливі не менше, ніж кількісні результати. До таких якісних суджень варто віднести, в першу чергу, загальну оцінку ситуації і проблем, що будуть визначати як використання тих або інших конкретних методів фінансового аналізу, так і інтерпретацію його результатів, ступінь необхідної точності яких також залежить від конкретної ситуації і цілей аналізу. Для якісних суджень необхідна оцінка надійності наявної інформації, а також ступеня невизначеності і ризику.

Третя умова - це наявність програми дій, пов'язаних з визначенням конкретних цілей виконання аналітичних робіт. Наприклад, підсумковий аналіз коефіцієнтів ліквідності за даними звітності, проведений з метою складання пояснювальної записки, буде відрізняться від поглибленого аналізу платоспроможності, що має за мету прогнозування майбутніх грошових потоків.

Четверта умова визначається розумінням обмежень, властивих застосовуваним аналітичним інструментам та їх впливу на достовірність результатів фінансового аналізу. Так, ключовим моментом для процесу прийняття рішень про доцільність нових інвестицій є визначення вартості капіталу.

Теорія і практика фінансового аналізу має у своєму розпорядженні різноманітний набір способів розрахунку даного критерію оцінки інвестицій, що відрізняються як за методичними підходами до визначення вартості окремих складових капіталу, так і за інформаційною базою. Професіоналізм аналітика полягає в тому, щоб, володіючи різними методами визначення вартості капіталу, розуміючи проблеми використання того або іншого методичного підходу, обґрунтувати вибір прийнятного способу з урахуванням цілей аналізу і наявної інформації.

Затратність процесу фінансового аналізу і вимога порівняння витрат і результатів визначають п'яту умову, що стосується мінімізації трудозатрат на виконання аналітичних робіт при досягненні задовільної точності результатів розрахунків.

Шостою обов'язковою умовою ефективного фінансового аналізу є зацікавленість керівництва підприємства у його результатах. Якість фінансового аналізу залежить від компетентності особи, що приймає управлінське рішення у сфері фінансової політики. Одним із завдань реформи підприємства є перехід до управління фінансами на підставі аналізу фінансово-економічного стану з урахуванням постановки стратегічних цілей діяльності підприємства.

У сучасних умовах перед керівництвом підприємства постає завдання не тільки оволодіння саме методами фінансового аналізу (для виконання професійного аналізу необхідні відповідним чином підготовлені кадри), скільки використання результатів аналізу.

На рівні керівництва підприємства повинні бути насамперед визначені питання: про суб'єктів аналізу; відповідальність осіб, що формують інформацію, використовувану в аналізі" за її якість і своєчасне подання; підпорядкованість аналітичної групи (підрозділу) та її місце в організаційній системі управління; періодичність аналізу; вибір основних аналітичних показників для здійснення їх поточного моніторингу; зручні для роботи форми подання результатів аналізу; ступінь глибини і подробиці аналітичних записок.

За відсутності визначеності щодо даних принципових питань аналітична робота на підприємстві набуває формального характеру, а сам фінансовий аналіз втрачає відведену йому основну функцію забезпечення процесу управління достовірною інформацією.

Незважаючи на значну невизначеність у роботі підприємств, останнім часом посилюється значення прогнозного аналізу, що дозволяє складати обґрунтовані бізнес-плани.

Прагнучи вирішити конкретні питання й одержати кваліфіковану оцінку фінансового стану, керівники підприємств усе частіше вдаються до фінансового аналізу. При цьому вони, як правило, вже не задовольняються констатацією величини показників звітності, а розраховують одержати конкретний висновок про достатність платіжних коштів, нормальні співвідношення власного і позикового капіталу, швидкість обороту капіталу і причини її змін, тили фінансування тих або інших видів діяльності.

З метою формування організаційної структури підприємств та інших комерційних організацій зростає необхідність навчання керівників і спеціалістів підприємств прийомів фінансового аналізу, використання інформації обліку І звітності для цілей прийняття управлінських рішень, складання бізнес-планів.

У ринкових умовах господарювання змінюється роль фінансових служб, до функцій яких усе частіше входить складання звітності і фінансовий аналіз виключно з метою управління підприємством. Задовольнити нові запити адміністрації може тільки фінансовий менеджер, здатний розібратися в економіці підприємства, виявити її "хворі місця" на підставі фінансово-облікових даних, ясно і чітко визначити заходи впорядкувального втручання. Але для цього необхідно опанувати методами і прийомами фінансового аналізу.

