Актуальність теми. Досягнення стану макроекономічної стабільності є однією з найважливіших проблем розвитку держави. Встановлення економічної рівноваги та макроекономічної стабільності служить не тільки загальною передумовою поступального та стійкого розвитку держави, а також виступає необхідною умовою конструктивного розв'язання практичних задач у будь-якій сфері. Тому особливого значення набуває дослідження поняття макроекономічної стабільності в контексті концепції стійкого розвитку економічних систем та обґрунтування її економічних передумов.

В сучасних економічних системах держава відіграє значну роль в управлінні економікою, хоча і ступінь втручання її є різним в залежності від типу системи. Регулюючий потенціал ринкового механізму реалізується лише за ідеальних умов, але відомо, що в реальності таких умов не існує. З цього випливає необхідність втручання держави у функціонування ринку.

Особливо зростає роль держави у періоди спаду виробництва, зростання інфляції та безробіття, зокрема у періоди фінансово-економічних криз. Таким чином, сьогодні - в умовах світової фінансово-економічної кризи - однією з необхідних умов встановлення макроекономічної стабільності держави є посилення регулюючої функції держави, яка повинна здійснюватись економічними методами шляхом впровадження виваженої стабілізаційної економічної політики.

Це обумовлює необхідність дослідження впливу економічної політики держави, зокрема монетарної та фіскальної, на макроекономічну стабільність держави, розвиток і вдосконалення підходів до її аналізу через використання економіко-математичних методів, що дозволить, по-перше, формалізувати моделі впливу інструментів політики на економічні індикатори макроекономічної стабільності для дослідження сценаріїв макроекономічного розвитку, по-друге, аналізувати можливі наслідки змін у політиці для економіки задля прийняття науково-обґрунтованих рішень, по-третє, виявляти та попереджати негативні тенденції розвитку економіки на шляху досягнення стану макроекономічної стабільності, по-четверте, досліджувати помилки у проведенні політики попередніх періодів з метою їх коригування у майбутньому.

Вагомий внесок у дослідження теоретичних основ монетарної та фіскальної політик держави та впливу її інструментів на макроекономічну стабільність держави зробили такі вітчизняні вчені, як В. Базилевич, З. Варналій, А. Гальчинський, В. Геєць, Ю. Городніченко, А. Гриценко, Т. Затонацька, О. Комашко, Л. Краснікова, І. Лук'яненко, І. Лютий, С. Михайличенко, В. Міщенко, С. Ніколайчук, О. Петрик, А. Ставицький, Т. Терещенко, В. Тропіна, О. Черняк, Н. Шелудько, О. Яременко та інші, а також іноземні Х. Андреас, О. Бланшар, В. Бурлачков, М. Вудфорд, Дж. Галі, М. Головнін, Р. Доменех, Ч. Еванс, Г. Кальво, Ф. Кідленд, Р. Лукас, М. Любський, Г. Менк'ю, С. Моісеєв, Дж. Мут, О. Некіпєлов, Д. Плисецький, Е. Прескотт, Дж. Робертс, В. Сєнчагов, Ф. Сметс, Дж. Стігліц, Дж. Тейлор, Е. Фелпс, С. Фішер, М. Фрідмен та інші.

Аналіз та узагальнення результатів теоретичних та емпіричних досліджень свідчать про те, що у вітчизняній науковій літературі недостатньо уваги приділяється цілісному дослідженню ролі у встановленні макроекономічної стабільності виважених та скоординованих монетарної та фіскальної політик. Недостатньо розробленим і дискусійним є й питання взаємодії та одночасного впливу на економіку монетарної та фіскальної політик.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення при розробці бюджетної теми № 06БФ040-01 "Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя" (Етап 1.3 "Прогнозування розвитку внутрішнього ринку України в умовах глобалізації"), де автором розроблені економетричні моделі впливу монетарної політики на макроекономічну стабільність України та динамічна стохастична модель загальної рівноваги України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та математичне моделювання впливу монетарної та фіскальної політик на макроекономічну стабільність держави. Для досягнення мети автором поставлено та вирішено такі основні завдання:

- проаналізувати теоретичні засади дослідження макроекономічної стабільності держави в контексті концепції стійкого розвитку;

