Розробка інтелектуальної системи прийняття рішень

5. Комплексну оцінку ФПП рекомендується проводити експертним шляхом на підставі значимості кожної складової.

Таким чином, оцінка виробничого і фінансового потенціалу підприємства - необхідний етап стратегічного аналізу і управління. Пропоновані методології розрахунку охоплюють всі основні внутрішньофірмові процеси, що протікають у різних функціональних областях її внутрішнього середовища.

У результаті забезпечується системний погляд на підприємство, що дозволить виявити всі сильні і слабкі сторони, а також створити на цій основі комплексний план перспективного розвитку.

2.2 Структура і характеристика ІСПР

2.2.1 Функціональна частина ІСПР

Дана ІСПР призначена для проведення фінансового аналізу діяльності підприємства/виробничої системи/бізнесових структур на основі оцінки фінансового потенціалу. Інтелектуальна система виконує функцію оцінки фінансового потенціалу з метою прийняття рішення необхідності залучення додаткового капіталу. Інтелектуальна система прийняття рішень фінансового потенціалу виконує функції з обробки інформації отриманої з балансових статей.

2.2.2 Забезпечувальну частина

Діалог користувача з ІСПР реалізується за допомогою програми перегляду правил для системи нечіткого висновку (Rules редактора FIS) та функція перегляду поверхні нечіткого висновку (Surface редактора FIS), що входять до пакету Fuzzy Logic Toolbox системи MATLAB.

Емпіричні знання про дану проблемну область можуть бути представлені у формі наступних евристичних правил продукций:

1. Якщо рівень капыталу малий або виробниих ресурсів мало, то рівень додатового фыансування - великий.

2. Якщо рівень капыталу великий, то додаткове фыансування - середне.

3. Якщо рівень капыталу великий або виробниих ресурсів багато, то додаткове фыансування - велике.

2.3 Постановка задачі

Задача, фінансовий аналіз діяльності підприємства провадиться на основі оцінки фінансового потенціалу. Для її розв'язання використовується методологічний апарат - теорія прийняття рішень.

2.3.1 Постановка задачі прийняття рішень

Постановка проблеми. За ринкових умов, коли підприємства є самостійними та відповідальними за свою діяльність, в умовах жорсткої конкуренції на ринку виникає об'єктивна необхідність аналізу та прогнозування фінансового потенціалу та фінансового стану підприємства.  Крім того, функціонування підприємств характеризується обмеженістю ресурсів, в тому числі фінансових ресурсів. Тому для забезпечення життєдіяльності підприємства необхідною є розробка обґрунтованої фінансової стратегії, яка б враховувала вплив зовнішніх та внутрішніх факторів та була б здатною попередити кризові явища на підприємстві.

Постановка завдання. Показати взаємозв'язок фінансової стратегії та антикризового управління з метою розробки шляхів фінансового оздоровлення підприємства.

Результати дослідження. Однією з головних проблем сучасних підприємств, які працюють в ринкових умовах є проблема виживання, адаптації до мінливих умов зовнішнього середовища, а також проблема забезпечення безперервного розвитку. Ефективне розв'язання цих проблем можливе за допомогою створення і реалізації конкурентних переваг підприємства, а це в свою чергу здійснюється на основі обґрунтованої стратегії розвитку підприємства.

Томпсон А.А. і Стрікленд А.Дж. розглядають стратегію підприємства як план управління, направлений на зміцнення його конкурентних позицій та досягнення поставлених цілей. Стратегія розпадається на безліч конкурентоздатних дій та підходів до бізнесу, від яких залежить успішне управління підприємством. Менеджери розробляють стратегію для того, щоб визначити в якому напрямі буде розвиватися компанія і на основі цього приймати рішення про засоби її реалізації. Вибір менеджерами стратегії означає, що вони з усіх можливих шляхів розвитку, які відкрилися для компанії, обрали один напрям, в якому компанія і буде рухатися. Без стратегії немає продуманого плану дій, немає єдиної програми досягнення бажаних результатів діяльності. В кінцевому результаті ефективна стратегія дає можливість зайняти сильні позиції на ринку та успішно функціонувати не дивлячись на непередбачувані обставини, конкуренцію та внутрішні проблеми. 