Для цілей управління діяльністю і, зокрема, фінансовою, тільки облікової інформації недостатньо. Значення несуттєвих даних балансу або звіту про прибутки І збитки, хоча вони й становлять певний інтерес, дуже невелике, якщо розглядати їх окремо одне від одного. Так, цифри, що характеризують обсяг реалізації, чистий прибуток, стають наочнішими порівняно з розміром витраченого капіталу, а величина витрат, безумовно, важлива сама по собі, - у зіставленні з отриманим прибутком або обсягам продажів.

Отже, для об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства необхідно проводити певні ціннісні співвідношення основних чинників - фінансових показників або коефіцієнтів. Розрахунок та інтерпретація їх значень - невід'ємна частина фінансового аналізу.

Існують певні методики побудови та інтерпретації таких ціннісних співвідношень. Так, за даними балансу можна одержати показники, що характеризують розподіл капіталу між різними видами активів, склад і структуру капіталу, співвідношення майна підприємства та його зобов'язань тощо, а за даними звіту про прибутки і збитки - показники, що характеризують співвідношення витрат і доходу. При поєднанні інформації цих звітних форм одержують нові, дуже важливі показники, що найбільш повно відображають фінансовий стан підприємства. Наприклад, по відношенню окремих статей активу і виручки можна судити про найважливіші характеристики швидкості їх обороту; зіставлення прибутку і вкладеного капіталу дозволяє оцінити ефективність вкладання коштів.

Використання при розрахунку фінансових показників даних внутрішнього обліку дає можливість підвищити "якість" оцінки і скласти об'єктивний висновок про фінансовий стан підприємства. При цьому розрахунком показників процедура фінансового аналізу не вичерпується. Це лише його початкова стадія.

Таким обов'язковим етапом є порівняння результатів із значеннями, отриманими в більш ранні періоди. Динаміка показників установлює їх більш-менш нормальні значення стосовно умов діяльності даного підприємства. Ці значення повинні бути добре відомі фінансовим менеджерам, до обов'язків яких входить управління фінансами.

Якщо ті або інші показники діяльності підприємства істотно відрізняються від їхніх нормальних значень, то виявляють причини цих відхилень. Зокрема, витрати на виробництво і реалізацію продукції мають бути у певному співвідношенні з обсягом продажів, щоб при швидкості обороту коштів, що склалася в даній галузі і на даному підприємстві, можна було забезпечити необхідну норму доходності на вкладений капітал.

Під контролем господарських керівників повинно бути і співвідношення матеріальних затрат і собівартості випущеної продукції. Знаючи це співвідношення, з очікуваного випуску готової продукції можна визначити ймовірну суму витрати матеріалів. Потім, зіставивши отриману величину з початковими запасами та їх очікуваним надходженням за період, розраховують контрольну цифру нового залишку матеріалів. При цьому будь-яке відхилення балансової величини від отриманої контрольної цифри має пояснюватися. Так, зменшення залишків у балансі відносно контрольної цифри може бути пов'язане, зокрема, з необґрунтованим списанням матеріальних цінностей на собівартість продукції.

Узагальнюючим показником діяльності будь-якого підприємства є співвідношення прибутку і вкладеного капіталу (у практиці фінансового аналізу даний показник одержав назву рентабельності вкладення капіталу, або рентабельності капіталу). Якщо рентабельність вкладення капіталу в аналізованому періоді виявилася нижче її нормального для даного підприємства значення, то в числі основних причин цього можуть бути недостатній прибуток при обсязі реалізації, що склався, уповільнення швидкості обороту коштів та ін., що, у свою чергу, викликає необхідність перегляду цінової політики тощо.

При тривалому обороті товарно-матеріальних цінностей потрібно оцінити доцільність політики формування запасів і відшукати можливість усунути їх надлишки. Це обумовлює необхідність виявлення тих видів матеріальних цінностей, що уповільнюють оборотність коштів, які поміщаються в запаси.

Таким чином, результати фінансового аналізу дозволяють виявити "вразливі" місця, що потребують особливої уваги. Часто достатньо визначити ці місця, щоб розробити заходи щодо ЇХ ліквідації.

Аналіз динаміки змін основних ціннісних співвідношень є основою фінансового планування. Зокрема, показники тривалості погашення дебіторської і кредиторської заборгованості використовують, з одного боку, для розрахунку сум очікуваних надходжень і майбутніх платежів, а з іншого боку - для визначення їх нових значень по закінченні прогнозного періоду.

Оцінка динаміки структури доходу і витрат дозволяє прогнозувати величину прибутку виходячи з очікуваного обсягу реалізації.

Усе вищенаведене свідчить про те, що фінансовий аналіз у сучасних умовах стає елементом управління.

1.2 Аналіз існуючих ІСПР предметної області

Программа «ИНЭК-АФСП» фирмы «Инэк» предназначена для анализа финансового состояния предприятий и организаций любых видов деятельности на основе данных внешней бухгалтерской отчетности (баланс, отчет о прибылях и убытках) и мониторинга хозяйствующих субъектов городов, областей, республик.