- обґрунтувати економічні передумови макроекономічної стабільності держави та визначити головні економічні показники-індикатори макроекономічної стабільності України;

- обґрунтувати необхідність проведення державою стабілізаційної політики, зокрема фіскальної та монетарної, для досягнення стану макроекономічної стабільності шляхом аналізу вітчизняних та зарубіжних теоретичних та емпіричних досліджень впливу монетарної та фіскальної політики на макроекономічну стабільність держави;

- побудувати моделі впливу інструментів монетарної політики на економіку, а саме: визначити природу інфляційних очікувань в Україні, дослідити модель монетарної політики Національного банку України, визначити змінну попиту на гроші в Україні та фактори, що на нього впливають;

- побудувати моделі впливу монетарної та фіскальної політик на показники-індикатори макроекономічної стабільності України, які б відтворювали реальні процеси в економіці та дозволяли досліджувати сценарії макроекономічного розвитку держави.

Об'єктом дослідження є процеси впливу монетарної та фіскальної політик на макроекономічну стабільність держави.

Предметом дослідження є економіко-математичні методи і моделі впливу монетарної та фіскальної політик на макроекономічну стабільність держави.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у дисертаційній роботі використані загальнонаукові методи та прийоми аналізу.

Зокрема, у першому розділі застосовувались такі методи, як метод наукової абстракції, системний та структурний методи для визначення категорії "макроекономічна стабільність" в контексті концепції стійкого розвитку економічних систем та дослідження еволюції станів економічної системи на шляху до стійкого розвитку; методи наукового узагальнення, аналізу та порівняння при визначенні економічних чинників макроекономічної стабільності держави та її головних показників-індикаторів; метод єдності історичного та логічного та метод наукового узагальнення при аналізі теоретичних та емпіричних досліджень впливу монетарної та фіскальної політик на макроекономічну стабільність держави.

При побудові моделей використовувались економіко-математичні методи, а саме: у другому розділі для розробки економетричних моделей визначення природи інфляційних очікувань в Україні, особливостей монетарної політики Національного банку України, дослідження чинників попиту на гроші в Україні та моделі монетарної політики України застосовувалися статистичні (кореляційний та причинно-наслідковий аналіз) та економетричні методи; у третьому розділі - для побудови динамічної стохастичної моделі загальної рівноваги України та знаходження функцій імпульсних відгуків впливу інструментів монетарної та фіскальної політик на основні показники макроекономічної стабільності України застосовувалися оптимізаційні методи.

Інформаційною базою дослідження були статистичні дані Державного комітету статистики України, статистичні матеріали Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України і Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, ресурси Інтернету, самостійні розрахунки автора. Дисертацію виконано з використанням прикладних програм Eviews 4.0, Dynare 4.0.0 (на базі Matlab 7.5) та Microsoft Excel.

Наукова новизна дисертаційної роботи. У дисертації розроблено теоретико-методологічне забезпечення моделювання впливу монетарної та фіскальної політик на макроекономічну стабільність держави з використанням статистичних, економетричних та оптимізаційних методів, а саме:

вперше:

- розроблено динамічну стохастичну модель загальної рівноваги України, що дозволяє оцінювати та прогнозувати зміну показників економіки України у відповідь на зміну у монетарній та фіскальній політиках;

- застосовано моделі простору станів для визначення природи інфляційних очікувань в Україні, що дозволяє визначити, чи прямують інфляційні очікування до раціональних та фактори, які впливають на їх формування;

удосконалено:

- дослідження теоретичних засад макроекономічної стабільності в контексті концепції стійкого розвитку економічних систем; визначення поняття макроекономічної стабільності держави та її економічних передумов;

- теоретико-методологічне забезпечення комплексного аналізу та моделювання впливу монетарної та фіскальної політик на макроекономічну стабільність держави за допомогою статистичних, економетричних та оптимізаційних методів;

дістали подальшого розвитку:

- модель векторної авторегресії впливу монетарної політики на економіку держави; за результатами розрахунків знайдено підтвердження існування зв'язку між інструментами монетарної політики та показниками-індикаторами макроекономічної стабільності України;

- модель динаміки попиту на гроші, що дозволяє з'ясувати та проаналізувати основні фактори, які є визначальними при формуванні попиту на гроші в Україні, та оцінити їх вплив на величину попиту на гроші в Україні;

- модель монетарної політики, що базується на рівновазі короткострокових кривих сукупної пропозиції і попиту та рівняння, що описує монетарну політику; модель дозволяє проаналізувати особливості та оцінити інструменти і орієнтири проведення монетарної політики в Україні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в створенні комплексної системи моделювання впливу монетарної та фіскальної політик на макроекономічну стабільність держави, що дає можливість своєчасного передбачення її стану з метою прийняття науково-обґрунтованих управлінських рішень.