В компанії виділяють різні види стратегій відповідно до рівня формування. Взаємозв'язок між ними можна показати за допомогою «піраміди стратегій», розробленої Томпсон А.А. і Стрікленд А.Дж. [6] (рис.1.).

В компаніях стратегія розробляється на чотирьох різних організаційних рівнях:

1. Корпоративна (загальна) стратегія - стратегія для компанії та сфер її діяльності в цілому.

2. Ділова стратегія - для кожного окремого виду діяльності компанії.

3. Функціональна стратегія - для кожного функціонального напряму певної сфери діяльності. Сюди відносяться фінансова стратегія, виробнича стратегія, маркетингова стратегія та ін..

4. Операційна стратегія - більш вузька стратегія для основних структурних одиниць: заводів, торгових регіональних представників.

Таким чином, стратегію можна розглядати як інструмент досягнення поставлених довгострокових цілей, визначеними засобами з урахуванням впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. При цьому особливо важливого значення стратегія набуває тоді, коли зміни середовища становлять реальну загрозу подальшому функціонуванню компанії. Відповідно це дає можливість розглядати стратегію як інструмент антикризового управління.

Важлива роль в «піраміді стратегій» відводиться функціональним стратегіям. Їх головна роль полягає у підтримці загальної ділової стратегії і конкурентоспроможності компанії. Крім того, вони створюють управлінські орієнтири для досягнення намічених функціональних цілей. Таким чином, функціональна стратегія у фінансах є певним планом забезпечення кругообігу фінансових ресурсів у компанії з метою підтримки ділової стратегії компанії.

Фінансова стратегія - це формування системи довгострокових цілей, а також шляхів їх досягнення. Фінансова стратегія передбачає вирішення завдань, передбачених загальною стратегією підприємства. Цілі фінансової стратегії не повинні суперечити цілям та напрямкам загальної стратегії, вони мають бути спрямовані на максимізацію прибутку та підвищення ринкової вартості підприємства.

Фінансова стратегія підприємства - це орієнтована на перспективу система дій персоналу з ефективного залучення, використання й перерозподілу фінансових ресурсів, спрямована на досягнення фінансових цілей, що забезпечують економічний і соціальний розвиток підприємства.

Розробка фінансової стратегії починається із прогнозування основних напрямків розвитку фінансів, визначення принципів їх організації та використання, розподілення фінансових ресурсів між різними напрямками економічної діяльності.

Фінансова стратегія включає в себе методи та практику формування та планування фінансових ресурсів, а також забезпечення фінансової стійкості підприємства. Фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансово-економічних можливостей підприємства умовам, що склалися на ринку на основі різностороннього врахування фінансових можливостей та об'єктивної оцінки зовнішніх та внутрішніх факторів. Вона передбачає формування довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найбільш оптимальних шляхів їх досягнення.

При розробці стратегій необхідно велику увагу приділяти комплексності їх розробки, оскільки кожний альтернативний варіант передбачає аналіз всіх факторів та питань щодо фінансового, ресурсного та організаційного  забезпечення, а також визначення часових та вартісних параметрів по кожній альтернативній стратегії.

2.3.2 Постановка задачі за алгоритмічним підходом

Емпіричні знання про дану проблемну область можуть бути представлені у формі наступних евристичних правил продукції:

1. Якщо рівень капіталу малий або виробничих ресурсів мало, то рівень додаткового фінансування - великий.

2. Якщо рівень капіталу великий, то додаткове фінансування - середнє.

3. Якщо рівень капіталу великий або виробничих ресурсів багато, то додаткове фінансування - велике.