Система позволяет выполнить расчет до 100 показателей, характеризующих структуру и источники формирования имущества предприятия, ликвидность, финансовую устойчивость, рентабельность капитала и деятельности предприятия. При расчете показателей и коэффициентов программа следует требованиям действующего законодательства.

Наряду с расчетом общепринятых показателей, программа позволяет рассчитать показатель комплексной оценки финансового состояния предприятия, что дает возможность не только проследить изменения финансового положения предприятия в динамике, но и определить его рейтинг по отношению к другим предприятиям и организациям. Может быть создан банк данных по неограниченному числу предприятий и проведено ранжирование предприятий по выбранным показателям (например, по кредитоспособности). Предусмотрено сравнение рассчитанных показателей со значениями, рекомендуемыми для различных отраслей (ОКОНХ).

Результаты анализа могут быть автоматически пересчитаны в любую валюту. Баланс и Отчет о прибылях и убытках могут отображаться на русском и английском языках в стандартах GAAP и IAS.

Вывод данных возможен в табличном и графическом виде. Система позволяет таблицы с рассчитанными показателями хранить в DBF-формате и экспортировать в Excel, Word.

Модуль «Финансовый анализ» системы «Галактика» корпорации «Галактика». Основное назначение модуля состоит в построении системы отчетов, включающих показатели необходимые для проведения экономического анализа любой степени сложности и детализации. В качестве базы анализа может быть использована любая сколько-либо формализованная исходная информация. Интересной особенностью программы является то, что заранее могут быть заданы правила трансформации одних показателей в другие. Это позволяет, в частности, в качестве базовой информации использовать бухгалтерскую отчетность, составленную в соответствии с разными учетными стандартами. Пользователь может применять и различные механизмы индексации показателей отчетности для их приведения к сопоставимому виду.

Анализ может проводиться не только по предприятию в целом, но и по его отдельным филиалам, подразделениям или их выбранной совокупности. Для этого, при подготовке модуля к работе задается структура предприятия, иерархия его филиалов и подразделений. В качестве структурных компонент можно использовать и центры ответственности.

Порядок расчета выходных показателей является полностью настраиваемым, что позволяет к одним и тем же исходным данным применять несколько различных методик анализа. Гибко настраиваемым является и порядок составления отчетности по результатам анализа. Аналитик может представить выходную информацию в нужной ему совокупности отчетов, включающих интересующий его набор показателей.

Основной информационной базой модуля «Финансовый анализ» являются данные внешней отчетности предприятий: Баланс; Отчет о прибылях и убытках, Отчет о финансовых результатах и т.д. Однако помимо этого, для анализа может привлекаться и любая другая информация. В общем случае пользователь может определить произвольный состав внутренних форм, принимающих исходные данные.

Ввод данных может осуществляться вручную или автоматически из уже подготовленных источников. Такими источниками могут быть любые отчеты, подготавливаемые модулями контуров бухгалтерского и оперативного контуров системы «Галактика», файлы в формате MS Excel, а также сформированные по определенным правилам текстовые файлы, что позволяет принимать данные из программ других производителей. Имеется возможность автоматического приема данных от учреждений банковской системы, товарных, фондовых и валютных бирж и т.д. через Интернет.

Средства автоматизации внутреннего анализа хозяйственной деятельности предназначены для решения задач детального анализа торгово-закупочной и производственной деятельности предприятий. Они могут существовать как встроенные функциональные блоки программного обеспечения бухгалтерского и оперативного учета и как автономне программные средства решения задач внутреннего анализа (Рис. 2).



Рис. 2 Классификация систем управленческого анализа

Встроенные функциональные блоки внутреннего анализа хозяйственной деятельности имеются во многих программах, разработанных для решения учетных задач, и обычно ориентированных на формирование того или иного набора отчетов, содержащих раз­вернутую аналитическую информацию по оборачиваемости товаров, рентабельности продаж и т.д. Компьютерный анализ детализированных данных количественно-суммового учета позволяет принимать оперативные тактические решения по конкретным вопросам хозяйственной деятельности предприятия.

Например, с помощью программы «1С:Торговля+Склад» можно формировать аналитические отчеты, позволяющие оценить прибыльность различных видов и групп товаров, их привлекательность для различных категорий покупателей, составить графики платежей и т.д. Средствами конфигурации «Производство+Услуги+Бухгалтерия» системы программ «1C: Предприятие» можно получить отчеты, позволяющие на основе имеющихся заказов, ос­татков и норм расхода материалов оценить степень обеспеченности производственными запасами с тем, чтобы заранее спланировать необходимые закупки.