Наукові положення стосовно розробки економетричної моделі монетарної політики України для моделювання взаємозв'язків змінних монетарної політики з іншими макроекономічними показниками, моделі простору станів для аналізу інфляційних очікувань в Україні, динамічної стохастичної моделі загальної рівноваги України для моделювання впливів монетарної та фіскальної політик на макроекономічну стабільність в Україні були використані Науково-дослідним економічним інститутом Міністерства економіки України при розробці теми 05-08 "Розроблення багатофакторної економетричної моделі з прогнозування індексу споживчих цін та індексу цін виробників на коротко та середньострокову перспективу" (номер державної реєстрації 0108U0060075) (довідка № 11/335 від 15.06.2009).

Практичні результати розрахунків за моделлю векторної авторегресії впливу монетарних змінних на економіку України, моделлю простору станів визначення природи інфляційних очікувань в Україні, динамічною стохастичною моделлю загальної рівноваги України були використані Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний автомобільний холдинг "Атлант-М" для аналізу та прогнозування макроекономічної ситуації в Україні та її впливу на діяльність суб'єктів господарювання з метою прийняття ефективних управлінських рішень (довідка № 15 від 11.02.2009).

Положення дисертаційної роботи щодо економетричного моделювання монетарної політики в Україні впроваджено у навчальний процес на кафедрі економічної кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні дисципліни "Економетрика" (довідка № 013/413 від 01.07.2009).

Особистий внесок автора полягає у розробці теоретико-методологічних основ комплексного аналізу та моделювання впливу монетарної та фіскальної політик на макроекономічну стабільність України. Дисертаційна робота є самостійною завершеною роботою, всі результати якої отримані безпосередньо автором.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, результати та висновки дисертаційної роботи обговорювались на 9 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних та науково-теоретичних конференціях, зокрема: Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні моделі і методи прогнозування соціально-економічних процесів (ПСЕП-2006)" (м. Київ, 13-14 квітня 2006 року), V Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Шевченківська весна. Формування конкурентного середовища в Україні: теорія та практика" (м. Київ, 1-3 березня 2007 року), VI Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Шевченківська весна. Актуальні проблеми сучасного економічного розвитку України" (м. Київ, 20-23 березня 2008 року), V Міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-економічні реформи у контексті інтеграційного вибору України" (м. Дніпропетровськ, 15-16 травня 2008 року), V Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих учених і студентів "Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери" (м. Донецьк, 5-6 червня 2008 року), VII Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Шевченківська весна. Економіка" (м. Київ, 23-26 березня 2009 року), Міжнародній науково-практичній конференції "Прогнозування соціально-економічних процесів (ПСЕП-2009)" (м. Київ, 16-17 квітня 2009 року), VIII Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління" (м. Київ, 15-18 квітня 2009 року), VІ Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих учених і студентів "Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери" (м. Донецьк, 21-22 травня 2009 року).

Публікації. Основні положення, їх застосування та висновки дисертаційної роботи опубліковано у 18 наукових працях, загальним обсягом 4.92 др. арк., з них 9 статей у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, загальним обсягом 3.72 др. арк., одна стаття опублікована у співавторстві. Особисто здобувачу належить 4.87 др. арк. в усіх публікаціях та 3.67 др. арк. у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи 234 сторінки. Дисертація містить 17 рисунків, 3 таблиці, 6 додатків та список використаних джерел із 181 найменування.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, а також окреслено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, повідомлено про їх апробацію та публікацію.

У першому розділі "Теоретичні основи аналізу впливу монетарної та фіскальної політик на макроекономічну стабільність держави" поглиблено розуміння категорії "макроекономічна стабільність" в контексті концепції стійкого розвитку економічних систем та обґрунтовано її економічні передумови.