Як вхідні параметри системи нечіткого висновку розглядатимемо 2 нечіткі лінгвістичні змінні: «величина доходів за місяць» і «величина кредиту», а як вихідні параметри - нечітку лінгвістичну змінну «величина виплат кожного місяця (у відсотках)».

Як терм-множину першої лінгвістичної змінної «величина доходів за місяць» використовуватимемо множину Т₁ = {«низькі», «нормальні», «високі»}, а як терм-множину другої лінгвістичної змінної «величина кредиту» використовуватимемо множину Т₂={«низька», «висока»}. Як терм-безліч вихідної лінгвістичної змінної «величина виплат» використовуватимемо множину Т₃ = {«малі», «середні», «великі»}. При цьому кожний з термів першої і другої вхідної змінної (якість обслуговування і приготування замовлених блюд) оцінюватимемо за 10-бальною порядковою шкалою, при якій цифрі 0 відповідає якнайгірша оцінка, а цифрі 10 - якнайкраща оцінка. Що стосується термів вихідної змінної, то припускатимемо, що малі чайові складають близько 5% від вартості замовлених блюд, середні чайові - близько 15%, а щедрі чайові - близько 25%.

Інформація про фінансову спроможність клієнта банку може бути представлена у формі 3-х правил нечітких продукції наступного вигляду (система нечіткого висновку типу Мамдані):

ПРАВИЛО 1: ЯКЩО «рівень капіталу малий» АБО «виробничих ресурсів мало» ТО «рівень додаткового фінансування великий»

ПРАВИЛО 2: ЯКЩО «рівень капіталу великий» ТО «додаткове фінансування середнє»

ПРАВИЛО 3: ЯКЩО «рівень капыталу великий» АБО «виробниих ресурсів багато» ТО «додаткове фыансування - велике»

Вихідна інформація наведеа у таблиці 5.

Таблиця 5. Перелік і опис вихідних повідомлень

Назва вихідного повідомленя	Ідентифіка-тор	Форма подання і вимоги до неї	Періодичність видання	Термін видання і допустимий час затримки	Користувач інформації
1	2	3	4	5	6
Відомість обліку робочого часу	УТР-10	Документ	Раз на місяць	1-ше число до 14-00 год.	Бухгалтерія

Вхідна інформація наведеа у таблиці 6.

Таблиця 6. Перелік і опис вихідних повідомлень

Назва вихідного повідомлення	Ідентифікатор	Форма подання і вимоги до неї	Періодичність видання	Термін видання і допустимий час затримки	Користувач інформації
1	2	3	4	5	6
Відомість обліку робочого часу	УТР-10	Документ	Раз на місяць	1-ше число до 14-00 год.	Бухгалтерія

2.4 Методи та моделі ІСПР

У загальному випадку під нечіткою моделлю розуміється інформаційно-логічна модель системи, побудована на основі теорії нечітких множин і нечіткої логіки.

Окремими етапами процесу нечіткого моделювання є:

1. Аналіз проблемної ситуації.

2. Структуризація наочної області і побудова нечіткої моделі.

3. Виконання обчислювальних експериментів з нечіткою моделлю.

4. Застосування результатів обчислювальних експериментів.

5. Корекція або доробка нечіткої моделі.

Дамо кілька визначень:

Нечітка множина (fuzzy set) - сукупність елементів довільної природи, щодо яких не можна з повною визначеністю стверджувати - чи належить той або інший елемент даної сукупності даній множині чи ні (наприклад, відповідь на питання6 «В якій годині Ти встаєш?», можна сформулювати як6 «Рано!». Проте, для одного термін «рано» може характеризувати часовий інтервал від 4 до 5 годин, а для інших від 8 до 9.