Значительное число такого рода отчетов имеется в системе «Галактика». С их помощью можно проследить динамику движения товарно-материальных ценностей в разрезе поставщиков, покупателей и номенклатуры, что позволяет выявить наиболее активных (пассивных) поставщиков и покупателей, оценить оборачиваемость материальных запасов, рентабельность продаж отдельных групп и видов товаров и готовой продукции.

Автономные программные средства решения задач внутреннего анализа оформляются как отдельные программные системы, способные функционировать либо автономно, либо в связке с какой-либо системой автоматизации оперативного и бухгалтерского учета. В первом случае программа требует ручного ввода данных или их загрузки из внешних источников; во втором -- автоматически выбирает информацию из информационной базы учетных программ.

Системы автоматизации анализа инвестиционных проектов ориентированы на разработку перспективных планов развития предприятия и анализа эффективности инвестиционных проектов. Наиболее мощными программными продуктами данного класса являются системы «ИНЭК-Инвестор» фирмы «ИНЭК» и «Project Expert» компании «Pro-Invest Consulting».

Система «ИНЭК-Инвестор» фирмы «ИНЭК» предназначена для оценки риска и эффективности вложений в предприятия, занимающиеся различными видами деятельности (производство, оказание услуг, торговля); для разработки, анализа и оценки инвестиционных проектов, отвечающих требованиям российских и зарубежных финансовых институтов. Система позволяет:

рассчитать интегральные оценки финансового состояния объектов инвестирования и распределить их по группам инвестиционной привлекательности;

провести комплексный прединвестиционный анализ производственно-финансовой деятельности предприятий (оценка платежеспособности, финансовой устойчивости, кредитоспособности и вероятности банкротства предприятия, анализ структуры ба­ланса, факторный анализ прибыли, оценка эффективности использования трудовых, материально-сырьевых и топливно-энергетических ресурсов);

разработать финансовый план инвестиционного проекта предприятий и организаций любых видов деятельности, включая планирование объемов производства и реализации продукции, расчет затрат на ее производство и реализацию, оценку потребности в инвестиционных вложениях и привлечении заемных средств с учетом конкретных кредитных соглашений с банком, органом государственной власти, иностранным инвестором и т.п.;

сформировать представительские документы инвестиционного проекта (отчет о движении денежных средств, таблицу достижения прибыльности, прогноз баланса и финансовых результатов в стандартах России, США и стран ЕС и др.);

проанализировать вероятность реализации и оценить эффективность инвестиционного проекта, с учетом чувствительности к выручке от реализации каждого вида продукции, ставкам дисконтирования, инвестиционным затратам, стоимости материальных ресурсов, заработной плате персонала, величине коммерческих расходов; дать оценку коммерческого риска проекта;

оценить реальную стоимость компании;

сравнить показатели инвестиционных проектов и выбрать из них наиболее привлекательный.

Система «Project Expert» фирмы «Pro-Invest Consulting» представляет собой профессиональную систему для разработки бизнес-планов. Основное ее назначение состоит в том, чтобы просчитать возможные последствия реализации хозяйственных планов, определить их потребность в ресурсах, прежде всего финансовых.

Например, пользователь определяет планируемую структуру выпуска продукции, определяет нормативы затрат на единицу выпуска каждого ее вида (в стоимостном и/или натуральном выражении), отпускные цены на продукцию и каждый вид ресурсов внешние характеристики, влияющие на реализацию проекта уровень инфляции, ставки кредита и налогов, курсы валют и т.д. На основе всей этой информации программа рассчитывает основные экономические показатели деятельности предприятия, которые образуются при данных посылках.

Полученные показатели сводятся в стандартные отчетные формы: Баланс, Отчет о прибылях и убытках, Отчет о движении денежных средств и другие. Формы отчетности соответствуют общепринятым международным стандартам и представляются в дина­мике -- на каждый временной период проекта. Рассчитываются стандартные показатели финансового анализа и оценки инвестиционной привлекательности проекта. На основе полученных результатов формируется готовая текстовка бизнес-плана, который может быть распечатан, выгружен в формат Word или HTML.

В полном варианте система содержит средства для консолидации всех или группы проектов корпорации (холдинга) для оценки общей потребности в финансировании и расчета совокупных показателей эффективности.

Для оценки устойчивости проекта может использоваться What-If анализ, позволяющий оценить чувствительность проекта по отношению к внешним и внутренним факторам.