В процесі дослідження здійснено аналіз сутності поняття макроекономічної стабільності. Визначено макроекономічну стабільність як множину станів економічної системи держави, що характеризуються стійкою рівновагою та стійким зростанням. Під стійкою рівновагою розуміємо такий стан соціально-економічної системи, що характеризується збереженням під впливом зовнішніх факторів її властивостей та системоутворюючих зв'язків між підсистемами, що знаходяться у безперервному русі. Стійке зростання спостерігається у тому випадку, якщо флуктуації підсистем переходять поріг стійкості системи в цілому. При цьому стійке зростання характеризується темпами росту економіки, що мають виключно позитивні значення. Стійкий економічний розвиток характеризуємо як зміну одного рівноважного стану іншим шляхом протидії руйнуючим внутрішнім і зовнішнім факторам. При цьому поняття стійкої рівноваги, стійкого зростання, макроекономічної стабільності стають визначаючими показниками стійкого розвитку. Автором запропоновано співвідношення понять стійкої рівноваги, стійкого зростання, стійкого розвитку і макроекономічної стабільності, яке зображено на рис.1.

Рис. 1. Еволюція станів економічної системи на шляху до стійкого розвитку

Обґрунтування необхідності проведення державою стабілізаційної політики, зокрема фіскальної та монетарної, для досягнення стану макроекономічної стабільності шляхом аналізу вітчизняних і зарубіжних теоретичних та емпіричних досліджень впливу монетарної та фіскальної політики на макроекономічну стабільність дають змогу сформулювати наступні рекомендації для досягнення макроекономічної стабільності:

– підтримка стабільного та низького рівня інфляції,

– забезпечення стабільного валютного курсу, що буде сприяти експорту,

забезпечення розвитку фундаментальних та практичних наукових досліджень, інноваційного розвитку та міжнародної передачі технологій як основи економічного зростання,

– створення сприятливих умов для припливу інвестицій у державу: стійке економічне зростання, політична стабільність тощо,

– підтримка дефіциту бюджету на мінімальному рівні задля запобігання інфляції,

– державна підтримка освіти, сфери охорони здоров'я; соціальне забезпечення населення,

– охорона навколишнього середовища.

Запропоновано розглядати як основні економічні показники-індикатори макроекономічної стабільності інфляцію, рівень зайнятості та ВВП.

У другому розділі "Застосування економетричних методів для моделювання впливу монетарної політики на макроекономічну стабільність України" побудовані моделі впливу інструментів монетарної політики на показники-індикатори макроекономічної стабільності України, а саме: модель векторної авторегресії впливу інструментів монетарної політики на економіку, модель знаходження змінної попиту на гроші та визначення факторів, що на нього впливають, модель визначення природи інфляційних очікувань, модель монетарної політики НБУ та модель рівноваги короткострокової агрегованої пропозиції і попиту.

монетарна фіскальна політика макроекономічна стабільність

Для моделювання впливу інструментів монетарної політики на економіку України пропонується наступна модель векторної авторегресії (1) - (4):

, (1)

, (2)

, (3)

, (4)

де - щомісячний ВВП у період , млн. грн,

- щомісячна інфляція у період , %,

- щомісячна середньозважена ставка НБУ за всіма інструментами, % річних,

- середньомісячний валютний курс у період , грн. за 100 дол. США.

Для аналізу динамічних властивостей моделі (1) - (4) були побудовані функції імпульсних відгуків на основі статистичних даних для України за період січень 1998 - липень 2009 рр. Основні висновки можна визначити наступним чином:

- при зміні на одне середньоквадратичне відхилення інфляції, відсоткової ставки та валютного курсу спочатку відбуваються позитивні зміни у ВВП, але згодом коливання приймають циклічний характер, що пояснюється сезонними коливаннями;

- при спостереженні впливу зміни на одне середньоквадратичне відхилення ВВП, інфляції та відсоткової ставки на інфляцію спочатку показник інфляції збільшується, а вже через декілька періодів коливання затухають. Це пояснюється наступним чином: якщо збільшується курс долара та одночасно відсоткова ставка, то спочатку збільшуються ціни на товари (особливо першої необхідності), далі, враховуючи той факт, що в економіці не вистачає грошей в результаті зростання відсоткової ставки, ціни вирівнюються, і інфляція зменшується;

- при зміні на одне середньоквадратичне відхилення випуску, інфляції та відсоткової ставки зменшується показник ВВП, разом з тим зменшується відсоткова ставка, що спричиняє зростання попиту на долар і зростання курсу долара.