Нечітка змінна визначається як кортеж: <б, X, ?>, де б - найменування або назва нечіткої змінної; X - область її визначення (універсум); ?={х,м_?(х) - нечітка множина на X, що описує можливі значення, які може приймати нечітка змінна б. Таким чином, кажучи про нечітку змінну б, ми завжди матимемо на увазі деяку нечітку множину ?, яке визначає її можливі значення.

Лінгвістична змінна також визначається як кортеж: <в, Ф, X, G, M>, де: в - найменування або назва лінгвістичної змінної; Ф- базова терм-множина лінгвістичної змінної або безліч її значень (термів), кожне з яких є найменуванням окремої нечіткої змінної б; X - область визначення (універсум) нечітких змінних, які входять у визначення лінгвістичної змінної в; G - деяка синтаксична процедура, яка описує процес освіти або генерації з безлічі Ф нових, осмислених в даному контексті значень для даної лінгвістичної змінної; М- семантична процедура, яка дозволяє поставити у відповідність кожному новому значенню даної лінгвістичної змінної, що отримується за допомогою процедури G, деякий осмислений зміст за допомогою формування відповідної нечіткої множини.

Механізм або алгоритм висновку є важливою складовою базової архітектури систем нечіткого висновку. Процес нечіткого висновку представляє собою деяку процедуру отримання нечітких знань на базі нечітких умов.

Нечітким висловом називатимемо вислови наступних видів:

1. Вислів «в є б», де в - найменування лінгвістичної змінної, б - її значення, якому відповідає окремий лінгвістичний терм з базової терм-множини Т лінгвістичної змінної в.

2. Вислів «в є Дб», де Дб - модифікатор, відповідний таким словам, як: «ДУЖЕ», «Більш менш», «НАБАГАТО БІЛЬШЕ" і іншим, які можуть бути одержані з використанням процедур G та М даної лінгвістичної змінної.

3. Складні вислови, що утворюються із висловів видів 1 і 2 та нечітких логічних операцій у формі зв'язок «І», «АБО», «ЯКЩО-ТО», «НЕ».

Розробка і застосування систем нечіткого висновку включають ряд етапів (Рис. 6):



Рис. 6. Діаграма діяльності процесу нечіткого висновку

Інформацією, яка поступає на вхід системи нечіткого висновку, є зміряні деяким чином вхідні змінні. Ці змінні відповідають реальним змінним процесу управління. Інформація, яка формується на виході системи нечіткого висновку, відповідає вихідним змінним, якими є управляючі змінні процесу управління.

Системи нечіткого висновку призначені для перетворення значень вхідних змінних процесу управління у вихідні змінні на основі використовування нечітких правил.

Фаззіфікація - процес або процедура знаходження значень функцій приналежності нечітких множин (термів) на основі не нечітких початкових даних. Фаззіфікацію ще називають введенням нечіткості.

Метою етапу фаззіфікації є встановлення відповідності між конкретним (звичайно - чисельним) значенням окремої вхідної змінної системи нечіткого висновку і значенням функції приналежності відповідного їй терма вхідної лінгвістичної змінної. Після завершення цього етапу для всіх вхідних змінних повинні бути визначені конкретні значення функцій приналежності по кожному з лінгвістичних термів, які використовуються в підумовах бази правил системи нечіткого висновку.

Дефаззіфікація - є процедурою або процесом знаходження не нечіткого значення для кожної з вихідних лінгвістичних змінних. Мета дефаззіфікації полягає в тому, щоб, використовуючи результати акумулювання всіх вихідних лінгвістичних змінних, набути звичне кількісне значення кожній з вихідних змінних.

Для отримання висновків в системах нечіткого висновку запропоновані декілька алгоритмів:

Алгоритм Мамдані (Mamdani), алгоритм Цукамото, Алгоритм Ларсена, Алгоритм Сугено

Алгоритм Мамдані є одним з перших, який знайшов застосування в системах нечіткого висновку. Він був запропонований в 1975 р. англійським математиком Е. Мамдані (Ebrahim Mamdani) як метод для управління паровим двигуном.