1.3 Обґрунтування вибору підходів і технологій для створення ІСПР

Оскільки об'єктом дослідження є фінансовий потенціал підприємства, то саме для проведення його аналізу і потрібна ІСПР. Фінансовий потенціал промислового підприємства це відносини, що виникають на підприємстві з приводу досягнення максимально можливого фінансового результату за умови:

- наявності власного капіталу, достатнього для виконання умов ліквідності і фінансової стійкості;

- можливості залучення капіталу, в обсязі необхідному для реалізації ефективних інвестиційних проектів;

- рентабельності вкладеного капіталу;

- наявності ефективної системи керування фінансами,

- забезпечення прозорості поточного і майбутнього фінансового стану.

Елементи фінансового потенціалу можна кваліфікувати таким чином.

1. Наднормативний чистий оборотний капітал;

2. Наднормативний чистий довгостроковий капітал.

3. Резерв позикової здатності.

У процедурі розрахунку вартості фінансового потенціалу підприємства особливу увагу слід приділити оцінці вартості наднормативного чистого оборотного капіталу. Необхідність розробки методики оцінки цієї складової фінансового потенціалу підприємства обумовлена різною мірою ліквідності активів, що формують оборотний капітал.

При формуванні стратегій розвитку підприємства необхідно мати в своєму розпорядженні інформацію про фінансовий потенціал підприємства на момент складання планів. Тому при оцінці наднормативного чистого оборотного капіталу рекомендується використовувати його приведену вартість, що розраховується з врахуванням вартості перетворення всіх видів поточних активів в найбільш ліквідну форму - грошові кошти. А саме, при оцінці наднормативного чистого оборотного капіталу на поточну дату:

1) короткострокові фінансові вкладення повинні зменшуватися на величину штрафних санкцій за дострокове зняття грошових коштів;

2) дебіторська заборгованість може бути миттєво перетворена в грошові кошти за допомогою факторингу, отже величина дебіторської заборгованості має бути зменшена на витрати на послуги факторингової компанії;

3) товарно-матеріальні цінності можуть бути миттєво перетворені в грошові кошти за допомогою здобуття позики під заставу ТМЦ, отже, величина ТМЦ має бути зменшена на величину витрат по позиці.

Таким чином, приведена вартість наднормативного чистого оборотного капіталу розраховується по формулі (1):

 ,   (1)

де - приведена вартість наднормативного чистого оборотного капіталу (перша складова фінансового потенціалу підприємства);   - денежные средства;

   - перетворені в грошові кошти короткострокові фінансові вкладення;

   - перетворена в грошові кошти дебіторська заборгованість;

- перетворені в грошові кошти товарно-матеріальні цінності;

   - поточні пасиви.

Розглянемо порядок розрахунку кожної складової наведеної вище формули.

Приведені короткострокові фінансові вкладення розраховуються по формулі (2):

,   (2)

де  - сума короткострокових фінансових вкладень;

  - сума штрафних санкцій за дострокове зняття грошових коштів.

Коефіцієнт еластичності  по дорывнюе 1.

Коефіцієнт еластичності  по дорывнюе (-1).

Приведена дебіторська заборгованість розраховується з врахуванням артості факторингових послуг з формули.

Факторна модель приведеної вартості дебіторської заборгованості виглядає таким чином (рис. 3).



Рис.3 Чинники, що впливають на вартість дебіторської заборгованості.

Математично розрахунок приведеної вартості дебіторської заборгованості можна виразити таким чином (формула 3).

, (3)

де  ДЗ - дебіторська заборгованість.

  Э - економія на витратах за змістом дебіторській заборгованості;

  t - ставка податку на прибуток;

  - річна ставка відсотка по позиці (кредиту), що стягується факторинговою компанією за надання фінансування боргів;

n - термін позики (кредиту), в мес;

 - річна ставка комісійного відсотка, що стягується факторинговою компанією за адміністративне управління дебіторською заборгованістю;

0,847 - коефіцієнт, за допомогою якого виділяється вартість факторингових послуг без ПДВ (100/118);

0,153 - коефіцієнт, за допомогою якого виділяється ПДВ у вартості факторингових послуг (18/118). З врахуванням ставки податку, що діє, на прибуток (20%) приведена вартість дебіторської заборгованості складе:

,       (4)

Виробимо оцінку міри впливу окремих чинників на величину приведеної вартості дебіторської заборгованості. Розрахуємо коефіцієнт еластичності компоненти (рис.4).

Рис.4. Чинники, що впливають на вартість товарно-матеріальних цінностей.

Математично розрахунок приведеної вартості товарно-матеріальних цінностей можна виразити таким чином (формула 5).

,     (5)

де ТМЦ - товарно-матеріальні цінності;

   - річна ставка відсотка по позиці під заставу ТМЦ.