Основною метою монетарної політики є забезпечення стабільності цін в економіці. З огляду на це регулювання грошового обігу набуває особливого теоретичного і практичного значення. Відхилення монетарних прогнозів від фактичних значень індексу споживчих цін в значній мірі пояснюється зміною попиту на гроші. В результаті проведених розрахунків визначено, що змінною динаміки попиту на гроші в Україні є нормований по індексу споживчих цін темп зміни грошового агрегату . Пропонуємо модель попиту на гроші в Україні у наступній специфікації:

, (5)

де - змінна попиту на гроші - нормований по індексу споживчих цін темп зміни грошового агрегату у період ,

- індекс споживчих цін у період ,

- темп зміни дефльованого по індексу промислових цін ВВП у період ,

- темп зміни процентних ставок банків за депозитами у період .

Оцінку моделі проведено на основі щомісячних статистичних даних для України за період січень 1998 - липень 2009 рр. з використанням методу найменших квадратів. Отже, найсуттєвішим показником, що впливає на попит на гроші в Україні є інфляція, причому цей вплив не одномоментний, а розподілений у часі. Це підтверджує гіпотезу, що економічні агенти мали адаптивні очікування, так як на зміну попиту на гроші значний вплив чинили темпи приросту споживчих цін за попередні місяці. Також спостерігається вплив темпів зміни дефльованих по індексу промислових цін ВВП та темпу приросту процентної ставки банків по депозитах. Модель має прийнятні статистичні властивості: показник коефіцієнта детермінації ; модель стабільна за тестом Рамсея, не виявлено автокореляції залишків за тестом Бройша - Годфрі та гетероскедастичності за тестом Вайта.

Висновок про адаптивну природу інфляційних очікувань, що отриманий з моделі попиту на гроші в Україні, автором підтверджено за допомогою побудови та аналізу моделі простору станів:

, (6)

де - індекс інфляційних очікувань у період ,

- рівень інфляції у період , розрахований за формулою , де - індекс споживчих рівень цін у період ,

- темп зміни валютного курсу у період ,

- розрив між фактичним та потенційним рівнями виробництва у період , розрахований за формулою , де

- ВВП у період , скоригований на сезонні компоненти,

- потенціальний ВВП у період , обчислений як скоригований фільтром Ходріка - Прескотта ,

- гіперпараметри моделі у період , , які задаються формулою ,

де - відхилення.

Оцінка моделі проводилась на основі щомісячних статистичних даних для України за період січень 1998 - липень 2009 рр. за допомогою алгоритму фільтру Калмана. Розглянуто два випадки моделювання гіперпараметрів - зі сталою та змінною дисперсіями : та , де та - константи. Отже, в першому випадку припускаємо, що дисперсії усіх гіперпараметрів є однаковими і константами: . Оцінки значущо відрізняються від нуля (), тому тенденція до раціональності очікувань інфляції не спостерігається. Дивлячись на те, що параметр також значущо відрізняється від нуля () і відповідно , то можна говорити про те, що у довгостроковій перспективі очікування також не мають тенденції до раціональності.

Основними висновками моделі простору станів визначення природи інфляційних очікувань є те, що очікування економічних агентів відносно рівня інфляції в Україні не є раціональними, і не прямують до раціональних у довгостроковій перспективі. Цей результат є визначальним для монетарної політики, оскільки означає, що політика зниження інфляції повинна бути виваженою та згладжуючою для того, щоб уникнути значних втрат суспільства у короткостроковому періоді разом з небажаною економічною нестабільністю. Для дослідження особливостей проведення монетарної політики в Україні у період 1998-2009 рр. автором пропонується монетарна модель, що базується на рівнянні короткострокового сукупного попиту та пропозиції і рівнянні монетарної політики НБУ:

, (7)

де - розрив між фактичним та потенційним рівнями ВВП у період , розрахований за формулою , де

- ВВП, скоригований на сезонні компоненти у період ,

- потенціальний ВВП у період , обчислений як скоригований фільтром Ходріка - Прескотта,

- темп зміни середньозваженої процентної ставки НБУ за всіма інструментами у період ,

- очікуване значення інфляції у період ,

- рівень інфляції у період , розрахований за формулою , де - індекс споживчих рівень цін у період ,

- темп зміни валютного курсу у період .