Формально алгоритм Мамдані може бути визначений таким чином:

формування бази правил систем нечіткого висновку. Особливості формування бази правил співпадають з розглянутими вище при описі даного етапу;

фаззіфікація вхідних змінних;

агрегація підумов в нечітких правилах продукції. Для знаходження ступеня істинності умов кожного з правил нечітких тверджень використовуються парні нечіткі логічні операції. Ті правила, ступінь істинності умов яких відмінна від нуля, вважаються активними і використовуються для подальших розрахунків.

активізація підвисновків в нечітких правилах продукций. Здійснюється за наступною формулою 9:

(9)

де, - функція приналежності терма, який є значенням деякої вихідної змінної , що задана в універсумі Y. При цьому для скорочення часу висновку враховуються тільки активні правила нечітких змінних;

акумуляція висновків нечітких правил продукций. Здійснюється за наступною формулою 10:

(10)

для об'єднання нечітких множин, відповідних термам підвисновків, що відносяться до одних і тих же вихідних лінгвістичних змінних;

дефаззіфікація вихідних змінних. Традиційно використовується метод центру тяжкості за формулами 11, 12, 13:

Центра важкості:

(11)

Центра важкості для одно точкових множин:

(12)

Центра площі:

(13)

РОЗДІЛ 3. Розробка проектних рішень

3.1 База знань ІСПР

Використовуваний в різного роду експертних системах механізм нечітких висновків в своїй основі має базу знань, формовану фахівцями наочної області у вигляді сукупності нечітких предикативних правил вигляду:

П1: якщо х є А1, то у є В1,

П2: якщо х є А2, то у є В2,

……………………………..

Пn: якщо х є Аn, то у є Вn

Загальний логічний висновок може бути реалізований у 4 наступні етапи:

1. Нечіткість.

Функції приналежності, визначені на вхідних змінних, застосовуються до їх фактичних значень для визначення ступеня істинності кожної передумови кожного правила.

2. Логічний висновок.

Обчислене значення істинності для передумов кожного правила застосовується до висновків кожного правила. Це приводить до однієї нечіткої підмножини, яка буде призначена кожною змінною висновку для кожного правила. Як правила логічного висновку звичайно використовуються тільки операції min (МІНІМУМ) або prod (МНОЖЕННЯ). У логічному висновку МІНІМУМУ функція приналежності висновку «відсікається» по висоті, відповідному істинному ступеню істинності передумови правила (нечітка логіка «І»). У логічному висновку МНОЖЕННЯ функція приналежності висновку масштабується за допомогою обчисленого ступеня істинності передумови правила.

3. Композиція.

Всі нечіткі підмножини, призначені для кожної змінної висновку, об'єднуються разом, щоб формувати одну нечітку підмножину для кожної змінної висновку. При подібному об'єднанні звичайно використовуються операції max (МАКСИМУМ) або sum (СУМА). При композиції МАКСИМУМУ комбінований висновок нечіткої підмножини конструюється як точковий максимум за усіма нечіткими підмножинами (нечітка логіка «АБО»). При композиції СУМИ комбінований висновок нечіткої підмножини конструюється як точкова сума за усіма нечіткими підмножинами, що призначені змінною висновку правилами логічного висновку.

4. Приведення до парності (дефазіфікація).

Використовується, коли потрібно перетворити нечіткий набір висновків в чітке число.

Алгоритм Мамдані. Даний алгоритм математично може бути описаний таким чином. Для простоти вважатимемо, що базу знань утворюють два нечіткі правила:

П1: якщо х є А1 і у є В1, то z є C1,

П2: якщо х є А2 і у є В2, то z є C2.

1. Нечіткість: знаходяться ступені істинності для передумови кожного правила А₁(х₀), А₂(х₀), В₁(y₀), В₂(y₀).