Друга складова фінансового потенціалу підприємства -сверхнорматівний чистий довгостроковий капітал - розраховується по формулі 6:

,       (6)

де  - приведена вартість довгострокових фінансових вкладень;

 - приведена вартість довгострокових внеоборотних активів (за винятком довгострокових фінансових вкладень;

ДО - довгострокові зобов'язання.

Приведена вартість довгострокових фінансових вкладень розраховується з врахуванням штрафних санкцій за дострокове зняття грошових коштів (формула 7): 

,     (7)

де - довгострокові фінансові вкладення;

  S- сума штрафних санкцій за дострокове зняття грошових коштів.

Резерв позикової здатності підприємства розраховується по формулі 8:

  (8)

де  РЗС - резерв позикової здатності підприємства;

   CC - величина власних засобів підприємства;

   ЗС - величина позикових засобів підприємства;

1,43 - прийнятий в розрахунках нормативний коефіцієнт, що показує прийнятне співвідношення власних і позикових засобів. Коефіцієнт еластичності резерву позикової здатності підприємства по величині власних засобів дорівнює 1, по величині позикових засобів - (-1,43).

Розглянемо порядок розрахунку фінансового потенціалу на прикладі підприємства ТОВ “Європроект” в наступній послідовності.

1.Оцінка наднормативного чистого оборотного капіталу.

2.Оцінка наднормативного чистого довгострокового капіталу. 3.Оценка резерву позикової здатності.

4.Оцінка совокупной величины финансового  потенциала.

Застосування запропонованої методики оцінки фінансового потенціалу дозволить оцінити реальні фінансові можливості підприємства на конкретну дату реалізувати стратегію розширення поточної діяльності або стратегію інноваційного розвитку підприємства.

Проведений пофакторний аналіз дозволяє оцінити зміну складових фінансового потенціалу при зміні структури оборотних активів і умов фінансово-кредитної політики.

РОЗДІЛ 2. Характеристика ІСПР та постановка задачі

2.1 Характеристика об'єкта дослідження

Пропонується методика визначення рівня ФПП, що включає наступні етапи:

1. Визначення рівнів ФПП і їхньої характеристики.

Приклад визначення рівнів ФПП наведений у таблиці 1.

2. Оцінка ФПП за фінансовими показниками.

Таблиця 1. Характеристика рівнів фінансового потенціалу

Рівень ФПП	Коротка характеристика
Високий рівень ФПП	Діяльність підприємства прибуткова. Фінансове становище стабільне.
Середній рівень ФПП Низький рівень ФПП	Діяльність підприємства прибуткова, однак фінансова стабільність багато в чому залежить від змін, як у внутрішньому, так і в зовнішньому середовищі.

На даному етапі пропонується провести експрес-аналіз основних показників, що характеризують ліквідність, платоспроможність і фінансову стійкість підприємства.

З огляду на різноманітність фінансових процесів, множинність фінансових показників, розходження в рівні критичних оцінок, що складає ступінь відхилень від фактичних значень і виникаючі при цьому складності в оцінці фінансової стійкості організації, авторами рекомендується проводити інтегральну рейтингову оцінку ФПП.

Даний вид оцінки містить у собі підготовчий і розрахунковий етапи. Підготовчий етап припускає розробку системи фінансових показників, за якими буде вироблятися оцінка, а також визначення граничних значень показників з метою віднесення їх до того або іншого рівня ФПП.

Розрахунковий етап містить у собі:

а) розрахунок значень фінансових показників підприємства, що характеризують рівень ФПП.

б) складання кривої ФПП за фінансовими показниками і визначення рівня ФПП.

На даному етапі зіставляються отримані значення фінансових коефіцієнтів зі шкалою, що характеризує рівні ФПП по фінансових коефіцієнтах, і заносяться в таблицю. Якщо з'єднати відзначені позиції єдиною лінією, то виходить крива ФПП за фінансовими показниками. Для нашого прикладу, крива ФПП буде виглядати в такий спосіб (табл. 2).

Таблиця 2. Крива ФПП за фінансовими показниками

Найменування показника	Високий рівень ФПП	Середній рівень ФПП	Низький рівень ФПП
1. Коефіцієнт фінансової незалежності		*
2. Коефіцієнт поточної ліквідності		*
3. Коефіцієнт термінової ліквідності		*
4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності			*
5. Рентабельність всіх активів			*
6. Рентабельність власного капіталу			*
7. Ефективність використання активів для виробництва продукції		*
8. Частка позикових засобів у загальній сумі джерел		*
9. Частка вільних від зобов'язань активів, що знаходяться в мобільній формі	*
10. Частка накопиченого капіталу			*

Підсумкову оцінку рівня ФПП за фінансовими показниками рекомендується проводити експертним шляхом. Очевидно, що розглянутому підприємству можна привласнити середній рівень ФПП за розрахованими показниками.