Оцінка моделі проводилась методом найменших квадратів для систем симультативних рівнянь. Результати оцінювання показують, по-перше, що при виборі інструменту монетарної політики НБУ не орієнтується на розрив випуску, натомість орієнтиром є рівень інфляції та обмінний курс, по-друге, оцінка параметру при змінній є значуще відмінною від нуля і дорівнює , що означає, що причиною інертності інфляції є очікування, причому очікування не є раціональними.

У третьому розділі "Моделювання впливів монетарної та фіскальної політик на макроекономічну стабільність за допомогою динамічної стохастичної моделі загальної рівноваги України" розроблено динамічну стохастичну модель загальної рівноваги України, що дозволяє оцінювати та прогнозувати зміну показників макроекономічної стабільності України у відповідь на зміни у монетарній та фіскальній політиці.

Домінуюча методологія, яка сьогодні використовується в Україні для дослідження впливу монетарної та фіскальної політик на економіку є моделі векторної авторегресії та структурні моделі векторної авторегресії. Однак, ці моделі не базуються на параметрах поведінки мікроекономічних агентів та мають обмежене економіко-теоретичне підґрунтя. Саме тому одним з найперспективніших напрямків дослідження впливу макроекономічної політики на економіку України є розробка динамічної стохастичної моделі загальної рівноваги.

Автором запропонована динамічна стохастична модель загальної рівноваги України, яка передбачає, що в економіці взаємодіють домогосподарства, вітчизняні фірми та фірми-імпортери, уряд проводить фіскальну політику, а Національний банк України - монетарну.

Поведінку домогосподарств розглядаємо на основі поведінки репрезентативного домогосподарства, яке максимізує функцію очікуваної корисності , що описується наступними рівняннями (8) - (11):

, (8)

, (9)

, (10)

, (11)

де - норма міжчасових переваг, ,

- шок міжчасової заміни у споживанні у період ,

- реальне споживання у період ,

- коефіцієнт відносної несхильності до ризику, ,

- шок у пропозиції праці у період ,

- пропозиція праці у період ,

- обернений коефіцієнт еластичності зусиль праці по відношенню до реальної заробітної плати, ,

- шок у попиті на гроші у період ,

- грошова маса у період ,

- рівень цін у період ,

- попит на гроші у період ,

- обернений коефіцієнт еластичності касових залишків по відношенню до процентної ставки, ,

- випадковий компонент.

Домогосподарства максимізують функцію корисність (8) - (11) за умови бюджетного обмеження (12):

, (12)

де - попит на гроші у період ,

- ставка податку на споживання у період ,

- реальні інвестиції у період ,

- реальний попит на державні облігації у період ,

- номінальна процентна ставка у період ,

- реальна заробітна плата у період ,

- загальна ставка податків від фонду оплати праці,

- вартість капіталу,

- реальний капітал у період ,

- ставка податку на капітал у період .

- реальні державні трансферти у період ,

- інфляція у період .

Припустимо, що з ймовірністю домогосподарство встановлює номінальну заробітну плату , інакше з ймовірністю встановлюється номінальна заробітна плата , де - рівень індексації: якщо - індексація відсутня, якщо - ідеальна індексація, , .

Фірми. Вітчизняні фірми виробляють товар проміжного споживання згідно з виробничою функцією Коба-Дугласа (13) - (14):

, (13)

, (14)

де - обсяг випуску вітчизняного товару у період ,

- шок у технології у період ,

- капітал, який витрачається на виробництво вітчизняного товару у період ,

- коефіцієнт, що характеризує внесок зростання капіталу у зростання випуску, ,

- витрати праці, які необхідні для виробництва вітчизняного товару у період ,

- коефіцієнт, що характеризує внесок зростання кількості праці у зростання випуску, ,

- випадковий компонент.