2. Нечіткий висновок: знаходяться рівні відсікання для передумов кожного з правил з використанням операції МІНІМУМ:

₁ = А₁(х₀) В₁(у₀),

₂ = А₂(х₀) В₂(у₀),

де через позначена операція логічного мінімуму (min), потім знаходяться «усічені» функції приналежності:

С₁(z) = (₁ C₁(z)),

С₂(z) = (₂ C₂(z)).

3. Композиція: з використанням операції МАКСИМУМ (max, позначення: ) здійснюється об'єднання знайдених усічених функцій, що приводить до отримання підсумкової нечіткої підмножини для змінної виходу з функцією приналежності:

(z) = C(z) = C₁(z) C₂(z) = (₁ C₁(z)) (₂ C₂(z)).

4. Приведення до чіткості (для знаходження z₀) проводиться, наприклад, центроїдним методом (як х - координата центру тяжкості функції приналежності підсумкової нечіткої підмножини для змінної виходу).

3.2 Програмне забезпечення ІСПР

Розробка прототипу експертної системи проводиться засобами Matlab із використанням інструментарію Fuzzy Logic. Використовуютьс алгоритмами нечіткого виводу, зокрема алгоритм виводу Мамдані.

Fuzzy Logic Toolbox володіє простим і добре продуманим інтерфейсом, що дозволяє легко проектувати і діагностувати нечіткі моделі. Забезпечується підтримка сучасних методів нечіткої кластеризації і адаптивні нечіткі нейронні мережі. Графічні засоби Fuzzy Logic Toolbox дозволяють інтерактивно відстежувати особливості поведінки системи. Fuzzy Logic Toolbox призначений для спільної роботи з Simulink. За допомогою Real-time Workshop можна генерувати ANSI C код для роботи в реальному часі.

Fuzzy Logic Toolbox - це пакет прикладних програм, що входять до складу середовища Matlab. Він дозволяє створювати системи нечіткого логічного виводу і нечіткої класифікації в рамках середовища Matlab, з можливістю їх інтеграції в Simulink. Базовим поняттям Fuzzy Logic Toolbox є fis-структура - система нечіткого виводу (Fuzzy Inference System). Fis-структура містить всі необхідні дані для реалізації функціонального відображення “входи-виходи” на основі нечіткого логічного виводу згідно з схемою, приведеною на рис. 7.

Рис 7. Нечіткий логічний вивід.

Позначення:

X - вхідний чіткий вектор;

- вектор нечіткої безлічі, відповідний вхідному вектору X;

- результат логічного виводу у вигляді вектора нечіткої безлічі;

Y - вихідний чіткий вектор.

Fuzzy Logic Toolbox містить наступні категорії програмних інструментів:

функции;

интерактивные модули с графическим пользовательским интерфейсом (с GUI);

блоки для пакета Simulink;

демонстрационные примеры.

ВИСНОВКИ

В результаті проведених досліджень за темою курсової роботи «Розробка СППР з фінансового аналізу діяльності підприємства/виробничої системи/бізнесових структур», можемо зробити наступні висновки:

1. Фінансовий аналіз діяльності являє собою метод оцінки ретроспективного (минулого) і перспективного (майбутнього) фінансового стану господарюючого суб'єкта на основі вивчення залежності і динаміки показників фінансової інформації. Головним завданням фінансового аналізу є зниження неминучої невизначеності, пов'язаної з прийняттям економічних рішень, орієнтованих у майбутнє.

2. О скільки об'єктом дослідження є фінансовий потенціал підприємства, то саме для проведення його аналізу і потрібна ІСПР. Фінансовий потенціал промислового підприємства це відносини, що виникають на підприємстві з приводу досягнення максимально можливого фінансового результату за умови:

- наявності власного капіталу, достатнього для виконання умов ліквідності і фінансової стійкості;

- можливості залучення капіталу, в обсязі необхідному для реалізації ефективних інвестиційних проектів;

- рентабельності вкладеного капіталу;

- наявності ефективної системи керування фінансами,

- забезпечення прозорості поточного і майбутнього фінансового стану.