3. Оцінка ФПП за критерієм "можливість залучення додаткового капіталу".

Можливість забезпечення реалізації найбільш ефективних форм вкладення капіталу, спрямованих на розширення економічного потенціалу підприємства, залежить від інвестиційної привабливості підприємства, що представляє собою систему економічних відносин між суб'єктами господарювання з приводу ефективного розвитку бізнесу і підтримки конкурентоздатності за рахунок внутрішніх і зовнішніх інвестиційних джерел. Отже, рівень ФПП за критерієм "можливість залучення додаткового капіталу" також буде визначатися ступенем привабливості підприємства для потенційного інвестора.

На першому етапі, незалежно від характеру майбутньої кредитної угоди, позичальник ідентифікується. Ідентифікація дозволяє чітко визначити характер діяльності позичальника (комерційна фірма, банк, приватна особа) і намітити зразковий набір показників для оцінки інвестиційної привабливості.

На другому етапі оцінюється кредитна історія позичальника і його комерційна репутація.

Формальні показники розраховуються на підставі даних фінансової звітності позичальника. Неформальні показники можуть бути оцінені тільки експертами, вони не мають формул для розрахунку і чіткого набору вихідних даних. Комплексна оцінка фінансової звітності являє собою структурний аналіз діяльності позичальника. Оцінка комерційної репутації - це комплексний експертний висновок, що є свого роду рекомендацією про продовження співробітництва позичальником.

Таким чином, після ідентифікації позичальника і визначення набору формальних і неформальних показників кредитор переходить до безпосереднього розрахунку й одержання експертного висновку.

З наведеної схеми оцінки видно, що формальні показники можна оцінити, скориставшись вище запропонованою методикою оцінки ФПП за фінансовими показниками. Таким чином, визначення інвестиційної привабливості підприємства для оцінки ФПП зводиться до оцінки комерційної репутації підприємства. Даний вид оцінки також містить у собі підготовчий і розрахунковий етапи.

На підготовчому етапі пропонується розробити систему оцінки коефіцієнта комерційної репутації підприємства (ККРП), що буде являти собою комплексний показник функціональної залежності між аспектами і спрямованістю управлінської діяльності і визначатися експертним шляхом.

Коефіцієнт комерційної репутації підприємства визначається в такий спосіб (формула 8):

(8)

де ККРПчаст - приватні коефіцієнти комерційної репутації підприємства; п - кількість розглянутих приватних коефіцієнтів комерційної репутації підприємства.

Розглянемо приватні коефіцієнти комерційної репутації підприємства і критерії їхньої оцінки (таблиця 3).

Таблиця 3. Характеристика приватних коефіцієнтів комерційної репутації підприємства

Часний коефіцієнт якості управління	Положення, що характеризують приватний коефіцієнт комерційної репутації підприємства	Система оцінки приватних коефіцієнтів комерційної репутації підприємства
Філософський аспект	Орієнтація на довгострокове (стратегічне) мислення, задоволення запитів споживачів на основі проведення опитувань серед них	Наявність у підприємства короткострокових або довгострокових планів розвитку
	Рівень сформованості корпоративної культури	Кількість співробітників, що сприймають пріоритетні задачі організації
	Етика управління	Кількість конфліктів на різних рівнях, ефективність їхнього дозволу, наявність традицій, кодексу і норм поводження
Поведінковий аспект	Зв'язок із пресою. Представлення інформації про фірму у найбільш значимих для її успіху виданнях	Кількість каналів, через які подається інформація про підприємство, її обсяг
	Реклама виробу; рекламна кампанія, засоби, обсяг, спрямованість реклами на визначену групу споживачів	Бюджет рекламної кампанії, ефект витрат на рекламу
	Популяризація політики організації, формування іміджу підприємства	Число презентацій, конференцій, публікацій, спрямованих на підвищення суспільної думки, результати опитування
	Лобіювання. Співробітництво з членами законодавчих органів і урядових чиновників	Кількість прийнятих законодавчих актів, що сприяють успіхові підприємства
Часний коефіцієнт якості управління	Положення, що характеризують приватний коефіцієнт комерційної репутації підприємства	Система оцінки приватних коефіцієнтів комерційної репутації підприємства
Інформаційний аспект	Частота і якість проведених досліджень ринку	Кількість і вірогідність інформації за визначений період з оцінки ринкової ситуації
	Наявність операційних баз даних, і якість прийнятих на їхній основі рішень	Можливі існуючі бази про клієнтів, про конкурентів, нормативно-правові бази, вартість створення і підтримки баз даних, ефект від їхнього використання
Аспект принципу дії	Наявність комплексно-системного аналізу діяльності підприємства	Кількість використаних методик аналізу діяльності підприємства
Аспект диференціації	Здійснення сегментації, вибору і позиціонування (СВП) на підприємстві	Кількість організаційних рішень по здійсненню СВП
	Пошук і освоєння нових ринкових ніш	Кількість нових освоєних ніш за визначений період часу
Організаційний аспект	Рівень децентралізації і гнучкості управління	Кількість управлінських рішень, прийнятих на нижчому рівні управління і їхня важливість
	Новаторство при прийнятті рішень	Кількість нововведень за звітний період, з позитивним економічним ефектом
Соціальний аспект	Екологічна безпека продукції	Дотримання норм і стандартів
	Соціальна захищеність працівників підприємства	Сума витрат на заохочення, сума витрат на страхування, пільги
	Екологічна безпека виробництва	Дотримання норм і стандартів
Аспект управління персоналом	Компетентність працівників	Кількість фахівців, рівень утворення, навичок і досвіду, відповідність займаних посад
	Наявність комплексної кадрової політики	Делегування повноважень відділові управління персоналом
	Система преміювання, чутливість до трудових досягнень співробітників	Аналіз наказів керівництва
Аспект ключової фігури в керуванні	Рівень утворення, досвіду, зв'язків, готовності до ризику, проходження навчання, саморозвитку особистості	Збір фактичних даних за перерахованими характеристиками