Вітчизняні фірми, що виробляють товари проміжного споживання, встановлюють ціни на свої товари згідно з моделлю Кальво. Це означає, що з ймовірністю вітчизняна фірма-виробник товару встановлює ціну на цей товар , інакше з ймовірністю встановлюється ціна , де - рівень індексації: якщо - індексація відсутня, якщо - ідеальна індексація. При цьому обмеження значень параметрів аналогічні параметрам моделі встановлення заробітної плати: , . Оскільки фірма-імпортер безпосередньо не виробляє товари і грошові кошти на закупівлю товару, тому фірма-імпортер максимізує теперішню вартість чистого грошового потоку (різницю між вхідним та вихідним потоками).

Припускаємо, що домогосподарства від вкладення капіталу в фірми отримують прибуток . При цьому рівняння динаміки капіталу:

, (15)

, (16)

де - норма зносу капіталу, ,

- шок зміни інвестицій у період ,

- випадковий компонент.

Окрім розв'язання задач максимізації прибутку та чистого грошового потоків, максимізації капіталу, фірми намагаються зменшити свої витрати. Загальні витрати фірми складаються з витрат капіталу та витрат праці:

, (17)

, (18)

де - реальні граничні витрати у період .

Зовнішньоекономічна діяльність. Українська економіка розглядається як маленька порівняно зі світовою економікою. Вводимо поняття умов торгівлі. Внутрішні умови торгівлі (позначимо ) - це співвідношення рівнів цін товарів та послуг, що імпортуються та вітчизняних товарів, виражених у національній валюті, тобто у наших поняттях це визначення може бути формалізовано: , де - рівень цін імпортованих товарів, виражений у національній валюті, у період . Якщо навести економічну інтерпретацію запропонованого показника, то можна сказати, що умови торгівлі тим краще, чим менше обсягу експорту знадобиться для того, щоб оплатити дану кількість імпорту. Припускаємо, що справджується паритет купівельної спроможності. Паритет купівельної спроможності базується на законі єдиної ціни, який говорить про те, що ціни однакових товарів однакові в різних країнах. Це припущення дозволяє нам записати рівняння номінального ефективного обмінного курсу гривні у наступному вигляді , де - номінальний ефективний обмінний курс гривні у період , - індекс цін країн світу у період .

Однак закон єдиної ціни є економічною абстракцією, тому не завжди підтверджується практикою, що пояснюється, наприклад, витратами на доставку та зберігання товарів, торговельними обмеженнями (тарифами, квотами), субсидіюванням та різним податковим навантаження. Тому вводимо поняття розриву єдиної ціни , що описується рівнянням .

Фіскальна політика. Бюджетне обмеження уряду задається рівнянням (19):

, (19)

де - реальна пропозиція державного боргу у період ,

- поточні та капітальні видатки держави (за виключенням поточних трансфертів населенню) у реальному вираженні у період ,

,

- сукупні податки у реальному вираженні у період ,

- сеньйораж.

Податкові надходження складаються з податків на споживання , податків на фонд оплати праці та податку на капітал :

. (20)

Уряд провадить фіскальну політику, маніпулюючи розміром державних витрат, розмір яких залежить від податкових надходжень, зобов'язань по виплаті трансфертів населенню та боргу держави. Сконструюємо правило фіскальної політики, розглянувши не абсолютний показник боргу, а відношення боргу до ВВП. Окрім цього вищезазначені показники розглянемо у відношенні до їх рівноважного стану. Рівноважний стан показника позначаємо цією ж літерою, що і відповідний показник, з рискою.

, (21)

де - ступінь схильності уряду до фінансування державних витрат за рахунок збільшення податків, ,

- ступінь схильності уряду до зменшення державних витрат за рахунок зменшення трансфертів населенню, ,

- ступінь схильності уряду до фінансування державних витрат за рахунок збільшення державного боргу, .

Монетарна політика Національного банку України. Монетарна політика Національного банку України описується рівнянням (22):

, (22)

де - ступінь схильності центрального банку до вибору інфляції в якості цільового показника монетарної політики, ,

у наукових фахових виданнях

Баженова Ю.В. Моделювання впливів монетарної та фіскальної політик на макроекономічну стабільність держави. - Рукопис.