3. Таким чином, оцінка виробничого і фінансового потенціалу підприємства - необхідний етап стратегічного аналізу і управління. Пропоновані методології розрахунку охоплюють всі основні внутрішньофірмові процеси, що протікають у різних функціональних областях її внутрішнього середовища. У результаті забезпечується системний погляд на підприємство, що дозволить виявити всі сильні і слабкі сторони, а також створити на цій основі комплексний план перспективного розвитку.

4. Дана ІСПР призначена для проведення фінансового аналізу діяльності підприємства/виробничої системи/бізнесових структур на основі оцінки фінансового потенціалу. Інтелектуальна система виконує функцію оцінки фінансового потенціалу з метою прийняття рішення необхідності залучення додаткового капіталу. Інтелектуальна система прийняття рішень фінансового потенціалу виконує функції з обробки інформації отриманої з балансових статей.

5. Задача, фінансовий аналіз діяльності підприємства провадиться на основі оцінки фінансового потенціалу. Для її розв'язання використовується методологічний апарат - теорія прийняття рішень.

6. У загальному випадку під нечіткою моделлю розуміється інформаційно-логічна модель системи, побудована на основі теорії нечітких множин і нечіткої логіки.

Окремими етапами процесу нечіткого моделювання є:

1. Аналіз проблемної ситуації.

2. Структуризація наочної області і побудова нечіткої моделі.

3. Виконання обчислювальних експериментів з нечіткою моделлю.

4. Застосування результатів обчислювальних експериментів.

5. Корекція або доробка нечіткої моделі.

Отже, як показують дослідження розробка та впровадження прикладної інтелектуальної системи є доцільним та необхідним, оскільки.

7. Використовуваний в різного роду експертних системах механізм нечітких висновків в своїй основі має базу знань, формовану фахівцями наочної області у вигляді сукупності нечітких предикативних правил вигляду:

П1: якщо х є А1, то у є В1,

П2: якщо х є А2, то у є В2,

………………………………………….

Пn: якщо х є Аn, то у є Вn .

8. Розробка прототипу експертної системи проводиться засобами Matlab із використанням інструментарію Fuzzy Logic. Використовуються алгоритмами нечіткого виводу, зокрема алгоритм виводу Мамдані.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кудина М.В. Теория стоимости компании/ М.В. Кудина.- М.: ИД “ФОРУМ”: ИНФРА-М, 2010.

2. Методические рекомендации Минэкономики РФ, Минфина РФ, Госстроя РФ от 21.06.1999 N вк 477

3. Методические положения по оценке финансового состояния предприятий и установлению неудовлетворительной структуры баланса, утвержденные распоряжением Федерального управления по делам о несостоятельности (банкротстве) при Госкомимуществе РФ от 12.08.1994 № 31-р (редакция от 12.09.1994 года).

http://pidruchniki.ws/1580011943608/finansi/finansoviy_analiz_diyalnosti_pidpriyemstva

http://www.grandars.ru/college/ekonomika-firmy/hozyaystvennaya-deyatelnost-predpriyatiy.html

http://www.grandars.ru/college/ekonomika-firmy/ekonomicheskiy-analiz.html

http://1fin.ru/?id=702

http://www.auditfin.com/fin/2002/1/ryatsuk/ryatsuk.asp

http://www.univer5.ru/ekonomika/analiz-i-diagnostika-finansovo-hozyaystvennoy-deyatelnosti-predpriyatiya-165/Page-8.html

http://abc.vvsu.ru/Books/anfindeyat/page0001.asp

http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=35627&pg=2

http://userdocs.ru/informatika/3977/index.html?page=10

http://www.aup.ru/articles/finance/7.htm

http://www.aup.ru/books/m67/1.htm

http://www.cibest.ru/finanalis.html

ДОДАТКИ



Размещено на Allbest.ru

...