Пропонується наступна методологія розрахунку коефіцієнта комерційної репутації підприємства. Кожний з дев'яти приватних показників комерційної репутації підприємства оцінюється від 0 до 1 бала експертним шляхом. Таким чином, максимальне значення ККРП склав 9 балів, а мінімальне - 0 балів.

Пропонується наступна шкала віднесення підприємства до тієї або іншої групи ФПП за критерієм "можливість залучення додаткового капіталу" (табл. 4).

Таблиця 4. Шкала віднесення підприємства до группи ФПП закритеріем "Можливість залученя додаткового капіталу"

Значення ККПР, у балах	Рівень ФПП за фінансовими показниками	Високий рівень ФПП	Середній рівень ФПП	Низький рівень ФПП
7,5-9	Високий
7,5-9	Середній	*
7,5-9	Низький		*
5-7,5	Високий	*
5-7,5	Середній		*
5-7,5	Низький			*
0-5	Високий		*
0-5	Середній		*
0-5	Низький			*

Високий рівень ФПП свідчить про можливості залучення капіталу, в обсязі необхідному для реалізації будь-яких ефективних інвестиційних проектів. Середній рівень ФПП відбиває можливості залучення капіталу, в обсязі необхідному тільки для поповнення оборотного капіталу.

Низький рівень ФПП указує на відсутність можливості залучення додаткового капіталу.

Розрахунковий етап містить у собі визначення значень приватних коефіцієнтів комерційної репутації і розрахунок ККПР. Таким чином, розглянуте підприємство можна віднести до категорії з високим рівнем ФПП за критерієм "можливість залучення додаткового капіталу".

4.Оцінка ФПП за критерієм "наявність ефективної системи керування фінансами".

Під ефективною системою управління фінансами розуміється технологія складання скоординованого за всіма підрозділами або функціями плану роботи організації, що базується на комплексному аналізі прогнозів зміни зовнішніх і внутрішніх параметрів і розрахунку економічних і фінансових індикаторів діяльності підприємства.

Також мається на увазі механізми оперативно-тактичного управління, що забезпечують рішення виникаючих проблем і досягнення заданих цілей (обсягів виробництва, прибутку, інвестицій) з мінімальними відхиленнями (не більш 20 %).

Даний вид оцінки проводиться експертним шляхом і припускає віднесення підприємства до того або іншого рівня ФПП за наступним принципом:

- високий рівень ФПП - наявність на підприємстві системи бюджетного планування;

- середній рівень ФПП - наявність на підприємстві системи планових звітів;

- низький рівень ФПП - наявність на підприємстві системи планування коефіцієнтним методом.

Розглянутому підприємству можна привласнити високий рівень ФПП за критерієм "наявність ефективної системи управління фінансами", тому що багаторічний досвід успішного функціонування підприємства підтверджує наявність ефективної системи бюджетного планування.

Шлях упровадження бюджетного планування здійснювався на підприємстві в кілька етапів. У першу чергу на підприємстві були пророблені організаційні аспекти побудови системи.

Вирішивши організаційну задачу бюджетування, керівництво приступило до формування методології бюджетного планування, що дозволяє з найбільшою точністю й у найкоротший термін одержувати кілька варіантів майбутньої діяльності підприємства з метою вибору найбільш оптимального. Завершальним етапом стала розробка власної автоматизованої системи бюджетного планування.

...